ОСНОВНІ ФОНДИ

Станом на 1.01.2017 документний фонд Бібліотеки складає 1 575 677 примірників/ 558 868 назв видань.

Система фондів складається з основних, спеціалізованих та депозитарних, що представлені через електронний каталог та карткові каталоги.

Книжкові зібрання бібліотеки є національним культурним надбанням країни, складовою частиною загальнокультурної спадщини, яка охороняється державою. Близько 20 тисяч видань з фондів Бібліотеки підлягають включенню до “Державного реєстру національного культурного надбання ”.

Основні фонди

Основні фонди Бібліотеки складаються із друкованих видань різних типів та видів (книжок, періодичних видань, видань, що продовжуються, дисертацій та авторефератів дисертацій та ін.), а також аудіо-візуальних матеріалів.

Понад 90 % фондів становить література з медицини та суміжних наук.

У фондах представлено видання 35 мовами світу, більше 25 % з яких – література іноземними мовами.

Рідкісні та цінні видання

У основних фондах виокремлено колекцію рідкісних та раритетних видань з медицини: “Discoridis Pedanii de medica materia”; “Libri sek” (1565 р.), Vesalius A. “Andreae Vesalii Bruxellensis … de humani corporis fabrica, Librorum epitome…” (1582 р.) тощо.
Почесне місце у фонді займають праці медиків античного світу та епохи Відродження: Гіппократа, Галена, Авіценни, У.Гарве; видатних лікарів: М.І.Пирогова, С.П.Боткіна, І.І.Мечникова, І.М.Сєченова, І.П.Павлова, О.О.Богомольця, Д.К.Заболотного, В.П.Філатова, Н.Д.Стражеска, Ф.Г.Яновського, В.К.Високовича, В.П.Образцова, В.П.Караваєв; видатних зарубіжних учених-медиків Л.Пастера, Р.Коха, Т.Більрота та інших.

Спеціалізовані фонди

Спеціалізовані фонди є складовою частиною основного фонду, з якого вони виділені для кращої їх організації і повнішого задоволення запитів користувачів.

Галузевий фонд патентної та нормативно-виробничої документації

Фонд, створений у 1969 році, на сьогодні налічує понад 240 тис. одиниць зберігання. Структура і зміст фонду дають можливість на високому якісному рівні проводити комплексні патентно-інформаційні дослідження в галузі охорони здоров’я.

Підсобні фонди при читальних залах

Крім фондів основного збереження, в бібліотеці є ряд підсобних фондів відкритого доступу при читальних залах:

  • у Загальній читальній залі (корп. А, к №9) – найважливіші суспільно-політичні видання (книги, газети, журнали), вітчизняні й зарубіжні періодичні медичні видання за останні 2 роки, енциклопедії, довідники і т.ін.
  • у Залі нових надходжень (корп. А, к №4) відкрито доступ до всіх вітчизняних та іноземних книг медико-біологічного профілю, одержаних бібліотекою протягом останніх двох тижнів
  • у Залі довідково-інформаційних видань (корп. А, к. №8) зібрано понад 60 тисяч вітчизняних та іноземних довідкових і бібліографічних видань

Депозитарні фонди

Депозитарний фонд ННМБУ є автономною частиною основного фонду, входить в систему діючих фондів та функціонує в тісній взаємодії з ними.

З 1975 року розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 29.10.75 р. за №830 ННМБУ затверджена галузевим депозитарієм медичної літератури.

На сьогодні обсяг фонду депозитарного зберігання налічує понад 300 тисяч примірників медичних вітчизняних та іноземних видань (книги, періо-
дика) 19-20 ст.

Книжкові колекції

Виключно важливу наукову, культурну цінність мають книжкові колекції з власних бібліотек відомих українських вчених, подаровані книгозбірні в різний час. На сьогодні в депозитарному фонді зберігається 30 таких колекцій. Кожна колекція виділена в довідковому апараті Бібліотеки, що складається з електронного («Книжкові колекції») та карткового каталогів (алфавітного, персоналій).

Рідкісні та цінні видання
Вагомою частиною депозитарного фонду є видання, що також становлять значну культурну та наукову цінність:

  • Рідкісні українські та російські видання 19 ст.

Цікавими в депозитарному фонді є рідкісні українські та російські видання 19 ст., друковані гражданським шрифтом – російські до 1830 року видання, а українські до 1860 року. Це книги за авторства П. Бутківського, І. Буяльського, В. Ріхтера, Р. Вірхова, Е. Гордієнко, К. Веллер, А. Матвєєва, М. Ромберг та інших.

