2.0-//89.184.73.107//NONSGML kigkonsult.se iCalcreator 2.26.9//GREGORIANPUBLISHhttps://library.gov.uaEurope/KyivEurope/KyivEurope/Kyiv2026-10-25T04:00:002027-10-31T04:00:00EET+03:00+02:002026-03-29T03:00:002027-03-28T03:00:00EEST+02:00+03:00ai1ec-5756@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Романенко Аліна Михайлівна (1938)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Romanenko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19388" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Romanenko-165x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="400" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Romanenko-165x220.jpg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Romanenko-113x150.jpg 113w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Romanenko-150x200.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Romanenko.jpg 250w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Романенко Аліна Михайлівна (1938) науковець у галузі онкології та урології, член-кореспондент НАН України (1992), академік НАМН України (2000), доктор медичних наук (1976), професор (1984). Аліна Михайлівна засновниця української наукової школи онкопатології в галузі уропатології. Нею вперше засновано та плідно розвивається новий профілактичний напрям в український онкопатології – класифікація, рання діагностика, прогнозування клінічного перебігу передраку та ранніх форм раку сечостатевих органів. Вперше організувала та впровадила в Україні методи сучасної діагностики нефрологічних захворювань і чоловічого безпліддя на основі пункційної біопсії, вивчила особливості морфогенезу гострого гломерулонефриту залежно від клінічного перебігу захворювання, з’ясувала шляхи його хронізації, морфологічні ознаки терапевтичного патоморфозу. Значних успіхів досягла в розробці проблем трансплантації трупної донорської нирки (її морфологічного підґрунтя) та вивченні патогенезу реакціїї відторгнення алотрансплантата нирки. Останні 20 років проводить унікальні молекулярно-генетичні дослідження ролі хронічної дії малих доз іонізуючого опромінення в канцерогенезі сечового міхура, передміхурової залози та нирки людини з метою розробки теоретичних основ для профілактики, моніторинга за клінікою, а також з метою розвитку сучасної таргетної терапії вказаних пухлин. Наукові праці: “Герминативные опухоли яичка”( 1991); “Предрак и ранниe формы рака мочевого пузыря” (1994); “Health effects of the Chernobyl accident a quarter of century aftermath” (2011); “Some aspects of morphogenesis of the transitional-cell tumors of human urinary bladder in Ukraine after the Chernobyl Accident” (1997); “Prostatic Intraepithelial Neoplasia and Apoptosis in Benign Prostatic Hyperplasia Before and After the Chernobyl Accident in Ukraine” (1999); “Urinary Bladder lesions after the Chernobyl Accident: immunohistochemical assessment of p53, PCNA, Cyclin D1 and p21” (1999); “Bladder urothelium specific gene p53 mutations in residents of ¹³⁷Cs contaminated areas of Ukraine” (1999); “Increased Oxidative Stress with Gene Alteration in Urinary Bladder Urothelium after the Chernobyl Accident” (2000); “Pathology and proliferative activity of renal-cell carcinomas and renal oncocytomas in patients with different radiation exposure after the Chernobyl accident in Ukraine” (2001) та ін. <b>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертацій А.М. </b><strong>Романенко</strong> “Морфологические и гистохимические исследования стенок кавери при туберкулезе в резецированных легких” (1967); “Эпителиальные опухоли мочевого пузыря/ Морфологическое, гистохимическое и электронномикроскопическое исследование” (1974) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Романенко А.М., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Диагностика герминативных опухолей якичка (1984)</li> <li>Клиническая морфология в урологии и небрологии (1990)</li> <li>Морфологическая дифференциальная диагностика эпителиальных опухолей почек (1988)</li> <li>Новые морфологические методы в онкологии/ на примере опухолей из переходного эпителия (1977)</li> <li>Прогнозирование клинического течения уротелиальных опухолей мочевого пузыря (1998)</li> <li>Склероз предстательной железы (1985)</li> <li>Эпителиальные опухоли мочевого пузиря (1986)</li> </ol>2023-07-252023-07-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-alina-myhajlivna-romanenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Romanenko-165x220.jpg;300;400,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Romanenko-165x220.jpg;300;400,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Romanenko-165x220.jpg;300;400,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Romanenko-165x220.jpg;300;400ai1ec-3118@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день боротьби з гепатитом

<p style="text-align: justify;"><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/07/hepatitis.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20044" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/07/hepatitis-584x486.jpg" alt="Головна" width="340" height="283" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/07/hepatitis-584x486.jpg 584w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/07/hepatitis-264x220.jpg 264w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/07/hepatitis-180x150.jpg 180w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/07/hepatitis-768x640.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/07/hepatitis-150x125.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/07/hepatitis-300x250.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/07/hepatitis-600x500.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/07/hepatitis-696x580.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/07/hepatitis-1068x889.jpg 1068w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/07/hepatitis-500x416.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/07/hepatitis.jpg 1184w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>У 2010 році на сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я було вирішено встановити та відзначати щорічно 28-го липня Всесвітній день боротьби з гепатитом.</p> <p style="text-align: justify;">Всесвітній Альянс боротьби з гепатитом за підтримки ВООЗ щорічно 28 липня проводить заходи з популяризації знань про вірусні гепатити для профілактики нових заражень серед населення.</p> <p style="text-align: justify;">Мета цих заходів – підвищення обізнаності світової громадськості про симптоми, методи діагностики, профілактики та лікування гепатитів, особливо групи В і С, а також привернення уваги урядів і неурядових організацій до необхідності надання підтримки людям, які живуть з гепатитом В і С.</p> <p style="text-align: justify;">Статистика невблаганна – в середньому кожна дванадцята людина у світі є носієм вірусу гепатиту В або C. Ця статистика перевищує показники ВІЛ-інфікованих або хворих на рак, проте рівень обізнаності людей про гепатит вкрай низький. Вірусні гепатити – це група дуже розповсюджених небезпечних захворювань, що вражають печінку людини. Захворювання починається поступово, перебігає без симптомів і не проявляється тривалий час, тому гепатит ще називають “ласкавий вбивця”. Саме гепатит є основною причиною цирозу та раку печінки.</p> <p style="text-align: justify;">Стратегію з гепатиту було розроблено вперше в історії та в ній встановлені глобальні цілі боротьби проти вірусного гепатиту. Зокрема, до 2020 року пропонується знизити кількість нових випадків захворювання гепатитом В і С на 30 %, скоротити смертність на 10 %. Стратегія спирається на такі ключові підходи, як розширення програм вакцинації від гепатиту А і В; запобігання передачі гепатиту В від матері до дитини; підвищення безпеки ін’єкцій, крові та хірургічних втручань; зниження шкоди  для уживачів ін’єкційних наркотиків; розширення доступу до лікування гепатиту В і С.</p> <p style="text-align: justify;">Лікування гострих вірусних гепатитів у місті Києві здійснюють інфекційні відділення міських клінічних лікарень. Кваліфіковану медичну допомогу хворим на хронічні вірусні гепатити в Києві надає гепатологічний центр на базі Київської міської клінічної лікарні № 15 та  інфекційне відділення для хворих на вірусний гепатит Київської міської клінічної лікарні № 5.</p>2023-07-282023-07-29YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-borotby-z-gepatytom/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/07/hepatitis-584x486.jpg;340;283,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/07/hepatitis-584x486.jpg;340;283,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/07/hepatitis-584x486.jpg;340;283,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/07/hepatitis-584x486.jpg;340;283ai1ec-5757@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Ліндеман Володимир Карлович (1868-1933)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/lindema.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19383" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/lindema-180x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="367" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/lindema-180x220.jpg 180w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/lindema-397x486.jpg 397w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/lindema-123x150.jpg 123w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/lindema-150x184.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/lindema-300x367.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/lindema-600x734.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/lindema-409x500.jpg 409w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/lindema.jpg 640w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Ліндеман Володимир Карлович (1868-1933) імунолог, бактеріолог, патолог, доктор медицини (1896), професор (1901), завідувач кафедри загальної патології медичного факультету Університету Св. Володимира (1901-18), Київського медичного інституту (1920-22), одночасно (1910-22) – директор, організатор та завідувач експериментально-медичної лабораторії Санітарно-бактеріологічного інституту (нині Інститут епідеміології та інфекційних хвороб НАМНУ). В останні роки життя – професор Ягеллонського університету в Кракові. Досліджував токсикологію бойових отруйних речовин, започаткував розробки з проблем газового захисту та надання допомоги ураженим газами. Володимир Карлович закінчив Московський університет (1893), де був залишений для підготовки до професорського звання, від 1897 працював приват-доцентом кафедри загальної патології. У 1898-1900 перебував у науковому відрядженні за кордоном, працював у Страсбурзі, Мюнхені, Неаполі, Парижі. Від 1901 – у Київському медичному інституті: екстраординарний, від 1905 – ординарний професор, 1901-1922 – завідувач кафедри загальної патології. Водночас у 1910-1822 – директор, організа­тор і завідувач експериментально-медичного відділу Санітарно-бактеріологічного інституту (нині Інститут епідеміології та інфекційних хвороб НАМНУ), співорганізатор та викладач Жіночих медичних курсів (обидва – Київ), також читав лекції з ембріології, гістології та зоології в Київському університеті. Під час 1-ї світової вій­ни очолював Російську комісію по боротьбі з газами; у 1916 – державний радник. У 1922 емігрував до Польщі. У 1922-1930 – завідувач відділу, науковий консультант Протигазового інституту у Варшаві; одночасно від 1924 – у Варшавському університеті: професор, завідувач кафедри (до 1933); у 1933 – професор кафедри загальної патології Яґеллонського університету в Кракові. Вивчав патологію кровообігу, патофізіологію сечовидільної системи, роль спадковості в розвитку патології, токсикологію бойових отруйних речовин. Разом з О. Фохтом встановив роль нервово-рефлекторних чинників у порушен­ні кровообігу та діяльності серця при емболії легеневої артерії, відкрив і описав т. зв. пульмокоронарний рефлекс. Отримав не­фроцитотоксичну сироватку, за допомогою якої вперше у світі експериментально відтворив ци­­тотоксичний нефрит. <p class="literature">Наукові праці: “О рвоте беременных: экспери­ментальное исследование” (1895); “Цитоли­зи­ны как причина токсических нефритов” (1901); “О нарушении деятельности сердца при эмболии легочной артерии” (1903); “Наследственность и изменчивость как причина бо­лезней” (1907); “Механизм мочеотде­ления” (1908); “Учебник общей патологии” (1910-1911).</p> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Ліндеман В.К., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Главнейшей лечения в общей патологи ХІХ века (1901)</li> <li>Краткий курс медицинской зоологии (1912)</li> <li>Механизм мочеотделения (1908)</li> <li>Ученик общей патологии. T.1 (1910-1911)</li> <li>Членистоногие как распространители заразннх болезней (1911)</li> <li>Этиология малярии (1903)</li> </ol>2023-07-302023-07-31YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-volodymyr-karlovych-lindeman/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/lindema-180x220.jpg;300;367,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/lindema-180x220.jpg;300;367,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/lindema-180x220.jpg;300;367,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/lindema-180x220.jpg;300;367ai1ec-5758@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Олексій Іванович Циганов (1928-1985)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Ciganov.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19380" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Ciganov.jpg" alt="Головна" width="300" height="394" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Ciganov.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Ciganov-114x150.jpg 114w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Олексій Іванович Циганов (1928-1985) оториноларинголог, доктор медичних наук (1970), професор, директор Київського науково-дослідного інституту отоларингології (1974-85). Розробив нові способи ранньої діагностики, консервативного й оперативного лікування хворих з пухлинами вуха, горла, носа з використанням рентгенотерапії та глибокого охолодження. У 1977 р. йому було присуджено Державну премію УРСР за впровадження кріохірургії в клінічну практику. Основні напрями науково-практичної діяльності – діагностика і терапія пухлин та запальних захворювань вуха, горла, носа. Розробив нові способи ранньої діагностики, консервативного й оперативного лікування хворих з пухлинами вуха, горла, носа з використанням рентгенотерапії та глибокого охолодження. <b>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертацій О.І. </b><strong>Циганова </strong>“Исследование с помощью метода последовательных про-мываний слизистой оболочки носа и верхнечелюстной па-зухи при гайморитах” (1956); “Клинические и мород-гистохимический аспекти заживления ран после ларингэктоми у больних раком гортани” (1970) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Циганова О.І. підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Гайморит (1982)</li> <li>Криохирургия юношеских ангиофибром носоглотки (1975)</li> <li>0 сроках хирургического вмешательства у больных раком гортани, получавших лучевую терапию (1973)</li> <li>Организация оториноларингологической помощи в Украинской ССР (1980)</li> <li>Справочник по оториноларингологи (1986)</li> <li>Справочник по физиотерапии болезней уха, горла и носа (1981)</li> <li>Ультразвук в оториноларингологи (1978)</li> <li>Функциональные резекции гортани при раке (1976)</li> <li>Электрорентгенография в диагностике заболеваний Лорорганов (1980)</li> </ol>2023-07-302023-07-31YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksij-ivanovych-tsyganov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Ciganov.jpg;300;394,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Ciganov.jpg;300;394,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Ciganov.jpg;300;394,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Ciganov.jpg;300;394ai1ec-3197@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/World-Breastfeeding.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20088" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/World-Breastfeeding-490x486.jpg" alt="Головна" width="340" height="337" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/World-Breastfeeding-490x486.jpg 490w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/World-Breastfeeding-222x220.jpg 222w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/World-Breastfeeding-151x150.jpg 151w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/World-Breastfeeding-768x762.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/World-Breastfeeding-150x149.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/World-Breastfeeding-300x298.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/World-Breastfeeding-600x595.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/World-Breastfeeding-696x691.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/World-Breastfeeding-500x496.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/World-Breastfeeding.jpg 900w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>Щорічна літня акція “Тиждень підтримки грудного вигодовування” в усьому світі проводиться, починаючи з 1-го серпня. Дата проведення була обрана невипадково, цього дня в 1990 р. була прийнята Декларація про захист, заохочення та підтримку грудного вигодовування. Цю Декларацію підписали 32 країни та 10 агентств ЮНІСЕФ. Проходить ця акція під егідою WABA – Міжнародного Союзу, що об’єднує організації та приватних осіб, які вірять у право матері на годування дитини грудьми та право дитини харчуватися материнським молоком. Ця організація присвячує свою роботу захисту, освіті та підтримці цих прав. WABA працює в тісному співробітництві з ЮНІСЕФ. Всесвітня акція “Тижня підтримки грудного вигодовування” була задумана як один зі стратегічних методів популяризації та підтримки природного вигодовування дітей, для пожвавлення та відновлення, в умовах втраченої традиції – годувати діток грудьми. Різні організації, що підтримують традиційне природне грудне вигодовування, проводять різні заходи для привернення уваги широкої громадськості до даної проблеми. Проводяться роз’яснювальні лекції для вагітних жінок, матерів-годувальниць, для персоналу медичних закладів, що надають допомогу матерям і дітям. За участю засобів масової інформації з’являються репортажі, замітки про користь і необхідність природного вигодовування.2023-08-012023-08-08YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-tyzhden-pidtrymky-grudnogo-vygodovuvannya/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/World-Breastfeeding-490x486.jpg;340;337,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/World-Breastfeeding-490x486.jpg;340;337,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/World-Breastfeeding-490x486.jpg;340;337,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/World-Breastfeeding-490x486.jpg;340;337ai1ec-5798@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Слабкий Геннадій Олексійович (1953)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/slabkuy.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20053" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/slabkuy-173x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="382" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/slabkuy-173x220.jpg 173w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/slabkuy-382x486.jpg 382w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/slabkuy-118x150.jpg 118w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/slabkuy-150x191.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/slabkuy-300x382.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/slabkuy-393x500.jpg 393w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/slabkuy.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Геннадій Олексійович Слабкий (1953), фахівця з організації охорони здоров’я, доктор медичних наук, професор. Геннадій Олексійович у 1980 закінчив Донецький державний медичний інститут імені М. Горького. Після закінчення інституту працював на посадах лікаря-лікувальника та організатора охорони здоров’я в закладах охорони здоров’я Донецької області. У 2002 захистив докторську дисертацію за спеціальністю «Соціальна медицина». Вчене звання професора отримав у 2005. У 2002 очолив кафедру соціальної гігієни з підвищення кваліфікації керівних кадрів Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. У 2003-2005 працював професором кафедри організації вищої освіти та управління охороною здоров’я Донецького державного медичного університету ім. М. Горького. Від 2005 його трудова діяльність пов’язана з Українським інститутом громадського здоров’я (тепер – ДУ “Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України”). У цьому закладі спочатку обіймав посаду заступника з наукової роботи директора інституту (2005-2007), а з 2007 очолив ДУ “Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України”. Основним напрямком наукової діяльності є обґрунтування та створення якісно нової національної системи охорони здоров’я щодо забезпечення населення України якісною, безпечною та доступною медичною допомогою, що базується на даних з доведеною ефективністю з використанням сучасних організаційних і клінічних технологій, захищає населення від фінансових ризиків у разі захворювання. <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Слабкого Г.О. підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Здравоохранение Макеевки (1999)</li> <li>Медико-экономические, аспекты деятельности дневных стационаров (1998)</li> <li>Специализированная медицинская помощь городскому населению (2000)</li> <li>Визначення термінів з питань соціальної медицини та організації охорони здоровʼя (методологічні і методичні аспекти) (2009)</li> <li>ДУ “Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України” (2010)</li> <li>Екстрена контрацепція (2008)</li> <li>Інтеграція медичної допомоги з ВіЛ/СНіДу на первинний рівень (2015)</li> <li>Критерії класифікації закладів охорони здоровʼя за рівнями надання медичної допомоги (2010)</li> <li>Методичні рекомендації стосовно розробки місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування планів заходів щодо спеціалізації закладів охорони здоровʼя, оптимізації їх мережі та створення обʼєднань таких закладів, зокрема міжрайоннихих (2010)</li> <li>Методичні рекомендації щодо удосконалення порядку підготовки актів законодавства з питань охорони здоровʼя (2010)</li> <li>Модель лікарні майбутнього (2010)</li> <li>Моніторинг профілактики вертикальної трансмісії ВІЛ в Україн (у таблицях, картограмах та графіках) (2009)</li> <li>Регіональні особливості стану здоровʼя населення України (2010)</li> <li>Розвиток соціальної медицини в Україні (2008)</li> <li>Соціальна медицина (2009)</li> <li>Стратегія розвитку системи охорони здоровʼя (2009)</li> <li>Характеристика стану здоров’я населення та системи охорони здоровʼя. 2015 рік. (2016)</li> <li>Інтеграція медичної допомоги з ВіЛ/СНіДу на первинний рівень (2015)</li> </ol>2023-08-012023-08-02YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-gennadij-oleksijovych-slabkyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/slabkuy-173x220.jpg;300;382,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/slabkuy-173x220.jpg;300;382,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/slabkuy-173x220.jpg;300;382,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/slabkuy-173x220.jpg;300;382ai1ec-3200@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Міжнародний день “Лікарі світу за мир”

<p style="text-align: justify;">Це міжнародний день, що був запропонований організацією “Лікарі світу за запобігання ядерній загрозі”. Він відзначається в річницю дня бомбардування японського міста Хіросіми 6 серпня 1945 р.</p> <p style="text-align: justify;">Цей день у певному сенсі є символічним і слугує для нагадування про цю людську трагедію, про роль лікарів у боротьбі за мир і в запобіганні війни загалом. Організація відзначає цей день своєю повсякденною роботою.</p> <p style="text-align: justify;">Ця організація виникла в 1980 р. у Франції в результаті відокремлення від іншої відомої міжнародної організації “Лікарі без кордонів”. Відтоді великі відділення “Лікарів світу” з’явилися в дванадцяти країнах.</p> <p style="text-align: justify;">У всьому світі регулярно здійснюються терористичні акти та насильство, внаслідок чого багато невинних людей стають інвалідами на все життя. При цьому від лікарів вимагається не тільки уміння надати правильну медичну допомогу, але й довготерпіння, гуманність, любов до пацієнта. Адже часом добре слово та розуміння можуть бути ціннішими за будь-які ліки.</p>2023-08-062023-08-07YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/mizhnarodnyj-den-likari-svitu-za-myr/freeai1ec-5799@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Ліндстрем Олександр Андрійович (1858-1920)

Ліндстрем Олександр Андрійович (1858-1920) гістопатолог, дерматовенеролог, відомий спеціаліст в галузі сифілідології та шкірних хвороб, доктор медицини (1892), викладач Київської фельдшерської школи, завідувач дерматовенерологічного кабінету лікарні Київського благочинного товариства. З 1884 р. працював у Київському військовому госпіталі на посадах молодшого ординатора (1884-1897), старшого ординатора (з 1897 р.) та водночас (1988) виконував обовʼязки старшого лікаря Киівського міського арсеналу. З 1892 р. працював у Університеті св. Володимира (м. Київ), зокрема на посаді приват-доцента клініки кірних та венеричних хвороб (з 1896 р.); водночас працював на посаді інспектора класів у Київськії військово-фельдшерській школі, очолював дерматологічний кабінет лікарні Київського благочинного товариства (з 1998 р.). У 1890-1892 рр. удосконалювався у Військово-медичній академії (м. С.- Петербург). У 1892 р. захистив докторську дисертацію «К патологической анатомии склеродермии»; член Товариства київських лікарів (1896) та Фізико-математичного товариства при Університеті св. Володимира (1897); з 1908 р. – завідувач кафедри систематичного та клі-нічного вчення про шкірні й сифілітичні хвороби ме-дичного факультету Томського університету. Автор близько 20 наукових публікацій. Основні напрями нау-кової діяльності: сифілідологія, дослідження етіології й патогенезу та опрацювання лікування хвороб шкіри, дослідження звʼязку шкірних хвороб із нервовою сно-темою, вивчення нервової форми прокази; обстоював улаштування притулків для хворих на проказу, у яких вони могли б отримувати належний догляд. <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Л.О.  Ліндстрема, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>К вопросу о заразительном моллюске (1987)</li> <li>Случай бугорковой проказы (1903)</li> <li>Случай колтуна (1903)</li> <li>Шесть случаев внеполового заражения сифилисом</li> </ol>2023-08-082023-08-09YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksandr-andrijovych-lindstrem/freeai1ec-3203@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Міжнародний день офтальмології

<p style="text-align: justify;"><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Ophtalmology-day.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20089" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Ophtalmology-day-728x486.jpg" alt="Головна" width="340" height="227" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Ophtalmology-day-728x486.jpg 728w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Ophtalmology-day-329x220.jpg 329w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Ophtalmology-day-218x146.jpg 218w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Ophtalmology-day-768x513.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Ophtalmology-day-150x100.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Ophtalmology-day-300x200.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Ophtalmology-day-600x401.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Ophtalmology-day-696x465.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Ophtalmology-day-500x334.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Ophtalmology-day.jpg 900w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>Щорічно 8 серпня у багатьох країнах світу відзначають День офтальмології. Це професійне свято лікарів, які лікують різні захворювання очей. Завдяки офтальмологам ми маємо можливість бачити і сприймати навколишній світ у всіх його неповторних відтінках і кольорах, адже відомо, що до 90% інформації людина отримує через зір. Лікарі-офтальмологи щодня стикаються з патологіями органу зору різного ступеня тяжкості. Деякі захворювання очей можуть протікати абсолютно безсимптомно, тому завдання офтальмолога дуже відповідальне – виявити ці захворювання якомога раніше і зберегти зір. Глаукома залишається однією з найпоширеніших причин втрати зору у світі. Це небезпечне захворювання очей, яке проявляється періодичним або постійним підвищенням внутрішньоочного тиску з наступним ураженням зорового нерва, що призводить до необоротної втрати зору. У День офтальмології ми хочемо привітати всіх офтальмологів з професійним святом. Бажаємо їм успіхів у праці, міцного здоров’я, достатку та Перемоги!2023-08-082023-08-09YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/mizhnarodnyj-den-oftalmologiyi/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Ophtalmology-day-728x486.jpg;340;227,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Ophtalmology-day-728x486.jpg;340;227,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Ophtalmology-day-728x486.jpg;340;227,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Ophtalmology-day-728x486.jpg;340;227ai1ec-5800@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Бабич Борис Карлович (1903-1966)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/babich.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19883" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/babich-176x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="376" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/babich-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/babich-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/babich-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/babich-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/babich-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/babich-399x500.jpg 399w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/babich.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Бабич Борис Карлович (1903-1966) ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1940), професор (1941). Учасник 2-ї світової війни. Борис Карлович закінчив Харківський медичний інститут (1927). Працював військовим лікарем на Чорноморському військовому флоті (1927-1929); від 1936 – старший науковий співробітник Українського НДІ ортопедії і травматології в Харкові; 1944-1952 – завідувач кафедри ортопедії і травматології Київського інституту вдосконалення лікарів. Виконував обов’язки головного ортопеда-травматолога МОЗ УРСР (1947-1952), керівника клініки травматології Українського НДІ ортопедії та травматології (1960-1966). Основні напрями наукових досліджень: проблеми кістково-суглобового туберкульозу, формування післяампутаційних кукс, травматичні вивихи та переломи. Вперше в СРСР запропонував антибактеріальний функціональний метод лікування кістково-суглобового туберкульозу. Наукові праці: “О шпорах пяточной кости” (1941); “Травматические вывихи” (1951); “Амбулаторное лечение переломов” (1952); “Аутоиммунотерапия при костно-суставном туберкулезе” (1958); “Основы комплексной функциональной терапии при костно-суставном туберкулезе” (1965); “Травматические вывихи и переломы: механизм, клиника и лечение” (1968). <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Б.К. Бабича, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Амбулаторное лечение переломов (1952)</li> <li>Основы комплексной функциональной терапии при костно-суставном туберкулезе (1965)</li> <li>Травматические вывихи (1951)</li> </ol>2023-08-112023-08-12YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-borys-karlovych-babych/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/babich-176x220.jpg;300;376,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/babich-176x220.jpg;300;376,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/babich-176x220.jpg;300;376,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/babich-176x220.jpg;300;376ai1ec-17248@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день хоспісної та паліативної допомоги

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/hospice.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17254" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/hospice.jpg" alt="Головна" width="340" height="340" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/hospice.jpg 900w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/hospice-220x220.jpg 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/hospice-486x486.jpg 486w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/hospice-150x150.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/hospice-768x768.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/hospice-300x300.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/hospice-600x600.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/hospice-696x696.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/hospice-500x500.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>За оцінками ВООЗ, паліативного догляду протягом останнього року свого життя потребують близько 60 млн людей у світі. Як правило його потребують пацієнти зі СНІД, онкологічними захворюваннями та туберкульозом, особливо у термінальній стадії. В останні роки через військові конфлікти та епідемію коронавірусу кількість таких пацієнтів значно збільшилася. Паліативна допомога – це комплексний підхід, спрямований на оптимізацію якості життя як хворого, так і його близьких. Вона включає не тільки медичну (раннє виявлення, ретельна оцінка та лікування болю та інших фізичних симптомів), а й духовну, емоційну та психологічну підтримку. Догляд за хворими, які вмирають, не змінювалась багато століть. Але у 1667 р. Сесілі Сондерс запропонувала новий підхід. Доктор Сондерс керувала хоспісом Св. Крістофера в Англії. Саме їй належить ідея щодо зміни відношення до хоспісів – це не дім для смерті, а будинок для життя. Її ідей поширились по всьому світу. Сьогодні паліативна допомога розглядатися як комплекс заходів, що може бути наданий лише у спеціалізованій лікарні – хоспісі. Така послуга повинна надаватись й у будь-яких медичних закладах, а також у пацієнта вдома. Світовий Альянс паліативної допомоги запропонував відзначати Всесвітній день хоспісної та паліативної допомоги задля підвищенні поінформованості світової громадськості щодо проблем паліативної допомоги та хоспісів, а також розуміння медичних, соціальних, практичних і духовних потреб не тільки людей, які мають невиліковні захворювання, а й членів їх родин.2023-08-122023-08-13MONTHLY102SAukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitniy-den-khospisnoi-ta-paliatyvnoi-dopomohy/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/hospice.jpg;340;340,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/hospice.jpg;340;340,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/hospice.jpg;340;340,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/hospice.jpg;340;340ai1ec-5801@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Гебеш Василь Васильович (1938)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Gebesh.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19885" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Gebesh-176x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="376" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Gebesh-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Gebesh-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Gebesh-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Gebesh-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Gebesh-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Gebesh-399x500.jpg 399w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Gebesh.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Гебеш Василь Васильович (1938) <span style="font-weight: 400;">інфекціоніст, доктор медичних наук (1983), професор (1991), завідувач кафедри інфекційних хвороб Київського інституту удосконалення лікарів (1988-2010).</span> Василь Васильович закінчив Ужгородський університет (1962). Працював лікарем. Від 1965 – у Київському НДІ інфекційних хвороб: від 1983 – завідувач відділу інфекційних хвороб; від 1988 – завідувач кафедри інфекційних хвороб Київської медичної академії післядипломної освіти. Вивчав патогенез, проблеми лікування та наслідки менінгітів, гострих кишкових інфекцій, вірусних гепатитів і лептоспірозів. Наукові праці: “Вірусні менінгіти” (1976); “Довідник з диференційної діагностики інфекційних захворювань” (1983, 1986); “Цитокінова теорія патогенезу інфекцій та принцип лікування хворих” (1998); “Эффективность арбидола в комплексном лечении больных гриппом” (2003); “Імуностимулювальна дія препаратів антиоксидантної групи та їх роль у лікуванні й профілактиці інфекційних хвороб” (2003). <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферати дисертацій В.В. Гебеша</strong> «Лечение и исходы острой дизентерии» (1982); «Клиника, лечение и последствия вирусных серозных менингитов» (1968) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Гебеша В.В., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Вирусные менингиты (1976)</li> <li>Застосування препарату “Ентеросгель” у комплексному лікуванні хворих на інфекційні захворювання (2006)</li> <li>Современные методы диагностики TORCH-инфекций (2005)</li> </ol>2023-08-132023-08-14YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-vasyl-vasylovych-gebesh/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Gebesh-176x220.jpg;300;376,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Gebesh-176x220.jpg;300;376,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Gebesh-176x220.jpg;300;376,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Gebesh-176x220.jpg;300;376ai1ec-3205@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Міжнародний день шульг

<img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-17020" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Adam.jpg" alt="Головна" width="1200" height="675" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Adam.jpg 1200w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Adam-218x123.jpg 218w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Adam-356x200.jpg 356w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Adam-768x432.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Adam-741x417.jpg 741w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Adam-150x84.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Adam-300x169.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Adam-600x338.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Adam-696x392.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Adam-1068x601.jpg 1068w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Adam-500x281.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" />На фресці Мікеланджело у Ватикані, правиця Бога вказує на ліву руку Адама. Де в чому це символічно, бо Мікеланджело, який був шульгою від природи, з юних років привчав себе працювати правою рукою. Більшість малюнків він робив правою, втім  ліву руку використовував для робіт, що вимагали сили, як різьблення по мармуру. Джерело: CLINICAL ANATOMY, volume 31, number 5, july 2018 <a href="https://doi.org/10.1002/ca.23203" target="_blank" rel="noopener">https://doi.org/10.1002/ca.23203</a>2023-08-132023-08-14YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/mizhnarodnyj-den-shulg/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Adam.jpg;1200;675,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Adam.jpg;1200;675,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Adam.jpg;1200;675,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/Adam.jpg;1200;675ai1ec-20051@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Кравченко Володимир Григорович (1938)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/kravchenko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20050" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/kravchenko-159x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="415" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/kravchenko-159x220.jpg 159w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/kravchenko-352x486.jpg 352w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/kravchenko-109x150.jpg 109w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/kravchenko-768x1062.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/kravchenko-150x207.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/kravchenko-300x415.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/kravchenko-600x829.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/kravchenko-696x962.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/kravchenko-362x500.jpg 362w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/kravchenko.jpg 926w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Кравченко Володимир Григорович (1938) – дерматовенеролог, доктор медичних наук (1986), профессор (1987), завідувач кафедри шкірних та венеричних хвороб Української медичної стоматологічної академії (1989-2002). Наукові дослідження присвячені профілактиці хвороб, які передаються статевим шляхом. Автор всесвітньо відомого антисептичного препарату “Цидіпол”, високоефективного лікарського препарату для індивідуальної профілактики сифіліса, гонореї і трихомоніазу. Народився в смт. Золочеві Харківської обл.; медичну освіту здобув на лікувальному факультеті Харківського медичного інституту (1961); працював на посаді районного дерматовенеролога (1961-1963); навчався в аспіратурі; 1963 – працював на посадах молодшого та старшого наукового співпрацівника (1966-1975) Українського НДІ дерматології та венерології (м. Харків), асистента (1975-1979), доцента (1979-1987), професора (1987-1989) та завідувача (1989-2001) кафедри шкірних та венеричних хвороб Полтавського медичного стоматологічного інституту. У 1970 р. захистив кандидатську дисертацію «Первично-торпидная гонорея у мужчин и ее эпидемиологическое значение», а в 1985 р. – докторську дисертацію «Разработка средств усовершенствования методов индивидуальной профилактики венерических болезней»; професор (1987); голова Полтавської обласної асоціації дерматовенерологів (з 1989 р.); голова Полтавського осередку та член правління Всеукраїнського лікарського товариства; голова Полтавської обласної організації Міжнародного товариства прав людини; дійсний член Української академії наук (1992); Заслужений діяч науки і техніки України (2007); автор понад 350 наукових публікацій, зокрема першого неперекладного українськомовного підручника для студентів вищих медичних навчальних закладів «Шкірні та венеричні хвороби» (1995); розробив лікарський препарат для індивідуальної профілактики венеричних хвороб (сифілісу, гонореї, трихомоніазу) – «Цидіпол», який запатентований у низьці країн.2023-08-142023-08-15YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/kravchenko-volodymyr-hryhorovych-1938/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/kravchenko-159x220.jpg;300;415,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/kravchenko-159x220.jpg;300;415,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/kravchenko-159x220.jpg;300;415,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/kravchenko-159x220.jpg;300;415ai1ec-5802@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Шалімов Сергій Олександрович (1943)

Шалімов Сергій Олександрович (1943) хірург, онколог, доктор медичних наук (1978), профессор (1982), завідувач кафедри торакоабдомінальної хірургії Київського інституту удосконалення лікарів (1980-1991), директор Інституту онкології та радіології (1991-2008). Провів близько 30 тисяч операцій, в 1980 першим у СРСР здійснив надскладну операцію з трансплантації підшлункової залози. <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферати дисертацій С.О. Шалімова</strong> «Одномоментная пластика пищевода при рубцовой непроходимости и раке» (1978); «Хирургическое лечение непроходимости желчных протоков небластоматозного характера» (1970) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Шалімова С.О., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Абдоминальный ишемический синдром (1986)</li> <li>Кріохірургія органів травлення (2006)</li> <li>Острый панкреатит и его осложнения (1990)</li> <li>Современные состояние проблемы трансплантации органов (1983)</li> <li>Сучасна діагностика і лікування злоякісних пухлин ободової кишки (2004)</li> </ol>2023-08-142023-08-15YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-sergij-oleksandrovych-shalimov/freeai1ec-5807@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Віничук Степан Мілентійович (1933)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/vinnuchuk.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19887" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/vinnuchuk-176x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="376" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/vinnuchuk-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/vinnuchuk-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/vinnuchuk-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/vinnuchuk-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/vinnuchuk-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/vinnuchuk-399x500.jpg 399w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/vinnuchuk.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Віничук Степан Мілентійович (1933) невролог, доктор медичних наук (1988), професор (1991), заслужений діяч науки і техніки України (2001). Степан Мілентійович закінчив Київський медичний інститут (1957). Працював лікарем (1957-1961); начальником неврологічного відділення Республіканської лікарні МВС України (1961-1965); у Київському НДІ клінічної медицини (1965-1969); від 1969 – у Національному медичному університеті (Київ): завідувач кафедри нервових хвороб (від 1992), одночасно – декан (1989-1990) і проректор (1990-1994) по роботі з іноземними студентами та міжнародних зв’язків. Науковий керівник неврологічного центру Центральної міської клінічної лікарні Києва та Українського центру розсіяного склерозу (від 1992). Досліджує судинні захворювання нервової системи, демієлінізуючі захворювання. Розробив системний підхід до вивчення судинних захворювань нервової системи та концепції патогенезу ішемічного інсульту. <p class="literature">Наукові праці: “Збірник тестових питань та задач з нервових хвороб для вищих медичних закладів” (1994); “Актуальні питання патогенезу та лікування судинних і демієлінізуючих захворювань нервової системи” (1995); “Неинвазивные методы исследования в клинике нервных болезней” (1995); “Судинні захворювання головного та спинного мозку” (1996); “Мозковий інсульт (клініко-діагностичні, терапевтичні та прогностичні алгоритми)” (1998); “Роль герпетичної інфекції у розвитку порушень мозкового кровообігу” (1998); “Судинні захворювання нервової системи” (1999); “Розсіяний склероз (клініко-діагностичні та терапевтичні алгоритми)” (2001).</p> <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферати дисертацій С.М. Віничука </strong> «Мозговое и системное кровоооращение при ишемическом инсульте» (1987); «Некоторые неврологические вопросы лечения больных гипертонической болезньо» (1969) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Віничука С.М., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Гострий ішемічний інсульті (2006)</li> <li>Диашиз при мозговом инсульте (2017)</li> <li>Ишемический инсульт (2003)</li> <li>Неврологія (2008)</li> </ol>2023-08-202023-08-21YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-stepan-milentijovych-vinychuk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/vinnuchuk-176x220.jpg;300;376,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/vinnuchuk-176x220.jpg;300;376,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/vinnuchuk-176x220.jpg;300;376,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/vinnuchuk-176x220.jpg;300;376ai1ec-5809@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Ленгауер Наталія Андріївна (1908-1997)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/lengauer.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20048" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/lengauer-155x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="426" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/lengauer-155x220.jpg 155w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/lengauer-342x486.jpg 342w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/lengauer-106x150.jpg 106w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/lengauer-768x1091.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/lengauer-150x213.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/lengauer-300x426.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/lengauer-600x852.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/lengauer-696x989.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/lengauer-352x500.jpg 352w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/lengauer.jpg 901w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Ленгауер Наталія Андріївна (1908-1997) лікар швидкої допомоги, Герой Соціалістичної Праці (1969), головний лікар Київської станції швидкої і невідкладної медичної допомоги (1948-1975). Вперше в СРСР організувала спеціалізовану тромбоемболічну бригаду, виїжджаючу за інфарктними викликами, що істотно знизило смертність від цього захворювання. Народилася в селищі Кефалівці Херсонської губернії (нині – м. Долинська Кіровоградськи (ол); медичну освіту здобула на стоматологічному факультеті Київського медичного інституту (1934); у 1927-1934 рр. працювала в Київській центральній станції швидкої медичної допомоги на посаді лаборанта; з 1934 р., після закінчення навчання в інституті, працювала на посадах чергового лікаря приймального відділення лікарні «Медсанпраця», помічника старшого лікаря зміни Швидкої допомоги (м. Київ); під час німецькорадянської війни – лікар, заступник начальника медикосанітарної частини Магнітогорського металургійного комбінату. Після війни (з 1946 р.) працювала в Київській станції швидкої та невідкладної допомоги на посадах лікаря, старшого лікаря та головного лікаря (1948-1975); впровадила спеціалізовані бригади швидкої допомоги – психіатричні, неврологічні, токсикологічні. Уперше в СРСР організувала спеціалізовану тромбоемболічну бригаду, та виїжджала до хворих з інфарктом міокарда, що істотно знизило летальність від цього захворовання. З 1960 р. Київська станція швидкої допомоги стала Республіканською, а з 1965 р. Всесоюзною школою). Передового досвіду: Заслужений лікар УРСР (1950); Герой Соціалістичної Праці (1969).2023-08-202023-08-21YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-nataliya-andriyivna-lengauer/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/lengauer-155x220.jpg;300;426,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/lengauer-155x220.jpg;300;426,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/lengauer-155x220.jpg;300;426,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/lengauer-155x220.jpg;300;426ai1ec-3211@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

День Державного Прапора України

<img loading="lazy" decoding="async" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/flag-1.jpg" alt="Головна" width="1200" height="800" class="aligncenter size-full wp-image-17030">Синьо-жовтий прапор для українців − це символ свободи і боротьби за незалежність. Під синьо-жовтим прапором відбулися три проголошення Української державності: 1917, 1941 та 1990 року та три сучасні революції: “Революція на Граніті”, “Помаранчева Революція” та “Революція Гідності”. Сьогодні під синьо-жовтим прапором ми захищаємо нашу Батьківщину від рашиської навали. Колірна символіка нашого прапору позначає не лише поле і небо. Приміром, в релігії золотий колір символізує вищі духовні сили, а синій – свободу. З психологічної точки зору жовтий колір символізує радість, а синій колір символізує спокій. Величезна кількість людей у різних куточках світу прикріпили наш прапор до своїх облікових записів у соціальних мережах, а уряди багатьох країн прикрасили офіційні будівлі синім і жовтим кольорами. Наш синьо-жовтий прапор невдовзі стане світовим символом перемоги над рашизмом.2023-08-232023-08-24YEARLYukДержавні свята0https://library.gov.ua/event/den-derzhavnogo-prapora-ukrayiny/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/flag-1.jpg;1200;800,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/flag-1.jpg;1200;800,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/flag-1.jpg;1200;800,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/flag-1.jpg;1200;800ai1ec-5810@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Константиновський Георгій Абрамович (1923-1999)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Abramovich.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19882" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Abramovich-176x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="376" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Abramovich-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Abramovich-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Abramovich-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Abramovich-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Abramovich-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Abramovich-399x500.jpg 399w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Abramovich.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Константиновський Георгій Абрамович (1923-1999) гістолог, доктор медичних наук (1970), професор (1984). Георгій Абрамович закінчив Київський медичний інститут (1947), де відтоді й працював (нині Національний медичний університет): від 1983 – професор кафедри гістології та ембріології. Вивчав будову, вікові зміни та реактивні властивості оболо­нок і судинних сплетінь головного мозку. <p class="literature">Наукові праці: “К вопросу об иннервации мягкой мозговой оболочки” (1960); “Состояние нервного аппарата оболочек головного мозга при многократных поперечных гравитационных перегруз­ках” (1968); “Нервный аппарат оболочек головного мозга при дву­сторонней перевязке общих сонных артерий” (1976); “Ультраструктура ворсинок сосудистых (хориоидных) сплетений боковых желудочков голов­ного мозга” (1983).</p>2023-08-232023-08-24YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-georgij-abramovych-konstantynovskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Abramovich-176x220.jpg;300;376,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Abramovich-176x220.jpg;300;376,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Abramovich-176x220.jpg;300;376,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Abramovich-176x220.jpg;300;376ai1ec-3213@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

День Незалежності України

<img loading="lazy" decoding="async" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/flag.jpg" alt="Головна" width="1200" height="670" class="aligncenter size-full wp-image-17092" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/flag.jpg 1200w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/flag-356x199.jpg 356w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/flag-741x414.jpg 741w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/flag-218x122.jpg 218w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/flag-768x429.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/flag-150x84.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/flag-300x168.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/flag-600x335.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/flag-696x389.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/flag-1068x596.jpg 1068w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/flag-500x279.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /> <blockquote>БОРІТЕСЯ – ПОБОРЕТЕ!</blockquote> Наш народ укорінений у свою землю. Неперервність тисячолітньої долі України фіксують літописи, географічні, етнічні, лінгвістичні карти. Наші пращури завжди жили на цій землі і не покидали за будь-яких найтяжчих випробувань, боронили її впродовж віків. «Душу й тіло ми положим за нашу свободу…» – вкотре ці слова викарбовуються червоно-кривавими літерами на нашій землі. Триває боротьба за Незалежність нашої держави, за неподільну суверенну Україну, за рух до тих ідеалів, що їх виборювало не одне покоління українців. <strong>«Ми – люди незламної волі, Ми знаєм бажання свої Ми прагнемо кращої долі І миру на власній землі!»</strong> <em>Федір Тишко, д-р мед. н., професор кафедри оториноларингології НМУ ім. О. О. Богомольця.</em> <strong>Бажаємо Світлої віри усім у Перемогу та нездоланність нашого народу! Все буде Україна!</strong>2023-08-242023-08-25YEARLYukДержавні свята0https://library.gov.ua/event/den-nezalezhnosti-ukrayiny/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/flag.jpg;1200;670,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/flag.jpg;1200;670,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/flag.jpg;1200;670,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/flag.jpg;1200;670ai1ec-5811@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Дишловий Віктор Дем’янович (1928-1997)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/dushlov.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19884" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/dushlov-183x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="360" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/dushlov-183x220.jpg 183w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/dushlov-405x486.jpg 405w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/dushlov-125x150.jpg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/dushlov-150x180.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/dushlov-300x360.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/dushlov-416x500.jpg 416w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/dushlov.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Дишловий Віктор Дем’янович (1928-1997) лікар, антропотехнолог, доктор медичних наук (1964), професор (1970). Віктор Дем’янович закінчив Саратовський медичний інститут (РФ, 1956). Працював лікарем. 1960-1963 – в Андижанському медичному інституті (Узбекистан); 1963-1965 – ректор Архангельського (РФ), 1968-1989 – завідувач кафедри біології та генетики Київського медичних інститутів; 1989-1994 – генеральний директор Республіканського центру наукової, народної, нетрадиційної медицини та екотехнології; 1994-1997 – головний спеціаліст Інституту психології АПНУ. Наукова діяльність присвячена пізнанню сутності рівнів організації сучасної людини з метою створення науково обґрунтованих технологій, які б забезпечили розвиток здорової людини та дали можливість реалізувати генетичний і соціальний потенціали. Застосовував інтегральний (медико-біологічний, психолого-педагогічний, соціо-культурний) підхід до вивчення феномену людини. Один із засновників української медичної генетики, організатор служби розвитку здорової дитини. <p class="literature">Наукові праці: “Клітина розкриває таємниці життя” (1973); “Людина. Природа. Місто” (1978); “Генетика – медицині” (1978); “Человек в городе (Об экологических проблемах современного градостроительства)” (1978); “Біосфера і екосистема” (1980).</p> <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферати дисертацій В.Д. Дишлового</strong> «Материалы к вопросу оо иннерва-ции опухолей» (1962); «К вопросу об иннервации экспериментальных злокачественных опухолей» (1959) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Дишлового В.Д., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Клітина розкриває таємниці життя (1973)</li> <li>Генетика-медицине (1978)</li> <li>Взаимоотношения природы и человека в эпоху научно-технической революции (1976)</li> <li>Биосфера и екосистема (1980)</li> </ol>2023-08-252023-08-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-viktor-dem-yanovych-dyshlovyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/dushlov-183x220.jpg;300;360,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/dushlov-183x220.jpg;300;360,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/dushlov-183x220.jpg;300;360,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/dushlov-183x220.jpg;300;360ai1ec-5812@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Матвєєва Ганна Петрівна (1928)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/matveeva.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20047" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/matveeva-154x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="429" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/matveeva-154x220.jpg 154w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/matveeva-340x486.jpg 340w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/matveeva-105x150.jpg 105w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/matveeva-768x1097.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/matveeva-150x214.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/matveeva-300x429.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/matveeva-600x857.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/matveeva-696x994.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/matveeva-350x500.jpg 350w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/matveeva.jpg 896w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Матвєєва Ганна Петрівна (1928) педіатр, фахі­вець з організації охорони здоров’я, кандидат медичних наук (1968), доцент (1974), завідувач кафедри соціаль­ної гігієни та організації охорони здо­ров’я з підвищення кваліфікації ке­рівних кадрів охорони здоров’я (1983-1986). Закінчила Одеський державний ме­дичний інститут імені М.І. Пирогова (1953). Працювала дільничим педіат­ром у Кривому Розі (до 1964), на Полтавщині й інших медичних зак­ладах СРСР і за кордоном (Румунія, Болгарія, КНР/Пекін). Ганна Петрівна у 1968 захистила дисертацію на здобуття вченого звання кандидата медичних наук “Стан здоров’я новонароджених дітей і потреба їх в стаціонарній допомозі”. Від 1971 – старший викладач, 1974 – доцент кафедри соціальної гігієни і організа­ції охорони здоров’я Київського ме­дичного інституту імені О.О. Бого­мольця. Працюючи на кафедрі, одно­часно в 1972-1977 обіймала поса­ду начальника навчальної частини інс­титуту. У 1983-1986 – завідувач новоствореної кафедри соціальної гігієни і організації охорони здоров’я з підви­щення кваліфікації керівних кадрів охорони здоров’я. 1987-1991 – доцент цієї кафедри. Наукова діяльність присвячена пи­танням удосконалення організації на­дання медичної допомоги хворим, під­готовки студентів, лікарів і керівних кадрів охорони здоров’я, проблемам стаціонарної допомоги потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС. Наукові праці: “Роль обласних дитя­чих лікарень у підвищенні якості спеціалізо­ваної медичної допомоги дітям” (1979); “Уп­равление учебно-воспитательным процессом и качеством подготовки врачей” (1981); “Об организации дневных стацио­наров в поликлиниках” (1989); “Экспертиза трудоспособности при заболеваниях внут­ренних органов” (1989); “Роль відділення здорової дитини у поліпшенні профілактичної роботи полі­клініки” (1988) та ін. <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертацій Матвєєвой Г.П.</strong> «Состояние здоровья новорожденных и потребность их в стационарной помощи» (1968) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Г.П. Матвєєвой, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Планирование потребности детского населения в стационарной помощи (1970)</li> <li>Планирование потребности детского населения в амбулаторно поликлинической помощи (1971)</li> <li>Методика расчета показателей деятельности лечебно-профилактических учреждений (1987)</li> <li>Методика определения потребности детского населения в педиатрических койках (1984)</li> <li>Забота о детях – дело всех (1983)</li> </ol>2023-08-252023-08-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-ganna-petrivna-matvyeyeva/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/matveeva-154x220.jpg;300;429,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/matveeva-154x220.jpg;300;429,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/matveeva-154x220.jpg;300;429,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/matveeva-154x220.jpg;300;429ai1ec-5813@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Трош Рустем Меметович (1938-2010)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Trosh.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19886" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Trosh-169x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="390" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Trosh-169x220.jpg 169w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Trosh-374x486.jpg 374w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Trosh-115x150.jpg 115w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Trosh-150x195.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Trosh-300x390.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Trosh-385x500.jpg 385w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Trosh.jpg 450w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Трош Рустем Меметович (1938-2010) нейрохірург, доктор медичних наук (1984), професор (2000), завідувач відділення субтенторіальних пухлин Інституту нейрохірургії імені А.П. Ромоданова (1988-2000). <div>Основні роботи: пухлини зорового горба і підкоркових вузлів головного мозку.</div> <div></div> <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертація Трош Р. М. </strong>«Ангиографическая диагностика опухолей подкорковых узлов, зрительного бугра и срединных образований головного мозга в супратенториальном пространстве» (1970); «Диагностика и хирургическое лечение кранио орбитальных менингиом» (1984) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Р. М. Трош, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ul> <li>Кранио Орбитальные опухоли (1988)</li> <li>Опухоли зрительного бугра и подкорковых узлов головного мозга (1977)</li> </ul>2023-08-262023-08-27YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-rustem-memetovych-trosh/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Trosh-169x220.jpg;300;390,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Trosh-169x220.jpg;300;390,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Trosh-169x220.jpg;300;390,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Trosh-169x220.jpg;300;390ai1ec-5973@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Червяк Петро Іванович (1948)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/chervyak.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19970" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/chervyak-184x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="359" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/chervyak-184x220.jpg 184w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/chervyak-406x486.jpg 406w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/chervyak-125x150.jpg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/chervyak-150x179.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/chervyak-300x359.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/chervyak-418x500.jpg 418w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/chervyak.jpg 478w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Червяк Петро Іванович (1948) патологоанатом, історик медицини, доктор медичних наук, професор, академік УАН, дійсний член Міжнародної академії патології, заслужений діяч науки і техніки України<em>. </em> Петро Іванович в 1972 закінчив Львівський державний медичний інститут, з 1973 до 1976 працював на посаді лікаря-патологоанатома Стрийської міської лікарні Львівської області; від 1977 до 1991 – в Київському НДІ клінічної та експериментальної хірургії, у 1988 захистив докторську дисертацію “Регенерация и структурне перестройки в области анастомозов, выполняемых при хирургических вмешательствах на желудке”; від 1992 до 2008 – начальник патологоанатомічного відділення Військово-медичного управління СБУ; у 1986-1988 також очолював патологоанатомічну службу м. Києва; з 1998 до 2009 – головний позаштатний патологоанатомом МОЗ України. Більшість його робіт мають пріоритетний характер, зокрема це стосується вивчення патоморфологічних змін в анастомозах шлунка та тонкої кишки, при післяопераційному панкреатиті,  калькульозному холециститі, виразковій хворобі шлунка, стенозуючих захворюваннях великого сосочка дванадцятипалої кишки; вперше описав нову нозологічну форму – ліпідоз жовчного міхура. Наукові праці: “Патологічна анатомія України” (2012); “Медична енциклопедія” (2012); “Лікарня “Медмістечко”. Київська міська клінічна лікарня №6. Хроніка поступу” (2013); “Олександр Олексійович Шалімов. Миттєвості життєвого шляху” (2018). <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертацій Червяка П.І.</strong> “Регенерация и структурные перестройки в области анастомозов, выполняемых при хирургических вмешательствах на желудке” (1988) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці П.І. Червяка, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Медицина України та Польщі – поєднання долями (2021)</li> <li>Медицина України в персоналіях (енциклопедичний біобібліографічний довідник) (2019)</li> <li>Київська міська клінічна лікарня N°6. Шлях крізь роки (2018)</li> <li>Історія кафедри патологічної анатомії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (2016)</li> <li>До питання усвідомлення української ідентичності (2020)</li> <li>До концепції українського світу (2020)</li> <li>Глибинна українська державність (2020)</li> <li>Російсько-український словник медичної термінології (1996)</li> <li>Хроніка життя та діяльності М. І. Пирогова. Тернистими шляхами творення та звершень (2022)</li> <li>Патологічна анатомія України (2012)</li> <li>Національний інститут хірургії та трансплантології імені 0. О. Шалімова НАМН України (хроніка подолань та звершень) (2022)</li> <li>Медична енциклопедія (2012)</li> </ol>2023-08-282023-08-29YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-petro-ivanovych-chervyak/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/chervyak-184x220.jpg;300;359,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/chervyak-184x220.jpg;300;359,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/chervyak-184x220.jpg;300;359,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/chervyak-184x220.jpg;300;359ai1ec-5963@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Бутенко Зоя Андріївна (1928-2001)

<p style="text-align: left;"><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Zoya-Butenko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20211 size-large" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Zoya-Butenko-339x486.jpg" alt="Головна" width="339" height="486" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Zoya-Butenko-339x486.jpg 339w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Zoya-Butenko-153x220.jpg 153w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Zoya-Butenko-105x150.jpg 105w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Zoya-Butenko-150x215.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Zoya-Butenko-300x431.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Zoya-Butenko-600x861.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Zoya-Butenko-348x500.jpg 348w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Zoya-Butenko.jpg 627w" sizes="auto, (max-width: 339px) 100vw, 339px" /></a>Бутенко Зоя Андріївна (1928-2001) патофізіолог, онколог. Доктор медичних наук (1969), професор (1970), академік НАНУ (1990), заслужений діяч науки і техніки України (1998).</p> <p style="text-align: left;">Зоя Андріївна закінчила Київський медичний інститут (1949). Працювала в Київському інституті вдосконалення лікарів: асистент, доцент (1952-1961); завідувачка лабораторії з вивчення етіології та патогенезу лейкозу Київського НДІ експериментальної та клінічної онкології (1961-1971); від 1971 – завідувачка відділу Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології НАНУ.</p> Наукові дослідження були присвячені клітинним і молекулярним механізмам вірусного та радіаційного лейкозогенезу. Провідна представниця школи онкологів акад. Р. Кавецького, його учениця. Зробила значний внесок у створення сучасної концепції канцеро- та лейкогенезу, вперше з’ясувала роль РНК у злоякісному перетворенні клітин. Засновниця нового напряму в онкології – вивчення ролі стовбурових клітин при лейкозі. На основі її досліджень впроваджено в практику нові методи молекулярної діагностики лейкозу та злоякісних лімфом, що, зокрема, має значення для лікування потерпілих від аварії на ЧАЕС. Започаткувала наукову школу онкогематологів в Україні. <p class="literature">Наукові праці: “Цитохимия и электронная микроскопия клеток крови и кроветворных органов” (1974); “Механизмы лейкозогенеза” (1975); “Стволовые кроветворные клетки и лейкоз” (1978); “Лейкозные клетки: происхождение, ультраструктура, дифференцировка” (1984); “Клонально-селекционная концепция опухолевого роста” (1987).</p>  2023-09-012023-09-02YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-zoya-andriyivna-butenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Zoya-Butenko-339x486.jpg;339;486,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Zoya-Butenko-339x486.jpg;339;486,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Zoya-Butenko-339x486.jpg;339;486,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Zoya-Butenko-339x486.jpg;339;486ai1ec-5965@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Авраменко Тетяна Василівна (1958-2022)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avramenko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19966" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avramenko-288x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="229" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avramenko-288x220.jpg 288w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avramenko-635x486.jpg 635w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avramenko-196x150.jpg 196w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avramenko-768x587.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avramenko-150x115.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avramenko-300x229.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avramenko-600x459.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avramenko-696x532.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avramenko-1068x817.jpg 1068w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avramenko-80x60.jpg 80w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avramenko.jpg 1280w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avramenko-500x382.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Авраменко Тетяна Василівна (1958-2022) aкушер-гінеколог, доктор медичних наук (2005), професор (2006). Тетяна Василівна закінчила Дніпропетровський медичний інститут (1981). Від 1982 працює в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології НАМНУ (Київ): від 2007 – завідувачка відділення акушерської кардіології; водночас 1999-2006 – викладач, професор кафедри військової хірургії Української військово-медичної академії. Вивчає перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду, стан імунологічної реактивності в жінок з хронічними захворюваннями печінки та жовчних шляхів; розробляє поетапну систему перинатальної охорони плода при цукровому діабеті, лікувально-профілактичні та реабілітаційні заходи для вагітних із серцево-судинною патологією. <p class="literature">Наукові праці: “Принципи організації лікувальної допомоги жінкам з цукровим діабетом” (2003); “Роль эндотелиальной дисфункции в возникновении перинатальной патологии у беременных, больных сахарным диабетом” (2004); “Перинатальна смертність при цукровому діабеті” (2004).</p>2023-09-042023-09-05YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-tetyana-vasylivna-avramenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avramenko-288x220.jpg;300;229,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avramenko-288x220.jpg;300;229,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avramenko-288x220.jpg;300;229,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avramenko-288x220.jpg;300;229ai1ec-5966@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Задорожна Тамара Данилівна (1938)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Zadorohna.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19974" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Zadorohna-200x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="330" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Zadorohna-200x220.jpg 200w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Zadorohna-441x486.jpg 441w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Zadorohna-136x150.jpg 136w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Zadorohna-768x846.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Zadorohna-150x165.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Zadorohna-300x330.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Zadorohna-600x661.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Zadorohna-696x767.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Zadorohna-454x500.jpg 454w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Zadorohna.jpg 907w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Задорожна Тамара Данилівна (1938) член-кореспондент НАМН України (2017), доктор медичних наук (1981), професор (1988), заслужений діяч науки і техніки України (1998), завідувачка лабораторії патоморфології ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України” (з 1981). <p class="literature">Тамара Данилівна одна з провідних патологоанатомів України. Займається розробкою, вдосконаленням і впровадженням перспективних і найсучасніших наукових напрямів перинатальної патологїї, патологічної анатомії дитячого віку. Створені та впроваджені в практику сучасні методи діагностики в системі мати-плацента-плід-новонароджений при акушерській, екстрагенітальній патології в матері, що сприяли профілактичним засобам для зменшення захворюваності дітей та стабілізації показників перинатальної смертності в Україні.</p> <p class="literature">Проведені наукові дослідження з визначення морфологічних, ультраструктурних і імунногістохімічних особливостей плаценти в жінок груп ризику з пухлиноутворення та встановлено предиктори плацентарно-ендометріальних порушень при онкопатології в жінок. Розроблені діагностичні критерії при хронічних вірусних гепатитах, патології шлунково-кишкового тракту в дітей на основі морфологічного дослідження біоптатів печінки, шлунка, дванадцятипалої, тонкої та товстої кишок. Впроваджені нові неінвазивні методи цитологічних та імуноцитохімічних досліджень бронхоальвеолярного лаважу в дітей при хронічній неспецифічній патології легенів, що дало можливість застосувати більш ефективні методи лікування. Важливим напрямком роботи є проведення дослідження органів-мішеней репродуктивної системи.</p> Наукові праці: “Radiation-Induced morphological changed in thyroids of infan who died in perinatal period” (1996); “The endometrial pinopodes in women with unexploined in fertility” (2005); “Особливості клітинного складу індукованого мокротиння у дітей з різними фенотипами бронхіальної астми” (2010); “Діагностичне значення експресії білка р16NК4а при цервікальних інтраепітеліальних дисплазіях на тлі запальних захворювань шийки матки” (2011); “Маркери запалення та апоптозу клітини індукованого мокротиння у дітей з бронхіальною астмою та рецедивуючим бронхітом” (2015); “Морфологічні та імуногістохімічні особливості плацентарно-ендометріальних структур при доброякісних і злоякісних пухлинах у жінок” (2015); “Патологія плаценти (Сучасні аспекти)” (2016); “Ранні репродуктивні втрати” (2016); “Імуногістохімічні особливості експресії прогестеронових рецепторів плацентарного бар’єра в жінок із багатоплідною вагітністю, що зумовлена ДРТ” (2016); “Comparative Clinical and Paraclinical Analysis of Ulcerative Colitis and Crohn’s Disease in Children” (2016).2023-09-062023-09-07YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-tamara-danylivna-zadorozhna/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Zadorohna-200x220.jpg;300;330,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Zadorohna-200x220.jpg;300;330,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Zadorohna-200x220.jpg;300;330,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Zadorohna-200x220.jpg;300;330ai1ec-10266@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день фізіотерапевта (спеціаліста з фізичної реабілітації)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/WPTD2022-hero.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17094" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/WPTD2022-hero.png" alt="Головна" width="400" height="400" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/WPTD2022-hero.png 490w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/WPTD2022-hero-220x220.png 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/WPTD2022-hero-486x486.png 486w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/WPTD2022-hero-150x150.png 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/WPTD2022-hero-300x300.png 300w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>8 вересня – Всесвітній день фізичного терапевта (фахівця з фізичної реабілітації). Цей день дає можливість фахівцям даної сфери підвищити обізнаність широких мас населення про ключову роль реабілітації в підтримці здоров’я та відновлення незалежності людей, які втратили рухові функції внаслідок травм або хвороб. Цей день стали відзначати за ініціативою Всесвітньої конфедерації фізичних терапевтів (WCPT) у 1996 році. WCPT – всесвітня організація, що об’єднує майже сімсот тисяч професіоналів з фізичної реабілітації з 125 країн. Емма Стокс, президентка Всесвітньої конфедерації фізичних терапевтів, зробила 28 лютого 2022 наступну заяву на підтримку України: “Всесвітня конфедерація засмучена й обурена нападом Росії на Україну. Наші думки разом з нашими колегами з України та з усією світовою Спільнотою Фізіотерапевтів, зачеплених цими подіями. Ми будемо й надалі підтримувати наших колег і друзів з Української асоціації фізичної терапії і реабілітаційних працівників в Україні всіма можливими способами.”2023-09-082023-09-09YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-fizioterapevta-spetsialista-z-fizychnoyi-reabilitatsiyi/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/WPTD2022-hero.png;400;400,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/WPTD2022-hero.png;400;400,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/WPTD2022-hero.png;400;400,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/WPTD2022-hero.png;400;400ai1ec-5968@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Авілова Ольга Матвіївна (1918-2009)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avilova.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19965" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avilova-173x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="381" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avilova-173x220.jpg 173w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avilova-118x150.jpg 118w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avilova-150x191.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avilova.jpg 236w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Авілова Ольга Матвіївна (1918-2009) хірург, доктор медичних наук (1972), професор (1973), заслужений діяч науки УРСР (1984). Ольга Матвіївна закінчила Смоленський медичний інститут (1941). Під час 2-ї світової війни – лікар-хірург військово-польового шпиталю. Працювала лікарем (1945-1955); від 1955 – в Київському інституті вдосконалення лікарів (нині Київська медична академія післядипломної освіти): асистент, доцент, від 1973 – професор кафедри торакоабдомінальної хірургії, 1975-1988 – завідувачка заснованої з її ініціативи кафедри пульмонології і торакальної хірургії. Праці присвячені хірургічному лікуванню захворювань легень, середостіння, питанням відновної хірургії стравоходу, трахеї, бронхів. Засновник реконструктивно-відновної хірургії органів дихання. Член Міжнародної асоціації торакальних хірургів. Організатор Київського міського пульмонологічного центру. <p class="literature">Наукові праці: “Пластические операции на грудном отделе трахеи и бронхов” (1966); “Опыт первых 100 пластических операций на бронхах и медиастинальной трахее” (1969); “Опыт проведения операций на бронхах и медиастинальном сегменте трахеи” (1975); “Торакоскопия в неотложной грудной хирургии” (1986); “Пластика бифуркации трахеи” (1986); “Хронические свищи пищевода” (1987).</p>2023-09-102023-09-11YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-olga-matviyivna-avilova/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avilova-173x220.jpg;300;381,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avilova-173x220.jpg;300;381,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avilova-173x220.jpg;300;381,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Avilova-173x220.jpg;300;381ai1ec-3341@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день обізнаності про лімфому

<p style="text-align: justify;"><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-lymphoma-awareness-day.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17122" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-lymphoma-awareness-day.jpg" alt="Головна" width="300" height="382" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-lymphoma-awareness-day.jpg 556w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-lymphoma-awareness-day-173x220.jpg 173w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-lymphoma-awareness-day-382x486.jpg 382w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-lymphoma-awareness-day-118x150.jpg 118w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-lymphoma-awareness-day-150x191.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-lymphoma-awareness-day-300x382.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-lymphoma-awareness-day-393x500.jpg 393w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a></p> Глобальна ініціатива відзначати World Lymphoma Awareness Day (WLAD) була запропонована у 2004 році Коаліцією з лікування лімфоми, що об’єднує пацієнтів із 41 країни. Мета заходів, які проводяться 15 вересня, підвищення обізнаності громадськості щодо симптом різних видів лімфом, необхідності ранньої діагностики та підвищення доступу до лікування. Лімфома – це різновид злоякісних пухлин клітин імунної системи, що вражають лімфатичну систему – лімфатичні вузли (невеликі закриті скупчення лімфоцитів), селезінку, вилочкову залозу, кістковий мозок. Всі види лімфоми поділяють на два типи: лімфома Ходжкіна та неходжкінські лімфоми (близько 80 видів). У світі більше одного мільйона людей живе з цим діагнозом. Щодня патологію виявляють у близько тисячі пацієнтів. В Україні на неходжкінські лімфоми і хронічний лімфолейкоз страждають 15 тис. людей. Лише у 6% наших пацієнтів пухлину виявляють на першій стадії. А кожен п’ятий хворий дізнається про свій діагноз, коли лімфома вже на ІІІ або ІV стадії. Разом із тим, лімфома – один із небагатьох видів раку, який успішно піддається лікуванню. Так лімфому Ходжкіна можна вилікувати у 85–95 % пацієнтів, а неходжкінського типу – на ранніх стадіях (в залежності від різновида) лікуються у 70 %. Тож важливим є поширення інформації про лімфоми і своєчасна діагностика захворювання.2023-09-152023-09-16YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-borotby-z-limfomamy/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-lymphoma-awareness-day.jpg;300;382,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-lymphoma-awareness-day.jpg;300;382,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-lymphoma-awareness-day.jpg;300;382,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-lymphoma-awareness-day.jpg;300;382ai1ec-8269@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

День фармацевтичного працівника

Фармацевтична галузь є стратегічною. Вона не лише впливає на розвиток національної економіки, а й на соціальні і навіть політичні аспекти життя суспільства. На разі у фармації України працює близько 300 тисяч людей, тобто лише 0,15 % від загальної кількості зайнятих. Але вони створюють близько 1 % ВВП країни, забезпечуючи 24 млрд грн доданої вартості. До фармацевтичних працівників відноситься широкий перелік спеціальностей. Передовсім це провізори і фармацевти, які виконують свої фахові обов’язки в аптеках, оптових складах, на виробництві та дистриб’юції лікарських засобів. До цієї професії належать працівники національної та територіальних Держлікслужб, лабораторій з контролю якості лікарських засобів, реєстрації ліків, фармацевтичні представники вітчизняних і зарубіжних фірм, науковці і освітяни, співробітники фахових фармацевтичних видань. На знак визнання внеску працівників фармацевтичної галузі в охорону здоров’я населення Указом Президента України № 1128/99 від 07.09.1999 р. встановлено День фармацевтичного працівника. Професійне свято відзначається щорічно в третю суботу вересня.2023-09-162023-09-17MONTHLY123SAukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/den-farmatsevtychnogo-pratsivnyka-2/freeai1ec-6114@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Борисенко Михайло Іванович (1948)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Borisenko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19968" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Borisenko-176x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="376" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Borisenko-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Borisenko-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Borisenko-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Borisenko-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Borisenko-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Borisenko-399x500.jpg 399w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Borisenko.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Борисенко Михайло Іванович (1948) педіатр, доктор медичних наук (1996). Закінчив Київський медичний інститут (1976), де відтоді й працює (нині Національний медичний університет): клінічний ординатор, від 1981 – асистент кафедри факультетської педіатрії, від 1984 – асистент кафедри дитячих хвороб, від 1991 – доцент кафедри факультетської педіатрії. Михайло Іванович досліджує патологію органів травлення у дітей, роль імунних механізмів у формуванні патологічного процесу в гастродуоденальній зоні в дітей і механізми порушення ліпідного обміну при хронічних захворюваннях гастродуоденальної зони. Розробив новий напрям лікування хронічного коліту, який поєднує місцеве застосування імуномодулятора та препарата, який нормалізує обмін ліпідів. Наукові праці: “Изучение эффективности стимулирующих препаратов в лечении экспериментального хронического гастродуоденита” (1989); “Структура та перебіг хронічних захворювань гастродуоденальної зони у дітей м. Києва після аварії на ЧАЕС” (1992); “Імунозалежність хронічних захворювань гастродуоденальної зони у дітей” (1999); “Ефективність місцевої імунорегулюючої терапії у лікуванні хронічного гастродуоденіту у дітей” (2000).2023-09-172023-09-18YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-myhajlo-ivanovych-borysenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Borisenko-176x220.jpg;300;376,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Borisenko-176x220.jpg;300;376,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Borisenko-176x220.jpg;300;376,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Borisenko-176x220.jpg;300;376ai1ec-10267@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день безпеки пацієнтів

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/patient-safety-day.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17123" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/patient-safety-day.jpg" alt="Головна" width="330" height="330" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/patient-safety-day.jpg 690w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/patient-safety-day-220x220.jpg 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/patient-safety-day-486x486.jpg 486w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/patient-safety-day-150x150.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/patient-safety-day-300x300.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/patient-safety-day-600x600.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/patient-safety-day-500x500.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 330px) 100vw, 330px" /></a> 72-а Всесвітня асамблея охорони здоров’я (2019 р.) визнала безпеку пацієнтів як одну з пріоритетних задач і головних принципів надання медичної допомоги. Кожен вид, форма і умови її надання супроводжуються певними ризиками. Навіть за умови правильного надання медичної допомоги не можна виключити ймовірність несприятливих реакцій. А от серед найбільш поширених помилок відмічають неправильну діагностику, призначення чи використання лікарських засобів та медичних виробів. Крім того, значної шкоди пацієнтам можуть заподіяти лікарняні інфекції, ускладнення після хірургічних операцій. Потенційно небезпечними практиками є ін’єкції та переливання крові (існує ризик передачі ВІЛ-інфекції, гепатиту В та С) тощо. За оцінками ВООЗ, щороку в лікарнях трапляється понад 134 млн потенційно небезпечних для життя і здоров’я людей випадків, що обумовлює близько 2,6 млн смертей. Водночас 80 % таких випадків можна запобігти. Якість та безпека — ключові аспекти, що визначають рівень охорони здоров’я країни. На разі українські лікарі можуть мінімізувати ризики, базуючи свої рекомендації на сучасних міжнародних настановах. Це убезпечує від надмірного призначення ліків сумнівної ефективності чи застарілих способів лікування.2023-09-172023-09-18YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-zabezpechennya-bezpeky-patsiyentiv/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/patient-safety-day.jpg;330;330,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/patient-safety-day.jpg;330;330,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/patient-safety-day.jpg;330;330,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/08/patient-safety-day.jpg;330;330ai1ec-6115@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Чеботарьов Дмитро Федорович (1908-2005)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Chebotaryov.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19969" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Chebotaryov-171x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="385" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Chebotaryov-171x220.jpg 171w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Chebotaryov-117x150.jpg 117w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Chebotaryov-150x192.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Chebotaryov.jpg 198w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Чеботарьов Дмитро Федорович (1908-2005) г<span lang="UK">еронтолог, академiк НАН України, академiк НАМН України, заслужений дiяч науки УРСР (1964). </span> <span lang="UK">Дмитро Федорович закінчив Київський медичний інститут (1933). У 1953 захистив докторську дисертацiю “Гiпертензивний синдром вагiтних”. 1953-1954 – заступник з наукової роботи директора Українського iнституту клiнiчної медицини iм. М.Д. Стражеска. У 1954 отримав звання професора. У 1954-1961 очолював кафедру терапiї в Київському iнститутi удосконалення лiкарiв. Водночас був головним терапевтом (1955-1961) та головою Вченої ради МОЗ УРСР (до 1964). У 1961 обраний членом-кореспондентом АМН СРСР, у 1966 – академiком АМН СРСР. У 1958-1961 працював на посадi керiвника клiнiчного вiддiлу, а в 1961-1987 очолював Iнститут геронтології АМН СРСР. </span> Інтенсивно розробляв питання геронтології та геріатрії, захворювань шлунково-кишкового тракту, стану внутрішніх органів у вагітних. <span lang="UK">Завдяки його органiзацiйнiй і науковiй дiяльностi в Українi набули поширення геронтологiчнi дослiдження та фактично було створено герiатрiю як нову галузь медичної науки та нову медичну спецiальнiсть.</span> Наукові праці: <span lang="UK">“Серцево-судинна система при старiннi” (1967); “Герiатрiя в клiнiцi внутрiшнiх хвороб” (1976); “Догляд за хворими лiтнього та старечого вiку” (1975); “Герiатрiя в терапевтичнiй практицi” (1993).</span> <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертацій Чеботарьова Д.Ф.</strong> “Гипертензивный синдром беременных” (1953) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Д.Ф. Чеботарьова, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Атеросклероз и возраст (1982)</li> <li>Внутренняя патология в клинике акушерства и гинекологии (1960)</li> <li>Долголетие (1970)</li> <li>Особенности некоторых заболеваний в пожилом возрасте и у стариков (1962)</li> <li>Пособие по гериатрии для среднего медработника (1986)</li> <li>Сердечно-сосудистая система при старении (1967)</li> <li>Творче довголіття (1972)</li> <li>Уход за больными пожилого и стара ческого возраста (1975)</li> </ol>2023-09-172023-09-18YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-dmytro-fedorovych-chebotarov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Chebotaryov-171x220.jpg;300;385,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Chebotaryov-171x220.jpg;300;385,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Chebotaryov-171x220.jpg;300;385,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Chebotaryov-171x220.jpg;300;385ai1ec-6116@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Когут Георгій Іванович (1938-1996)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Kogut.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19979" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Kogut-183x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="360" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Kogut-183x220.jpg 183w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Kogut-405x486.jpg 405w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Kogut-125x150.jpg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Kogut-150x180.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Kogut-300x360.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Kogut-416x500.jpg 416w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Kogut.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Когут Георгій Іванович (1938-1996) гематолог, доктор медичних наук (1990). Державна премія України у галузі науки і техніки (1992). Георгій Іванович закінчив Київський медичний інститут (1967). Відтоді працював у Київському НДІ гематології та переливання крові: завідувач лабораторії кріоконсервування та трансплантації кровотворної тканини (1989-1996), водночас – заступник директора з наукової роботи (1991-1996). Наукові дослідження були присвячені кріоконсервуванню, трансплантації, оцінюванню морфологічної та функціональної активності гемопоетичних клітин при довгостроковому зберіганні за умов ультранизької температури; додатковим джерелам гемопоетичної тканини ембріофетоплацентарного походження. <p class="literature">Наукові праці: “Использование полимерных контейнеров для криоконсервирования костного мозга” (1986); “Морфологическая характеристика клеток гемопоэтических колоний после трансплантации криоконсервированного костного мозга” (1987); “Токсико-фармакологические и генетические исследования нового криоконсервирующего раствора для клеток костного мозга” (1991); “Перспективы создания банка криоконсервированной кордовой крови для клинического применения” (1998).</p>2023-09-182023-09-19YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-georgij-ivanovych-kogut/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Kogut-183x220.jpg;300;360,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Kogut-183x220.jpg;300;360,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Kogut-183x220.jpg;300;360,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Kogut-183x220.jpg;300;360ai1ec-6117@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Шлопак Тетяна Володимирівна (1918-1985)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Shlopak-Tetyana.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20214" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Shlopak-Tetyana-314x486.jpg" alt="Головна" width="340" height="526" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Shlopak-Tetyana-314x486.jpg 314w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Shlopak-Tetyana-142x220.jpg 142w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Shlopak-Tetyana-97x150.jpg 97w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Shlopak-Tetyana-150x232.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Shlopak-Tetyana-300x464.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Shlopak-Tetyana-323x500.jpg 323w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Shlopak-Tetyana.jpg 582w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>Шлопак Тетяна Володимирівна (1918-1985) офтальмолог, доктор медичних наук (1965), професор (1966), заслужений діяч науки УРСР (1979), завідувач кафедри очних хвороб Івано-Франківського (1955-1966) та Київського (1966-1983) медичних інститутів. Тетяна Володимирівна закінчила Одеський медичний інститут (1946). Учениця В.П. Філатова. У 1964 р. захистила докторську дисертацію “Микроэлементы в экспериментальной и клинической офтальмологии”. Праці присвячені проблемам патогенезу, лікування короткозорості, глаукоми й туберкульозу очей; дослідженню питань теорії еластотонометрії, біохімії ока в нормі й патології Автор наукових праць, присвячених проблемам патогенезу, лікування короткозорості, глаукоми та туберкульозу очей; дослідженню питань теорії еластотонометрії, біохімії ока в нормі та патології. <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертацій Шлопак Т.В. </strong>«Эластотонометрические исследования и тканевая терапия хориоретинитов у близоруких» (1952) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Т.В. Шлопак, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Комплексное консервативное лечение больных тромбозом вен сетчатки (1981)</li> <li>Методические рекомендации по диагностике и лечению пигментной дистрофии сетчатки (1977)</li> <li>Микроэлементы в офтальмологии (1969)</li> </ol>2023-09-182023-09-19YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-tetyana-volodymyrivna-shlopak/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Shlopak-Tetyana-314x486.jpg;340;526,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Shlopak-Tetyana-314x486.jpg;340;526,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Shlopak-Tetyana-314x486.jpg;340;526,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/09/Shlopak-Tetyana-314x486.jpg;340;526ai1ec-6118@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Басанець Анжела Володимирівна (1968)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Basenec.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19967" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Basenec-184x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="358" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Basenec-184x220.jpg 184w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Basenec-126x150.jpg 126w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Basenec-150x179.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Basenec.jpg 268w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Басанець Анжела Володимирівна (1968) гігієніст, доктор медичних наук (2008), член-кореспондент НАМНУ (2017). Анжела Володимирівна закінчила Київський медичний інститут (1991). Відтоді працює в Інституті медицини праці АМНУ (Київ): завідувачка відділу професійної патології (від 2001). Вивчає клінічний перебіг, проблеми профілактики, розробляє методи діагностики професійних захворювань. <p class="literature">Наукові праці: “Reconnaissance et indemnisation de l’asthme professionnel dans l’Europe de l’Est: L’exemple de l’Ukraine a la lumiere du systeme francais” (1996); “Реактивный синдром дисфункции дыхательных путей в профессиональной патологии” (2001); “Генетические исследования в области профессиональной патологии (обзор литературы)” (2005); “Применение компьютерной томографии высокого разрешения для диагностики ранних стадий пневмокониоза от воздействия угольной пыли” (2007).</p>2023-09-212023-09-22YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-anzhela-volodymyrivna-basanets/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Basenec-184x220.jpg;300;358,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Basenec-184x220.jpg;300;358,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Basenec-184x220.jpg;300;358,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Basenec-184x220.jpg;300;358ai1ec-17153@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Міжнародний день поширення інформації про хворобу Альцгеймера

<img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-17156" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/Alzheimer.jpg" alt="Головна" width="777" height="518" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/Alzheimer.jpg 777w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/Alzheimer-330x220.jpg 330w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/Alzheimer-729x486.jpg 729w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/Alzheimer-218x145.jpg 218w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/Alzheimer-768x512.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/Alzheimer-150x100.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/Alzheimer-300x200.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/Alzheimer-600x400.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/Alzheimer-696x464.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/Alzheimer-500x333.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 777px) 100vw, 777px" /> Ініціатива заснування цього дня належить організаціям, які вивчають причини виникнення хвороби задля сповільнення її розвитку. Глобальна проблема полягає в тому, що двоє з трьох людей у всьому світі мало або зовсім не розуміють проблеми пацієнтів із хворобою Альцгеймера та пов’язану з нею деменцію. Відсутність інформації призводить до стигматизації симптомів.Вперше кампанію із поширення інформації про цю патологію було проведено у 1994 році. Хвороба Альцгеймера – нейродегенеративне захворювання, клінічні ознаки якого вперше були описані у 1906 році Алоїсом Альцгеймером. На разі не відомо, що спричиняє захворювання. Ліків для радикальної боротьби із ним не знайдено, доступні лише методи, які частково можуть скоригувати стан хворого, сповільнити прогресування деменції та пом’якшити симптоми. На сьогоднішній день деменцію діагностують у майже 50 млн людей у світі. Кожні три секунди фіксують новий випадок захворювання на вказану патологію. За прогнозами фахівців, якщо ефективні стратегії зменшення ризиків не будуть реалізовані на світовому рівні, то до 2050 року кількість пацієнтів із деменцією сягатиме близько 152 млн. Крім того, витрати, асоційовані з деменцією, визначають на рівні трильйона доларів США, що перевищує ринкову вартість таких компаній як Apple і Microsoft. 11 ознак хвороби Альцгеймера : <ul> <li>Дезорієнтація в часі та просторі;</li> <li>Труднощі із виконанням повсякденних справ;</li> <li>Повторення одних і тих самих питань, постійне уточнення відомої інформації;</li> <li>Проблеми із веденням діалогу, порушення мовлення;</li> <li>Проблеми із запам’ятовуванням, зокрема розташуванням речей;</li> <li>Проблеми із рахуванням, веденням розрахунків;</li> <li>Зміна настрою та поведінки;</li> <li>Проблеми із здатністю мислити раціонально та ухвалювати рішення;</li> <li>Порушення зорових відчуттів (проблема із розрізненням кольорів та контрастністю, сприйманням простору);</li> <li>Проблеми з читанням та керуванням автомобілем;</li> <li>Припинення трудової та соціальної активності.</li> </ul>2023-09-212023-09-22YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/mizhnarodnyy-den-poshyrennia-informatsii-pro-khvorobu-altsheymera/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/Alzheimer.jpg;777;518,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/Alzheimer.jpg;777;518,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/Alzheimer.jpg;777;518,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/Alzheimer.jpg;777;518ai1ec-17154@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Міжнародний день жестових мов

<img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17162 size-full" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/signlang.jpg" alt="Головна" width="435" height="350" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/signlang.jpg 435w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/signlang-273x220.jpg 273w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/signlang-186x150.jpg 186w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/signlang-150x121.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/signlang-300x241.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 435px) 100vw, 435px" />За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 466 млн людей у світі мають порушення слуху, з них близько 70 млн – глухі. Разом вони використовують понад 300 різних жестових мов. В Україні на сьогодні приблизно 2 млн громадян мають порушення слуху, щонайменше 233 тис. осіб з них володіють жестовою мовою. Міжнародний день жестових мов встановлено Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. У Конвенції про права людей із інвалідністю зазначається, що ранній доступ до мови жестів забезпечує реалізацію прав людей із вадами слуху, зокрема на якісну освіту, та є життєво важливим для її розвитку. Також ООН визнає важливість збереження жестових мов як частини мовного та культурного розмаїття. Національна жестова мова закріплена на конституційному рівні в Австрії, Іспанії, Португалії, Словенії, Фінляндії та Чехії. Кожна країна має власну національну жестову мову, а деякі навіть більше, ніж одну. Американська жестова мова, британська, французька, німецька, російська, українська — всі вони існують окремо. Українська жестова мова має власну лексико-граматичну структуру та історію.2023-09-232023-09-24YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/mizhnarodnyy-den-zhestovykh-mov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/signlang.jpg;435;350,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/signlang.jpg;435;350,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/signlang.jpg;435;350,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/signlang.jpg;435;350ai1ec-6119@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Дяченко Сергій Степанович (1898-1992)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Dyachenko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19971" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Dyachenko-176x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="376" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Dyachenko-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Dyachenko-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Dyachenko-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Dyachenko-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Dyachenko-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Dyachenko-399x500.jpg 399w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Dyachenko.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Дяченко Сергій Степанович (1898-1992) мікробіолог, доктор медичних наук (1941), професор (1945), заслужений діяч науки УРСР (1967). Сергій Степанович закінчив Київський медичний інститут (1927). Працював лікарем і викладав у Ніжинському інституті народної освіти. 1929-1963 – в Українському інституті епідеміології та мікробіології (нині Інститут епідеміології та інфекційних хвороб АМНУ, Київ): заступник директора (1943-1951); водночас від 1935 – у Київському медичному інституті: 1943-1973 – завідувач, від 1973 – науковий консультант кафедри мікробіології. У 1938 відбув ув’язнення за звинуваченням у шкідництві. Вивчав антигенну будову бактерій кишкової групи, етіологію інфекційних захворювань, механізми імунітету. Сформулював основні закономірності впливу кортикостероїдних гормонів на функціонування окремих ланок імунітету. Досліджував антиген вірулентності черевнотифозної палички та розробляв принципи лікувального застосування специфічної для нього сироватки. Низку наукових праць присвятив історії української мікробіології. <p class="literature">Наукові праці: “Цереброспинальный менингит” (1935); “Мікроорганізми і їх роль в житті людини” (1950); “Діагностичні мікробіологічні дослідження при інфекційних захворюваннях” (1957); “Патогенные вирусы человека” (1974, 1980); “Классификация вирусных инфекций человека” (1977); “Микробиологические методы диагностики инфекционных заболеваний” (1982).</p> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці С.С. Дяченко, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Діагностичні мікробіологічні дослідження (1957)</li> <li>Живі вакцини (1949)</li> <li>Микробиологические методы диагностики инфекционных заболеваний (1962)</li> <li>Патогенные вирусы человека (1980)</li> <li>Профілактика інфекційних захворювань (1952)</li> </ol>2023-09-242023-09-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-sergij-stepanovych-dyachenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Dyachenko-176x220.jpg;300;376,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Dyachenko-176x220.jpg;300;376,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Dyachenko-176x220.jpg;300;376,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Dyachenko-176x220.jpg;300;376ai1ec-3348@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день контрацепції

<p style="text-align: justify;"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17178" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/contraception.jpg" alt="Головна" width="400" height="359" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/contraception.jpg 850w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/contraception-245x220.jpg 245w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/contraception-541x486.jpg 541w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/contraception-167x150.jpg 167w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/contraception-768x689.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/contraception-150x135.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/contraception-300x269.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/contraception-600x539.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/contraception-696x625.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/contraception-500x449.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></p> У 2007 році 10 міжнародних організацій, які опікуються питаннями планування сім’ї, висунули ідею про роль контрацептивів у прийнятті планового рішення щодо створення сім’ї та вагітності. Всесвітня організація охорони здоров’я у Порядку денному сталого розвитку до 2030 року зазначає необхідність «забезпечити загальний доступ до послуг сексуального та репродуктивного здоров’я, включаючи планування сім’ї, інформацію та освіту, а також інтеграцію репродуктивного здоров’я в національні стратегії та програми». На сьогодні Всесвітній день контрацепції підтримують 15 міжнародних неурядових організацій, медичних і наукових спільнот, а також урядових організацій для поширення знань про сексуальне та репродуктивне здоров’я. Багато жінок, які хочуть уникнути вагітності, не використовують жодні безпечні методи контрацепції. Серед причин: занепокоєння щодо побічних ефектів прийому лікарських засобів; неправильні уявлення про їх довгостроковий вплив на фертильність жінки; заборона використання чоловіком, партнером або родичами в наслідок релігійних уявлень; відсутність доступу до сучасних методів. Разом із тим, жінка має право вибирати кількість, час і інтервал між народженням дітей. Тож контрацепція є невід’ємною частиною прийняття нею усвідомлених рішень. У Всесвітній день контрацепції прийнято проводити онлайн і офлайн кампанії з метою поширення інформації про способи та методи контрацепції, ризики незахищеного сексу (материнська смертність, аборти) для сексуального та репродуктивного здоров’я жінки.2023-09-262023-09-27YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-kontratseptsiyi/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/contraception.jpg;400;359,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/contraception.jpg;400;359,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/contraception.jpg;400;359,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/contraception.jpg;400;359ai1ec-3349@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день боротьби зі сказом

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/wrd_logo.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17191 size-full" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/wrd_logo.jpg" alt="Головна" width="354" height="292" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/wrd_logo.jpg 354w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/wrd_logo-267x220.jpg 267w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/wrd_logo-182x150.jpg 182w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/wrd_logo-150x124.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/wrd_logo-300x247.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 354px) 100vw, 354px" /></a>Дата – 28 вересня – обрана не випадково. Це день пам’яті видатного французького мікробіолога, хіміка та винахідника вакцини проти сказу Луї Пастера. Ініціатива Глобального Альянсу по боротьбі зі сказом була підтримана у 2007 році ВООЗ. Сказ – це гостре небезпечне вірусне захворювання усіх теплокровних тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом <em>Rabies virus</em>. Характеризується розвитком особливої форми енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи і завжди закінчується летально. Інфекція передається людям і тваринам через укуси та подряпини, в які потрапляє слина інфікованих тварин. Носієм захворювання часто виступають коти і собаки, особливо безпритульні, в дикій природі – лисиці та вовки. У разі інфікування людини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини. Її ефективність залежить від часу початку курсу лікування (не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи потрапляння слини хворої тварини на шкіру). Своєчасна вакцинація запобігає розвитку захворювання у 96–99% випадків. Метою заходів, які проходять у цей день, є привернення уваги людства до проблеми розповсюдження цієї небезпечної хвороби як серед людей, так і тварин. Адже за даними ВООЗ сказ реєструється в 113 країнах світу. Це зоонозне захворювання входить до першої п’ятірки найнебезпечніших патологій.2023-09-282023-09-29YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-borotby-zi-skazom/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/wrd_logo.jpg;354;292,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/wrd_logo.jpg;354;292,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/wrd_logo.jpg;354;292,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/wrd_logo.jpg;354;292ai1ec-3359@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день серця

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-heart-day-logo.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17189" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-heart-day-logo.jpg" alt="Головна" width="340" height="332" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-heart-day-logo.jpg 446w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-heart-day-logo-225x220.jpg 225w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-heart-day-logo-153x150.jpg 153w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-heart-day-logo-150x147.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-heart-day-logo-300x293.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>Цей день ініційований у 1999 р. Всесвітньою федерацією серця. Мета заходів, що відбуваються за підтримки ВООЗ, ЮНЕСКО та інших громадських та державних організацій, – підвищення поінформованості населення планети про патології серця і судин, фактори ризику та методи профілактики захворювань. На сьогодні серцево-судинні захворювання є причиною майже половини всіх смертей від неінфекційних патологій, забираючи щороку життя у 18,6 млн людей. У травні 2012 року світові лідери поставили собі на меті<strong> </strong>скоротити смертність від неінфекційних захворювань на 25% до 2025 року. Для досягнення поставлених цілей проводяться кампанії, в ході яких поширюється інформація про серцево-судинні захворювання, їх тягар для державних систем охорони здоров’я, проводяться масові перевірки здоров’я, пояснюється необхідність усунення факторів ризику та необхідність проведення профілактики патологій, організовуються спортивні змагання, публічні лекції, концерти. Відомо, що ведення здорового способу життя, відмова від тютюнокуріння та алкоголю, фізична активність, раціональне харчування (виключення жирних, смажених, вуджених продуктів; достатня кількість вітамінів і мінералів тощо) здатні знизити ризик розвитку захворювань серця і судин, а з ними і передчасних смертей щонайменше 80%.2023-09-292023-09-30YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-sertsya/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-heart-day-logo.jpg;340;332,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-heart-day-logo.jpg;340;332,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-heart-day-logo.jpg;340;332,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/09/world-heart-day-logo.jpg;340;332ai1ec-3358@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

День отоларинголога

<div class="dText" style="text-align: justify;">Отоларингологія спеціалізується на діагностиці та лікуванні вуха, горла, носа, а також патологій голови та шиї. Практикуючі лікарі з даної спеціальності називаються оториноларингологами, але частіше використовується скорочення ЛОР – від слова “ларінгооторінолог”.</div> <div style="text-align: justify;"></div> <div class="dText" style="text-align: justify;">Своє професійне свято отоларингологи відзначають 29 вересня.</div>2023-09-292023-09-30YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/den-otolaryngologa/freeai1ec-3465@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Міжнародний день людей похилого віку

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/olers.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17215" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/olers.jpg" alt="Головна" width="340" height="340" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/olers.jpg 900w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/olers-220x220.jpg 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/olers-486x486.jpg 486w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/olers-150x150.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/olers-768x768.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/olers-300x300.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/olers-600x600.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/olers-696x696.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/olers-500x500.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>50-а сесія Генеральної Асамблеї ООН проголосила 1 жовтня Міжнародним днем ​​людей похилого віку. У 2002 році Друга Всесвітня асамблея з проблем старіння прийняла Мадридський міжнародний план дій щодо старіння, який призначений сприяти розвитку суспільства всіх вікових груп, зокрема відповідає на виклики, що стоять перед населенням у 21-му столітті. За останні десятиліття склад населення світу різко змінився. З 1950 по 2010 рік тривалість життя в усьому світі зросла з 46 до 68 років. На сьогодні в усьому світі налічувалося понад 700 млн людей у ​​віці 65 років і старше. За прогнозами, протягом наступних трьох десятиліть кількість людей похилого віку збільшиться більш ніж удвічі, досягнувши понад 1,5 млрд осіб у 2050 році. Передбачається, у менш розвинених країнах у 2050 році проживатиме понад дві третини літнього населення світу (1,1 млрд). ВООЗ запропонувала нову вікову класифікацію, за якою похилий вік – це період від 60 до 75 років. ООН закликає змінити уявлення про вік, та головним завданням профілактичної медицини вважає забезпечення активного довголіття.2023-10-012023-10-02YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/mizhnarodnyj-den-lyudej-pohylogo-viku/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/olers.jpg;340;340,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/olers.jpg;340;340,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/olers.jpg;340;340,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/olers.jpg;340;340ai1ec-6178@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Возіанов Олександр Федорович (1938-2017)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/vozianov.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20317" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/vozianov-155x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="498" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/vozianov-155x220.jpg 155w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/vozianov-105x150.jpg 105w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/vozianov-150x213.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/vozianov.jpg 234w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Возіанов Олександр Федорович (1938-2017) уролог, доктор медичних наук (1978), професор (1980), академік НАНУ (1991), НАМНУ (1993), АМН Бразилії (1997), Польщі (1997), Білорусі (1998) та Росії (2001), заслужений діяч науки УРСР (1986). Герой України (2000). Закінчив Київський медичний інститут (1962). Працював лікарем (1966-1968); від 1968 – в Національному медичному університеті (Київ): від 1979 – завідувач кафедри урології; одночасно від 1987 – директор Інституту урології НАМНУ; від 1990 – начальник Лікувально-оздоровчого управління при Президентові України; від 1993 – президент НАМНУ. Голова Українського товариства урологів (від 1987), президент Асоціації урологів України (від 1995). Олександр Федорович досліджував функціональні методи діагностики та хірургічного лікування основних урологічних захворювань. Розробив класифікацію передраку та раку передміхурової залози та сечового міхура, оригінальну методику операції та спеціальний інструментарій для вилучення доброякісної пухлини передміхурової залози. Засновник лабораторій радіонуклідної (1972) та термографічної (1983) діагностики, першого в Україні відділення екстракорпоральної літотрипсії (1996) та клініки ендоскопічної урології (1998). Наукові праці: “Радиоизотопные методы диагностики в детской урологии” (1972); “Хирургическое лечение рецидивного нефролитиаза” (1984); “Атлас-руководство по урологии” (1990); “Клиническая термодиагностика” (1991); “Болезни мочевого пузыря у детей” (1992); “Предрак и ранние формы рака мочевого пузыря” (1994); “Сексологія і андрологія” (1997); “Цитокины: Биол. и противоопухол. свойства” (1998); “Эндокринная терапия рака предстательной железы” (1999); “Вроджені вади сечових шляхів у дітей” (2000); “Урологія” (2002); “Основы нефрологии детского возраста” (2002); “Рак передміхурової залози” (2004).2023-10-022023-10-03YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksandr-fedorovych-vozianov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/vozianov-155x220.jpg;350;498,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/vozianov-155x220.jpg;350;498,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/vozianov-155x220.jpg;350;498,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/vozianov-155x220.jpg;350;498ai1ec-3468@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

День уролога

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/urology.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17217" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/urology.jpg" alt="Головна" width="340" height="336" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/urology.jpg 900w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/urology-222x220.jpg 222w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/urology-491x486.jpg 491w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/urology-152x150.jpg 152w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/urology-768x759.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/urology-150x148.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/urology-300x297.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/urology-600x593.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/urology-696x688.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/urology-500x494.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>Професійне свято медичних працівників у сфері урології у світі щорічно відзначають 2 жовтня. Вже в часи Гіпократа (VI-V вік до н.е.) існували “каменесіки” – люди, які вміли видаляти камені з сечового міхура через розріз промежини. Засновником урології як окремої медичної дисципліни історики вважають Франциско Діаса. Його монографія, надрукована в Мадриді в 1588 р., цілком присвячена причинам виникнення, клінічним проявам, діагностиці та лікуванню урологічних захворювань, техніці урологічних операцій, опису урологічного інструментарію.2023-10-022023-10-03YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/den-urologa/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/urology.jpg;340;336,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/urology.jpg;340;336,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/urology.jpg;340;336,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/urology.jpg;340;336ai1ec-17201@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

День визнання вірусів

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/viral.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17219" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/viral.jpg" alt="Головна" width="340" height="340" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/viral.jpg 750w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/viral-220x220.jpg 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/viral-486x486.jpg 486w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/viral-150x150.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/viral-300x300.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/viral-600x600.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/viral-696x696.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/viral-500x500.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>Історія походження цього дня не відома. Американський генетик та біохімік Джошуа Ледерберг казав, що віруси є найбільшою перешкодою домінування людей на планеті. Але мішенню вірусів можуть бути не тільки представники <em>Homo Sapiens</em>, а й тварини, рослини, бактерії та археї. Упродовж останнього століття вчені не одноразово змінювали свій погляд на природу вірусів. Спочатку їх вважали отруйними речовинами, згодом однією з форм життя, пізніше – специфічними біохімічними сполуками. Припускали також, що вони існують між живим і неживим світом. Дослідження останніх років змінили думку з цього питання. Тож віруси – це класичні паразити, оскільки для їх подальшого існування та відтворення необхідна чужа клітина. Вірус складається з ядра РНК або ДНК та білкової оболонки. Проникаючи в чужу клітину, він скидає оболонку й підлаштовує під себе весь клітинний апарат, змушуючи його синтезувати власні вірусні ДНК або РНК та вірусні білки відповідно до власного геному. Далі відбувається збирання нових вірусів із цих компонентів і з’являється нова вірусна частка, готова інфікувати інші клітини. Це відбувається майже нескінченно. На сьогодні відомо близько 2 тисяч різноманітних хвороб, які виникають внаслідок інфікування вірусами. Разом із тим слід зауважити, що віруси є основними учасниками еволюції, у тому числі й людини. Вчені припускають, якщо всі віруси раптом зникнуть, найбільш конкурентоспроможні види розростуться, і ми втратимо значну частину біорозмаїття нашої планети.2023-10-032023-10-04YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/den-vyznannia-virusiv/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/viral.jpg;340;340,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/viral.jpg;340;340,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/viral.jpg;340;340,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/viral.jpg;340;340ai1ec-6216@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Балтайтіс Юлій Вікторович (1938)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Baltaytis.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20315" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Baltaytis-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Baltaytis-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Baltaytis-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Baltaytis-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Baltaytis-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Baltaytis-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Baltaytis-399x500.jpg 399w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Baltaytis.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Балтайтіс Юлій Вікторович (1938) хірург, доктор медичних наук (1985), професор (1986), заслужений діяч науки і техніки України (2000). Закінчив Ворошиловградський медичний інститут (1962). Юлій Вікторович працював лікарем (1962-1964); асистентом Донецького медичного інституту (1964-1968); від 1968 – у Національному медичному університеті (Київ): 1968-1970 – асистент кафедри факультетської хірургії, 1970-1986 – доцент кафедри хірургічних хвороб № 1, 1986-1989 – професор, 1989-2000 – завідувач кафедри факультетської хірургії № 1, одночасно 1988-1990 – декан 2-го лікувального факультету. 1986-2000 – головний проктолог МОЗ України. Від 2000 – у США. Фахівець у галузі абдомінальної хірургії, зокрема колопроктології. Наукові праці: “Осложнения аппендэктомии” (1978); “Неспецифический язвенный колит” (1986); “Низкие температуры в медицине” (1988).2023-10-052023-10-06YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yulij-viktorovych-baltajtis/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Baltaytis-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Baltaytis-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Baltaytis-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Baltaytis-176x220.jpg;350;438ai1ec-6217@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Сиваченко Тамара Порфиріївна (1923-2015)

Сиваченко Тамара Порфиріївна (1923-2015) вчений, педагог, організатор охо­рони здоров’я, заслуже­ний діяч науки України, доктор медичних наук (1967), професор (1968). Тамара Порфиріївна з 1966 очолювала кафедру медичної радіології Київського інституту удосконалення лікарів, якою завідувала протягом 27 років. У 1967 захистила докторську дисертацію “Діагностичне та лікувальне застосування ра­діоактивних ізотопів йоду” і за рік отримала звання професора. У 1972 за розробку та впровадження вітчизня­ної радіологічної техніки в клінічну практику їй була присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки, а в 1979 – звання “За­служений діяч науки і техніки України”. Один з про­відних учених-радіологів і організаторів радіоло­гічної служби України. За її безпосередньою учас­тю було створено радіологічні лабораторії, відділен­ня в лікарнях і науково-дослідних інститутах.2023-10-052023-10-06YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/syvachenko-tamara-porfyriivna-1923-2015/freeai1ec-3477@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день психічного здоров’я

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/09/Psycho-356x205.jpg" width="356" height="205" /></div>Щороку 10 жовтня відзначається Всесвітній день психічного здоров’я World Mental Health Day. Його засновано 1992 року Всесвітньою федерацією психічного здоров’я, за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я. Метою проведення цього дня – є привернення уваги до проблем психічного здоров’я людей у світі, з метою скоротити поширення депресивних розладів, шизофренії, хворіб Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії та розумової відсталості. На сьогоднішній день в сучасній медицині гостро стоїть питання збереження здоров′я людини та пошуку чинників, що його обумовлюють. Адже здоров′я громадян – є індикатором благополуччя суспільства, країни в цілому. Зростання числа екстремальних ситуацій, в тому числі бойових дій та пандемії COVID – 19, що різко змінили наше повсякденне життя, диктує необхідність проведення медико–психологічної реабілітації осіб, постраждалих внаслідок негативного впливу емоційно–стресових факторів. Високоповажні користувачі, у фондах ННМБУ ви знайдете монографії, практичні та навчальні посібники, клінічні настанови, підручники, методичні рекомендації та твори з популярної психіатрії. В літературі підняті питання необхідності поширення здорового способу життя та першочергових заходів, направлених на збереження психічного здоров′я людини. Пропонуємо вашій увазі роботи, де фахівці знайдуть інформацію з актуальних питань психіатрії у практиці сімейного лікаря, медсестринства в психіатрії, способів досягнення психологічного благополуччя, раннього втручання в психоз, вікових аспектів психічного здоров′я, психіатрії та наркології, психотерапії та психокорекції бойового стресу, тривожності і панічних атак. Шановні читачі, за допомогою інформації з фондів бібліотеки (покрокових керівництв) ви дізнаєтесь, як зупинити паніку і перестати відчувати тривожність, упоратися з будь якою тривожною ситуацією, котрої ви уникали (водіння авто, польоту, покупки і т. д.), покласти край тривожним або нав′язливим думкам, підвищити свою впевненість і знову почати жити сміливим і авантюрним життям. Читайте, і будьте здорові!2023-10-102023-10-11YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-ohorony-psyhichnogo-zdorov-ya/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/09/Psycho-218x125.jpg;218;125;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/09/Psycho-356x205.jpg;356;205;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/09/Psycho-741x426.jpg;696;400;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/09/Psycho.jpg;1024;589;ai1ec-6218@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Грицюк Олександр Йосипович (1923-1990)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/grucyk.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20320" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/grucyk-174x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="442" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/grucyk-174x220.jpg 174w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/grucyk-385x486.jpg 385w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/grucyk-119x150.jpg 119w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/grucyk-150x190.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/grucyk-300x379.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/grucyk-396x500.jpg 396w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/grucyk.jpg 482w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Грицюк Олександр Йосипович (1923-1990) терапевт, доктор медичних наук (1966), професор (1968), член-кореспондент АМН СРСР (1978). Заслужений діяч науки УРСР (1985). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський медичний інститут (1951), де й працював (1951-1970; у 1973-1990 очолював кафедру шпитальної терапії № 1); директор Київського НДІ клінічної медицини (нині Інститут кардіології АМНУ, 1970-1974). Головний терапевт МОЗ УРСР (1967-1970, 1974-1979). Олександр Йосипович вивчав проблеми кардіології, ревматології, організації терапевтичної служби, процеси згортання крові, фібринолізу та тромбоутворення. Вперше описав перехід дрібновогнищевого інфаркту міокарда у великовогнищевий. Очолював Товариство кардіологів України. Наукові праці: “Тромбозы и эмболии при ревматизме” (1973); “Инфаркт миокарда” (1979); “Пособие по кардиологии” (1984); “Воспалительные заболевания сердца” (1986); “Клиническая ангиология” (1988); “Лекарственные средства в клинической кардиологии и ревматологии” (1992); “Практическая гемостазиология” (1994).2023-10-102023-10-11YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksandr-josypovych-grytsyuk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/grucyk-174x220.jpg;350;442,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/grucyk-174x220.jpg;350;442,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/grucyk-174x220.jpg;350;442,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/grucyk-174x220.jpg;350;442ai1ec-3478@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день боротьби з артритом

<p style="text-align: justify;"><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/World-Arthritis-Day.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17255" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/World-Arthritis-Day.jpg" alt="Головна" width="340" height="340" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/World-Arthritis-Day.jpg 900w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/World-Arthritis-Day-220x220.jpg 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/World-Arthritis-Day-486x486.jpg 486w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/World-Arthritis-Day-150x150.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/World-Arthritis-Day-768x768.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/World-Arthritis-Day-300x300.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/World-Arthritis-Day-600x600.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/World-Arthritis-Day-696x696.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/World-Arthritis-Day-500x500.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>Всесвітній день боротьби з артритом проводиться з ініціативи ВООЗ, відзначається щорічно 12 жовтня. Мета Всесвітнього дня боротьби з артритом – привернення уваги та збільшення інформованості широкої громадськості щодо проблем ревматологічних захворювань.</p>2023-10-122023-10-13YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-borotby-z-artrytom/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/World-Arthritis-Day.jpg;340;340,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/World-Arthritis-Day.jpg;340;340,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/World-Arthritis-Day.jpg;340;340,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/World-Arthritis-Day.jpg;340;340ai1ec-6256@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Головченко Юрій Іванович (1943)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Golovchenko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-20324 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Golovchenko-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Golovchenko-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Golovchenko-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Golovchenko-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Golovchenko-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Golovchenko-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Golovchenko-399x500.jpg 399w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Golovchenko.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Головченко Юрій Іванович (1943) невропатолог, доктор медичних наук (1979), професор (1980), заслужений діяч науки і техніки України (2006). Закінчив Київський медичний інститут (1966). Працював лікарем. Від 1971 – у Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ): від 1980 – завідувач кафедри неврології № 1, одночасно 1985-1993 – декан терапевтичного факультету. Головний невропатолог МОЗ України (1983-2003), заступник голови Українського товариства невропатологів та психіатрів (від 1990). Юрій Іванович робив досдлідження в галузі неврології, зокрема з проблем лікування захворювань периферичної нервової системи та судинних захворювань головного мозку. Наукові праці: “Парастетическая мералгия” (1971); “Возрастные изменения нервных стволов” (1983); “Збірник питань та тестових завдань на здобуття сертифікату спеціаліста” (2001); “Тести з неврології” (2002).2023-10-122023-10-13YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yurij-ivanovych-golovchenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Golovchenko-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Golovchenko-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Golovchenko-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Golovchenko-176x220.jpg;350;438ai1ec-6257@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Тихомиров Михайло Андрійович (1848-1902)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/tuhomurov.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20328" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/tuhomurov-152x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="505" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/tuhomurov-152x220.jpg 152w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/tuhomurov-104x150.jpg 104w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/tuhomurov-150x217.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/tuhomurov.jpg 187w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Тихомиров Михайло Андрійович (1848-1902) доктор медицини (1880), професор, завідувач кафедри анатомії (1890-1902), декан медичного факультету (1898-1902) Університету св. Володимира. Закінчив Московський інститут (1869) і Петербурзьку медико-хірургічну академію (1872). Учень Д.М. Зернова. У 1880 захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медицини на тему “Распределение и взаимное отношение артерий большого мозга у человека”. Основні наукові роботи були присвячені проблемам еволюційної морфології. Наукові праці: “Обзор успехов анато­мии за 1874-й год” (1875); “Отчет санитарного врача Пречистенс­кой части” (1878); “От­чет санитарного врача Пречистенского участ­ка. Дополнение к предыдущему отчету” (1879); “Два случая неправильного развития слепой кишки и червеобразного отростка” (1893); “Метод преподавания анатомии и по­ложение человека в царстве животных” (1890); “Случай врожденного отсутствия легкого и сохранения левой верхней полой вены у взрослого человека” (1894); “Брюшина. Пере­смотр. и дополн. издание” (1896) та ін.2023-10-122023-10-13YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-myhajlo-andrijovych-tyhomyrov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/tuhomurov-152x220.jpg;350;505,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/tuhomurov-152x220.jpg;350;505,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/tuhomurov-152x220.jpg;350;505,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/tuhomurov-152x220.jpg;350;505ai1ec-3487@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

День Захисника України

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/zahyst.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17257" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/zahyst.jpg" alt="Головна" width="340" height="261" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/zahyst.jpg 941w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/zahyst-287x220.jpg 287w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/zahyst-634x486.jpg 634w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/zahyst-196x150.jpg 196w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/zahyst-768x588.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/zahyst-150x115.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/zahyst-300x230.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/zahyst-600x460.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/zahyst-696x533.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/zahyst-80x60.jpg 80w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/zahyst-500x383.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>Відзначається в Україні 14 жовтня у день святої Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем Українського козацтва. З 2015 року є державним святом і неробочим днем.2023-10-142023-10-15YEARLYukДержавні свята0https://library.gov.ua/event/den-zahysnyka-ukrayiny/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/zahyst.jpg;340;261,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/zahyst.jpg;340;261,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/zahyst.jpg;340;261,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/zahyst.jpg;340;261ai1ec-3489@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день боротьби із захворюванням на рак грудей

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/cancer-Awareness-1.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17258" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/cancer-Awareness-1-486x486.jpg" alt="Головна" width="340" height="340" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/cancer-Awareness-1-486x486.jpg 486w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/cancer-Awareness-1-220x220.jpg 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/cancer-Awareness-1-150x150.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/cancer-Awareness-1-768x768.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/cancer-Awareness-1-300x300.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/cancer-Awareness-1-600x600.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/cancer-Awareness-1-696x696.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/cancer-Awareness-1-500x500.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/cancer-Awareness-1.jpg 900w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>Проводиться щорічно 15 жовтня. Приурочені до цього дня заходи проходять у більш ніж 44 країнах світу. Мета проведених у день боротьби із захворюванням на рак грудей заходів – звернути увагу суспільства на проблематику раку грудей, покращити знання з цього питання.2023-10-152023-10-16YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-borotby-iz-zahvoryuvannyam-na-rak-grudej/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/cancer-Awareness-1-486x486.jpg;340;340,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/cancer-Awareness-1-486x486.jpg;340;340,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/cancer-Awareness-1-486x486.jpg;340;340,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/cancer-Awareness-1-486x486.jpg;340;340ai1ec-6258@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Жабоєдов Геннадій Дмитрович (1938)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/zhaboedov.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20327" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/zhaboedov-183x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="420" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/zhaboedov-183x220.jpg 183w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/zhaboedov-405x486.jpg 405w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/zhaboedov-125x150.jpg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/zhaboedov-150x180.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/zhaboedov-300x360.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/zhaboedov-416x500.jpg 416w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/zhaboedov.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Жабоєдов Геннадій Дмитрович (1938) офтальмолог, доктор медичних наук (1984), професор (1986), член-кореспондент АМНУ (1997), заслужений діяч науки і техніки України (2000). Закінчив Харківський медичний інститут (1961). Працював лікарем. У Полтавському медичному стоматологічному інституті (1969-1985): 1985 – доцент; завідувач кафедри очних хвороб Національного медичного університету (Київ, від 1985). Президент Асоціації офтальмологів, нейроофтальмологів і глаукоматологів України (від 2003). Геннадій Дмитрович медичну освіту здобув на лікувальному факультеті Харківського медичного інституту (1961); працював ординатором очного відділення Сумської обласної лікарні; у 1965-1968 рр. – аспірант кафедри очних хвороб Харківського інституту удосконалення лікарів; з 1968 р. – ординатор Харківської очної клінічної лікарні імені Л. Л. Гіршмана; працював на посадах асистента (1970-1974), доцента (1974-1985) Полтавського медичного стоматологічного інституту. У 1965 р. захистив кандидатську дисертацію «Зорові послідовні образи в нормі та при патології зорового нервового шляху», а в 1984 р. – докторську дисертацію «Патогенез набряків зорового нерва, їх клініка і диференційна діагностика»; з 1985 р. працював на кафедрі очних хвороб Національного медичного університету імені О. О. Богомольця на посадах завідувача (1985-2014) та професора (з 2014 р.); професор (1986); член-кореспондент НАМН України за спеціальністю «Офтальмологія» (1992); член Наукової ради НАМН України з клінічної медицини; голова Центральної методичної комісії з офтальмології МОЗ та НАМН України; голова Проблемної комісії МОЗ та НАМН України «офтальмологія та тканинна терапія»; член Наукової Ради з клінічної медицини при президії НАМН України; член ВАК (1993-2006); президент Асоціації офтальмологів -нейроофтальмологів і глаукоматологів України; член міжнародної та Європейської спілок глаукоматологів; член Всеукраїнської асоціації пластичної та реконструктивної хірургії; член редакційних рад низки фахових журналів України; Заслужений лікар України (1992); Заслужений діяч науки і техніки України (2000). Автор близько 800 наукових публікацій, зокрема 18 монографій, 8 підручників, 32 авторських свідоцтв, численних методичних рекомендацій та навчальних посібників. Основні напрями наукової діяльності – запропонував нову концепцію патогенезу застійного диска зорового нерва; вивчив зміни органа зору під час травм та за наявності пухлин головного мозку. Розробив нові діагностичні методи дослідження та пристрої для їхньої реалізації. Розробив метаболічну теорію розвитку глаукоми і удосконалив нейропротекторне лікування оптичної нейропатії та рефракторних форм ґлауком. Геннадій Жабоєдовч запропонував нові методи консервативного, лазерного та хірургічного лікування глаукоми і катаракти, захворювань сітківки і зорового нерва, травматичних пошкоджень органа зору. Розробив діагностичні методи дослідження гостроти зору, поля зору, просторової та контрастної чутливості зорового нерва, сітківки, та пристрої для їх реалізації. Розробив нові методики пластичних та естетичних оперативних втручань на допоміжному апараті ока. Науковий консультант й керівник 12 докторських та 32 кандидатських дисертацій; основні наукові публікації: «Дифференциальная диагностика отеков диска зрительного нерва» (1983), «Патология сосудов сетчатки», «Наследственная дистрофия желтого пятна (1988), «Заболевания зрительного нерва» (1992), «Травмы зрительного нерва» (1994), підручник «Очні хвороби» (у співавторстві, 1999), «Глаукома» (2004), «Поражения зрительного нерва» (2006, «Офтальмологія» (2011), «Ілюстрований словник-довідник термінів офтальмопластичної хірургії» (2012), «Межнациональное руководство по глаукоме. Т. 1. Диагностика и динамическое наблюдение за пациентами с глаукомой» (2013), «Межнациональное руководство по глаукоме. <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Г.Д. Жабоєдова, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Глаукома (2004)</li> <li>Діагностика та лікування офтальмопатології в осіб, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (2003)</li> <li>Заболевания зрительного нерва (1992)</li> <li>Офтальмологія (2011)</li> <li>Очні хвороби (1999)</li> </ol>2023-10-152023-10-16YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-gennadij-dmytrovych-zhaboyedov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/zhaboedov-183x220.jpg;350;420,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/zhaboedov-183x220.jpg;350;420,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/zhaboedov-183x220.jpg;350;420,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/zhaboedov-183x220.jpg;350;420ai1ec-6259@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Сидельников Віктор Михайлович (1928-1997)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/sidelnukov.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20316" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/sidelnukov-151x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="510" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/sidelnukov-151x220.jpg 151w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/sidelnukov-103x150.jpg 103w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/sidelnukov-150x218.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/sidelnukov.jpg 173w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Сидельников Віктор Михайлович (1928-1997) педіатр, член-кореспондент НАМН України (1993), член-кореспондент НАН України (1992), доктор медичних наук (1969), професор (1970), завідувач кафедри педіатрії No 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України (1970-1997). Запропонував нові діагностичні методи для ранньої та диференціальної діагностики різновидів уроджених пороків серця; вперше в країні описав новий різновид дефекту міжшлуночкової перетинки в дітей і запропонував критерії його діагностики.     <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертацій Сидельника В.М.</strong> <ol> <li>«Белковый спектр плазмы крови в клинике ревматизма у детей» (1959)</li> <li>«Диагностика некоторых врожденных пороков сердца у детей и оценка нарушений гемодинамики по косвенным показателям» (1968)</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці В.М. Сидельника, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Диагностика некоторых врожденных пороков сердца у детей и оценка нарушений гемодинамики по косвенным показателям (1973)</li> <li>Неотложная помощь в педиатрии (1977)</li> <li>Неотложные состояния у детей (1983)</li> <li>Практическая аллергология детского возраста (1985)</li> </ol>2023-10-152023-10-16YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-viktor-myhajlovych-sydelnykov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/sidelnukov-151x220.jpg;350;510,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/sidelnukov-151x220.jpg;350;510,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/sidelnukov-151x220.jpg;350;510,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/sidelnukov-151x220.jpg;350;510ai1ec-3490@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день анестезіолога

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/anestatic.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17261" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/anestatic-687x486.jpg" alt="Головна" width="340" height="241" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/anestatic-687x486.jpg 687w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/anestatic-311x220.jpg 311w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/anestatic-212x150.jpg 212w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/anestatic-768x544.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/anestatic-150x106.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/anestatic-300x212.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/anestatic-600x425.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/anestatic-696x493.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/anestatic-100x70.jpg 100w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/anestatic-500x354.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/anestatic.jpg 900w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>Відзначається з 1846 року. Саме в цей день американський хірург і стоматолог Вільям Томас Грін Мортон вперше публічно продемонстрував успішне застосування анестезії для створення загального наркозу. В якості анестетика він застосував інгаляцію діетилового ефіру. Зараз в сучасній медицині розрізняють не тільки загальну, але й місцеву, а також спинномозкову анестезію. Препарати та методологія для проведення анестезії постійно удосконалюються.2023-10-162023-10-17YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-anesteziologa/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/anestatic-687x486.jpg;340;241,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/anestatic-687x486.jpg;340;241,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/anestatic-687x486.jpg;340;241,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/anestatic-687x486.jpg;340;241ai1ec-3491@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день здорового харчування

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/food-pyramid.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17262" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/food-pyramid-498x486.jpg" alt="Головна" width="340" height="332" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/food-pyramid-498x486.jpg 498w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/food-pyramid-225x220.jpg 225w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/food-pyramid-154x150.jpg 154w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/food-pyramid-768x750.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/food-pyramid-150x147.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/food-pyramid-300x293.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/food-pyramid-600x586.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/food-pyramid-696x680.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/food-pyramid-500x488.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/food-pyramid.jpg 900w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>16 жовтня в різних країнах світу проводяться заходи з метою підвищення обізнаності суспільства щодо значення та принципів здорового харчування. Здоровий вибір продуктів і страв є запорукою значного зменшення ризику серцево-судинних захворювань, діабету та раку. Разом з відмовою від шкідливих звичок і фізичною активністю здорова дієта забезпечує максимальну тривалість активного життя сучасної людини. ВООЗ розроблено адаптовані рекомендації з ключових складових здорової дієти, яких варто дотримуватися, аби бути здоровими.2023-10-162023-10-17YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-zdorovogo-harchuvannya/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/food-pyramid-498x486.jpg;340;332,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/food-pyramid-498x486.jpg;340;332,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/food-pyramid-498x486.jpg;340;332,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/food-pyramid-498x486.jpg;340;332ai1ec-3492@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

День алерголога

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/allergic.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17265" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/allergic-486x486.jpg" alt="Головна" width="340" height="340" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/allergic-486x486.jpg 486w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/allergic-220x220.jpg 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/allergic-150x150.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/allergic-768x768.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/allergic-300x300.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/allergic-600x600.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/allergic-696x696.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/allergic-500x500.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/allergic.jpg 900w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>Професійне свято лікарів алергологів-імунологів “День алерголога” відзначається щорічно 16 жовтня. Термін “алергія” вперше був введений віденським педіатром Клеменсом Фон Пірке в 1906 р. Він зауважив, що в деяких з його пацієнтів спостерігаються симптоми, що могли бути викликані певними речовинами – алергенами з навколишнього середовища, такими, як пил, пилок рослин або деякі види їжі. Протягом довгого часу вважалося, що гіперчутливість розвивається у зв’язку з порушенням функції імуноглобулінів Е, проте незабаром стало ясно, що численні механізми з участю різних хімічних речовин викликають появу безлічі симптомів, раніше класифікованих як “алергія”.2023-10-162023-10-17YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/den-alergologa/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/allergic-486x486.jpg;340;340,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/allergic-486x486.jpg;340;340,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/allergic-486x486.jpg;340;340,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/allergic-486x486.jpg;340;340ai1ec-6260@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Ємченко Андрій Іванович (1893-1964)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/yemchenko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20326" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/yemchenko-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/yemchenko-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/yemchenko-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/yemchenko-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/yemchenko-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/yemchenko-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/yemchenko-399x500.jpg 399w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/yemchenko.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Ємченко Андрій Іванович (1893-1964) фізіолог, доктор біологічних наук (1940), професор (1934), член-кореспондент АН УРСР (1957). Навчався в Київському політехнічному інституті (від 1913), закінчив медичний інститут (1925). Від 1921 працював у Київському університеті: 1933-1964 – завідувач кафедри фізіології людини і тварин, водночас у 1945-1958 брав участь у створенні та був заступником директора з наукової роботи та завідувачем відділу вищої нервової діяльності НДІ фізіології при Університеті. Андрій Іванович вивчав фізіологію та фізико-хімічні властивості серцевого м’яза, фізіологію травної системи (зокрема слинних залоз) і вищої нервової діяльності людини та тварин, органів чуття, механізми орієнтації тварин у просторі. Встановив закономірності дії органічних кислот на серце, досліджував вплив солей, нормальних складових елементів плазми крові на амплітуду його скорочень. Наукові праці: “Лабораторна фізіологічна хімія” (1929-1931); “Діяльність слинних залоз” (1941); “Фактори простору і часу в умовнорефлекторній діяльності тварин” (1953); “Латентний період умовного рефлексу випрямлення” (1957); “Физиология анализаторов и учение диалектического материализма о чувственном познании” (1972). <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці А.І. Ємченка, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Лабораторна фізіологічна хемія (1930)</li> <li>Фактори простору і часу в умовнорефлекторній діяльності тварин (1953)</li> <li>Физиология анализаторов и учение диалектического материализма о чувственном познании (1972)</li> </ol>2023-10-162023-10-17YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-andrij-ivanovych-yemchenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/yemchenko-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/yemchenko-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/yemchenko-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/yemchenko-176x220.jpg;350;438ai1ec-3493@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

День дільничного терапевта

2023-10-172023-10-18YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/den-dilnychnogo-terapevta/freeai1ec-6261@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Слинчак Сергій Михайлович (1918)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/slunchak.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20323" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/slunchak.jpg" alt="Головна" width="350" height="467" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/slunchak.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/slunchak-113x150.jpg 113w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Слинчак Сергій Михайлович (1918) онколог, док­тор медичних наук (1967), професор (1969), організатор і керівник кафедри онкології Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1974-1989). Закінчив Київський медичний ін­ститут імені О.О. Богомольця. У 1966 захистив докторську дисер­тацію “Развитие множествен­ных злокачественных опухолей”. Учасник 2-ої світової війни. Сергій Михайлович дослідження присвячує питанням ранньої діагностики, лікування та реабілітації хворих з недоброякісними пухлинами. Наукові праці: “Гастроскопия в диа­гностике желудочной патологии” (1956); “Множественные злокачественные опухоли” (1968); “Рак желудка” (1985); “Онкология” (1989). <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці С.М. Слинчака, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Гастроскопия в диагностике желудочной патологии (1956)</li> <li>Онкология (1989)</li> <li>Множественные злокачественные опухоли (1968)</li> <li>Рак желудка (1985)</li> </ol>2023-10-192023-10-20YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-sergij-myhajlovych-slynchak/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/slunchak.jpg;350;467,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/slunchak.jpg;350;467,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/slunchak.jpg;350;467,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/slunchak.jpg;350;467ai1ec-3499@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день профілактики остеопорозу

<img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17312" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/world-osteoporosis-day-220x220.jpg" alt="Головна" width="400" height="400" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/world-osteoporosis-day-220x220.jpg 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/world-osteoporosis-day-486x486.jpg 486w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/world-osteoporosis-day-150x150.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/world-osteoporosis-day-300x300.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/world-osteoporosis-day-600x600.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/world-osteoporosis-day-696x696.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/world-osteoporosis-day-500x500.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/world-osteoporosis-day.jpg 761w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" />Ініціатива встановлення Всесвітнього дня профілактики остеопорозу належить Національному товариству остеопорозу Великобританії та ВООЗ. Відзначається він щорічно 20 жовтня, починаючи з 1999 р. Його метою є підвищення глобальної поінформованості суспільства щодо профілактики, діагностики та лікування остеопорозу і метаболічних захворювань кісток. Остеопороз – це системне захворювання скелета, яке характеризується зменшенням маси кісток та порушенням мікроархітектури кісткової тканини, що призводить до підвищення їх крихкості та високого ризику переломів. Втрата кісткової тканини є нормальною частиною старіння, але у деяких людей вона відбувається раніше, ніж зазвичай. Факторами ризику розвитку остеопорозу і перелому кісток є: <ul> <li>часті переломи раніше;</li> <li>сімейний анамнез остеопорозу;</li> <li>вік старше 65 років;</li> <li>жіноча стать;</li> <li>індекс маси тіла 20 кг/м2 або маса тіла <57 кг;</li> <li>системний прийом глюкокортикоїдів понад 3 міс;</li> <li>гіподинамія, куріння, зловживання алкоголем;</li> <li>наявність деяких захворювань ендокринних (цукровий діабет 2-го типу), аутоімунних (целіакія), онкологічних, а також порушення всмоктування в кишечнику і порушення травлення, ревматоїдний артрит;</li> <li>належність до білої раси.</li> </ul> Кожна третя жінка старше 50 років і кожен п’ятий чоловік страждають остеопорозом. За даними ВООЗ остеопороз, як причина інвалідності та смертності хворих, займає четверте місце після захворювань серцево-судинної системи, онкологічної патології та цукрового діабету. Остеопороз може посилювати перебіг атеросклерозу і підвищувати ризик ускладнень. Через зниження мінеральної щільності кісткової тканини збільшується відкладення кальцію в коронарних артеріях. Одне з найбільш складних наслідків остеопорозу – перелом шийки стегна. Для профілактики остеопорозу необхідно вести активний спосіб життя; відмовитись від шкідливих звичок, правильно харчуватись. Корисними будуть будь-які вправи з навантаженням, але особливо ходьба, біг, стрибки і танці. Натомість плавання не допоможе, оскільки у воді осьове навантаження на кістки практично відсутнє. Ефект фізичної терапії ґрунтується на тісному зв’язку працюючих м’язів з нервовою системою, кістками, обміном речовин, внутрішніми органами. Щодо їжі, то слід вживати продукти з високим вмістом кальцію, вітаміну D, магнію, фосфору, білка. Обов’язково слід відмовитись від куріння і зловживання алкоголем.2023-10-202023-10-21YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-profilaktyky-osteoporozu/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/world-osteoporosis-day-220x220.jpg;400;400,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/world-osteoporosis-day-220x220.jpg;400;400,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/world-osteoporosis-day-220x220.jpg;400;400,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/world-osteoporosis-day-220x220.jpg;400;400ai1ec-3498@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози

<img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17313" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/breast-cancer-day-329x220.jpeg" alt="Головна" width="400" height="267" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/breast-cancer-day-329x220.jpeg 329w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/breast-cancer-day-218x146.jpeg 218w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/breast-cancer-day-150x100.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/breast-cancer-day-300x200.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/breast-cancer-day.jpeg 500w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" />Цей день запроваджено Указом Президента України від 17 січня 2005 р. № 42/2005 з метою активізації діяльності із запобігання виникненню і поширенню захворювань на рак молочної залози та привернення уваги суспільства до цієї проблеми. Рак молочної залози – найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок. За даними Національного канцер-реєстру, щорічно в Україні реєструють понад 16 тис нових випадків раку молочної залози, з них 24,5 % складають жінки репродуктивного віку. Але дана патологія може розвинутись не тільки у жінок (10 частина хворих – чоловіки). Рак молочної залози виліковується за умови його виявлення на I стадії – у 95%, на II стадії – у 80%, на III стадії – у 50% жінок. Через те, що на ранніх стадіях (І-й і ІІ-й) він має безсимптомний перебіг і не завдає болю, а жінки не проходять регулярні щорічні огляди у лікаря, в кожної четвертої українки його діагностують уже на ІІІ–ІV стадії, коли ефективність лікування значно знижується. Слід пам’ятати, що до групи ризику входять: <ul> <li>ті, в кого мама, бабуся, сестра, тітка хворіли на рак грудей;</li> <li>жінки, що не вагітніли та не народжували дітей або перша вагітність була у 30 років і старше;</li> <li>особи, старші за 40 років;</li> <li>жінки, у яких менструації почались у віці до 12 років;</li> <li>жінки з пізньою менопаузою (після 55 років);</li> <li>жінки, які протягом тривалого часу приймають гормональні контрацептиви, зокрема</li> <li>ЗГТ при менопаузі;</li> <li>хворі на цукровий діабет, гіпертонічну хворобу;</li> <li>ті, хто має надмірну вагу та ожиріння;</li> <li>особи, які зловживають алкоголем та курять.</li> </ul> Симптоми, що дають підстави запідозрити рак молочної залози: <ul> <li>прозорі або кров’янисті виділення з грудей;</li> <li>втягнення соска у зв’язку з проростанням пухлини у шкіру;</li> <li>зміна кольору або структури шкіри грудей (набряк, збільшення або зменшення розмірів);</li> <li>ущільнення або новоутворення у молочних залозах;</li> <li>ерозії, кірочки, лусочки, виразки в зоні соска, ареоли;</li> <li>збільшення пахвових або надключичних лімфовузлів.</li> </ul> Для запобігання раку молочної залози важливо дотримуватися здорового способу життя (відмовитись від куріння, алкоголю, регулярно займатися фізичною активністю і підтримувати нормальну масу тіла), а також вчасно проходити огляд лікаря.2023-10-202023-10-21YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vseukrayinskyj-den-borotby-iz-zahvoryuvannyam-na-rak-molochnoyi-zalozy/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/breast-cancer-day-329x220.jpeg;400;267,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/breast-cancer-day-329x220.jpeg;400;267,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/breast-cancer-day-329x220.jpeg;400;267,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/breast-cancer-day-329x220.jpeg;400;267ai1ec-17302@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день йододефіциту

<img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17314" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/World-Iodine-Deficiency-Day-220x220.png" alt="Головна" width="400" height="400" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/World-Iodine-Deficiency-Day-220x220.png 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/World-Iodine-Deficiency-Day-486x486.png 486w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/World-Iodine-Deficiency-Day-150x150.png 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/World-Iodine-Deficiency-Day-300x300.png 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/World-Iodine-Deficiency-Day-500x500.png 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/World-Iodine-Deficiency-Day.png 600w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" />В цей день проводять заходи, мета яких – інформувати населення щодо потреб в йоді та наслідків дефіциту цього мікроелементу для здоров’я людини. Йод – необхідний елемент для нормального росту й розвитку тварин і людей. Якщо в організмі людини він у дефіциті, то щитоподібна залоза не виробляє в достатній кількості гормони тироксин та трийодтиронін, які беруть участь у розвитку та регуляції нервової, серцево-судинної, опорно-рухової та репродуктивної систем, а також травного тракту. Добова потреба в йоді, залежить від віку і стану людини. Так для дітей віком 0-6 років вона складає 90 мкг; 6-12 років – 120 мкг; для жінок – 150-300 мкг (при вагітності, годуванні груддю – 250 мкг на день); для чоловіків – до 300 мкг. Симптоми нестачі йоду в організмі проявляються: <ul> <li>відчуттям постійної втоми, слабкості, депресії;</li> <li>збільшенням щитоподібної залози (зоб);</li> <li>затримкою росту та інтелектуального розвитку у дітей;</li> <li>зниженням розумової активності, погіршенням пам’яті, слуху у дорослих;</li> <li>порушенням обмінних процесів;</li> <li>загрозою переривання вагітності;</li> <li>неонатальним гіпотиреозом;</li> <li>раком щитоподібної залози;</li> <li>підвищенням рівня холестерину;</li> <li>порушенням роботи кишечнику;</li> <li>сухістю шкіри, втратою її еластичності, випадінням волосся;</li> <li>відчуттям холоду;</li> <li>різким зниженням чи підвищенням маси тіла;</li> <li>набряками.</li> </ul> До йододефіцитних захворювань відносяться: йододефіцитний гіпотиреоз, дифузний нетоксичний зоб, вузловий і багатовузловий еутиреоїдний зоб, функціональна автономія щитоподібної залози. На сьогоднішній день приблизно третина населення планети відчуває впливи дефіциту йоду. Близько 38 млн українців відчувають дефіцит йоду різного ступеню, а 382 тис. дітей щороку народжуються із ризиком розладів унаслідок йододефіциту. Ця проблема актуальна для всіх без винятку регіонів нашої країни. Дослідження показало, що більшість українців споживає лише 40–80 мкг йоду на добу.2023-10-212023-10-22YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitniy-den-yododefitsytu/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/World-Iodine-Deficiency-Day-220x220.png;400;400,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/World-Iodine-Deficiency-Day-220x220.png;400;400,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/World-Iodine-Deficiency-Day-220x220.png;400;400,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/World-Iodine-Deficiency-Day-220x220.png;400;400ai1ec-6262@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Якимович Яків Никифорович (1848-1908)

Якимович Яків Никифорович (1848-1908) гістолог, доктор медицини (1880), професор, завідувач кафедри гістології та ембріології (1891-1904) медичного факультету Київського університету. <div>Наукові праці: “О регенерации гладких мышечных волокон” (1880); “Sur la structure du cylindreaxe et des cellules nerveuses” (1888); “К учению о непрямом или сложном делении клеток (Karyokinesis)” (1891); “Об окрашенных костяках” (1900); “О микроскопическом строении молочных зубов нижней челюсти человека каменного периода” (1900).</div>2023-10-232023-10-24YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yakiv-nykyforovych-yakymovych/freeai1ec-6263@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Карпенко Віктор Степанович (1923-2003)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/karpenko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20322" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/karpenko-231x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="333" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/karpenko-231x220.jpg 231w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/karpenko-158x150.jpg 158w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/karpenko-150x143.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/karpenko.jpg 250w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Карпенко Віктор Степанович (1923-2003) хірург, уролог, доктор медичних наук (1969), професор (1970), заслужений діяч науки УРСР (1976). Віктор Степанович народився в с. Іванівка (тепер – Ставищанського району Київської обл.); медичну освіту здобув у Військово-медичній академії (м. Куйбишев, 1941-1942), Київському військово-медичному училищі (1942-1943), Донецькому медичному інституті (1945-1948); під час німецько-радянськой війни – фельдшер у діючій армії (1943-1945); працював на посадах головного лікаря та хірурга шахтинської лікарні в м. Чистякове (тепер – м. Торез Донецької обл.), асистента, доцента та завідувача кафедри факультет (969), завідувача клініки пластичної і відновної уро-погії (1969-1996) та директора (1969-1978) Київського НДІ захворювань нирок та сечовивідних шляхів. У 1957 р. захистив кандидатську дисертацію «Клинико-анатомическое обоснование надлобкового дугообразного внебрюшинного разреза при камнях тазового отдела мочеточника», а в 1968 р. – докторську дисертацію «Сравнительная оценка закрытых методов коррекции митрального стеноза»; професор; головний позаштатний уролог МОЗ України (1970-1987); голова Товариства урологів України; член Міжнародного та Європейського товариств урологів; член наукових товариств урологів Російської Федерації, Білорусі та медичного товариства Я. Пуркіньє (Прага); член наукової ради з трансплантології та штучних органів при президії РАМН, заступник голови бюро наукової ради «Урологія і оперативна нефрологія» АМН СРСР. Заслужений діяч науки УРСР, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки; автор понад 300 наукових публікацій, зокрема 11 монографій; основні напрями наукової діяльності: гостра та хронічна ниркова недостатність, лікування сечокам дної хвороби, пухлини сечостатевих органів, чоловіче безпліддя, трансплантація нирок в експерименті та клініці; науковий консультант і керівник 9 докторських та 32 кандидатських дисертацій. Віктор Карпенко 16 травня 1972 р. уперше в Україні успішно виконав пересадку нирки від живого донора, а з часом виконав 75 таких трансплантацій. Першим в Україні почав виконувати аутотрансплантацію нирок під час стенозу ниркової артерії. Разом із співпрацівниками описав нову хворобу – склероз передміхурової залози, вивчив її клінічний перебіг, розробив діагностику і запропонував ефективні методи оперативного лікування. Впровадив у клінічну практику оперативне лікування гідронефрозу без дренування сечовивідних шляхів. Розробив методику інтестинальної пластики сецоволів за їхньої нейром” язової дисплазії чи травмі. Уперше в Україні виконав резекції нирки за наявності пухлин. Віктор Степанович вперше впровадив ендоскопічні методи лікування гіперплазії та склерозу передміхурової залози, раку сечового міхура та стриктур уретри; уперше на території СНД (1993) проведена цистектомія з формуванням артифіціального, ортотопічного сечового міхура: значний внесок В. С. Карпенка в реорганізацію та розширення Київського НДІ урології та нефрології, який він очолював – у 1973 р. Наукові праці: “Хірургія аденоми передміхурової залози” (1981); “Хірургічне лікування двосторонніх захворювань нирок та сечовивідних шляхів” (1983); “Склероз передміхурової залози” (1985); “Епітеліальні пухлини сечового міхура” (1986); “Хроническая почечная недостаточность при травматических стриктурах мочеиспускательного канала” (1990); “Причины гидронефроза и выбор метода оперативного лечения” (2002). <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертацій Карпенка В.С.</strong> «Сравнительная оценка закрытых методов коррекции митрального стеноза» (1968) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці В.С. Карпенка, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Гидронефроз (1991)</li> <li>Антибактериальная терапия в урологии и нефрологии (1979)</li> <li>Амбулаторная урология (1980)</li> <li>Склероз предстательной железы (1985)</li> <li>Спрввочник уролога и нефролога (1985)</li> </ol>2023-10-282023-10-29YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-viktor-stepanovych-karpenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/karpenko-231x220.jpg;350;333,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/karpenko-231x220.jpg;350;333,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/karpenko-231x220.jpg;350;333,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/karpenko-231x220.jpg;350;333ai1ec-6264@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Лукашук Віктор Дмитрович (1948)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/Lukashuk.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20393" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/Lukashuk-154x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="501" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/Lukashuk-154x220.jpg 154w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/Lukashuk-340x486.jpg 340w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/Lukashuk-105x150.jpg 105w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/Lukashuk-768x1099.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/Lukashuk-1074x1536.jpg 1074w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/Lukashuk-1432x2048.jpg 1432w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/Lukashuk-150x215.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/Lukashuk-300x429.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/Lukashuk-600x858.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/Lukashuk-696x996.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/Lukashuk-1392x1991.jpg 1392w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/Lukashuk-1068x1528.jpg 1068w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/Lukashuk-350x500.jpg 350w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/Lukashuk.jpg 1563w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Лукашук Віктор Дмитрович (1948) педіатр, доктор медичних наук (1992), професор (2005). Закінчив Львівський медичний інститут (1972). Працював лікарем. Від 1976 – у Київській медичній академії післядипломної освіти; від 1993 – у Національному медичному університеті (Київ): від 1996 – завідувач кафедри педіатрії № 3, від 2003 – завідувач кафедри педіатрії № 5. Віктор Дмитрович робив дослідження в галузях дитячої гастроентерології, кардіології, неонатології, клінічної фармакології та психосоматики. Вивчає питання лікування хронічного гастродуоденіту та виразкової хвороби дванадцятипалої кишки в дітей, механізми агресії та захисту слизової оболонки шлунка при гастродуоденальній патології. Наукові праці: “Серцева недостатність у дітей” (1997); “Перинатальні ураження центральної нервової системи та їх вплив на розвиток хронічних захворювань органів травлення у дітей” (2001); “Оптимізація лікування хронічного гастродуоденіту, асоційованого з HP, з урахуванням гастропротекції” (2011); “Психологічний статус і мовленнєві порушення та їх корекція у дітей з хронічним гастродуоденітом, асоційованим з HP-інфекцією” (2013).2023-10-282023-10-29YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-viktor-dmytrovych-lukashuk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/Lukashuk-154x220.jpg;350;501,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/Lukashuk-154x220.jpg;350;501,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/Lukashuk-154x220.jpg;350;501,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/Lukashuk-154x220.jpg;350;501ai1ec-3503@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день боротьби з інсультом

<img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17317" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/world-stroke-day-212x220.jpg" alt="Головна" width="400" height="415" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/world-stroke-day-212x220.jpg 212w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/world-stroke-day-145x150.jpg 145w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/world-stroke-day-150x156.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/world-stroke-day-300x311.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/world-stroke-day.jpg 429w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /> Мета цього дня – привернути увагу населення до проблем, пов’язаних із судинно-мозковими захворюваннями. День було засновано ВООЗ за участі Всесвітньою організацією боротьби з інсультом. Інсульт – це  гостре порушення мозкового кровообігу, внаслідок якого виникає пошкодження частини головного мозку. Щорічно понад 110 тис. українців стають жертвами інсульту. Третина з тих, хто захворів, – молодша 65 років. Інсульт посідає друге місце в списку патологій, від яких помирають наші громадяни. В зоні ризику розвитку захворювання знаходяться: <ul> <li>Пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, зокрема ті, хто страждає на гіпертончіну хворобу та мають високий вміст холестерину у крові;</li> <li>Ті, хто має ендокринні патології, зокрема діабет;</li> <li>Люди, які ведуть малорухливий спосіб життя, страждають на ожиріння;</li> <li>Особи, які зловживають алкоголем, курять.</li> </ul> Існують два різновиди інсульту: <ul> <li>геморагічний спричиняється розривом мозкової артерії;</li> <li>ішемічний виникає при закупорюванні тромбом артерії, яка постачає кров у мозок.</li> </ul> Слід пам’ятати, що прогноз захворювання залежить від швидкості та ефективності надання допомоги, тому важливим є обізнаність населення щодо перших ознак захворювання. Якщо виникла підозра щодо інсульту: <ul> <li>Попросіть людину посміхнутися чи випити ковток води. Через те, що один куточок губ опущений зробити це не можливо;</li> <li>Запропонуйте повторити за вами речення. У людини, в якої розвивається інсульт мова нерозбірлива, плутана. Повторити речення їй важко;</li> <li>Запропонуйте підняти вгору обидві руки. Через слабкість обидві руки будуть підніматись не однаково (одна рука буде відставати);</li> <li>Виникає різкий інтенсивний біль у голові;</li> <li>Розвивається раптова сабкість чи оніміння у частині тулуба або кінцівках.</li> </ul> ВООЗ попереджає, якщо ви помітили хоча б один із цих проявів у людини, негайно викликайте екстрену допомогу!  2023-10-292023-10-29YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-borotby-z-insultom/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/world-stroke-day-212x220.jpg;400;415,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/world-stroke-day-212x220.jpg;400;415,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/world-stroke-day-212x220.jpg;400;415,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/world-stroke-day-212x220.jpg;400;415ai1ec-3504@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день боротьби з псоріазом

<p style="text-align: justify;"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17318 size-full" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/psoriasis.jpg" alt="Головна" width="248" height="274" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/psoriasis.jpg 248w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/psoriasis-199x220.jpg 199w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/psoriasis-136x150.jpg 136w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/psoriasis-150x166.jpg 150w" sizes="auto, (max-width: 248px) 100vw, 248px" /></p> Ініціатором проведення цього дня в 2004 році виступила Міжнародна федерація асоціацій псоріазу (International Federation of Psoriasis Associations – IFPA). За різними оцінками на псоріаз страждає близько 2–4% жителів Землі. В Україні кількість хворих становить понад 1 млн осіб. Більшість пацієнтів із псоріазом скаржаться на низьку якість життя. Псоріаз – неінфекційне хронічне захворювання, що вражає переважно шкіру, але також можливе запалення суглобів. Причини цієї хвороби досі не з’ясовані. Вважається, що розвитку патології сприяють різні чинників: імунні розлади, порушення обміну речовин, супутні ендокринні та неврологічні захворювання. На сьогодні вилікувати псоріаз поки неможливо, проте перебіг хвороби можна контролювати, досягаючи тривалих періодів ремісії. На жаль, у суспільстві ще й досі поширені міфи щодо передачі захворювання при безпосередньому контакті з хворим або при користуванням спільними предметами побуту та гігієни. Насправді псоріаз не передається повітряно-краплинним або статевим шляхом, а також при безпосередньому контакті. Більше того, це захворювання не передається дитині при годуванні грудьми і навіть при переливанні крові. Тож хворі на псоріаз можуть спокійно відвідувати басейни, лазні, інші громадські місця, користуватися загальними рушниками, постільною білизною, не створюючи при цьому загрозу інфікування.2023-10-292023-10-29YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-borotby-z-psoriazom/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/psoriasis.jpg;248;274,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/psoriasis.jpg;248;274,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/psoriasis.jpg;248;274,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/psoriasis.jpg;248;274ai1ec-17334@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Міжнародний день поінформованості про синдром Леннокса – Гасто

<img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17338" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/lennox-gastaut-syndrome.jpg" alt="Головна" width="400" height="385" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/lennox-gastaut-syndrome.jpg 932w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/lennox-gastaut-syndrome-229x220.jpg 229w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/lennox-gastaut-syndrome-505x486.jpg 505w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/lennox-gastaut-syndrome-156x150.jpg 156w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/lennox-gastaut-syndrome-768x739.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/lennox-gastaut-syndrome-150x144.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/lennox-gastaut-syndrome-300x289.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/lennox-gastaut-syndrome-600x577.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/lennox-gastaut-syndrome-696x670.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/lennox-gastaut-syndrome-500x481.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" />Це важка форма епілепсії, яка проявляється ще в дитячому віці. У хворих із синдромом Леннокса – Гасто (СЛГ) наявні різноманітні напади та затримка нейропсихічного розвитку. Синдром може не мати чіткої причини або виникати на тлі інших захворювань (мозкові аномалії, генетичні обмінні захворювання, патологія під час вагітності тощо). Основний симптом СЛГ – часті напади, що викликаються неконтрольованими спалахами аномальної електричної активності в головному мозку. Якщо захворювання проявляється м’яким типом нападів, воно може певний час залишатись недіагнозтованим. Під час нападів у хворих може спостерігатися втрата свідомості на кілька секунд, різні види судом (пароксизми), короткочасна втрата тонусу м’язів. Для локальних пароксизмів характерно локальне м’язове посмикування, раптове підгинання колін, кивки головою і випадання предметів з рук. Під час пароксизму також можуть виникати: прискорене серцебиття, ціаноз (синіє обличчя, кінцівки), сльозо- та слюнотеча, зупинка дихання тощо. Приступи важко піддаються лікуванню протисудомними ліками. У більшості людей із СЛГ також спостерігаються проблеми у навчанні, поведінкові порушення або й виражена розумова відсталість.2023-11-012023-11-02YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/mizhnarodnyy-den-poinformovanosti-pro-syndrom-lennoksa-hasto/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/lennox-gastaut-syndrome.jpg;400;385,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/lennox-gastaut-syndrome.jpg;400;385,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/lennox-gastaut-syndrome.jpg;400;385,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/lennox-gastaut-syndrome.jpg;400;385ai1ec-20379@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Бурих Михайло Прокопович (1938-2006)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/10/Buruh.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20397" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/10/Buruh-177x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="435" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/10/Buruh-177x220.jpg 177w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/10/Buruh-121x150.jpg 121w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/10/Buruh-150x186.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/10/Buruh.jpg 185w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Бурих Михайло Прокопович (1938-2006) вчений-топографоанатом, доктор медичних наук (1990), професор, завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Харківського медичного університету (з 1990). Михайло Прокопович народився в м. Харкові. Середню медичну освіту (з відзнакою) здобув на фельдшерському відділенні Харківського медичного училища No 1 (1959); вищу медичну освіту (з відзнакою) здобув на педіатричному факультеті Харківського медичного інституту (1965); навчався в аспірантурі (1965-1968), працював на посадах асистента (1968-1970) кафедри нормальної анатомії, асистента (1970-1972), доцента (з 1972 р.) кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Харківського медичного інституту, професора кафедри анатомії медичного факультету політехнічного інституту в м. Конакрі (Французька Гвінея) (1977-1980), старшого наукового співпрацівника (1986-1989), завідувача (1990-2006) кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Харківського медичного інституту (тепер – Харківський національний медичний університет). У 1969 р. захистив кандидатську дисертацію «Анатомия нервов и сосудов почки человека и некоторых животных (анатомо-экспериментальное исследование)», а в 1990 р. – докторську дисертацію «Анатомия чашечно-лоханочного комплекса почки человека в постнатальном онтогенезе»; професор; академік Міжнародної академії інтегративної антропології (1995); член Німецького анатомічного товариства (1994); автор близько 200 наукових публікацій, зокрема 18 монографій та навчальних посібників, 9 винаходів; основні напрями наукової діяльності: вивчення анатомії тіла людини в системі топографічних координат. Ним вперше описані сегментарні нервові сплетіння в пазусі нирки людини, створено новий науковий напрямок – анатомія тіла людини в системі топографічних координат УЗД, КТ і ЯМР томографії.2023-11-042023-11-05YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/burykh-mykhaylo-prokopovych-1938-2006/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/10/Buruh-177x220.jpg;350;435,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/10/Buruh-177x220.jpg;350;435,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/10/Buruh-177x220.jpg;350;435,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/10/Buruh-177x220.jpg;350;435ai1ec-6416@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Харченко Наталія Вячеславівна (1953)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Harchenko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20394" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Harchenko-147x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="525" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Harchenko-147x220.jpg 147w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Harchenko-324x486.jpg 324w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Harchenko-100x150.jpg 100w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Harchenko-150x225.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Harchenko-300x450.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Harchenko-333x500.jpg 333w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Harchenko.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Харченко Наталія Вячеславівна (1953) гастроентеролог, член-кореспондент НАМН України (2010), доктор медичних наук (1994), професор (1996), заслужений діяч науки і техніки (2003), завідувач кафедри гастроентерології, дієтології і ендоскопії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (з 1994). Наталією Вячеславівной розроблені рекомендації з харчування хворих з метаболічним синдромом, для пацієнтів з порушеннями водно-сольового обміну, гіпертонічною хворобою, захворюваннями нирок тощо, вивчено вплив дієти на структурно-функціональний стан еритроцитів у хворих на неалкогольний стеатогепатит в поєднанні з гіпертонічною хворобою; розроблено та впроваджено науково обґрунтоване індивідуальне харчування у хворих з набутими дисліпідеміями. Основні напрями наукової та практичної діяльності стосуються розробки та вивчення нових ефективних методів діагностики та лікування хворих гастроентерологічного профілю, розробки та вивчення впливу дієтотерапії в пацієнтів з різною патологією внутрішніх органів, а також питань профілактичного харчування з метою покращення якості життя та профілактики захворювань внутрішніх органів. З 1998 заснована та працює Національна Школа гастроентерологів, гепатологів України, науковим керівником якої є професор Харченко Н.В. Організувала та багато років очолює роботу секції з дієтології Української гастроентерологічної асоціації. З 2003 очолює консультативно-експертну групу “Гастроентерологія. Лікарські засоби” ДП “Державний фармакологічний центр” МОЗ України, є Віце-президентом Української гастроентерологічної асоціації, членом Всесвітньої та Європейської асоціації гастроентерологів. Наукові праці: “Вірусні гепатити” (2002 ); “Сучасні аспекти клінічної дієтології” (2004 ); “Сучасна дієтотерапія органів травлення” (2005); “Гастроентерологія” (2007); “Дієтотерапія при захворюваннях печінки, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози” (2008); “Дієтологія” (2011); “Гастроентерологія” (2016-2017). <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Н.В. Харченко, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Сучасна дієтотерапія захворювань органів травлення (2005)</li> <li>Довідник лікаря-гастроентеролога (2004)</li> <li>Глутаргин – фармакологическое действие и клиническое применение (2005)</li> <li>Гастроентерологія (2007)</li> <li>Вірусні гепатити (2002)</li> </ol>2023-11-042023-11-05YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-nataliya-vyacheslavivna-harchenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Harchenko-147x220.jpg;350;525,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Harchenko-147x220.jpg;350;525,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Harchenko-147x220.jpg;350;525,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Harchenko-147x220.jpg;350;525ai1ec-20381@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Теличко Федір Федорович (1928-2003)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/10/Teluchko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20398" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/10/Teluchko-146x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="528" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/10/Teluchko-146x220.jpg 146w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/10/Teluchko-99x150.jpg 99w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/10/Teluchko-150x226.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/10/Teluchko.jpg 183w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Теличко Федір Федорович (1928-2003) – рентгенолог, доктор медичних наук (1974), професор Ужгородського національного університету. Федір Федорович середню медичну освіту (з відзнакою) здобув у Берегівській фельдшерсько-акушерській школі (1949); вищу медичну освіту здобув на медичному факультеті Ужгородського державного університету (1949-1953), військовому факультеті Харківського медичного інституту та у Військового-медичній акаде-мії (м. Ленінград, 1953-1955); від 1955 до 1966 р. – служба в Радянській армії на посадах військового рентгенолога. У 1961-1963 рр. удосконалювався на кафедрі рентгенології та радіології Військово-медичної академії. Від 1966 р. працював в Ужгородському державному університеті де пройшов шлях від асистента до завідувача курсу рентгенорадіології, у 1968 р. захистив кандидатську дисертацію «О рациональных условиях, определяющих минимальную дозу облучения при рентгенологических процедурах», а в 1974 р. – докторську дисертацію «Основные факторы, определяющие лучевую нагрузку на обследуемых при рентгенологических процедурах и пути ее снижения»; професор (1977); головний позаштатний рентгенолог Управління охорони здоровʼя Закарпатської обласної державної адміністрації: голова Закарпатського товариства рентгенологів та радіологів; член президії Українського та член правління Всесоюзного товариств рентгенологів та радіологів; керівник Закарпатської обласної організації «Спілка Чорнобиль»; академік Академії наук вищої школи України. Автор понад 160 наукових публікацій, зокрема 6 монографій, 60 винаходів та рацпропозицій. Розробив та впровадив у практику охорони здоров’я 56 раціоналізаторських пропозицій та винаходів. Опрацював комплекс заходів з оптимізації фізико технічних умов діагностичного дослідження з метою отримання високоякісної картини зображення при найменшій дозі опромінення хворого. Започаткував новий напрям у медичній радіології: мікрорентгенографію тонких біологічних середовищ, визначення атомно-молекулярної густини мікрооб’ємів патологічно зміненої тканини, спосіб управління оптичною густиною мікроструктур злоякісних пухлин та інших патологічних процесів з метою покращення ефективності променевої діагностики та променевої терапії. Опрацював концепцію хіміко-квантової сутності і причини виникнення ряду вірусних захворювань, зокрема СНІДу, ревматизму, неспецифічного поліартриту.2023-11-052023-11-06YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/telychko-fedir-fedorovych-1928-2003/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/10/Teluchko-146x220.jpg;350;528,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/10/Teluchko-146x220.jpg;350;528,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/10/Teluchko-146x220.jpg;350;528,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/10/Teluchko-146x220.jpg;350;528ai1ec-3592@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

