Народився Сергій Никифорович Ручківський

Дата:
07.01.2018 день
2018-01-07T00:00:00+02:00
2018-01-08T00:00:00+02:00

130 років від дня народження мікробіолога, епідеміолога, доктора біологічних наук Сергія Никифоровича Ручківського (1888-1967)

Мікробіолог та епідеміолог, доктор біологічних наук, професор (1935), член-кореспондент АМН СРСР (1946). Закінчив медичний факультет Уні­верситету Св. Володимира (1914). У 1914-1925 – епідеміолог, інфекціо­ніст, завідувач відділу Харківського бактеріологічного інституту; 1929-1937 – завідувач відділу Київсько­го бактеріологічного інституту, вод­ночас у 1929-1934 – доцент, 1935-1958 – завідувач кафедри Київського інституту вдосконалення лікарів, 1939-1948 – завідувач кафедри епідеміології Київського ме­дичного інституту. З 1958 – завіду­вач відділу Київського інституту епі­деміології, мікробіології та паразито­логії.

Наукові праці було присвячено бактеріо­логії та епідеміології ботулізму, ви­сипного тифу, дизентерії, сальмонельозів, токсикоінфекції паратифозної групи, скарлатини. Вперше описав епідеміологію пароксизмального рикетсіозу, виділив його збудника та встановив природне вогнище інфек­ції, виявив її переносників – кліщів. Досліджував питання діагностики деяких інфекцій та раку.

Наукові праці: “Эпидемиологические наблюдения по сыпному тифу” (1930); “Кишкові інфекції. Черевний тиф, паратифи, дизентерія: Епідеміологія, клініка, профілактика” (1936); “Материалы по эпидемиоло­гии так называемой волынской лихорадки” (1948).

130 років від дня народження мікробіолога, епідеміолога, доктора біологічних наук Сергія Никифоровича Ручківського (1888-1967) Мікробіолог та епідеміолог, доктор біологічних наук, професор (1935), член-кореспондент АМН СРСР (1946). Закінчив медичний факультет Уні­верситету Св. Володимира (1914). У 1914-1925 - епідеміолог, інфекціо­ніст, завідувач відділу Харківського бактеріологічного інституту; 1929-1937 - завідувач відділу Київсько­го бактеріологічного інституту, вод­ночас у 1929-1934 - доцент, 1935-1958 - завідувач кафедри Київського інституту вдосконалення лікарів, 1939-1948 - завідувач кафедри епідеміології Київського ме­дичного інституту. З 1958 - завіду­вач відділу Київського інституту епі­деміології, мікробіології та паразито­логії. Наукові праці було присвячено бактеріо­логії та епідеміології ботулізму, ви­сипного тифу, дизентерії, сальмонельозів, токсикоінфекції паратифозної групи, скарлатини. Вперше описав епідеміологію пароксизмального рикетсіозу, виділив його збудника та встановив природне вогнище інфек­ції, виявив її переносників - кліщів. Досліджував питання діагностики деяких інфекцій та раку. Наукові праці: "Эпидемиологические наблюдения по сыпному тифу" (1930); "Кишкові інфекції. Черевний тиф, паратифи, дизентерія: Епідеміологія, клініка, профілактика" (1936); "Материалы по эпидемиоло­гии так называемой волынской лихорадки" (1948).