Народився Карл Генріхович Тритшель

Дата:
04.11.2017 день
2017-11-04T00:00:00+02:00
2017-11-05T00:00:00+02:00

175 років від дня народження клініциста, фтизіатра, невропатолога, доктора медицини, заслуженого ординарного професора Карла Генріховича Тритшеля (1842-1914)

Клініцист, фтизіатр, невропатолог, доктор медицини (1872), заслужений ординарний професор (1900), завідувач кафедри спеціальної патології і терапії з госпітальною клінікою (1878-1903) Київського університету св. Володимира. Крім університету, викладав на медичному відділенні Вищих жіночих курсів у Києві.

Неодноразово відряджався за кордон для вивчення іноземного досвіду боротьби з туберкульозом: у 1906 р. – на міжнародний конгрес по боротьбі з туберкульозом у Парижі, 1909 р. – на міжнародний з’їзд лікарів у Будапешті та на протитуберкульозну конференцію в Стокгольм.

Голова Товариства київських лікарів (1881), один з організаторів і голова “Товариства з боротьби із горбковицею”, голова Товариства з боротьби із заразними хворобами, Товариства з боротьби з туберкульозом. Відомий своєю професійно-громадською діяльністю в організації та роботі благодійних медичних закладів Києва. Брав участь у будівництві Київської міської лікарні, а в 1881 р. організував нічні лікарські чергування для надання медичної допомоги бідним на дому. Разом з професорами В.П. Зразковим і Е.І. Афанасьєвим був лікарем-розпорядником Маріїнської громади сестер милосердя. Ініціатор створення “спеціальних народних санаторіїв”, зокрема санаторію для хворих на туберкульоз у Пущі-Водиці.

175 років від дня народження клініциста, фтизіатра, невропатолога, доктора медицини, заслуженого ординарного професора Карла Генріховича Тритшеля (1842-1914)

Клініцист, фтизіатр, невропатолог, доктор медицини (1872), заслужений ординарний професор (1900), завідувач кафедри спеціальної патології і терапії з госпітальною клінікою (1878-1903) Київського університету св. Володимира. Крім університету, викладав на медичному відділенні Вищих жіночих курсів у Києві.

Неодноразово відряджався за кордон для вивчення іноземного досвіду боротьби з туберкульозом: у 1906 р. – на міжнародний конгрес по боротьбі з туберкульозом у Парижі, 1909 р. – на міжнародний з’їзд лікарів у Будапешті та на протитуберкульозну конференцію в Стокгольм.

Голова Товариства київських лікарів (1881), один з організаторів і голова “Товариства з боротьби із горбковицею”, голова Товариства з боротьби із заразними хворобами, Товариства з боротьби з туберкульозом. Відомий своєю професійно-громадською діяльністю в організації та роботі благодійних медичних закладів Києва. Брав участь у будівництві Київської міської лікарні, а в 1881 р. організував нічні лікарські чергування для надання медичної допомоги бідним на дому. Разом з професорами В.П. Зразковим і Е.І. Афанасьєвим був лікарем-розпорядником Маріїнської громади сестер милосердя. Ініціатор створення “спеціальних народних санаторіїв”, зокрема санаторію для хворих на туберкульоз у Пущі-Водиці.