День української писемності і мови

<img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17325" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/ukrmova-356x186.jpg" alt="Головна" width="400" height="209" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/ukrmova-356x186.jpg 356w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/ukrmova-218x114.jpg 218w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/ukrmova-150x78.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/ukrmova-300x157.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/ukrmova-600x314.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/ukrmova-648x340.jpg 648w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/ukrmova-500x262.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/ukrmova.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /> Сьогодні українською розмовляють понад 45 млн людей у всьому світі, і носіїв її дедалі більшає. Молодь активно популяризує українську в соцмережах та спонукає до її вжитку у мовленні. Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються. Вона вважається однією з найкрасивіших та визнана другою за мелодійністю після італійської. Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Цю назву почали вживати з XVI ст. Видання «Енеїди» Івана Котляревського ознаменувало початок формування української літературної мови. Упродовж століть мова зазнавала утисків з боку держав, до яких входили українські землі. Але чи не найбільше заборон було у росії. Починаючи від наказу Петра І (1720) про заборону друкувати книги на Україні і вилучати церковні тексти, написані українською, до постанови ЦК ВКП (б) про припинення українізації (1932), закриття українських шкіл на Кубані (1933), масове знищення українських діячів культури, історичних пам’яток тощо. Слід зазначити, що, крім Європи, українська поширена і у західній півкулі, а в окрузі Кук, штат Іллінойс, США вона має напівофіційний статус. Наприкінці хотілося б пригадати слова Івана Огієнка: «Мова – то серце народу».2023-11-092023-11-10YEARLYukДержавні свята0https://library.gov.ua/event/den-ukrayinskoyi-pysemnosti-i-movy/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/ukrmova-356x186.jpg;400;209,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/ukrmova-356x186.jpg;400;209,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/ukrmova-356x186.jpg;400;209,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/ukrmova-356x186.jpg;400;209ai1ec-3594@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день науки

<strong><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17326" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/world-science-day-281x220.jpg" alt="Головна" width="400" height="313" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/world-science-day-281x220.jpg 281w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/world-science-day-621x486.jpg 621w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/world-science-day-192x150.jpg 192w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/world-science-day-768x601.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/world-science-day-150x117.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/world-science-day-300x235.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/world-science-day-600x470.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/world-science-day-696x545.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/world-science-day-500x391.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/world-science-day.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></strong> Цей день був заснований в 2001 році на Генеральній конференції ЮНЕСКО. Відзначення Всесвітнього дня науки покликано формувати уявлення громадськості щодо необхідності використання науково-технічних досягнень в інтересах миру та розвитку цивілізації, сприяти популяризації науки як інструменту для сталого розвитку суспільства. Також його святкування має на меті інформування громадян про досягнення науки. Наука здійснює значний вплив на повсякденне життя людей, має глибокі суспільні наслідки, зокрема етичного характеру. Отже наукова грамотність є необхідною умовою для ефективних демократичних процесів. Щодо розвитку медичної науки, то вона безпосередньо впливає на тривалість і якість життя людей. Її досягнення щороку відзначаються Нобелівською премією. Так, за останні роки в галузі фізіології і медицини нагороди були присуджені за відкриття механізмів автофагії; молекулярних механізмів циркадних ритмів; терапії раку за допомогою гальмування механізмів негативної імунної регуляції; адаптації клітин до доступу кисню; природи вірусу гепатиту С; рецепторів температури й дотику тощо. Наука допомагає людині отримати нові знання про себе і оточуючий світ.2023-11-102023-11-11YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-nauky/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/world-science-day-281x220.jpg;400;313,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/world-science-day-281x220.jpg;400;313,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/world-science-day-281x220.jpg;400;313,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/world-science-day-281x220.jpg;400;313ai1ec-6449@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Єфімов Андрій Семенович (1928-2017)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Yefimov.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20396" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Yefimov-157x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="489" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Yefimov-157x220.jpg 157w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Yefimov-107x150.jpg 107w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Yefimov-150x210.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Yefimov.jpg 206w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Єфімов Андрій Семенович (1928-2017) ендокринолог, доктор медичних наук (1966), професор (1970), академік НАНУ (1992), АМНУ (1992), заслужений діяч науки і техніки України (1996). Закінчив Горьковський медичний інститут (нині м. Нижній Новгород, РФ, 1952), де й працював у 1958-1964. Від 1965 – в Інституті ендокринології та обміну речовин АМНУ (Київ): завідувач відділу діабетології, від 1996 – заступник директора з наукової роботи; водночас у 1986-1992 – завідувач кафедри терапії Київського медичного інституту; 1992-2003 – завідувач кафедри ендокринології Київської медичної академії післядипломної освіти. Віце-президент Асоціації ендокринологів України (від 1977). Вивчає патогенез цукрового діабету та його ускладнень; обґрунтував роль контрінсулінових гормонів, оксидативного стресу, перекисного окислення ліпідів у патогенезі ангіопатій, що дало можливість створити ангіопротектор “Ізодибут” для лікування діабетичних ангіопатій, енцефалопатій, катаракти. За його участі розроблено вітчизняні експрес-аналізатори глюкози з індикаторними смужками, сорбційні методи, мікрохвильову резонансну терапію. Наукові праці: “Диабетические ангиопатии” (1973, 1989); “Сахарный диабет” (1983); “Структура и функции инсулиновых рецепторов” (1987); “Сахарный диабет: проблемы наших дней” (1991); “Фитотерапия ожирения и сахарного диабета” (1993); “Клиническая диабетология” (1998); “Ендокринологія” (2004); “Использование стволовых клеток для лечения сахарного диабета (обзор литературы)” (2006); “Малая энциклопедия врача-эндокринолога” (2007). <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Ефімова А.С., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Вибрані лекці з ендокринології (1991)</li> <li>Диабетические ангиопатии (1973)</li> <li>Инсулинотератия больных сахарным диабетом (2000)</li> <li>Лікування анемії у хворих на інсулінозалежний цукровий діабет гемопоетичними клітинами ембріональної печінки людини (2002)</li> <li>Малая энциклопедия врача эндокринолога (2007)</li> <li>Неотложная эндокринология (1982)</li> <li>Ожирение и сахарный диабет (1987)</li> </ol>2023-11-102023-11-11YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-andrij-semenovych-yefimov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Yefimov-157x220.jpg;350;489,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Yefimov-157x220.jpg;350;489,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Yefimov-157x220.jpg;350;489,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Yefimov-157x220.jpg;350;489ai1ec-6450@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Потоцький Іван Іванович (1898-1978)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Potockuy.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20395" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Potockuy-179x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="430" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Potockuy-179x220.jpg 179w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Potockuy-122x150.jpg 122w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Potockuy-150x184.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Potockuy.jpg 246w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Потоцький Іван Іванович (1898-1978) дерматовенеролог, доктор медичних наук (1940), професор, завідувач кафедри шкірних і венеричних хвороб Київського інституту удосконалення лікарів (1958-1960), Київського медичного інституту (1960-1974). Голова Українського наукового товариства дерматовенерологів (1959-1965). Іван Іванович учень Л.А. Орбелі. У 1939 в Київському медичному інституті захистив докторську дисертацію “Роль нервной системы при воспалительных процессах кожи”. Вивчав етіологію та патогенез ураження шкіри при захворюваннях кровотворних органів, псоріазі, червоному вовчаку, екземі. Розробляв нові методи лікування сифілісу та шкірних хвороб. Розробив спосіб лікування псоріазу з використанням гіпереритемних доз ультрафіолетових променів. Наукові праці: “Заболевания кожи при лейкозах” (1978); “Кожные и венерические болезни” (1978).2023-11-102023-11-11YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-ivan-ivanovych-pototskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Potockuy-179x220.jpg;350;430,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Potockuy-179x220.jpg;350;430,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Potockuy-179x220.jpg;350;430,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Potockuy-179x220.jpg;350;430ai1ec-6451@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Трахтенберг Ісаак Михайлович (1923-2023)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Trahtenberg.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20392" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Trahtenberg-165x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="467" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Trahtenberg-165x220.jpg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Trahtenberg-112x150.jpg 112w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Trahtenberg-150x200.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Trahtenberg-300x400.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Trahtenberg.jpg 350w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Трахтенберг Ісаак Михайлович (1923-2023) гігієніст, еколог, член-кореспондент НАН України (1992), академік НАМН України (1997), доктор медичних наук (1964), професор (1967), завідувач лабораторії промислової токсикології та гігієни праці при використанні хімічних речовин Інституту медицини праці АМН України. Ісаак Михайлович народився в Житомирі, медичну освіту здобув у Київському медичному інституті (1946); працював (1946-1972) на посадах асистента, доцента, професора кафедри гігієни праці Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця; у 1950 р. захистив кандидатську дисертацію «К токсикологии органических соединений ртути – этилмеркурфосфата и этилмеркурхлорида», а в 1964 р. – докторську дисертацію «Микромеркуриализм как гигиеническая проблема»; з 1972 р. – завідувач лабораторії промислової токсикології і гігієни праці при використанні хімічних речовин Київського інституту гігієни праці і профзахворювань (тепер – Інститут медицини праці НАМН України); професор (1965); академік НАМН України за спеціальністю «Гігієна» (1997), член-кореспондент НАН України (1992); член Наукової ради НАМН України з теоретичної та профі-лактичної медицини; голова Комісії НАМН України з питань боротьби з лженаукою та фальсифікацією наукових досліджень; заступник голови Комітету НАМН України з наукової термінології; головний фахівець МОЗ України з профілактичної токсикології; голова експертної комісії з лікарської токсикології Державного фармакологічного центру МОЗ України; голова комісії з науки правління Наукового товариства гігієністів; член наукових товариств гігієністів, токсикологів, фармакологів України; член редакційних колегій і рад низки наукових періодичних видань; голова Клубу творчої інтелігенції імені академіка в. В. Фролькіса; Заслужений діяч науки УРСР (1964); лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002); лауреат трьох Академічних премій з профілактичної медицини АМ України (1995, 2002, 2009); лауреат премії імені О. О. Богомольця НАН України (2010). Автор понад 500 наукових публікацій, зокрема 29 монографій, підручників та довідників. Основні напрямки наукової діяльності – вивчення впливу на організм людини потенційно токсичних хімічних речовин, що застосовуються в сучасному виробництві, експериментальний аналіз дії ксенобіотиків, наукове обгрунтування профілактики патології та передпатології професійного й екологічного генезу. Автор принципово нового положення про взаємозвʼязок загального та специфічного у реакції організму на екзогенну лію хімічних факторів. Розробник наукових проблем «норми», адаптації, передпатології хімічної етіології, вікової токсикології; науковий консультант й керівник 15 докторських та 41 кандидатської дисертації. Основні наукові публікації: «Хронічна дія ртуті на організм» (1969); «Показники норми у лабораторних тварин в токсикологічному експерименті» (1978); «Методи ви-вчення хронічної дії хімічних і екологічних забруд-ників» (1987); «Ртуть та її сполуки в навколишньому середовищі» (1990); «Проблема норми в токсикологї» (1991); «Хімічні фактори виробничого середовища і серцево-судинна система» (1992); «Важкі метали в зовнішньому середовищі: сучасні гігієнічні та токсико-логічні аспекти» (1995); «Книга о ядах и отравлениях. Очерки токсикологии» (2000); «Основные показатели физиологической нормы у человека» (2001); «Нариси вікової токсикології» (2005); «Химическая безопасность в Украине» (2007); «Книга про отрути та отруєння. Нариси токсикології» (2008); «Альтернативні методи і тест-системи» (2008); «Профілактична токсикологія та медична екологія» (2011); «Яды. Популярная энци-клопедия» (2011); «Промислова токсикологія: наукові пріоритети, досвід, підсумки» (2012); «Популярная токсикология: антология» (2016); «Нариси з токсикології важких металів» (випуск 2. Ртуть) (2016); «Нариси з токсикології важких металів» (випуск 3: Кадмій) (2017). <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці І.М. Трахтенберга, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Очерки физиологии и гигиены труда пожилого человека. Ис-следования, рекомендации (2007)</li> <li>Нариси вікової токсикології (2005)</li> <li>Микромеркуриализм как гигиеническая проблема (1964)</li> <li>Гігієна розумової праці (1972)</li> <li>Гігієна праці та виробнича санітарія (1977)</li> <li>Активний відпочинок як засіб підвищення працездатності і зміцнення здоровʼя (1957)</li> <li>Яды (2011)</li> <li>Хроническое воздействие ртути на организм (современный аспект проблемы меркуриализма и его профилактики) (1969)</li> <li>Ртуть и ее соединения в окружающей среде (1990)</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігається публіцистика І.М. Трахтенберга:</strong> <ol> <li>В начале нового века : в 3 т. (2015)</li> <li>Из записных книжек и не только…: В 2 кн. (2003)</li> <li>Избранные очерки (2020)</li> <li>Мой Киев, мой киевляне: в 2 кн. (2013)</li> <li>Остановиться, оглядеться… Воспоминания. Раздумья. Портреты: В 2 кн. (2008)</li> <li>Пятьдесят эскизов времени (2011)</li> <li>Слово об alma mater, ее выпускниках, учителях и мудрых предшественниках (2006)2023-11-112023-11-12YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-isaak-myhajlovych-trahtenberg/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Trahtenberg-165x220.jpg;350;467,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Trahtenberg-165x220.jpg;350;467,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Trahtenberg-165x220.jpg;350;467,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Trahtenberg-165x220.jpg;350;467ai1ec-3598@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день боротьби з пневмонією

<p style="text-align: justify;"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17328" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WPD-320x220.jpg" alt="Головна" width="400" height="275" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WPD-320x220.jpg 320w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WPD-218x150.jpg 218w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WPD-150x103.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WPD-300x206.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WPD-436x300.jpg 436w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WPD-100x70.jpg 100w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WPD.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" />Всесвітній день боротьби з пневмонією, який відзначається щорічно 12 листопада, з’явився в календарі з ініціативи Глобальної коаліції проти дитячої пневмонії. Так називається об’єднання міжнародних, урядових, неурядових і місцевих організацій, науково-дослідних і навчальних інститутів, фондів і громадян-активістів. Коаліція прагне привернути до проблеми пневмонії увагу державних діячів, фахівців охорони здоров’я.</p> <p style="text-align: justify;">Одним з інструментів, що допомагають досягненню цієї мети, став Всесвітній день боротьби з пневмонією. У цей день установи охорони здоров’я організовують профілактичні заходи, проводять медичні огляди. Крім того, безліч волонтерів розповідають людям про пневмонію та пов’язані з нею ризики, роздають інформаційні листівки та буклети.</p>2023-11-122023-11-13YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-borotby-z-pnevmoniyeyu/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WPD-320x220.jpg;400;275,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WPD-320x220.jpg;400;275,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WPD-320x220.jpg;400;275,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WPD-320x220.jpg;400;275ai1ec-3599@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Міжнародний день сліпих

<p style="text-align: justify;"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17329" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/day-blind-230x220.jpg" alt="Головна" width="400" height="382" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/day-blind-230x220.jpg 230w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/day-blind-509x486.jpg 509w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/day-blind-157x150.jpg 157w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/day-blind-150x143.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/day-blind-300x286.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/day-blind-600x573.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/day-blind-500x477.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/day-blind.jpg 666w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" />Проводиться щорічно під егідою ВООЗ.</p> <p style="text-align: justify;">13 листопада 1745 р. у Франції народився Валентин Гаюї – відомий педагог, який заснував у Парижі та Петербурзі декілька шкіл і підприємств для сліпих. За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я саме ця дата відзначається як День сліпих.</p>  2023-11-132023-11-14YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/mizhnarodnyj-den-slipyh/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/day-blind-230x220.jpg;400;382,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/day-blind-230x220.jpg;400;382,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/day-blind-230x220.jpg;400;382,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/day-blind-230x220.jpg;400;382ai1ec-3600@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день боротьби з діабетом

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WorldDiabetesDay.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17373" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WorldDiabetesDay.jpg" alt="Головна" width="340" height="314" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WorldDiabetesDay.jpg 637w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WorldDiabetesDay-238x220.jpg 238w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WorldDiabetesDay-527x486.jpg 527w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WorldDiabetesDay-163x150.jpg 163w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WorldDiabetesDay-150x138.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WorldDiabetesDay-300x277.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WorldDiabetesDay-600x554.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WorldDiabetesDay-500x462.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>14 листопада у день народження Фредеріка Бантінга, відкривача інсуліну, відзначається Всесвітній день діабету. Його було запроваджено ВООЗ у 1991 р. за ініціативи Міжнародної діабетичної федерації. Цукровий діабет — це порушення обміну речовин внаслідок абсолютної чи відносної недостатності інсуліну. На тепер хвороба набула масштабів глобальної епідемії, адже за даними ВООЗ, її виявлено у 347 млн людей у світі. Прогнозують, що до 2030 р. їхня кількість може зрости ще на 183 млн. Наслідками цукрового діабету можуть бути ампутації кінцівок, втрата зору, ниркова недостатність і серцево-судинних захворювання. За офіційними даними в Україні на цукровий діабет страждають 1,3 млн людей, проте, на думку лікарів-ендокринологів, таких хворих щонайменше вдвічі більше. Проблема полягає у тому, що більшість людей про свій діагноз дізнаються лише тоді, коли розвиваються серйозні ускладнення. Розрізняють два типи цукрового діабету. Більш поширений ІІ тип, який зустрічається в 90% випадків. До розвитку цукрового діабету ІІ типу призводять: спадкові (генетичні) чинники, ожиріння, малорухливий спосіб життя, незбалансоване харчування. Поза тим, цукровий діабет може бути зумовлений метаболічними причинами, вагітністю, артеріальною гіпертензією, похилим віком, певною расовою належністю. Однією з непрямих ознак цукрового діабету вважається хронічна втома, яка є результатом того, що м’язи і мозок не отримують достатньої кількості глюкози. Симптоми захворювання: <ul> <li>Постійне відчуття спраги.</li> <li>Прискорене сечовиділення.</li> <li>Відчуття голоду.</li> <li>Швидка зміна маси тіла.</li> <li>Свербіж, пов’язаній із сухістю шкірних покривів і порушенням кровообігу.</li> <li>Повільне загоєння ран.</li> <li>Часті грибкові інфекції.</li> <li>Втрата гостроти зору.</li> <li>Оніміння, печіння в кистях і стопах, набряклість, які можна пояснити пошкодженням нервових закінчень при цукровому діабеті.</li> </ul>2023-11-142023-11-15YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-borotby-z-diabetom-den-endokrynologa/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WorldDiabetesDay.jpg;340;314,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WorldDiabetesDay.jpg;340;314,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WorldDiabetesDay.jpg;340;314,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/WorldDiabetesDay.jpg;340;314ai1ec-6452@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Мамчич Володимир Іванович (1938)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Mamuch.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20391" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Mamuch-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Mamuch-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Mamuch-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Mamuch-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Mamuch-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Mamuch-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Mamuch-399x500.jpg 399w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Mamuch.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Мамчич Володимир Іванович (1938) хірург, доктор медичних наук (1980), професор (1985). Закінчив Івано-Франківський медичний інститут (1962). Володимир Іванович працював лікарем. Від 1965 – у Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ): у 1989-2010 – завідувач, від 2010 – професор кафедри хірургії та проктології. Голова Асоціації хірургів-гепатологів України (від 1997). Наукові дослідження присвячені хірургії гепатопанкреатодуоденальної зони шлунково-кишкового тракту, невідкладній, лапароскопічній, судинній хірургії, хірургічній ендокринології, герніології, проктології. <p class="literature">Наукові праці: “Калькулезный холецистит” (1985); “Профилактика желчно-каменной болезни” (1986); “Послеоперационные абсцессы брюшной полости” (1990); “Облитерирующий эндартериит. Клиника, диагностика, лечение” (2007); “Тканесохраняющая высокочастотная электросварочная хирургия” (2009); “Хирургическое лечение гигантских язв желудка” (2014).</p> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Мамича В.І., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Диагностика, профилактика и лечение вызванных бесспоровыми анаэробами и перитонитов, ассоциациями микроорганизмов (1998)</li> <li>Облитерирующий эндартериит (клиника, диагностика, лечении) (2007)</li> <li>Профилактика и основные принципы лечения абдоминальной хирургической инфекции (2003)</li> </ol>2023-11-162023-11-17YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-volodymyr-ivanovych-mamchych/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Mamuch-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Mamuch-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Mamuch-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Mamuch-176x220.jpg;350;438ai1ec-3603@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день боротьби проти хронічної обструктивної хвороби легень

<p style="text-align: justify;"><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/Lungs-desease-day.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17375" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/Lungs-desease-day.jpg" alt="Головна" width="340" height="290" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/Lungs-desease-day.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/Lungs-desease-day-258x220.jpg 258w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/Lungs-desease-day-571x486.jpg 571w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/Lungs-desease-day-176x150.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/Lungs-desease-day-150x128.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/Lungs-desease-day-300x255.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/Lungs-desease-day-600x511.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/Lungs-desease-day-696x593.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/Lungs-desease-day-500x426.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a></p> На сьогодні від хронічного обструктивного захворювання легень страждає понад 210 млн людей в світі. За оцінками ВООЗ, до 2030 року ХОЗЛ посяде третє місце у структурі причин смертності після ішемічної хвороби серця та травм внаслідок дорожньо-транспортних пригод. З метою поширення знань серед населення про його причини і наслідки 17 листопада оголошено Всесвітнім днем боротьби з хронічним обструктивним захворюванням легень. ХОЗЛ – патологія, при якій у дихальних шляхах виникає стійке порушення руху повітряного потоку. Поширеними симптомами є: <ul> <li>свистяче дихання;</li> <li>задишка або відчуття нестачі повітря не тільки при фізичних навантаженнях, але й у стані спокою;</li> <li>хронічний кашель, який супроводжується виділенням мокротиння;</li> <li>зовнішньою ознакою може бути ціанотичний (синюшний) колір нігтів, шкіри пальців та носа.</li> </ul> Чинники ризику розвитку ХОЗЛ: <ul> <li>куріння;</li> <li>генетично зумовлені чинники;</li> <li>екологічне забруднення навколишнього середовища;</li> <li>гіперреактивність бронхів;</li> <li>вроджені вади легень;</li> <li>часті серйозні інфекційні захворювання легень;</li> <li>зловживання алкоголем;</li> <li>низький рівень життя.</li> </ul> Особливостями ХОЗЛ є тривалий безсимптомний перебіг і відтермінування клінічних проявів. Недуга негативно впливає на серцево-судинну, нервову і кістково-м’язову системи, тобто уражає не лише легені. Це прогресуюче захворювання суттєво впливає на якість життя людей. Сповільнити ХОЗЛ можна лише за допомогою правильного лікування та фізичної реабілітації.2023-11-172023-11-18YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-borotby-proty-hronichnoyi-obstruktyvnoyi-hvoroby-legen/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/Lungs-desease-day.jpg;340;290,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/Lungs-desease-day.jpg;340;290,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/Lungs-desease-day.jpg;340;290,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/11/Lungs-desease-day.jpg;340;290ai1ec-6453@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Фудель-Осипова Софія Іванівна (1898-1987)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Fudel.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20390" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Fudel-153x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="502" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Fudel-153x220.jpg 153w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Fudel-105x150.jpg 105w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Fudel-150x215.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Fudel-300x430.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Fudel.jpg 339w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Фудель-Осипова Софія Іванівна (1898-1987) фізіолог, доктор медичних наук (1953), професор, завідувачка кафедри нормальної фізіології Київського медичного інституту (1944-1946 і 1953-1955), лабораторій Інституту геронтології (1959-1964) та Інституту гігієни і токсикології пестицидів і пластичних мас в Києві (1964-1982). Софія Іванівна закінчила Київський медичний інститут (1922). Від 1931 р. – керівник організованої нею фізіологічної лабораторії в Інституті охорони материнства і дитинства та водночас асистент кафедри нормальної фізіології Київського медичного інституту. Перші наукові праці були присвячені електрофізіологічним методам визначення швидкості поширення збудження в нерві та характеристиці фаз нерва і м’яза (1937-1941). У 1953 р. захистила докторську дисертацію “Об основных физиологических свойствах нервного процесса, определяющих его функциональную роль”. З 1956 р. перебувала у відрядженні в Індії (м. Делі), де проводила консультативну роботу серед лікарів, читала лекції з фізіології. Була обрана почесним членом товариства невропатологів Індії. Наукові праці: “Капиллярное кровообращение у человека при физической дозированной работе” (1941); “Старение нервно-мышечной системы” (1968); “Физиолого-биохимический механизм действия пестицидов” (1981). <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертацій Фудель-Осипової С.І.</strong> «Об основных физиологических свойствах нервного процесса, определяющих его функциональную роль» (1951) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Фудель-Осипової С.І., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Физиолого-биохимический механизм действия пестицидов (1981)</li> <li>Старение нервно-мышечной системы (1968)</li> </ol>2023-11-272023-11-28YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-sofiya-ivanivna-fudel-osypova/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Fudel-153x220.jpg;350;502,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Fudel-153x220.jpg;350;502,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Fudel-153x220.jpg;350;502,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Fudel-153x220.jpg;350;502ai1ec-6454@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Бруско Антон Тимофійович (1938-2016)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Brusko.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20389" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Brusko.png" alt="Головна" width="350" height="450" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Brusko.png 161w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Brusko-117x150.png 117w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Brusko-150x193.png 150w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Бруско Антон Тимофійович (1938-2016) патоморфолог, доктор медичних наук (1986), професор (1992). Антон Тимофійович народився в с. Прутівка Дзержинського району Житомирської обл.; медичну освіту (з відзнакою) здобув у Кишинівському медичному інституті (1962). Працював на посадах лікаря та заступника головного лікаря Ніспоренського району Молдовської РСР (1962-1967); навчався в аспірантурі (1967-1970) та працював на посадах молодшого наукового співпрацівника, старшого наукового співпрацівника, керівника (з 1990 р.) відділу патоморфології і патофізіології Інституту травматології та ортопедії НАМН України. У 1972 р. захистив кандидатську дисертацію «Динамика морфологических изменений и васкуляризации коленного сустава после артропластики (экспериментальное исследование)», а в 1985 р. – докторську дисертацію «Изменения организации длинных костей под влиянием функциональной перегрузки (экспериментально-клиническое иссле-дование)»; професор (1992); автор близько 300 наукових публікацій, зокрема 8 монографій, посібника та 15 авторських свідоцтв на винаходи. Основні напрями наукової діяльності: мікроциркуляція в життєдіяльності кісткових тканин у нормі та патології, функціональні, фізіологічні та патологічні перебудови кісток, зрощення й перебудова кісткових трансплантатів, дегенеративно-дистрофічні ураження суглобів. Наукові праці: “Биомеханические условия активации остеогенеза: Эксперим.-морфол. исследование” (1994); “Функциональная перестройка кости в условиях перегрузки. Патологическая перестройка” (1996); “Изменения в скелете при воздействии нагрузки” (1997); “Экспериментально-теоретическое обоснование механизма трофического влияния функции на структурную организацию кости. Физиологическая перестройка” (1999); “Перспективы использования стеклокерамики, содержащей биологический гидроксилапатит для восстановления костной ткани” (2000). <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферати дисертацій Бруско А.Т. </strong> «Изменения структурной организации длинных костей под влиянием функциональной перегрузки» (1985); «Динамика морфологических изменений и васкуляризации коленного сустава после артропластики» (1972) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці А.Т. Бруско, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> Функциональная перестройка костей и ее клиническое значение (2005)2023-11-292023-11-30YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-anton-tymofijovych-brusko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Brusko.png;350;450,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Brusko.png;350;450,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Brusko.png;350;450,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Brusko.png;350;450ai1ec-6455@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Козинець Георгій Павлович (1948)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Kozunec.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20388" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Kozunec-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Kozunec-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Kozunec-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Kozunec-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Kozunec-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Kozunec-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Kozunec-399x500.jpg 399w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Kozunec.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Козинець Георгій Павлович (1948) хірург, комбустіолог, доктор медичних наук (1993), професор (1997), заслужений діяч науки і техніки України (2011). Георгій Павлович закінчив Київський медичний інститут (1973). Відтоді працював у Київському НДІ гематології та переливання крові: від 1980 – ст. н. с.; від 1986 – в Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ): від 2007 – завідувач кафедри комбустіології та пластичної хірургії. Наукові дослідження присвячені інтенсивній терапії та хірургічному лікуванню тяжких опіків і їх наслідків, зокрема вивчає патогенез і проблеми лікування опікового шоку, гострої опікової токсемії, септикотоксемії, сепсису, опікової реконвалесценції; механізми гемодинамічних порушень, порушень транспорту кисню, показники системи неспецифічної резистентності й імунологічної реактивності, механізми розвитку запальної реакції, ранового процесу. Наукові праці: “Экстракорпоральная и интракорпоральная гемокоррекция и детоксикация при лечении ожоговой болезни” (2003); “Ожоговая интоксикация. Патогенез, клиника, принципы лечения” (2004); “Экстракорпоральная и интракорпоральная гемокоррекция и детоксикация при лечении травматической болезни” (2004); “Энтеросорбция при ожоговой болезни” (2009); “Методи консервативної та хірургічної реабілітації у постраждалих з наслідками опіків” (2010). <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертацій Козинця Г.П. </strong> «Диагностика и лечение кислородной недостаточности при ожоговой септикотоксемии» (1979); «Патогенетическое обоснование различных методов дезинтоксикации при ожоговой болезни и влияние их на течение раненого процесса» (1992) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Г.П. Козинця, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Ожоговая интоксикация: Патогенез, клиника, принципы лечения (2004)</li> <li>Энтеросорбция при ожоговой болезни (2009)</li> </ol>2023-11-302023-12-01YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-georgij-pavlovych-kozynets/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Kozunec-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Kozunec-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Kozunec-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/11/Kozunec-176x220.jpg;350;438ai1ec-3849@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

<p style="text-align: left;"><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/aids-day.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17376" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/aids-day.jpg" alt="Головна" width="340" height="340" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/aids-day.jpg 873w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/aids-day-220x220.jpg 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/aids-day-486x486.jpg 486w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/aids-day-150x150.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/aids-day-768x768.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/aids-day-300x300.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/aids-day-600x600.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/aids-day-696x696.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/aids-day-500x500.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a><em>Рішення ВООЗ та Генеральної Асамблеї ООН про відзначення цього дня прийнято у 1988 р. Його мета – підвищення поінформованості населення про проблему ВІЛ/СНІДу і виховання соціальної терпимості до хворих на цю патологію. 1 грудня також день пам’яті жертв СНІДу</em></p> <p style="text-align: left;">Вперше синдром набутого імунного дефіциту було діагностовано в 1980 р. в США серед гомосексуалістів і наркоманів, що використовували ін’єкційні наркотики. За кілька років поширення СНІДу набуло характеру епідемії, яка охопила практично всі країни. До 1996 р. нараховувалося вже понад 21 млн інфікованих. На сьогодні ВІЛ-інфікованих налічується понад 38 млн, з яких більше 1,7 млн становили діти. Переважна більшість людей із СНІДом живе у країнах із низьким та середнім рівнем доходу. Тільки у 2020 р. від причин, пов’язаних із ВІЛ-інфекцією, померло 680 тис. осіб та ще 1,5 млн людей заразилися ВІЛ.</p> <p style="text-align: left;">Вірус імунодефіциту людини – ретровірус з роду лентивірусів, що викликає повільно прогресуюче захворювання, яке вражає імунну систему та послаблює захист від багатьох видів інфекцій та деяких типів раку. Найпізнішою стадією ВІЛ-інфекції є синдром набутого імунодефіциту (СНІД).</p> <p style="text-align: left;">Слід зазначити, що ВІЛ передається через рідини організму інфікованих людей: кров, грудне молоко, насіннєва рідина та вагінальні виділення. При звичайних повсякденних контактах, таких як поцілунки, обійми та потиск рук, при спільному користуванні особистими предметами та вживанні продуктів харчування або води передача інфекції не відбувається.</p> <p style="text-align: left;">Лікування ВІЛ-інфекції відбувається за допомогою прийому антиретровірусних препаратів. Ранній доступ до цієї терапії має вирішальне значення для покращення стану здоров’я людей із ВІЛ. Важливо, що, отримуючи АРТ, пацієнт не передає інфекцію своїм сексуальним партнерам. АРТ – лише підтримуюча терапія. На сьогодні у процесі розробки вакцина проти ВІЛ.</p>2023-12-012023-12-02YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-borotby-zi-snidom/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/aids-day.jpg;340;340,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/aids-day.jpg;340;340,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/aids-day.jpg;340;340,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/aids-day.jpg;340;340ai1ec-20455@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Болярський Микола Миколайович (1878-1939)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Bolyarskuy.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20465" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Bolyarskuy-141x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="544" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Bolyarskuy-141x220.jpg 141w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Bolyarskuy-96x150.jpg 96w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Bolyarskuy-150x233.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Bolyarskuy.jpg 180w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Болярський Микола Миколайович (1878-1939) хірург, уролог, анатом, клініцист, доктор медицини, професор, один із організаторів охорони здоров’я на Поділлі. Один із засновників Вінницького медичного інституту, організував кафедру госпітальної хірургії і очолив кафедру факультетської хірургії Вінницького медичного інституту. Напрями наукових досліджень: серцево-судинна хірургія, лікування травматичних ушкоджень печінки, хірургія жовчних шляхів. Микола Миколайович народився на хуторі Дерновський Шадринського повіту Пермської губернії, медичну освіту (з відзнакою) здобувна медичному факультеті Юріївського університету (1906). Працював на посаді практичного лікаря (1905-1906); навчався у Військово-медичній академії (м. С.- Петербург, 1907-1910); працював на посаді хірурга в Обухівській лікарні (м. С. – Петербург, 1907-1914). У 1910 р. захистив докторську дисертацію «К вопросу о травматических повреждениях печени». Під час Першої світової війни – старший (головний) лікар Кауфманського шпиталю Червоного Хреста (1914-1917); з 1917 р., після розформування зазначеного шпиталю, працював у Вінницькій Пироговській лікарні на посадах хірурга (1917-1918), завідувача хірургічного відділення (з 1918 р.) та головного лікаря (до 1939 р.). Один із ініціаторів відкриття Вінницького медичного інституту, в якому був першим завідувачем навчальної частини, першим заступником директора інституту з науково-навчальної та адміністративної частини. Перший декан зазначеного інституту, професор (1934). У 1934-1939 рр. – очолював кафедру факультетської хірургії Вінницького медичного іституту: у 1937 р. за ініціативою Болярського на базі Пироговської лікарні була заснована кафедра шпитальної хірургії цього ж інституту. Автор 58 наукових публікацій та понад 50 доповідей на Пироговських, Всесоюзних та Всеукраїнських зʼїздах хірургів і засіданнях наукових товариств. Основні напрями наукової діяльності: серцево-судинна хірургія, лікування травматичних пошкоджень печінки, хірургія жовчних шляхів, лікування апендициту, перитоніту, сечостатевих нориць, кісткова пластика. Брав активну участь у збереженні тіла М. І. Пирогова, Пироговської садиби та прийнятті рішення про відкриття музею М.І. Пирогова, як позаштатний інспектор брав участь в організації хірургічної допомоги, розширенні мережі лікувальних закладів та покращенні медичної допомоги сільському населенню Вінничини.2023-12-022023-12-03YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/boliarskyy-mykola-mykolayovych-1878-1939/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Bolyarskuy-141x220.jpg;350;544,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Bolyarskuy-141x220.jpg;350;544,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Bolyarskuy-141x220.jpg;350;544,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Bolyarskuy-141x220.jpg;350;544ai1ec-3852@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Міжнародний день людей з інвалідністю

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/disable-day.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17378" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/disable-day.jpg" alt="Головна" width="340" height="342" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/disable-day.jpg 403w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/disable-day-219x220.jpg 219w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/disable-day-149x150.jpg 149w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/disable-day-150x151.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/disable-day-300x301.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a> Відзначення цього дня запровадила Генеральна Асамблея ООН у 1992 році. Мета – привернення уваги до проблем інвалідів, захист їхніх прав, гідності та благополуччя, а також інтеграція людей із особливими потребами в життя суспільства. Більше одного мільярда людей Землі становлять особи, які мають особливі потреби. З метою усунення дискримінації та поліпшення становища людей з інвалідністю у 80-90-х рр. ХХ ст. ООН проводила роботу із розробки заходів для забезпечення належних умов для реалізації соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод таких людей. З метою впровадження світового досвіду в Україні ратифіковано Конвенцію про права осіб з інвалідністю, а Указом Президента України від 03 грудня 2015 року № 678/2015 було активізовано роботу із забезпечення прав таких людей. До початку війни в Україні нараховувалось понад 2,7 млн. осіб з особливими потребами. Після широкомасштабного вторгнення ця цифра збільшується кожного дня. Суспільство повинно усвідомити, що після перемоги людей з інвалідністю в містах і селах буде багато. І це не тільки учасники бойових дій, але й цивільне населення, зокрема діти, які постраждали внаслідок обстрілів і бомбардувань. Інвалідність – не покарання, вона не повинна стати перепоною до повноцінного життя. Часто, такі люди уникають називати себе інвалідами, намагаючись не викликати надмірної уваги чи жалю. Ми повинні поважати їх прагнення стати повноправними членами суспільства, допомагати їм реалізуватись, створюючи відповідні умови. Нагадаємо, що ставлення до інвалідів демонструє рівень цивілізованості суспільства.2023-12-032023-12-04YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/mizhnarodnyj-den-invalidiv/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/disable-day.jpg;340;342,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/disable-day.jpg;340;342,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/disable-day.jpg;340;342,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/disable-day.jpg;340;342ai1ec-20457@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Амосов Микола Михайлович (1913-2002)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Amosov1.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20463" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Amosov1-136x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="565" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Amosov1-136x220.jpg 136w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Amosov1-301x486.jpg 301w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Amosov1-93x150.jpg 93w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Amosov1-150x242.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Amosov1-300x484.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Amosov1-310x500.jpg 310w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Amosov1.jpg 558w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Амосов Микола Михайлович (1913-2002) кардіохірург, біокібернетик, академік Національної академії наук України (1969) та Національної академії медичних наук України (1993), член-кореспондент Академії медичних наук СРСР (1961), доктор медичних наук (1953), професор (1954), директор Інституту серцево-судинної хірургії (1983-88). Один з основоложників легеневої та серцевої хірургії в колишньому СРСР. Розробив нові методи операцій на легенях, хірургічного лікування пороків серця. Першим в світі створив і впровадив в практику протитромбічні протези серцевих клапанів. Автор оригінальних апаратів штучного кровообігу. Організував в Україні центр серцево-судинної хірургії. Основоложник української школи біомедичної та психологічної кібернетики. Під його керівництвом проведені фундаментальні дослідження систем саморегуляції серця і розробка питань машинної діагностики хвороб серця, розробка і побудова фізіологічної моделі “внутрішнього середовища організму”, моделювання на ЕОМ основних психічних функцій і деяких соціально-психологічних механізмів поведінки людини. Микола Михайлович народився в с. Ольхово (тепер – Вологодської обл.). У 1932 р. закінчив Череповецький механічний технікум. Працював на посаді змінного механіка на електростанції в м. Архангельську. З 1934 р. навчався у Всесоюзному заочному індустріальному інституті, який закінчив (з відзнакою) у 1940 р.. Медичну освіту (з відзнакою) здобув в Архангельському медичному інституті (1939). Працював на посаді ординатора-хірурга Череповецької міжрайонної лікарні. Під час німецько-радянської війни – провідний хірург польвого шпиталю. Після демобілізації працював завідувачем головного операційного блоку Інституту швидкої допомоги імені М. В. Скліфосовського. Захистив кандидатську дисертацію, присвячену первинній обробці поранення колінного суглоба, від 1952 р. керівник клініки грудної хірургії, а з 1968 р.-заступник директора з наукової роботи Українського НДІ туберкульозу та грудної хірургії імені Ф. Г. Яновського. У 1953 р. захистив докторську дисертацію «Гіневмонектомія і резекція легень при туберкульозі». З 1955 до 1970 р. очолював кафедру грудної хірургії Київського інституту удосконалення лікарів; з 1960 р. до 1990 р. керував відділом біокібернетики Інституту кібернетики АН УРСР (м. Київ). У 1983 р. керовану М. М. Амосовим Клініку торакальної хірургії було реорганізовано в Інститут серцево-судинної хірургії (нині – Національний Інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України), першим директором якого був призначений М. М. Амосов. З 1988 р. – почесний директор зазначеного інституту; академік НАН України (1969); академік АМН України (1993); член-кореспондент РАМН; неодноразово обирався депутатом Верховної ради СРСР; член багатьох міжнародних наукових товариств; член редакційних колегій та рад низки вітчизняних та зарубіжних фахових журналів; заслужений діяч науки УРСР (1955); лауреат Ленінської премії (1961), Державних премій України (1978, 1988), Герой Соціа-лістичної Праці (1973). Автор 672 публікацій, зокрема 19 монографій.Науковий консультант та керівник 40 докторських і 150 кандидатських дисертацій. Основні напрями наукової діяльності – торакальна хірургія та біокібернетика. У 1955 р. вперше в Україні почав хірургічне лікування вад серця. У 1963 р. вперше в СРСР виконав протезування мітрального клапана. У 1965 р. створив і вперше у світі впровадив у хірургічну практику антимікробні протези серцевих клапанів; розробив ряд нових методів хірургічного лікування вад серця, оригінальні моделі апаратів штучного кровообігу. Під керівництвом М. М. Амосова були проведені дослідження систем саморегуляції серця, розроблено методи машинної діагностики захворювань серця, створено фізіологічну модель «внутрішнього середовища організму» людини, змодельовані на електронно-обчислювальній машині основні психічні функції та деякі соціально-психологічні механізми поведінки людини.2023-12-062023-12-07YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/amosov-mykola-mykhaylovych-1913-2002/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Amosov1-136x220.jpg;350;565,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Amosov1-136x220.jpg;350;565,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Amosov1-136x220.jpg;350;565,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Amosov1-136x220.jpg;350;565ai1ec-4016@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

День Святого Миколая

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/SvMyk-349x220.jpg" width="349" height="220" /></div>День святого Миколая (також Свято святого Миколая, у народі — День Миколи, Зимовий Миколай) — це день святкування та вшанування пам’яті Святого Миколая у католиків та православних. За традицією, цієї ночі діти отримують подарунки під подушками. Тому вони вірять у диво, звершуване святим Миколаєм і вчаться в святого бути милосердними. Святий Миколай опікується воїнами, водіями і тими, що подорожують, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей і студентів, моряків, торговців, і лучників. В пам’ять про милосердя святого Миколая, цього дня відзначається Міжнародний день допомоги бідним.2023-12-062023-12-07YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/den-svyatogo-mykolaya/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/SvMyk-218x138.jpg;218;138;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/SvMyk-349x220.jpg;349;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/SvMyk.jpg;650;410;ai1ec-20478@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Зеленін Михайло Герасимович (1873-1931)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/zelenin.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20523" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/zelenin-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/zelenin-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/zelenin-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/zelenin-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/zelenin.jpeg 236w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Зеленін Михайло Герасимович (1873-1931) – ортопед-травматолог, головний лікар створеної ним дитячої ортопедичної амбулаторії (1920), що згодом була реорганізована в дитячий ортопедичний диспансер (в 1955 р. перетворено на 18-у Харківську дитячу ортопедичну лікарню імені лікаря М. Г. Зеленіна). Його головною заслугою було намагання досягти анатомічного та функціонального успіху безнаркозними засобами; створив ряд своїх оригінальних засобів лікування уроджених та набутих деформацій органів опори та руху у дітей.; Михайло Герасимович народився в с. Лозовеньки (тепер – Ізюмського району Харківської обл.); середню освіту здобув у Харківській гімназії; медичну освіту (з відзнакою) здобув на медичному факультеті Харківського університету (1899). У 1899-1902 рр. молодший лікар 15-го Шліссельбурзького полку; з 1902 р. працював на посадах ординагора та завідувача ортопедичного кабінету хірур-гічної факультетської кліники Харківського університету. У 1902-1907 рр. – асистент в ортопедичній лікарні для дітей, де удосконалювався з ортопедії під керівництвом Ю. Фінка. У 1907-1914 рр. працював в амбулаторії Товариства Червоного Хреста; під час Першої світової війни – молодший лікар, а згодом старший ординатор хірургічного відділення Харківського військовго шпиталю (1914-1919). З 1919 р. – член колегії Харківського обласного комітету лікарняно технічної допомоги інвалідам. З 1920 р. – завідувач відділення секції відновлення та утилізації неповної праці Земського ортопедичного інституту (м. Харків), голова медичної комісії на протезному заводі, керівник лікарняно-технічного відділу протезно-ортопедичної майстерні (м. Харків); з 1920 р. головний лікар (організатор) дитячої ортопедичної амбулаторії, яка з часом була реорганізована в дитячий ортопедичний диспансер; обгрунтував показання для протезування та вибору технічних конструкцій протезів. Опрацював методику лікування вроджених ортопедичних захворювань у дітей етапними гіпсовими повʼязками; засновник школи консервативного лікування ортопедичних деформацій дитячого віку; у 1931 р. Харківському дитячому ортопедичному диспансеру (тепер – 18-та Харківська дитяча ортопедична лікарня) було присвоєно імʼя М. Г. Зеленіна.2023-12-062023-12-07YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/zelenin-mykhaylo-herasymovych-1873-1931/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/zelenin-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/zelenin-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/zelenin-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/zelenin-176x220.jpeg;350;438ai1ec-20458@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Волкович Микола Маркіянович (1858–1928)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Volkovuch.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20462" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Volkovuch-161x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="479" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Volkovuch-161x220.jpg 161w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Volkovuch-110x150.jpg 110w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Volkovuch-150x205.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Volkovuch.jpg 192w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Волкович Микола Маркіянович (1858–1928) хірург, академік Всеукраїнської академії наук (1928), доктор медицини (1889), професор, завідувач кафедр шпитальної (1903), факультетської хірургії (1911-23) Університету Св. Володимира. Один із основоположників хірургії в Україні, відкрив збудника риносклероми (паличка Волковича-Фріша); описав атрофію або атонію м’язів правої половини живота при хронічному апендициті (симптом Волковича); запропонував навскісний розріз у правій клубовій ділянці для апендектомії (розріз Мак Бурнея Волковича-Дьяконова); вперше висловився про необхідність холецистектомії в усіх випадках калькульозного холециститу. Зробив великий внесок у травматологію, винайшов шину для іммобілізації кінцівки (шина Волковича), описав вимушену позу хворого при переломі переднього відділу таза (симптом Волковича), запропонував операцію резекції колінного суглоба при гнійному або туберкульозному гоніті (резекція Волковича). Микола Маркіянович народився в м. Городні на Черніівщині, медичну освіту «лекарь с огличием» здобув на медичному факультеті Університету св. Володимира (м. Київ, 1882), в якому й залишився працювати. Від 1882 до 1885 р. працював на посаді штатного ординатора госпітальної хірургічної клініки. У 1886 р. після закінчення ординатури був зарахований стипендіатом для підготовки до професорського звання. З 1886 р. одночасно працював проректором на кафедрі фізіолог. У 1889 р. захистив докторську дисертацію на тему «Риносклерома с клинической, патологоанатомической и бактериологической сторон». У 1893 р. почав читати студентам курс лекцій з десмургії з вченням про переломи та вивихи, діагностику хірургічних хвороб та курс лекцій хвороб вуха, горла і носа. Одночасно, з 1893 до 1903 р. – завідувач хірургічного відділення Олександрівської лікарні в Києві. Від 1903 р. – завідувач кафедри госпітальної хірургічної клініки Університету св. Володимира, а в 1911 р. був переведений на кафедру факультетської хірургічної клініки, якою завідував до 1922 р. Під час Першої світової війни очолював університетський шпиталь, який був сформований із університетських клінік за його активної участі. З 1923 р. – завідувач науково-дослідницької кафедри медицини при Київському відділенні Головнауки. У 1908 р. був обраний головою VIII з’їзду російських хірургів. У 1908 р. заснував Київське наукове хірургічне товариство, був обраний його головоюю. У 1914 р. отримав звання заслуженого професора Університету св. Володимира. Автор 84 наукових пуолікацій, зокрема 3 монографій. Наукові праці присвячені вивченню апендициту, жовчнокам’яної хвороби, зобу, склероми, раку гортані, травматичних пошкоджень кісток та суглобів. Волкович один з перших в Україні почав виконувати складні оперативні вгручання в черевній порожнині, значний внесок вніс в розробку питань клініки, діагностики та лікування злендициту. Описав деякі симтоми цього захворковання, які носять його імʼя, зокрема симптом атрофії правої половини живота та симптом гострого виникнення болю в епігастральній ділянці. Запропонував розріз черевної стінки при апендектомії: перший у Києві почав виконувати операції на жовчних протоках при жовчно камʼяній хворобі. Одним із перших у вітчизняній хірургії виконав струмектомію при базедовій хворобі та радикальну операцію на легенях. Волковичу належить заслуга становлення оториноларингології в Україні – він обʼеднав отиатрію та ларингологію в єдину науку. Розроблені оригінальні методики пластичних операцій, зокрема відновлення носа із шкіри пальця, метод пластики та зашивання ран при операціях на лобних пазухах. Роботи Миколи Маркіяновича з лікування стенозів гортані шляхом інтубації, ларингофіссури та ларингектомії на кілька років випередили подібні повідомлення в Західній Європі. Запропоновані кістково-пластичні операції при туберкульозі кісток ступні та колінного суглоба, пластичне закриття пузирно-піхвових нориць. Одним із перших почав розробляти хірургію хребта та торакальну хірургію. Відомі транспортні шини Волковича, які застосовувалися як у Першій, так і в Другій світових війнах. Вол-ковичу належить пріоритет відкриття та вивчення збудника риносклероми, який у літературі відомий як «паличка Волковича».2023-12-082023-12-09YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/volkovych-mykola-markiianovych-1858-1928/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Volkovuch-161x220.jpg;350;479,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Volkovuch-161x220.jpg;350;479,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Volkovuch-161x220.jpg;350;479,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Volkovuch-161x220.jpg;350;479ai1ec-20459@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Данилевський Олександр Якович (1838-1923)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Danulevskuy.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-20461 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Danulevskuy-163x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="472" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Danulevskuy-163x220.jpg 163w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Danulevskuy-360x486.jpg 360w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Danulevskuy-111x150.jpg 111w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Danulevskuy-768x1036.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Danulevskuy-1139x1536.jpg 1139w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Danulevskuy-150x202.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Danulevskuy-300x405.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Danulevskuy-600x809.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Danulevskuy-696x939.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Danulevskuy-1068x1441.jpg 1068w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Danulevskuy-371x500.jpg 371w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Danulevskuy.jpg 1267w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Данилевський Олександр Якович (1838-1923) доктор медицини, один з основоположників вітчизняної біохімії, професор Харківського університету (1885-93), один із засновників першого в країні фізіологічного видання “Физиологический сборник” (1888). Основні праці присвячено ферментам, хімії білків і питанням харчування. Ще у 1886 р. експериментально дослідив можливість синтезу білковоподібних речовин із пептинів за участю ферментів, довів наявність у клітинах агентів, стимулюючих дію ферментів, а згодом (у 1901) навів докази вмісту в тканинах т. зв. антиферментів – антипепсину і антитрепсину. Олександр Якович народився в м. Харкові, медичну освіту здобув на медичному факультеті Харківського університету (1860), після закінчення якого удосконалювався за кордоном. У 1863 р. захистив докторську дисертацію «О специфически действующих телах натурального и искусственного соков поджелудочной железы»; з 1863р. по 1871 р. – екстраординарний, а згодом ординарний професор кафедри медичної хімії та фізики Казанського університету; у 1872-1875 рр. працював у Воронежі, Харкові і Петербурзі та удосконалювався в Німеччині і Швейцарії. З 1975 р. по 1885 р. працював у Міністерстві народної освіти. З 1885 р. по 1892 рр. – професор кафедри медичної хімії в Харківському університеті. У 1892-1906 рр. – очолював кафедру фізіологічної хімії, а з 1906 р. по 1910 р. працював на посаді начальника Військово-медичної академії. Наукові дослідження переважно присвячені вивченню протеолітичних ферментів, хімії білків та питанням харчування. Розробив метод вибіркової адсорбції, що дозволило розділити амілолітичний та протеолітичний ферменти, довів роздільне існування трипсину та амілази в соці підшлункової залози. Виконав дослідження казеїну та тканинних білків, зокрема мʼязових білків та білків мозку. Уперше показав можливість синтезу білковоподібних речовин із пептонів за участі ферментів. Довів тезу про розміщення в тканинах анти-ферментів (антитрипсину і антипепсину). вказав на наявність в клітинах чинників, що стимулюють дію ферментів. Встановив, що в молекулі білка міститься не менше 10 атомів сірки, що створило передумови для перегляду емпіричної формули білка.2023-12-102023-12-11YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/danylevskyy-oleksandr-yakovych-1838-1923/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Danulevskuy-163x220.jpg;350;472,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Danulevskuy-163x220.jpg;350;472,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Danulevskuy-163x220.jpg;350;472,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Danulevskuy-163x220.jpg;350;472ai1ec-17515@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день хворого на бронхіальну астму

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/11/world-asthma-day-1.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17522" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/11/world-asthma-day-1-220x220.jpg" alt="Головна" width="340" height="340" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/11/world-asthma-day-1-220x220.jpg 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/11/world-asthma-day-1-486x486.jpg 486w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/11/world-asthma-day-1-150x150.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/11/world-asthma-day-1-768x768.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/11/world-asthma-day-1-300x300.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/11/world-asthma-day-1-600x600.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/11/world-asthma-day-1-696x696.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/11/world-asthma-day-1-500x500.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/11/world-asthma-day-1.jpg 900w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>Рішення ВООЗ щодо відзначення цього дня було прийнято у 1998 році на Всесвітній нараді по бронхіальній астмі, яка проходила в м. Барселона, Іспанія. Його мета – поліпшення обізнаності населення про бронхіальну астму, привернення уваги громадськості до вирішення проблем пацієнтів, підвищення доступності та якості медичної допомоги. Бронхіальна астма – хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке спричиняє гіперреактивність бронхів і проявляється свистячим диханням, скутістю у грудній клітці, кашлем. Це захворювання діагностують приблизно в 5–10% населення світу. Від нього страждають діти і дорослі. Найбільш часто бронхіальна астма маніфестує у дітей шкільного віку. Особливо високий рівень захворюваності припадає на промислові регіони з несприятливою екологією. У мешканців міста бронхіальна астма реєструється частіше, ніж у мешканців сільської місцевості (7,1 % та 5,7 % відповідно). В Україні, за статистичними даними МОЗ України, поширеність захворювання серед дітей коливається в межах від 0,60 % до 0,56 %, що свідчить про проблему своєчасної діагностики. Бронхіальна астма вважається невиліковною хворобою, але її перебіг та прояв симптомів можна контролювати. Більшість експертів вважає, що причинами захворювання є генетична схильність в поєднанні з зовнішніми подразниками, якими виступають: <ul> <li>алергени;</li> <li>шкідливі умови праці;</li> <li>куріння.</li> </ul> Факторами ризику розвитку бронхіальної астми можуть виступати: <ul> <li>часті респіраторні захворювання;</li> <li>ожиріння;</li> <li>низька фізична активність;</li> <li>деякі медикаментозні засоби.</li> </ul> Для профілактики захворювання необхідно уникати сирості, холоду, а також намагатись мінімізувати контакт з алергенами у навколишньому середовищі. Велике значення в профілактиці даної патології має санація носоглотки, зміцнення імунітету та здоровий спосіб життя.2023-12-112023-12-12YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitniy-den-khvoroho-na-bronkhialnu-astmu/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/11/world-asthma-day-1-220x220.jpg;340;340,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/11/world-asthma-day-1-220x220.jpg;340;340,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/11/world-asthma-day-1-220x220.jpg;340;340,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/11/world-asthma-day-1-220x220.jpg;340;340ai1ec-17602@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день загального медичного забезпечення

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/12/UHCdday-220x220.jpg" width="220" height="220" /></div>12 грудня 2012 року Генеральна Асамблея ООН схвалила резолюцію, в якій закликала країни прискорити прогрес у напрямку загального охоплення медичними послугами. В документі зазначалося, що кожен і всюди повинен мати доступ до якісної та доступної медичної допомоги. 12 грудня 2017 року ООН прийняло резолюцію 72/138, в якій проголосила 12 грудня Міжнародним днем загального медичного забезпечення. У декларації прав людини важливим пунктом є про право на медичну допомогу, але щонайменше половина людей на Землі не мають доступу до необхідних медичних послуг – профілактики, лікування, реабілітації та паліативного догляду. Проблеми зі здоров’ям, навіть незначні, можуть суттєво впливати на якість життя, рівень щастя та стресу. Всесвітній день загального медичного забезпечення створений з метою висвітлення реальної ситуації зі здоров’ям населення у цілому світі, та призваний контролювати дії держав щодо його покращення. Так, за останні два десятиліття індекс охоплення медичними послугами у Західно-Тихоокеанському регіоні свідчить про прогрес у збільшенні доступу до основних медичних послуг (з 49% у 2000 до 80% у 2019 р.) Однак існує нерівність у охопленні та фінансові труднощі у багатьох країнах. Особливо уразливі найменш захищені груп населення, які живуть у важкодоступних регіонах. Війна, яку розпочала росія, поставила нові виклики перед вітчизняною системою охорони здоров’я. Вона погіршила доступ до медичної допомоги всіх верств населення в усіх регіонах України. Але передовсім важливим є забезпечення медичного доступу для тих, хто боронить нашу країну. В минулому році ННМБ України підготувало науково-допоміжний бібліографічний покажчик «<a href="https://library.gov.ua/medychne-zabezpechennia-antyterorystychnoi-operatsii-ta-operatsii-ob-iednanykh-syl/" target="_blank" rel="noopener">Медичне забезпечення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил</a>». ВООЗ підтримує всі заходи щодо забезпечення людейсвоєчасною медичною допомогою. Цього року Всесвітній день загального медичного забезпечення проходить під гаслом: «Побудувати світ, який ми хочемо: здорове майбутнє для всіх».2023-12-122023-12-13YEARLYukДержавні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitniy-den-zahalnoho-medychnoho-zabezpechennia/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/12/UHCdday-150x150.jpg;150;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/12/UHCdday-220x220.jpg;220;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/12/UHCdday-486x486.jpg;486;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/12/UHCdday.jpg;1024;1024;ai1ec-17603@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

День ліквідатора

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/12/likvidatory-279x220.jpg" width="279" height="220" /></div><h2>День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС</h2> 26 квітня 1986 року сталася Чорнобильська катастрофа. Два теплових вибухи і спричинили руйнування четвертого енергоблока ЧАЕС. Реактор було повністю зруйновано, у атмосферу потрапило 300 млн кюрі радіонуклідів. Наслідки цієї катастрофи відчула на собі перш за все Україна (забруднено понад 145 тис. км2 переселено понад 5 тис. населених пунктів), а також Білорусь, Швеція, Норвегія, Польща, Австрія, Швейцарія, Німеччина, Фінляндія, Велика Британія. Основна частина робіт по усуненню наслідків аварії виконана в 1986-1987 рр. У них взяли участь близько 240 тис. осіб. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки складає приблизно 600 тис людей. Довкола четвертого блоку був побудований бетонний «саркофаг», в який помістили всі радіоактивні уламки, знайдені на території АЕС. 30 листопада 1986 р. було завершено його будівництво. Саркофаг був споруджений за 206 днів, завдяки самопожертві ліквідаторів, багато з яких заплатили власним життям і здоров’ям. <strong>14 грудня</strong> держкомісія прийняла в експлуатацію комплекс захисних споруд. З того часу в цей день вшановують всіх, хто брав участь у ліквідації аварії. Тих, хто власним життям заплатив за те, щоби світ не загинув у катастрофі!2023-12-142023-12-15YEARLYukДержавні свята0https://library.gov.ua/event/den-vshanuvannia-uchasnykiv-likvidatsii-naslidkiv-avarii-na-chornobylskiy-aes/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/12/likvidatory-190x150.jpg;190;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/12/likvidatory-279x220.jpg;279;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/12/likvidatory-617x486.jpg;617;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/12/likvidatory.jpg;882;695;ai1ec-20473@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Комісаренко Ігор Васильович (1933-2013)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Komisarenko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20638" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Komisarenko.jpg" alt="Головна" width="350" height="395" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Komisarenko.jpg 185w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Komisarenko-133x150.jpg 133w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Komisarenko-150x169.jpg 150w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Комісаренко Ігор Васильович (1933-2013) ендокринолог, член-кореспондент Національної академії медичних наук України (1997), доктор медичних наук (1978), професор (1981), засновник та директор Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин (1994-99), засновник Київського центру ендокринної хірургії, відділення хірургічної ендокринології Наукового центу радіаційної медицини АМН України (1999). Один з основоположників ендокринної хірургії в Україні. Вперше у світі ним розроблені комбіновані методи лікування пухлин кори надниркових залоз з використанням інгібіторів стероїдогенезу, емболізації пухлин та метастазів; методи діагностики та хірургічного лікування доброякісних і злоякісних пухлин щитовидної залози у пацієнтів України, особливо у дітей, що постраждали від радіоактивного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС. Ігор Васильович народився в м. Харкові, медичну освіту (з відзнакою) здобув у Київському медичному інституті (1958). Працював на посаді хірурга Радомишльської районної лікарні Житомирської обл. (1958-1959); навчався в аспірантурі, працював на посаді асистента (1962-1965) кафедри загальної хірургії Київського медичного інституту; у 1963 р. захистив кандидатську дисертацію «Функциональное состояние коры надпочечников при заболеваниях щитовидной железы», а у 1978 р. – докторську дисертацію «Лечение болезни и синдрома Иценко-Кушинга хирургическим методом и с применением ингибитора функции коры надпочечных желез хлодитана». Автор понад 400 наукових публікацій, зокрема 6 монографій, 30 авторських свідоцтв та патентів на винаходи. Основні напрями наукових досліджень: вивчення взаємовідносин залоз внутрішньої секреції та вищих відділів центральної нервової системи, проблеми хірургічної ендокринології та онкології залоз внутрішньої секреції, ендоваскулярної хірургії ауто і гетеротрансплантації в ендокринології; уперше розробив комбіновані методи лікування пухлин кори надниркових залоз із використанням інгібіторів сте-роїдогенезу, емболізації пухлин та метастазів; розробка методів трансплантації ендокринних органів і тканин; розробка методів лікування пухлин щитоподібної залози, особливо в дітей та осіб, що постраждали від радіоактивного забруднення; науковий консультант та керівник 7 докторських і 14 кандидатських дисертацій.2023-12-152023-12-16YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/komisarenko-ihor-vasylovych-1933-2013/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Komisarenko.jpg;350;395,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Komisarenko.jpg;350;395,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Komisarenko.jpg;350;395,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Komisarenko.jpg;350;395ai1ec-20467@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Новаченко Микола Петрович (1898-1966)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Novachenko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20460" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Novachenko-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Novachenko-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Novachenko-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Novachenko-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Novachenko-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Novachenko-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Novachenko-399x500.jpg 399w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Novachenko.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Новаченко Микола Петрович (1898-1966) ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1940), професор (1941), член-кореспондент Академії медичних наук СРСР (1957). Організував перший в Україні НДІ протезування (1944). Праці присвячено вивченню регенерації кісткової тканини в умовах експерименту, питанням лікування переломів кісток, протезування. Запропонував низку ефективних кістковопластичних операцій. Микола Петрович народився в с. Бурині (тепер – Буринського району Сумської обл.) у селянській родині. Медичну освіту здобув у Харківському медичному інституті (1922). З 1922 р. працював в 1-му Державному українському медикомеханічному інституті (тепер – Інститут патології хребта та суглобів імені проф. М. I. Ситенка НАМН України) на посадах ординатора, старшого асистента, завідувача відділення, заступника директора з наукової роботи, директора (1943-1966), за сумісництвом працював на посадах асистента (1926-1934), доцента (1934-1940), професора, завідувача (1940-1966) кафедри ортопедії і травматології Українського інституту удосконалення лікарів. Організатор та перший директор Харківського НДІ протезування (з 1944 р.). У 1936 р. отримав науковий ступінь кандидата медичних наук без захисту дисертації, а в 1940 р. захистив докторську дисертацію «Васкуляризация пересаженной кости (экспериментальное исследование)»; професор (1941); голова Харківського наукового товариства травматологів-ортопедів (1944-1966). У 1945-1966 рр. очолював Харківське медичне товариство; голова Українського наукового товариства травматологів-ортопедів (1947-1966); заступник голови Всесоюзного товариства ортопедів-травматологів. У 1955-1966 рр. – головний редактор журналу «Ортопедия, травматология и про-тезирование»; член-кореспондент АМН СРСР (1957). Заслужений діяч науки УРСР (1952); почесний член Болгарського медичного товариства (1961) та Чехословацького медичного товариства імені Я. Пуркін’є (1961). Автор 135 наукових публікацій, зокрема 8 підручників, посібників та монографій. Основні напрями наукової діяльності: дослідження регенераці кісткової тканини, опрацювання кісткової пластики, реконструктивно-відновлювальна хірургія суглобів, хірургічне лікування кісткових пухлин, ампутація та протезування, внутрішньосуглобові переломи, організація спеціалізованої травматолого-ортопедичної допомоги. У 1946 р. уперше в СРСР хворому зі зруйнованим внаслідок вогнепального поранення та остеомієліту проксимального кінця стегнової кістки пересадив нативний алопластичний (гомопластичний) напівсуглоб із подальшим видужанням пацієнта та відновленням його функції кінцівки. Науковий консультант і керівник 19 докторських та 63 кандидатських дисертацій.2023-12-172023-12-18YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/novachenko-mykola-petrovych-1898-1966/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Novachenko-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Novachenko-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Novachenko-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Novachenko-176x220.jpg;350;438ai1ec-20479@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Сердюк Андрій Михайлович (1938)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Serdyuk.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20528" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Serdyuk-165x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="465" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Serdyuk-165x220.jpg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Serdyuk-113x150.jpg 113w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Serdyuk-150x199.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Serdyuk.jpg 176w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Сердюк Андрій Михайлович (1938) – вчений у галузі медичної екології, академік Національної академії медичних наук України (2007), президент Національної академії медичних наук України (з 2011), доктор медичних наук (1981), професор (1994), Міністр охорони здоров’я України (1996-99), директор ДУ “Інститут гігієни та медичної екології імені О. М. Марзєєва НАМН України” (з 1999). Вперше в країні теоретично та експериментально розробив проблему біологічного впливу електромагнітної енергії антропогенного походження на організм, залежність здоров’я населення від цієї дії. Ним розроблена концепція гігієнічного регламентування для населення, яке проживає біля джерел електромагнітного випромінювання, що ґрунтується на критеріях збереження здоров’я. З його ініціативи та за участю в Україні створений Міжвідомчий центр медичної генетики МОЗ та НАН України, розроблена та здійснювалася Державна програма «Захист генофонду народу України», почала функціонувати чітка структура медико-генетичної допомоги населенню, проводиться генетичний моніторинг. Андрій Михайлович народився в Дніпропетровську; медичну освіту здобув на санітарно-гігієнічному факультеті Дніпропетровського медичного інституту (1961); від 1961 до 1969 р. працював на посалах лікаря-епідеміолога та заступника головного лікаря й головного лікаря санітарно-епідеміологічної станції Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, завідувача міськздороввідділу м. Верхньодніпровська. У 1966-1971 рр. навчався в аспірантурі і працював на посаді старшого наукового працівника Київського НДІ загальної та комунальної гігієни; у 1969 р. захистив кандидатську дисертацію «Гигиеническая оценка малоинтенсивных ультравысокочастотных электромагнитных полей, излучаемых телецентрами в условиях населенных мест»; від 1971 до 1987 р. працював в апараті ЦК КПУ на посадах інструктора, консультанта, заступника завідувача відділу науки та навчальних закладів. У 1981 р. захистив докторську дисертацію «Взаимодействие организма с электронными полями как фактором окружающей среды». З 1987 р. – перший заступник Міністра охорони здоровʼя УРСР, від 1990 до 1994 р. – директор Українського наукового гігієнічного центру МОЗ України. З 1996 до 1998 р. – Міністр охорони здоровʼя України; з 1996 р. – також завідувач лабораторії екологогігієнічної безпеки Українського наукового гігієнічного центру МОЗ України; з 1997 р. – директор цього ж Центру. У 1999-2000 р. – голова Національного агенства контролю за якістю і безпекою харчових продуктів, лікарських засобів і виробів медичного призначення; від 2000 р. – директор, завідувач лабораторії еколого-гігієнічної безпеки ДУ «Інститут гігієни та медичної екології імені О. М. Марзєєва НАМН України» (нині – Інститут громадського здоровʼя імені О. М. Марзєєва НАМН України); професор (1994); академік НАМН України зі спеціальності «Медична екологія» (1997); Президент Національної академії медичних наук України (2011-2016); член Президії НАМН України; член Наукової ради НАМН України з теоретичної та профілактичної медицини; Заслужений діяч науки і техніки України (1998); лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2004); почесний член Академії медичних наук Польщі (1999); дійсний член Міжнародної медичної академії імені А. Швейцера (1999); голова наукового товариства гігієністів України; заступник голови Комісії з біобезпеки та біологічного захисту при РНБО України; заступник голови Національної комісії з радіаційного захисту при Верховній раді України; член Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі; голова експертної ради ВАК України з наукового напрямку «Профілактична медицина», член Президії вченої ради МОЗ України; голова Міжвідомчої координаційної ради НАМН України, НАН України та МОЗ України з питань наукових розробок у галузі медицини та фармації; голова Комісії з історії медицини та розвитку НАМН України; голова Координаційної ради НАМН України з питань реалізації наукової частини міжгалузевої комплексної програми «Здоровʼя нації»; член Міжвідомчої комісії з реалізації Загальнодержавної програми «Питна вода України 2006 – 2020 роки»; заступник Голови спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 із спеціальностей: «гігієна» (мелицці та біологічні науки), «екологія» (медичні науки); член Національної спілки журналістів України; головний редактор «Журналу Національної академії медичних наук України»; шефредактор фахових (ВАК України) видань: журналу «Довкілля та здоровʼя» та збірника наукових праць «Гігієна населених місць»; член редак-шійних колегій низки наукових журналів. Автор понад 530 наукових публікацій, зокрема 47 монографій, 5 підручників, 5 авторських свідоцтв. Основні напрямки наукових досліджень: організація охорони здоровʼя, гігієна довкілля, біологічна дія електромагнітних полів, медична екологія, екологічна безпека України, еколого-гігієнічні аспекти катастрофи на ЧАЕС, інтегральна оцінка взаємозалежності якості довкілля і здоровʼя населення, медикоекологічний і біологічний моніторинг. Уперше опрацював теорію резонансної взаємодії організму з навколишнім середовищем, науково обгрунтував систему гігієнічної оцінки прогнозування і попередження техногенних ризиків, принципів і методів, що розмежовують норму і патологію при екзогенних впливах; науковий консультант й керівник 25 докторських та 10 кандидатських дисертацій.2023-12-242023-12-25YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/serdiuk-andriy-mykhaylovych-1938/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Serdyuk-165x220.jpg;350;465,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Serdyuk-165x220.jpg;350;465,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Serdyuk-165x220.jpg;350;465,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/Serdyuk-165x220.jpg;350;465ai1ec-20477@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Богаєвський Овксентій Трохимович (1848-1930)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/bogaevskuy.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20525" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/bogaevskuy-148x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="519" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/bogaevskuy-148x220.jpg 148w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/bogaevskuy-328x486.jpg 328w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/bogaevskuy-101x150.jpg 101w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/bogaevskuy-150x223.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/bogaevskuy-300x445.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/bogaevskuy.jpg 337w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Богаєвський Овксентій Трохимович (1848-1930) – хірург, доктор медицини (1911). Одним із перших в умовах земської лікарні став широко впроваджувати порожнинні операції; ним виконувалися операції у зв’язку з ехінококовою хворобою і черевною водянкою, резекції шлунка. Він створив велику школу хірургів – практиків, організував в Кременчуці при лікарні 4-річну жіночу фельдшерську школу на 160 осіб. Овксентій Трохимович народився в с. Устинці Миргородського повіту Полтавської губернії в селянській родині. Медичну освіту здобув на медичному факультеті Університету св. Володимира (м. Київ, 1874); працював на посаді земського лікаря в Миргородському та Чернігівському повітах. Від 1883 р. до кінця життя працював на посаді головного лікаря Кременчуцької лікарні. Створив жіночу акушерсько-фельдшерську школу з чотирирічним курсом та школу повивальних бабок з однорічним курсом, директором яких був у 1904-1913 рр. У 1911 р. Університет св. Володимира присвоїв йому науковий ступінь доктора медицини без захисту дисертації, почесний член Кременчуцького товариства лікарів. Виконував на рівні того часу найрізноманітніші і найскладніші операції. Одним із перших в умовах земської лікарні став широко впроваджувати порожнинні операції, ним виконувались гастротомії, операції у звʼязку з ехінококовою хворобою і черевною водянкою, резекції шлунка (перша в Україні, 1888 р.). Створив велику школу хірургів-практиків; автор 85 публікацій.2023-12-252023-12-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/bohaievskyy-ovksentiy-trokhymovych-1848-1930/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/bogaevskuy-148x220.jpg;350;519,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/bogaevskuy-148x220.jpg;350;519,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/bogaevskuy-148x220.jpg;350;519,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/bogaevskuy-148x220.jpg;350;519ai1ec-4018@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Різдво Христове

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/rizdvo-1-330x220.jpg" width="330" height="220" /></div>Різдво Христове за григоріанським та ново-юліанським календарями.2023-12-252023-12-26YEARLYukДержавні свята0https://library.gov.ua/event/rizdvo-hrystove/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/rizdvo-1-218x145.jpg;218;145;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/rizdvo-1-330x220.jpg;330;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/rizdvo-1-729x486.jpg;696;464;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/rizdvo-1.jpg;960;640;ai1ec-20475@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Киричинський Олексій Романович (1888-1970)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/kuruchunskuy.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20526" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/kuruchunskuy-172x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="448" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/kuruchunskuy-172x220.jpeg 172w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/kuruchunskuy-117x150.jpeg 117w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/kuruchunskuy-150x192.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/kuruchunskuy.jpeg 290w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Киричинський Олексій Романович (1888-1970) фізіотерапевт, професор (1959), засновник фізіотерапевтичної служби України та перший завідувач кафедри фізіотерапії Київського інституту удосконалення лікарів (1944-61). Засновник вчення про вегетативні реакції організму на вплив фізичних факторів, фізіотерапевтичної школи в Україні. Медичну освіту здобув на медичному факультеті Університету св. Володимира (м. Київ, 1912); у 1912-1914 рр. – ординатор при кафедрі нервових хвороб під керівництвом проф. М. М. Лапинського. Як військовий лікар брав участь у Першій світовій війні, після демобілізації працював в Одеському курортному управлінні на посаді консультанта-невропатолога (1920-1921) та очолював (1921-1923) фізіотерапевтичний санаторії імені Свердтова. З 1924 р. працював у Київському інституті удо-сконалення лікарів на посадах викладача циклу лекцій із клінічної фізіотерапії на кафедрі нервових хвороб (1924-1930) та доцента з фізіотерації зазначеної кафедри (1930-1941), також працював на посадах завідувача фізіотерапевтичного відділення «4-ї Радянської санаторії» (з 1924 р.), завідувача фізіотерапевтичного відділу Психоневрологічного інституту. Під час німецько-радянської війни – учасник руху Опору, введений до списків «Праведники Бабиного яру». У 1944-1961 рр.- завідувач (організатор) кафедри фізіотерапії Київського інституту удосконалення лікарів. У 1949 р. за монографію «Вегетативно сегментарная физиотерапия» йому присвоєно вчений ступінь доктора медичних наук; професор (1950); головний фізіотерапевт МОЗ УРСР; голова Київського наукового товариства фізіотерапевтів та курортологів; голова Українського республіканського наукового товариства фізіотерапевтів та курортологів (1944-1970); почесний голова Всесоюзного наукового медичного товариства фізіотерапевтів та курортологів. Автор понад 100 наукових публікацій, зокрема 6 монографій. Основні напрями наукової діяльності: фізіотерапія, неврологія. Засновник вчення про вегетативні реакції організму на вплив фізичних чинників. Засновник фізіотерапевтичної школи в Україні. Розробив низку методик рефлекторно-вегетативної сегментарної фізіотерапії. Уперше в СРСР розробив та впровадив у клінічну практику метод парафінотерапії, дав наукове обгрунтування застосування цього методу за вогнепальних уражень головного мозку; впровадив метод азотно-газових ванн типу Цхалтубо у некурортних умовах, розробив методики застосування УВЧ під час різних захворювань.2023-12-312024-01-01YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/kyrychynskyy-oleksiy-romanovych-1888-1970/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/kuruchunskuy-172x220.jpeg;350;448,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/kuruchunskuy-172x220.jpeg;350;448,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/kuruchunskuy-172x220.jpeg;350;448,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/kuruchunskuy-172x220.jpeg;350;448ai1ec-17803@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день миру

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/01/peace-day-295x220.jpg" width="295" height="220" /></div>День всесвітніх молитов про мир, заснований Папою Павлом VI у 1967 р., спочатку був святом Католицької церкви. Щорічно 1 січня Папи робили важливі заяви щодо прав людини, прав жінок, миру, загрози тероризму тощо. Згідно з листами «Pacem in Terris» і «Populorum Progressio», Церква і Папи закликали зосередитись на роботі по досягненню миру. На їх думку, головним в цьому питанні є соціальна толерантність. Церква закликала розвивати стосунки в чотирьох напрямках: між людьми, між особою та державою, між державами, а також окремих осіб і держав зі світовим співтовариством. Церква визначає, що для досягнення справжнього миру необхідно розвивати культуру розуміння і толерантності, починаючи від окремої людини до державного, а потім глобального рівня. 17 грудня 1969 р. Генеральна Асамблея ООН визнала це свято офіційно. Воно отримало нову назву – Всесвітній день миру (World Day of Peace). Не звертаючи увагу на соціальні і політичні проблеми, людина не помічає, наскільки наш світ є крихким. ООН закликає людей до усвідомлення існуючих проблем та активної громадської позиції задля створення кращого світу. Поширюйте інформацію про загрози та проблеми, допомагайте людям, які опинилися у скруті – біженцям, жертвам війни і насилля. Всесвітній день миру – це символ надії стражденних на те, що їх не покинули і світ може бути кращим.2024-01-012024-01-02YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitniy-den-myru/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/01/peace-day-201x150.jpg;201;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/01/peace-day-295x220.jpg;295;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/01/peace-day.jpg;500;373;ai1ec-17604@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день азбуки Брайля

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/12/Braille-256x220.jpg" width="256" height="220" /></div>У 2019 році Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення щодо відзначення 4 січня Всесвітнього дня азбуки Брайля. Мета – підвищення обізнаності населення про проблеми незрячих та слабозорих людей. Згідно ст. 2, 21 та 24 Конвенції про права інвалідів, азбука Брайля є не тільки засобом спілкування, але й має велике значення для забезпечення права на доступ до інформації, освіти, здійснення права на свободу вираження поглядів, а також для їх соціальної інтеграції. Шрифт Брайля – це унікальна азбука, яка являє собою тактильне поєднання графічних символів за допомогою 6 точок, що дає змогу передавати букви, цифри, музичні, математичні та інші знаки. Унікальний метод письма був запропонований у 1829 році Луї Брайлем. У його  основі лежить код для шифрування, розроблений ще у 1809 р. під час Наполеонівських воєн капітаном Шарлем Барб’є. За допомогою його «нічної азбуки» донесення можна було читати безшумно і навіть у темряві. У 1837 р. у Франції вийшла перша книга надрукована шрифтом Брайля. Це була історія Франції. У 2005 р. ЮНЕСКО визнала систему Брайля життєво необхідною мовою спілкування, легітимною нарівні з іншими мовами світу.2024-01-042024-01-05YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitniy-den-azbuky-braylia/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/12/Braille-174x150.jpg;174;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/12/Braille-256x220.jpg;256;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/12/Braille-565x486.jpg;565;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2022/12/Braille.jpg;974;838;ai1ec-20588@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Кириченко Дмитро Федорович (1929-2020)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Kuruchenko1.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20586" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Kuruchenko1-162x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="476" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Kuruchenko1-162x220.jpg 162w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Kuruchenko1-110x150.jpg 110w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Kuruchenko1-150x204.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Kuruchenko1.jpg 294w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Кириченко Дмитро Федорович (1929-2020) доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб, проректор Вінницького медичного інституту. Розробив діагностику та лікування холери, черевного тифу, вірусного гепатиту, грипу та інших інфекційних хвороб. Дмитро Федорович народився в с. Ометинці Немирівського району Вінницької обл. Медичну освіту (з відзнакою) здобув у Вінницькому медичному інституті імені М. І. Пирогова (1949-1955); працював на посаді лікаря Ситковецької ра-йонної лікарні; навчався в клінічній ординатурі (1955-1957) та аспірантурі (1957-1961), працював на посадах асистента та доцента (1961-1971) кафедри інфекційних хвороб, заві-дувача кафедри дитячих інфекційних хвороб (1971-1983), завідувача (1971-2004), професора (з 2004 р.) кафедри інфекційних хвороб, про-ректора з лікувальної роботи (1984-2003) Вінницького медичного інституту імені М. І. Пирогова (нині – Biницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова); У 1964-1966 р. працював на посаді консультанта холерного шпиталю в м. Гераті (Афганістан), а в 1976-1979 рр. – консультанта військового шпиталю в м. Кабулі та радника міністра охорони здоровʼя Афганістану; у 1962 р. захистив кандидатську дисертацію «Изменения нервной системы при брюшном тифе, болезни Боткина и гриппе и их клиническое значение», а в 1970 р. – докторську дисертацію «Клинические и эпидемиологические наблюдения над холерой в Афганистане»; професор (1974); голова Biнницького обласного наукового медичного товариства лікарів-епідеміологів; голова проблемної комісії з інфекційних та паразитарних хвороб МО3 та АМН України. Автор понад 150 наукових публікацій, зокрема 12 винаходів. Основні напрями наукової діяльності: оп-рацювання діагностики та лікування вірусних гепатитів, ротавірусних інфекцій, кишкових інфекцій та інтоксикацій, вивчення клініки та розробка інтенсивної терапії ботулізму, дослідження епідеміології, розробка діагностики й лікування холери в умовах України, науковий керівник 5 кандидатських дисертацій.2024-01-042024-01-05YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/kyrychenko-dmytro-fedorovych-1929-2020/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Kuruchenko1-162x220.jpg;350;476,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Kuruchenko1-162x220.jpg;350;476,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Kuruchenko1-162x220.jpg;350;476,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Kuruchenko1-162x220.jpg;350;476ai1ec-20589@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Руданський Степан Васильович (1833-1873)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/stepan-rudanskyy.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20583" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/stepan-rudanskyy-303x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="254" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/stepan-rudanskyy-303x220.jpg 303w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/stepan-rudanskyy-668x486.jpg 668w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/stepan-rudanskyy-206x150.jpg 206w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/stepan-rudanskyy-768x558.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/stepan-rudanskyy-150x109.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/stepan-rudanskyy-300x218.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/stepan-rudanskyy-600x436.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/stepan-rudanskyy-696x506.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/stepan-rudanskyy-1068x777.jpg 1068w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/stepan-rudanskyy-324x235.jpg 324w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/stepan-rudanskyy-648x470.jpg 648w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/stepan-rudanskyy-500x364.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/stepan-rudanskyy.jpg 1180w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Руданський Степан Васильович (1833-1873) лікар, український письменник, перекладач. Автор балад, ліричних віршів, «співомовок». Завідувач лікарняною та госпітальною частинами Ялтинського лікарського відділення. Степан Васильович народився в с. Хомутинцях (нині – Жмеринського району Вінницької обл.) у родині священика; навчався в Шаргородській духовній шко-лі (бурсі); у 1849 р. вступив до Камʼянець-Подільської духовної семінарії, у 1855 р. закін-чив семінарію і як «перший учень» рекомендований на навчання в С.-Петербурзькій духовній академії, але вступив до Медико-хірургічної академії, під час навчання був позбавлений батьківської допомоги, дуже бідував, часто голодував, захворів на туберкульоз. Після закінчення академії (1861) працював лікарем в Ялті; з 1863 р. мав додаткову лікарську роботу в маєтках князя Воронцова; у 1872 р. вів боротьбу з епідемією холери в Криму; залишив добру памʼять як лікар; фольклорист М. Комаров зазначав: чий, на вид поважний, хоч і ходив трохи згорбившись, карі очі його світилися несказанною добротою, що була найкращою ознакою його душі. Під час перебування в Ялті лікував М. Щепкіна, близько зійшовся з славнозвісним артистом; працюючи лікарем, займався громадською, літературною, краєзнавчою роботою; у 1863 р. його обрали почесним мировим суддею Сімферопольсько-Ялтинської мирової округи. Автор популярного романсу «Повій вітре на Вкраїну»; переклав українською мовою «Іліаду»  Гомера (1872), окремі пісні з «Енеїди» Вергілія; зробив віршований переклад «Слова о полку Ігоревім» відомі його «Співомовки» – народні легенди, приказки, пісні, які ввійшли в народ і переказуються, співаються ним без згадки автора; помер від туберкульозу, в бідності; поховано його коштом міста.2024-01-062024-01-07YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/rudanskyy-stepan-vasylovych-1833-1873/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/stepan-rudanskyy-303x220.jpg;350;254,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/stepan-rudanskyy-303x220.jpg;350;254,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/stepan-rudanskyy-303x220.jpg;350;254,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/stepan-rudanskyy-303x220.jpg;350;254ai1ec-20590@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Єршова Анастасія Степанівна (1919-?)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Ershova.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20587" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Ershova-153x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="502" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Ershova-153x220.jpg 153w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Ershova-339x486.jpg 339w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Ershova-105x150.jpg 105w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Ershova-768x1101.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Ershova-150x215.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Ershova-300x430.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Ershova-600x860.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Ershova-696x998.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Ershova-349x500.jpg 349w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Ershova.jpg 805w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Єршова Анастасія Степанівна (1919-?) доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри акушерства і гінекології Дніпропетровського медичного інституту (з 1980). Вивчала захворювання вагітних жінок на лістеріоз. Анастасія Степанівна медичну освіту здобула в 2-му Московському медичному інституті (1941); під час німецько-радянської війни – лікар-хірург у діючій армії; у 1946-1949 рр. працювала в МОЗ СРСР; навчалася в аспірантурі в 1-го Московського медичного інституту (1949-1952). Від 1952 р. працювала у Львівському НДІ педіатрії, акушерства та гінекології, зокрема на посаді старшого наукового співпрацівника (1960-1973); з 1974 р. працювала у Дніпропетровському медичному інституті, зокрема на посаді завідувача кафедри аку-шерства та гінекології факультету удосконалення лікарів (м. Кривий Ріг, 1980-1990); у 1952 р. захистила кандидатську дисертацію «Лечение сном рвоты беременных», а в 1970 р. – докторську дисертацію «Хронический листериоз у беременных женщин»; професор (1981). Автор близько 40 наукових публікацій. Основні напрями наукової діяльності: дослідження етіології й патогенезу, опрацювання діагностики та лікування ускладнень вагітності.2024-01-082024-01-09YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/yershova-anastasiia-stepanivna-1919/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Ershova-153x220.jpg;350;502,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Ershova-153x220.jpg;350;502,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Ershova-153x220.jpg;350;502,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Ershova-153x220.jpg;350;502ai1ec-20591@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Сміян Олександр Іванович (1929)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Smiyan2.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20584" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Smiyan2-147x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="525" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Smiyan2-147x220.jpg 147w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Smiyan2-324x486.jpg 324w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Smiyan2-100x150.jpg 100w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Smiyan2-768x1151.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Smiyan2-150x225.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Smiyan2-300x450.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Smiyan2-600x899.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Smiyan2-696x1043.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Smiyan2-334x500.jpg 334w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Smiyan2.jpg 854w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Сміян Олександр Іванович (1929) педіатр, доктор медичних наук (1968), член – кореспондент АМН України (1994), професор (1973), завідувач кафедри педіатрії Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського (1970-2003), ректор Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського (1981-1997). Його дослідження охоплюють широке коло проблем: розробка питань етіології, патогенезу, клініки і лікування захворювань гепатобіліарної, бронхолегеневої, сечової систем, гіпотрофії, патології періоду новонародженості. Олександр Іванович медичну освіту здобув у Тернопільському державному медичному інституті (1981); у 1981-1984 рр. навчався в клінічній ординатурі на кафедрі педіатрії післядипломної освіти Тернопільського медичного інституту; працював на посадах асистента та доцента кафедри педіатрії Запорізького медичного інституту, завідувача (з 1999 р.) кафедри педіатрії післядипломної освіти з курсами пропедевтичної педіатрії і дитячих інфекцій Медичного інституту Сумського державного університету. Керівник клініки Сумської міської дитячої лікарні; у 1984 р. захистив кандидатську дисертацію «Состояние плазматических и внутриклеточных мембран лимфоцитов при различных клинических формах сахарного диабета у детей», а в 1996 р. – докторську дисертацію «Ендокринні і морфофункціональні механізми адаптації недоношених новонароджених з внутрішньоутробною затримкою росту в ранньому неонатальному періоді»; професор; голова Асоціації педіатрів Сумської області. Головний редактор журналу Сумського державного університету «Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень»; академік Української академії наук; Заслужений лікар України (2018). Автор понад 500 наукових публікацій; науковий керівник 9 кандидатських дисертацій.2024-01-102024-01-11YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/smiian-oleksandr-ivanovych-1929/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Smiyan2-147x220.jpg;350;525,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Smiyan2-147x220.jpg;350;525,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Smiyan2-147x220.jpg;350;525,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Smiyan2-147x220.jpg;350;525ai1ec-20610@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Петрунь Микола Михайлович (1924-2013)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Petruny.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20611" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Petruny-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Petruny-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Petruny-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Petruny-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Petruny.jpg 236w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Петрунь Микола Михайлович (1924-2013) доктор біологічних наук (1959), завідувач лабораторії біохімії Інституту медицини праці (1949-65). Наукові дослідження присвячені питанням вивчення фізіології шкірного дихання та його ролі для організму людини. У 1968 році переходить працювати до Інституту урології та нефрології АМН України (1968). Він розробляє нові методи ензимодіагностики хвороб нирок і сечовивідних шляхів. Саме йому належить розробка способу ранньої діагностики відторгнення пересадженої нирки. Народився в селищі Ладижин Тростянецького району Вінницької обл.. У часи німецько-радянської війни брав участь у бойових діях на Ленінградському, Карельському, 1-му та 4-му Українських фронтах (1941-1945). Вищу освіту здобув у Київському ветеринарному інституті (1939-1941) та на біологічному факультеті Київського університету імені Т. Г. Шевченка (1945-1949). Навчався в аспірантурі за спеціальністю «фізіологія» (1949-1952), працював на посадах завідувача лабораторії виробничого мікроклімату (1952-1953), завідувача лабораторії біохімії (1953-1968) та за сумісництвом – завідувача фізіологічного відділу (з 1960 р.) Київського НДІ гігієни праці та професійних захворювань, завідувача лабораторії біохімії (від 1968 р.) Київського НДІ урології та нефрології. У 1952 р. захистив кандидатську дисертацію «Выделение углекислоты через кожу человека при высокой температуре воздуха», а в 1959 р. – докторську дисертацію «Дыхание через кожу и его значение для организма человека». Професор (1965); лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1987); Заслужений діяч науки і техніки України. Автор понад 300 наукових публікацій, зокрема 7 монографій, 10 винаходів. Основні напрями наукової діяльності: вивчення ролі дихання через шкіру для організму людини, опрацювання ензимодіагностики захворювань нирок та сечовивідних шляхів; уперше встановив значне збільшення поступлення кисню через шкіру в організм людини при підвищеній його концентрації в повітрі та при високій температурі навколишнього середовища; опрацював методику насичення киснем шкірного аутотрансплантата та зони пересадки шкіри при опіках шкіри з метою пришвидшеного його приживлення; встановив оптимально допустимі терміни первинної теплової ішемії донорської нирки; опрацював спосіб ранньої діагностики відторгнення пересадженої нирки. Удосконалив склад консервуючого розчину; науковий консультант і керівник 6 докторських та 24 кандидатських дисертацій.2024-01-172024-01-18YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/petrun-mykola-mykhaylovych-1924-2013/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Petruny-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Petruny-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Petruny-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Petruny-176x220.jpg;350;438ai1ec-20613@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Дроговоз Світлана Мефодіївна (1939)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/drogovoz.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-20615 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/drogovoz-157x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="490" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/drogovoz-157x220.jpg 157w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/drogovoz-347x486.jpg 347w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/drogovoz-107x150.jpg 107w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/drogovoz-150x210.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/drogovoz-300x420.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/drogovoz.jpg 350w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Дроговоз Світлана Мефодіївна (1939) доктор медичних наук (1971), професор (1978), проректор з наукової роботи Харківського фармацевтичного інституту (1976-83). Під її керівництвом було розроблено інформаційно-пошукову автоматизовану систему лікарських препаратів «Фармінфо», що являє собою електронний каталог лікарських засобів (1996). Народилася в с. Ольгіно Омської обл.; медичну освіту здобула на лікувальному факультеті Тернопільського медичного інституту (1958-1964); працювала на посаді лікаря Тернопільської обласної клінічної лікарні (1964-1965); началася в аспірантурі на кафедрі фармакології Тернопільського медичного інституту (1966-1969), працювала на посадах старшого викладача Київського інституту народного господарства (1969-1970), асистента (1970), старшого викладача (1970-1972), завідувача (1972-2011), професора (з 2011 р.) кафедри фармакології, проректора з наукової роботи (1976-1983) Харківського фармацевтичного інституту (тепер – Національний фармацевтичний університет). У 1967 р. захистила кандидатську дисертацію «Желчеотделительная функция печени при стафилококковой инфекции и интоксикации», а в 1972 р. – докторську дисертацію «Сравнительное изучение и особенности действия желчегонных препаратов на желчеобразовательную функцию печени в норме и патологии». Професор (1980); керівник Харківського регіонального експертного відділення Державного експертного центру лікарських засобів МОЗ України; заступник голови Проблемної комісії «Фармація» МОЗ та НАМН України; Заслужений працівник освіти України (1991); Почесний професор Національного фармацевтичного університету та Тернопільського державного медичного унівеситету імені І. Я. Горбачевського. Автор близько 700 наукових публікацій, зокрема 7 монографій, 8 підручників, 250 авторських свідоцтв та 28 патенту на винаходи. Основні напрями наукової діяльності: вивчення механізмів патогенезу захворювань та уражень печінки, розробка засобів, що застосовуються для лікування захворювань печінки, дослідження біологічно активних речовин із потенційною фармакологічною активністю різної спрямованості фармакологічної дії; співавтор понад 20 лікарських препаратів; розробив методику визначення вмісту холестеролу та жовчних кислот у жовчі; під керівництвом С. М. Дроговоз опрацьовано інформаційно-пошукову автоматизовану систему лікарських препаратів «Фармінфо», що являє собою електронний каталог лікарських засобів. Науковий консультант і керівник 13 докторських та 39 кандидатських дисертацій.2024-01-272024-01-28YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/drohovoz-svitlana-mefodiivna-1939/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/drogovoz-157x220.jpg;350;490,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/drogovoz-157x220.jpg;350;490,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/drogovoz-157x220.jpg;350;490,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/drogovoz-157x220.jpg;350;490ai1ec-4313@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/2_-165x220.jpg" width="165" height="220" /></div>27 січня 1945 року війська 1-го українського фронту, неподалік польського Освенциму, звільнили вʼязнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау. Саме тому, 27 січня обрано Міжнародним днем Голокосту, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни, який проголошено резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. Співавторами цього документу виступили 100 держав світу, в тому числі і Україна. Голокост — загальнолюдська трагедія. Наш моральний обов’язок – не допустити цього НІКОЛИ знову. Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту має нагадати всім тиранам і агресорам сьогоднішнього світу про небезпечність і наслідки їхніх дій. На жаль, і в наші дні, в деяких країнах світу панують диктатори-тирани, яких історія нічому не навчила. Це і Північна Корея, і Росія… До Міжнародного дня Голокосту у виставковій залі ННМБ України експонується книжкова виставка до роковин Голокосту. Експозиція, як наголос про те, що всі люди цього світу – мають право бути вільними та рівними, незалежно від їхньої етнічної приналежності, кольору шкіри, мови чи віросповідання. На виставці експонується грунтовне дослідження історика Тімоті Снайдера «Чорна земля», що вже встигло стати світовим бестселером, пропонує новий погляд на великий злочин XX століття й водночас розкриває ризики, з якими ми стикаємося в XXI столітті. На основі нових джерел зі Східної Європи і забутих свідчень вцілілих, «Чорна земля» визначає Голокост як подію, яка є ближчою і зрозумілішою ніж здається на перший погляд — і від того ще страшнішою. Переосмислюючи уроки Голокосту, автор «Чорної землі» підсумовує: ми не зрозуміли сучасність і поставили під загрозу майбутнє. На початку нового століття доводиться оглядатися на початок минулого: боротьба за ресурси, продовольча криза супроводжуються ідеологічними викликами світового порядку. Тож Голокост – це не лише історія, але й застереження. Також представлено видання у 2-х двох томах «Ми хотіли жити… Свідчення і документи» Бориса Забарка про «Меморіал Голокосту «Бабин Яр». У книзі зібрані документальні свідчення та спогади колишніх в’язнів нацистських концтаборів і гетто, людей, які пережили небачену в історії Катастрофу. Ці спогади — не тільки частинки пам’яті народу, вони мають наукове і виховне значення, як пам’ять історії. Демонструється книга лауреата Нобелівської премії, письменника Елі Візеля «Ніч. Світанок. День». Байдужість Бога до людських страждань і смерті, зневіра людей та водночас їхні сподівання на гуманне до себе ставлення — наскрізна тема творів Елі Візеля. Він написав: «Тиша Біркенау — це інша тиша, не схожа на жодну. В ній крики, придушений шепіт молитви тисяч людських істот, приречених зникнути в темряві безіменності, це безкрайній попіл і прах. Мертва тиша в хорі смерті. Вічне мовчання під небесами, що згасають». Книги Елі Візеля стали свідченнями про одну з найстрашніших трагедій XX століття — Голокост. Експонується книга Володимира Музиченка «Володимир Єврейський» розповідає про історію і трагічну загибель першої на Волині і однієї з найдревніших і найчисельніших в Україні – єврейської громади міста Володимира-Волинського. На основі великої кількості зібраних і досліджених матеріалів та ілюстрацій автор розповідає про особливості соціальних, економічних і культурних умов розвитку громади. У книзі зібрано свідчення очевидців найбільшої за всю історію міста трагедії – загибелі близько 22000 євреїв міста. Окремі розділи присвячені героям-українцям – Праведникам Народів Світу, котрі рятували приречених на смерть євреїв, а також долі врятованих і темі збереження пам’яті про єврейську громаду міста та інші роботи зарубіжних та українських авторів. Сьогодні український народ бореться проти геноциду і знищення України як держави з Російською Федерацією, її ненавистю, расизмом та упередженостю. Цей день – ще одна нагода для міжнародної спільноти переосмислити поняття колективної безпеки та колективної відповідальності перед людством сучасного глобалізованого світу. Всі країни і народи мають право на безпеку та розвиток. Пам’ятаймо ж про це, згадуючи мільйони жертв Голокосту та вшановуючи їхню пам’ять. <style type="text/css"> #tdi_1 .td-doubleSlider-2 .td-item1 { background: url(https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/1_-80x60.jpg) 0 0 no-repeat; } #tdi_1 .td-doubleSlider-2 .td-item2 { background: url(https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/2_-80x60.jpg) 0 0 no-repeat; } #tdi_1 .td-doubleSlider-2 .td-item3 { background: url(https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/3_-80x60.jpg) 0 0 no-repeat; } #tdi_1 .td-doubleSlider-2 .td-item4 { background: url(https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/4_-80x60.jpg) 0 0 no-repeat; } #tdi_1 .td-doubleSlider-2 .td-item5 { background: url(https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/5_-80x60.jpg) 0 0 no-repeat; } </style> <div id="tdi_1" class="td-gallery td-slide-on-2-columns"> <div class="post_td_gallery"> <div class="td-gallery-slide-top"> <div class="td-gallery-title"></div> <div class="td-gallery-controls-wrapper"> <div class="td-gallery-slide-count"><span class="td-gallery-slide-item-focus">1</span> з 5</div> <div class="td-gallery-slide-prev-next-but"> <i class = "td-icon-left doubleSliderPrevButton"></i> <i class = "td-icon-right doubleSliderNextButton"></i> </div> </div> </div> <div class = "td-doubleSlider-1 "> <div class = "td-slider"> <div class = "td-slide-item td-item1"> <figure class="td-slide-galery-figure td-slide-popup-gallery"> <a class="slide-gallery-image-link" href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/1_.jpg" title="1_" data-caption="" data-description=""> <img decoding="async" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/1_.jpg" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/1_.jpg 675w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/1_-165x220.jpg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/1_-365x486.jpg 365w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/1_-113x150.jpg 113w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/1_-150x200.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/1_-300x400.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/1_-600x800.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/1_-375x500.jpg 375w" sizes="(max-width: 675px) 100vw, 675px" alt="Головна"> </a> </figure> </div> <div class = "td-slide-item td-item2"> <figure class="td-slide-galery-figure td-slide-popup-gallery"> <a class="slide-gallery-image-link" href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/2_.jpg" title="2_" data-caption="" data-description=""> <img decoding="async" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/2_.jpg" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/2_.jpg 675w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/2_-113x150.jpg 113w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/2_-165x220.jpg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/2_-365x486.jpg 365w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/2_-150x200.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/2_-300x400.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/2_-600x800.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/2_-375x500.jpg 375w" sizes="(max-width: 675px) 100vw, 675px" alt="Головна"> </a> </figure> </div> <div class = "td-slide-item td-item3"> <figure class="td-slide-galery-figure td-slide-popup-gallery"> <a class="slide-gallery-image-link" href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/3_.jpg" title="3_" data-caption="" data-description=""> <img decoding="async" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/3_.jpg" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/3_.jpg 675w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/3_-165x220.jpg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/3_-365x486.jpg 365w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/3_-113x150.jpg 113w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/3_-150x200.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/3_-300x400.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/3_-600x800.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/3_-375x500.jpg 375w" sizes="(max-width: 675px) 100vw, 675px" alt="Головна"> </a> </figure> </div> <div class = "td-slide-item td-item4"> <figure class="td-slide-galery-figure td-slide-popup-gallery"> <a class="slide-gallery-image-link" href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/4_.jpg" title="4_" data-caption="" data-description=""> <img decoding="async" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/4_.jpg" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/4_.jpg 675w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/4_-165x220.jpg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/4_-365x486.jpg 365w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/4_-113x150.jpg 113w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/4_-150x200.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/4_-300x400.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/4_-600x800.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/4_-375x500.jpg 375w" sizes="(max-width: 675px) 100vw, 675px" alt="Головна"> </a> </figure> </div> <div class = "td-slide-item td-item5"> <figure class="td-slide-galery-figure td-slide-popup-gallery"> <a class="slide-gallery-image-link" href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/5_.jpg" title="5_" data-caption="" data-description=""> <img decoding="async" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/5_.jpg" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/5_.jpg 675w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/5_-165x220.jpg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/5_-365x486.jpg 365w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/5_-113x150.jpg 113w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/5_-150x200.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/5_-300x400.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/5_-600x800.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/5_-375x500.jpg 375w" sizes="(max-width: 675px) 100vw, 675px" alt="Головна"> </a> </figure> </div> </div> </div> <div class = "td-doubleSlider-2"> <div class = "td-slider"> <div class = "td-button td-item1"> <div class = "td-border"></div> </div> <div class = "td-button td-item2"> <div class = "td-border"></div> </div> <div class = "td-button td-item3"> <div class = "td-border"></div> </div> <div class = "td-button td-item4"> <div class = "td-border"></div> </div> <div class = "td-button td-item5"> <div class = "td-border"></div> </div> </div> </div> </div> </div>2024-01-272024-01-28YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/mizhnarodnyj-den-pam-yati-zhertv-golokostu/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/2_-113x150.jpg;113;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/2_-165x220.jpg;165;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/2_-365x486.jpg;365;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/2_.jpg;675;900;ai1ec-20616@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Скакун Микола Петрович (1924-2006)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/skakun.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20617" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/skakun-167x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="462" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/skakun-167x220.jpg 167w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/skakun-368x486.jpg 368w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/skakun-114x150.jpg 114w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/skakun-150x198.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/skakun-300x396.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/skakun-379x500.jpg 379w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/skakun.jpg 508w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Скакун Микола Петрович (1924-2006) професор-фармаколог, завідувач кафедри фармакології Тернопільського медичного інституту (1957-91). Автор праць з профілактики і лікування захворювань печінки. Створив школу фармакологів-гепатологів. Народився в с. Уяринці Тиврівського району Вінницької обл.; навчався в 1-му Київському медичному інституті (1940-1941), Донецькому медичному інституті (1941-1942), Ленінградській Військово-медичні академії імені С. М. Кірова (1942-1943); з 1943 р. перебував у розпорядженні Ленінградського штабу партизанського руху, виконував обовʼязки старшого лікаря 1-го партизанського полку 5-ї партизанської бригади; після звільнення Ленінградської та Псковської областей виконував обовʼязки старшого лікаря стрілецького полку та командира санітарної роти у складі Ленінградського, 1-го Прибалтійського та 1-го Українського фронтів; у 1945-1946 рр. – завідувач Копистиринського фельдшерсько-акушерського пункту; вищу медичну освіту здобув у Львівському медичному інституті (1946-1950). Навчався в аспірантурі (1950-1953) та працював (1953-1957) на кафедрі фармакології цього ж інституту; від 1957 до 1991 р. очолював новостворену кафедру фармакології Тернопільського державного медичного інституту імені І. Я. Горбачевського (нині – Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського); у 1953 р. захистив кандидатську дисертацію «К фармакологии парааминосалициловой кислоты», а в 1961 р. – докторську дисертацію «Основы фармакологии желчеотделительного процесса»; професор; керівник Тернопільського регіонального відділення Державного фармакологічного центру МОЗ України; Заслужений працівник вищої школи України; академік Української академії наук. Автор понад 450 наукових та навчально-методичних публікацій, зокрема 11 мо-нографій, 12 підручників та навчальних посібників, 10 методичних рекомендацій, 3 довідників. Основні напрями наукової діяльності: вивчення фізіології та патології печінки, пошук нових медикаментозних засобів із гепатопротекторною активністю, опрацювання нових методів фармакотерапії Гострих та хронічних уражень печінки хімічними та фізичними чинниками довкілля, фармакологічний аналіз механізмів жовчоутворення та жовчовиділення, вивчення механізмів регуляції зазначених функцій печінки в нормі та патології, дослідження ролі генетичних факторів у дії лікарських засобів на організм, їхньої токсичності та ефективності дії при різних захворюваннях; запропонував низку нових жовчогінних та антиоксидантних засобів, вивчив їхню фармакодинаміку й ефективність при захворюваннях печінки та взаємодію їх з іншими лікарськими препаратами; опрацював клінічну класифікацію жовчогінних засобів (1965) та антиоксидантів (1990). Науковий консультант і керівник 9 докторських та 41 кандидатської дисертацій; іменем М. П. Скакуна названо Навчально-науковий інститут фармакології, гігієни та медичної біохімії Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського.2024-01-312024-02-01YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/skakun-mykola-petrovych-1924-2006/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/skakun-167x220.jpg;350;462,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/skakun-167x220.jpg;350;462,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/skakun-167x220.jpg;350;462,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/skakun-167x220.jpg;350;462ai1ec-6970@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Коваленко Володимир Миколайович

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/kovalenko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20959" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/kovalenko-166x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="464" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/kovalenko-166x220.jpeg 166w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/kovalenko-113x150.jpeg 113w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/kovalenko-150x199.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/kovalenko.jpeg 200w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Коваленко Володимир Миколайович (1949) терапевт, доктор медичних наук (1982), професор (1983), академік НАМН України (2010), заслужений діяч науки і техніки України (1998). Закінчив Дніпропетровський медичний інститут (1972), де відтоді й працював: від 1983 – завідувач кафедри терапії, від 1985 – декан факультету удосконалення лікарів; від 1989 – в Національній медичній академії післядипломної освіти: від 1990 – завідувач кафедри терапії та ревматології; водночас від 1991 – засновник і директор Українського ревматологічного центру, від 1998 – директор Інституту кардіології НАМНУ (усі – Київ). Президент Асоціації кардіологів та ревматологів України (від 1993). Головний терапевт (1989-1990) і ревматолог (1991-1998) МОЗ України. Вивчає проблеми профілактики та ранньої діагностики ревматичних і серцево-судинних захворювань, зокрема артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності. Одним з перших в Україні впровадив у практику лікувально-профілактичних закладів ультразвукове дослідження серця і суглобів. Обґрунтовує принципи застосування так званої біологічної терапії при ревматичних хворобах – ревматоїдному та псоріатичному артритах, анкілозивному спондиліті. Запропонував низку нових методів протизапальної та ензимної терапії. Удосконалює організаційні форми роботи терапевтичних і ревматологічних служб України. <p class="literature">Наукові праці: “Избранные вопросы ревматологии в клинике внутренних болезней” (1994); “Клиническая фармакология и фармакотерапия в ревматологии” (1995); “Диагностика и лечение ревматических болезней” (1999); “Ревматоидный артрит. Диагностика, лечение” (2001); “Номенклатура, класифікація, критерії діагностики та програми лікування ревматичних хвороб” (2004); “Академік Стражеско та сучасність” (2006); “Нарушения сердечного ритма и проводимости” (2009).</p>2024-02-022024-02-03YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-volodymyr-mykolajovych-kovalenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/kovalenko-166x220.jpeg;350;464,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/kovalenko-166x220.jpeg;350;464,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/kovalenko-166x220.jpeg;350;464,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/kovalenko-166x220.jpeg;350;464ai1ec-20762@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Радзієвський Олексій Григорович (1864-1935)

Радзієвський Олексій Григорович (1864-1935) хірург, доктор медицини (1901), професор (1907), приват-доцент кафедри хірургії Київського університету (1902), завідувач кафедри госпітальної хірургії Київського медичного інституту (1920-32). Одним з перших у Києві почав виконувати операції на центральній та периферичній нервовій системі, на нирках і сечоводі. Запропонував одномоментну простатектомію, розробив оперативний прийом при лікуванні емпієми плеври. Олексій Григорович народився в м. Василькові Київської губернії, небіж Івана Нечуя-Левицького, у родині якого і виховувався. Медичну освіту здобув на медичному факультеті Університету св. Володимира (м. Київ, 1889), після закінчення якого працював на посаді ординатора факультетської хірургічної клініки проф. Рінека (1889-1893). У 1893-1899 рр. удосконалювався в хірургічних клініках Парижа, Цюріха, Кенігсберга, Бреславля та Берну; одночасно вивчав бактеріологію, патологічну анатомію та гістологію в Пастерівському інституті в I.I. Мечникова та E. Ру, а згодом у Пфейфера та Тавеля. У 1901 р. захистив докторську дисертацію на тему «К учению о bacterium coli»; у 1902-1907 рр. – приват-доцент з курсу урології Університету св. Володимира та з 1903 р. – ординатор Кирилівської губернської земської лікарні; від 1907 до 1919 р. – професор Жіночого медичного інституту по кафедрі загальної хірургії; від 1920 до 1932 р. – завідувач кафедри Госпітальної хірургії Київського медичного інституту; професор (1907). Автор понад 50 наукових публікацій; наукові праці присвячені різним питанням клінічної та оперативної хірургії. Одним із перших застосував цистоскопію, запропонував одномоментну простатектомію, виконував пересадку сечоводів у пряму кишку, розробив оперативний спосіб при емпіємі плеври, запропонував операцію з приводу випадіння прямої кишки. У 1911 р. запропонував найкращий доступ до всіх анатомічних структур, розміщених у глибоких шарах сідничної ділянки; наукові праці: «Закон смертельной инфекции» (1901), «О хирургическом лечении уремии» (1903), «По поводу так называемого хронического аппендицита» (1929).2024-02-022024-02-03YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/radziievskyy-oleksiy-hryhorovych-1864-1935/freeai1ec-6972@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Горовенко Григорій Гаврилович (1914-1986)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/gorovenko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20964" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/gorovenko-144x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="533" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/gorovenko-144x220.jpeg 144w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/gorovenko-98x150.jpeg 98w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/gorovenko-150x229.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/gorovenko.jpeg 208w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Горовенко Григорій Гаврилович (1914-1986) хірург, доктор медичних наук (1961), професор (1962), заслужений діяч науки УРСР (1969). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив 1-й Харківський медичний інститут (1939). Від 1946 працював у Київському НДІ фтизіатрії і пульмонології: від 1966 – заступник директора з наукової роботи, від 1978 – завідувач фтизіохірургічного відділення. Головний хірург МОЗ УРСР (1965-1982), голова проблемної комісії “Патологія органів дихання” при Головному управлінні науково-дослідних робіт МОЗ УРСР (від 1969). Удосконалював методи хірургічного лікування захворювань органів дихання, зокрема легень із супровідними цукровим діабетом та амілоїдозом. Розробляв методики кавернотомії та кавернопластики, резекцій легенів після колапсохірургічного втручання, хірургічного лікування розповсюджених форм туберкульозу та неспецифічних захворювань легень. <p class="literature">Наукові праці: “Резекция легких после неэффективной коллапсотерапии” (1962); “Хирургические методы лечения туберкулеза легких на Украине за 12 лет” (1963); “Достижения хирургии за 50 лет советской власти на Украине” (1967); “Вероятностно-статистические методы и ЭВМ в медико-биологических исследованиях” (1970); “Хирургическое лечение заболеваний легких у больных пожилого возраста” (1975).</p>2024-02-032024-02-04YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-grygorij-gavrylovych-gorovenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/gorovenko-144x220.jpeg;350;533,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/gorovenko-144x220.jpeg;350;533,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/gorovenko-144x220.jpeg;350;533,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/gorovenko-144x220.jpeg;350;533ai1ec-6973@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Іванюта Орест Максимович (1929-1992)

Іванюта Орест Максимович (1929-1992) фтизіатр, доктор медичних наук (1972), професор (1976). Закінчив Станіславський медичний інститут (нині Івано-Франківськ, 1954). Працював лікарем. Від 1960 – у Київському медичному інституті: 1973-1979 – декан лікувального факультету, 1976-1979 – професор кафедри туберкульозу; від 1979 – в Українському НДІ фтизіатрії і пульмонології (Київ): заступник директора з наукової частини, 1985-1991 – директор, водночас у 1979-1985 – завідувач відділення терапії туберкульозу та неспецифічних захворювань легень, 1985-1992 – диференціальної діагностики туберкульозу з іншими захворюваннями легень. Головний фтизіатр МОЗ України (1987-1992). Заступник голови правління Наукового товариства фтизіатрів СРСР, голова правління Наукового товариства фтизіатрів УРСР. Наукові дослідження були присвячені інтенсивній етіопатогенетичній терапії хворих на туберкульоз; патогенезу, профілактиці та лікуванню хронічного бронхообструктивного синдрому. <p class="literature">Наукові праці: “Внутривенная химиотерапия больных туберкулезом легких” (1971); “Туберкулемы легких, плевры и средостения” (1974); “Внутривенная антибактериальная терапия больных туберкулезом и нагноительными заболеваниями легких” (1975); “Актуальные вопросы оптимизации организационных форм и методов лечения больных туберкулезом легких” (1983); “Туберкулезный менингоэнцефалит” (1987).</p>2024-02-032024-02-04YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-orest-maksymovych-ivanyuta/freeai1ec-4652@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день боротьби з раком

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/world-cancer-day-220x220.jpg" width="220" height="220" /></div>Рак – це загальний термін, яким позначають групу захворювань, що можуть вражати будь-яку частину тіла. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, вона є однією з головних причин смерті сьогодні. 4 лютого відзначають <strong>Всесвітній день боротьби з раком </strong>для привернення уваги громадськості до цієї хвороби. Одна з ознак раку – швидке зростання аномальних клітин, які згодом метастазують у інші органи. Ця патологія є основною причиною смерті в усьому світі. Так, онкологічні захворювання відповідальні за майже 10 млн смертей у 2020 році. Що стосується нашої країни, то на різні форми раку хворіє понад мільйон українців. У тому ж 2020 році від онкологічних захворювань померло близько 70 тис. наших співвітчизників. На жаль темпи поширення даної патології в нас дуже високі. У 2020 році Україна посідали сумне 2 місці в Європі за темпами його поширення. Одна з причин – пізнє виявлення хвороби. За даними ВООЗ, найчастіше діагностують злоякісні новоутворення молочної залози, легень, а також колоректальний рак, передміхурової залози, шкіри (не меланома), шлунку. Факторами ризику розвитку захворювання є: <ul> <li>Погані звички – вживання тютюну, алкоголю;</li> <li>Нездорове харчування;</li> <li>Відсутність фізичної активності;</li> <li>Несприятлива екологічна ситуація.</li> </ul> Вчені вважають, що деякі хронічні інфекції також можуть сприяти розвитку онкологічного захворювання. Канцерогенними інфекціями називають Helicobacter pylori, віруси папіломи людини, гепатиту B і C та Епштейна–Барра. У досягненні глобальних цілей щодо зниження кількості випадків онкологічних захворювань та передчасної смертності ключовим є лікування раку на ранніх стадіях. На жаль, багато випадків діагностують занадто пізно. Тож терапія стає складніше, а прогноз – непередбачуваним. Разом із тим 30–50 % випадків раку можна запобігти. ВООЗ радить зміцнювати національні системи охорони здоров’я, впроваджуючи розроблені стратегії профілактики. Окрім того, раннє виявлення раку значно зменшує фінансові наслідки – зменшує вартість лікування і зберігають життя людей, які можуть продовжувати працювати. Сучасні стратегії профілактики передбачають ранню діагностику та скринінг. До стратегії ранньої діагностики входить: <ul> <li>поширення знань про фактори ризику і симптоми різних форм раку серед населення;</li> <li>наголошення на своєчасному зверненні за медичною допомогою при виявленні аномальних симптомів;</li> <li>доступ до клінічної оцінки та діагностики.</li> </ul> У поняття «скринінг» входить виявлення осіб, у яких результати аналізів показують високу ймовірність розвитку онкологічного захворювання. Виявлення таких осіб до появи симптомів допомагає своєчасно направити їх на профілактику та лікування. Всесвітній день боротьби з раком відзначається 4 лютого і спрямований на підвищення обізнаності населення щодо онкологічних захворювань та зменшення соціальної стигматизації. Цей день було обрано на Всесвітньому саміті, присвяченому боротьбі з раком у новому тисячолітті, який проходив у Парижі в 2000 році. <strong>У фондах ННМБУ ви можете знайти літературу за цією темою:</strong> <ol> <li>Військова екологія : підручник / М. І. Хижняк [та ін.] ; за ред. І. М. Хижняка. – Київ : Чалчинська Н. В., 2020. – 677 с.</li> <li>Довідник з медико-соціальної експертизи і реабілітації : навчальний посібник : у 3 т. / Л. Ю. Науменко [та ін.] ; за ред. Л. Ю. Науменка; Дніпров. держ. мед. ун-т. – Дніпро : Ліра, 2021. Т. 3 : Захворювання нервової системи, онкологічні захворювання, патологія органа зору. – 2021. – 453 с. : табл.</li> <li>Онкологічні захворювання: врятує рання діагностика : бібліографічний список / Вінниц. обл. наук. мед. б-ка, Від. наук.-мед. інформації та бібліогр. ; підгот.: Гаєвик О.Є. – Вінниця : [б. в.], 2014.</li> <li>Жук В.І. Ефективність та безпечність інтратекального введення морфіну гідрохлориду для лікування хронічного больового синдрому у хворих на онкологічні захворювання в термінальній стадії / В. І. Жук, Ю. І. Новосад // Лікар. справа = Врачебное дело. – 2017. – N 5/6. – С. 104-108.</li> <li>Журавльова Л.В. Цукровий діабет та онкологічні захворювання [] / Л. В. Журавльова, Н. В. Сокольнікова // Ліки України. – 2021. – № 2. – С. 32-40.</li> </ol>2024-02-042024-02-05YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-borotby-proty-raku/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/world-cancer-day-150x150.jpg;150;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/world-cancer-day-220x220.jpg;220;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/world-cancer-day-486x486.jpg;486;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/world-cancer-day.jpg;765;765;ai1ec-6986@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Гамалія Микола Федорович (1859-1949)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/gamalia.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20771" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/gamalia-162x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="475" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/gamalia-162x220.jpeg 162w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/gamalia-110x150.jpeg 110w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/gamalia-150x204.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/gamalia-300x407.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/gamalia.jpeg 330w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Гамалія Микола Федорович (1859-1949) мікробіолог, епідеміолог, почесний академік Академії наук СРСР (1940), Академії медичних наук СРСР (1945). Заклав основи вчення про бактеріофаг, встановив роль токсичних продуктів у патогенезі інфекційного процесу. Разом з І. Мечніковим створив (1886) першу в Росії і другу в світі (після Паризької) бактеріологічну станцію з антирабічним відділом, де вперше здійснив вакцинацію проти сказу. Відкрив руйнівні бактерії – бактеріолізини (1898), холероподібний пташиний вібріон, запропонував  протихолерну вакцину. Засновник, редактор  журналу «Гигиена и санитария». Микола Федорович народився в Одесі. Вищу освіту здобув у Новоросійському університеті в Одесі (1880) та С.-Петербурзькій Військово-медичній академії (1883); працював в Одесі в міській лікарні в О. О. Мочутковського, а з часом заснував власну лабораторію. У 1886 р. Товариство лікарів Одеси відрядило М. Ф. Гамалію до Л. Пастера з метою вивчення бактеріології сказу і організації в Одесі щеплень проти цього захворювання. У 1886 р. разом з I. I. Мечниковим і Я. Ю. Бардахом організував в Одесі першу в Росії бактеріологічну станцію. Зазначена станція була другою в світі (першу створив Л. Пастер у Парижі в 1885 р.). З 1888 р. до 1896 р. працював за кордоном у лабораторіях Пастора (паралітичний сказ у людини), Бушара (лікувания запалення гіпертонічними розчинами) та Страуса (культура туберкульозу плівкою на бульйоні та отруйність мертвих туберкульозних бацил), при клініці Пастернацького (зміни бактерій під дією солей літію). У 1893 р. захистив докторську дисертацію «Этиология холеры с точки зрения экспериментальной патологии». У 1896-1910 рр. працював в Одесі. Брав участь у боротьбі з чумою та холерою в Одесі. Викладав у різний час в Одесі (Новоросійський університет і курси Марголіна) та Юрʼїві (університет та курси Ростовцева); з 1912 р. очолював Віспощеплювальний інститут імені Дженнера (С. Петербург-Ленінград); у 1929-1938 рр. очолював Центральний інститут епідеміології і бактеріології; з 1938 р. – професор, завідувач кафедри мікробіології 2-го Московського медичного інституту. З 1939 р. – зав. лабораторією Інституту епідеміології і мікробіології. У 1910-1913 рр. видавав журнал «Гігієна і санітарія». З 1939 р. був головою Всесоюзного товариства мікробіологів, епідеміологів і інфекціоністів; почесний академік АН СРСР (1940), дійсний член АМН СРСР (1945). Автор близько 350 наукових публікацій. Вивчав засоби запобігання сказу, чумі, холері, сибірці, висипному тифові, туберкульозу. Описав паралітичну форму сказу, вдосконалив вакцину проти цієї хвороби; відкрив холероподібний пташиний вібріон (Vibrio metchnikovii); М. Ф. Гамалія довів, що пташиний тип туберкульозних бацил відрізняється за низкою культуральних та патогенних властивостей від збудників туберкульозу великої рогатої худоби. У 1888 р. встановив, що туберкульозні тварини мають підвишену чутливість до деяких бактеріальних отрут (Кох зазначене явище спостерігав у 1890 р.); відкрив факт, що убиті туберкульозні бацили спричиняють ті ж зміни, що й живі. Зазначене відкриття отримало назву «некроту-беркульоз». Микола Гамалія довів, що « … чума есть болезнь крыс, которая может переходить на человека». При цьому особливе значення в розповсюдженні чуми мають пароплавні щурі, які мають схильність до блукання та високу сприйнятливість до інфекції, спочатку як чинник передачі чуми від щурів до людини він помилково розглядав забруднений виділеннями щурів рис, але незабаром переконливо довів, що передача інфекції здійснюється через щурячих бліх; обгрунтував необхідність дератизації та дезінфекції як основних заходів боротьби з чумою; за ініціативи М. Ф. Гамале в 1902 р. в Одесі були організовані загони винищувачів щурів на суднах, в порту та в місті, впровадив у практику охорони здоровʼя обовʼязкове віспощеплення; довів вірусну природу чуми рогатої худоби та інфекційної анемії коней. Заклав основи вчення про бактеріофат; зʼясував роль токсичних продуктів у патогенезі інфекційного процесу; велике значення мають праці, присвячені проблемі мінливості мікроорганізмів та питанням імунітету. У перше запропонував вирощування туберкульозних бацил на поверхні рідкого живильного середовища; основні публікації: «Бактерийные яды» (1893); «Основы общей бактериологии» (1899), «Чума в Одессе» (1903-1904), «Оспопрививание» (1924) «Фильтрующиеся вирусы» (1930); «Учение об инфекции» (1931); «Основы иммунологии» (1928), «Биоло-гические процессы разрушения бактерий» (1934), «Грипп и борьба с ним» (1942), «Учебник медицинской микробиологии» (1943), «Собрание сочинений» т. 1-6. (1951-1964).2024-02-052024-02-06YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-mykola-fedorovych-gamaliya/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/gamalia-162x220.jpeg;350;475,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/gamalia-162x220.jpeg;350;475,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/gamalia-162x220.jpeg;350;475,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/gamalia-162x220.jpeg;350;475ai1ec-6994@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Урсенко Василь Іванович (1939-2017)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Ursenko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20776" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Ursenko-293x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="263" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Ursenko-293x220.jpeg 293w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Ursenko-200x150.jpeg 200w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Ursenko-150x113.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Ursenko-300x225.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Ursenko-80x60.jpeg 80w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Ursenko-160x120.jpeg 160w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Ursenko.jpeg 500w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Урсенко Василь Іванович (1939-2017) кардіохірург доктор медичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту серцево-судинної хірургії АМН України. Один із перших в Україні почав використовувати операції аортокоронарного шунтування. Василь Іванович народився в с. Тишківка кіровоградської обл.. Середню медичну освіту здобув в Одеському медичному училищі No 3 (1959). У 1959-1962 рр. – служба в Радянській армії в складі Південної групи військ на посаді старшої операційної сестри медико-санітарного батальйону. Вищу медичну освіту (з відзнакою) здобув у Кримському медичному інституті (1968); працював на посаді завідувача хірургічного відділення Джилікульської лікарні (1968-1971). Навчався в клінічній ординатурі (1971-1973) Київського НДІ туберкульозу та грудної хірургії. З 1973 р. працює в Інституті серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України на посадах керівника відділення хірургічних методів лікування коронарної недостатності (1984-2000), головного наукового співпрацівника (з 2000 р.). У 1979 р. захистив кандидатську дисертацію «Изменение центральной гемодинамики и регионального кровообращения при внутриаортальной балонной контрпульсации», а в 1990 р. – докторську дисертацію «Особенности хирургического лечения и отдаленные результаты у больных ишемической болезнью сердца в зависимости от вариантов клинического течения заболевания» Професор (2001); Заслужений діяч науки і техніки України (2007); автор понад 300 наукових публікацій, зокрема 15 патентів на винаходи; один із перших в Україні почав виконувати операції аортокоронарного шунтування; разом із інженерною групою інституту сконструював апарат для допоміжного кровообігу та полегшення роботи серця; науковий керівник 7 кандидатських дисертацій.2024-02-052024-02-06YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-vasyl-ivanovych-ursulenko-2/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Ursenko-293x220.jpeg;350;263,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Ursenko-293x220.jpeg;350;263,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Ursenko-293x220.jpeg;350;263,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Ursenko-293x220.jpeg;350;263ai1ec-6996@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Старков Арсен Вікторович (1874-1927)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Starkov.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20774" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Starkov-175x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="440" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Starkov-175x220.jpeg 175w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Starkov-387x486.jpeg 387w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Starkov-119x150.jpeg 119w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Starkov-150x189.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Starkov-300x377.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Starkov-398x500.jpeg 398w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Starkov.jpeg 404w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Старков Арсен Вікторович (1874-1927) топографоант, академік Всеукраїнської Академії наук (1921), доктор медицини (1900), професор, завідувач кафедри нормальної анатомії Київського університету (з 1912) та кафедри анатомії української лектури Київського медичного інституту (1917-22); організатор і керівник першої академічної лабораторії з вивчення центральної нервової системи. Арсен Вікторович народився в м. Торжок Тверської губернії, медичну освіту (з відзнакою) здобув на медичному факультеті Московського університету (1897). Працював на посадах позаштатного помічника проректора, штатного помічника прозектора кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Московського університету (1897-1900). У 1900 р. захистив докторську дисертацію «Этиология и патологическая анатомия мышечной кривошеи»; від 1900 до 1906 р. – професор описової та порівняльної анатомії й директор Анатомічного інституту Жіночого медичного інституту. У 1906-1908 рр. перебував у науковому відрядженні в анатомічних інститутах Берліна та Відня; від 1908 р. працював у Московському університеті на посадах прозектора кафедри топографічної анато-мії та оперативної хірургії (1908-1915), керівника Інституту топографічної анатомії та оперативної хірургії (1915-1917). У часи Першої світової війни також обіймав посаду головного хірурга лазарету імператорської родини в Петровському палаці; від 1918 до 1922 р. – професор, завідувач кафедри анатомії Університету св. Володимира (з часом – Київського медичного інституту). У 1921 р. обраний дійсним членом ВУАН (у галузі медичної біології). У 1921 р. створив в Академії лабораторію для дослідження центральної нервової системи та очолив Комісію ВУАН з вивчення центральної нервової системи; у 1922 р. був вимушений залишити Україну; від 1923 до 1925 р. викладав на посаді професора біології Українського вищого педагогічного інституту (м. Прага, Чехословаччина). У 1923 р. обраний посередником між ВУАН та громадськими організаціями Чехословаччини; з часом – професор Римського університету. Арсен Старков був блискучим лектором; його лекції відзначались образним і точним описанням анатомічних фактів та основ загальної анатомії і завжди привертали велику аудиторію. Основні праці: «Анатомия прямой кишки и мышц, имеющих к ней отношение: Литературное и анатомическое исследование» (том перший, 1912); «Анатомия фасций и клетчатки малого таза» (том другий, 1912); «Дослі-дження про нерви серця» – опубліковано в 1926 р. Празькою академією наук; «Остеологія» (1925); А. В. Старков – автор першого україномовного підручника «Загальна біологія» (1925), який був виданий у Празі.2024-02-082024-02-09YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-arsenij-viktorovych-starkov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Starkov-175x220.jpeg;350;440,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Starkov-175x220.jpeg;350;440,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Starkov-175x220.jpeg;350;440,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Starkov-175x220.jpeg;350;440ai1ec-6997@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Мельник Марко Никифорович (1914-1997)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/melnuk.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20966" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/melnuk-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/melnuk-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/melnuk-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/melnuk-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/melnuk-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/melnuk-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/melnuk-399x500.jpeg 399w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/melnuk.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Мельник Марко Никифорович (1914-1997) (1914-1997) епідеміолог, доктор медичних наук (1972), професор (1974), заслужений діяч науки УРСР (1983). Учасник 2-ї світової війни. Марко Никифорович закінчив Одеський медичний інститут (1939), де в 1962-1963 працював завідувачем кафедри організації охорони здоров’я. Від 1946 – старший епідеміолог Одеського районного відділу охорони здоров’я; у 1963-1973 – заступник Міністра охорони здоров’я УРСР, головний санітарний лікар УРСР; у 1973-1981 – директор, 1981-1987 – керівник лабораторії імунохімії, експериментально-виробничої лабораторії, від 1987 – консультант Київського НДІ епідеміології та інфекційних хвороб. Наукові дослідження були присвячені організації охорони здоров’я, протиепідеміологічній і санітарній безпеці країни. Зробив вагомий внесок у протиепідеміологічне та санітарне забезпечення країни, матеріально-технічної бази СЕС та закладів епідеміологічного профілю, розширення лікувально-профілактичної мережі. <p class="literature">Наукові праці: “Пути развития санитарной организации Украины” (1972); “Токсоплазмоз человека” (1974); “Гельминтозы человека” (1978); “Эпиде­­мический паротит” (1979); “Профилактика острых кишечных инфекций в детских дошкольных учреждениях” (1983); “Дифтерийная инфекция” (1984).</p>2024-02-092024-02-10YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-marko-nykyforovych-melnyk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/melnuk-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/melnuk-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/melnuk-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/melnuk-176x220.jpeg;350;438ai1ec-4656@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Міжнародний день стоматолога

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/Apollo-220x220.jpg" width="220" height="220" /></div>Чому Міжнародне професійне свято стоматологів, святкують щороку 9 лютого? Згідно з легендою, Аполлонія — дочка александрійського імператора, увірувала в Христа, що на той час було неприпустимо. Дівчину схопили і піддали жорстоким тортурам і навіть вирвали всі зуби. Тоді Аполлонію вивели на майдан і поставили умову: або вона зречеться своєї релігії, або її спалять живцем. Дівчині розв’язали руки, щоб вона могла стати на коліна і виконати умову катів. Однак коли її звільнили від канатів, Аполлонія кинулася у вогонь і згоріла живцем. Це сталося 9 лютого 249 року. Відтоді склалося повір’я: якщо болить зуб, зверніться – до Аполлонії з молитвою, і біль вщухне. У 300 році церква канонізувала Аполлонію святою мученицею, та ікона святої Аполлонії (гарної дівчини з щипцями в руках) була майже в кожному храмі.2024-02-092024-02-10YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/mizhnarodnyj-den-stomatologa/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/Apollo-150x150.jpg;150;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/Apollo-220x220.jpg;220;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/Apollo.jpg;405;405;ai1ec-7004@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Благодаров Володимир Миколайович (1939-2013)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Blagodarov.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20955" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Blagodarov-175x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="441" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Blagodarov-175x220.jpeg 175w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Blagodarov-119x150.jpeg 119w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Blagodarov-150x189.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Blagodarov.jpeg 200w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Благодаров Володимир Миколайович (1939-2013) патологоанатом, доктор медичних наук (1979), професор (1982). Закінчив Київський медичний інститут (1962), де відтоді й працював (нині Національний медичний університет): асистент, доцент, від 1982 – професор, від 1991 – завідувач кафедри патанатомії, одночасно в 1981-1990 – заступник проректора з наукової роботи, від 1990 – декан 1-го лікувального факультету. Наукові праці були присвячені вивченню гістохімії та електронної мікроскопії захворювань серцево-судинної системи, органів травлення та сечової системи. <p class="literature">Наукові праці: “Патологическая анатомия и патогенез почечнокаменной болезни” (1974); “Почечнокаменная болезнь” (1978); “Ультраструктура почек в условиях нарушенного кровообращения при хроническом пиелонефрите” (1982); “Практикум з патологічної анатомії” (1992); “Патологічна анатомія” (1997); “Курс клінічної патології” (1999).</p>2024-02-142024-02-15YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-volodymyr-mykolajovych-blagodarov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Blagodarov-175x220.jpeg;350;441,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Blagodarov-175x220.jpeg;350;441,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Blagodarov-175x220.jpeg;350;441,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Blagodarov-175x220.jpeg;350;441ai1ec-6998@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Копистинський Євген Августович (1879-1967)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/koputunskuy.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20772" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/koputunskuy-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/koputunskuy-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/koputunskuy-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/koputunskuy-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/koputunskuy-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/koputunskuy-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/koputunskuy-399x500.jpeg 399w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/koputunskuy.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Копистинський Євген Августович (1879-1967) психіатр, доктор медичних наук (1936), професор (1936), завідувач кафедри психіатрії (1931-32), завідувач кафедри психіатрії педіатричного факультету (1932-38) Київського медичного інституту. Його роботи з епілепсії, лікування інсуліном і електросудомної терапії, з історії земської психіатричної допомоги є значним внеском у науку. Євген Августович працював на посадах завідувача кафедри психіатрії (1931-1932), завідувача кафедри психіатрії педіатричного факультету (1932-1938), професора кафедри психіатрії (1943-1948) Київського медичного інституту; доктор медичних наук (1936); професор (1936); автор понад 100 наукових публікацій; основні напрями наукової діяльності: вивчення, нервових та психічних захворювань; особливо відомі його праці з епілепсії, лікування інсуліном та електросудомної терапії, з історії земської медицини; основні публікації: «Методы и средства в терапии эпилепсии» (1934), «К вопросу о постановке психиатрического дела в Закавказьких Советских республиках» (1935).2024-02-142024-02-15YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/nardyvsya-yevgen-avgustovych-kopystynskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/koputunskuy-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/koputunskuy-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/koputunskuy-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/koputunskuy-176x220.jpeg;350;438ai1ec-4667@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Міжнародний день онкохворої дитини

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/deny-onkohvoroi-dutunu.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20887" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/deny-onkohvoroi-dutunu-224x220.png" alt="Головна" width="350" height="343" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/deny-onkohvoroi-dutunu-224x220.png 224w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/deny-onkohvoroi-dutunu-153x150.png 153w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/deny-onkohvoroi-dutunu-150x147.png 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/deny-onkohvoroi-dutunu-300x294.png 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/deny-onkohvoroi-dutunu.png 469w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>У вересні 2001 р. в Люксембурзі на черговій зустрічі Міжнародної конфедерації батьків, чиї діти хворі на онкологічні захворювання, було прийнято рішення про проведення Міжнародного дня дитини, хворої на рак. З 2003 р. 15 лютого офіційно вважається Міжнародним днем дитини, що хвора на рак. Основна мета цього дня – покращити інформування суспільства про проблеми дитячих онкологічних хвороб. В Україні відзначається з 2003 р.2024-02-152024-02-16YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/mizhnarodnyj-den-onkohvoroyi-dytyny/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/deny-onkohvoroi-dutunu-224x220.png;350;343,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/deny-onkohvoroi-dutunu-224x220.png;350;343,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/deny-onkohvoroi-dutunu-224x220.png;350;343,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/deny-onkohvoroi-dutunu-224x220.png;350;343ai1ec-20880@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Трубніков Віктор Пилипович (1924-1995)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Trubnikov.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20882" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Trubnikov-168x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="458" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Trubnikov-168x220.jpg 168w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Trubnikov-372x486.jpg 372w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Trubnikov-115x150.jpg 115w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Trubnikov-150x196.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Trubnikov-300x392.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Trubnikov-600x785.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Trubnikov-696x910.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Trubnikov-382x500.jpg 382w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Trubnikov.jpg 763w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Трубніков Віктор Пилипович (1924-1995) доктор медичних наук (1961), професор, завідувач кафедр травматології, ортопедії та військово-польової хірургії Харківського державного медичного університету. Віктор Пилипович народився в с. Коростильово Мучкапського району Тамбовської обл. Медичну освіту (з відзнакою) здобув у Дніпропетровському медичному інституті (1945-1951). Працював (1951-1962) в Українському НДІ ортопедії та травматології імені проф. М. І. Ситенка, де пройшов шлях від лікаря до керівника клініки дитячої хірургії. Від 1962 до 1989 р. – завідувач кафедри ортопедії, травматології та військово-польової хірургії Харківського медичного інституту. У 1970-1973 рр. працював на посаді радника Міністерства охорони здоровʼя Кувейту та хірурга ортопедичного шпиталю в Ель-Кувейті, у 1956 р. захистив кандидатську дисертацію «Заживление перелома бедра в эксперименте при внутрикостной фиксации отломков металлическим штифтом», а в 1961 р. – докторську дисертацію, присвячену лікуванню вогнепальних переломів; професор; заступник головного редактора журналу «Ортопедія, травматологія та протезування»; член правління Всеукраїнського та Всесоюзного наукових товариств ортопедів-травматологів. Член Міжнародного товариства хірургів ортопедів-травматологів; Заслужений діяч науки УРСР. Автор понад 300 наукових публікацій, зокрема 24 монографій. Основні напрями наукової діяльності: кістково-суглобовий-туберкульоз, вогнепальні переломи та травматизм; науковий консультант і керівник 3 докторських та 19 кандидатських дисертацій.2024-02-162024-02-17YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/trubnikov-viktor-pylypovych-1924-1995/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Trubnikov-168x220.jpg;350;458,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Trubnikov-168x220.jpg;350;458,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Trubnikov-168x220.jpg;350;458,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Trubnikov-168x220.jpg;350;458ai1ec-20878@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Алєксеєнко Зоя Костянтинівна (1934)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Alekseenko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20885" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Alekseenko-173x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="445" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Alekseenko-173x220.jpeg 173w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Alekseenko-118x150.jpeg 118w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Alekseenko-150x191.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Alekseenko.jpeg 236w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Алєксеєнко Зоя Костянтинівна (1934) терапевт, кардіолог, доктор медичних наук (1992), професор (1992). Завідувала кафедрою пропедевтики внутрішніх хвороб (1981-95). Професор кафедри госпітальної терапії (1996). Науковий напрям – удосконалення методів діагностики, первинної і вторинної профілактики артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця у працівників металургійної та машинобудівної промисловості. Зоя Костянтинівна народилася в  місті Дніпропетровську (нині – м. Дніпро); медичну освіту (з відзнакою) здобула на лікувальному факультеті Дніпропетровського державного медичного інституту (1957); працювала на посадах лікаря-терапевта Запорізької міської лікарні (1957-1958), лікаря-терапевта лікарні Придніпровської залізниці (1958-1962, 1965-1966), клінічного ординатора (1962-1964), асистента (1966-1973), доцента (1973-1975), професора (1975-1981) кафедри шпитальної терапії N° 2, завідувача (1981-1995) кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, професора кафедри шпитальної терапії N° 2 (з 1996 р.) Дніпропетровського державного медичного інституту (нині – Дніпропетровська державна медична академія). У 1965 р. захистила кандидатську дисертацію «Диспансерное наблюдение за лицами, страдающими коронарной недостаточностью», а в 1992 р. – докторську дисертацію «Особенности клинического течения и диагностики ишемической болезни сердца на фоне обструктивных заболеваний легких»; професор (1992). Автор близько 230 наукових публікацій, зокрема 8 монографій. Основні напрями наукової діяльності: удосконалення діагностики, первинної і вторинної профілактики артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця у працівників металургійної та машинобудівної промисловості.2024-02-172024-02-18YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/aliekseienko-zoia-kostiantynivna-1934/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Alekseenko-173x220.jpeg;350;445,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Alekseenko-173x220.jpeg;350;445,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Alekseenko-173x220.jpeg;350;445,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Alekseenko-173x220.jpeg;350;445ai1ec-7005@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Коркушко Олег Васильович

