60 років від дня народження доктора медичних наук, професора, дитячого офтальмолога Сергія Олександровича Рикова (1957)
Дитячий офтальмолог, організатор охорони здоров’я України, доктор медичних наук (2004), професор (2005), заслужений лікар України (1998), Голова правління Асоціації дитячих офтальмологів України (2000), експерт Всесвітньої організації охорони здоров’я за Глобальною програмою “ЗІР-2020” (2002), головний лікар Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні “Центр мікрохірургії ока” (1988-2014), завідувач кафедри офтальмології Київської медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (з 2009).
Закінчив педіатричний факультет Вінницького медичного інституту в 1981 р. та інтернатуру з хірургії в 1982 р. Учень член-кореспондента АМН України, професора М.М. Сергієнка та професора А.М. Нагорної.
Працював лікарем офтальмологом у Білоцерківській дитячій лікарні (1982-1985); у 1985 р. поступив до клінічної ординатури на кафедру офтальмології Київського інституту удосконалення лікарів за спеціальністю “Офтальмологія”, яку успішно закінчив у 1987 р. Протягом 1987 р. працював лікарем офтальмологом офтальмологічного відділення Київської клінічної лікарні № 6 “Медмістечко”. Впродовж 1988-2014 рр. – головний лікар Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні “Центр мікрохірургії ока”. З 2005 р. – професор кафедри офтальмології Київської медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, з 2009 – завідувач. Головний дитячий офтальмолог МОЗ України (1999-2004), головний позаштатний офтальмолог ГУОЗ та МЗ Київської державної адміністрації (2004-2014), головний позаштатний офтальмолог МОЗ України (2005-2014).
Основні напрями наукової діяльності: діагностика та лікування аномалій рефракції та розладів бінокулярного зору в дітей, малоінвазивна офтальмохірургія, діагностика та лікування запальних захворювань органа зору, онкоофтальмологія, організація офтальмологічної допомоги.
У науковому доробку – наукові праці з питань організації офтальмологічної допомоги населенню, клінічної та соціальної офтальмології, історії офтальмології, медичної кібернетики. Автор 22 авторських свідоцтв.
Наукові праці: “Глаз как система: Структура. Функция. Взаимосвязь” (2000); “Организация офтальмологической помощи ВИЧ-инфицированным и больным СПИДом в Украине” (2002); “Віхи історії офтальмології України” (2003); “Организация медико-социальной помощи детям с деффектами зрения в Украине” (2003); “Комп’ютерний зоровий синдром” (2005); “Захворювання рогівки” (2009); “Офтальмологія в практиці лікаря загального профілю (сімейного лікаря)” (2010); “Сліпота та слабкозорість шляхи профілактики в Україні” (2011).