Ці видання були надруковані в університетських типографіях Харкова та Києва, міській типографії в Одесі; в типографіях Санкт-Петербурга (Медична типографія, Типографія О. Смирдіна, Типографія І. Глазунова, Типографія Карла Крайя) та Москви (Університетська типографія, Типографія Ф. Гиппіуса, Типографія Н.С. Всеволожського,Типографія С. Селівановського).

Тематика видань різноманітна – анатомія, загальна патологія, терапія, акушерство, епідемії холери в Києві тощо.

  • Праці класиків медицини 19-20 ст.

Дуже цінна частина зібрань депозитарного фонду – праці класиків медицини 19-20 ст., до яких належать твори велетнів світової медичної думки Бернара Клода (1813-1878) – французького фізіолога, одного з основоположників сучасної фізіології, експериментальної патології та фармакології; Більрота Теодора (1829-1894) – знаменитого німецького хірурга, одного із засновників абдомінальної хірургії, який вперше розробив цілий ряд класичних операцій, виховавший багатьох відомих вчених і практиків; Мантегацца Паоло (1831-…) – італійського лікаря, гігієніста, всі праці, якого відзначались блискучим викладом; Траубе Людвіга (1818-1878) – німецького ученого,професора терапії, який почав широко застосовувати у клініці лабораторні досліди; відомих російських медиків Пирогова Миколи Івановича (1810-1881) – видатного хірурга і анатома, основоположника військово-польової хірургії; Боткіна Сергія Петровича (1832-1889) – класика російської медицини, видатного терапевта, засновника функціонального напряму в клінічній медицині; Павлова Івана Петровича (1849-1936) – великого російського ученого-фізіолога, академіка, лауреата Нобелівської премії, засновника вчення про вищу нервову діяльність; Федорова Сергія Петровича (1869-1936) – російського хірурга, який одним із перших в Росії запровадив ендоскопічні методи дослідження; Юдіна Тихона Івановича (1879-1849) – російського психіатра, Захар’їна Григорія Антоновича (1829-1897) – видатного російського терапевта, засновника великої клінічної школи.

Серед творів багато прижиттєвих видань, що давно вже стали раритетами.

  • Твори видатних українських вчених-медиків

Особливе місце в депозитарному фонді займають твори видатних українських вчених-медиків:

    • Буяльського Іллі Васильовича (1789-1866) – видатного українського анатома,блискучого хірурга, академіка, одного із засновників вітчизняної ангіохірургії, родоначальника топографічної анатомії. Його оригінальний атлас «Анатомо-хірургічні таблиці»(1828 р.) дістав світове визнання та широко використовувався як навчальний посібник у Європі та Америці. Чикагський університет удостоїв автора атласу золотої медалі;
    • Караваєва Володимира Опанасовича (1811-1892) – геніального хірурга, офтальмолога із світовим іменем, професора Київського університету, який своїми новаторськими досягненнями в оперативній практиці завоював всенародне визнання;
    • Богомольця Олександра Олександровича (1881-1941) – видатного вітчизняного патофізіолога, академіка, організатора науки, президента АН України (1930-1946);
    • Яновського Феофіла Гавриловича (1860-1928) – видатного терапевта, одного з основоположників української терапевтичної школи, засновника першої бактеріологічної лабораторії і прозектури в київській міській лікарні, першого протитуберкульозного санаторію під Києвом;
    • Підвисоцького Володимира Валеріановича (1857-1913) – відомого патолога. Його керівництво для лікарів «Основи загальної патології» було одним із кращих і неодноразово видавалося на сімнадцяти мовах світу, в тому числі на грецькій і японській;
    • Пучківського Олександра Митрофановича (1881-1942) – видатного українського клініциста і науковця, засновника першої національної школи отоларингологів, першого професора отоларингології Одеського та Київського медичних інститутів, талановитого хірурга, автора першого українського підручника отоларингології та понад 100 наукових праць.
  • Дореволюційні наукові журнали

Значна частина рідкісного депозитарного фонду Бібліотеки – це багаторічні комплекти дореволюційних наукових журналів. Серед них : «Военно-медицинский журнал» (з 1823 р.), «Врачебно-санитарная хроника Киевской губернии» (з 1907 р.), земський медичний журнал «Врач» (з 1881  р.), «Врачебная хроника Харьковской губернии» (з 1897  р.); всесвітньо відомі журнали «Deutsche medizinische wochenschrift» (з 1877 р.), «Lancet» (з 1892 р.), «Jama» (з 1909 р.) та багато інших.