Народився Василь Плющ

Дата:
28.12.2017 день
2017-12-28T00:00:00+02:00
2017-12-29T00:00:00+02:00

115 років від дня народження фтизіатра, історика медицини, професора Василя Плюща (1902-1976)

Закінчив медичний факультет 1-го Київського медичного інституту (1928). Доцент Київського НДІ туберкульозу (1931-1941); професор кафедри туберкульозу Київського медичного інституту (1941-1943); професор внутрішніх хвороб Львівських медико-природничих фахових курсів (1943-1944) та Братиславського університету (1944-1945); лікар таборів біженців (1945-1951), протитуберкульозних лікарень і санаторіїв у різних містах Німеччини (1951-1974). Доктор медичних наук (1941). Один із засновників і керівник медичної секції УВАН, Українського історичного товариства.

Напрями наукових досліджень: діагностика та лікування гематогенно-дисемінованого туберкульозу; питання соціальної гігієни та історії української медицини; запропонував оригінальну класифікацію легеневого туберкульозу.

Наукові праці: “Штучний пневмоторакс” (1928); “Гематогенно-дисемінована туберкульоза” (1938); “Клініка гематогенно-дисемінованої туберкульози” (1941); “Нові протитуберкульозні середники та їх роля у лікуванні легеневої туберкульози” (1964); “Нариси з історії української медичної науки і освіти” (1970, 1983); “Українські лікарі-письменники та поети” (1972); “Мій досвід у лікуванні легеневої туберкульози” (1973); “Смертність від туберкульози за сто років та можливість її викорінення” (1976).

115 років від дня народження фтизіатра, історика медицини, професора Василя Плюща (1902-1976) Закінчив медичний факультет 1-го Київського медичного інституту (1928). Доцент Київського НДІ туберкульозу (1931-1941); професор кафедри туберкульозу Київського медичного інституту (1941-1943); професор внутрішніх хвороб Львівських медико-природничих фахових курсів (1943-1944) та Братиславського університету (1944-1945); лікар таборів біженців (1945-1951), протитуберкульозних лікарень і санаторіїв у різних містах Німеччини (1951-1974). Доктор медичних наук (1941). Один із засновників і керівник медичної секції УВАН, Українського історичного товариства. Напрями наукових досліджень: діагностика та лікування гематогенно-дисемінованого туберкульозу; питання соціальної гігієни та історії української медицини; запропонував оригінальну класифікацію легеневого туберкульозу. Наукові праці: "Штучний пневмоторакс" (1928); "Гематогенно-дисемінована туберкульоза" (1938); "Клініка гематогенно-дисемінованої туберкульози" (1941); "Нові протитуберкульозні середники та їх роля у лікуванні легеневої туберкульози" (1964); "Нариси з історії української медичної науки і освіти" (1970, 1983); "Українські лікарі-письменники та поети" (1972); "Мій досвід у лікуванні легеневої туберкульози" (1973); "Смертність від туберкульози за сто років та можливість її викорінення" (1976).