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/korkushko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20769" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/korkushko-246x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="312" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/korkushko-246x220.jpeg 246w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/korkushko-168x150.jpeg 168w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/korkushko-150x134.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/korkushko-300x268.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/korkushko.jpeg 410w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Коркушко Олег Васильович (1929-2024) відомий учений-терапевт, один з провідних фахівців в галузі клінічної геронтології та геріатрії, клінічної фізіології, доктор медичних наук (1969), професор (1971), академік Академії медичних  наук України (1994). член-кореспондент Академії національних  наук України (1992), член-кореспондент РАМН (1991), завідувач відділення клінічної фізіології та патології внутрішніх органів Інституту геронтології НАМН України (з 1978). Основні напрями наукової діяльності: вивчення клініко-фізіологічних механізмів старіння людини, особливостей етіології, патогенезу, діагностики, лікування та профілактики основних захворювань внутрішніх органів, серцево-судинної системи у людей похилого віку. Олег Васильович народився в Києві, медичну освіту здобув на лікувальному факультеті Київського медичного інституту (1955). У 1955-1959 рр. – аспірант кафедри терапії Київського інституту удосконалення лікарів; у 1961 р. захистив кандидатську дисертацію «Функциональное состояние печени у больных с нагноительными заболеваниями легких»; з 1961 р. працює в Інституті геронтології АМН України. З 1964 по 1978 р. – керівник лабораторії функціональної діагностики цього ж інституту; у 1969 р. захистив докторську дисертацію «Клинико физиологические особенности сердечно-сосудистой системы у пожилых, старых людей и долгожителей»; з 1978 р. – завідувач віділення клінічної фізіології та патології внутрішніх органів інституту геронтології НА МН України; професор (1971): академік НАМН України за спеціальністю «Терапія» (1994); член-кореспондент НАН України (1992); членкор. РАМН (1991), член Нью-Йоркської академії наук (1994); президент Української асоціації «мікроциркуляція, гемореологія, тромбоутворення»; член Наукової ради НАМН України з теоретичної та профілактичної медицини; президент Української асоціації «Мікроциркуляція, гемореологія, тромбоутворення»; член президії правління Українського товариства геронтологів та геріатрів; член правління Українського наукового кардіологічного товариства; почесний член Товариства геронтологів Німеччини та Болгарії: головний редактор журналу «Кровообіг та гемостаз»; член редакційних рад геронтологічних журналів низки країн; член спеціалізованої Вченої ради при ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска»; заслужений діяч науки України (1991); лауреат Державної премії України (1984, 1997, 2003), лауреат премії імені С. П. Боткіна РАМН (1994), лауреат премії імені М. Д. Стражеска НАН України (1995). Автор понад 830 наукових публікацій, зокрема 17 монографій, 23 авторських свідоцтв. Наукові праці присвячені вивченню клініко-фізіологічних механізмів старіння людини, особливостей етіології, патогенезу, діагностики, лікування та профілактики основних захворювань внутрішніх органів у людей похилого віку та передчасного старіння людини, розробці профілактичних та лікувальних заходів, спрямованих на запобігання йому, а також вивченню особливостей фармакокінетики та фармакодинаміки лікарських засобів у людей похилого віку. Науковий консультант та керівник 20 докторських і 72 кандидатських дисертацій; основні наукові праці: «Клінічна кардіологія в геріатрії» (1980), «Гіпоксія і ста-ріння» (1980), «Серцево-судинна система та вік» (1983) «Неспецифічні захворювання легень в геріатричній практиці» (1984), «Система зсідання крові при старінні» (1988), «Геріатрія в терапевтичній практиці» (1993), «Аналіз варіабельності ритму серця в клінічній практиці (вікові аспекти)» (2002), «Пептидні препарати тимуса та епіфіза в профілактиці прискореного старіння» (2002), «Пінеальна залоза: шляхи корекції при старінні» (2006), «Тромбоцити: фізіологія, морфологія, вікові та патологічні особливості, антитромбоцигарна терапія» (2011), «Гіпоксія як метод підвищення адаптаційної здатності організму» (2015).2024-02-192024-02-20YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleg-vasylovych-korkushko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/korkushko-246x220.jpeg;350;312,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/korkushko-246x220.jpeg;350;312,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/korkushko-246x220.jpeg;350;312,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/korkushko-246x220.jpeg;350;312ai1ec-7079@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Самосюк Іван Захарович (1939-2015)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/samosuk.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20958" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/samosuk.jpeg" alt="Головна" width="350" height="419" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/samosuk.jpeg 148w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/samosuk-125x150.jpeg 125w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Самосюк Іван Захарович (1939-2015) вчений у галузі медичної реабілітації, доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії України, Республіканської премії ім. В.К. Семінського, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії і спортивної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (1992-2010). Під його керівництвом співробітники кафедри вивчали механізми дії нових фізичних факторів (ЕМХ міліметрового діапазону, лазерного випромінювання, низькочастотного ультразвуку), розробляли та впроваджували в практику їх лікувальне застосування та нові аспекти фізіотерапії (фізіопунктуру, електронейроміостимуляцію, застосування багаторівневого, системного, частотно-модульованого впливу).2024-02-202024-02-21YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-ivan-zaharovych-samosyuk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/samosuk.jpeg;350;419,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/samosuk.jpeg;350;419,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/samosuk.jpeg;350;419,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/samosuk.jpeg;350;419ai1ec-7080@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Подрушняк Євген Павлович (1924-2008)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/podrushnyk.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20954" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/podrushnyk-163x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="472" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/podrushnyk-163x220.jpeg 163w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/podrushnyk-111x150.jpeg 111w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/podrushnyk-150x202.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/podrushnyk-300x404.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/podrushnyk.jpeg 354w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Подрушняк Євген Павлович (1924-2008) ортопед-травматолог, геронтолог і геріатр, організатор охорони здоров’я, заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії наук наукового прогресу, віце-президент Української асоціації остеопорозу, доктор медичних наук, професор. Закінчив Чернівецький медичний інститут (1951). Біля 40 років працював у клініках і лабораторіях Київського інституту ортопедії і травматології, Інституту геронтології АМН СРСР, де він став професором, а потім був обраний академіком УАН, двічі удостоєний звання лауреата Державної премії України, заслуженого діяча науки і техніки України. У 1961-1992 був науковим керівником клінічного відділу вікових змін опорно-рухового апарату Інституту геронтології АМН України, з 1997 – віце-президентом Української асоціації остеопорозу, з 1999 – директором Українського науково-медичного центру проблем остеопопорозу. Євген Павлович відомий як засновник вітчизняної геріатричної ортопедії і травматології. Його роботи присвячені систематизації вікової клінічної фізіології, анатомії, рентгенології та морфології кістково-хрящового матриксу хребта та суглобів. Особливу увагу приділяв профілактиці та лікуванню остеопорозу.2024-02-212024-02-22YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yevgen-pavlovych-podrushnyak/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/podrushnyk-163x220.jpeg;350;472,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/podrushnyk-163x220.jpeg;350;472,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/podrushnyk-163x220.jpeg;350;472,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/podrushnyk-163x220.jpeg;350;472ai1ec-20855@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Луценко Іван Митрофанович (1869-1919)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Lucenko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-20858 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Lucenko-154x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="500" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Lucenko-154x220.jpg 154w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Lucenko-340x486.jpg 340w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Lucenko-105x150.jpg 105w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Lucenko-150x214.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Lucenko-300x429.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Lucenko-600x857.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Lucenko-350x500.jpg 350w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Lucenko.jpg 614w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Луценко Іван Митрофанович (1869-1919) військовий лікар, один з організаторів військової медицини в УНР. Доктор медицини (1892). Вважається одним із засновником такого напряму у вітчизняній медицині, як гомеопатія. Громадський діяч. Член Центральної Ради. Відомий літературознавець, критик, публіцист. Іван Митрофанович народився в с. Кейбалівка Пирятинського повіту Полтавської губернії; вищу освіту
здобув на математичному (1882-1883) та природничому (1883-1887) відділеннях фізико-математичного факультету С.Петербурзького університету. Автор кандидатської дисертації «Табачная культура в Малороссии и табачный кризис 1883-1884 годов»; медичну освіту «лекарь с отличием» здобув у Військово-медичній академії (м. С.- Петербург 1891). У 1891-1893 рр. служив на посадах військового лікаря – молодший лікар 55 піхотного Подільського полку (1891), лікар 54 піхотного Мінского полку (1892-1893); у 1892 р. був відряджений у Кубанську область для боротьби з холерою; брав участь у боротьбі з курячою сліпотою в таборах росій сарабії, у 1893 р. захистив докторську дисертацію «К ученню о куриной слепоте. (История одной эпидемия куриной слепоты и очерк учения об этой болезны». З 1893 р. мешкав в Одесі, де практикував як приватний лікар; читав лекції з популярної медицини в Одеській лікаовній семінарї та на Жіночих медичних курсак, член Товариства Одеських лікарів; член правліния Одеського товариства послідовників гомеопат (8 1894 р.); був одним із секретарів Всеросійського зʼїзду послідовників гомсопатії. Під час Першої світової війни служив військовим лікарем; один із організаторів та перший голова правління одеського товариства «Просвіта»; засновник першої в Одесі української газети «Народное дело» (1906). Один із засновників «Братства Тарасівців»: у 1917 р. обраний головою Української військової ради, яка діяла в Одеському військовому окрузі, на Чорноморському флоті та Румунському фронті; на 1-му Всеукраїнському військовому зʼїзді (18-20 травня 1917 р.) обраний членом Українського генерального військового комітету; член Центральної ради (1917); керівник одеського відділення Національного союзу (1918); генеральний хорунжий Вільного козацтва; брав участь у повстанні проти гетьмана Скоропадського; у грудні керував військовими формуваннями Директорії, які вступили в Одесу після висадки французького та добровольчого десантів; організував одеський студентський загін та Подільський кіш Діючої армії УНР; загинув у бою з червоною кіннотою; основні праці: «Краткое руководство к анализу мочи, молока и масла» (1888), «Корь и ее лечение» (1899), «Геморой и его лечение» (1900, 1904, 1910), «Дифтерит и его лечение» (1900), «Брюшной тиф» (1903), «Холера, ее сущность и способы борьбы с нею» (1908); у 1910 р. опублікував свій переклад книги «Клиническая фармакология. Курс лекций, читанных в Ганемановской медицинской коллегии в Филадельфии профессором Э. А. Фаррингтоном», яка була перевидана в Москві в 1936 р. та в Киеві в 1992 р. у жовтні 2003 р. Асоціація гомеопатів України провеле в м. Києві IV Міжнародний гомеопатичний конгрес-присвячений памʼяті І. М. Луценка.2024-02-232024-02-24YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/lutsenko-ivan-mytrofanovych-1869-1919/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Lucenko-154x220.jpg;350;500,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Lucenko-154x220.jpg;350;500,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Lucenko-154x220.jpg;350;500,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Lucenko-154x220.jpg;350;500ai1ec-20854@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Попов Євген Олексійович (1899-1961)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Popov.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-20857 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Popov-184x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="418" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Popov-184x220.jpg 184w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Popov-407x486.jpg 407w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Popov-125x150.jpg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Popov-150x179.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Popov-300x359.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Popov-600x717.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Popov-418x500.jpg 418w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Popov.jpg 629w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Попов Євген Олексійович (1899-1961) психіатр, академік АМН СРСР (1957), доктор медичних наук (y 1940), професор (1933). Керівник клініки Українського психоневрологічного інституту (1932-41), завідувач кафедри психіатрії Харківського мед. інституту (1934-38, 1943-51) та Харківського інституту удосконалення лікарів (1938-41). Фізіологічно обгрунтував різноманітні клінічні особливості психічних захворювань. Сформулював нову теорію галюцинацій, запропонував оригінальну «біологічну» концепцію патогенезу шизофренії. Брав участь у формуванні другого випуску «Большой медицинской энциклопедии». Євген Олексійович народився в м. Путивлі (тепер – Сумська обл.) в родині службовця. Медичну освіту здобув у Харківському медичному інституті (1924). Навчвся в аспірантурі (1924-1927) та працював на посаді наукового співпрацівника (з 1927 р.) на науково-дослідній кафедрі психіатрії Харківського медичного інституту. Від 1932 р. – завідувач психіатричної клініки No 5 Bceукраїнської психоневрологічної академії; у 1934-1938 і 1943-1951 рр. – професор, завідувач кафедри психіатрії 1-го Харківського медичного інституту; одночасно працював в Українському інституті клінічної психіатрії та соціальної психогігієни на посадах ординатора, доцента (1930-1933), завідувача клініки (1932-1941); у 1929 р. удосконалювався з психіатрії в Німеччині; у 1940 р. захистив докторську дисертацію «Материалы к клинике и патогенезу галлюцинаций»; у 1941-1943 рр. – консультант Ташкентської республіканської лікарні та евакошпиталів; з 1943 до 1951 р. – заступник директора з наукової роботи Харківського психоневрологічного інституту та завідувач психоневрологічної клініки (м.Харків); у 1951-1960 рр. – професор, завідувач кафедри психіатрії 1-го Московського медичного інституту; з 1960 р. – заступник директора з наукової частини Інституту психіатрії АМН СРСР; академік АМН СРСР (1957). Автор понад 130 наукових публікацій; наукові праці присвячені проблемі шизофренії, деліріозних станів, вивченню патофізіологічних основ і терапії неврозів; Попов довів, що галюциноїди є лише стадією в розвитку справжніх галюцинацій, в які вони можуть переходити. Запропонував фазногальмівну теорію галюцинації, відповідно до якої фізіологічною основою цих розладів сприйняття є зрівняльна і парадоксальна фази в корі головного мозку. Першим встановив, що тривале вимушене безсоння може викликати своєрідний психічний розлад з явищами делірію і галюцинозу; висвітлив патофізіологічні основи низку симптомів і показав можливість їх усунення за допомогою фармакологічних агентів, які стимулюють подразнювальний процес; основні публікації: «К вопросу об одной особенной форме экзогенного типа реакции» (1931), «Делирий и бессонница» (1934), «Материалы к клинике и патогенезу галлюцинаций» (1941), «Неврастения, астенические состояния и неврозы истощения» (1949), «Навязчивые состояния и психастения» (1949), «К проблеме патогенеза шизофрении» (1957), «О патофизиологической природе некоторых судорожных и родственных им явлений, наблюдаемых при «активной» терапии шизофрении» (1960).2024-02-242024-02-25YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/popov-yevhen-oleksiyovych-1899-1961/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Popov-184x220.jpg;350;418,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Popov-184x220.jpg;350;418,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Popov-184x220.jpg;350;418,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Popov-184x220.jpg;350;418ai1ec-20877@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Кестнер Олександр Георгійович (1889-1957)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Kestner.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20881" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Kestner-165x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="468" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Kestner-165x220.jpg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Kestner-364x486.jpg 364w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Kestner-112x150.jpg 112w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Kestner-768x1026.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Kestner-150x200.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Kestner-300x401.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Kestner-600x802.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Kestner-696x930.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Kestner-374x500.jpg 374w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Kestner.jpg 848w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Кестнер Олександр Георгійович (1889-1957) патологоанатом, кандидат медичних наук, завідувач і засновник кафедри патологічной анатомії медичного факультету Ужгородського державного університету (1948). Є піонером у вивченні патоморфології кліщового енцефаліту і геморагічного нефрозонефриту. Разом із завідувачем кафедри терапії університету професором В.М. Слишком вперше на Закарпатті поставив діагноз геморагічного нефрозонефриту. В медичну літературу це ввійшло під назвою «Закарпатська геморагічна лихоманка». Олександр Георгійович закінчив Московську гімназію (1910-1918); досконало оволодів німецькою та французькою мовами; вищу медичну освіту здобув на медичному факультеті І-го Московського університету (1924); у студентські роки працював на посаді фельдшера у висипно-тифозних бараках Павловської лікарні в Москві; після закінчення університету був залишений в аспірантурі на кафедрі патологічної анатомії (завідувач кафедри – професор О. І. Абрикосов); після закінчення аспірантури працював на посаді прозектора пологового будинку, а з 1930 р. – у прозектурі лікарні імені Медсан-праці, яку очолював професор І. В. Давидовський. З 1930 по 1939 р. послідовно асистент, доцент кафедри патологічної анатомії II-го Московського медичного інституту; кандидат медичних наук (1935); доцент (1941); у 1939-1947 рр. – завідувач кафедри патологічної анатомії Хабаровського медичного інституту; з 1948 р. завідувач лабораторії патологічної анатомії Львівського інституту переливання крові та доцент кафедри патологічної анатомії Львівського медичного інституту; з 1948 по 1958 р. – завідувач кафедри патологічної анатомії медичного факультету Ужгородського університету. Автор 30 наукових публікацій. Наукові дослідження присвячені вивченню патологічної анатомії пологової травми, питань токсичної аліментарної алейкії, інфекційних захворювань (кліщовий енцефаліт і так званий геморагічний нефрозо-нефрит). Підготував докторську дисертацію «Патологічна анатомія і патогенез так званого геморагічного нефрозо-нефриту»; нагороджений значком «Отличнику здравоохранения» і медаллю «За доблесный труд в Великой Отечественной войне».2024-02-252024-02-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/kestner-oleksandr-heorhiyovych-1889-1957/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Kestner-165x220.jpg;350;468,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Kestner-165x220.jpg;350;468,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Kestner-165x220.jpg;350;468,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Kestner-165x220.jpg;350;468ai1ec-20856@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Трінус Федір Петрович (1924-2013)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Truinus.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20862" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Truinus-168x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="458" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Truinus-168x220.jpeg 168w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Truinus-115x150.jpeg 115w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Truinus-150x196.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Truinus.jpeg 171w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Трінус Федір Петрович (1924-2013) фармаколог, доктор медичних наук (1965), професор (1969), член-кореспондент Академії медичних наук України (1993), член-кореспондент HAH України (1992). Завідувач відділу фармакології протизапальних та анестезуючих засобів Інституту фармакології та токсикології АМН України. Відомий багатосторонніми дослідженнями в галузі механізмів дії нестероїдних антифлогістиків, неопіоїдних аналгетиків, протипухлинних засобів та антидотів. Виходячи із залежності хімічна структура – фармакологічна активність ним вивчено та впроваджено у клінічну і ветеринарну практику  нові лікувальні препарати (амізон, піримідант) та антидоти (антиціан, алоксим). Федір Петрович народився 25 лютого 1924 року в с. Старий Любар на Житомирщині. Батьки, Петро Васильович та Анастасія Павлівна виростили і виховали 7 дітей. В 1941 р. закінчив з відзнакою Житомирську фармацевтичну школу, почав працювати в сільській аптеці, а згодом став начальником аптеки в м. Романів. Був учасником Німецько-радянської війни (по 9 березня 1944 року), брав участь у партизанському рухові, неодноразово відзначився при виконанні складних завдань, під час одного з них був тяжко поранений. У 1952 році закінчив Київський медичний інститут з червоним дипломом. У стінах цього ж інституту, на кафедрі фармакології, пройшов шлях від аспіранта (1952) до доктора (1965) під керівництвом академіка О. І. Черкеса. Від 1965 року керував лабораторією фармакології Науково-дослідного інституту фармакології і токсикології, а в 1968–1987 роках — директор цього інституту. З 1987 року завідував відділом Інституту фармакології і токсикології Академії медичних наук України. У різні роки очолював Українське наукове товариство фармакологів, Республіканську проблемну комісію «Фармакологія», Міжвідомчу секцію Академії наук і МОЗ України із лікарських препаратів, був головним токсикологом України, головним науковим співробітником Державного фармакологічного центру, заступником голови та членом президії вченої медичної ради МОЗ України, член-кореспондент трьох академій наук, член редакційної ради 2 журналів, член Спеціалізованої ради при Інституті фармакології та токсикології Академії медичних наук України.2024-02-252024-02-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/trynus-fedor-petrovych-1924-2013/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Truinus-168x220.jpeg;350;458,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Truinus-168x220.jpeg;350;458,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Truinus-168x220.jpeg;350;458,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Truinus-168x220.jpeg;350;458ai1ec-20840@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Баштан Федір Андрійович (1891-1966)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Bashtan.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-20851 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Bashtan-162x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="474" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Bashtan-162x220.jpg 162w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Bashtan-359x486.jpg 359w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Bashtan-111x150.jpg 111w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Bashtan-768x1041.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Bashtan-150x203.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Bashtan-300x407.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Bashtan-600x813.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Bashtan-696x943.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Bashtan-369x500.jpg 369w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Bashtan.jpg 856w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Баштан Федір Андрійович (1891-1966) лікар-гігієніст, доктор медичних наук (1953), професор, завідувач кафедри загальної гігієни Київського медичного інституту (1929-32), перший завідувач кафедри гігієни Чернівецького медичного інституту (1946-60). Організатор наукової школи з проблем комунальної гігієни, досліджував проблеми ендемічного зобу на Буковині. Винайшов прилад для визначення миш’яку в об’єктах зовнішнього середовища. Федір Андрійович народився в м. Миргороді Полтавської губернії. Середню медичну освіту здобув у середній медичній школі в м. Полтаві (1913); після річного стажування (1913-1914), з 1914 р. працював на посаді фельдшера Миргородського земства. З 1919 р. працював у Харківському головному військовому госпіталі; у 1920 р. вступив до ВКП (б) і упродовж двох років був політруком. Вищу медичну освіту здобув у Харківському медичному інституті (1925); з 1925 р. до 1929 р. – асистент кафедри гігієни Харківського медичного інституту; у 1927 р. стажувався на кафедрі гігієни Берлінського університету; у 1929-1932 рр. – завідувач кафедри загальної гігієни Київського медичного інституту; за активної участі Ф. А. Баштана у 1930 р. в Київському медичному інституті був створений санітарно-гігієнічний факультет;. У 1931 р. прочитав самостійний курс з комунальної гігієни, яким було започатковано кафедру комунальної гігієни та екології людини Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Від 1933 р. до 1941 р. – завідувач відділу Всесоюзного інституту комунальної гігієни; у цей період Ф. А. Баштан займався гігієнічною оцінкою твердих і рідких відходів грунту та брав участь в обгрунтуванні гігієнічних вимог до приміщення Верховної Ради. У 1941-1946 рр. завідував кафедрою гігієни Сталінабадського медичного інституту; з 1946 р. до 1960 р. – завідувач кафедри гігієни Чернівецького медичного інституту. У 1953 р. захистив докторську дисертацію «Роль гигиенических факторов в этиологии эндемического зоба на Буковине»; професор; голова Чернівецького обласного осередку наукового товариства гігієністів. Нагороджений орденом Леніна (1954). Автор близько 80 наукових публікацій. Наукові дослідження присвячені питанням гігієни води, водопостачання, житлових умов та харчування населення, вивченню ендемічного зобу на Буковині. Розробив прилад для визначення мишʼяку в обʼєктах зовнішнього середовища. Основні праці: «Вплив наявності нітратів та солей закисного заліза на газування хлору при хлоруванні води» (1933), «Верденізація води» (1935), «Хлор или серебро для дезинфекции питьевых вод» (1935), «Об изыскании гидроминеральных источников в Черновицкой области» (1946).2024-02-272024-02-28YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/bashtan-fedir-andriyovych-1891-1966/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Bashtan-162x220.jpg;350;474,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Bashtan-162x220.jpg;350;474,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Bashtan-162x220.jpg;350;474,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/Bashtan-162x220.jpg;350;474ai1ec-7006@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Тронько Микола Дмитрович (1944)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Tronko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20953" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Tronko-165x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="467" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Tronko-165x220.jpeg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Tronko-113x150.jpeg 113w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Tronko-150x200.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Tronko-300x400.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Tronko.jpeg 327w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Тронько Микола Дмитрович (1944) академік НАМН України за спеціальністю “радіаційна ендокринологія” (2010), член-кореспондент НАН України за спеціальністю “радіаційна медицина” (1992), доктор медичних наук (1984), професор (1989), заслужений діяч науки і техніки України (1994), директор ДУ “Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України”,  керівник відділу фундаментальних та прикладних проблем ендокринології (з 1986), завідувач кафедри ендокринології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України. Віце-президент НАМН України (з 2016). Микола Дмитрович один з провідних вчених-ендокринологів України, який плідно працює над фундаментальними та прикладними проблемами ендокринології. Його наукові інтереси охоплюють різні аспекти фізіології, біохімії та патології ендокринної системи, проблем діагностики та лікування ендокринної патології. Експериментальні роботи присвячені вивченню регуляції секреції, механізму дії й обміну кортикостероїдів. Проведені наукові дослідження дозволили сформувати оригінальну концепцію функціональної трансформації кортикостероїдів, останнім часом продовжує інтенсивно вивчати проблеми регуляції обміну речовин, питання регуляції внутрішньоклітинних процесів у нормі та патології, різні аспекти радіаційної ендокринології, дослідження ролі ядерних транскрипційних чинників у опосередкуванні зовнішніх регуляторних впливів у пухлинних клітинах ендокринного походження. Питання з Чорнобильської наукової тематики стало пріоритетним напрямом у його науковій і практичній діяльності. Під керівництвом М.Д. Тронька розроблено та затверджено Державну програму профілактики йододефіцитних захворювань і проведено обстеження населення на йододефіцит по всій території України. Президент Асоціації ендокринологів України, Президент Української діабетичної федерації, Голова спеціалізованої Вченої ради по захисту дисертацій з ендокринології. Голова консультативно-експертної групи “Ендокринологія та обмін речовин. Лікарські засоби” Державного експертного центру МОЗ України. Голова консультативної групи центрального формулярного комітету МОЗ України “Ендокринологія та обмін речовин”. Член Європейського товариства ендокринологів, Європейської та Американської асоціації з вивчення цукрового діабету, Європейської тиреоїдної асоціації, Всесвітнього комітету ООН з ліквідації йоддефіциту у світі. Наукові праці: “Обмін стероїдних гормонів при ендокринній патології” (1982); “Молекулярные механизмы действия стероидных гормонов” (1986); “Радіоактивне випромінення та залози внутрішньої секреції” (1990); “Ультразвукова діагностика захворювань щитоподібної залози” (1992); “Епідеміологія цукрового діабету” (1996); “Рак щитовидной железы у детей Украины” (1997); “Патология щитовидной железы у детей” (2000); “Пероральные сахароснижающие препараты и тактика их применения” (2002); “Ионизирующая радиация и инсулинорезистентность” (2004); “Механізми регуляції стероїдогенезу в корі надниркових залоз” (2006) та ін.2024-02-282024-02-29YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-mykola-dmytrovych-tronko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Tronko-165x220.jpeg;350;467,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Tronko-165x220.jpeg;350;467,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Tronko-165x220.jpeg;350;467,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Tronko-165x220.jpeg;350;467ai1ec-21224@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Альбан Кьолер (1874-1947)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Alban-Koler.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21225" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Alban-Koler-165x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="467" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Alban-Koler-165x220.jpeg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Alban-Koler-365x486.jpeg 365w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Alban-Koler-113x150.jpeg 113w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Alban-Koler-150x200.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Alban-Koler-300x400.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Alban-Koler-375x500.jpeg 375w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Alban-Koler.jpeg 600w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a> Альбан Кьолер (1874-1947) німецький рентгенолог, один з основоположників сучасної рентгенології. Зробив великий внесок у рентгенодіагностику захворювань кісток, описав зміни кісткової тканини при ряді інших захворювань. Альбан Кьолер у селі Крибітч (земля Тюрингія, Німеччина) у родині місцевого фермера. Після закінчення середньої школи в Альтенбурзі він навчався на медичному факультеті Берлінського університету, потім Університету Ерлангена і, нарешті, Фрайбурзького університету, де в 1893 став членом студентського братства «Франконія», а в 1897 захистив докторську дисертацію. В 1905 Альбан Келер розробив метод телерентгенографії серця і в тому ж році став одним із співзасновників Німецького рентгенівського товариства, а в 1912 Келлер став головою цієї організації У 1907 році доктор Келлер першим почав на регулярній основі проводити рентгенологічні спостереження при захворюваннях внутрішніх органів і здійснив стереорентгенографію легень і рентгенокінематографію органів дихання. У 1908 році вчений докладно вивчив і описав хронічне дистрофічне захворювання човноподібної кістки стопи, що призводить до її асептичного некрозу, яке з того часу стали називати його ім’ям хвороба Келлера I. У 1910 році він видав керівництво з медичної рентгенології, що стало класичним посібником. У 1920 році Альбан Келер описав остеохондропатію головок плюсневих кісток, яка отримала назву хвороба Келлера II або хвороба Фрейберга-Келера (оскільки помітний внесок у її вивчення вніс також німецький лікар Альберт Генрі Фрейберг. У 1944 році заслуги вченого були відзначені медаллю Ґете за мистецтво та науку до самої смерті. <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Альбана Кьолера підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> 616.073 К-69 Kӧhler A. Grenzen des normaler und anfӓnge des pathologischen im rӧntgenbilde. -1924. 616.073 К-69 Kӧhler A. Das Rӧntgenverfahren in der Chirurgie. – 1911.2024-03-012024-03-02YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/albana-kelera-1874-1947/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Alban-Koler-165x220.jpeg;350;467,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Alban-Koler-165x220.jpeg;350;467,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Alban-Koler-165x220.jpeg;350;467,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Alban-Koler-165x220.jpeg;350;467ai1ec-4880@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день імунітету

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/immunity-220x220.jpg" width="220" height="220" /></div>Став відзначатися медичною громадськістю за ініціативою Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) з 2002 р. Мета цього дня – залучення широкої громадської уваги до проблем, пов’язаних з поширеністю імунних захворювань, а також зі збереженням і зміцненням імунітету загалом.2024-03-012024-03-02YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-imunitetu-2/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/immunity-150x150.jpg;150;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/immunity-220x220.jpg;220;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/immunity-486x486.jpg;486;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/immunity.jpg;900;900;ai1ec-7174@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Субботін Віктор Андрійович (1844-1898)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/subotin.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21152" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/subotin-149x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="516" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/subotin-149x220.jpeg 149w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/subotin-102x150.jpeg 102w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/subotin-150x221.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/subotin.jpeg 200w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Субботін Віктор Андрійович (1844-1898) лікар-гігієніст, санітарний діяч, доктор медицини (1869). Ординарний професор (1880). Засновник та перший керівник кафедри гігієни, медичної поліції, медичної географії та статистики (1871-93), декан медичного факультету (1884-87) Київського університету. Праці присвячені питанням фізіології, загальної та комунальної гігієни, дезінфекції, епідеміології. Віктор Андрійович у 1867 закінчив медичний факультет Київського університету. У 1869 захистив докторську дисертацію. Стажувався за кордоном для підготовки до професорського звання з кафедри гігієни. У 1871 організував і очолив першу в Україні самостійну кафедру гігієни, на якій пропрацював до 1892, коли вийшов у відставку. Його праці сприяли становленню експериментальної гігієни та викладанню її як самостійної навчальної дисципліни. Проводив дослідження з фізіології праці, санітарної охорони водойм від забруднення стічними водами та цикл робіт з гігієни лікарень. Педагогічну та наукову діяльність поєднував із суспільною, був головою комісії, що розробила проект організації санітарного нагляду в Києві, сформулював нове завдання попереджувального санітарного нагляду, брав активну участь у діяльності Товариства охорони народного здоров’я. <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Субботіна В.А. підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> 613(02) С 89 Краткий курс гигиены. – 18822024-03-012024-03-02YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-viktor-andrijovych-subbotin/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/subotin-149x220.jpeg;350;516,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/subotin-149x220.jpeg;350;516,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/subotin-149x220.jpeg;350;516,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/subotin-149x220.jpeg;350;516ai1ec-21137@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Кухта Степан Йосипович (1939-2021)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/kuhta.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21149" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/kuhta-183x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="420" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/kuhta-183x220.jpeg 183w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/kuhta-125x150.jpeg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/kuhta-150x180.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/kuhta.jpeg 204w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Кухта Степан Йосипович (1939-2021) стоматолог, кандидат медичних наук (1971), професор (1996), завідувач (1994-2000), професор (з 2000) кафедри терапевтичної стоматології Львівського державного медичного університету. Один з перших в Україні визначив, впровадив поняття стоматогліфіки і генетичних одонтомаркерів, автор перших українських тлумачних словників з терапевтичної стоматології. Степан Йосипович народився в м. Радехові Львівської обл., медичну освіту здобув на стоматологічному факультеті Львівського медичного інституту (1965); працював на посадах стоматолога Лопатинської (1965-1967) та Радехівської (1967) районних лікарень Львівської обл.. З 1967 р. працював на кафедрі терапевтичної стоматології Львівського медичного інституту (нині – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицкого) на посадах асистента (1967-1974), доцента (1975-1994), завідувача (1994-2000), професора (з 2000 р.); у 1992-1996 рр. – проректор із лікувальної роботи цього ж університету; професор кафедри дитячої стоматології стоматологічного факультету Ужгородського національного університету. У 1971 р. захистив кандидатську дисертацію «Эффективность фтористой профилактики кариеса зубов в различные периоды развития ребенка (у детей дошкольного возраста)»; професор (1996). Основні напрями наукової діяльності: профілактика та лікування карієсу, стимуляція карієсорезистентності цементу зубів у хворих з пародонтопатіями, прогнозування індивідуальних термінів прорізування зубів, порушення мікроциркуляції в патогенезі хвороб пародонту, генетичні маркери стоматології та особливості стоматогліфіки в людини, астосування препаратів калгану в стоматології, історія медицини, опрацювання української стоматологічно термінології; основні праці: «Тлумачний словник з терапевтичної стоматології» (1994, 1995), «Медицина в античній міфології» (1996), «Рентгенодіагностика в стоматології» (1996), «Медичні інструменти» (1996, 1997), «Класифікація хвороб порожнини рота та їх рентгенодіагностика» (2000). <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Кухти С.Й. підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> Б-88512 Львівський професор стоматології К.П. Каліга (1785-1845). – 2009 Б-79434 Класифікація хвороб порожнини рота та їх рентгенодіагностика. – 2000 Б-90618 На схрещених дорогах життя Софії Парфанович. – 2010 Р-3748 Эффективность фтористой профилактики кариеса зубов в различные периоды развития ребенка.(У детей дошкольного возраста). Автореферат. – 19712024-03-042024-03-05YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/kukhta-stepan-yosypovych-1939/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/kuhta-183x220.jpeg;350;420,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/kuhta-183x220.jpeg;350;420,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/kuhta-183x220.jpeg;350;420,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/kuhta-183x220.jpeg;350;420ai1ec-4882@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день боротьби з глаукомою

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/glaukoma-220x220.jpg" width="220" height="220" /></div>З метою поширення інформації про дану патологію 6 березня у всьому світі відзначається Всесвітній день боротьби з глаукомою. Його започаткували у 2008 році за ініціативи Всесвітньої асоціації товариств глаукоми (WGA) та Всесвітньої асоціації пацієнтів з глаукомою (WGPA). Фахівці попереджають, тільки раннє виявлення і правильне лікування захворювання дає змогу зберегти зір. Для цього необхідний регулярний профілактичний огляд у офтальмолога. Лікарі радять проходити обстеження особам у віці 35-40 років не рідше ніж 1 раз на 5 років, а тим, чий вік старший за 50, – кожні 2-3 роки. Глаукома – це одне з найбільш інвалідизуючих офтальмологічних захворювань, при якому діагностують постійне або періодичне підвищення внутрішньоочного тиску (ВОТ). Дана патологія характеризується також атрофією зорового нерву та зміною полів зору. Нерідко глаукома призводить до часткової або повної втрати його втрати. Кількість хворих на глаукому у світі сягає 65 млн. А серед 28 млн незрячих майже кожен п’ятий втратив зір через цю патологію. За даними статистики, глаукому діагностують у 1-2% людей старших за 40 років, але близько 25% випадків захворювання залишаються невиявленими. Якщо патологію діагностували у віці 40-45 років, то при відсутності лікування до 60-65 років людина може повністю осліпнути. До підвищення ВОТ призводить накопичення внутрішньоочної рідини внаслідок надмірної її продукції чи порушення виведення внаслідок змін дренажної системи ока. Чому стаються ці зміни достеменно не відомо. В групі ризику знаходяться особи: <ul> <li>у родичів яких було діагностовано глаукому;</li> <li>старші 40 років, у яких ВОТ знаходиться у верхній межі норми, або з підвищеним ВОТ незалежно від віку;</li> <li>з високим ступенем короткозорості після 40-50 років або далекозорості (особливо жінки після 50 років);</li> <li>в анамнезі яких травми або запальні захворювання очей;</li> <li>старші за 60-70 років;</li> <li>хворі на діабет, ендокринні, нервові та кардіоваскулярні захворювання;</li> <li>які проходять тривалий курс лікування гормональними препаратами;</li> <li>зі зниженим (щодо вікової норми) артеріальним тиском.</li> </ul> Симптомами глаукоми можуть бути: <ul> <li>біль, різь, відчуття важкості та почервоніння очей;</li> <li>звуження поля зору, затуманення, поява «сітки» перед очима;</li> <li>при погляді на яскраве світло з’являються «райдужні кола»;</li> <li>погіршення зору у вечірній та нічний час доби;</li> <li>відчуття підвищеного зволоження очей;</li> <li>незначні болі навколо очей.</li> </ul> У фондах ННМБУ можна ознайомитись з літературою за цією темою: <ol> <li>Кощинець О. Б., Капечук В. В., Крицун Н. Ю. Особливості чинників ризику прогресування первинної глаукоми та їх вплив на розвиток пізніх стадій захворювання // Клінічна та профілактична медицина. – 2019. – № 3/4. – С. 41-46.</li> <li>Фурсова А. Ж. и др. Антиангиогенная терапия диабетического макулярного отека у пациентов с первичной открытоугольной глаукомой // Вестник офтальмологии. – 2020. – Т. 136, № 6 ч.2. – С. 185-194.</li> <li>Назирова З. Р., Туракулова Д. М., Бузруков С. Б. Хирургическое лечение врожденной глаукомы у детей с применением дренажа «Глаутекс» // Вестник офтальмологии. – 2020. – Т. 136, № 6 ч.2. – С. 202-206.</li> <li>Новицький І. Я., Левицька О. В. Порівняння ефективності непроникаючої глибокої склеректомії в комбінації з ендотрабекулоектомією та трабекулоектомії // Офтальмол. журнал. – 2022. – № 2. – С. 27-31.</li> <li>Ісаєв О. А., Сердюк В. М. Зв’язок первинної відкритокутової глаукоми з поліморфізмом rs2070744 (T-786C) гена ендотеліальної NO-синтази (NOOS3) в українській популяції // Офтальмол. журнал. – 2022. – № 3. – С. 3-9.</li> <li>«Глаукома». Стандарти медичної допомоги // Офтальмол. журнал. – 2022. – № 4. – С.75-81.</li> <li>Лопадчак Р. М., Новицький І. Я., Федус Я. З. Наш досвід лазерної іридотомії у пацієнтів із хронічною закритокутовою глаукомою // Офтальмол. журнал. – 2022. – № 6. – С. 10-13.</li> <li>Dusmukhamedova A. M., Tuchibaeva D. M., Khadzhimetov A. A. Assessing factors of endothelialv vascular dysfunction in patients with primary open-angle glaucoma // Офтальмол. журнал. – 2022. – № 6. – Р. 14-18.</li> <li>Левицька О. В., Новицький І. Я. Вплив дозованої ендотрабекулоектомії з непроникною глибокою склеректомією на рівень внутрішньоочного тиску та показники відтоку вологи передньої камери // Запорізьк. мед. журнал. – 2022. – Т. 24, № 3. – С. 328-331.</li> </ol>2024-03-062024-03-07YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-borotby-z-glaukomoyu/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/glaukoma-150x150.jpg;150;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/glaukoma-220x220.jpg;220;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/glaukoma-486x486.jpg;486;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/glaukoma.jpg;736;736;ai1ec-21140@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Алексєєнко Олександр Васильович (1939-2003)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/Alekseenko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21147" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/Alekseenko-173x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="445" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/Alekseenko-173x220.jpeg 173w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/Alekseenko-118x150.jpeg 118w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/Alekseenko-150x191.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/Alekseenko.jpeg 236w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Алексєєнко Олександр Васильович (1939-2003) – доктор медичних наук (1981), професор (1985), завідувач кафедри госпітальної хірургії (1983) Чернівецького медичного інституту. Основний напрям – розробка та впровадження внутрішньотканинного електрофорезу, хірургічна корекція шлунково-стравоходного рефлексу, хірургічне лікування захворювань легень та середостіння. Олександр Васильович народився в с. Баладек Туруго-Чумиканського району Хабаровского краю. медичну освіту здобув на лікувальному факультеті Хабаровського медичного інституту (1962); у 1962-1972 рр. – лікар-хірург та завідувач хірургічного відділення Хабаровської крайової лікарні; з 1972 до 1978 р. – старший науковий співпрацівник Ялтинського НДІ фізичних методів лікування та медичної кліматології; у 1970 р. захистив кандидатську дисертацію «Об использовании местной гипотермии при некоторых оперативных вмешательствах на почках в условиях «сухого» операционного поля – при полной блокаде внутрипочечного кровообращения». У подальшому працював на посадах доцента курсу торакальної хірургії (1979-1983) та завідувача кафедри госпітальної хірургії (1983-2002) Чернівецького медичного інституту; у 1981 р. захистив докторську дисертацію «Хирургическое лечение больных с распространенными формами хронических нагноительных заболеваний легких»; професор (1985); дійсний член Української академії наук національного прогресу. Автор 192 наукових публікацій, зокрема 10 винаходів, 3 посібників і 1 монографії. Основні напрями наукової діяльності: опрацювання та впровадження в клінічну практику внутрішньотканинного електро-форезу, хірургічна корекція шлунково-стравохідного рефлексу, хірургічне лікування захворювань легенів та середостіння; науковий консультант і керівник 2 докторських та 12 кандидатських дисертацій; основні праці: «Внутритканевой электрофорез» (1991), «Хірургічне лікування гриж стравохідного отвору діафрагми» (1996), «Вади розвитку легенів» (1996), «Пошкодження грудей» (1997). <b>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Алексєєнко О. В. підготовлені одноосібно або у співавторстві:</b> Б-82627 Пошкодження органів грудної та черевної порожнини. – 2003 А-477 Внутритканевый электрофорез. – 1991 А-477 Об использовании местной гипотермии при некоторых оперативных вмешательствах на почках в условиях сухого операционного поля- при полной блокаде внутрипочечного кровообращения (Эксперим. – клинич. исследов.). Автореферат.- 19702024-03-132024-03-14YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/aleksieienko-oleksandr-vasylovych-1939-2003/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/Alekseenko-173x220.jpeg;350;445,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/Alekseenko-173x220.jpeg;350;445,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/Alekseenko-173x220.jpeg;350;445,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/Alekseenko-173x220.jpeg;350;445ai1ec-21221@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Еміль Адольф фон Берінг (1854-1917)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/beringa.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21222" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/beringa-153x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="504" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/beringa-153x220.jpg 153w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/beringa-338x486.jpg 338w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/beringa-104x150.jpg 104w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/beringa-768x1106.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/beringa-150x216.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/beringa-300x432.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/beringa-600x864.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/beringa-696x1002.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/beringa-347x500.jpg 347w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/beringa.jpg 889w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Еміль Адольф фон Берінг (1854-1917), німецький бактеріолог, один з основоположників імунології. Перший лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології «за роботи, присвячені сироватковій терапії, особливо за її застосування при лікуванні дифтерії, що відкрило нові шляхи у медичній науці і тим самим дало до рук лікарів переможну зброю проти хвороби та смерті» (1901). Берінг народився в Гансдорфе (нині територія Польщі) у багатодітній родині (сім’я мала 13 дітей, він був п’ятим) у родині вчителя. Закінчив військово-медичну школу в Берліні, служив у війську. Диплом лікаря Берінг отримав у 1880 році, і його направили на стажування до знаменитої берлінської клініки Шаріте. У 1888 р. був переведений до Берліна, де працював асистентом Роберта Коха в Інституті гігієни. Саме там учений зайнявся вивченням методів лікування дифтерії та правця, двох різних захворювань, які поєднувала одна характерна властивість: обидва захворювання закінчувалися смертельними наслідками, незважаючи на те, що хворі були інфіковані відносно невеликою кількістю бактерій. Берінг припустив, що лікування дифтерії може бути успішним у разі нейтралізації токсину, що секретується дифтеритними бактеріями, тобто у разі прояву природної захисної реакції людського організму. Еміль Берінг був удостоєний багатьох нагород і премій. Його ім’я носять Dade Behring у Гарбурзі, найбільша у світі компанія, що займається виключно клінічною діагностикою, а також компанія CSL Behring. В університеті Марбург існує премія ім. Еміля фон Берінга.2024-03-152024-03-16YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/emilia-adolfa-berinha-1854-1917/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/beringa-153x220.jpg;350;504,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/beringa-153x220.jpg;350;504,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/beringa-153x220.jpg;350;504,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/beringa-153x220.jpg;350;504ai1ec-21139@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Лазаревич Іван Павлович (1829-1902)

<img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21146" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/lazarevuch-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/lazarevuch-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/lazarevuch-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/lazarevuch-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/lazarevuch-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/lazarevuch-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/lazarevuch-399x500.jpeg 399w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/lazarevuch.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" />Лазаревич Іван Павлович (1829-1902) – акушер-гінеколог, доктор медицини (1857), професор, завідувач кафедри акушерства, жіночих та дитячих хвороб медичного факультету Харківського університету (1863-85). Засновник вітчизняної школи акушерів. Одним з перших увів в акушерську практику знеболення пологів, експериментально встановив залежність рухової функції матки від рефлекторних імпульсів, що йдуть із центральної нервової системи. Талановитий винахідник, автор оригінальних інструментів («щипці Лазаревича», маточний зонд). Іван Павлович народився в Могилеві-на-Дністрі (нині – м. Могилів-Подільський) у дворянській сімʼї; закінчив Могилівську гімназію (1848); медичну освіту здобув на медичному факультеті Університету св. Володимира (м. Київ, 1853), після закінчення якого працював на посадах асистента кафедри акушерства проф. О. П. Матвєєва та одночасно – лікаря на фаянсовій фабриці (1853-1856); у 1856 р. затверджений на посаді помічника директора клініки; у 1857 р. захистив докторську дисертацію «De pelvis feminae metiendae rationibus» («Про раціональні виміри жіночого таза»); удосконалювався за кордоном; працював на посадах приват-доцента (1858-1859), доцента (1859-1862), екстраординарного (1862-1863) та ординарного професора (1863-1887) кафедри акушерства, жіночих та дитячих хвороб медичного факультету Харківського університету; у 1869 р. при кафедрі почав функціонувати Повивальний інститут, у якому готували середніх медичних працівників (акушерок) для півдня країни; після переїзду в С.- Петербург (1887) залишився пожиттєвим професором Харківського університету. З 1887 р. член ради Міністерства народної просвіти та медичної ради; організував у Харкові Повивальний інститут (1869), що готував акушерок; був віце-пре-зидентом Міжнародного медичного конгресу (1869) i почесним президентом гінекологічної секції на Міжнародному медичному конгресі (1883). Автор 83 наукових публікацій; основні напрями наукової діяльності: опрацювання методів вимірювання жіночого таза, вивчення еклампсії, удосконалення акушерсько-гінекологічного інструментарію; опрацьовував питання знеболювання пологів. Одним із перших висловив думку про те, що пологи є рефлекторним процесом, керованим центральною нервовою системою; І. П. Лазаревич створив теорію пологового акту (1857); за багато років до того, коли на Заході зʼявились прямі щипці, він створив їх і довів переваги їхнього застосування (1879); І. П. Лазаревича вважають засновником вітчизняної акушерської школи; основні публікації: «Исследование живота беременных» (1865), «Атлас гинекологических и акушерських инструментов, изобретенных автором» (1867), «Курс акушерства» (т. I-II, 1877). <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Лазаревича І. П. підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> 618.2 Л-171 Лазаревич И. Исследование живота беременных. – Х., 1865. 618.2(02) Л-171 Лазаревич И. П. Курс акушерства. – Х., 1879 618.1 Л-171 Лазаревич И. Паразиты женских половых органов. Клинические наблюдения. – Х., 1870.2024-03-172024-03-18YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/lazarevych-ivan-pavlovych-1829-1902/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/lazarevuch-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/lazarevuch-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/lazarevuch-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/lazarevuch-176x220.jpeg;350;438ai1ec-4887@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Міжнародний день людини з синдромом Дауна

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/dsday.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-18265" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/dsday-607x486.jpg" alt="Головна" width="400" height="320" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/dsday-607x486.jpg 607w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/dsday-275x220.jpg 275w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/dsday-187x150.jpg 187w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/dsday-768x615.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/dsday-150x120.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/dsday-300x240.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/dsday-600x481.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/dsday-696x557.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/dsday-1068x855.jpg 1068w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/dsday-500x400.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/dsday.jpg 1200w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>21 березня – Міжнародний день людини з синдромом Дауна. Ідея обрати саме цю дату належить французькій асоціації, що займається дослідженням даної патології. Синдром Дауна – це найпоширеніший генетичний хромосомний розлад, спричинений аномальним поділом клітин, що призводить до появи трьох копій хромосоми 21. У 2007 році ВООЗ офіційно затвердила статус міжнародного дня. Причини виникнення хромосомної аномалії достеменно не відомі. Одним із факторів, що підвищує ризик народження дитини з синдромом Дауна, є вік матері. Жінки, які на момент вагітності мають 35 років і старші, підлягають більшому ризику народити дитину із генетичним розладом. Люди із синдромом Дауна мають певні фізичні особливості: приплюснуте обличчя, маленька голова, коротка шия, висунутий язик, скошені вгору очні щілини, маленькі вуха, маленьку широку долоню з однією складкою, невеличку стопу, короткі пальці, низький зріст. Крім того, у таких людей поганий м’язовий тонус, а на райдужці ока можуть спостерігатись крихітні білі плями (плямами Брушфілда). Щодо інтелектуального розвитку, то у більшості людей із синдромом Дауна спостерігають легкі та помірні когнітивні порушення. Вони відчувають проблеми із мовленням, а також короткостроковою та довгостроковою пам’яттю. Багато людей із синдромом Дауна не мають серйозних вроджених дефектів, крім зовнішніх ознак хвороби. Проте проблеми із здоров’ям можуть бути значними, зокрема втрата слуху, обструктивне апное, часті вушні інфекції, хвороби очей, вроджені хвороби серця та травного тракту. Синдром Дауна – це стан, що триває все життя. Рання діагностика, профілактика захворювань, фізична терапія та участь у програмах соціальної адаптації допомагає таким пацієнтам покращити їхні фізичні та інтелектуальні здібності, розвинути їх потенціал. Світова спільнота закликає в цей день до підвищення обізнаності про дану патологію, толерантності, визнання різноманітності людей Землі та необхідності об’єднувати зусилля громадськості щодо соціальної адаптації людей із синдромом Дауна. Один із символів цього дня є Rock Your Socks! Шкарпетки нагадують хромосоми, тож вони є веселий і яскравий спосіб підкреслення індивідуальності. Організатори заходів цього дня закликають носити дивні шкарпетки, яскраві шкарпетки, довгі шкарпетки, будь-які шкарпетки взагалі для підкреслення своєї унікальності. <em><strong>В фондах ННМБУ можна ознайомитись із літературою за цією темою:</strong></em> <ol> <li>Діагностика та лікування природжених вад розвитку у плодів, новонароджених та дітей раннього віку : збірник наукових праць ДУ «ІПАГ НАМН України». – Київ : Задруга, 2018.</li> <li>С. М. Касян, В. О. Петрашенко, М. П. Загородній. Вибрані аспекти медичної генетики : навчальний посібник. – Суми : Сум.держ. ун-т, 2019.</li> <li>Л. В. Акуленко, Ю. О. Козлова, И. Б. Манухин. Дородовая профилактика генетической патологии плода : руководство для врачей. – Москва : Гэотар-Мед., 2019.</li> <li>Г. Б. Соколова. Теоретико-методичні засади психологічного супроводу школярів із синдромом Дауна: автореферат дис. … д-ра психол. наук :. – Київ, 2019.</li> </ol>2024-03-212024-03-22YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/mizhnarodnyj-den-lyudyny-z-syndromom-dauna-2/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/dsday-607x486.jpg;400;320,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/dsday-607x486.jpg;400;320,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/dsday-607x486.jpg;400;320,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/dsday-607x486.jpg;400;320ai1ec-11305@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Богомолець Ольга Вадимівна (1966)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bogomolets-Olga-Vadymivna.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-11355" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bogomolets-Olga-Vadymivna-162x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="476" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bogomolets-Olga-Vadymivna-162x220.jpg 162w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bogomolets-Olga-Vadymivna-110x150.jpg 110w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bogomolets-Olga-Vadymivna-357x486.jpg 357w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bogomolets-Olga-Vadymivna-150x204.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bogomolets-Olga-Vadymivna-300x408.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bogomolets-Olga-Vadymivna-368x500.jpg 368w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bogomolets-Olga-Vadymivna.jpg 397w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Богомолець Ольга Вадимівна (1966) українська дерматовенерологиня, доктор медичних наук (2003), професор (2007). У 1989 році закінчила Київський медичний інститут. У 1991–1995 роках працювала старшим науковим співробітником лабораторії радіаційної патології Міністерства охорони здоров’я України. Проходила спеціалізацію у Сполучених Штатах Америки: з екологічної дерматології в Пенсільванському університеті та з гістопатології шкіри в університеті Томаса Джефферсона. У 1995–2000 роках очолювала відділення гістопатології шкіри Київського обласного шкірно-венерологічного диспансеру. У 2000–2002 роках працювала лікарем-дерматовенерологом Київського міського шкірно-венерологічного диспансеру. З 2003 року — головний лікар та лікар-дерматовенеролог приватного підприємства «Клініка лазерної медицини доктора Богомолець», яке з 2004 року функціонує як «Інститут дерматокосметології доктора Богомолець». З 2007 року — професор кафедри шкірних та венеричних хвороб з курсом проблем СНІДу Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. З 2014 року — народний депутат України. Ольга Вадимівна є членом Американської академії дерматології, Нью-Йоркської академії наук та Європейської академії дерматології і венерології. У 1992 році стала лауреаткою Премії імені Василя Стуса. <strong>Основні напрями її наукових досліджень:</strong> <ul> <li>епідеміологія захворювань шкіри;</li> <li>діагностика та лікування вад розвитку шкіри;</li> <li>діагностика і лікування пухлин шкіри;</li> <li>психодерматологія;</li> <li>питання медичної етики.</li> </ul> Наукова та практична діяльність Ольги Вадимівни Богомолець спрямована на розвиток сучасної дерматології, впровадження нових методів діагностики та лікування захворювань шкіри.2024-03-222024-03-23YEARLYukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-olga-vadymivna-bogomolets/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bogomolets-Olga-Vadymivna-162x220.jpg;350;476,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bogomolets-Olga-Vadymivna-162x220.jpg;350;476,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bogomolets-Olga-Vadymivna-162x220.jpg;350;476,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bogomolets-Olga-Vadymivna-162x220.jpg;350;476ai1ec-7177@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Печінка Анатолій Михайлович (1959)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/pechinka.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21151" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/pechinka-148x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="522" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/pechinka-148x220.jpeg 148w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/pechinka-101x150.jpeg 101w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/pechinka-150x224.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/pechinka.jpeg 200w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Печінка Анатолій Михайлович (1959) кандидат медичних наук, доцент. У 2005-2009 очолював кафедру інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Доцент кафедри інфекційних хвороб Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика.  Куратор циклів тематичного удосконалення на тему “Сучасні питання діагностики та лікування хворих на кишкові інфекції, вірусні гепатити та ВІЛ/СНІД”. Відповідальний за лікувально-діагностичну роботу кафедри. Член комітету з біоетики при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. Дійсний член Асоціації інфекціоністів України. Основні напрями наукової та практичної діяльності: гострі та хронічні вірусні гепатити: діагностика та лікування; гострі респіраторні вірусні інфекції, пневмонії: діагностика та лікування; менінгіти різної етіології та їх ускладнення; бешиха: діагностика та лікування. <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Печінки А.М. підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> Р-47576 Токсигенність корінебактерій дифтерії та клінічні прояви дифтерійної інфекції. Автореф. – 1996 Б-98544 Інфекційні хвороби. – 20182024-03-222024-03-23YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-anatolij-myhajlovych-pechinka/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/pechinka-148x220.jpeg;350;522,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/pechinka-148x220.jpeg;350;522,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/pechinka-148x220.jpeg;350;522,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/pechinka-148x220.jpeg;350;522ai1ec-7176@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Шкляревський Олексій Сергійович (1839-1906)

Шкляревський Олексій Сергійович (1839-1906) лікар, біофізик, фізіолог, патолог. Доктор медицини (1869), екстраординарний (1870), ординарний (1877) професор, завідувач кафедри медичної фізики Київського університету (1870-84). Вивчав фізіологію капілярів, проблеми запалення. Першим застосував експериментальний метод для аналізу механізму екстравазації та міграції лейкоцитів. Олексій Сергійович закінчив медичний факультет Московського університету. Спеціалізувався в галузі патології в Москві та Німеччині. Від 1869 – викладач загальної патології Київського університету, від 1870 – професор медичної фізики; 1878-1880 – професор Вищих жіночих курсів у Києві. Автор низки праць з питань фізіології та патології крові, проблем запалення, амілоїдного переродження, гемодинаміки при інфаркті тощо. Зробив кілька відкриттів у цих галузях. <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Шкляревського О.С. підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> 612.1 Ш 669 О прохождении белых кровяных шариков сквозь коллоидные перепонки. – 18692024-03-222024-03-23YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksij-sergijovych-shklyarevskyj/freeai1ec-4890@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день боротьби з захворюванням на туберкульоз

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/tube-day.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-18268" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/tube-day-486x486.jpg" alt="Головна" width="400" height="400" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/tube-day-486x486.jpg 486w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/tube-day-220x220.jpg 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/tube-day-150x150.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/tube-day-300x300.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/tube-day-500x500.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/tube-day.jpg 590w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Ця дата обрана ВООЗ не випадково, адже в цей день у 1882 році Роберт Кох оголосив про виявлення бактерії, що спричиняє захворювання. Туберкульоз — інфекційне захворювання, що викликають мікобактерії з групи Mycobacterium tuberculosis complex — M. tuberculosis, M. bovis i M. africanum. Це одна з найбільш смертоносних інфекцій у світі. За даними ВООЗ, щодня на туберкульоз захворюють понад 28 000, а вмирають близько 4 000 людей. Експерти вважають, що чверть світового населення заражена туберкульозними паличками. І хоча більшість з цих людей не є хворими або заразними, але вони мають високий ризик розвитку патології у майбутньому. Це залежить від різних факторів, найважливішим з яких є імунологічний статус людини. До групи підвищеного ризику інфікування мікобактерією туберкульозу належать особи, які: <ul> <li>ВІЛ-інфіковані;</li> <li>перебували в контакті з хворими на туберкульоз;</li> <li>вживають наркотики та алкоголь, курять;</li> <li>мають ослаблену імунну систему через недоїдання або імуносупресорну чи глюкортикоїдну терапію;</li> <li>хворі на цукровий діабет;</li> <li>страждають на ниркову недостатність;</li> <li>мають в анамнезі онкологічні захворювання, ревматоїдний артрит, хворобу Крона, псоріаз, червоний системний вовчак.</li> </ul> Туберкульоз може бути у активній формі, що в свою чергу поділяється на відкриту (хворий виділяє назовні мікобактерії туберкульозу) і закриту (хворий не є заразним), та латентній (прихованій). Важливо, що в світі поширюється туберкульоз із множинною лікарською стійкістю. У 2015 році таку форму захворювання діагностували у 480 тис. осіб в світі. На сьогодні Україна посідає друге місце у світі за поширеністю саме туберкульозу резистентного до антибіотиків. Симптоми активної (відкритої) форми туберкульозу є: <ul> <li>нав’язливий кашель, що триває понад 3 тижні;</li> <li>у мокротинні виявляються сліди крові;</li> <li>біль у грудях;</li> <li>відчуття постійної втоми, слабкість;</li> <li>втрата апетиту і зниження маси тіла;</li> <li>нічне потовиділення;</li> <li>підвищення температури тіла 37-38 °С або навпаки її зниження 35,5 °С.</li> </ul> 1 лютого 2023 р. було оголошено тему цьогорічного Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом: «Так! Ми можемо покінчити з туберкульозом». Фахівці наполягають, спільними зусиллями ми можемо покінчити з туберкульозом до 2030 року. Для цього варто зосередитись на декількох напрямках: прискорити дослідження із розробки нової протитуберкульозної вакцини, забезпечити доступність населення до нової швидкої молекулярної діагностики та більш коротких та ефективніших схем лікування і профілактики туберкульозу.2024-03-242024-03-25YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-borotby-z-zahvoryuvannyam-na-tuberkuloz/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/tube-day-486x486.jpg;400;400,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/tube-day-486x486.jpg;400;400,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/tube-day-486x486.jpg;400;400,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/tube-day-486x486.jpg;400;400ai1ec-11312@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

День фтизіатра

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/phthisiatry-day.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-18269" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/phthisiatry-day-486x486.jpg" alt="Головна" width="400" height="400" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/phthisiatry-day-486x486.jpg 486w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/phthisiatry-day-220x220.jpg 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/phthisiatry-day-150x150.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/phthisiatry-day-768x768.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/phthisiatry-day-300x300.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/phthisiatry-day-600x600.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/phthisiatry-day-696x696.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/phthisiatry-day-500x500.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/phthisiatry-day.jpg 837w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>Фтизіатрія – розділ клінічної медицини, що вивчає причини виникнення, закономірності поширення та механізми розвитку туберкульозу, викликані ним патологічні процеси в організмі людини та методи його профілактики, діагностики та лікування. Дата проведення професійного свята лікарів-фтизіатрів вибрана не випадково, саме 24 березня 1882 Роберт Кох зумів виділити бактерію, що викликає туберкульоз.2024-03-242024-03-25YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/den-ftyziatra/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/phthisiatry-day-486x486.jpg;400;400,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/phthisiatry-day-486x486.jpg;400;400,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/phthisiatry-day-486x486.jpg;400;400,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/phthisiatry-day-486x486.jpg;400;400ai1ec-21141@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Гіршман Леонард Леопольдович (1839-1921)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/Girshman.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21142" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/Girshman-158x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="487" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/Girshman-158x220.jpeg 158w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/Girshman-349x486.jpeg 349w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/Girshman-108x150.jpeg 108w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/Girshman-150x209.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/Girshman-300x418.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/Girshman-359x500.jpeg 359w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/Girshman.jpeg 434w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Гіршман Леонард Леопольдович (1839-1921) – офтальмолог, доктор медицини (1864), заслужений професор (1893). Засновник першої в Україні самостійної очної клініки (1870), організатор і професор кафедри очних хвороб Харківського університету. Ініціатор створення училища для сліпих дітей (1886). Його ім’я присвоєно Українському НДІ очних хвороб, очній клініці. Працював над доцільністю лікування відшарування сітківки шляхом проколу склери, ембріології судин сітківки, лікуванню трахоми. Леонард Леопольдович народився в м. Тукумі Курляндської губернії (Латвія); середню освіту (з золотою медаллю) здобув у 1-й Харківській гімназії (1849-1855); медичну освіту (з відзнакою) здобув на медичному факультеті Харківського університету (1860); з 1861 р. удосконалювався за кордоном з анатомії, пістології, патологічної анатомії, фізіології та внутрішніх хвороб – відвідував лекції професорів Дю-Буа-Раймона, Р. Вірхова, Розенталя, Людвіга, Роллета, Опольцера. Працював у лабораторіях Кюне в Берліні та Брюкке у Відні, а також у клініках А. Грефе та Е. Егера; завдяки лекціям та заняттям у клініці Грефе вирішив посвятити свою діяльність офтальмології (1862); з 1863 р. працював у Гейдельберзі в клініці Кнаппа, в лабораторії Гельмгольца та вивчав математику під керівництвом Кантора; у 1864-1866 рр. – асистент очної лікарні професора Пагенштейхера; з 1866 р. працював у клініці Кнаппа та лабораторії Гельмгольца в Гейдельберзі. У 1868 р. захистив докторську дисертацію «Материалы для физиологии цветоощущения», виконану під керівництвом Гельмгольца, і отримав звання приват-доцента очних хвороб у Харківському університеті; у 1870 р. за представленням професора Зарубіна був обраний та затверджений на посаді штатного доцента; у 1871 р. організував самостійну очну клініку на 10 ліжок, яка до 1880 р. розширилась до 20 ліжок; з 1875 р. – екстраординарний професор кафедри теоретичної хірургії, а з 1885 р. – ординарний професор по кафедрі офтальмології Харківського університету. у 1893 р. отримав звання заслуженого професора, а в 1895 р., після вислуги 30 років, був безтерміново залишений на кафедрі офтальмології зі збереженням звання директора офтальмологічної клініки; у 1905 р. на знак протесту проти репресій, застосованих царським урядом проти студентів, покинув кафедру; почесний громадянин м. Харкова (1914); у 1914 р. із чле-нів Харківського медичного товариства організував офтальмологічний гурток; голова офтальмологічної секції Харківського наукового медичного товариства (1915-1921); у 1886 р. Харківське медичне товариство обрало Л. Л. Гіршмана почесним головою; член Гейдельберзького офтальмологічного товариства (1865); почесний голова Першого зʼїзду російських очних лікарів (1913). Автор 14 наукових праць, які присвячені питанням фізіології сприймання кольорів, вивченню найменшого кута зору, вивихів кришталика, емболії судин сітківки, лікуванню трахоми тощо. У своїх роботах про кольоровий зір намагався довести правильність теорії Юнга-Гельмгольца про троїстість кольорочутливих елементів. Дослідження він робив на собі, викликаючи тимчасове притуплення сприйняття одного якого небудь кольору тривалим розгляданням зафарбованого цим кольором поля; вказував на користь окулярів при сильній міопії поєднаної з амбліопією, які засновані на принципі Галілеєвої труби. Усупереч думці багатьох вчених, які вважали відшарування сітківки невиліковною хворобою і тому відмовлялися її лікувати, Л. Л. Гіршан вказував на можливість лікування відшарування шляхом проколу склери; описуючи випадки вивиху кришталика, наполягав на необхідності вилучення рухливих зміщених кришталиків навіть при ще задовільному зорі, через небезпеку безповоротної його втрати. Дійшов висновку, що місцеве застосування хініну показане при конʼюнктивітах, при нагноєннях після травм ока та оперативних втручань, при епісклеритах, іридоциклітах, після екстракції катаракти і при некрозі рогівки. Л. Л. Гіршман користувався великою популярністю серед населення, мешканці Харкова організували спеціальну очну лікарню, в якій він, залишивши університет, продовжував лікарську діяльність. За ініціативи Л. Л. Гіршмана в Харкові було створено училище для сліпих, головою Попечительської ради якого він був; основні праці: «Zur Lehre von der durch Arzneimittel herforgerufenen Myosis und Mydriasis» (1863), «Материалы физиологии цветоощущения» (1868), «К лечению трахомы» (1873), «Трахома как народное бедствие» (1900). <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Гіршмана Л. Л. підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> 617.7 Р 897 Къ ученію о заживленіи раны роговой оболочки. – 1870 618.1 Ф-681 Краткий исторический очерк развития хирургии. – 18932024-03-262024-03-27YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/hirshman-leonard-leopoldovych-1839-1921/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/Girshman-158x220.jpeg;350;487,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/Girshman-158x220.jpeg;350;487,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/Girshman-158x220.jpeg;350;487,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/Girshman-158x220.jpeg;350;487ai1ec-7179@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Баглій Євген Ананійович (1939)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Bagliy.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21150" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Bagliy-173x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="445" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Bagliy-173x220.jpeg 173w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Bagliy-382x486.jpeg 382w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Bagliy-118x150.jpeg 118w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Bagliy-150x191.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Bagliy-300x381.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Bagliy-600x763.jpeg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Bagliy-393x500.jpeg 393w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Bagliy.jpeg 657w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Баглій Євген Ананійович (1939) онколог, доктор медичних наук (1985), завідувач лабораторії Київського інституту екогігієни і токсикології (1988). Основний напрям наукової діяльності: вивчення закономірностей змін інтенсивності біохемілюмінесценції тканин організму при хімічному, гормональному та вірусному канцерогенезі. Євген Ананійович закінчив Київський медичний інститут (1962). Працював в Інституті хімічної фізики АН СРСР (1965-1967); у Київському НДІ експериментальної та клінічної онкології МОЗ УРСР (нині Інститут експериментальної патології, онкології й радіобіології НАНУ): молодший науковий співробітник, провідний науковий співробітник (1967-1988); від 1988 – завідувач лабораторії Інституту екогігієни і токсикології (Київ). Основні напрями наукової діяльності: вивчення закономірностей змін інтенсивності біохемілюмінесценції тканин організму при хімічному, гормональному та вірусному канцерогенезі; встановлення особливостей механізму регуляції перекисного окислення ліпідів клітин мембран при канцерогенезі та рості пухлини, ролі змін молекулярно-динамічного стану структури клітинних мембран при трансформації нормальних клітин у злоякісні; дослідження канцерогенних властивостей багатьох хімічних речовин і розроблення методології оцінки онкогенної небезпеки в агрохімії. Наукові праці: “Нейтральные гликолипиды поверхности нормальных и трансформированных клеток NRK” (1981); “Биохемилюминесценция клеток при опухолевом процессе” (1989); “Канцерогенная активность пестицида олгин в хроническом эксперименте на крысах” (1991); “Genotoxic effects of pesticides” (1996); “Проблемы канцерогенной безопасности при применении пестицидов” (1997); “Пошкодження структури ДНК різних органів щурів N-нітрозодібутіламіном” (1998).2024-03-272024-03-28YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yevgen-ananijovych-baglij/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Bagliy-173x220.jpeg;350;445,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Bagliy-173x220.jpeg;350;445,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Bagliy-173x220.jpeg;350;445,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Bagliy-173x220.jpeg;350;445ai1ec-4892@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

День нефролога

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/nephrologist-day.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-18270" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/nephrologist-day-517x486.jpg" alt="Головна" width="400" height="376" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/nephrologist-day-517x486.jpg 517w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/nephrologist-day-234x220.jpg 234w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/nephrologist-day-160x150.jpg 160w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/nephrologist-day-768x722.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/nephrologist-day-150x141.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/nephrologist-day-300x282.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/nephrologist-day-600x564.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/nephrologist-day-696x654.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/nephrologist-day-500x470.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/nephrologist-day.jpg 826w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>Своє професійне свято відзначають лікарі-нефрологи. Нефрологія – це галузь медицини, що вивчає функції та хвороби нирок, діагностику хвороб нирки та їх лікування. Перші кроки в становленні нефрології як науки відбулися ще на початку XIX сторіччя та були пов’язані з ім’ям англійського лікаря Р. Брайта. В окрему клінічну спеціальність нефрологія виділилася в 60-ті роки ХХ сторіччя. Проте сьогодні нефрологія – один з розділів внутрішньої медицини, що розвиваються швидко та динамічно. Це обумовлено, з одного боку, зростанням кількості пацієнтів, які страждають на хронічні ураження нирок, більш частим і глибоким ураженням нирок в осіб із захворюваннями інших органів і систем, а з іншого – широким впровадженням у нефрологічну практику прижиттєвого морфологічного дослідження, використанням нових методів визначення функціонального стану нирок та візуалізації їхньої структури. Якщо ще 20 років назад нефрологічні захворювання складали 1 % у структурі захворювань внутрішніх органів, то сьогодні майже кожний 10 пацієнт клініки внутрішньої медицини має ознаки ураження нирок.2024-03-272024-03-28YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/den-nefrologa-2/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/nephrologist-day-517x486.jpg;400;376,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/nephrologist-day-517x486.jpg;400;376,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/nephrologist-day-517x486.jpg;400;376,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/nephrologist-day-517x486.jpg;400;376ai1ec-7180@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Рустицький Йосип Олександрович (1839-1912)

Рустицький Йосип Олександрович (1839-1912) хірург, нейрохірург, доктор медицини (1870), професор кафедри оперативної хірургії Київського університету. Започаткував курс онкології на медичному факультеті. Дав детальний опис патологоанатомічної картини мієломної хвороби, т.з. «хвороби Рустицького-Калера» (1873). Йосип Олександрович у 1861 закінчив університет св. Володимира. У 1870 там же захистив докторську дисертацію та вирушив за кордон. З 1876 – доцент університету св. Володимира. З 1893 – екстраординарний професор Казанського університету, завідувач кафедри оперативної хірургії з топографічною анатомією. З 1897 – ординарний професор; у тому ж році перейшов в університет св. Володимира. Увів термін “множинна мієлома”, яку також називають хворобою Рустицького-Калера.2024-03-312024-04-01YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-josyp-oleksandrovych-rustytskyj/freeai1ec-7430@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Туровець Йосип Григорович (1899-1987)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Turovets-Iosyp.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21468 size-large" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Turovets-Iosyp-364x486.jpg" alt="Головна" width="364" height="486" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Turovets-Iosyp-364x486.jpg 364w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Turovets-Iosyp-165x220.jpg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Turovets-Iosyp-112x150.jpg 112w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Turovets-Iosyp-150x200.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Turovets-Iosyp-300x401.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Turovets-Iosyp.jpg 599w" sizes="auto, (max-width: 364px) 100vw, 364px" /></a>Туровець Йосип Григорович (1899-1987) доктор медичних наук (1953), професор кафедри факультетської хірургії Київського медичного інституту ім. О.О. Богомольця (з 1953). Закінчив Київський медичний інститут (1926). Учень І.А. Зав’ялова, А.П. Кримова. У 1951 захистив докторську дисертацію “Гострі гнійні ускладнення вогнепальних поранень кульшового суглоба”. Автор близько 100 наукових праць, присвячених різним розділам загальної, військово-польової хірургії та онкології. Особливе місце в його дослідженнях займали питання хірургічної коагуло-, флебо-, проктології, лікування гриж, облітеруючих захворювань судин, злоякісних пухлин, виразкової хвороби, хірургії щитоподібної залози. <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат Туровця Й. Г.:</strong> <ul> <li>Острые гнойные осложнения огнестрельных ранений тазобедренного сустава (1951). Шифр зберігання: 617.99 Т-885/li></li> </ul> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені Туровцем Й. Г. одноосібно:</strong> <ul> <li>Потенцированное обезболивание. Методическое письмо (1961). Шифр зберігання: 617.9 Т-885</li> <li>Профилактика тромбозов при оперативных вмешательствах на органах брюшной полости. Методическое письмо (1964). Шифр зберігання: 617.4 П-842</li> </ul>2024-04-012024-04-02YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-josyp-grygorovych-turovets/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Turovets-Iosyp-364x486.jpg;364;486,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Turovets-Iosyp-364x486.jpg;364;486,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Turovets-Iosyp-364x486.jpg;364;486,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Turovets-Iosyp-364x486.jpg;364;486ai1ec-2018@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день розповсюдження знань про аутизм

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/autism.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-18420" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/autism-486x486.jpg" alt="Головна" width="400" height="400" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/autism-486x486.jpg 486w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/autism-220x220.jpg 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/autism-150x150.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/autism-300x300.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/autism-600x600.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/autism-500x500.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/autism.jpg 667w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>Всесвітній день розповсюдження інформації про проблему аутизму встановлений у резолюції Генеральної Асамблеї ООН № A/RES/62/139, що прийнята 18 грудня 2007 р. Його відзначають щорічно 2 квітня. У 1938 р. австрійський педіатр і психіатр Ганс Аспергер на одній зі своїх лекцій з дитячої психології почав використовувати термін, уведений швейцарським психіатром Ейгеном Блейлером. Саме Блейлеру належить сучасне поняття термінології аутизму. Дитячий аутизм є результатом особливої патології, в основі якої лежить недостатність центральної нервової системи (ЦНС). Основні його причини – органічні ураження ЦНС внаслідок патології вагітності та пологів, запальних процесів головного мозку, перенесених черепно-мозкових травм. Згідно зі статистикою, діагноз “аутизм” трапляється досить часто – один випадок на 100-160 дітей. Проте ця цифра дуже приблизна. Частіше на аутизм страждають хлопчики, ніж дівчатка (приблизно у пропорції 4:1). Цей розлад характеризується вираженим і всебічним дефіцитом спілкування та соціальної взаємодії, досить обмеженими інтересами, а також часто повторюваними діями. Гостроту цих ознак можна визначити вже у віці до трьох років. Захворювання має генетичний характер і його основні причини поки не відомі науці, проте своєчасна реабілітація дитини з ранніх років життя дозволяє в багатьох випадках домогтися впевнених результатів у соціальній адаптації, що сприяє більш повноцінному життю. Приблизно 60 % дітей, хворих на аутизм, котрі своєчасно пройшли лікування у віці 2-4 роки, в подальшому змогли успішно опанувати програму загальноосвітньої школи та досить непогано адаптуватися в суспільстві. Відомо, що 10 % аутичних дітей володіють видатними здібностями. У світовій науці є достатньо тому прикладів. Так, Ейнштейн у дитячому віці тримався відокремлено, не грався з однолітками, до 7 років нав’язливо повторював одні й ті самі речення, в 15 років покинув школу, впродовж усього життя не вмів організувати свій побут і добувати засоби для існування загальноприйнятим шляхом. Ньютон мав труднощі у спілкуванні, хоча добре викладав свої думки на папері. Серед відомих аутистів – Вінсент Ван Гог, Леонардо да Вінчі, Гаррі Труман, Авраам Лінкольн, Вуді Аллен, Боб Ділан і багато інших. Досягнувши значних успіхів у кар’єрному рості, вони залишалися суспільно та сімейно дезадаптованими у зв’язку з проблемами вербальної комунікації. Сьогодні таким людям можна допомогти незалежно від віку. <em><strong>У фондах ННМБУ можна ознайомитись з літературою на дану тему:</strong></em> <ol> <li>Волошин Т.Б. Клініко-психологічні особливості дітей з розладами аутичного спектру та їх реабілітація за системою інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації : автореферат дис. … канд. мед. наук: 19.00.04 – медична психологія. – Харків, 2018. Гальчин К.С. Розлади спектра аутизму в дітей: клініко-психопатологічні особливості перебігу. – Житомир, 2018.</li> <li>Літвінов О.О. Клініко-психопатологічні та соціально-психологічні особливості розладів аутистичного спектра у повнолітніх : автореферат дис. … канд. мед. наук : 14.01.16 – психіатрія. – Київ, 2019.</li> <li>Мирошников О.О. Клініко-нейрофізіологічні та структурні особливості нервової системи у дітей раннього віку з розладами аутистичного спектру: автореферат дис. … канд. мед. наук : 14.01.15 – нервові хвороби. – Харків, 2019.</li> <li>Ткач Х. Обстеження мовленнєвого розвитку у дітей з аутизмом та тяжкими порушеннями мовлення на основі поведінкового підходу : практичний посібник. – Дрогобич, 2020.</li> <li>Партінгтон Дж. Оцінювання базових мовленнєвих і навчальних навичок (ABLLS-R®) : у 2 кн. Пер. з англ. – Київ, 2020</li> <li>Призант Б. Уникальный человек. Иной взгляд на аутизм. Пер. с англ. С. В. Бабанин. – Киев, 2021</li> <li>Рудейчук Д.В. Роль генетичних досліджень у діагностиці аутизму. Синдром Фелан-Макдермід // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. – 2020. – N 2 спецвип. – С. 59-60</li> <li>Марценковський І. Нові виклики для системи психіатричної допомоги дітям і дорослим молодого віку // НейроNEWS. – 2020. – № 5. – С. 5</li> <li>Можливості та перспективи застосування фармакотерапії у пацієнтів із розладами аутистичного спектра // НейроNEWS. – 2020. – № 5. – С. 42-45</li> <li>Вітомська М.В. Сучасні підходи до ерготерапії дітей з розладами аутистичного спектра // Український журнал медицини, біології та спорту. – 2021. – Т. 6, № 2(30). – С. 7-12.</li> <li>Мальцев Д.В. Оцінка маркерів запалення та нейронального пошкодження у пацієнтів з розладами спектру аутизму, асоційованими з генетичним дефіцитом фолатного циклу // Імунологія та алергологія. – 2021. – N 3. – С. 31-39</li> <li>Борохович О.Г. Значення поліморфізму генів першої та другої фази детоксикації у розвитку розладів аутистичного спектра // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. – 2021. – №3, спецвипуск – С. 39.</li> <li>Скрипник Т.О. Розлади аутистичного спектра та епілепсія: подвійна діагностика та терапевтичні стратегії (огляд літератури) // Укр. вісн. психоневрології. – 2021. – Том 29, Вип. 4. – С. 36-44</li> <li>Мальцев Д.В. Нейрорадіологічні ознаки енцефалопатії у дітей з розладами спектра аутизму, асоційованими з генетичним дефіцитом фолатного циклу // Український неврологічний журнал. – 2021. – N 3/4. – С. 16-30</li> </ol>2024-04-022024-04-03YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-rozpovsyudzhennya-znan-pro-autyzm/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/autism-486x486.jpg;400;400,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/autism-486x486.jpg;400;400,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/autism-486x486.jpg;400;400,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/autism-486x486.jpg;400;400ai1ec-7431@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Захараш Михайло Петрович (1944)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/zaharash.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21153" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/zaharash-220x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="350" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/zaharash-220x220.jpeg 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/zaharash-486x486.jpeg 486w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/zaharash-150x150.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/zaharash-768x768.jpeg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/zaharash-300x300.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/zaharash-600x600.jpeg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/zaharash-696x696.jpeg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/zaharash-500x500.jpeg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/zaharash.jpeg 800w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Захараш Михайло Петрович (1944) хірург, доктор медичних наук (1990), професор (1991), член-кореспондент НАМН України (2003). Михайло Петрович закінчив Вінницький медичний інститут (1968). Працював лікарем. Від 1984 – у Національному медичному університеті (Київ): від 2000 – завідувач кафедри факультетської хірургії № 1; водночас у 1990-2009 – начальник Військово-медичного управління СБУ. Головний проктолог МОЗ України (від 2000). Президент Асоціації колопроктологів України. Очолює Український колопроктологічний центр (від 2000). Наукові дослідження присвячені хірургії гепатопанкреатодуоденальної зони; реконструктивній хірургії кишечника; консервативному та хірургічному лікуванню хворих на неспецифічний виразковий коліт і хворобу Крона; застосуванню сорбційних методів детоксикації та плазмоцитаферезу в хірургії та проктології. Вперше застосував сорбційні методи детоксикації в поєднанні з ультрафіолетовим і лазерним опроміненням крові при лікуванні променевих уражень. Розробив методику оперативних втручань на кишечнику з використанням електрозварювальних технологій. Брав участь в укладанні “Російсько-українського словника медичної термінології” (1996) та “Російсько-українського медичного словника” (1997). Наукові праці: “Анаэробная инфекция в хирургии печени и желчных путей” (1991); “Проблеми використання дезінтоксикаційної терапії, медико-комп’ютерні технології та індивідуалізована терапія ВС–УЛНА на ЧАЕС” (2001); “Факультетська хірургія” (2002); “Современная хирургическая тактика при неспецифическом язвенном колите” (2009); “Історичні аспекти становлення військово-медичної служби СБ України” (2009). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Захараш М. П., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ul> <li>Хірургія (Факультетська) (2006), В-7456</li> <li>Скринінг передракових змін і раку шлунку (2009), Б-89548</li> <li>Кишечні стоми: види стом, методики їх формування: медико-соціальна реабілітація стомованих хворих. Ускладнення кишечних стом, їх лікування (2015), Б-96297</li> <li>Ендоскопічна і морфлогічна діагностика, малоінвазивне лікування передракових змін слизової оболонки шлунка (2013), Б-93812</li> <li>Загальна хірургія (2018), В-9811</li> <li>Сучасні принципи діагностики і лікування геморою (2002), Б-95516</li> </ul>2024-04-022024-04-03YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-myhajlo-petrovych-zaharash/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/zaharash-220x220.jpeg;350;350,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/zaharash-220x220.jpeg;350;350,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/zaharash-220x220.jpeg;350;350,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/zaharash-220x220.jpeg;350;350ai1ec-7432@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Коханевич Євгенія Вікторівна (1929-2012)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Kohanevich.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21154" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Kohanevich-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Kohanevich-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Kohanevich-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Kohanevich-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Kohanevich-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Kohanevich-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Kohanevich-399x500.jpeg 399w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Kohanevich.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Коханевич Євгенія Вікторівна (1929-2012) акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1972), професор (1985), завідувачка кафедри акушерства та гінекології № 3 Київської медичної академії післядипломної освіти (1980-2000). Науковий напрям – патологія шийки матки, вагітність і пологи, онкогінекологія, невиношування вагітності, генітальний ендометріоз. Засновник Київської школи онкогінекології. Євгенія Вікторівна закінчила Вінницький медичний інститут (1954). Працювала ліка­рем. Від 1961 – у Київському рентґенорадіологічному та онкологічному інституті (нині Національний інститут раку): від 1969 – ст. н. с.; у 1980-2005 – завідувачка кафедри акушерства та гінекології № 3 Київської медичної академії післядипломної освіти. Наукові дослідження були присвячені патології шийки матки, онкогінекології, невиношуванню вагітності, генітальному ендометріозу. Наукові праці: “Комплексная диагностика и комбинированное лечение предрака шейки матки” (1976); “Диагностика пре­до­пухолевых и опухолевых процессов шейки матки” (1984); “Предупреждение онкологических заболеваний у женщин” (2001); “Довідник акушера-гінеколога” (2004); “Актуальные вопро­сы акушерства, гинекологии и репродук­тологии” (2006). <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Коханевич Є.В. підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> Кольпоцервикоскопия (2004) Б-85501 Патология шейки и тела матки (2009) В-7401 Актуальные вопросы акушерства (2001) Б-805482024-04-052024-04-06YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-yevgeniya-viktorivna-kohanevych/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Kohanevich-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Kohanevich-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Kohanevich-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Kohanevich-176x220.jpeg;350;438ai1ec-2022@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день здоров’я

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/whd.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-18449" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/whd-517x486.jpg" alt="Головна" width="360" height="339" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/whd-517x486.jpg 517w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/whd-234x220.jpg 234w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/whd-160x150.jpg 160w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/whd-768x722.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/whd-150x141.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/whd-300x282.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/whd-600x564.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/whd-696x655.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/whd-500x470.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/whd.jpg 957w" sizes="auto, (max-width: 360px) 100vw, 360px" /></a>Святкування Всесвітнього дня здоров’я приурочене до дня прийняття Статуту ВООЗ у 1948 році. У грудні 1945 року дві країни Бразилія та Китай запропонували створити міжнародну організацію, яка б займалася питаннями охорони здоров’я на глобальному рівні та була абсолютно незалежною від будь-якої влади. Через півроку в Нью-Йорку був затверджений статут Всесвітньої організації охорони здоров’я, а чинності він набув 7 квітня 1948 року, коли угоду підписала 61 країна. Мета Всесвітнього дня здоров’я полягає у відзначенні важливості здоров’я кожної людини для людства в цілому. Здоров’я – стан повноцінного фізичного, психічного та соціального добробуту, а не лише відсутність хвороб чи фізичних вад. Часто психічним здоров’ям нехтують, але сьогоднішній стресовий спосіб життя дуже впливає на загальний стан людини, тому важливо заохочувати населення до відповідної терапії. Крім того, здоров’я залежить від гармонійного існування людини у навколишньому середовищі. І, звичайно, не слід забувати, що ми є те, що їмо, тож важливо дотримуватись збалансованого раціону. Згідно з дослідженнями вчених, здоров’я залежить більше ніж на 50% від способу життя людини, на 40% від соціальних і природних умов і лише на 10% від спадковості. У Всесвітній день здоров’я проводяться заходи, метою яких є підвищення обізнаності населення щодо цінності здоров’я, ролі здорового способу життя, профілактики захворювань, проблем охорони здоров’я, зокрема доступу до медичної допомоги. Щороку ВООЗ пропонує іншу тему для цього дня, яку висвітлюють на школах, семінарах, майстер-класах і дискусійних форумах. Тема Всесвітнього дня здоров’я у 2023 – «Здоров’я для всіх!» <em><strong>У фондах ННМБУ ви можете ознайомитись з літературою щодо здорового способу життя:</strong></em> <ol> <li>Феномен людини. Здоровий спосіб життя : збірник наукових праць / Захід. центр енергоінформац. наук, Укр. Міжнар. акад. профілакт. медицини НТШ. – Львів : ЗЦЕН, 2022. – Вип. 105 (171).</li> <li>Індекс здоров’я. Україна – 2017: результати загальнонаціонального дослідження : звіт / Міжнар. фонд “Відродження”. – Київ, 2018.</li> <li>Сущенко І. В. Рухова активність як засіб формування здорового способу життя студентської молоді//Україна. Здоров’я нації. – 2019 – №2 – С. 202-203.</li> <li>Гарник Т.П. Природне харчування і здоровий спосіб життя: міжнародний конгрес, 12-15 липня 2018 р. Анкара (Туреччина) // Фітотерапія. Часопис. – 2018. – № 3. – С. 59-60.</li> <li>Дуб М.М. Здоровий спосіб життя студентів – складова професійної компетенції// Україна. Здоров’я нації. – 2019. – № 2. – С. 168-169.</li> <li>Крутов В.В. Традиційна та інформаційно-енергетична медицина: дві комплементарних системи знань на варті здоров’я людини //Фітотерапія. Часопис. – 2021 – № 3 – С.24-30.</li> </ol>2024-04-072024-04-08YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-zdorov-ya/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/whd-517x486.jpg;360;339,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/whd-517x486.jpg;360;339,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/whd-517x486.jpg;360;339,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/whd-517x486.jpg;360;339ai1ec-21618@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Процюк Раду Георгійович (1939)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/04/procuk.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21619" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/04/procuk-157x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="490" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/04/procuk-157x220.jpeg 157w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/04/procuk-107x150.jpeg 107w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/04/procuk-150x210.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/04/procuk-300x420.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/04/procuk.jpeg 311w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Процюк Раду Георгійович (1939) фтизіатр, пульмонолог, доктор медичних наук (1989), професор кафедри фтизіатрії з курсом пульмонології (з 2001 р.) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Уперше розкрив раніше невідомі механізми, як лікуючої, так і пошкоджуючої дії інгаляцій аерозолів лікарських засобів на аерогематичний бар’єр легень. Раду Георгійович народився в с. Верхні Синівці Глибоцького району Чернівецької обл.; медичну освіту здобув у Чернівецькому медичному інституті (1963), після закінчення якого працював на посаді головного фтизіатра у Млинівській ЦРЛ Рівненської обл.; у 1965-1968 рр. навчався в аспірантурі, а з 1968 р. працює на кафедрі фтизіатрії з курсом пульмонології Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця (тепер – Національний медичний університет імені О. О. Богомольця) на посадах асистента (1968-1976), доцента (1976-2001), професора кафедри (з 2001 р.); у 1968 р. захистив кандидатську дисертацію «Остаточные плевральные полости у больных туберкулезом», а в 1987 р. – докторську дисертацію «Аэрозольтерапия больных туберкулезом и ее влияние на сурфактант легких и гемодинамику малого круга кровообращения»; заступник декана факультету підвищення кваліфікації викладачів. Заслужений діяч науки і техніки України (2006); дійсний член, академік-секретар Відділення медицини та член президи АН вищої школи України; член редакційних колегій низки фахових журналів. Автор понад 330 наукових публікацій, зокрема 2 монографій, 7 навчальних посібників, 13 авторських свідоцтв та патентів України на винаходи й корисну модель. Основні напрямки наукової діяльності: удосконалення методів діагностики, лікування і профілактики туберкульозу та неспецифічних захворювань органів дихання, екологічні проблеми фтизіатрії і пульмонології, вплив забруднення довкілля радіонуклідами на епідеміологогічні показники туберкульозу і неспецифічні захворювання легень. У процесі наукових досліджень розкрив механізми, як лікуючої так і пошкоджуючої дії інгаляцій аерозолів лікарських засобів на аерогематичний барʼєр, запропонував нові підходи у використанні інгаляцій аерозолів протитуберкульозних препаратів, що сприяло збереженню функціонального стану аерогематичного барʼєру у хворих на туберкульоз легень, обгрунтував методику застосування аерозольтератії, розробив нові методи діагностики та лікування.2024-04-092024-04-10YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/protsiuk-radu-heorhiyovych-1939/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/04/procuk-157x220.jpeg;350;490,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/04/procuk-157x220.jpeg;350;490,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/04/procuk-157x220.jpeg;350;490,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/04/procuk-157x220.jpeg;350;490ai1ec-2023@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/Parkinsons.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-18509" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/Parkinsons-389x486.jpg" alt="Головна" width="340" height="425" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/Parkinsons-389x486.jpg 389w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/Parkinsons-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/Parkinsons-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/Parkinsons-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/Parkinsons-300x375.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/Parkinsons-600x750.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/Parkinsons-696x870.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/Parkinsons-400x500.jpg 400w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/Parkinsons.jpg 720w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>Ініціатива проведення цього дня належить Всесвітній організації охорони здоров’я. Він покликаний підвищити поінформованість суспільства про захворювання і надати підтримку пацієнтам та їхнім родинам. У 1997 р. Європейська асоціація пацієнтів із хворобою Паркінсона у співпраці з ВООЗ прийняла Хартію прав пацієнтів із даною патологією. Хвороба Паркінсона входить до числа чотирьох найбільш поширених нейродегенеративних захворювань серед людей похилого віку. Це хронічне прогресуюче захворювання центральної нервової системи. За оцінками експертів, у світі налічується близько 4 млн пацієнтів, а до 2040 р. їхня кількість сягне 14,2 млн. Згідно зі статистикою МОЗ України, поширеність хвороби Паркінсона – 61,4 на 100 000 населення. Кожного року діагноз ставлять 2,5 тис українців. Ця патологія вперше була описана в 1817 р. англійським лікарем Джеймсом Паркінсоном. Основними є три ознаки хвороби: <ul> <li>тремтіння (тремор зазвичай починається з голови й руки, яка розслаблена);</li> <li>брадикінезія (уповільнення руху, пересування маленькими кроками);</li> <li>ригідність (скутість і напруга у м’язах, що може призвести до болісних м’язових спазмів – дистонії).</li> </ul> Пацієнтам притаманна характерна постава: голова нахилена вперед, коліна та лікті напівзігнуті, спина згорблена. Хвороба Паркінсона розвивається внаслідок утрати нервових клітин у тій частині мозку, що відповідає за виробництво допаміну, який бере участь у контролі та координації рухів тіла. Втрата нервових клітин є повільним процесом, тож симптоми захворювання зазвичай починають проявлятися, коли близько 80% нервових клітин вже були втрачені. Ця недуга призводить до інвалідності, залишаючи повну ясність свідомості. Етіологія захворювання залишається невідомою. На думку науковців, розвитку патології сприяє генетична схильність, вік і фактори зовнішнього середовища (пестициди й гербіциди, що використовуються в сільському господарстві, та промислові забруднення). Взаємодія цих факторів ініціює процеси дегенерації у нейронах головного мозку. На сьогодні хвороба Паркінсона є не виліковною, але доступні методи, що допомагають полегшити симптоми та підтримувати якість життя: <ul> <li>підтримувальна терапія, зокрема фізіотерапія;</li> <li>лікарські засоби;</li> <li>в деяких випадках хірургічні втручання.</li> </ul> <em><strong>У фондах ННМБУ ви зможете ознайомитись з літературою за цією темою:</strong></em> <ol> <li>Григорова І.А. та ін. Неврологія: національний підручник для студентів медичних закладів вищої освіти. – Київ, 2020.</li> <li>Ломадзе В.Л. Диференційоване хірургічне лікування леводопаіндукованих рухових розладів у пацієнтів з хворобою Паркінсона : автореферат дис. … канд. мед. наук. – Київ, 2019.</li> <li>Карабань І. М., Карасевич Н. В., Гасюк Т. В. Рекомендації щодо харчування та гімнастики для пацієнтів їз хворобою Паркінсона. – Київ, 2020.</li> <li>Цимбалюк В. І., Попов А. О. Динаміка Леводопа-замісної терапії у пацієнтів з хворобою Паркінсона після однобічної палідотомії// Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. – №2 – 2018 – С.30-36.</li> <li>Поворознюк В. В., Бистрицька М. А., Карабань І. М., Карасевич Н. В. Статеві особливості мінеральної щільності кісткової тканини в пацієнтів із хворобою Паркінсона// Боль. Суставы. Позвоночник. – Том 8, № 1. – 2018. – С. 31-37.</li> <li>Цимбалюк В. І., Попов А. О. Антидискінетичний ефект стереотаксичних втручань у ділянці вентроінтермедіального ядра таламуса у пацієнтів із хворобою Паркінсона // Український нейрохірургічний журнал. – №2 – 2018 – С.40-46.</li> <li>Чеборака Т. О., Слободін Т. М., Головченко Ю. І., Горева Г. В. Особливості афективних порушень у пацієнтів із хворобою Паркінсона на фоні коморбідної патології // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського – Т. 6, дод. 1 – 2018 – С.39-40</li> <li>Чеборака Т. О. Особливості вегетативної дисфункції у пацієнтів із хворобою Паркінсона на тлі аутоімунної патології// Сімейна медицина. – № 3. – 2018. – С. 75-80.</li> </ol>2024-04-112024-04-12YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-borotby-z-hvoroboyu-parkinsona/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/Parkinsons-389x486.jpg;340;425,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/Parkinsons-389x486.jpg;340;425,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/Parkinsons-389x486.jpg;340;425,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/Parkinsons-389x486.jpg;340;425ai1ec-7435@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Примак Федір Якович (1899-1981)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/prumak.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21462" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/prumak-299x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="258" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/prumak-299x220.jpeg 299w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/prumak-660x486.jpeg 660w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/prumak-204x150.jpeg 204w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/prumak-768x565.jpeg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/prumak-80x60.jpeg 80w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/prumak-150x110.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/prumak-300x221.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/prumak-600x442.jpeg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/prumak-696x512.jpeg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/prumak.jpeg 800w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Примак Федір Якович (1899-1981) терапевт, доктор медичних наук (1936), професор (1939), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1964), член правління Українського  республіканського наукового товариства терапевтів. Закінчив Київський медичний інститут (1924). За запрошенням академіка Ф.Г. Яновського працював ординатором у терапевтичній клініці Київського медичного інституту (1925-1928). У 1932-1936 – науковий співробітник клінічного відділу Київського НДІ експериментальної біології і патології, 1936-1940 – Київського НДІ клінічної медицини, 1938-1940 – НДІ клінічної фізіології АН УРСР. За сумісництвом у 1937-1940 – доцент кафедри факультетської терапії Київського медичного інституту. У 1941 завідував кафедрою факультетської терапії Львівського медичного інституту. У 1941-1946 – головний терапевт військових шпиталів у Башкирії, за сумісництвом у 1942-1943 – професор кафедри факультетської терапії медичного інституту в Уфі. У 1947-1952 – професор кафедри факультетської терапії, 1952-1973 – завідувач, 1973-1978 – професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Київського медичного інституту. Напрями наукових досліджень: проблеми ангіології, зокрема вивчення ролі змін білкового складу крові, судинної стінки в патогенезі набряків; зміни капілярів шкіри при ревматизмі, капілярів і судинного русла організму при анафілаксії й алергічних реакціях; гістофізіологія лімфатичної системи серця в нормі та патології; діагностика, клініка та лікування туберкульозу, гіпертонічної хвороби, раневого сепсису, гіпоксичних станів тощо. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені Примаком Ф. Я. одноосібно або у співавторстві:</strong> <ul> <li>Гипоксические и дистонические состояния, их клиника и терапия: материалы Респ. науч.-практ. конференции (1967). Шифр зберігання: 616.00 Г-505</li> <li>Методические рекомендации по комплексному, с применением кислорода и новоиманина, лечению больных неспецифическим язвенным колитом и их диспансерному обслуживанию (1975). Шифр зберігання: Б-17656</li> <li>Сердечно-сосудистая неполноценность и гипоксидозы во внутренней патологии (1963). Шифр зберігання: 616.1 С-324</li> <li>Термінальні набряки м’язів. (Дегенеративно-регенеративні зміни м’язової системи при термінальних набряках і значення їх для клініки) (1937). Шифр зберігання: 616.00 П-764</li> </ul>2024-04-112024-04-12YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-fedir-yakovych-prymak/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/prumak-299x220.jpeg;350;258,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/prumak-299x220.jpeg;350;258,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/prumak-299x220.jpeg;350;258,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/prumak-299x220.jpeg;350;258ai1ec-7436@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Крамарьов Сергій Олександрович (1954)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/kramarev.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21461" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/kramarev-149x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="516" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/kramarev-149x220.jpeg 149w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/kramarev-102x150.jpeg 102w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/kramarev-150x221.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/kramarev.jpeg 217w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Крамарьов Сергій Олександрович (1954) педіатр, інфекціоніст, доктор медичних наук (1991), професор (1993). Закінчив Київський медичний інститут (1977), де від­тоді й працює (нині Національний медичний університет): від 1994 – завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб. Головний дитячий інфекціоніст МОЗ України (від 1991). Вивчає патогенез і проблеми терапії гострих кишкових, нейроінфекцій, дифтерії в дітей. Наукові праці: “Псевдотуберкулез у детей” (1997); “Поражение нервной системы при инфекционных заболеваниях у детей” (2004); “Гострі кишкові інфекції у ді­­тей” (2007); “Менінгіти у дітей” (2008); “Атлас інфекційних хвороб” (2010). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Крамарьова С. О., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ul> <li>Інфекційні хвороби у дітей (2023) В-10603</li> <li>Атлас інфекційних хвороб (2017) В-9800</li> <li>Лікування та профілактика COVID-19. Охорона психічного здоров’я в умовах пандемії (2020) Б-100425</li> <li>Інтегроване ведення хвороб дитячого віку (2021) В-10366</li> <li>Тактика дій лікаря загальної практики – сімейної медицини у терапії найбільш поширених захворювань у дітей (2014) Б-99071</li> </ul>2024-04-122024-04-13YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-sergij-oleksandrovych-kramarov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/kramarev-149x220.jpeg;350;516,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/kramarev-149x220.jpeg;350;516,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/kramarev-149x220.jpeg;350;516,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/kramarev-149x220.jpeg;350;516ai1ec-7437@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Скловський Євген Львович (1869-1930)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Sklovsky.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21460" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Sklovsky-151x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="509" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Sklovsky-151x220.jpeg 151w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Sklovsky-103x150.jpeg 103w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Sklovsky-150x218.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Sklovsky.jpeg 247w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Скловський Євген Львович (1869-1930) педіатр, доктор медицини, професор (1922), перший завідувач кафедри охорони дитинства Київського інституту удосконалення лікарів (1918-1930). Після закінчення медичного факультету університету Св. Володимира працював земським лікарем (1892-1896), згодом співробітником університету. У 1906 організував першу в Києві консультацію для новонароджених, у 1911 – перші дитячі ясла, у 1918-1920 керував відділом охорони материнства та дитинства Київського округового відділу охорони здоров’я. Один із засновників Київського інституту удосконалення лікарів, дитячих лікувально-профілактичних закладів м. Києва, громадського руху “Крапля молока” на користь бідного населення Києва. Науковий напрям: туберкульоз у дітей, дифтерія й інші дитячі захворювання, боротьба з дитячою смертністю тощо. <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені Скловським Є. Л. одноосібно:</strong> К вопросу о борьбе с детской смертностью ( Об устройстве конструкции для грудных детей)2024-04-132024-04-14YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yevgen-lvovych-sklovskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Sklovsky-151x220.jpeg;350;509,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Sklovsky-151x220.jpeg;350;509,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Sklovsky-151x220.jpeg;350;509,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/Sklovsky-151x220.jpeg;350;509ai1ec-7438@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Бец Володимир Олексійович (1834-1894)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/bec.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21466" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/bec-168x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="459" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/bec-168x220.jpeg 168w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/bec-114x150.jpeg 114w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/bec-150x197.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/bec.jpeg 196w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Бец Володимир Олексійович (1834-1894) анатом, гістолог, громадський діяч, доктор медицини (1863), професор. Закінчив Київський університет (1860). Працював на кафедрі анатомії цього університету. Від 1868 – екстраординарний професор кафедри анатомії. Брав активну участь у громадському житті Києва, зокрема в створенні Товариства дослідників природи, був членом багатьох наукових товариств, директором Анатомічного театру в Києві, членом Паризького антропологічного театру, Лейпцизького етнографічного музею, Імператорського товариства любителів природи та ін. Палкий патріот міста та Київського університету, подарував останньому величезну колекцію гістологічних препаратів мозку (10 тис. штук). <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Бец В. О., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ul> <li>К топографии и анатомии человеческого мозга, (1871) Шифр зберігання: 611.8 Б-565</li> <li>Морфология остеогенеза. Систематический очерк истории развития и роста костей человека, (1887) Шифр зберігання: 611 Б-56</li> <li>Анатомические и гистологические исследования, (1950) Шифр зберігання: 611 Б-56</li> </ul>2024-04-142024-04-15YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-volodymyr-oleksijovych-bets/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/bec-168x220.jpeg;350;459,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/bec-168x220.jpeg;350;459,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/bec-168x220.jpeg;350;459,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/bec-168x220.jpeg;350;459ai1ec-2024@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день боротьби з гемофілією

<img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-18512" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Haemophilia-Day-510x486.jpg" alt="Головна" width="400" height="381" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Haemophilia-Day-510x486.jpg 510w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Haemophilia-Day-231x220.jpg 231w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Haemophilia-Day-158x150.jpg 158w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Haemophilia-Day-150x143.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Haemophilia-Day-300x286.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Haemophilia-Day-600x571.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Haemophilia-Day-696x663.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Haemophilia-Day-500x476.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Haemophilia-Day.jpg 756w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" />Ініціатива проведення Всесвітнього дня боротьби з гемофілією належить Всесвітній федерації гемофілії та затверджена ВООЗ. Його мета – привернення уваги світової громадськості, політиків, чиновників галузі охорони здоров’я та медичного персоналу до проблем хворих на гемофілію, підвищення обізнаності щодо спадкового захворювання, пов’язаного з порушенням процесу згортання крові. Для проведення цього Дня 17 квітня було обрано на знак поваги засновнику Всесвітньої федерації гемофілії Френку Шнайбелю, який народився саме в цей день. Гемофілія зазвичай є спадковим захворюванням, спричиненим мутацією в одному з генів, що забезпечує утворення білків, які беруть участь у зупинці кровотеч. Білки, які називають факторами згортання крові, впливають на формування стабільного згустку (тромбу). Пацієнти з гемофілією мають низький рівень факторів згортання крові VIII або IX, що в свою чергу може призводити до спонтанних кровотеч, а також масованих виливів крові після травм або хірургічних втручань. Гени, що зумовлюють розвиток гемофілії, пов’язані з Х-хромосомою, тому хвороба передається по жіночій лінії. А от хворіють на неї винятково чоловіки. Жінки зазвичай є носіями мутованого гена і передають недугу своїм синам. Захворювання діагностують в 1 на 5000 народжених хлопчиків. До того ж вроджену гемофілію виявляють майже у 70% пацієнтів, а близько 30% припадає на спонтанні форми гемофілії, які з часом трансформуються у спадкові. Геморагічне захворювання, яке виникає внаслідок набутого зниження активності фактору VIII, називають набутою гемофілією. Її діагностують набагато рідше, ніж спадкову, а частота становить 2 випадки на 1 млн населення. Занедужати на цю форму хвороби можуть і чоловіки, і жінки. Частіше хвороба розвивається у людей середнього або літнього віку на фоні злоякісних новоутворень, автоімунних захворювань, прийому лікарських засобів. Але під загрозою появи набутої гемофілії є також молоді жінки, які завагітніли вперше і перебувають на пізніх термінах вагітності або нещодавно народили. Найбільш важкими проявами набутої гемофілії вважають масивні післяпологові кровотечі та віддалені (на 3–150-й день) маткові кровотечі. На сьогодні хвороба вважається невиліковною, але її перебіг можна контролювати за допомогою ін’єкцій дефіцитного фактору згортання крові. <em><strong>У фондах ННМБУ ви можете ознайомитись із літературою на цю тему:</strong></em> <ol> <li>І. П. Цимбалюк-Волошин. Дитяча гемофілія: проблеми діагностики та лікування // Современная педиатрия. – 2016. – № 8. – С. 33-37.</li> <li>Ведення вагітності та пологів при спадкових порушеннях згортання крові. Хвороба Віллебранда. Гемофілія. // Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2017. – № 7/8. – С.25-29.</li> <li>С. В. Видиборець, Ю. Ю. Дерпак, Ю. Ю. Попович. Гемофілія // Сімейна медицина. – 2018. – № 6. – С. 61-66.</li> <li>І. П. Цимбалюк-Волошин, О. Ю. Кучкова. Спадкова та набута гемофілія А: сучасні підходи до лікування з клінічними прикладами // Укр. мед. часопис. – 2021. – № 5. – С. 58-63.</li> <li>О. В. Стасишин. Набута імунокоагулопатія (набута гемофілія) у практиці акушера-гінеколога: клінічний випадок // Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2021. – № 1. – С. 16-21.</li> </ol>2024-04-172024-04-18YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-borotby-z-gemofiliyeyu/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Haemophilia-Day-510x486.jpg;400;381,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Haemophilia-Day-510x486.jpg;400;381,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Haemophilia-Day-510x486.jpg;400;381,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Haemophilia-Day-510x486.jpg;400;381ai1ec-7439@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всеукраїнський день психолога

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Psychologist-Andrii-Kozinchuk.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23219" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Psychologist-Andrii-Kozinchuk.jpg" alt="Головна" width="400" height="272" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Psychologist-Andrii-Kozinchuk.jpg 1200w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Psychologist-Andrii-Kozinchuk-323x220.jpg 323w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Psychologist-Andrii-Kozinchuk-714x486.jpg 714w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Psychologist-Andrii-Kozinchuk-218x148.jpg 218w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Psychologist-Andrii-Kozinchuk-768x523.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Psychologist-Andrii-Kozinchuk-150x102.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Psychologist-Andrii-Kozinchuk-300x204.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Psychologist-Andrii-Kozinchuk-600x409.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Psychologist-Andrii-Kozinchuk-696x474.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Psychologist-Andrii-Kozinchuk-1068x727.jpg 1068w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>Всеукраїнський день психолога представники цієї професії можуть відзначати 23 квітня. У наше століття психологія стала надзвичайно популярною. Нею цікавляться не тільки на науковому, а й на побутовому рівні. Це унікальне значення психології передбачив ще Жан Піаже, який став найвідомішим психологом свого часу. За останнє сторіччя психологія пройшла дуже стрімкий шлях розвитку. Вона була офіційно визнана як наука тільки в 1879 році. Але за минулий час психологи всього світу змогли накопичити величезний багаж знань про суть людини, її стани та почуття, самопізнання та соціальні ролі. Поява Всеукраїнського дня психолога теж цілком виправдана, оскільки в Україні психологія є однією з ключових наук. Сьогодні психологи працюють не тільки в медустановах, а й у навчальних закладах, оскільки рішення психологічних проблем людини вважається базовим у процесі її особистісного становлення. На фото: Андрій Козинчук, психолог  2024-04-232024-04-24YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vseukrayinskyj-den-psyhologa/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Psychologist-Andrii-Kozinchuk.jpg;400;272,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Psychologist-Andrii-Kozinchuk.jpg;400;272,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Psychologist-Andrii-Kozinchuk.jpg;400;272,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Psychologist-Andrii-Kozinchuk.jpg;400;272ai1ec-7441@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Клименко Віктор Іванович (1939-2003)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Klimenko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21464" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Klimenko-183x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="420" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Klimenko-183x220.jpeg 183w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Klimenko-405x486.jpeg 405w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Klimenko-125x150.jpeg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Klimenko-150x180.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Klimenko-300x360.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Klimenko.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Клименко Віктор Іванович (1939-2003) гематолог, доктор медичних наук (1987), професор (1998). Закінчив Київський медичний інститут (1964). Працював лікарем. У 1967-1987 – у Київському НДІ гематології та переливання крові; від 1987 – завідувач відділу гематології Інституту клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМНУ (Київ). Наукові дослідження були присвячені моніторингу гемопоетичної системи в осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС; механізмам формування злоякісних пухлин кровотворної системи на клітинно-молекулярному рівні у віддалений період після опромінення; ранній діагностиці, перебігу та лікуванню лейкемії, лімфом і мієлодиспластичного синдрому. Наукові праці: “Features of myelodysplastic syndrome in the persons suffered from the Chernobyl accydent” (1999); “Ультраструктурна характеристика елементів кісткового мозку у реконвалесцентів гострої променевої хвороби у період віддалених наслідків” (2000); “Результати лікування хронічного В-клітинного лімфолейкозу в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у віддаленому періоді” (2003). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Клименка В. І.:</strong> <ul> <li style="list-style-type: none;"> <ul> <li>Обмен гистамина и проницаемость сосудистой стенки у больных с различными формами острого лейкоза (1974). Шифр зберігання: Р-14075</li> <li>Комплексная терапия острых лейкозов с дифференцированным применением цитостатических препаратов и активных методов дезинтоксикации (1988). Шифр зберігання: Р-33529</li> </ul> </li> </ul> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені Клименком В. І. одноосібно або у співавторстві:</strong> <ul> <li>Клініко-гематологічні особливості мієлодиспластичного синдрому в осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (2001). Шифр зберігання: Б-81283</li> <li>Миелодиспластический синдром: диагностика и основные принципы лечения (1996). Шифр зберігання: Б-75631</li> </ul>  2024-04-232024-04-24YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-viktor-ivanovych-klymenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Klimenko-183x220.jpeg;350;420,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Klimenko-183x220.jpeg;350;420,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Klimenko-183x220.jpeg;350;420,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Klimenko-183x220.jpeg;350;420ai1ec-7440@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Корж Олексій Олександрович (1924-2010)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Korgh.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21465" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Korgh-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Korgh-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Korgh-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Korgh-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Korgh-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Korgh-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Korgh.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Корж Олексій Олександрович (1924-2010) ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1962), професор (1964), академік НАН України (1992), НАМН України (1993) та Російської АМН (1988). Заслужений діяч науки УРСР (1982). Закінчив Харківський медичний інститут (1951). Відтоді працював у Інституті патології хребта та суглобів НАМНУ (з перервою): директор (1965-1996), завідувач клінічного відділу (від 1996); водночас у 1956-1987 – в Українському інституті удосконалення лікарів: від 1966 – завідувач кафедри ортопедії та травматології. Голова правління Всеукраїнського товариства ортопедів-травматологів (1991-1996). Вивчав пато­­логії хребта, захворювання й ушкодження великих суглобів, проблеми алотрансплантації кі­­сток і суглобів, регенерації кісткової тканини, протезування. Зробив значний внесок у виокремлення та становлення таких напрямів, як ортопедична вертебрологія, ортопедична артрологія й ортопедична онкологія. Під його керівництвом уперше в СРСР обґрунтовано та впроваджено в практику експрес-протезування безпосередньо після ампутації кінцівки. Розробив низку методик хірургічних втручань, зокрема реконструкції грудної клітки при тяжкій формі сколіозу, кульшового суглоба при вродженому вивиху стегна, трансплантації головки стегнової кістки, з’єд­­нання кісткового транс­плантата з кіст­­кою реци­пієнта. Наукові праці: “Ушкодження ліктьового суглоба та основні принципи їх лікування” (1962); “Гетеротопические трав­­матические оссификации” (1963); “Оперативные доступы к грудным и поясничным позвонкам: Анатомо-хирургическое обоснование” (1968); “Репаративная регенерация костей” (1971); “Восстановление опорности нижних конечно­­стей у больных с последствиями полиомиелита” (1984); “Диспластический коксартроз: Хирургическая профилактика и лечение” (1986); “Повреждение кос­­тей и суставов у детей” (1994); “Методологічні та організаційні проблеми ре­­абілітації при ураженнях опорно-рухової системи” (2009). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Коржа О. О.:</strong> <ul> <li>Некоторые морфологические изменения при застарелых вывихах предплечья в эксперименте и клинике (1956). Шифр зберігання: 617.3 К 665а</li> <li>Гетеротопические посттравматические оссификаты (клинико-морфологическое и экспериментальное исследование) (1961). Шифр зберігання: 616.011 К 665.</li> </ul> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені Коржем О. О. одноосібно або у співавторстві:</strong> <ul> <li>Ампутации конечностей и экспресс-протезирование (1977). Шифр зберігання: Б-21307</li> <li>Гомопластика в лечении опухолей костей (1973). Шифр зберігання: Б-7953</li> <li>Побутовий травматизм (1973). Шифр зберігання: Б-6961</li> <li>Повреждения костей и суставов у детей (1994). Шифр зберігання: Б-73851</li> <li>Як запобыгти травмы кысток (1986). Шифр зберігання: Б-55016</li> <li>Medical treatment of musculoskeletal lesions (1985). Б-51325</li> </ul>2024-04-232024-04-24YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksij-oleksandrovych-korzh/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Korgh-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Korgh-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Korgh-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Korgh-176x220.jpeg;350;438ai1ec-2027@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній тиждень імунізації

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/world-immunization-week.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-21590 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/world-immunization-week.jpg" alt="Головна" width="400" height="272" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/world-immunization-week.jpg 733w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/world-immunization-week-324x220.jpg 324w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/world-immunization-week-715x486.jpg 715w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/world-immunization-week-218x148.jpg 218w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/world-immunization-week-150x102.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/world-immunization-week-300x204.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/world-immunization-week-600x408.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/world-immunization-week-696x473.jpg 696w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>Проведення Тижня імунізації покликане привернути увагу громадськості до імунізації як одного з головних профілактичних заходів, що дозволяють вберегти людство від інфекційних захворювань. ВООЗ наполегливо рекомендує родинам обов’язково вакцинувати дітей проти смертоносних хвороб. За даними ВООЗ, імунізація дозволяє щорічно запобігати від 2 до 3 мільйонів випадків смерті від дифтерії, правця, кашлюку, кору, свинки та краснухи. Кількість дітей, які вчасно отримують вакцину, зростає, зокрема завдяки старанням ВООЗ і оголошеного нею Тижня імунізації. Метою Глобального плану дій ВООЗ відносно вакцин є гарантування до 2020 року кожній людині захисту від інфекцій, які можливо попередити методом імунізації. На національному рівні країни мають забезпечити охоплення щепленням проти кашлюку, дифтерії, правця 80 % відповідного населення, впровадити одну чи більше нових вакцин, ліквідувати поліомієліт, кір, краснуху, правець у матерів і новонароджених.2024-04-242024-05-01YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-tyzhden-imunizatsiyi/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/world-immunization-week.jpg;400;272,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/world-immunization-week.jpg;400;272,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/world-immunization-week.jpg;400;272,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/world-immunization-week.jpg;400;272ai1ec-2028@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день боротьби з малярією

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Malaria-Day.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-18795" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Malaria-Day-486x486.jpg" alt="Головна" width="340" height="340" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Malaria-Day-486x486.jpg 486w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Malaria-Day-220x220.jpg 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Malaria-Day-150x150.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Malaria-Day-300x300.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Malaria-Day-500x500.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Malaria-Day.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>Всесвітній день боротьби з малярією (World Malaria Day) відзначається щорічно 25 квітня. Його було затверджено Всесвітньою організацією охорони здоров’я на 60-ій сесії в травні 2007 р. День присвячений пропаганді глобальних зусиль щодо забезпечення ефективної боротьби проти захворювання. Малярія – це інфекційне захворювання, що спричиняють найпростіші з роду плазмоїдів. Передається воно з укусом комарів роду <em>Anopheles</em>. Симптомами недуги є гарячка, лихоманка, підвищене потовиділення, збільшення розмірів печінки та селезінки, анемія. Характерною ознакою патології є хронічний перебіг із рецидивами. Малярія поширена у більш ніж 100 країнах світу та щорічно вбиває понад 900 000 людей, переважно маленьких дітей. Основними факторами, що сприяють поширенню малярії в світі, є: інтенсивна міграція населення, глобальні зміни клімату, резистентність малярійних комарів до інсектицидів, стійкість збудників малярії до лікарських засобів. Мета проведення Всесвітнього дня боротьби з малярією – роз’яснення загрози захворювання, поширення інформації щодо запобігання, профілактики та лікування малярії. В свою чергу ООН розробила Глобальний план дій проти малярії (GMAP). Він має три складові: контроль, проведення досліджень та ліквідація загрози. Задля ефективної боротьби із захворюванням впроваджено моніторинг стійкості комах до інсектицидів. Дослідження спрямовані на розробку нових ліків та підходів до профілактики. Глобальні зусилля мають взяти захворювання під контроль, а згодом призвести до ліквідації малярії в ендемічних регіонах. На жаль, прогрес у досягненні цієї мети значно сповільнився через недостатнє фінансування та медичне обслуговування, особливо у важкодоступних районах, на долю яких припадає найбільша частка випадків. До 2019 року показники зараження в цих місцях залишаються в основному незмінними, а аналіз глобальних тенденцій захворюваності на малярію свідчить про те, що викорінення малярії може бути досягнуто не раніше 2050 року. У фондах ННМБУ ви можете ознайомитись із літературою на цю тему: <ol> <li>Козько В.М., Соломенник Г.О., Юрко К.В. Тропічні хвороби: навчальний посібник для студентів медичних закладів вищої освіти, лікарів-інтернів, курсантів інститутів післядипломної освіти, практичних лікарів. Київ, Медицина, 2019.</li> <li>Внутрішні хвороби: національний підручник для лікарів-інтернів, студентів старших курсів медичних університетів, резидентів, слухачів закладів післядипломної освіти, що готують фахівців у галузі “Охорона здоров’я” зі спеціальності “Внутрішні хвороби”: у 2 ч. За ред. Глушка Л.В. Київ, 2019.</li> <li>Епідеміологія: протиепідемічні заходи: навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти IV рівня акредитації та лікарів. За ред. Чемича М.Д. Вінниця, 2020.</li> <li>Клінічна лабораторна діагностика: підручник для студентів і лікарів-інтернів медичних закладів вищої освіти, фахівців лабораторної діагностики і клініцистів різних спеціальностей. За ред. Лаповець Л.Є. Київ, 2021.</li> <li>Клисак Л. С. Епідеміологічна ситуація щодо малярії в Маріуполі за 2016-2020 роки: тези науково-практичної конференції з міжнародною участю “Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека” (12-13 жовтня 2021 р., м. Київ, Україна)// Актуальна інфектологія. – 2021. – Том 9, № 4. – С. 68-69.</li> <li>Ящук Г.М., Чегодайкіна Н.С., Махота Л.С. Результати ентомологічного моніторингу за переносниками малярії у Харківській області: тези науково-практичної конференції з міжнародною участю “Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека” (12-13 жовтня 2021 р., м. Київ, Україна) / // Актуальна інфектологія. – 2021. – Том 9, № 4. – С. 101-102.</li> <li>Голубовська О.А. та ін. Особливості перебігу імпортованої тропічної малярії // Лікарська справа. Врачебное дело. – 2021. – № 3/4. – С. 68-73.</li> <li>Городецька Г. Складнощі діагностики тропічної малярії // Лабораторна справа. – 2021. – № 5. – С. 22-28.</li> </ol>2024-04-252024-04-26YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-borotby-z-malyariyeyu/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Malaria-Day-486x486.jpg;340;340,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Malaria-Day-486x486.jpg;340;340,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Malaria-Day-486x486.jpg;340;340,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/World-Malaria-Day-486x486.jpg;340;340ai1ec-2059@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Міжнародний День ДНК

<p style="text-align: justify;">Міжнародний День ДНК встановлено на честь виходу 25 квітня 1953 р. британського журналу “Nature”, в якому була опублікована невелика стаття вчених з Кембриджу англійця Френсіса Кріка й американця Джеймса Уотсона під назвою “Молекулярна структура нуклеїнових кислот”, та відкриття подвійної спіралі ДНК.</p> <p style="text-align: justify;">Цей день – унікальна можливість для генетиків і лікарів різних спеціальностей, пов’язаних з наданням допомоги хворим зі спадковою патологією, обговорити свої дослідження зі студентами, лікарями та населенням. Зустрічі генетиків і населення в День ДНК об’єднують теоретиків і практиків, сприяють створенню товариств зацікавлених і працюючих у даному напрямку людей.</p>2024-04-252024-04-26YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/mizhnarodnyj-den-dnk/freeai1ec-2058@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

День пам’яті Чорнобильської аварії

<p style="text-align: justify;"><strong><em>Чорнобиль…Чорний біль нашої землі. Скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи</em></strong><strong><em>.</em></strong></p> <p style="text-align: justify;">У вересні 2003 р. на саміті СНД президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада глав держав СНД підтримала цю пропозицію.</p> <p style="text-align: justify;">У грудні 2003 р. Генеральна асамблея ООН вітала рішення Ради глав держав СНД щодо проголошення 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф і закликала всі держави-члени ООН щороку вшановувати пам’ять про цю трагедію.</p> <p style="text-align: justify;">Аварія на ЧАЕС – найбільша техногенна катастрофа за всю історію ядерної енергетики у світі, що змінила радіаційну обстановку, екологію, долі людей не тільки на європейському континенті, а й у всьому світі.</p> <p style="text-align: justify;">О 1:23 ночі 26 квітня 1986 р. на Чорнобильському реакторі № 4 прогримів вибух, кілька сотень працівників і пожежників намагалися загасити пожежу, що не припинялася протягом 10 днів. Тоді загинули близько 50 співробітників станції та постраждали сотні рятувальників. Реактор був повністю зруйнований і в довкілля викинуто величезну кількість радіоактивних речовин. За потужністю радіоактивний викид у 300 разів перевищував атомне бомбардування японського міста Хіросіма. Радіоактивна хмара від аварії пронеслася над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США.</p> <p style="text-align: justify;">Визначити масштаби катастрофи та її впливу на здоров’я людей важко досі – тільки від раку, що розвинувся в результаті отриманої дози радіації, померли сотні тисяч людей. Прип’ять і навколишні села ще кілька століть будуть небезпечними для проживання.</p> <p style="text-align: justify;">Радіоактивного ураження зазнали близько 600000 осіб, насамперед, ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження. Понад 2,5 мільйонів мешканців України страждають від захворювань, спричених опроміненням, і близько 80 тисяч з них отримують допомогу. За даними міжнародних організацій, у результаті аварії померли 60 тисяч ліквідаторів, а 165 тисяч стали інвалідами.</p> <p style="text-align: justify;">Чорнобиль – це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших співвітчизників. Завдяки самопожертві ліквідаторів аварія стала символом жертовності в ім’я Батьківщини, в ім’я мільйонів людей і прийдешніх поколінь. Ризикуючи своїм життям і здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу та подальшого розповсюдження радіації.</p> <p style="text-align: justify;">Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам’яті важкі та героїчні події, імена мужніх добровольців – пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які тієї квітучої весни відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність, високий патріотизм, зупиняючи ядерну катастрофу. Їхній подвиг назавжди записаний до літопису людської мужності та навічно залишиться в пам’яті українського народу.</p>2024-04-262024-04-27YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/den-pam-yati-chornobylskoyi-avariyi/freeai1ec-7442@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Калюжна Лідія Денисівна (1939)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Kalyughna.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21463" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Kalyughna-183x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="420" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Kalyughna-183x220.jpeg 183w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Kalyughna-405x486.jpeg 405w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Kalyughna-125x150.jpeg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Kalyughna-150x180.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Kalyughna-300x360.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Kalyughna.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Калюжна Лідія Денисівна (1939) дерматовенеролог, доктор медичних наук (1990), професор (1991), заслужений діяч науки і техніки України (1998). Закінчила Київський медичний інститут (1962). Від 1965 працює в Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ): завідувачка кафедри дитячої дерматовенерології (1986-1993), дерматовенерології (від 1993). Головний дерматовенеролог (1994-2004), дитячий дерматовенеролог (1996-2007, 2010) МОЗ України. Вивчає патогенез і проблеми лікування алергодерматозів, захворювань придатків шкіри, сифілісу. Наукові праці: “Болезни волос” (1991); “Косметика у нас дома” (1998); “Хвороби шкіри обличчя, слизової оболонки ротової порожнини та червоної облямівки губ” (2007); “Хвороби похідних шкіри” (2008); “Хвороби шкіри жінок у віковому аспекті” (2009). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Калюжної Л. Д.</strong> <ul> <li>Некоторые нейро-гуморальные факторы в патогенезе круговидного облысения. Автореферат дисс. на соиск. уч. ст. канд. мед. наук, (1968), 1968 К179</li> <li>Клинико-иммунологическое обоснование неспецифической иммунокоррекции атопического дерматита. Автореферат дисс. на соиск. уч. ст. доктора мед. наук. (1990), Р-35572</li> <li>Болезни волос, (1991), Б-69286</li> </ul> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ul> <li>Фармакотерапевтический справочник дерматовенеролога. Лекарственные препараты. Средства лечебной косметики, (1999), Б-78390</li> </ul>2024-04-272024-04-28YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-lidiya-denysivna-kalyuzhna/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Kalyughna-183x220.jpeg;350;420,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Kalyughna-183x220.jpeg;350;420,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Kalyughna-183x220.jpeg;350;420,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Kalyughna-183x220.jpeg;350;420ai1ec-21480@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Нещадименко Марко Петрович (1869-1942)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Neschadymenko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21481" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Neschadymenko-181x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="425" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Neschadymenko-181x220.jpeg 181w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Neschadymenko-400x486.jpeg 400w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Neschadymenko-124x150.jpeg 124w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Neschadymenko-150x182.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Neschadymenko-300x364.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Neschadymenko.jpeg 467w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Нещадименко Марко Петрович (1869-1942) мікробіолог, епідеміолог, доктор медицини (1910), професор, член-кореспондент ВУАН по відділу мікробіології (1929). Засновник і керівник першої в Україні кафедри мікробіології (1919-41), кафедри епідеміології (1933-39) Київського медичного інституту. Одним з перших вивчав дію дифтерійного токсину на організм, застосував анатоксин для профілактики дифтерії (1926), специфічної профілактики туберкульозу за допомогою вакцини БЦЖ. Марко Петрович народився в с. Сердегівці (тепер – Шполянського району Черкаської обл.) у селянській родині; медичну освіту здобув на медичному факультеті Університету св. Володимира (1896). Слухав навчальний курс патологічної анатомії і опановував автопсію у Г. М. Мінха; після завершення навчання обійняв посаду асистента Сироваткового відділу Київського бактеріологічного інституту. Працював в інституті з 1896 по 1941 р. (з 1919 по 1931 р. – директор інституту, з 1931 по 1941 р. – заступник директора з наукової частини та завідувач мікробіологічного відділу); у 1898-1900 рр. на базі інституту вів практичні заняття на Курсах удосконалення з бактеріології; двічі бував за кордоном з метою влосконалення: 1902 р. – в Австрії (м. Відень) у Серотерапевтичному інституті професора Paltauf a; 1908 р. – бактеріологічних інститутах Німеччини (міста: Берлін, Дрезден, Франк-фурт-на-Майні); Австрії (м. Ві-день); Франції (м. Париж); там опрацював низку питань з бактеріології і написав та опублікував сім праць. З 1906 по 1912 р. – завідувач « … Заразного відділення Київського військового клінічного госпіталю, з 1912 по 1921 рік був прозектором-консультантом цього ж госпіталю»; у 1910 р. захистив докторську дисертацію – монографію «Экспериментальные исследования расстройств кро-вообращения при отравлении дифтерийным токсином». У 1911-1912 роках читав лекції студентам 3-го і 4-20 курсів і вів практичні заняття з бактеріології із ученням про пошесні хвороби у Київському військовому клінічному госпіталі»; у 1912-1917 рр. лекційний курс бактеріології з вченням про інфекційні хвороби М. П. Нещадименко читав у приміщенні Київського бактеріологічного інституту; до програми входили: предмет бактеріології та її завдання, методика, загальна морфологія та фізіологія мікробів, розповсюдження мікробів у природі, вчення про патогенні мікроби, сутність інфекції, імунітет, анафілаксія, способи збирання матеріалу для бактеріологічних досліджень, дезінфекція, найважливіші патогенні мікроби, аероби й анаероби, патогенні коки, бацили, вібріони та спірохети, дріжджі, пліснява та protozoa, реакції імунітету, аглютинація, бактеріолізини, опсоніни, реакція звʼязування комплементу, вакцинація й серотерапія, обрані розділи з вчення про інфекційні хвороби. У 1914 р. здобув звання приват-доцента кафедри патологічної анатомії (Лабораторія бактеріології); 1918 р. – професор; в 1919-1941 рр. – завідувач (організатор) кафедри епідеміології та мікробіології в Київському університеті (з 1921 р. – Київський медичний інститут). За часів УНР став одним із організаторів першого українського медичного факультету, очолив кафедру загальної патологічної анатомії з бактеріологією; голова Київського слиного медичного товариства (1928-1930); володів німецькою і французькою мовами (читав, писав, розмовляв), англійською (читав). Автор 46 наукових публікацій. Наукові праці присвячені різним проблемам мікробіології та імунології, М. П. Нещадименко одним із перших вивчив вплив дифперійного токсину на організм, застосував анатоксин для профілактики дифтерії, специфічної профілактики туберкульозу за допомогою вакцини БЦЖ. <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Нещадименко М.П., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Одновременная и однократная иммунизация оспенной вакциной и дифтерийным анатоксином, (1936) Шифр документа: 616.093.1 Н-598</li> <li>Цереброспінальний менінгіт, (1935) Шифр документа:616.92 Н-598</li> <li>Коллекция Экспериментальное исследование расстройств кровообращения при отравлении дифтерийным токсином. Из отделения экспериментальной медицины киевского бактериологического института, (1909) Шифр документа: 616.092 А-465</li> <li>Экспериментальное исследование расстройств кровообращения при отравлении дифтерийным токсином, (1909) Шифр документа: 616.093. Н-598</li> </ol>2024-04-282024-04-29YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/neshchadymenko-marko-petrovych-1869-1942/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Neschadymenko-181x220.jpeg;350;425,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Neschadymenko-181x220.jpeg;350;425,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Neschadymenko-181x220.jpeg;350;425,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/03/Neschadymenko-181x220.jpeg;350;425ai1ec-7630@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Поліщук Микола Єфремович (1944)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/polishchuk_result.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21732" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/polishchuk_result-254x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="303" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/polishchuk_result-254x220.jpg 254w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/polishchuk_result-173x150.jpg 173w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/polishchuk_result-150x130.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/polishchuk_result-300x260.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/polishchuk_result.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Поліщук Микола Єфремович (1944) член-кореспондент НАМН України, обраний за спеціальністю “травматологія” (1997),  доктор медичних наук (1986), професор (1991), заслужений діяч науки і техніки (1994), завідувач кафедри нейрохірургії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (з 1993), директор клініки невідкладної нейрохірургії, головний нейрохірург Управління охорони здоров’я м. Києва (1985-2002). Микола Єфремович висококваліфікований фахівець, один з провідних учених у галузі нейротравматології (черепно-мозкова, хребетно-спино-мозкова, поєднана та множинна травма) та невідкладної нейрохірургії (гострі порушення мозкового кровообігу, організація невідкладної нейрохірургії). Основні напрями наукової діяльності: особливості змін кровообігу та реакцій мозку при черепно-мозковій травмі на тлі алкогольної інтоксикації та соматичної патології, характеристика забоїв головного мозку в різних вікових групах, особливості лікування хворих із хребетно-спино-мозковою, поєднаною та множинною травмами, зміни мозкового кровообігу при гострих порушеннях мозкового кровообігу. Організатор служби невідкладної нейрохірургії в Україні та підготовки фахівців з нейрохірургії, реформування галузі охорони здоров’я. Народний депутат України (2002 -2005), Голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства (2002 -2005). Подав до Верховної Ради України та ініціював обговорення понад 130 законопроектів і постанов. Міністр охорони здоров’я (2005), голова Київської філії нейрохірургів. Член Європейської, Російської та Всесвітньої асоціацій нейрохірургів. Наукові праці: “Огнестрельные ранения головы” (1996); “Клініка та судово-медична експертиза черепно мозкових ушкоджень” (1996); “Алкогольная интоксикация в клинике неотложной неврологии и нейрохирургии” (2000); “Принципы ведения больных в неотложной неврологии и нейрохирургии” (2001); “Повреждения позвоночника и спинного мозга” (2001); “Травми черепа і головного мозку. Травма хребта і спинного мозку” (2004); “Анестезия и интенсивная терапия в нейрохирургии” (2004); “Вогнепальні ураження центральної нервової системи” (2005); “Нейрохірургічна служба України” (2005); “Хірургічне лікування дискогенних радікуломієлопатій шийного відділа хребта” (2006); “Шкали в клінічній неврології” (2009); “Лікуймо Україну” (2009); “П’ять після шестидесяти” (2009);  “Політравма” (2012); “Медицина невідкладних станів” (2012); “Діагностика та хірургічне лікування дискогенних нейрокомпресійних синдромів” (2014); “Учитель” (2015); “Організація надання спеціалізованої нейрохірургічної допомоги при бойовій черепно-мозковій травмі, при бойових травмах хребта і спинного мозку, при ушкодженнях периферичних нервів” (2015, 2016) та ін. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати: </strong> <ul> <li>Клиника, диагностика и лечение острых травматических субдуральных гематом при алкогольной интоксикации (1974). Шифр зберігання: Р 17786</li> <li>Ушибы головного мозга у лиц различных возрастных групп (1986). Шифр зберігання: Р 31646</li> </ul> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Поліщука М. Є., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ul> <li>Алкогольная интоксикация в клинике неотложной нейрохирургии и неврологии (2000). Шифр зберігання Б-87565</li> <li>Анестезия и интенсивная терапия в нейрохирургии (2004). Шифр зберігання:Б-83930; Вогнепальні ушкодження центральної нервової системи (2005). Шифр зберігання: Б-85135</li> <li>Законодавче регулювання тютюнокуріння в Україні: гармонізація вітчизняних та міжнародних правових засад (2005). Шифр зберігання Б-84807</li> <li>Інсульт. Де вихід? Порадник для практичного лікаря (2007). Шифр зберігання Б-87437</li> <li>Клініка та судово-медична експертиза черепно-мозкових ушкоджень (1996). Шифр зберігання: Б-75660</li> <li>Лікуймо Україну! (2009). Шифр зберігання В-7343</li> <li>Основи мікронейрохірургії (2011). Шифр зберігання: Б-92207</li> <li>Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2003-2004 роки (2005). Шифр зберігання: Г-223</li> <li>Огнестрельные ранения головы (1996). Шифр зберігання: П-509КолПол</li> <li>Основи нейротравми (2007). Шифр зберігання: Б-87426</li> <li>Хирургия глиом головного мозга при сохраненном сознании (AWAKE CRANIOTOMY) (2012). Шифр зберігання: Б-93680</li> </ul>2024-05-022024-05-03YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-mykola-yefremovych-polishhuk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/polishchuk_result-254x220.jpg;350;303,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/polishchuk_result-254x220.jpg;350;303,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/polishchuk_result-254x220.jpg;350;303,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/polishchuk_result-254x220.jpg;350;303ai1ec-7631@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Фещенко Юрій Іванович (1949)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/feshchenko_result.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21740" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/feshchenko_result-159x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="485" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/feshchenko_result-159x220.jpg 159w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/feshchenko_result-351x486.jpg 351w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/feshchenko_result-108x150.jpg 108w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/feshchenko_result-150x208.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/feshchenko_result-300x416.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/feshchenko_result.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Фещенко Юрій Іванович (1949) академік НАМН України, обраний за спеціальністю “пульмонологія і фтизіатрія” (1997), доктор медичних наук (1988), професор (1990), заслужений діяч науки і техніки України (1997), директор ДУ “Національний інститут фтізіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України” (з 1991), повний кавалер ордена “За заслуги”, завідувач кафедри фтизіатрії і пульмонології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України (з 2009). <div> Юрій Іванович відомий клініцист і педагог, один з провідних учених України в галузі фтизіатрії, пульмонології та клінічної лімфології. Основні напрями наукової діяльності: організація фтизіатричної та пульмонологічної допомоги населенню, епідеміологія та проблеми лікування хворих на туберкульоз і неспецифічні захворювання органів дихання. Дослідив епідеміологічну ситуацію з туберкульозу в Україні, розробив її прогноз, виявив причини розвитку хіміорезистентного та ВІЛ/СНІД-асоційованого туберкульозу, автор концепції реформування фтизіатричної та пульмонологічної служби України, заходів щодо запобігання хіміорезистентного туберкульозу. </div> Розробив впроваджену наказом МОЗ України Адаптовану ДОТС-стратегію, завдяки якій за 2006-2008 рр. вдалося стабілізувати епідеміологічну ситуацію з туберкульозу в країні та знизити захворюваність і смертність від цієї недуги. Започаткував ендолімфатичну антибіотикотерапію в комплексному лікуванні хворих пульмонологічного профілю, встановив основні причини розвитку хронічного бронхіту та бронхіальної астми, розробив систему організації пульмонологічної допомоги населенню, стандарти діагностики та лікування бронхіальної астми, пневмонії, хронічного обструктивного захворювання й іншої легеневої патології, удосконалив статистичну звітність щодо хвороб органів дихання. Брав безпосередню участь у розробці всіх чинних законодавчих і нормативних актів Адміністрації Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Міністерства охорони здоров’я України, що стосуються діяльності фтизіатричної та пульмонологічної галузей медицини. Головний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності “Пульмонологія та фтизіатрія” (1985-2017), Голова проблемної комісії МОЗ та НАМН України “Фтизіатрія і пульмонологія”, член Європейської та Міжнародної асоціацій по боротьбі з туберкульозом та захворюваннями легень, член Американської торакальної асоціації, голова Асоціації фтизіатрів і пульмонологів України, голова Асоціації хіміотерапевтів України, член Національної ради з питань протидії туберкульозу ВІЛ­інфекції/СНІДу. Наукові праці: “Омега-3 ПНЖК: Новий лікарський препарат Теком” (1996); “Туберкульоз позалегеневої локалізації” (1998); “Туберкульоз легень в період епідемії: епідеміологічні, клініко-діагностичні, лікувально-профілактичні та організаційні аспекти” (1998); “Атлас захворювань легень” (2001); “Хронічні обструктивні захворювання легень” (2002); “Сучасні методи діагностики, лікування і профілактики туберкульозу” (2002); “Синдром обструктивного сонного апноэ” (2003); “Організація протитуберкульозної допомоги населенню” (2006); “Менеджмент у фтизіатрії” (2007); “Контроль за туберкульозом в умовах Адаптованої ДОТС-стратегії” (2007); “Основи клінічної фтизіатрії: керівництво для лікарів” (2007); “Хвороби респіраторної системи” (2008); “Організація лікування хворих на туберкульоз” (2009); “Пульмонологія та фтизіатрія” (2009); “Негоспітальна пневмонія у дорослих осіб: етіологія, патогенез, класифікація, діагностика, антибактеріальна терапія” (2013); “Основні засади оптимізації протитуберкульозних заходів і реформування протитуберкульозної служби в Україні” (2015); та ін. <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат:</strong> Клинико-иммунологические исследования туберкулеза внутригрудных лимфатических узлов у детей и подростков (1977). Шифр зберігання: Р-23844 <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Фещенко Ю. І., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ul> <li>Атлас заболеваний легких (2001). Шифр зберігання: Б-80886</li> <li>Лабораторна діагностика туберкульозної інфекції: Навчальний посібник (2019). Шифр зберігання: Б-99040</li> <li>Сучасні методи діагностики, лікування і профілактики туберкульозу: Посібник (2002). Шифр зберігання: Б-82987</li> <li>Фтізіоепідеміологія: Навчальний посібник (2004). Шифр зберігання: Б-83838</li> <li>Організація контролю за хіміорезистентним туберкульозом (2013). Шифр зберігання: В-8921</li> </ul>2024-05-022024-05-03YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yurij-ivanovych-feshhenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/feshchenko_result-159x220.jpg;350;485,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/feshchenko_result-159x220.jpg;350;485,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/feshchenko_result-159x220.jpg;350;485,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/feshchenko_result-159x220.jpg;350;485ai1ec-7632@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Черкес Олександр Ілліч (1894-1974)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Cherkes.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21738" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Cherkes-168x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="458" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Cherkes-168x220.jpeg 168w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Cherkes-115x150.jpeg 115w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Cherkes-150x196.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Cherkes.jpeg 171w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Черкес Олександр Ілліч (1894-1974) доктор медичних наук (1936), професор (1940), видатний вчений, фармаколог і токсиколог, академік АМН СРСР, заслужений діяч науки і техніки України. Олександр Ілліч закінчив медичний факультет Харківського університету (1917). Працював: стипендіат кафедри загальної патології (1917), асистент, доцент кафедри фармакології (1922), завідувач кафедри фармакології (1930) Харківського медичного університету. Одночасно — завідувач відділу токсикології Українського інституту гігієни праці та профзахворювань (1925-1936); заступник директора з наукової роботи Київського інституту фармакології та токсикології (1934), завідувач відділу цього ж інституту (1947). Напрями наукових досліджень: вивчення фармакологічної регуляції судинного тонусу із застосуванням гангліоблокаторів, симпатолітиків, блокаторів адренорецепторів, інгібіторів моноамінооксидази, гіпохолестеринемічних препаратів. Наукові здобутки: автор теорії трофічної дії серцевих глікозидів; узагальненої експериментальної терапії при отруєннях солями важких металів (свинець, миш’як, кадмій тощо), окисом вуглецю, бензолом, його нітро- й амідопохідними. На підставі аналізу токсикодинаміки гіпоксидних отрут запропонував класифікацію токсичних гіпоксій (1935); запропонував нові серцево-судинні лікарські препарати (Бензогексоній, Пірілен, Цетаміфен) та досить ефективний антидот Унітіол. Наукові праці: “Основы токсикологии боевых отравляющих веществ” (1943); “О реакции организма на лекарства и яды” (1938); “Справочник по фармакотерапии” (1945); “Руководство по токсикологии отравляющих веществ” (1964). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Черкес О. І., підготовлені одноосібно або в співавторстві </strong> <ul> <li>О реакции организма на лекарства и яды (1938). Шифр зберігання: 615.5. Ч-484</li> <li>Основы токсикологии боевых отравляющих веществ (1943). Шифр зберігання: 615.9 Ч-484</li> <li>Основи токсикології бойових отруйних речовин (1931). Шифр зберігання: 615.9 Ч-484</li> <li>Патология и терапия отравлений боевыми ядами (1925). Шифр зберігання: 615.9. Ч-484</li> <li>Справочник по фармакотерапии (1945). Шифр зберігання: 615.7 Ч-484</li> <li>Фармакотерапия (1955). Шифр зберігання: 615.7 Ч-484</li> </ul>2024-05-032024-05-04YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksandr-illich-cherkes/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Cherkes-168x220.jpeg;350;458,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Cherkes-168x220.jpeg;350;458,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Cherkes-168x220.jpeg;350;458,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Cherkes-168x220.jpeg;350;458ai1ec-7633@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Сокол Олександра Семенівна (1919-2001)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/sokol_result.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21736" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/sokol_result-145x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="530" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/sokol_result-145x220.jpg 145w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/sokol_result-321x486.jpg 321w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/sokol_result-99x150.jpg 99w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/sokol_result-150x227.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/sokol_result-300x454.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/sokol_result.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Сокол Олександра Семенівна (1919-2001) інфекціоніст, доктор медичних на­ук (1958), професор (1959), заслужений діяч науки УРСР (1983), завідувач (1962-1989) і професор кафедри інфекційних хвороб (з 1989) Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця. Проректор з наукової і навчальної роботи (1966-1972). Олександра Семенівна закінчила Київський медичний інститут (1942). У 1942-1946 – командир санітарної роти на фронті. У 1949-1951 – молодший науковий співробітник Київського інституту інфекційних хвороб, 1951-1953 – асистент Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця, 1953-1962 – завідувач кафедри, декан факультету, проректор Чернівецького медичного інституту (одночасно 1955-1962 – ректор Народного університету в Чернівцях). З 1962 – працювала у Київському медичному інституті імені О.О. Богомольця. Основ­ний науковий напрям: удосконалення методів діагностики та лікування найбільш поширених вірусних і бак­теріальних інфекцій на основі вивчен­ня природної резистентності ор­ганізму (проблеми грипу, вірусних ге­патитів, менінгококової інфекції тощо). Наукові праці: “Токсоплазмоз человека” (1974); “Печеночно-почечная недостаточность” (1977); “Справочник по дифференциальной диагностике инфекционных болезней” (1983, 1987). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Сокол О. С., підготовлені одноосібно або в співавторстві:</strong> <ul> <li>Печеночно – почечная недостаточность (1977). Шифр документа: Б-22809</li> <li>Тропические паразитарные болезни человека и животных (1992). Шифр документа: Б-71848</li> <li>Клиническая диагностика, лечение и предупреждение гриппа (1979). Шифр документа: Б-39085</li> <li>Комплексное лечение локализованных и генерализованных форм менингококковой инфекции с применением диметилсульфоксида (ДМСО) (1980). Шифр документа: Б-37237</li> </ul>2024-05-042024-05-05YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-oleksandra-semenivna-sokol/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/sokol_result-145x220.jpg;350;530,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/sokol_result-145x220.jpg;350;530,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/sokol_result-145x220.jpg;350;530,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/sokol_result-145x220.jpg;350;530ai1ec-7634@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Горбачевський Іван Якович (1854-1942)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/gorbachevskiy_result.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21734" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/gorbachevskiy_result-154x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="501" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/gorbachevskiy_result-154x220.jpg 154w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/gorbachevskiy_result-339x486.jpg 339w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/gorbachevskiy_result-105x150.jpg 105w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/gorbachevskiy_result-150x215.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/gorbachevskiy_result-300x430.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/gorbachevskiy_result.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Горбачевський Іван Якович (1854-1942) біохімік, епідеміолог, політичний діяч. Академік Чеської АН (1908), АН УРСР (1925). Дійсний член НТШ (1899). Іван Якович закінчив Віденський університет (1876, доктор медицини). Працював у ньому; 1883-1917 – у Карловому університеті (Прага): надзвичайний, звичайний професор лікарської хімії, декан медичного факультету (1889, 1894, 1904, 1911), ректор (1902-1903), засновник і директор Інституту фізіологічної хімії при університеті. 1906-1917 – член і голова Найвищої санітарної ради Австрії, від 1908 – член Австрійської палати панів, 1917-1918 – міністр народного здоров’я Австро-Угорщини. У 1918 брав участь у діяльності Української парламентської репрезентації, зокрема в нараді щодо національного державного самовизначення Східної Галичини. Один із засновників УВУ у Відні, професор хімії та ректор (1923-1924, 1931-1935) УВУ у Празі. Провів з’їзди українських вчених (1926, 1932), очолював Український академічний комітет у Празі. Співзасновник і голова товариства “Музей визвольної боротьби України” (1924-1935). Досліджував результати розкладу альбуміноїдних тіл під впливом соляної кислоти; вперше синтезував сечову кислоту (1882), довівши, що в організмах вона утворюється з нуклеїнових кислот; розробив новий метод синтезу креатиніну (1886), волюмометричний метод визначення азоту в сечі та метод визначення білків і пуринових основ; відкрив фермент ксантиноксидазу (1891). Одним з перших встановив і виокремив амінокислоти як складову білків. Розробляв українську хімічну термінологію, виступав з публікаціями з питань епідеміології, народної гігієни, судової медицини. Наукові праці: “Über den Einfluss von Glyceryn, Fett und Zucker auf die Ausscheidung der Harnsäure beim Menschen” (1888); “Untersuchungen über die Entstehung der Harnsäure im Säugetierorganismus” (1890); “Über die Trennung der Harnsäure von den Xanthinbasen” (1894); “Причинки до пізнання виживи сільської людности галицького Поділля” (1899).2024-05-052024-05-06YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-ivan-yakovych-gorbachevskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/gorbachevskiy_result-154x220.jpg;350;501,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/gorbachevskiy_result-154x220.jpg;350;501,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/gorbachevskiy_result-154x220.jpg;350;501,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/gorbachevskiy_result-154x220.jpg;350;501ai1ec-2658@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Міжнародний день акушерства

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/mildwifeday.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-18887" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/mildwifeday-486x486.jpg" alt="Головна" width="340" height="340" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/mildwifeday-486x486.jpg 486w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/mildwifeday-220x220.jpg 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/mildwifeday-150x150.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/mildwifeday-768x768.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/mildwifeday-300x300.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/mildwifeday-600x600.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/mildwifeday-696x696.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/mildwifeday-500x500.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/mildwifeday.jpg 900w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>Щороку, 5 травня, з 1991 року в понад 50 країнах світу відзначається Міжнародний день акушерки – International Day of the Midwife. 1987 року ідею проведення дня запропонувала Міжнародна конфедерація акушерок в Нідерландах. Конфедерацію засновано 1919 року, її об’єднує 88 акушерських асоціацій із 75 країн світу. Акушерство від французької «accoucher», що означає «народжувати» – одна з найдавніших наук про фізіологічні та патологічні процеси, пов’язані з вагітністю, пологами і післяпологовим періодом, а також методи діагностики, лікування та профілактики ускладнень вагітності і пологів. У виставковій залі ННМБУ організовано книжкову виставку до Міжнародного дня акушерства. На виставці демонструються монографії, довідники з діагностики, підручники, навчальні посібники, методичні рекомендації, практичні керівництва, практикуми з акушерства, вітчизняних та зарубіжних авторів. Шановні користувачі, ознайомлюючись та вивчаючи видання, із фондів ННМБ України, маєте можливість поринути у філософію найпотаємнішого – народження нового життя. У виданнях висвітлюються численні проблеми, що постають перед акушерством і гінекологією: від етичних питань штучного запліднення до глобальної значущості контрацепції, лікування онкогінекологічних захворювань та проблем пренатальної діагностики, психічних наслідків коронавірусної хвороби, особливостей захворюваності серед жінок-військовослужбовців та збереження репродуктивного здоров’я у жінок в умовах агресивної війни р ф проти України. Ще 20-30 років тому концепція ставлення до пологів, відомого французького акушера Мішеля Одена не сприймалася серйозно акушерами нашої країни. В акушерстві XX століття, зокрема радянському та пострадянському, не було індивідуального підходу до самого процесу, пологи розглядалися суто як біохімічний або імунологічний процес. Мішеляь Оден – це Лікар, який змінив світ акушерства. У XXI столітті акушерство України помітно змінилося. Поступово пологові будинки відмовилися від ліжок Рахманіна, таким чином акцентуючи увагу на бажанні жінки народжувати в зручному саме для неї положенні. Рахманівські ліжка – на смітник! Пологові зали, де раніше зазвичай знаходились 2-3 роділлі, поступово набували статусу індивідуальних пологових залів. Віднедавна, на відміну від радянського акушерства, роділля має право вибору того партнера в пологах, який на її думку буде максимально допомагати, підтримувати, радіти процесу появи нового життя. Медичний персонал починає розуміти, що межа між наданням медичної допомоги і створенням максимального комфорту стирається, що під час пологів жінка може і має право бачити поряд насамперед близьких людей, а не лікарів. Черговою зміною в українському акушерстві XXI століття стало формування толерантності до домашніх пологів у стратегії акушерства. Проте на сьогоднішній день домашні пологи знаходяться поза системою. Лікар не має права приїхати додому та офіційно прийняти пологи. Домашні пологи кваліфікують як такі, що знаходяться поза межами лікувального закладу, проте серед досить великої кількості громадян формується прогресивний рух за домашні пологи. 2017 року один із пологових будинків Києва розпочав проект «Домашні пологи у стінах пологового будинку», створивши максимально комфортні умови перебування родини в пологовому будинку. Водночас обмежили втручання медичного персоналу в фізіологічний процес пологів, мінімізували кількість медичного обладнання, пологова палата наповнилась ароматом з аромоламп, звучанням приємної заспокійливої музики тощо. Такі пологові зали викликають у породіль відчуття спокою та комфорту… за Мішелем Оденом. Спілкування з французьким акушером, який вперше завітав до українського пологового будинку «Трійця», надзвичайно вразило медичний персонал, закликаючи змінити концепцію ведення пологів. Як наслідок – в одному з пологових залів створили всі умови «за Оденом». Таким чином складається нова концепція розвитку акушерської служби України, що пропонує нові комфортні сімейні умови, але водночас і дає змогу тримати руку на пульсі. У стінах пологового будинку стало можливим зустріти нове життя у сімейному колі, при цьому професіонали контролюють та попереджають ускладнення в пологах, які зазвичай майже неможливо передбачити. Поєднуючи практику наближення до сімейних пологів з виключно грудним вигодовуванням, деякі пологодопоміжні заклади мають статус «Лікарня доброзичлива до дитини». Завдяки консультантам з грудного вигодовування батьки мають можливість навчитись розуміти потреби новонародженого. Все це у минулому столітті розпочав Мішель Оден. Отже, мандри світом видатного французького акушера допомагають здійснити мрію багатьох сімей, повною мірою насолодитися найпотаємнішим – народженням нового Життя. Де б ви не вивчали чи практикували акушерство й гінекологію, глибоке знання клінічних аспектів слугуватиме основою розуміння спеціальності та допоможе ефективно працювати й піклуватися про жінок. Мета бібліотеки – поширювати та забезпечити вас цими знаннями. Вітаємо всіх з Міжнародним днем акушерства! Бажаємо, щоб подяки за допомогу і сприяння при пологах, лилися рікою і відбивалися в душевному теплі і умиротворенні. Будьте вільні, здорові, щасливі, успішні у всіх сферах життя! Миру всім!2024-05-052024-05-06YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/mizhnarodnyj-den-akusherstva/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/mildwifeday-486x486.jpg;340;340,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/mildwifeday-486x486.jpg;340;340,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/mildwifeday-486x486.jpg;340;340,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/mildwifeday-486x486.jpg;340;340ai1ec-2657@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Міжнародний день боротьби за права інвалідів

<p style="text-align: justify;">Цей день покликаний звернути увагу людей на проблеми, пов’язані з захистом прав людей з обмеженими можливостями.</p> <p style="text-align: justify;">Свій початок історія “міжнародного дня боротьби за права інвалідів” бере 5 травня 1992 р. У цей день люди з обмеженими можливостями з сімнадцяти країн одночасно провели перший загальноєвропейський день боротьби за рівні права та проти дискримінації інвалідів. З того часу подібні заходи відбуваються кожне п’яте травня.</p> <p style="text-align: justify;">Метою Дня боротьби за права інвалідів є сприяння більш глибокому розумінню проблем, пов’язаних з інвалідністю, мобілізація підтримки прав, гідності та благополуччя інвалідів. Люди з обмеженими можливостями мають такі ж права на працевлаштування, доступну освіту й інфраструктуру, як інші категорії громадян.</p>2024-05-052024-05-06YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/mizhnarodnyj-den-borotby-za-prava-invalidiv/freeai1ec-7635@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Барченко Іван Петрович (1899-1973)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Barchenko_result.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21730" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Barchenko_result-175x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="440" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Barchenko_result-175x220.jpg 175w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Barchenko_result-387x486.jpg 387w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Barchenko_result-119x150.jpg 119w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Barchenko_result-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Barchenko_result-300x377.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Barchenko_result.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Барченко Іван Петрович (1899-1973) гігієніст, доктор медичних наук (1955), професор (1956). Іван Петрович закінчив Київський медичний інститут (1925). Працював лікарем (1925-1933); завідувачем навчальної частини, викладачем Білоцерківського медичного технікуму та Білоцерківського сільсько-господарського інституту (1933-1935); асистентом (1941-1943), доцентом (від 1946), завідувачем кафедри гігієни харчування (1944-1972), від 1973 – професором-консультантом Київського медичного інституту, одночасно начальником відділу санітарної освіти МОЗ УРСР (1943-1948). Був членом президії вченої Ради МОЗ УРСР (1957-1968). Працював над проблемою санітарної охорони продуктів харчування. Досліджував вплив різних харчових речовин і забруднювачів їжі на організм, зокрема епідемічну безпеку харчових продуктів, забруднених яйцями гельмінтів. Наукові праці: “Значение некоторых пищевых продуктов как возможного фактора заражения населения гельминтами” (1953); “Дегельминтизация пищевых продуктов” (1955); “Санітарно-гельмінтологічний контроль за продуктами харчування і напоями” (1959); “Їжа та здоров’я” (1963); “Курс лекцій з 23 тем з гігієни харчування” (1969); “Гігієна харчування на сільськогосподарських роботах” (1972); “Очерки истории отечественной гигиенической науки о питании” (1975). <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат: </strong> Пищевые продукты как фактор передачи основных геогельминтозов (1954). Шифр зберігання: 616.96 Б-267 <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Барченко І. П., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ul> <li>Їжа та здоров’я (1959). Шифр зберігання: 613.2 Б-267</li> <li>Очерки истории отечественной гигиенической науки о питании (1975). Шифр зберігання: Б-15352</li> <li>Руководство к производственному обучению студентов по гигиене питания (1965). Шифр зберігання: 613.2 Р-851</li> <li>Санітарно-гельмінтологічний контроль за продуктами харчування, водою і напоями (1959). Шифр зберігання: 613.2 Б-267</li> <li>Гігієна харчування на сільськогосподарських роботах (1972). Шифр зберігання: Б-6664</li> <li>Микроэлементы в питании населения. (Лекции для студентов санитарно-гигиенических факультетов) (1969). Шифр зберігання: 1969 Б-267</li> </ul>2024-05-062024-05-07YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-ivan-petrovych-barchenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Barchenko_result-175x220.jpg;350;440,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Barchenko_result-175x220.jpg;350;440,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Barchenko_result-175x220.jpg;350;440,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Barchenko_result-175x220.jpg;350;440ai1ec-7636@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Розуменко Володимир Давидович (1949) 

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Rozumenko_result.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21728" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Rozumenko_result-171x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="449" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Rozumenko_result-171x220.jpg 171w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Rozumenko_result-379x486.jpg 379w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Rozumenko_result-117x150.jpg 117w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Rozumenko_result-150x193.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Rozumenko_result-300x385.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Rozumenko_result.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Розуменко Володимир Давидович (1949) головний науковий співробітник відділу нейроонкології, керівник клініки внутрішньомозкових пухлин Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України. Нейрохірург вищої кваліфікаційної категорії, відмінник охорони здоров’я, професор, доктор медичних наук, заслужений лікар України, академік УАН, АІНУ. Дійсний член Українського товариства “Інтелект нації”. Почесний професор Європейського Університету. Володимир Давидович закінчив Дніпропетровський медичний інститут (1972). Відтоді 4 роки працював лікарем-нейрохірургом у Дніпропетровській обласній лікарні ім. І.І. Мечнікова. З 1976 працює в Інституті нейрохірургії, де пройшов шлях від клінічного ординатора (1976-1978), аспіранта (1978-1980), молодшого наукового співробітника (1980-1984), старшого наукового співробітника (1984-1992), провідного наукового співробітника (1992-1995) до головного наукового співробітника, керівника нейроонкологічної клініки (з 1995). У 1991 захистив докторську дисертацію “Лазерно-мікрохірургічні операції при внутрішньочерепних пухлинах”. Провідний фахівець у галузі нейроонкології та лазерної клінічної нейрохірургії, розробник нових високоефективних лазерно-мікрохірургічних методів оперативних втручань на центральній нервовій системі, методу лазерної термодеструкції та фотодинамічної терапії злоякісних пухлин головного мозку, принципово нового лазерного та навігаційного технічного забезпечення нейрохірургічних операцій. Наукову та клінічну роботу в Інституті нейрохірургії поєднує з педагогічною роботою на кафедрі нейрохірургії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика та на кафедрі психології Київського університету ринкових відносин. Радник Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства (2002-2005), першого віце-прем’єр-міністра України (2005), Секретаря Ради національної безпеки і оборони України (2006). Також він є радником з медичних питань генерального комісара Міжнародної поліцейської корпорації (з 2006). <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат:</strong> Диагностика и хирургическое лечение опухолей теменных долей головного мозга (1980). Шифр зберігання: Р-25893 <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені В. Д. Розуменком одноосібно або у співавторстві:</strong> <ul> <li>Лазерная нейрохирургия (1992). Шифр зберігання: Б-70865</li> <li>Мультимодальная нейронавигация в хирургии опухолей головного мозга (2017). Шифр зберігання: Б-97980</li> </ul>2024-05-072024-05-08YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-volodymyr-davydovych-rozumenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Rozumenko_result-171x220.jpg;350;449,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Rozumenko_result-171x220.jpg;350;449,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Rozumenko_result-171x220.jpg;350;449,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Rozumenko_result-171x220.jpg;350;449ai1ec-2659@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Міжнародний день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця

<p style="text-align: justify;">День Червоного Хреста і Червоного півмісяця заснований на честь швейцарського гуманіста Анрі Дюнана, який народився цього дня в 1828 р. У середині минулого сторіччя з його ініціативи вперше стали створюватися групи добровольців, які надавали допомогу пораненим на полях битв. У 1863 р. за його ініціативою була скликана конференція, що поклала початок міжнародному товариству Червоного Хреста.</p> <p style="text-align: justify;">Офіційно назву “Міжнародний Червоний Хрест” було затверджено в 1928 р. на 13-й міжнародній конференції в Гаазі, де був прийнятий статут організації, що змінювався згодом у 1952 і 1965 рр.</p> <p style="text-align: justify;">На 25-й міжнародній конференції Червоного Хреста, що відбулася в жовтні 1986 р., було затверджено нову назву організації – “Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця”. Завдання організації – надання допомоги пораненим, хворим і військовополоненим під час збройних конфліктів, допомога жертвам стихійних лих. Основні принципи діяльності руху – гуманність, неупередженість, добровільність, єдність, універсальність.</p> <p style="text-align: justify;">У всіх куточках планети Міжнародний Рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця здійснює свою діяльність, щоб допомогти кожній людині. Всесвітнє співтовариство Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, що об’єднує у своїх рядах майже півмільйона співробітників і 17 мільйонів волонтерів, є потужною силою, здатною змінити на краще життя тих, хто перебуває в найбільш уразливому становищі.</p>2024-05-082024-05-09YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/mizhnarodnyj-den-chervonogo-hresta-i-chervonogo-pivmisyatsya/freeai1ec-2662@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

День пульмонолога

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/pday.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19013" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/pday-220x220.jpg" alt="Головна" width="340" height="340" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/pday-220x220.jpg 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/pday-486x486.jpg 486w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/pday-150x150.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/pday-768x768.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/pday-300x300.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/pday-600x600.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/pday-696x696.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/pday-500x500.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/pday.jpg 770w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>Починаючи з 1997 р., 17 травня відзначається професійне свято “День пульмонолога”. <p style="text-align: justify;">Пульмонологія – це розділ клінічної медицини, що вивчає хвороби органів дихання (трахеї, бронхів, легень і плеври). Дихання належить до основних функцій організму. Без нього людина може прожити не більше 7 хвилин. Тому справедливо вважається, що дихання є ознакою життя. Хто не дихає, той не живе.</p> Захворювання органів дихання є серйозною проблемою сучасної медицини через широке поширення, прогресуючий перебіг, скорочення якості та тривалості життя. Хвороби органів дихання залишаються найбільш розповсюдженими в Україні.2024-05-172024-05-18YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/den-pulmonologa/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/pday-220x220.jpg;340;340,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/pday-220x220.jpg;340;340,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/pday-220x220.jpg;340;340,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/pday-220x220.jpg;340;340ai1ec-7643@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Дуда Олександр Костянтинович (1959)

<img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-22086 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Duda_O.K.jpg" alt="Головна" width="400" height="369" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Duda_O.K.jpg 400w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Duda_O.K-238x220.jpg 238w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Duda_O.K-163x150.jpg 163w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Duda_O.K-150x138.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Duda_O.K-300x277.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" />Дуда Олександр Костянтинович (1959) інфекціоніст, доктор медичних наук (2007), професор (2011), завідувач кафедри інфекційних хвороб Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (з 2010). Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1982). З 2009 експерт МОЗ з материнської смерті, спричиненої інфекційними ускладненнями. Заступник проректора з лікувальної роботи Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. Заступник проректора з лікувальної роботи. Основні напрями наукової та практичної діяльності: гострі та хронічні вірусні гепатити: діагностика та лікування; грип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції: діагностика та лікування; лихоманки нез’ясованої етіології; антибіотик асоційовані діареї: діагностика, лікування та профілактика; міокардити різної етіології. Наукові праці: “Особенности клинического течения и функционального состояния миокарда у больных дифтерийным миокардитом” (1997); “Клінічний перебіг і стан кардіогемодина-міки у хворих з різними варіантами дифтерійного міокардиту” (1998); “Критерии диагностики дифтерийного миокардита” (1999); “Особенности изменений сис-толической и диастолической функций левого желудочка у больных дифтерийным миокардитом по данным допплер-эхокардиографического исследования” (1999); “Особенности течения дифтерии у лиц пожилого и старческого возраста” (2002); “ВИЧ-инфекция — актуальность и реальность” (2003); “Острый респираторный дистресс синдром в инфектологии” (2010); “Церебральная форма малярии. Актуальность. Клиника” (2010); “Хронічний вірусний гепатит С у вагітних: клініко-епідеміологічні особливості” (2011); “Мікоплазмова респіраторна інфекція (лекція)” (2010);”Болезнь Вильсона и беременность (клиническая лекция)” (2012); “Герпетична та герпесвірусна інфекція” (2015) та ін.  2024-05-172024-05-18YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksandr-kostyantynovych-duda/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Duda_O.K.jpg;400;369,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Duda_O.K.jpg;400;369,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Duda_O.K.jpg;400;369,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Duda_O.K.jpg;400;369ai1ec-2663@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день сімейного лікаря

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/family-doctor-day.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19015" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/family-doctor-day-220x220.jpg" alt="Головна" width="340" height="340" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/family-doctor-day-220x220.jpg 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/family-doctor-day-486x486.jpg 486w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/family-doctor-day-150x150.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/family-doctor-day-768x768.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/family-doctor-day-300x300.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/family-doctor-day-600x600.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/family-doctor-day-696x696.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/family-doctor-day-500x500.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/family-doctor-day.jpg 900w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>З 19 травня 2011 р. Всесвітня організація сімейних лікарів WONCA започаткувала святкування Всесвітнього дня сімейного лікаря. За визначенням WONCA, сімейний лікар (лікар загальної практики) – фахівець, який надає первинну медико-санітарну допомогу всім членам сім’ї, незалежно від віку, статі, характеру захворювання, з урахуванням психологічних, соціальних, культурних та особистих особливостей пацієнта та родини. Цей день присвячений ролі сімейного лікаря (лікаря загальної практики) в системах охорони здоров’я всього світу, він дає можливість підкреслити важливий внесок сімейних лікарів у охорону здоров’я населення. За даними світової статистики, близько 80 % усіх проблем, пов’язаних зі здоров’ям, у розвинутих країнах світу сьогодні вирішуються на етапі загальної лікарської практики. І сьогодні в більшості країн світу система сімейної медицини є основою національної охорони здоров’я, а в університетах активно створюються програми (кафедри) для підготовки сімейних лікарів В Україні впровадження інституту лікаря загальної практики розпочато в 2011 р. в рамках реформування й удосконалення первинної медико-санітарної допомоги в окремих областях. Сімейні лікарі доказали, що вони можуть проводити ефективну профілактику захворювань та лікувати широке коло захворювань.2024-05-192024-05-20YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-simejnogo-likarya/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/family-doctor-day-220x220.jpg;340;340,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/family-doctor-day-220x220.jpg;340;340,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/family-doctor-day-220x220.jpg;340;340,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/family-doctor-day-220x220.jpg;340;340ai1ec-7637@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Сахарчук Іван Іванович (1929)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Saharchuk_result.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21726" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Saharchuk_result-155x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="496" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Saharchuk_result-155x220.jpg 155w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Saharchuk_result-343x486.jpg 343w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Saharchuk_result-106x150.jpg 106w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Saharchuk_result-150x212.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Saharchuk_result-300x425.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Saharchuk_result.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Сахарчук Іван Іванович (1929) терапевт, доктор медичних наук (1966), професор кафедри терапії педіатричного факультету (1968-1970), завідувач кафедри терапії стоматологічного факультету (з 1971) Київського медичного інституту ім. О.О. Богомольця. Заслужений працівник Вищої школи України, член Нью-Йоркської академії наук. Закінчив Львівський медичний інститут (1955). У 1965 захистив докторську дисертацію “Кровотворение при основных формах патологии щитовидной железы”. Основним напрямом наукових досліджень є: вивчення патогенезу серцевої недостатності, обумовленої ішемічною хворобою серця, гіпертонічною хворобою та хронічним легеневим серцем, разом з розробкою сучасних схем і методів комплексної патогенетичної терапії хворих на серцеву недостатність, включаючи її рефракторні форми. Наукові праці: “Лечение больных с легочно-сердечной недостаточностью” (1977); “Медикаментозное лечение сердечно-сосудистых расстройств” (1985); “Неотложные состояния в клинике внутренних болезней” (1985); “Основи функціональної діагностики внутрішніх хвороб” (2000); “Воспалительные заболевания легких: дифференциальная диагностика и лечение” (2005); “Воспалительные заболевания бронхов: диагностика и лечение” (2005). <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат:</strong> Лечение больных тиреотоксикозом 6-метилтиоурацилом в амбулаторных условиях (1959). Шифр зберігання: 616.4 С 221. <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені І. І. Сахарчуком одноосібно або у співавторстві</strong>: <ul> <li>Антибактеріальна і протимікозна терапія у клінічній медицині (2004). Шифр зберігання: Б-85146.</li> <li>Вирусные заболевания. Клиника, диагностика, лечение (2007). Шифр зберігання: В-7032.</li> <li>Воспалительные заболевания бронхов (2005). Шифр зберігання: В-6549.</li> <li>Клінічна пульмонологія (2003). Шифр зберігання: В-6014.</li> <li>Лечение больных с легочно-сердечной недостаточностью (1977). Шифр зберігання: Б-22289.</li> <li>Лечение эндемического и токсического зоба (1969). Шифр зберігання: 1969 С 221и.</li> <li>Моя молитва : сборник стихов (1985). Шифр зберігання: Б-52325.</li> <li>Основи функціональної діагностики внутрішніх хвороб (2000). Шифр зберігання: Б-78971.</li> <li>Сердечная недостаточность у лиц пожилого и старческого возраста (1973). Шифр зберігання: Б-6920.</li> </ul>2024-05-192024-05-20YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-ivan-ivanovych-saharchuk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Saharchuk_result-155x220.jpg;350;496,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Saharchuk_result-155x220.jpg;350;496,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Saharchuk_result-155x220.jpg;350;496,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Saharchuk_result-155x220.jpg;350;496ai1ec-2664@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день травматолога

  <a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/World-Trauma-Day-1.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19019" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/World-Trauma-Day-1-220x220.jpg" alt="Головна" width="340" height="340" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/World-Trauma-Day-1-220x220.jpg 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/World-Trauma-Day-1-150x150.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/World-Trauma-Day-1-300x300.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/World-Trauma-Day-1.jpg 420w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>Щорічно 20 травня лікарі всього світу, які спеціалізуються в травматології та ортопедії, відзначають своє професійне свято. Травматологія – мати всіх хірургічних спеціальностей, один з найдавніших розділів клінічної медицини, історія якого нараховує багато століть. З початку зародження цивілізації та до сьогодні людство страждає від поранень і каліцтв. У сучасному світі травматизм і смертність внаслідок травми постійно зростають. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, від травм щороку гинуть 2 млн чоловік, а травми різного ступеня тяжкості отримують близько 30 млн людей. Травматизм – це не тільки медична, а й соціальна проблема сучасного суспільства.2024-05-202024-05-21YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-travmatologa/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/World-Trauma-Day-1-220x220.jpg;340;340,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/World-Trauma-Day-1-220x220.jpg;340;340,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/World-Trauma-Day-1-220x220.jpg;340;340,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/World-Trauma-Day-1-220x220.jpg;340;340ai1ec-7638@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Тижненко Олександр Мойсейович (1874-1944)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/tuhnenko_result.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21724" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/tuhnenko_result-158x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="487" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/tuhnenko_result-158x220.jpg 158w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/tuhnenko_result-349x486.jpg 349w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/tuhnenko_result-108x150.jpg 108w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/tuhnenko_result-150x209.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/tuhnenko_result-300x418.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/tuhnenko_result.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Тижненко Олександр Мойсейович (1874-1944) дерматовенеролог, доктор медицини (1909), професор, завідувач кафедри шкірних і венеричних хвороб (1921-1941), декан лікуваль­ного факультету (1926-1936) Київського медичного інституту. Олександр Мойсейович закінчив Санкт-Петербурзьку військово-медичну академію (1899). Учень І.П. Павлова. Після закінчення навчання служив лікарем воєнних госпіталів (1900-1906). У вересні 1907 був відряджений у Санкт-Петербурзьку військово-медичну академію, де в 1909 році захистив дисертацію “О влиянии фитина и глицеринфосфатного натрия на обмен азота и фосфора у человека”. Впродовж двох років (1910-1912) служив військовим лікарем, потім навчався за кордоном. З липня 1914 прикомандирований до клініки професора Т.П. Павлова для вивчення венеричних та шкірних хвороб. З початком Першої світової війни служив військовим лікарем у госпіталях. З 1919 – доцент кафедри шкірних та венеричних хвороб Московського медичного інституту. У 1921 був обраний завідувачем кафедри дерматовенерології Київського медичного інституту (українська лектура). Під його керівництвом співробітники клініки вивчали червоний і туберкульозний вовчак, псоріаз, пухирчатку, хронічну виразкову піодермію. Першим у вітчизняній літературі описав низку дерматозів. За його ініціативою була збудована клініка (1926). Він керував клінікою до 1941, з початком Великої Вітчизняної війни виїхав на Захід. Організатор Київського дерматовенерологічного товариства (1922). Наукові праці: “Захворювання шкіри” (1935); “Влияние гонореи и ее осложнений на трудоспособность муж­чин” (1935); “О некоторых химических средствах для топической диагностики обыкновенной волчанки” (1936); “К вопросу о влиянии специфической терапии на организм больных сифилисом” (1940).2024-05-232024-05-24YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksandr-mojsejovych-tyzhnenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/tuhnenko_result-158x220.jpg;350;487,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/tuhnenko_result-158x220.jpg;350;487,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/tuhnenko_result-158x220.jpg;350;487,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/tuhnenko_result-158x220.jpg;350;487ai1ec-2714@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Міжнародний день розсіяного склерозу

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/ms.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19131" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/ms-220x220.jpg" alt="Головна" width="340" height="340" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/ms-220x220.jpg 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/ms-486x486.jpg 486w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/ms-150x150.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/ms-300x300.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/ms-600x600.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/ms-500x500.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/ms.jpg 634w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>Міжнародний День розсіяного склерозу був встановлений Міжнародною федерацією товариств розсіяного склерозу з метою інформування про проблему розсіяного склерозу, а також розширення глобального руху організацій РС й об’єднання національних і регіональних організацій, пошуку джерел фінансування глобального руху з проблем розсіяного склерозу. Відзначається “Міжнародний День розсіяного склерозу” щорічно в останню середу травня. Розсіяний склероз – це хвороба, що вражає головний мозок, зорові нерви, спинний мозок, що призводить до порушення відповідних функцій організму. Вона характеризується утворенням хаотично розсіяних вогнищ демієлінізації – втрати мієліну, білої жирової речовини, що покриває аксони – нервового волокна. Ця проблема є настільки поширеною та болючою для всього цивілізованого світу, що вчені, не покладаючи рук, працюють над створенням ліків, які могли б щонайменше ефективно уповільнювати захворювання. Крім того, досі не створено засобів профілактики розсіяного склерозу – в цьому напрямі також тривають наукові дослідження. Досі існують проблеми з раннім виявленням хвороби – в багатьох випадках лікарі можуть повідомити пацієнтові остаточний діагноз лише тоді, коли нервова система уражена достатньо сильно. Клінічні дослідження різних засобів тривають в усьому світі, деякі з них проводяться і в Україні.2024-05-272024-05-28YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/mizhnarodnyj-den-rozsiyanogo-sklerozu-2/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/ms-220x220.jpg;340;340,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/ms-220x220.jpg;340;340,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/ms-220x220.jpg;340;340,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/ms-220x220.jpg;340;340ai1ec-13948@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Міжнародний день дій за жіноче здоров’я

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/05/29may-356x200.jpg" width="356" height="200" /></div>Міжнародний день дій за жіноче здоров’я відзначається у всьому світі 28 травня, починаючи з 1987 року. Головною метою цього дня є сприяння сексуальному та репродуктивному здоров’ю та правам жінок у всьому світі. З метою поширення наукової інформації та популяризації медичних знань Національна наукова медична бібліотека України експонує тематичну книжкову виставку “До Всесвітнього дня здоров’я жінок”. В експозиції представлені наукові, науково-популярні, довідкові видання, монографії та практичні посібники, де розглядаються питання наукового та практичного розв’язку сучасних проблем здоров’я жінки. Висвітлені питання традиційних і комплементарних методик профілактики та лікування, загальної гігієни й екології людини, оздоровчого харчування, естетичної косметології тощо. <strong>Рощин, Александр Анатольевич. </strong>Популярная психиатрия / А. А. Рощин. – Киев : Проф. изд. Украина, 2020. – 247 с. З великим задоволенням представляємо Вам, шановні користувачі, книгу, через яку ви зможете познайомитися з доволі загадковою галуззю медицини – психіатрією, що вивчає соматичні захворювання (захворювання тіла) та психосоматичні захворювання (захворювання душі). <strong>Макдонах, Барри. </strong>Вызов. Конец тревожности и паническим атакам : пер. с англ. / Б. Макдонах. – Киев : Мультиметод, 2021. – 259 с. За допомогою цього керівництва ви дізнаєтесь: як зупинити напади паніки та припинити відчувати тривогу, контролювати свої думки, підвищити свою впевненість і знову почати жити сміливим і вільним життям. <strong>Скерлок-Дюрана, Сюзанна. </strong>Верни себе свое тело. Исцеление от травмы и пробуждение мудрости вашего тела : пер. с англ. / С. Скерлок-Дюрана. – Киев : Мультиметод, 2019. – 187 с. Авторка у своїй роботі розкриває мудрість людського тіла, його безмежну всесильність. Це книга-путівник, як жити тут і тепер. <strong>Ворник Б. М.</strong> Женская сексология и сексопатология : рук. для врачей / Б. М. Ворник, О. В. Ромащенко, М. И. Коган. – 2-е изд., доп. – Киев : Семья, 2016. – 365 с. Представляємо керівництво, де детально описані прояви сексуальності та партнерських відносин, поняття про норму, гармонію та дисгармонію. <strong>Кашуба, Микола Олексійович</strong>. Азбука здоров’я : посібник для самостійної роботи студентів з окремих розділів предмета “Загальна гігієна та екологія людини” / М. О. Кашуба. – Тернопіль : Укрмедкн., 2019. – 247 с. Регулярний догляд за собою і своїм здоров’ям, здоровий спосіб життя, основи здорового глузду в харчуванні, фізичні та розумові навантаження, бути на крок попереду хвороби – це питання, котрі розглядає М.О. Кашуба у своєму посібнику. <strong>Фітотерапія інсомнії</strong> : навч. посіб. / В. І. Кривенко [та ін.]. – Вид. 2-е, допов. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2018. – 255 с. Авторський колектив у посібнику наводить відомості щодо застосування в медичній практиці фітолікування порушень сну та безсоння традиційними методами, а також надає характеристику 75 рослинам, що виявляють лікувальну снодійну дію. Автори дають можливість приєднатися до накопиченої століттями мудрості людства. Навчать читача власноручно виготовляти лікувальні соки, настої, відвари. <strong>Дієтологія в косметології</strong> : підруч. для студентів закл. вищ. освіти / за ред. О. Г. Башури. – Харків : НФаУ : Золоті сторінки, 2019. – 262 с. Автори присвятили книгу темі раціонального (здорового) та лікувального харчування. Адже їжа дає енергію, без якої неможливі життя та краса жінки. З цього видання ви дізнаєтесь про основи здорового харчування жінок після 40 років, вагітних і годуючих матерів, особливості харчування в косметології, комплексний науково-практичний напрям, що отримав назву науки про їжу та харчування – нутриціології.2024-05-282024-05-29YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/mizhnarodnyj-den-dij-za-zhinoche-zdorov-ya/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/05/29may-218x123.jpg;218;123;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/05/29may-356x200.jpg;356;200;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/05/29may-741x417.jpg;696;392;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/05/29may.jpg;900;506;ai1ec-2715@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день боротьби проти астми і алергії

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/A392EE04-D853-44AD-938C-59BB37767298.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19186" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/A392EE04-D853-44AD-938C-59BB37767298.jpeg" alt="Головна" width="340" height="340" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/A392EE04-D853-44AD-938C-59BB37767298.jpeg 355w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/A392EE04-D853-44AD-938C-59BB37767298-220x220.jpeg 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/A392EE04-D853-44AD-938C-59BB37767298-150x150.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/A392EE04-D853-44AD-938C-59BB37767298-300x300.jpeg 300w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>Був заснований за рішенням ВООЗ і відзначається щорічно спільно з Всесвітнім днем хворого на алергію. <p style="text-align: justify;">Однією з причин алергії є величезне антигенне навантаження на організм через негативний вплив природних і техногенних подразнюючих чинників. Алергічні захворювання найбільш поширені в мегаполісах – тут рівень захворюваності може сягати 60 % від усього населення.</p> <p style="text-align: justify;">Алергія – це гостра нетипова реакція імунної системи на різноманітні речовини. Алергічна реакція може проявлятися як алергічний риніт, сльозотеча (кон’юнктивіт), бронхіальна астма, шкірні реакції, кропив’янка (свербіж, висип тощо), набряк Квінке, анафілактичний шок.</p> <p style="text-align: justify;">Мета проведених у цей день заходів – залучення уваги громадськості до цих важливих проблем. Статистика невблаганна: за даними епідеміологічних досліджень, на даний час більше 40 % населення мають ті чи інші ознаки алергії. Мова вже може йти про неінфекційну пандемю: кожна третя людина хвора на алергічний риніт і майже кожна десята – на бронхіальну астму.</p>2024-05-302024-05-31YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-borotby-proty-astmy-i-alergiyi/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/A392EE04-D853-44AD-938C-59BB37767298.jpeg;340;340,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/A392EE04-D853-44AD-938C-59BB37767298.jpeg;340;340,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/A392EE04-D853-44AD-938C-59BB37767298.jpeg;340;340,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/A392EE04-D853-44AD-938C-59BB37767298.jpeg;340;340ai1ec-2716@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням

<p style="text-align: justify;">Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням був встановлений у 1987 р. Всесвітньою організацією охорони здоров<em>’</em>я, відзначається 31 травня кожного року. У цей день по всьому світу проходять антитютюнові акції.</p> <p style="text-align: justify;">У березні 2006 р. Верховна Рада України ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну. Конвенція зобов<em>’</em>язує учасників вживати конкретних заходів, спрямованих на подолання тютюнової пандемії.</p> <p style="text-align: justify;">Причиною появи боротьби з тютюнопалінням є передчасна смертність і хвороби в усьому світі, яким людство здатне запобігти. На сьогоднішній день, за даними звіту Всесвітньої організації охорони здоров<em>’</em>я (ВООЗ), від вживання тютюну щороку помирають понад 5 мільйонів людей; очікується, що до 2030 р. ця цифра зросте до 8 мільйонів смертей щорічно. В Європейському регіоні тютюн винен у смерті близько 1,6 мільйонів людей на рік.</p> <p style="text-align: justify;">Основними причинами смертей, пов<em>’</em>язаних із тютюнопалінням, є серцево-судинні захворювання (47 %); захворювання органів дихання (19 %); рак легень (16 %); інші види раку (9 %); інші причини (9 %). Близько 70 % пов<em>’</em>язаних із тютюном смертей сталися з людьми віком від 35 до 69 років, а це означає, що кожен померлий у цій віковій групі втратив у середньому 19 років життя.</p> <p style="text-align: justify;">В Україні палять близько 11,5 млн жителів, з них 9,1 млн чоловіків і 2,5 млн жінок. У відсотковому відношенні – 60 % і 11,2 % відповідно. Приблизно третина населення у віці від 18 до 25 років є постійними курцями. Більш, ніж половина всіх курців свою першу сигарету викурили у віці до 12 років.</p> <p style="text-align: justify;">Куріння перетворилося на соціальну проблему, якою змушені займатися міжнародні організації. Багато країн світу відмовляються від тютюнопаління, створюють спеціальні закони щодо обмеження паління або вживання тютюну в спеціально відведених місцях.</p>2024-05-312024-06-01YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-borotby-z-tyutyunopalinnyam/freeai1ec-13953@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Міжнародний день захисту дітей

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/05/childday-330x220.jpg" width="330" height="220" /></div>1 червня, чудового літнього дня в Україні, як і у всьому світі, відзначається Міжнародний день захисту дітей – “International Day for Protection of Children” ‒ прекрасне свято маленьких громадян України. Відповідно до Конвенції ООН, прийнятої резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН – діти мають права на життя і здоровий розвиток, на сім’ю, на освіту, дозвілля, свободу думки тощо. І ми – дорослі, повинні забезпечити нашим дітям їх права, піклуватися про їх здоров′я, дарувати любов. У ″Міжнародний день захисту дітей″ нагадуємо та привертаємо увагу медичних працівників, громадськості до вирішення проблем охорони здоров’я материнства і дитинства. Здоров′я дітей – це сучасне і майбутнє нації, продовження роду людського та запорука успішного розвитку суспільства. Пропонуємо до вашої уваги книжкову виставку до ″Міжнародний дня захисту дітей″. У книгах та періодичних виданнях з фондів Національної наукової медичної бібліотеки України висвітлені питання особливостей нормального росту й розвитку дитини, діагностики, лікування та профілактики поширених дитячих захворювань і розладів, психологічного стану дітей, освіти, сексуального виховання підлітків та багато іншої цікавої та важливої інформації. <strong>Ферт Ольга Григорівна. Інклюзія дітей з порушеннями психічного розвитку</strong> / О. Г. Ферт; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2020. – 431 с. У книзі (монографії) викладено сучасні обгрунтування, погляди, на дослідження інклюзивної парадигми в Україні. Наведено теорію і практику впровадження інклюзивної форми освіти дітей із порушеннями психічного розвитку, диференційного підходу до таких дітей в освітньому процесі, аспекти комплексної роботи з сім′єю дитини. <strong>Практичний посібник з педіатрії : для студентів старших курсів медичного університету, лікарів-інтернів, педіатрів, лікарів, лікарів загальної практики- сімейної медицини</strong> / О. С. Яблонь [та ін.] ; за заг. ред. О. С. Яблонь ; Вінниц. нац. мед. ун-т ім. М. І. Пирогова. – Вінниця : Рогальська І. О., 2018. – 246 с. У посібнику викладені сучасні погляди на етіологію та патогенез найпоширеніших захворювань дитячого віку, сучасні методи діагностики та лікування згідно з протоколами і настановами з педіатрії країн з високим рівнем економічного розвитку та України. Кожен розділ містить тести з еталонами відповідей та клінічні задачі, які дозволять перевірити та застосовувати на практиці набуті знання. <strong>Ткач, Христина. Обстеження мовленнєвого розвитку у дітей з аутизмом та тяжкими порушеннями мовлення на основі поведінкового підходу</strong> : практичний посібник / Х. Ткач. – Дрогобич : Коло, 2020. – 159 с. Чудовий посібник – це своєрідна карта, на якій ви легко зможете побудувати індивідуальний маршрут для кожної дитини. Ним можуть користуватися як спеціалісти, так і батьки та всі хто дотичний до теми розвитку мовлення у дітей з порушеннями мовлення. <strong>Катілов, Олександр Васильович. Клінічна пульмонологія дитячого віку : навчальний посібник для вищих медичних навчальних закладів</strong> / О. В. Катілов, Д. В. Дмитрієв, К. Ю. Дмитрієва ; Вінниц. нац. мед. ун-т ім. М. І. Пирогова МОЗ України. – Вінниця : Нова кн., 2020. – 316 с. Дану книгу присвячено практичним питанням клінічної пульмонології дитячого віку. Автори висвітлюють з практичної точки зору головні питання діагностики, лікування основних клінічних синдромів та захворювань органів дихання у дітей.2024-06-012024-06-02YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/mizhnarodnyj-den-zahystu-ditej/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/05/childday-218x145.jpg;218;145;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/05/childday-330x220.jpg;330;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/05/childday-729x486.jpg;696;464;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/05/childday.jpg;900;600;ai1ec-7729@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Балицький Костянтин Петрович (1924-1995)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Baluckuy-1.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21878" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Baluckuy-1-149x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="518" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Baluckuy-1-149x220.jpeg 149w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Baluckuy-1-101x150.jpeg 101w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Baluckuy-1-150x222.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Baluckuy-1.jpeg 250w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Балицький Костянтин Петрович (1924-1995) онколог, патофізіолог, доктор медичних наук (1965), професор (1966). Закінчив Київський медичний інститут (1946). Костянтин Петрович працював в Інституті експериментальної біології й патології МОЗ УРСР у відділі експериментальної онкології: 1950-1953 – молодший науковий спеціаліст; від 1960 – в Українському НДІ експериментальнї і клінічної онкології: заступник директора з наукової роботи, керівник лабораторії (1967-1971). Після реорганізації цього Інституту, в 1971-1995 – завідувач відділу Інституту проблем онкології НАНУ. Розробив оригінальний напрям в онкології – вивчення механізмів протипухлинного захисту, що дало змогу визначити нові методи діагностики та лікування злоякісних пухлин. Провів дослідження в галузі застосування ультразвуку в онкології та фітотерапії пухлин. Досліджував різноманітні аспекти історії вітчизняної медицини. Був віце-президентом Міжнародного наукового товариства “Європейська робоча група з психосоматичного вивчення раку”. Читав курс лекцій в Японії (1982). Наукові праці: “Опухолевый процесс и нервная система” (1958); “Реактивность организма и химиотерапия опухолей” (1975); “Лекарственные растения и рак” (1982); “Стресс и метастазирование злокачественных опухолей” (1987). <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат:</strong> <ol> <li>О роли фактора распространения в патогенезе злокачественного роста (1952). Шифр зберігання: 616.006 Б-204</li> <li>Роль центральной нервной системы в реактивности организма и сопротивляемости развитию злокачественных опухолей: ( Экспериментальное исследование) (1964). Шифр зберігання: 616.006 Б-204</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Вклад учених Академії наук Української РСР в розвиток медицини (1957). Шифр зберігання: 61/06/ К-125</li> <li>К чему приводит злоупотребление алкоголем (1927). Шифр зберігання: 613.8 К-642</li> <li>Лекарственные растения в терапии злокачественных опухолей (1980). Шифр зберігання: 616-006-085.322 Б-39599</li> <li>Лекарственные растения и рак (1982). Шифр зберігання: 616-006-085 Б-40390</li> <li>Нервная система и противоопухолевая защита (1983). Шифр зберігання: 616-006-02 Б-44310</li> </ol>2024-06-032024-06-04YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-kostyantyn-petrovych-balytskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Baluckuy-1-149x220.jpeg;350;518,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Baluckuy-1-149x220.jpeg;350;518,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Baluckuy-1-149x220.jpeg;350;518,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Baluckuy-1-149x220.jpeg;350;518ai1ec-7733@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Говорова Марія Степанівна (1914-1973)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Govorova.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21877" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Govorova-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Govorova-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Govorova-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Govorova-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Govorova-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Govorova-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Govorova.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Говорова Марія Степанівна (1914-1973) гастроентеролог, доктор медичних наук (1960), професор (1966). Закінчила Харківський медичний інститут (1936). У 1937-1940 та 1963-1973 працювала в Київському інституті удосконалення лікарів: від 1965 – завідувачка кафедри гастроентерології та дієтології; 1944-1949 – в Українському інституті клінічної медицини (нині Інститут кардіології АМНУ, Київ); від 1949 – в Українському НДІ харчування (Київ): завідувачка клініки. Напрями наукових досліджень: гастроентерологія, дієтотерапія, організація лікувального харчування, лікувальна кулінарія. Наукові праці: “Зміна глікемічних кривих і артеріо-венозної різниці по цукру крові у собак до і після резекції шлунка” (1959); “Изменение некоторых показателей углеводного и липидного обмена после сахарной нагрузки у больных атеросклерозом с явлениями хронической коронарной недостаточности” (1962); “Состояние тканевого углеводного обмена у больных язвенной болезнью после резекции желудка”; “Краткое руководство по организации лечебного питания в больничных учреждениях” (1965); “Указания по повышению квалификации врачей, диетсестер и диетповаров по лечебному питанию” (1965). <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат:</strong> Ближайшие и отдаленные последствия резекции желудка у больных, страдающих язвенной болезнью (1957). Шифр зберігання: 616.3 Г 577. <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Говорової М. С., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Краткое руководство по организации лечебного питания в больничных учреждениях (1966). Шифр зберігання: 615.8 К 786.</li> <li>Краткое руководство по организации лечебного питания в общественных столовых (1964).Шифр зберігання: 615.854 К 786.</li> <li>Методические указания к применению примерного семидневного меню-раскладки, рекомендуемого для лечения больных атеросклерозом (1961). Шифр зберігання: 616.1 М 545.</li> <li>Методические указания к применению примерного семидневного меню-раскладки, рекомендуемого для лечения больных при резекции желудка (1961). Шифр зберігання: 616.3 М 545.</li> </ol>2024-06-042024-06-05YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-mariya-stepanivna-govorova/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Govorova-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Govorova-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Govorova-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Govorova-176x220.jpeg;350;438ai1ec-7734@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Мачерет Євгенія Леонідівна (1929-2011)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Macheret.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21876" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Macheret-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Macheret-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Macheret-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Macheret-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Macheret-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Macheret-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Macheret.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Мачерет Євгенія Леонідівна (1929-2011) невропатолог, доктор медичних наук (1972), професор (1976), член-кореспондент НАМН України (1997), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1989). Закінчила Київський медичний інститут (1955). Працювала лікарем. Від 1958 – у Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ): 1978-2011 – завідувачка кафедри неврології та рефлексотерапії. Головний спеціаліст з рефлексотерапії МОЗ України (1980-2007). Президент Європейської асоціації з лазеротерапії (від 1986). Наукові дослідження були присвячені судинним і запальним захворюванням центральної та периферичної нервової системи, пухлинним процесам, черепно-мозковим травмам, механізмам розвитку церебральних розладів у осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Зробила вагомий внесок у впровадження в практику методів рефлексо- та лазеротерапії. Наукові праці: “Эхоэнцефалография в невропатологии” (1975); “Руководство по рефлексотерапии” (1989); “Справочник врача-невропатолога поликлиники” (1995); “Радіаційна енцефалопатія і нетрадиційні методи її лікування” (2000); “Основи вакуумної рефлекторної терапії” (2003); “Сучасний погляд на проблему черепно-мозкової травми та її віддалені наслідки” (2005). <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат:</strong> Значение энцефалографии в распознавании некоторых заболеваний головного мозга (1971). Шифр зберігання: Р-2516 <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Мачерет Є. Л., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Атлас акупунктурных зон (1986). Шифр зберігання: Б-3367</li> <li>Гіпертонічна дисциркуляторна енцефалопатія. (Етіопатогенез. Клініка. Діагностика. Лікування) (2008). Шифр зберігання: Б-90482</li> <li>Нове у лікуванні невропатії лицьового нерва (2004). Шифр зберігання: Б-83973</li> <li>Основы электро- и акупунктуры (1993). Шифр зберігання: Б-72374</li> </ol>2024-06-042024-06-05YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-yevgeniya-leonidivna-macheret/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Macheret-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Macheret-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Macheret-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Macheret-176x220.jpeg;350;438ai1ec-14086@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день охорони довкілля

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Eday-331x220.jpg" width="331" height="220" /></div>Здоров’я кожного з нас залежить від здоров’я планети, зокрема від довкілля, в якому ми зростаємо і живемо. Ми хочемо побудувати світ, в якому сучасні та майбутні покоління можуть отримувати насолоду від чистого навколишнього середовища, від довгого і здорового життя – без шкідливих для здоров’я хімічних речовин, з чистим повітрям та здоровою їжею, стійкою економікою і суспільством. День охорони навколишнього середовища проголошений Генеральною асамблеєю ООН 5 червня 1972 року й відзначається в понад 100 країнах світу з метою формування екологічної свідомості, культури, освіти, цілісного екологічного світогляду та є іще одним нагадуванням людству про його роль в охороні довкілля. У фонді ННМБУ представлені наукові, науково-популярні, довідкові видання, монографії, де розглянуто питання демографії і урбанізації, екологічні процеси змін навколишнього середовища, економічні наслідки забруднення та його вплив на стан біосфери і здоров′я людей, питання раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища, умови подальшого співіснування системи «Суспільство-природа» і взаємодій різних систем всесвіту. <a href="https://library.gov.ua/">Завжди раді бачити Вас серед читачів нашої бібліотеки. </a>2024-06-052024-06-06YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-ohorony-dovkillya/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Eday-218x145.jpg;218;145;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Eday-331x220.jpg;331;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Eday-730x486.jpg;696;463;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Eday.jpg;900;599;ai1ec-7737@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Лявинець Антоній Степанович (1934)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Lyavunec.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21875" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Lyavunec-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Lyavunec-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Lyavunec-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Lyavunec-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Lyavunec-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Lyavunec-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Lyavunec.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Лявинець Антоній Степанович (1934) лікар, громадський діяч, доктор медичних наук (1982), професор (1989). Закінчив Ужгородський університет (1957). Від 1964 працював у Київському медичному інституті: 1989-1991 – професор кафедри акушерства і гінекології. У 1992 виїхав до Угорщини. 1992–2004 – директор клініки хворих з паралічем дихання в Бу­­дапешті. Наукові дослідження присвячені безпеці плоду при акушерських операціях і знеболюванні пологів, реанімації й інтенсивній терапії при гіпоксичних станах плода та новонародженого. Розробив метод лікування гіпоксії плода та новонародженого (відомий як метод Бакше­­єва-Лявинця). У 1986 після аварії на ЧАЕС ініціював створення товариства захисників людського зародка, плода та новонародженого “Братство Колиска”, у 1992 організував у Будапешті міжнародний фонд “Колиска-Бел­че”, в якому проходили реабілітацію діти з родин, постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС. Ініціатор створення та голова (2003-2014) Вседержавного товариства русинської інтелігенції Угорщини ім. А. Годинки, журналу “Русинський світ” і часопису “Русинський альманах”. Наукові праці: “К вопросу о влиянии андаксина на здоровых людей” (1962); “Актуальные вопросы патогенеза и лечения асфиксии” (1965); “Асфиксия новорожденных” (1969); “Экскреция катехоламинов у детей, родившихся в состоянии асфиксии” (1973); “К вопросу об эмбриотоксическом тератогенном влиянии ингаляционных анестетиков во время первой половины беременности” (1978); “Гипоксические состояния в акушерской практике” (1978). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати:</strong> <ol> <li>Вопросы патогенеза асфиксии новорожденных и современные методы их оживления (1968). Шифр зберігання: 1968 Л 97.</li> <li>Современные методы лечения гипоксии плода и асфиксии новорожденного (1982). Шифр зберігання: Р-27386.</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Лявинець А. С., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Гипоксические состояния в акушерской практике (1978). Шифр зберігання: Б-25849.</li> <li>Реанимация при массивных акушерских кровопотерях (1977). Шифр зберігання: Б-23294.</li> </ol>2024-06-122024-06-13YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-antonij-stepanovych-lyavynets/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Lyavunec-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Lyavunec-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Lyavunec-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Lyavunec-176x220.jpeg;350;438ai1ec-7813@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Цицурін Федір Степанович (1814-1895)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Cicurin.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21868" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Cicurin-190x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="406" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Cicurin-190x220.jpeg 190w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Cicurin-419x486.jpeg 419w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Cicurin-129x150.jpeg 129w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Cicurin-768x891.jpeg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Cicurin-150x174.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Cicurin-300x348.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Cicurin-600x696.jpeg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Cicurin-696x807.jpeg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Cicurin-1068x1239.jpeg 1068w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Cicurin.jpeg 1283w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Цицурін Федір Степанович (1814-1895) <span lang="UK">лікар-терапевт. Доктор медицини (1841). Перший професор-терапевт, ординарний професор (1844), організатор і перший директор терапевтичної клініки з семіотикою (1844-57) Київського університету. Один з організаторів вищої медичної освіти у Києві, один із засновників медичного факультету, медичної бібліотеки, декан (1847-50) Київського університету.</span> Федір Степанович закінчив медичний факультет Харківського університету (1835); працював лікарем у Харківській губернії (1835-1839). Навчався в Дерптському університеті, де отримав диплом доктора (1841). Ординарний професор Університету св. Володимира (1844-1857). Президент Варшавської медико-хірургічної академії (1857-1861); директор Медичного департаменту Військового міністерства (1862-1867); почесний лейб-медик Імператорського двору (1865); управляючий придворною медичною частиною (1867-1882). Був засновником першої кафедри терапії Університету св. Володимира (1844) та заклав традиції її викладання на медичному факультеті, а відповідно, і наріжний камінь у фундамент київської школи терапевтів. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Цицуріна Ф. С., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Медицинский отчет о холерной эпидемии в Киеве 1847 года (1848). Шифр зберігання: 616.9 К 147</li> <li>Путешествие за границу с ученою целью (1857). Шифр зберігання: 61/09/ Ц-979</li> </ol>2024-06-122024-06-13YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-fedir-stepanovych-tsytsurin/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Cicurin-190x220.jpeg;350;406,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Cicurin-190x220.jpeg;350;406,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Cicurin-190x220.jpeg;350;406,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Cicurin-190x220.jpeg;350;406ai1ec-2840@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Всесвітній день донора крові

<p style="text-align: justify;">У травні 2005 р., в ході Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, міністри охорони здоров’я світу одностайно прийняли заяву про прихильність і підтримку добровільного донорства крові. У резолюції WHA58.13 вони постановили щорічно проводити Всесвітній день донора крові 14 червня. Цього дня у 1868 р. народився австрійський лікар К. Ландштейнер, який відкрив групи крові людини.</p> <p style="text-align: justify;">Цього року Всесвітній день донора крові знову проводиться у всьому світі та буде координуватися Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Міжнародною федерацією товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародним товариством з переливання крові та Міжнародною федерацією організацій донорів крові.</p> <p style="text-align: justify;">Регулярне донорство омолоджує організм та покращує роботу імунної системи, печінки, підшлункової залози й інших органів травлення. А головне, замислюючись над важливістю донорства, варто пам’ятати – один донор рятує життя трьом людям. Щомиті в усьому світі в людей будь-якого віку та походження виникає потреба в переливанні крові за життєвими показаннями.</p> <p style="text-align: justify;">Законом передбачено присвоєння донору статусу “Почесного донора України”, якщо він безоплатно здасть кров у кількості 40 разових максимальних доз. Такі особи отримують посвідчення, їм вручається відповідний нагрудний знак.</p> <p style="text-align: justify;">Посвідчення “Почесний донор України” мають майже 100 тис. донорів, звання “Заслужений донор України” – 60 осіб. А Володимиру Костянтиновичу Ніколаєву, який здав кров та плазму крові більше 500 разів, присвоєно звання “Герой України”.</p>2024-06-142024-06-15YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/vsesvitnij-den-donora-krovi/freeai1ec-7738@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Маланчук Владислав Олександрович (1949)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Malanchuk.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21874" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Malanchuk-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Malanchuk-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Malanchuk-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Malanchuk-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Malanchuk-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Malanchuk-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Malanchuk.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Маланчук Владислав Олександрович (1949) стоматолог, доктор медичних наук (1994), професор (2001), член-кореспондент НАМН України (2003), заслужений діяч науки і техніки України (2004). Навчався в Кримському медичному інституті (Сімферополь, 1966-1967), закінчив Одеський медичний інститут (1971). Працював лікарем. У 1976-1978 та від 1981 – у Національному медичному університеті (Київ): від 1995 – завідувач кафедри хірургічної стоматології і щелепно-лицевої хірургії; водночас у 2002-2005 – завідувач відділу з питань охорони здо­­ров’я, фізичної культури, сім’ї, молоді та туризму управління з гуманітарної політики Головного управління внутрішньої політики Адміністрації Президента України. Головний хірург-стоматолог МОЗ України (2002-2007). Засновник і президент Української асоціації черепно-щелепно-лицевих хірургів (від 1996). Наукові дослідження присвячені травматології, реконструктивно-відновній і пластичній хірургії, дентальній імплантації, онкології щелепно-лицевої та черепно-щелепно-лицевої ділянки. Відкрив гетерогенність фібробластів кісткового мозку людини, проекцію скронево-нижньощелепного суглоба на райдужну оболонку ока. За його участі в Україні започатковано дентальну імплантацію, черепно-лицеві операції при травмах обличчя та черепа, екстра- чи інтракраніально розташованих доброякісних пухлинах; мікрохірургічні операції на обличчі; біологічний і біомеханічний підхід і комп’ютерне планування в реконструктивно-відновній хірургії обличчя. Наукові праці: “Методы восстановления ветви нижней челюсти и височно-нижнечелюстного сустава” (1997); “Челюстно-лицевая хирургия и хирургическая стоматология в Украине” (1998); “Озоно-кислородная терапия в стоматологии и челюстно-лицевой хирургии” (2004); “Концепция немедленной (иммедиантной) имплантации и ее клиническое применение” (2006); “Доброякісні пухлини та пухлиноподібні ураження щелепно-лицевої ділянки та шиї” (2008); “Хірургічна стоматологія та щелепно-лицева хірургія” (2011); “Травматичні пошкодження орбіти і сльозовивідних шляхів” (2014); “Мои воссозданные лица: размышления и воспоминания хирурга” (2015). <strong> У фонді ННМБУ зберігається автореферат: </strong>Реконструктивно-восстановительные операции на нижней челюсти (1994). Шифр зберігання: Р-41149 <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Маланчука В. О., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Доброкачественные опухоли и опухолеподобные поражения челюстно-лицевой области и шеи. (2008). Шифр зберігання: В-7245</li> <li>Мои воссозданые лица: размышления и воспоминания хирурга. (2015). Шифр зберігання: В-9163</li> <li>Непосредственная дентальная имплантация. (2008). Шифр зберігання: Б-88022</li> <li>Озоно-кислородная терапия в стоматологии и челюстно-лицевой хирургии. (2004). Шифр зберігання: Б-84027</li> <li>Травматичні пошкодження орбіти і сльозовідвідних шляхів. (2014). Шифр зберігання: В-9088</li> </ol>2024-06-142024-06-15YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-vladyslav-oleksandrovych-malanchuk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Malanchuk-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Malanchuk-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Malanchuk-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Malanchuk-176x220.jpeg;350;438ai1ec-7739@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Бірюкович Петро Вікторович (1909-1985)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Birukovuch.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21873" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Birukovuch-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Birukovuch-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Birukovuch-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Birukovuch-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Birukovuch.jpeg 180w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Бірюкович Петро Вікторович (1909-1985) психіатр-психоневролог, доктор медичних наук (1961), професор (1966). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Харківській медичний інститут (1936). Працював науковим спеціалістом Українського психоневрологічного інституту (Харків, 1940-1941); від 1946 – в Інституті фізіології АН УРСР, завідувач відділу психіатрії і патології вищої нервової діяльності (1951-1978). За сумісництвом у 1951-1954 – асистент кафедри вищої нервової діяльності в Київському інституті вдосконалення лікарів. Наукові дослідження в галузі психіатрії та патології вищої нервової діяльності: патофізіологія дефекту в деяких психічних захворюваннях, патофізіологія афективних станів, ендокринні порушення при ендогенних психозах, вплив антидепресивних фармакологічних речовин на церебральні та соматичні процеси в психічно хворих, патогенний вплив розумового перенапруження та перевтоми. Досліджував патофізіологічні механізми депресивних станів, шизофренії, епілепсії. Був головою Української республіканської комісії “Основні психічні захворювання”. Наукові праці: “Патофізіологічна характеристика хворих на маніакально-депресивний психоз і шляхи профілактики його приступів” (1958); “О патологии высшей нервной деятельности маниакального состояния” (1967); “Эндокринные нарушения при эндогенных психозах” (1969); “Проблеми патофізіології психозів” (1969); “К патофизиологии дефекта при некоторых психических заболеваниях” (1970); “Циркулярная депрессия (патологическая характеристика)” (1979). <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат:</strong> Патофизиологическая характеристика больных маниакально-депрессивным психозом в приступе и ремиссии и пути профилактики приступов этого психоза (1960). Шифр зберігання: 616.89 Б-649 <strong> Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Бірюковича П. В., підготовлені одноосібно або у співавторстві: </strong> <ol> <li>Патофізіологічна характеристика хворих на маніакально-депресивний психоз і шляхи профілактики його приступів (1958). Шифр зберігання: 616.89 Б-649</li> <li>Циркуляторная депрессия: Патофизиологическая характеристика (1979). Шифр зберігання: Б-29542</li> <li>Эндокринные нарушения при эндогенных психозах (1971). Шифр зберігання: Б-545</li> </ol>2024-06-172024-06-18YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-petro-viktorovych-biryukovych/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Birukovuch-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Birukovuch-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Birukovuch-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Birukovuch-176x220.jpeg;350;438ai1ec-7814@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Цешківський Федір Олександрович (1879-1924)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Ceshkevuch.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21869" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Ceshkevuch-149x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="516" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Ceshkevuch-149x220.jpg 149w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Ceshkevuch-102x150.jpg 102w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Ceshkevuch-150x221.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Ceshkevuch.jpg 183w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Цешківський Федір Олександрович (1879-1924) анатом, доктор медицини, професор (1922), завідувач кафедри анатомії Університету Святого Володимира (1922-1924). Федір Олександрович закінчив медичний факультет Юр’ївського (Дерптського) університету (1906). Працював хірургом в Обухівській лікарні. Пізніше став займатися анатомією в Петербурзькому психоневрологічному інституті імені В.М. Бехтерєва, де виконав свої перші праці з анатомії нирок та судинної системи й одержав науковий ступінь доктор медицини. Працював прозектором кафедри анатомії української лектури, яку очолював академік А. Старков, Київського медичного інституту. Після виїзду А. Старкова за кордон, Ф.О. Цешківський став професором, завідувачем кафедри анатомії (1922-1924). Працював над українською медичною термінологією, входив до редколегії журналу Київського медичного інституту “Українські медичні вісті”. Автор низки наукових праць з питань топографії нирок. Наукові праці: “К вопросу о врожденном смещении почек (Случай врожденной дистопии левой почки)” (1917); “Випадок v. azygos duplex” (1919). <strong>У фонді ННМБУ відсутні праці автора, але є видання за його редакцією:</strong> Анатомічні назви, прийняті в Базелі на IX-их зборах анатомічного товариства, перекладені на українську мову (1925). Шифр зберігання: 038:61 А-6432024-06-252024-06-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-fedir-oleksandrovych-tseshkivskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Ceshkevuch-149x220.jpg;350;516,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Ceshkevuch-149x220.jpg;350;516,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Ceshkevuch-149x220.jpg;350;516,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Ceshkevuch-149x220.jpg;350;516ai1ec-7753@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Винницький Олександр Романович (1919)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Vunnuckuy.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21872" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Vunnuckuy-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Vunnuckuy-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Vunnuckuy-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Vunnuckuy-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Vunnuckuy-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Vunnuckuy-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Vunnuckuy.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Винницький Олександр Романович (1919) невропатолог, доктор медичних наук (1964), професор (1965). Закінчив Львівський медичний інститут (1945). Працював лікарем у Львові. Від 1954 – у Київському інституті удосконалення лікарів: 1965 – професор кафедри нервових хвороб; 1966-1983 – завідувач відділу судинної патології головного мозку Українського НДІ кардіології (Київ); 1983-1999 – головний н. с. Інституту нейрохірургії АМН України (Київ). Головний невропатолог МОЗ УРСР (1964-1983). У наукових працях, що стали першими підручниками з невропатології в Україні, висвітлив проблеми симптоматики та патогенезу гострої радіаційної та хронічної післярадіаційної енцефалопатій за умов дії малих доз іонізуючого опромінення. Вперше довів, що головний мозок є радіочутливим, внаслідок чого при дії навіть малих доз опромінення в ньому виникають структурні пошкодження; вивчив епідеміологію смертності від інсультів в Україні за 30 р. і організаційні заходи боротьби з нею. Розробляв окремі питання нейроонкології, черепно-мозкової травми, неврологічні аспекти гіпертонічної хвороби, топічної діагностики нервових захворювань. Наукові праці: “Холодовий неврит і ендартеріїт” (1969); “Аналітична невропатологія” (1972); “Диференціальна діагностика неврологічних синдромів” (1976); “Амбулаторний прийом невропатолога” (1980); “Судинні захворювання мозку” (1987); “Словник для нейрохірургів і невропатологів” (1992); “Післярадіаційна енцефалопатія” (1993); “Мозок і парапсихологія” (1996); “Хронічний вплив малих доз опромінення на нервову систему” (1998). <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат:</strong> Влияние низких температур на периферические нервы (1963). Шифр зберігання: 616.092 В-488 <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Винницького О. Р., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Аналітична невропатологія. (1972). Шифр зберігання: Б-6643</li> <li>Диференціальна діагностика неврологічних синдромів. (1976). Шифр зберігання: Б-18868</li> <li>Російсько-український, українсько-російський словник для нейрохірургів і невропатологів. (1992). Шифр зберігання: А-3114</li> <li>Мозок і парапсихологія. (1996). Шифр зберігання: Ю96 В-488</li> <li>Судинні захворювання мозку. (1987). Шифр зберігання: Б-56605</li> </ol>2024-06-262024-06-27YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksandr-romanovych-vynnytskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Vunnuckuy-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Vunnuckuy-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Vunnuckuy-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Vunnuckuy-176x220.jpeg;350;438ai1ec-5541@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

День конституції України

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/ukraine.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19310" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/ukraine-644x486.jpg" alt="Головна" width="340" height="257" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/ukraine-644x486.jpg 644w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/ukraine-291x220.jpg 291w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/ukraine-199x150.jpg 199w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/ukraine-768x580.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/ukraine-150x113.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/ukraine-300x227.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/ukraine-600x453.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/ukraine-696x525.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/ukraine-1068x806.jpg 1068w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/ukraine-80x60.jpg 80w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/ukraine-160x120.jpg 160w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/ukraine-500x378.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/ukraine.jpg 1200w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>28 червня 1996 р. Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України – першу Конституцію незалежної української держави. Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту – про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні. Прийняття конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. Прийняття конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені. Дана конституція діє і сьогодні. Відповідно до Конституції день прийняття Основного Закону є державним святом – Днем Конституції України.2024-06-282024-06-29YEARLYukДержавні свята0https://library.gov.ua/event/den-konstytutsiyi-ukrayiny/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/ukraine-644x486.jpg;340;257,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/ukraine-644x486.jpg;340;257,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/ukraine-644x486.jpg;340;257,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/ukraine-644x486.jpg;340;257ai1ec-7815@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Тананайко Петро Герасимович (1894-1958)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Tananaiko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21870" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Tananaiko-169x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="455" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Tananaiko-169x220.jpeg 169w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Tananaiko-374x486.jpeg 374w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Tananaiko-115x150.jpeg 115w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Tananaiko-150x195.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Tananaiko-300x390.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Tananaiko.jpeg 450w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Тананайко Петро Герасимович (1894-1958) нейрохірург, кандидат медичних наук (1947), керівник відділу нейроонкології Київського НДІ нейрохірургії (1956-1958). Закінчив медичний факультет Київського Університету (1916). Військовий лікар Царської Армії (1916–1918), ординатор клініки Київського медичного інституту (1918–1923), лікар-хірург в поліклініці і бюро чергувань Червоного Хреста (1924–1925), завідуючий хірургічним відділенням Проскурівської окружної лікарні Кам’янець-Подільської області, лікар-хірург 1-ї поліклініки м.Києва (1937–1941), начальник нейрохірургічної групи на фронті Великої Вітчизняної війни (1941–1945). З 1945 р. працює в Київському НДІ нейрохірургії: мол. наук. співроб. відділення нейроонкології (1945–1948), ст. наук. співроб. цього ж відділення (1948–1952), керівник відділу вегетативної нервової системи (1952–1956), керівник відділу нейроонкології (1956–1958). Учасник Великої Вітчизняної війни (1941–1945). Нагороджений 3 орденами та 2 медалями. Основні напрями наукової діяльності: кортико-вісцеральна патологія в хірургії, нейроонкологія. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Тананайко П. Г., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Динамика общемозговых и очаговых симптомов по наблюдениям повторных операций при опухолях задней черепной ямки // Патогенез, профилактика, диагностика и лечение злокачесвенных новообразований. Объединенный сборник науч. Работ МЗ УССР. К., 1959, с. 210-211. Шифр зберігання: 616.006 П-205</li> <li>Огнестрельные ранения венозных пазух твердой мозговой оболочки и их хирургическое лечение // Проблемы нейрохирургии, Сборник трудов (Науч.-исслед. ин-т нейрохирургии М-ва здравоохранения УССР), т. 1, 1955, с. 199-203. Шифр зберігання: 617.48 П-781</li> <li>Особенности очаговой симптоматики при опухолях головного мозга разлмчной гистоструктуры, протекающих без клинических явлений гипертензии // Проблемы нейрохирургии (Укр. н/и ин-т нейрохирургии М-ва здравоохранения УССР), т. 4, 1959, с. 41-48. Шифр зберігання: 617.48 П-781</li> <li>Роль гипертензии в возникновении вторичной очаговой (дислокационной) симптоматики при опухолях мозжечка // Проблемы нейрохирургии, т. 3. К., 1957, с. 93-101. Шифр зберігання: 617.48 П-781</li> <li>Показания к неотложному хирургическому вмешательству при субтенториальных опухолях мозга // Вопросы нейрохирургии, 1951, № 2, с. 14-18.</li> <li>Замедленная и направленная пневмоэнцефалография при субтенториальных опухолях // Вопросы нейрохирургии, 1958, № 6, с. , 1959, с. 3-7.</li> <li>К вопросу об оперативном лечении подвижной почки // Новый хирургический архив, 1925, т. 9, кн. 1, с. 63-65.</li> </ol>2024-06-292024-06-30YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-petro-gerasymovych-tananajko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Tananaiko-169x220.jpeg;350;455,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Tananaiko-169x220.jpeg;350;455,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Tananaiko-169x220.jpeg;350;455,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Tananaiko-169x220.jpeg;350;455ai1ec-7816@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Сусак Ярослав Михайлович (1964)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Susak.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21871" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Susak-146x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="527" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Susak-146x220.jpeg 146w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Susak-323x486.jpeg 323w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Susak-100x150.jpeg 100w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Susak-150x226.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Susak-300x452.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Susak.jpeg 598w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Сусак Ярослав Михайлович (1964) хірург, доктор медичних наук (2004), професор, заслужений лікар України, кавалер ордена Гідності Європарламенту (1997). Закінчив Львівський державний медичний інститут. Професор кафедри хірургії стоматологічного факультету Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (з 2006). Керівник Центру хірургії печінки, жовчних проток та підшлункової залози Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (з 2008). Удосконалив та впровадив у клінічну практику алгоритм лікування хворих з гострим некротичним панкреатитом, розробив та удосконалив методи хірургічного лікування злоякісних пухлин органів черевної порожнини в поєднанні з застосуванням препаратів Чистотілу великого, описав цироз підшлункової залози, розробив метод визначення літогенності жовчі за її міцелярністю. Наукові праці: “Значення жовчного мікролітіазу у виборі лікувальної тактики при гострому рецидивуючому панкреатиті” (1997); “Діагностика та лікування незапальних захворювань підшлункової залози, ускладнених жовтяницею” (2004); “Взаимосвязь мицеллярности и литогенности желчи” (1996); “Comparison of chemotherapy and Х-ray therapy with Ukrain monotherapy for colorectal cancer” (1996); “Клініко-морфологічні аспекти парапанкреатиту//Актуальні проблеми панкреатобіліарної та судинної хірургії” (1998); “Експериментальний аналіз дії амітозину на секрецію жовчі” (2001); “Застосування етилізації у комплексі лікування нерезектабельних злоякісних пухлин підшлункової залози, ускладнених жовтяницею” (2002); “Острый панкреатит у больных со злокачественными новообразованиями” (2002) та ін. <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат:</strong> <ol> <li>Діагностика та лікування незапальних захворювань підшлункової залози, ускладнених жовтяницею (2004). Шифр зберігання Р-48902</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Сусака Я. М., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Ультразвуковая диагностика послеоперационных внутрибрюшных ослонений (2002). Шифр зберігання Б-81666.</li> <li>Ультразвуковая диагностика заболеваний поджелудочной железы (2002). Шифр зберігання Б-81667.</li> <li>Протоколи діагностики та лікування захворювань жовчних шляхів та підшлункової залози, хронічних захворювань печінки (2002). Шифр зберігання Б-81942.</li> <li>Алгоритм лікування пацієнтів з гострим некротичним панкреатитом в умовах спеціалізованого відділення багатопрофільної лікарні (2017). Шифр зберігання Б-96961.</li> </ol>2024-06-302024-07-01YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yaroslav-myhajlovych-susak/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Susak-146x220.jpeg;350;527,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Susak-146x220.jpeg;350;527,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Susak-146x220.jpeg;350;527,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Susak-146x220.jpeg;350;527ai1ec-8074@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Кузнецов Валерій Миколайович (1939-2017)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Kuznetsov.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21975" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Kuznetsov-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Kuznetsov-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Kuznetsov-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Kuznetsov-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Kuznetsov-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Kuznetsov-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Kuznetsov.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Кузнецов Валерій Миколайович (1939-2017) пси­хіатр, доктор медичних наук (1998), професор (2000). Закінчив Кримський медичний інститут (Сімферополь, 1962). Працював лікарем. Від 1964 – у Національній медичній академії після­дипломної освіти (Київ): від 1988 – завідувач кафедри психіатрії. Головний дитячий психіатр МОЗ України (1981-2010). Президент Асоціації психіатрів України (1992-2000). Здійснював патофізіологічне до­слідження афективних психозів, психічних розладів, пов’язаних із церебральною резидуально-органною недостатністю. <p class="literature">Наукові праці: “Справочник детского врача-психиатра и невропатолога” (1985); “Психіатрія” (1993); “Детская психоневрология” (2001); “Кли­ническое руководство по диагностике и лечению депрессивных расстройств в практике врача первичной медико-санитарной помощи” (2004); “Ургентна психіатрія (клініка, психодіа­гностика, терапія невідкладних станів)” (2010).</p>  2024-07-012024-07-02YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-valerij-mykolajovych-kuznetsov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Kuznetsov-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Kuznetsov-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Kuznetsov-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Kuznetsov-176x220.jpeg;350;438ai1ec-8073@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Міхньов Анатолій Львович (1909-1970)

Міхньов Анатолій Львович (1909-1970) (1909-1970) терапевт, доктор медичних наук (1948), професор Київського інституту удосконалення лікарів (1944-1950), директор Українського НДІ клінічної медицини ім. М.Д. Стражеска (1952-1970). Закінчив Київський медичний інститут (1933). Успішно керував науковою діяльністю інституту, приділяючи особливу увагу проблемам патогенезу, діагностики та лікування коронарної хвороби, включаючи інфаркт міокарда.2024-07-012024-07-02YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-anatolij-lvovych-mihnov/freeai1ec-14169@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

День судового експерта

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/warandmedicine.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19447" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/warandmedicine-616x486.jpg" alt="Головна" width="340" height="268" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/warandmedicine-616x486.jpg 616w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/warandmedicine-279x220.jpg 279w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/warandmedicine-190x150.jpg 190w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/warandmedicine-150x118.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/warandmedicine-300x237.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/warandmedicine-600x473.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/warandmedicine-500x394.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/warandmedicine.jpg 696w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" /></a>Професійне свято судового експерта, яке в Україні відзначається щорічно 4-го липня, сьогодні має інший акцент, внаслідок рашиської агресії. Сьогодні одним із головних завдань Національного наукового центру судових експертиз є “Визначення розміру шкоди та збитків, завданих фізичним та юридичним особам внаслідок збройної агресії російської федерації”. До медицини дотичне завдання експертам щодо вивчення психологічного впливу війни на людей.2024-07-042024-07-05YEARLYukВсесвітні дні та професійні свята0https://library.gov.ua/event/den-sudovogo-eksperta/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/warandmedicine-616x486.jpg;340;268,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/warandmedicine-616x486.jpg;340;268,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/warandmedicine-616x486.jpg;340;268,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/warandmedicine-616x486.jpg;340;268ai1ec-8076@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Дзюрак Валерій Семенович (1939)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Dzyrak.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21976" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Dzyrak-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Dzyrak-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Dzyrak-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Dzyrak-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Dzyrak-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Dzyrak-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Dzyrak.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Дзюрак Валерій Семенович (1939) уролог, доктор медичних наук (1988), професор (1995). Закінчив Київський медичний інститут (1969). Від 1972 працює в Інституті урології АМНУ (Київ): від 1989 – завідувач відділу сечокам’яної хвороби з групою ниркових гіпертоній, від 2004 – завідувач однойменного відділу з групою судинної урології; від 1994 за сумісництвом – завідувач кафедри урології Національної медичної академії післядипломної освіти (Київ). Наукові дослідження присвячені патогенезу, діагностиці та лікуванню сечокам’яної хвороби, профілактиці та метафілактиці сечокислого нефролітіазу, вис- та низхідному літолізу. <p class="literature">Наукові праці: “Проблемы этиопатогенеза и метафилактики уролитиаза” (1976); “Изучение состава камней в почках, мочеточниках и мочевом пузыре” (1979); “Мочекаменная болезнь: патогенез, диагностика, лечение” (1988); “Патогенез, класифікація та лікування коралоподібного нефролітіазу” (1999); “Клінічна нефрологія” (2004); “Патофізіологія цитратів та їх роль у виникненні каменів у сечових шляхах” (2006).</p>2024-07-082024-07-09YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-valerij-semenovych-dzyurak/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Dzyrak-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Dzyrak-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Dzyrak-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Dzyrak-176x220.jpeg;350;438ai1ec-8077@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Ганіткевич Ярослав Володимирович (1929)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Ganitkevuch.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21977" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Ganitkevuch-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Ganitkevuch-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Ganitkevuch-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Ganitkevuch-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Ganitkevuch-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Ganitkevuch-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Ganitkevuch.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Ганіткевич Ярослав Володимирович (1929) лікар, доктор медичних наук (1969), професор (1972). Дійсний член НТШ (1992). Ярослав Володимирович закінчив Львівський медичний інститут (1951), де й працював до 1956. Відтоді – в Івано-Франківському медичному інституті: від 1959 – доцент; від 1970 – у Чернівецькому університеті: професор, завідувач кафедри фізіології людини і тварин. Унаслідок конфлікту, пов’язаного з намаганням відстояти викладання українською мовою, в 1981 залишив Університет і повернувся до Львова, де працював у системі АН УРСР: ст. н. с. Львівського відділення Інституту економіки, від 1984 – Інституту геології і геохімії горючих копалин, від 1986 – пров. н. с. відділення фізико-хімії і технології горючих копалин Інституту фізичної хімії; організатор і керівник (від 1989) лабораторії жовчнокам’яної хвороби Львівського медичного університету. Засновник і 1-й голова Лікарської комісії відновленого НТШ у Львові; ініціатор видання та редактор перших томів “Лікарського збірника”. Досліджує проблеми фізіології та патології жовчовидільної системи, фізіологічної ролі поверхнево-реактивних речовин, рекреації. Зробив вагомий внесок у висвітлення історії української медицини, зокрема опублікував матеріали про лікарів УГА, медичні організації в УНР, а також про лікарів української діаспори. Відстоює необхідність відновлення в Україні автономії університетів. <p class="literature">Наукові праці: “The Study of the Physiological effect of the Surface Active Substances” (1978); “Роль желчи и желчных кислот в физиологии и патологии организма” (1980); “Клеточные и молекулярные механизмы физиологического действия желчных кислот” (1984); “Исследование желчи. Биохимические и биофизические методы” (1985); “Словник русизмів у мові медиків” (1996); “Українські лікарі-вчені першої половини ХХ століття та їхні наукові школи: Біографічні нариси та бібліографія” (2002); “Історія української медицини в датах та іменах” (2004); “Історія медицини” (2004); “Чи будуть в Україні європейська автономія та самоврядування університетів?” (2005).</p>2024-07-092024-07-10YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yaroslav-volodymyrovych-ganitkevych/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Ganitkevuch-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Ganitkevuch-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Ganitkevuch-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Ganitkevuch-176x220.jpeg;350;438ai1ec-8079@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Новицька-Усенко Людмила Василівна (1934)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Novecka_Usenko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21978" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Novecka_Usenko-181x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="425" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Novecka_Usenko-181x220.jpeg 181w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Novecka_Usenko-123x150.jpeg 123w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Novecka_Usenko-150x182.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Novecka_Usenko.jpeg 233w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Новицька-Усенко Людмила Василівна (1934) вчений у галузі анестезіології та реаніматології, член-кореспондент НАМН України (1993), НАН України (1991), доктор медичних наук (1971), професор (1973), заслужений діяч науки УРСР (1984), завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Дніпропетровської державної медичної академії (1973-2008), професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Дніпропетровської державної медичної академії (з 2008). <div>Основні напрями наукової діяльності присвячені вивченню механізмів адаптації гомеостазу при різних критичних станах (операційна травма, нейротравма, хімічна травма тощо), розробці заходів щодо захисту організму від агресії з метою збереження адекватного функціонування систем життєзабезпечення. Науково обґрунтовані нові підходи до вибору оптимальних варіантів анестезії залежно від характеру оперативного втручання та віку хворого. У хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою виявлені закономірності розвитку компенсаторних реакцій, розроблені шляхи збереження життєздатності нервової тканини та всього організму. Розробила оригінальні методи життєзабезпечення постраждалих при техногенних аваріях і катастрофах, насамперед у гострому періоді тяжкої черепно-мозкової травми, технології застосування екстракорпоральних методів детоксикації у хворих на гостру хімічну травму.</div> <div></div> <div>Експериментальними та клінічними дослідженнями обґрунтувала використання негемоглобінового кровозамінника з газотранспортною функцією – перфторану при нейротравмі, постреанімаційній хворобі, гострому інфаркті міокарда, сепсисі, поліорганній недостатності, що сприяє прискоренню клінічного видужання, зменшенню ускладнень, зниженню летальності та поліпшенню якості життя цих хворих у віддаленому періоді зі збереженням інтелекту, працездатності та соціальної активності.</div> <div></div> <div>Наукові праці: “Интенсивная терапия при кровопотере” (1990, 1995, 2007); “Концепция антиноцицептивного обезболивания” (1993); “Геріатрична анестезіологія та реаніматологія” (1994); “Перфторан в интенсивной терапии критических состояний” (1999); “Анестезіологія та інтенсивна терапія” (2003); “Руководство по интенсивной терапии” (2004); “Сепсис: эпидемиология, патогенез, диагностика, организация лечения, хирургическое лечение, интенсивная терапия” (2005); “Сердечно-лёгочная и церебральная реанимация” (2006, 2008, 2011, 2016); “Теоретические предпосылки и практические основы нутриционной поддержки в клинике критических состояний” (2008); “Руководство по анестезиологии” (2008); “Нейрореаниматология: нейромониторинг, принципы интенсивной терапии, нейрореабилитация” (2008); “Анестезіологія та інтенсивна терапія” (2010); “Екстрена медична допомога” (2014); “Анестезіологія та інтенсивна терапія” (2013, 2015).<span id="textcopy"></span></div>2024-07-102024-07-11YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-lyudmyla-vasylivna-novytska-usenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Novecka_Usenko-181x220.jpeg;350;425,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Novecka_Usenko-181x220.jpeg;350;425,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Novecka_Usenko-181x220.jpeg;350;425,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Novecka_Usenko-181x220.jpeg;350;425ai1ec-8078@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Бетельман Абрам Ісакович (1889-1982)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Betelman.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21971" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Betelman-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Betelman-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Betelman-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Betelman-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Betelman-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Betelman-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Betelman.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Бетельман Абрам Ісакович (1889-1982) стоматолог, доктор медичних наук (1947), професор (1949). Абрам Ісакович закінчив 3-й Московський медичний інститут (1936). У 1914-1932 працював лікарем-протезистом у зуболікарських амбулаторіях Тульчина та Москви, а потім у Центральному інституті травматології та ортопедії (Москва, 1932-1936); асистентом 2-ї стоматологічної кафедри Центрального інституту вдосконалення лікарів (Москва, 1936-1941); завідувачем кафедри ортопедичної стоматології Пермського стоматологічного інституту (1941-1945); доцентом кафедри ортопедичної стоматології Московського стоматологічного інституту (1945-1949); у Київському стоматологічному інституті (від 1954 – стоматологічний факультет Київського медичного інституту): завідувачем кафедри ортопедичної стоматології (1949-1969). Від 1969 – на пенсії. Під його керівництвом на кафедрі розвивали профілактичний напрямок в ортодонтії й ортопедії. Наукові дослідження в галузі профілактики та лікування зубощелепних дефектів і деформацій, зокрема в дітей. <p class="literature">Наукові праці: “Зубное протезирование: Клиника и протезирование дефектов зубов и зубных рядов” (1956); “Ортодонтія і щелепно-лицьова ортопедія” (1960); “Ортопедична стоматологія” (1960); “Профилактика и раннее лечение аномалий прикуса” (1961); “Ортопедическая стоматология” (1965); “Ортопедическая стоматология детского возраста” (1972).</p>2024-07-162024-07-17YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-abram-isakovych-betelman/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Betelman-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Betelman-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Betelman-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Betelman-176x220.jpeg;350;438ai1ec-8080@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Абрамов Юрій Олександрович (1929)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Abramov.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21970" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Abramov-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Abramov-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Abramov-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Abramov-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Abramov-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Abramov-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Abramov.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Абрамов Юрій Олександрович (1929) уролог, доктор медичних наук (1975). Закінчив Одеський медичний інститут (1952). У 1953-1957 служив лікарем у військово-морському флоті, 1957-1967 працював хірургом-урологом у Котовську; від 1967 – завідувач консультативної поліклініки Київського НДІ урології і нефрології АМНУ. Наукові праці присвячені етіології, патогенезу та лікуванню нефроптозу. <p class="literature">Наукові праці: “О положении почек относительно позвоночника у взрослых и детей различных возрастных групп” (1970); “Статистика нефроптоза у детей” (1971); “Патологічна рухливість нирки у дітей і деякі міркування відносно її етіології та патогенезу” (1971); “Диагностика и профилактика нефроптоза у детей и подростков” (1972); “Нефроптоз” (1973).</p>2024-07-202024-07-21YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yurij-oleksandrovych-abramov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Abramov-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Abramov-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Abramov-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Abramov-176x220.jpeg;350;438ai1ec-8081@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Гвозденко Людмила Андріївна (1939-2014)

Гвозденко Людмила Андріївна (1939-2014) гігієніст, доктор медичних наук (1988). Закінчила Київський медичний інститут (1963). Працювала лікарем. Від 1967 – в Інституті медицини праці АМНУ (Київ): від 1996 – завідувачка відділу епідеміологічних досліджень, від 2002 – завідувачка лабораторії з вивчення і нормування фізичних факторів виробничого середовища. Досліджувала умови мікроклімату в гарячих цехах заводів, розробила підходи до нормування переривчастої дії його факторів, зокрема інфрачервоного випромінювання. Вивчала особливості дії енергії видимого й ультрафіолетового випромінювань, проблеми гігієнічного нормування енергетичного навантаження на організм під дією виробничих факторів. <p class="literature">Наукові праці: “Обоснование допустимых нормативов облученности инфракрасным излучением в зависимости от его спектрального состава” (1999); “Оптическое излучение как вредный фактор при сварке металлов, принципы и методы оценки, средства защиты” (2002); “Оцінка енергетичного навантаження, створюваного видимим випромінюванням природних і штучних джерел” (2003).</p>2024-07-202024-07-21YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-lyudmyla-andriyivna-gvozdenko/freeai1ec-8082@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Підгаєцький Володимир Якович (1889-1937)

130 років від дня народження гігієніста, професора Володимира Яковича Підгаєцького (1889-1937) вчений-гігієніст, заснував і завідував кафедрою професійної гігієни Київського медичного інституту (1923-1929). Засновник першої наукової школи гігієністів праці в Україні, працював над проблемами гігієни праці в сільському господарстві, автор першого в Україні підручника “Гігієна праці” (1929). Присуджено до розстрілу, реабілітовано 11 серпня 1989 р.  2024-07-242024-07-25YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-volodymyr-yakovych-pidgayetskyj/freeai1ec-8083@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Кошель-Плескунова Олена Сидорівна (1904-1990)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Koshel-Pleskunova.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21962" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Koshel-Pleskunova-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Koshel-Pleskunova-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Koshel-Pleskunova-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Koshel-Pleskunova-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Koshel-Pleskunova-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Koshel-Pleskunova-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Koshel-Pleskunova.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Кошель-Плескунова Олена Сидорівна (1904-1990) педіатр, доктор медичних наук (1957), професор (1958). Закінчила Московський університет (1929). Працю­вала в Московському (1929-1935 і 1936-1937) і Київському (1944-1945) інститутах охорони материнства і дитинства; Київському інституті удосконалення лікарів (1935-1936); Київському медичному інституті: декан педіатричного факультету (від 1946), завідувачка (1950-1969), професор-консультант (1969-1974) кафедри пропедевтики дитячих хвороб. Голова Українського наукового товариства дитячих лікарів. Вивчала фізіологію та патологію травлення в дітей ранньо­го віку, клініку та проблеми лікуван­ня туберкульозного менінгіту, особливості вищої нервової діяльності в дітей. <p class="literature">Наукові праці: “Досвід лікування стрептоміцином туберкульозного менінгіту у дітей” (1951); “Як уберегти дитину від грипу” (1954); “Стан вищої нервової діяль­ності в дітей при туберкульозному менінгіті” (1957); “Стан серцево-судинної системи при захворюваннях органів травлення у дітей” (1965).</p>2024-07-252024-07-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-olena-sydorivna-koshel-pleskunova/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Koshel-Pleskunova-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Koshel-Pleskunova-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Koshel-Pleskunova-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Koshel-Pleskunova-176x220.jpeg;350;438ai1ec-8084@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Візір Анатолій Дмитрович (1929-2002)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Vizir.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-21961" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Vizir-165x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="466" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Vizir-165x220.jpeg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Vizir-113x150.jpeg 113w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Vizir-150x200.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Vizir-300x400.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Vizir.jpeg 343w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Візір Анатолій Дмитрович (1929-2002) терапевт, доктор медичних наук (1967), професор (1968), академік НАН України (1992), НАМН України (1993). Закінчив Харківський медичний інститут (1953), де й працював до 1966; відтоді – в Запорізькому медичному університеті: завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, 1974-2002 – ректор. Засновник школи терапевтів. Досліджував роль нейрогуморальних механізмів у патогенезі серцево-судинних захворювань, а також хвороб органів шлунково-кишкового тракту та дихання. Започаткував в Україні вивчення ролі симпатоадреналової, ренін-ангіотензин-альдостеронової та калікреїнкінінової систем, нейропептидів, простагландинів у розвитку гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та порушень серцевого ритму. У практичну медицину впровадив нові антиаритмічні препарати та біогенні стимулятори, зокрема оригінальний вітчизняний кардіопротектор “Тіотриазолін”. Наукові праці: “Загальний догляд за хворими в терапевтичному і хірургічному стаціонарі” (1986); “Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии” (1986); “Роль некоторых прессорных и депрессорных факторов в патогенезе начальных стадий гипертонической болезни” (1992); “Ритмы сердца” (1993); “Антигипертензионная активность ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента и блокаторов кальциевых каналов при артериальной гипертензии с нарушением мозгового кровотока” (1995); “Охорона здоров’я України – погляд у майбутнє” (2001).2024-07-312024-08-01YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-anatolij-dmytrovych-vizir/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Vizir-165x220.jpeg;350;466,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Vizir-165x220.jpeg;350;466,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Vizir-165x220.jpeg;350;466,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/06/Vizir-165x220.jpeg;350;466ai1ec-8193@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Базаров Володимир Григорович (1929-2009)

Базаров Володимир Григорович (1929-2009) отоларинголог, доктор медичних наук (1970), професор (1980), заслужений діяч науки і техніки України (1989). Закінчив Військово-медичну академію в Ленінграді (1954). Працював лікарем у військово-медичних закладах (1954-1968); викладачем, старшим викладачем у Київському інституті вдосконалення лікарів (1968-1972); завідувачем (1972-2003), провідним науковим співробітником (від 2003) лабораторії клінічної аудіології та вестибулології Інституту отоларингології АМНУ. Фахівець у галузі фізіології та патології слухової та вестибулярної системи. Засновник наукової школи в Україні з сурдології та вестибулології. Голова наукового медико-технічного товариства України (1982-1991). Наукові праці: “Основы аудиологии и слухопротезирования” (1984); “Клиническая вестибулометрия” (1988); “Вестибулярные и слуховые нарушения при шейном остеохондрозе” (1990); “Импедансная аудиометрия в диагностике нарушений слуховой функции” (1995); “О трактовке вибрационных ощущений при оценке тяжелых нарушений слуха” (1996); “Клиническая вестибулология” (1996); “Субъективный ушной шум: влияние акустической и электрической стимуляции” (1998). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Базарова В.Г.:</strong> <ol> <li>Особенности взаимодействия некоторых анализаторов и перспективы использования их в оториноларингологии и авиационной медицине. (1970). Шифр зберігання: 1970 Б-173в</li> <li>Влияние некоторых экстрараздражителей на выраженность вестибуло-вегетативных реакций. (1964). Шифр зберігання: 616.21 Б-173</li> </ol> <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Оториноларингологія: підручник для студентів вищих навчальних медичних закладів III і IV рівнів акредитації. (1999). Шифр зберігання: Б-77662</li> <li>Основы аудиологии и слухопротезирования. (1984). Шифр зберігання: Б-48186</li> <li>Основные принципы и методика определения потребности населения в слуховых аппаратах: методические рекомендации. (1986). Шифр зберігання: Б-55790″</li> </ol>2024-08-012024-08-02YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-volodymyr-grygorovych-bazarov/freeai1ec-8194@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Книшов Геннадій Васильович (1934-2015)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Knyshov.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22080" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Knyshov.jpg" alt="Головна" width="430" height="393" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Knyshov.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Knyshov-241x220.jpg 241w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Knyshov-532x486.jpg 532w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Knyshov-164x150.jpg 164w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Knyshov-150x137.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Knyshov-300x274.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 430px) 100vw, 430px" /></a>Книшов Геннадій Васильович (1934-2015) кардіохірург, доктор медичних наук (1976), професор (1984), академік НАМН України (1994), НАН України (2006), заслужений діяч науки і техніки України (1994). Герой України (2004). Закінчив Сталінський медичний інститут (нині Донецьк, 1958). Працював лікарем. Від 1962 – в Інституті серцево-судинної хірургії НАМНУ: від 1989 – директор, від 1993 – завідувач відділення рентґенохірургічних методів лікування гострої вінцевої недостатності; водночас від 1992 – завідувач кафедри хірургії серця і магістральних судин Національної медичної академії післядипломної освіти (обидва – Київ). Президент Асоціації серцево-судинних хірургів України (від 1992). Вивчав анатомію й електрофізіологію серця, зокрема будову та функціонування серцевого м’яза. Започаткував новий підхід у розвитку теорії серцевої недостатності на основі дослідження порушення синхронності та послідовності скорочення різних відділів серця, запропонував нові методи її лікування за допомогою запрограмованих двошлуночкових електрокардіостимуляторів. Уперше в Україні застосував операції з аортокоронарного шунтування в лікуванні ішемічної хвороби серця, загальну гіпертермію при гострому інфекційному ендокардиті, хірургічну корекцію складних порушень ритму серця. Наукові праці: “Набуті вади серця” (1997); “Принцип “золотого перетину” в регуляції серцево-судинної системи: теоретичні та клініко-фізіологічні дослідження” (2000); “Кровоносні судини, ренін-ангіотензинова система та артеріальні гіпертензії” (2000); “Новий підхід до патогенезу гіпертрофічної обструктивної кардіоміопатії та її лікування методом послідовної двохкамерної електрокардіостимуляції” (2001); “Опухоли сердца” (2005); “Сучасні проблеми вроджених вад серця та їх корекція у новонароджених дітей” (2009); “Хірургія” (2010). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Книшова Г.В., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Хірургічна корекція складних порушень ритму серця: методичні рекомендації. (2002). Шифр документа: Б-81481</li> <li>Клініка, діагностика та хірургічне лікування міксом серця: методичні рекомендації. (2005). Шифр документа: Б-85652</li> <li>Невідкладна допомога при основних патологічних синдромах у немовлят з уродженими вадами серця. (2001). Шифр документа: Б-81297</li> <li>Серцева недостатність. (2000). Шифр документа: Б-79454</li> <li>Сучасні принципи діагностики та лікування пацієнтів з фібриляцією передсердь: методичні рекомендації. (2007). Шифр документа: Б-86733</li> </ol>2024-08-062024-08-07YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-gennadij-vasylovych-knyshov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Knyshov.jpg;430;393,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Knyshov.jpg;430;393,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Knyshov.jpg;430;393,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Knyshov.jpg;430;393ai1ec-8196@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Ситар Леонід Лукич (1939)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sytar-Leonyd.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22087" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sytar-Leonyd.jpg" alt="Головна" width="400" height="300" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sytar-Leonyd.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sytar-Leonyd-293x220.jpg 293w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sytar-Leonyd-200x150.jpg 200w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sytar-Leonyd-80x60.jpg 80w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sytar-Leonyd-160x120.jpg 160w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sytar-Leonyd-150x113.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sytar-Leonyd-300x225.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>Ситар Леонід Лукич (1939) кардіохірург, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України (1999), член Асоціації серцево-судинних хірургів України. Закінчив Тернопільський державний медичний інститут (1962). Завідувач хірургічного відділу Свеської лікарні (Сумщина); клінічний ординатор за спеціальністю “Торакальна хірургія”; аспірант Київського НДІ туберкульозу, пульмонології і грудної хірургії ім. Ф.Г. Яновського; асистент кафедри факультетської хірургії Чернівецького медінституту; старший науковий співробітник Інституту серцево-судинної хірургії; завідувач відділу хірургії набутих вад серця; завідувач відділу хірургії патології аорти. Є засновником одного з найскладіших розділів серцево-­судинної хірургії – хірургії аневризм грудної аорти з досягненнями найвищого європейсь­кого та світового рівнів. Вперше в СРСР виконав повну заміну дуги аорти з аневризмектомією. Його наукові розробки та практична діяльність сприяли суттєвому вдосконаленню хірургічного лікування аневризм аорти і набутих вад серця, покращенню результатів операцій. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати: </strong> <ol> <li>Аномалия Эбштейна: клиника, диагностика, хирургическое лечение, отдаленные результаты. (1979). Шифр документа: Р-24691</li> <li>Место кардиометрии в диагностике приобретенных пороков сердца в хирургической клинике. (1970). Шифр документа: С-41</li> </ol> <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторств</strong>і: Аневризми грудної аорти (клініка, діагностика, лікування). (2011). Шифр документа: В-82912024-08-082024-08-09YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-leonid-lukych-sytar/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sytar-Leonyd.jpg;400;300,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sytar-Leonyd.jpg;400;300,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sytar-Leonyd.jpg;400;300,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sytar-Leonyd.jpg;400;300ai1ec-8197@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Бабій Яків Степанович (1939)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Babiy-Yakov.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22089" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Babiy-Yakov.jpg" alt="Головна" width="400" height="501" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Babiy-Yakov.jpg 472w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Babiy-Yakov-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Babiy-Yakov-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Babiy-Yakov-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Babiy-Yakov-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Babiy-Yakov-300x376.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>Бабій Яків Степанович (1939) рентґенолог, доктор медичних наук (1981), професор (1988). Закінчив Вінницький медичний інститут (1962). Працював рентґенологом у Дунаєвецький райлікарні Хмельницької області (1962-1964); м.н.с. Київського НДІ експериментальної та клінічної онкології (1966-1970); ст.н.с. (1971-1981), завідувачем відділу (1981-1989) Київського науково-дослідного рентґено-радіологічного та онкологічного інституту; від 1989 – завідувач відділу Київського міського консультативно-діагностичного центру, за сумісництвом – професор кафедри променевої діагностики Київської медичної академії післядипломної освіти. Був головним рентґенологом МОЗ України (1988-1995). Наукова діяльність пов’язана з розробленням питань рентґенодіагностики захворювань щитоподібної залози, легень, середостіння, в останній час – променевої діагностики (рентґенологічна, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія захворювань різних органів і систем у дорослих і дітей). Президент Асоціації радіологів України (від 1989). Наукові праці: “Основы рентгенологической семиотики” (1978); “Клинико-рентгенологическая и машинная диагностика опухолей легких и средостения” (1981); “Томография грудной клетки” (1992); “Комп’ютерна томографія у діагностиці і визначенні поширеності рецидивів раку шлунка” (1998); “Состояние и перспективы развития магнитно-резонансной томографии в Украине” (1999); “Возможности лучевой диагностики локальных осложнений острого панкреатита” (2000). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати:</strong> <ol> <li>Клинико-рентгенологическая диагностика и прогнозирование результатов хирургического лечения рака легкого с помощью ЭВМ (1978). Шифр зберігання: Р-23962</li> <li>Пневмография в диагностике зоба (1967). Шифр зберігання: 616.4 Б-125</li> </ol>2024-08-092024-08-10YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yakiv-stepanovych-babij/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Babiy-Yakov.jpg;400;501,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Babiy-Yakov.jpg;400;501,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Babiy-Yakov.jpg;400;501,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Babiy-Yakov.jpg;400;501ai1ec-8198@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Зозуля Іван Савович (1939)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Zozulia-Ivan.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22091" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Zozulia-Ivan.jpg" alt="Головна" width="400" height="533" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Zozulia-Ivan.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Zozulia-Ivan-165x220.jpg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Zozulia-Ivan-365x486.jpg 365w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Zozulia-Ivan-113x150.jpg 113w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Zozulia-Ivan-150x200.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Zozulia-Ivan-300x400.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>Зозуля Іван Савович (1939) невропатолог, доктор медичних наук (1990), професор (1992), заслужений діяч науки і техніки України (1998). Закінчив Чернівецький медичний інститут (1965). Працював лікарем. Від 1968 – у Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ): від 1991 – проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків, завідувач кафедри швидкої та невідкладної медичної допомоги. Вивчає патогенез, проблеми діагностики, лікування та профілактики судинних і запальних захворювань нервової системи, черепно-мозкових і спінальних травм, уражень нервової системи внаслідок аварії на ЧАЕС, організації швидкої та невідкладної медичної допомоги хворим і потерпілим. Наукові праці: “Клинико-электрофизиологические изменения при сосудистых заболеваниях головного мозга” (1978); “Невриты лицевого нерва и их комплексное лечение с включением иглотерапии” (1980); “Практическая неврология: неотложные состояния” (1997); “Медицина невідкладних станів” (2002); “Гормоны и мозг” (2008). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Зозулі І.С., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Генералізована епілепсія у дітей раннього віку: оптимізація діагностики та лікування (2014). Шифр зберігання: Б-94397</li> <li>Інсульт. Тактика, стратегія ведення, профілактика, реабілітація та прогнози (2010). Шифр зберігання: Б-92770</li> <li>Порушення спінального кровообігу. Клініка, діагностика, лікування (2011). Шифр зберігання: Б-92202</li> <li>Церебральний інсульт у осіб молодого віку: особливості діагностики, клініки та лікування (2012). Шифр зберігання: Б-92191</li> <li>Гормоны и мозг (2008). Шифр зберігання: Б-88032</li> <li>Нейропротектори, ноотропи, нейрометаболіти в інтенсивній терапії уражень нервової системи (2005). Шифр зберігання: Б-85215</li> </ol>2024-08-122024-08-13YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-ivan-savych-zozulya/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Zozulia-Ivan.jpg;400;533,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Zozulia-Ivan.jpg;400;533,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Zozulia-Ivan.jpg;400;533,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Zozulia-Ivan.jpg;400;533ai1ec-8203@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Арбузова Світлана Борисівна (1954)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Svitlana-Arbuzova.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22098" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Svitlana-Arbuzova.jpg" alt="Головна" width="400" height="533" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Svitlana-Arbuzova.jpg 675w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Svitlana-Arbuzova-165x220.jpg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Svitlana-Arbuzova-365x486.jpg 365w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Svitlana-Arbuzova-113x150.jpg 113w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Svitlana-Arbuzova-150x200.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Svitlana-Arbuzova-300x400.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Svitlana-Arbuzova-600x800.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>Арбузова Світлана Борисівна (1954) вчений у галузі медичної генетики, член-кореспондент НАМН України (2011), доктор медичних наук (1996), професор (2001), заслужений лікар України (2005), генетик вищої категорії. Директор Східно-українського спеціалізованого центру медичної генетики та пренатальної діагностики. Голова Проблемної комісії МОЗ та НАМН України з медичної генетики. Голова комісії з питань боротьби із лженаукою та фальсифікацією наукових досліджень при Президії НАМН України. Член Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій при Кабінетові Міністрів України (2017). Відома в Україні та за її межами, видатний фахівець у галузі медичної генетики, зробила великий внесок у вивчення етіології спадкових хвороб, пренатальну діагностику вродженої та спадкової патології, розвиток методів ранньої профілактики генетичних порушень, що є основними напрямами її наукової діяльності. Працюючи над вирішенням фундаментальних і прикладних проблем медичної генетики, вперше у світі довела й обґрунтувала роль мітохондріального геному в етіології та патогенезі хромосомної анеуплоїдії, відкрила нові мутації в мітохондріальній ДНК. Ці дослідження були двічі підтримані грантами Королівського товариства Великобританії та дали початок новому науковому напряму в медичній генетиці. Вагомі здобутки також досягнуто в сфері генетичного допологового обстеження – вперше засновано цілісну концепцію пренатального біохімічного скринінгу, запропоновано комбінацію генетичних маркерів материнської сироватки для діагностики спадкових хвороб, принципи розрахунку індивідуального генетичного ризику. Розроблена стратегія генетичного скринінгу отримала загальне визнання як найбільш ефективна, впроваджена в багатьох країнах світу. Брала безпосередню участь у створенні Європейського реєстру спадкових захворювань, міжнародної системи контролю якості генетичних обстежень, епідеміологічних дослідженнях популяційної частоти генетичних синдромів. Наукові праці: “Early Prenatal Diagnosis, Fetal Cells and DNA in the Mother” (2005); “Genetic Disorders and the Fetus. Diagnosis, Prevention and Treatment” (2007); “Fifty years of Human Genetics” (2007); “Prenatal Diagnosis” (2008); “Концепція ранньої пренатальної діагностики згідно з міжнародними стандартами якості” (2009); “Контроль якості генетичних обстежень” (2010); “Етико-психологічні аспекти медико-генетичного консультування” (2011); “Пренатальна ехокардіографія” (2014); “Down Syndrom Screening: Evidence that Test Results Differ According to Phenotype” (2016). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати С. Б. Арбузової:</strong> <ol> <li>Соотносительная роль генетических и средовых факторов в индивидуальной чувствительности человека к мутагенному воздействию (1987). Шифр зберігання: Р-32503.</li> <li>Клініко-патогенетичне обгрунтування виникнення і маніфестації синдрому трисомії 21 (1996). Шифр зберігання: Р-42460.</li> </ol>2024-08-142024-08-15YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-svitlana-borysivna-arbuzova/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Svitlana-Arbuzova.jpg;400;533,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Svitlana-Arbuzova.jpg;400;533,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Svitlana-Arbuzova.jpg;400;533,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Svitlana-Arbuzova.jpg;400;533ai1ec-8199@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Соколов Юрій Миколайович (1944-2021)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sokolov.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22106" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sokolov.jpg" alt="Головна" width="400" height="414" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sokolov.jpg 869w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sokolov-212x220.jpg 212w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sokolov-469x486.jpg 469w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sokolov-145x150.jpg 145w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sokolov-768x795.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sokolov-150x155.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sokolov-300x311.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sokolov-600x621.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sokolov-696x721.jpg 696w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>Соколов Юрій Миколайович (1944-2021) член-кореспондент НАМН України (2010), доктор медичних наук (1982), професор (1995), заслужений лікар України (1995), професор кафедри кардіології і функціональної діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, керівник відділу інтервенційної кардіології ННЦ “Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска НАМН України”, почесний член Європейського товариства кардіологів (2001). Один з провідних вчених у галузі кардіології. Основний напрям наукової діяльності: лікування інфаркту міокарда та хронічної ішемічної хвороби серця. Ним був створений відділ інтервенційної кардіології в НДІ кардіології ім. М.Д. Стражеска (1991). Вперше в Україні виконав: коронарний тромболізис у пацієнта з гострим інфарктом міокарда (1991); коронарну ангіопластику в пацієнта з гострим інфарктом міокарда (1993). Встановив стент у перші години інфаркту міокарда (1997). Наукові праці: “Інвазивна кардіологія і коронарна хвороба” (2002); “Посібник з кардіології” (2008); “Настанова з кардіології” (2009); “Коронарна хвороба і інтервенційна кардіологія” (2010). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати:</strong> <ol> <li style="list-style-type: none;"> <ol> <li>Венозная система сердца в механизме коронарной недостаточности и клинические критерии ее оценки. (Клинико-экспериментальное исследование). (1981). Шифр зберігання: Р-26901</li> <li>Коронарография при ишемической болезни сердца и обеспечение безопасности исследования (1975). Шифр зберігання: Р-21561</li> </ol> </li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Практичні рекомендації по виконанню коронарного стентування з використанням блокатора GP ІІВ\\ ІІІА рецепторів тромбоцитів (EPTIFIBATIDE). (2003). Шифр зберігання: Б-84185</li> <li>Инвазивная кардиология и коронарная болезнь (2002). Шифр зберігання: В-5805</li> <li>Коронарная болезнь и интервенционная кардиология (2011). Шифр зберігання: Г-692</li> <li>Первичное (плановое) коронарное стентирование у больных с ишемичной болезнью сердца (2000). Шифр зберігання: Б-79234</li> </ol>2024-08-142024-08-15YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yurij-mykolajovych-sokolov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sokolov.jpg;400;414,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sokolov.jpg;400;414,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sokolov.jpg;400;414,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Sokolov.jpg;400;414ai1ec-8211@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Каган Юрій Соломонович (1924-1997)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kagan-Yuriy-Solomonovitch.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22108" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kagan-Yuriy-Solomonovitch.jpg" alt="Головна" width="400" height="590" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kagan-Yuriy-Solomonovitch.jpg 610w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kagan-Yuriy-Solomonovitch-149x220.jpg 149w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kagan-Yuriy-Solomonovitch-329x486.jpg 329w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kagan-Yuriy-Solomonovitch-102x150.jpg 102w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kagan-Yuriy-Solomonovitch-150x221.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kagan-Yuriy-Solomonovitch-300x443.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kagan-Yuriy-Solomonovitch-600x885.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>Каган Юрій Соломонович (1924-1997) токсиколог, доктор медичних наук (1963), професор (1968), член-кореспондент НАН України (1991) та НАМН України (1993). Закінчив Київський медичний інститут (1945), де працював у 1948-1952. У 1952-1964 – у Київському НДІ гігієни праці та професійних захворювань (нині Інститут медицини праці НАМНУ): від 1953 – завідувач лабораторії токсикології; 1964-1997 – завідувач відділу експериментальної токсикології і патології хімічної етіології Інституту екогігієни і токсикології (Київ). Наукові дослідження були присвячені загальній токсикології, токсикології фосфорорганних сполук; проблемі селективної токсичності; взаємозв’язку структури та механізму біологічної дії сполук; ролі детоксикаційної системи печінки в метаболізмі та механізмі дії пестицидів; механізму віддаленої нейротоксичності. Розробив спосіб оцінювання комбінованої дії хімічних сполук; кількісні критерії для оцінювання кумуляції. Співавтор класифікації пестицидів. Наукові праці: “Токсикология фосфорорганических пестицидов и гигиена труда при их применении” (1963); “Лечение острых отравлений” (1973, 1982); “Токсикология фосфорорганических пестицидов” (1977); “Физиолого-биохимический механизм действия пестицидов” (1981); “Общая токсикология пестицидов” (1981); “Principles of Pesticide Toxicology” (1985). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Ю. С. Кагана:</strong> <ol> <li>Сульфаниламиды в организме при некоторых формах качественного голодания (1949). Шифр зберігання: 615.5 К 129.</li> <li>Токсикология ряда фосфорорганических инсектицидов и гигиена труда при их применении (1961). Шифр зберігання: 615.9 К 129.</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Актуальные вопросы патологии химической этиологии (1977). Шифр зберігання: Б-31836.</li> <li>Гигиенические основы применения ядохимикатов в растениеводстве (1966). Шифр зберігання: 613.6 К 129.</li> <li>Лечение острых отравлений (1973). Шифр зберігання: Б-10307.</li> <li>Общая токсикология пестицидов (1981). Шифр зберігання: К 129 Колекція Ф. П. Трінуса.</li> <li>Профилактика отравлений ядохимикатами (1963). Шифр зберігання: 615.9 К 129.</li> </ol>2024-08-162024-08-17YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yurij-solomonovych-kagan/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kagan-Yuriy-Solomonovitch.jpg;400;590,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kagan-Yuriy-Solomonovitch.jpg;400;590,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kagan-Yuriy-Solomonovitch.jpg;400;590,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kagan-Yuriy-Solomonovitch.jpg;400;590ai1ec-8212@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Умовіст Михайло Несторович (1919-2005)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Umovist.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22109" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Umovist.jpg" alt="Головна" width="400" height="605" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Umovist.jpg 595w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Umovist-145x220.jpg 145w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Umovist-321x486.jpg 321w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Umovist-99x150.jpg 99w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Umovist-150x227.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Umovist-300x454.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>Умовіст Михайло Несторович (1919-2005) хірург, доктор медичних наук (1970), доцент кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії Київського медичного інституту (1949-1959). Начальник управління вищих і середніх навчальних закладів МОЗ України (1953-1959). Ректор (1959-1984) і за сумісництвом – професор, завідувач кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії Київського інституту удосконалення лікарів (1981). Науковий напрям: хірургічна анатомія стравоходу, морфологія і хірургія серця та судин, лікування ран. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати М. Н Умовіста:</strong> <ol> <li>Материалы к хирургической анатомии пищевода (1952). Шифр зберігання: 611.9 У 55.</li> <li>Хирургическая анатомия предсердно-желудочковой проводящей системы при наличии врожденных дефектов перегородок сердца (1970). Шифр зберігання: Р-564.</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Клиническая анатомия глазницы и органа зрения (1983). Шифр зберігання: Б-47487.</li> <li>Оперативное лечение гнойно-воспалительных заболеваний таза (1983). Шифр зберігання: Б-50673.</li> <li>Применение низких температур в клинической практике (1977). Шифр зберігання: Б-25117.</li> <li>Проводящая система при врожденных дефектах перегородок сердца (1973). Шифр зберігання: Б-10363.</li> <li>Современное состояние проблемы трансплантации органов (1983). Шифр зберігання: Б-45847.</li> </ol>2024-08-182024-08-19YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-myhajlo-nestorovych-umovist/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Umovist.jpg;400;605,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Umovist.jpg;400;605,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Umovist.jpg;400;605,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Umovist.jpg;400;605ai1ec-8213@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Костюк Платон Григорович (1924-2010)

<figure id="attachment_22110" aria-describedby="caption-attachment-22110" style="width: 400px" class="wp-caption alignleft"><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kostyuk-Platon.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-22110" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kostyuk-Platon.jpg" alt="Головна" width="400" height="533" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kostyuk-Platon.jpg 421w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kostyuk-Platon-165x220.jpg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kostyuk-Platon-365x486.jpg 365w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kostyuk-Platon-113x150.jpg 113w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kostyuk-Platon-150x200.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kostyuk-Platon-300x400.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a><figcaption id="caption-attachment-22110" class="wp-caption-text">Костюк Платон Григорович</figcaption></figure> Костюк Платон Григорович (1924-2010) нейрофізіолог, доктор бiологічних наук (1957), професор (1961), академік НАН України (1969), НАМН України (1994), РАН (1974). Член Нiмецької академiї природознав­цiв “Леопольдiна” (1966), АН Че­хословаччини (1990), Угорської АН (1990). Герой України (2007). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Закiнчив Київські університет (1946) i медичний iнститут (1949). Від 1946 працював у Київському університеті: від 1956 – завідувач вiддiлу загальної фізіо­логії Iнституту фiзiологiї; від 1958 – завідувач вiддiлу загальної фiзiологiї нервової системи, 1966-2010 – директор Iнституту фiзiологiї НАНУ (Київ); водночас 1982-2010 – засновник і завідувач кафедри мембранної бiофiзики Київського вiд­дiлення Московського фiзико-технічного інституту; 1992-2010 – засновник і директор Мiжнародного центру молекулярної фiзiологiї НАНУ (Київ), а також від 2000 – засновник і завідувач кафедри молекулярної і клітинної фі­зіології ЮНЕСКО при Центрі. Академік-секретар Відділення фізіології АН СРСР (1975-1988). Віце-президент НАНУ (1993-1998). Голова Українського фі­зіологічного товариства (1968-2010). Депутат (1980-1990), Голова (1985-1990) ВР УРСР. Наукові дослідження в галузях нейрофізіології, молекулярної біо­логії та клітинної біофізики. Вивчав нейронні системи, що здій­сню­ють керування моторною актив­ні­стю організму, вісцеральними функ­ці­ями та беруть участь у передаванні соматосенсорної інформації. Обґрунтував нейронні схе­ми спінальних сегментарних механізмів, ретикулос­пінальної низхідних систем, пропріоспінальних міжнейронних зв’язків і низ­ки стов­бурових механізмів. Досліджував мембранні та молекулярні механізми нервових процесів; застосував мiкроелектрод­ну технiку для дослiдження струк­турно-функцiональної організацiї нервових цент­рiв та бiофiзичних i молекулярних механiзмiв збуджен­ня та гальму­вання в нервових клiти­нах; розробив методику внутрішньо-клiтинного дiа­лiзу соми нервової клiти­ни (метод Костюка), що дала змогу варію­вати склад зовнішньо- та внутрішньо-клітинного середовища ней­рона та вивчати роль компонентів зазначених середовищ у збудженні та гальмуванні нервових клітин. Зробив ва­гомий внесок у дослідження гомеостазу іонів каль­цію в нервових клі­тинах і його пору­шень при мозковій патології, ішемії, гіпоксії, епілепсії, цукровому діабеті, больових син­дромах, фенілкетонурії, хво­робі Альцгеймера. Наукові праці: “Двухнейронная рефлекторная дуга” (1959); “Микроэлектрон­ная техника” (1960); “Физиология цен­тральной нервной системы” (1971, 1977); “Структура и функция нисходящих систем спинного мозга” (1973); “Кальций и клеточная возбудимость” (1986); “Calcium signal­lingin the nervous system” (1995); “Біофізика” (2001, 2008); “Іони кальцію у функції мозку – від фізіології до патології” (2005); “Внутрішньоклітинна кальцієва сигналізація: структури і функції” (2010). У фонді ННМБУ зберігається автореферат П. Г. Костюка: Рациональное питание беременных женщин (1972). Шифр зберігання: Р9653 <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці П. Г. Костюка, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Акушерские щипцы и вакуум-экстракция плода (1985). Шифр зберігання: Б-49368</li> <li>Акушерский фантом: Пособие для студентов высш. учеб. мед. учреждений ІІІ-ІV уровня аккредитации, а также врачей-интернов акушеров-гинекологов (2004). Шифр зберігання: Б-84186</li> <li>Гінекологія: Підруч. для акушерів-гінекологів, лікарів-інтернів, студ. вищ. мед. навч. закл. освіти ІІІ-ІVрівнів акредитації, організаторів охорони здоров’я (2004). Шифр зберігання: В-6308</li> <li>Жіноча консультація : Підруч. для акушерів-гінекологів, лікарів-інтернів, студ. вищих мед. навч. закл. освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, організаторів охорони здоров’я (2003). Шифр зберігання: В-6344</li> <li>Преждевременные роды (1986). Шифр зберігання: Б-53588</li> </ol>2024-08-202024-08-21YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-platon-grygorovych-kostyuk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kostyuk-Platon.jpg;400;533,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kostyuk-Platon.jpg;400;533,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kostyuk-Platon.jpg;400;533,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Kostyuk-Platon.jpg;400;533ai1ec-8214@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Голота Владислав Якович (1934)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Golota.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22111" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Golota.jpg" alt="Головна" width="400" height="507" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Golota.jpg 710w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Golota-174x220.jpg 174w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Golota-383x486.jpg 383w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Golota-118x150.jpg 118w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Golota-150x190.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Golota-300x380.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Golota-600x761.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Golota-696x882.jpg 696w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>Голота Владислав Якович (1934) акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1974), професор (1976), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1989). Закінчив Київський медичний інститут (1959). Працював старшим науковим співробітником Київського НДІ педіатрії, акушерства та гінекології (1964-1971); доцент Київського інституту удосконалення лікарів (1971-1976); завідувач кафедри акушерства та гінекології Полтавського медичного стоматологічного інституту (1976-1979); завідувач кафедри акушерства та гінекології № 3 (від 1982), одночасно – декан педіатричного факультету (від 1990) Національного медичного університету (Київ). Головний акушер-гінеколог Києва (1979–95). Віце-президент Асоціації акушерів-гінекологів України (від 1997). Член Європейської та Всесвітньої асоціацій акушерів-гінекологів. Вивчає проблеми антенатальної охорони плода та профілактики втрати дітей; розробляє немедикаментозні методи профілактики та терапії гнійно-септичних захворювань вагітних груп ризику, заходи з обмеження дії радіонуклідного забруднення на організм матері та плода, методи профілактики та лікування перинатальних ускладнень при невиношуванні вагітних і профілактики непланової вагітності. Наукові праці: “Женская консультация” (1983); “Преждевременные роды” (1986); “Кесарево сечение в современном акушерстве” (1990); “НЕLLР-синдром в акушерстве” (1993); “Дитяча та підліткова гінекологія” (1998); “Невідкладні стани в акушерстві та гінекології” (1998); “Епонімний довідник термінів з акушерської та гінекологічної справи” (1998); “Сучасні методи планування сім’ї” (1998); “Невідкладні стани в акушерстві та гінекології” (1998, 2000). <strong> У фонді ННМБУ зберігається автореферат В. Я. Голота:</strong> Рациональное питание беременных женщин (1972). Шифр зберігання: Р9653 <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Акушерские щипцы и вакуум-экстракция плода (1985). Шифр зберігання: Б-49368</li> <li>Акушерский фантом: Пособие для студентов высш. учеб. мед. учреждений ІІІ-ІV уровня аккредитации, а также врачей-интернов акушеров-гинекологов (2004). Шифр зберігання: Б-84186</li> <li>Гінекологія: Підруч. для акушерів-гінекологів, лікарів-інтернів, студ. вищ. мед. навч. закл. освіти ІІІ-ІVрівнів акредитації, організаторів охорони здоров’я (2004). Шифр зберігання: В-6308</li> <li>Жіноча консультація : Підруч. для акушерів-гінекологів, лікарів-інтернів, студ. вищих мед. навч. закл. освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, організаторів охорони здоров’я (2003). Шифр зберігання: В-6344</li> <li>Преждевременные роды (1986). Шифр зберігання: Б-53588</li> </ol>2024-08-252024-08-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-vladyslav-yakovych-golota/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Golota.jpg;400;507,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Golota.jpg;400;507,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Golota.jpg;400;507,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Golota.jpg;400;507ai1ec-8215@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Матюшко Ростислав Павлович (1934-2008)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Matushko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22114 size-full" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Matushko.jpg" alt="Головна" width="390" height="580" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Matushko.jpg 390w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Matushko-148x220.jpg 148w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Matushko-327x486.jpg 327w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Matushko-101x150.jpg 101w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Matushko-150x223.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Matushko-300x446.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 390px) 100vw, 390px" /></a>Матюшко Ростислав Павлович (1934-2008) радіолог, доктор медичних наук (1990), професор (1992). Закінчив Качинське військово-авіаційне училище льотчиків (м. Сталінград, нині Волгоград, РФ, 1957) та Київський медичний інститут (1966). Перебував на військовій службі. У 1978-2008 працював у Національному медичному університеті (Київ): від 1991 – завідувач курсу радіаційної медицини, професор кафедри медичної радіології; водночас від 1993 – засновник і завідувач кафедри променевої діагностики та променевої терапії з курсом радіаційної медицини Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини. Наукові дослідження були присвячені розробленню методів радіонуклідної діагностики та вивченню впливу іонізуючого випромінювання на організм людини та тварин. Наукові праці: “Гаммасцинтиграфическая оценка кровоснабжения тазобедренного сустава при болезни Петерса” (1989); “Радионуклидная диагностика (оценка эффективности лечения некоторых заболеваний)” (1991); “Вивчення можливості використання металсилікатних сполук для дезактивації” (1993); “Радіофармацевтичні препарати” (1997); “Основи радіа­ційної медицини” (2002, 2003). <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат Р. П. Матюшка:</strong> Влияние различных доз облучения инкорпорированным йодом-131 на белки сыворотки крови и сульфгидрильные группы тканей животных разного возраста (1970). Шифр зберігання: Р-388 <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Основи радіаційної медицини: Навч. посібник (2006). Шифр зберігання: Б-85813</li> <li>Основи радіонуклідної діагностики: Навч. посібник для студ. вищ. мед. навч. закл. ІV рівня акредитації (2007). Шифр зберігання: Б-86891</li> </ol>2024-08-252024-08-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-rostyslav-pavlovych-matyushko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Matushko.jpg;390;580,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Matushko.jpg;390;580,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Matushko.jpg;390;580,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/Matushko.jpg;390;580ai1ec-8263@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Лупальцов Володимир Іванович (1939)

Лупальцов Володимир Іванович (1939) хірург, доктор медичних наук (1982), професор (1985), член-кореспондент НАМН України (2003), заслужений діяч науки і техніки України (1995). Закінчив Харківський медичний інститут (1964). Працював лікарем. Від 1970 – у Харківському медичному університеті: від 1983 – завідувач кафедри хірургії № 3. Вивчає питання хірургічного лікування хвороб підшлункової залози, жовчного міхура та позапечінкових жовчних шляхів, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої киш­ки, кишкової непрохідності, захворювань судин нижніх кінцівок, гнійної хірургічної інфекції, опікового шоку; етіологію та патогенез гострого післяопераційного панкреатиту. <p class="literature">Наукові праці: “Послеоперационный панкреатит” (1988); “Неотложная хирургия брюшной полости” (1989); “Пер­форативная гастродуоденальная язва” (2003); “Раны, раневая инфекция и особенности течения раневого процесса в условиях радиации” (2004); “Осложнения язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки: хирургическое лечение” (2009); “Ме­тоды и способы оказания неотложной хирургической помощи при острой хи­рургической патологии органов брю­шной полости и забрюшинного пространства” (2012).</p>2024-09-082024-09-09YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-volodymyr-ivanovych-lupaltsov/freeai1ec-8264@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Земсков Володимир Сергійович (1939-2002)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Zemskov.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22164" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Zemskov.jpg" alt="Головна" width="400" height="504" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Zemskov.jpg 830w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Zemskov-175x220.jpg 175w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Zemskov-386x486.jpg 386w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Zemskov-119x150.jpg 119w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Zemskov-768x968.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Zemskov-150x189.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Zemskov-300x378.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Zemskov-600x756.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Zemskov-696x877.jpg 696w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>Земсков Володимир Сергійович (1939-2002) хірург, доктор медичних наук (1981), професор (1983), заслужений діяч науки УРСР (1988). Володимир Сергійович закінчив Луганський медичний інститут (1962). Працював лікарем. Від 1972 – у Київському НДІ клінічної та експериментальної хірургії (нині Інститут хірургії та трансплантології АМНУ): від 1981 – керівник відділення; водночас від 1980 – завідувач кафедри хірургії, від 1982 – загальної хірургії Національного медичного університету (Київ), директор Київського центру хірургії печінки, жовчних шляхів та підшлункової залози. Президент міжнародної холдингової компанії “Клініка Земскова” (від 1997). Вивчав проблеми профілактики, діагностики та лікування захворювань печінки, жовчовивідних шляхів, підшлункової залози, шлунка, зокрема з застосуванням кріохірургії, гемосорбції, низькоінтенсивних електромагнітних випромінювань і лазерної терапії. <p class="literature">Наукові праці: “Хирургия печени” (1985); “Сорбционная детоксикация в хирургической клинике” (1985); “Постпанкреаторезекционный синдром” (1986); “Гипотермия в неотложной брюшной хирургии” (1988); “Современные подходы к лечению острого деструктивного панкреатита” (1999); “Аллогомеопатическая курация больных хирургического профиля” (2000).</p>2024-09-092024-09-10YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-volodymyr-sergijovych-zemskov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Zemskov.jpg;400;504,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Zemskov.jpg;400;504,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Zemskov.jpg;400;504,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Zemskov.jpg;400;504ai1ec-8265@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Книш Іван Тарасович (1924-1985)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Knysh.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22166" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Knysh.jpg" alt="Головна" width="400" height="484" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Knysh.jpg 598w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Knysh-182x220.jpg 182w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Knysh-401x486.jpg 401w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Knysh-124x150.jpg 124w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Knysh-150x182.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Knysh-300x363.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>Книш Іван Тарасович (1924-1985) онколог, доктор медичних наук (1965), професор (1969), заслужений діяч науки УРСР (1979). Іван Тарасович закінчив Київський медичний інститут (1953). Відтоді працював у Київському НДІ ортопедії; від 1966 – завідувач клініки пухлин кісткової системи Київського НДІ експериментальної та клінічної онкології (нині Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології НАНУ); від 1971 – завідувач відділення пухлин опорно-рухового апарату та м’яких тканин Київського рентґенорадіологічного та онкологічного інституту (нині Національний інститут раку). Голова Республіканського товариства онкологів (1980-1985). Удосконалив методики міжлопатково-груднинної ампутації при пухлинах плечової кістки, лопатки та кільця ключиці, доступу для видалення пухлин крижів, комбінований метод лікування кістково-мозкових пухлин, меланом шкіри. <p class="literature">Наукові праці: “Диагностика и лечение первичных костных опухолей крестцово-копчиковой области” (1973); “Регионарная перфузия при лечении злокачественных опухолей конечностей” (1973); “Комбинированное и комплексное лечение злокачественных опухолей” (1979); “О профилактике злокачественных новообразований опорно-двигательного аппарата” (1980); “Злокачественные опухоли мягких тканей конечностей и туловища” (1981).</p>2024-09-092024-09-10YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-ivan-tarasovych-knysh/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Knysh.jpg;400;484,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Knysh.jpg;400;484,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Knysh.jpg;400;484,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Knysh.jpg;400;484ai1ec-8266@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Фомін Петро Дмитрович (1939-2020)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Fomin.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22167" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Fomin.jpg" alt="Головна" width="400" height="267" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Fomin.jpg 660w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Fomin-330x220.jpg 330w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Fomin-218x145.jpg 218w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Fomin-150x100.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Fomin-300x200.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Fomin-600x400.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>Фомін Петро Дмитрович (1939-2020) хірург, академік НАМН України (2011), академік НАН України (2015), академік АН НП України (1998), дійсний член Нью-Йоркської академії наук (1994), член РАПН за відділенням “Фундаментальна медицина” (2010), член європейських спільнот European Society of Surgery (2002) та наукового комітету міжнародної асоціації “Рак шлунку” (International gastric cancer association, IGCA, 2009), доктор медичних наук (1984), професор (1987), заслужений діяч науки і техніки України (1999), завідувач кафедри хірургії №3 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (з 1992). Член Правління та Президії Українського товариства хірургів, комісії МОЗ і МОН України з розробки освітньо-кваліфікаційних характеристик та Державних стандартів вищої медичної освіти в Україні, Європейського товариства хірургів. Відомий учений-хірург в Україні і поза її межами. Ним розроблені і впроваджені в практику нові методи операцій пластики стравоходу після механічних пошкоджень, запальних процесів і пухлинних уражень сегментів товстої та тонкої кишок залежно від особливостей розгалуження мезентеріальних судин. Основні напрями наукової діяльності спрямовані на розробку на рівні світових стандартів, теоретичне обґрунтування та впровадження в клінічну практику малоінвазивних ендохірургічних і рентгенендоваскулярних технологій та приладів для лікування шлунково-кишкових кровотеч; технологій електрозварювання в абдомінальній хірургії; хірургічної інфекції, абдомінального сепсису; розробку Державних стандартів вищої медичної освіти в Україні в галузі вивчення хірургічних дисциплін відповідно до міжнародних стандартів. Наукові праці: “Эндоскопический мониторинг при желудочно-кишечных кровотечениях” (2002); “Сторінки виникнення й розвитку хірургії в Україні. Хірургічні школи. Кафедри хірургії (до 165-річчя НМУ)” (2005); “Руководство по клинической хирургии. Дифференциальная диагностика и лечение хирургических болезней” (2005); “Tigecycline is efficacious in the treatment of complicated intra-abdominal infections” (2005); “Язва Дьелафуа” (2008); “Неопухолевые заболевания пищевода”(2009); “Хирургические болезни” (2017); “Очерки хирургии язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки” (2017).2024-09-102024-09-11YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-petro-dmytrovych-fomin/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Fomin.jpg;400;267,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Fomin.jpg;400;267,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Fomin.jpg;400;267,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Fomin.jpg;400;267ai1ec-8287@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Кальченко Іван Іванович (1904-1975)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Kalchenko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22249" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Kalchenko.jpg" alt="Головна" width="400" height="489" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Kalchenko.jpg 597w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Kalchenko-180x220.jpg 180w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Kalchenko-397x486.jpg 397w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Kalchenko-123x150.jpg 123w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Kalchenko-150x183.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Kalchenko-300x367.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>Кальченко Іван Іванович (1904-1975) хірург, доктор медичних наук (1943), професор (1944), заслужений діяч науки УРСР (1951). Іван Іванович закінчив Ростовський медичний інститут (РФ, 1929). Працював в Архангельскому медичному інституті (1933-1939); завідувач кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії Іжевського медичного інституту (1939-1944; обидва – РФ); директор (1944-1951), завідувач кафедри хірургії № 2 (1952-1975) Київського інституту удосконалення лікарів. Головний хірург МОЗ УРСР (1944). Засновник школи хірургічної гастроентерології. Також вивчав проблеми онкології, пластики твердої мозкової оболонки, травматичні ушкодження периферичного відділу нервової системи. <p class="literature">Наукові праці: “Химические ожоги желудка” (1972); “Нарушение свертывания крови при заболевании желудка” (1973); “Дивертикулы двенадцатиперстной кишки” (1974); “Нарушения гемостаза при раке и язве желудка и двенадцатиперстной кишки” (1976).</p>2024-09-212024-09-22YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-ivan-ivanovych-kalchenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Kalchenko.jpg;400;489,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Kalchenko.jpg;400;489,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Kalchenko.jpg;400;489,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Kalchenko.jpg;400;489ai1ec-8286@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Рудиковський Євстахій Петрович (Остап Київський)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Rudykovsky.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22267 size-full" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Rudykovsky.jpg" alt="Головна" width="394" height="540" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Rudykovsky.jpg 394w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Rudykovsky-161x220.jpg 161w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Rudykovsky-355x486.jpg 355w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Rudykovsky-109x150.jpg 109w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Rudykovsky-150x206.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Rudykovsky-300x411.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 394px) 100vw, 394px" /></a>Рудиковський Євстахій Петрович (Остап Київський) (1784-1851) військовий лікар, хірург, письменник. Один з перших лікарів, які працювали у цивільних лікарнях Києва. Польсько-український рід Рудиковських переселився з Хорватії в Україну в середині XVIII ст. Остап (Євстафій) Петрович Рудиковський народився у селі Вільшанка на Київщині, де його батько дворянин більше 20 років був священиком у маєтку графа К. Браницького. Синам (Остапу та молодшому Андрію) отець Петро розповідав про свої молоді літа, проведені в Києво-Печерській лаврі, де він служив келійником митрополита Павла Конюскевича. Ці спогади про Київ, людей, печерські легенди породили у хлопців мрію про місто з золотими куполами, і вони обоє майже все життя провели в Києві, уславили його, спочили тут. Остап учився у Київській бурсі (казеним коштом). У двадцять років Остап закінчив Києво-Могилянську академію, у 1806 р. поступив до Медико-Хірургічної академії Петербурга. Потім Рудиковський був лікарем Томського піхотного полку, який супроводжував у походах 1812-1815 рр. У 1818 р. перейшов на службу в Київ, у військовий госпіталь. Генерал М. Раєвський був тоді Київським генерал-губернатором. Не тільки талант ескулапа був високо оцінений на війні, багатьом офіцерам припали до душі романси Остапа Петровича. Їх співали, записували в альбоми. Якщо на війні поет віршував російською мовою, то вдома – українською, підписуючись псевдонімом Остап Киянин. Популярними серед сучасників О. Рудиковського були романтичні балади, козацькі поезії «Помин», «Козаки в щасті», байка «Вибір женихів», «Мужича казка». Хітом була «Пісня»: А що ж дівонькам робить? Знай – прядуть да шиють!.. Хтілося би то й їм любить, Та в дівках сивіють. Шанувальник поезії І. Котляревського й Т. Шевченка Остап Петрович у своєму київському будинку влаштував літературний салон. Відвідувала салон і професура університету Св. Володимира. Особливо товариські взаємини склалися в нього з ректором університету М. Максимовичем, якому Остап Петрович присвятив низку віршів. Один із них висловлював погляд поета на захоплення збиранням фольклору (ця настанова О. Рудиковського не втратила своєї сили й зараз) – не «обожнювати» старовину, а приглядатися до сучасності: Що ж за утіха, що за радість Та вся святая старовина? Збирать її, – якась то заздрість! Нам більш потрібна новина. Під час відвідин щирого приятеля Михайла Максимовича Рудиковський познайомився з Тарасом Шевченком. Остап Рудиковський був одружений із Катериною Башловською, мав дочку та сина. Остап Петрович був ідеалістом, практиком була його дружина. Він любив свою професію, збирав рідкісні книжки, мав багатющу бібліотеку, до останніх днів вивчав мови. Прожив Остап Рудиковський 66 років, помер у Києві.2024-09-212024-09-22YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yevstahij-petrovych-ostap-kyyivskyj-rudykovskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Rudykovsky.jpg;394;540,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Rudykovsky.jpg;394;540,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Rudykovsky.jpg;394;540,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Rudykovsky.jpg;394;540ai1ec-8288@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Чаговець Ростислав Всеволодович (1904-1982)

Чаговець Ростислав Всеволодович (1904-1982) український біохфмік. Дійсний член АН УРСР (з 1967).<span class="Apple-converted-space">  </span>Академік-секретар Відділення біохімії, біофізики, фізіології та теоретичної медицини АН УРСР. <div class="FontContentPersonalSite"> Закінчив Київський інститут народної освіти (1925). З 1933 працював у Інституті біохімії АН УРСР (у 1948-1976 – завідувач відділу), також 1966-1972 – академік-секретар Відділу АН УРСР. Був нагороджений державними нагородами СРСР. </div> <div class="FontContentPersonalSite"> Наукові праці були присвячені стану й обміну води в організмі, біохімії м’язів, вітамінотерапії, біохімії ферментів, застосуванню вітамінів і преміксів у тваринництві, історії біохімії, філософським питанням природознавства. Створив наукову школу. </div>2024-09-212024-09-22YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-rostyslav-vsevolodovych-chagovets/freeai1ec-8291@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Гейбель Карл-Георгій-Емілій Георгійович (1839-1912)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Heubel.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22283" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Heubel.jpg" alt="Головна" width="400" height="518" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Heubel.jpg 653w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Heubel-170x220.jpg 170w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Heubel-375x486.jpg 375w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Heubel-116x150.jpg 116w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Heubel-150x194.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Heubel-300x389.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Heubel-600x777.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>Гейбель Карл-Георгій-Емілій Георгійович (1839-1912) фармаколог, доктор медицини (1865), заслужений професор (1890), завідувач кафедри загальної терапії і фармакології (1865-1868, 1876-1897), декан медичного факультету (1890-1897) Київського університету. Представник експериментального напряму у викладанні фармакології. Досліджував механізм розподілу речовин у різних органах людського організму.2024-09-252024-09-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-karl-georgij-emilij-georgijovych-gejbel/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Heubel.jpg;400;518,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Heubel.jpg;400;518,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Heubel.jpg;400;518,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Heubel.jpg;400;518ai1ec-8289@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Аптер Йоган Маркович (1899-1996)

Аптер Йоган Маркович (1899-1996) патофізіолог, доктор медичних наук (1955), професор (1961). Закінчив Харківський медичний інститут (1923). Працював в Українському психоневрологічному інституті (Харків): 1925-1941 – асистент, ст. н. с., 1945-1972 – завідувач лабораторії патофізіології вищої нервової діяльності. Один з основоположників радянської сексопатології. Основні наукові дослідження були присвячені вивченню патогенезу та лікуванню неврозів, питанням теорії та практики психотерапії, патології вищої нервової діяльності при неврозах, епілепсії, пухлинах мозку, експериментальної фармакології вищої нервової діяльності. <p class="literature">Наукові праці: “О физиологических механизмах системных нарушений высшей нервной деятельности в клинике неврозов” (1965); “Клинико-патофизиологическая характеристика системных неврозов” (1966); “О состоянии и перспективах разработки проблемы неврозов” (1974).</p>2024-09-262024-09-27YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-jogan-markovych-apter/freeai1ec-8290@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Василенко Захар Семенович (1924-2001)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Vasylenko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22286" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Vasylenko.jpg" alt="Головна" width="400" height="501" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Vasylenko.jpg 472w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Vasylenko-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Vasylenko-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Vasylenko-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Vasylenko-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Vasylenko-300x376.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a>Василенко Захар Семенович (1924-2001) стоматолог, доктор медичних наук (1977), професор (1981). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський медичний інститут (1950), де відтоді й працював: 1982-1990 – засновник і завідувач, від 1990 – професор кафедри пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтії. Головний стоматолог МОЗ УРСР (1961-1988). Вивчав особливості функціональних і морфологічних змін у рецепторному апараті слизової порожнини рота залежно від фізико-хімічних властивостей матеріалів протезів та їх впливу на процеси адаптації, а також механізм впливу знімних протезів і апаратів на слизову оболонку рота і організм людини. Розробляв методи діагностики та лікування протезних стоматопатій. <p class="literature">Наукові праці: “Диагностика, этиология, патогенез и лечение осложнений в тканях полости рта при съемном зубном протезировании” (1968); “Влияние съемных протезов из пластмассы АКР-7 на морфологию периферической нервной системы слизистой оболочки полости рта” (1969); “Cправочник стоматолога-ортопеда” (1988); “Металлические зубные протезы с электронепроводным покрытием” (1989); “Справочник по ортодонтии” (1990).</p>2024-09-262024-09-27YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-zahar-semenovych-vasylenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Vasylenko.jpg;400;501,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Vasylenko.jpg;400;501,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Vasylenko.jpg;400;501,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/Vasylenko.jpg;400;501ai1ec-8292@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Криштаб Сергій Йосипович (1924-1984)

Криштаб Сергій Йосипович (1924-1984) стоматолог, доктор медичних наук (1969), професор (1971). Закінчив Київський стоматологічний інститут (1949). Працював лікарем. Від 1953 – у Київському медичному інституті: 1969-1984 – завідувач кафедри ортопедичної стоматології. Наукові до­слідження були присвячені внутрішньо-кістковій імплантації штучних опор для фіксації зубних протезів, ортопедичному лікуванню пародонтиту, механізмам адаптації до ортопедичних конструкцій. <p class="literature">Наукові праці: “Ортопедическое лечение несращений неба” (1973); “Аномалии нижней челюсти” (1975); “Ортопедическое лечение пародонта” (1979); “Лечение зубочелюстных де­формаций” (1982); “Ортопедия и протезирование в детском возрасте” (1987).</p>2024-09-292024-09-30YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-sergij-josypovych-kryshtab/freeai1ec-8494@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Сергієнко Микола Маркович (1934-2017)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Sergeyenko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22316" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Sergeyenko-159x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="485" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Sergeyenko-159x220.jpeg 159w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Sergeyenko-108x150.jpeg 108w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Sergeyenko-150x208.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Sergeyenko.jpeg 200w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Сергієнко Микола Маркович (1934-2017) офтальмолог, член-кореспондент НАМН України (1993), член-кореспондент НАН України (1991), доктор медичних наук (1972), професор (1974), заслужений діяч науки і техніки України (1995), головний офтальмолог МОЗ України (1978-2005), завідувач кафедри офтальмології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л Шупика МОЗ України (1978-2008), професор тієї ж кафедри (з 2009). Провідний фахівець у галузі фізіологічної оптики та мікрохірургії ока. Основні напрями наукової діяльності: офтальмологічна оптика, мікрохірургія переднього відділу ока, рефракційна хірургія. Ним розроблена концепція рефракції ока, виходячи з фізіологічних оптичних аберацій, що дозволило по-новому інтерпретувати багато феноменів клінічної офтальмології щодо акомодації, корекції короткозорості, астигматизму. Розробив нові моделі інтраокулярних лінз, оригінальну технологію в галузі рефракційної хірургії, брав участь у створенні першого у світі аберометра, що впроваджено в Україні та за її межами. З його ініціативи в 1988 була заснована Київська міська клінічна офтальмологічна лікарня “Центр мікрохірургії ока”. Наукові праці: “Офтальмологическая оптика” (1988); “Интраокулярная коррекция” (1990); “Три патенти на акомодуючі штучні кришталики” (2000); “Accommodative function of eyes in persons exposed to ionizing radiation” (2002); “Model of IOL with changeable optical power” (2004); “Depth of focus: clinical manifestation” (2007); “Dosimetry for a study of low-dose radiation cataracts among Chernobyl clean-up workers” (2007); “Evaluation of the Synchrony dualoptic accomodating intraoculary” (2008); “Depth of focus in pseudophakic eyes” (2008); “Determining corneal hysteresis and pre-existing intraocular pressure” (2009); “The scleral rigidity of the eyes with different refractions” (2012); “Офтальмологическая оптика” (2015); “Evaluation of the risk of corneal ectasia” (2016). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій М. М. Сергієнка:</strong> <ol> <li>Влияние качества изображения на глазном дне на остроту зрения (1963). Шифр зберігання: 617.7 С 323</li> <li>Исследования к теории клинической рефракции человеческого глаза (1971). Шифр зберігання: Р-2507</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені М. М. Сергієнком одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Бактерійні ендофтальміти (2007). Шифр зберігання: Б-86638</li> <li>Интраокулярная коррекция (1990). Шифр зберігання: Б-66592</li> <li>Как уберечь зрение при глаукоме (1985). Шифр зберігання: Б-51380</li> <li>Офтальмологическая оптика (2015). Шифр зберігання: В-9277</li> <li>Очні хвороби (1999). Шифр зберігання: Б-77391</li> </ol>2024-10-042024-10-05YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-mykola-markovych-sergiyenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Sergeyenko-159x220.jpeg;350;485,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Sergeyenko-159x220.jpeg;350;485,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Sergeyenko-159x220.jpeg;350;485,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Sergeyenko-159x220.jpeg;350;485ai1ec-8496@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Товстуха Євген Степанович (1934)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Tolstukha.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22318" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Tolstukha-165x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="466" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Tolstukha-165x220.jpeg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Tolstukha-365x486.jpeg 365w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Tolstukha-113x150.jpeg 113w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Tolstukha-150x200.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Tolstukha-300x400.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Tolstukha.jpeg 400w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Товстуха Євген Степанович (1934) український науковець, лікар-фітотерапевт, письменник. Закінчив Київський медичний інститут (1959). Понад 50 років працює лікарем. Академік Української міжнародної академії оригінальних ідей. Член Національної спілки письменників України. Опублікував 15 фундаментальних праць з української народної медицини та фітотерапії. За його участю та сценаріями створено кілька десятків хроніко-докуметальних фільмів, теле- та радіопередач, що повертають українській народній медицині, фітотерапії та фітоетнології світовий престиж глибинної науки та високої культури тисячоліть. У 1990 під егідою НДІ фармакології і токсикології вперше у світовій практиці (офіційно) був створений “Фітоцентр” — амбулаторна установа для надання лікувальної та профілактичної допомоги засобами фітотерапії. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Товстуха Є. С., підготовлені одноосібно: </strong> <ol> <li>Золоті рецепти української народної медицини. (2010). Шифр зберігання: В-7619</li> <li>Лікувальна магія українців. (1996). Шифр зберігання: Б-75401</li> <li>Новітня фітотерапія (2003). Шифр зберігання: Б-82128</li> <li>Ужиткова культура етносу і здоров’я. (2004). Шифр зберігання: Б-88341</li> <li>Українська народна медицина: 1000 унікальних авторських рецептів. (1994). Шифр зберігання: Б-73263</li> <li>Фітоетнологія українців. (2002). Шифр зберігання: Б-81248</li> <li>Фітотерапевтичні засоби проти радіації. (1992). Шифр зберігання: Б-71581</li> <li>Фітотерапія. (2000). Шифр зберігання: Б-79211</li> </ol>2024-10-072024-10-08YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yevgen-stepanovych-tovstuha/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Tolstukha-165x220.jpeg;350;466,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Tolstukha-165x220.jpeg;350;466,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Tolstukha-165x220.jpeg;350;466,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Tolstukha-165x220.jpeg;350;466ai1ec-8497@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Грандо Олександр Абрамович (1919-2004)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Grando.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22319 size-medium" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Grando-330x220.jpeg" alt="Головна" width="330" height="220" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Grando-330x220.jpeg 330w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Grando-218x145.jpeg 218w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Grando-150x100.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Grando-300x200.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Grando-600x400.jpeg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Grando-696x464.jpeg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Grando.jpeg 700w" sizes="auto, (max-width: 330px) 100vw, 330px" /></a>Грандо Олександр Абрамович (1919-2004) фахівець у галузі соціальної медицини й організації охорони здоров’я, історії медицини, доктор медичних наук (1968), професор (1970), заслужений діяч науки і техніки України (1994). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Київський медичний інститут (1941). Працював у Казанському університеті (РФ, 1945-1947); Київському інституті удосконалення лікарів (1948-1959); НДІ загальної та комунальної гігієни (Київ, 1959-1961); Київському медичному інституті (1961-1990): завідувач кафедри соціальної гігієни і організації охорони здоров’я (від 1972). Заснував (1982) і відтоді очолював Центральний (нині Національний) музей медицини України. Засновник (1994) і головний редактор журналу “Агапіт”. Голова (1970-і рр.), почесний голова (1980-і рр.) Українського, почесний член Російського та Болгарського наукових товариств істориків медицини. Вивчав розвиток медико-санітарної справи в ХІХ ст., земської медицини в Україні, проблеми лікарської етики, медичної деонтології, організації охорони здоров’я. Наукові праці: “Развитие гигиены в Украинской ССР” (1975); “Участковый врач” (1975); “Врачебная этика и медицинская деонтология” (1982, 1988, 1994); “Медицина в зеркале истории: О Музее медицины УССР” (1990); “Врачебная этика” (1994); “Очима художників. Медицина в українському образотворчому мистецтві” (1994); “Путешествие в прошлое медицины” (1995); “Визначні імена в історії української медицини” (1997); “Сховище медичної історії України (До 25-ліття Центрального музею медицини України)” (1998); “Визначні імена у світовій медицині” (2001). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати О. А. Грандо:</strong> <ol> <li>Сергей Николаевич Игумнов – выдающийся деятель общественной медицины (1952). Шифр зберігання: 61(09) Г 77</li> <li>Развитие гигиены и санитарной деятельности в Украинской ССР (1967). Шифр зберігання: 613 Г 77</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці О. А. Грандо, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Визначні імена в історії української медицини (1997). Шифр зберігання: А-2974</li> <li>Подорож у минуле медицини (1995). Шифр зберігання: Б-74846</li> <li>Історія гігієни та санітарії на Україні (1964). Шифр зберігання: 016:61 Г 77</li> <li>Очима художників : медицина в українському образотворчому мистецтві (1994). Шифр зберігання: В-4193</li> <li>Визначні імена у світовій медицині (2001). Шифр зберігання: В-5705</li> <li>Центральний музей медицини України (1996). Шифр зберігання: В-4458</li> <li>Врачебная этика (1994). Шифр зберігання: Б-73516</li> <li>Врачебная этика и медицинская деонтология (1988). Шифр зберігання: Б-59163</li> </ol>2024-10-102024-10-11YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksandr-abramovych-grando/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Grando-330x220.jpeg;330;220,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Grando-330x220.jpeg;330;220,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Grando-330x220.jpeg;330;220,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/09/Grando-330x220.jpeg;330;220ai1ec-8498@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Томашевський Сергій Петрович (1854-1916)

Томашевський Сергій Петрович (1854-1916) дерматовенеролог, доктор медицини (1883), професор, керівник кафедри сифілідології Університету св. Володимира (1897-1916), один з організаторів і керівник медичного відділу Вищих жіночих курсів у Києві (1906-1916).2024-10-122024-10-13YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-sergij-petrovych-tomashevskyj/freeai1ec-8593@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Леонтович Олександр Васильович (1869-1943)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Leontovych.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22404" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Leontovych-256x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="301" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Leontovych-256x220.jpeg 256w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Leontovych-566x486.jpeg 566w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Leontovych-175x150.jpeg 175w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Leontovych-768x660.jpeg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Leontovych-150x129.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Leontovych-300x258.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Leontovych-600x515.jpeg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Leontovych-696x598.jpeg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Leontovych-1392x1195.jpeg 1392w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Leontovych-1068x917.jpeg 1068w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Leontovych.jpeg 1395w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Леонтович Олександр Васильович (1869-1943) фізіолог, нейро­гістолог, доктор медицини (1900), біологічних наук (1937), професор (1913), академік АН УРСР (1929), заслужений діяч науки УРСР (1939). Олександр Васильович закінчив Університет св. Володимира в Києві (1893), де й працював від 1895: помічником прозектора гістологічної лабораторії, від 1899 – прозектором кафедри фізіології, від 1900 – приват-доцентом. Водночас у 1899–1913 викладав фізіологію тварин у Київському політехнічному інституті. У 1906 перебував у науковому відрядженні за кордоном, зокрема у Відні. У 1913-1937 – професор, завідувач кафедри фізіології сільськогосподарських тварин Московської сільськогосподарської академії, у 1930-1935 – Московського зоотехнічного інституту; водночас від 1936 – завідувач відділу нормальної фізіології Інституту клінічної фізіології АН УРСР (Київ). Член Президії АН УРСР (1939-1943). Вивчав фізіологію та гістологію вегетативної нервової сис­теми, питання фізіологічної дегенерації та регенерації елементів нервової тканини, що відбуваються протягом життя організму (назвав це явище постійною нервовою ре­ституцією), проблеми передчасного старіння організму людини. Встановив подвій­ну іннервацію шкіри людини цереброспінальними та симпатичними нервовими волокнами; запропонував теорію нейрона як апарата змінного струму, метод фар­бування та фіксації нервових структур метиленовою синню, за допомогою якого виявив автономне периферичне нервове сплетіння (сплетіння Леонтовича). Дослідив гістологічну структуру й іннервацію вим’я в корів, став одним із засновників сучасної теорії нейрогумо­ральної регуляції молокоутворення. Наукові праці: “Новые данные об иннервации кожи человека” (1900); “Эле­ментарное пособие к применению ме­тодов Gauss’a и Pearson’a при оценке ошибок в статистике и биологии” (1909-1911); “Неврон як апарат змінного струму” (1932); “Вариационная статистика” (1935); “Анатомия и физиология сельскохозяйствен­ных животных” (1937); “Физиология домашних животных” (1938); “Сучасна методика зажиттєвого фарбування нервів метиленовою синькою і іншими фарбниками” (1939). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Леонтовича О. В., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Новые данные об иннервации кожи человека (1900 рік ) Шифр зберігання: 615.5. Л – 477</li> <li>Элементарное пособие к применению методов Gauss’a и Pearson’a при оценке ошибок в статистике и биологии.( 1909 рiк). Шифр зберігання: 57. Л – 477.</li> <li>Анатомия и физиология сельскохозяйственных животных. ( 1946 рiк). Шифр зберігання: 619. Г- 49</li> <li>Анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин. Підручник для районних колгоспних шкіл . ( 1941 рік). Шифр зберігання: 619. Л – 477</li> <li>Закон Weber – Fechner’s при раздражении кожи человека индукционными токами (1907 рік). Шифр зберігання: 612. Л – 477</li> <li>Сучасна методика зажиттєвого фарбування нервів метиленовою синькою і іншими фарбниками (1939 рік). Шифр зберігання: 611.018. Л -477</li> <li>Синцеллий, как доминирующая клеточная структура животного организма (1912 рік) Шифр зберігання: 611.018. Л – 477</li> </ol>2024-11-012024-11-02YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksandr-vasylovych-leontovych/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Leontovych-256x220.jpeg;350;301,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Leontovych-256x220.jpeg;350;301,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Leontovych-256x220.jpeg;350;301,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Leontovych-256x220.jpeg;350;301ai1ec-8595@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Дупленко Костянтин Федорович (1899-1990)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/duplenko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22406" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/duplenko-183x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="420" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/duplenko-183x220.jpeg 183w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/duplenko-405x486.jpeg 405w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/duplenko-125x150.jpeg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/duplenko-150x180.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/duplenko-300x360.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/duplenko.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Дупленко Костянтин Федорович (1899-1990) гігієніст, історик медицини, доктор медичних наук (1964), професор (1965), заслужений діяч науки УРСР (1972). Костянтин Федорович закінчив Катеринославський університет (1923), Дніпропетровський медичний інститут (1929), де працював у 1931-1932. У 1932-1934 – у Харківському, 1935-1938 – Київському медичних інститутах; у 1938-1969 (з перервою під час 2-ї світової війни) – завідувач кафедри соціальної гігієни й організації охорони здоров’я Київського інституту удосконалення лікарів; у 1941-1943 – у складі спеціальних груп з евакуації в тил обладнання НДІ, з відновлення системи охорони здоров’я на звільненій території Народного комісаріату охорони здоров’я УРСР; у 1943-1944 – завідувач кафедри організації охорони здоров’я Українського інституту удосконалення лікарів (Харків); за сумісництвом у 1949-1977 – очолював відділення історії медицини Українського НДІ клінічної медицини (нині Інститут кардіології АМНУ); у 1974-1977 – консультант НДІ гігієни та управління охороною здоров’я (нині Український інститут громадського здоров’я; обидва – Київ). Організатор і перший голова Наукового товариства істориків медицини України. Наукові дослідження були присвячені теорії соціальної гігієни й організації охорони здоров’я, історії медицини й охорони здоров’я в Україні. Наукові праці: “Н.Д. Стражеско – выдающийся представитель советской медицинской науки” (1952); “Очерки истории медицинской науки и здравоохранения на Украине” (1954); “Матеріали до історії розвитку охорони здоров’я на Україні” (1957); “Очерки истории терапии на Украине” (1960); “История высшего медицинского образования и научных школ на Украине” (1965); “М.Д. Стражеско” (1973); “Здравоохранение и медицинская наука в Украинской ССР” (1987). <strong>У 2013 р. фахівцями ННМБУ підготовлено біобібліографічний покажчик Дупленко Костянтин Федорович. Організатор охорони здоров’я та історик медицини. Шифр зберігання: Я19:61(092) Д 839.</strong> <strong>У фонді ННМБУ зберігається доповідь К. Ф. Дупленка, яка узагальнює друковані праці на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук</strong> Развитие здравоохранения и медицинской науки на Украине за годы социалистического строительства”” (1964). Шифр зберігання: 610.2 Д 838. <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці К. Ф. Дупленка, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Здобутки охорони здоров’я України в сім’ї броатніх народів (1972). Шифр зберігання: Б-6294.</li> <li>История высшего медицинского образования и научных медицинских школ Украины (1962). Шифр зберігання: 61(07) И 907.</li> <li>Матеріали до історії розвитку охорони здоров’я на Україні (1957). Шифр зберігання: 61(09) М 341. М. Д. Стражеско (1973). Шифр зберігання: А-382.</li> </ol>2024-11-032024-11-04YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-kostyantyn-fedorovych-duplenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/duplenko-183x220.jpeg;350;420,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/duplenko-183x220.jpeg;350;420,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/duplenko-183x220.jpeg;350;420,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/duplenko-183x220.jpeg;350;420ai1ec-8594@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Шуринок Андрій Романович (1894-1969)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Shurynok.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22384 size-large" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Shurynok-332x486.jpg" alt="Головна" width="332" height="486" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Shurynok-332x486.jpg 332w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Shurynok-150x219.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Shurynok-103x150.jpg 103w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Shurynok-300x439.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Shurynok.jpg 400w" sizes="auto, (max-width: 332px) 100vw, 332px" /></a>Шуринок Андрій Романович: хірург, доктор медичних наук (1955), професор (1958), завідувач кафедри хірургії й ортопедії дитячого віку (1953-1968), професор-консультант (до 1969) Київського медичного інституту. Наукові праці були присвячені хірургії харчового каналу в дітей, гнійно-септичним захворюванням, уродженим вадам розвитку. <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат:</strong> Методика исследования болевых признаков у детей при хронических аппендицитах и ее анатомо-физиологическое обоснование (1955). Шифр зберігання: 616.3 Ш-967а <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Шуринок А. Р., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Применение новоиманина в медицинской практике. (Инструктивно-методическое письмо) (1969). Шифр зберігання: 1969 П-764</li> <li>Стафилококковые заболевания в детском возрасте и борьба с ними. Сборник статей. (1963). Шифр зберігання: 616.05 С-784</li> </ol>2024-11-032024-11-04YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-andrij-romanovych-shurynok/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Shurynok-332x486.jpg;332;486,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Shurynok-332x486.jpg;332;486,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Shurynok-332x486.jpg;332;486,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/Shurynok-332x486.jpg;332;486ai1ec-8596@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Зелінський Анатолій Миколайович (1924)

95 років від дня народження організатора охорони здоров’я Анатолія Миколайовича Зелінського (1924) Організатор охорони здоров’я, кандидат медичних наук (1965), працював на посаді першого заступника Міністра охорони здоров’я України (1970-1987), завідувач кафедри соціальної гігієни і організації охорони здоров’я по підвищенню кваліфікації керівних кадрів охорони здоров’я Київського медичного інституту (1987-1993).2024-11-062024-11-07YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-anatolij-mykolajovych-zelinskyj/freeai1ec-8597@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Птуха Михайло Васильович (1884-1961)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Ptuha.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22407" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Ptuha-151x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="510" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Ptuha-151x220.jpeg 151w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Ptuha-334x486.jpeg 334w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Ptuha-103x150.jpeg 103w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Ptuha-150x218.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Ptuha-300x437.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Ptuha.jpeg 500w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Птуха Михайло Васильович (1884-1961) статистик і демограф, економіст, організатор науки, засновник Інституту демографії АН УРСР, дійсний член АН УРСР (1920), член-кореспондент AH CPCP (1943), заслужений діяч науки (1944), дійсний член Міжнародного статистичного інституту. Заснував (1918) і до 1938 року очолював Інститут демографії (з 1934 – Інститут демографії і санітарної статистики) АН УРСР. Розробив схему вивчення демографічних процесів і запропонував методику її реалізації. Його висновки у вивченні шлюбності та смертності населення здобули світове визнання. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці М. В. Птухи, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Очерки по истории статистики ХVІІ – ХVІІІ веков (1945). Шифр зберігання: 31 П 879.</li> <li>Смертність у росії й на Україні (1928). Шифр зберігання: 610.6 П 879.</li> <li>Очерки по статистике населения (1960). Шифр зберігання: П 879 Колекція Криштопи.</li> </ol>2024-11-072024-11-08YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-myhajlo-vasylovych-ptuha/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Ptuha-151x220.jpeg;350;510,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Ptuha-151x220.jpeg;350;510,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Ptuha-151x220.jpeg;350;510,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Ptuha-151x220.jpeg;350;510ai1ec-8598@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Резніков Олександр Григорович (1939)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Reznikov.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22412" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Reznikov-155x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="495" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Reznikov-155x220.jpeg 155w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Reznikov-343x486.jpeg 343w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Reznikov-106x150.jpeg 106w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Reznikov-768x1087.jpeg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Reznikov-150x212.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Reznikov-300x425.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Reznikov-600x849.jpeg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Reznikov-696x985.jpeg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Reznikov.jpeg 848w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Резніков Олександр Григорович (1939) ендокринолог, патофізіолог, доктор медичних наук (1974), професор (1984), академік НАМН України (2011), член-кореспондент HAH України (1991), заслужений діяч науки і техніки України, завідувач відділу ендокринології репродукції та адаптації Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України (з 1973). Праці присвячені нейроендокринології, патогенезу ендокринних захворювань, ендокринній фармакології. Є одним із засновників функціональної нейротератології (статева диференціація мозку, синдром пренатального стресу). Обгрунтував нову галузь медицини – превентивну нейроендокринологію. Автор теорії гормоннейромедіаторного імпринтингу мозку, що розвивається. Запропонував нові методи діагностики та лікування ендокринних і онкологічних захворювань (лікувальні засоби хлодитан, ніфтолід, флутафарм). Опрацював схеми й оптимізовані критерії доклінічного вивчення фармакологічних препаратів, що гальмують біологічну дію андрогенів, а також засобів для лікування ожиріння, гормональних і нейротропних препаратів. <strong> У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Резнікова О. Г.:</strong> <ol> <li>Характеристика и механизм действия О, П’-дихлодифенилдиклоратана и других ингибиторов функции коры надпочечников. (1973). Шифр зберігання: Р13145</li> <li>Экспериментальные данные о роли надпочечников в регуляции внутриглазного давления. (1964). Шифр зберігання: 612.8 Р-344</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Резніков О. Г., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Антиандрогены. (1988). Шифр зберігання: Б-62009</li> <li>В мире гормонов. (1985). Шифр зберігання: Б-48787</li> <li>Гормоны и жизнь. (1971). Шифр зберігання: А-62</li> <li>Ингибиторы функции коры надпочечных желез. (1972). Шифр зберігання: Б-6129</li> <li>Методы определения гормонов. (1980). Шифр зберігання: Б-34615</li> </ol>2024-11-122024-11-13YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksandr-grygorovych-reznikov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Reznikov-155x220.jpeg;350;495,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Reznikov-155x220.jpeg;350;495,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Reznikov-155x220.jpeg;350;495,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Reznikov-155x220.jpeg;350;495ai1ec-8601@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Вдовиченко Юрій Петрович (1959)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/Vdovuchenko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22416 size-full" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/Vdovuchenko.jpeg" alt="Головна" width="200" height="213" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/Vdovuchenko.jpeg 200w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/Vdovuchenko-141x150.jpeg 141w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/Vdovuchenko-150x160.jpeg 150w" sizes="auto, (max-width: 200px) 100vw, 200px" /></a>Вдовиченко Юрій Петрович (1959) акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1992), професор (1996). Закінчив Кримський медичний інститут (Сімферополь, 1983). Працював лікарем. У 1988-1992 – у Кримському медичному інституті; від 1992 – у Київській медичній академії післядипломної освіти: від 1993 – завідувач кафедри акушерства і гінекології та перинатології, водночас від 2003 – 1-й проректор. Юрій Петрович є Президентом Української Асоціації перинатальної медицини, членом Європейської і Світової асоціацій акушерства і гінекології, перинатальної медицини, головний редактор науково-практичних журналів «Репродуктивне здоров’я жінки» та «Здоров’я жінки», науковий редактор Збірників наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика (напрямок – акушерство та гінекологія), член експертної ради ВАК з акушерства та гінекології (2006 – 2010). Має державні нагороди: орден “За заслуги» ІІ і ІІІ ступеня”, Державну премію України в галузі науки і техніки за роботу «Допоміжні репродуктивні технології лікування безпліддя» Вивчає питання післяродової інфекції, фетоплацентарної недостатності, екстрагенітальної патології. Основні напрямки діяльності: прогнозування та профілактика перинатальних втрат; акушерські та перинатальні ускладнення у жінок, які народжують вперше після 30 років; профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з метаболічним синдромом; прогнозування і профілактика гіпогалактії;перитоніт після кесаревого розтину: прогнозування, профілактика і реабілітація пацієнток; патологія репродуктивної системи у жінок з оперованою маткою; акушерські та перинатальні аспекти різних форм TORCH-інфекції; прогнозування і профілактика патології перинатального періоду у жінок з різними формами та методами лікування неплідності. <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат Вдовиченко Ю. П.:</strong> Лечение постгеморрагической анемии и послеоперационной иммуносупрессии у больных миомой матки (1988). Р-33504 <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Вдовиченко Ю. П., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Хірургічна реабілітація жінок з пролапсом матки та стінок вагіни : метод. рек. (2006). Б-87181</li> <li>Фармацевтична опіка при використанні засобів контрацепції: навч. посіб. (2010). Б-90063</li> <li>Консультування з питань вагітності: навчальний посібник (2007). Б-95676</li> <li>Актуальні питання акушерства у практиці сімейного лікаря: навчальний посібник для лікарів-інтернів і лікарів-слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти (2016). Б-96632</li> <li>Століття відданості освіті, науці та медицині (2018). В-9827</li> <li>Тиреоїдна патологія та вагітність: етіопатогенез, клініка, діагностування, лікування, реабілітація (2020). Б-99495</li> <li>Акушерство: підручник для здобувачів другого і третього рівня вищої освіти за спеціальністю 222 Медицина, лікарів-інтернів… (2021). В-10376</li> <li>Післяпологове та післяабортне планування сім’їнавчальний посібник для лікарів-інтернів і лікарів слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти та ін. (2007). Б-101450</li> </ol>2024-11-172024-11-18YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yurij-petrovych-vdovychenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/Vdovuchenko.jpeg;200;213,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/Vdovuchenko.jpeg;200;213,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/Vdovuchenko.jpeg;200;213,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/Vdovuchenko.jpeg;200;213ai1ec-8602@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Серебряна Софія Григорівна (1909-???)

Серебряна Софія Григорівна (1909-???) кандидат медичних наук, доцент, старший науковий співробітник, завідувачка лабораторії токсикології пестицидів і гігієни праці при їх використанні Інституту медицини праці АМН України (1951-1952). Софія Григорівна народилася в місті Браілові Жмеринського району Вінницької області. Батько С.Г. Серебряної був службовцем на цукровому заводі, і родина жила дуже скромно. Але наполегливість дівчини, її бажання вчитися допомогли у житті: закінчення профтехшколи у 1925 році, вступ до створеного нещодавно Вінницького хіміко-фармацевтичного інституту. В дівчини з сірими очима, вдумливим поглядом було велике прагнення до знань, пізнання таємниць ліків, їх створення, дослідження. Вона разом з фармакологією оволодівала основами токсикології, адже тільки доза визначає властивості речовини і препарату, робить їх напоями безсмертя чи зброєю та вогнем. Дослідження присвячені токсикології хлорорганічних пестицидів і гігієнічній регламентації їх використання в сільському господарстві. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Серебряної С. Г., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> Меры, предупреждающие загрязнение пищевых продуктов ядохимикатами (1965). Шифр зберігання: 613.2 М-5292024-11-192024-11-20YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-sofiya-grygorivna-serebryana/freeai1ec-8603@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Ліпкан Георгій Миколайович (1939)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Lipkan.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22504 size-large" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Lipkan-387x486.jpg" alt="Головна" width="387" height="486" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Lipkan-387x486.jpg 387w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Lipkan-175x220.jpg 175w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Lipkan-119x150.jpg 119w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Lipkan-768x965.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Lipkan-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Lipkan-300x377.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Lipkan-600x754.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Lipkan-696x874.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Lipkan.jpg 944w" sizes="auto, (max-width: 387px) 100vw, 387px" /></a>Ліпкан Георгій Миколайович (1939) доктор медичних наук (1976), професор (1992). Закінчив Київський медичний інститут (1962). Відтоді працював у Київському НДІ фармакології та токсикології; від 1970 – у Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ; з перервою): 1990-2007 – завідувач, від 2007 – професор кафедри клінічної лабораторної діагностики; 1978-1985 – завідувач лабораторії вивчення лікувальної дії амінокислот, 1985-1990 – заступник директора з наукової роботи Київського НДІ гематології та переливання крові. Вивчає біологічну дію лікарських препара­тів, виготовлених з рослинної сировини. Наукові праці: “Парентеральное питание в хирургии” (1984); “Применение пло­дово-ягодных растений в медицине” (1988; 2006); “Синдром приобретенного иммунодефицита” (1991); “Опухоли женской половой сферы: Клиническая лабораторная диагностика” (2002); “Витаминные растения в медицине” (2006); “Эфиромасличные лекар­ственные растения” (2011); “Клінічна біо­хімія” (2013).2024-11-242024-11-25YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-georgij-mykolajovych-lipkan/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Lipkan-387x486.jpg;387;486,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Lipkan-387x486.jpg;387;486,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Lipkan-387x486.jpg;387;486,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/Lipkan-387x486.jpg;387;486ai1ec-8604@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Міляновський Олександр Йосипович (1934-1991)

Міляновський Олександр Йосипович (1934-1991) акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1981), професор кафедри акушерства і гінекології № 1 (1985-1989) та завідувач кафедри онкології (1989) Київського медичного інституту. Основний науковий напрям – діагностика та лікування передракових і ракових захворювань жіночих статевих органів. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Міляновського О. Й.:</strong> <ol> <li>Некоторые элементы рационального лечения рака шейки матки (1967 рік). Шифр зберігання: 618.1 М – 609</li> <li>Современный подход к диагностике и лечению предрака и рака матки (1981 рік). Шифр зберігання: Р -26856</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Міляновського О. Й., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Гигиена половой жизни, беременность и противозачаточные средства: Методические рекомендации по этике интимных. (1990 рік). Шифр зберігання: А – 2989</li> <li>Злокачественные новообразования женских половых органов. (1977 рік).Шифр зберігання: Б – 22331</li> <li>Злокачественные новообразования яичников. (1985 рік). Шифр зберігання:Б – 51074</li> <li>Консервативное восстановительное лечение больных после радикальной мастэктомии (1992 рік). Шифр зберігання: Б – 72237</li> <li>Методы диагностики в онкологии: учебное пособие. (1988 рік). Шифр зберігання: Б – 61325</li> <li>Онкология: Учебник для студентов медицинских институтов. (1989 рік). Шифр зберігання: Б – 64255</li> <li>Применение лучей лазера, ультразвука и низких температур в гинекологии: Учебное пособие для интернов и врачей – курсантов. (1993 рік). Шифр зберігання: Б – 72558</li> </ol>2024-11-262024-11-27YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksandr-josypovych-milyanovskyj/freeai1ec-22496@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Кавецький Ростислав Євгенович (1899-1978)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/kaveckuy.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-22529 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/kaveckuy-148x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="519" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/kaveckuy-148x220.jpeg 148w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/kaveckuy-328x486.jpeg 328w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/kaveckuy-101x150.jpeg 101w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/kaveckuy-150x223.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/kaveckuy-300x445.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/kaveckuy.jpeg 482w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Кавецький Ростислав Євгенович (1899-1978) патофізіолог, онколог, доктор медичних наук, професор, академік АН УРСР (1951), завідувач відділу експериментальної онкології Інституту експериментальної біології і патології  (1931-53), директор Інституту експериментальної та клінічної онкології МОЗ України (з 1960). Праці присвячені питанням онкології, проблемам реактивності організму, питанням методології та історії медицини. Ростислав Євгенович народився в м. Самарі в сімʼї лікаря; медичну освіту здобув на медичному факультеті Самарського університету (1920-1925). З 1925 по 1929 р. навчався в аспірантурі на кафедрі патологічної фізіології (завідувач кафедри – О. О. Богомолець); працював на посадах асистента кафедри патологічної фізіології (1929-1931), завідувача кафедри Інституту експериментальної біології та патології (м. Київ, 1931-1941), у 1931-1953 рр. – завідувач відділу експериментальної онкології Інституту експериментальної біології і патології (м. Київ). Одночасно завідувач кафедри патологічної фізіології Київського інституту удосконалення лікарів (1938-1941); у 1933 р. йому надано вчений ступінь кандидата медичних наук; у 1937 р. захистив докторську дисертацію «Роль активной мезенхимы в диспозиции органов к злокачественным новообразованиям»; професор (1939); під час німецько радянської війни – старший інспектор фронтового евакопункту Південно-3ахідного та Сталінградського фронтів (1942-1944); з 1944 по 1946 р. – заступник директора, а з 1946 по 1952 р.- директор Інституту клінічної фізіології АН УРСР; з 1953 р. – завідувач лабораторії компенсаторних та захисних функцій організму Інституту фізіології імені О. О. Богомольця АН УРСР. У 1960-1978 рр. – директор Українського НДІ експериментальної та клінічної онкології (з 1971 р. – Інститут проблем онкології АН УРСР); завідувач кафедри патологічної фізіології Київського інституту удосконалення лікарів (1944-1954); академік АН УРСР (1951); член Президії АН УРСР (1952); голова Бюро Відділення біологічних наук АН УРСР; Заслужений діяч науки УРСР (1960); лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1972, 1981); лауреат Премії імені О. О. Богомольця (1964). Автор понад 300 наукових публікацій, зокрема 8 монографій. Основні напрями наукової діяльності: вивчення суті та причин виникнення пухлинного росту, дослідження механізмів бластомогенезу, проблеми реактивності організму, питання методології та історії медицини; пріоритетним є створення концепцій про взаємодію пухлини і організму та чинників антиканцерогенезу; науковий консультант і керівник 34 докторських та 71 кандидатської дисертації.2024-12-012024-12-02YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/kavetskyy-rostyslav-yevhenovych-1899-1978/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/kaveckuy-148x220.jpeg;350;519,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/kaveckuy-148x220.jpeg;350;519,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/kaveckuy-148x220.jpeg;350;519,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/kaveckuy-148x220.jpeg;350;519ai1ec-22550@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Ющенко Олександр Іванович (1869-1936)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/yushchenko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22551" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/yushchenko.jpg" alt="Головна" width="350" height="490" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/yushchenko.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/yushchenko-107x150.jpg 107w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Ющенко Олександр Іванович (1869-1936) психіатр, доктор медицини (1896), академік АН УРСР (1934), завідувач кафедри психіатрії Українського інституту удосконалення лікарів (з 1930). Праці присвячені змінам ферментативних та окислювальних процесів при психозах і експериментальних ендокринопатіях, травматичному неврозу, прогресивному паралічу в юнаків. Олександр Іванович народився на хуторі Водотечі поблизу м. Глухова Чернігівської губернії (тепер Сумської обл.) у селянській родині; медичну освіту здобув у 1893 р. на медичному факультеті Харківського університету; працював у проф. П. І. Ковалевського (Харків, Варшава), у клініці В. М. Бехтерєва та лабораторії І. П. Павлова (1896-1897), у біохімічній лабораторії Інституту експериментальної медицини (1901-1915), на посаді приват-доцента Петроградського Жіночого медичного інституту по кафедрі нервових та душевних хвороб; у 1896 р. захистив докторську дисертацію «К вопросу о строении симпатических узлов у млекопитающих и человека»; від 1915 р. завідував кафедрою психіатрії та клінікою Тартуського університету – спочатку в Тарту приїжджав 1 раз на тиждень для читання лекцій та керівництва клінічною роботою; у 1915 р. був обраний екстраординарним професором, а влітку 1917 р. переселився в Тарту й у січні 1918 р. був обраний ординарним професором університету; у травні 1918 р. Тарту був окупований німецькими військами і О. І. Ющенко був вимушений покинути місто; у подальшому працював на посадах професора кафедри нервових та душевних хвороб Воронезького університету (1918-1920), професора, завідувача клініки нервових та душевних хвороб (1920-1924), завідувача Психоневрологічної клініки (1924-1930) Донського університету (м. Ростов-на Дону); у 1930-1932 рр. – директор Українського інституту клінічної психіатрії та соціальної психогігієни; від 1932 р. – завідувач клініки неврозів Всеукраїнської психоневрологічної академії; академік Всеукраїнської АН (1934); Заслужений діяч науки УРСР; член англійської медико-психологічної асоціації та міжнародного психогігієнічного комітету. Автор понад 120 наукових публікацій, зокрема 7 монографій. Наукові праці присвячені вивченню мікроскопічної будови симпатичних вузлів тварин і людини, прогресивного паралічу в дітей, дослідженню біохімічних змін при психічних захворюваннях, вченню про конституцію людини, проблемі неврозів тощо; у своїх дослідженнях О. І. Ющенко показав зміни окислювальних, ферментативних та інших процесів у психічнохворих та тварин з ендокринними ураженнями; обгрунтував еволюційно-генетичне вчення про конституції. Олександр Ющенко виділив три конституційні типи – еотип, палеотип, неотип, які виникли внаслідок особливостей життя, виробничо-трудових відношень та інших чинників, характерних епохам розвитку людства; запропонував класифікацію неврозів – гострі реактози, справжні неврози і персононеврози та патологічних характерів – епілептоїдія, схизоїдія, психастеноїдія, істероїдія, циклоїдія та деякі інші.2024-12-022024-12-03YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/yushchenko-oleksandr-ivanovych-1869-1936/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/yushchenko.jpg;350;490,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/yushchenko.jpg;350;490,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/yushchenko.jpg;350;490,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/yushchenko.jpg;350;490ai1ec-22498@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Дашкевич Валентина Євдокимівна (1929-2012)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/dashkevuch.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22528" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/dashkevuch-163x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="472" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/dashkevuch-163x220.jpeg 163w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/dashkevuch-361x486.jpeg 361w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/dashkevuch-111x150.jpeg 111w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/dashkevuch-150x202.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/dashkevuch-300x404.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/dashkevuch.jpeg 400w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Дашкевич Валентина Євдокимівна (1929-2012) доктор медичних наук, професор, керівник відділення екстрагенітальної патології вагітних Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (1976). Розробила систему медичного обслуговування вагітних з екстрагенітальною патологією та систему перинатальної охорони плоду. Валентина Євдокимівна народилася в м. Камʼянське (нині – Дніпропетровської обл.); медичну освіту здобула на лікувальному факультеті Чернівецького медичного інституту (1948-1954); у 1954-1959 рр. працювала на посаді лікаря акушера-гінеколога в лікарні м. Чортків Терно-пільської обл.; навчалася в клінічній ординатурі (1959-1960) та аспірантурі за фахом «акушерство та гінекологія» (1960-1962), працювала на посадах молодшого наукового співпрацівника (1962-1964), старшого наукового співпрацівника (1964-1976), керівника відділення перинатології (1976-1979), завідувача (1979-2009), головного наукового співпрацівника (з 2009 р.) акушерського відділення екстрагенітальної патології вагітних Київського НДІ педіатрії, акушерства та гінекології (нині – Інститут педіатрії, акушерства гінекології НАМН України), у 1968-1970 рр. пра-цювала на посаді завідувача акушерсько-гінекологічного відділення Радянського шпиталю Червоного Хреста в м. Тегерані (Іран). У 1963 р. захистила кандидатську дисертацію «Некоторые показатели функционального состояния печени у беременных с резус-отрицательной кровью и меры профилактики гемолитических заболеваний плода и новорожденного», а в 1986 р. – докторську дисертацію «Материнско-плодовые взаимоотношения и коррекция их нарушений при ревмати-ческих пороках сердца у беременных»; професор (1988); Заслужений лікар УРСР (1997); лауреат Премії АМН України (1996); лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2006). Автор близько 300 наукових публікацій, зокрема 8 монографій, 2 посібників, 8 авторських свідоцтв на винаходи. Основні напрями наукової діяльності дослідження патогенезу та перебігу під час вагітності найбільш поширених й тяжких захворювань, вивчення частоти та структури акушерських та перинатальних ускладнень, дослідження механізмів адаптації організмів матерії й плода, опрацювання методів розродження вагітних, профілактики материнської та перинатальної смертності за екстрагенітальної патології, розробка системи медичного обслуговування вагітних та новонароджених на уражених територіях внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; науковий консультант і керівник 9 докторських та 30 кандидатських дисертацій. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій В. Є. Дашкевича:</strong> <ol> <li>Некоторые показатели функционального состояния печени у беременных с резусотрицательной кровью и меры профилактики гемолитических заболеваний плода и новорожденного (1963). Шифр зберігання: 618.2 Д 217.</li> <li>Материнско-плодовые взаимоотношения и коррекция их нарушений при ревматических пороках сердца у беременных (1985). Шифр зберігання: Р-30573.</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені В. Є. Дашкевичем одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Гемолитическая болезнь плода и новорожденных (1968). Шифр зберігання: 1968 Т 417.</li> <li>Иглоукалывание и электроиглоанальгезия в акушерской практике (1988). Шифр зберігання: Б-59668.</li> <li>Затримка росту плода: діагностика, профілактика та лікування (2006). Шифр зберігання: Б-85808.</li> <li>Клинико-математические алгоритмы прогнозирования осложнений беременности и родов при экстрагенитальной патологии (1993). Шифр зберігання: Б-72825.</li> <li>Обезболивание родов у женщин с пороками сердца (1977). Шифр зберігання: Б-26489.</li> <li>Русско-украинско-латинский словарь медицинских терминов: хирургия, гнойная хирургия, онкология, акушерство, гинекология, рентгенология (1993). Шифр зберігання: 616.093 Р 895.</li> </ol>2024-12-042024-12-05YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/dashkevych-valentyna-yevdokymivna-1929-2012/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/dashkevuch-163x220.jpeg;350;472,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/dashkevuch-163x220.jpeg;350;472,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/dashkevuch-163x220.jpeg;350;472,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/dashkevuch-163x220.jpeg;350;472ai1ec-22499@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Лямбль Душан Федорович (1824-1895)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/lyambl.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22530" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/lyambl-164x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="469" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/lyambl-164x220.jpeg 164w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/lyambl-112x150.jpeg 112w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/lyambl-150x201.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/lyambl.jpeg 194w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Лямбль Душан Федорович (1824-1895) професор і завідувач кафедри нормальної, потім патологічної анатомії Харківського університету (1860). Зробив вагомий внесок у розвиток різних напрямів нормальної і патологічної анатомії, гістології, клінічної медицини. Відкрив новий вид паразитичних найпростіших, що на честь автора дістали назву лямблій. Душан Федорович народився в містечку Летині (Богемія, Чехія). Медичну освіту здобув на медичному факультеті Празького університету (1849); патологічну анатомію студент Лямбль вивчав у професора Яна Длауги (1807-1888), колишнього асистента К. Рокитанського. Після закінчення університету Лямбль вирушив у тривалу мандрівку країнами Західної та Східної Європи, під час якої лікарську практику поєднував із дослідженнями в галузях природознавства, культури, мови; знання стародавніх та більшості європейських мов полегшувало мандрівку, результатом якої була публікація подорожнього звіту «Reisebericht»; зазначений звіт містив багато важливих патологоанатомічних спостережень, і був збірником патологоанатомічних матеріалів, які були «разбросаны по разнымь европейскимь музеямь»; з 1856 по вересень 1860 р. – приват-доцент Празького університету – викладав патологічну анатомію та працював на посаді проректора в Дитячій лікарні та 2-му Військовому госпіталі. При Дитячій лікарні організував приватні курси нормальної й патологічної гістології, на яких навчалося багато молодих лікарів всіх національностей. У 1860-1861 рр. – екстраординарний професор, а з 1861 по 1871 р. – ординарний професор Харківського університету, де викладав нормальну і патологічну анатомію; віце-президент (1864, 1865, 1869-1871), перший голова (1861-1863, 1867-1868) та почесний член (з 1971 р.) Харківського медичного товариства; з 1871 р. – професор кафедри терапії Варшавського університету; почесний член Чеського медичного товариства. Автор 117 наукових публікацій. наукові праці присвячені питанням анатомії, гістології, патології, судової медицини, клінічної медицини, географії, етнографії, культури та мовам словʼянських народів; у 1859 р. відкрив паразитичний організм класу джтутикових, названих нині його іменем Lamblia intestinalis; виявлені ним найпростіші були віднесені до роду Cercomonas, але в 1888 р. Р. Бланшар запро понував виділити їх у самостійний рід Lamblia в честь Д. Ф. Лямбля. Уперше описав колові волокна в циліарному мʼязі ока, сполучнотканинні вирости на півмісяцевих стулках аортального клапана (лямблівські екскресценції); за монографію «Самовывихь позвоночника» був у 1893 р. нагороджений премією Військово-медичної академії імені П. А. Загорського.2024-12-052024-12-06YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/liabl-dushan-fedorovych-1824-1895/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/lyambl-164x220.jpeg;350;469,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/lyambl-164x220.jpeg;350;469,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/lyambl-164x220.jpeg;350;469,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/lyambl-164x220.jpeg;350;469ai1ec-22552@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Касько Ювеналій Семенович (1914-1995)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/kasko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22553" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/kasko-169x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="457" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/kasko-169x220.jpeg 169w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/kasko-115x150.jpeg 115w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/kasko-150x196.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/kasko.jpeg 230w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Касько Ювеналій Семенович (1914-1995) доктор медичних наук (1964), професор, завідувач кафедри дерматовенерології Чернівецького медичного інституту (1965), працював над розробкою таких наукових проблем дерматології та венерології, як патогенез, клініка, лікування, профілактика туберкульозу шкіри та лімфатичних вузлів; вивчення дерматофітів у Чернівецькій області; випробування нових лікарських форм (етенію та декаметоксину) в дерматологічній практиці; дослідження системи згортання крові у хворих на екзему. Ювеналій Семенович народився в с. Сусловці; середню медичну освіту здобув у Вінницькому медичному технікумі (1931-1934); працював на посаді фельдшера районної санітарної станції в м. Теофіполі; вищу медичну освіту здобув в Одеському (1935-1937) та Вінницькому (1937-1941) медичних інститутах; під час німецько-радянської війни – лікар артилерійського полку та партизанського шпиталю. Працював на посаді ординатора Херсонської лікарні Дніпровського водного відділу охорони здоровʼя (1944-1946); навчався в клінічній ординатурі за фахом «дерматовенерологія» (1946-1948), працював на посадах асистента (1948-1950), доцента (1950-1956), завідувача (1956-1984) кафедри дерматовенерології Чернівецького медичного інституту; у 1954 р. захистив кандидатську дисертацію «Лечение туберкулеза кожи витамином В2», а в 1964 р. – докторську дисертацію «Вопросы патогенеза, клиники и лечения туберкулеза лимфатической системы шеи и вторичной скрофулодермы»; професор (1965); головний дерматовенеролог відділу охорони здоровʼя Чернівецької області; голова правління Чернівецького обласного товариства дерматовенерологів; член правління Українського республіканського товариства дерматовенерологів. Автор 76 наукових публікацій, зокрема монографії «Туберкульоз периферичних лімфа-тичних вузлів і вторинна скрофулодерма». Основні напрями наукової діяльності: вивчення патогенезу, клініки, лікування та профілактики туберкульозу шкіри та лімфатичних вузлів, дослідження дерматофітів у Чернівецькій області, випробування нових лікарських форм (етонію та декаметоксину) в дерматологічній практиці, дослідження системи зсідання крові у хворих на екзему; науковий консультант і керівник 1 докторської та 5 кандидатських дисертацій; імʼя Ю. С. Касько внесено до галереї фундаторів наукових шкіл Буковинського державного медичного університету. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Касько Ю. С., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Вклад учених Академії наук Української РСР в розвиток медицини. (1967). Шифр зберігання: К-125КолКришт</li> <li>Рак – відоме і невідоме. (1976). Шифр зберігання: А-800</li> <li>Олександр Олександрович Богомолець. (1979). Шифр зберігання: Б-28742</li> <li>Профілактика раку можлива. (1978). Шифр зберігання: Б-26894</li> <li>Опухоль и организм. (1962). Шифр зберігання: 616.006 К-125</li> <li>Взаимодействие организма и опухоли. (1977). Шифр зберігання: Б-23626</li> </ol>2024-12-102024-12-12YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/kasko-yuvenaliy-semenovych-1914-1995/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/kasko-169x220.jpeg;350;457,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/kasko-169x220.jpeg;350;457,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/kasko-169x220.jpeg;350;457,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/kasko-169x220.jpeg;350;457ai1ec-22500@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Габович Рафаїл Давидович (1909–2002)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/gabovuch.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22536" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/gabovuch-140x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="548" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/gabovuch-140x220.jpeg 140w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/gabovuch-96x150.jpeg 96w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/gabovuch-150x235.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/gabovuch.jpeg 180w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Габович Рафаїл Давидович (1909–2002) гігієніст, доктор медичних наук (1952), професор (1954), завідувач кафедри загальної гігієни Вінницького медичного інституту (1953-60), декан санітарно-гігієнічного факультету Київського медичного інституту (1962-65), науковий консультант Київського НДІ гігієни харчування (1979-86). Наукові дослідження присвячені питанням в галузі військової та комунальної гігієни Рафаїл Давидович народився в м. Києві. Медичну освіту здобув на лікувально-профілактичному факультеті 1-го Київського медичного інституту (1931); з 1931 р.-військовий лікар 9-го кавалерійського полку; згодом служив на посаді лікаря-лаборанта станції водопостачання науково-випробовувального полігону РСЧА (станція Нахабіно під Москвою); за сумісництвом працював на посаді асистента кафедри гігієни та епідеміології Центрального інституту удосконалення лікарів; з часомпризначений старшим науковим співпрацівником Науково-випробувального санітарного інституту РСЧА; у 1941 р. захистив кандидатську дисертацію; брав участь у бойових діях; потрапив у полон; у 1941-1945 рр. перебував у концентраційних таборах у Польщі та Німеччині; після полону працював лікарем у складі оперативної групи Мо 29 СМЕРІ 33-ї армії Білоруського фронту. З 1946 р. – доцент кафедри загальної гігієни Київського медичного інституту; у 1952 р. захистив докторську дисертацію «Фтор в питьевых водах Украины и его гигиеническое значение»; у 1954-1960 рр. – завідувач кафедри гігієни Вінницького медичного інституту імені М. І. Пирогова; з 1960 р. до 1968 р. – завідувач кафедри комунальної гігієни, а у 1968-1979 рр. – завідувач кафедри загальної гігієни Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця; декан санітарно-гігієнічного факультету (1962-1965); у 1979-1991 рр. – науковий консультант Київського НДІ гігієни харчування; Заслужений діяч науки УРСР (1971). Автор близько 400 наукових публікацій, зокрема 40 монографій та підручників. Основні напрями наукових досліджень: гігієна водопостачання, гігієна лікувально-профілактичних закладів, мікроелементи у питтєвих водах та харчових продуктах, фізичні чинники довкілля та їх вплив на здоровʼя людини, організашія та методика викладання. <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Р. Д. Габовича:</strong> <ol> <li>Фтор в питьевых водах Украины и его гигиеноческое значение (1951). Шифр зберігання: 614.7 Г 122.</li> <li>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені Р. Д. Габовичем одноосібно або у співавторстві: Гігієна : підручник (1967). Шифр зберігання: 613(02) Г 122.</li> <li>Гигиенические основы охраны продуктов питания от вредных химических веществ (1987). Шифр зберігання: Б-57033.</li> <li>Командировка в лабиринты смерти (2002). Шифр зберігання: В-5930.</li> <li>Криль и крилепродукты в питании человека (1984). Шифр зберігання: Б-47846.</li> <li>Курс радиационной гигиены (1969). Шифр зберігання: 1969 Г 122р.</li> <li>Оcнови загальної і тропічної гігієни (1995). Шифр зберігання: Б-74718.</li> <li>Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології (2004). Шифр зберігання: В-6343.</li> <li>Санитарное обеспечение полевого водоснабжения войск (1939). Шифр зберігання: 61:355.7 Г 122.</li> <li>Умови праці з комп’ютером і їх оптимізація (1998). Шифр зберігання: Б-76360.</li> </ol>2024-12-162024-12-17YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/habovych-rafail-davydovych-1909-2002/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/gabovuch-140x220.jpeg;350;548,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/gabovuch-140x220.jpeg;350;548,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/gabovuch-140x220.jpeg;350;548,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/gabovuch-140x220.jpeg;350;548ai1ec-22501@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Деркач Василь Степанович (1894-1973)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/derkach.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22535" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/derkach-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/derkach-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/derkach-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/derkach-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/derkach-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/derkach-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/derkach.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Деркач Василь Степанович (1894-1973) мікробіолог, імунолог, доктор медичних наук (1939), професор (1940), член-кореспондент АМН СРСР (1945). Завідувач кафедри мікробіології (1944-71) Харківського медичного інституту. Дослідження присвячені мікробіології, імунології, розробці нових антибіотиків, вивченню механізмів їх дії. Василь Степанович народився в селищі Корсунь (тепер – частина м. Єнакієвого Донецької обл.). Медичну освіту здобув на медичному факультеті Харківського університету (1917); у часи Першої світової війни – полковий лікар у діючій армії (1917-1918); після демобілізації працював на посадах асистента кафедри мікробіології Харківського медичного інституту (1918-1932), завідувача кафедри мікробіології 2-го Харківського медичного інституту (1932-1941); у 1939 р. отримав учений ступінь доктора медичних наук, а в 1940 р. – вчене звання професора; у 1942-1943 рр. – завідувач кафедри мікробіології Сільськогосподарського інституту в м. Оренбурзі; у 1943-1967 рр. – заступник директора Харківського інституту вакцин та сироваток і одночасно (1948-1971) – завідувач кафедри мікробіології Харківського медичного інституту; член Вченої медичної ради МОЗ УРСР, голова Харківського наукового товариства мікробіологів, епідеміологів та інфекціоністів (з 1956 р.); член президії Всесоюзного та Українського товариств мікробіологів; член редакційних колегій низки фахових журналів; член-кореспондент АМН СРСР (1945); Заслужений діяч науки УРСР (1943). Автор близько 100 наукових публікацій. Основні напрями наукової діяльності: мікробіологія, розробка нових антибіотиків, хіміотерапія інфекційних хвороб та злоякісних пухлин; одним із перших в СРСР почав опрацювання проблеми бактеріофагії; отримав антибіотичний препарат саназин (1941) та протипухлинний антибіотичний препарат неоцид (1956); науковий консультант і керівник 6 докторських та 55 кандидатських дисертацій. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Деркача В. С., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Анаэробные инфекции. (1955). Шифр зберігання: 616.093 А-643</li> <li>Детские инфекции. (1957). Шифр зберігання: 616.9 Д-363</li> <li>Кишечные инфекции (1955). Шифр зберігання: 616.9 К-465</li> <li>Об антигенных и иммунизирующих свойствах токсических веществ брюшно-тифозных бактерий. (1939). Шифр зберігання: 616.093.1 Л-358</li> </ol>2024-12-212024-12-22YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/derkach-vasyl-stepanovych-1894-1973/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/derkach-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/derkach-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/derkach-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/derkach-176x220.jpeg;350;438ai1ec-22502@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Самойлович Данило Самійлович (1744–1805)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/Samoylovitch.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22534" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/Samoylovitch-160x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="480" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/Samoylovitch-160x220.jpg 160w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/Samoylovitch-109x150.jpg 109w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/Samoylovitch-150x206.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/Samoylovitch.jpg 250w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Самойлович (Сущинський, за іншими даними – Сушковський) Данило Самійлович (1744–1805) епідеміолог, доктор медицини (1780). Основоположник вітчизняної епідеміології. Всесвітньо відомий чумолог. Першим визначив шляхи передачі чуми, довів її контагіозність, запропонував систему протиепідемічних заходів, що зберегла актуальність і в наш час. Один з ініціаторів реформи медичної освіти, санітарно-освітньої пропаганди. Брав участь у розробці карантинного законодавства. Розробляв наукову медичну термінологію. Засновник першого на території України наукового товариства медиків (Медичне зібрання – Херсон, 1784). Почесний член усіх 12 зарубіжних Академій наук. Данило Самійлович організував фельдшерську школу, яка готувала ротних фельдшерів та «підлікарів» для шпиталю. У 1790 р. звільнився зі служби і мешкав у Чернігівській губернії: у 1792 р. був відновлений на службі і призначений на скромну посаду – рядового лікаря Московського Госпіталю. У 1793 р. обраний почесним членом медичної колегії, з 1801 до 1805 р. – карантинний інспектор Чорноморської лікарської управи (м. Миколаїв); був членом багатьох закордонних академій та наукових товариств, діяльність Самойловича переважно була повʼязана з боротьбою проти епідемій чуми, вивчив патологічну анатомію чуми, шляхи її поширення. Він уперше зробив спробу (невдалу) виявити під мікроскопом у вмісті чумних бубонів збудника чуми. Розробив проєкт зразкової установи для підготовки акушерок, переклав з французької російською мовою книжку «Міська та сільська повивальна бабка»; Д. С. Самойлович заклав міцний фундамент у медицині для подальшого її розвитку, сприяв виходу вітчизняної медичної науки на світовий рівень; більшість наукових праць Д. С. Самойловича було видано у Франції; про наукову та просвітницьку діяльність Самойловича в Херсоні стало відомо у всій Європі, й французький «Журнал-енциклопедія» 5 серпня 1785 р. дав йому високу оцінку. Він був обраний членом багатьох іноземних академій – Дижонської, Лімської, Марсельської, Ліонської, Тулузької, Майянської, Мангеймської, Турінської, Падуанської, Парижської хірургічної тощо, але при цьому так і не став членом Російської академії. У 80-х роках XVIII ст. видавець праць Д. С. Самойловича Леклерк вживає всіх заходів щодо видання окремою книгою усіх його робі; найбільший інтерес у цій книзі має «Промово до слухачів Госпітальних шкіл», в якій дано багато проникливих порад молодому лікарю, рекомендацій етичного плану. <strong>У фонді бібліотеки зберігаються праці Самойловича Д. С., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Избранные произведения. /С историко-биографическим очерком/. (1949). Шифр зберігання: 616.92 С-173</li> <li>Избранные произведения. (1952). Шифр зберігання: 616.92 С-173</li> </ol>2024-12-222024-12-23YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/samoylovych-danylo-samiylovych-1744-1805/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/Samoylovitch-160x220.jpg;350;480,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/Samoylovitch-160x220.jpg;350;480,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/Samoylovitch-160x220.jpg;350;480,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/Samoylovitch-160x220.jpg;350;480ai1ec-8815@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Даштаянц Гайк Апетнакович (1924-1978)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/dashtayanc.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22537" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/dashtayanc-177x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="435" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/dashtayanc-177x220.jpeg 177w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/dashtayanc-121x150.jpeg 121w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/dashtayanc-150x186.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/dashtayanc.jpeg 281w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Даштаянц Гайк Апетнакович (1924-1978) терапевт, доктор медичних наук (1960), професор (1961). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Військово-медичну академію в Ленінграді (нині Санкт-Петербург, 1946). Працював лікарем; у Рязанському медичному інституті (РФ, 1950-1960): завідувач кафедри факультетської терапії (1959-1960); завідувач кафедри шпитальної терапії Північно-Осетинського медичного інституту (м. Орджонікідзе, нині Владикавказ, 1960-1962); завідувач кафедри терапії № 2 Київського інституту удосконалення лікарів (1962-1978). Основні напрями наукових досліджень: внутрішні хвороби, цитохімія, проблеми онкології, клінічної гематології. Зокрема вивчав клініко-патогенетичний механізм порушення згортальної системи крові. Наукові праці: “Клиническая гематология” (1965, 1968, 1978); “Узелковый периартериит” (1966); “Метастатические поражения костей” (1967); “Методологія діагнозу” (1967); “Костномозговое кроветворение при узелковом периартериите и системной красной волчанке” (1969). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферат дисертації Даштаянц Г. А.:</strong> Некоторые новые данные по использованию стернальной пункции в клинике и эксперименте. Автореферат дисс. … докт. мед. наук. (1959). Шифр зберігання: 616.1 Д-217 <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Даштаянц Г. А., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Клиническая гематология. Краткое руководство для врачей. (1965). Шифр зберігання: 616.1 Д-217</li> <li>Узелковый периартериит. (1966). Шифр зберігання: 616.1 Д-217</li> <li>Метастатические опухоли костей (Миелокарцинозы). (1967). Шифр зберігання: 616.7 Ш-379</li> <li>Методологическая диагноза. (1970). Шифр зберігання: 1970 Д217</li> <li>Поражение сердечно-сосудистой системы при сифилисе. (1976). Шифр зберігання: Б-19360</li> <li>Тромбоеластографія в клінічній практиці. (1972). Шифр зберігання: Б-3808</li> <li>Актуальные вопросы клинической иммунологии. Сборник. (ред.). (1974). Шифр зберігання: Б-14000</li> <li>Клиническая гематология. (1978). Шифр зберігання: Б-24895</li> </ol>2024-12-242024-12-25YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-gajk-apetnakovych-dashtayants/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/dashtayanc-177x220.jpeg;350;435,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/dashtayanc-177x220.jpeg;350;435,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/dashtayanc-177x220.jpeg;350;435,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/dashtayanc-177x220.jpeg;350;435ai1ec-22497@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Маньківський Микита Борисович (1914-2014)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/mankovskuy.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22532" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/mankovskuy-206x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="374" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/mankovskuy-206x220.jpeg 206w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/mankovskuy-141x150.jpeg 141w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/mankovskuy-150x160.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/mankovskuy.jpeg 281w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Маньківський Микита Борисович (1914-2014) невропатолог, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри нервових хвороб (1960-64) Київського медичного інституту. Заступник директора інституту з наукової роботи і керівник відділу клінічної фізіології і патології нервової системи (1965-90), в теперішній час консультант цього відділу Інституту геронтології АМН України. Основні наукові дослідження пов’язані з вивченням функціональних змін нервової системи в процесі старіння людини, особливостей розвитку, клінічного перебігу, диференціальної діагностики та лікування хвороб нервової системи у людей старших вікових груп. Засновник нової галузі вітчизняної науки – нейрогеронтологіі і нейрогеріатрії. Микита Борисович народився в м. Києві. Медичну освіту (з відзнакою) здобув у Київському медичному інституті (1939). З 1939 р. служив у Червоній армії; у 1941-1945 рр. перебував у діючій армії на посадах командира медикосанітарної роти, командира медикосанітарного батальйону 2-го Гвардійського механізованого корпусу; з 1945 р. по 1948 р. – старший науковий співпрацівник Київського психоневрологічного інституту; у 1948-1959 рр. – доцент кафедри нервових хвороб Київського медичного інституту; у 1951-1954 рр. – ректор Чернівецького медичного інституту; з 1954 р. по 1960 р. – старший науковий співпрацівник відділу клінічної неврології Інституту фізіології АН УРСР; у 1958 р. захистив докторську дисертацію на тему «Ревматический энцефалит: Клиника, патоморфология, патогенез»; з 1962 по 1965 р. – завідувач кафедри нервових хвороб Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця; у 1961-1964 рр. – проректор з наукової роботи цього ж інституту; з 1965 р. працював у Інституті геронтології АМН СРСР на посадах заступника директора з наукової роботи та завідувача відділу клінічної фізіології і патології нервової системи; з 1990 р. – науковий консультант цього ж відділу; професор; голова Київського науково-практичного товариства неврологів; заступник голови Всесоюзного товариства невропатологів та психіатрів; член президії правління Українського товариства невропатологів, психіатрів та наркологів; член президії правління Українського наукового товариства геронтологів та геріатрів. 3аслужений діяч науки УРСР (1978); лауреат Державної премії УРСР (1984). Автор понад 400 наукових публікацій, зокрема 9 монографій. Наукові праці присвячені вивченню проблем нейроревматизму, неврології колагенозів, клінічної неврології. Особливу увагу приділяв питанням нейрогеронтології та геріатрії, патогенезу, клініці та терапії судинних захворювань головного мозку в людей різного віку. Уперше у вітчизняній літературі описав клініку і гістологію первинних інфекційних мієлітів, обгрунтував вірусну природу цього захворювання. Уперше визначив роль алергічних механізмів і значення судинного чинника в патогенезі деяких нейроінфекційних захворювань: під час антирабічних щеплень, грипі, геморагічному менінгоенцефаліті. Уперше описав синдроми ревматичних уражень нервової ситеми і запропонував їхню класифікацію. Зробив вагомий внесок у вивчення клінічного перебігу і лікування вікозалежних захворювань: атеросклерозу, паркінсонізму, хвороби Альцгеймера. Науковий консультант та керівник 14 докторських та 39 кандидатських дисертацій. <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Маньківського М. Б.:</strong> Ревматический энцефалит. Клиника, патоморфология, патогенез. (1959). Шифр зберігання: 616.8 М-247 <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці М. Б. Маньківського, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Сосудистый паркинсонизм. (1982). Шифр зберігання: Б-39601</li> <li>Долгожители: Нейрофизиологические аспекты. (1985). Шифр зберігання: Б-50828</li> <li>Особенности восстановительного лечения больных старших возрастов, перенесших нарушение мозгового кровообращения. Методические рекомендации. (1987). Шифр зберігання: Б-55835</li> <li>Старение и нервная система. Очерки клинической нейрогеронтологии. (1972). Шифр зберігання: Б-4689</li> <li>Комплексное обследование для выявления лиц, предрасположенных к инсульту. Методические рекомендации. (1988). Шифр зберігання: Б-62405</li> </ol>2024-12-242024-12-25YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/mankivskyy-mykyta-borysovych-1914-2014/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/mankovskuy-206x220.jpeg;350;374,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/mankovskuy-206x220.jpeg;350;374,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/mankovskuy-206x220.jpeg;350;374,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/11/mankovskuy-206x220.jpeg;350;374ai1ec-8816@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Антонович Євгенія Олександрівна (1924-2001)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Antonovich.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22538" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Antonovich-173x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="445" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Antonovich-173x220.jpeg 173w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Antonovich-118x150.jpeg 118w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Antonovich-150x191.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Antonovich.jpeg 236w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Антонович Євгенія Олександрівна (1924-2001) гігієніст, доктор медичних наук (1977), професор (1979). Закінчила Київський медичний інститут (1948). Працювала лікарем (1949-1950), в Українському НДІ харчування МОЗ УРСР (1951-1964), від 1964 – у Всесоюзному НДІ гігієни та токсикології пестицидів, полімерів та пластичних мас (нині Інститут екогігієни і токсикології МОЗ України): керівник лабораторії токсичності залишків пестицидів та хімічних компонентів полімерів у харчових продуктах і виробах (1970-1986), керівник відділу гігієни та токсикології пестицидів (1983-1986). Наукова робота в галузі охорони здоров’я людини та довкілля від негативного впливу пестицидів, агрохімікатів. Наукові праці: “Методические указания по контролю за остаточными количествами пестицидов в продуктах питания” (1972); “Методические указания по гигиенической оценке новых пестицидов” (1988); “Безопасное использование пестицидов в условиях интенсивной химизации сельскохозяйственного производства” (1988). <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферати Антонович Є. О.: </strong> <ol> <li>Материалы к токсиколого-гигиенической характеристике гексахлорана, гаммаизомера гексахлорциклогексана и нормированию их в пищевых продуктах : автореферат дисертації кандидата медичних наук. (1960). Шифр зберігання: 615.9 А-725</li> <li>Токсикология дитиокарбаматов и гигиенические аспекты применения их на продовольственных культурах : автореферат дисертації доктора медичних наук: 14.00.07. (1975). Шифр зберігання: Р-19460</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігається праця Антонович Є. О., підготовлена у співавторстві: </strong> Методические указания по гигиенической оценке новых пестицидов. (1988). Шифр зберігання: Б-601692024-12-272024-12-28YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-yevgeniya-oleksandrivna-antonovych/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Antonovich-173x220.jpeg;350;445,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Antonovich-173x220.jpeg;350;445,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Antonovich-173x220.jpeg;350;445,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Antonovich-173x220.jpeg;350;445ai1ec-8817@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Ліпкан Микола Федорович (1909-1990)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Lipkan.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22719 size-large" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Lipkan-382x486.jpg" alt="Головна" width="382" height="486" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Lipkan-382x486.jpg 382w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Lipkan-173x220.jpg 173w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Lipkan-118x150.jpg 118w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Lipkan-150x191.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Lipkan-300x381.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Lipkan-600x763.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Lipkan-696x885.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Lipkan.jpg 708w" sizes="auto, (max-width: 382px) 100vw, 382px" /></a>Ліпкан Микола Федорович (1909-1990) радіобіолог, доктор біологічних наук (1957), професор (1961). Учасник 2-ї світової війни. За­кінчив Київський університет (1938), де відтоді й працював. У 1953-1960 – старший науковий співробітник Інституту фізіології АН УРСР (Київ); завідувач кафедри медичної радіології (1960-1966), радіаційної гігієни (1966-1975), декан санітарно-гігієнічного факультету (1962-1967) Київського інституту удосконалення лікарів. Наукові до­слідження в галузях ра­діаційної біології та радіаційної біохімії. Наукові праці: “Очерки по радиобиологии” (1961); “Основы радиационной биологии и биохимии” (1968).2024-12-292024-12-30YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-mykola-fedorovych-lipkan/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Lipkan-382x486.jpg;382;486,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Lipkan-382x486.jpg;382;486,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Lipkan-382x486.jpg;382;486,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/Lipkan-382x486.jpg;382;486ai1ec-8950@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Вебер Євген Фердинандович (1875-1947)

Вебер Євген Фердинандович (1875-1947) рентгенолог, доктор медицини (1909). Закінчив медичний факультет Університету Св. Володимира. У 1913 разом з В.Г. Бергманом відкрив рентгенівський кабінет, який згодом став Рентгенологічним інститутом. Євген Фердинандович у 1908-1914 неодноразово удосконалювався за кордоном у Відні та Берліні. З 1917 керував курсом рентгенології для студентів 8-го семестру; засновник і перший завідувач кафедри рентгенології Київського медичного інституту (1920-1921); ординарний професор (1920); у 1921 емігрував до Австрії; у Відні створив Віденське відділення Наукового рентгенологічного інституту “Siemens-Halske”; у 1927 запрошений до Латвійського університету для організації кафедри рентгенології, очолив доцентський курс з рентгенології цього ж університету; у 1928 доцентський курс був реорганізований у Рентгенологічний інститут (кафедру) медичного факультету Латвійського університету. Член-кореспондент Німецького товариства рентгенологів. Основні напрями наукової діяльності: рентгенодіагностика, дозиметрія, викладання рентгенології. Наукові праці: “Значение лейкоцитов при заживлении раны и образования рубца” (1898); “О регенерации оксигемоглобина из метгемоглобина при первой форме острой метгемоглобинемии” (1908); “Клиническая рентгенодиагностика заболеваний желудочно-кишечного тракта” (1910).2025-01-012025-01-02YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yevgen-ferdynandovych-veber/freeai1ec-8951@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Вовк Алла Дмитрівна Вовк (1935-2007)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vovk-alla.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22596" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vovk-alla-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vovk-alla-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vovk-alla-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vovk-alla-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vovk-alla-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vovk-alla-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vovk-alla.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Вовк Алла Дмитрівна (1935-2007) інфекціоніст, доктор медичних наук (1991), професор (2000). Закінчила Київський медичний інститут (1958). У 1958-1961 працювала лікарем у м. Леніногорськ (Казахстан); від 1963 – в Інституті епідеміології та інфекційних хвороб АМНУ (Київ): 1983-1990 – заступник директора з наукової роботи, від 1990 – завідувач відділу вірусного гепатиту та СНІДу. Вивчала клініко-імуногенетичні особливості та несприятливі наслідки вірусних гепатитів, зокрема гепатиту С. Досліджувала проблеми ВІЛ-інфекції (СНІДу): клінічні особливості в Україні, лікування. Наукові праці: “Сывороточный гепатит” (1975); “Лептоспирозы” (1989); “ВИЧ-инфекция: Актуальные вопросы клиники, диагностики, лечения, эпидемиологии и профилактики” (1998); “Оппортунистические инфекции при ВИЧ/СПИДе” (2001); “Пегилированые интерфероны – новое слово в лечении вирусного гепатита” (2003).2025-01-012025-01-02YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-alla-dmytrivna-vovk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vovk-alla-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vovk-alla-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vovk-alla-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vovk-alla-176x220.jpeg;350;438ai1ec-8953@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Тодуров Борис Михайлович (1965)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/todurov.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22598" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/todurov-147x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="525" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/todurov-147x220.jpeg 147w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/todurov-324x486.jpeg 324w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/todurov-100x150.jpeg 100w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/todurov-150x225.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/todurov-300x450.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/todurov.jpeg 452w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Тодуров Борис Михайлович (1965) кардіохірург, член-кореспондент НАМН України (2010), доктор медичних наук (2006), доцент кафедри кардіології та функціональної діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (2007), професор (2015), заслужений лікар України (2004), завідувач відділення трансплантації та хірургії серця з групою екстракорпоральних технологій та біоматеріалів Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова (2000-2003), заступник директора Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова з трансплантології (2003-2006), директор Київської міської клінічної лікарні “Київський міський центр серця” (2006-2013), генеральний директор ДУ “Інститут серця МОЗ України” (з 2013). Відомий в Україні та за її межами як висококваліфікований спеціаліст і вчений у галузі кардіохірургії та трансплантації серця. У 2001 вперше здійснив пересадку серця людині, що дозволило Україні увійти до реєстру країн, де виконуються подібні операції. У 2015 вперше в Україні виконав ультразвукову декальцинацію аортального клапана. У 2016 вперше в Україні виконав операції з імплантації механічного серця (2 операції). За останні 10 років створив самостійну школу кардіохірургії, в якій рівень і результати операцій відповідають найкращим світовим стандартам. Ним розроблена власна ефективна методика хірургічного лікування тромбоемболії легеневої артерії та низка хірургічних втручань, альтернативних до трансплантації серця (зокрема модифікації операції Батисти), тромбектомія з нижньої порожнистої вени в комплексі з нефректомією в умовах штучного кровообігу, торакоскопічна операція дитині з вродженою вадою серця. Пріоритетні позиції в його дослідженнях посідають хірургічні методики лікування серцево-судинної патології в дітей і дорослих, особлива увага приділяється проблемам серцевої недостатності та тромбоемболії легеневої артерії. Наукове, теоретичне та практичне значення досліджень полягає в розробці та впровадженні нових діагностичних, терапевтичних і хірургічних підходів до різноманітної серцево-судинної патології в дітей і дорослих. Наукові праці: “Формування стовбура легеневої артерії з аутоперикарду при операціях Роса” (2005); “Трансплантація серця. Перший досвід” (2006); “Чи існує альтернатива трансплантації серця для хворих на серцеву недостатність в термінальній стадії” (2006); “Surgical treatment of Chronic Thromboembolic Pulmonary Hypertension – Alternative for Transplantation of Heart-Lungs Complex” (2006); “Batista procedure – an alternative to heart transplantation?” (2007); “Безпосередні результати подвійного протезування клапанів серця у поєднанні з коронарним шунтуванням” (2010); “Рассасывающиеся стенты: новая эра в итервенционной кардиологии” (2013); “Клинический случай лечения острой сердечной недостаточности с использованием экстракорпоральной мембранной оксигенации у пациентов с острым идиопатическим гигантоклеточным миокардитом” (2016); “Досвід застосування механічної підтримки лівого шлуночка в лікуванні термінальної серцевої недостатності”(2017).2025-01-022025-01-03YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-borys-myhajlovych-todurov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/todurov-147x220.jpeg;350;525,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/todurov-147x220.jpeg;350;525,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/todurov-147x220.jpeg;350;525,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/todurov-147x220.jpeg;350;525ai1ec-22729@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Гоцко Євстахій Володимирович (1930-1992)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Gocko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22730" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Gocko-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Gocko-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Gocko-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Gocko-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Gocko-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Gocko-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Gocko.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Гоцко Євстахій Володимирович (1930 – 1992) – стоматолог, доктор медичних наук (1987), професор (1989), завідувач кафедри хірургічної стоматології (1972-92), декан стоматологічного факультету (1979-92) Львівського медичного університету імені Данила Галицького. Наукові праці присвячені вивченню травматології та відновної хірургії щелепно-лицевої ділянки. Євстахій Володимирович народився в м. Городку (нині – Львівська обл); середню медичну освіту здо-був у Львівській зуболікарській школі (1944-1946); вищу медичну освіту здобув у Київському стоматологічному інституті (1954); працював на посадах лікаря-стоматолога Городоцької міської лікарні (1954-1959). З 1961 р. працював у Львівському медичному інституті на посадах асистента (1961-1968), доцента (1968-1972), завідувача (1972-1992) кафедри хірургічної стоматології, декана стоматологічного факультету (1979-1992); у 1967 р. захистив кандидатську дисертацію «Переломи кута і гілки нижньої щелепи і їх лікування», а в 1986 р. – докторську дисертацію «Сравнительная оценка хирургического лечения врожденных несращений верхней губы и неба»; професор (1989). Автор близько 130 наукових публікацій, зокрема 9 автор-ських свідоцтв на винаходи. Основні напрями наукової діяльності: травматологія та відновна хірургія щелепно-лицевої ділянки, хірургічне лікування вроджених незрощень верхньої губи та піднебіння, одонтогенних пухлин щелепи, запальних процесів верхньо-щелепних пазух та великих слинних залоз; науковий консультант і керівник 3 докторських та 11 кандидатських дисертацій. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Гоцко Є. В.:</strong> <ol> <li>Переломы угла и ветви нижней челюсти и их лечение (клинико-экспериментальное исследование) (1967). Шифр зберігання: 616.31 Г 748</li> <li>Сравнительная оценка хирургического лечения врожденных расщелин верхней губы и неба (1986). Шифр зберігання: Р-32324</li> </ol> <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Гоцко Є. В., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Воспалительные заболевания пародонта (1988). Шифр зберігання: Б-61483</li> <li>Методичні вказівки до клінічного дослідження хворого та складання історії хвороби на кафедрі хірургічної стоматології (1973). Шифр зберігання: Б-11066</li> <li>Методические указания по клиническому обследованию больных и написанию истории болезни (1975). Шифр зберігання: Б-46909</li> </ol>2025-01-032025-01-04YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/hotsko-yevstakhiy-volodymyrovych-1930-1992/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Gocko-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Gocko-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Gocko-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Gocko-176x220.jpeg;350;438ai1ec-22731@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Наранович Петро Андрійович (1805-1858)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/naranovuch.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22732" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/naranovuch.jpeg" alt="Головна" width="350" height="479" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/naranovuch.jpeg 117w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/naranovuch-110x150.jpeg 110w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Наранович Петро Андрійович (1805-1858) – доктор медицини (1837), ординарний професор кафедри анатомії (1838) Харківського університету. Першим у Харкові застосував ефірний наркоз через пряму кишку, запропонував ряд нових хірургічних інструментів, працював у галузі офтальмології, успішно виконував операції на очах. Петро Андрійович народився в с. Чапліївці Кролевецького повіту Чернігівської губернії (тепер – Шосткинського району Сумської обл.) у сімʼї священика; медичну освіту «лекарь 1-го отделения» здобув у С.- Петербурзькій медико-хірургічній академії (1826); виконував обовʼязки прозектора зоотомії (з 1826 р.); проектора анатомії (з 1833 р.), а згодом (з 1834 р.) – медико-хірург та акушер С.- Петербурзької медико-хірургічної академії; з 1827 р. – ординатор (без платні) С.- Петербурзького військово-сухопутного госпіталю; штаб-лікар (1829); у 1837 р. захистив докторську дисертацію «Calculi vesicae uronariae, momenta pathologica, therapeutica necnon chirurgica»; у квітні 1837 р. призначений на посаду екстраординарного професора, а у вересні 1838 р. – ординарного професора анатомії Харківського університету; доктор Д. А. Сібілев згадував (1894). З 1843 р. по 1858 р. – директор хірургічної факультетської клініки Харківського університету; упродовж 8-ми років на громадських засадах працював на посаді лікаря шляхетного пансіону 2-ї Харківського чоловічої гімназії та більше 1 року – лікаря при Харківській духовній семінарії, з 1844 р. також надавав безкоштовну медичну допомогу малозабезпеченим хворим у складі Харківського доброчинного товариства; відзначився в боротьбі з холерою в 1840-их роках; під час Кримської війни керував хірургічним відділенням Харківського тимчасового госпіталю; дійсний член Товариства російських лікарів (м. С.- Петербург, 1843); почесний член С.- Петербурзької медико-хірургічної академії (з 1950 р.); наукові праці присвячені вивченню органів руху людини, питанням практичної хірургії; запропонував низку нових хірургічних інструментів; у 1847 р. уперше в Харкові застосував ефірний прямокишковий наркоз. Основні публікації: «De angulo faciei novaque ejusdem considerandi ratione oratio» (1841), «Анатомофизиологическое описание органов движения человеческого тела» (1850), «Отчет об операциях, сделанных в хирургическом отделении харьковского университета за 1853 г.», «Отчет об операциях, сделанных в хирургическом отделении харьковского университета за 1856 г.», «Ранение штуцерной пулей в глаз навылет» (1857-1858), «Рычаг для вправления вывихнутой челюсти и др. избретенные инструменты» (1857-1858), «Любопытный случай камня в мочевом пузыре» (1857-1858), «Анатомическое описание близнецов, сросшихся головами». <strong>У фонді ННМБУ немає робіт даного автора, але є стаття про нього:</strong> Мирский М. Б. Видный русский хирург П. А. Наранович / М. Б. Мирский // Клиническая хирургия. – 1991. – № 2. – С. 70-72″2025-01-032025-01-04YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/naranovych-petro-andriyovych-1805-1858/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/naranovuch.jpeg;350;479,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/naranovuch.jpeg;350;479,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/naranovuch.jpeg;350;479,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/naranovuch.jpeg;350;479ai1ec-8954@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Гончарук Євген Гнатович (1930-2004)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/goncharuk.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22600" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/goncharuk-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/goncharuk-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/goncharuk-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/goncharuk-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/goncharuk-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/goncharuk-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/goncharuk.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Гончарук Євген Гнатович (1930-2004) гігієніст, доктор медичних наук (1968), професор (1969), академік НАН України (1992), АПН України (1992), НАМН України (1993), Польської академії медицини (1997), Всесвітньої академії медицини ім. А. Швейцера (1999), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1990). Євген Гнатович закінчив Київський медичний інститут (1954), де й працював від 1961 (нині Національний медичний університет): від 1968 – завідувач кафедри комунальної гігієни та екології людини, водночас у 1969-1979 – декан санітарно-гігієнічного факультету, 1984-2004 – ректор; у 1957-1961 – в Тернопільському медичному інституті, де взяв участь у створенні кафедри гігієни. Член Президій АМН України та АПН України. Вивчав питання санітарної охорони ґрунту, підземних джерел господарсько-питного водопостачання, малих річок від побутових і промислових стічних вод; очистки та знезаражування стічних вод; впливу факторів довкілля на здоров’я населення. Розробив теоретичні основи й описав закономірності біологічної очистки стічних вод у глибоких шарах ґрунту на спорудах підземної фільтрації, обґрунтував зони санітарної охорони підземних джерел господарсько-питного водопостачання населення. Автор теорії та методології гігієнічного нормування екзогенних хімічних речовин у ґрунті. Дослідив механізм гострого отруєння людини пестицидами на сільсько-господарських полях і запропонував профілактичні заходи його попередження. Наукові праці: “Сооружения подземной фильтрации бытовых сточных вод (гигиеническое обоснование их параметров)” (1967); “Очистка и обеззараживание сточных вод лечебных учреждений” (1973); “Малогабаритные очистные сооружения канализации” (1974); “Санитарная охрана почвы от загрязнения химическими веществами” (1977); “Гигиеническое нормирование химических веществ в почве” (1986); “Изучение влияния факторов окружающей среды на здоровье населения” (1989); “Загальна гігієна: Пропедевтика гігієни” (1995); “Комунальна гігієна” (2003).2025-01-072025-01-08YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yevgen-gnatovych-goncharuk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/goncharuk-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/goncharuk-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/goncharuk-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/goncharuk-176x220.jpeg;350;438ai1ec-22734@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Смик Михайло Михайлович (1910-2005)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/smuk.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22735" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/smuk-159x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="484" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/smuk-159x220.jpeg 159w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/smuk-108x150.jpeg 108w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/smuk-150x208.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/smuk.jpeg 289w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Смик Михайло Михайлович (1910-2005) – патофізіолог, доктор медичних наук, професор. Організатор і перший завідувач кафедр патологічної фізіології Вінницького (1938-41), Станіславського (нині-Івано-Франківська державна медична академія) (1949-57), Луганського (1957-74) медичних інститутів. Напрями наукової діяльності: лікування запальних процесів суглобів, хребта; спонтанний тромбоз у воротній вені; зміни функцій органів при туберкульозі, тиреотоксикозі, лептонному шоку; ефективність лікувального використання ультразвуку. Михайло Михайлович народився в м. Києві; медичну освіту здобув в Одеському медичному інституті (1933); навчався в аспірантурі на кафедрі патологічної фізіології Одеського інституту удосконалення лікарів (1933-1935); працював на посадах асистента кафедри біохімії Одеського медичного інституту (1935-1936), завідувача (організатора) кафедри патологічної фізіології Вінницького медичного інституту (1936-1941); у часи німецько-радянської війни працював на посадах асистента кафедри патологічної фізіології Казанського університету (1941-1943), начальника серобактеріологічної та клінічної лабораторії евакошпиталів (1943-1946); у подальшому працював на посадах завідувача (організатора) кафедри патологічної фізіології Станіславського (Івано-Франківського) медичного інституту (1949-1957), завідувача кафедри патологічної фізіології (1957-1974), проректора з наукової роботи (1967-1972) Луганського медичного інституту; у 1937 р. захистив кандидатську дисертацію «Влияние гипофиза на функцию почек», а в 1956 р. – докторську дисертацію «О патогенезе нарушений некоторых функций печени и обмена веществ при туберкулезе»; професор (1958); фундатор і перший голова Луганського обласного науково-медичного товариства патофізіологів; член Вченої ради МОЗ УРСР (1959-1967). Автор 55 наукових публікацій, зокрема 1 монографії. Основні напрями наукових досліджень: вивчення порушень функції печінки та обміну речовин при туберкульозі, дослідження запалення й лікування запальних процесів суглобів та хребта, спонтанного тромбозу у ворітній вені, змін функцій органів при тиреотоксикозі, пептонному шоку, вивчав ефективність лікувального використання ультразвуку; науковий консультант і керівник 4 докторських та 7 кандидатських дисерацій; Почесний професор Луганського державного медичного університету (1995). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Смик М. М., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> Вплив ультразвуку на організм (1969). 1969 С-504м2025-01-112025-01-12YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/smyk-mykhaylo-mykhaylovych-1910-2005/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/smuk-159x220.jpeg;350;484,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/smuk-159x220.jpeg;350;484,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/smuk-159x220.jpeg;350;484,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/smuk-159x220.jpeg;350;484ai1ec-8955@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Синяченко Олег Володимирович (1950-2021)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/synyachenko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22602" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/synyachenko-155x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="498" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/synyachenko-155x220.jpeg 155w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/synyachenko-105x150.jpeg 105w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/synyachenko-150x213.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/synyachenko.jpeg 301w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Синяченко Олег Володимирович (1950-2021) терапевт, член-кореспондент НАМН України (2002), доктор медичних наук (1989), професор (1990), академік АН вищої освіти України (з 1998), дійсний член Нью-Йоркської Академії наук, заслужений діяч науки і техніки України (2011), завідувач кафедри внутрішньої медицини № 1 Донецького національного медичного університету (м. Лиман). Олег Володимирович закінчив лікувальний факультет Донецького медичного інституту (1973), з 1991 обіймав посади завідувача кафедр пропедевтики внутрішніх хвороб, пропедевтики внутрішньої медицини, загальної практики – сімейної медицини, а з 2015 – внутрішньої медицини № 1. Висококваліфікований фахівець у галузі терапії. Основні напрями наукової діяльності: ревматологія, нефрологія, медична фізична хімія й історія медицини. Вперше розробив і впровадив у практику медичну технологію діагностики та терапії уражень нирок при подагрі, вивчив морфологічні зміни ниркових структур, розробив класифікацію даної хвороби, яку визнали в європейських країнах; зробив значний внесок у вивчення патогенезу реактивного та ревматоїдного артритів, вісцеральних проявів при системних захворюваннях сполучної тканини, особливостей перебігу та реабілітації професійних хвороб опорно-рухового апарату, немедикаментозного лікування патології суглобів; вперше розробив метод міжфазної тензіореометрії біологічних рідин у медицині, що з успіхом використовується в Німеччині, Італії й інших країнах Європи. Приділяє увагу історії медицини України, її відображенню в нумізматиці, фалеристиці та філателії. Наукові праці: “Dynamic surfas tensiometry in medicine” (2000); “Системная ферментная терапия нефритов” (2000); “Оксид азота в терапевтической практике” (2001); “Болезнь Рейтера” (2002); “Межфазная тензиореометрия биологических жидкостей в терапии” (2003); “Поражение легких при системных заболеваниях соединительной ткани” (2004); “Пропедевтика внутрішніх хвороб” (2006).2025-01-122025-01-13YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleg-volodymyrovych-synyachenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/synyachenko-155x220.jpeg;350;498,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/synyachenko-155x220.jpeg;350;498,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/synyachenko-155x220.jpeg;350;498,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/synyachenko-155x220.jpeg;350;498ai1ec-22739@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Козир Ніна Миколаївна (1920-2014)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Kozir.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22740" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Kozir-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Kozir-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Kozir-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Kozir-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Kozir-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Kozir-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Kozir.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Козир Ніна Миколаївна (1920-2014) – анатом, доктор медичних наук (1969), завідувачка кафедри анатомії людини Вінницького медичного інституту (1967-70), професор кафедри анатомії людини Одеського медичного університету (1970). Наукові праці присвячені порівняльній анатомії підшлункової залози у людини. Ніна Миколаївна народилася в с. Азарово Массальського району Калузької обл.; середню медичну освіту здобула в Московському медичному училищі, працювала на посаді фельдшера «Швидкої медичної допомоги» м. Ашхабад; вищу медичну освіту здобула на лікувальнопрофілактичному факультеті Ашхабадського медичного інституту; працювала на посадах лікаря-хірурга в м. Аш-хабаді та асистента Туркмен-ського медичного інституту (м. Ашхабад, 1942); працювала на посадах лікаря хірургічного відділення Респбліканської клінічної лікарні (м. Ашхабад, 1942-1944), асистента кафедри госпітальної хірургії Туркменського медичного інституту (1944-1945), ординатора Крижопільської районної лікарні Вінницької обл., завідувача сільської лікарської дільниці в Немирівському районі Вінницької обл., ординатора хірургічного відділення Могилів-Подільської районної лікарні, асистента, доцента, завідувача (1967-1970) кафедри анатомії людини Вінницького медичного інституту імені М. І. Пирогова, доцента (1970-1971) та професора (1971-2003) кафедри анатомії людини Одеського медичного інституту імені М. І. Пирогова (нині – Одеський національний медичний університет); у 1959 р. захистила кандидатську дисертацію «Вены вилочковой железы человека и некоторых позвоночных животных», а в 1969 р. – докторську дисертацію «Морфология поджелудочной железы у различных животных и результаты изучения развития и строения данного органа у человека». Автор 30 наукових публікацій; основні напрями наукової діяльності – дослідження порівняльної анатомії підшлун-кової залози та кровообігу вилочкової залози в людини та деяких тварин. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Козир Н. М.:</strong> <ol> <li>Вены вилочковой железы человека и некоторых позвоночных (1958). Шифр зберігання: 611.4 К – 593</li> <li>Морфология поджелудочной железы у различных животных и результаты изучения развития и строения данного органа у человека ( 1969) Шифр зберігання: 1969 К – 593н</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Козир Н. М., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> Некоторые вопросы морфологии человека и животных (1968 ). Шифр зберігання: Б – 8706 “2025-01-142025-01-15YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/kozyr-nina-mykolaivna-1920-2014/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Kozir-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Kozir-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Kozir-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Kozir-176x220.jpeg;350;438ai1ec-8956@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Скопиченко Микола Федорович (1920-?)

Скопиченко Микола Федорович (1920-?) терапевт, доктор медичних наук (1974), професор (1976), завідувач курсу воєннопольової терапії Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1976-1990). Наукові праці присвячені питанням діагностики та лікування ревматизму, діабетичним ангіопатіям, ішемічній хворобі серця, вивченню змін в організмі при раку. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Скопиченко М. Ф.</strong>: <ol> <li>Диабетический гломерулосклероз (Клинико-морфол. исследование) (1973). Шифр зберігання: Р-9949</li> <li>Нарушение функций печени при раке внутренних органов (1954). Шифр зберігання: 616.006 С-443</li> </ol>2025-01-152025-01-16YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-mykola-fedorovych-skopychenko/freeai1ec-8957@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Яцула Григорій Степанович (1925-2011)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/yacula.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22612" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/yacula.jpeg" alt="Головна" width="350" height="497" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/yacula.jpeg 155w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/yacula-106x150.jpeg 106w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/yacula-150x213.jpeg 150w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Яцула Григорій Степанович (1925-2011) гігієніст, доктор медичних наук (1981), професор (1983), завідувач кафедри гігієни харчування Київської медичної академії післядипломної освіти (1969-1992). У 1949 закінчив Київський медичний інститут. У 1980 захистив докторську дисертацію “Гігієнічне значення ультрафіолетової радіації в профілактиці променевих уражень”. Учень професора П.І. Баранника. Науковий напрям: дослідження харчових продуктів в умовах екологічних змін зовнішнього середовища, нормування залишків пестицидів у харчових продуктах. Наукові праці: “Санітарно-гігієнічні методи дослідження харчових продуктів” (1991). <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат Яцула Г.С.:</strong> Гигиеническая характеристика ультрафиолетовой радиации солнца и небосвода в г. Киеве и его окрестностях (1955). Шифр зберігання: 613.1 Я-941 <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Г.С. Яцула, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> Санитарно-гигиенические методы исследования пищевых продуктов и воды (1991). Шифр зберігання: Б-693532025-01-152025-01-16YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-grygorij-stepanovych-yatsula/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/yacula.jpeg;350;497,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/yacula.jpeg;350;497,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/yacula.jpeg;350;497,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/yacula.jpeg;350;497ai1ec-8959@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Вороненко Юрій Васильович (1950) 

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/voronenko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22614" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/voronenko-156x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="493" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/voronenko-156x220.jpeg 156w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/voronenko-345x486.jpeg 345w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/voronenko-107x150.jpeg 107w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/voronenko-150x211.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/voronenko-300x422.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/voronenko.jpeg 500w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Вороненко Юрій Васильович (1950) академік НАМН України (2011), дійсний член АН вищої освіти України (1996), Європейської Академії природничих наук (2008), АМН Польщі (2003) та Міжнародної медичної академії ім. Альберта Швейцера (2003), доктор медичних наук (1991), професор (1991), заслужений діяч науки і техніки України (1999), ректор Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (з 2002). Один з провідних учених у галузі соціальної медицини. Основні напрями наукової діяльності: соціальні проблеми медицини й організації охорони здоров’я, стратегія та тактика розвитку сфери охорони здоров’я, спеціалізована медична допомога, медична статистика, обґрунтування змісту й організації підготовки бакалаврів медицини (фармації), лікарів і провізорів та їх безперервного розвитку. За його участі розроблені державні та галузеві стандарти медичної освіти, впроваджений принципово новий механізм діагностики рівня знань і вмінь фахівців-медиків – ліцензійний медичний іспит та кредитно-рейтингова система в безперервному професійному розвитку. Обґрунтував необхідність запровадження резидентури в системі післядипломної підготовки лікарів в Україні. За його керівництва зроблений інноваційний крок у підготовці керівників органів і закладів охорони здоров’я. Вперше в Україні розроблений і запроваджений проект фундаментальної півторарічної підготовки управлінців для охорони здоров’я. Встановив соціально-гігієнічні закономірності епідеміології опіків в Україні – їх частоту в різних регіонах і групах міського та сільського населення, створив медико-географічні карти опікового травматизму, довів закономірності комплексного впливу на рівень опікового травматизму побутових, професійних, клімато-географічних та економічних чинників. Розробив систему профілактики опіків і модель етапного лікування постраждалих. Обґрунтував принципи організації спеціалізованої допомоги при опіках і нормативи потреби в комбустіологічних ліжках та лікарях-комбустіологах. Йому належить пріоритет розробки методології вибіркових рандомізованих епідеміологічних досліджень госпітальної захворюваності, статистики факторів ризику в навколишньому середовищі, методик стандартизації середніх величин у госпітальній статистиці, пробіт-аналізу летальності в стаціонарі тощо. Наукові праці: “Загальна гігієна” (1995); “Общая гигиена: Пропедевтика гигиены” (2000); “Організація первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини в Україні: сучасний стан та нормативно-правові документи, що регламентують роботу сімейних лікарів” (2001); “Менеджмент та лідерство в медсестринстві” (2001); “Соціальна медицина та організація охорони здоров’я” (2002); “Статистика охорони здоров’я” (2002 р.); “Інформаційні технології в охороні здоров’я і практичній медицині” (2003); “Система управління якістю медичної освіти в Україні” (2003); “Стратегії і методи навчання в післядипломній медичній освіті” (2004); “Сімейна медицина в Україні: об’єктивні та суб’єктивні чинники затримки впровадження” (2005); “Технології дистанційного навчання в медицині” (2005); “Эпидемиологические методы изучения неинфекционных заболеваний” (2005); “Визначення критеріїв якості в системі безперервного професійного розвитку лікарів”(2007); “Гигиена и экология”(2008); “Нові технології навчання менеджменту в медицині”(2009); “Управління охороною здоров’я”(2010); “Дидактичні технології викладання питань репродуктивного здоров’я” (2011); “Фінансовий менеджмент з основами економіки охорони здоров’я” (2011); “Менеджмент в охороні здоров’я” (2014); “Сучасні напрями менеджменту в охороні здоров’я” (2015); “Управління якістю медичної допомоги: науково-практичні підходи до вдосконалення” (2016); “Бізнес-планування в охороні здоров’я” (2016).2025-01-202025-01-21YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yurij-vasylovych-voronenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/voronenko-156x220.jpeg;350;493,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/voronenko-156x220.jpeg;350;493,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/voronenko-156x220.jpeg;350;493,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/voronenko-156x220.jpeg;350;493ai1ec-8962@library.gov.ua2026-07-19T12:51:06Z

Нагорна Антоніна Максимівна (1940)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/nagorna.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22617" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/nagorna-158x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="488" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/nagorna-158x220.jpeg 158w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/nagorna-108x150.jpeg 108w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/nagorna-150x209.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/nagorna.jpeg 190w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Нагорна Антоніна Максимівна (1940) член-кореспондент НАМН України (2011), доктор медичних наук (1988), професор (1992), заслужений діяч науки і техніки України (1998), завідувач відділу епіддосліджень ДУ “Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України” (з 2002). Відомий вчений у галузі гігієни. Основні напрями наукової діяльності: гігієна праці та професійна патологія, здоров’я населення різних професійних, соціальних груп, медико-демографічні процеси, показники громадського здоров’я, як-от захворюваність, репродуктивне здоров’я, інвалідність, смертність різних верств населення, зокрема тих, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також проблеми екології та здоров’я людини. Наукові розробки знайшли відображення в підготовці галузевих і міжгалузевих програм, методичних та інструктивних, нормативно-правових документів. Наукові праці: “Життя і здоров’я” (2001); “Профілактика наркоманії серед підлітків” (2001); “Проблема якості в охороні здоров’я” (2002); “Репродуктивне здоров’я і статеве виховання молоді” (2003); “Наркоманія: адаптація молоді до праці та життя” (2005); “Здоров’я: фундаментальні та прикладні аспекти” (2006); “Профессиональное здоровье в Украине: эпидемиологический анализ” (2007); “Про стан здоров’я населення України та санітарно-епідеміологічну ситуацію” (2007); “Професійний рак: Епідеміологія та профілактика” (2008); “Професійні інфекційні хвороби” (2014); “Медична допомога працівникам: проблеми та їх вирішення” (2018); “Біль у спині як медична і соціальна проблема: клініко-епідеміологічний аналіз” (2018). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці А. М. Нагорної, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Біль у спині як медична та соціальна проблема: клініко-епідеміологічний аналіз (2018). Шифр зберігання: Б-98299.</li> <li>Здоров’я : фундаментальні і прикладні аспекти (2006). Шифр зберігання: Б-86023.</li> <li>Здоров’я людини та екологія (1995). Шифр зберігання: Б-78973.</li> <li>Медична допомога працівника: проблеми та їх вирішення (2018). Шифр зберігання: Б-98298.</li> <li>Наркоманія: адаптація молоді до праці та життя (2005). Шифр зберігання: Б-85218.</li> <li>Проблема якості в охороні здоров’я (2002). Шифр зберігання: Б-81474.</li> </ol>2025-01-212025-01-22YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-antonina-maksymivna-nagorna/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/nagorna-158x220.jpeg;350;488,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/nagorna-158x220.jpeg;350;488,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/nagorna-158x220.jpeg;350;488,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/nagorna-158x220.jpeg;350;488ai1ec-8963@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Крупський Олександр Іванович (1875-1943)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/krupskuy.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22619" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/krupskuy-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/krupskuy-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/krupskuy-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/krupskuy-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/krupskuy-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/krupskuy-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/krupskuy.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Крупський Олександр Іванович (1875-1943) акушер-гінеколог, доктор медицини (1920), професор. Закінчив Юр’євський університет (нині Тарту, Естонія, 1919). Під час навчання брав участь у перших зборах ЦР як депутат від Крон­штадтського флоту та товариства “Просвіта”, був членом дообраної ЦР. Співзасновник Всеукраїнської спілки лікарів, керівник Міністерства народного здоров’я й опікування УНР. Від 1919 – у Київському медичному інституті (з пе­рервою): приват-доцент, 1930-1937 – завідувач кафедри акушерства та гі­некології, організував біохімічну лабораторію для дослідження гормонів; 1929 – завідувач кафедри акушерства та гінекології Одеського медичного інституту. Член Медичної секції ВУАН (1929), заступник голови Медичної секції Одеського наукового товариства при ВУАН. Автор перших праць з аку­шерства й гінекології українською мовою. У 1937 заарештований. Згодом звільнений із забороною проживання в Україні. Працював у Воронезькому інституті ма­те­ринства та дитинства, професор акушерсько-гінекологічної клініки Воронезького медичного інституту (РФ). Обстоював необхідність забезпечення курортним лікуванням селян; організував на курорті м. Миргород (нині Полтавська область) гінекологічний кабінет. Вивчав проблеми знеболювання пологів, доводив доцільність йо­го застосування. Наукові праці: “Випадок пологів при еклампсії близнятами з зачепленням головки од­нієї дитини за головку другої” (1925); “Аборт, лихі наслідки від нього та як їм запобігти” (1928); “Пер­вые 500 родов, обезболенных при помощи веселящего газа и газо-воздуш­ной аналгезии” (1940); “Диффузные послеродовые и после­абор­товые перитониты” (1945). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці О. І. Крупського, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Знеболювання родів (1936). Шифр зберігання: 618.4 З-768.</li> <li>Оперативне акушерство (1934). Шифр зберігання: 618.5 О-608.</li> <li>Про акушерські Kielland’ові щипці (1926). Шифр зберігання: 618.5 К 845.</li> <li>Протизачаткові засоби: є спосіб запобігти аборту (1936). Шифр зберігання: 613.4 К 845.</li> </ol>2025-01-222025-01-23YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksandr-ivanovych-krupskyj-2/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/krupskuy-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/krupskuy-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/krupskuy-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/krupskuy-176x220.jpeg;350;438ai1ec-8964@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Бернадський Юрій Йосипович (1915-2006)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/bernadskuy.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22621" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/bernadskuy-164x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="468" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/bernadskuy-164x220.jpeg 164w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/bernadskuy-112x150.jpeg 112w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/bernadskuy-150x201.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/bernadskuy.jpeg 210w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Бернадський Юрій Йосипович (1915-2006) хірург-стоматолог, доктор медичних наук (1959), професор (1961). Закінчив Казанський стоматологічний інститут (1941). Працював у евакуаційних шпиталях (1941-1942), заступник директора з навчальної роботи Казанського стоматологічного інституту (1944-1946), асистент кафедри хірургічної стоматології Московського медичного стоматологічного інституту (1946-1948), Красноярського (1948-1951) медичного інституту; завідувач кафедри Кубанського медичного інституту (1951-1959), Українського інституту вдосконалення лікарів (Харків, 1959-1961); завідувач кафедри хірургічної стоматології (1961-1989), професор-консультант (1989-2001) Національного медичного університету (Київ). Дослідження в галузі щелепно-лицьової хірургії, травматології, онкології, пластичної хірургії, хірургічної стоматології, історії та бібліографії стоматології. Вивчав проблеми вищої медичної освіти. Голова Українського товариства стоматологів (1962-1970). Наукові праці: “Хірургічна стоматологія” (1966); “Одонтогенные гаймориты” (1968); “Основы хирургической стоматологии” (1970, 1983); “Травматология и восстановительная хирургия челюстно-лицевой области” (1973, 1985); “Гнойная хирургия челюстно-лицевой области” (1983); “Врач и больной в стоматологии” (1990); “Справочник хирургических операций” (1992); “Основы челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии” (1998, 2001). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Ю. Й. Бернадського:</strong> Советская стоматологическая литература в период с 1917 по 1945 г. (исторический, статистический, тематический и библиографический анализ с библиографическим указателем) (1947). Шифр зберігання: Б 51Колекція Бернадського. Материалы к проблеме обезболивания в хирургической стоматологии (клинико-физиологическое исследование) (1958). Шифр зберігання: 616.31 Б 31. <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Ю. Й. Бернадського, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Восстановительные и реконструктивные операции на лице и челюстях (1979). Шифр зберігання: В 779Колекція Бернадського.</li> <li>Методические разработки по практическому курсу хирургической стоматологии (1979-1987).</li> <li>Основы челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии (2000). Шифр зберігання: В-5278.</li> <li>Knochenplastik des im replantat gekochten unterkiefers (1980). Шифр зберігання: В 49Колекція Бернадського.</li> </ol>2025-01-232025-01-24YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yurij-josypovych-bernadskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/bernadskuy-164x220.jpeg;350;468,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/bernadskuy-164x220.jpeg;350;468,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/bernadskuy-164x220.jpeg;350;468,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/bernadskuy-164x220.jpeg;350;468ai1ec-22753@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Фольборт Георгій Володимирович (1885-1960)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Folbort.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22754" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Folbort-165x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="467" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Folbort-165x220.jpeg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Folbort-112x150.jpeg 112w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Folbort-150x200.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Folbort-300x400.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Folbort.jpeg 353w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Фольборт Георгій Володимирович (1885-1960) фізіолог, академік АН УРСР (1951), доктор медицини (1912), професор, завідувач кафедри фізіології Харківського медичного інституту (1926-46), завідувач кафедри нормальної фізіології Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1946-60) і завідувач відділу вищої нервової діяльності й трофічних функцій Інституту фізіології імені О.О. Богомольця АН УРСР. Основні праці – з вищої нервової діяльності, кровообігу, травлення та фізіології процесів втоми і відновлення. Відкрив негативні умовні рефлекси. Георгій Володимирович народився в С.-Петербурзі; медичну освіту здобув у Військово-медичній академії (м. С.- Петербург, 1909), в якій і працював до 1926 р.; у 1912 р. захистив докторську дисертацію на тему «Тормозные условные рефлексы»; з 1923 до 1926 р. одночасно був професором кафедри фізіології Ленінградського університету; з 1926 до 1945 р. – завідувач кафедри фізіології Харківського медичного інституту; у Харкові організував та очолив відділ фізіології Українського інституту експериментальної медицини, лабораторію умовних рефлексів в Українському психоневрологічному інституті (з 1926 р.), лабораторію фізіології Українського інституту харчування і Українського інституту ендокринології; 1946-1960 рр. – завідувач кафедри нормальної фізіології Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця та завідувач відділу вищої нервової діяльності та трофічних функцій Інституту фізіології імені О. О. Богомольця АН УРСР; академік АН УРСР (1951); Заслужений діяч науки УРСР (1953); лауреат Премії імені І. П. Павлова. Автор понад 130 наукових публікацій. Наукові праці присвячені розробці проблем травлення, кровообігу, вищої нервової діяльності; Г. В. Фольборт створив учення про фізіологію процесів виснаження і відновлення та встановив основні закономірності цих процесів («правила Фольборта»); показав вплив симпатичних нервів на секреторну діяльність шлунка та значення пілоричного відділу шлунка як гормоноутворювального орґану; відкрив негативні (гальмівні) рефлекси. Основні публікації: «К методике наблюдения над секрецией желчи и над ее выходом в 12-перстную кишку» (1917), «Об истощении слюнных желез при их деятельности» (1917). <strong>У фонді ННМБУ зберігається дисертація Фольборта Г. В.: </strong> Тормозные рефлексы: Из физиологического отдела императорского института экспериментальной медицины. Диссертация на степень доктора медицины. (1912). Шифр зберігання: 612.8 Ф-759. <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Фольборта Г. В., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Условные рефлексы. (1932). Шифр зберігання: 612.8 У-754.</li> <li>Физиология процессов истощения и восстановления. (1941). Шифр зберігання: 612. Ф-504.</li> <li>Условные рефлексы. Процессы истощения и восстановления высшей нервной системы. (1946). Шифр зберігання: 612.8 У-754.</li> <li>Физиология нервных процессов. (1955). Шифр зберігання: 612. Ф-504.</li> <li>Избранные труды. (1962). Шифр зберігання: 612. Ф-759. “</li> </ol>2025-01-232025-01-24YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/folbort-heorhiy-volodymyrovych-1885-1960/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Folbort-165x220.jpeg;350;467,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Folbort-165x220.jpeg;350;467,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Folbort-165x220.jpeg;350;467,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Folbort-165x220.jpeg;350;467ai1ec-8965@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Болгов Юрій Олексійович (1935-2014)

Болгов Юрій Олексійович (1935-2014) анатом, кандидат медичних наук (1972), доцент кафедри нормальної анатомії (1979), проректор з міжнародних зв’язків (1985) Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця. Доцент кафедри анатомії людини (з 1992), проректор з міжнародних зв’язків та виховної роботи Київського медичного інституту УАНМ (з 1996). Народився  Юрій Олексійович в м. Мінеральні Води Ставропольського краю в сім’ї службовців Північно-Кавказької залізниці. Закінчив Північно-Осетинський   державний педагогічний інститут імені К. Хетагурова (1957). Проходив військову строкову службу на Чорноморському ВМФ (1957-1960). В 1967 році закінчив лікувальний факультет Київського ордена Трудового Червоного Прапору медичного інституту імені О.О. Богомольця. Учень професора Михайла Сергійовича Спірова. Працював в Київському медичному інституті асистентом (1967-1979), доцентом (1979-1992) кафедри нормальної анатомії, заступником секретаря парткому інституту (1973-1985), проректором з міжнародних зв’язків (1985-1992). З 1992 року – доцент кафедри анатомії людини Медичного інституту УАНМ; з 1996 по 2006 роки – проректор з міжнародних зв’язків та виховної роботи МІ УАНМ. Основні напрямки його наукових досліджень – будова і розвиток центральної нервової системи людини, теоретичні та методологічні основи інтеграції морфології, системний підхід до вивчення загальних закономірностей морфогенезу, навчально-методична та виховна робота, сторінки історії КМІ та МІ УАНМ. За цією тематикою ним опубліковано біля 200 наукових робіт та більш ніж 100 наукових праць, які виконані під його керівництвом студентами та молодими вченими. В останні роки свого життя Ю.О. Болгов написав і видав книгу “Памятью едины” (2010), в якій опублікував спогади ветеранів праці і війни співробітників медичного університету імені О.О Богомольця. Мотивацією для написання такого змісту видання була актуальна проблема морального і особливо патріотичного виховання молоді, єднання народів пам’яттю про справи доблесні, праведні наших славних батьків, дідів і прадідів. В 2011 році Ю.О. Болгов написав і видав нову книгу “Наши стоики”, яка присвячена 170-річчю Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. В ній автор показує великі труднощі та високі духовні якості, проявлені співробітниками і студентами ВУЗу під час двох світових потрясінь – навали гітлерівців і аварії на ЧАЕС. Автором вперше подані списки всіх учасників-медиків, в тому числі і студентів ліквідації аварії на ЧАЕС. <div>Цінним науковим дослідженням є підготовлена і видана монографія Ю.О. Болгова “Проблемные вопросы анатомической терминологии” (2013), в якій автор подає аналітико-синтетичний огляд міжнародної анатомічної термінології і виносить на обговорення виявлені в ній раціональні та ірраціональні принципи уніфікації і систематизації анатомічних термінів, що дає вагомий внесок в упорядкування міжнародної анатомічної термінології.</div> <div></div> <div>Наукові розробки Ю.О. Болгова мають важливе академічне і практичне значення і суттєво доповнюють дані про будову центральної нервової системи. Викладацьку роботу він вміло поєднував з науковою і суспільною. Студенти завжди з цікавістю слухали оригінально побудовані лекції, які читав Юрій Олексійович і займалися науковою роботою під його керівництвом.</div> <div></div> <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферати Болгова Ю. О.:</strong> <ol> <li>Структура вегетативных ядер черепных нервов ромбовидного мозга человека. (В пренатальном периоде развития). Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата медицинских наук. (1971). Шифр зберігання: Р- 2602.</li> <li>Основания системного изучения общих закономерностей морфогенеза в индивидуальном развитии человека: Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора медицинских наук. (1984). Шифр зберігання: Р-30242.</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Болгова Ю. О., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Системное исследование закономерностей морфогенеза человека: Методические рекомендации. (1981). Шифр зберігання: Б-39427.</li> <li>Основания системного изучения общих закономерностей морфогенеза в индивидуальном развитии человека: Методические указания. (1984). Шифр зберігання: Б-47415.</li> <li>Памятью едины.(2010) (Автограф Болгова Ю.О.). Шифр зберігання: Б-89670</li> <li>Наши стоики: к 170-летию Национального медицинского института им. А.А. Богомольца. (2011). Шифр зберігання: В-8422</li> <li>Проблемные вопросы анатомической терминологии. (2013). Шифр зберігання: Б-93668.</li> </ol>2025-01-242025-01-25YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yurij-oleksijovych-bolgov/freeai1ec-22736@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Венцківський Михайло Каспарович (1895-1961)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/venckovskuy.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22737" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/venckovskuy-209x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="369" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/venckovskuy-209x220.jpeg 209w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/venckovskuy-461x486.jpeg 461w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/venckovskuy-142x150.jpeg 142w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/venckovskuy-150x158.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/venckovskuy-300x316.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/venckovskuy.jpeg 486w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Венцківський Михайло Каспарович (1895-1961) – акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1947), професор (1946),завідувач кафедри акушерства та гінекології Чернівецького медичного інституту (1945-48), Вінницького медичного інституту (1956-61). Напрями наукових досліджень: діагностика ранніх термінів вагітності; вивчення особливостей перебігу вагітності та пологів у жінок, хворих на туберкульоз; проблеми лікування асфіксії новонароджених та вивчення злоякісних пухлин матки. Михайло Каспарович народився в м. Києві; у 1906-1911 рр. у Олександрійській ремісничій школі (м. Київ) здобув професію столярного майстра; у 1911-1914 рр. працював у різних столярних майстернях; з 1914 р. до 1920 р. – столяр та технік з будування нових залізничних колій; у 1917-1919 рр. також навчався в Київській художній школі (спеціальність – виклалач малювання та креслення): у 1920 р. – послідовно член робітничо-селянської інспекції, комендант 15-х піхотних курсів червоних старшин та комендант Київської вишої школи артилеристів; у 1920-1921 рр. – помічник коменданта району Липки (м. Київ) з розміщення військ; у 1921-1924 рр. працював столяром на військовому електромеханічному заводі; у 1924-1926 рр. – столяр Київського спиртого-рілчаного заводу; серед кращих робітників профспіл-ковою організацією заводу «Металіст» направлений на навчання без відриву від виробництва в Київський медичний інститут, лікувальний факультет якого закінчив 1926 р.; у 1926-1927 рр. – лікар-стажист Київської міської лікарні імені Жовтневої революції, 1928-1929 рр. – лікар-інтерн акушерсько-гінекологічної клініки Київського медичного інституту (КМ); 1929-1930 рр. – аспірант-ординатор 1-ої акушерсько-гінекологічної клініки КМІ. У 1931-1936 рр. – асистент, а у 1936-1943 рр. та у 1944-1945 рр. – доцент цієї ж клініки; у 1936-1938 рр. – помічник декана і декан лікувального факультету КМІ; у 1938-1939 рр. – секретар вченої кваліфікаційної комісії; у 1935 р. – кандидат медичних наук, а у 1941 р. захистив докторську дисертацію «Туберкулез и беременность»; у 1941 р. перебував у діючій армії (5-а армія); потрапив в оточення і був полонений, з полону (м. Яготин) втік за допомогою яготинських лікарів; під час німецької окупації м. Києва (1942-1943) працював у підпільній організації Залізничного району; 1941 – 1942 р. – завідувач кафедри акушерства та гінекології і заступник директора з навчально-наукової роботи КМІ; 1942 – 1943 р. – лікар-гінеколог 4-ої поліклініки м. Києва з викликів населення; у 1943-1944 р. – завідувач кафедри акушерства та гінекології і заступник директора з навчально-наукової роботи КМІ; у м. Києві також працював за сумісництвом професо ром-консультантом лікарсько-санітарного управління Народного комісаріату охорони здоровʼя УРСР (1943-1945), 1-ої Центральної поліклініки (1938-1945), Спілки письменників УРСР (1943-1945); з 1945 р. до 1948 р. – завідувач кафедри акушерства та гінекології Чернівецького медичного інституту, директор акушерсько-гінекологічної клініки; звільнений з посади за політичну недовіру (під час війни перебував на окупованій території); з 1953 р. – завідувач кафедри акушерства та гінекології Куйбишевського медичного інституту; після повернення в Україну працював на посаді головного акушера-гінеколога Полтавської обл.; у 1956-1961 рр.-завідувач кафедри акушерства та гінекології Вінницького медичного інституту; редагував видання «Сборник научных трудов Винницкого государственного медицинского института» (1957-1958) та «Некоторые вопросы патологии беременности и родов» (1960). Автор близько 50 наукових публікацій. Основні напрями наукової ді-яльності: опрацювання діагностики ранніх термінів вагітності, вивчення перебігу вагітності та пологів у жінок, хворих на туберкульоз та сифіліс, опрацювання лікування асфіксії новонароджених та раку тіла матки, розробка виявлення й лікування захворювань жіночих статевих органів; основні публікації: «Рак матки» (1946), «Мать и дитя» (1946), «Материалы к вопросу о беременности при заболеваниях сердца» (1953), «Причини неплідності та методи запобігання їй» (1959), «Гігієна дівчинки шкільного віку» (1962), «Акушерство и гинекология (учебник для медицинских училищ)» (1964). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Венцківського М. К., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Акушерство и гинекология: Учебник для учащихся медсестринских отделений медицинских училищ (1964) Шифр зберігання: 618.1 Р – 836</li> <li>Гігієна дівчинки шкільного віку ( 1962) Шифр зберігання: 613.99 В – 298</li> <li>Некоторые вопросы патологии беременности и родов ( Сборник статей) ( 1960) Шифр зберігання: 618.3 Н – 479</li> <li>Рак матки ( 1946) Шифр зберігання: 618 В – 298</li> </ol>2025-01-242025-01-25YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/ventskivskyy-mykhaylo-kasparovych-1895-1961/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/venckovskuy-209x220.jpeg;350;369,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/venckovskuy-209x220.jpeg;350;369,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/venckovskuy-209x220.jpeg;350;369,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/venckovskuy-209x220.jpeg;350;369ai1ec-8966@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Вашетко Микола Памфілович (1880-1960)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vashetko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22625" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vashetko-151x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="510" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vashetko-151x220.jpeg 151w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vashetko-333x486.jpeg 333w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vashetko-103x150.jpeg 103w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vashetko-150x219.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vashetko-300x438.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vashetko.jpeg 336w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Вашетко Микола Памфілович (1880-1960) патофізіолог, діяч українського національного руху, доктор медицини (1913), професор, заслужений діяч науки УРСР (1960). Закінчив Університет св. Володимира в Києві (1908). Працював лікарем клінічно-судового відділу Київського військового шпиталю, одночасно займався науково-дослідною діяльністю під керівництвом В. Ліндемана. Один з перших членів Медичної секції УНТ (1910), автор доповідей і праць у галузі медицини українською мовою. Під час 1-ї світової війни працював військовим лікарем, брав активну участь у становленні українських лікарських організацій, був секретарем комісії з підготовки 2-го Всеукраїнського з’їзду лікарів. Від 1918 – у Київському медичному інституті: професор кафедри загальної патології, на якій вперше почав викладати українською мовою, від 1922 – завідувач кафедри патофізіології, водночас у 1920-1924 очолював кафедру фармакології. У 1931 репресований і звільнений з Інституту; згодом висланий у м. Сталіно (нині Донецьк), де заснував і очолював кафедру патофізіології в медичному інституті. У 1936 повернувся до Києва, працював завідувачем кафедри патофізіології Київського ветеринарного інституту. Під час 2-ї світової війни – на кафедрі патофізіології Медичного інституту, відкритого лікарями та науковцями в окупованому Києві. Після звільнення Києва його було звинувачено в співпраці з німцями, до викладацької та наукової роботи не допускався. Його наукові праці в УРСР були вилучені з бібліотек. Засновник української наукової школи патофізіологів. Досліджував патологію нирок і сечоутворення, токсикози, роль нервової системи в регуляції обмінних процесів, значення мікроелементів. Наукові праці: “Краткое практическое руководство по изготовлению муляжей” (1909); “К вопросу об обратном всасывании в почке: Эксперим. исследование из лаб. общей патологии Император. ун-та св. Владимира” (1913); “К вопросу об отравлении щавелевой кислотой и ее солями” (1913); “Етіологія нефритів” (1918); “До характеристики токсичних експериментальних нефритів” (1925); “Клімат та здоров’я людини” (1927); “Гематоенцефалічний бар’єр при отруєнні СО” (1938); “Фітотоксична реакція як метод визначення тваринних гормонів в досліджуваному середовищі” (1939); “Препарат для тканинної терапії – “сикоплацентин” проф. Н.П. Харченка” (1949).2025-01-252025-01-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-mykola-pamfilovych-vashetko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vashetko-151x220.jpeg;350;510,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vashetko-151x220.jpeg;350;510,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vashetko-151x220.jpeg;350;510,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/vashetko-151x220.jpeg;350;510ai1ec-8968@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Баранник Петро Іванович (1895-1988)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/barannuk.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22752" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/barannuk.jpeg" alt="Головна" width="350" height="423"></a>Баранник Петро Іванович (1895-1988) гігієніст, доктор медичних наук (1946), професор (1946), заслужений діяч науки УРСР (1965). Закінчив Харківський медичний інститут (1927). Працював епідеміологом, санітарним лікарем в Умані (1928-1931); від 1931 – у Київському медичному інституті: асистент, доцент, завідувач кафедри загальної гігієни (1941-1968), професор-консультант (до 1978), одночасно в 1948-1957 – декан санітарно-гігієнічного факультету, 1937-1941 – директор 1-го Київського медичного інституту. Наукові дослідження в галузі гігієни. Наукові праці: “Посібник для молодшого медичного персоналу” (1941); “Загрязнение и самоочищение Днепра в районе Киев-Триполье” (1949); “Курс лекцій з загальної гігієни” (1961); “Гигиена” (1963). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Баранника П.І., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Посібник для молодшого медичного персоналу : [для мед. персоналу лікарень] (1941). Шифр зберігання: 610.25 П-617</li> <li>Вопросы общей и частной гигиены. Сборник статей (1963). Шифр зберігання: 613 В-748</li> <li>Гігієна. Підручник для студентів лікувального, педіатричного, стоматологічного факультетів медичних інститутів (1963). Шифр зберігання: 613(02) Г-463</li> <li>Курс лекцій з загальної гігієни. Посібник для студентів санітарно-гігієнічних факультетів медичних інститутів (1961). Шифр зберігання: 613(02) Б-241</li> </ol>2025-01-312025-02-01YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-petro-ivanovych-barannyk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/barannuk.jpeg;350;423,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/barannuk.jpeg;350;423,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/barannuk.jpeg;350;423,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/barannuk.jpeg;350;423ai1ec-9083@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Косткевич Олександр Іполитович (Микитович) (1865-1921)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/kostkevuch.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22922" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/kostkevuch-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/kostkevuch-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/kostkevuch-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/kostkevuch-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/kostkevuch-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/kostkevuch-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/kostkevuch.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Косткевич Олександр Іполитович (Микитович) (1865-1921) терапевт, доктор медицини (1897), професор (1915). За­кінчив Університет св. Володимира в Києві (1889). Працював у Кирилівській лі­карні; від 1894 – у лікарні для чорноробів (брав участь у її організації; обидві – Київ): 1896-1906 – головний лікар, від 1907 – консультант з внутрішніх хвороб. У 1899-1900 від­ві­дав клініки в Берліні та Гайдель­берзі. Від 1915 читав курс лекцій в Олександрівській лікарні (Київ), 1920-1921 – лікарні для чорноро­бів. Від 1920 – викладач Київського інституту народного господарства, професор кафедри діагно­стики внутрішніх хвороб медичного інституту та консультант лікарської служби Південно-Західної залізниці.2025-02-012025-02-02YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksandr-ipolytovych-mykytovych-kostkevych/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/kostkevuch-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/kostkevuch-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/kostkevuch-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/kostkevuch-176x220.jpeg;350;438ai1ec-22888@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Волянський Юрій Леонідович (1940-2013)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Volyanskyy.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22915" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Volyanskyy-172x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="447" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Volyanskyy-172x220.jpeg 172w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Volyanskyy-117x150.jpeg 117w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Volyanskyy-150x192.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Volyanskyy.jpeg 220w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Волянський Юрій Леонідович (1940-2013) вчений у галузі мікробіології та імунології, доктор медичних наук (1981), директор Харківського НДІ мікробіології, вакцин та сироватки імені І.І. Мечникова (тепер Інститут мікробіології і імунології імені І.І. Мечникова АМН України (1983-2013). Наукові праці присвячені концепції системного аналізу, порівнянню та прогнозуванню медичних та соціальних наслідків ядерних катастроф. Наукову цінність мають досягнення в області вивчення ВІЛ-інфекції та СНІДу. Ним проаналізовані гіпотези щодо походження цього захворювання, особливостей структури і біологічних властивостей збудника. Юрій Леонідович народився в с. Ново-Григорівці Арбузинського району Миколаївської області; медичну освіту здобув на санітарно-гігієнічному факультеті Одеського медичного інституту імені М. І. Пирогова (1963); з 1963 до 1968 р. працював на посаді заступника головного лікаря Герцаєвської районної лікарні (м. Герца, Чернівецької обл.); у 1968-1971 рр. навчався в аспирантурі на кафедрі мікробіології Чернівецького медичного інституту; у 1971 р. захистив кандидатську дисертацію «Деякі аспекти епідеміології і профілактики стафілококової інфекції»; з 1971 р. – асистент, від 1973 до 1976 р. – доцент, а у 1976-1977 рр. – виконувач обовʼязки завідувача кафедри мікробіології Чернівецького медичного інституту. З 1977 ло 1983 р. – завідувач кафедри мікробіології Новокузнецького інституту удосконалення лікарів; у 1981 р. захистив докторську дисертацію «Протимікробна активність нових азоті фосфорвміщуючих органічних сполук, фенолів і фероценів»; професор (1982); з 1983 р. – директор Харківського НДІ мікробіології, вакцин та сироваток імені І.І. Мечникова (нині – Інститут мікробіології та імунології імені І.І. Мечникова НАМН України); завідувач кафедри клінічної імунології і мікробіології Харківської медичної академії післядипломної освіти (з 1986 р.); член Наукової ради НАМН України з теоретичної та профілактичної медицини; голова Харківського наукового товариства мікробіологів та епідеміологів; голова Харківської філії Українського наукового товариства епідеміологів, мікробіологів і паразитологів імені К. Д. Заболотного та Харківської філії Українського мікробіологічного товариства; головний редактор журналу «Анали Мечниківського Інституту»; член редакційних колегій низки фахових журналів; академік АН Вищої школи України; академік Екологічної ака-демії України. Заслужений діяч науки і техніки України(1992). Автор близько 450 наукових публікацій, зокрема 27 монографій, 86 авторських свідоцтв, 23 методичних рекомендацій, 16 лікарських та профілактичних препаратів, прийнятих до промислового виробництва. Розробник концепції системного аналізу, порівняння та прогнозування медичних та соціальних наслілків ядерних катастроф на основі всебічного оцінювання та узагальнення матеріалів на Семипалатинському і Новоземельному полігонах, надзвичайних ситуацій на виробництві «Маяк» (Південний Урал), аварії на Чорнобильській АЕС. Вивчав питання механізмів, етапності, послідовності та тривалості негативних ефектів ядерного ураження на окремих територіях, співвідношення стохастичних і нестохастичних явит у їх поєднанні. Обгрунтував домінантну роль нейроімуноендокринної регуляції в патології на фоні дії екстремальних чинників надзвичайних ядерних ситуацій; дослідив механізми взаємодії вірусу імунодефіциту людини з рецепторним апаратом клітин-мішеней, розкрив особливості імунного статусу при СНІДі, означив роль автоімунних процесів у розвитку цього захворювання; зробив вагомий внесок у розроблення та втілення протиепідемічних і санітарно-обмежуючих заходів щодо недопущення розповсюдження в Україні особливо небезпечних інфекцій та ліквідації наслідків аварії на Диканівських очисних спорудах; автор 16 лікарських та профілактичних препаратів, прийнятих до промислового виробництва в Україні та за кордоном; автор численних розробок нових ліків, способів їх отримання та методів діагностики захворювань; науковий консультант та керівник 10 докторських і 38 кандидатських дисертацій. <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертаційної роботи Волянського Ю. Л.:</strong> Некоторые аспекты эпидемиологии и профилактики стафилококковой инфекции (1971). Шифр зберігання: Р-3895 <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Ю. Л. Волянського, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Принцип оптимальности болезни (1992). Шифр зберігання: А-3108</li> <li>Дифференциальная микробиологическая диагностика заболеваний, вызванных листериями и патогенными коринебактериями: методические рекомендации (1992). Шифр зберігання: Б-72001</li> <li>ВИЧ-инфекция. Факты и гипотезы (1993). Шифр зберігання: Б-72330, Б-74024</li> <li>Компьютерное моделирование в поиске противомикробных средств: принципы, подходы, методы (1994). Шифр зберігання: Б-74064</li> <li>Вирусные гепатиты и ВИЧ-инфекции (эпидемиологические и иммунопатологические параллели)(1997). Шифр зберігання: Б-77260</li> <li>Механизмы саморегуляции в микробиоценозах и новые аспекты профилактики менингококковой инфекции (1999). Шифр зберігання: Б-80262</li> <li>Таксономія, біологічна характеристика, методи вилучення та ідентифікації грибів роду Сandida : методичні рекомендації (2013). Шифр зберігання: Б-93982</li> <li>Біологічні особливості, лабораторна діагностика та довгострокове зберігання бактерій роду Escherichia : методичні рекомендації (2014). Шифр зберігання: Б-94700</li> </ol>2025-02-022025-02-03YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/volianskyy-yuriy-leonidovych-1940-2013/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Volyanskyy-172x220.jpeg;350;447,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Volyanskyy-172x220.jpeg;350;447,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Volyanskyy-172x220.jpeg;350;447,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Volyanskyy-172x220.jpeg;350;447ai1ec-9084@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Соколов Феодосій Онисимович (1870-1941(1942))

<img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22924" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Sokolov-220x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="350" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Sokolov-220x220.jpg 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Sokolov-486x486.jpg 486w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Sokolov-150x150.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Sokolov-300x300.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Sokolov.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" />Соколов Феодосій Онисимович (1870-1941(1942)) акушер-гінеколог, доктор медицини (1909), професор (1922), завідувач кафедри акушерства і гінекології Київського медичного інституту (1920-1941). Наукові праці були присвячені питанням хірургічного лікування запальних захворювань жіночої статевої сфери, сечостатевих нориць, екслампсії, знеболювання пологів.2025-02-042025-02-05YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-feodosij-onysymovych-sokolov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Sokolov-220x220.jpg;350;350,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Sokolov-220x220.jpg;350;350,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Sokolov-220x220.jpg;350;350,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Sokolov-220x220.jpg;350;350ai1ec-22886@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Цехновіцер Марко Мойсейович (1890–1945)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/cehnovicer.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22914" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/cehnovicer-173x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="445" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/cehnovicer-173x220.jpeg 173w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/cehnovicer-118x150.jpeg 118w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/cehnovicer-150x191.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/cehnovicer.jpeg 199w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Цехновіцер Марко Мойсейович (1890–1945) мікробіолог, імунолог, доктор медичних наук (1924), академік АМН СРСР (1944). Завідувач кафедри мікробіології 1-го Харківського медичного інституту (1935-42). Наукові праці присвячені мікробіології та імунології туберкульозу. Марко Мойсейович народився в м. Старому Осколі; освіту здобув на природничому відділенні фізикоматематичного факультету (1913) та медичному факультеті (1915) Харківського університету; з 1911 р. працював у Харківському бактеріологічному інституті; у 1915-1917 рр. – молодший лікар Хабаровського лазарету; у 1917-1919рр. працював у Бактеріологічному інституті та на кафедрі гігієни Харківського університету; з 1919 до 1921 р. – лікар бактеріологічної лабораторії армії Денікіна, а згодом радянськми органами призначений завідувачем окружної лабораторії в м. Новоросійську. Від 1921 р. працював на посаді старшого лаборанта в Харківському медичному інституті і водночас працював у Бактеріологічному інституті на посадах старшого асистента, завідувача імунологічного відділу та заступника директора з наукової роботи (1932-1942); у 1930-1935 рр. також професор кафедри мікробіології Харківського інституту удосконалення лікарів, а з 1935 до 1942 р. – завідувач кафедри мікробіології 1-го Харківського медичного інституту; з 1942 р. – заступник директора з наукової роботи та завідувач експериментальної лабораторії Центрального інституту контролю сироваток і вакцин імені Л. О. Тарасевича (Москва). Захистив докторську дисертацію, присвячену проблемі парціальних антигенів туберкульозних бактерій; академік АМ СРСР (1944); голова секції мікробіологів, епідеміологів та інфекціоністів (з 1937 р.) та член правління Харківського медичного товариства; член президії епідеміологічної секції Вченої ради Народного комісаріату охорони здоровʼя УРСР; член редакційних колегій низки фахових журналів. Брав участь у роботі Гігієнічного комітету Ліги Націй, Заслужений діяч науки УРСР (1943). Автор 75 наукових публікацій; основні напрямки нвукової діяльності: вивчення збудника туберкульозу, проблеми алергії, імунітету, хіміотерапії. Значний період своєї наукової діяльності присвятив вакцинації проти туберкульозу та висипного тифу, опрацюванню лабораторної діагностики газової ранової інфекції. <strong>У фонді ННМБУ зберігається праця М. М. Цехновіцера, підготовлена у співавторстві:</strong> Протитуберкульозна вакцина Ферана “”Антиальфа”” (1927). Шифр зберігання: 616.0025 Ц 551.2025-02-062025-02-07YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/tsekhnovitser-marko-moyseyovych-1890-1945/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/cehnovicer-173x220.jpeg;350;445,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/cehnovicer-173x220.jpeg;350;445,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/cehnovicer-173x220.jpeg;350;445,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/cehnovicer-173x220.jpeg;350;445ai1ec-22887@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Омельченко Федір Захарович (1865–1924)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/omelchenko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22913" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/omelchenko-166x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="465" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/omelchenko-166x220.jpeg 166w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/omelchenko-366x486.jpeg 366w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/omelchenko-113x150.jpeg 113w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/omelchenko-150x199.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/omelchenko-300x398.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/omelchenko.jpeg 500w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Омельченко Федір Захарович (1865–1924) патоморфолог, мікробіолог, доктор медицини (1898), професор, академік АН УРСР (1921). Засновник і директор Мікробіологічного інституту (1920-24). Провів дослідження гістогенезу аденохондром молочних залоз. Розробив методику лікування спірильозу. Федір Захарович народився в м. Кролевці (тепер Сумської обл.); медичну освіту здобув на медичному факультеті Університету св. Володимира (м. Київ, 1890); з 1893 р. працював на посаді молодшого лікаря 36-го піхотного Орловського полку. Прикріплений (1899) до Київського військового госпіталю, у якому завідував хімікобактеріологічною лабораторією; головний лікар Київського військового госпіталю О. К. Флейшер зазначав: «Выдающихся способностей, твердых убеждений, гуманен, честен. Весьма хороший специалист по бактериологии, хороший терапевт и порядочный хирург. Исполнителен, усерден по службе и заботлив к сбережению казенных интересов»; у 1898 р. захистив докторську дисертацію «Сперматогенез и его биологические основы»; викладав патологічну анатомію та бактеріологію в Києві, Варшаві та Петербурзі; з 1918 р. працював у Києві. Організував власну лабораторію, яку подарував Українському науковому товариству; з 1921 р. працював в організованому ним Біологічному інституті АН УРСР, а з 1922 р. – також у Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті (професор, ректор); наукові праці присвячені патологічній анатомії, мікробіології, цитології, антропології (вивчав антропологічний тип українців) тощо; брав участь у складанні російсько-українського медичного словника.2025-02-092025-02-10YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/omelchenko-fedir-zakharovych-1865-1924/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/omelchenko-166x220.jpeg;350;465,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/omelchenko-166x220.jpeg;350;465,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/omelchenko-166x220.jpeg;350;465,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/omelchenko-166x220.jpeg;350;465ai1ec-22907@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Голяченко Олександр Макарович (1940)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Golyachenko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22908" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Golyachenko-161x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="480" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Golyachenko-161x220.jpeg 161w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Golyachenko-109x150.jpeg 109w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Golyachenko-150x206.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Golyachenko.jpeg 200w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Голяченко Олександр Макарович (1940) організатор охорони здоров’я, історик медицини, доктор медичних наук (1980), професор (1987), працював у Вінницькому медичному інституті (1966-72). Завідувач (1983-2003), професор кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я з курсом історії медицини Тернопільської медичної академії імені М.І. Горбачевського. Сформулював основні засади організації медичної допомоги сільському населенню України та охорони здоров’я в Україні за умов ринкової економіки та реформування системи охорони здоров’я в Україні. Олександр Макарович народився в с. Малі Горошки Володарсько-Волинського району Житомирської обл.; медичну освіту (з відзнакою) здобув на лікувальному факультеті Вінницького медичного інституту імені М. І. Пирогова (1957-1963); навчався в аспірантурі (1963-1967), працював на посадах асистен-та (1967-1972) кафедри організації охорони здоровʼя та історії медицини Вінницького медичного інституту імені М. І. Пирогова, лікаря-методиста Калинівської ЦРЛ Вінницької обл. (1972-1977), заступника головного лікаря з організаційно-методичної роботи Вінницької обласної клінічної лікарні (1977-1983), завідувача (1983-2003), професора (з 2003 р.) кафедри соціальної медицини та організації охорони здоровʼя з курсом історії медицини, директора Навчально-наукового інституту медико-біологічних проблем (з 2014 р.) Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського; у 1967 р. захистив кандидатську дисертацію «История развития больничного обслуживания сельского населения Украины (1864-1964)», а в 1980 р. – докторську дисертацію «Соціально-гігієнічні умови забезпечення доступної лікарняної допомоги сільській людності»; професор (1987); відповідальний редактор журналу «Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоровʼя України». Автор близько 200 наукових публікацій, зокрема 21 монографії, 2 підручників. Основні напрями наукової діяльності: опрацювання основних засад організації медичної допомоги сільському населенню України та охорони здоровʼя України за умов ринкової економіки й реформування системи охорони здоровʼя України, дослідження історії української медицини; науковий консультант і керівник 1 докторської та 12 кандидатських дисертацій. <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертаційної роботи Голяченко О. М.:</strong> Наукове обгрунтування оптимізації системи медичної реабілітації в умовах реформування охорони здоров’я в Україні (2008). Шифр зберігання: Р-53485 <strong> Також у фонді бібліотеки зберігаються праці О. М. Голяченко, підготовлені одноосібно або у співавторстві: </strong> <ol> <li>Лікарняна допомога сільському населенню УРСР (1974). Шифр зберігання: Г-639КолКришт</li> <li>Методы эпидемиологического изучения неинфекционных болезней (1983). Шифр зберігання: Б-42005</li> <li>Економіка української здорооохорони (1996). Шифр зберігання: Б-75404</li> <li>Українська здоровоохорона: як вийти із кризи (2000). Шифр зберігання: Б-80899</li> <li>Українська здоровоохорона: чутки про смерть не перебільшені (2008). Шифр зберігання: Б-88610</li> <li>Українська здоровоохорона: що далі (2009). Шифр зберігання: Б-88612</li> <li>Управління охороною здоров’я. Вступ до теорії, концептів, технології (2001). Шифр зберігання: Б-80898</li> <li>Лікарі Тернопільщини. Хронологія імен та фактів (1996). Шифр зберігання: Б-80905</li> <li>Лікарі Вінниччини (2004). Шифр зберігання: Б-90695</li> <li>Соціальна медицина (2009). Шифр зберігання: Б-88604</li> <li>Соціальна медицина та організація охорони здоров’я (2011). Шифр зберігання: Б-91290</li> <li>Реформа охорони здоров’я в Україні (2006). Шифр зберігання: Б-98288</li> <li>Реформа охорони здоров’я в Україні: як вийти з кризи (2010). Шифр зберігання: Б-91286</li> <li>Актуальні проблеми здоров’я української людності. Соціально-медичне дослідження (2012) . Шифр зберігання: Б-92796</li> <li>History of medicine (2019). Шифр зберігання: S 11611</li> <li>Історія медицини (2021). Шифр зберігання: Б-99962</li> </ol>2025-02-132025-02-14YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/holiachenko-oleksandr-makarovych-1940/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Golyachenko-161x220.jpeg;350;480,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Golyachenko-161x220.jpeg;350;480,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Golyachenko-161x220.jpeg;350;480,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Golyachenko-161x220.jpeg;350;480ai1ec-22909@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Казимирко Ніна Казимирівна (1940-2017)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Kazimirko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22910" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Kazimirko-183x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="420" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Kazimirko-183x220.jpeg 183w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Kazimirko-405x486.jpeg 405w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Kazimirko-125x150.jpeg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Kazimirko-150x180.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Kazimirko-300x360.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Kazimirko.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Казимирко Ніна Казимирівна (1940-2017) патофізіолог, доктор медичних наук (1991), професор (1992), доцент кафедри (з 1980), проректор з наукової роботи та завідувачка кафедри (1991-2000) патологічної фізіології Луганського державного медичного університету. Наукові дослідження: патологічна фізіологія наднирників, механізм компенсації крововтрати за умов зміни реактивності організму, вплив електромагнітних випромінювань на біологічні об’єкти. Ніна Казимирівна народилася в с. Летава Чемеровецького району Хмельницької обл.; медичну освіту здобула в Луганському медичному інституті (1965); навчалася в аспірантурі, працювала на посадах старшого лаборанта, асистента, доцента, завідувача (з 1991 р.) кафедри патологічної фізіології, секретаря Вченої ради (1975-1984), проректора з навчальної роботи (1991-2001) Луганського медичного інституту (тепер – Луганський державний медичний університет); у 1970 р. захитила кандидатську дисертацію «Постгеморрагическое восстановление крови у животных, подвергавшихся предварительным воздействиям высокой и низкой температуры. (Экспериментальное исследование)», а в 1991 р. – докторську дисертацію «Особенности постгеморрагического восстановления крови в условиях предварительного введения гидро-кортизона (экспериментальное исследование)»; професор (1992); головний редактор журналу «Загальна патологія та патологічна фізіологія» (з 2006 р.); голова Луганського обласного науково-медичного товариства патофізіологів; член товариства анатомів Німеччини; Заслужений діяч науки і техніки України. Автор понад 300 наукових публікацій, зокрема 20 монографій, 5 підручників. Основні напрями наукових досліджень: вивчення запальних процесів бактерійної природи, дослідження еритрону та лейкону під час патології надниркових залоз, впливу на відновлення показників крові після крововтрат за умов гормонального дисбалансу (патологія щитоподібної залони, надниркових залоз), вивчення змін в організмі спортсменів під дією тренувальних та змагальних навантажень, дослідження патології зору в дітей; науковий консультант і керівник 4 докторських та 25 кандидатських дисертацій. <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертаційної роботи Казимирко Н. К.:</strong> Постгеморрагическое восстановление крови у животных, подвергавшихся предварительным воздействиям высокой и низкой температуры. (Эксперим. исследование). Автореф. дисс. … канд. мед. наук (1970). Шифр зберігання 1970 К147. Особенности постгеморрагического восстановления крови в условиях предварительного введения гидрокортизона: (Эксперим. исслед.). Автореф. дисс. … д-ра мед. наук (1990). Шифр зберігання Р-36966. <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, Н. К. Казимирко підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> Патофізіологія: типові патологічні процеси: навч. посіб. (2009). Шифр зберігання Б-90201.2025-02-162025-02-17YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/kazymyrko-nina-kazymyrivna-1940-2017/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Kazimirko-183x220.jpeg;350;420,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Kazimirko-183x220.jpeg;350;420,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Kazimirko-183x220.jpeg;350;420,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/Kazimirko-183x220.jpeg;350;420ai1ec-9090@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Андрейчин Михайло Антонович (1940)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Andreichyn1.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22929" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Andreichyn1-146x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="527" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Andreichyn1-146x220.jpg 146w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Andreichyn1-323x486.jpg 323w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Andreichyn1-100x150.jpg 100w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Andreichyn1-150x226.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Andreichyn1-300x452.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Andreichyn1.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Андрейчин Михайло Антонович (1940) інфекціоніст, академік НАМН України (2017), доктор медичних наук (1981), професор (1983), заслужений діяч науки і техніки України (1995), завідувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними і венеричними хворобами (з 1981), проректор з наукової роботи Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського (1983-2004). Вчений у галузі інфекційних хвороб, епідеміології та військової епідеміології. Описав 7 раніше невідомих клінічних симптомів інфекційних хвороб. Вперше розробив термографічну семіотику гострих респіраторних інфекцій, вірусних гепатитів, харчових токсикоінфекцій, шигельозу, лептоспірозу, оперізувального герпесу й інших хвороб, запропонував термографічні критерії їх диференційної діагностики. Поглибив знання про механізм лікувальної дії різних видів ентеросорбентів, антиоксидантів, гепатопротекторів, імуностимуляторів, обґрунтував доцільність їх поєднаного застосування при поширених інфекційних захворюваннях. Запропонував метод колоносорбції при гострих кишкових інфекціях, що суттєво пришвидшує клінічне одужання та забезпечує санацію кишечнику від патогенних мікроорганізмів без додаткового застосування антибактерійних засобів. Довів можливість підвищення лікувальної ефективності рекомбінантних α-інтерферонів та індукторів інтерфероноутворення при вірусних гепатитах за умови попередньої дезінтоксикації організму ентеросорбентами. Розробив аерозольну інтерферонотерапію гострих респіраторних вірусних інфекцій і вперше здійснив апробацію нового вітчизняного препарату нуклеїнової кислоти (нуклекс), довів його високу клінічну ефективність. Отримав і впровадив у лікарську практику протилептоспірозний алогенний імуноглобулін, за допомогою якого вдалося втричі знизити летальність при тяжких формах недуги. Узагальнив світовий досвід з медичної протидії біотероризму та розробив низку пропозицій для лікувально-профілактичних закладів і Міністерства охорони здоров’я. У 1997 очолив ініціативну групу, зусиллям якої була створена Асоціація інфекціоністів України. Відтоді й дотепер є президентом Асоціації. Наукові праці: “Теплобачення в медицині” (1990); “Бактериальные диареи” (1998); “Шигельоз” (2002); “Епідеміологія екстремальних умов з курсом військової епідеміології” (2002); “Біотероризм. Медична протидія” (2005); “Інфекційні хвороби у загальний практиці та сімейній медицині” (2007); “Infectious diseases: підручник” (2007, 2015); “Черевний тиф (нове про патогенез, діагностика, лікування)” (2009); “Вірусні гепатити і рак печінки” (2010); “Гострі респіраторні вірусні інфекції” (2011); “Епідеміологія: підручник” (2012); “Інфекційні хвороби: підручник” (2012)”; “Професійні інфекційні хвороби” (2014); “Військова епідеміологія з епідеміологією надзвичайних ситуацій” (2015).2025-02-222025-02-23YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-myhajlo-antonovych-andrejchyn/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Andreichyn1-146x220.jpg;350;527,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Andreichyn1-146x220.jpg;350;527,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Andreichyn1-146x220.jpg;350;527,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Andreichyn1-146x220.jpg;350;527ai1ec-9091@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Семенова Віра Михайлівна (1940-2018)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Semenova.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22927" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Semenova-169x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="455" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Semenova-169x220.jpeg 169w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Semenova-374x486.jpeg 374w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Semenova-115x150.jpeg 115w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Semenova-150x195.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Semenova-300x390.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Semenova.jpeg 450w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Семенова Віра Михайлівна (1940-2018) нейрохірург, доктор медичних наук (1993), завідувач лабораторії культивування тканин (1992-2018), головний науковий співробітник Інституту нейрохірургії імені А.П. Ромоданова (з 1992). Наукові праці були присвячені проліфераційному потенціалу гліальних пухлин мозку в умовах культивування. Наукові праці: “Некоторые особенности пролиферативной активности макроглиальних опухолей мозга в культуре тканей” (1982); “Взаимодействие эмбриональной нервной ткани с глиальной опухолью при их совместном культивировании и трансплантации в мозг” (1997); “Фотодинамическая терапия опухолей головного мозга: эффект в культуре глиомы (штамм 101.8)” (2000); “Изучение индукции дифференцировки клеток, полученных из эмбрионального и постнатального мозга в условиях культивирования in vitro” (2004); “Нейральные стволовые клетки головного и спинного мозга взрослого организма” (2005).2025-02-222025-02-23YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-vira-myhajlivna-semenova/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Semenova-169x220.jpeg;350;455,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Semenova-169x220.jpeg;350;455,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Semenova-169x220.jpeg;350;455,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Semenova-169x220.jpeg;350;455ai1ec-22911@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Азлецький Володимир Олександрович (1880 – ????)

Азлецький Володимир Олександрович (1880 – ????) курортолог, доцент (1926), доктор медичних наук (1938), завідувач кафедри факультетської терапії (1944-50) і кафедри госпітальної терапії (1944-45) Вінницького медичного інституту. Один з організаторів Вінницького обласного медичного товариства та його голова (1945-46). Напрям наукової діяльності: бальнеологія, діагностика і терапія внутрішніх захворювань. Володимир Олександрович медичну освіту (з відзнакою) здобув у Військово медичній академі (м. С. Петербург, 1903); служив на посалі військового лікаря (1904-1907), працював на посадах завідувача лікарні на Уралі (1907-1911), лікаря в м. Пятигорську (1911-1914); під час Першої світової війни служив в армії на лікарських посадах; у 1919-1920 рр. – начальник санітарної частини народно-революційної армії; після демобілізації із армії працював на посадах директора сибірського куроргу Усольє (1920-1927) та одночасно на посадах старшого асистента (1921-1926) й доцента (1926-1927) кафедри спеціальної патології в госпітальній терапевтичній клініці Іркутського університету; у подальшому працював на посадах директора курорту Єйськ, директора клініки та заступника директора з наукової роботи Державного центрального бальнеологічного інституту (м. Пʼятигорськ), головного лікаря м. Пʼятигорська (1942-1943), завідувача кафедри госпітальної терапії (1944 1945), завідувача кафедри факультетської терапії (1944-1950) Вінницького медичного інституту, доцент (1926); доктор медичних наук (1938); голова Вінницького обласного медичного товариства (1945-1946); основні напрями наукової діяльності: бальнеологія, опрацювання діагностики та лікування внутрішніх хвороб. <strong>У фонді бібліотеки зберігаються праці Азлецького В. О. підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Железноводск. Научно-популярное описание курорта. (1937). Шифр зберігання: А-531</li> <li>Радиоактивные (радоновые) источники Пятигорска, их влияние на организм и лечебное применение. (1938). Шифр зберігання: 615.839 А-355.</li> </ol>2025-02-242025-02-25YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/azletskyy-volodymyr-oleksandrovych-1880/freeai1ec-9093@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Безруков Владислав Вікторович (1940-2023)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/bezrukov.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22933" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/bezrukov-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/bezrukov-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/bezrukov-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/bezrukov-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/bezrukov-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/bezrukov-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/bezrukov.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Безруков Владислав Вікторович (1940-2023) фізіолог і геронтолог, академік НАМН України (2011), доктор медичних наук (1983), професор (1998), заслужений діяч науки і техніки України (1998), директор Інституту геронтології НАМН України (з 1988), завідувач лабораторії соціальної геронтології (1989-2004), завідувач лабораторії фізіології цього ж інституту (з 1999). Основні напрями науково-дослідної роботи: фізіологія старіння (вивчення змін у нейрогуморальній регуляції кровообігу, систем антиоксидантного захисту й оксиду азоту, ендотеліальної дисфункції, гіпоталамічних механізмів старіння організму, вікових особливостей гіпоталамічної регуляції вегетативних та ендокринних функцій, ролі гіпоталамічних порушень у розвитку віково-залежної патології, гіпоталамічних впливів на тривалість життя, нових підходів до подовження життя в експерименті, соціальна геронтологія (вивчення феномену довголіття, прискореного старіння населення України, соціально-гігієнічних факторів ризику розвитку віково-залежних захворювань, оцінка стану здоров’я та потреб у різних видах медико-соціальної допомоги людям похилого віку). Наукові праці: “Aging of the Central Nervous System” (1979); “Кровообращение и старение” (1984); “Services for the Elderly in Former USSR” (1994); “The Aging Cardiovascular System: Physiology and Pathology” (1996); “Здоровье пожилых в Украине” (2002); “Гериатрическая помощь населению Украины: состояние проблемы и концепция развития” (2004); “Фундаментальні механізми дії оксиду азоту на серцево-судинну систему як основи патогенетичного лікування її захворювань” (2004); “Фармако-епідеміологічні дослідження в геріатрїї” (2004); “Longevidad centenaria en Europa” (2005); “Передчасна смертність в Україні: чинники формування і шляхи подолання” (2007); “Комплексная оценка влияния социальных и экологических факторов на состояние здоровья человека” (2008); “Роль эмоциогенных зон гипоталамуса в геронтогенезе” (2008); “Искусственная атмосфера и продление жизни: реалии и перспективы” (2009) та ін.2025-02-252025-02-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-vladyslav-viktorovych-bezrukov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/bezrukov-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/bezrukov-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/bezrukov-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/bezrukov-176x220.jpeg;350;438ai1ec-9095@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Міхньов Володимир Анатолійович (1940) 

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/mihnov.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22935" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/mihnov-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/mihnov-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/mihnov-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/mihnov-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/mihnov-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/mihnov-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/mihnov.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Міхньов Володимир Анатолійович (1940) патофізіолог і педагог, член-кореспондент НАМН України (2000), доктор медичних наук (1985), професор (1991), заслужений діяч науки і техніки України (2004), професор кафедри патологічної фізіології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України (з 1989), Головний учений секретар НАМН України (з 1996). Відомий учений у галузі патофізіології. Його наукова діяльність обіймає широке коло наукових інтересів, серед яких найбільш значними є вивчення загальнобіологічних і медичних проблем нервової трофіки та неврогенних дистрофій. Ним створена низка експериментальних моделей і вивчений патогенез нейродистрофічного процесу в різних органах і тканинах при порушенні нервових впливів. Досліджена роль соматичних і автономних нервів у регуляції трофічних процесів. Вперше проведені фундаментальні дослідження з порівняльного вивчення енергетичного обміну в скелетних м’язах і м’язах внутрішніх органів на різних стадіях ембріонального та постембріонального розвитку. Здійснив глибоке вивчення функціональних і метаболічних порушень у тканинах денервованого шлунку після ваготомії, м’язах товстої кишки при порушенні їхньої інервації в дітей з хворобою Гіршпрунга. Як педагог зробив вагомий внесок в удосконалення методології та методики викладання патофізіології у вищій школі. Наукові праці: “Изучение энергетического обмена в гладких мышцах желудочно-кишечного тракта при нарушении их нервной регуляции в эксперименте” (1984); “Роль нарушения нервной регуляции в патогенезе нейродистрофического процесса в мышцах различного типа” (1994); “Посібник до практичних занять з патологічної фізіології” (2001); “Медична наука та інноваційні технології” (2003); “Герої-освітяни і науковці України” (2005); “Патологическая физиология” (2006).2025-02-252025-02-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-volodymyr-anatolijovych-mihnov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/mihnov-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/mihnov-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/mihnov-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/mihnov-176x220.jpeg;350;438ai1ec-9267@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Кодола Микола Аврамович (1920-2000)

Микола Аврамович Кодола — український стоматолог, доктор медичних наук, професор, відомий фахівець у галузі терапевтичної стоматології. <strong>Професійний шлях</strong> <ul> <li>Доктор медичних наук (1969)</li> <li>Професор (1970)</li> <li>Учасник Другої світової війни</li> </ul> У 1950 році закінчив Київський медичний стоматологічний інститут, з яким надалі була пов’язана вся його професійна діяльність. 1958–1990 рр. — завідувач кафедри терапевтичної стоматології № 1 1991–1997 рр. — професор цієї ж кафедри 1969–1973 рр. — декан хірургічного факультету Київська медична академія післядипломної освіти <strong>Наукова діяльність</strong> Основні напрями наукових досліджень: <ul> <li>лікування карієсу</li> <li>профілактика карієсу</li> <li>проблеми пародонтозу</li> <li>вікові особливості уражень пульпи</li> <li>застосування рефлексотерапії в стоматології</li> </ul> <strong>Основні наукові праці</strong> «Клиника, диагностика и лечение кариеса» (1962) «Кариес зубов, его лечение и профилактика с применением лекарственного вакуум-электрофореза» (1975) «Микроэлементы в профилактике кариеса» (1979) «Пародонтоз. Ультраструктура десны и пульпы» (1980) «Пульпит: возрастные особенности и лечение» (1980) «Рефлексотерапия в комплексном лечении болезней пародонта. Рефлексотерапия в стоматологии» (1988) Наукова спадщина Миколи Аврамовича Кодоли зробила вагомий внесок у розвиток терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань в Україні.2025-03-022025-03-03YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-mykola-avramovych-kodola/freeai1ec-9268@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Чепкий Леонард Петрович (1925-2019)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Crepkyt.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24595" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Crepkyt-176x220.jpg" alt="Головна" width="250" height="312" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Crepkyt-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Crepkyt-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Crepkyt.jpg 201w" sizes="auto, (max-width: 250px) 100vw, 250px" /></a>Леонард Петрович Чепкий (1925-2019) видатний український анестезіолог, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України. <strong>Професійний шлях</strong> <ul> <li>Доктор медичних наук (1963)</li> <li>Професор (1965)</li> <li>Заслужений діяч науки і техніки України (1996)</li> <li>Засновник і завідувач кафедри анестезіології та реаніматології (1974–1991)</li> <li>Професор кафедри анестезіології та медицини катастроф Національний медичний університет імені О.О. Богомольця (з 1992 року)</li> <li>Провідний науковий співробітник Інститут нейрохірургії імені А.П. Ромоданова НАМН України (з 1991 року)</li> </ul> <strong>Наукова діяльність</strong> Наукові праці Леонарда Петровича були присвячені актуальним проблемам: <ul> <li>анестезіології та реаніматології</li> <li>нейрохірургії</li> <li>медичної кібернетики</li> <li>медицини катастроф</li> <li>швидкої медичної допомоги</li> <li>інтенсивної терапії в загальній хірургії</li> <li>гінекології</li> <li>кардіохірургії</li> <li>нейроанестезіології</li> </ul> Його внесок у розвиток української анестезіології та інтенсивної терапії став вагомою частиною історії вітчизняної медицини.2025-03-022025-03-03YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-leonard-petrovych-chepkyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Crepkyt-176x220.jpg;250;312,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Crepkyt-176x220.jpg;250;312,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Crepkyt-176x220.jpg;250;312,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Crepkyt-176x220.jpg;250;312ai1ec-22991@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Карабан Олег Михайлович (1940)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Karaban.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-22992 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Karaban-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Karaban-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Karaban-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Karaban-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Karaban-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Karaban-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Karaban.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Карабан Олег Михайлович (1940) – доктор медичних наук (1997), професор, завідувач кафедри епідеміології Харківського державного медичного університету (з 1991). Вивчав проблеми впливу факторів зовнішнього середовища на штучний імунітет у дітей, які були раніше щеплені проти кору, правця, дифтерії. Олег Михайлович народився в м. Охтирка Сумської обл.; медичну освіту здобув у Харківському медичному інституті (1959-1965); працював на посаді головного лікаря санітарно-епідеміологічного відділення Глинської районної лікарні Сумської обл. (1965-1968); навчався в аспірантурі (1968-1971) працював на посадах асистента (1971-1990), доцента (1990-1991),завідувача (1991-2011) кафедри епідеміології Харківського медичного інституту (тепер – Харківський національний медичний університет), завідувача кафедри загальної гігієни та епідеміології Харківської медичної академії післядипломної освіти (з 2012 р.); у 1972 р. захистив кандидатську дисертацію «Состояние иммунобиологической реактивности у животных, иммунизированных живой туляремийной вакциной и получавших антибиотики», а в 1997 р. – докторську дисертацію «Стан імунологічної реактивності у дітей, шеплених проти кору і правця, які перенесли хвороби інфекційного генезу, і напрямки їх імунопрофілатики»; професор (1998); член президії Українського товариства мікробіологів, епідеміологів та паразитологів імені Д. К. Заболотного; консультант ВОО3 з питань боротьби з віспою. Автор понад 140 наукових публікацій, зокрема 7 навчально-методичних посібників для лікарів та студентів, 3 патентів на винаходи. Основні напрями наукової діяльності: вивчення особливостей виявів епідемічного процесу та опрацювання імунопрофілактики за окремих нозологічних форм, вивчення впливу чинників довкілля на штучний імунітет у дітей, які були щеплені проти кору, дифтерії та правця; обгрунтована епідеміологічна значимість на стан імунітету дітей, які перехворіли на вірусний гепатит, дизентерію, опікові ушкодження та хворих на цукровий діабет; уперше опрацьовані методологічні передумови до імуноепідеміологічного тестування регіонів України та можливості прогнозування зниження або втрату штучного імунітету в дітей; науковий керівник 2 докторських та 2 кандидатських дисертацій. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Карабана О. М.:</strong> <ol> <li>Состояние иммунобиологической реактивности у животных, иммунизированных живой туляремийной вакциной и получавших антибиотики (1972). Шифр зберігання: Р-7848</li> <li>Стан штучного імунітету до кору і правцю у дітей під впливом перенесених хвороб та його епідеміологічне значення (1994). Шифр зберігання: Р-41655</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці О. М. Карабана, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Эпидемиологический надзор за дифтерией: методические указания для студентов, субординаторов, врачей-интернов медицинских факультетов (1992). Шифр зберігання: Б-74480</li> <li>Здоров’язберігаючі технології навчання: психогігієнічні аспекти впровадження у молодшому шкільному віці : навчально-методичний посібник для самостійної роботи студентів університетів і слухачів курсів післядипломної освіти (2014). Шифр зберігання: Б-94287</li> <li>Клиническая дерматовенерология (2015). Шифр зберігання: Б-95361</li> </ol>2025-03-042025-03-05YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/oleh-mykhaylovych-karaban-1940/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Karaban-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Karaban-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Karaban-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Karaban-176x220.jpeg;350;438ai1ec-22993@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Мочутковський Йосип Йосипович (1845-1903)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/mochutkovskuy.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-22994" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/mochutkovskuy-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="437" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/mochutkovskuy-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/mochutkovskuy-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/mochutkovskuy-150x187.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/mochutkovskuy.jpeg 201w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Мочутковський Йосип Йосипович (1845-1903) – уродженець України. Інфекціоніст, епідеміолог, невропатолог. Вчений-новатор. Доктор медицини (1877). Першим у світі встановив та розкрив інфекційну природу і шляхи розповсюдження паразитарних тифів. Шляхом самозараження довів (разом з Г.Мінхом) заразливість крові хворих на висипний та поворотний тиф. Основоположник наукової невропатології в Одесі. Йосип Йосипович народився в Херсонській губернії; закінчив 2-гу Київську гімназію; медичну освіту здобув на медичному факультеті Університету св. Володимира (м. Київ, 1869); працював (1870-1893) на посадах завідувача інфекційного, а згодом – нервового відділення Одеської міської лікарні; сучасник зазначав: «Состоя с 1880 г. гласным Одесской Городской Думы, О. О. участвовал в той или другой степени в большинстве благих начинаний города»; у 1877 р. захистив докторську дисертацію «Материалы к патологии и терапии возвратного тифа»; з 1893 р. – професор з нервових хвороб Клінічного інституту Великої княгині Олени Павлівни в м. С.- Петербурзі; один із друзів Й. И. Мочутковського доктор Б. С. Грейденберг зазначав (1904): «В среде кружка врачей как больничных, так и частных Мочутковский был «будильником научных стремлений»; організатор та голова (1876-1893) Одеського бальнеологічного товариства; голова Одеського товариства лікарів (1890-1893); засновник та редактор (1892-1895) єдиної на півдні Російської імперії медичної газети – «Южно-русская медицинская газета». Основні напрями наукової діяльності: питання епідеміології, вивчення нервових хвороб, проблеми бальнеології; у 1876 р. дослідом на самому собі довів, що збудник висипного тифу міститься в крові хворих на цю хворобу; подібний дослід й. й. Мочутковський провів і щодо поворотного тифу; грался потрясающий озноб, и головная боль достигла такой силы, что с трудом дождался конца консультации…»; отримані дані разом із даними Г. М. Мінха показали, що переносниками зазначених інфекційних захворювань можуть бути кровососні комахи; відомий своїми працями з питань бальнеології (про одеські лимани), нервових хвороб та туберкульозу; досліджуючи хворих на сухотку спинного мозку, розрізняв такі періоди перебігу захворювання: преатактичний, дистактичний та власне тактичний; у клініці табесу виділяв: церебральну, цервікальну, цереброспінальну, люмбодорзальну та змішану форми; запропонував метод лікування хворих на сухотку спинного мозку, використовуючи підвішування за допомогою видозміненого ним нашийника Сейєра з метою зменшити стискування спинальних корінців потовщеної твердої мозкової облонки; довів звʼязок аритмій серцевої діяльності з неврастенією та іншими функціональними порушеннями нервової системи; заснував Одеське віллілення товариства взаємодопомоги лікарів. У 1872 р. за допомогою старшого лікаря Одеської міської лікарні О. О. Авенаріуса організував одне з перших в Російській імперії неврологічне відділення, а в 1873 р. – палату на 5 ліжок для хворих на епілепсію; у 1877 р. за ініціативою Й. Й. Мочутковського був збудований стаціонар для хворих із порушеннями нервової системи – «білий барак». Основні публікації: «Острый восходящий паралич» (1875), «Паралич движения правой верхней конечности, атрофия ее мышц с замедлениям роста костей» (1875), «Экспериментальное исследование прививаемости тифов» (1876), «Материалы к изучению врачебной стороны одесских лиманов» (1876), «Об эпилепсии» (1876), «Практические наблюдения над действием салицилово-кислого натра и салициловой кислоты» (1877), «О различных типах температурных кривых возвратного тифа» (1878), «Materialen zur Pathologie und Therapie des Rückfastyphus» (1879), «Haблюдения над возвратным тифом» (1880), « влиянии холодной воды на віделение белка мочой» (1881), «О качестве лечебных сортов винограда, произрастающего в окресностях Одессы» (1881), «О причинах эпидемического появления брюшного тифа» (1882-1883), «О возбуждаемости двигательных центров корки мозга при гипнотическом состоянии», «Применение подвешивания больных к лечению некоторых расстройств спинного мозга», «Об истерических формах гипноза» (1888), «О прививаемости сыпного тифа» (1900). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Мочутковського Й. Й., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Клинико-статистическое исследование спинной сухотки (1899). Шифр зберігання: 616.8 М-869</li> <li>Свободные тела брюшины. 1. История болезни и протокол вскрытия. 2. Патолого-анатомическое исследование (1876). Шифр зберігання: 616.00 П-44″</li> </ol>2025-03-072025-03-08ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/yosyp-yosypovych-mochutkovskyy-1845-1903/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/mochutkovskuy-176x220.jpeg;350;437,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/mochutkovskuy-176x220.jpeg;350;437,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/mochutkovskuy-176x220.jpeg;350;437,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/mochutkovskuy-176x220.jpeg;350;437ai1ec-9269@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Лукомський Володимир Вікентійович (1840-1902)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/lukomskuy.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24598" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/lukomskuy-176x220.jpg" alt="Головна" width="250" height="313" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/lukomskuy-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/lukomskuy-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/lukomskuy.jpg 236w" sizes="auto, (max-width: 250px) 100vw, 250px" /></a>Володимир Вікентійович Лукомський (1840-1902) лікар-дерматолог, доктор медицини, науковець, представник київської медичної школи другої половини ХІХ століття. <strong>Освіта та професійна діяльність</strong> <ul> <li>Доктор медицини (1864)</li> <li>У 1861 році закінчив Університет святого Володимира (Київ)</li> <li>Після завершення навчання працював військовим лікарем. Перебував у науковому відрядженні в Німеччині, Австрії та Франції, де ознайомлювався з передовими європейськими медичними практиками.</li> <li>З 1872 року — приват-доцент кафедри спеціальної патології і терапії Університету святого Володимира.</li> </ul> <strong>Одночасно працював:</strong> з 1874 року — у Київському військовому шпиталі з 1876 року — у Луцькому військовому шпиталі Був членом Товариства київських лікарів. В останні роки життя обіймав посаду військово-медичного інспектора Омського військового округу (Росія). Наукова діяльність Наукові дослідження Володимира Лукомського стосувалися проблем спеціальної патології та інфекційних захворювань. <strong>Основні напрями його наукової роботи:</strong> <ul> <li>вивчення ролі мікроорганізмів у виникненні та перебігу інфекційних хвороб</li> <li>дослідження патології інфекційних процесів</li> <li>визначення паразитарної природи бешихи</li> <li>встановлення зв’язку між бешихою та мікрококами</li> <li>дослідження взаємозв’язку між дифтерією та паразитарними грибками</li> <li>питання антисептики</li> <li>проблеми лікування внутрішніх і нервових хвороб</li> <li>організація військово-медичної служби</li> </ul> Учений запропонував оригінальне трактування патології інфекційних процесів, що відповідало новим бактеріологічним уявленням другої половини ХІХ століття. <strong>Основні наукові праці</strong> «Наблюдение над некоторыми видами злокачественных перемежающихся лихорадок» (1864) «О современном состоянии дерматологии» (1872) «Исследование о роже» (1874) Наукова спадщина Володимира Вікентійовича Лукомського є важливою складовою розвитку дерматології, інфектології та військової медицини.2025-03-092025-03-10YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-volodymyr-vikentijovych-lukomskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/lukomskuy-176x220.jpg;250;313,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/lukomskuy-176x220.jpg;250;313,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/lukomskuy-176x220.jpg;250;313,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/lukomskuy-176x220.jpg;250;313ai1ec-9270@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Гриценко Олена Миколаївна (1940)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Gricenko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24600" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Gricenko-176x220.jpg" alt="Головна" width="250" height="313" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Gricenko-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Gricenko-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Gricenko-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Gricenko-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Gricenko.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 250px) 100vw, 250px" /></a>Олена Миколаївна Гриценко (1940) провізор, доктор фармацевтичних наук, професор, фахівець у галузі фармацевтики, фітохімії та фармацевтичного аналізу. <strong>Освіта та професійна діяльність</strong> <ul> <li>Доктор фармацевтичних наук (1990)</li> <li>Професор (1994)</li> </ul> У 1961 році закінчила Харківський фармацевтичний інститут. Упродовж 1961–1965 років працювала провізором. Від 1965 року її професійна діяльність пов’язана з Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (Київ), де вона обіймала такі посади: 1985–2003 рр. — завідувачка кафедри Від 2004 р. — професорка кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії <strong>Наукова діяльність</strong> <strong>Основні напрями наукових досліджень:</strong> <ul> <li>фармацевтична хімія</li> <li>фітохімія</li> <li>фармацевтичний аналіз</li> <li>взаємодія біологічно активних сполук у лікарських засобах</li> <li>дослідження лікарських засобів рослинного походження</li> </ul> Вчена вивчає процеси взаємодії біологічно активних речовин, зокрема рослинних компонентів, у складі лікарських препаратів, що має важливе значення для підвищення їхньої ефективності та безпеки. <strong>Основні наукові праці</strong> «Справочник провизора-аналитика» (1989) «Рослинні полісахариди в лікарських засобах та їх взаємодія з низькомолекулярними біологічно активними сполуками» (1989) «Фізико-хімічні властивості та електронна будова кверцетину» (1999) «Провізор як провідник принципів біоетики у фармацевтичній практиці» (2003) Наукова та педагогічна діяльність Олени Миколаївни Гриценко зробила вагомий внесок у розвиток фармацевтичної освіти та наукових досліджень в Україні.2025-03-112025-03-12YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-olena-mykolayivna-grytsenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Gricenko-176x220.jpg;250;313,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Gricenko-176x220.jpg;250;313,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Gricenko-176x220.jpg;250;313,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Gricenko-176x220.jpg;250;313ai1ec-9272@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Караванов Леонід Кирилович (1925–2002)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/karavanov.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone wp-image-24602" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/karavanov-150x220.jpeg" alt="Головна" width="250" height="368" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/karavanov-150x220.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/karavanov-102x150.jpeg 102w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/karavanov.jpeg 185w" sizes="auto, (max-width: 250px) 100vw, 250px" /></a>Леонід Кирилович Караванов (1925–2002) лікар, організатор охорони здоров’я, генерал-майор медичної служби, заслужений лікар України. <strong>Освіта та професійна діяльність</strong> У 1950 році закінчив Львівський медичний інститут. <strong>Професійний шлях:</strong> 1950–1951 рр. — завідувач лікувального профспілкового сектора міського відділу охорони здоров’я м. Луцька 1951–1952 рр. — виконувач обов’язків завідувача міського відділу охорони здоров’я м. Луцька 1953–1959 рр. — керівник медичної служби КДБ у Волинській області 1959–1960 рр. — керівник медичної служби КДБ у Львівській області 1960–1983 рр. — очолював медичну службу КДБ УРСР У 1983 році отримав військове звання генерал-майора медичної служби. <ul> <li>Мав почесне звання Заслужений лікар України.</li> <li>Внесок у розвиток медичної служби</li> <li>Леонід Кирилович Караванов зробив вагомий внесок у:</li> <li>розвиток матеріально-технічної бази медичної служби</li> <li>удосконалення лікувально-діагностичного процесу медичної служби КДБ УРСР</li> <li>відновлення та створення військово-медичних служб в усіх областях України</li> </ul> Його організаційна діяльність сприяла зміцненню системи медичного забезпечення в структурі державних органів.2025-03-122025-03-13YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-leonid-kyrylovych-karavanov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/karavanov-150x220.jpeg;250;368,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/karavanov-150x220.jpeg;250;368,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/karavanov-150x220.jpeg;250;368,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/karavanov-150x220.jpeg;250;368ai1ec-9271@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Кронтовський Олексій Антонович (1885–1933)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/krontovskuy.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone wp-image-24604" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/krontovskuy.jpg" alt="Головна" width="250" height="328" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/krontovskuy.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/krontovskuy-114x150.jpg 114w" sizes="auto, (max-width: 250px) 100vw, 250px" /></a>Олексій Антонович Кронтовський патолог, доктор медицини, професор, один із фундаторів експериментальної онкопатології в Україні. <strong>Освіта та професійна діяльність</strong> <ul> <li>Доктор медицини (1917)</li> <li>Професор (1921)</li> </ul> У 1911 році закінчив Університет святого Володимира (Київ). <strong>Професійна діяльність ученого була пов’язана з провідними науковими установами Києва:</strong> У Київському санітарно-бактеріологічному інституті — засновник (1924) і завідувач відділу експериментальної медицини У Київському медичному інституті — професор кафедри бактеріології (1921–1923) та кафедри загальної патології (1923–1924) Засновник і завідувач відділу експериментальної біології та медицини Київського рентґенорадіологічного інституту (1924–1933), нині — Національний інститут раку <strong>Наукова діяльність</strong> Основні напрями наукових досліджень: <ul> <li>експериментальна патологія пухлин</li> <li>культивування тканин поза організмом</li> <li>природа злоякісного росту тканин</li> <li>вплив на процеси пухлинного розвитку</li> <li>проблеми ендокринології та мікробіології</li> </ul> Олексій Кронтовський розробив новаторські методи культивування тканин in vitro, а також метод вивчення обміну речовин злоякісних пухлин шляхом створення в організмі тварин так званої ізольованої пухлини. Його праці стали важливим кроком у розвитку експериментальної онкології. <strong>Основні наукові праці</strong> «Материалы к сравнительной и экспериментальной патологии опухолей» (1916) «Метод тканевых культур» (1917) «Наследственность и конституция» (1925) «Новая методика изучения внутренней секреции посредством эксплантации» (1927) «Метод изолирования опухолей в организме и вне организма» (1928) Наукова спадщина Олексія Антоновича Кронтовського відіграла значну роль у становленні експериментальної патології та онкологічних досліджень в Україні.2025-03-122025-03-13YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksij-antonovych-krontovskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/krontovskuy.jpg;250;328,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/krontovskuy.jpg;250;328,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/krontovskuy.jpg;250;328,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/krontovskuy.jpg;250;328ai1ec-23002@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Жученко Сергій Павлович (1940-2007)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Ghuchenko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23003" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Ghuchenko-183x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="420" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Ghuchenko-183x220.jpeg 183w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Ghuchenko-405x486.jpeg 405w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Ghuchenko-125x150.jpeg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Ghuchenko-150x180.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Ghuchenko-300x360.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Ghuchenko.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Жученко Сергій Павлович (1940-2007) – хірург, доктор медичних наук (1990), професор кафедри хірургії Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова (з 1992). За період роботи в університеті отримав 22 свідоцтва СРСР та 7 патентів України на винаходи, які були присвячені способам створення біологічної моделі патологічних станів шлунково-кишкового тракту, нових варіантів кишкових швів та реконструктивних операцій. Сергій Павлович народився в м. Вінниці; медичну освіту здобув у Вінницькому державному медичному інституті імені М. І. Пирогова (1968); з 1971 р. працював у Вінницькому державному медичному інституті імені М. I. Пирогова (нині – Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова), зокрема на посадах професора кафедри загальної хірургії, проректора з навчальної роботи (з 1988 р.); у 1979 р. захистив кандидатську дисертацію «Морфофункциональная характеристика корригирующих операций при субтотальной резекции тонкой кишки в эксперименте», а у 1990 р. – докторську дисертацію «Морфо-функциональные особенности и математическое моделирование новых хирургических конструкций илеоцекального отдела»; професор (1992); основні напрями наукової діяльності: морфофункціональні, експериментальні та математичні дослідження патології органів шлунковокишкового тракту. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій С. П. Жученка:</strong> <ol> <li>Морфо-функциональная характеристика корригирующих операций при субтотальной резекции тонкой кишки в эксперименте (1979). Шифр зберігання: Р-24827.</li> <li>Морфофункциональные особенности и математическое моделирование новых хирургических конструкций илеоцекального отдела (1990). Шифр зберігання: Р-36500.</li> <li>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені С. П. Жученком одноосібно або у співавторстві: Загальна хірургія (1999). Шифр зберігання: Б-77608.</li> <li>Математическое моделирование процессов перемещения кишечного содержимого (1988). Шифр зберігання: Б-66398.</li> </ol>2025-03-142025-03-15YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/serhiy-pavlovych-zhuchenko-1940-2007/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Ghuchenko-183x220.jpeg;350;420,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Ghuchenko-183x220.jpeg;350;420,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Ghuchenko-183x220.jpeg;350;420,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Ghuchenko-183x220.jpeg;350;420ai1ec-23004@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Кононенко Іларіон Пилипович (1900-1972)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Kononenko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23005" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Kononenko-183x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="420" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Kononenko-183x220.jpg 183w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Kononenko-125x150.jpg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Kononenko-150x180.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Kononenko.jpg 250w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Кононенко Іларіон Пилипович (1900 – 1972) – невролог, кандидат медичних наук (1946), народний комісар охорони здоров’я УРСР в (1944-46), міністр охорони здоров’я УРСР (1946-47). Директор нервової клініки Львівського медичного інституту (1947-49),директор Харківського медичного інституту (1948-59). Іларіон Пилипович народився в с. Стехівці Полтавської губернії; працював на посаді машиніста в м. Полтаві; середню освіту здобув у вечірньому університеті; медичну освіту здобув у Харківському психоневрологічному інституті (1930-1935); під час навчання обирався секретарем партійного бюро та головою загально інститутського студентського профкому; очолював міські відділи охорони здоровʼя м. Полтави (1935-1936) та Вінниці (1936-1938); у 1938-1941 рр. – директор Вінницького медичного інституту; у 1941-1942 р. очолював евакошпиталь; у 1942-1943 рр. – директор Івановського медичного інституту; з 1943 по 1947 р. – Народний комісар охорони здоровʼя УРСР; у 1947-1949 рр. – директор Львівського медичного інституту; з 1949 по 1959 р. – доцент кафедри нервових хвороб та директор Харківського медичного інституту; за ініціативи Кононенка в Харківській обласній клінічній лікарні було відкрито клініку дитячої неврології. у 1946 р. захистив кандидатську дисертацію; неодноразово обирався депутатом Верховної Ради УРСР; член правлінь Харківського наукового медичного товариства й Товариства невропатологів та психіатрів України. Основні напрями наукової діяльності – створення нових лікувальних препаратів (водні та олійні розчини, настоянки) із використанням продуктів бджільництва; за участю І. П. Кононенка створено із бджолиної отрути препарат «Мелісін», який застосовувся як ефективний засіб лікування багатьох нервових хвороб. Науковий консультант і керівник 17 докторських та 150 кандидатських дисертацій. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Кононенко І. П., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Высшее медицинское образование на Украине (1946). Шифр зберігання: 61(07) К-647</li> <li>Краткое пособие по электрокардиографии (1963). Шифр зберігання: 616.1 К-647</li> </ol>2025-03-152025-03-16YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/ilarion-pylypovych-kononenko-1900-1972/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Kononenko-183x220.jpg;350;420,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Kononenko-183x220.jpg;350;420,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Kononenko-183x220.jpg;350;420,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/Kononenko-183x220.jpg;350;420ai1ec-9273@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Модель Ганна Абрамівна (1915-2001)

Ганна Абрамівна Модель (1915–2001) невропатолог, фахівець у галузі професійної патології, доктор медичних наук, професор. <strong>Освіта та професійна діяльніс</strong>ть <ul> <li>Доктор медичних наук (1962)</li> <li>Професор (1968)</li> </ul> У 1937 році закінчила Київський медичний інститут. Працювала лікарем. Упродовж 1943–1950 років — старша наукова співробітниця Українського психоневрологічного інституту (нині — Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України, Харків). Від 1950 року її наукова діяльність була пов’язана з Київським НДІ гігієни праці та професійних захворювань (нині — Інститут медицини праці НАМН України), де вона обіймала посаду: 1965–1979 рр. — завідувачка відділу професійної патології. <strong>Наукова діяльність</strong> Основні напрями досліджень: <ul> <li>діагностика професійних захворювань нервової системи</li> <li>лікування та експертиза працездатності при неврологічній патології</li> <li>професійні ураження нервової системи у працівників промисловості та сільського господарства</li> <li>вплив токсичних речовин на гіпоталамічну систему</li> <li>клініка та патогенез вібраційної хвороби</li> </ul> Праці Ганни Абрамівни Модель сприяли розвитку клінічної профпатології та вдосконаленню системи медико-соціальної експертизи в Україні. <strong>Основні наукові праці</strong> «Експертиза працездатності при захворюваннях нервової системи» (1958) «Функциональные изменения нервной системы в начальных стадиях некоторых профессиональных заболеваний» (1961) «Актуальные проблемы клиники вибрационной болезни» (1972) Наукова спадщина вченої має важливе значення для розвитку неврології та медицини праці.2025-03-152025-03-16YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-ganna-abramivna-model/freeai1ec-23008@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Гоменюк Іван Прокопович (1920-1993)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/gomenuk.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23009" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/gomenuk-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="437" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/gomenuk-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/gomenuk-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/gomenuk-150x187.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/gomenuk.jpeg 201w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Гоменюк Іван Прокопович (1920-1993) – акушер-гінеколог, доцент (1967), доктор медичних наук (1972), професор (1974), завідувач кафедри акушерства і гінекології педіатричного факультету (1972-88) Вінницького медичного інституту. Працював над проблемами зниження рівня поширеності перинатальної патології та пізнього гестозу у робітниць промислового виробництва; діагностики та лікування міхурового заносу та хоріон епітеліоми; гіпотрофії плода. Іван Прокопович народився в с. Гонтівка (нині – Вінницької обл.); медичну освіту здобув у Вінницькому медичному інституті (1951), у якому відтоді й працював, зокрема на посадах завідувача (1972-1988), професора (1988-1993) кафедри акушерства та гінекології педіатричного факультету; у 1957 р. захистив кандидатську дисертацію «К методике прерывания беременности поздних сроков. (Клинико морфологическое исследование)», а в 1971 р. – докторську дисертацію «Некоторые вопросы клиники, диагностики, лечения пузырного заноса и отдаленные результаты. (Клинико-биохимическое и морфолого гистохимическое исследование)»; професор (1974). Основні напрями наукової діяльності: опрацювання методів зниження рівня поширеності перинатальної патології та пізнього гестозу у робітниць промислового виробництва, розробка діагностики й лікування міхурового занеску та хоріонепітеліоми, дослідження гіпотрофії плода. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Гоменюка І. П.:</strong> <ol> <li>К методике прерывания беременности поздних сроков. (Клинико-морфологическое исследование) (1957). Шифр зберігання: 618.3 Г-641</li> <li>Некоторые вопросы клиники, диагностики и лечения пузырного заноса и отдаленные результаты. (Клинико-биохимическое и морфолого-гистохимическое исследование) (1971). Шифр зберігання: Р7035</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці І. П. Гоменюка, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> К методике прерывания беременности поздних сроков. (Клинико-морфологическое исследование). Диссертация на соискание ученой степени кандидата мед. наук (1956). Шифр зберігання: 618.3 Г-6412025-03-162025-03-17YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/ivan-prokopovych-homeniuk-1920-1993/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/gomenuk-176x220.jpeg;350;437,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/gomenuk-176x220.jpeg;350;437,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/gomenuk-176x220.jpeg;350;437,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/gomenuk-176x220.jpeg;350;437ai1ec-9274@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Дзяк Георгій Вікторович (1945–2016)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/dzyak.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24607" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/dzyak-330x220.jpg" alt="Головна" width="250" height="166" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/dzyak-330x220.jpg 330w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/dzyak-218x145.jpg 218w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/dzyak-300x200.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/dzyak.jpg 350w" sizes="auto, (max-width: 250px) 100vw, 250px" /></a>Георгій Вікторович Дзяк (1945–2016) кардіолог, доктор медичних наук, професор, академік АМН України, заслужений діяч науки і техніки України. <strong>Освіта та професійна діяльність</strong> <ul> <li>Доктор медичних наук (1980)</li> <li>Професор (1983)</li> <li>Академік АМН України (1997)</li> <li>Заслужений діяч науки і техніки України (1993)</li> </ul> У 1968 році закінчив Дніпропетровський медичний інститут, з яким надалі була пов’язана вся його професійна діяльність. Обіймав такі посади: від 1979 року — завідувач кафедри шпитальної терапії 1986–1996 рр. — проректор з навчальної роботи від 1996 року — ректор Від 1994 року — віце-президент Асоціації кардіологів України. <strong>Наукова діяльність</strong> Основні напрями наукових досліджень: <ul> <li>проблеми кардіології та ревматології</li> <li>механізми адаптації хворих із ревматичними вадами серця</li> <li>типи порушень легеневого та серцевого кровообігу</li> <li>особливості ураження серця при гіпертонічній та ішемічній хворобах</li> <li>профілактика та лікування ревматизму</li> </ul> Учений описав механізми порушень гемодинаміки при різних серцево-судинних патологіях та запропонував підходи до їхньої профілактики й лікування. <strong>Основні наукові праці</strong> «Клиническая реография» (1977) «Мерцательная аритмия» (1979) «Лікарсько-трудова експертиза в практиці терапевта» (1994) «Лікувальна фізкультура та спортивна медицина» (1995) «Дисметаболический постменопаузальный синдром» (2000) «Зміни вмісту статевих стероїдів після тотальної оваріоектомії у жінок репродуктивного віку з артеріальною гіпертензією» (2001) Наукова та організаційна діяльність Георгія Вікторовича Дзяка зробила вагомий внесок у розвиток кардіології, медичної освіти та управління вищою медичною школою України.2025-03-202025-03-21YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-georgij-viktorovych-dzyak/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/dzyak-330x220.jpg;250;166,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/dzyak-330x220.jpg;250;166,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/dzyak-330x220.jpg;250;166,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/dzyak-330x220.jpg;250;166ai1ec-23011@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Валігура Яків Степанович (1920-1997)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/valigura.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23012" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/valigura-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="437" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/valigura-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/valigura-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/valigura-150x187.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/valigura.jpeg 201w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Валігура Яків Степанович (1920-1997) – хірург, доктор медичних наук (1967), професор (1968), завідувач кафедри факультетської хірургії педіатричного і санітарно-гігієнічного факультетів (1973-85), професор кафедри хірургії (1985-91) Львівського медичного університету імені Данила Галицького. Наукові праці присвячені удосконаленню методів хірургічного лікування стегнових гриж та стискаючих перикардитів. Яків Степанович народився в с. Бірків Вінницької обл.; медичну освіту здобув на лікувальному факультеті Львівського державного медичного інституту (1950); навчався в клінічній ординатурі (1950-1952) та працював на кафедрі факультетської хірургії педіатричного та санітарно-гігієнічного факультетів Львівського медичного інституту на посадах асистента (1952-1957), доцента (1957-1967), професора (1968-1973, 1985-1991), завідувача кафедри (1973-1985), декана факультету удосконалення лікарів (1961-1964), декана лікувального факультету (1969-1973) Львівського державного медичного інституту; у 1958-1961 рр. – головний хірург радянського госпіталю Червоного Хреста в Ефіопії; у 1954 р. захистив кандидатську дисертацію «Аутопластический способ операции бедренных грыж», а у 1966 р. – Докторську дисертацію «Хронические сдавливающие пе рикардиты и их хирургическое лечение»; професор (1968); Заслужений працівник вищої школи УРСР (1979). Автор близько 140 наукових публікацій, зокрема 1 монографії. Основні напрями наукової діяльності: хірургічне лікування стегнових гриж та стискаючих перикардитів, парентеральне живлення в хірургії, порушення метаболізму та його корекції при панкреатиті і після операцій на жовчних шляхах, діагностика та лікування гострого панкреатиту; науковий керівник 4 кандидатських дисертацій. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Валігури Я. С.</strong> <ol> <li>Аутопластический способ операции бедренных грыж. ( 1954) Шифр зберігання: 617.4 В-155</li> <li>Хронические сдавливающие перикардиты и их хирургическое лечение. ( 1966) Шифр зберігання: 616.1 В-155</li> </ol> <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Валігури Я. С., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Актуальные вопросы клинической хирургии. Материалы итоговой научной конференции. (8-9 декабря 1969 года). (1969) Шифр зберігання: 1969 А-437</li> <li>Хронические сдавливающие перикардиты (1978) Шифр зберігання: Б-27380</li> </ol>2025-03-212025-03-22YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/yakiv-stepanovych-valihura-1920-1997/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/valigura-176x220.jpeg;350;437,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/valigura-176x220.jpeg;350;437,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/valigura-176x220.jpeg;350;437,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/valigura-176x220.jpeg;350;437ai1ec-9275@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Шевченко Іван Тодосійович (1905–1993)

Іван Тодосійович Шевченко (1905–1993) онколог, доктор медичних наук, професор, один із провідних організаторів онкологічної служби в Україні. <strong>Освіта та професійна діяльність</strong> <ul> <li>Доктор медичних наук (1950)</li> <li>Професор (1952)</li> </ul> У 1930 році закінчив Харківський медичний інститут. Професійний шлях ученого охоплював клінічну, військово-медичну та організаційну діяльність: 1931–1934 рр. — хірург і головний лікар управління санаторіями та будинками відпочинку України 1934–1937 рр. — завідувач хірургічного відділення та головний лікар Слобідського медкомбінату (Київ) 1938–1941 рр. — начальник лікарсько-санітарної служби Південно-Західної залізниці, завідувач онкологічного відділення Центральної дорожньої лікарні 1941–1943 рр. — провідний хірург евакогоспіталю 6-ї загальновійськової армії, лікар 1-го рангу у фронтових евакогоспіталях Від 1943 року — провідний хірург госпіталю та всієї госпітальної бази армії З 1945 року — директор Київського рентгено-радіологічного та онкологічного інституту (нині — Національний інститут раку). У подальші роки працював у Київський інститут удосконалення лікарів: 1946–1952 рр. — доцент кафедри онкології 1952–1959, 1971–1975 рр. — завідувач кафедри онкології У 1951–1971 роках — головний онколог МОЗ України. <strong>Наукова діяльність</strong> Наукові праці Івана Тодосійовича були присвячені: <ul> <li>проблемам передракових станів</li> <li>профілактиці злоякісних пухлин</li> <li>лікуванню раку стравоходу та інших локалізацій</li> </ul> <strong>Учений запропонував низку оригінальних хірургічних методик, зокрема:</strong> <ul> <li>операцію на прямій кишці зі збереженням слизової оболонки сфінктера</li> <li>метод накладення шлункової фістули типу «хоботка завитка»</li> <li>метод закриття пневмотораксу</li> <li>новий підхід до рентгено-радіумхірургії злоякісних пухлин різних локалізацій</li> </ul> Його діяльність суттєво вплинула на розвиток онкологічної хірургії та формування системи онкологічної допомоги в Україні.2025-03-222025-03-23YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-ivan-todosijovych-shevchenko/freeai1ec-9276@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Бужієвська Тамара Іванівна (1935)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/bushievska.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24610" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/bushievska-164x220.jpg" alt="Головна" width="250" height="336" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/bushievska-164x220.jpg 164w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/bushievska-362x486.jpg 362w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/bushievska-112x150.jpg 112w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/bushievska-300x403.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/bushievska.jpg 495w" sizes="auto, (max-width: 250px) 100vw, 250px" /></a>Тамара Іванівна Бужієвська (1935) педіатр, генетик, вірусолог, доктор медичних наук, професор, засновниця української школи медичної генетики. <strong>Освіта та професійна діяльність</strong> <ul> <li>Доктор медичних наук (1984)</li> <li>Професор (1988)</li> </ul> У 1958 році закінчила Київський медичний інститут. <strong>Професійний шлях:</strong> 1958–1969 рр. — працювала в Інституті інфекційних хвороб АМН СРСР (Москва) 1969–1989 рр. — наукова діяльність в Інституті молекулярної біології і генетики АН УРСР Від 1989 р. — засновниця та перша завідувачка кафедри медичної генетики Київської медичної академії післядипломної освіти <strong>Наукова діяльність</strong> Основні напрями досліджень: <ul> <li>віруси як мутагени</li> <li>генетичний моніторинг</li> <li>клінічна генетика</li> <li>вивчення наслідків екологічних та техногенних факторів, зокрема Чорнобильської катастрофи</li> </ul> Тамара Іванівна заснувала наукову школу медичної генетики в Україні, підготувала численних фахівців у галузі молекулярної та клінічної генетики. <strong>Основні наукові праці</strong> «Аденовірусні захворювання» (1964) «Вирусиндуцированный мутагенез в клетках млекопитающих» (1984) «Генетические исследования загрязнения окружающей среды» (1989) «Генетика эндокринных заболеваний» (1993) «Основи медичної генетики» (1994) «Генетичні чи екогенетичні наслідки Чорнобильської аварії? Факти та гіпотези» (1996) Наукова спадщина Тамари Іванівни Бужієвської зробила значний внесок у розвиток медичної генетики, вірусології та клінічної педіатрії в Україні.2025-03-262025-03-27YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-tamara-ivanivna-buzhiyevska/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/bushievska-164x220.jpg;250;336,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/bushievska-164x220.jpg;250;336,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/bushievska-164x220.jpg;250;336,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/bushievska-164x220.jpg;250;336ai1ec-9277@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Мішалов Володимир Григорович (1955)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Mishalov.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23109 size-large" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Mishalov-363x486.jpg" alt="Головна" width="363" height="486" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Mishalov-363x486.jpg 363w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Mishalov-165x220.jpg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Mishalov-112x150.jpg 112w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Mishalov-150x201.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Mishalov-300x401.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Mishalov-600x802.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Mishalov.jpg 673w" sizes="auto, (max-width: 363px) 100vw, 363px" /></a>Мішалов Володимир Григорович (1955) хірург, доктор медичних наук (1997), професор (2001). Закінчив Київський медичний інститут (1978). Працював лікарем. У 1982-1998 – у Київському НДІ клінічної та експериментальної хірургії (нині Національний інститут хірургії та трансплантології НАМН України): від 1987 – завідувач відділу серцево-судинної хірургії і тромбоемболії легеневої артерії; від 1998 – завідувач кафедри хірургії № 4, водночас у 2000-2005 – проректор з лікувальної роботи Національного медичного університету (Київ). Наукові дослідження: хірургічне лікування ішемічної хвороби серця, судин нижніх кінцівок, брахіоцефальних судин, атеросклерозу, тромбоемболії легеневої артерії. Наукові праці: “Руководство по тромболитической терапии” (1998); “Тромбоемболія гілок легеневих артерій та посттромботична легенева гіпертензія: діагностика, лікування та профілактика” (1999); “Діагностика та хірургічне лікування гнійних ускладнень калькульозного холециститу” (2003); “Хірургічні хвороби” (2004); “Хірургічне лікування атеросклеротичних оклюзійно-стенотичних уражень брахіоцефальних артерій у хворих з супутньою ішемічною хворобою серця” (2005); “Профілактика диспозиції катетера TENCKHOFF у черевній порожнині” (2015).2025-03-262025-03-27YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-volodymyr-grygorovych-mishalov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Mishalov-363x486.jpg;363;486,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Mishalov-363x486.jpg;363;486,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Mishalov-363x486.jpg;363;486,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Mishalov-363x486.jpg;363;486ai1ec-9278@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Карапата Олексій Петрович (1920–1987)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Karapata.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24612" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Karapata-176x220.jpg" alt="Головна" width="250" height="313" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Karapata-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Karapata-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Karapata-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Karapata-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Karapata.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 250px) 100vw, 250px" /></a>Олексій Петрович Карапата (1920–1987) терапевт, фахівець з професійної патології, доктор медичних наук, професор, відомий дослідник професійних захворювань. <strong>Освіта та професійна діяльність</strong> <ul> <li>Доктор медичних наук (1963)</li> <li>Професор (1967)</li> </ul> Навчався у 2-й Харківський медичний інститут (до 1941), закінчив Київський медичний інститут (1948). <strong>Професійний шлях:</strong> Від 1956 року — завідувач клінічного відділу Криворізького НДІ гігієни праці та професійних захворювань (нині — Український НДІ промислової медицини) Від 1965 року — завідувач відділу клінічної ревматології Українського інституту клінічної медицини (нині — Інститут кардіології НАМН України) Від 1970 року — старший науковий співробітник Київського НДІ гігієни праці та професійних захворювань (нині — Інститут медицини праці НАМН України) Від 1978 року — завідувач кафедри внутрішніх хвороб Полтавського медичного стоматологічного інституту Від 1980 року — на пенсії <strong>Наукова діяльність</strong> Олексій Петрович досліджував професійні захворювання та патології дихальної системи, зокрема: <ul> <li>пневмоконіоз</li> <li>бронхіт</li> <li>вібраційна хвороба</li> <li>отоневрит</li> <li>гострі професійні отруєння</li> <li>сидеросилікоз у працівників залізорудної промисловості</li> </ul> Його роботи сприяли розвитку діагностики та лікування професійних захворювань, а також системи медико-санітарного контролю на промислових підприємствах. <strong>Основні наукові праці</strong> «К распознаванию туберкулеза легких (и его активности) больных сидеросиликозом» (1963) «Специфическая аллергизация лейкоцитов» (1971) «Диагностический справочник терапевта» (1976, 1979) «Профессиональные пылевые болезни легких» (1980) «Дифференциальная диагностика внутренних болезней» (1984) Наукова та клінічна діяльність Олексія Петровича Карапати зробила важливий внесок у розвиток професійної медицини та терапії в Україні.2025-03-302025-03-31YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksij-petrovych-karapata/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Karapata-176x220.jpg;250;313,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Karapata-176x220.jpg;250;313,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Karapata-176x220.jpg;250;313,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/Karapata-176x220.jpg;250;313ai1ec-9413@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Міфле Йосип Едуардович (1845-1907)

Міфле Йосип Едуардович (1845-1907) хірург, доктор медицини (1880). Закінчив Університет св. Володимира в Києві (1869), де й працював у 1880-1882 приват-доцентом. Відтоді – в Одесі. Дійсний член Одеського бальнеологічного товариства, в якому у 1883-1887 – товариш секретаря, 1887-1898 – секретар. Наукові праці були присвячені проб­лемі асептики й антисептики в хірургії. Автор звітів про склад і діяльність Одеського бальнеологічного товариства. Наукові праці: “По поводу возможности отравления карболовой кислотой при наружном ее применении” (1878); “О патологических изменениях яичка, обусловливаемых расстройствами в нем местного кровообращения” (1879); “Об антисептическом способе лечения ран” (1880); “Что называется асептической раной?” (1880); “Отчет о международном Конгрессе гидрологии и климатологии, происходившем в Биаррице в 1886 г.” (1888).2025-04-052025-04-06YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-josyp-eduardovych-mifle/freeai1ec-9414@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Хмелевський Юрій Володимирович (1930-2014)

Хмелевський Юрій Володимирович (1930-2014) біохімік, доктор медичних наук (1968), професор кафедри біохімії (1969-1976), завідувач кафедри біоорганічної, біологічної та фармацевтичної хімії (1976-1997), декан медичного факультету №2 (1985-1988) Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця. Наукові праці були присвячені питанням обміну речовин, коферментів та активності ферментів у тканинах при моделюванні в організмі гіпоксії, інфаркті міокарда та променевій хворобі.2025-04-082025-04-09YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yurij-volodymyrovych-hmelevskyj/freeai1ec-23115@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Федонюк Ярослав Іванович (1940-2017)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Fedonuk.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23126 size-large" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Fedonuk-374x486.jpg" alt="Головна" width="374" height="486" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Fedonuk-374x486.jpg 374w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Fedonuk-169x220.jpg 169w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Fedonuk-116x150.jpg 116w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Fedonuk-150x195.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Fedonuk-300x390.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Fedonuk-600x779.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Fedonuk.jpg 693w" sizes="auto, (max-width: 374px) 100vw, 374px" /></a>Федонюк Ярослав Іванович (1940-2017) анатом, доктор медичних наук (1985), професор (1986), завідувач кафедри анатомії людини (1984), професор (з 2006) Тернопільської медичної академії імені І.Я. Горбачевського. Наукові праці присвячені впливу різних режимів рухової активності та зневоднення організму на ріст і формоутворення кісток скелета та деяких внутрішніх органів у залежності від типу вегетативної нервової системи. (31) Ярослав Іванович народився в с. Білопілля Грубепівського району Люблінської обл. (Польща); середню медичну освіту здобув у Рівненському медичному училищі (1959); у 1959-1962 рр. – служба в Радянській армії; вищу медичну освіту здобув у Тернопільському медичному інституті імені І. Я. Горбачевського (1968); навчався в аспірантурі (1968-1971), працював на посадах асистента та доцента (1971-1984), завідувача (1984-2006), професора (з 2006 р.) кафедри анатомії людини Тернопільського медичного інституту імені І. Я. Горбачевського (нині – Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського); у 1972 р. захистив кандидатську дисертацію «Соединительная строма и сосуды селезенки человека в долевом и сегментарном аспекте», а в 1986 р. – докторську дисертацію «Закономерности адаптационно-реадаптационных преобразований скелета при различных режимах двигательной активности»; професор (1986); член Нью-Йоркської академії наук; академік Міжнародної академії інтегративної антропології, Української академії наук, Української екологічної академії; Заслужений діяч науки і техніки України. Автор понад 600 наукових публікацій, зокрема 5 монографій та низки підручників і посібників. Основні напрями наукової діяльності – дослідження закономірностей росту, будови та обміну речовин у кістках скелета під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів; науковий консультант і керівник 20 докторських та кандидатських дисертацій. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Федонюка Я. І.: </strong> <ol> <li>Соединительнотканая строма и сосуды селезенки человека в долевом и сегментарном аспекте (1971). Шифр зберігання: Р-7436</li> <li>Закономерности адаптационно – реадаптационных преобразований скелета при различных режимах двигательной активности: (Эксперим. морфол. исслед.) (1987) Шифр зберігання: Р-32304</li> <li>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві: Анатомія людини в запитаннях та відповідях ( опорно-руховий апарат): Навч. посіб. для студ. вищ. мед. закл.III-IV рівня акредитації: В 2 т. Том 1. Запитання і відповіді з теоритичної частини. (2002). Шифр зберігання: В- 5956</li> <li>Анатомія людини в запитаннях та відповідях ( опорно-руховий апарат): Навч. посіб. для студ. вищ. мед. закл.III-IV рівня акредитації: В 2 т. Том 1.ч.2 Запитання і відповіді до рисунків (2004). Шифр зберігання: В- 6239</li> <li>Клиническая морфология селезенки (1989) Б – 64098 Функціональна анатомія: підручник для студентів навчальних закладів з фізичного виховання і спорту III-IV рівнів акредитації. (2007) Б-90413</li> <li>Анатомія та фізіологія з патологією: Підручник для студентів вищих медичних закладів освіти I-II рівнів акредитації (2001) В-5591</li> </ol>2025-04-102025-04-11YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/fedoniuk-yaroslav-ivanovych-1940-2017/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Fedonuk-374x486.jpg;374;486,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Fedonuk-374x486.jpg;374;486,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Fedonuk-374x486.jpg;374;486,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Fedonuk-374x486.jpg;374;486ai1ec-23114@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Виговський Володимир Павлович (1920-2005)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/vugovskuy.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23125" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/vugovskuy-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/vugovskuy-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/vugovskuy-388x486.jpeg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/vugovskuy-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/vugovskuy-150x188.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/vugovskuy-300x376.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/vugovskuy.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Виговський Володимир Павлович (1920-2005) терапевт, доктор медичних наук (1973), професор (1975), завідувач кафедри шпитальної терапії Львівського медичного університетуімені Данила Галицького (1975-95). Наукові праці присвячені вивченню зобної ендемії в західних областях України, питанням діагностики та профілактики цукрового діабету Володимир Павлович народився в с. Вигів Коростянського району Житомирської обл.; середню медичну освіту здобув у Коростянській фельдшерсько-акушерській школі (1941); під час німецько-радянської війни – зв’язковий партизанського загону (1941-1943); вищу медичну освіту здобув на лікувальному факультеті Львівського медичного інституту (1946); працював на посадах лікаря-терапевта та районного епідеміолога в м. Золочеві Львівської обл. (1946-1948). З 1948 р. навчався та працював у Львівському медичному інституті (тепер – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького) на посадах клінічного ординатора (1948-1951), асистента (1952-1965) кафедри шпитальної терапії, доцента (1965-1975), професора (1975) кафедри терапії факультету удосконалення лікарів, завідувача кафедри шпитальної терапії N° 2 (1975-1985), завідувача (1985-1995), професора (1995-2001) кафедри шпитальної терапії; у 1956 р. захистив кандидатську дисертацію «Содержание витамина А и каротина в крові больных зобной болезнью», а у 1972 р. – докторську дисертацію «Характеристика белкового обмена у больных зобом в Прикарпатском эндемическом очаге»; професор (1975); Заслужений діяч науки і техніки України (1996). Автор близько 140 наукових публікацій, зокрема 3 монографій, 2 авторських свідоцтв на винаходи. Основні напрями наукової діяльності: вивчення зобної ендемії в західних областях України, діагностика та лікування цукрового діабету, гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, алергозів, захворювань травної системи; науковий консультант і керівник 5 докторських та 10 кандидатських дисертацій. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Виговського В. П., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> Догляд за хворими на алергози (1980). Шифр зберігання: Б-326182025-04-122025-04-13YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/vyhovskyy-volodymyr-pavlovych-1920-2005/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/vugovskuy-176x220.jpeg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/vugovskuy-176x220.jpeg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/vugovskuy-176x220.jpeg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/vugovskuy-176x220.jpeg;350;438ai1ec-9429@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Люлька Олексій Володимирович (1935-2013)

Люлька Олексій Володимирович (1935-2013) уролог, член-кореспондент НАМН України (1994), доктор медичних наук (1971), професор (1974), заслужений діяч науки і техніки Української РСР (1988), проректор з наукової та лікувальної роботи, завідувач кафедри урології Дніпропетровської державної медичної академії. Провідний учений у галузі урології. Основні напрями наукової діяльності: діагностика та лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози, сечокам’яної хвороби, неспецифічних запальних захворювань сечової та статевої систем, пластичної та відновлювальної урології, дитячої урології, онкоурології та андрології. Наукові праці: “Атлас операций на органах мочеполовой системи” (1972); “Основы практической урологии детского возраста” (1984); “Основы хирургической андрологии” (1993); “Неотложная урология и нефрология” (1996); “Морфогенез мочекаменной болезни” (1999); “Атлас-руководство по урологии” (2001); “Урологія” (2002); “Некроз почечных сосочков” (2002); “Хирургическая андрология” (2005).2025-04-162025-04-17YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksij-volodymyrovych-lyulko/freeai1ec-23120@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Рубашкін Володимир Якович (1876-1932)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/rubashkin.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23122" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/rubashkin-136x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="567" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/rubashkin-136x220.jpeg 136w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/rubashkin-93x150.jpeg 93w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/rubashkin-150x243.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/rubashkin.jpeg 243w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Рубашкін Володимир Якович (1876-1932) гістолог, доктор медицини (1903), професор, завідувач кафедри гістології Харківського державного медичного інституту (1923-32). Встановив ряд фізіологічних закономірностей і запропонував методики, що сприяли розвитку методу трансфузії. Володимир Якович народився в Новочеркаську. Медичну освіту здобув у Військовомедичній академії, після закінчення якої був залишений для удосконалення на 3 роки на посаді інститутського лікаря (нині відповідає посаді адʼюнкта); у 1903 р. захистив докторську дисертацію «К изучению о строении невроглии и эпендимы»; у 1903-1905 рр. Удосконалювався в Зоологічному інституті (м. Вюрцбург, Німеччина); з 1906 р. – приват-доцент кафедри гістології та ембріології Військово-медичної академії; від 1912 до 1918 р. – екстраординарний професор кафедри гістології та ембріології медичного факультету Юрʼївського університету; у 1918-1919 рр. – професор Харківського університету; у 1919-1922 рр. працював у Краснодарі та Сочі; у подальшому завідувач курсу, а згодом кафедри гістології (1922-1932), декан, завідувач навчальної частини Харківського медичного інституту. Одночасно (від 1923 р.) – директор Українського протозойного інституту (з часом – Український інститут малярії); з 1930 р. – заступник директора Всеукраїнського інституту біології, морфології та експериментальної медицини імені I. І. Мечникова. Заснував журнал «Український вісник кровʼяних угруповань» (1927-1934); Заслужений професор; нагороджений Премією імені І. П. Павлова (1909). Основні напрями наукової діяльності: дослідження походження статевих клітин, вивчення малярійного плазмодія, дослідження гістології, ембріології та груп крові; встановив низку фізіологічних закономірностей та запропонував методики, які сприяли розвитку методу гемотрансфузії. <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Рубашкіна В. Я.:</strong> <ol> <li>К учению о строении невроглии и эпендимы. Из гистол. лаборатории Военно- мед. академии (1903). Шифр зберігання: 611.018 Р-821</li> <li>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві: Елементи гістології: підручник по медвишах. (1931). Шифр зберігання: 611.018 Р-821</li> <li>Анатомія та фізіологія. Підручник із природознавства. (1927) Шифр зберігання: Р-17283</li> <li>Основы гистологии и гистогенеза человека. Ч.I, Ч.2 (1933). Шифр зберігання: 611.018 Р-821</li> <li>Лекції з спеціальноїгістології ротової дуплини та зубів. (1930). Шифр зберігання: 611 Р-821</li> <li>Механізми й апарати нервової системи. (1926). Шифр зберігання:1926 Р-821</li> <li>Протоплазма та її організація в тканинах. (1931) Шифр зберігання:576 Р-821</li> </ol>2025-04-172025-04-18YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/rubashkin-volodymyr-yakovych-1876-1932/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/rubashkin-136x220.jpeg;350;567,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/rubashkin-136x220.jpeg;350;567,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/rubashkin-136x220.jpeg;350;567,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/rubashkin-136x220.jpeg;350;567ai1ec-23116@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Тушевський Вадим Пилипович (1925-2001)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Tushevskiy.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23123" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Tushevskiy-169x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="455" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Tushevskiy-169x220.jpeg 169w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Tushevskiy-374x486.jpeg 374w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Tushevskiy-115x150.jpeg 115w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Tushevskiy-150x195.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Tushevskiy-300x390.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Tushevskiy.jpeg 450w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Тушевський Вадим Пилипович (1925-2001) нейрохірург, доктор медичних наук (1978), провідний науковий співробітник НДІ нейрохірургії (з 1992). Наукові праці присвячені ультраструктурній організації пухлин центральної нервової системи, проблемам набряку та дислокації мозку Медичну освіту здобув у Вінницькому медичному інституті (1950); у 1950-1952 рр. прцював у Київ-ському НДІ нейрохірургії; у 1952-1955 рр. – служба в Радянській армії; у подальшому працював у Київському НДІ нейрохірургії (нині – Інститут нейрохірургії імені академіка А. I. Ромоданова НАМН України) на посадах лікаря-нейрохірурга, молодшого наукового співпрацівника (1955-1965), старшого наукового співпрацівника (1965-1981), керівника лабораторії електронної мікроскопії (1962-1981), керівника (1981-1986) та головного наукового співпрацівника (з 1986 р.) відділу нейропатоморфології; у 1962 р. захистив кандидатську дисертацію «Материалы к патоморфологии менингеом головного мозга», а в 1978 р. – докторську дисертацію «Ультраструктурная организация микроглиальных опухолей мозга человека»; член Міжнародної академії патології (1992). Автор 129 наукових публікацій. Основні напрямки наукової діяльності: дослідження ультраструктурної організації пухлин центральної нервової системи, вивчення набряку та дислокації головного мозку. <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Тушевського В.П.: </strong> Ультрастуктурная организация макроглиальных опухолей мозга человека (электронномикроскопические исследования) (1976). Шифр зберігання: Р-223092025-04-172025-04-18YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/tushevskyy-vadym-pylypovych-1925-2001/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Tushevskiy-169x220.jpeg;350;455,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Tushevskiy-169x220.jpeg;350;455,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Tushevskiy-169x220.jpeg;350;455,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Tushevskiy-169x220.jpeg;350;455ai1ec-23118@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Шутка Богдан Васильович (1940-2007)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Shutka.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23223 size-large" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Shutka-387x486.jpg" alt="Головна" width="387" height="486" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Shutka-387x486.jpg 387w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Shutka-175x220.jpg 175w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Shutka-119x150.jpg 119w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Shutka-768x965.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Shutka-150x189.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Shutka-300x377.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Shutka-600x754.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Shutka-696x875.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Shutka.jpg 950w" sizes="auto, (max-width: 387px) 100vw, 387px" /></a>Шутка Богдан Васильович (1940-2007) морфолог, доктор медичних наук (1984), професор (1987), завідувач кафедри анатомії людини Івано-Франківської медичної академії (1988). Наукові праці присвячені морфофункціональним дослідженням структурної організації макро-мікроциркуляторного русла і судинно-тканинних відношень у різних органах. Народився в с. Стрільче Городенківського району Івано-Франківської області; медичну освіту (з відзнакою) здобув в Івано-Франківському медичному інституті (1969); навчався в аспірантурі (1969-1972) та працював на кафедрі анатомії людини Івано-Франківського медичного інституту (тепер – Івано-Франківський національний медичний університет) на посадах асистента, доцента, завідувача (1988-2007). У 1972 р. захистив кандидатську дисертацію «Вплив експериментальної ішемії на мікроциркуляторне русло і паренхіму нирок (мікро-ультрамікроскопічне дослідження)», а в 1984 р. – докторську дисертацію «Мікроциркуляторне русло і фільтраційно-реабсорбційний барʼєр нирки при компенсаторній гіпертрофії і в поєднанні з тимчасовою ішемією, енервацією і порушенням лімфовідтоку»; професор; голова Івано-Франківської обласної філії та член президії Українського наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів; академік Української АН (1997) та АН вищої школи України (2003); Заслужений діяч науки і техніки України (1994). Автор понад 450 наукових публікацій, зокрема 4 монографій, 4 посібників, 8 авторських свідоцтв на винаходи; основні напрями наукових досліджень: вивчення морфофункціональної організації макро-мікро-циркуляторного русла і судинно-тканинних відношень у різних органах, функціональна морфологія нейровазальних відношень у різних органах, функціональна морфологія нейровазальних відношень у периферійній нервовій системі, функціональна морфологія органів і тканин під дією факторів довкілля Прикарпатського регіону, науковий консультант і керівник 10 докторських та 30 кандидатських дисертацій. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертаційних робіт Шутки Б. В.:</strong> <ol> <li>Воздействие микроциркуляторной ишемии на микроциркуляторное русло и паренхиму почки (1972). Шифр зберігання: Р-7272.</li> <li>Шутка Б. В. Микроциркуляторное русло и фильтрационно-реабсорбционный барьер почки при компенсаторной гипертрофии и в сочетании с временной ишемией денервацией и нарушением лимфооттока (1984). Шифр зберігання: Р-29181</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Б. В. Шутки, підготовлені одноосібно або у співавторстві: </strong> Морфология почки (1988). Шифр зберігання: Б-60490 <strong>У фондах інших бібліотек України (праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві): </strong> <ol> <li>Гистофизиология капилляров (1994). (Шифр зберігання: Б300211;</li> <li>Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого, м. Київ) Анатомічні схеми (2006). (Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка)</li> <li>Загальна глибока гіпотермія (2006). (Наукова бібліотека Івано-Франківського національного медичного університету)</li> </ol>2025-04-172025-04-18YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/shutka-bohdan-vasylovych-1940-2007/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Shutka-387x486.jpg;387;486,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Shutka-387x486.jpg;387;486,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Shutka-387x486.jpg;387;486,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/Shutka-387x486.jpg;387;486ai1ec-23119@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Зіменковський Борис Семенович (1940)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/zimenskuy.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23121" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/zimenskuy-160x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="480" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/zimenskuy-160x220.jpeg 160w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/zimenskuy-354x486.jpeg 354w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/zimenskuy-109x150.jpeg 109w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/zimenskuy-150x206.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/zimenskuy-300x411.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/zimenskuy.jpeg 533w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Зіменковський Борис Семенович (1940) відомий науковець в галузі органічної та фармацевтичної хімії, педагог, організатор вищої медичної освіти в Україні, академік Академії наук Вищої школи України, доктор фармацевтичних наук (1978), професор (1980), завідувач кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії (1978-97), ректор (з 1998) Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Наукові праці присвячені синтезу та пошуку фізіологічно активних речовин, створенню нових лікарських препаратів. Борис Семенович народився в м. Бережани Тернопільської обл.. Медичну освіту здобув на фармацевтичному факультеті Львівського медичного інстипуту (1958-1963 рр); у 1963-1966 рр. навчався в аспірантурі Інституту органічної хімії НАН України; працював на посадах асистента (1964-1972). Доцента (1972-1978), завідувача (1978-1997) кафедри органічної і біоорганічної хімії. Завідувача (1997-2016) та професора (з 2016 р.) кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії; декана фармацевтичного факультету (1972-1979), проректора з навчальної роботи (1979-1998), ректора (з 1998 р.) Львівськогс національного медичного університету імені Данила Галицького. У 1966 р. захистив кандидатську дисертацію «Синтез и некоторые превращения трехзамещенных производных 2-тиотиазанона-4», а в 1978 р. – докторську дисертацію «Синтез и изучение гетероциклических соединений, содержащих в молекуле два 1,3-тиазановых цикла и обладающих физиологической активностью»; професор (1978), академік НАМН України за фахом «Фармацевтична хімія, синтез нових біологічно активних речовин» (2017); Заслужений працівник Вищої школи України (1985), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2000), академік АН Вищої школи України (1994), академік АН технологічної кібернетики України (1993), академік Міжнародної академії наук технологій та інжинірінгу (1995), член Нью-Йоркської АН (1996), академік Укра-їнської АН (1999); президент Галицької фармацевтичної асоціації (з 2001 р.); член президії Фармакопейного комітету України, член проблемної комісії України «Фармація»; голова Західного регіонального центру АН технологічної кібернетики України; голова спеціалізованої вченої ради при Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького; член спеціалізованої Вченої ради при університеті «Львівська асоціації міжнародної освіти; член редакційних колегій низки фахових наукових часописів: «Физиологически активные вещества», «Експериментальна і клінічна фізіологія», «Фармацевтичний журнал», «Вісник фармації», «Acta Medica Leopolencia»; Заслужений професор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (2007); Почесний доктор Люблінсього медичного університету (Польща, 2011); наукові праці присвячені синтезу фізіологічно активних речовин у ділянці гетеро- і макрогетероциклічних сполук та створенню нових лікарських препаратів; співавтор 3 нових лікарських препаратів. Автор понад 860 науко вих публікацій, зокрема 3 монографій, 17 підручників та посібників, 75 авторських свідоцтв та 55 патентів; науковий консультант і керівник 5 докторських та 16 кандидатських дисертацій. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферат дисертаціЇ Зіменковського Б. С.</strong> Синтез и некоторые превращения 3-замещенных производных 2-тиотиазанона-4 (1966). Шифр зберігання: 615.4 З-621 <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> Органічна хімія: У 3 книгах: Підручник для студентів фармацевтичних вищих навчальних закладів і факультетів. Книга 1. (1993). Шифр зберігання: Б-72721 Органическая химия: Учебник для студентов фармацевтических вузов и факультетов: В 3 книгах. Книга 1. (1993) Б-72206 Органическая химия: Учебник для студентов фармацевтических вузов и факультетов: В 3 книгах. Книга 2. (1995) Б-72206 Органическая химия. (2007) В-71242025-04-182025-04-19YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/zimenkovskyy-borys-semenovych-1940/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/zimenskuy-160x220.jpeg;350;480,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/zimenskuy-160x220.jpeg;350;480,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/zimenskuy-160x220.jpeg;350;480,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/03/zimenskuy-160x220.jpeg;350;480ai1ec-23254@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Гашинський Володимир Владиславович (1930—2000)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/gashunskuy.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23278" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/gashunskuy.jpeg" alt="Головна" width="350" height="439" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/gashunskuy.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/gashunskuy-120x150.jpeg 120w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Гашинський Володимир Владиславович (1930—2000) — український мікробіолог, педагог, заслужений винахідник УРСР. Володимир Владиславович медичну освіту здобув у Станіславському (нині — Івано-Франківськ) медичному інституті, який закінчив у 1953 році. У 1960 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Властивості стафілокока та кишкової палички у зв’язку з пристосуванням до стрептоміцину». Отримав вчене звання доцента у 1966 році. У 1974–1979 роках виконував обов’язки завідувача кафедри мікробіології Київського медичного інституту. Був ініціатором створення спеціалізованого відділу «Пластагар» (1960). <strong> Основні напрями наукових досліджень:</strong> <ul> <li>розробка способів виготовлення щільних живильних середовищ для культивування мікроорганізмів,</li> <li>вдосконалення методів дослідження бактерій,</li> <li>вивчення циклів розвитку спороутворюючих мікроорганізмів.</li> </ul> <strong>Під керівництвом і за безпосередньої участі В. В. Гашинського було запропоновано низку нових методик:</strong> <ul> <li>мікрокамери для культивування бактерій під контролем мікроскопа,</li> <li>оригінальні живильні середовища,</li> <li>нові методи визначення чутливості бактерій до антибіотиків.</li> </ul> У процесі дослідження мікроциклічного розвитку спороутворюючих бактерій він відкрив раніше невідоме явище — авторегуляцію онтогенезу бактерій, та експериментально відтворив повторний цикл спороутворення.2025-05-022025-05-03YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/hashynskyy-volodymyr-vladyslavovych-1930-2000/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/gashunskuy.jpeg;350;439,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/gashunskuy.jpeg;350;439,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/gashunskuy.jpeg;350;439,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/gashunskuy.jpeg;350;439ai1ec-23253@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Волинська Марія Борисівна (1900—1974)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/volunska.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23267" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/volunska-171x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="451" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/volunska-171x220.jpeg 171w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/volunska-116x150.jpeg 116w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/volunska-150x193.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/volunska.jpeg 198w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Волинська Марія Борисівна (1900—1974) українська фармакологиня. Марія Борисівна народилася в містечку Буки Київської губернії. Свою професійну діяльність розпочала як аптекарська учениця в аптеці Шмуклера в місті Умань (1916–1917). У 1917–1921 роках працювала асистентом-консультантом в аптеці Буковського в місті Теплик Подільської губернії, а згодом — завідувачем аптеки в народній лічниці (1921–1922). З 1922 року працювала в Катеринославі (нині — місто Дніпро), де пройшла шлях від дефектара-рецептара в аптеці робітничої лікарні до посади директора Дніпропетровського фармацевтичного інституту (1931–1945). Під час німецько-радянської війни (1942–1944) очолювала об’єднаний Харківський та Дніпропетровський фармацевтичний інститут у місті Семипалатинськ. В умовах евакуації зуміла налагодити освітній процес і організувати виробництво гостродефіцитних лікарських препаратів.2025-05-052025-05-06YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/volynska-mariia-borysivna-1900-1974/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/volunska-171x220.jpeg;350;451,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/volunska-171x220.jpeg;350;451,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/volunska-171x220.jpeg;350;451,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/volunska-171x220.jpeg;350;451ai1ec-23259@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Чучмай Георгій Семенович (1935—1994)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/chuchmay.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23271" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/chuchmay-155x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="498" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/chuchmay-155x220.jpeg 155w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/chuchmay-342x486.jpeg 342w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/chuchmay-105x150.jpeg 105w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/chuchmay-150x213.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/chuchmay-300x427.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/chuchmay-600x854.jpeg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/chuchmay.jpeg 627w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Чучмай Георгій Семенович (1935—1994) стоматолог, доктор медичних наук (1969), професор (1971), Георгій Семенович народився в селі Комарівці (тепер — Тернопільська область). Медичну освіту здобув на стоматологічному факультеті Київського медичного інституту, який закінчив у 1957 році. У 1957–1959 роках працював стоматологом у Вишневецькій центральній районній лікарні Тернопільської області. У 1959–1962 роках навчався в аспірантурі на кафедрі терапевтичної стоматології Київського медичного інституту. <strong>Подальша професійна діяльність:</strong> <ul> <li>асистент кафедри терапевтичної стоматології (1963–1965),</li> <li>доцент (1965–1970),</li> <li>завідувач кафедри терапевтичної стоматології Львівського медичного інституту (1970–1994),</li> <li>декан стоматологічного факультету цього інституту (1968–1974, 1976–1979).</li> </ul> У 1964 році захистив кандидатську дисертацію: «Клініка і лікування гінгівіту вагітних», а в 1969 році — докторську дисертацію: «Стоматологічна диспансеризація вагітних і її значення для профілактики захворювань пародонта у матерів і карієсу зубів у дітей». Звання професора отримав у 1971 році. <strong>Наукова та громадська діяльність:</strong> <ul> <li>голова правління Львівського наукового товариства стоматологів (з 1970 року),</li> <li>член президії правління Товариства стоматологів України.</li> </ul> <strong>Основні напрями наукової діяльності:</strong> <ul> <li>вивчення впливу патологічного та фізіологічного перебігу вагітності на розвиток стоматологічної патології у матері та дитини,</li> <li>стоматологічна диспансеризація вагітних,</li> <li>клініка та лікування гінгівіту вагітних.</li> </ul> <strong>Наукові здобутки:</strong> <ul> <li>автор понад 180 наукових і навчально-методичних публікацій, включно з 2 монографіями,</li> <li>основні праці: «Стоматологічні захворювання у вагітних» (1991), «Дерматостоматити» (1998),</li> <li>науковий консультант і керівник 3 докторських та 18 кандидатських дисертацій.</li> </ul> <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Чучмая Г. С.:</strong> <ol> <li>Клиника и лечение гингивита беременных (1963). Шифр зберігання 618.3 Ч-965</li> <li>Стоматологическая диспансеризация беременныіх и ее значение в предупреждении пародонтопатий у матерей и кариеса у детей (1969). Шифр зберігання 1969 Ч-965г</li> </ol> <strong>У фонді бібліотеки зберігаються також праці Чучмай Г. С., написані одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Дерматостоматити: Навчальний посібник для студентів стомат. факультетів, лікарів-стоматологів та дерматологів (1998). Шифр зберігання Б-77115</li> <li>Диспансеризация детей дошкольного и школьного возраста, страдающих стоматологическими заболеваниями (1980). Шифр зберігання Б-34313</li> <li>Стоматологическая помощь беременным (1976). Шифр зберігання Б-19109</li> </ol>2025-05-052025-05-06YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/chuchmay-heorhiy-semenovych-1935-1994/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/chuchmay-155x220.jpeg;350;498,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/chuchmay-155x220.jpeg;350;498,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/chuchmay-155x220.jpeg;350;498,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/chuchmay-155x220.jpeg;350;498ai1ec-23265@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Петрецький Василь Васильович (1925–2000)

Петрецький Василь Васильович (1925–2000) оториноларинголог, кандидат медичних наук (1969), доцент (1971). Василь Васильович здобув ступінь кандидата медичних наук у 1969 році та став доцентом у 1971 році. Протягом 1976-1991 років обіймав посаду завідувача ЛОР-клініки медичного факультету Ужгородського державного університету. <strong>Наукові дослідження:</strong> <ul> <li>у галузі застосування мінеральних вод Закарпаття в клінічній практиці, зокрема в лікуванні ЛОР-захворювань</li> <li>розробив методики аерозольпрофілактики та лікування професійних захворювань у деревообробній промисловості</li> <li>методи хірургічних втручань в оториноларингології</li> </ul> Крім цього, очолював Закарпатське наукове товариство оториноларингологів з 1973 по 1992 рік. Василь Васильович залишив значний слід у оториноларингології та його науковий внесок продовжує впливати на галузь. <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Петрецького В. В.:</strong> Лечение закарпатскими минеральными водами “Яворницкая”, “Соймы” и “Поляна Квасова” хронических воспалительных процессов верхних дыхательных путей (1969). Шифр зберігання: 1969 П 303в2025-05-062025-05-07YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/petretskyy-vasyl-vasylovych-1925-2000/freeai1ec-23255@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Коломенський Всеволод Миколайович (1930-2015)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Kolomensykiy.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23273" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Kolomensykiy-183x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="420" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Kolomensykiy-183x220.jpeg 183w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Kolomensykiy-405x486.jpeg 405w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Kolomensykiy-125x150.jpeg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Kolomensykiy-150x180.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Kolomensykiy-300x360.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Kolomensykiy.jpeg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Коломенський Всеволод Миколайович (1930-2015) український педіатр, професор. Всеволод Миколайович народився в місті Харкові. Медичну освіту здобув на педіатричному факультеті Харківського медичного інституту, який закінчив у 1954 році. У 1954–1956 роках навчався в аспірантурі при кафедрі факультетсько-госпітальної педіатрії.<strong> Працював на таких посадах:</strong> <ul> <li>асистент кафедри госпітальної педіатрії (1956–1963),</li> <li>доцент (1963–1974),</li> <li>завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб (1974–2000),</li> <li>професор цієї ж кафедри (з 2000 року) Харківського медичного інституту (нині — Харківський національний медичний університет).</li> </ul> У 1962 році захистив кандидатську дисертацію: «Зміни серцево-судинної системи при туберкульозі у дітей», а у 1985 році — докторську дисертацію: «Діагностичні та прогностичні критерії рецидивного бронхіту та хронічної пневмонії в дитячому віці». Звання професора отримав у 1987 році. <strong>Основні напрями наукової діяльності:</strong> <ul> <li>дослідження етіології, патогенезу та клініки дитячого туберкульозу,</li> <li>опрацювання методів діагностики та лікування туберкульозу,</li> <li>вивчення хвороб нирок у дітей,</li> <li>дослідження гострих, рецидивних і хронічних захворювань органів дихання, включно з муковісцидозом.</li> </ul> Автор понад 200 наукових праць. Науковий консультант і керівник 1 докторської та 8 кандидатських дисертацій. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Коломенсього В. М.:</strong> <ol> <li>Изменения сердечно-сосудистой системы при туберкулезе у детей (1962). Шифр зберігання 616.05 К-612</li> <li>Диагностические и прогностические критерии рецидивирующего бронхита и хронической пневмонии в детском возрасте (1985). Шифр зберігання Р-30484</li> </ol> <strong>У фонді бібліотеки зберігаються також праці Коломенського В. М., написані одноосібно або у співпраці:</strong> <ol> <li>Диагностика и дифференциальная диагностика рецидивирующего бронхита у детей (1979). Шифр зберігання Б-30075</li> <li>Реабилитация детей раннего возраста, часто болеющих острыми респираторными заболеваниями (1990). Шифр зберігання Б-66727</li> <li>Рецидивирующий бронхит и хроническая пневмония у детей (1992). Шифр зберігання Б-71563</li> </ol>2025-05-132025-05-14YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/kolomenskyy-vsevolod-mykolayovych-1930-2015/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Kolomensykiy-183x220.jpeg;350;420,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Kolomensykiy-183x220.jpeg;350;420,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Kolomensykiy-183x220.jpeg;350;420,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Kolomensykiy-183x220.jpeg;350;420ai1ec-23257@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Мечников Ілля Ілліч (1845—1916)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Mechnikov.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23275" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Mechnikov-156x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="495" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Mechnikov-156x220.jpeg 156w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Mechnikov-106x150.jpeg 106w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Mechnikov-150x212.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Mechnikov.jpeg 280w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Мечников Ілля Ілліч (1845—1916) — видатний біолог, мікробіолог, імунолог, лауреат Нобелівської премії. Ілля Ілліч народився в селі Іванівці Куп’янського повіту Харківської губернії в родині поміщика. З 1856 по 1862 рік навчався у 2-й Харківській гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. У 1862 році зробив спробу вступити до Вюрцбурзького університету, проте вищу освіту здобув на природничому факультеті Харківського університету (1864), закінчивши курс за два роки. У 1864–1867 роках перебував у науковому стажуванні в Німеччині та Італії. У 1867 році при Петербурзькому університеті захистив магістерську дисертацію, а в 1868 році — докторську. З 1867 року — доцент, з 1870 року — професор зоології та порівняльної анатомії Новоросійського університету в Одесі. За вісім років юний гімназист перетворився на професора з європейським ім’ям. У 1886 році разом із М. Ф. Гамалією та Я. Ю. Бардахом заснував в Одесі першу в Російській імперії бактеріологічну станцію. Наукові дослідження І. І. Мечникова стосуються зоології, антропології, патології, мікробіології та імунології. <strong>Ключові досягнення:</strong> <ul> <li>Під час роботи в Одесі займався порівняльною ембріологією безхребетних, організував антропологічні експедиції в Калмикію, вперше звернувся до вивчення патології уражень у хлібного жука та заразності крові при поворотному тифі, експериментуючи на собі.</li> <li>Відкрив явище фагоцитозу (1883) під час дослідів над личинками морської зірки, що стало основою “теорії фагоцитів”, якій він присвятив 25 років життя.</li> <li>У 1888 році за запрошенням Луї Пастера переїхав до Парижа і очолив лабораторію в Пастерівському інституті, якою керував до кінця життя.</li> <li>У 1908 році разом із Паулем Ерліхом отримав Нобелівську премію за роботи в галузі імунітету.</li> </ul> <strong>Наукова боротьба:</strong> Фагоцитарна теорія зустріла спротив у науковій спільноті, особливо в Німеччині, де її заперечували такі вчені, як Пауль Баумгартен, Карл Вайгерт і Ернст Ціглер. Однак підтримку йому надавав Рудольф Вірхов. <strong>Інші дослідження:</strong> <ul> <li>Дослідження етіології азіатської холери та встановлення ролі вібріона Р. Коха.</li> <li>Внесок у дослідження сифілісу, туберкульозу, паразитології та експериментальної патології.</li> <li>Розробка філогенетичних взаємовідносин між тваринами та етапів розвитку багатоклітинних організмів.</li> </ul> <strong>Філософські погляди:</strong> <em>Своє світоглядне кредо виклав у книгах:</em> <ul> <li>«Сорок років пошуків раціонального світогляду» (1913),</li> <li>«Етюди про природу людини» (1903),</li> <li>«Етюди оптимізму» (1907).</li> </ul> У своїх працях І. І. Мечников висловлював віру в науку як засіб досягнення довгого й щасливого людського життя. Розробив теорію старіння та смерті. У 1895–1896 роках надавав консультації при створенні Київського бактеріологічного інституту та у 1911 році відвідав Київську санітарно-бактеріологічну станцію. Серед його учнів були українські науковці: В. Підвисоцький, В. Високович, О. Безредка, брати Чистовичі, В. Хавкін, І. Савченко, Л. Тарасевич, В. Ліндеман, М. Нещадименко, Г. Острянин та інші. <strong>Нагороди та визнання:</strong> <ul> <li>Лауреат премії імені К. Бера (1867, 1870, 1891),</li> <li>Лауреат Нобелівської премії (1908),</li> <li>Почесний академік Академії наук США, Росії, Італії, Румунії, Ірландії, Нью-Йорка, член-кореспондент Академії наук Болоньї, Філадельфії, Національної медичної академії Венесуели та інших наукових установ.</li> </ul> <strong>Публікаційна діяльність: </strong>Автор понад 320 наукових праць. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Мечникова І. І., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Академическое собрание сочинений в 16-ти томах (1952-1964). Шифр зберігання: 616.093 М-557</li> <li>Избранные биологические произведения. (1950). Шифр зберігання: 57 М-557</li> <li>Избранные произведения. (1956). Шифр зберігання: 616.093 М-557</li> <li>Избранные работы по дарвинизму (1958). Шифр зберігання: 57 М-557.</li> <li>Етюди про людську природу (1930). Шифр зберігання: 612 М-557</li> <li>Иммунитет (1898). Шифр зберігання: 616.093 М-557</li> </ol>2025-05-152025-05-16YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/mechnykov-illia-illich-1845-1916/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Mechnikov-156x220.jpeg;350;495,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Mechnikov-156x220.jpeg;350;495,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Mechnikov-156x220.jpeg;350;495,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Mechnikov-156x220.jpeg;350;495ai1ec-23260@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Кот Олег Миколайович (1940)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Kit.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-23261 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Kit-168x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="459" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Kit-168x220.jpeg 168w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Kit-114x150.jpeg 114w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Kit-150x197.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Kit.jpeg 196w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Кот Олег Миколайович (1940) є українським кардіологом, доктором медичних наук (1994) та професором (1995). Олег Миколайович закінчив Тернопільський медичний інститут у 1968 році і розпочав свою професійну кар’єру в цьому ж закладі, де працює з 1970 року. <strong>Основні напрямки його досліджень</strong> проблеми діагностики та хірургічного лікування ускладненої виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки захворюваня жовчних шляхів і підшлункової залози. <strong>Наукові праці</strong> суттєво сприяли розширенню знань у кардіології та хірургії. Олег Миколайович Кот активно залучений до навчальної діяльності, підготовки молодих спеціалістів у медичній галузі й залишає помітний слід у розвитку української медицини.2025-05-172025-05-18YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/kot-oleh-mykolayovych-1940/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Kit-168x220.jpeg;350;459,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Kit-168x220.jpeg;350;459,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Kit-168x220.jpeg;350;459,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/Kit-168x220.jpeg;350;459ai1ec-23258@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Яремко Євген Омелянович (1930)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/yaremko.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23281" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/yaremko-160x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="482" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/yaremko-160x220.jpeg 160w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/yaremko-353x486.jpeg 353w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/yaremko-109x150.jpeg 109w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/yaremko-150x207.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/yaremko-300x413.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/yaremko-600x826.jpeg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/yaremko.jpeg 629w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Яремко Євген Омелянович (1930) український фізіолог, д<span lang="UK">октор медичних наук (1970), </span>професор. Євген Омелянович народився в місті Дрогобичі (тепер — Львівська область). Медичну освіту здобув на лікувальному факультеті Львівського медичного інституту, який закінчив у 1953 році.У 1953–1956 роках навчався в аспірантурі. <strong>Працював на таких посадах:</strong> <ul> <li>асистент кафедри нормальної фізіології Львівського медичного інституту (1956–1963),</li> <li>доцент цієї кафедри (1963–1975),</li> <li>завідувач Центральної науково-дослідної лабораторії Львівського медичного інституту (1975),</li> <li>завідувач кафедри нормальної фізіології Запорізького медичного інституту (1975–1985),</li> <li>професор (1984–1985),</li> <li>завідувач кафедри фізіології Львівського державного університету фізичної культури (1985–1996),</li> <li>професор кафедри анатомії та фізіології цього ж університету (від 1996 року).</li> </ul> У 1957 році захистив кандидатську дисертацію:«Функціональні зміни у діяльності всмоктувального апарата тонкого кишечника при тривалому всмоктуванні глюкози», а у 1969 році — докторську дисертацію: «Ультраструктурні й функціональні фактори всмоктувальної діяльності тонкого кишечника». Звання професора отримав у 1977 році. <strong>Основні напрями наукової діяльності:</strong> <ul> <li>дослідження фізіологічних механізмів регуляції функцій травної системи,</li> <li>вивчення фізіологічних механізмів адаптації спортсменів до фізичних навантажень різної спрямованості залежно від спортивної спеціалізації та рівня тренованості,</li> <li>відкриття нових механізмів дії гастрину та секретину на секреторно-транспортні та трофічні процеси в травному тракті.</li> </ul> <strong>Наукові здобутки:</strong> автор понад 320 наукових публікацій, включаючи 3 авторські свідоцтва на винаходи та 6 навчальних посібників, науковий керівник 12 кандидатських дисертацій. <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферати дисертацій Яремко Є. О.:</strong> <ol> <li>Функциональные изменения в деятельности всасывающего аппарат тонкого кишечника при длительном всасывании глюкозы. (Эксперим. исследование). Автореф. дисс. канд. мед. наук (1957). Шифр зберігання 612.3 Я-722а</li> <li>Ультраструктурные и функциональные факторы всасывательной деятельности тонкого кишечника. Автореф. дисс. д-ра мед. наук (1969). Шифр зберігання 1969 Я 722е</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Яремко Є. О., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Фізіологія людини: Метод. посіб. до лаб. занять (2008). Шифр зберігання Б-88869</li> <li>Фізіологія фізичного виховання і спроту: навч. посіб. для практ. занять (2014). Шифр зберігання Б-94602</li> </ol>2025-05-222025-05-23YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/yaremko-yevhen-omelianovych-1930/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/yaremko-160x220.jpeg;350;482,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/yaremko-160x220.jpeg;350;482,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/yaremko-160x220.jpeg;350;482,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/yaremko-160x220.jpeg;350;482ai1ec-23256@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Ороховський Валентин Осипович (1940)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/orohovskuy.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23269" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/orohovskuy-157x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="492" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/orohovskuy-157x220.jpeg 157w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/orohovskuy-346x486.jpeg 346w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/orohovskuy-107x150.jpeg 107w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/orohovskuy-150x211.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/orohovskuy-300x422.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/orohovskuy.jpeg 518w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Ороховський Валентин Осипович (1940) доктор медичних наук (1984), професор кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії Донецького медичного університету (1986). Валентин Осипович народився в місті Донецьку. Професор (з 1986 року) кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Донецького національного медичного університету. З 1992 року — керівник, а з 1999 року — директор Міжнародного навчально-методичного центру відеоендоскопічної хірургії. Старший науковий співробітник Інституту невідкладної і відновної хірургії імені В. К. Гусака НАМН України. У 1967 році захистив кандидатську дисертацію: «Експериментально-морфологічні основи пластики стравоходу великою кривизною шлунка з використанням зшивних препаратів». У 1984 році захистив докторську дисертацію: «Пластика стравоходу стінками шлунка (експериментально-морфологічне та клінічне дослідження)». Звання професора отримав у 1986 році. <strong>Основні напрями наукової діяльності:</strong> <ul> <li>експериментально-морфологічне та клінічне обґрунтування нових відеоендоскопічних оперативних втручань.</li> </ul> <strong>Наукові здобутки:</strong> <ul> <li>автор понад 210 наукових праць, серед яких 9 монографій і 25 авторських свідоцтв на винаходи.</li> <li>науковий консультант і керівник 2 докторських та 6 кандидатських дисертацій.</li> </ul> <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Ороховського В. О.:</strong> <ol> <li>Экспериментально-морфологические основы пластики пищевода большой кривизной желудка с применением сшивающих аппаратов.(1967). Шифр зберігання: 617.4 О-695</li> <li>Пластика пищевода стенками желудка экспериментально-морфологическое и клиническое исследование. (1984). Шифр зберігання: Р-29620</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Ороховського В. О., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Основные грыжесечения: С 202 рис.( 16-цв.) и 8 табл. (2000).Шифр зберігання: В-5355</li> <li>Подготовка молодежи к выбору медицинсских специальностей: ( Из опыта работы народных университетов проф. ориентации в области медицины) (1976). Шифр зберігання: Б-22140</li> <li>Рекомендации по учебно-воспитательной работе среди учащихся старших классов в клубах ” Юный медик” (1985). Шифр зберігання: Б-53946</li> <li>Формирование психологической готовности молодежи к медицинскому труду (1989). Шифр зберігання: Б-62333</li> </ol>2025-05-272025-05-28YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/orokhovskyy-valentyn-osypovych-1940/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/orohovskuy-157x220.jpeg;350;492,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/orohovskuy-157x220.jpeg;350;492,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/orohovskuy-157x220.jpeg;350;492,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/orohovskuy-157x220.jpeg;350;492ai1ec-23347@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Кондоїді Павло Захарович (1710 — 1760)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/konduidi.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23348" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/konduidi-157x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="491" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/konduidi-157x220.jpg 157w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/konduidi-347x486.jpg 347w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/konduidi-107x150.jpg 107w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/konduidi-150x210.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/konduidi-300x421.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/konduidi-600x842.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/konduidi-696x976.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/konduidi.jpg 713w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Кондоїді Павло Захарович (1710 — 1760)
лейб-медик, організатор охорони здоров’я, реформатор медичної освіти, архіятер <strong>Походження та освіта:</strong> <ul> <li>Народився на острові Корфу (Греція).</li> <li>Закінчив гімназію при Російській академії наук (Санкт-Петербург).</li> <li>1733 — захистив докторську дисертацію «De morbis aetatum» («Про вікові захворювання») у Лейденському університеті (Нідерланди).</li> </ul> <strong>Професійна діяльність:</strong> <ul> <li>1738 — призначений генерал-штаб-лікарем.</li> <li>Після закінчення військових дій і припинення епідемії чуми мешкав у Переяславі.</li> <li>1741–1747 — керівник медичної канцелярії при архіятері Лістоці.</li> <li>1753–1760 — архіятер Російської імперії.</li> <li> З 1754 — головний директор Медичної канцелярії та перший лейб-медик двору.</li> </ul> <strong>Наукова та освітня діяльність:</strong> <ul> <li>реформатор медичної освіти.</li> <li>автор «Інструкції про екзамени» (1745), де вперше чітко сформульовано клінічний підхід до навчання майбутніх лікарів — регулярне спостереження за хворими, опис перебігу хвороб, участь в анатомічних розтинах.</li> <li>Ініціатор впровадження історії хвороби як основного методу обліку та навчання.</li> <li>Домігся дозволу Святійшого Синоду на прийом учнів духовних шкіл (у т.ч. з України) до госпітальних шкіл.</li> <li>Заснував акушерські школи у Санкт-Петербурзі та Москві.</li> <li>Створив першу медичну бібліотеку в Росії та розробив правила користування книгами.</li> </ul> <strong>Внесок у охорону здоров’я:</strong> Організував карантинні заходи в Україні та Астрахані, що відіграли важливу роль у боротьбі з епідеміями.2025-05-282025-05-29ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/kondoidi-pavlo-zakharovych-1710-1760/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/konduidi-157x220.jpg;350;491,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/konduidi-157x220.jpg;350;491,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/konduidi-157x220.jpg;350;491,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/konduidi-157x220.jpg;350;491ai1ec-23250@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Бернасовська Єлизавета Петрівна (1925—2002)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bernasovska.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23263" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bernasovska-167x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="461" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bernasovska-167x220.jpeg 167w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bernasovska-369x486.jpeg 369w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bernasovska-114x150.jpeg 114w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bernasovska-150x198.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bernasovska-300x395.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bernasovska.jpeg 574w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Бернасовська Єлизавета Петрівна (1925—2002) — український мікробіолог, <span lang="RU">доктор медичних наук (1976), професор (1981).</span> Єлизавета Петрівна народилася в місті Гайсин (нині — Вінницька область). Медичну освіту з відзнакою здобула у Вінницькому медичному інституті (1944). У 1948–1949 роках працювала завідувачем пастерівського відділу Вінницької санітарно-епідеміологічної станції (СЕС). У 1949–1952 роках навчалася в аспірантурі та працювала в Київському науково-дослідному інституті епідеміології, мікробіології та паразитології (нині — Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського НАМН України), де обіймала посади: <ul> <li>молодшого наукового співробітника,</li> <li>старшого наукового співробітника (1959–1965),</li> <li>керівника лабораторії загальної мікробіології (1965–1994),</li> <li>головного наукового співробітника (1994–2000),</li> <li>заступника директора з наукової роботи (1976–1978).</li> </ul> <strong>У 1953 році захистила кандидатську дисертацію на тему:</strong> «Мікробіологічна та епідеміологічна характеристика безжовтяничного лептоспірозу у Вінницькій області». У 1976 році захистила докторську дисертацію: «Лептоспірози в Українській РСР».Отримала звання професора у 1981 році. Обіймала посаду головного бактеріолога Міністерства охорони здоров’я УРСР. Була заступником голови республіканської проблемної комісії «Епідеміологія, мікробіологія та паразитарні хвороби» при Вченій раді МОЗ УРСР, а також керівником мікробіологічної секції та заступником голови лабораторної ради при Головному санітарно-епідеміологічному управлінні МОЗ УРСР. <strong>Основні напрями наукової діяльності:</strong> <ul> <li>дослідження умовно-патогенних мікроорганізмів, чинників їх патогенності та механізмів взаємодії з іншими мікроорганізмами і макроорганізмом,</li> <li>розробка профілактики внутрішньолікарняних інфекцій,</li> <li>вивчення біології та епідеміології лептоспірозу,</li> <li>створення препаратів для діагностики та лікування лептоспірозу.</li> </ul> <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Бернасовської Є. П.:</strong> <ol> <li>Микробиологическая и эпидемиологическая характеристика безжелтушного лептоспироза в Винницкой области. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата медицинских наук. 1953. Шифр зберігання: 616.92 Б-51.</li> <li>Лептоспиры и лептоспирозы в Украинской ССР. Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора медицинских наук. 1975. Шифр зберігання: Р-19982.</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві Бернасовської Є. П.</strong>: <ol> <li>Лептоспирозы. 1978. Шифр зберігання: Б-25902.</li> <li>Острые кишечные инфекции, вызванные условно патогенными микроорганизмами. 1984. Шифр зберігання: Б-46346.</li> <li>Лептоспироз. 1989. Шифр зберігання: Б-63343.</li> <li>Методические рекомендации по эпидемиологии, клинике и профилактике лептоспирозов в Украине. 1976. Шифр зберігання: Б-21478.</li> <li>Методические рекомендации по лабораторной диагностике, эпидемиологии, клинике и лечению заболеваний, вызваемых условно патогенными энтеробактериями. 1980. Шифр зберігання: Б-35082</li> <li>Методические рекомендации по использованию иммунологических методов в диагностике протейной инфекции. 1985. Шифр зберігання: Б-49223.</li> </ol>2025-05-302025-05-31YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/bernasovska-yelyzaveta-petrivna-1925-2002/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bernasovska-167x220.jpeg;350;461,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bernasovska-167x220.jpeg;350;461,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bernasovska-167x220.jpeg;350;461,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bernasovska-167x220.jpeg;350;461ai1ec-23251@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Бобров Олександр Олексійович (1850—1904)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bobrov.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23280" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bobrov-166x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="464" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bobrov-166x220.jpeg 166w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bobrov-366x486.jpeg 366w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bobrov-113x150.jpeg 113w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bobrov-150x199.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bobrov-300x398.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bobrov-600x796.jpeg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bobrov-696x924.jpeg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bobrov.jpeg 740w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Бобров Олександр Олексійович (1850—1904) х<span lang="UK">ірург-новатор, винахідник, доктор медицини (1880). </span> Олександр Олексійович народився в місті Орел. Медичну освіту з відзнакою здобув на медичному факультеті Московського університету (1874). У 1875–1877 роках працював ординатором госпітальної хірургічної клініки Московського університету. Під час російсько-турецької війни (1877) служив лікарем у діючій армії. Після війни удосконалював хірургічні навички за кордоном. <strong>У подальшому працював на таких посадах:</strong> <ul> <li>доцент кафедри оперативної хірургії та хірургічної анатомії Московського університету (1884–1885),</li> <li>професор цієї ж кафедри (1885–1892),</li> <li>консультант при хірургічному відділенні Басманної лікарні (з 1884),</li> <li>керівник хірургічної клініки Ново-Катерининської лікарні (1892),</li> <li>завідувач факультетської клініки Московського університету (1892–1904).</li> </ul> У 1880 році захистив докторську дисертацію: «Про механізм переломів трубчастих кісток від дії куль і лікування вогнепальних переломів кінцівок». Був професором і головою Московського хірургічного товариства. Автор близько 60 наукових праць. <strong>Основні напрями наукової діяльності:</strong> <ul> <li>нейрохірургія,</li> <li>хірургічне лікування урологічних захворювань,</li> <li>судинна хірургія,</li> <li>гінекологія,</li> <li>щелепно-лицева хірургія,</li> <li>травматологія та ортопедія,</li> <li>хірургія грудної порожнини,</li> <li>анестезіологія.</li> </ul> <strong>Наукові досягнення та винаходи:</strong> <ul> <li>розробка методик оперативних втручань у галузі хірургії печінки, нирок і кісток,</li> <li>впровадження оперативного доступу до червоподібного відростка та обробки його кукси,</li> <li>визначення проекцій кровоносних судин, нервів і органів на поверхню тіла,</li> <li>запропонував спосіб ушивання грижових воріт при пахових грижах (спосіб Боброва-Шампіоньєра),</li> <li>винахід апарата для підшкірного вливання (апарат Боброва).</li> </ul> <strong>Інша діяльність:</strong> <ul> <li>засновник консервативного напряму в лікуванні кісткового туберкульозу у дітей,</li> <li>ініціатор створення у 1902 році в Алупці (Крим) дитячого санаторію для лікування кісткового туберкульозу, який нині носить ім’я О. О. Боброва.</li> </ul> <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Боброва О. О., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Курс оперативной хирургии и хирургической анатомии (1889). Шифр зберігання: 617.9(02) Б-725</li> <li>Оперативная хирургия. Ч. 1. Курс лекций (б.г.). Шифр зберігання: 617.9 Б-725</li> <li>Описание факультетской хирургической клиники (1897). Шифр зберігання:610.2 Б-725</li> <li>Руководство к изучению хирургических повязок. Десмургия (1915). Шифр зберігання: 617.93 Б-725</li> <li>Руководство к хирургической анатомии (1892). Шифр зберігання: 611.9 Б-725</li> <li>Современная хирургия в деле врачевания. Речь, произнесенная на первом общем собрании членов VII съезда Общества русских врачей в память Н.И. Пирогова (1889). Шифр зберігання: 617 Б-725</li> <li>Учение о вывихах. Курс лекций (1890). Шифр зберігання: 617.3 Б-725</li> <li>Что делать при упадке деятельности сердца во время хлороформирования (при хлорофорном syncope) (1892). Шифр зберігання: 617.9 Б-725</li> </ol>2025-05-302025-05-31YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/bobrov-oleksandr-oleksiyovych-1850-1904/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bobrov-166x220.jpeg;350;464,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bobrov-166x220.jpeg;350;464,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bobrov-166x220.jpeg;350;464,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/bobrov-166x220.jpeg;350;464ai1ec-9673@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Розенфельд Леонід Георгійович (1930–2016)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/rozenfeld.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23352" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/rozenfeld.jpg" alt="Головна" width="350" height="347" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/rozenfeld.jpg 200w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/rozenfeld-152x150.jpg 152w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/rozenfeld-150x149.jpg 150w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Розенфельд Леонід Георгійович (1930–2016) вчений у галузі медичної радіології, доктор медичних наук, професор, академік НАМН України, член-кореспондент НАН України <strong>Наукові та академічні звання:</strong> <ul> <li>Доктор медичних наук — 1973</li> <li>Професор — 1988</li> <li>Член-кореспондент НАН України — 1991</li> <li>Академік НАМН України — 2000</li> <li>Заслужений діяч науки і техніки України — 1989</li> </ul> <strong>Керівні посади:</strong> <ul> <li>Заступник директора з наукової роботи Інституту отоларингології НАМН України — з 1994</li> <li>Начальник науково-координаційного управління НАМН України — 1994–2007</li> <li>Віце-президент НАМН України — 2007–2011</li> </ul> <strong>Наукова діяльність:</strong> Леонід Розенфельд — один із провідних вчених у галузі медичної радіології та променевої діагностики, відомий своїм вагомим внеском у розвиток методів візуалізації в отоларингології та онкології. Його наукові здобутки охоплюють низку напрямів: <strong>Основні наукові досягнення:</strong> <ul> <li>Систематизував рентгенологічні ознаки хвороб оперованого та штучного стравоходу.</li> <li>Розвинув основи рентгенодіагностики захворювань голови та шиї.</li> <li>Один із засновників нового напряму — дистанційної термографії як неіонізуючого, безпечного та екологічно чистого методу діагностики.</li> <li>Ініціатор створення першого в Україні Центру клінічної термодіагностики, школи термодіагностики, служби термографії.</li> <li>Один із авторів нового напряму в клінічній онкології — інтегративної радіомодифікованої терапії злоякісних пухлин голови та шиї.</li> <li>Розробив концепцію неіонізуючої діагностики на основі подвійного електронно-ядерного резонансу.</li> <li>Вивчав застосування магнітно-резонансної та спіральної комп’ютерної томографії для діагностики пухлин спинного мозку, краніо-орбіто-синусоназальних новоутворень.</li> <li>Досліджував механізми демінералізації кісток людини при космічних польотах із використанням методів:</li> <li>електронного парамагнітного резонансу (EPR)</li> <li>ядерно-магнітного резонансу (NMR)</li> <li>подвійного електронно-ядерного резонансу (ENDOR)</li> </ul> Ці розробки мали значення не лише для космічної медицини, але й для імплантології в ортопедії, травматології, стоматології. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Розенфельда Л.Г.:</strong> <ol> <li>Рентгенодиагностика дивертикулов пищевода и их осложнений (1966). Шифр зберігання 616.3 Р-646</li> <li>Рентгенодиагностика болезней оперированного и искусственного пищевода (1973). Шифр зберігання Р-12403</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Розенфельда Л. Г., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Радіологічна термінологія (українська, англійська, російська): довідник (1999). Шифр зберігання В-4912</li> <li>Основы клинической дистанционной термодиагностики (1988). Шифр зберігання Б-59373</li> <li>Неионизирующие методы лучевой диагностики заболеваний околоносовых пазух (1994). Шифр зберігання Б-72651</li> <li>Магнітнорезонансні зображення. Фізичні принципи, поняття, термінологія (2003). Шифр зберігання В-6159</li> </ol>2025-06-032025-06-04YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-leonid-georgijovych-rozenfeld/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/rozenfeld.jpg;350;347,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/rozenfeld.jpg;350;347,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/rozenfeld.jpg;350;347,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/rozenfeld.jpg;350;347ai1ec-9696@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Верхоглядова Тетяна Петрівна (1925 – 2006)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/verhoglyadova.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23333" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/verhoglyadova-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/verhoglyadova-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/verhoglyadova-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/verhoglyadova-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/verhoglyadova-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/verhoglyadova-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/verhoglyadova.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Верхоглядова Тетяна Петрівна
(1925 – 2006) — доктор медичних наук (1970), професор (1977), завідувачка лабораторії культивування тканин Інституту нейрохірургії імені А.П. Ромоданова (з 1983). Тетяна Петрівна народилася в м. Києві. Медичну освіту здобула в Київському медичному інституті (1953). У 1953–1956 рр. навчалася в аспірантурі та працювала в Київському науково-дослідному інституті нейрохірургії (нині — Інститут нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова НАМН України). <strong>Професійний шлях:</strong> <ul> <li>молодший науковий співробітник (1956–1961),</li> <li>старший науковий співробітник (1962–1975),</li> <li>керівник відділу нейропатоморфології (1976–1983),</li> <li>провідний науковий співробітник (з 1992).</li> </ul> У 1958 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Патоморфология эпендимом», а в 1970 році — докторську дисертацію:
«Макрогліальні пухлини головного мозку (патоморфологія, гістохімія, культура тканин)».
З 1977 року — професор. У 1962 році організувала лабораторію культивування тканин, якою керувала до 1992 року. Авторка 156 наукових публікацій, серед яких — 5 монографій (у співавторстві) та 5 винаходів (у співавторстві). <strong>Основні напрями наукової діяльності:</strong> <ul> <li>нейроонкологія (структурно-біологічні властивості пухлин головного мозку),</li> <li>культивування пухлин нервової системи,</li> <li>дослідження черепно-мозкової травми.</li> </ul> Під її науковим керівництвом та за консультативної участі захищено 5 докторських і 18 кандидатських дисертацій. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Верхоглядової Т. П.:</strong> <ol> <li>Патоморфология эпендимом (1957). Шифр зберігання 616.8 В-363</li> <li>Макроглиальные опухоли головного мозга. Патоморфология, гистология, культура ткани (1970). Шифр зберігання 1970 В-363</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Верхоглядової Т. П., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Нейрохирургическое лечение психических заболеваний (1997). Шифр зберігання Б-76844</li> <li>Саркомы головного мозга (1877). Шифр зберігання Б-24490</li> </ol>2025-06-062025-06-07YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-tetyana-petrivna-verhoglyadova/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/verhoglyadova-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/verhoglyadova-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/verhoglyadova-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/verhoglyadova-176x220.jpg;350;438ai1ec-23334@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Котляренко Борис Миколайович (1900–1969)

Котляренко Борис Миколайович (1900–1969)
- інфекціоніст, доцент, кандидат медичних наук, полковник медичної служби. Борис Миколайович народився в місті Ряжськ (нині — Рязанська область, Російська Федерація). У 1925 році закінчив медичний факультет Ленінградського інституту медичних знань. <strong>Професійна діяльність:</strong> <ul> <li>лікар на будівництві Волховської ГЕС та ординатор інфекційної лікарні м. Ленінграда (1925–1931, 1933–1936);</li> <li>головний лікар китобійної флотилії «Слава» (1932–1933);</li> <li>начальник медичної служби військового шпиталю м. Луга, Ленінградська область (1936–1938);</li> <li>асистент кафедри інфекційних хвороб Ленінградського інституту вдосконалення лікарів (1938–1941);</li> <li>епідеміолог фронту в роки Другої світової війни (1941–1946);</li> <li>головний інфекціоніст Ленінградського обласного відділу охорони здоров’я (1946–1947);</li> <li>головний лікар протитуляремійної станції Ленінградської області (1947–1950).</li> </ul> З 1950 року працював у Львівському медичному інституті: <ul> <li>доцент кафедри інфекційних хвороб (1950);</li> <li>завідувач кафедри інфекційних хвороб (1951–1969);</li> <li>головний лікар інфекційної клініки Львівського медінституту;</li> <li>головний інфекціоніст Львівського обласного відділу охорони здоров’я.</li> </ul> <strong>Наукова діяльність:</strong> У 1943 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «К генезу кожных реакций». У 1951 році отримав вчене звання доцента. Автор 76 наукових праць.
Під його керівництвом захищено 3 докторські та 23 кандидатські дисертації. <strong>Основні напрями наукових досліджень:</strong> розробка та впровадження ефективних методів діагностики й лікування:
дизентерії, кашлюку, дифтерії, ящура, туляремії, правця, гнійних менінгітів, енцефалітів, черевного та висипного тифу. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві Котляренко Б. М.:</strong> Инфекционные болезни (Сборник статей под ред. Котляренко Б. Н. ) (1959). Шифр зберігання: 616.9 И-742025-06-062025-06-07YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/kotliarenko-borys-mykolayovych-1900-1969/freeai1ec-9702@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Руднєв Іван Михайлович (1910–1970)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/rudnev.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23356" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/rudnev.jpg" alt="Головна" width="350" height="280" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/rudnev.jpg 200w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/rudnev-188x150.jpg 188w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/rudnev-150x120.jpg 150w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Руднєв Іван Михайлович (1910–1970) видатний український педіатр, науковець, засновник педіатричної кардіоревматології та алергології в Україні <strong>Кар’єрний шлях</strong> <ul> <li>Починав як лікар-педіатр і викладач у Дніпропетровську</li> <li>Працював на Львівщині</li> <li>Очолив кафедру госпітальної педіатрії у Київському медичному інституті (КМІ)</li> <li>Об’єднав три потужні педіатричні школи: Дніпропетровську, Львівську, Київську</li> </ul> <strong>Наукова діяльність</strong> <ul> <li>Кандидатська дисертація (1941) – новаторське лікування гнійних плевритів у дітей стрептоцидом</li> <li>Докторська дисертація (1962) – «Функціональний стан судин при ревматизмі у дітей»</li> <li>Один із засновників дитячої кардіоревматології в СРСР</li> <li>Першим в Україні застосував глюкокортикоїди для лікування алергічних та автоімунних хвороб у дітей</li> </ul> <strong>Наукова школа</strong> Засновник школи дитячої кардіології та алергології <strong>Розроблено:</strong> <ul> <li>Новий метод гіпосенсибілізації при бронхіальній астмі</li> <li>Алгоритми диференціальної діагностики вроджених та набутих уражень серця</li> </ul> Підготував: 5 докторів наук, 19 кандидатів наук <strong>Освітня діяльність</strong> <ul> <li>Активно реформував підготовку педіатрів у субординатурі та інтернатурі</li> <li>Автор методичних матеріалів з клінічної роботи студентів</li> <li>Ініціював видання підручника «Дитячі хвороби»</li> </ul>   <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Руднєва І. М.:</strong> Функциональное состояние сосудов при ревматизме у детей (1962). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-833 <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Руднєва І. М., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Бронхіальна астма у дітей (Поради батькам) (1972). Шифр зберігання: А-107</li> <li>Диагностика и лечение ревматизма у детей (1964). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-833</li> <li>Краткое пособие для субординаторов и врачей-интернов по методике работы в детских учреждениях (Под ред. проф. И. И. Руднева) (1969). Шифр зберігання: 1969 К786</li> <li>Методические указания по организации борьбы с ревматизмом у детей (Материалы по обмену опытом) (1951). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-833</li> <li>Практическая кардиология детского возраста (1969). Шифр зберігання: 1969 Р833и</li> <li>Применение глюкортикоидов у детей (1969). Шифр зберігання: 1969 Р 833и</li> <li>Ревматизм у дітей і боротьба з ним (1958). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-833</li> <li>Як запобігти ревматизму і ревматичним захворюванням серця у дітей (1961). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-83</li> </ol> <strong>А також у фонді є видання про Руднєва І. М.</strong> Жизнь, отданная детям: к столетию со дня рождения проф. Руднева Ивана Михайловича (2010). Шифр зберігання: Б-90297 Рудневы медики и биологи (2002). Шифр зберігання: Б-838012025-06-102025-06-11YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-ivan-myhajlovych-rudnyev/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/rudnev.jpg;350;280,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/rudnev.jpg;350;280,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/rudnev.jpg;350;280,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/rudnev.jpg;350;280ai1ec-9704@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Яновський Феофіл Гаврилович (1860-1928)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/yanovskuy.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23358" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/yanovskuy-146x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="528" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/yanovskuy-146x220.jpeg 146w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/yanovskuy-99x150.jpeg 99w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/yanovskuy-150x226.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/yanovskuy.jpeg 183w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Яновський Феофіл Гаврилович (1860-1928) терапевт, академік Всеукраїнської академії наук, доктора медицини, професор <strong>Походження</strong> <ul> <li>Походив із старовинного дворянського роду Гоголів-Яновських.</li> <li>Далекий родич Миколи Гоголя.</li> </ul> <strong>Освіта</strong> <ul> <li>Закінчив Київську гімназію на Подолі із золотою медаллю.</li> <li>Володів німецькою, французькою, англійською мовами.</li> <li>Найкращий випускник медичного факультету Київського університету.</li> <li>Формування як лікаря Ординатор у Карла Трітшеля, що мав великий вплив на нього.</li> <li>Стажування в клініках і лабораторіях Берліна та Парижа.</li> <li>Заснував першу в Києві бактеріологічну лабораторію для діагностики туберкульозу (Олександрівська лікарня).</li> </ul> <strong>Наукова та викладацька діяльність</strong> <strong>Професор</strong>: <ul> <li>Одеського університету (1904)</li> <li>Київського університету (1905–1921)</li> <li>Київського медичного інституту (1921–1928)</li> <li>Засновник київської терапевтичної школи.</li> </ul> Автор понад 60 наукових праць (інфекції, туберкульоз, легені, нирки, ШКТ). <ul> <li>Редактор першого видання Великої медичної енциклопедії.</li> <li>Ініціатор створення санаторіїв проти туберкульозу.</li> <li>Перший лікар — академік Всеукраїнської академії наук.</li> </ul> Лікував видатних діячів: Леся Українка, Іван Карпенко-Карий, Марія Заньковецька, Михайло Старицький, Володимир Короленко. Не відмовив жодному пацієнту за 45 років практики. Часто не брав грошей, допомагав бідним матеріально. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві Яновського Ф.Г.:</strong> <ol> <li>Современное положение диагностики рака желудка (1926). Шифр зберігання: 616.3 Т-669</li> <li>Диагностика заболеваний почек в связи с их патологией (1927). Шифр зберігання: 616.6 Я-646</li> <li>Язва желудка (1928). Шифр зберігання: 616.3 Я-401</li> <li>Эмфизема легких. Частная патология и терапия внутренних болезней. Т.3, вип.1, розділ 18. (1927). Шифр зберігання: 616(02) Ч-253</li> <li>Туберкулез легких (патология, клиника и лечение) (1931). Шифр зберігання: 616.2 Я-646</li> </ol>2025-06-122025-06-13YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-feofil-gavrylovych-yanovskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/yanovskuy-146x220.jpeg;350;528,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/yanovskuy-146x220.jpeg;350;528,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/yanovskuy-146x220.jpeg;350;528,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/yanovskuy-146x220.jpeg;350;528ai1ec-23335@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Варес Евальд Янович (1925–2010)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/vares.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23336" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/vares-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/vares-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/vares-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/vares-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/vares.jpg 250w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Варес Евальд Янович (1925–2010)
стоматолог, доктор медичних наук, професор Варес Евальд народився в місті Ленінград (нині — Санкт-Петербург, Російська Федерація). Учасник бойових дій у німецько-радянській війні. У 1949 році з відзнакою закінчив Казанський стоматологічний інститут.
У 1950–1953 роках працював викладачем Омської зуболікарської школи.
У 1953–1955 роках навчався в аспірантурі на кафедрі гістології та ембріології 1-го Московського медичного інституту. У 1955 році захистив кандидатську дисертацію на тему:
«Реакція сполучної тканини на поліметилметакрилат і реакція тканин пародонта на імплантацію зубів». <strong>Професійна діяльність:</strong> <ul> <li>асистент кафедри гістології та ембріології 2-го Московського медичного інституту (1955–1959);</li> <li>завідувач відділу ортодонтії Одеського НДІ стоматології (1959–1965);</li> <li>завідувач кафедри ортопедичної стоматології Донецького медичного інституту (1965–1971).</li> </ul> У 1967 році захистив докторську дисертацію на тему:
«Закономірності росту лицевого скелета та їх значення для практики ортодонтії».
У 1968 році отримав вчене звання професора. <ul> <li>З 1972 року працював у Львівському медичному інституті:</li> <li>завідувач кафедри ортопедичної стоматології (1972–1982);</li> <li>завідувач лабораторії технології зубних протезів (1983–1993);</li> <li>професор кафедри хірургічної ортопедичної стоматології (1993–1995).</li> </ul> <strong>Наукова діяльність:</strong> Автор близько 140 наукових публікацій, зокрема 12 монографій. <strong>Основні напрями досліджень:</strong> <ul> <li>морфологічна перебудова тканин при ортодонтичній дії в ділянці вісцерального скелета;</li> <li>закономірності росту кісткових структур лицевого скелета та їх використання в усуненні зубощелепових деформацій;</li> <li>удосконалення технологій виготовлення зубних протезів та ортодонтичних апаратів.</li> </ul> Науковий керівник та консультант:
4 докторських та 38 кандидатських дисертацій. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Вареса Е. Я.:</strong> <ol> <li>Реакция соединительной ткани на полиметилметакрилат и реакция тканей амфодонта на имплантацию искусственных зубов : автореферат дис. … канд. мед. наук (1955). Шифр зберігання: 616.31 В-18а</li> <li>Закономерности роста челюстных костей и их значение для практики ортодонтии : автореферат дис. … д-ра мед. наук (1967). Шифр зберігання: 611.3 В-18</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Вареса Е. Я., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Замещающие протезы верхней челюсти (1981). Шифр зберігання: Б-37700</li> <li>Протезы с фарфоровыми зубами (1982). Шифр зберігання: Б-40174</li> <li>Литьевое прессование зубочелюстных протезов из пластмасс (1984). Шифр зберігання: Б-48689</li> <li>Централизованное изготовление зубных протезов с использованием новой и усовершенствованной технологии (1992). Шифр зберігання: Б-73747</li> <li>Восстановление полной утраты зубов. Новые и усовершенствованные технологические положения (1993). Шифр зберігання: Б-72133</li> <li>Изготовление зубных мостовидных протезов без абразивной обработки зубов. Решения. Вопросы. Проблемы. Перспективы (1993). Шифр зберігання: Б-73746</li> <li>Реальный путь профилактики кариеса и пародонтоза: морфогенетический анализ причин и механизма возникновения кариеса и пародонтоза (1998). Шифр зберігання: Б-77416</li> <li>Пародонтоз: морфогенетическое объяснение. Эффективное устранение воспалительных процессов (1999). Шифр зберігання: Б-77415</li> <li>Морфогенетическое обоснование и физико-химические основы лечения пародонтоза (2000). Шифр зберігання: В-18КолБЕР</li> <li>Изготовление зубных и зубочелюстных протезов, ортодонтических, лечебных и вспомогательных аппаратов из литьевых термопластов медицинской чистоты. Проблемы, вопросы, решения, перспективы (2002). Шифр зберігання: Б-81093</li> </ol>2025-06-172025-06-18YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/yanovych-vares-evald-1925-2010/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/vares-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/vares-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/vares-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/vares-176x220.jpg;350;438ai1ec-9709@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Гамбург Агнеса Михайлівна (1900–1980)

Гамбург Агнеса Михайлівна (1900 – 1980)
cудовий медик, доктор медичних наук, професор У 1924 році закінчила медичний факультет Саратовського університету. Після завершення навчання працювала лаборантом, а згодом — асистентом кафедри судової медицини. <strong>Науково-організаційна діяльність:</strong> <ul> <li>активна учасниця створення Науково-дослідного інституту судових експертиз Івановської промислової області, де працювала заступником директора, а з 1934 року — директором;</li> <li>1934 — захист кандидатської дисертації;</li> <li>з 1937 року — завідувач кафедри судової медицини 2-го Київського медичного інституту;</li> <li>1942 — захист докторської дисертації «Судебно-медицинская экспертиза обвиняемого»;</li> <li>1945 — присвоєне вчене звання професора;</li> <li>1938–1972 — організатор і незмінний завідувач кафедри судової медицини Київського інституту удосконалення лікарів.</li> </ul> <strong>Інституційні ролі:</strong> <ul> <li>з 1951 року — заступниця начальника Республіканського бюро судово-медичної експертизи;</li> <li>з 1949 року — голова правління Київського наукового товариства судових медиків і криміналістів (з часу його заснування);</li> <li>ініціаторка створення та заступниця голови Українського наукового товариства судових медиків і криміналістів.</li> </ul> <strong>Наукова діяльність:</strong> авторка близько 100 наукових публікацій, зокрема 4 монографій; <ul> <li>дослідження присвячені:</li> <li>судово-медичній травматології;</li> <li>методам дослідження речових доказів;</li> <li>судовій відповідальності лікарів;</li> <li>історії судової медицини.</li> </ul>2025-06-182025-06-19YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-agnesa-myhajlivna-gamburg-2/freeai1ec-23338@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Малихіна Раїса Іванівна (1915–2002)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/maluhina.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23339" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/maluhina-183x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="420" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/maluhina-183x220.jpg 183w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/maluhina-405x486.jpg 405w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/maluhina-125x150.jpg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/maluhina-150x180.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/maluhina-300x360.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/maluhina.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Малихіна Раїса Іванівна (1915–2002)
акушер-гінеколог, доктор медичних наук, професор У 1940 році закінчила Харківський медичний інститут. <strong>Професійна діяльність:</strong> <ul> <li>асистент, доцент, завідувач кафедри акушерства та гінекології Українського інституту удосконалення лікарів (м. Харків) — 1959–1962 рр.;</li> <li>з 1962 по 1982 рік — завідувач кафедри акушерства та гінекології №3 Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця.</li> </ul> <strong>Наукові ступені та звання:</strong> <ul> <li>Кандидатська дисертація (1950): «Вплив синестролу на вагінальний цикл жінки при геморагічній метропатії»;</li> <li>Докторська дисертація (1958): «Діагностика туберкульозу статевих органів жінки»;</li> <li>Професор — з 1960 року.</li> </ul> <strong>Наукова та громадська діяльність:</strong> <ul> <li>голова Київського наукового товариства акушерів-гінекологів;</li> <li>голова методичної комісії при Вченій раді МОЗ УРСР;</li> <li>член методичної комісії Міністерства освіти СРСР;</li> <li>член секції Комітету з присудження Державних премій при Раді Міністрів УРСР;</li> <li>член редколегій низки фахових медичних журналів.</li> </ul> <strong>Науковий доробок:</strong> Автор понад 400 наукових публікацій, зокрема: <ul> <li>«Туберкулез половых органов женщин» (1976);</li> <li>«Значение клеточных иммунологических реакций в диагностике и определении степени активности туберкулеза половых органов женщин» (1981);</li> <li>«Применение левамизола в комплексной терапии женщин, больных туберкулезом половых органов» (1983).</li> </ul> <strong>Основні напрями досліджень:</strong> <ul> <li>обмінні процеси під час фізіологічної та патологічної вагітності, пологів, у матері та новонародженого;</li> <li>перебіг вагітності та пологів у хворих на туберкульоз легень;</li> <li>діагностика та лікування туберкульозу геніталій. Науковий консультант та керівник:
2 докторських і 17 кандидатських дисертацій.</li> </ul>2025-06-182025-06-19YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/malykhina-raisa-ivanivna-1915-2002/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/maluhina-183x220.jpg;350;420,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/maluhina-183x220.jpg;350;420,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/maluhina-183x220.jpg;350;420,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/maluhina-183x220.jpg;350;420ai1ec-23341@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Файншмідт Ісаак Ілліч (1875–1940)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/faynshmit.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23343" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/faynshmit-179x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="431" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/faynshmit-179x220.jpg 179w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/faynshmit-122x150.jpg 122w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/faynshmit-150x185.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/faynshmit-300x369.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/faynshmit.jpg 325w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Файншмідт Ісаак Ілліч (1875–1940)
терапевт, фтизіатр, заслужений діяч науки УРСР, заслужений професор УРСР <strong>Освіта та рання кар’єра:</strong> Народився в м. Орел (нині — Російська Федерація). Закінчив медичний факультет Харківського університету (1899). <ul> <li>1899–1901 — курсант-екстерн при факультетській терапевтичній клініці професора Оболенського.</li> <li>1901–1903 — стажувався в 1-й медичній клініці Берлінського університету під керівництвом професора Лейдена, слухав курси в клініках і лабораторіях Берліна.</li> <li>1903–1904 — понадштатний ординатор госпітальної терапевтичної клініки Харківського університету.</li> <li>1904–1905 — учасник російсько-японської війни.<strong>Професійна діяльність:</strong></li> <li>1905–1923 — ординатор, згодом асистент госпітальної терапевтичної клініки Харківського університету.</li> <li>1907, 1909, 1911, 1913 — стажування у клініках Німеччини, Бельгії, Англії з питань внутрішніх хвороб та боротьби з туберкульозом.</li> <li>1910 — організував безкоштовну лікарню для хворих на туберкульоз.</li> <li>1921 — один із організаторів Українського туберкульозного інституту в Харкові; директор (1922–1940).</li> <li>1923–1931 — завідувач кафедри туберкульозу Харківського медичного інституту.</li> <li>1924–1940 — завідувач факультетської терапевтичної клініки того ж інституту.</li> <li>1931 — ініціатор створення Українського інституту клінічної медицини, керівник терапевтичної клініки при ньому (1931–1940).</li> </ul> <strong>Громадська та науково-організаційна діяльність:</strong> <ul> <li>Засновник Харківського відділу Всеросійської ліги боротьби з туберкульозом (1912).</li> <li>Голова та заступник голови Українського товариства терапевтів.</li> <li>Член президії Вченої ради Наркомату охорони здоров’я УРСР.</li> <li>Член Ради директорів низки наукових інститутів.</li> <li>Голова бюро терапевтичної секції та голова правління Харківського медичного товариства (1924–1925).</li> <li>Редактор терапевтичного відділу журналу «Врачебное дело».</li> <li>Організатор перших українських з’їздів терапевтів і фтизіатрів.</li> <li>Представник СРСР на міжнародних з’їздах, стажувався в клініках Європи (1923, 1924, 1926, 1928, 1931, 1934).</li> </ul> <strong>Наукова діяльність:</strong> Автор 32 наукових праць. <strong>Основні напрями:</strong> <ul> <li>патогенез і діагностика туберкульозу;</li> <li>пневмонії;</li> <li>захворювання серцево-судинної системи;</li> <li>діабет;</li> <li>організація протитуберкульозної допомоги.</li> <li>Ініціатор створення мережі протитуберкульозних диспансерів в Україні.</li> </ul>2025-06-182025-06-19YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/faynshmidt-isaak-illich-1875-1940/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/faynshmit-179x220.jpg;350;431,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/faynshmit-179x220.jpg;350;431,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/faynshmit-179x220.jpg;350;431,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/faynshmit-179x220.jpg;350;431ai1ec-23344@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Юріхін Анатолій Павлович (1900 – ?)

Юріхін Анатолій Павлович (1900 – дата смерті не встановлена)
хірург, доктор медичних наук, професор <strong>Освіта та рання діяльність:</strong> <ul> <li>1919 — закінчив школу бджільництва, працював інструктором.</li> <li>1920–1921 — служив у Червоній армії.</li> <li>1921–1927 — навчався на медичних факультетах Костромського та 2-го Московського університетів.</li> </ul> <strong>Професійна діяльність:</strong> <ul> <li>1928–1933 — лікар у Середньо-Волзькому краї.</li> <li>1933–1939 — головний лікар і завідувач хірургічного відділення лікарень Куйбишевської області.</li> <li>1939–1942 — викладач Куйбишевської військово-медичної академії.</li> <li>1942–1944 — асистент,
1944–1954 — доцент Куйбишевського медичного інституту.</li> <li>1954–1974 — завідувач кафедри загальної хірургії Вінницького медичного інституту.</li> </ul> <strong>Наукові ступені та звання:</strong> <ul> <li>1942 — кандидат медичних наук (дисертація: «Концевые артерио-венозные аневризмы»).</li> <li>1953 — доктор медичних наук (дисертація: «Экспериментально-клинические наблюдения над острой полной непроходимостью пищеварительного тракта»).</li> <li>1955 — присвоєно вчене звання професора.</li> </ul> <strong>Основні напрями досліджень:</strong> <ul> <li>патогенез гострої кишкової непрохідності з позицій нейрогуморальної регуляції;</li> <li>роль інтоксикації в розвитку ускладнень;</li> <li>патоморфологічні зміни в органах і тканинах при непрохідності;</li> <li>лікувальна тактика та віддалені результати оперативного втручання;</li> <li>клінічне випробування білкового кровозамінника БК-8.</li> </ul>2025-06-182025-06-19YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/yurikhin-anatoliy-pavlovych-1900/freeai1ec-9761@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Рогачова Валентина Сергіївна (1920 – 2009)

Рогачова Валентина Сергіївна (1920 – 2009) визначна хірургиня, педагог, доктор медичних наук (1964), професор (1966), «Відмінник охорони здоров’я УРСР», автор понад 200 наукових праць <strong>Освіта і початок кар’єри</strong> <ul> <li>1941 – закінчила Томський медичний інститут за військово-польовою хірургією (прискорена програма)</li> <li>Учасниця ліквідації епідемії висипного тифу в Томську</li> <li>Працювала в амбулаторії та на лікарській дільниці в Алтайському краї</li> <li>Військова служба (Друга світова війна) 1942–1945 – хірург у медсанбатах Калінінського та 2-го Прибалтійського фронтів</li> <li>Учасниця визволення Смоленська, Орші, Риги</li> <li>Звання: майор медичної служби</li> </ul> Нагороди: ордени Вітчизняної війни ІІ ст., Червоної Зірки, медалі (зокрема «За бойові заслуги») <strong>Наукова та медична діяльність</strong> <ul> <li>1949 – першою у світі виконала резекцію рубцевого стравоходу з пластикою тонкою кишкою через абдомінально-шийний доступ</li> <li>1952 – кандидатська дисертація: «Зміни стравоходу після хімічного опіку»</li> <li>1963 – докторська дисертація: «Хирургическое лечение больных раком пищевода»</li> <li>Посади 1952–1963 – старший науковий співробітник НДІ онкології (Томськ)</li> <li>1966–1970 – завідувачка кафедри шпитальної хірургії (Томськ)</li> <li>1970–1981 – завідувачка кафедри хірургічних хвороб педіатричного факультету Київського медичного інституту</li> <li>1981–1989 – професор-консультант тієї ж кафедри</li> </ul> <strong>Наукові інтереси</strong> Хірургія стравоходу, Реконструктивно-відновні операції Керівництво: 7 кандидатських, 1 докторська дисертація2025-06-202025-06-21YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-valentyna-sergiyivna-rogachova/freeai1ec-23345@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Бродська Інна Олександрівна (1920 — 2012)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/Brodsyka.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23346" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/Brodsyka-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/Brodsyka-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/Brodsyka-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/Brodsyka-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/Brodsyka-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/Brodsyka-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/Brodsyka.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Бродська Інна Олександрівна (1920 — 2012)
патологоанатом, науковиця, дослідниця пухлин головного мозку Інна Олександрівна народилася в місті Іваново (тепер — Російська Федерація).
У 1946 році закінчила Івановський медичний інститут. У 1947–1950 рр. навчалася в аспірантурі. <strong>Професійна діяльність</strong> (у Київському НДІ нейрохірургії, нині — Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України): <ul> <li>1950–1958 — молодший науковий співробітник;</li> <li>1958–1962 — старший науковий співробітник;</li> <li>1962–1992 — керівник лабораторії гістохімії;</li> <li>1992–1993 — провідний науковий співробітник відділу нейропатоморфології. Наукові здобутки:</li> <li>У 1953 р. захистила кандидатську дисертацію «Гистоструктура и характер роста глиом».</li> <li>У 1971 р. — докторську дисертацію «Характеристика степени злокачественности глиальных опухолей головного мозга».</li> </ul> Автор 119 наукових публікацій, зокрема 30 у співавторстві. <strong>Основні напрями наукової діяльності:</strong> <ul> <li>морфологічні та гістохімічні дослідження пухлин головного мозку;</li> <li>судинна патологія мозку;</li> <li>вивчення післяопераційних ускладнень у хворих із пухлинами ЦНС.</li> <li>Підготувала 9 кандидатів наук.</li> </ul>2025-06-222025-06-23YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/brodska-inna-oleksandrivna-1920-2012/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/Brodsyka-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/Brodsyka-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/Brodsyka-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/Brodsyka-176x220.jpg;350;438ai1ec-23349@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Гриньов Даміан Петрович (1879 — 1934)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/grunov.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23350" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/grunov-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="437" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/grunov-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/grunov-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/grunov-150x187.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/grunov.jpeg 201w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Гриньов Даміан Петрович (1879 — 1934)
мікробіолог, науковець, викладач Даміан Петрович народився в місті Курськ. У 1898 році закінчив Курську гімназію із золотою медаллю. Медичну освіту здобув на медичному факультеті Харківського університету (1904). Упродовж 1904–1906 років додатково навчався на історико-філологічному факультеті того ж університету. З 1906 по 1909 рік працював дільничим лікарем в Олександрійському повіті. У 1909 році, за запрошенням професора О. В. Репрева, повернувся до Харківського університету для підготовки до професорського звання на кафедрі загальної патології. У 1910 році захистив докторську дисертацію:
«К вопросу об окислительных процессах при экстирпации поджелудочной железы (экспериментальное исследование)». У 1911–1912 роках проходив наукове стажування: <ul> <li>у Санкт-Петербурзі — у лабораторіях професорів Зільбер-Шумової та В. В. Підвисоцького,</li> <li>у Берліні — у професора Міхаеліса,</li> <li>у Парижі — в Інституті Пастера, де працював під керівництвом І. І. Мечникова та О. М. Безредка.</li> <li>У 1913–1914 роках — доцент із мікробіології при кафедрі патологічної фізіології Харківського університету.
Із 1914 року — завідувач кафедри бактеріології в Жіночому медичному інституті.</li> </ul>2025-07-122025-07-13YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/hrynov-damian-petrovych-1879-1934/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/grunov-176x220.jpeg;350;437,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/grunov-176x220.jpeg;350;437,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/grunov-176x220.jpeg;350;437,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/05/grunov-176x220.jpeg;350;437ai1ec-23412@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Бєлоусов Володимир Олександрович
(1895 – 1971)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/belousov.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-23413 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/belousov-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="437" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/belousov-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/belousov-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/belousov-150x187.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/belousov.jpeg 201w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Бєлоусов Володимир Олександрович
(1895 – 1971) — педіатр, доктор медичних наук, член-кореспондент АМН СРСР, Заслужений діяч науки УРСР. Народився в місті Курськ у родині службовця.
У 1917 році закінчив медичний факультет Харківського університету. <strong>Професійна діяльність:</strong> <ul> <li>1918–1921 — ординатор клініки дитячих хвороб Харківського університету.</li> <li>1921–1938 — пройшов шлях від асистента до завідувача кафедри педіатрії Харківського медичного інституту.</li> <li>1937 — захистив докторську дисертацію на тему:
«Материалы к вопросу о белковом рационе здорового и больного школьника в возрасте 8–11 лет».</li> <li>1938–1941 — завідувач кафедри дитячих хвороб лікувального факультету ХМІ.</li> <li>1944–1965 — завідувач кафедри педіатрії педіатричного факультету ХМІ.</li> <li>1946–1952 — заступник директора Харківського медичного інституту з навчальної та наукової роботи. Громадська та наукова діяльність:</li> <li>1954–1971 — голова Харківського товариства дитячих лікарів.</li> <li>З 1954 — голова Обласної ради з лікувально-профілактичної допомоги дітям.</li> <li>Член правління Українського республіканського та Всесоюзного товариств дитячих лікарів.</li> <li>Член Вченої ради МОЗ УРСР.</li> <li>Член редколегій низки фахових медичних журналів.</li> </ul> У 1957 році обраний членом-кореспондентом Академії медичних наук СРСР та удостоєний звання Заслужений діяч науки УРСР. <strong>Наукова спадщина:</strong> Автор понад 70 наукових праць, зокрема: 2 монографії 2 підручники Ключові напрями досліджень: <ul> <li>дизентерія, ревматизм, ГРЗ</li> <li>лікування туберкульозного менінгіту</li> <li>організація харчування школярів</li> <li>курортне лікування дітей</li> </ul> Науковий керівник і консультант: 7 докторських і 35 кандидатських дисертацій <strong>Основні публікації:</strong> <ul> <li>«Лечение туберкулезных лимфаденитов у детей в условиях санаторно-курортной обстановки» (1928)</li> <li>«О показаниях к курортному лечению при различных заболеваниях детского возраста» (1928)</li> <li>«Диагностические ошибки в педиатрической практике» (1948)</li> <li>«Учебник детских болезней» (1963)</li> <li>«Детские болезни» (1967, 1972)</li> </ul> <strong>Вшанування памʼяті:</strong> 26 квітня 2002 року, з ініціативи Харківського відділення Асоціації педіатрів України, на будівлі колишньої дитячої клініки (вул. Данилевського, 7) було відкрито меморіальну дошку на честь В. О. Бєлоусова.2025-07-132025-07-14YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/bielousov-volodymyr-oleksandrovych-1895-1971/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/belousov-176x220.jpeg;350;437,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/belousov-176x220.jpeg;350;437,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/belousov-176x220.jpeg;350;437,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/belousov-176x220.jpeg;350;437ai1ec-23409@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Шор Наум Анатолійович (1930 – 2012)

Шор Наум Анатолійович (1930 – 2012) — хірург, професор, Заслужений діяч науки і техніки України.Народився в селищі Клавдієво Бородянського району Київської області. У 1953 році закінчив Київський медичний інститут. Професійну діяльність розпочав на посадах хірурга та заступника головного лікаря дільничної лікарні селища Чорнухине Ворошиловського району (нині Луганська область), де працював у 1953–1957 роках. У 1957–1959 роках навчався в клінічній ординатурі. Згодом обіймав низку посад у Луганському медичному інституті (нині — Луганський державний медичний університет): <ul> <li>асистент кафедри загальної хірургії (1959–1964),</li> <li>виконуючий обов’язки завідувача кафедри (1964),</li> <li>асистент (1964–1982),</li> <li>доцент кафедри госпітальної хірургії (1982–1985),</li> <li>завідувач кафедри хірургії, анестезіології та реаніматології факультету післядипломної освіти (1985–2005),</li> <li>професор кафедри хірургії з основами торакальної, кардіоваскулярної та пластичної хірургії (з 2005 року).</li> </ul> У 1968 році захистив кандидатську дисертацію на тему:
«Одномоментная артериография и реография при тромбооблитерирующих заболеваниях сосудов нижних конечностей»,
а у 1986 році — докторську дисертацію:
«Диагностика и хирургическая тактика при повреждениях кровеносных сосудов и их последствия в мирное время». Професор з 1987 року.
Член правління Асоціації судинних хірургів України, член Нью-Йоркської академії наук (з 1995). Автор понад 230 наукових праць, серед них: <ul> <li>3 монографії,</li> <li>8 методичних посібників,</li> <li>5 авторських свідоцтв на винаходи.</li> </ul> <strong>Основні напрями науково-практичної діяльності:</strong> <ul> <li>діагностика та лікування захворювань і пошкоджень магістральних судин,</li> <li>реконструктивні операції при гнійно-некротичних ураженнях ступні у хворих на цукровий діабет,</li> <li>хірургічна гастроентерологія,</li> <li>інтенсивна терапія.</li> </ul> Описав симптом перетоку по ходу артерій нижніх кінцівок як ранню ознаку облітеруючих захворювань судин.
Розробив класифікацію діабетичної ангіопатії з ускладненими гнійно-некротичними процесами та класифікацію ішемії нижніх кінцівок при ураженнях магістральних артерій. Був науковим керівником 6 кандидатських дисертацій.2025-07-142025-07-15YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/shor-naum-anatoliyovych-1930-2012/freeai1ec-23424@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Воронін Володимир Васильович (1870 — 1960)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/voronin.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23425" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/voronin-181x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="425" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/voronin-181x220.jpg 181w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/voronin-123x150.jpg 123w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/voronin-150x182.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/voronin.jpg 233w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Воронін Володимир Васильович (1870 — 1960) — український патофізіолог, науковець, один із організаторів медичної освіти в Одесі. Народився в селі Нікольське Тульської губернії (тепер — Російська Федерація). Закінчив медичний факультет Московського університету (1893), де залишився працювати: <ul> <li>завідувачем бактеріологічної лабораторії терапевтичної клініки,</li> <li>приват-доцентом з бактеріології.</li> <li>У 1897 році захистив докторську дисертацію:
«Дослідження про запалення».</li> </ul> <strong>Професійна та наукова діяльність</strong> <strong>Одеса:</strong> <ul> <li>1908–1923 — завідувач кафедри загальної патології Новоросійського університету.</li> <li>1917–1918 — завідувач кафедри гістології.</li> <li>Декан медичного факультету, а згодом:</li> <li>перший ректор Одеської медичної академії,</li> <li>перший директор Одеського медичного інституту.</li> </ul> У 1916 році очолив Одеську бактеріологічну станцію (створену І. І. Мечниковим та М. Ф. Гамалеєю), на базі якої організував: <ul> <li>виробництво вакцин і сироваток,</li> <li>розробку нових методів посіву холерних вібріонів.</li> </ul> Був членом установчого комітету Вищих жіночих медичних курсів в Одесі. <strong>Тбілісі:</strong> <ul> <li>1923–1955 — професор кафедри патологічної анатомії Тбіліського медичного інституту.</li> <li>З 1944 р. — керівник відділу патофізіології та морфології нервової системи Інституту фізіології імені І. С. Беріташвілі АН Грузинської РСР.</li> </ul> <strong>Звання та нагороди</strong> <ul> <li>Почесний академік Грузинської АН (1944).</li> <li>Заслужений діяч науки Грузинської РСР (1940).</li> <li>Лауреат премії імені О. О. Богомольця АН УРСР.</li> </ul> <strong>Наукова спадщина</strong> <ul> <li>Автор понад 70 наукових праць.</li> <li>Науковий керівник докторської дисертації О. О. Богомольця (1909).</li> </ul> <strong>Основні напрями досліджень:</strong> <ul> <li>загальна патологія, гематологія, онкологія, серцево-судинні захворювання;</li> <li>структура й функції сполучної тканини, тканинні щілини;</li> <li>механізми запалення, утворення тканинної рідини та набряків;</li> <li>використання статистики й кібернетики в медицині.</li> </ul> <strong>Вибрані праці:</strong> <ul> <li>«Руководство по патологической физиологии» (1947, 1948),</li> <li>«Воспаление» (1953),</li> <li>«Трофическая язва» (1955),</li> <li>«Миелиновое нервное волокно» (1960),</li> <li>«Основы теории микроскопа» (1965).</li> </ul> У 1970 році М. О. Ясиновський відзначав його значний внесок у розвиток патофізіології як науки.2025-07-152025-07-16YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/voronin-volodymyr-vasylovych-1870-1960/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/voronin-181x220.jpg;350;425,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/voronin-181x220.jpg;350;425,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/voronin-181x220.jpg;350;425,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/voronin-181x220.jpg;350;425ai1ec-23414@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Ковальчук Віталій Кирилович
(1930)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovalychuk-Vitaliy-.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23415" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovalychuk-Vitaliy--183x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="420" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovalychuk-Vitaliy--183x220.jpg 183w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovalychuk-Vitaliy--405x486.jpg 405w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovalychuk-Vitaliy--125x150.jpg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovalychuk-Vitaliy--150x180.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovalychuk-Vitaliy--300x360.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovalychuk-Vitaliy-.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Ковальчук Віталій Кирилович
(1930) — морфолог, фахівець у галузі цитології та електронної мікроскопії, доктор медичних наук. Народився в селі Городище (нині — Шепетівський район, Хмельницька область). Вищу освіту здобув у Київському державному університеті, який закінчив у 1956 році. З того ж року розпочав наукову діяльність у Київському науково-дослідному інституті епідеміології, мікробіології та паразитології (нині — Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського НАМН України). Працював, зокрема, на посаді провідного наукового співробітника лабораторії патоморфології (1981–1992). У 1992–1997 роках працював у Центральній науково-дослідній лабораторії Київської медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика. <strong>Наукові здобутки:</strong> <ul> <li>1967 — захистив кандидатську дисертацію на тему:
«Експериментальна герпетична інфекція та особливості її перебігу в асоціації з вірусом Коксакі В-4».</li> <li>1988 — захистив докторську дисертацію:
«Морфологічний еквівалент протибактеріальної бар’єрної функції епітелію кишечнику (електронно-мікроскопічний аналіз)».</li> </ul> <strong>Основні напрями наукової діяльності:</strong> <ul> <li>цитологія</li> <li>патоморфологія</li> <li>електронна мікроскопія</li> <li>бар’єрні функції епітелію — морфолог, фахівець у галузі цитології та електронної мікроскопії, доктор медичних наук.</li> </ul>  2025-07-172025-07-18YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/kovalchuk-vitaliy-kyrylovych-1930/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovalychuk-Vitaliy--183x220.jpg;350;420,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovalychuk-Vitaliy--183x220.jpg;350;420,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovalychuk-Vitaliy--183x220.jpg;350;420,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovalychuk-Vitaliy--183x220.jpg;350;420ai1ec-23416@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Король Олександр Павлович
(1930 – 2003)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Korol.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23417" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Korol-169x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="455" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Korol-169x220.jpg 169w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Korol-374x486.jpg 374w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Korol-115x150.jpg 115w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Korol-150x195.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Korol-300x390.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Korol.jpg 450w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Король Олександр Павлович
(1930 – 2003) — нейрохірург, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України. Народився у селі Кузьмин Гайсинського району Вінницької області. У 1953 році з відзнакою закінчив лікувальний факультет Львівського медичного інституту. <strong>Професійна діяльність:</strong> <ul> <li>1953–1957 — молодший науковий співробітник Київського науково-дослідного інституту нейрохірургії.</li> <li>1957–1961 — старший науковий співробітник того ж інституту.</li> <li>1961–1964 — завідувач відділу нейрохірургії Одеського психоневрологічного інституту.</li> <li>1964–1999 — завідувач курсу нейрохірургії кафедри нервових хвороб Одеського медичного інституту імені М. І. Пирогова (нині — Одеський національний медичний університет).</li> </ul> <strong>Наукові ступені та звання:</strong> <ul> <li>1957 — кандидат медичних наук (дисертація: «Співвідношення деяких осередкових і гіпертензійних синдромів при пухлинах скроневої частки»).</li> <li>1971 — доктор медичних наук (дисертація: «Зміни судинного русла мозкового кровообігу при пухлинах великих півкуль головного мозку»).</li> <li>1980 — присвоєно вчене звання професора.</li> </ul> <strong>Громадська та науково-організаційна діяльність:</strong> <ul> <li>Головний позаштатний нейрохірург Управління охорони здоров’я Одеської області.</li> <li>Голова Одеського наукового товариства нейрохірургів (з 1992 року — Асоціація нейрохірургів Одеської області).</li> <li>Член правління Українського товариства нейрохірургів.</li> <li>Член редколегій низки профільних медичних журналів.</li> <li>Член Проблемної комісії МОЗ СРСР з нейротравматології.</li> <li>У 1996 році удостоєний звання Заслуженого діяча науки і техніки України.</li> </ul> <strong>Науковий доробок:</strong> Автор понад 300 наукових публікацій, серед яких: 2 монографії 14 авторських свідоцтв і патентів на винаходи <strong>Ключові напрями досліджень:</strong> <ul> <li>нейроонкологія</li> <li>нейротравматологія</li> <li>цереброваскулярна патологія</li> <li>Науковий керівник 7 кандидатських дисертацій.</li> </ul>2025-07-182025-07-19YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/korol-oleksandr-pavlovych-1930-2003/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Korol-169x220.jpg;350;455,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Korol-169x220.jpg;350;455,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Korol-169x220.jpg;350;455,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Korol-169x220.jpg;350;455ai1ec-23410@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Зільберник Костянтин Олександрович
(1853 – 1920)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kostiantyn_Silbernik.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23411" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kostiantyn_Silbernik-220x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="350" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kostiantyn_Silbernik-220x220.jpg 220w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kostiantyn_Silbernik-150x150.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kostiantyn_Silbernik-300x300.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kostiantyn_Silbernik.jpg 330w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Зільберник Костянтин Олександрович
(справжнє ім’я — Кадиш Сендорович)
(1853 – 1920) — земський лікар, хірург. Народився у місті Ковно (нині — Каунас, Литва).
Медичну освіту здобув на медичному факультеті Харківського університету, який закінчив у 1878 році. Працював земським лікарем 1-ї дільниці в місті Лебедин.
У 1888 році за підтримки земства проходив восьмимісячне стажування з хірургії в Парижі. Згодом неодноразово відвідував провідні європейські клініки, вивчаючи сучасні хірургічні методики. Того ж 1888 року ініціював створення хірургічного відділення в Лебединській лікарні. Уже в 1890-х роках там виконували порожнинні операції — на той час це вважалося ознакою високого рівня підготовки лікарні до сучасної хірургії. У 1903 році з ініціативи К. О. Зільберника в Лебедині було збудовано хірургічний корпус на 30 ліжок із сучасним операційно-перев’язувальним блоком. Лікарня також стала навчальною базою для студентів медичного факультету Харківського університету. З початком Першої світової війни активно долучився до організації шпиталів Червоного Хреста та Земського союзу. У 1913 році міська дума Лебедина відзначила його «високоталановиту та гуманну лікарську працю на благо мешканців» і обрала його почесним громадянином міста. Помер у 1920 році від висипного тифу, заразившись під час відвідування хворих. У день його смерті Лебединський повітовий виконком оголосив загальноміський траур. У похоронній процесії взяло участь усе доросле населення міста та мешканці навколишніх сіл. У 1920 році Лебединській лікарні та вулиці, на якій вона розташована, було присвоєно ім’я Костянтина Олександровича Зільберника.2025-07-192025-07-20YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/zilbernyk-kostiantyn-oleksandrovych-1853-1920/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kostiantyn_Silbernik-220x220.jpg;350;350,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kostiantyn_Silbernik-220x220.jpg;350;350,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kostiantyn_Silbernik-220x220.jpg;350;350,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kostiantyn_Silbernik-220x220.jpg;350;350ai1ec-23418@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Ковтуновський Петро Михайлович (1925 – 2008)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovtunovsykiy-.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23419" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovtunovsykiy--176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovtunovsykiy--176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovtunovsykiy--388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovtunovsykiy--120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovtunovsykiy--150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovtunovsykiy--300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovtunovsykiy-.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Ковтуновський Петро Михайлович (1925 – 2008) — морфолог, доктор медичних наук, професор, учасник Другої світової війни. Народився в місті Кам’янське (нині — Дніпропетровська область). Учасник бойових дій під час німецько-радянської війни. Освіта та професійна діяльність <ul> <li>1953 — закінчив Станіславський медичний інститут (тепер — Івано-Франківський національний медичний університет).</li> <li>1953–1956 — викладач у Ворошиловградському медичному училищі (нині — Луганськ).</li> <li>1956–1967 — працював у Дніпропетровському медичному інституті.</li> <li>З 1967 року — працював у Полтавському медичному стоматологічному інституті (нині — Українська медична стоматологічна академія).</li> <li><strong>Обіймав посади: </strong></li> </ul> завідувача кафедри біології (1979–2001), проректора з наукової роботи (1975–1984).
Згодом кафедра була реорганізована: з 1987 р. — кафедра медичної біології і генетики, з 1990 р. — кафедра медичної біології, паразитології та генетики. <strong>Наукові ступені та звання</strong> <ul> <li>1962 — кандидат медичних наук
(тема дисертації: «Залози слизової оболонки додаткових пазух носа людини в віковому аспекті (макро- і мікроскопічне дослідження)»).</li> <li>1973 — доктор медичних наук
(тема дисертації: «Ретенційні кісти верхньощелепної порожнини людини»).</li> <li>1975 — присвоєно вчене звання професора.</li> </ul> <strong>Наукова діяльність</strong> <strong>Основні напрями досліджень:</strong> <ul> <li>морфогенез та регенерація тканин;</li> <li>вплив ультрафіолетового опромінення на мітотичну активність клітин слизової оболонки ротової порожнини;</li> <li>вивчення клітин статевого хроматину;</li> <li>дослідження нових фармакологічних засобів для профілактики атеросклерозу та уповільнення процесів старіння;</li> <li>аналіз функціонування системи згортання крові у людей різного віку залежно від сезонних змін.</li> <li>Був науковим керівником 7 кандидатських дисертацій.</li> </ul> <strong> У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій: </strong> Железы слизистой оболочки придаточных пазух носа человека в возрастном аспекте. ( Макро-микроскопическое исследование) (1962). Шифр зберігання: 611 К-568 Ретенционные кисты слизистой оболочки верхнечелстной пазухи человека. ( Макро-микроскопическое, гистохимическое, биохимическое, микробиологическое и спектрографическое исследование). (1973). Шифр зберігання: Р-12542 Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві: Использование панорамной (обзорной) рентгенографии в диагностике кист придаточных пазух носа человека: Информационное письмо для врачей (1979). Шифр зберігання: Б-289342025-07-252025-07-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/23418/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovtunovsykiy--176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovtunovsykiy--176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovtunovsykiy--176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kovtunovsykiy--176x220.jpg;350;438ai1ec-23422@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Кириленко Вадим Арсенійович (1930)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kirilenko-.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23423" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kirilenko--176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kirilenko--176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kirilenko--388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kirilenko--120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kirilenko--150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kirilenko--300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kirilenko-.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Кириленко Вадим Арсенійович (1930) — лікар-інфекціоніст, доктор медичних наук, професор, науковець у галузі дитячих інфекційних хвороб. Народився в місті Жмеринка Вінницької області. У 1950–1956 роках навчався у Вінницькому медичному інституті імені М. І. Пирогова. 1956–1957 — працював лікарем дільничної лікарні села Сутиски. 1957–1959 — навчався в клінічній ординатурі. <strong>Професійна діяльність</strong> Вінницький медичний інститут імені М. І. Пирогова (нині — Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова): <ul> <li>1959–1970 — асистент кафедри дитячих інфекційних хвороб.</li> <li>1970–1989 — доцент.</li> <li>1989–2006 — завідувач кафедри.</li> <li>З 2006 р. — професор кафедри.</li> <li>З 2017 р. — професор кафедри інфекційних хвороб.</li> </ul> <strong>Наукова діяльність</strong> <ul> <li>1965 — захистив кандидатську дисертацію:
«Алергічні внутрішньошкірні проби при інфекційному гепатиті (хворобі Боткіна)».</li> <li>1989 — захистив докторську дисертацію:
«Клініко-епідеміологічні аспекти посттрансфузійного вірусного гепатиту В».</li> <li>1991 — присвоєне вчене звання професора. Член-кореспондент Міжнародної академії інтегративної антропології.</li> </ul> <strong>Наукові публікації та дослідження</strong> Автор близько 200 наукових праць. <strong>Основні напрями наукової діяльності:</strong> <ul> <li>Інфекційні хвороби у дітей.</li> <li>Удосконалення методів діагностики, лікування та профілактики:</li> <li>ВІЛ-інфекцій.</li> <li>Гострих респіраторних вірусних інфекцій.</li> <li>Менінгококової інфекції.</li> <li>Сальмонельозу.</li> <li>Вірусних гепатитів.</li> </ul> <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Кириленко В. А.: </strong> Аллергические внутрикожные пробы при инфекционном гепатите (болезни Боткина) (1965). Шифр зберігання: 616.3 К-431 Клинико-эпидемиологические аспекты посттрансфузионного вирусного гепатита В (1987). Шифр зберігання: Р-33369 <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві Кириленко В. А.</strong> Посттрансфузионный вирусный гепатит (1981). Шифр зберігання: Б-36033 ВИЧ/СПИД у детей (2002). Шифр зберігання: Б-818802025-07-272025-07-28ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/23422/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kirilenko--176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kirilenko--176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kirilenko--176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Kirilenko--176x220.jpg;350;438ai1ec-23426@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Бертенсон Лев Бернардович (1850 — 1929)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Lev_Bertenson.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23427" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Lev_Bertenson-189x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="408" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Lev_Bertenson-189x220.jpg 189w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Lev_Bertenson-417x486.jpg 417w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Lev_Bertenson-129x150.jpg 129w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Lev_Bertenson-150x175.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Lev_Bertenson-300x350.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Lev_Bertenson.jpg 568w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Бертенсон Лев Бернардович (1850 — 1929) терапевт, гігієніст, бальнеолог Народився в місті Одеса. Закінчив Санкт-Петербурзьку медико-хірургічну академію (1872). Починав професійну діяльність лікарем у клініках Екка та Ейхвальда, а також у: <ul> <li>Санкт-Петербурзькій Різдвяній міській лікарні,</li> <li>Миколаївському військовому шпиталі.</li> </ul> <strong>Професійна діяльність</strong> <ul> <li>З 1876 року — викладав у медичних училищах для лікарських помічниць і фельдшериць.</li> <li>З 1890 року — член Гірничого вченого комітету.</li> <li>З 1898 року — член Медичної ради, а з 1903 року — дорадчий член Військово-медичної ради.</li> <li>Один із перших викладачів першої допомоги та професійної гігієни в Гірничому інституті та училищах.</li> <li>Лейб-медик, член численних медичних наукових товариств.</li> </ul> <strong>Громадська діяльність і досягнення</strong> <ul> <li>Ініціатор створення Всеросійської ліги боротьби з туберкульозом.</li> <li>Організатор першого в Російській імперії музею професійної гігієни.</li> <li>Мав широку популярність як лікар — серед його пацієнтів були:</li> <li>Іван Тургенєв, Лев Толстой, Модест Мусоргський, Микола Лєсков, Дмитро Григорович.</li> <li>Очолював медичну групу, яка лікувала Петра Чайковського під час його останньої хвороби.</li> </ul> <strong>Наукова діяльність</strong> <ul> <li>Після 1913 року практикував в Одесі, де:</li> <li>Досліджував вплив Бузьких, Липецьких, Кавказьких мінеральних вод на організм людини.</li> <li>Автор близько 80 наукових публікацій.</li> <li>Його праця «Минеральные воды, грязи и морские купания в России и за границей» (перше видання — 1873, 4-те видання — 1901) вважається класичною в галузі бальнеології.</li> </ul>   <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці, Бертенсона Л. Б. підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Лечебные воды, грязи и морские купанья в России и за границей. Классификация, химический состав, действие и показания к употреблению. Путеводитель по лечебным местностям (1901). Шифр зберігання: 615.839 Б-521</li> <li>Радиоактивность в лечебных водах и грязях (1914). Шифр зберігання: 615.84 Б-521</li> <li>Санитарно-врачебное дело на горных промыслах царства Польского (1893). Шифр зберігання: 610.2 Б-521</li> </ol>2025-07-292025-07-30YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/bertenson-lev-bernardovych-1850-1929/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Lev_Bertenson-189x220.jpg;350;408,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Lev_Bertenson-189x220.jpg;350;408,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Lev_Bertenson-189x220.jpg;350;408,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/Lev_Bertenson-189x220.jpg;350;408ai1ec-23420@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Верещагін Ігор Олександрович (1930)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/vereshagin.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23421" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/vereshagin-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/vereshagin-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/vereshagin-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/vereshagin-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/vereshagin-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/vereshagin-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/vereshagin.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Верещагін Ігор Олександрович (1930 р.) — педіатр, інфекціоніст, доктор медичних наук, професор, науковець і клініцист у галузі дитячих інфекційних хвороб. <strong>Освіта та професійна діяльність</strong> Народився в місті Великий Устюг Вологодської області. 1948–1954 — навчався в Ленінградському педіатричному медичному інституті. 1954–1958 — проходив клінічну ординатуру при кафедрі госпітальної педіатрії того ж інституту. <strong>Професійна кар’єра:</strong> <ul> <li>1958–1961 — головний педіатр МСЧ-81 МОЗ СРСР (м. Томськ).</li> <li>1961–1964 — старший науковий співробітник відділу дитячих інфекцій Ленінградського НДІ антибіотиків.</li> <li>1964–1965 — завідувач відділення Ленінградської міської дитячої лікарні №2.</li> <li>1965–1999 — завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб Донецького медичного інституту.</li> <li>1999–2004 — професор тієї ж кафедри.</li> </ul> <strong>Наукові ступені та звання</strong> <ul> <li>1958 — кандидат медичних наук
(тема дисертації: «Морфологічні особливості хроматину нейтрофілів новонароджених дітей, дорослих людей (у тому числі й вагітних жінок)»).</li> <li>1971 — доктор медичних наук
(тема дисертації: «Патогенетична терапія в комплексі з мономіцином при дизентерії у дітей (клінічні, бактеріологічні, імунологічні дослідження)»).</li> <li>Професор.</li> <li>Головний позаштатний інфекціоніст Донецького обласного управління охорони здоров’я.</li> </ul> <strong>Наукова діяльність</strong> Автор близько 400 наукових публікацій, серед яких: <ul> <li>7 монографій,</li> <li>8 навчальних посібників,</li> <li>1 довідник,</li> <li>1 керівництво,</li> <li>6 винаходів.</li> </ul> <strong>Основні напрями досліджень:</strong> <ul> <li>Вивчення статевого хроматину в клітинах крові.</li> <li>Генетичні дослідження клітин крові.</li> <li>Вивчення дії антибіотиків на дитячий організм в умовах інфекційних захворювань.</li> <li>Практична участь у ліквідації спалахів холери, дизентерії, ентероколітів серед грудних дітей в Україні.</li> </ul> <strong>Наукове керівництво</strong> Консультант і керівник 3 докторських і 8 кандидатських дисертацій. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Верещагіна І. О.:</strong> <ol> <li>Морфологические особенности хроматина нейтрофилов новорожденных детей и взрослыхь людей (в том числе и беременных женщин) (1957). Шифр зберігання: 612.6 В-317</li> <li>Патогенетическая терапия в комплексе с мономицином при дизентерии у детей. Клиническое биохимическое, бактериологическое, иммунологическое исследования (1968). Шифр зберігання: 1968 В-317</li> </ol> <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві Верещагіна І. О.:</strong> <ol> <li>Гострі респіраторні захворювання у дітей (1979). Шифр зберігання: А-1244</li> <li>Организация стационара на дому при инфекционных заболеваниях и лечение детей в домашних условиях: Учебное пособие (1994). Шифр зберігання: Б-73461</li> <li>Постантибіотиковий дисбіоз кишечника у дітей раннього віку: Методичні рекомендації (2003). Шифр зберігання: Б-83456</li> </ol>2025-07-292025-07-30YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/vereshchahin-ihor-oleksandrovych-1930/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/vereshagin-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/vereshagin-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/vereshagin-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/vereshagin-176x220.jpg;350;438ai1ec-23590@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Лисенков Микола Костянтинович
(1865 -1941)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/lusenko-m_a.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23591" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/lusenko-m_a-156x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="494" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/lusenko-m_a-156x220.jpg 156w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/lusenko-m_a-106x150.jpg 106w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/lusenko-m_a-150x212.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/lusenko-m_a.jpg 189w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Лисенков Микола Костянтинович
(1865—1941)
видатний анатом, професор, дослідник мозкових гриж, педагог. Народився в м. Москві в родині службовця. Медичну освіту здобув на медичному факультеті Московського університету, який закінчив у 1893 році. Після завершення навчання працював у цьому ж університеті: понадштатний помічник прозектора (1893–1897), приват-доцент кафедри оперативної хірургії та оперативної анатомії (1897–1902). У 1896 році захистив докторську дисертацію на тему: «Мозговые грижи и их лечение». З 1902 року — професор кафедри топографічної анатомії медичного факультету Новоросійського університету (згодом — Одеський медичний інститут). У 1917 році очолив кафедру нормальної анатомії, якою керував у 1917–1923 та 1930–1941 роках. У період 1923–1930 рр. — завідувач науково-дослідної кафедри морфології та фізіології. З 1924 року читав курс пластичної анатомії в Одеському політехнікумі образотворчих мистецтв (нині — Одеське художнє училище імені М. Б. Грекова). Член: Одеського хірургічного товариства, Одеського товариства художників імені К.К. Костанді. Автор 57 наукових праць, присвячених вивченню мозкових гриж, оперативній хірургії, нормальній та топографічній анатомії. <strong>Наукові досягнення:</strong> <ul> <li>Першим розробив теорію походження мозкових гриж.</li> <li>На основі анатомічних досліджень створив оригінальний метод хірургічного лікування мозкових гриж, за що був нагороджений премією Московського хірургічного товариства.</li> <li>Розробив низку нових оперативних підходів.</li> <li>Запропонував метод консервування анатомічних препаратів — відомий як «метод Лисенкова».</li> <li>Автор підручників з оперативної хірургії, нормальної та топографічної анатомії.</li> </ul> <strong> У фонді бібліотеки зберігаються праці Лисенкова М. К., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Краткое руководство по анатомии человека. (1912). Шифр зберігання: 611 Л-886</li> <li>Краткий курс военно-хирургических операций. (1915). Шифр зберігання: 617.99 Л-886</li> <li>Общая анатомия органов движения. (1923). Шифр зберігання: 611 Л-886</li> <li>Пластическая анатомия. Руководство для художников. (без року). 611(02) Л 886</li> <li>Топографическая анатомия. (1925. 611.9 Г-583</li> <li>Краткое руководство по анатомии и гистологии человека. (1940). Шифр зберігання: 611(02) Л-886</li> <li>Нормальна анатомия человека. (1940). Шифр зберігання: 611(02). Л-886.</li> </ol>2025-08-042025-08-05YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/lysenkov-mykola-kostiantynovych-1865-1941/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/lusenko-m_a-156x220.jpg;350;494,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/lusenko-m_a-156x220.jpg;350;494,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/lusenko-m_a-156x220.jpg;350;494,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/lusenko-m_a-156x220.jpg;350;494ai1ec-23594@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Горбачов Михайло Сергійович (1895–1984)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Gorbachov-.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23595" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Gorbachov--176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Gorbachov--176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Gorbachov--388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Gorbachov--120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Gorbachov--150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Gorbachov--300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Gorbachov-.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Горбачов Михайло Сергійович (1895–1984) український нейрохірург. Народився у слободі Борисовська Гайворонського повіту Курської губернії (нині — село в Бєлгородській області, Російська Федерація). <strong> Освіта:</strong> Медичну освіту здобув на медичному факультеті Харківського університету (1922). <strong>Професійна діяльність:</strong> <ul> <li>1922–1933 — працював на посадах лікаря.</li> <li>1934–1978 — працював у нейрохірургічній клініці Харківської психоневрологічної академії та Центральному психоневрологічному інституті (нині — Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України), зокрема:</li> <li>старший науковий співробітник (1946–1948),</li> <li>завідувач відділу нейрохірургії (1948–1953),</li> <li>заступник директора з наукової роботи (1951–1953),</li> <li>завідувач нейрохірургічного відділу (1953–1978).</li> <li>1957–1961 — завідувач кафедри нейрохірургії Українського інституту удосконалення лікарів (м. Харків).</li> </ul> Під час Другої світової війни (німецько-радянської війни) — військовий лікар у діючій армії. <strong>Наукові ступені та звання:</strong> <ul> <li>1940 — захистив кандидатську дисертацію: «Остеомієліт хребта в клініці та в експерименті — спінальна патологія».</li> <li>1955 — захистив докторську дисертацію: «Нестріляні пошкодження хребта і спинного мозку в пізньому періоді».</li> <li>1958 — присвоєно вчене звання професора.</li> </ul> <strong>Наукова діяльність:</strong> Автор 72 наукових публікацій, зокрема 1 монографії. Основні напрями досліджень: нейроонкологія, нейротравматологія, комплексне лікування злоякісних пухлин нервової системи. Науковий керівник 4 докторських та 5 кандидатських дисертацій. <strong>Громадська діяльність</strong>:  З 1960 — голова Харківського обласного нейрохірургічного <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Горбачова М. С.:</strong> Огнестрельные повреждения позвоночника и спинного мозга в позднем периоде (1955). Шифр зберігання: 617.99 Г-672а <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Горбачова М. С., підготовлені у співавторстві:</strong> Атлас операций на спинном мозгу (1965). Шифр зберігання: 61/084/ Ч-5832025-08-062025-08-07YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/horbachov-mykhaylo-serhiyovych-1895-1984/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Gorbachov--176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Gorbachov--176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Gorbachov--176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Gorbachov--176x220.jpg;350;438ai1ec-23592@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Вороний Юрій Юрійович (1895—1961)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/voronuy.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23593" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/voronuy-143x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="538" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/voronuy-143x220.jpeg 143w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/voronuy-98x150.jpeg 98w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/voronuy-150x230.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/voronuy.jpeg 181w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Вороний Юрій Юрійович
(1895—1961) український хірург, піонер трансплантології, автор першої у світі пересадки трупної нирки людині. Народився у с. Журавка Полтавської губернії (нині — Варвинський район Чернігівської області) в родині математика Юрія Вороного — професора Варшавського університету, члена-кореспондента Російської академії наук. У 1913 році вступив на медичний факультет Університету св. Володимира в Києві. Під час Першої світової війни працював у перев’язувальному загоні Південно-Західного обласного земського комітету допомоги хворим і пораненим. У січні 1918 року взяв участь у бою під Крутами проти московського більшовицького загону. У 1921 році закінчив Київську державну медичну академію (з 1922 року — Київський медичний інститут), де згодом навчався в аспірантурі кафедри хірургії. З 1926 року — асистент науково-дослідної кафедри факультетської хірургії Харківського медичного інституту (завідувач — професор В. М. Шамов). У 1931–1936 роках — головний лікар Радянської лікарні в Херсоні, завідувач кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії, директор Херсонського медичного інституту, старший науковий співробітник Херсонського опорного пункту Інституту гематології і переливання крові. Згодом працював у Всеукраїнському інституті невідкладної хірургії та переливання крові (старший науковий співробітник). У 1936–1941 роках — завідувач кафедри хірургії Харківського медичного стоматологічного інституту. У роки Другої світової війни залишився на окупованій території, працював хірургом у с. Водолага Харківської області, де організував підпільний госпіталь. Згодом приєднався до діючої армії, потрапив у полон і здійснив втечу. У 1944–1950 роках працював урологом у міській та обласній лікарнях Житомира. У 1950–1953 роках — керівник відділення експериментальної хірургії Інституту експериментальної біології та патології, а з 1953 по 1960 рік — завідувач відділення переливання крові. Наукова діяльність Вороного зосереджувалась на проблемах трансплантації. У 1920-х — на початку 1930-х років досліджував в експерименті вільну пересадку яєчок та нирок. У 1930 році на III Всесоюзному з’їзді фізіологів продемонстрував результати успішної трансплантації нирки собаці — орган був пересаджений у шийну ділянку і функціонував протягом 6 місяців. У листопаді 1930 року на IV Всеукраїнському з’їзді хірургів повторно представив цей досвід, заявивши про перспективність методики для клінічного застосування. 3 квітня 1933 року Вороний першим у світі здійснив клінічну пересадку трупної нирки від людини до людини. Реципієнткою стала 26-річна жінка з отруєнням сулемою, донором — 60-річний чоловік, який загинув від перелому основи черепа. Нирка була взята через 6 годин після смерті донора, пересаджена в ділянку стегна з виведенням сечоводу назовні. У перші години після операції орган продукував сечу, що свідчило про часткову функціональність трансплантата. Проте пацієнтка померла через 2 доби. Мікроскопія виявила дегенеративні зміни, які Вороний пояснював дією отрути, масивним переливанням крові або можливою несумісністю донорської та реципієнтської крові. Вороний наголошував, що цей клінічний випадок не компрометує метод трансплантації, а лише підтверджує необхідність подальших досліджень. Він також був першим, хто запропонував концепцію повторної трансплантації нирки у разі загибелі попередньої. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Вороного Ю. Ю., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Демонстрация собаки с пересаженной, с помощью сосудистого шва, почкой под кожу шеи // Новый хирург. архив. – 1931. – Т. 23, кн. 1/2. – С. 200-203.</li> <li>Изучение гидратационным методом электрических свойств крови при лучевом поражении // Мед. радиология. – 1959. – № 8. – С. 28-32.</li> <li>Імунітет при пересадженні тканин та органів. Здобування антицитолізину // Експеримент. медицина. – 1936. – № 7. – С. 76-84.</li> <li>К вопросу о блокаде ретикуло-эндотелиального аппарата у человека при некоторых формах отравлений сулемой и о свободной пересадке целой почки, взятой от трупа, как метод лечения анурий при этом отравлении (предварительное сообщение) // Труды Украинского института неотложной хирургии и переливания крови. – Днепропетровск, 1934. – Вып. 1. – С. 221-233. Шифр зберігання:61(06) У 454.</li> <li>К вопросу о перевивке гомогенных и гетерогенных опухолей у собак // Ученые записки Киевского научно-исследовательского рентгено-радиологического и онкологического института. – Киев, 1953. – Т. 4. – С. 146-152.</li> <li>О значении нервной системы при пересадках органов и тканей от одного организма к другому // Некоторые проблемы клинической хирургии. – Ленинград, 1953. – С. 216-225. Шифр зберігання: 617.4 Н 479.</li> <li>Пересадка консервированной трупной почки как метод биостимуляции при тяжелых нефритах // Врачеб. дело. – 1950. – № 9. – Стб. 813-816.</li> <li>Про сечовидільну роботу пересадженої нирки з перших днів її приживлення // Мед. журнал. – 1953. – Т. 23, вип. 3. – С. 35-42.</li> </ol>2025-08-092025-08-10YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/voronyy-yuriy-yuriyovych-1895-1961/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/voronuy-143x220.jpeg;350;538,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/voronuy-143x220.jpeg;350;538,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/voronuy-143x220.jpeg;350;538,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/voronuy-143x220.jpeg;350;538ai1ec-23596@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Масляк Володимир Михайлович (1925–2004)

Масляк Володимир Михайлович (1925–2004) український хірург, проктолог, педагог. Місце народження: село Конське, Польща. <strong>Освіта:</strong> Закінчив лікувальний факультет Львівського медичного інституту (1951). <strong> Професійна діяльність:</strong> <ul> <li>1951–1953 — хірург Сокальської центральної районної лікарні (Львівська область).</li> <li>1953–1956 — клінічна ординатура на кафедрі загальної хірургії Львівського державного медичного інституту.</li> <li>1956–1959 — завідувач хірургічного відділення Жидачівської ЦРЛ (Львівська обл.).</li> <li>1959–1963 — хірург.</li> <li>1963–1966 — завідувач проктологічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні.</li> </ul> <strong>Науково-педагогічна діяльність:</strong> <ul> <li>З 1966 — у Львівському державному медичному інституті:</li> <li>асистент кафедри загальної хірургії (1966),</li> <li>асистент кафедри онкології (1967–1970),</li> <li>завідувач курсу проктології (1972–1995),</li> <li>професор кафедри факультетської хірургії (1995–1999). (Нині — Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького) Наукові ступені та звання:</li> <li>1967 — кандидат медичних наук; дисертація: «Обробка кукси дванадцятипалої кишки при резекції шлунка».</li> <li>1995 — присвоєно вчене звання професора.</li> <li>1979 — присвоєне почесне звання «Заслужений лікар УРСР».</li> </ul> <strong>Наукова діяльність:</strong> Автор близько 100 наукових праць, зокрема навчального посібника та 2 авторських свідоцтв на винаходи. <strong>Основні напрями досліджень:</strong> <ul> <li>розробка нових методів хірургічного й консервативного лікування захворювань тонкої та товстої кишки;</li> <li>епідеміологія виразкового коліту та хвороби Крона у Львівській області;</li> <li>оптимізація хірургічного лікування цих захворювань;</li> <li>впровадження нових методів діагностики та лікування в проктології.</li> </ul> <strong>Наукове керівництво: </strong>Підготував 2 кандидатів медичних наук. <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертацій Масляка В. М.:</strong> Обработка культи двенадцатиперстной кишки при резекции желудка (1967). Шифр зберігання: 617.4 М-318 <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Масляка В. М., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Практическая колопроктология (1990). Шифр зберігання: Б-66221</li> <li>Практична колопроктологія (1993). Шифр зберігання: Б-72899</li> </ol>2025-08-102025-08-11Europe/Kyiv2025-08-10T00:00:00ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/masliak-volodymyr-mykhaylovych-1925-2004/freeai1ec-23597@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Виговська Ярослава Іллівна (1930)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/vugovska.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23598" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/vugovska-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/vugovska-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/vugovska-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/vugovska-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/vugovska-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/vugovska-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/vugovska.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Виговська Ярослава Іллівна (1930) українська гематологиня, трансфузіологиня, педагог, науковиця. Місце народження: м. Снятин, Івано-Франківська область. <strong>Освіта:</strong> Закінчила лікувальний факультет Львівського медичного інституту (1953). <strong>Професійна діяльність:</strong> <ul> <li>1953–1962 — наукова співробітниця Львівського науково-дослідного інституту гематології та переливання крові.</li> <li>1962–1965 — старша наукова співробітниця.</li> <li>1965–2002 — завідувачка відділення гематології.</li> <li>З 2002 — головна наукова співробітниця Інституту патології крові та трансфузійної медицини НАМН України (правонаступник).</li> <li>З 2002 — професор кафедри гематології та трансфузіології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (за сумісництвом).</li> </ul> <strong>Наукові ступені та звання:</strong> <ul> <li>1961 — кандидат медичних наук; дисертація: «Система згортання крові при тромбоцитопенічному синдромі».</li> <li>1971 — доктор медичних наук; дисертація: «Гемокоагуляційні аспекти внутрішньосудинного гемолізу».</li> <li>1984 — професор.</li> </ul> <strong>Наукова діяльність:</strong> Авторка близько 500 наукових праць, включно з 9 підручниками, монографіями, посібниками та довідниками. <strong>Основні напрями досліджень:</strong> <ul> <li>коагулологія;</li> <li> геморагічні хвороби;</li> <li>епідеміологія та імунологія лейкемій;</li> <li>діагностика й лікування порушень системи гемостазу.</li> </ul> <strong>Наукове керівництво:</strong> Консультантка та наукова керівниця 1 докторської та 20 кандидатських дисертацій. <strong>Основні праці:</strong> <ul> <li>Гематологические синдромы в клинической практике (1981),</li> <li>Справочник по гематологии (1997),</li> <li>Геморагічні захворювання (1999),</li> <li>Гематологія і трансфузіологія (2001),</li> <li>Стандарти в гематології (2002),</li> <li>Клиническая гематология (2006),</li> <li>Діагностика розладів гемостазу та сучасна лікувальна тактика (2010).</li> </ul>2025-08-122025-08-13YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/vyhovska-yaroslava-illivna-1930/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/vugovska-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/vugovska-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/vugovska-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/vugovska-176x220.jpg;350;438ai1ec-23681@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Рудюк Максим Павлович (1920 – 1970)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/rudyk.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23682" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/rudyk-155x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="497" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/rudyk-155x220.jpeg 155w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/rudyk-342x486.jpeg 342w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/rudyk-106x150.jpeg 106w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/rudyk-150x213.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/rudyk-300x426.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/rudyk-600x852.jpeg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/rudyk-696x988.jpeg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/rudyk.jpeg 750w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Рудюк Максим Павлович (1920–1970) — український акушер-гінеколог, педагог, учасник Другої світової війни. Народився село Кривошиїнці, Хмільницький район, Вінницька область. <strong>Освіта:</strong> Закінчив Вінницький медичний інститут (1950). 1950–1952 — клінічна ординатура. <strong>Професійна діяльність:</strong> <ul> <li>1952–1958 — асистент кафедри акушерства та гінекології Вінницького медичного інституту імені М. І. Пирогова.</li> <li>З 1959 — доцент тієї ж кафедри.</li> <li>1959–1965 — декан лікувального факультету.</li> <li>1965–1967 — проректор з навчальної роботи.</li> <li>1967–1970 — ректор Вінницького медичного інституту.</li> </ul> <strong>Наукові ступені та звання:</strong> <ul> <li>1957 — кандидат медичних наук; дисертація: «Матеріали до клініки, діагностики та лікування серозного лактаційного маститу».</li> <li>1960 — доцент.</li> </ul> <strong>Участь у війні: </strong>Учасник бойових дій під час німецько-радянської війни (Другої світової). <strong>Основні напрями досліджень:</strong> <ul> <li>знеболювання пологів;</li> <li>діагностика, лікування та профілактика серозного лактаційного маститу;</li> <li>раціональне ведення вагітності та пологів у жінок старшого віку (літніх першопороділь).</li> </ul> <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Рудюка М. П.:</strong> Материалы к клинике, диагностике и лечению серозного лактационного мастита (1957). Шифр зберігання 618.6 Р-836 <strong>У фонді бібліотеки зберігаються також праці Рудюка М. П., написані одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Акушерство и гинекология : учебное пособие для учащихся медсестринских отделений (1964). Шифр зберігання 618.1 Р-836</li> <li>Акушерство: підручник для учнів медичних училищ (1967). Шифр зберігання 618.2(02) Р-836</li> <li>Беременность и роды у первородящих женщин старшего возраста (1975). Шифр зберігання Б-16778</li> </ol>2025-08-132025-08-14YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/rudiuk-maksym-pavlovych-1920-1970/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/rudyk-155x220.jpeg;350;497,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/rudyk-155x220.jpeg;350;497,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/rudyk-155x220.jpeg;350;497,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/rudyk-155x220.jpeg;350;497ai1ec-23683@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Столярчук Олександр Олександрович (1920–2017)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/stolyarchuk.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23684" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/stolyarchuk-172x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="447" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/stolyarchuk-172x220.jpg 172w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/stolyarchuk-117x150.jpg 117w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/stolyarchuk-150x192.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/stolyarchuk-300x383.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/stolyarchuk.jpg 313w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Столярчук Олександр Олександрович (1920–2017) — український фармаколог, професор, учасник Другої світової війни, заслужений працівник вищої школи УРСР. Народився в місті Козятин (нині Вінницька область). Середню медичну освіту здобув у Рибінській фельдшерсько-акушерській школі, працював фельдшером у місті Рибінськ (Росія). Під час війни був учасником бойових дій. У 1951 році закінчив Ярославський медичний інститут із відзнакою, після чого навчався в аспірантурі на кафедрі фармакології. Із 1957 року працював у Вінницькому медичному інституті: був асистентом, доцентом, згодом — завідувачем кафедри фармакології (1964–1991), професором (з 1991). Також очолював педіатричний факультет як декан (1962–1971). У 1955 році захистив кандидатську дисертацію, у 1970 — докторську. Професор з 1971 року. У 1984 році отримав звання «Заслужений працівник вищої школи УРСР». Очолював фармакологічне товариство Вінниччини (з 1965), був заступником голови Українського фармакологічного товариства та членом Всесоюзного товариства фармакологів. Автор понад 300 наукових праць, 38 авторських свідоцтв і 10 патентів (у Японії, США, Канаді, Німеччині, Франції та ін.). Досліджував нові лікарські речовини, вивчав їхню дію, розробив препарати фенікаберан та бензофурокаїн. Підготував 5 докторів і 36 кандидатів наук. <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Столярчука О. О.:</strong> <ol> <li>Действие сердечных гликозидов в зависимости от состояния центральной нервной системы. (1955). Шифр зберігання: 615.5 С-816а</li> <li>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві: Лекции по фармакологии : учебное пособие. (1998). Шифр зберігання: Б-99751</li> </ol>2025-08-182025-08-19YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/stoliarchuk-oleksandr-oleksandrovych-1920-2017/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/stolyarchuk-172x220.jpg;350;447,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/stolyarchuk-172x220.jpg;350;447,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/stolyarchuk-172x220.jpg;350;447,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/stolyarchuk-172x220.jpg;350;447ai1ec-23685@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Бабанін Анатолій Андрійович (1940)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Babanin.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-23686" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Babanin-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Babanin-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Babanin-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Babanin-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Babanin-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Babanin-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Babanin.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Бабанін Анатолій Андрійович (1940) — український анатом і судовий медик, професор, доктор медичних наук, заслужений діяч науки і техніки України. Народився в селі Матеж, Прилузький район, Комі АРСР. У 1965 році з відзнакою закінчив Кримський державний медичний інститут. Захистив кандидатську дисертацію у 1967 році, докторську — в 1976 році. Професор з 1980 року. Працював асистентом кафедри оперативної хірургії, завідувачем кафедри анатомії, з 1996 року — завідувач кафедри судової медицини та ректор Кримського медичного інституту (до 2015 року). У 2010 році став членом-кореспондентом НАМН України. Був головним редактором наукових медичних журналів. Автор близько 280 наукових праць, 16 монографій та підручників, має 6 патентів. Основні напрямки досліджень — анатомія, судова медицина, експериментальна хірургія. Розробив підходи до судово-медичної оцінки при алкогольній та наркотичній інтоксикації, описав нову форму ураження легень — алкогольний і наркотичний синдром. Підготував 5 докторів і 26 кандидатів наук. <strong>Нагороди та визнання:</strong> <ul> <li>Заслужений діяч науки і техніки України (1998) та АР Крим (2000),</li> <li>академік кількох міжнародних академій,</li> <li>лауреат золотої медалі А. Швейцера (1998).</li> </ul> <strong>Основні праці:</strong> <ul> <li>Судово-медична експертиза статевих станів (2001),</li> <li>Морфологічні і судово-експертні аспекти вісцеральної патології при алкогольній хворобі (2002),</li> <li>Клініко-морфологічні особливості постін’єкційних ускладнень у наркоманів (2006),</li> <li>Нариси профілактичної медицини (2008),</li> <li>VNTR-поліморфізм гена дофамінового транспортера і схильність до алкогольної та наркотичної інтоксикації (2010).</li> </ul> <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Бабаніна А. А.:</strong> <ol> <li>Состояние эвакуаторно – моторной функции желудка после резекции желудка по некоторым модификациям способа Бильрот – ІІ в свете ранних эвакуаторных нарушений. ( Эксперим. исследование) (1967) Шифр зберігання: 617.4 Б-121</li> <li>Материалы к оценке достаточности способов соединения стенок желудочно – кишечного тракта. ( Эксперим. исследование) (1974). Шифр зберігання: Р-18069</li> <li>Регенерация седалищного нерва при эпиневральном шве и клеевых способах соединения: ( Эксперим.- морфологическое исслед.) (1978). Шифр зберігання: Р-24191</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Бабаніна А. А., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Жизнь и научно-педагогическая деятельность профессора Виктора Владимировича Бобина. ( К 110-летию со дня рождения) (2000). Шифр зберігання: Б-78183</li> <li>Черепно – мозговая травма в судебно – медицинской экспертизе. (2004). Шифр зберігання: Б-83654</li> <li>Этюды физиотерапии и курортологии ( методологические основания и теоретические предпосылки): Двухсотлетию курортов Крыма посвящается. (2007). Шифр зберігання: В-7184</li> </ol>2025-08-192025-08-20YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/babanin-anatoliy-andriyovych-1940/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Babanin-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Babanin-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Babanin-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/Babanin-176x220.jpg;350;438ai1ec-23687@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Хохоля Василь Петрович (1935–1990)

Хохоля Василь Петрович (1935–1990) — український хірург, кандидат і доктор медичних наук. Народився в селі Обтове Кролевецького району Сумської області. У 1958 році закінчив педіатричний факультет Київського медичного інституту. Працював хірургом у Київській обласній клінічній лікарні. З 1975 року очолював науково-організаційний відділ Київського НДІ клінічної та експериментальної хірургії (тепер — Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова), який з 1987 року став відділом прогнозування наукових проблем хірургії. У 1971 році захистив кандидатську дисертацію про результати хірургічного лікування тиреотоксичного зоба, а у 1986 — докторську дисертацію, присвячену лікуванню й профілактиці гострих ерозій і виразок органів травлення у хірургічних пацієнтів. <strong>Основні напрями наукової діяльності:</strong> <ul> <li>хірургічне лікування виразкової хвороби шлунка;</li> <li>прогнозування розвитку досліджень у хірургічній гастроентерології;</li> <li>ангіохірургія.</li> </ul> <ol> <li><strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Хохолі В. П.:</strong> Отдаленные результаты хирургического лечения тиреотоксического зоба по данным клинического, лабораторного и радиоизотопного исследований (1971). Шифр зберігання: Р-6960</li> <li>Лечение и профилактика острых эрозий и язв органов пищеварительного аппарата у хирургических больных (1985). Шифр зберігання: Р-31193</li> <li>Про хірургів і хірургію (1979). Шифр зберігання: А-1411</li> <li>Організація хірургічної допомоги сільському населенню (1980). Шифр зберігання: Б-33684</li> <li>Оптимизация работы хирургических отделений (1978). Шифр зберігання: Б-27421</li> <li>Диагностика, лечение и профилактика острых язв и эрозий органов пищеварительной системы. Методические рекомендации (1982). Шифр зберігання: Б-40260</li> </ol>2025-08-272025-08-28YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/khokholia-vasyl-petrovych-1935-1990/freeai1ec-24048@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Омельченко Володимир Михайлович (1920—1982)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/omelchenko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24049" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/omelchenko-181x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="425" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/omelchenko-181x220.jpg 181w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/omelchenko-123x150.jpg 123w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/omelchenko-150x182.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/omelchenko.jpg 233w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Омельченко Володимир Михайлович (1920—1982) — український топографоанатом, хірург, педагог, доктор медичних наук (1965), професор (1967). Народився у с. Водотій Житомирської області. Медичну освіту здобув на лікувальному факультеті Львівського медичного інституту. У 1952–1954 рр. навчався в аспірантурі, після чого працював на кафедрі оперативної хірургії та топографічної анатомії Львівського медичного інституту. <strong> Професійна діяльність</strong> <ul> <li>1954–1959 — асистент кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії ЛМІ.</li> <li>1959–1965 — доцент кафедри.</li> <li>1966–1982 — завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії.</li> <li>1971–1976 — проректор з наукової роботи ЛМІ.</li> </ul> <strong>Наукові ступені та звання</strong> <ul> <li>1955 — кандидат медичних наук, дисертація: «Хирургическая анатомия крупных сосудов и нервов нижнего отдела шеи».</li> <li>1965 — доктор медичних наук, дисертація: «Анатомо-экспериментальное изучение сосудов желудка, тонкой и толстой кишок в связи с пластическими операциями на пищеводе».</li> <li>1967 — професор.</li> </ul> <strong>Наукові інтереси</strong> <ul> <li>Хірургічна анатомія великих судин і нервів шиї.</li> <li>Будова та функції органів грудної та черевної порожнини.</li> <li>Удосконалення методів оперативних втручань на судинно-нервових пучках і органах черевної порожнини.</li> <li>Пластика стравоходу.</li> </ul> <strong>Наукові здобутки</strong> <ul> <li>Керівник 8 кандидатських дисертацій.</li> <li>Автор фундаментальних досліджень з топографічної анатомії та експериментальної хірургії.</li> </ul> <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Омельченко В. М.:</strong> <ol> <li>Анатомо-экспериментальное исследование артериальных сосудов желудка, тонкой и толстой кишок в связи с пластическими операциями на пищеводе (1966). Шифр зберігання: 617.4 О-575</li> <li>Хирургическая анатомия крупных сосудов и нервов нижнего отдела шеи (1955). Шифр зберігання: 611.9 О-572а</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Омельченко В. М., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Атлас операций на брюшной стенке и органах брюшной полости (1965). Шифр зберігання: 61(084) В-65</li> <li>Информационно-поисковая система учета и анализа деятельности научных сотрудников. Методические указания по применению (1972). Шифр зберігання: Б-11331</li> </ol>2025-08-282025-08-29YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/omelchenko-volodymyr-mykhaylovych-920-1982/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/omelchenko-181x220.jpg;350;425,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/omelchenko-181x220.jpg;350;425,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/omelchenko-181x220.jpg;350;425,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/omelchenko-181x220.jpg;350;425ai1ec-24079@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Малий Василь Пантелійович (1940)

Василь Пантелійович Малий (1940) інфекціоніст, доктор медичних наук (1987), професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб Харківської медичної післядипломної академії (з 1990). Наукові праці присвячені патогенезу, генетичним особливостям, діагностиці та лікуванню інфекційних хвороб. Народився в селі Долиняни, Хотинський район, Чернівецька область. <strong>Освіта</strong> <ul> <li>1959 – закінчив Чернівецьке медичне училище №1 (фельдшер).</li> <li>1962–1965 – навчався у Чернівецькому медичному інституті.</li> <li>1966–1968 – продовжив навчання на військово-медичному факультеті Горьківського медичного інституту</li> </ul> <strong>Військово-медична служба</strong> <ul> <li>1968–1969 – лікар дивізії протичовнових кораблів.</li> <li>1969–1978 – лікар-інфекціоніст 11-го військово-морського інфекційного шпиталю Тихоокеанського флоту.</li> <li>1978–1984 – інфекціоніст головного морського шпиталю Балтійського флоту.</li> <li>1984–1986 – начальник інфекційного відділення 329-го військово-польового шпиталю (Афганістан).</li> </ul> <strong>Науково-педагогічна діяльність</strong> <ul> <li>1986–1990 – старший викладач військової кафедри Українського інституту удосконалення лікарів.</li> <li>З 1990 – завідувач кафедри інфекційних хвороб Харківської медичної академії післядипломної освіти.</li> <li>З 1999 – професор кафедри імунології та алергології Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.</li> </ul> <strong>Наукові здобутки</strong> <ul> <li>1975 – кандидатська дисертація.</li> <li>1987 – докторська дисертація.</li> <li>1991 – професор.</li> </ul> <strong>Автор близько 500 наукових праць, у тому числі 10 винаходів.</strong> <ul> <li>Науковий керівник 17 дисертацій (докторських і кандидатських). Звання та членство</li> <li>Полковник медичної служби (з 1990).</li> <li>Член президії Асоціації інфекціоністів України.</li> <li>Член Нью-Йоркської академії наук.</li> </ul> <strong>Основні напрями науки</strong> <ul> <li>Дослідження інфекційних хвороб (патогенез, імунодіагностика, лікування).</li> <li>Вивчення генетичних та імунологічних особливостей інфекцій.</li> </ul> <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Малого В. П.:</strong> Автоиммунные процессы при псевдотуберкулезе (дальневосточной скарлатиноподобной лихорадке). (1975). Шифр зберігання: Р-21299. <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Малого В. П., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Хламидийная инфекция в практике инфекциониста и дерматовенеролога. Методические рекомендации. (2004). Шифр зберігання: Б-84025.</li> <li>Системный клещевой боррелиоз (болезнь Лайма): Учебное пособие. (2006). Шифр зберігання: Б-88378. Грипп: Пособие для врачей. (2007). Шифр зберігання: Б-87118.</li> <li>СПИД-ассоциированные инфекции и инвазии: учебное пособие. (2007). Шифр зберігання: Б-97400.</li> <li>Сепсис в практике клинициста. (2008). Шифр зберігання: Б-88655.</li> <li>Иерсиниоз вызванный Yersinia pseudotuberculosis. (2017). Шифр зберігання: Б-97450.</li> </ol>2025-09-012025-09-02YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/vasyl-panteliyovych-malyy-1940/freeai1ec-24080@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Ліпшиць Реля Ушерівна (1920-2010)

Реля Ушерівна Ліпшиць (1920-2010) патофізіолог, доктор медичних наук (1967), завідувачка (1968-87), професор (з 1987) кафедри патологічної фізіології Харківського медичного інституту. Нею встановлена стимулююча фагоцитоз дія АТФ, АМФ, підвищення чутливості лейкоцитів до ацетилхоліну під впливом АТФ, розкрито механізм дії ацетилхоліну на фагоцитоз. Народилася м. Лабʼянице (Польща). О<strong>світа і робота</strong> <ul> <li>1944 – закінчила Харківський медичний інститут.</li> <li>З 1944 р. працювала у цьому ж інституті:</li> </ul> завідувач кафедри патологічної фізіології (1968–1987), професор кафедри (1987–2000). <strong>Наукові здобутки</strong> <ul> <li>1949 – кандидатська дисертація про вплив активних речовин на фагоцитоз.</li> <li>1967 – докторська дисертація про роль аденілових сполук у патогенезі запалення.</li> <li>1970 – отримала звання професора.</li> </ul> Автор близько 170 наукових праць. Науковий керівник 2 докторських і 8 кандидатських дисертацій. <strong>Основні напрями досліджень</strong> <ul> <li>Патогенез запалення.</li> <li>Фізіологічні механізми алергічних реакцій.</li> <li>Вивчення ролі аденіннуклеотидів (АТФ, АМФ) у запаленні.</li> <li>Дослідження фагоцитозу та впливу ацетилхоліну на лейкоцити.</li> </ul> <strong>Громадська діяльність</strong> <ul> <li>Голова Харківського товариства патофізіологів.</li> <li>Член правління Товариства патофізіологів України.</li> <li>Член Міжнародного товариства патофізіологів.</li> </ul> <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертація Ліпшиця Р. У.:</strong> Аделиновые соединения и их совместное действие с некоторыми другими физиологически активными веществами и гормонами в патогенезе воспаления.  (1967). Шифр зберігання: 616.00 Л-619.2025-09-022025-09-03YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/relia-usherivna-lipshyts-1920-2010/freeai1ec-24081@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Пушкар Микола Сидорович (1930 – 1995)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/pushkar.gif"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24105" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/pushkar-165x220.gif" alt="Головна" width="350" height="468" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/pushkar-165x220.gif 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/pushkar-112x150.gif 112w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/pushkar-150x201.gif 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/pushkar-300x401.gif 300w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Миколи Сидоровича Пушкаря (1930 – 1995) кріобіолог. Народився с. Шолохове, Нікопольський район, Дніпропетровська обл.
Помер: 21 липня 1995. <strong>Освіта</strong> 1954 – закінчив Дніпропетровський медичний інститут. 1959–1962 – аспірантура в Українському інституті удосконалення лікарів (Харків). <strong>Трудова діяльність</strong> <ul> <li>1954–1959 – хірург.</li> <li>1963–1968 – завідувач Харківського обласного відділу охорони здоров’я.</li> <li>1968–1971 – проректор Українського інституту удосконалення лікарів.</li> <li>З 1971 – ректор цього інституту.</li> <li>1972–1983 – директор Інституту проблем кріобіології і кріомедицини.</li> <li>1983–1995 – завідувач відділу низькотемпературного консервування кісткового мозку та крові.</li> </ul> <strong>Наукові здобутки</strong> <ul> <li>1963 – кандидатська дисертація про вплив низьких температур на трансплантацію кісткового мозку.</li> <li>1969 – докторська дисертація про глибоке заморожування кісткового мозку.</li> </ul> Автор понад 300 наукових праць, серед них 11 монографій та 41 винахід. Науковий керівник 26 кандидатських дисертацій. <strong>Вчені звання та відзнаки</strong> <ul> <li>Професор.</li> <li>Член-кореспондент НАН України (1978).</li> <li>Член-кореспондент АМН України (1994).</li> <li>Лауреат Державної премії СРСР (1978).</li> <li>Лауреат Премії ім. О. О. Богомольця АН УРСР (1980).</li> </ul> <strong>Основні напрями науки</strong> <ul> <li>Кріобіологія та кріохірургія.</li> <li>Кріомікроскопія, тензоділатометрія.</li> <li>Теоретичне й експериментальне моделювання кріопроцесів.</li> <li>Розробка універсальних технологій кріоконсервування біологічних об’єктів.</li> <li>Один із засновників Інституту проблем кріобіології і кріомедицини (Харків, 1972).</li> </ul> <strong>Основні публікації</strong> <ul> <li>«Низькотемпературне консервування кісткового мозку» (1976).</li> <li>«Низькотемпературна кристалізація» (1977).</li> <li>«Кріоконсерванти» (1979).</li> <li>«Теорія та практика кріогенного та сублімаційного консервування» (1984).</li> <li>«Консервування тканин та клітин ендокринних органів» (1993).</li> <li>«Фізичні основи низькотемпературного консервування клітинних суспензій» (1994).</li> </ul> <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Пушкаря М. С.:</strong> Консервирование глубоким охлаждением (-196ᵒС) костного мозга и его использование в клинических исследованиях (1968). Шифр зберігання: 1968 П912н <strong> Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Пушкаря М. С., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Життя і глибокий холод (1977). Шифр зберігання: Б-21919</li> <li>Ультраструктура клетки при низких температурах (1978). Шифр зберігання: Б-25844</li> <li>Криоконсерванты. (1979). Шифр зберігання: Б-31252</li> <li>Консервация и трансплантация эндокринных органов и тканей (1981). Шифр зберігання: В-2648</li> <li>Криоконсервация тканей и клеток эндокринных органов (1993). Шифр зберігання: Б-71991</li> </ol>2025-09-032025-09-04YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/mykoly-sydorovycha-pushkaria-1930-1995/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/pushkar-165x220.gif;350;468,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/pushkar-165x220.gif;350;468,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/pushkar-165x220.gif;350;468,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/pushkar-165x220.gif;350;468ai1ec-24082@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Лобода Михайло Васильович (1940 – 2016)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/loboda.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24101" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/loboda.jpg" alt="Головна" width="350" height="467" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/loboda.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/loboda-113x150.jpg 113w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Михайло Васильович Лобода (<i>1940-2016) о</i>дин з відомих учених України в галузі сучасної фізіотерапії, курортології та медичної реабілітаці. Народився с. Пристайлове, Лебединський район, Сумська обл. <strong>Освіта</strong> <ul> <li>1963 – закінчив педіатричний факультет Харківського медичного інституту.</li> <li>Вища партійна школа при ЦК КПУ.</li> <li>1966–1969 – аспірантура на кафедрі шпитальної педіатрії Харківського медінституту.</li> </ul> <strong>Трудова діяльність</strong> <ul> <li>1963–1966 – лікар-педіатр, лікар-методист, заст. головного лікаря Лебединської ЦРЛ.</li> <li>1969–1973 – асистент кафедри шпитальної педіатрії Харківського медінституту.</li> <li>1973–1976 – заст. начальника управління допомоги дітям і матерям МОЗ УРСР.</li> <li>1978–1987 – начальник Головного управління спеціалізованих санаторіїв МОЗ УРСР.</li> <li>1987–1992 – голова Української республіканської ради з управління курортами профспілок.</li> <li>1992–2002 – голова правління ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».</li> <li>З 1996 – керівник відділу координації та перспектив розвитку медичної реабілітації та курортології Українського НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України.</li> <li>2002–2006 – народний депутат України (IV скликання), 1-й заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства.</li> </ul> <strong>Наукові здобутки</strong> <ul> <li>1969 – кандидатська дисертація про білкові групи крові дітей при пневмонії.</li> <li>1992 – докторська дисертація про профілактику туберкульозу у дітей в умовах санаторію.</li> <li>Професор (1997).</li> <li>Член-кореспондент НАМН України (2003).</li> <li>Автор понад 200 наукових публікацій, серед них 15 монографій, кілька посібників, 3 патенти.</li> <li>Науковий керівник 5 докторських і 9 кандидатських дисертацій.</li> </ul> <strong>Громадська та організаційна діяльність</strong> <ul> <li>Президент Всеукраїнської асоціації фізіотерапевтів та курортологів (з 1987).</li> <li>Віце-президент Всесвітньої федерації бальнеології і кліматотерапії.</li> <li>Голова проблемної комісії МОЗ та НАМН України «Санаторно-курортна реабілітація».</li> <li>Науковий керівник журналу «Медична реабілітація, курортологія та фізіотерапія».</li> <li>Член редколегій кількох наукових медичних журналів.</li> </ul> <strong>Відзнаки</strong> <ul> <li>Заслужений лікар УРСР (1985).</li> <li>Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2006).</li> </ul> <strong>Основні напрями науки</strong> <ul> <li>Організація санаторно-курортної допомоги дітям.</li> <li>Розробка методів раннього відновлювального лікування з використанням фізичних чинників.</li> <li>Раціональне використання природних лікувальних ресурсів України.</li> <li>Реабілітація постраждалих від Чорнобильської катастрофи.</li> </ul> <strong>Основні публікації</strong> <ul> <li>«Первичный туберкулез у детей и его профилактика» (1997).</li> <li>«Методичні рекомендації з санаторно-курортного лікування» (1998).</li> <li>«Оздоровниці профспілок України» (1998).</li> <li>«Курортні ресурси України» (1999).</li> <li>«Санаторно-курортне лікування вагітних» (2001).</li> <li>«Дитячі оздоровниці України» (2001).</li> <li>«Восстановительное лечение детей с частыми заболеваниями органов дыхания» (2002).</li> <li>«Основи курортології» (2003).</li> <li>«Довідник з інфекційних хвороб у дітей» (2003).</li> <li>«Медицинская реабилитация в педиатрии» (2004).</li> <li>«Бальнеотерапія в кардіоангіології» (2005).</li> <li>«Лікувальні грязі (пелоїди) України» (2006).</li> <li>«Карта-схема використання природних лікувальних ресурсів України» (2006).</li> <li>«Стандарти санаторно-курортного лікування» (2008).</li> </ul> <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Лободи М. В.:</strong> <ol> <li>Сульфгидрильные и дисульфидные группы белков сыворотки крови детей при пневмонии (1969). Шифр зберігання 1969 Л683м</li> <li>Совершенствование профилактики туберкулеза у детей в условиях санатория (1991). Шифр зберігання Р-37572</li> </ol> <strong>У фонді бібліотеки зберігаються також праці ободи М. В., написані одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Первичный туберкулез у детей и его профилактика (1997). Шифр зберігання Б-76092</li> <li>Мінеральні води Закарпаття. Питне лікувальне використування (1997). Шифр зберігання В-5539</li> <li>Лазеротерапия и лазеропунктура в клинической и курортной практике (1997). Шифр зберігання С-176КолЗоз</li> <li>Минеральные лечебно-столовые воды Украины : справочник (1998). Шифр зберігання Б-96569</li> <li>Курортні ресурси України (1999). Шифр зберігання В-9509</li> <li>Лікування і профілактика захворювань природними та фізичними факторами постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (2000). Шифр зберігання В-6469</li> <li>Детские здравницы Украины (2001). Шифр зберігання Б-96542</li> <li>Санаторно-курортне лікування вагітних (2001). Шифр зберігання Б-96522</li> <li>Маломинерализованные хлоридные натриевые минеральные воды Украины (2002). Шифр зберігання Б-96516</li> <li>Восстановительное лечение детей с частыми, рецидивирующими заболеваниями органов дыхания : монография (2002). Шифр зберігання Б-81863</li> <li>Курорти України : минуле та сучасне. Санаторно-курортні заклади ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” (2002). Шифр зберігання Б-82008</li> <li>Основи курортології : посібник для студентів та лікарів (2003). Шифр зберігання В-5992</li> <li>Респираторные аллергозы у детей. Современные аспекты диагностики, лечения, реабилитации (2004). Шифр зберігання Б-96519</li> <li>Хвороби дезадаптації в практиці відновлювальної медицини : монография (2004). Шифр зберігання Б-84133</li> <li>Бальнеотерапія в кардіоангіології : монография (2005). Шифр зберігання Б-86594</li> <li>Лечебные грязи (пелоиды) Украины. Ч. 1 (2006). Шифр зберігання Б-96539</li> <li>Лечебные грязи (пелоиды) Украины. Ч.2 (2007). Шифр зберігання Б-89034</li> <li>Санаторій. Організаційно-правові аспекти медичної діяльності санаторно-курортних закладів (2012). Шифр зберігання В-8825</li> <li>Всеукраїнська асоціація фізіотерапевтів та курортологів. 15 років. Досягнення та погляд у майбутнє (2013). Шифр зберігання В-8814</li> </ol>2025-09-072025-09-08YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/mykhaylo-vasylovych-loboda-1940/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/loboda.jpg;350;467,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/loboda.jpg;350;467,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/loboda.jpg;350;467,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/loboda.jpg;350;467ai1ec-24083@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Мінха Григорій Миколайович (1835–1896)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/minha.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24107" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/minha-163x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="472" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/minha-163x220.jpg 163w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/minha-111x150.jpg 111w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/minha-150x202.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/minha.jpg 281w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Григорій Миколайович Мінха (1835(за іншими джерелами 1936) – 1896) патологоанатом, епідеміолог. <strong style="font-family: Verdana, BlinkMacSystemFont, -apple-system, 'Segoe UI', Roboto, Oxygen, Ubuntu, Cantarell, 'Open Sans', 'Helvetica Neue', sans-serif;">Освіта</strong> Початкова освіта – с. Колені, Саратовська губернія. <ul> <li>1856 – закінчив 1-шу гімназію м. Саратова.</li> <li>1856 – вступив на медичний факультет Казанського університету.</li> <li>1857–1861 – навчання в Московському університеті (з відзнакою).</li> <li>1863 – стажування з патологічної анатомії за кордоном (Берлін – Р. Вірхов; Вюрцбург – А. Фостер; Бонн – Г. Ріндфлейш).</li> </ul> <strong>Науково-педагогічна діяльність</strong> <ul> <li>1867 – прозектор патологічної анатомії у Московській Чорноробочій лікарні.</li> <li>1870 – захист докторської дисертації «К учению о развитии ложных оболочек на серозных поверхностях».</li> <li>1873–1876 – прозектор Одеської Старої лікарні (виконав близько 4000 аутопсій).</li> <li>1876 – обраний екстраординарним професором патологічної анатомії Університету св. Володимира (Київ).</li> <li>1881 – затверджений ординарним професором.</li> <li>1876–1894 – завідувач кафедри патологічної анатомії Київського університету.</li> </ul> <strong>Громадська діяльність</strong> <ul> <li>1882–1886 – голова Товариства київських лікарів.</li> <li>Організував нічні лікарські чергування в Києві (вперше в Російській імперії).</li> <li>Брав участь у створенні інструкцій з боротьби з холерою та іншими інфекціями, планів благоустрою Києва, організації лікарень і притулків.</li> </ul> <strong>Наукові здобутки</strong> <ul> <li>Дослідження механізмів передачі інфекцій комахами (вошами, блохами, клопами).</li> <li>1874 – провів на собі експеримент із кров’ю хворого на поворотний тиф, довівши роль кровосисних комах у його поширенні.</li> <li>Вивчав чуму, проказу, сибірку, холеру.</li> <li>Показав єдине походження кишкової та легеневої форм сибірки.</li> <li>1881–1883 – досліджував проказу в Херсонській та Таврійській губерніях, результатом стала праця «Проказа (Lepta arabum) на юге России».</li> <li>Автор книги «Чума» та низки інших праць з патологічної анатомії та інфекційних хвороб.</li> </ul> <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферати дисертацій Мінха Г. М.:</strong> Исследования, представленные для получения степени доктора медицины: К учению о развитии ложных оболочек на серозных поверхностях (1870). Шифр зберігання: 616.000 М-624 <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Мінха Г. М., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Патологическая анатомия (1885). Шифр зберігання: 616.091 М-624</li> <li>Заразительна ли проказа (1891). Шифр зберігання: 616.93 М-624</li> <li>История проказы в Терской области (1894). Шифр зберігання: 616.93 М-624</li> <li>Чума в России (Вотлянская эпидемия 1878-79 г.) с планами и чертежами. Посмертное издание (1898). Шифр зберігання: 616.92 М-624</li> </ol>2025-09-072025-09-08YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/hryhoriy-mykolayovych-minkha-1835-1896/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/minha-163x220.jpg;350;472,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/minha-163x220.jpg;350;472,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/minha-163x220.jpg;350;472,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/minha-163x220.jpg;350;472ai1ec-24084@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Генрик Гальбан (1870 – 1933)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/Henryk-Halban.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24103" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/Henryk-Halban-157x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="491" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/Henryk-Halban-157x220.jpg 157w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/Henryk-Halban-347x486.jpg 347w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/Henryk-Halban-107x150.jpg 107w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/Henryk-Halban-150x210.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/Henryk-Halban-300x421.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/Henryk-Halban.jpg 383w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Генрик Гальбан (1870 – 1933) невропатолог. <strong>Освіта і стажування</strong> <ul> <li>1896 – закінчив медичний факультет Ягеллонського університету (Краків).</li> <li>1897–1899 – удосконалювався в Берліні.</li> <li>1901 – захистив дисертацію «Ueber juvenile Tabes, nebst Bemerkungen ueber symptomatische Migraene».</li> </ul> <strong>Професійна діяльність</strong> <ul> <li>1899–1903 – асистент кафедри неврології і психіатрії Віденського університету.</li> <li>1903–1905 – доцент цієї ж кафедри, водночас науковий працівник кафедри анатомії і фізіології.</li> <li>1905–1914 – завідувач кафедри неврології і психіатрії Львівського університету.</li> <li>1914–1918 – директор Віденського військового шпиталю.</li> <li>1918–1920 – санітарний інспектор польської армії.</li> <li>1920–1933 – професор, завідувач кафедри неврології і психіатрії Львівського університету.</li> </ul> <strong>Академічні посади</strong> <ul> <li>Декан медичного факультету (1915, 1916, 1921).</li> <li>Продекан (1922).</li> <li>Заступник проректора (1925).</li> <li>Ректор Львівського університету (1933).</li> </ul> <strong>Наукова та медична діяльність</strong> Засновник Львівської наукової школи неврології та психіатрії. <strong>Організував:</strong> <ul> <li>амбулаторію (1905),</li> <li>відділення неврології (1924),</li> <li>клініку неврології (1930).</li> <li>На кафедрі створив гістологічну лабораторію, рентгенкабінет, відділення електро- та гідротерапії.</li> </ul> <strong>Дослідження:</strong> <ul> <li>клінічна невропатологія,</li> <li>правець, спинна сухотка,</li> <li>тремтячий параліч, алкогольна полінейропатія,</li> <li>захворювання екстрапірамідної системи.</li> <li>Один із перших описав морфологічні зміни в мозку при прогресуючому паралічі та застосував гіпертермію для його лікування.</li> </ul> <strong>Громадська діяльність</strong> <ul> <li>1920 – організував і очолював комісію Сенату університету в справах молоді.</li> <li>1930 – створив організацію «Здоровне опікування» (турбота про студентів), поширену згодом і за межі Польщі.</li> <li>Організував у Микуличині «Дім здоров’я» для студентів.</li> <li>Заснував у Львові кілька студентських гуртожитків.</li> <li>1930 – запровадив обов’язкове медичне обстеження для вступників у вищі навчальні заклади.</li> </ul>2025-09-092025-09-10YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/henryk-halban-1870-1933/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/Henryk-Halban-157x220.jpg;350;491,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/Henryk-Halban-157x220.jpg;350;491,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/Henryk-Halban-157x220.jpg;350;491,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/Henryk-Halban-157x220.jpg;350;491ai1ec-24085@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Палладін Олександр Володимирович (1885 – 1972)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/paladin.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24097" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/paladin-282x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="273" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/paladin-282x220.jpeg 282w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/paladin-623x486.jpeg 623w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/paladin-192x150.jpeg 192w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/paladin-150x117.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/paladin-300x234.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/paladin-600x468.jpeg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/paladin.jpeg 627w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Олександр Володимирович Палладін (1885 – 1972) біохімік. Заклав основи функціональної біохімії нервової системи. <strong>Освіта і наукове становлення</strong> <ul> <li>1908 – закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Петербурзького університету.</li> <li>1909 – стажування у Гейдельберзькому університеті (Німеччина).</li> </ul> <strong>Професійна діяльність</strong> <ul> <li>1908–1916 – асистент, доцент кафедри фізіології Жіночого педагогічного інституту (Петербург).</li> <li>1916 – професор фізіології Ново-Олександрійського інституту сільського господарства і лісівництва (Харків).</li> <li>1921–1931 – завідувач кафедри фізіологічної, згодом біологічної хімії Харківського медичного інституту.</li> <li>1925 – заснував Український біохімічний інститут у Харкові (з 1931 – Інститут біохімії АН УРСР у Києві).</li> <li>1934–1954 – завідувач кафедри біохімії Київського університету імені Т. Г. Шевченка.</li> </ul> <strong>Організаційна та академічна діяльність</strong> <ul> <li>Засновник першого в СРСР біохімічного журналу:</li> <li>«Наукові записки Українського біохемічного інституту» (1926),</li> <li>згодом – «Український біохімічний журнал», від 2014 – The Ukrainian Biochemical Journal.</li> <li>1928 – організував Українське фізіологічне товариство (голова).</li> <li>Голова Українського біохімічного товариства (з 1958).</li> <li>Голова Всесоюзного біохімічного товариства (з 1964).</li> <li>Академік АН УРСР (1929), АН СРСР (1942), АМН СРСР (1944).</li> <li>Віце-президент АН УРСР (1939–1946), президент АН УРСР (1946–1962).</li> <li>Депутат Верховної Ради СРСР, депутат і член Президії Верховної Ради УРСР.</li> </ul> <strong>Нагороди і визнання</strong> <ul> <li>Герой Соціалістичної Праці (1955).</li> <li>Заслужений діяч науки УРСР (1935).</li> </ul> <strong>Наукова діяльність</strong> Автор близько 600 наукових публікацій, у т.ч. ~70 монографій, підручників, посібників. Керівник та консультант 159 докторських і кандидатських дисертацій. <strong>Основні напрями досліджень:</strong> <ul> <li>біохімія м’язової діяльності та нервової системи;</li> <li>біохімія харчування, роль вітамінів, авітамінози;</li> <li>обмін протеїнів, нуклеїнових кислот, вуглеводів, медіаторів та біологічно активних речовин;</li> <li>біохімічні основи функціонування нервової системи, пам’яті, психічної діяльності, сну, психозів.</li> <li>Синтезував водорозчинний аналог вітаміну К – вікасол, що широко застосовується в клініці.</li> <li>Встановив закономірності біохімічної топографії нервової системи, її філо- й онтогенезу, а також особливості за різних функціональних, екстремальних і патологічних станів.</li> </ul> <strong>Основні публікації</strong> <ul> <li>«Исследования над образованием и выделением креатина у животных» (1916).</li> <li>«Основы питания» (1927).</li> <li>«Химическая природа витаминов» (1941).</li> <li>«Вопросы биохимии нервной системы» (1965).</li> <li>«Белки головного мозга и их обмен» (1972, у співавт.).</li> <li>«Избранные труды» (1975).</li> </ul> <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені Палладіним О. В.  одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Избранные труды (1975). Шифр зберігання: В-1263.</li> <li>Біохімія : підручник (1949). Шифр зберігання: 612.015 П 144.</li> <li>Вопросы биохимии нервной системы (1965). Шифр зберігання: 612.015 П 144.</li> <li>Механика жизни. Нервная система и внутренняя секреция (1923). Шифр зберігання: 612.8 П 144.</li> <li>Научные основы народного питания (1919). Шифр зберігання: 612.3 П 144.</li> <li>Омоложение (1923). Шифр зберігання: 616.091 П 144.</li> <li>Основи живлення (1926). Шифр зберігання: 612.3 П 144.</li> <li>Фізіологічна хімія : підручник (1935). Шифр зберігання: 612.015 П 144.</li> </ol> <strong>Також у фонді ННМБУ зберігається література, присвячена життю та діяльності Палладіна О. В.:</strong> <ol> <li>Власенко І. М. Олександ Палладін (1982). Шифр зберігання: Б-40776.</li> <li>Збірник, присвячений 30-літтю наукової діяльності заслуженого діяча науки акад. О. В. Палладіна (1936). Шифр зберігання: 61(08) З-415.</li> <li>Александр Владимирович Палладин : документы, фотографии (1985). Шифр зберігання: В-3197.</li> <li>Утєвський А. М. Олександр Володимирович Палладін (1975). Шифр зберігання: Б-16240.</li> </ol>2025-09-102025-09-11YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/oleksandr-volodymyrovych-palladin-1885-1972/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/paladin-282x220.jpeg;350;273,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/paladin-282x220.jpeg;350;273,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/paladin-282x220.jpeg;350;273,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/paladin-282x220.jpeg;350;273ai1ec-24086@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Мамолат Олександр Самійлович (1910 – 1991)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/mamolat.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24096" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/mamolat-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/mamolat-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/mamolat-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/mamolat-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/mamolat-300x375.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/mamolat.jpg 350w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Олександр Самійлович Мамолат (1910 – 1991) фтизіатр. Наукові дослідження присвячені епідеміології та статистиці туберкульозу, організації боротьби з туберкульозом на селі. Народився в с. Калніболот, Кіровоградщина. <strong> Освіта і становлення</strong> <ul> <li>1930 – закінчив Уманський медичний технікум.</li> <li>1930–1933 – фельдшер Ольховатського цукрового заводу (Київщина).</li> <li>1936 – закінчив Київський медичний інститут (з відзнакою).</li> </ul> <strong>Професійна діяльність</strong> <ul> <li>1936–1979 – директор Українського інституту туберкульозу (згодом Київський НДІ фтизіатрії та грудної хірургії імені Ф. Г. Яновського).</li> <li>1940 – старший лікар Київського лижного батальйону (радянсько-фінська війна).</li> <li>1941 – поранений, в оточенні; учасник партизанського підпілля на Черкащині (організував підпільну типографію, диверсії).</li> <li>1944–1945 – у складі діючої армії звільняв Румунію, Угорщину, Югославію, Австрію.</li> <li>Після війни – наукова та організаційна робота в інституті.</li> </ul> <strong>Академічна кар’єра</strong> <ul> <li>Кандидатська дисертація – патогенез і морфологія туберкульозу кишківника.</li> <li>1970 – доктор медичних наук (за сукупністю праць: «Методика та організація лікування хворих на деструктивний туберкульоз легенів»).</li> <li>Професор.</li> <li>Науковий консультант і керівник 5 докторських і 15 кандидатських дисертацій.</li> </ul> <strong>Громадська та організаційна діяльність</strong> <ul> <li>З 1949 – головний фтизіатр МОЗ УРСР.</li> <li>Голова правління Товариства фтизіатрів України.</li> <li>Голова проблемної комісії МОЗ УРСР «Туберкульоз та патологія органів дихання».</li> <li>Заступник голови правління Всесоюзного товариства фтизіатрів.</li> <li>Депутат Київської міської ради, заступник голови комісії з охорони здоров’я.</li> </ul> <strong>Науковий внесок</strong> Автор понад 160 наукових праць, з них 3 монографії. <strong>Основні напрями:</strong> <ul> <li>клініка та лікування туберкульозу легень;</li> <li>епідеміологія та профілактика;</li> <li>організація боротьби з туберкульозом.</li> </ul> <strong>Запровадив:</strong> <ul> <li>пневмотораксні пункти у сільських лікарнях;</li> <li>сільські туберкульозні лікарні, районні та міжрайонні диспансери;</li> <li>посаду районних фтизіатрів;</li> <li>масову вакцинацію й ревакцинацію дітей і молоді;</li> <li>базові стаціонари для вперше виявлених хворих.</li> <li>Інститут, яким керував, став одним із найбільших центрів фтизіатрії, пульмонології та торакальної хірургії в СРСР.</li> </ul> <strong>Відзнаки</strong> Заслужений діяч науки УРСР (1975). <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Мамолата О. С.:</strong> Патогенез и морфология туберкулеза кишечника в послепервичном периоде (1956). Шифр зберігання: 616.3 М 225а. <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені Мамолатом О. С. одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Методика и организация лечения больных деструктивным туберкулезом легких (1970). Шифр зберігання: Р-134.</li> <li>Побочные реакции при антибактериальной терапии больных туберкулезом (1975). Шифр зберігання: Б-14880.</li> <li>Современные вопросы лечения туберкулеза у детей (1959). Шифр зберігання: 616.002.5 С 568.</li> <li>Туберкулез : учеб. пособие (1971). Шифр зберігання: Б-1539.</li> </ol>2025-09-122025-09-13YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/oleksandr-samiylovych-mamolat-1910-1991/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/mamolat-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/mamolat-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/mamolat-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/mamolat-176x220.jpg;350;438ai1ec-24087@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Базилевич Ярослав Петрович (1935 – 2000)

Ярослав Петрович Базилевич (1935 – 2000) кандидат медичних наук (1974), завідувач кафедри управління охорони здоров’я ФДПО (факультет післядипломної освіти) Львівського медичного університету імені Данила Галицького (1988-2000). Наукові праці присвячені опрацюванню концепції сімейного лікаря, медичної сестри. <strong>Освіта</strong> <ul> <li>1958 – закінчив лікувальний факультет Львівського медичного інституту.</li> <li>1969–1972 – аспірантура.<strong>Професійна діяльність</strong></li> <li>1958–1962 – лікар-офтальмолог Червоноградського вугільного комбінату.</li> <li>1962–1965 – інспектор Червоноградського міського відділу охорони здоров’я (Львівська обл.).</li> <li>1965–1969 – заступник головного лікаря Нестерівської ЦРЛ (Львівська обл.).</li> <li>1972–1979 – асистент кафедри соціальної гігієни Львівського медичного інституту.</li> <li>1979–1988 – доцент тієї ж кафедри.</li> <li>1988–2000 – завідувач кафедри управління охорони здоров’я факультету післядипломної освіти Львівського медичного інституту
(тепер – Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького).</li> <li>З 1997 – завідувач кафедри управління охороною здоров’я Львівської філії Академії державного управління при Президентові України.</li> </ul> <strong>Академічна кар’єра</strong> <ul> <li>1974 – захистив кандидатську дисертацію: «Травматизм органа зрения у шахтостроителей и шахтеров Львовско-Волынского угольного бассейна и пути его профилактики».</li> <li>1981 – отримав звання доцента.</li> <li>Член Нью-Йоркської академії наук.</li> </ul> <strong>Науковий внесок</strong> Автор близько 120 наукових публікацій. <strong>Основні напрями досліджень:</strong> <ul> <li>концепція сімейного лікаря, медичної сестри та менеджера сімейної медицини;</li> <li>менеджмент і маркетинг у медицині;</li> <li>організація системи охорони здоров’я в умовах переходу до ринку;</li> <li>діяльність відділень профілактики;</li> <li>позалікарняні форми медичного забезпечення.</li> </ul> <strong>Громадська діяльність</strong> Ініціатор створення Інституту біоетики у Львові, якому згодом було присвоєно його ім’я. <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Базилевича Я. П.:</strong> <ol> <li>Травматизм органа зрения у шахтостроителей и шахтеров Львовско-Волынского угольного бассейна и пути его профилактики (1974). Шифр зберігання: Р-13205</li> <li>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</li> <li>Соціологічне забезпечення програми “Домашні стаціонари”: методичні рекомендації (1991). Шифр зберігання: Б-71883</li> <li>Перфокартная система учета повреждений органа зрения. Методические указания по применению для офтальмологов (1972). Шифр зберігання: Б-11337</li> <li>Учет и анализ заболеваемости органа зрения с помощью перфокарт. Методические указания для офтальмологов и студентов медицинского института (1972). Шифр зберігання: В-12675</li> <li>Організація, структура та основні напрямки діяльності діагностичного відділення центральної районної лікарні: методичні рекомендації (1992). Шифр зберігання: Б-71881</li> <li>Методические указания по составлению и использованию информационно-поисковой системы учета и анализа повреждений органа зрения. (На перфокартах формата К-5) (1972). Шифр зберігання: Б-11327</li> </ol>2025-09-172025-09-18YEARLY10ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/yaroslav-petrovych-bazylevych-1935-2000/freeai1ec-24088@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Мірошниченко Валентин Павлович (1940)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/miroshnuchenko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24094" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/miroshnuchenko-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/miroshnuchenko-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/miroshnuchenko-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/miroshnuchenko-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/miroshnuchenko-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/miroshnuchenko-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/miroshnuchenko.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Валентин Павлович Мірошниченко (1940) інфекціоніст, доктор медичних наук (1991), Народився м. Запоріжжя <strong>Освіта</strong> 1962–1968 – лікувальний факультет Кримського медичного інституту. <strong>Професійна діяльність</strong> <ul> <li>1968–1973 – ординатор інфекційної лікарні (м. Запоріжжя).</li> <li>1973–1988 – асистент кафедри інфекційних хвороб Запорізького медичного інституту.</li> <li>1989–1991 – асистент кафедри інфекційних хвороб Запорізького інституту удосконалення лікарів.</li> <li>1991–2011 – завідувач кафедри інфекційних хвороб цього інституту.</li> <li>З 2011 – професор кафедри інфекційних хвороб Запорізької медичної академії післядипломної освіти.</li> </ul> <strong>Академічна кар’єра</strong> <ul> <li>1978 – кандидатська дисертація: «Исследования холато-холестериновой функции печени при вирусном гепатите и холелитиазе новым методом фотометрического анализа».</li> <li>1991 – докторська дисертація: «Оцінка реконвалесценції при вірусних гепатитах А і В за даними дослідження дуоденального вмісту».</li> <li>Звання професора.</li> </ul> <strong>Науковий внесок</strong> Автор понад 120 наукових публікацій, серед них 2 винаходи. <strong>Основні напрями досліджень:</strong> <ul> <li>вірусні гепатити (A і B);</li> <li>реконвалесценція після інфекційних хвороб;</li> <li>проблеми СНІДу.</li> </ul> <strong>Громадська діяльність</strong> Голова Запорізького обласного товариства інфекціоністів. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Мірошниченко В. П.:</strong> <ol> <li>Исследование холато-холестериновой функции печени при вирусном гепатите и холелитиазе новым методом фотометрического анализа (1978). Шифр зберігання: Р-23944</li> <li>Оценка реконвалесценции при вирусных гепатитах А и В по данным исследования дуоденального содержимого (1991). Шифр зберігання: Р-37564</li> </ol>2025-09-192025-09-20YEARLY10ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/valentyn-pavlovych-miroshnychenko-1940/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/miroshnuchenko-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/miroshnuchenko-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/miroshnuchenko-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/miroshnuchenko-176x220.jpg;350;438ai1ec-24089@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Вакуленко Микола Опанасович (1890 –????)

Микола Опанасович Вакуленко (1890 –????) патолог, бактеріолог. <strong>Освіта</strong> <ul> <li>1908 – закінчив Владикавказьку гімназію.</li> <li>1914 – медичний факультет Університету св. Володимира (м. Київ).</li> </ul> <strong>Професійна діяльність</strong> <ul> <li>1914–1919 – військова служба: проєктор Київського військового госпіталю, завідувач лабораторій у пересувному госпіталі та санітарно-епідемічному загоні.</li> <li>1919–1926 – завідувач прозектури та лабораторії Вінницького гарнізонного військового госпіталю.</li> <li>1920 – організував першу прозектуру у Вінниці при обласній лікарні, очолював її до 1950.</li> <li>1929–1948 – завідувач прозектури Вінницької психоневрологічної лікарні.</li> <li>1922 – завідувач кафедри мікробіології Вінницького фармакологічного інституту.</li> <li>1930 – завідувач кафедри гістології заочного медичного інституту.</li> <li>1932–1949 – завідувач кафедри патологічної анатомії Вінницького медичного інституту.</li> <li>1950–1962 – завідувач патогістологічної лабораторії Вінницького обласного онкологічного диспансеру.</li> </ul> <strong>Науковий внесок</strong> Автор 22 наукових праць. <strong>Досліджував:</strong> <ul> <li>патологію висипного та поворотного тифу, холери;</li> <li>зміни нервової системи при шизофренії, прогресуючому паралічі, старечому слабоумстві.</li> </ul>2025-09-212025-09-22YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/mykola-opanasovych-vakulenko-1890/freeai1ec-24090@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Малиновський Людвіг Іванович (1875 – 1917)


<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/malinovskuy.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24091" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/malinovskuy-165x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="466" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/malinovskuy-165x220.jpg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/malinovskuy-365x486.jpg 365w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/malinovskuy-113x150.jpg 113w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/malinovskuy-150x200.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/malinovskuy-300x399.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/malinovskuy-600x799.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/malinovskuy-696x927.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/malinovskuy.jpg 706w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Людвіг Іванович Малиновський (1875 – 1917)
хірург, організатор охорони здоров’я, громадський діяч. <strong>Освіта</strong> 1898–1903 – медичний факультет Юр’ївського університету. <strong>Професійна діяльність</strong> <ul> <li>Асистент проф. В. Г. Цеге-Мантейфеля (1903–1905).</li> <li>Лікарня в м. Дунаївці (10 ліжок) – організував активну хірургічну діяльність.</li> <li>З 1905 – хірург та старший лікар Вінницької земської лікарні (75 ліжок), де поставив лікування на сучасний рівень.</li> <li>Під час Першої світової війни – головний лікар і провідний хірург шпиталю Всеросійського земського союзу у Вінниці.</li> <li>Упродовж 13 років – голова Вінницького Пироговського товариства.</li> </ul> <strong>Науковий внесок</strong> <ul> <li>Автор 25 наукових праць, низки монографій і статей з хірургії.</li> <li>Вперше описав клініку мезентеріальних лімфаденітів.</li> <li>У класифікації перитонітів виділив дві нові форми: слизово-серозні та гангренозні.</li> <li>Запровадив термін «апендицинілеус» (кишкова непрохідність при гострому апендициті).</li> </ul> <strong>Громадська діяльність та спадщина</strong> Ініціатор будівництва Вінницької Пироговської лікарні (відкрита 7.05.1917). Похований біля фасаду її хірургічного корпусу; на могилі встановлено пам’ятник. Його ім’я носять вулиця у Вінниці та одна з найбільших палат хірургічного відділення Пироговської лікарні. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Людвіга І. М., підготовлені одноосібно:</strong> <ol> <li>Догмы асептики. Подготовка операций и лечение ран (1916). Шифр зберігання: 617.9 М-192</li> <li>Phagedaena vulherum (1915). Шифр зберігання: 617.99 М-192</li> </ol>2025-09-232025-09-24YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/liudvih-ivanovych-malynovskyy-1875-1917/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/malinovskuy-165x220.jpg;350;466,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/malinovskuy-165x220.jpg;350;466,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/malinovskuy-165x220.jpg;350;466,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/09/malinovskuy-165x220.jpg;350;466ai1ec-24151@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Калюжний Денис Миколайович (1900 – 1976)

Калюжний Денис Миколайович (1900 – 1976) — український гігієніст, один із основоположників гігієни атмосферного повітря в Україні. Народився на хуторі Калюжному Лебединського повіту Харківської губернії. Медичну освіту здобув у Харківському медичному інституті (1926). <strong>Професійна діяльність</strong> <ul> <li>1926–1931 — санітарний лікар Харківської міської санітарно-епідеміологічної станції.</li> <li>1931–1933 — навчався в аспірантурі на кафедрі загальної гігієни Харківського медичного інституту.</li> <li>З 1932 р. працював в Українському НДІ комунальної гігієни під керівництвом О. М. Марзєєва.</li> <li>З 1937 р. — старший викладач гігієни Харківського військово-медичного училища.</li> <li>1940 — захистив кандидатську дисертацію «Санитарное изучение атмосферного воздуха населенных мест Украины и меры борьбы с его загрязнением».</li> </ul> <strong>Під час німецько-радянської війни:</strong> <ul> <li>викладач кафедри загальної та військової гігієни Куйбишевської військово-медичної академії (1942),</li> <li>начальник санітарно-епідемічної лабораторії Воронезького та 1-го Українського фронтів.</li> <li>З 1946 р. — заступник директора, а в 1956–1971 рр. — директор НДІ загальної та комунальної гігієни імені О. М. Марзєєва.</li> </ul> <strong>Завідував кафедрами:</strong> <ul> <li>гігієни Київського інституту удосконалення лікарів (1946–1956, 1965–1970),</li> <li>гігієни Київського медичного інституту (1956–1960).</li> <li>1954 — захистив докторську дисертацію «Гигиеническая оценка загрязнения атмосферного воздуха выбросами предприятий черной металлургии и мероприятия по его оздоровлению».</li> <li>1957 — професор.</li> <li>1961 — член-кореспондент АМН СРСР.</li> </ul> <strong>Громадська діяльність та визнання</strong> <ul> <li>Голова правління Українського наукового товариства гігієністів (з 1959 р.).</li> <li>Почесний член Чехословацького науково-медичного товариства імені Я. Пуркіньє.</li> <li>Заслужений діяч науки УРСР (1964).</li> </ul> <strong>Наукова спадщина</strong> Автор понад 250 наукових публікацій, зокрема 24 монографій. Науковий консультант і керівник 16 докторських та 22 кандидатських дисертацій. <strong>Основні напрями досліджень:</strong> гігієна атмосферного повітря, планування населених місць, військова гігієна, історія гігієни й санітарії. Досліджував механізми дії забруднювачів повітря на організм та закономірності їх розповсюдження від промислових підприємств.  2025-10-032025-10-04YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/kaliuzhnyy-denys-mykolayovych-1900-1976/freeai1ec-24152@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Легоцький Тиводар (Теодор) Яношович</strong> (1830 – 1915)

<strong>Легоцький Тиводар (Теодор) Яношович</strong> (1830 – 1915) — юрист, природодослідник, археолог, краєзнавець, історик. Народився в с. Фужині поблизу сучасного м. Рієка (Хорватія). <strong>Освіта та рання діяльність</strong> <ul> <li>1847–1851 — навчався на юридичному факультеті Кошицької академії.</li> <li>Під час угорської революції 1848–1849 рр. був офіцером національної гвардії.</li> <li>1852–1856 — службовець у суді.</li> </ul> <strong>Професійна кар’єра</strong> <ul> <li>З 1855 р. мешкав у Мукачеві, працював у судових органах та адвокатурі.</li> <li>З 1865 р. — головний прокурор Мукачевсько-Чинадіївської домінії графів Шенборнів.</li> </ul> <strong>Наукова та громадська діяльність</strong> Член Угорського товариства природодослідників (1860), Угорського етнографічного товариства, Археологічної комісії. Автор близько 300 публікацій, зокрема 11 монографій. <strong>Основні напрями досліджень:</strong> <ul> <li>мінеральні води Закарпаття, їхній хімічний склад і лікувальні властивості;</li> <li>клімат Закарпаття та його оздоровчий потенціал;</li> <li>археологія Тисо-Дунайської низовини (довів, що слов’яни заселили цей край до приходу угорців);</li> <li>соціально-економічний розвиток та духовна культура закарпатців.</li> </ul> <strong>Внесок</strong> <ul> <li>Створив зведену таблицю хімічного складу мінеральних вод Закарпаття.</li> <li>Популяризував ідею комплексного застосування природних лікувальних ресурсів краю.</li> <li>Залишив значний науковий доробок із археології, етнографії та історії Закарпаття.</li> </ul>2025-10-052025-10-06YEARLYukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/lehotskyy-tyvodar-teodor-yanoshovych-strong-1830-1915/freeai1ec-24154@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Щастний Дмитро Сергійович (1903 – 1974)

Щастний Дмитро Сергійович (1903 – 1974) – мікробіолог, епідеміолог та імунолог. Народився в місті Одеса, 1926 – закінчив Одеський медичний інститут. <strong>Професійна діяльність</strong> Працював у різних медичних і мікробіологічних науково-дослідних установах. <ul> <li>1943–1944 – заступник директора з наукової роботи Тамбовського НДІ мікробіології.</li> <li>1944–1949 – завідувач відділу віспи Одеського НДІ мікробіології та епідеміології.</li> <li>1945–1962 – доцент кафедри мікробіології Одеського медичного інституту ім. М. І. Пирогова.</li> <li>1963–1967 – доцент кафедри мікробіології і вірусології Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова.</li> <li>1967–1971 – професор тієї ж кафедри.</li> <li>1965 – захистив докторську дисертацію «Влияние тканевых препаратов В. П. Филатова на защитные функции и устойчивость организма к инфекции».</li> </ul> <strong>Наукові праці</strong> Автор понад 70 наукових публікацій. <strong>Основні напрями досліджень:</strong> <ul> <li>медична мікробіологія та імунологія;</li> <li>застосування тканинних препаратів для лікування бактеріальних інфекцій;</li> <li>історія медицини та медичної мікробіології.</li> </ul>2025-10-082025-10-09YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/shchastnyy-dmytro-serhiyovych-1903-1974/freeai1ec-24153@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Буйко Петро Михайлович (1895 – 1943)

Буйко Петро Михайлович (1895 – 1943) – видатний акушер-гінеколог, доктор медичних наук, Герой Радянського Союзу (посмертно). <span style="font-family: Verdana, BlinkMacSystemFont, -apple-system, 'Segoe UI', Roboto, Oxygen, Ubuntu, Cantarell, 'Open Sans', 'Helvetica Neue', sans-serif;">Народився в місті Бельськ, Гродненська губернія.</span> <ul> <li>1911 – вступив до Військово-фельдшерської школи (Санкт-Петербург).</li> <li>1911–1914 – молодший фельдшер у психіатричному відділенні Миколаївського військово-медичного госпіталю.</li> <li>Перша світова війна: служив у 1-му залізничному полку, згодом – у Києві.</li> <li>1918 – учасник повстання проти Центральної Ради.</li> <li>1919–1922 – навчання у Київському медичному інституті.</li> </ul> <strong>Професійна діяльність</strong> <ul> <li>1922–1923 – голова окружного відділу профспілки медпрацівників (Бердичів).</li> <li>1923–1927 – завідувач окружного відділу охорони здоров’я (Біла Церква).</li> <li>Займав посади головного лікаря та завідувача акушерсько-гінекологічних відділень (Люботин, Київ).</li> <li>1930 – курси удосконалення в Ленінграді.</li> <li>Доцент акушерсько-гінекологічної клініки Київського медінституту.</li> <li>Завідувач кафедри акушерства і гінекології Київського стоматологічного інституту.</li> <li>1933–1934 – директор Київського інституту охорони материнства і дитинства.</li> <li>1938 – захистив кандидатську дисертацію «Клиника и профилактика разрывов промежности в родах».</li> <li>1940 – захистив докторську дисертацію «Хирургическое лечение пузырно-влагалищных свищей у женщин с применением плацентарной ткани».</li> </ul> <strong>Військові роки</strong> <ul> <li>З початком Другої світової війни – провідний хірург медсанбату.</li> <li>Поранений під Уманню, потрапив у полон, утік.</li> <li>Працював лікарем у Фастові:</li> <li>створював фіктивні діагнози;</li> <li>врятував понад 1000 людей від примусового вивезення до Німеччини;</li> <li>організовував лікування поранених партизан.</li> <li>Липень 1943 – вступив до партизанського загону, очолив санітарну частину.</li> <li>13 жовтня 1943 – потрапив у полон; після катувань спалений живцем у с. Ярошівка разом із трьома партизанами.</li> </ul> Відмовився від утечі, щоб не наражати на небезпеку місцевих жителів. <strong>Наукові праці</strong> <ul> <li>«Клініка і профілактика розривів промежини при пологах» (1940).</li> <li>«Хирургическое лечение пузырно-влагалищных свищей у женщин с применением плацентарной ткани» (1954, посмертно).</li> <li><strong>Вшанування пам’яті</strong></li> </ul> 1950 – постановою Ради Міністрів УРСР ім’я Буйка присвоєно Київському НДІ охорони материнства і дитинства.2025-10-192025-10-20YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/buyko-petro-mykhaylovych-1895-1943/freeai1ec-24155@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Бобровська Галина Дмитрівна (1910 – 1980)

Бобровська Галина Дмитрівна (1910 – 1980) – український невропатолог, кандидат медичних наук. Народився в місті Курськ, 1929 – закінчила медичну профшколу; працювала медсестрою, згодом – помічником лікаря в лікарні Жовтневої залізниці (Ленінград). 1931 – вступила до Першого Ленінградського медичного інституту. Згодом перевелася до Першого Київського медичного інституту, який закінчила з відзнакою (1936). 1936–1939 – аспірантка кафедри нервових хвороб. <strong>Професійна діяльність</strong> <ul> <li>1939–1941 – лікар і науковий співробітник Київського психоневрологічного інституту.</li> <li>1941 – мобілізована до армії: помічник начальника евакопункту №27 у Києві, лікар-невропатолог військового шпиталю.</li> <li>1941–1944 – перебувала в евакуації.</li> <li>1944 – захистила кандидатську дисертацію «Епілептичні синдроми при пухлинах головного мозку».</li> <li>1944–1957 – асистент кафедри нервових хвороб Київського медичного інституту.</li> <li>1957–1965 – доцент тієї ж кафедри.</li> <li>1965–1968 – виконувач обов’язків завідувача кафедри.</li> </ul> Науковий керівник неврологічних відділень Київської міської клінічної лікарні №14, консультант багатьох лікарень і поліклінік. <strong>Наукові інтереси та праці</strong> Дослідження: мозковий кровообіг, патологія нервової системи при цукровому діабеті, ревматизмі та інтоксикаціях.2025-10-202025-10-21YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/bobrovska-halyna-dmytrivna-1910-1980/freeai1ec-24156@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Протопопов Віктор Павлович (1880 – 1957)

Протопопов Віктор Павлович (1880 – 1957) – український психіатр, фізіолог вищої нервової діяльності, академік АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР (1934). Народився в селі Юрки, Кобеляцький повіт, Полтавська губернія. 1906 – закінчив Військово-медичну академію (Санкт-Петербург) з відзнакою. 1906–1909 – навчався в ад’юнктурі під керівництвом В. М. Бехтерєва. 1909 – захистив докторську дисертацію «О сочетательной двигательной реакции на звуковые раздражения». <strong> Професійна діяльність</strong> <ul> <li>1909–1921 – понадштатний асистент, лаборант, асистент та завідувач клініки кафедри психіатрії Військово-медичної академії (Петроград).</li> <li>1919–1921 – керівник рефлексологічної лабораторії Інституту мозку.</li> <li>1921–1923 – професор кафедри психіатрії Пермського університету, директор Пермської обласної психіатричної лікарні.</li> <li>1923–1944 – професор і завідувач кафедри психіатрії Харківського медичного інституту, декан психоневрологічного факультету (з 1931).</li> <li>1926–1929 – директор Українського НДІ клінічної психіатрії і соціальної психогігієни.</li> <li>1932–1941 – завідувач психіатричної клініки №1 Клінічного інституту Всеукраїнської психоневрологічної академії.</li> <li>1944–1957 – завідувач відділу психіатрії та патології вищої нервової діяльності Інституту фізіології АН УРСР; завідувач кафедри психіатрії Київського інституту удосконалення лікарів.</li> <li>Головний психіатр МОЗ УРСР, голова Вченої ради МОЗ УРСР.</li> <li>Редактор журналу «Советская психоневрология», член редколегій низки видань.</li> </ul> <strong>Наукова діяльність</strong> Автор понад 160 наукових праць, у тому числі 5 монографій. <strong>Основні напрями:</strong> <ul> <li>психосоматичні процеси,</li> <li>вивчення вищої нервової діяльності,</li> <li>патофізіологічні основи психіатрії.</li> </ul> Вніс вклад у розвиток рефлексології, розвинув ідею І. Павлова про рефлекс мети, додавши поняття «перепони», що разом формують основу активності волі. <strong>Запропонував:</strong> <ul> <li>методики дослідження рухових рефлексів і умовних реакцій;</li> <li>патофізіологічну концепцію в психіатрії;</li> <li>гіпотезу таламо-гіпоталамічної природи маніакально-депресивного психозу;</li> <li>метод лікування шизофренії сном;</li> <li>принципи профілактики нападів МДП та захисного режиму в психіатричних стаціонарах.</li> </ul> <strong>Наукове керівництво</strong> Підготував 11 докторів та 25 кандидатів наук. <strong>Значення</strong> Протопопов поєднав ідеї своїх учителів – В. Бехтерєва та І. Павлова – із власними новаторськими дослідженнями, залишивши значний слід у розвитку психіатрії та фізіології вищої нервової діяльності.2025-10-222025-10-23YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/protopopov-viktor-pavlovych-1880-1957/freeai1ec-24157@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Сєрадзкі Влодімеж Ян (1870 – 1941)

Сєрадзкі Влодімеж Ян (1870 – 1941) — польський лікар, науковець, один із провідних судових медиків початку ХХ століття, професор Львівського університету. Народився у місті Велічка (Польща). Медичну освіту здобув на медичному факультеті Краківського університету, який закінчив у 1894 році. У 1895 році продовжив навчання у Парижі, де ознайомився з новітніми методами судово-медичної експертизи та патології. <strong>Академічна та професійна діяльність</strong> Після завершення навчання працював на кафедрі судової медицини Краківського університету, обіймаючи посади асистента та доцента (1894–1898). У 1898 році очолив кафедру судової медицини Львівського університету, де працював до кінця життя. У 1900 році здобув звання професора. Паралельно у 1915 році тимчасово виконував обов’язки керівника кафедр патологічної анатомії та загальної й експериментальної патології. У 1911 році був обраний президентом Львівського лікарського товариства. Наукові інтереси та здобутки. Сєрадзький належав до провідних представників польської школи судової медицини. Його наукова спадщина включає близько 40 праць, серед яких — одна монографія. <strong>Основні напрями його досліджень:</strong> <ul> <li>судово-медична експертиза раптової дитячої смерті;</li> <li>вивчення механізмів танатогенезу при задушенні;</li> <li>застосування психопатології у судовій медицині;</li> <li>дослідження дії гемолізинів, цитотоксинів, преципітинів;</li> <li>проблеми кримінальної антропології;</li> <li>історія медицини.</li> </ul> Він також запропонував оригінальну пробу для визначення карбоксигемоглобіну, яка стала цінним інструментом у судово-медичній практиці. <strong>Громадська діяльність</strong> Як президент Львівського лікарського товариства активно сприяв розвитку медичної науки, організації наукових конференцій та зміцненню зв’язків між лікарями різних спеціальностей. <strong>Трагічна загибель</strong> У роки Другої світової війни, після окупації Львова німецькими військами, Сєрадзький опинився серед групи львівських професорів, яких 4 липня 1941 року розстріляли на Вулецьких пагорбах. Його смерть стала частиною трагічної сторінки в історії Львова та науки загалом. <strong>Значення</strong> Влодімеж Ян Сєрадзький залишив по собі вагомий науковий доробок і вважається однією з ключових постатей у розвитку судової медицини в Польщі та Галичині. Його праці поєднували фундаментальні дослідження з практичними розробками, які знайшли застосування у медико-правовій сфері.2025-10-222025-10-23YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/sieradzki-vlodimezh-yan-1870-1941/freeai1ec-24158@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Бітчук Денис Дмитрович (1935)

Бітчук Денис Дмитрович (1935) — український ортопед-травматолог, доктор медичних наук, професор, один із провідних фахівців у галузі відновлювальної та військово-польової хірургії. Народився у селі Рожнів, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.. У 1959 році закінчив Чернівецький медичний інститут. Перші роки професійної діяльності (1959–1964) працював лікарем-хірургом у Киргизії, де набув цінного практичного досвіду. У 1964–1967 рр. навчався в аспірантурі Українського НДІ ортопедії та травматології імені проф. М. І. Ситенка. У 1967 році захистив кандидатську дисертацію (за закритою тематикою). <strong>Академічна кар’єра</strong> З 1967 року пов’язав свою діяльність з Харківським медичним інститутом (нині — Харківський національний медичний університет). Працював на кафедрі травматології, ортопедії та військово-польової хірургії: <ul> <li>асистент (1967–1984),</li> <li>доцент (1984–1989),</li> <li>завідувач кафедри (1989–2008).</li> <li>У 1988 році захистив докторську дисертацію на тему: «Хирургическое лечение многооскольчатых, двойных диафизарных переломов длинных трубчатых костей и их дефектов».</li> </ul> <strong>Наукові здобутки</strong> Є автором близько 250 наукових публікацій, зокрема 3 монографій, 2 навчальних посібників, 8 авторських свідоцтв та 6 патентів на винаходи. <strong>Основні напрями його наукових розробок:</strong> <ul> <li>технології консервації та трансплантації кісткової тканини;</li> <li>лікування вогнепальних переломів та дефектів кісток;</li> <li>операції на сухожилках при лікуванні звичних вивихів плеча;</li> <li>спосіб ахілопластики при застарілих пошкодженнях;</li> <li>малотравматична технологія лікування внутрішньосуглобових переломів шийки стегнової кістки;</li> <li>методики статичного, динамічного та комбінованого внутрішньокістковомозкового металоостеосинтезу блокуючим стержнем при складних діафізарних переломах довгих кісток.</li> </ul> <strong>Педагогічна діяльність</strong> Під його науковим керівництвом виконано 1 докторську та 4 кандидатські дисертації. Він був відомим наставником для молодих лікарів і науковців, приділяв значну увагу практичній підготовці студентів. <strong>Значення</strong> Денис Дмитрович Бітчук — представник покоління українських хірургів-науковців, які розвивали вітчизняну школу ортопедії та травматології. Його внесок у впровадження сучасних методів остеосинтезу та реконструктивної хірургії забезпечив новий рівень лікування складних переломів і поєднаних травм.2025-10-232025-10-24YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/bitchuk-denys-dmytrovych-1935/freeai1ec-24159@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Бродський Юрій Степанович (1925 — 2003)

Бродський Юрій Степанович (1925 — 2003) — український нейрохірург, доктор медичних наук, професор, лауреат Премії імені М. Н. Бурденка, один із провідних вітчизняних фахівців у галузі дитячої нейрохірургії. У роки Другої світової війни навчався в Челябінському військово-авіаційному училищі штурманів авіації далекої дії (1943–1944), після чого у складі 362-го Ризького авіаційного полку брав участь у бойових діях (1944–1945). У 1945–1946 рр. служив у штабі військово-повітряних сил Київського військового округу. Медичну освіту здобув у Київському медичному інституті (1946–1952). <strong>Професійна діяльність</strong> Від 1952 до 2000 р. працював у Київському НДІ нейрохірургії (нині — Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України), де пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до провідних керівних посад: <ul> <li>завідувач відділу дитячої нейрохірургії (1980–1989),</li> <li>вчений секретар інституту (1990–2000).</li> </ul> У 1960 р. захистив кандидатську дисертацію «Клиника и хирургия первичных опухолей области конского хвоста», а в 1976 р. — докторську дисертацію «Родовая черепно-мозговая травма у новорожденных». У 1991 р. отримав вчене звання професора. <strong>Наукові здобутки</strong> Юрій <span style="font-family: Verdana, BlinkMacSystemFont, -apple-system, 'Segoe UI', Roboto, Oxygen, Ubuntu, Cantarell, 'Open Sans', 'Helvetica Neue', sans-serif;">Бродський є автором близько 120 наукових публікацій, серед яких 2 монографії. </span> <strong><span style="font-family: Verdana, BlinkMacSystemFont, -apple-system, 'Segoe UI', Roboto, Oxygen, Ubuntu, Cantarell, 'Open Sans', 'Helvetica Neue', sans-serif;">Основними напрямами його наукової діяльності були:</span></strong> <ul> <li>дослідження патогенезу, клініки та методів хірургічного лікування черепно-мозкової травми у дітей;</li> <li>вивчення пухлин головного та спинного мозку в дитячому віці;</li> <li>удосконалення нейрохірургічних методик у педіатрії.</li> </ul> Під його керівництвом захищено 5 кандидатських дисертацій. Юрій Степанович Бродський належить до покоління вчених, які сформували українську школу дитячої нейрохірургії. Його праці внесли вагомий внесок у розвиток діагностики та лікування вроджених і набутих уражень центральної нервової системи у дітей.2025-10-232025-10-24YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/brodskyy-yuriy-stepanovych-1925-2003/freeai1ec-24160@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Пушкар Михайло Степанович (1940)

Пушкар Михайло Степанович (1940) — український морфолог, патоморфолог, доктор медичних наук, професор, один із засновників напряму екологічної морфології у вітчизняній медицині. Михайло Степанович народився в с. Хирів Старосамбірського р-ну Львівської обл. Медичну освіту здобув у Вінницькому медичному інституті імені М. І. Пирогова (1966). Після закінчення навчання розпочав роботу в цьому ж закладі: працював на посадах асистента та доцента кафедри патологічної анатомії. У 1992 р. очолив кафедру гістології, цитології та ембріології Вінницького медичного інституту імені М. І. Пирогова (нині — Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова). <strong>Наукова діяльність</strong> У 1992 р. захистив докторську дисертацію «Морфофункциональные закономерности хронической интоксикации дозами пестицидов и ее коррекция цитомединами», у якій вперше було комплексно досліджено вплив тривалого впливу малих доз пестицидів на організм та можливості їх корекції. У 1993 р. отримав вчене звання професора. Є автором понад 100 наукових публікацій, серед яких 5 винаходів. Основний напрям його наукових досліджень — екологічна морфологія, зокрема патоморфологічні зміни органів і тканин під впливом екологічних чинників. <strong>Підготовка кадрів</strong> Під його науковим керівництвом виконано 6 кандидатських дисертацій, що сприяло розвитку нового покоління морфологів та патоморфологів в Україні. Михайло Степанович Пушкар зробив вагомий внесок у вивчення патогенетичних механізмів хронічної інтоксикації та розвиток нових підходів до її корекції. Його наукові роботи поєднали морфологію з проблемами медицини довкілля, заклавши основи сучасних досліджень в галузі екологічної морфології.2025-10-252025-10-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/pushkar-mykhaylo-stepanovych-1940/freeai1ec-24161@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Марціняк Тадеуш (1895 — 1966)

Марціняк Тадеуш (1895 — 1966) — польський анатом, фахівець у галузі нормальної анатомії, морфогенезу та біомеханіки, педагог, організатор вищої медичної освіти. Марціняк Тадеуш медичну освіту здобув на медичному факультеті Львівського університету, який закінчив у 1922 р. Ще під час навчання (з 1919 р.) працював на кафедрі нормальної анатомії: асистент (1919–1929), доцент (1929–1938), професор (1938–1941). У 1944 р. очолив кафедру нормальної анатомії та був обраний деканом медичного факультету Львівського університету (Львівського медичного інституту, Медико-природничих фахових курсів). <strong>Діяльність у Вроцлаві</strong> Після Другої світової війни з 1946 р. працював у Вроцлавському університеті: керівник кафедри нормальної анатомії (1946–1960), згодом професор кафедри біомеханіки (1960–1966). Був активним організатором наукового та освітнього життя: проректор (1960–1962), ректор (1962–1965) Вроцлавської вищої школи фізичного виховання. <strong>Наукова спадщина</strong> Автор близько 40 наукових публікацій, серед яких 2 монографії та підручник. Його основні наукові інтереси зосереджувались на: <ul> <li>вивченні нормального і патологічного морфогенезу;</li> <li>проблемах тератології;</li> <li>питаннях біомеханіки;</li> <li>удосконаленні анатомічної термінології.</li> </ul> Тадеуш Марціняк належить до представників львівської школи анатомів, які зробили вагомий внесок у розвиток морфологічних наук у Центрально-Східній Європі. Його діяльність у Львові та Вроцлаві поєднала традиції двох наукових центрів, а наукові праці заклали підґрунтя для подальших досліджень з морфогенезу та біомеханіки.2025-10-302025-10-31YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/martsiniak-tadeush-1895-1966/freeai1ec-24162@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Ситенко Михайло Іванович (1885 – 1940)

Ситенко Михайло Іванович (1885 – 1940) — видатний український ортопед-травматолог, засновник вітчизняної школи ортопедії. Михайло Іванович народився в селі Рябушки (нині — Лебединський район Сумської області). Середню освіту здобув у Сумській гімназії (1904), а вищу медичну — на медичному факультеті Харківського університету, який закінчив з відзнакою (1910). Після університету залишений при кафедрі оперативної хірургії для підготовки до професорського звання, одночасно працював у хірургічних клініках професорів Л. В. Орлова та Ф. Ю. Розе. З 1911 року викладав у Жіночому медичному інституті на кафедрі оперативної хірургії. У роки Першої світової війни служив лікарем піхотного полку та травматологічного шпиталю (1914–1918). У 1918–1920 рр. працював прозектором кафедри оперативної хірургії й топографічної анатомії Харківської медичної академії. У 1920–1926 рр. — головний лікар Медико-механічного інституту. За його ініціативою в 1926 р. інститут був реорганізований в Український НДІ ортопедії і травматології, яким він керував до кінця життя. Того ж року Ситенко організував і очолив першу в Україні кафедру ортопедії та травматології Українського інституту удосконалення лікарів. Докторську дисертацію «О свободной костной пластике при псевдоартрозах» захистив у 1924 р., професор — з 1930 р. У 1926–1928 рр. стажувався в провідних ортопедичних клініках Німеччини, Італії та Австрії у професорів Ланге, Шанца, Лоренца, Путті, Лексера, Паєра, Зауербруха, Пертеса, Штофеля та Людлофа. Заснував журнал «Ортопедия и травматология» (1926), редактором якого був до кінця життя. Був активним організатором професійних спільнот: голова Українського товариства ортопедів-травматологів, учасник першого Всеукраїнського з’їзду ортопедів-травматологів, член правління Всесоюзного товариства хірургів, член президії ЦК Українського Червоного Хреста. <strong>Визнаний науковець:</strong> член-кореспондент АН УРСР (1935), Заслужений діяч науки УРСР (1936). Автор 54 наукових праць, під його керівництвом учнями опубліковано понад 450 робіт. <strong>Наукові здобутки:</strong> <ul> <li>розробка проблем вроджених деформацій опорно-рухового апарату, кісткової пластики, військово-польової хірургії;</li> <li>автор 15 оригінальних операцій (при вроджених вивихах стегна, звичних вивихах плеча, псевдоартрозах);</li> <li>ініціатор сучасної організації травматологічної допомоги у промисловості, особливо вугільній;</li> <li>створив систему периферійних науково-опорних пунктів інституту на заводах і рудниках Лівобережної України;</li> <li>розробив методику лікування вогнепальних переломів, конструкції тимчасових протезів та шин, апаратуру для витягання та транспортування поранених.</li> </ul> М. І. Ситенко залишив помітний слід у розвитку вітчизняної та світової ортопедії й травматології, а його ім’я стало символом становлення цієї галузі в Україні.2025-10-302025-10-31YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/sytenko-mykhaylo-ivanovych-1885-1940/freeai1ec-24165@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Шварцберг Яків Олександрович (1885 – 1969)

Шварцберг Яків Олександрович (1885 – 1969) — український оториноларинголог, організатор науки та медичної освіти, один із провідних фахівців у галузі ЛОР-хірургії середини ХХ ст. Яків Олександрович народився в м. Старий Оскол. Медичний факультет Харківського університету (1914). Був військовим лікарем та отоларингологом у лікувальних закладах під час першої світової війни. 1923: очолив ЛОР-відділення Київського військового клінічного госпіталю, головний отоларинголог Київського особливого військового округу. 1932: приват-доцент Київського інституту удосконалення лікарів (туберкульоз, патологія верхніх дихальних шляхів). 1935–1941: завідувач кафедри хвороб вуха, горла, носа 2-го Київського медичного інституту, керівник ЛОР-відділення військового госпіталю. Друга світова війна: консультант фронтових шпиталів, організатор першого в країні з’їзду з травматизму ЛОР-органів; полковник медичної служби. 1944–1963: завідувач кафедри оториноларингології Київського медичного інституту ім. акад. О. О. Богомольця. 1963–1969: професор-консультант цієї ж кафедри. 1918–1949: паралельно працював у Київському військовому госпіталі. 1950–1955: головний оториноларинголог МОЗ України. <strong>Науково-організаційна діяльність</strong> <ul> <li>Член правління (1927–1969) і голова (1939–1963) Київського наукового товариства оториноларингологів.</li> <li>Голова Українського товариства оториноларингологів (1948–1955).</li> <li>Член президії Всесоюзного товариства отоларингологів.</li> <li>Співредактор «Великої медичної енциклопедії» (розділ «Оториноларингологія»).</li> <li>Член редколегії «Журнала ушных, носовых и горловых болезней».</li> <li>Ініціатор ІІ з’їзду оториноларингологів України (післявоєнний розвиток галузі).</li> </ul> <strong>Звання та нагороди</strong> Заслужений діяч науки УРСР (1941). <strong>Наукова діяльність</strong> Автор понад 100 наукових публікацій. <strong>Основні напрями:</strong> <ul> <li>бойові травми та їх експертиза;</li> <li>тонзилярна проблема (зв’язок хронічного тонзиліту з патологією серця, абсцес-тонзилектомія);</li> <li>лікування склероми стрептоміцином;</li> <li>трахеобронхоезофагоскопія при чужорідних тілах;</li> <li>діагностика та лікування патології ЛОР-органів;</li> <li>історія оториноларингології в Україні.</li> </ul> <strong>Внесок:</strong> <ul> <li>Запропонував класифікацію поранень приносових пазух і методику їх лікування.</li> <li>Створив набір розширювачів гортані з універсальною ручкою.</li> <li>Науковий керівник і консультант 4 докторських та 14 кандидатських дисертацій.</li> <li>Значення</li> </ul> Я. О. Шварцберг залишив помітний слід у розвитку української та радянської оториноларингології як учений, організатор і педагог.2025-10-302025-10-31YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/shvartsberh-yakiv-oleksandrovych-1885-1969/freeai1ec-24166@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Брауде Ілля Рафаїлович (1890 – 1958)

Брауде Ілля Рафаїлович (1890 – 1958) — український інфекціоніст, науковець і педагог, один із провідних фахівців у вивченні та лікуванні інфекційних хвороб у першій половині ХХ ст. Ілля Рафаїлович народився в Оршанський повіт Могилівської губернії (нині — Білорусь). Закінчив Харківський університет — природниче відділення фізико-математичного факультету (1911), медичний факультет (1914). 1914–1918: військовий лікар. Після війни: працював у клініках Катеринослава (Дніпро) — завідувач лабораторії, старший асистент інфекційної клініки. 1923–1947: організатор і завідувач кафедри інфекційних хвороб Українського інституту удосконалення лікарів. 1932–1958: завідувач кафедри інфекційних хвороб Харківського медичного інституту. 1940: захистив докторську дисертацію «Патология и клиника брюшного тифа с иммунобиологической точки зрения (Прогностика брюшного тифа)», здобув звання професора. <strong>Громадська та організаційна діяльність</strong> <ul> <li>Член Центрального комітету Медсанпраці.</li> <li>Голова лікарської секції УРСР.</li> <li>Член Вченої ради МОЗ УРСР.</li> <li>Головний інфекціоніст Харківського облздороввідділу.</li> <li>Голова секції мікробіологів, епідеміологів та інфекціоністів Харківського медичного товариства (1946–1948).</li> <li>Член правління Українського та Всесоюзного товариств мікробіологів, інфекціоністів і епідеміологів.</li> </ul> <strong>Наукова діяльність</strong> Автор 65 наукових публікацій. Фундаментальне керівництво для лікарів: «Диагностика и дифференциальная диагностика инфекционных болезней» (1949). Наукові інтереси: етіологія, патогенез, клініка та лікування інфекційних хвороб (черевний тиф, дизентерія, висипний тиф, малярія, поворотний тиф, грип). <strong>Наукові досягнення:</strong> <ul> <li>першим описав симптом покашлювання (бронхіту) при черевному тифі;</li> <li>обґрунтував патогенетичну класифікацію інфекційних пневмоній;</li> <li>розробив сучасні підходи до діагностики та прогнозування перебігу черевного тифу.</li> <li>Педагогічна діяльність</li> </ul> Під його керівництвом підготовлено 1 докторську та 14 кандидатських дисертацій. І. Р. Брауде зробив вагомий внесок у розвиток інфекційної медицини в Україні, заклавши основи сучасних підходів до діагностики та лікування інфекційних захворювань.2025-10-312025-11-01YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/braude-illia-rafailovych-1890-1958/freeai1ec-24245@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Бродський Андрій Фаустович (1900 – 1990)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Brodsykiy.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24262" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Brodsykiy-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Brodsykiy-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Brodsykiy-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Brodsykiy-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Brodsykiy-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Brodsykiy.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Бродський Андрій Фаустович (1900 – 1990) ортопед-травматолог, доктор медичних наук, професор. Представник української школи реконструктивної ортопедії XX століття, фахівець у галузі відновного лікування, протезування та трансплантації біологічних тканин. Андрій Фаустович народився у селі Зозів (нині — Липовецький район, Вінницька область).
Медичну освіту здобув у Київському медичному інституті, який закінчив у 1926 р. Після завершення навчання працював лікарем у с. Вороньків Бориспільського району Київської області (1926–1929).
У 1930–1941 рр. — асистент кафедри соціальної гігієни Київського медичного інституту, а одночасно (1931–1941) — лікар Українського інституту травматології та дитячої ортопедії (з 1934 р. — Український НДІ ортопедії і травматології). Під час німецько-радянської війни обіймав посади провідного та головного хірурга шпиталів військового округу, брав участь у наданні допомоги пораненим військовослужбовцям. <strong>Післявоєнна діяльність</strong> У 1945–1950 рр. — заступник директора з наукової роботи, а згодом директор Саратовського НДІ травматології та ортопедії.
У 1950–1954 рр. — завідувач організаційно-методичного відділу Українського НДІ травматології та ортопедії;
у 1957–1959 рр. — керівник відділення відновного лікування та складного протезування;
у 1959–1969 рр. — керівник лабораторії консервування і трансплантації біологічних тканин цього ж інституту. <strong>Наукові здобутки</strong> У 1967 р. захистив докторську дисертацію на тему «Биологическая пленка и гомологическая кожа в эксперименте и клинике», у 1969 р. отримав звання професора.
Автор близько 60 наукових публікацій, зокрема двох монографій. <strong>Основні напрями наукових досліджень:</strong> <ul> <li>удосконалення методів створення функціонально повноцінних кукс після ампутацій;</li> <li>розроблення технологій заготівлі, консервування та трансплантації кісткових гомотрансплантатів;</li> <li>створення та клінічне застосування біологічних плівок для лікування опіків і трофічних виразок;</li> <li>розробка операції за Бродським — методики з’єднання дистальних кінців кісток гомілки шляхом аутопластики та стяжки кетгутом, що усувала потребу в укороченні сегмента.</li> </ul> Його напрацювання заклали підґрунтя для розвитку сучасних методів реконструктивної хірургії, протезування та біологічного відновлення тканин. <strong>Внесок у медичну науку</strong> Бродський належить до покоління лікарів-дослідників, які сформували наукові основи української травматології середини XX століття. Його підходи до відновного лікування та біотрансплантації стали базовими для подальшого розвитку галузі. Помер 25 липня 1990 р.
Ім’я Андрія Фаустовича Бродського асоціюється з розвитком наукових засад ортопедії, зокрема напрямів протезування, трансплантації біотканин та удосконалення технік реконструкції кісток. <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Бродського А. Ф.:</strong> Биологическая пленка и гомологическая кожа в зксперименте и клинике (1967). Шифр зберігання: 617.95 Б-881 <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Бродського А. Ф., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Ампутации и реампутации бедра и голени : Клин.-статистический анализ ближайших и отдаленных результатов с кратким обзором истории развития учения об ампутациях (1950). Шифр зберігання: 617.9 Б-881</li> <li>Консервирование и гомотрансплантация тканей (1965). Шифр зберігання: 611.018 Б-881</li> <li>Техника остеосинтеза при диафизарных переломах и псевдоартрозах длинных трубчатых костей металлической тавровой “балкой” Климова : метод. указания (1958). Шифр зберігання: 617.3 Б-881</li> </ol>2025-11-022025-11-03YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/brodskyy-andriy-faustovych-1900-1990/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Brodsykiy-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Brodsykiy-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Brodsykiy-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Brodsykiy-176x220.jpg;350;438ai1ec-24246@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Лаврик Семен Семенович (1915 – 1990)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/lavruk.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24265" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/lavruk-172x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="447" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/lavruk-172x220.jpg 172w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/lavruk-118x150.jpg 118w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/lavruk-300x383.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/lavruk.jpg 380w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Лаврик Семен Семенович (1915 – 1990) гематолог, організатор медичної освіти, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Академії наук УРСР (1979), заслужений діяч науки УРСР (1975). Семен Семенович народився у селі Велика Слобідка Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.
Медичну освіту здобув у Кам’янець-Подільському медичному технікумі (1934) та у Вінницькому медичному інституті (1940). Під час Другої світової війни (1941–1945) проходив військову службу, пройшов шлях від військового лікаря до начальника військового госпіталю. <strong>Професійна та організаційна діяльність</strong> <ul> <li>1946–1950 рр. — директор Львівського науково-дослідного інституту переливання крові та невідкладної хірургії.</li> <li>1950–1953 рр. — завідувач Львівського обласного відділу охорони здоров’я.</li> <li>1953–1954 рр. — директор Станіславського (Івано-Франківського) медичного інституту.</li> <li>1954–1960 рр. — перший заступник міністра охорони здоров’я УРСР.</li> <li>1960–1970 рр. — директор Київського НДІ гематології та переливання крові.</li> <li>1970–1984 рр. — ректор Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця.</li> <li>1984–1990 рр. — керівник лабораторії консервування кісткового мозку Київського НДІ гематології.</li> </ul> <strong>Наукова діяльність</strong> У 1966 р. захистив докторську дисертацію «Консервування кісткового мозку глибоким заморожуванням» (рос. «Консервирование костного мозга глубоким замораживанием»).
У 1967 р. отримав звання професора. Автор понад 150 наукових праць, серед яких: <ul> <li>«Консервирование костного мозга глубоким замораживанием» (1966);</li> <li>«Консервирование костного мозга» (1975);</li> <li>«Трансплантация костного мозга в онкологической практике» (1976);</li> <li>«Морфо-функциональная характеристика лейкоцитов периферической крови человека, криоконсервированных в защитных растворах ПВП, ПЭО» (1980).</li> </ul> <strong>Основні напрями наукових досліджень</strong> <ul> <li>Організація служби крові та донорства в Україні.</li> <li>Розроблення технологій аутотрансфузії консервованих клітин крові.</li> <li>Вивчення та впровадження аутологічних і гомологічних трансплантацій кісткового мозку у пацієнтів після променевої та хіміотерапії злоякісних новоутворень.</li> <li>Створення технологій глибокого заморожування кісткового мозку для тривалого зберігання.</li> </ul> Результати його досліджень стали основою для впровадження пересадок аутологічного та гомологічного кісткового мозку у клінічну практику та створення банків кісткового мозку. Консервований за методами Лаврика кістковий мозок використовували для лікування постраждалих унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у перші дні після катастрофи (1986). <strong>Громадська та науково-організаційна діяльність</strong> <ul> <li>Голова Українського товариства лікарів-гематологів.</li> <li>Голова медичної секції товариства «Знання» УРСР.</li> <li>Заступник редактора «Великої медичної енциклопедії».</li> <li>Член-кореспондент АН УРСР (1979).</li> <li>Заслужений діяч науки УРСР (1975).</li> <li>Лауреат премії АН УРСР імені академіка О. О. Богомольця.</li> <li>Державна премія України (посмертно, 1992).</li> </ul> <strong>Значення для науки</strong> Семен Семенович Лаврик — один із засновників вітчизняної школи гематології та трансфузіології. Його роботи з консервування кісткового мозку, аутотрансфузії та донорства заклали основи сучасних методів клітинної терапії, біобанкінгу та відновної медицини. <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Лаврика С. С.:</strong> Консервирование костного мозга глубоким замораживанием (1966). Шифр зберігання: 615.36 Л-135 <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Лаврика С. С., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Консервирование гемопоэтической ткани при умеренно низкой температуре : метод. рекомендации (1982). Шифр зберігання: Б-43179</li> <li>Консервирование костного мозга (1975). Шифр зберігання: Б-17161</li> <li>Консервирование костного мозга методом замораживания при -196° с применением поливинилпирролидона : метод. письмо (1971). Шифр зберігання: Б-4093</li> <li>Кровь, холод и жизнь (1984). Шифр зберігання: Б-47376</li> </ol>2025-11-022025-11-03YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/lavryk-semen-semenovych-1915-1990/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/lavruk-172x220.jpg;350;447,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/lavruk-172x220.jpg;350;447,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/lavruk-172x220.jpg;350;447,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/lavruk-172x220.jpg;350;447ai1ec-24247@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Вієвська Галина Анатоліївна (1930)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/vievska.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-24261 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/vievska-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/vievska-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/vievska-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/vievska-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/vievska-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/vievska.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Вієвська Галина Анатоліївна (1930) психіатр, доктор медичних наук, професор. Представниця української школи клінічної психіатрії другої половини XX століття, фахівчиня у галузі нейропсихіатрії та токсико-психіатрії. Галина Анатоліївна народилася у місті Запоріжжі.
Медичну освіту здобула у Київському медичному інституті, який закінчила у 1954 р. У 1954–1956 рр. працювала лікарем у м. Вінниці.
Від 1956 р. пов’язала свою професійну діяльність із Вінницьким медичним інститутом імені М. І. Пирогова, де послідовно обіймала посади: <ul> <li>виконувачки обов’язків завідувача кафедри психіатрії (1965–1974),</li> <li>завідувачки кафедри (1974–1985),</li> <li>професора кафедри психіатрії (1985–1995).З 1995 р. працює старшим лікарем Київської міської наркологічної лікарні «Соціотерапія».</li> </ul> <strong>Наукова діяльність</strong> У 1963 р. захистила кандидатську дисертацію на тему
«Клинико-физиологические исследования при лечении аминазином больных атеросклеротическими психозами».
У 1973 р. — докторську дисертацію
«Клиника нервно-психиатрических нарушений у лиц, длительно контактирующих с хлор- и фосфороорганическими пестицидами». У 1976 р. отримала звання професора. Авторка 127 наукових публікацій, присвячених питанням психіатрії, неврології, токсичних уражень нервової системи та патології, пов’язаної з впливом хімічних речовин. <strong>Основні напрями наукових досліджень</strong> <ul> <li>Дослідження нервово-психічних розладів алкогольного генезу.</li> <li>Вивчення клініки та патогенезу нервово-психіатричних порушень у осіб, які тривалий час контактують із хлор- і фосфорорганічними пестицидами.</li> <li>Аналіз фізіологічних і психопатологічних механізмів впливу токсичних чинників на центральну нервову систему.</li> </ul> <strong>Громадська та професійна діяльність</strong> <ul> <li>Заступниця голови Вінницького обласного товариства невропатологів і психіатрів.</li> <li>Член правління Вінницького обласного товариства «Знання».</li> </ul> <strong>Наукове та практичне значення</strong> Галина Анатоліївна Вієвська зробила вагомий внесок у розвиток вітчизняної психіатрії, зокрема у вивчення токсико-психічних розладів та патології алкогольного генезу. Її дослідження мали прикладне значення для медицини праці, наркології та неврології, сприяли вдосконаленню діагностики та терапії психічних порушень, зумовлених хімічними впливами. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Вієвської Г. А.:</strong> <ol> <li>Клиника нервно-психических нарушений у лиц, длительно контактирующих с хлор- и фосфорорганическими пестицидами : автореф. дисс. на соискание ученой степени д-ра мед. наук /616-89/ (1973). Шифр зберігання: Р-19166</li> <li>Клинико-физиологические исследования при лечении аминазином больных атеросклеротическими психозами : автореф. дисс. на соискание учен. степени кандидата мед. наук (1963). Шифр зберігання: 616.89 В-427</li> </ol>2025-11-042025-11-05YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/24247/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/vievska-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/vievska-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/vievska-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/vievska-176x220.jpg;350;438ai1ec-24249@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Боржієвський Цезар Кайтанович (1930 – 2020)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/borgievskiy.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24259" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/borgievskiy-165x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="467" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/borgievskiy-165x220.jpeg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/borgievskiy-112x150.jpeg 112w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/borgievskiy.jpeg 194w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Боржієвський Цезар Кайтанович (1930 – 2020) уролог, хірург, анестезіолог, доктор медичних наук, професор, заслужений професор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (2005). Один із провідних організаторів урологічної служби Західної України, фахівець у галузі трансплантології, анестезіології та хірургії сечостатевих органів. Цезар Кайтанович народився  у селі Багновиця (нині — Хмельницька область).
Медичну освіту здобув на лікувальному факультеті Вінницького медичного інституту, який закінчив у 1955 р. <strong>Після завершення навчання працював:</strong> <ul> <li>1955–1956 — хірург дільничної лікарні с. Багринівці Вінницької області;</li> <li>1956–1960 — хірург Вінницької обласної клінічної лікарні;</li> <li>1960–1964 — асистент кафедри шпитальної хірургії Вінницького медичного інституту;</li> <li>1964–1973 — доцент кафедри торакальної хірургії й анестезіології Львівського медичного інституту.</li> </ul> У 1972–1973 рр. проходив стажування в Київському НДІ урології.
З 1973 р. працює у Львівському медичному інституті (нині — Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького), де обіймав посади: <ul> <li>завідувача кафедри урології (1973–2001),</li> <li>професора кафедри (з 2001 р.),</li> <li>декана з роботи з іноземними студентами (1981–1982).</li> </ul> <strong>Наукова діяльність</strong> У 1963 р. захистив кандидатську дисертацію
«О влиянии некоторых методов премедикации на клинику потенцированного интубационного наркоза».
У 1970 р. — докторську дисертацію
«Оценка наркотических средств и методов обезболивания при скрытой и явной печеночной недостаточности».
У 1974 р. отримав звання професора. Автор близько 350 наукових публікацій, серед них: <ul> <li>«Професор Микола Миколайович Болярський — видатний український хірург і уролог» (2008),</li> <li>«Уретерореноскопія» (2009).</li> </ul> Науковий консультант і керівник 2 докторських та 18 кандидатських дисертацій. <strong>Основні напрями наукових досліджень</strong> <ul> <li>Хірургічне та медикаментозне лікування запальних і пухлинних захворювань сечостатевої системи.</li> <li>Розроблення методів знеболювання в урологічній і хірургічній практиці.</li> <li>Удосконалення хірургічних технологій при сечокам’яній хворобі.</li> <li>Трансплантація нирок та організація спеціалізованої урологічної допомоги.</li> <li>Фізіологічні аспекти анестезії при патології печінки.</li> <li>Реабілітація урологічних хворих на курортах Шкло, Східниця, Трускавець, Моршин, Любінь Великий, Немирів.</li> </ul> <strong>Організаційна діяльність</strong> <ul> <li>Організатор і керівник Львівського центру трансплантології нирки та хронічного гемодіалізу (1986–1996).</li> <li>Декан факультету роботи з іноземними студентами Львівського медичного інституту (1981–1982).</li> </ul> <strong>Визнання та звання</strong> <ul> <li>Професор (1974).</li> <li>Заслужений професор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (2005).</li> <li>Один із засновників сучасної урологічної та трансплантологічної школи Львова.</li> </ul> <strong>Наукове та практичне значення</strong> Цезар Кайтанович Боржієвський належить до кола провідних українських хірургів-урологів, які сформували фундамент вітчизняної школи клінічної урології, трансплантології та анестезіології. Його наукові здобутки сприяли розвитку методів лікування хвороб нирок і сечових шляхів, удосконаленню технік наркозу та впровадженню сучасних технологій у хірургічну практику. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Боржієвського Ц. К.:</strong> <ol> <li>О влиянии некоторых методов премедикации на клинику потенцированного интубационного наркоза (1963). Шифр зберігання: 617.96 Б-822</li> <li>Оценка наркотических средств и методов обезболивания при скрытой и явной печеночной недостаточности (1970). Шифр зберігання: 1970 Б-822</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Боржієвського Ц. К., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> Актуальные вопросы урологии: тезисы докладов 27 августа 1983 г. (1983). Шифр зберігання: Б-464872025-11-052025-11-06YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/borzhiievskyy-tsezar-kaytanovych-1930-2020/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/borgievskiy-165x220.jpeg;350;467,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/borgievskiy-165x220.jpeg;350;467,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/borgievskiy-165x220.jpeg;350;467,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/borgievskiy-165x220.jpeg;350;467ai1ec-24250@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Дмитрієва Неоніла Михайлівна (1910 – 1986)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/dmutrieva.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24257" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/dmutrieva-183x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="420" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/dmutrieva-183x220.jpg 183w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/dmutrieva-405x486.jpg 405w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/dmutrieva-125x150.jpg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/dmutrieva-300x360.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/dmutrieva.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Дмитрієва Неоніла Михайлівна (1910 – 1986) фармаколог, доктор медичних наук, професор. Представниця української школи фармакологів середини XX століття, дослідниця впливу серцевих глікозидів та механізмів фармакологічної дії лікарських речовин при патологічних станах організму. Неоніла Михайлівна народилася 9 листопада 1910 р. у місті Старобільську (нині — Луганська область).
Медичну освіту здобула у Харківському медичному інституті, який закінчила у 1937 р. У 1937–1940 рр. навчалася в аспірантурі кафедри фармакології Харківського медичного інституту під керівництвом професора О. І. Черкеcа. У роки Другої світової війни (1941–1944) працювала асистентом кафедри фармакології Хабаровського медичного інституту.
Після повернення до України — асистент кафедри фармакології Харківського медичного інституту (1944–1952). <ul> <li>З 1952 р. пов’язала свою діяльність із Київським медичним інститутом, де обіймала посади:</li> <li>доцента кафедри фармакології (1952–1962);</li> <li>професора кафедри (1962–1971);</li> <li>завідувачки кафедри фармакології (1971–1972).</li> </ul> <strong>Крім того, виконувала важливі адміністративні обов’язки:</strong> <ul> <li>декан педіатричного факультету (1959–1962);</li> <li>проректор з навчальної роботи (1966–1967).</li> </ul> <strong>Наукова діяльність</strong> У 1960 р. захистила докторську дисертацію на тему
«Особенности фармакодиагностики сердечных гликозидов при различных состояниях организма». Авторка близько 100 наукових публікацій, присвячених загальній фармакології, дії лікарських засобів на серцево-судинну систему, фармакодіагностиці та впливу гіпоксії на ефективність фармакотерапії. <strong>Основні напрями наукових досліджень</strong> <ul> <li>Дослідження фармакодинаміки та фармакокінетики серцевих глікозидів при різних патологічних станах організму.</li> <li>Вивчення впливу гіпоксії, порушень кровообігу та обміну речовин на дію кардіотропних препаратів.</li> <li>Аналіз механізмів фармакологічної адаптації при патологіях серцево-судинної системи.</li> </ul> <strong>Наукове та педагогічне значення</strong> Неоніла Михайлівна Дмитрієва належить до покоління вітчизняних учених, які сформували наукову школу української фармакології. Її праці сприяли розвитку уявлень про фармакодинаміку серцевих препаратів і стали основою для подальших досліджень у галузі клінічної фармакології та експериментальної терапії.   <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Дмитрієвої Н. М.:</strong> <ol> <li>Нуклеиновые кислоты и их нуклеотидный состав в сердце собак в условиях нарушения экстракардиальной-парасимпатической иннервации (1970). Шифр зберігання: Р-2868</li> <li>Особенности фармакодинамики сердечных глюкозидов при различных исходных состояниях организма. Экспериментальное исследование (1960). Шифр зберігання: 615.7 Д-534</li> <li>Электронномикроскопический анализ сходства и отличия раковых и нормальных клеток в процессе развития (на примере раковых и нормальных фолликулярных клеток щитовидной железы крысы и человека (1974). Шифр зберігання: Р-19013</li> </ol>2025-11-092025-11-10YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/dmytriieva-neonila-mykhaylivna-1910-1986/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/dmutrieva-183x220.jpg;350;420,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/dmutrieva-183x220.jpg;350;420,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/dmutrieva-183x220.jpg;350;420,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/dmutrieva-183x220.jpg;350;420ai1ec-24251@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Ельберг Володимир Олександрович (1891 – 1964)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/elberg.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-24255 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/elberg-150x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="513" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/elberg-150x220.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/elberg-331x486.jpg 331w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/elberg-102x150.jpg 102w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/elberg-300x440.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/elberg.jpg 334w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Ельберг Володимир Олександрович (1891 – 1964) терапевт, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР (1960). Один із провідних представників української клінічної терапії першої половини XX століття, дослідник у галузі кардіології, ревматології та біохімії обміну речовин. Володимир Олександрович народився у місті Катеринославі (нині — Дніпро).
Медичну освіту здобув у Військово-медичній академії в Санкт-Петербурзі, яку закінчив у 1914 р. Під час Першої світової війни (1914–1918) служив військовим лікарем на фронті. <strong>Після демобілізації працював у клініках Києва:</strong> <ul> <li>з 1920 р. — ординатор госпітальної терапевтичної клініки;</li> <li>1923–1930 рр. — асистент тієї ж клініки під керівництвом професора В. В. Виноградова.</li> <li>У 1928 р. захистив докторську дисертацію «Материалы к вопросу о холестериновом обмене».</li> </ul> <strong>Професійна та наукова діяльність</strong> <ul> <li>1931–1933 рр. — доцент кафедри біохімії Всеукраїнського інституту біопатології.</li> <li>1933–1938 рр. — завідувач тієї ж кафедри.</li> <li>1938–1939 рр. — професор кафедри факультетської терапевтичної клініки Київського медичного інституту.</li> <li>1939–1941 рр. — завідувач кафедри терапії санітарно-гігієнічного факультету того ж інституту; звання професора отримав у 1939 р.</li> </ul> <strong>Під час Другої світової війни працював у евакуації:</strong> <ul> <li>1941–1944 рр. — завідувач кафедри пропедевтичної терапії Киргизького медичного інституту;</li> <li>1944–1945 рр. — завідувач кафедри терапії Київського інституту удосконалення лікарів.</li> </ul> <strong>Після війни:</strong> <ul> <li>1945–1948 рр. — завідувач кафедри факультетської терапії, а також кафедри госпітальної терапії Чернівецького медичного інституту;</li> <li>1951–1959 рр. — завідувач кафедри терапії санітарно-гігієнічного факультету Київського медичного інституту. Також обіймав посаду головного терапевта Чернівецької області.</li> </ul> <strong>Наукові здобутки</strong> Автор 37 наукових публікацій, присвячених питанням клінічної терапії, біохімії обміну речовин та кардіології.
Його праці поєднували експериментальні біохімічні дослідження з клінічними спостереженнями, що дозволило поглибити уявлення про патогенез серцево-судинних і ревматичних захворювань. <strong>Основні напрями досліджень</strong> <ul> <li>Вивчення функціонального стану печінки при різних патологічних процесах.</li> <li>Дослідження клініки, діагностики та патогенезу ревматизму.</li> <li>Аналіз мітрального стенозу та розробка принципів його оперативного лікування.</li> <li>Вивчення гіпертонічної хвороби, тромбоемболічних ускладнень і тромбозу коронарних судин.</li> <li>Розробка методів прижиттєвої діагностики тромбозу коронарних артерій.</li> </ul> <strong>Визнання</strong> <ul> <li>Професор (1939).</li> <li>Заслужений діяч науки УРСР (1960).</li> <li>Один із засновників клініко-експериментального напряму у вітчизняній терапії, який поєднував біохімічні та клінічні підходи до вивчення захворювань серцево-судинної системи.</li> </ul> Його наукові праці стали важливим етапом у розвитку української терапевтичної школи, зокрема у становленні ревматології та клінічної кардіології. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Ельберга В. О., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> Лікувальне харчування (1956). Шифр зберігання: 615.854 Е-562025-11-092025-11-10YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/elberh-volodymyr-oleksandrovych-1891-1964/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/elberg-150x220.jpg;350;513,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/elberg-150x220.jpg;350;513,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/elberg-150x220.jpg;350;513,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/elberg-150x220.jpg;350;513ai1ec-24252@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Ромоданов Андрій Петрович (1920 – 1993)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Romodanov.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-24253 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Romodanov-169x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="455" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Romodanov-169x220.jpg 169w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Romodanov-374x486.jpg 374w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Romodanov-115x150.jpg 115w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Romodanov-300x390.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Romodanov.jpg 450w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Ромоданов Андрій Петрович (1920 – 1993) нейрохірург, доктор медичних наук, професор, академік НАН України (1992) та АМН України (1993), академік АМН СРСР (1974), Герой Соціалістичної Праці (1980), заслужений діяч науки УРСР (1964), лауреат Державної премії України (1978) та Премії імені М. М. Бурденка (1982).
Один із засновників української школи нейрохірургії, організатор медичної науки і освіти, автор фундаментальних праць із хірургії пухлин, судинних і травматичних уражень головного мозку. Андрій Петрович Народився у місті Лубни Полтавської області.
Медичну освіту здобув у Київському медичному інституті, який закінчив у 1942 р. Учасник Другої світової війни (1942–1945) — пройшов бойовий шлях від Москви до Берліна у складі діючої армії, брав участь у визволенні Праги у складі 3-ї Гвардійської танкової армії. У 1946–1949 рр. навчався в аспірантурі Київського психоневрологічного інституту, після чого розпочав науково-практичну діяльність у Київському інституті нейрохірургії. <strong>Професійна та наукова діяльність</strong> <ul> <li>1950–1964 — завідувач дитячого відділення, згодом заступник директора з наукової роботи Київського інституту нейрохірургії.</li> <li>1964–1993 — директор Інституту нейрохірургії.</li> <li>1986–1993 — завідувач кафедри нейрохірургії Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця.</li> </ul> У 1949 р. захистив кандидатську дисертацію «Травматические гранулемы инородных тел в головном мозге».
У 1965 р. — докторську дисертацію «Опухоли головного мозга у детей».
Звання професора отримав у 1964 р. <strong>Організаційна та редакційна діяльність</strong> <ul> <li>Відповідальний редактор розділу «Нейрохірургія» Великої медичної енциклопедії та розділу «Медицина»Української радянської енциклопедії.</li> <li>Член редакційних колегій низки фахових журналів.</li> <li>Голова Українського товариства нейрохірургів та заступник голови Всесоюзного товариства нейрохірургів.</li> <li>Депутат Верховної Ради СРСР X–XI скликань.</li> <li>Голова українського відділення товариства «СРСР – Франція».</li> <li>Голова Українського республіканського товариства тверезості.</li> </ul> <strong>Наукові здобутки</strong> Автор понад 450 наукових праць, серед них 25 монографій і 23 авторські свідоцтва на винаходи.
Під його керівництвом підготовлено 30 докторських і 52 кандидатські дисертації. <strong>Основні напрями наукових досліджень</strong> <ul> <li>Діагностика та хірургічне лікування черепно-мозкової травми, пухлин і судинних захворювань головного мозку, епілепсії.</li> <li>Розробка методів лікування травматичних гранульом головного мозку, пухлин головного і спинного мозку у дітей.</li> <li>Визначення понять «внутрішньочерепна гіпертензія» як патофізіологічної ситуації та «синдрому внутрішньочерепної гіпертензії» як клінічного прояву.</li> <li>Першим в Україні ініціював використання хіміотерапії при злоякісних пухлинах мозку та сформував принципи комбінованого лікування (хірургічного, хіміотерапевтичного, радіологічного, імунологічного).</li> <li>Засновник нейрохірургічної реабілітації — створив у структурі Інституту нейрохірургії відділення реабілітації нейрохірургічних хворих і відповідну кафедру в Київському інституті удосконалення лікарів, а згодом — Всесоюзний реабілітаційний центр.</li> </ul> <strong>Визнання та спадщина</strong> <ul> <li>Заслужений діяч науки УРСР (1964).</li> <li>Герой Соціалістичної Праці (1980).</li> <li>Лауреат Державної премії України (1978).</li> <li>Лауреат премії імені академіка М. М. Бурденка (1982).</li> <li>Його ім’я носить Інститут нейрохірургії НАН України, який став центром розвитку української нейрохірургії.</li> </ul>2025-11-112025-11-12YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/romodanov-andriy-petrovych-1920-1993/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Romodanov-169x220.jpg;350;455,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Romodanov-169x220.jpg;350;455,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Romodanov-169x220.jpg;350;455,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Romodanov-169x220.jpg;350;455ai1ec-24275@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Паустовська Вілена Василівна (1925 – 2001)

Паустовська Вілена Василівна (1925 – 2001) гігієніст, токсиколог, доктор медичних наук, професор. Представниця української школи гігієни праці та токсикології другої половини ХХ століття, дослідниця токсико-гігієнічних аспектів впливу хімічних речовин на організм людини та організаторка наукових досліджень у галузі промислової токсикології. Народилася у місті Києві.
Медичну освіту з відзнакою здобула на санітарно-гігієнічному факультеті Київського медичного інституту, який закінчила у 1948 р. У 1948–1951 рр. навчалася в аспірантурі кафедри гігієни праці Київського медичного інституту. З 1962 до 1986 р. працювала у Київському науково-дослідному інституті гігієни праці та професійних захворювань (тепер — Інститут медицини праці НАМН України), де сформувала власну наукову школу з токсикології промислових речовин. <strong>Наукова діяльність</strong> У 1954 р. захистила кандидатську дисертацію на тему
«Основные вопросы гигиены труда в производстве минеральной шерсти». У 1978 р. — докторську дисертацію
«Гигиена труда и токсикология аминов полиметиленового ряда и нитробензоатов аминов — ингибиторов атмосферной коррозии металлов». Мала звання професора.
Авторка близько 300 наукових праць, присвячених питанням гігієни праці, промислової токсикології та профілактики професійних захворювань. <strong>Основні напрями наукових досліджень</strong> <ul> <li>Токсико-гігієнічна оцінка нових інгібіторів корозії металів, визначення їхньої безпечності для працівників.</li> <li>Дослідження стану здоров’я осіб, які мають професійний контакт із амінами та похідними нітробензоатів.</li> <li>Встановлення залежності між хімічною структурою сполук та їхньою токсичністю.</li> <li>Вивчення механізмів дії корозійних інгібіторів на організм, зокрема на печінку, нервову систему та органи дихання.</li> <li>Обґрунтування гігієнічних нормативів і заходів профілактики при роботі з промисловими токсикантами.</li> </ul> <strong>Наукове значення</strong> Вілена Василівна Паустовська зробила значний внесок у розвиток вітчизняної промислової токсикології. Її дослідження лягли в основу розроблення санітарно-гігієнічних норм і регламентів використання хімічних речовин у виробництві, сприяли зниженню професійної захворюваності та вдосконаленню системи охорони праці в Україні.2025-11-132025-11-14YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/paustovska-vilena-vasylivna-1925-2001/freeai1ec-24276@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Куколєв Яків Васильович (1900 – 1973)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/kukolev.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24278" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/kukolev-181x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="425" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/kukolev-181x220.jpg 181w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/kukolev-400x486.jpg 400w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/kukolev-124x150.jpg 124w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/kukolev-300x364.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/kukolev.jpg 467w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Куколєв Яків Васильович (1900 – 1973) акушер-гінеколог, доктор медичних наук, професор. Представник радянської школи акушерства та гінекології, фахівець у галузі фізіології жіночої репродуктивної системи, розробник методів лікування ускладнень вагітності та патологій післяпологового періоду. Медичну освіту здобув на медичному факультеті Саратовського університету (1925). <strong>Після закінчення навчання працював:</strong> <ul> <li>1926–1928 рр. — завідувач сільських медичних дільниць у Саратовській області;</li> <li>1928–1930 рр. — навчався в аспірантурі Московського інституту охорони материнства та дитинства.</li> </ul> <strong>Подальша науково-педагогічна діяльність:</strong> <ul> <li>1930–1932 — асистент Свердловського інституту охорони материнства та дитинства;</li> <li>1932–1935 — асистент кафедри акушерства і гінекології Пермського медичного інституту;</li> <li>1935–1936 — асистент 1-го Ленінградського медичного інституту;</li> <li>1937–1944 — асистент, потім доцент кафедри акушерства і гінекології Військово-медичної академії (Ленінград). Під час Другої світової війни — головний гінеколог 3-го та 4-го Українських фронтів (1944–1945).</li> </ul> <strong>Після війни:</strong> <ul> <li>1945–1949 — доцент кафедри акушерства і гінекології Львівського медичного інституту;</li> <li>1949–1951 — завідувач тієї ж кафедри;</li> <li>1951–1959 — завідувач кафедри акушерства і гінекології Дніпропетровського медичного інституту;</li> <li>1959–1971 — завідувач кафедри акушерства і гінекології Одеського медичного інституту.</li> </ul> <strong>Наукова діяльність</strong> У 1938 р. захистив кандидатську дисертацію «Лечение трещин сосков кварцевой лампой».
У 1959 р. — докторську дисертацію «О возбудимости тканей в женском организме в связи с изменениями в половом аппарате».
Звання професора присвоєно у 1949 р. Автор понад 70 наукових праць, серед яких 2 монографії.
Науковий керівник 5 кандидатських дисертацій. <strong>Основні напрями наукових досліджень</strong> <ul> <li>Патогенез і лікування набряків вагітних.</li> <li>Профілактика та лікування тріщин сосків у матерів.</li> <li>Вивчення впливу вагітності на збудливість нервово-м’язового апарату в експерименті та клініці.</li> <li>Лікування маткових кровотеч.</li> <li>Розробка методів застосування синтетичних матеріалів у пластичній хірургії в гінекології.</li> </ul> <strong>Наукове значення</strong> Яків Васильович Куколєв зробив суттєвий внесок у розвиток клінічної гінекології та акушерства, зокрема в дослідження нейрофізіологічних механізмів функціонування жіночої репродуктивної системи. Його роботи мали прикладне значення для зменшення ускладнень вагітності та удосконалення методів лікування післяпологових травм.2025-11-162025-11-17YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/24276/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/kukolev-181x220.jpg;350;425,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/kukolev-181x220.jpg;350;425,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/kukolev-181x220.jpg;350;425,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/kukolev-181x220.jpg;350;425ai1ec-24279@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Можаєв Геннадій Олександрович (1935 – 1997)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/moghaev.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24280" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/moghaev-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/moghaev-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/moghaev-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/moghaev-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/moghaev-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/moghaev.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Можаєв Геннадій Олександрович (1935 – 1997) анестезіолог-реаніматолог, доктор медичних наук, професор, Заслужений лікар України, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2000, посмертно).
Один із засновників української школи клінічної анестезіології та реаніматології, організатор вищої медичної освіти на Луганщині, дослідник функціональної фізіології кори надниркових залоз та патофізіології стресу при операціях. Медичну освіту здобув у Луганському медичному інституті, де надалі пройшов шлях від викладача до керівника кафедри й проректора з наукової роботи. <ul> <li>1966 р. — захистив кандидатську дисертацію «Сравнительное изучение функции коры надпочечников при операциях под эндотрахеальным наркозом эфиром или закисью азота у больных мочекаменной болезнью».</li> <li>1975 р. — захистив докторську дисертацію «Секреция, обмен и выделение глюкокортикоидных гормонов при операциях под наркозом в урологии».</li> <li>1981 р. — отримав звання професора.</li> </ul> <strong>Професійна та науково-організаційна діяльність</strong> З 1972 до 1976 р. — проректор із наукової роботи Луганського медичного інституту. У 1976 р. заснував і очолив кафедру анестезіології та реаніматології (згодом — кафедра анестезіології, інтенсивної терапії та медицини катастроф). Його діяльність заклала науково-практичну основу служби анестезіології та інтенсивної терапії у східному регіоні України.
Був науковим консультантом і керівником 3 докторських і 24 кандидатських дисертацій. <strong>Наукові досягнення</strong> Автор понад 550 наукових праць, зокрема 10 монографій.
Основні напрями досліджень: <ul> <li>функція гормональної системи під час операційного стресу;</li> <li>фізіологічна роль глюкокортикоїдів у процесах анестезії;</li> <li>оптимізація анестезіологічного забезпечення в урологічній та невідкладній хірургії;</li> <li>питання інтенсивної терапії та реанімації постраждалих при надзвичайних ситуаціях.</li> </ul> <strong>Винахідницька діяльність</strong> Можаєв розробив і впровадив низку технічних інновацій для потреб медицини катастроф: <ul> <li>спеціальні дихальні апарати та захисні комбінезони для гірничорятувальників;</li> <li>створив реанімобіль «Гірничорятувальник» — унікальний транспортний комплекс, здатний одночасно надавати допомогу чотирьом постраждалим.</li> </ul> <strong>Визнання та нагороди</strong> <ul> <li>Професор (1981).</li> <li>Заслужений лікар України.</li> <li>Заслужений діяч науки і техніки України.</li> <li>Почесний професор Луганського державного медичного університету.</li> <li>Почесний громадянин м. Луганська (1993).</li> <li>Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2000, посмертно).</li> </ul> <strong>Наукове значення</strong> Геннадій Олександрович Можаєв зробив визначальний внесок у розвиток вітчизняної анестезіології, інтенсивної терапії та медицини катастроф.
Його наукові праці стали основою для створення нових методів контролю життєвих функцій під час наркозу й системної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях.
Заснована ним луганська школа анестезіологів-реаніматологів виховала кілька поколінь фахівців, які продовжують його наукову спадщину.2025-11-162025-11-17Europe/Kyiv2025-11-16T00:00:00ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/mozhaiev-hennadiy-oleksandrovych-1935-1997/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/moghaev-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/moghaev-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/moghaev-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/moghaev-176x220.jpg;350;438ai1ec-24281@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Подолинський Сергій Андрійович (1850 – 1889)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/podolskuy.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24282" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/podolskuy-195x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="395" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/podolskuy-195x220.jpg 195w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/podolskuy-133x150.jpg 133w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/podolskuy.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Подолинський Сергій Андрійович (1850 – 1889) лікар, вчений-енциклопедист, громадський діяч, філософ-просвітитель, засновник української соціальної етногігієни.
Один із перших українських науковців, який поєднав природничі, медичні та соціально-економічні підходи до вивчення здоров’я людини і суспільства. Народився у селі Ярославка Звенигородського повіту Київської губернії (нині — Черкаська область) у родині камер-герa імператорського двору, поета Андрія Івановича Подолинського.
Попри те, що батько зневажливо ставився до української культури, Сергій Подолинський свідомо обрав шлях українського інтелігента й громадського діяча. У 1867–1871 рр. навчався на природничому факультеті Університету св. Володимира (Київ).
У 1871 р. отримав дозвіл на виїзд до Швейцарії для продовження медичної освіти в Цюріхському університеті.
Після кількох років навчання й наукової роботи у Західній Європі у 1876 р. захистив у Бреславі (тепер — Вроцлав, Польща) докторську дисертацію з теми розщеплення білків ферментами підшлункової залози. <strong>Професійна та науково-громадська діяльність</strong> Наприкінці 1875 р. повернувся в Україну й оселився в маєтку батька, де заснував школу-лікарню, у якій сам лікував селян і навчав дітей.
Працюючи серед сільського населення, Подолинський досліджував соціальні, культурні та гігієнічні умови життя українського селянства, що стало основою його соціально-гігієнічних праць. Його монографія «Життя і здоров’я людей на Україні» (Женева, 1878) стала першою в українській літературі науковою працею з особистої та громадської гігієни.
У ній він описав санітарно-гігієнічний стан населення України, умови праці та побуту селян.
Іван Франко зазначав, що така праця «могла б повеличатися кожна європейська державна література». <strong>Науковий доробок</strong> Подолинський розвивав природничо-наукові засади соціальної філософії та медицини.
У праці «Праця людини та збереження енергії» (1880), опублікованій у Росії, Італії, Німеччині та Франції, він: <ul> <li>уперше поєднав фізичний закон збереження енергії з соціально-економічними процесами;</li> <li>розглянув працю як природну й моральну категорію, що сприяє гармонійному розвитку людини та суспільства;</li> <li>сформулював ідею синтезу органічних сполук з неорганічних елементів, передбачивши майбутні напрями біохімії.</li> </ul> Медичні праці Подолинського, присвячені ферментативним процесам травлення, отримали високу оцінку серед європейських учених і лікарів-практиків. <strong>Громадська діяльність</strong> Подолинський належав до кола українських демократів і просвітителів, співпрацював із Михайлом Драгомановим, Іваном Франком, Михайлом Павликом.
Був співорганізатором журналу «Громада» (Женева) — першого українського часопису, що публікувався за кордоном українською мовою. <strong>Наукове та історичне значення</strong> Сергій Андрійович Подолинський поєднав медицину, соціологію, філософію та економіку, започаткувавши українську школу соціальної етногігієни.
Його наукові ідеї передували розвитку медичної соціології, гігієни праці, біоенергетики та екологічного мислення.
Його діяльність стала взірцем інтеграції наукового знання з гуманістичними ідеалами служіння народові.2025-11-192025-11-20YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/24281/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/podolskuy-195x220.jpg;350;395,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/podolskuy-195x220.jpg;350;395,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/podolskuy-195x220.jpg;350;395,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/podolskuy-195x220.jpg;350;395ai1ec-24284@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Коваль Галина Юліанівна (1925 )

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Kovaly.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24285" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Kovaly-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Kovaly-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Kovaly-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Kovaly-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Kovaly-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Kovaly.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Коваль Галина Юліанівна (1925) рентгенолог, радіолог, доктор медичних наук, професор.
Одна з провідних представниць української школи променевої діагностики, фахівець у галузі рентгеноанатомії та рентгеносеміотики, педагог, організатор наукової школи радіологів України. Народилася в Одесі.
Медичну освіту з відзнакою здобула на лікувальному факультеті Одеського медичного інституту (1948). Після завершення навчання проходила спеціалізацію з рентгенології (1948–1949).
У 1949–1950 рр. працювала терапевтом і рентгенологом у поліклініках Чорноморського водздороввідділу м. Одеси. У 1950–1953 рр. навчалася в аспірантурі за спеціальністю «рентгенологія» — спочатку в Українському інституті курортології (Одеса), а потім на кафедрі рентгенології Київського інституту удосконалення лікарів (КІУЛ). У 1953–1954 рр. працювала лікарем-рентгенологом Київської обласної клінічної лікарні. <strong>Науково-педагогічна діяльність</strong> Із 1954 р. професійна діяльність Галини Юліанівни Коваль пов’язана з кафедрою рентгенології Київського інституту удосконалення лікарів (з 1989 р. — кафедра променевої діагностики Київської медичної академії післядипломної освіти). <strong>Обіймала посади:</strong> <ul> <li>асистента (1954–1963),</li> <li>доцента (1963–1967),</li> <li>завідувача кафедри (1967–1994),</li> <li>професора (з 1994 р.). Звання професора присвоєно у 1968 р.</li> </ul> <strong>Наукові ступені</strong> <ul> <li>1957 р. — захистила кандидатську дисертацію «Влияние физической нагрузки на деятельность сердца у лиц различных возрастных групп».</li> <li>1967 р. — захистила докторську дисертацію «Пахионовы ямки в норме и при внутричерепной гипертензии».</li> </ul> <strong>Наукова та громадська діяльність</strong> Голова Київського обласного товариства рентгенологів, член правління Київського міського та Українського товариств рентгенологів і радіологів.
З 1995 р. — Почесний член Асоціації радіологів України. Науковий консультант і керівник 3 докторських та 14 кандидатських дисертацій. <strong>Науковий доробок</strong> Автор понад 300 наукових праць, серед яких монографії та навчальні посібники, що стали класичними для української рентгенологічної школи: <ul> <li>«Клиническая рентгеноанатомия» (1975),</li> <li>«Рентгенодиагностика заболеваний и повреждений черепа».</li> </ul> <strong>Основні напрями наукових досліджень</strong> <ul> <li>Рентгеноанатомія та рентгеносеміотика захворювань опорно-рухової системи.</li> <li>Діагностика вроджених вад розвитку та патології черепа.</li> <li>Вивчення внутрішньочерепної гіпертензії та її рентгенологічних проявів.</li> <li>Удосконалення методів променевого дослідження при травмах і деформаціях кісткової системи.</li> </ul> <strong>Наукове значення</strong> Професор Галина Юліанівна Коваль є однією з фундаторок вітчизняної променевої діагностики, яка поєднала фундаментальні знання з анатомії, фізіології та клініки в єдину систему рентгеноанатомічного аналізу.
Її дослідження з рентгеносеміотики опорно-рухового апарату та патології черепа стали основою для розвитку нейрорадіології в Україні. <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферати Коваль Г. Ю.:</strong> <ol> <li>Влияние физической нагрузки на деятельность сердца у лиц различных возрастных групп. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата медицинских наук. (1956). Шифр зберігання: 612. К-563а.</li> <li>Паховые ямки в норме и при внутренней гипертензии. (Рентгеноанатомическое исследование). Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора медицинских наук. (1967). Шифр зберігання: 616.8 К-563.</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Коваль Г. Ю., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Рентгенодиагностика внутренней гипертензии и гипотензии. (1981). Шифр зберігання: Б-43176.</li> <li>Основы медицинской рентгенотехники и методики рентгенологического исследования и клинической практике. (1991). Шифр зберігання: Б-69679.</li> <li>Променева діагностика: Керівництво у 2-х томах: Том 1. Фізика і техніка . Дихальні шляхи та органи грудної порожнини. Травний канал та органи черевної порожнини. Заочеревиний простір та сечостатева система. (1998). Шифр зберігання: В-4893.</li> <li>Променева діагностика: Том .2. Опорно руховий апарат. Череп та головний мозок. Ендокринні залози та молочна залоза. (2002). Шифр зберігання: В-5939.</li> <li>Променева діагностика: підручник для лікарів-інтернів і лікарів – слухачів курсів підвищення кваліфікації закладів післядипломної освіти у 2 –х томах. Том 1. (2009). Шифр зберігання: В- 7583. Том. 2 (2009). Шифр зберігання: В-7584.</li> </ol>2025-11-202025-11-21YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/koval-halyna-yulianivna-1925/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Kovaly-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Kovaly-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Kovaly-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Kovaly-176x220.jpg;350;438ai1ec-24286@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Крук Мирослав Богданович (1940)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Kruk.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24287" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Kruk-183x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="420" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Kruk-183x220.jpg 183w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Kruk-405x486.jpg 405w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Kruk-125x150.jpg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Kruk-300x360.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Kruk.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Крук Мирослав Богданович (1940) оториноларинголог, доктор медичних наук, професор, член Наукового товариства імені Шевченка, дійсний член Української академії наук.
Видатний український учений і педагог, представник львівської школи оториноларингологів, фахівець у галузі функціональної отології, дитячої оториноларингології та реконструктивної хірургії вуха й верхніх дихальних шляхів. Народився у Львові.
Медичну освіту здобув на лікувальному факультеті Львівського медичного інституту (1958–1964). <strong>Після закінчення навчання працював:</strong> 1964–1967 — лікар-оториноларинголог і хірург Рудківської районної лікарні №2 Львівської області; 1967–1968 — оториноларинголог Львівського шпиталю інвалідів війни. У 1968–1972 рр. навчався в аспірантурі та згодом працював у Львівському медичному інституті на посадах: <ul> <li> асистента (1972–1977, 1980–1987),</li> <li>доцента (1987–1992),</li> <li>професора (з 1992 р.),</li> <li>завідувача кафедри оториноларингології (з 2002 р.).</li> </ul> Також обіймав посаду проректора з міжнародних зв’язків Львівського медичного інституту (1989–1991). Міжнародна діяльність У 1977–1980 рр. працював викладачем кафедри оториноларингології Оранського університету (Алжир), де брав участь у формуванні місцевої школи ЛОР-фахівців і запровадив новітні методики діагностики тубарної дисфункції. Наукові ступені та звання * 1971 р. — захистив кандидатську дисертацію «Некоторые методики выявления и устранения нарушений состояния слуховой трубы». * 1987 р. — захистив докторську дисертацію «Функциональное состояние слуховой трубы при негнойных заболеваниях уха и верхних дыхательных путей». * Професор — з 1992 р. Наукова та громадська діяльність М. Б. Крук — член правління Українського наукового медичного товариства оториноларингологів,
член Всеукраїнської асоціації пластичних, реконструктивних та естетичних хірургів,
член Української асоціації отіатрів, отонейрохірургів та отоневрологів,
голова Львівського відділення цієї асоціації,
заступник голови правління Львівського обласного відділення Українського наукового медичного товариства оториноларингологів. Міжнародна наукова співпраця: * член Міжнародного інституту післядипломної освіти з оториноларингології імені Портмана (Бордо, Франція); * член Міжнародного товариства отологів імені А. Політцера. Дійсний член Української академії наук, член Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка. Науковий доробок Автор понад 350 наукових публікацій, зокрема кількох навчальних посібників.
Науковий консультант і керівник багатьох кандидатських та докторських дисертацій. Основні напрями наукових досліджень * Діагностика та лікування тубарної дисфункції. * Патологія середнього та внутрішнього вуха. * Вроджена і набута приглухуватість у дітей. * Фітотерапія та рефлексотерапія запальних процесів верхніх дихальних шляхів і вуха. * Розробка нових методів лікування алергічних і бактеріальних риносинуситів. * Патологія лімфаденоїдного кільця глотки. Наукове значення Професор Мирослав Богданович Крук є одним із провідних українських фахівців у галузі клінічної отології та дитячої ЛОР-хірургії.
Його дослідження щодо функціонального стану слухової труби, розробка методів її відновлення, а також впровадження інновацій у лікування приглухуватості, риносинуситів і тубарної патології зробили вагомий внесок у розвиток вітчизняної оториноларингології.
Завдяки його педагогічній і науковій діяльності сформовано львівську школу ЛОР-фахівців, відому в Україні та за її межами.2025-11-242025-11-25YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/kruk-myroslav-bohdanovych-1940/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Kruk-183x220.jpg;350;420,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Kruk-183x220.jpg;350;420,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Kruk-183x220.jpg;350;420,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Kruk-183x220.jpg;350;420ai1ec-24288@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Зарицький Анатолій Минович (1930 – 2019)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Zaricykiy-.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24289" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Zaricykiy--183x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="420" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Zaricykiy--183x220.jpg 183w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Zaricykiy--405x486.jpg 405w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Zaricykiy--125x150.jpg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Zaricykiy--300x360.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Zaricykiy-.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Зарицький Анатолій Минович (1930 – 2019) епідеміолог, мікробіолог, доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України (1996).
Видатний український учений, представник київської школи епідеміологів, дослідник закономірностей поширення інфекційних хвороб і засновник сучасних концепцій розвитку епідемічного процесу в умовах зміни біосфери та соціальних факторів. Народився у Києві.
Медичну освіту здобув у Київському медичному інституті (1954). У 1954–1957 рр. працював головним санітарним лікарем районної санепідемстанції та завідувачем інфекційного відділення в Хмельницькій області.
З 1957 р. його наукова діяльність пов’язана з Київським науково-дослідним інститутом епідеміології, мікробіології та паразитології (нині — Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського НАМН України), де він пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до завідувача лабораторії кишкових інфекцій із групами вібріозів та медичної паразитології (з 1979 р.). <strong>Наукові ступені та звання</strong> <ul> <li>1966 р. — захистив кандидатську дисертацію «Эпидемиологическая характеристика брюшного тифа на Украине в современных условиях».</li> <li>1981 р. — захистив докторську дисертацію (тема присвячена сучасним аспектам епідеміології кишкових інфекцій).</li> <li>Професор — з 1991 р.</li> </ul> <strong>Наукова діяльність</strong> Основні напрями досліджень А. М. Зарицького охоплювали широкий спектр проблем епідеміології, мікробіології та паразитології.
Він здійснив комплексні дослідження щодо: <ul> <li>епідеміології інфекцій у закритих паразитарних системах;</li> <li>ролі інфекційної дози та біологічних властивостей збудників у розвитку епідемічного процесу;</li> <li>еволюції епідемічного процесу в сучасних умовах урбанізації та змін екологічного середовища;</li> <li>розробив нові принципи визначення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, що стали підґрунтям сучасних діагностичних критеріїв у клінічній мікробіології.</li> </ul> <strong>Науково-організаційна діяльність</strong> <ul> <li>Голова Ради з регламентації застосування та впровадження дезінфекційних засобів МОЗ України.</li> <li>Віце-президент Асоціації дезінфекціоністів України.</li> <li>Активний член наукових рад і секцій з питань інфекційної безпеки, дезінфектології та санітарної мікробіології.</li> </ul> <strong>Науковий доробок</strong> Автор близько 200 наукових праць, серед яких 4 монографії та 3 підручники.
Його праці присвячені теоретичному обґрунтуванню системного підходу до епідемічного процесу, питанням профілактики кишкових і паразитарних інфекцій, а також розробці методів епідемічного прогнозування. <strong>Творчі інтереси</strong> Окрім наукової діяльності, Анатолій Минович Зарицький відомий як поет і художник — автор кількох поетичних збірок і серій живописних робіт, у яких поєднав гуманістичне світобачення лікаря з філософським осмисленням людського буття. <strong>Відзнаки</strong> Професор (1991). Заслужений діяч науки і техніки України (1996). <strong>Наукове значення</strong> Професор Анатолій Минович Зарицький — один із провідних теоретиків української епідеміології другої половини XX століття.
Його концепція еволюції епідемічного процесу, нові підходи до класифікації патогенних мікроорганізмів та участь у створенні нормативної бази дезінфекційної справи України стали основою для розвитку сучасної системи епідемічного контролю.2025-11-272025-11-28YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/zarytskyy-anatoliy-mynovych-1930/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Zaricykiy--183x220.jpg;350;420,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Zaricykiy--183x220.jpg;350;420,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Zaricykiy--183x220.jpg;350;420,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/Zaricykiy--183x220.jpg;350;420ai1ec-24290@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Гречаніна Олена Яківна (1935)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/grechanina.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24291" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/grechanina-271x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="284" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/grechanina-271x220.jpg 271w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/grechanina-185x150.jpg 185w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/grechanina-300x244.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/grechanina.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Гречаніна Олена Яківна (1935) генетик, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії медичних наук України (2003), Заслужений діяч науки і техніки України (2006), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1997), Почесний громадянин м. Харкова (2007).
Одна з фундаторок української школи клінічної та медичної генетики, ініціаторка створення першого в Україні Інституту клінічної генетики, видатна вчена, педагог і громадська діячка. Народилася у м. Харкові.
Медичну освіту здобула на лікувальному факультеті Харківського медичного інституту (1959). У 1962–1965 рр. навчалася в аспірантурі кафедри акушерства та гінекології цього ж інституту.
З 1965 р. — завідувач лабораторії медичної генетики, з 1983 р. — керівниця Міжобласного медико-генетичного центру. <strong>Науково-організаційна діяльність</strong> За ініціативи О. Я. Гречаніної у 1989 р. в Українському інституті удосконалення лікарів (м. Харків) створено кафедру клінічної генетики та ультразвукової діагностики, яку вона очолювала до 2000 р.
З 2000 р. — завідувач кафедри медичної генетики Харківського державного медичного університету.
У 2005 р., також за її ініціативи, у структурі Харківського національного медичного університету відкрито Український інститут клінічної генетики, директором якого стала Гречаніна. <strong>Наукові ступені та звання</strong> <ul> <li>1966 р. — захистила кандидатську дисертацію «Сравнительная оценка методов диагностики токсоплазмоза в акушерской клинике».</li> <li>1991 р. — захистила докторську дисертацію.</li> <li>Професор — з 1992 р.</li> <li>Член-кореспондент НАМН України (2003) за спеціальністю «Медична генетика».</li> </ul> <strong>Професійна та громадська діяльність</strong> <ul> <li>Заступник голови Українського товариства медичних генетиків.</li> <li>Голова Харківської обласної спілки медичної генетики.</li> <li>Президент Української та Харківської міської асоціацій фахівців ультразвукової діагностики в перинатології.</li> <li>Голова міської асоціації сімей, що мають дітей, хворих на фенілкетонурію.</li> <li>Почесний президент Асоціації сімей, які мають дітей із муковісцидозом.</li> <li>Голова Наглядової ради Харківського обласного благодійного фонду «Майбутнім поколінням».</li> <li>Представник Національного фонду «Україна – дітям».</li> <li>Член Американського інституту “Ultrasound in Medicine”.</li> <li>Головний редактор журналу “Ультразвукова пренатальна діагностика”, член редакційних рад низки фахових видань.</li> </ul> <strong>Науковий доробок</strong> Автор близько 500 наукових публікацій, серед яких 7 монографій і 10 авторських свідоцтв.
Науковий консультант і керівник 3 докторських та 20 кандидатських дисертацій. <strong>Основні напрями наукових досліджень</strong> <ul> <li>Медико-генетичне консультування та пренатальна діагностика вроджених вад розвитку.</li> <li>Метаболічні та мітохондріальні спадкові хвороби.</li> <li>Первинна профілактика вродженої та спадкової патології.</li> <li>Генетика репродуктивних втрат і патології вагітності.</li> <li>Розробка методів ультразвукової пренатальної діагностики скелетних аномалій та хромосомних синдромів.</li> </ul> <strong>Відзнаки</strong> <ul> <li>Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1997).</li> <li>Заслужений діяч науки і техніки України (2006).</li> <li>Почесний громадянин м. Харкова (2007).</li> <li>Академік Української екологічної академії наук (1992).</li> </ul> <strong>Наукове значення</strong> Професор Олена Яківна Гречаніна — одна з ключових постатей у становленні української клінічної генетики та перинатальної діагностики.
Вона створила перший в Україні медико-генетичний центр, розвинула систему пренатального скринінгу та профілактики спадкової патології, започаткувала новий етап інтеграції генетики з ультразвуковими технологіями.
Її наукова школа об’єднує провідних генетиків, неонатологів і акушерів країни.2025-11-292025-11-30YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/24290/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/grechanina-271x220.jpg;350;284,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/grechanina-271x220.jpg;350;284,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/grechanina-271x220.jpg;350;284,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/grechanina-271x220.jpg;350;284ai1ec-10711@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Левін Юхим Миронович (1895 – 1961)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/levin.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24379" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/levin-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/levin-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/levin-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/levin-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/levin-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/levin.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Левін Юхим Миронович (1895 – 1961) дерматовенеролог, доктор медичних наук (1947), професор (1947). Народився в місті Києві. Медичну освіту здобув у Київському медичному інституті (1922). Професійну діяльність розпочав як науковий співробітник Київської науково-дослідної кафедри клінічної медицини (1923–1930). У 1930–1938 роках — завідувач відділів експериментальної дерматовенерології та промислових і професійних захворювань шкіри Київського дерматовенерологічного інституту. У 1931–1941 рр. — завідувач кафедри шкірних і венеричних хвороб Київського стоматологічного інституту. Паралельно (1937–1941) обіймав аналогічну посаду у 2-му Київському медичному інституті. Під час евакуації у роки Другої світової війни працював у Київському об’єднаному медичному інституті в м. Челябінськ (1941–1944). Після повернення в Україну — завідувач кафедри шкірних і венеричних хвороб Одеського медичного інституту удосконалення лікарів (1944–1945). З 1945 року працював у Вінницькому медичному інституті імені М.І. Пирогова, де у 1952–1961 роках очолював кафедру шкірних та венеричних хвороб. Був головою Вінницького обласного товариства дерматовенерологів. У 1929 році захистив докторську дисертацію на тему: «Нові дані до вчення про токсичну дію арсенобензольних препаратів на печінку». Автор 74 наукових праць, серед яких — 4 монографії. <strong>Основні напрями наукової діяльності:</strong> <ul> <li>діагностика та лікування сифілісу, гонореї, екземи, псоріазу;</li> <li>вивчення професійної захворюваності працівників цукрової промисловості Вінницької області.</li> </ul> <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Левіна Ю. М., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Костная проводимость при сифилисе и ее клиническое значение (1957). Шифр зберігання: 616.21 К-723</li> <li>Новые данные к учению печень-сифилис-сальварсан. Клиническое исследование (1937). (Труды Киевского стоматологического ин-та) Шифр зберігання: 616.957 Л</li> </ol>2025-12-102025-12-11YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yuhym-myronovych-levin/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/levin-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/levin-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/levin-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/levin-176x220.jpg;350;438ai1ec-10712@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Дрюк Микола Федорович (1940)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/dryuk-mikola.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24377" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/dryuk-mikola-183x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="420" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/dryuk-mikola-183x220.jpg 183w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/dryuk-mikola-405x486.jpg 405w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/dryuk-mikola-125x150.jpg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/dryuk-mikola-300x360.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/dryuk-mikola.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Дрюк Микола Федорович (<i>1940)</i> Микола Федорович народився в місті Охтирка, Сумська область. Медичну освіту з відзнакою здобув на педіатричному факультеті Харківського медичного інституту (1957–1963). У 1963–1964 рр. працював педіатром та хірургом у дільничій лікарні смт Мізоч Рівненської області, а з 1964 по 1966 рік — хірургом та завідувачем хірургічного відділення Рівненської міської дитячої лікарні. У 1966–1967 рр. — хірург-ординатор клініки дитячої хірургії м. Харкова. З 1967 р. навчався в клінічній ординатурі та аспірантурі кафедри дитячої хірургії та ортопедії Київського медичного інституту. <strong>Професійна та наукова діяльність</strong> З 1971 р. — молодший науковий співробітник відділення серцево-судинної хірургії у відділі клінічної та експериментальної хірургії НДІ гематології та переливання крові, який у 1972 р. був реорганізований у Київський НДІ клінічної та експериментальної хірургії (нині — Інститут хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова НАМН України). Пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до керівника відділу та заступника директора з наукової роботи (1988–1995). З 1980 р. — завідувач відділу мікросудинної та пластичної хірургії. У 1975–1988 рр. — асистент, а згодом доцент кафедри торакоабдомінальної хірургії Київського інституту удосконалення лікарів. <strong>Наукові здобутки</strong> Кандидатська дисертація (1972): «Хірургічне лікування тяжких наслідків травм кисті у дітей». Докторська дисертація (1986): «Мікрохірургічні методи корекції гемолімфодинаміки й аутотрансплантації тканин при захворюваннях периферичних судин і травмах нижніх кінцівок». Автор понад 420 наукових публікацій, у тому числі 7 монографій і керівництв, а також понад 110 авторських свідоцтв і патентів. <strong>Піонерські хірургічні втручання</strong> Під керівництвом та безпосередньо участі М. Ф. Дрюка в Україні вперше були виконані: <ul> <li>реплантації кисті, пальців і сегментів кінцівок після травматичних ампутацій;</li> <li>мікросудинна пересадка складних тканинних комплексів;</li> <li>лімфовенозні мікроанастомози при лімфедемі (слоновості);</li> <li>мікрохірургічна аутотрансплантація при дефектах нервів;</li> <li>сучасні операції при нейросудинному синдромі грудного виходу.</li> </ul> <strong>Відзнаки та членство</strong> Державна премія СРСР (1982) — за розробку методів невідкладної мікрохірургії при травматичних ампутаціях кисті та пальців. Заслужений діяч науки і техніки України (1992). <strong>Член:</strong> <ul> <li>Асоціації хірургів України,</li> <li>Асоціації судинних хірургів України,</li> <li>Всеукраїнської асоціації пластичних, реконструктивних і естетичних хірургів,</li> <li>Європейської асоціації судинних та ендоваскулярних хірургів,</li> <li>Міжнародної конфедерації пластичних і реконструктивних хірургів,</li> <li>Асоціації хірургів імені М. І. Пирогова (Росія),</li> <li>Правління товариства лімфологів (Росія).</li> </ul> Брав участь у спеціалізованих вчених радах із захисту дисертацій за спеціальностями «Хірургія та трансплантологія» і «Серцево-судинна хірургія». <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Дрюка М. Ф.:</strong> <ol> <li>Микрохирургические методы коррекции гемолимфодинамики и аутотрансплантации тканей при заболеваниях периферических сосудов и повреждениях нижних конечностей : автореф. дис… д-ра мед. наук (1986). Шифр зберігання: Р-32076</li> <li>Хирургическое лечение тяжелых последствий травм кисти у детей : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. мед. наук (1972). Шифр зберігання: Р 9106</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Дрюка М. Ф., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Диагностика и хирургическое лечение травматических повреждений плечевого сплетения : метод. рекомендации (1984). Шифр зберігання: Б-48341</li> <li>Микрохирургическая аутотрансплантация тканей в лечении заболеваний периферических сосудов, трофических язв, травм и последствий повреждений нижних конечностей : метод. рекомендации (2986). Шифр зберігання: Б-56335</li> <li>Микрохирургические методы лечения окклюзионных поражений артерий голени : метод. рекомендации (1987). Шифр зберігання: Б-61592</li> <li>Обследование и лечение больных с лимфостазом конечностей : метод. рекомендации (1982). Шифр зберігання: Б-42407</li> <li>Повреждение сосудов конечностей (1982). Шифр зберігання: Б-42136</li> <li>Профилактика и лечение ранних и поздних осложнений в реконструктивной хирургии брюшной аорты и магистральных артерий нижних конечностей : метод. рекомендации (1986). Шифр зберігання: Б-54743</li> <li>Реконструктивная микрохирургия, организация и тактика хирургического лечения тяжелых травм и ампутаций дистальных отделов конечностей : метод. рекомендации (1985). Шифр зберігання: Б-51385</li> <li>Травматические деформации кисти у детей (1977). Шифр зберігання: Б-21306</li> <li>Хирургия аорты и магистральных артерий (1979). Шифр зберігання: В-2266</li> </ol>2025-12-122025-12-13YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-mykola-fedorovych-dryuk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/dryuk-mikola-183x220.jpg;350;420,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/dryuk-mikola-183x220.jpg;350;420,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/dryuk-mikola-183x220.jpg;350;420,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/dryuk-mikola-183x220.jpg;350;420ai1ec-24380@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Штельман Микола Іванович (1920 — 1994)

Штельман Микола Іванович (1920 — 1994) доктор медичних наук (1964), професор, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 1 лікувального факультету Харківського медичного інституту (1964–1991) <strong>Ветеран війни та початок кар’єри</strong> Учасник бойових дій під час німецько-радянської війни. Після війни здобув медичну освіту з відзнакою у Львівському медичному інституті (1953), де й навчався в аспірантурі у 1953–1956 рр. <strong>Науково-педагогічна діяльність</strong> <ul> <li>1956–1959 — асистент кафедри пропедевтичної, факультетської та госпітальної терапії педіатричного факультету Харківського медичного інституту.</li> <li>1959–1960 — виконувач обов’язків доцента тієї ж кафедри.</li> <li>1960–1964 — доцент.</li> <li>1964–1991 — завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 1 лікувального факультету Харківського медичного інституту.</li> </ul> <strong>Наукові здобутки</strong> <ul> <li>Кандидатська дисертація (1956): «Секреторно-екскреторна функція шлунка у хворих на зоб при лікуванні β-метилтіоурацилом».</li> <li>Докторська дисертація (1963): «Ранні прояви атеросклерозу».</li> </ul> Автор понад 200 наукових праць, у тому числі 2 винаходи. Науковий керівник 2 докторських і 12 кандидатських дисертацій. <strong>Основні напрями наукової діяльності:</strong> <ul> <li>Рання діагностика та профілактика атеросклерозу й гіпертонічної хвороби.</li> <li>Дослідження та впровадження методів лазерної терапії при захворюваннях органів дихання й опорно-рухового апарату.</li> </ul> <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Штельмана М.І.:</strong> <ol> <li>Ранние проявления атеросклероза (1963). Шифр зберігання: 616.1 Ш-894</li> <li>Секреторно-экскреторная функция желудка у больных зобной болезнью при лечении 6-метилтиоурацилом (1965). Шифр зберігання: 616.4 Ш-894</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Применение лазеров в клинической медицине: сборник научных трудов (1988). Шифр зберігання: Б-62323</li> <li>Актуальные проблемы внутренней медицины: сборник научных трудов (1985). Шифр зберігання: Б-53865</li> </ol>2025-12-142025-12-15YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/shtelman-mykola-ivanovych-1920-1994/freeai1ec-24381@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Краснюк Олена Патрикіївна (1925 — 2010)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Krasnyuk.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24382" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Krasnyuk-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Krasnyuk-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Krasnyuk-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Krasnyuk-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Krasnyuk-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Krasnyuk.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Краснюк Олена Патрикіївна (1925 — 2010) доктор медичних наук, професор, завідувачка відділу професійної патології Інституту медицини праці АМН України <strong>Освіта і початок наукового шляху</strong> Народилася в селі Мліїв Городищенського району Черкаської області. У 1943–1948 рр. навчалася на лікувальному факультеті Київського медичного інституту імені акад. О. О. Богомольця, який закінчила з відзнакою. З листопада 1948 по березень 1953 р. проходила клінічну ординатуру за спеціальністю «функціональна діагностика» в Українському інституті клінічної медицини імені акад. М. Д. Стражеска. <strong>Наукова і професійна діяльність</strong> З 1953 р. працювала у Київському науково-дослідному інституті гігієни праці та професійних захворювань, де пройшла шлях від молодшого до головного наукового співробітника: <ul> <li>1953–1962 — молодший науковий співробітник</li> <li>1962–1972 — старший науковий співробітник терапевтичного відділення</li> <li>1972–1992 — завідувачка відділу професійної патології</li> <li>1992–2000 — головний науковий співробітник</li> <li>2000–2009 — завідувачка відділу, головний науковий співробітник і лікар-пульмонолог за контрактом</li> </ul> <strong>Захист дисертацій і наукові звання</strong> <ul> <li>1961 — кандидатська дисертація: «Клініка і лікування хронічних інтоксикацій у працівників виробництва ДДТ»</li> <li>1972 — докторська дисертація: «Клінічна характеристика професійних хронічних інтоксикацій хлорорганічними сполуками»</li> <li>1965 — присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника</li> <li>1977 — присвоєно звання професора</li> </ul> <strong>Основні напрями наукової діяльності:</strong> <ul> <li>Дослідження клініки, профілактики та лікування професійних інтоксикацій хімічної, фізичної та біологічної етіології</li> <li>Вивчення здоров’я працівників сільського господарства, а також тих, хто зазнає впливу електрозварювального аерозолю, асбесту, органічного пилу, токсичних аерозолів</li> <li>Аналіз комплексної дії виробничих чинників на організм</li> <li>Упровадження методів лазерної терапії</li> <li>Професійна патологія в умовах електрозварювального виробництва</li> </ul> <strong>Наукові здобутки</strong> Авторка понад 300 наукових публікацій, включаючи 10 монографій і посібників. Науковий консультант і керівник 3 докторських і 18 кандидатських дисертацій. <strong>Громадська діяльність та визнання</strong> <ul> <li>Головний спеціаліст МОЗ УРСР із професійної патології (до 1993 р.)</li> <li>Член Республіканських проблемних комісій Вченої ради МОЗ УРСР</li> <li>Член Союзних проблемних комісій:</li> <li>«Харчування здорової людини»</li> <li>«Наукові основи гігієни праці та професійної патології»</li> <li>Нагороджена Почесною медаллю Грайфсвальдського університету Ернста-Моріца Арндта (Німеччина).</li> </ul> <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Краснюк О. П.:</strong> <ol> <li>Клиника и лечение хронических интоксикаций у рабочих производства ДДТ (1961). Шифр зберігання: 613.6 К-783</li> <li>Клиническая характеристика хронических профессиональных интоксикаций хлорорганическими соединениями (1972). Шифр зберігання: Р-7820</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві Краснюк О. П.:</strong> <ol> <li>Диспансеризация механизаторов сельского хозяйства при бронхо-легочных заболеваниях: методические рекомендации (1983). Шифр зберігання: Б-45491</li> <li>Методические рекомендации по улучшению медицинского обслуживания рабочих, занятых переработкой льна и хмеля (1984). Шифр зберігання: Б-50172</li> <li>Методические указания по проведению медосмотров лиц, работающих с пестицидами (1974). Шифр зберігання: Б-14828</li> <li>Особенности медицинского наблюдения за состоянием здоровья работающих в условиях сочетанного воздействия токсических веществ, а также комбинированного воздействия химических веществ и нервного напряжения: методические рекомендации (1979). Шифр зберігання: Б-29818</li> </ol>2025-12-192025-12-20YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/krasniuk-olena-patrykiivna-1925-2010/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Krasnyuk-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Krasnyuk-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Krasnyuk-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Krasnyuk-176x220.jpg;350;438ai1ec-24383@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Коломійцев Андрій Костянтинович (1930 — 2010)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Kolomiycev-Andriy-Kostyantinovich.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24384" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Kolomiycev-Andriy-Kostyantinovich-183x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="420" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Kolomiycev-Andriy-Kostyantinovich-183x220.jpg 183w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Kolomiycev-Andriy-Kostyantinovich-405x486.jpg 405w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Kolomiycev-Andriy-Kostyantinovich-125x150.jpg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Kolomiycev-Andriy-Kostyantinovich-300x360.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Kolomiycev-Andriy-Kostyantinovich.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Коломійцев Андрій Костянтинович (1930 — 2010) гістолог, цитолог, доктор медичних наук (1974), професор, науковець, педагог. <strong>Освіта та наукові ступені</strong> <ul> <li>1954 — закінчив Дніпропетровський медичний інститут.</li> <li>1954–1956 — навчався в аспірантурі.</li> <li>1961 — захистив кандидатську дисертацію на тему: «Реактивні зміни периферичної нервової системи шкіри при місцевій зміні барометричного тиску».</li> <li>1974 — доктор медичних наук; захистив докторську дисертацію на тему: «Тканинні реакції при алопластиці».</li> </ul> <strong>Професійна діяльність</strong> <ul> <li>1956–1959 — асистент кафедри гістології, цитології та ембріології Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця.</li> <li>1969–1980 — доцент тієї ж кафедри.</li> <li>з 1980 р. — професор кафедри.</li> <li>з 1978 р. — професор кафедри гістології та ембріології НМУ ім. О. О. Богомольця.</li> <li>1992–2003 — професор (за сумісництвом) кафедри гістології, цитології та ембріології Медичного інституту Української асоціації народної медицини.</li> </ul> <strong>Наукова діяльність</strong> Автор понад 170 наукових публікацій. <strong>Основні напрями досліджень:</strong> <ul> <li>тканинні реакції при алопластиці;</li> <li>імплантація полімерів медичного призначення;</li> <li>регенерація тканин і органів після реконструктивних операцій;</li> <li>морфогенез та взаємодія нервової та лімфоїдної систем.</li> </ul> <strong>Основні наукові праці</strong> <ul> <li>Миграция вегетативных нейронов в регенерирующие ткани (1969)</li> <li>Состояние некоторых органов лимфоидной системы в раннем постнатальном периоде онтогенеза и в старости (1983)</li> <li>Изменение аргирофильного каркаса долек вилочковой железы при ее возрастной инволюции (1989)</li> <li style="text-align: left;">Периферійний нерв (нейрон-судинно-десмальні взаємовідношення в нормі та при патології) (2005)</li> </ul> <strong>Досягнення</strong> <ul> <li>Лауреат Державної премії УРСР (1982)</li> <li>Науковий керівник і консультант:</li> <li>4 докторських дисертацій,</li> <li>12 кандидатських дисертацій.</li> </ul> <strong>Вперше описав:</strong> <ul> <li>міграцію вегетативних нейронів у новоутворених тканинах після алопластики;</li> <li>взаємодію кінцевих відділів нервової системи з початковими структурами лімфоїдного русла.</li> </ul> <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій А. К. Коломійцева:</strong> <ol> <li>Реакции периферической нервной системы кожи в условиях местного изменения атмосферного давления (1961). Шифр зберігання: 616.00 К 612.</li> <li>Тканевые реакции при аллопластике (1974). Шифр зберігання: Р-18651.</li> </ol>2025-12-232025-12-24YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/kolomiytsev-andriy-kostiantynovych-1930-2010/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Kolomiycev-Andriy-Kostyantinovich-183x220.jpg;350;420,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Kolomiycev-Andriy-Kostyantinovich-183x220.jpg;350;420,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Kolomiycev-Andriy-Kostyantinovich-183x220.jpg;350;420,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/11/Kolomiycev-Andriy-Kostyantinovich-183x220.jpg;350;420ai1ec-24388@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Массен Василь Миколайович (1860 — 1904)

Массен Василь Миколайович (1860 (6 січня 1861 за новим стилем) — 1904 акушер-гінеколог, доктор медицини (1890), професор, організатор медичної освіти в галузі акушерства й гінекології на півдні України. Медичну освіту здобув: на медичному факультеті Казанського університету (1882–1884), у Військово-медичній академії Санкт-Петербурга (1884–1887) — закінчив з відзнакою. Після завершення навчання залишений ординатором на 3 роки у шпитальній гінекологічній клініці для подальшого удосконалення. 1887 — стажування у Парижі: вивчав гінекологічну електротерапію, відвідував провідні гінекологічні та хірургічні клініки. <strong>Наукові ступені та дисертація</strong> 1890 — захистив докторську дисертацію на тему: «Способ Apostoti. Краткий очерк по истории и практике. Личная клиническая проверка». <strong>Професійна діяльність</strong> <ul> <li>1889–1902 — завідувач Покровського (Гаванського) пологового притулку у Санкт-Петербурзі.</li> <li>1902 — приват-доцент кафедри акушерства та жіночих хвороб Військово-медичної академії.</li> <li>Одночасно — помічник завідувача наукового відділу Наукового експериментального інституту.</li> <li>1902–1904 — професор Новоросійського університету (Одеса):</li> <li>створив і очолив кафедру акушерства та гінекології;</li> <li>був директором університетської акушерської клініки;</li> <li>вперше в університеті читав лекції з педіатрії.</li> </ul> <strong>Наукова діяльність</strong> Автор 44 наукових публікацій. <strong>Основні напрями:</strong> <ul> <li>актуальні питання акушерства й гінекології,</li> <li>електротерапія гінекологічних захворювань — один із перших дослідників цієї методики у Східній Європі.</li> </ul> Василь Миколайович Массен пішов з життя на піку наукової й професорської діяльності у віці 43 років.2025-12-252025-12-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/massen-vasyl-mykolayovych-1860-1904/freeai1ec-24391@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Лихвар Ганна Тихонівна (1920 — 1991)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/luhvar.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24392" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/luhvar-176x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="437" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/luhvar-176x220.jpeg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/luhvar-120x150.jpeg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/luhvar.jpeg 201w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Лихвар Ганна Тихонівна (1920 — 1991) ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1967), професор (1972), провідна фахівчиня в галузі дитячої травматології, ортопедії та сколіозу. Ганна Тихонівна народилася в с. Велика Бугаївка (нині — Васильківський район, Київська область). 1942 — закінчила Київський медичний інститут. Працювала військовим лікарем під час і після Другої світової війни. <strong>Професійна діяльність</strong> З 1947 року — працювала в Київському науково-дослідному інституті ортопедії та травматології, де обіймала низку відповідальних посад: <ul> <li>учений секретар (1952–1954),</li> <li>завідувачка відділу травматології для дітей та підлітків (1961–1967),</li> <li>завідувачка відділу сколіозів (1968–1977),</li> <li>завідувачка лабораторії патоморфології та патофізіології (1977–1978),</li> <li>завідувачка відділу консервування та пересадки тканин (1978–1982),</li> <li>завідувачка науково-організаційного відділу (1982–1987).</li> </ul> <strong>Наукові досягнення</strong> <ul> <li>1967 — захистила докторську дисертацію на тему: «Задний спондилодез в комплексном лечении тяжелых форм сколиоза».</li> <li>1972 — присвоєно вчене звання професора.</li> </ul> <strong>Наукові інтереси</strong> <ul> <li>Лікування важких форм сколіозу (зокрема хірургічні методики заднього спондилодезу),</li> <li>Дослідження вроджених патологій кістково-суглобової системи,</li> <li>Питання наслідків поліомієліту та методів їх подолання,</li> <li>Профілактика захворювань опорно-рухового апарату у дітей та підлітків,</li> <li>Трансплантологія — зокрема пересадка та консервування тканин.</li> </ul> <strong>Значення</strong> Ганна Тихонівна Лихварь зробила вагомий внесок у розвиток дитячої ортопедії в Україні, розробила і впровадила в практику низку методів лікування важких ортопедичних патологій, а також була піонеркою в сфері клінічної трансплантології в ортопедії.2025-12-282025-12-29YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/lykhvar-hanna-tykhonivna/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/luhvar-176x220.jpeg;350;437,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/luhvar-176x220.jpeg;350;437,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/luhvar-176x220.jpeg;350;437,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/luhvar-176x220.jpeg;350;437ai1ec-24389@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Пінчук Вадим Григорович (1930 — 1996)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/pincuk.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24390" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/pincuk-174x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="442" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/pincuk-174x220.jpeg 174w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/pincuk-119x150.jpeg 119w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/pincuk.jpeg 198w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Пінчук Вадим Григорович (1930 — 1996) онколог, радіобіолог, академік НАН України (1991), академік АМН України (1993), доктор медичних наук, професор. Один із провідних фахівців у галузі експериментальної онкології, цитології та радіобіології. Вадим Григорович народився у місті Полтава. Медичну освіту здобув у Київському медичному інституті. Навчався в аспірантурі кафедри патологічної анатомії. <ul> <li>1959 — кандидатська дисертація: «Патологічна анатомія променевої хвороби під впливом зовнішнього γ-опромінення (Co⁶⁰) та внутрішнього β-опромінення (Sr⁹⁰). Експериментально-морфологічне дослідження».</li> <li>1969 — докторська дисертація: «Електронномікроскопічна характеристика клітин у процесі хімічного канцерогенезу в печінці та целофанового канцерогенезу в нирках».</li> <li>1972 — отримав вчене звання професора.</li> </ul> <strong>Професійна діяльність</strong> З 1961 року — працював у Інституті експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України: <ul> <li>старший науковий співробітник,</li> <li>керівник групи електронної мікроскопії,</li> <li>завідувач відділу цитології пухлинного росту (1989–1996),</li> <li>директор інституту (1980–1996).</li> <li>Заступник академіка-секретаря Відділення молекулярної біології, біохімії, експериментальної та клінічної фізіології НАН України.</li> <li>Голова Координаційної ради НАН України «Злоякісні новоутворення».</li> <li>Головний редактор журналу «Экспериментальная онкология» (до 1996 р.).</li> </ul> <strong>Наукова діяльність</strong> Автор близько 300 наукових публікацій, зокрема 12 монографій. <strong>Напрями досліджень:</strong> <ul> <li>канцерогенез (зокрема хімічний та радіаційний),</li> <li>радіобіологічні наслідки Чорнобильської аварії,</li> <li>цитологія пухлинного росту,</li> <li>імуногематологія та онкогематологія.</li> </ul> <strong>Ключові наукові досягнення</strong> <ul> <li>Дослідив злоякісні новоутворення у післяаварійний період (ЧАЕС).</li> <li>Показав синергічну дію малих доз іонізуючої радіації та шкідливих факторів середовища.</li> <li>Висунув гіпотезу про роль ушкодження мембран ендоплазматичного ретикулуму (ергастоплазми) в гепатоканцерогенезі.</li> <li>Один із розробників клонально-селекційної концепції пухлинного росту.</li> <li>Керував 6 докторськими та 12 кандидатськими дисертаціями.</li> </ul> <strong>Відзнаки</strong> <ul> <li>Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1981)</li> <li>Премія імені О. О. Богомольця АН України (1979)</li> </ul> <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертацій Пінчука В. Г.:</strong> <ol> <li>Патологическая анатомия лучевой болезни, возникающей под влиянием внешнего гамма-облучения радиоактивным кобальтом (Co60) и внутреннего бета-облучения радиоактивным стронцием (Sr89). (Эксперим.-морфол. исследование). Автореф. дисс. … канд. мед. наук (1959). Шифр зберігання: 616.073 П-326</li> <li>Электронномикроскопическая характеристика клеток в процессе химического канцерогенеза в печени целлофанового канцерогенеза в почке. Автореф. дисс. … докт. мед. наук (1969). Шифр зберігання: 1969 П326в</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Пінчука В. Г., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Экспериментальные опухоли печени. /Моделирование, морфогенез, ультраструктура/. (1976). Шифр зберігання: Б-19922</li> <li>Структура тимуса и дифференцировка Т-лимфоцитов. (1991). Шифр зберігання: Б-70463</li> <li>Современные методы автоматизации цитологических исследований. (1988). Шифр зберігання: Б-60255</li> <li>Синдром эндогенной интоксикации. (1979). Шифр зберігання: Б-31937</li> <li>Патологическая анатомия и ультраструктура нодозной гиперплазии и рака предстательной железы. (1977). Шифр зберігання: Б-22530</li> <li>Лимфоциты и опухолевый рост. (1982). Шифр зберігання: Б-40869</li> <li>Иммуноцитохимия и моноклональные антитела в онкогематологии. (1990). Шифр зберігання: Б-66651 та інші.</li> </ol>2025-12-282025-12-29YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/pinchuk-vadym-hryhorovych-1930-1996/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/pincuk-174x220.jpeg;350;442,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/pincuk-174x220.jpeg;350;442,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/pincuk-174x220.jpeg;350;442,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/pincuk-174x220.jpeg;350;442ai1ec-24478@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Образцов Василь Парменович (1849 – 1920)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Obraztsov.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24499" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Obraztsov-161x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="479" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Obraztsov-161x220.jpg 161w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Obraztsov-355x486.jpg 355w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Obraztsov-110x150.jpg 110w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Obraztsov-300x411.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Obraztsov.jpg 384w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Образцов Василь Парменович (1849 – 1920) — терапевт, видатний клініцист і вчений. Василь Парменович народився в місті Грязовець (нині — Вологодська область, Російська Федерація) у родині священика. Закінчив духовну семінарію. Медичну освіту здобув у Медико-хірургічній академії в Санкт-Петербурзі, яку закінчив у 1875 році. Після завершення навчання працював земським лікарем у місті Великий Устюг Вологодської губернії. У 1877–1878 роках брав участь у російсько-турецькій війні як полковий лікар. У 1879 році проходив удосконалення за кордоном у професора Понфіка в місті Бреславль. У 1880 році захистив докторську дисертацію на тему
«К морфологии образования крови в костном мозгу млекопитающих». Працював молодшим ординатором, а згодом — завідувачем терапевтичного відділення Київського військового шпиталю, ординатором Мінського військового шпиталю. З 1887 року — завідувач терапевтичного відділення міської лікарні Києва. З 1891 року — доцент, а з 1893 року — професор кафедри спеціальної патології та терапії Університету Святого Володимира. У 1904–1918 роках очолював факультетську терапевтичну клініку. Василь Парменович Образцов був головою Київського фізико-медичного товариства та Наукового товариства лікарів Олександрівської лікарні в Києві, користувався значним авторитетом як учений і лікар-практик. <strong>Наукова діяльність і внесок у клінічну медицину</strong> Вчення про інфаркт міокарда До початку ХХ століття всі прижиттєві спостереження тромбозу вінцевих артерій серця розглядалися переважно як казуїстичні випадки. Системне клінічне вивчення інфаркту міокарда розпочалося після того, як В. П. Образцов спільно з М. Д. Стражеском доповіли 19 грудня 1909 року на Першому з’їзді російських терапевтівпро низку випадків інфаркту міокарда в доповіді
«К симптоматологии и диагностике тромбоза венечных артерий сердца». <strong>Це класичне дослідження створило цілу епоху у вченні про інфаркт міокарда. У ньому:</strong> <ul> <li>докладно описано клінічну картину захворювання;</li> <li>розроблено методику його прижиттєвої діагностики;</li> <li>визначено можливі клінічні варіанти перебігу;</li> <li>проведено диференційну діагностику з окремими нападами стенокардії.</li> </ul> Саме ця праця заклала основи сучасної клінічної кардіології. <strong>Інші наукові досягнення В. П. Образцов:</strong> <ul> <li>розробив метод фізичного дослідження органів черевної порожнини — глибоку методичну ковзну пальпацію;</li> <li>запропонував оригінальну методику перкусії грудної клітки й черевної порожнини одним пальцем;</li> <li>у 1895 році виділив ентерити як самостійну клінічну форму;</li> <li>описав клініку різних форм апендициту;</li> <li>удосконалив діагностику багатьох захворювань шлунково-кишкового тракту:
ентероптозу, розширення шлунка, туберкульозу сліпої кишки, грижі Трейца та ін.;</li> <li>розробив вчення про механізм роздвоєння тонів серця і ритм галопу;</li> <li>писав клініку неврозів серця.</li> </ul>   <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Образцова В. П.:</strong> К морфологии образования крови в костном мозге у млекопитающих. Диссертация на степень доктора медицины лекаря Василия Образцова (1880). Шифр зберігання: 612.1 О-233 <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Образцова В. П., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>.їїзИзбранные труды (1950). Шифр зберігання: 616 О-233</li> <li>Болезни желудка, кишек и брюшины (1924). Шифр зберігання: 616.3 О-233</li> <li>К паспознанию грыжи (1911). Шифр зберігання: 617.4 О-233от</li> <li>К симптоматологии и диагностике тромбоза венечных артерий сердца (1910). Шифр зберігання: 616.1 О-233</li> <li>К физическому исследованию желудочно-кишечного канала и сердца (1905). Шифр зберігання: 616.3 О-233</li> <li>О перисигмоидитах и тазовых формах аппендицита (1911). Шифр зберігання: 616.3 О-233</li> <li>О прерывистом, раздельном на два приема, сокращений левого желудочка сердца (бисистолии) и о явлениях на артериях при недостаточности клапанов аорты (1908). Шифр зберігання: 616.1 О-233</li> <li>Случай инвагинации кишек (1906). Шифр зберігання: 616.3 Т-669</li> </ol>2026-01-012026-01-02YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/obraztsov-vasyl-parmenovych-1849-1920/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Obraztsov-161x220.jpg;350;479,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Obraztsov-161x220.jpg;350;479,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Obraztsov-161x220.jpg;350;479,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Obraztsov-161x220.jpg;350;479ai1ec-11117@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Соломка Микола Вікторович (1856 – 1903)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Solomka-Mykola-Viktorovych-181x220.jpg" width="181" height="220" /></div><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Solomka-Mykola-Viktorovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-11411" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Solomka-Mykola-Viktorovych-181x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="426" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Solomka-Mykola-Viktorovych-181x220.jpg 181w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Solomka-Mykola-Viktorovych-123x150.jpg 123w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Solomka-Mykola-Viktorovych-399x486.jpg 399w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Solomka-Mykola-Viktorovych-150x183.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Solomka-Mykola-Viktorovych-300x366.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Solomka-Mykola-Viktorovych.jpg 403w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Соломка Микола Вікторович (1856 – 1903) — військовий лікар, хірург, організатор медичної справи. Микола Вікторович Соломка здобув медичну освіту з відзнакою у Санкт-Петербурзькій Медико-хірургічній академії, яку закінчив у 1881 році. Після завершення навчання у 1881–1887 роках служив у військових госпіталях на Кавказі. У 1887–1888 роках проходив удосконалення з хірургії в Медико-хірургічній академії. У 1889 році захистив докторську дисертацію на тему:
«Высокое камнесечение. Материалы для оценки надлобкового камнесечения в России». У 1890–1893 роках працював старшим ординатором Київського військового госпіталю та асистентом хірургічної госпітальної клініки Університету Святого Володимира. З 1893 до 1903 року обіймав посаду головного лікаря лікарні при Покровському жіночому монастирі в Києві. Одночасно у 1899–1902 роках М. В. Соломка очолював Київський військовий госпіталь. <strong>Організаційна та громадська діяльність Микола Вікторович Соломка був ініціатором важливих нововведень у медичній практиці:</strong> <ul> <li>сприяв створенню самостійного отоларингологічного відділення в Київському військовому госпіталі;</li> <li>за його ініціативою в госпіталі було встановлено один із перших у Російській імперії рентгенівських апаратів;</li> <li>відкрито зуболікарський кабінет для нижчих чинів та офіцерів.</li> </ul> <strong>Особливі доручення та відзнаки</strong> <ul> <li>був молодшим лікарем при Великій княгині Олександрі Петрівні, дружині Великого князя Миколи Миколайовича-старшого;</li> <li>у 1899 році очолював спеціальну комісію з ліквідації чуми в Астраханській губернії;</li> <li>лейб-хірург Двору Його Імператорської Величності;</li> <li>мав чин дійсного статського радника.</li> </ul>   <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Соломки М. В.:</strong> Высокое камнесечение. Материал дя оценки надлобкового камнесечения в России : Дис. на степень д-ра медицины (1889). Шифр зберігання: 617.4 С-605 <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Соломки М. Ві., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> Значение Х-лучей в хирургии (1898). Шифр зберігання: 616.073 С-605 Материалы для оценки высокого камнесечения. Разбор 491 случая операций в России (Б.г.). Шифр зберігання: 616.6 С-6052026-01-032026-01-04YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-mykola-viktorovych-solomka/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Solomka-Mykola-Viktorovych-123x150.jpg;123;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Solomka-Mykola-Viktorovych-181x220.jpg;181;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Solomka-Mykola-Viktorovych-399x486.jpg;399;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Solomka-Mykola-Viktorovych.jpg;403;491;ai1ec-11121@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Тишко Федір Олексійович (1936)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Tyshko-Fedir-Oleksijovych-181x220.jpg" width="181" height="220" /></div><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/tushko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24481" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/tushko-160x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="483" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/tushko-160x220.jpg 160w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/tushko-109x150.jpg 109w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/tushko.jpg 264w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Тишко Федір Олексійович (1936) — оториноларинголог, учений, педагог, організатор медичної науки. Федір Олексійович народився в смт Баришівка Київської області. Медичну освіту здобув у Київському медичному інституті імені О. О. Богомольця, який закінчив у 1960 році. У 1960–1963 роках працював лікарем-оториноларингологом Кокчетавської обласної клінічної лікарні, а також головним спеціалістом Кокчетавського обласного відділу охорони здоров’я Цілинного краю Казахської РСР. З 1963 року пов’язав свою професійну діяльність із Київським медичним інститутом (нині — Національний медичний університет імені О. О. Богомольця), де працював на посадах: <ul> <li>професора кафедри оториноларингології (від 1986 року);</li> <li>проректора з виробничої практики (від 1988 року).</li> </ul> <strong>Наукові ступені та вчені звання</strong> <ul> <li>1969 рік — захист кандидатської дисертації
«Лечение стойких стенозов гортани и трахеи (клинико-экспериментальное исследование)»;</li> <li>1981 рік — захист докторської дисертації
«Хирургическое лечение больных постревматическими стенозами гортани и трахеи»;</li> <li>1986 рік — присвоєно вчене звання професора.</li> </ul> <strong>Відзнаки та громадська діяльність</strong> <ul> <li>Лауреат Державної премії УРСР (1979);</li> <li>Заслужений діяч науки і техніки України (1997);</li> <li>Академік Академії наук вищої школи України (1993);</li> <li>у 1994–1999 роках — віцепрезидент АН вищої школи України;</li> <li>у 1999–2001 роках та з 2010 року — академік-секретар Відділення фундаментальних проблем медицини АН вищої школи України.</li> </ul> <strong>Наукова діяльність і внесок у медицину</strong> Ф. О. Тишко є автором понад 270 наукових праць, у тому числі 2 монографій, а також 18 винаходів. <strong>Основні напрями наукових досліджень:</strong> <ul> <li>відновлювальна та реконструктивна хірургія гортані, трахеї, глотки та шийного відділу стравоходу;</li> <li>патологія приносових пазух;</li> <li>внутрішньочерепні отогенні ускладнення.</li> </ul> <strong>Основні наукові досягнення:</strong> <ul> <li>розробив і впровадив методи усунення дефектів і зарощень гортані та трахеї шляхом циркулярної резекції стенозованих ділянок з формуванням міжтрахеальних і міжгортанних анастомозів;</li> <li>запропонував метод хірургічного усунення атрезії шийного відділу стравоходу;</li> <li>один із засновників ендоскопічної та ендомікрохірургії гортані при паралітичних стенозах;</li> <li>розробив методи хірургічного лікування паралітичних стенозів гортані екстра- та ендоларингеальними доступами;</li> <li>запропонував класифікацію пластичних операцій гортані й трахеї та методів пластичної хірургії при дефектах, атрезіях і стенозах гортані, трахеї та шийного відділу стравоходу;</li> <li>обґрунтував клінічну класифікацію ринітів.</li> </ul> <strong>Творча діяльність Ф. О. Тишко є автором численних поетичних творів, а також:</strong> <ul> <li>гімну Національного медичного університету імені О. О. Богомольця
«Світоч наш Національний» (2004);</li> <li>гімну Українського наукового медичного товариства отоларингологів.</li> </ul>   <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Тишко Ф. О., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Театр життя в мініатюрах. Спалахи думок… від А до Я (2023). Шифр зберігання: УХ-383</li> <li>Учитель: поема. До 100-річчя від дня народження Івана Авксентійовича Куриліна 1918-2018 (2018). Шифр зберігання: УХ-378</li> <li>“Моя Україно”: пісні (електронний ресурс). Шифр зберігання: D-225</li> <li>Степану Руданському (електронний ресурс): вірші. Шифр зберігання: D-309</li> </ol>2026-01-122026-01-13YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-fedir-oleksijovych-tyshko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Tyshko-Fedir-Oleksijovych-124x150.jpg;124;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Tyshko-Fedir-Oleksijovych-181x220.jpg;181;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Tyshko-Fedir-Oleksijovych-401x486.jpg;401;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Tyshko-Fedir-Oleksijovych.jpg;405;491;ai1ec-24482@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Гроховський Володимир Йосипович (1936 – 2006)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Grohovsykiy.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone wp-image-24483" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Grohovsykiy-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Grohovsykiy-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Grohovsykiy-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Grohovsykiy-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Grohovsykiy-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Grohovsykiy.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Гроховський Володимир Йосипович (1936 – 2006) — дитячий хірург, учений, педагог. Володимир Йосипович народився в селі Кошляки (нині — Тернопільська область). Медичну освіту здобув на педіатричному факультеті Львівського медичного інституту, який закінчив у 1958 році. У 1958–1960 роках працював хірургом Яворівської центральної районної лікарні Львівської області. У 1968–1978 роках — лікар-хірург Львівської обласної дитячої клінічної лікарні. З 1978 року пов’язав свою професійну діяльність із кафедрою дитячої хірургії Львівського медичного інституту, де працював на посадах: <ul> <li>асистента (1978–1985);</li> <li>доцента (1985–1986);</li> <li>завідувача кафедри (1986–2006).</li> </ul> <strong>Наукові ступені та вчені звання</strong> <ul> <li>1965 рік — захист кандидатської дисертації
«Нарушение и коррекция водно-электролитного обмена у детей на различных этапах хирургического лечения»;</li> <li>1981 рік — захист докторської дисертації
«Гипербарическая оксигенация в комплексном лечении разлитого аппендикулярного перитонита у детей»;</li> <li>1988 рік — присвоєно вчене звання професора.</li> </ul> <strong>Наукова діяльність і внесок</strong> В. Й. Гроховський є автором близько 100 наукових публікацій, зокрема: <ul> <li>2 монографій;</li> <li>підручника;</li> <li>авторського свідоцтва на винахід.</li> </ul> <strong>Основні напрями наукової діяльності:</strong> <ul> <li>розробка нових методів лікування в дитячій хірургії;</li> <li>застосування лазеротерапії та плацентарного полібіоліну в комплексному лікуванні дітей із крипторхізмом;</li> <li>поєднання антибіотикотерапії та гіпербаричної оксигенації в лікуванні перитоніту в дітей;</li> <li>оптимізація хірургічного лікування з урахуванням порушень водно-електролітного обміну.</li> <li>Був науковим керівником 4 кандидатських дисертацій.</li> </ul> <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Гроховського В. Й.:</strong> Гипербарическая оксигенация в комплексном лечении разлитого аппендикулярного перитонита у детей (1981) Шифр зберігання: Р-26954 <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Гроховського В. Й., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> Методические указаних для самостоятельной подготовки студентов 5 курса педиатрического факультетах к практическим занятиям по детской хирургии. Ч. 1. Неотложная и гнойная хирургии (1987) Шифр зберігання: Б-558592026-01-142026-01-15YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/hrokhovskyy-volodymyr-yosypovych-1936-2006/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Grohovsykiy-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Grohovsykiy-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Grohovsykiy-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Grohovsykiy-176x220.jpg;350;438ai1ec-24484@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Кульчицький Микола Костянтинович (1856 – 1925)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Kulchitsky.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-24485 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Kulchitsky-219x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="351" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Kulchitsky-219x220.jpg 219w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Kulchitsky-150x150.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Kulchitsky.jpg 300w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Кульчицький Микола Костянтинович (1856 – 1925) — гістолог, учений, педагог, державний діяч. Микола Костянтинович народився в місті Кронштадт. Медичну освіту здобув на медичному факультеті Харківського університету, який закінчив у 1879 році. <strong>Після завершення навчання працював у Харківському університеті на посадах:</strong> <ul> <li>приват-доцента та прозектора (1883–1889);</li> <li>екстраординарного професора (1889);</li> <li>ординарного професора кафедри гістології (1889–1912).</li> </ul> У 1897–1900 роках обіймав посаду декана медичного факультету Харківського університету. <strong>Наукові ступені та службова діяльність</strong> <ul> <li>1883 рік — захистив докторську дисертацію
«О строении телец Grandry»;</li> <li>1912 рік — призначений попечителем Казанського навчального округу;</li> <li>згодом переведений на аналогічну посаду до Санкт-Петербурга;</li> <li>у 1916–1917 роках — міністр народної освіти;</li> <li>у 1914 році отримав чин таємного радника.</li> </ul> Після Жовтневого перевороту у 1921 році емігрував за кордон. Оселився в Лондоні (Велика Британія), де продовжив наукову діяльність і викладав в Оксфордському університеті. <strong>Наукова діяльність і внесок у гістологію</strong> Основними напрямами наукової діяльності М. К. Кульчицького були: <ul> <li>дослідження будови центральної нервової системи;</li> <li>вивчення нервових закінчень;</li> <li>розвиток теорії мікроскопічної техніки;</li> <li>удосконалення гістологічних методик.</li> </ul> У 1882 році він указав на існування особливого типу клітин слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, які згодом отримали назву
«клітини Кульчицького» (ентерохромафінні клітини). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці М. К. Кульчицького, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Основы гистологии животных и человека (1912). Шифр зберігання: 611.018 К 906.</li> <li>Основы практической гистологии. Ч. 1 (1889). Шифр зберігання: 611.018 К 906.</li> <li>Основы практической гистологии. Ч. 2 (1890). Шифр зберігання: 611.018 К 906.</li> <li>Техника микроскопического исследования (1897). Шифр зберігання: 611.018 К 906.</li> <li>Учение о микроскопе и технике микроскопического исследования (1909). Шифр зберігання: 611.018 К 906.</li> </ol>2026-01-162026-01-17YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/kulchytskyy-mykola-kostiantynovych-1856-1925/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Kulchitsky-219x220.jpg;350;351,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Kulchitsky-219x220.jpg;350;351,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Kulchitsky-219x220.jpg;350;351,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/Kulchitsky-219x220.jpg;350;351ai1ec-11124@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Новик Ісаак Йосипович (1891 – 1968)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Novyk-Isaak-Josypovych-161x220.jpg" width="161" height="220" /></div>Новик Ісаак Йосипович (1891 – 1968) — стоматолог, учений, педагог, організатор стоматологічної служби в Україні. У 1914 році закінчив навчання в Київській зуболікарській школі. У 1914–1917 роках служив в армії. Вищу медичну освіту здобув в Одеському медичному інституті, який закінчив у 1924 році. У 1924–1934 роках працював лікарем-стоматологом і головним лікарем стоматологічної поліклініки в місті Одеса. У 1934–1939 роках обіймав посади асистента та доцента кафедри стоматології Одеського медичного інституту, одночасно був директором Українського науково-дослідного інституту стоматології (1934–1941). <strong>Військова служба та післявоєнна діяльність</strong> У 1941–1947 роках служив в армії на посадах начальника щелепно-лицьових відділень фронтових евакуаційних госпіталів та фронтового евакуаційного пункту. З 1947 до 1968 року очолював кафедру терапевтичної стоматології Київських стоматологічного та медичного інститутів. З 1954 року — директор Українського науково-дослідного інституту стоматології. <strong>Наукові ступені, звання та громадська діяльність</strong> * 1952 рік — захистив докторську дисертацію
«Лечение и предупреждение кариеса зубов у детей»; * вчене звання професора; * головний стоматолог Київського обласного відділу охорони здоров’я; * організатор і перший голова Українського товариства стоматологів (1956–1962); * член президії та почесний член Всесоюзного наукового товариства стоматологів; * голова Республіканської проблемної комісії за фахом «стоматологія» МОЗ УРСР. <strong>Наукова діяльність і внесок</strong> І. Й. Новик є автором понад 140 наукових публікацій, зокрема 6 монографій. <strong>Основні напрями наукових досліджень:</strong> <ul> <li>лікування та профілактика карієсу зубів;</li> <li>патогенез і лікування пародонтозу;</li> <li>захворювання слизової оболонки порожнини рота.</li> </ul> <strong>Основні досягнення:</strong> <ul> <li>розробив ефективну систему планової санації порожнини рота в дітей;</li> <li>один із засновників наукової стоматології в Україні;</li> <li>науковий консультант і керівник 6 докторських та 37 кандидатських дисертацій.</li> </ul> <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці І. Й. Новика, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Вопросы профилактики кариеса зубов и санации полости рта у детей (1958). Шифр зберігання: 616.31 Н 73.</li> <li>Диспансеризация и лечение больных пародонтозом (1968). Шифр зберігання: 1968 Д 485и</li> <li>Пародонтоз (патогенез, клиника и лечение) (1964). Шифр зберігання: 616.31 Н 73.</li> <li>Санация полости рта у детей (1962). Шифр зберігання: 616.31 С 18.</li> <li>Схема лечения больных пародонтозом (1959). Шифр зберігання: 616.31 Н 73.</li> <li>Хвороби слизової оболонки порожнини рота (1969). Шифр зберігання: 1969 Н 73і.</li> </ol>2026-01-182026-01-19YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-isaak-josypovych-novyk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Novyk-Isaak-Josypovych-110x150.jpg;110;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Novyk-Isaak-Josypovych-161x220.jpg;161;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Novyk-Isaak-Josypovych-356x486.jpg;356;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Novyk-Isaak-Josypovych.jpg;382;522;ai1ec-11125@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Ломинський Федір Іванович (1856-1927)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Lomynskyj-Fedir-Ivanovych-162x220.jpg" width="162" height="220" /></div><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Lomynskyj-Fedir-Ivanovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-11397 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Lomynskyj-Fedir-Ivanovych-162x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="476" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Lomynskyj-Fedir-Ivanovych-162x220.jpg 162w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Lomynskyj-Fedir-Ivanovych-110x150.jpg 110w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Lomynskyj-Fedir-Ivanovych-358x486.jpg 358w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Lomynskyj-Fedir-Ivanovych-150x204.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Lomynskyj-Fedir-Ivanovych-300x408.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Lomynskyj-Fedir-Ivanovych-368x500.jpg 368w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Lomynskyj-Fedir-Ivanovych.jpg 387w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Ломинський Федор Іванович  (1856-1927) – гістолог, доктор медицини (1891), професор (1906). Закінчив медичний факультет Університету св. Володимира в Києві (1883), де у 1883-1884 був стипендіатом для підготовки до про­фесорського звання. У 1885-1891 працю­вав лікарем, зокрема від 1890 – в Київському військовому шпиталі; від 1892 – у Київському медичному інституті: 1896-1906 – приват-доцент, 1906-1924 – завідувач кафедри гістології та ембріології. Один із засновників гістофізіологічного напряму в гістології. Вивчав паразитизм мікробів. Уперше описав поділ нервових клітин личинок амфібій, з’ясував роль макрофагів у деструкції пошкоджених нейронів, виявив внутрішньо-клітинні канальці в низці епітеліальних клітин, дослідив морфологію секреторного процесу в підшлунковій залозі. Наукові праці: “К вопросу о делении нервных клеток” (1882); “К учению о дегенерации нервных клеток” (1884); “Учение об органах чувств с точки зрения филогенетической” (1896); “К вопросу о внутриклеточных канальцах и о некоторых особенностях строения секреторных клеток поджелудочной железы” (1904); “К вопросу об анатомической непрерыв­ности поперечно-полосатых мышеч­ных волокон и их сухожилий” (1912). <strong>У фонді бібліотеки зберігаються праці Ломинського Ф.І., підготовлені одноосібно:</strong> <ol> <li>К учению дегенерации первых клеток (из гистологической лаборатории Киевского университета) (1884). Шифр зберігання: 611.018 Л-746</li> <li>К вопросу о межклеточных пространствах и об инъекции их (с одной хромолитической таблицей) (1897). Шифр зберігання: 611.018 Л-746</li> <li>К методу импрегнации тканей металлами (из гистологической лаборатории Университета Св. Владимира ( с одной таблицей рисунков) (1901). Шифр зберігання: 616.092 К-164</li> <li>К вопросу о внутриклеточных канальцах и о некоторых особенностях строения секреторных клеток поджелудочной железы (1904). Шифр зберігання: 618.1 Э-34</li> <li>К вопросу об анатомической непрерывности поперечно-полосатых мышечных волокон и их сухожилий (1912). Шифр зберігання: 618.3 Ш646</li> <li>К учению о сарколизе ( из гистологической лаборатории Университета Св. Владимира) (1913). Шифр зберігання: 611.018 Л-746</li> </ol>2026-01-202026-01-21YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-fedir-ivanovych-lomynskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Lomynskyj-Fedir-Ivanovych-110x150.jpg;110;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Lomynskyj-Fedir-Ivanovych-162x220.jpg;162;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Lomynskyj-Fedir-Ivanovych-358x486.jpg;358;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Lomynskyj-Fedir-Ivanovych.jpg;387;526;ai1ec-11126@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Шахбазян Гайк Хачатурович (1896-1982)

<div class="thumbnail thumbnail-image"><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/SHahbazyan-Gajk-Hachaturovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-11395" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/SHahbazyan-Gajk-Hachaturovych-165x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="468" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/SHahbazyan-Gajk-Hachaturovych-165x220.jpg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/SHahbazyan-Gajk-Hachaturovych-112x150.jpg 112w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/SHahbazyan-Gajk-Hachaturovych-364x486.jpg 364w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/SHahbazyan-Gajk-Hachaturovych-150x200.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/SHahbazyan-Gajk-Hachaturovych-300x401.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/SHahbazyan-Gajk-Hachaturovych-374x500.jpg 374w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/SHahbazyan-Gajk-Hachaturovych.jpg 399w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a></div> Шахбазян Гайк Хачатурович (1896-1982) – гігієніст, член-кореспондент АМН СРСР (1957), доктор медичних наук (1949), професор (1950), заслужений діяч науки УРСР (1966), завідувач кафедри гігієни праці Київського медичного інституту (1952-1972), директор Київського НДІ гігієни праці й профзахворювань (1939-1941, 1946-1952). Закінчив Київський медичний інститут (1925). Наукові праці були присвячені питанням оздоровлення мікроклімату на виробництві та впливу на організм робітників виробничих факторів малої інтенсивності. <strong>У фонді бібліотеки зберігаються праці Шахбазяна Г. Х., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Санитарная характеристика детальных профессий свеклосахарного производства (свеклосахарные заводы) (1931). Шифр зберігання: 613.6 Ш-31</li> <li>Гигиеническое нормирование микроклимата производственных помещений (1952). Шифр зберігання: 613.6 Ш-31</li> <li>Гігієна: посібник для лікарів та студентів (1958). Шифр зберігання: 613(02) Г-122</li> <li>Гигиена умственного труда (1961). Шифр зберігання: 613.6 Ш-31</li> <li>Гігієна : підручник для студентів лікувального, педіатричного, стоматологічного факультетів медичних інститутів (1963). Шифр зберігання: 613 (02) Г-463</li> <li>Виробничий мікроклімат і здоров’я людини (1981). Шифр зберігання: А-1712</li> </ol>2026-01-212026-01-22YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-gajk-hachaturovych-shahbazyan/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/SHahbazyan-Gajk-Hachaturovych-165x220.jpg;350;468,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/SHahbazyan-Gajk-Hachaturovych-165x220.jpg;350;468,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/SHahbazyan-Gajk-Hachaturovych-165x220.jpg;350;468,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/SHahbazyan-Gajk-Hachaturovych-165x220.jpg;350;468ai1ec-24488@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Детюк Євдокія Сергіївна (1921 – 2002)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/detuk.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-24489 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/detuk-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/detuk-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/detuk-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/detuk-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/detuk-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/detuk.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Детюк Євдокія Сергіївна (1921 – 2002) — гістолог, ембріолог, учений і педагог. Євдокія Сергіївна народилася в селі Велика Михайлівка (нині — Дніпропетровська область). Медичну освіту здобула на лікувальному факультеті 1-го Київського медичного інституту, який закінчила у 1942 році. У 1943–1946 роках працювала лікарем у діючій армії. З 1946 року її професійна діяльність була пов’язана зі Львівським медичним інститутом, де вона обіймала посади: <ul> <li>старшого лаборанта кафедри патологічної анатомії (1947–1948);</li> <li>асистента (1948–1954);</li> <li>доцента (1954–1964);</li> <li>завідувача кафедри (1964–1989);</li> <li>професора (1989–1999) кафедри гістології та ембріології.</li> </ul> <strong>Наукові ступені та вчені звання</strong> <ul> <li>1953 рік — захист кандидатської дисертації
«Материалы к изучению патологических зародышей»;</li> <li>1966 рік — захист докторської дисертації
«Морфологические и гистохимические особенности эмбрионов при различных нарушениях функции щитовидной железы материнского организма»;</li> <li>1968 рік — присвоєно вчене звання професора.</li> </ul> <strong>Наукова діяльність і внесок</strong> Євдокія Сергіївна Детюк є автором близько 100 наукових публікацій, зокрема: <ul> <li>1 монографії;</li> <li>3 авторських свідоцтв на винаходи.</li> </ul> <strong>Основні напрями наукових досліджень:</strong> <ul> <li>гістохімічна характеристика органів і систем за різних фізіологічних і патологічних станів;</li> <li>вивчення тератогенної дії окремих хімічних речовин;</li> <li>патологія ембріогенезу;</li> <li>експериментальне дослідження впливу ендокринних чинників, зокрема тиреоїдної патології материнського організму, на формування ендокринної системи зародка;</li> <li>удосконалення гістохімічних і морфометричних методів дослідження.</li> </ul> Вона була науковим консультантом і керівником 6 докторських та 25 кандидатських дисертацій. <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертацій Детюк Є. С.:</strong> <ol> <li>Материалы к изучению патологических зародышей. /Экспериментальное исследование/. Автореф. дисс. … канд. мед. наук (1953). Шифр зберігання: 611.013 Д-387</li> <li>Морфологические и гистохимические особенности эмбрионов при различных нарушениях функции щитовидной железы материнского организма. Автореф. дисс. … д-ра мед. наук (1966). Шифр зберігання: 616.4 Д 387</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Детюк Є. С., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Лектины в гистохимии. (1989). Шифр зберігання: Б-62985</li> <li>Методические указания к практическим занятиям по частной гистологии /для студентов І курса лечебного, педиатрического, стоматологического и санитарно-гигиенического факультетов/. Пособие для самостоятельной работы студентов. (1976). Шифр зберігання: Б-20125</li> </ol>2026-01-262026-01-27YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/24488/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/detuk-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/detuk-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/detuk-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2026/01/detuk-176x220.jpg;350;438ai1ec-11131@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Присяжнюк Анатолій Євтихійович (1936)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Prysyazhnyuk-Anatolij-YEvtyhijovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-11392" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Prysyazhnyuk-Anatolij-YEvtyhijovych-184x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="419" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Prysyazhnyuk-Anatolij-YEvtyhijovych-184x220.jpg 184w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Prysyazhnyuk-Anatolij-YEvtyhijovych-125x150.jpg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Prysyazhnyuk-Anatolij-YEvtyhijovych-150x179.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Prysyazhnyuk-Anatolij-YEvtyhijovych-300x359.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Prysyazhnyuk-Anatolij-YEvtyhijovych.jpg 387w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Присяжнюк Анатолій Євтихійович (1936) – онколог, доктор медичних наук, професор, головний позаштатний онколог МОЗ УРСР (1980-1988). Закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту (1959). Працював на посадах завідувача науково-організаційного відділу (1964-1986) Київського науково-дослідного рентген-радіологічного та онкологічного інституту МОЗ УРСР, завідувача лабораторії епідеміології радіаційних стохастичних наслідків Інституту радіаційної гігієни Національного наукового центру радіаційної медицини НАМН України (з 1986); викладач кафедри екології Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Основні напрями наукової діяльності: вивчення епідеміології злоякісних новоутворень, опрацювання епідеміології радіаційних онкологічних ефектів аварії на Чорнобильській АЕС. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Присяжнюка А. Є., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Организация профосмотров, диагностики и лечения предопухолевых состоянимй шейки и тела матки. (Методические рекомендации). (1974). Шифр зберігання: Б-11ё868.</li> <li>Организация онкологической помощи сельскому населению. (1980). Шифр зберігання: Б-34956.</li> <li>Инструкция по формированию и диспансерному наблюдению групп повышенного риска заболевания злокачественными новообразованиями и больных предшествующими (предопухолевыми) заболеваниями. (1986). Шифр зберігання: Б-56085.</li> <li>АСОД «Онкологія»: Методическое пособие. (1993). Шифр зберігання: Б-73435. Виявлення злоякісних новоутворень та удосконалення обліку у системі диспансеризації ліквідаторів та евакуйованих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Методичні рекомендації. (2005). Шифр зберігання: Б-85956.</li> </ol>2026-01-272026-01-28YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-anatolij-yevtyhijovych-prysyazhnyuk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Prysyazhnyuk-Anatolij-YEvtyhijovych-184x220.jpg;350;419,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Prysyazhnyuk-Anatolij-YEvtyhijovych-184x220.jpg;350;419,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Prysyazhnyuk-Anatolij-YEvtyhijovych-184x220.jpg;350;419,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Prysyazhnyuk-Anatolij-YEvtyhijovych-184x220.jpg;350;419ai1ec-11133@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Кузнецова Світлана Михайлівна (1941)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Kuznetsova-Svitlana-Myhajlivna-153x220.jpg" width="153" height="220" /></div><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Kuznetsova-Svitlana-Myhajlivna.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-11391" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Kuznetsova-Svitlana-Myhajlivna-153x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="502" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Kuznetsova-Svitlana-Myhajlivna-153x220.jpg 153w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Kuznetsova-Svitlana-Myhajlivna-105x150.jpg 105w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Kuznetsova-Svitlana-Myhajlivna-339x486.jpg 339w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Kuznetsova-Svitlana-Myhajlivna-150x215.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Kuznetsova-Svitlana-Myhajlivna-300x431.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Kuznetsova-Svitlana-Myhajlivna-348x500.jpg 348w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Kuznetsova-Svitlana-Myhajlivna.jpg 377w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Кузнецова Світлана Михайлівна (1941) – невролог, доктор медичних наук (1989), професор (2000), член-кореспондент НАМН України (2011), заслужений діяч науки і техніки України (2008). Закінчила Кримський медичний інститут (Сімферополь, 1965). Відтоді пра­цює в Інституті геронтології НАМНУ (Київ): від 1992 – завідувачка відділу судинної патології головного моз­ку; водночас від 1992 очолює Український науково-методичний геріатричний реабілітаційний центр. Наукові дослідження: епідеміологія нервових хвороб, судинні захворювання головного мозку, вікові особливості патогенетичних механізмів формування та клінічного перебігу цереброваскулярних захворювань, генетика інсульту, реабілітація неврологічних хво­рих. Зробила значний внесок у роз­виток клінічної нейрогеронтології, обґрунтувала положення про національно-етнічні та регіональні особливості старіння та формування це­реброваскулярних захворювань в Україні. Наукові праці: “Долгожители (нейрофизиологические аспекты)” (1985); “Старение мозга” (1990); “Гибридизация in situ в решении проблемы картирования генома человека” (1991); “Полушарные особенности функционального состояния ЦНС у больных по­жилого возраста, перенесших ишеми­ческий инсульт” (2006); “Нові стратегії в лікуван­ні церебрального атеросклерозу” (2009). <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Кузнецової С. М.:</strong> Возрастные изменения обмена серотонина и влияние его на функциональное состояние центральной нервной и сердечно-сосудистой систем. (Клинико-экспериментальное исследование). Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата медицинских наук. (1970). Шифр зберігання: Р-465. Ренгионарно-этническая и генеалогическая характеристика долголетия и церебральной сосудистой патологии в старости. Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора медицинских наук. (1988). Шифр зберігання: Р-34364. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Кузнецової С. М., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Методы медикаментозной коррекции возрастных изменений нервной системы, предрасполагающих к развитию нервных и психических заболеваний в старости: Методические рекомендации. (1987). Шифр зберігання: Б-59280.</li> <li>Реабилитация постинсультных больных старших возрастов с афатическими нарушениями: Методические рекомендации. (1993). Шифр зберігання: Б-72090.</li> <li>Атеротромботический и кардиоэмболический инсульт (восстановительный период). 2011). Шифр зберігання: Б-91703.</li> </ol>2026-01-292026-01-30YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-svitlana-myhajlivna-kuznetsova/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Kuznetsova-Svitlana-Myhajlivna-105x150.jpg;105;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Kuznetsova-Svitlana-Myhajlivna-153x220.jpg;153;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Kuznetsova-Svitlana-Myhajlivna-339x486.jpg;339;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Kuznetsova-Svitlana-Myhajlivna.jpg;377;541;ai1ec-24546@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Ліннеман Едуард Леопольд (1841 — 1886)

Ліннеман Едуард Леопольд
(1841 — 1886) — фармацевт, хімік. Народився у м. Франкфурт-на-Майні (Німеччина). Вищу освіту здобув на хімічному відділенні Гайдельберзького університету (1862). Працював асистентом кафедри хімії Університету м. Ґент (Бельгія, 1863), асистентом (1863–1865) та керівником (1865–1872) кафедри загальної та фармацевтичної хімії Львівського університету. У 1872–1875 рр. — професор загальної хімії Вищої технічної школи м. Брно, у 1875–1886 рр. — професор Празького університету. Звання професора отримав у 1865 році. Член-кореспондент Віденської академії наук (1872), дійсний член — з 1876 року. Автор близько 40 наукових праць, з яких 11 виконано у Львівському університеті. Основні напрями наукової діяльності — дослідження спиртів аліфатичного ряду, взаємоперетворення спиртів, амінів, галогенопохідних, нітрилів і карбонових кислот.2026-02-022026-02-03YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/linneman-eduard-leopold-1841-1886/freeai1ec-24547@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Ніколаєв Анатолій Петрович (1896 — 1972)

Ніколаєв Анатолій Петрович
(1896 — 1972) — акушер-гінеколог, учений. Народився в м. Тараща Київської губернії (нині — Київська область) у родині лікаря. Медичну освіту здобув на медичному факультеті Університету св. Володимира в Києві (1913–1917). У 1917–1920 рр. працював шкільним лікарем і викладачем гімназії в м. Бердичів, у 1920–1922 рр. — дільничним лікарем у с. Маркуші Бердичівського повіту. З 1922 року працював у Київському інституті удосконалення лікарів на посадах ординатора, асистента та доцента кафедри акушерства і гінекології (1922–1931). У 1931–1933 рр. — завідувач навчального філіалу та акушерсько-гінекологічного відділення міжрайонної лікарні в м. Коростень. У 1933 році йому присвоєно наукове звання професора. У 1933–1936 рр. очолював кафедру акушерства та гінекології Полтавського виробничого медичного інституту. З 1936 року — заступник директора з наукової частини, завідувач жіночого сектора та керівник акушерсько-гінекологічної клініки Донецького науково-дослідного інституту охорони материнства і дитинства. У 1939 році захистив докторську дисертацію «Нейрогуморальные факторы в регуляции родовой деятельности женщины». У роки Другої світової війни (1941–1944) служив начальником медичної частини евакошпиталів № 3312 і № 3638 у м. Саратов, а також головним гінекологом Приволзького військового округу. З 1944 року працював в Інституті акушерства і гінекології АМН СРСР: завідувач акушерської клініки та заступник директора (1944–1951), директор (1944–1948, м. Москва). У подальшому — заступник директора з наукової роботи, виконувач обов’язків директора (1948–1950), директор (1950–1954) Інституту акушерства та гінекології АМН СРСР у м. Ленінград. У 1954–1966 рр. — заступник директора з наукової роботи, з 1966 р. — науковий консультант Інституту охорони материнства та дитинства (нині — Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України). Голова Українського наукового товариства акушерів-гінекологів, член правління Всесоюзного та Київського наукових товариств акушерів-гінекологів, заступник головного редактора журналу «Педіатрія, акушерство і гінекологія». Академік АМН СРСР (1952), лауреат Державної премії СРСР (1952). Автор понад 200 наукових публікацій, зокрема 36 монографій, підручників і розділів у керівництвах для лікарів. Один із засновників фізіологічного напряму в акушерстві. Основні напрями наукової діяльності: вивчення перебігу пологового акту, боротьба з внутрішньоутробною асфіксією плода, знеболювання пологів, дослідження токсикозів вагітності та слабкості пологової діяльності. <strong>Розробив концепцію нейрогуморальних механізмів</strong> пологового акту. Науковий консультант і керівник 11 докторських та 19 кандидатських дисертацій.2026-02-042026-02-05YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/nikolaiev-anatoliy-petrovych-1896-1972/freeai1ec-24548@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Уваров Михайло Семенович
(1856 — 1927)

Уваров Михайло Семенович
(1856 — 1927) — санітарний лікар, гігієніст, організатор громадської медицини. Медичну освіту здобув у Медико-хірургічній академії в Санкт-Петербурзі (1881). У 1883–1886 рр. працював земським лікарем у Тульській губернії. З 1886 року — санітарний лікар у Херсонській губернії, де брав активну участь у створенні показової земської санітарної організації. Один із організаторів перших у Російській імперії лікарсько-харчувальних пунктів для сільськогосподарських робітників. З 1890 року редагував «Врачебно-санитарную хронику Херсонской губернии». У 1893 році працював санітарним лікарем Московського земства, у 1894–1895 рр. — завідувач санітарного бюро Тверського земства. З 1896 року працював у Санкт-Петербурзі в медичному департаменті Міністерства внутрішніх справ, де впродовж 1896–1918 рр. був редактором журналу «Вестник общественной гигиены, судебной и практической медицины». З 1921 року — завідувач кафедри загальної гігієни Кримського медичного інституту, з 1926 року — головний санітарний лікар курортів Південного берега Криму. Автор понад 100 наукових публікацій. Його наукові праці присвячені питанням санітарної статистики, вивченню захворюваності населення, гігієні населених місць, протиепідемічним заходам, бальнеології та професійній гігієні. М. С. <strong>Уваров одним із перших у започаткував систематичне вивчення захворюваності сільського населення,</strong> умов праці та побуту сільськогосподарських робітників. У 1891 році опублікував ґрунтовне дослідження «Заболеваемость в Херсонской губернии по данным 1887–1889 гг.». Посібник з гігієни, укладений М. С. Уваровим, витримав чотири видання. Учений активно виступав на Пироговських з’їздах, зокрема з питань жіночої медичної освіти та викладання суспільної медицини на медичних факультетах. Його доповідь на IV Пироговському з’їзді (1891) «Об объединении программ санитарно-статистических исследований» стала передумовою створення так званої Пироговської класифікації хвороб.2026-02-062026-02-07YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/uvarov-mykhaylo-semenovych-1856-1927/freeai1ec-24549@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Гершензор Сергій Михайлович
(1906 — 1998)

Гершензор Сергій Михайлович
(1906 — 1998) — генетик, учений. Народився в м. Москва. Вищу освіту здобув на біологічному відділенні фізико-математичного факультету Московського університету (1923–1927). У 1927–1930 рр. навчався в аспірантурі, після чого працював асистентом і доцентом кафедри генетики Московського університету, а також ученим-спеціалістом відділу природи гена і мутацій Інституту генетики АН СРСР (1935–1937). З 1937 року працював у Києві: завідувач відділу генетики Інституту зоології АН УРСР (1937–1941, 1948–1963), завідувач кафедри генетики та дарвінізму Київського університету (1937–1941, 1944–1948). Під час німецько-радянської війни перебував в евакуації в м. Уфа. У подальші роки обіймав посади завідувача сектору молекулярної біології та генетики Інституту мікробіології та вірусології імені Д. К. Заболотного АН УРСР (1968–1973), завідувача відділу Інституту молекулярної біології та генетики АН УРСР (1973–1986), з 1986 року — наукового співробітника Інституту фізіології рослин та генетики АН УРСР. Доктор біологічних наук, професор, академік АН УРСР (1976). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1981, 1996). Герой Соціалістичної Праці (1990). Основні напрями наукової діяльності — популяційна та молекулярна генетика тварин, аналіз закономірностей мутагенної дії чужорідної ДНК, дослідження генетики вірусів комах. Відкрив мутагенну дію ДНК, експериментально довів можливість зворотної передачі генетичної інформації від РНК до ДНК.2026-02-112026-02-12YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/hershenzor-serhiy-mykhaylovych-1906-1998/freeai1ec-11145@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Ємець Ілля Миколайович (1956)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/YEmets-Illya-Mykolajovych-153x220.jpg" width="153" height="220" /></div><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/YEmets-Illya-Mykolajovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-11382" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/YEmets-Illya-Mykolajovych-153x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="502" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/YEmets-Illya-Mykolajovych-153x220.jpg 153w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/YEmets-Illya-Mykolajovych-105x150.jpg 105w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/YEmets-Illya-Mykolajovych-339x486.jpg 339w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/YEmets-Illya-Mykolajovych-150x215.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/YEmets-Illya-Mykolajovych-300x431.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/YEmets-Illya-Mykolajovych-348x500.jpg 348w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/YEmets-Illya-Mykolajovych.jpg 377w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Ємць Ілля Миколайович (1956) кардіохірург, доктор медичних наук (2002), професор, заслужений лікар України, професор кафедри дитячої кардіології та кардіохірургії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. Закінчив Київський медичний інститут (1979). Працював лікарем. Від 1983 – в Інституті серцево-судинної хірургії АМНУ: від 1997 – завідувач відділення кардіохірургії немовлят; від 2003 – директор Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії (обидва – Київ). Основний напрям наукових досліджень – кардіохірургія новонароджених. Впроваджує в практику сучасні методи хірургічного лікування складних вроджених вад серця в ранньому віці. Наукові праці: “Отсроченное стягивание грудины после операции артериального переключения при Д-ТМС” (2000); “Анатомия венечных артерий при транспозиции магистральных сосудов” (2000); “Гемодинамическая коррекция транспозиции магистральных сосудов” (2000); “Реконструкция дуги аорты при транспозиции магистральных сосудов” (2000); “Транспозиция магистральных сосудов в сочетании с коарктацией аорты” (2001).2026-02-212026-02-22YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-illya-mykolajovych-yemets/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/YEmets-Illya-Mykolajovych-105x150.jpg;105;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/YEmets-Illya-Mykolajovych-153x220.jpg;153;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/YEmets-Illya-Mykolajovych-339x486.jpg;339;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/YEmets-Illya-Mykolajovych.jpg;377;541;ai1ec-24550@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Мартинюк Влас Захарович (1896 — 1980)

Мартинюк Влас Захарович
(1896 — 1980) — гігієніст, учений, педагог. Народився в с. Великі Взводи (нині — Брестська область, Республіка Білорусь) у родині робітника. У 1914 році закінчив Кронштадтську морську військово-фельдшерську школу й до 1918 року служив старшим лікарським помічником на міноносці «Выносливый» Балтійського флоту. Вищу медичну освіту здобув на лікувальному факультеті Харківського медичного інституту (1918–1924). Працював санітарним лікарем і керівником районного відділу охорони здоров’я в м. Куп’янську, згодом — санітарним лікарем у м. Харкові. З 1929 року керував секцією гігієнічних досліджень Українського інституту громадських споруд. У 1932–1941 рр. працював в Українському науково-дослідному інституті комунальної гігієни та на кафедрі загальної і комунальної гігієни Українського інституту удосконалення лікарів. У 1935 році захистив кандидатську дисертацію, у 1938 році отримав звання доцента. Також виконував обов’язки декана санітарно-гігієнічного факультету Українського інституту удосконалення лікарів. У 1941–1942 рр. — керівник санітарної інспекції в м. Залізноводськ і м. Єсентуки. З 1943 року — старший житлово-комунальний санітарний інспектор УРСР. З 1944 року працював у Київському науково-дослідному інституті комунальної гігієни та Київському інституті удосконалення лікарів. Після захисту докторської дисертації «Влажностный режим жилых зданий в зависимости от гигроскопичности строительных материалов» (1946) обіймав посади завідувача кафедри загальної гігієни (1946–1970), наукового консультанта (з 1970 р.), декана лікувального факультету (1950–1965) та проректора з наукової роботи Львівського державного медичного інституту. Заслужений діяч науки УРСР. Голова правління Львівського обласного товариства гігієністів, член Вченої ради МОЗ УРСР. Вважається засновником львівської школи гігієністів. Автор понад 120 наукових публікацій, зокрема 6 монографій. Наукові праці присвячені проблемам біологічної дії та гігієнічного значення чинників довкілля малої інтенсивності. Відомі дослідження В. З. Мартинюка і його учнів з гігієни атмосферного повітря населених місць (зокрема оксиду вуглецю та оксикарбонних інтоксикацій), гігієнічної оцінки шуму в м. Львові, пестицидів, проблем стафілококових харчових отруєнь, ролі чинників довкілля та вітамінів в етіології й профілактиці ендемічного зобу. Велику науково-практичну цінність мали роботи, присвячені поліпшенню умов водопостачання та житлово-побутових умов сільського населення західного регіону України, дослідженню клімату м. Львова та його рекреаційних зон. Науковий консультант і керівник 8 докторських і 29 кандидатських дисертацій. Співавтор єдиного на той час україномовного підручника «Гігієна» (1963). Присвятив понад 40 років педагогічній діяльності, послідовно утверджуючи ідею пріоритету профілактичної медицини — гігієни — в системі охорони здоров’я та практичній діяльності лікаря.2026-02-222026-02-23YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/martyniuk-vlas-zakharovych-1896-1980/freeai1ec-11146@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Комісаров Ігор Васильович (1931 — 2011)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Komisarov-Igor-Vasylovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone wp-image-11380" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Komisarov-Igor-Vasylovych-153x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="502" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Komisarov-Igor-Vasylovych-153x220.jpg 153w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Komisarov-Igor-Vasylovych-105x150.jpg 105w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Komisarov-Igor-Vasylovych-339x486.jpg 339w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Komisarov-Igor-Vasylovych-150x215.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Komisarov-Igor-Vasylovych-300x431.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Komisarov-Igor-Vasylovych-348x500.jpg 348w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Komisarov-Igor-Vasylovych.jpg 377w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Комісаров Ігор Васильович
(1931 — 2011) — фахівець у галузі нейрофармакології, професор, член-кореспондент НАН (1991) та АМН (1993) України. Народився в м. Вологда в родині службовця. Медичну освіту здобув із відзнакою в Мінському медичному інституті (1954). З 1956 року навчався в аспірантурі та працював асистентом кафедри фармакології Мінського медичного інституту (1956–1959), згодом — доцентом (1959–1962). З 1962 року — завідувач кафедри фармакології Донецького медичного інституту. У 1955 році захистив кандидатську дисертацію «О влиянии натрия акриловой кислоты на организм животных (экспериментальное исследование)», у 1965 році — докторську дисертацію. Професор (1966). Автор 282 наукових публікацій, зокрема 5 монографій, 6 підручників, 38 авторських свідоцтв і 6 патентів. Основні напрями наукової діяльності — фармакологія синапсів, структура та функції синаптичних рецепторів, лікувальна регуляція синаптичної передачі. Одним із перших (1966) сформулював принцип алостеричної регуляції властивостей і функцій мембранних рецепторів. Під його керівництвом проведено клінічні випробування місцевоанестезуючого засобу «Індокаїн», препарату з ноотропною активністю «Карбацеметам» та нового антиеметика «Пирикапирон». Визначено і затверджено законодавчо гранично допустимі концентрації майже 20 хімічних речовин, з якими контактують працівники хімічних підприємств України. Науковий консультант і керівник 4 докторських та 31 кандидатської дисертацій.2026-02-242026-02-25YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-igor-vasylovych-komisarov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Komisarov-Igor-Vasylovych-153x220.jpg;350;502,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Komisarov-Igor-Vasylovych-153x220.jpg;350;502,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Komisarov-Igor-Vasylovych-153x220.jpg;350;502,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Komisarov-Igor-Vasylovych-153x220.jpg;350;502ai1ec-11211@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Панченко Дмитро Іванович (1906 — 1995)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Panchenko-Dmytro-Ivanovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-11381" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Panchenko-Dmytro-Ivanovych-162x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="476" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Panchenko-Dmytro-Ivanovych-162x220.jpg 162w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Panchenko-Dmytro-Ivanovych-110x150.jpg 110w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Panchenko-Dmytro-Ivanovych-358x486.jpg 358w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Panchenko-Dmytro-Ivanovych-150x204.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Panchenko-Dmytro-Ivanovych-300x408.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Panchenko-Dmytro-Ivanovych-368x500.jpg 368w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Panchenko-Dmytro-Ivanovych.jpg 387w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Панченко Дмитро Іванович
(1906 — 1995) — невропатолог, професор, науковий консультант, Заслужений діяч науки УРСР. Народився в с. Новгородці (нині Кіровоградська область) в селянській родині. Медичну освіту здобув у Військово-медичній академії (ВМА) в Ленінграді (1932). У 1932–1934 рр. працював військовим лікарем, у 1934–1938 рр. навчався в ад’юнктурі, з 1938 року — викладач ВМА. Під час німецько-радянської війни — консультант і головний невропатолог Північно-Кавказького та 4-го Українського фронтів. У 1946–1951 рр. — завідувач кафедри нервових хвороб та директор (1950–1951) Львівського державного медичного інституту. У 1951–1978 рр. — завідувач кафедри нервових хвороб, професор Київського інституту удосконалення лікарів. У 1938 році захистив кандидатську дисертацію «Неврологический анализ клинических и патогистологических явлений при спонтанной гангрене», у 1941 році — докторську дисертацію «Влияние пониженного барометрического давления на некоторые функции нервной системы человека». Професор з 1947 року. Головний невропатолог МОЗ УРСР (1952–1964). З 1960 року — відповідальний редактор журналу «Врачебное дело», редактор відділу «Неврологія» Великої медичної енциклопедії. Виконував обов’язки голови Українського товариства невропатологів і психіатрів (з 1967). Автор близько 300 наукових публікацій, зокрема 3 монографій. Основні напрями наукової діяльності: судинні захворювання нервової системи, регенерація нервів, облітеруючий ендартеріїт, спонтанна гангрена, питання адаптації організму. Запропонував клінічні тести для визначення недостатності судин дистальних відділів кінцівок, описав синдром поєднаного ураження судин головного мозку, серця та нижніх кінцівок. Автор і організатор «Біогрону» — системи оздоровчого штучного клімату для лікування гіпертонічної хвороби та реабілітації після менінгоенцефалітів, полінейропатій, нейросудинних уражень. Науковий консультант і керівник 14 докторських та 70 кандидатських дисертацій.2026-02-242026-02-25YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-dmytro-ivanovych-panchenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Panchenko-Dmytro-Ivanovych-162x220.jpg;350;476,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Panchenko-Dmytro-Ivanovych-162x220.jpg;350;476,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Panchenko-Dmytro-Ivanovych-162x220.jpg;350;476,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Panchenko-Dmytro-Ivanovych-162x220.jpg;350;476ai1ec-11213@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Биховський Григорій Борисович (1861-1936)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Byhovskyj-Grygorij-Borysovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone wp-image-11379" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Byhovskyj-Grygorij-Borysovych-161x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="480" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Byhovskyj-Grygorij-Borysovych-161x220.jpg 161w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Byhovskyj-Grygorij-Borysovych-109x150.jpg 109w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Byhovskyj-Grygorij-Borysovych-355x486.jpg 355w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Byhovskyj-Grygorij-Borysovych-150x206.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Byhovskyj-Grygorij-Borysovych-300x411.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Byhovskyj-Grygorij-Borysovych-365x500.jpg 365w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Byhovskyj-Grygorij-Borysovych.jpg 397w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Биховський Григорій Борисович (1861-1936) хірург-онколог, професор, організатор медичної допомоги та онкологічної служби в Києві. Закінчив медичний факультет Університету св. Володимира в Києві (1889). Працював асистентом хірургічної клініки професора Ф. Борнгаупта. У 1893–1898 роках — засновник і керівник хірургічної лікарні. Упродовж 25 років був ініціатором і головним лікарем Київської безкоштовної лікарні І. та М. Зайцевих. У 1920–1921 роках працював хірургом і завідувачем хірургічного відділення Центральної робітничої лікарні м. Києва. Був одним із засновників Київського інституту удосконалення лікарів, де в 1922–1931 роках очолював хірургічну клініку, а в 1932–1936 роках — кафедру онкології. У 1932 році організував при Київському рентґенологічному інституті онкологічний диспансер, який з 1934 року функціонував як онкологічна клініка. Значною була його роль у становленні спеціалізованої онкологічної допомоги та розвитку ранньої діагностики злоякісних новоутворень. Активно займався громадською та благодійною діяльністю. Очолював медичну раду товариства «Допомога»(засн. 1922), метою якого було надання трудової, медичної та соціальної допомоги найбіднішим верствам населення, зокрема єврейській громаді. Був одним із засновників і керівників Київського міського товариства «Меддопомога» (1927), що забезпечувало стаціонарну, диспансерну й амбулаторну допомогу, безкоштовне харчування дітей і видачу медикаментів, а також підтримувало лікарні та відновлення медичних закладів. Обіймав посади голови Київського єврейського доброчинного товариства, Товариства допомоги бідним хворим, хірургічної секції Єдиного наукового медичного товариства в Києві, заступника голови Київського хірургічного товариства (з 1930 року). Наукові дослідження Г. Б. Биховського були присвячені проблемам ранньої діагностики та хірургічного лікування злоякісних пухлин, знеболювання в хірургії та ролі психічних чинників у лікувальному процесі.2026-02-252026-02-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-grygorij-borysovych-byhovskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Byhovskyj-Grygorij-Borysovych-161x220.jpg;350;480,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Byhovskyj-Grygorij-Borysovych-161x220.jpg;350;480,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Byhovskyj-Grygorij-Borysovych-161x220.jpg;350;480,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Byhovskyj-Grygorij-Borysovych-161x220.jpg;350;480ai1ec-11212@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Богомолець Олег Олександрович (1911 — 1991)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Bogomolets-Oleg-Oleksandrovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-11378" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Bogomolets-Oleg-Oleksandrovych-161x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="478" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Bogomolets-Oleg-Oleksandrovych-161x220.jpg 161w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Bogomolets-Oleg-Oleksandrovych-110x150.jpg 110w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Bogomolets-Oleg-Oleksandrovych-356x486.jpg 356w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Bogomolets-Oleg-Oleksandrovych-150x205.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Bogomolets-Oleg-Oleksandrovych-300x409.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Bogomolets-Oleg-Oleksandrovych-366x500.jpg 366w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Bogomolets-Oleg-Oleksandrovych.jpg 395w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Богомолець Олег Олександрович
(1911 — 1991) — патофізіолог, професор, член-кореспондент АН УРСР, Заслужений діяч науки УРСР. Народився в м. Одеса. Медичну освіту здобув у Київському медичному інституті (1934). Працював асистентом відділення експериментальної хірургії Інституту експериментальної біології і патології та старшим науковим співробітником Інституту клінічної фізіології АН УРСР (з 1940 р.). У 1937 році захистив кандидатську дисертацію, у 1944 році — докторську дисертацію. Під час німецько-радянської війни (1941–1943) працював в евакуаційному шпиталі № 1741, згодом — директором Башкирської республіканської станції переливання крові. Після війни обіймав посади старшого наукового співробітника (1942–1943), завідувача фізико-хімічної лабораторії (1943–1946) та директора (1946–1953) Інституту експериментальної біології та патології МОЗ УРСР. У 1944–1946 рр. одночасно був професором кафедри загальної хірургії Київського медичного інституту. У 1953–1980 рр. — завідувач лабораторії патофізіології Українського науково-дослідного санітарно-хімічного інституту. З 1980 року — старший науковий співробітник-консультант Інституту фізіології імені О. О. Богомольця АН УРСР. Професор з 1945 року. Заслужений діяч науки УРСР (1969), член-кореспондент АН УРСР (1964), лауреат премії імені О. О. Богомольця АН УРСР (1971). Автор близько 60 наукових публікацій. Основні напрями наукової діяльності: алергія, імунітет, реактивність організму, переливання крові, механізм дії антиретикулярної цитотоксичної сироватки, терапія променевих уражень, токсикологія та детоксикація, пошкодження організму при кумулятивних вибухах, реанімація за допомогою апарата штучного кровообігу. Науковий консультант і керівник 6 докторських та понад 30 кандидатських дисертацій.2026-02-262026-02-27YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleg-oleksandrovych-bogomolets/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Bogomolets-Oleg-Oleksandrovych-161x220.jpg;350;478,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Bogomolets-Oleg-Oleksandrovych-161x220.jpg;350;478,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Bogomolets-Oleg-Oleksandrovych-161x220.jpg;350;478,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Bogomolets-Oleg-Oleksandrovych-161x220.jpg;350;478ai1ec-11288@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Антонюк Іван Гаврилович (1926-1989)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Antonyuk-Ivan-Gavrylovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-11376 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Antonyuk-Ivan-Gavrylovych-162x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="476" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Antonyuk-Ivan-Gavrylovych-162x220.jpg 162w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Antonyuk-Ivan-Gavrylovych-110x150.jpg 110w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Antonyuk-Ivan-Gavrylovych-357x486.jpg 357w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Antonyuk-Ivan-Gavrylovych-150x204.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Antonyuk-Ivan-Gavrylovych-300x408.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Antonyuk-Ivan-Gavrylovych-368x500.jpg 368w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Antonyuk-Ivan-Gavrylovych.jpg 397w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Іван Гаврилович Антонюк (1926-1989) кандидат медичних наук (1966), відомий фахівець у галузі травматології та ортопедії. У 1965–1968 роках очолював клініку відновлювальної хірургії та протезування. Пізніше був керівником клініки мікрохірургії в Українському науково-дослідному інституті травматології та ортопедії. Наукова діяльність Івана Гавриловича була присвячена проблемам лікування переломів кісток та травм великих суглобів. Його праці зробили вагомий внесок у розвиток методів відновлювальної хірургії та ортопедії.2026-03-022026-03-03YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-ivan-gavrylovych-antonyuk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Antonyuk-Ivan-Gavrylovych-162x220.jpg;350;476,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Antonyuk-Ivan-Gavrylovych-162x220.jpg;350;476,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Antonyuk-Ivan-Gavrylovych-162x220.jpg;350;476,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Antonyuk-Ivan-Gavrylovych-162x220.jpg;350;476ai1ec-11289@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Наливайко Дмитро Георгійович (1926-1996)

Наливайко Дмитро Георгійович (1926-1996) фізіолог, доктор медичних наук (1975), професор. У 1952 році закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця. У 1982–1987 роках очолював кафедру нормальної фізіології цього інституту. Наукова діяльність Дмитра Георгійовича була присвячена дослідженню механізмів секреторного процесу в травних залозах. Його праці зробили вагомий внесок у розвиток фізіології травлення та вивчення функціонування травної системи.2026-03-032026-03-04YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-dmytro-georgijovych-nalyvajko/freeai1ec-11292@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Білько Іван Петрович (1941)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bilko-Ivan-Petrovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-11374" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bilko-Ivan-Petrovych-163x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="473" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bilko-Ivan-Petrovych-163x220.jpg 163w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bilko-Ivan-Petrovych-111x150.jpg 111w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bilko-Ivan-Petrovych-359x486.jpg 359w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bilko-Ivan-Petrovych-150x203.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bilko-Ivan-Petrovych-300x406.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bilko-Ivan-Petrovych-370x500.jpg 370w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bilko-Ivan-Petrovych.jpg 397w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Іван Петрович Білько (1941) мікробіолог, доктор медичних наук (1988), професор (1997). У 1970 році закінчив Київський медичний інститут. У 1973–1979 роках працював асистентом кафедри мікробіології цього закладу. З 1979 до 1994 року був завідувачем лабораторії мікробіології в Інституті фтизіатрії і пульмонології АМН України. Від 1994 року працює у Київській медичній академії післядипломної освіти: професор, а з 1997 року — завідувач кафедри мікробіології. Наукові дослідження Івана Петровича присвячені вивченню біологічних властивостей мікоплазм, мікобактерій туберкульозу та інших мікроорганізмів. Він також займається конструюванням нових живильних середовищ для культивування мікроорганізмів, а також розробленням і вдосконаленням методів мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань бактеріальної етіології. Серед наукових праць ученого: «Характер размножения микоплазм человека» (1973); «Микроскопические методы исследования в микробиологии туберкулеза» (1992); «Новий метод культивування мікобактерій» (1993); «Вимоги до взяття та доставки матеріалу для мікробіологічних досліджень» (2001); «Характеристика препаратів-пробіотиків, які використовуються для профілактики та терапії порушень кишкового мікробіоценозу і мікроекології жіночих статевих органів» (2002). <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертацій Білько І.П.:</strong> <ul> <li>Диффузионно-диазивные методы микробиологических исследований при туберкулезе. Автореф. дисс. … д-ра мед. наук (1987). Шифр зберігання: Р-32779</li> </ul>2026-03-042026-03-05YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-ivan-petrovych-bilko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bilko-Ivan-Petrovych-163x220.jpg;350;473,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bilko-Ivan-Petrovych-163x220.jpg;350;473,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bilko-Ivan-Petrovych-163x220.jpg;350;473,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Bilko-Ivan-Petrovych-163x220.jpg;350;473ai1ec-11290@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Климов Костянтин Михайлович (1901-1957)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Klymov-Kostyantyn-Myhajlovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-11373" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Klymov-Kostyantyn-Myhajlovych-156x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="494" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Klymov-Kostyantyn-Myhajlovych-156x220.jpg 156w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Klymov-Kostyantyn-Myhajlovych-106x150.jpg 106w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Klymov-Kostyantyn-Myhajlovych-344x486.jpg 344w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Klymov-Kostyantyn-Myhajlovych-150x212.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Klymov-Kostyantyn-Myhajlovych-300x423.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Klymov-Kostyantyn-Myhajlovych-354x500.jpg 354w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Klymov-Kostyantyn-Myhajlovych.jpg 377w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Климов Костянтин Михайлович (1901-1957) ортопед-травматолог, кандидат медичних наук (1937), доцент, керівник клініки Українського НДІ травматології та ортопедії (1932-1953). Один з організаторів травматологічної ортопедичної служби в Україні. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Климова К.М., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> Проблемы травматологии (1955). Шифр зберігання: 617.3 П-7812026-03-052026-03-06YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-kostyantyn-myhajlovych-klymov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Klymov-Kostyantyn-Myhajlovych-156x220.jpg;350;494,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Klymov-Kostyantyn-Myhajlovych-156x220.jpg;350;494,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Klymov-Kostyantyn-Myhajlovych-156x220.jpg;350;494,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Klymov-Kostyantyn-Myhajlovych-156x220.jpg;350;494ai1ec-11291@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Коваленко Василіса Степанівна (1921-1993)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Kovalenko-Vasylysa-Stepanivna.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-11372" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Kovalenko-Vasylysa-Stepanivna-156x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="493" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Kovalenko-Vasylysa-Stepanivna-156x220.jpg 156w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Kovalenko-Vasylysa-Stepanivna-106x150.jpg 106w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Kovalenko-Vasylysa-Stepanivna-345x486.jpg 345w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Kovalenko-Vasylysa-Stepanivna-150x211.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Kovalenko-Vasylysa-Stepanivna-300x423.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Kovalenko-Vasylysa-Stepanivna-355x500.jpg 355w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Kovalenko-Vasylysa-Stepanivna.jpg 377w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Коваленко Василіса Степанівна (1921-1993) стоматолог, доктор медичних наук (1971), професор (1976). У 1946 році закінчила Київський стоматологічний інститут. Працювала у Київському медичному інституті, де обіймала посаду декана стоматологічного факультету у 1960–1966 та 1970–1985 роках. У 1969–1986 роках була професором кафедри хірургічної стоматології. Наукова діяльність Василіси Степанівни була присвячена питанням клініки, діагностики та лікування неепідемічних сіаладенітів, остеомієліту щелеп та інших захворювань щелепно-лицевої ділянки. Серед наукових праць дослідниці: «Два случая дермоидной кисты редкой локализации» (1974); «Редкое наблюдение болезни Маделунга» (1978); «Исходы лечения больных с флегмонами лица в зависимости от сроков их первичной диагностики» (1980). <strong>У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертацій Коваленко В.С.:</strong> <ol> <li>Пенициллинотерапия при одонтогенном остеомиэлите челюстей. Автореф. дисс. … канд. мед. наук (1955). Шифр зберігання: 616.31 К-562</li> <li>Особенности клинического течения, диагностики и лечения ниэпидемических сиалоаденитов. Автореф. дисс. … д-ра мед. наук (1970). Шифр зберігання: 1970 К562</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Диагностика калькулезных субмаксиллитов. Методическое письмо (1968). Шифр зберігання: Б-1547</li> <li>Вопросы и ситуационные задачи по хирургической стоматологии (1981). Шифр зберігання: Б-38545</li> <li>Методические разработки по пратическому курсу хирургической стоматологии. Ч.2 (1979). Шифр зберігання: Б-31902</li> <li>Методические разработки по пратическому курсу хирургической стоматологии. Ч.10 (1987). Шифр зберігання: Б-56522</li> </ol>2026-03-062026-03-07YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-vasylisa-stepanivna-kovalenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Kovalenko-Vasylysa-Stepanivna-156x220.jpg;350;493,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Kovalenko-Vasylysa-Stepanivna-156x220.jpg;350;493,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Kovalenko-Vasylysa-Stepanivna-156x220.jpg;350;493,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Kovalenko-Vasylysa-Stepanivna-156x220.jpg;350;493ai1ec-11293@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Зайченко Ілля Леонтійович (1896-1964)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zajchenko-Illya-Leontijovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-11371" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zajchenko-Illya-Leontijovych-153x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="502" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zajchenko-Illya-Leontijovych-153x220.jpg 153w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zajchenko-Illya-Leontijovych-105x150.jpg 105w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zajchenko-Illya-Leontijovych-339x486.jpg 339w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zajchenko-Illya-Leontijovych-150x215.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zajchenko-Illya-Leontijovych-300x431.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zajchenko-Illya-Leontijovych-348x500.jpg 348w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zajchenko-Illya-Leontijovych.jpg 377w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Зайченко Ілля Леонтійович (1896-1964) український ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1938), професор (1949), фахівець у галузі ортопедії, травматології та військово-польової хірургії. Народився у 1896 році. Брав участь у Першій світовій війні. У 1924 році закінчив Київський медичний інститут, де працював до 1927 року. У 1927–1935 роках працював в Українському науково-дослідному інституті ортопедії та травматології в Харкові (нині — Інститут патології хребта та суглобів НАМН України). У 1935–1941 роках був старшим науковим співробітником Українського науково-дослідного інституту ортопедії в Києві (нині — Інститут травматології та ортопедії НАМН України), а також керівником клініки ортопедії, травматології та польової хірургії 2-го Київського медичного інституту. Під час Другої світової війни працював військовим лікарем. У 1944–1946 роках очолював кафедру військово-польової хірургії, ортопедії та травматології Одеського медичного інституту, а також працював в Одеському інституті удосконалення лікарів. У 1946–1951 роках був завідувачем клініки дитячої хірургії, ортопедії та травматології й заступником директора з наукової роботи Інституту охорони материнства і дитинства в місті Мукачеве. Одночасно у 1946–1948 роках очолював кафедру анатомії людини, а у 1948 році — кафедру загальної хірургії Ужгородського університету. З 1951 року працював у Львівському медичному інституті. У 1955 році організував кафедру ортопедії, травматології та дитячої хірургії і очолював її. <strong>Наукова діяльність</strong> Наукові дослідження Іллі Леонтійовича Зайченка були присвячені: регенерації травмованих кісткової та хрящової тканин; вивченню структури травматизму та його профілактиці у працівників нафтовидобувної, нафтопереробної, сільськогосподарської та деревообробної промисловостей; лікуванню переломів і вивихів хребта; лікуванню вроджених деформацій стопи; терапії туберкульозних уражень суглобів (кокситів, гонітів, спондилітів). <strong>Основні наукові праці</strong> «Трансплантация эпифизарного хряща и регенерация костной и хрящевой ткани» (1957) «Элементы к построению управления регенеративным процессом костной ткани и вообще тканей» (1958) «Пластика костных дефектов в свете стадийного развития регенеративного процесса» (1958) <strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці Зайченко І. Л., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Пластика разным материалом костных дефектов в свете стадийного развития регенеративного процесса костной ткани и вообще тканей (1958). Шифр зберігання: 616.00 З-179</li> <li>Трансплантация эпифизарного хряща и регенерация костной и хрящевой ткани (1957). Шифр зберігання: 616.00 З-179</li> <li>Элементы к построению управления развитием регенеративного процесса костной ткани и вообще тканей (1958). Шифр зберігання: 616.00 З-179</li> <li>Острый аппендицит у детей (1966). Шифр зберігання: 617.4 О-792</li> </ol>2026-03-072026-03-08YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-illya-leontijovych-zajchenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zajchenko-Illya-Leontijovych-153x220.jpg;350;502,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zajchenko-Illya-Leontijovych-153x220.jpg;350;502,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zajchenko-Illya-Leontijovych-153x220.jpg;350;502,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zajchenko-Illya-Leontijovych-153x220.jpg;350;502ai1ec-11294@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Горчакова Надія Олександрівна (1941)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorchakova-Nadiya-Oleksandrivna.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-11370" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorchakova-Nadiya-Oleksandrivna-155x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="497" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorchakova-Nadiya-Oleksandrivna-155x220.jpg 155w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorchakova-Nadiya-Oleksandrivna-106x150.jpg 106w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorchakova-Nadiya-Oleksandrivna-342x486.jpg 342w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorchakova-Nadiya-Oleksandrivna-150x213.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorchakova-Nadiya-Oleksandrivna-300x426.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorchakova-Nadiya-Oleksandrivna-422x600.jpg 422w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorchakova-Nadiya-Oleksandrivna-352x500.jpg 352w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorchakova-Nadiya-Oleksandrivna.jpg 563w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Горчакова Надія Олександрівна (1941) український фармаколог, доктор медичних наук (1987), професор (1990), фахівець у галузі клінічної та експериментальної фармакології. У 1964 році закінчила Київський медичний інститут. Відтоді працює в цьому закладі, пройшовши шлях від викладача до професора кафедри. З 1989 року — професор. З 1991 року очолює експертну комісію Державного фармакологічного центру Міністерства охорони здоров’я України. <strong>Наукова діяльність</strong> Наукові дослідження Надії Олександрівни Горчакової присвячені проблемам фармакології біохімічних, фізико-хімічних і метаболічних процесів в організмі, а також вивченню дії лікарських засобів на серцево-судинну систему. Значну увагу у своїх роботах вона приділяє питанням індивідуальної чутливості організму до лікарських препаратів, фармакології метаболічних засобів, кардіопротекторної терапії та екологічних аспектів фармакології. <strong>Основні наукові праці</strong> «Індивідуальна чутливість організму до ліків» (1991) «Магний в медицине» (1992) «Экологическая фармакология» (1998) «Спирулина и здоровье» (2000) «Очерки фармакологии метаболических средств» (2001) «Фармакологія» (2001) «Фармакология. Рецептура. Практические занятия» (2003) «Кардиопротекторы» (2005) <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Горчакової Н. О.:</strong> <ol> <li>Действие сердечных гликозидов на суммарное содержание и фракционный состав белков миокарда (1967). Шифр зберігання: 616.1 Г-707</li> <li>Фармакологические аспекты комплексообразования кардиотропных средств с катионами биометаллов (1986). Шифр зберігання: 615.224 Г-707</li> <li>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</li> <li>Індивідуальна чутливість організму до ліків (1991). Шифр зберігання: Б-68237</li> <li>Очерки фармакологии средств метаболической терапии (2001). Шифр зберігання: Б-83085</li> <li>Фармакологія: підручник для студентів стоматологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів (2009). Шифр зберігання: В-7529</li> <li>Фармакология спорта (2009). Шифр зберігання: Г-626</li> </ol>2026-03-082026-03-09YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-nadiya-oleksandrivna-gorchakova/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorchakova-Nadiya-Oleksandrivna-155x220.jpg;350;497,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorchakova-Nadiya-Oleksandrivna-155x220.jpg;350;497,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorchakova-Nadiya-Oleksandrivna-155x220.jpg;350;497,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorchakova-Nadiya-Oleksandrivna-155x220.jpg;350;497ai1ec-11309@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Князевич Василь Михайлович (1956)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/knyazevuch.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24625" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/knyazevuch-153x220.jpeg" alt="Головна" width="350" height="502" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/knyazevuch-153x220.jpeg 153w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/knyazevuch-339x486.jpeg 339w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/knyazevuch-105x150.jpeg 105w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/knyazevuch-300x431.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/knyazevuch.jpeg 377w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Князевич Василь Михайлович (1956) український організатор охорони здоров’я, доктор медичних наук (2009), заслужений лікар України (2007). У 1984 році закінчив Івано-Франківський державний медичний інститут. Професійну діяльність розпочав у 1984 році лікарем Бучацької центральної районної лікарні. У 1985–1987 роках працював головним лікарем Яблунівського туберкульозного санаторію. У 1987–1992 роках очолював Бучацьку центральну районну лікарню Тернопільської області. У 1992–1998 роках обіймав посаду завідувача відділу охорони здоров’я Тернопільської обласної державної адміністрації. У 2000–2002 роках був головним лікарем і генеральним директором Тернопільського комунального спеціалізованого медичного об’єднання «Фтизіатрія». У 2002–2005 роках працював головним лікарем центральної поліклініки Деснянського району міста Києва та начальником відділу охорони здоров’я Деснянської районної державної адміністрації. У 2005–2007 роках — начальник медичного управління та заступник керівника Державного управління справами. У 2007–2010 роках обіймав посаду Міністра охорони здоров’я України. У 2012–2013 роках був ректором Київського медичного університету Української асоціації народної медицини. З 2013 року — завідувач кафедри управління охорони суспільного здоров’я Національної академії державного управління при Президентові України. <strong>Наукова діяльність</strong> Наукові дослідження Василя Михайловича Князевича присвячені проблемам державної політики та державного управління у сфері охорони здоров’я, розвитку системи медичної допомоги та організації діяльності медичних установ. <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Князевича В. М.:</strong> <ol> <li>Корекція антиоксидантами порушень перекисного окислення ліпідів і вмісту селену в крові у хворих на хронічні ураження печінки (1996). Шифр зберігання: Р-42416</li> <li>Наукове обгрунтування оптимізації системи інтенсивної медичної допомоги населенню України (2009). Шифр зберігання: Р-54745</li> </ol> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці</strong> <strong>Князевича В. М.</strong>,<strong> підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Лікування та профілактика грипу з використанням засобів народної та нетрадиційної медицини: методичні рекомендації (2009). Шифр зберігання: Б-89199</li> <li>Охорона здоров’я України: стан, проблеми, перспективи (2009). Шифр зберігання: В-7692</li> <li>Фітотерапія і засоби народної медицини у профілактиці і лікуванні грипу: навчальний посібник для лікарів-слухачів закладів факультетів післядипломної освіти (2010). Шифр зберігання: Б-89579</li> <li>Обгрунтування потреби у фінансових ресурсах на матеріально-технічне забезпечення підрозділів інтенсивної терапії (2009). Шифр зберігання: В-7631</li> </ol>2026-03-092026-03-10YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-vasyl-myhajlovych-knyazevych/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/knyazevuch-153x220.jpeg;350;502,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/knyazevuch-153x220.jpeg;350;502,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/knyazevuch-153x220.jpeg;350;502,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/knyazevuch-153x220.jpeg;350;502ai1ec-11295@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Зербіно Дмитро Деонисович (1926 – 2023)

<p data-start="289" data-end="533"><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zerbino-Dmytro-Deonysovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-11368" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zerbino-Dmytro-Deonysovych-153x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="502" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zerbino-Dmytro-Deonysovych-153x220.jpg 153w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zerbino-Dmytro-Deonysovych-105x150.jpg 105w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zerbino-Dmytro-Deonysovych-339x486.jpg 339w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zerbino-Dmytro-Deonysovych-150x215.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zerbino-Dmytro-Deonysovych-300x431.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zerbino-Dmytro-Deonysovych-348x500.jpg 348w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zerbino-Dmytro-Deonysovych.jpg 377w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Зербіно Дмитро Денисович (1926 – 2023) український патологоанатом, доктор медичних наук (1966), професор (1967), член-кореспондент Національної академії наук України (1991), академік Академії медичних наук України (2002), заслужений діяч науки УРСР (1988).</p> <p data-start="535" data-end="833">У 1950 році закінчив Чернівецький медичний інститут, у якому відтоді працював. У 1965–1966 роках був професором кафедри патологічної анатомії. У 1966–2000 роках очолював кафедру патологічної анатомії. Водночас з 1996 року — директор Інституту клінічної патології Львівського медичного університету.</p> <p data-start="835" data-end="891">З 1994 року — віцепрезидент Асоціації патологів України.</p> <h3 data-section-id="1xamphs" data-start="893" data-end="915">Наукова діяльність</h3> <p data-start="917" data-end="1041">Дмитро Денисович Зербіно є засновником окремого напряму патологічної анатомії — патологічної морфології лімфатичної системи.</p> <p data-start="1043" data-end="1068">У своїх дослідженнях він:</p> <ul data-start="1070" data-end="1334"> <li data-section-id="1b5cc4k" data-start="1070" data-end="1152"> <p data-start="1072" data-end="1152">описав механізми лімфогенного та гематогенного метастазування злоякісних пухлин;</p> </li> <li data-section-id="12gxmdl" data-start="1153" data-end="1221"> <p data-start="1155" data-end="1221">дослідив наслідки блокади лімфатичних шляхів пухлинними клітинами;</p> </li> <li data-section-id="1q07kei" data-start="1222" data-end="1334"> <p data-start="1224" data-end="1334">запропонував морфологічні критерії синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ-синдрому).</p> </li> </ul> <p data-start="1336" data-end="1487">Також учений досліджував ураження судин неатеросклеротичного походження, зокрема васкуліти та ангіопатії, а також питання екологічної патології людини.</p> <h3 data-section-id="g1s5v6" data-start="1489" data-end="1514">Основні наукові праці</h3> <ul data-start="1516" data-end="1953"> <li data-section-id="1yxmna6" data-start="1516" data-end="1570"> <p data-start="1518" data-end="1570">«Общая патология лимфатической системы» (1974)</p> </li> <li data-section-id="bc586k" data-start="1571" data-end="1610"> <p data-start="1573" data-end="1610">«Васкулиты и ангиопатии» (1977)</p> </li> <li data-section-id="tyerab" data-start="1611" data-end="1680"> <p data-start="1613" data-end="1680">«Диссеминированное внутрисосудистое свертывание крови» (1989)</p> </li> <li data-section-id="dh4ac9" data-start="1681" data-end="1756"> <p data-start="1683" data-end="1756">«Чернівецька хімічна хвороба: нове екологічне захворювання?» (1998)</p> </li> <li data-section-id="227ydt" data-start="1757" data-end="1827"> <p data-start="1759" data-end="1827">«Хвороби нирок: Атлас макропатології та мікропатології» (2003)</p> </li> <li data-section-id="1q0kewc" data-start="1828" data-end="1887"> <p data-start="1830" data-end="1887">«Екологічні катастрофи в світі та в Україні» (2005)</p> </li> <li data-section-id="4ncqma" data-start="1888" data-end="1953"> <p data-start="1890" data-end="1953">«Двостулковий аортальний клапан: клінічна патологія» (2009)</p> </li> </ul> <strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Зербіно Д.Д.:</strong> <ol> <li>Внутриорганная лимфатическая система яичка, придатка, оболочек и семенного канатика (1956). Шифр зберігання: 611 З-57.</li> <li>Патологическая анатомия и патогенез некоторых видов недостаточности лимфообращения (1965). Шифр зберігання: 616.1 З-57.</li> <li>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</li> <li>Антропогенные экологические катастрофы (1991). Шифр зберігання: Б-74114. Васкулиты и ангиопатии (1977). Шифр зберігання: Б-23614.</li> <li>Диссеминированное внутрисосудистое свертывание крови (1989). Шифр зберігання: Б-63408.</li> <li>Екологічні катастрофи у світі та в Україні (2005). Шифр зберігання: Б-85216. Наукова школа: лікар і учень : нова концепція (2001). Шифр зберігання: Ч 21 З-57.</li> <li>Судинна патологія нирок (2015). Шифр зберігання: В-9655.</li> <li>Хвороби нирок : атлас макропатології і мікропатології (2004). Шифр зберігання: В-6327.</li> <li>Чернівецька хімічна хвороба (1998). Шифр зберігання: Б-77390.</li> <li>Экологические катастрофы: вина человека? (2015). Шифр зберігання: Б-95867.</li> </ol>2026-03-102026-03-11YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-dmytro-deonysovych-zerbino/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zerbino-Dmytro-Deonysovych-153x220.jpg;350;502,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zerbino-Dmytro-Deonysovych-153x220.jpg;350;502,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zerbino-Dmytro-Deonysovych-153x220.jpg;350;502,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Zerbino-Dmytro-Deonysovych-153x220.jpg;350;502ai1ec-11296@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Давиденко Лариса Михайлівна (1941)

<p data-start="229" data-end="324"><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Davydenko-Larysa-Myhajlivna.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone wp-image-11367" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Davydenko-Larysa-Myhajlivna-156x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="493" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Davydenko-Larysa-Myhajlivna-156x220.jpg 156w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Davydenko-Larysa-Myhajlivna-106x150.jpg 106w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Davydenko-Larysa-Myhajlivna-345x486.jpg 345w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Davydenko-Larysa-Myhajlivna-150x211.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Davydenko-Larysa-Myhajlivna-300x423.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Davydenko-Larysa-Myhajlivna-355x500.jpg 355w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Davydenko-Larysa-Myhajlivna.jpg 377w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Лариса Михайлівна Давиденко (1941) український анатом, доктор медичних наук (1992), професор (1997).</p> <p data-start="326" data-end="480">У 1965 році закінчила Київський медичний інститут. У 1965–1974 роках працювала в Київському науково-дослідному інституті ендокринології та обміну речовин.</p> <p data-start="482" data-end="737">З 1974 року її науково-педагогічна діяльність пов’язана з Національним медичним університетом. У 1991–1996 роках працювала доцентом, а з 1996 року — професором кафедри анатомії людини Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини.</p> <h3 data-section-id="1xamphs" data-start="739" data-end="761">Наукова діяльність</h3> <p data-start="763" data-end="892">Наукові дослідження Лариси Михайлівни Давиденко присвячені морфології та функціональним особливостям органів ендокринної системи.</p> <p data-start="894" data-end="933">Основні напрями її наукових досліджень:</p> <ul data-start="935" data-end="1240"> <li data-section-id="1s4nu6w" data-start="935" data-end="1063"> <p data-start="937" data-end="1063">вивчення особливостей метаболізму в ендокринних залозах у нормі та за умов експериментального моделювання функціональних змін;</p> </li> <li data-section-id="1nmhl2b" data-start="1064" data-end="1156"> <p data-start="1066" data-end="1156">дослідження гемо- та лімфомікроциркуляторного русла органів ендокринної та травної систем;</p> </li> <li data-section-id="v8an4b" data-start="1157" data-end="1240"> <p data-start="1159" data-end="1240">вивчення морфогенезу підшлункової залози в пренатальному періоді розвитку людини.</p> </li> </ul> <h3 data-section-id="g1s5v6" data-start="1242" data-end="1267">Основні наукові праці</h3> <ul data-start="1269" data-end="1720"> <li data-section-id="h47bn3" data-start="1269" data-end="1381"> <p data-start="1271" data-end="1381">«Вивчення функції медулярної зони надниркових залоз у тварин з експериментальним гіпокортицизмом» (1973)</p> </li> <li data-section-id="1rensqe" data-start="1382" data-end="1510"> <p data-start="1384" data-end="1510">«Последовательность дифференцировки эндокриноцитов поджелудочной железы человека в пренатальном периоде развития» (1996)</p> </li> <li data-section-id="1f0xy09" data-start="1511" data-end="1612"> <p data-start="1513" data-end="1612">«Навчальні вказівки для підготовки до державного перевідного іспиту з анатомії людини» (1996)</p> </li> <li data-section-id="1q32xq0" data-start="1613" data-end="1720"> <p data-start="1615" data-end="1720">«Особливості формування судин панкреатичних острівців у пренатальному періоді розвитку людини» (2000)</p> </li> </ul>2026-03-122026-03-13YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-larysa-myhajlivna-davydenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Davydenko-Larysa-Myhajlivna-156x220.jpg;350;493,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Davydenko-Larysa-Myhajlivna-156x220.jpg;350;493,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Davydenko-Larysa-Myhajlivna-156x220.jpg;350;493,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Davydenko-Larysa-Myhajlivna-156x220.jpg;350;493ai1ec-11297@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Драннік Георгій Миколайович (1941 – 2024)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Drannik-Georgij-Mykolajovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-11360" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Drannik-Georgij-Mykolajovych-157x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="489" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Drannik-Georgij-Mykolajovych-157x220.jpg 157w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Drannik-Georgij-Mykolajovych-107x150.jpg 107w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Drannik-Georgij-Mykolajovych-348x486.jpg 348w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Drannik-Georgij-Mykolajovych-150x210.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Drannik-Georgij-Mykolajovych-300x419.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Drannik-Georgij-Mykolajovych-358x500.jpg 358w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Drannik-Georgij-Mykolajovych.jpg 375w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Драннік Георгій Миколайович (1941 – 2024) український лікар-імунолог, алерголог, доктор медичних наук (1980), професор (1986), один із засновників клінічної імунології в Україні. У 1965 році закінчив Харківський медичний інститут. Після завершення навчання працював лікарем. З 1968 року його наукова та професійна діяльність пов’язана з Інститутом урології Академії медичних наук України (Київ), де з 1980 року очолював лабораторію імунології. Водночас з 1987 року був керівником Українського центру клінічної імунології. У 1994 році заснував кафедру клінічної імунології та алергології з курсом дитячої клінічної імунології Національного медичного університету та очолив її. Є фундатором служби клінічної імунології в Україні. Брав участь у створенні мережі трансплантаційних центрів у Донецьку, Львові та Запоріжжі. У 1992–2004 роках був головним позаштатним спеціалістом Міністерства охорони здоров’я України з питань клінічної та лабораторної імунології. З 1999 року — організатор і перший президент Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації. <strong>Наукова діяльність</strong> Наукові дослідження Георгія Миколайовича Дранніка присвячені проблемам: трансплантаційної імунології та імуногенетики; порушень імунної системи у пацієнтів з урологічними та нефрологічними захворюваннями; імунних змін при синдромі хронічної втоми та вторинних імунодефіцитах; імунопатогенезу у подружніх пар; взаємозв’язку між антигенами системи HLA та схильністю до урологічних і нефрологічних захворювань. <strong>Основні наукові праці</strong> «Система иммунитета при заболеваниях внутренних органов» (1985) «Иммунитет и инфекция при пересадке почки» (1986) «Иммунонефрология» (1989) «Генетические системы крови человека и болезни» (1990) «Иммунотропные препараты» (1994) «Клиническая иммунология и аллергология» (1999, 2003, 2006) «Влияние эрбисола ультрафарм при рецидивирующей герпетической инфекции на продукцию ИЛ-4, ИЛ-10 и экспрессию активационных молекул» (2006)2026-03-162026-03-17YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-georgij-mykolajovych-drannik/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Drannik-Georgij-Mykolajovych-157x220.jpg;350;489,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Drannik-Georgij-Mykolajovych-157x220.jpg;350;489,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Drannik-Georgij-Mykolajovych-157x220.jpg;350;489,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Drannik-Georgij-Mykolajovych-157x220.jpg;350;489ai1ec-11298@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Фруміна Ганна Єфремівна (1886-1959)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Frumina-Ganna-YEfremivna.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-11361" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Frumina-Ganna-YEfremivna-165x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="468" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Frumina-Ganna-YEfremivna-165x220.jpg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Frumina-Ganna-YEfremivna-112x150.jpg 112w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Frumina-Ganna-YEfremivna-364x486.jpg 364w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Frumina-Ganna-YEfremivna-150x200.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Frumina-Ganna-YEfremivna-300x401.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Frumina-Ganna-YEfremivna-374x500.jpg 374w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Frumina-Ganna-YEfremivna.jpg 399w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Фруміна Ганна Єфремівна (1886-1959) ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1950), професор (1950), одна з провідних фахівців у галузі дитячої ортопедії та травматології. Медичну освіту здобула на медичному факультеті Страсбурзького університету (1911), а також у Санкт-Петербурзькому жіночому медичному інституті, який закінчила у 1915 році. З 1919 року працювала в Будинку калічної дитини, на базі якого у 1924 році було створено Всеукраїнський державний дитячий ортопедичний інститут (з 1931 року — Український інститут ортопедії та травматології). У цьому закладі в 1924–1959 роках завідувала кістково-туберкульозним відділенням та ортопедо-травматологічною клінікою для дітей і підлітків. Одночасно з 1923 року працювала на кафедрі ортопедії і травматології Київського інституту удосконалення лікарів, де обіймала посади асистента, доцента (1936–1937) та завідувача кафедри (1937–1941). У роки Другої світової війни працювала в госпіталях на посаді хірурга-травматолога. <strong>Наукова діяльність</strong> Наукові дослідження Ганни Єфремівни Фруміної були присвячені проблемам лікування вроджених і набутих захворювань опорно-рухового апарату в дітей та підлітків. <strong>Основні напрями її наукової діяльності:</strong> <ul> <li>лікування вроджених вад розвитку опорно-рухового апарату;</li> <li>лікування вродженого вивиху стегна, клишоногості та м’язової кривошиї;</li> <li>лікування наслідків поліомієліту та кістково-суглобового туберкульозу.</li> </ul> Вона розробила низку методик стабілізації стопи при поліомієліті та транспозиції м’язів при млявих паралічах. Уперше в СРСР успішно застосувала метод відкритого вправлення при вродженому вивиху стегна. Значний внесок зробила у розвиток консервативних і оперативних методів лікування вродженої клишоногості.2026-03-162026-03-17YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-ganna-yefremivna-frumina/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Frumina-Ganna-YEfremivna-165x220.jpg;350;468,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Frumina-Ganna-YEfremivna-165x220.jpg;350;468,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Frumina-Ganna-YEfremivna-165x220.jpg;350;468,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Frumina-Ganna-YEfremivna-165x220.jpg;350;468ai1ec-11302@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Даль Михайло Костянтинович (1901–1984)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Dal-Myhajlo-Kostyantynovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-11359" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Dal-Myhajlo-Kostyantynovych-156x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="493" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Dal-Myhajlo-Kostyantynovych-156x220.jpg 156w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Dal-Myhajlo-Kostyantynovych-106x150.jpg 106w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Dal-Myhajlo-Kostyantynovych-345x486.jpg 345w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Dal-Myhajlo-Kostyantynovych-150x211.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Dal-Myhajlo-Kostyantynovych-300x423.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Dal-Myhajlo-Kostyantynovych-355x500.jpg 355w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Dal-Myhajlo-Kostyantynovych.jpg 377w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Даль Михайло Костянтинович (1901–1984) патологоанатом, доктор медичних наук (1938), професор (1946), заслужений діяч науки УРСР (1951). Народився у 1901 році. У 1926 році закінчив Казанський університет. З 1927 року працював у Кубанському медичному інституті (м. Краснодар). У 1933–1944 роках працював у Ленінградському інституті удосконалення лікарів (нині м. Санкт-Петербург), де з 1940 року був професором. Під час Другої світової війни брав участь у військових подіях. У 1944–1973 роках очолював кафедру патологічної анатомії Київського інституту удосконалення лікарів. З 1945 року — головний патологоанатом Міністерства охорони здоров’я УРСР. Наукова діяльність Наукові дослідження Михайла Костянтиновича Даля були присвячені проблемам патологічної анатомії та патологічної гістології. <strong>Основні напрями його наукової діяльності:</strong> <ol> <li>розвиток прозекторської справи;</li> <li>удосконалення методів патолого-анатомічної діагностики;</li> <li>клініко-патологоанатомічний аналіз лікарської діагностики;</li> <li>вивчення історії патологічної анатомії та організації патолого-анатомічної служби.</li> </ol> <strong>Основні наукові праці</strong> «Патолого-анатомическая документация» (1946) «Клинико-патолого-анатомический анализ врачебной диагностики» (1949) «Патоморфология склеромы» (1959)2026-03-182026-03-19YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-myhajlo-kostyantynovych-dal/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Dal-Myhajlo-Kostyantynovych-156x220.jpg;350;493,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Dal-Myhajlo-Kostyantynovych-156x220.jpg;350;493,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Dal-Myhajlo-Kostyantynovych-156x220.jpg;350;493,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Dal-Myhajlo-Kostyantynovych-156x220.jpg;350;493ai1ec-11303@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Білоклицька Галина Федорівна (1951)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Biloklytska-Galyna-Fedorivna-161x220.jpg" width="161" height="220" /></div><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Biloklytska-Galyna-Fedorivna.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone wp-image-11358" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Biloklytska-Galyna-Fedorivna-161x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="479" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Biloklytska-Galyna-Fedorivna-161x220.jpg 161w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Biloklytska-Galyna-Fedorivna-110x150.jpg 110w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Biloklytska-Galyna-Fedorivna-355x486.jpg 355w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Biloklytska-Galyna-Fedorivna-150x205.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Biloklytska-Galyna-Fedorivna-300x410.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Biloklytska-Galyna-Fedorivna-366x500.jpg 366w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Biloklytska-Galyna-Fedorivna.jpg 397w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Галина Федорівна Білоклицька (1951) відома українська стоматологиня, доктор медичних наук (1997), професор (1997), заслужений діяч науки і техніки України (2009). У 1974 році закінчила Одеський медичний інститут. Свою професійну діяльність розпочала в Одеському науково-дослідному інституті стоматології, де працювала старшим лаборантом, молодшим, старшим та провідним науковим співробітником. Упродовж 1974–1996 років також очолювала відділ захворювань пародонту цього інституту. З 1997 року — професор кафедри терапевтичної стоматології Київської медичної академії післядипломної освіти. Наукова діяльність Галини Федорівни присвячена проблемам захворювань пародонту, зокрема дослідженню біохімічних та клінічних механізмів розвитку патологічних процесів у тканинах пародонту. <strong>Серед її наукових праць:</strong> «Показатели, характеризующие выраженность гиперестезии твердых тканей зубов у больных пародонтитом» (1992); «Железо ротовой жидкости при воспалении пародонта» (1995); «Сезонная и возрастная направленность показателей обмена углеводов и системы пируват–лактат при катаральном гингивите и генерализованном пародонтите» (1996). Наукові дослідження Галини Федорівни Білоклицької зробили вагомий внесок у розвиток терапевтичної стоматології та вивчення захворювань пародонту.2026-03-192026-03-20YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-galyna-fedorivna-biloklytska/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Biloklytska-Galyna-Fedorivna-110x150.jpg;110;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Biloklytska-Galyna-Fedorivna-161x220.jpg;161;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Biloklytska-Galyna-Fedorivna-355x486.jpg;355;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Biloklytska-Galyna-Fedorivna.jpg;397;543;ai1ec-11304@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Бухтіаров Олег Олександрович (1926–1993)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Buhtiarov-Oleg-Oleksandrovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-11357" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Buhtiarov-Oleg-Oleksandrovych-162x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="474" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Buhtiarov-Oleg-Oleksandrovych-162x220.jpg 162w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Buhtiarov-Oleg-Oleksandrovych-111x150.jpg 111w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Buhtiarov-Oleg-Oleksandrovych-359x486.jpg 359w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Buhtiarov-Oleg-Oleksandrovych-150x203.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Buhtiarov-Oleg-Oleksandrovych-300x407.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Buhtiarov-Oleg-Oleksandrovych-369x500.jpg 369w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Buhtiarov-Oleg-Oleksandrovych.jpg 397w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Бухтіаров Олег Олександрович (1926–1993) український ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1965), професор (1968), один із організаторів протезно-ортопедичної допомоги інвалідам в Україні. Учасник Другої світової війни. У 1950 році закінчив Львівський медичний інститут. Після завершення навчання працював завідувачем Олицького районного відділу охорони здоров’я Волинської області (1950–1952). У 1952–1956 роках був клінічним ординатором, науковим співробітником і завідувачем відділу Українського науково-дослідного інституту протезування в Харкові. Надалі працював завідувачем гіпсово-протезного кабінету Харківської лікарні (1956–1957) та завідувачем протезно-ортопедичного відділення Харківського обласного шпиталю для інвалідів війни (1957–1958). У 1958–1967 роках був науковим співробітником і керівником клініки протезування Науково-дослідного інституту ортопедії та травматології в Харкові. З 1967 до 1992 року очолював клініку відновного лікування та складного протезування Українського науково-дослідного інституту травматології та ортопедії в Києві. Наукова діяльність Олега Олександровича була присвячена проблемам ампутації кінцівок, кістково-пластичних операцій на куксах, протезуванню хворих із дефектами кінцівок, а також розробленню нових методів відновного лікування. Він створював нові конструкції протезів та хірургічних інструментів, спрямовані на покращення функціональної реабілітації пацієнтів. <strong>Серед його наукових праць:</strong> «О перспективах восстановительного лечения и протезирования на Украине» (1960); «Этапы совершенствования ампутации голени по Биру. Реконструктивная операция с пластикой собственной связки надколенника при коротких культях голени» (1966); «Усовершенствованный способ миофасцио-пластической ампутации и реампутации культей голени» (1966); «Особенности оперативной техники при выполнении костнопластических операций на культях нижних конечностей» (1968); «Реконструктивные костнопластические операции на культях конечностей инвалидов с применением гомо- и гетеротрансплантатов для удлинения костных культей и увеличения их опорной поверхности» (1973). Наукова і практична діяльність Олега Олександровича Бухтіарова зробила значний внесок у розвиток ортопедії, травматології та протезно-ортопедичної допомоги в Україні.2026-03-202026-03-21YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleg-oleksandrovych-buhtiarov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Buhtiarov-Oleg-Oleksandrovych-162x220.jpg;350;474,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Buhtiarov-Oleg-Oleksandrovych-162x220.jpg;350;474,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Buhtiarov-Oleg-Oleksandrovych-162x220.jpg;350;474,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Buhtiarov-Oleg-Oleksandrovych-162x220.jpg;350;474ai1ec-11306@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Горовенко Наталія Григорівна (1951)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorovenko-Nataliya-Grygorivna-165x220.jpg" width="165" height="220" /></div><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorovenko-Nataliya-Grygorivna.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-11354" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorovenko-Nataliya-Grygorivna-165x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="467" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorovenko-Nataliya-Grygorivna-165x220.jpg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorovenko-Nataliya-Grygorivna-113x150.jpg 113w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorovenko-Nataliya-Grygorivna-365x486.jpg 365w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorovenko-Nataliya-Grygorivna-150x200.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorovenko-Nataliya-Grygorivna-300x400.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorovenko-Nataliya-Grygorivna-450x600.jpg 450w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorovenko-Nataliya-Grygorivna-375x500.jpg 375w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorovenko-Nataliya-Grygorivna.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Горовенко Наталія Григорівна (1951) відома українська вчена-генетик, доктор медичних наук (2000), професор (2002), член-кореспондент НАМН України (2003), заслужений діяч науки і техніки України (2003). У 1975 році закінчила Київський медичний інститут. Після завершення навчання працювала в цьому закладі до 1989 року. Згодом продовжила науково-педагогічну діяльність у Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ), де з 2000 року очолює кафедру медичної генетики. З 2003 року — головний медичний генетик Міністерства охорони здоров’я України. <strong>Наукові дослідження Наталії Григорівни присвячені проблемам медичної генетики, зокрема:</strong> <ul> <li>генетиці вроджених вад розвитку та мультифакторіальних захворювань;</li> <li>молекулярній діагностиці спадкових хвороб;</li> <li>фармакогеноміці;</li> <li>генетичним аспектам алергічних захворювань;</li> <li>генетиці, діагностиці та лікуванню хронічного обструктивного бронхіту;</li> <li>молекулярно-генетичним дослідженням муковісцидозу та інших спадкових патологій.</li> </ul> <strong>Серед основних наукових праць:</strong> «Стандартизація методів діагностики і лікування хворих різного віку на муковісцидоз» (1999); «Хронические обструктивные заболевания легких» (2001); «Novel mutations in arylsulfatase A gene in three Ukrainian families with metachromatic leucodystrophy» (2003); «Обґрунтування клінічної класифікації кропив’янки» (2003); «Врожденные несращения верхней губы и неба» (2003); «Генетические исследования в области профессиональной патологии» (2005); «Genetic polymorphisms of Glutathione-S-transferase (GST) M1 and bronchial asthma susceptibility in Ukrainian population» (2005); «The contribution of genetic polymorphisms of xenobiotic-metabolizing enzymes in the risk of breast cancer development in women» (2013); «Роль межгенных взаимодействий генов, кодирующих ферменты биотрансформации непрямых антикоагулянтов, и генов системы гемостаза в подборе дозы варфарина» (2014); «Характеристика генетичної структури населення України за поліморфними варіантами генів системи детоксикації ксенобіотиків» (2014); «Identification and characterization of six new mutations in GLB1 gene in Ukrainian patients with GM1 gangliosidosis and Morquio B disease» (2016); «Efficiency of application of different DNA probes in identifying marker chromosomes» (2016); «Молекулярно-генетичні та біохімічні фактори формування фенотипу пацієнтів з хворобою Гоше І типу» (2017). Наукова діяльність Наталії Григорівни Горовенко сприяла розвитку медичної генетики в Україні, впровадженню сучасних молекулярно-генетичних методів діагностики та розширенню можливостей персоналізованої медицини.2026-03-242026-03-25YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-nataliya-grygorivna-gorovenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorovenko-Nataliya-Grygorivna-113x150.jpg;113;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorovenko-Nataliya-Grygorivna-165x220.jpg;165;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorovenko-Nataliya-Grygorivna-365x486.jpg;365;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Gorovenko-Nataliya-Grygorivna.jpg;600;800;ai1ec-11307@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Скліфосовський Микола Васильович (1836–1904)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Sklifosovskyj-Mykola-Vasylovych-182x220.jpg" width="182" height="220" /></div><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Sklifosovskyj-Mykola-Vasylovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-11353" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Sklifosovskyj-Mykola-Vasylovych-182x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="422" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Sklifosovskyj-Mykola-Vasylovych-182x220.jpg 182w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Sklifosovskyj-Mykola-Vasylovych-124x150.jpg 124w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Sklifosovskyj-Mykola-Vasylovych-403x486.jpg 403w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Sklifosovskyj-Mykola-Vasylovych-150x181.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Sklifosovskyj-Mykola-Vasylovych-300x362.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Sklifosovskyj-Mykola-Vasylovych.jpg 407w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Скліфосовський Микола Васильович (1836–1904) видатний хірург, доктор медицини (1863), екстраординарний професор (1870), один із засновників сучасної черевної (порожнинної) хірургії, а також піонер впровадження антисептики й асептики в медичну практику. У 1859 році закінчив медичний факультет Московського університету. Розпочав професійну діяльність ординатором хірургічного відділення Одеської міської лікарні. У 1866–1868 роках удосконалював професійну майстерність за кордоном, працюючи в клініках провідних європейських учених — професорів Бернгарда фон Лангенбека, Рудольфа Вірхова, Огюста Нелатона та Джеймса Сімпсона. Після повернення очолив хірургічне відділення Одеської міської лікарні. У 1870–1871 роках за рекомендацією Миколи Пирогова працював на посаді екстраординарного професора Університету Святого Володимира в Києві. Упродовж 1871–1880 років був професором Медико-хірургічної академії в Санкт-Петербурзі. З 1880 року — ординарний професор факультетської хірургічної клініки Московського університету, де також протягом шести років обіймав посаду декана медичного факультету. У 1893–1900 роках очолював Клінічний інститут великої княгині Олени Павлівни в Санкт-Петербурзі. Микола Скліфосовський зробив значний внесок у розвиток черевної хірургії, воєнно-польової хірургії та організацію хірургічної допомоги. Він активно впроваджував принципи антисептики й асептики, що суттєво зменшило післяопераційні ускладнення. Також розробив оригінальні методики з’єднання кісток та удосконалив низку хірургічних операцій. Його наукова та практична діяльність мала великий вплив на розвиток хірургії та медичної освіти. Ім’я Миколи Васильовича Скліфосовського назавжди залишилося в історії світової медицини.2026-03-252026-03-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-mykola-vasylovych-sklifosovskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Sklifosovskyj-Mykola-Vasylovych-124x150.jpg;124;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Sklifosovskyj-Mykola-Vasylovych-182x220.jpg;182;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Sklifosovskyj-Mykola-Vasylovych-403x486.jpg;403;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/Sklifosovskyj-Mykola-Vasylovych.jpg;407;491;ai1ec-11308@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Ципковський Василь Пантелеймонович (1906–1976)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/TSypkovskyj-Vasyl-Pantelejmonovych-165x220.jpg" width="165" height="220" /></div><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/TSypkovskyj-Vasyl-Pantelejmonovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-11352" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/TSypkovskyj-Vasyl-Pantelejmonovych-165x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="468" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/TSypkovskyj-Vasyl-Pantelejmonovych-165x220.jpg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/TSypkovskyj-Vasyl-Pantelejmonovych-112x150.jpg 112w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/TSypkovskyj-Vasyl-Pantelejmonovych-364x486.jpg 364w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/TSypkovskyj-Vasyl-Pantelejmonovych-150x200.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/TSypkovskyj-Vasyl-Pantelejmonovych-300x401.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/TSypkovskyj-Vasyl-Pantelejmonovych-374x500.jpg 374w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/TSypkovskyj-Vasyl-Pantelejmonovych.jpg 402w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Ципковський Василь Пантелеймонович (1906–1976) відомий судовий медик, доктор медичних наук (1942), професор (1944). У 1936 році закінчив 1-й Харківський медичний інститут. Після завершення навчання працював асистентом (1936–1939), а згодом доцентом (1939–1940) кафедри судової медицини 2-го Харківського медичного інституту. Одночасно був судово-медичним експертом Харківського бюро судово-медичної експертизи (1936–1939). У 1938 році був заарештований органами НКВС. Попри складні обставини, продовжив наукову та педагогічну діяльність. У різні роки обіймав відповідальні посади в закладах вищої освіти та системі судово-медичної експертизи. Працював завідувачем кафедри судової медицини та криміналістики Львівського університету і водночас Львівським обласним судово-медичним експертом (1940–1941), завідувачем кафедри судової медицини та криміналістики Харківського юридичного інституту (1941). У 1941–1944 роках був завідувачем кафедри судової медицини та заступником ректора Іжевського медичного інституту, а також за сумісництвом народним комісаром охорони здоров’я Удмуртської АРСР (1942–1944). У повоєнні роки очолював кафедру судової медицини Київського інституту удосконалення лікарів (1945). У 1945–1950 роках був завідувачем кафедри судової медицини Львівського медичного інституту та за сумісництвом завідувачем кафедри криміналістики і судової медицини Львівського університету (1945–1947). З 1950 до 1972 року очолював кафедру судової медицини Вінницького медичного інституту імені М. І. Пирогова. Також виконував обов’язки головного судово-медичного експерта Вінницької області. <strong>Основні напрями наукової діяльності Василя Пантелеймоновича Ципковського охоплювали:</strong> <ul> <li>застосування криміналістики в судовій медицині;</li> <li>судово-медичну експертизу раптової смерті;</li> <li>експертизу отруєнь та механічної асфіксії;</li> <li>дослідження самоушкоджень;</li> <li>судово-медичну оцінку авіаційних і залізничних травм;</li> <li>експертизу ушкоджень, заподіяних різними видами зброї;</li> <li>дослідження одягу в судово-медичній експертизі;</li> <li>вивчення ушкоджень від освітлювальних і запалювальних ракет, вибухів мін та пострілів з обрізу;</li> <li>визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень;</li> <li>казуїстику судової медицини.</li> </ul> Наукова та педагогічна діяльність Василя Пантелеймоновича Ципковського зробила вагомий внесок у розвиток судової медицини та підготовку фахівців цієї галузі в Україні.2026-03-252026-03-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-vasyl-pantelejmonovych-tsypkovskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/TSypkovskyj-Vasyl-Pantelejmonovych-112x150.jpg;112;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/TSypkovskyj-Vasyl-Pantelejmonovych-165x220.jpg;165;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/TSypkovskyj-Vasyl-Pantelejmonovych-364x486.jpg;364;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/TSypkovskyj-Vasyl-Pantelejmonovych.jpg;402;537;ai1ec-11310@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Шамаєв Михайло Іванович (1926–2013)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/SHamayev-Myhajlo-Ivanovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-11351" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/SHamayev-Myhajlo-Ivanovych-164x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="468" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/SHamayev-Myhajlo-Ivanovych-164x220.jpg 164w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/SHamayev-Myhajlo-Ivanovych-112x150.jpg 112w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/SHamayev-Myhajlo-Ivanovych-363x486.jpg 363w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/SHamayev-Myhajlo-Ivanovych-150x201.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/SHamayev-Myhajlo-Ivanovych-300x402.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/SHamayev-Myhajlo-Ivanovych-374x500.jpg 374w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/SHamayev-Myhajlo-Ivanovych.jpg 399w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Шамаєв Михайло Іванович (1926–2013) видатний український патологоанатом, доктор медичних наук (1983), професор (1992), заслужений діяч науки і техніки України (2001). У 1949 році закінчив Київський медичний інститут. Багато років присвятив науковій та практичній діяльності у сфері нейропатоморфології. З 1986 року працював головним науковим співробітником та керівником відділу нейропатоморфології Інституту нейрохірургії АМН України. Михайло Іванович був членом Української та Європейської асоціацій нейрохірургів, активно сприяв розвитку досліджень у галузі патології центральної нервової системи. <strong>Основні напрями його наукових досліджень охоплювали:</strong> <ul> <li>топографічну та мікрохірургічну анатомію нервової системи;</li> <li>судинні, пухлинні та травматичні ураження нервової системи;</li> <li>кровопостачання пухлин головного мозку;</li> <li>топографію позамозкових пухлин;</li> <li>порушення життєво важливих функцій у нейрохірургічних хворих;</li> <li>радіаційну патологію центральної нервової системи;</li> <li>вроджені та набуті ураження центральної нервової системи;</li> <li>вади розвитку центральної нервової системи.</li> </ul> Наукова спадщина Михайла Івановича Шамаєва зробила вагомий внесок у розвиток нейропатоморфології та нейрохірургії в Україні.2026-03-292026-03-30YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-myhajlo-ivanovych-shamayev/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/SHamayev-Myhajlo-Ivanovych-164x220.jpg;350;468,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/SHamayev-Myhajlo-Ivanovych-164x220.jpg;350;468,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/SHamayev-Myhajlo-Ivanovych-164x220.jpg;350;468,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/SHamayev-Myhajlo-Ivanovych-164x220.jpg;350;468ai1ec-12084@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Біляєва Ольга Олександрівна (1941)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Bilyayeva-Olga-Mykolayivna.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12087" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Bilyayeva-Olga-Mykolayivna-168x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="459" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Bilyayeva-Olga-Mykolayivna-168x220.jpg 168w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Bilyayeva-Olga-Mykolayivna-114x150.jpg 114w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Bilyayeva-Olga-Mykolayivna-370x486.jpg 370w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Bilyayeva-Olga-Mykolayivna-150x197.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Bilyayeva-Olga-Mykolayivna-300x394.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Bilyayeva-Olga-Mykolayivna-381x500.jpg 381w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Bilyayeva-Olga-Mykolayivna.jpg 400w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Біляєва Ольга Олександрівна  (1941) видатний хірург, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України. Присвятила своє життя розвитку хірургії та медичної науки, поєднуючи клінічну практику з науковими дослідженнями та викладацькою діяльністю. <h2>Професійний шлях</h2> <ul> <li>Закінчила 1-й Московський медичний інститут (1972)</li> <li>Працювала хірургом у Москві, Улан-Уде, Алма-Аті</li> <li>Молодший науковий співробітник НДІ хірургії (1977–1979)</li> <li>З 1980 року — лікар у Києві</li> <li>З 1984 року — у Київській медичній академії післядипломної освіти асистент</li> <li>доцент (1986–2000)</li> <li>професор (з 2000)</li> </ul> <h2>Наукова діяльність</h2> <h3>Основні напрями досліджень:</h3> <ul> <li>хірургічна гастроентерологія</li> <li>патологія імунітету</li> <li>енергообмін в організмі</li> <li>лікування перитоніту</li> <li>застосування сорбентів</li> </ul> Розробила інноваційний антимікробний сорбційний препарат «Імосдиніт» <h2>Наукові праці</h2> <h3>Авторка низки важливих наукових робіт, серед яких:</h3> «Пути снижения летальности при перитоните» (1996) «Энергетические процессы при перитоните…» (1998) «Аппликационные сорбенты нового поколения…» (1998) «Довідник з медичної допомоги на догоспітальному етапі» (1998) «Причины неудовлетворительных результатов лечения…» (2002)2026-04-022026-04-03YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-olga-oleksandrivna-bilyayeva/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Bilyayeva-Olga-Mykolayivna-168x220.jpg;350;459,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Bilyayeva-Olga-Mykolayivna-168x220.jpg;350;459,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Bilyayeva-Olga-Mykolayivna-168x220.jpg;350;459,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Bilyayeva-Olga-Mykolayivna-168x220.jpg;350;459ai1ec-12089@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Лайко Андрій Опанасович (1936)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lajko-Andrij-Opanasovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12090" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lajko-Andrij-Opanasovych-155x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="495" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lajko-Andrij-Opanasovych-155x220.jpg 155w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lajko-Andrij-Opanasovych-106x150.jpg 106w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lajko-Andrij-Opanasovych-343x486.jpg 343w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lajko-Andrij-Opanasovych-150x212.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lajko-Andrij-Opanasovych-300x425.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lajko-Andrij-Opanasovych-353x500.jpg 353w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lajko-Andrij-Opanasovych.jpg 383w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Лайко Андрій Опанасович (1936) видатний оториноларинголог, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України. Присвятив своє життя розвитку дитячої оториноларингології, поєднуючи практичну медицину, наукову діяльність та підготовку лікарів. <h2>Професійний шлях</h2> <ul> <li>Закінчив Станіславський медичний інститут (1959)</li> <li>Працював лікарем-практиком</li> <li>З 1968 року — у Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ)</li> <li>завідувач кафедри (1989–2001)</li> <li>професор кафедри (з 2001)</li> <li>Головний дитячий оториноларинголог МОЗ України (1978–2004)</li> </ul> <h2></h2> <h2>Наукова діяльність</h2> <h3>Основні напрями досліджень:</h3> <ul> <li>діагностика та лікування захворювань вуха у дітей</li> <li>рецидивуючі та хронічні середні отити</li> <li>ЛОР-патології у дитячому віці</li> </ul> Розробив принципи абластики при операціях з приводу раку гортані. Впровадив сучасні підходи до лікування запальних захворювань вуха у дітей <h2>Наукові праці</h2> Автор численних наукових робіт, серед яких: <ul> <li>«Неотложная помощь в детской оториноларингологии» (1988, 1998)</li> <li>«Обсяг і методики обстеження… дітей з ЛОР-патологією» (2000)</li> <li>«Рецидивирующий средний отит» (2001)</li> <li>«Хронічний риніт…» (2011)</li> <li>«Фізіотерапія в дитячій оториноларингології» (2012)</li> <li>«Сфеноїдит» (2012)</li> <li>«Фронтит» (2012)</li> </ul>2026-04-042026-04-05YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-andrij-opanasovych-lajko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lajko-Andrij-Opanasovych-155x220.jpg;350;495,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lajko-Andrij-Opanasovych-155x220.jpg;350;495,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lajko-Andrij-Opanasovych-155x220.jpg;350;495,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lajko-Andrij-Opanasovych-155x220.jpg;350;495ai1ec-12091@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Лісяний Микола Іванович (1946)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lisyanyj-Mykola-Ivanovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12092" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lisyanyj-Mykola-Ivanovych-169x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="455" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lisyanyj-Mykola-Ivanovych-169x220.jpg 169w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lisyanyj-Mykola-Ivanovych-115x150.jpg 115w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lisyanyj-Mykola-Ivanovych-374x486.jpg 374w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lisyanyj-Mykola-Ivanovych-150x195.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lisyanyj-Mykola-Ivanovych-300x390.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lisyanyj-Mykola-Ivanovych-385x500.jpg 385w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lisyanyj-Mykola-Ivanovych.jpg 411w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Микола Іванович Лісяний (1946) видатний імунолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України, заслужений діяч науки і техніки України. Присвятив свою діяльність розвитку імунології та нейроімунології, поєднуючи фундаментальні дослідження з впровадженням сучасних методів лікування. <h2>Професійний шлях</h2> <ul> <li>Закінчив Київський медичний інститут (1968)</li> <li>Працював у науково-дослідних підрозділах Києва</li> <li>Старший науковий співробітник центральної НДЛ (1974–1981)</li> <li>З 1981 року — засновник і завідувач відділу нейроімунології Інституту нейрохірургії НАМН України</li> </ul> <h2>Наукова діяльність</h2> <h3>Основні напрями досліджень:</h3> <ul> <li>нейроімунологія та нейроонкологія</li> <li>імунні порушення при захворюваннях нервової системи</li> <li>черепно-мозкова травма та її наслідки</li> <li>розсіяний склероз, епілепсія, паркінсонізм</li> <li>дитячий церебральний параліч та вроджені патології ЦНС</li> </ul> <strong>Запропонував концепцію нейрогенного імунодефіциту та шляхи його корекції формулював гіпотезу про місцеву імунну систему головного мозку. Брав участь у розробці теорії післярадіаційної енцефалопатії</strong> <ol> <li>Під його керівництвом впроваджено сучасні імуномодулятори та методи імунотерапії пухлин головного мозку.</li> <li>Окремим напрямом є дослідження імунних властивостей стовбурових клітин та їх застосування у клітинній терапії.</li> </ol> <h2>Наукові праці</h2> <h3>Автор значної кількості наукових робіт, серед яких:</h3> «Антитела и регуляция функций организма» (1986) «Пострадиационная энцефалопатия» (1993) «Современные проблемы патогенеза черепно-мозговой травмы» (1996) «Хронічний вплив малих доз опромінення на нервову систему» (1998) «Иммунная система головного мозга» (1999) «Иммунология и иммунотерапия рассеянного склероза» (2003) «Нейрогенная дифференцировка стволовых клеток» (2005) «Иммунология и иммунотерапия злокачественных опухолей головного мозга» (2011)  2026-04-062026-04-07YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-mykola-ivanovych-lisyanyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lisyanyj-Mykola-Ivanovych-169x220.jpg;350;455,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lisyanyj-Mykola-Ivanovych-169x220.jpg;350;455,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lisyanyj-Mykola-Ivanovych-169x220.jpg;350;455,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Lisyanyj-Mykola-Ivanovych-169x220.jpg;350;455ai1ec-12093@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Вербицький Федір Васильович (1881–1971)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Verbytskhn.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-24714" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Verbytskhn-167x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="460" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Verbytskhn-167x220.jpg 167w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Verbytskhn-114x150.jpg 114w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Verbytskhn.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Вербицький Федір Васильович (1881–1971) терапевт, бактеріолог, доктор медицини, професор. Видатний лікар і науковець, чия діяльність охоплювала клінічну медицину, бактеріологію та розвиток медичної освіти в Україні та за її межами. <h2>Професійний шлях</h2> <ul> <li>Закінчив Військово-медичну академію в Санкт-Петербурзі (1904)</li> <li>Працював у наукових установах Європи:</li> <li>Берлінський гігієнічний інститут</li> <li>Пастерівський інститут (Париж)</li> <li>лабораторія П. Ерліха (Франкфурт-на-Майні)</li> <li>Приват-доцент Військово-медичної академії (1910)</li> <li>Екстраординарний професор Саратовського університету (1911)</li> <li>Університет св. Володимира (Київ): професор кафедри лікарської діагностики (1914–1917) завідувач кафедри терапевтичної клініки (1918–1919) З 1919 року — в еміграції Працював у Белграді, Мюнхені (декан медичного факультету), з 1949 року — в Аргентині (відділ вірусології Інституту мікробіології)</li> </ul> <h2>Наукова діяльність</h2> <h3>Основні напрями досліджень:</h3> <ul> <li>терморегуляція організму</li> <li>хіміотерапія</li> <li>бактеріологія</li> <li>курортологія</li> <li>внутрішні та інфекційні хвороби</li> </ul> <strong>Поєднував фундаментальні дослідження з клінічною практикою. </strong><strong>Працював у провідних європейських наукових центрах</strong> <h2>Наукові праці</h2> <h3>Автор низки наукових робіт, серед яких:</h3> «Случай Адиссоновой болезни…» (1906) «К вопросу о теплорегуляции организма…» (1907) «Основы химиотерапии и ее практическое значение» (1910) «Морфологические изменения трипанозом…» (1915) «К вопросу о замене иностранных лечебных мест…» (1915)2026-04-092026-04-10YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-fedir-vasylovych-verbytskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Verbytskhn-167x220.jpg;350;460,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Verbytskhn-167x220.jpg;350;460,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Verbytskhn-167x220.jpg;350;460,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Verbytskhn-167x220.jpg;350;460ai1ec-12098@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Чернишенко Лідія Валентинівна (1916–2005)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHernyshenko-Lidiya-Valentynivna-166x220.jpg" width="166" height="220" /></div><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHernyshenko-Lidiya-Valentynivna.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-12114 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHernyshenko-Lidiya-Valentynivna-166x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="463" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHernyshenko-Lidiya-Valentynivna-166x220.jpg 166w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHernyshenko-Lidiya-Valentynivna-113x150.jpg 113w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHernyshenko-Lidiya-Valentynivna-368x486.jpg 368w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHernyshenko-Lidiya-Valentynivna-150x198.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHernyshenko-Lidiya-Valentynivna-300x397.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHernyshenko-Lidiya-Valentynivna-378x500.jpg 378w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHernyshenko-Lidiya-Valentynivna.jpg 410w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Лідія Валентинівна Чернишенко (1916–2005) анатом і хірург, доктор медичних наук, доцент. Присвятила своє життя розвитку анатомії та хірургії, поєднуючи клінічну практику з науковими дослідженнями та викладацькою діяльністю. <h2>Професійний шлях</h2> <ul> <li>Закінчила 2-й Київський медичний інститут (1940)</li> <li>Працювала хірургом Київської міської поліклініки №12</li> <li>Асистент кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії (1943–1951)</li> <li>Асистент та доцент кафедри нормальної анатомії Київського медичного інституту</li> </ul> <h2>Наукова діяльність</h2> <strong>Основний напрям досліджень — вивчення лімфатичної системи.</strong> Вперше (разом із проф. С.Т. Чорнокульським) описала периваскулярні лімфоїдні вузлики — нові структурні утворення імунної системи людини та ссавців Це відкриття зробило вагомий внесок у розвиток анатомії та імунології.  2026-04-092026-04-10YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-lidiya-valentynivna-chernyshenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHernyshenko-Lidiya-Valentynivna-113x150.jpg;113;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHernyshenko-Lidiya-Valentynivna-166x220.jpg;166;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHernyshenko-Lidiya-Valentynivna-368x486.jpg;368;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHernyshenko-Lidiya-Valentynivna.jpg;410;542;ai1ec-12113@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Заркевич Микола Федорович (1896–1985)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zarkevych-Mykola-Fedorovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12115" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zarkevych-Mykola-Fedorovych-157x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="491" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zarkevych-Mykola-Fedorovych-157x220.jpg 157w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zarkevych-Mykola-Fedorovych-107x150.jpg 107w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zarkevych-Mykola-Fedorovych-346x486.jpg 346w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zarkevych-Mykola-Fedorovych-150x211.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zarkevych-Mykola-Fedorovych-300x421.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zarkevych-Mykola-Fedorovych-356x500.jpg 356w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zarkevych-Mykola-Fedorovych.jpg 386w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Заркевич Микола Федорович (1896–1985) рентгенолог, радіолог, кандидат медичних наук, доцент. Один із фундаторів вітчизняної рентгенорадіології, який зробив значний внесок у розвиток діагностичних методів та організацію радіологічної служби в Україні. <h2>Професійний шлях</h2> <ul> <li>Навчався у Військово-медичній академії (Петроград)</li> <li>Завершив медичну освіту в Ростовському університеті (1920)</li> <li>Служба в Червоній Армії (1920–1922)</li> <li>Працював у хірургічній клініці проф. Оппеля</li> <li>Начальник хірургічного відділення та рентгенолог у Житомирі (1924–1927)</li> <li>Очолював рентгенологічне відділення Київського військового клінічного шпиталю (1927–1954)</li> <li>Начальник рентгенологічного відділення 3-го Українського фронту (1941–1945)</li> <li>Засновник і завідувач кафедри рентгенорадіології Київського медичного інституту (1954–1963)</li> <li>Керівник радіологічного відділення Київського НДІ онкології (1963–1973)</li> <li>Виконував обов’язки головного радіолога МОЗ України (1956–1963)</li> </ul> <h2>Наукова діяльність</h2> <h3>Основні напрями досліджень:</h3> <ul> <li>рентгенодіагностика кісткової системи</li> <li>діагностика захворювань легень</li> <li>дослідження органів травлення</li> </ul> <strong>Вперше в Україні виконав сканування щитоподібної залози та печінки. </strong><strong>Зробив вагомий внесок у розвиток та впровадження сучасних методів рентгенологічної діагностики.</strong>2026-04-142026-04-15YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-mykola-fedorovych-zarkevych/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zarkevych-Mykola-Fedorovych-157x220.jpg;350;491,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zarkevych-Mykola-Fedorovych-157x220.jpg;350;491,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zarkevych-Mykola-Fedorovych-157x220.jpg;350;491,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zarkevych-Mykola-Fedorovych-157x220.jpg;350;491ai1ec-12126@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Позмогов Анатолій Іванович (1921-2004)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pozmogov-Anatolij-Ivanovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12128" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pozmogov-Anatolij-Ivanovych-173x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="446" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pozmogov-Anatolij-Ivanovych-173x220.jpg 173w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pozmogov-Anatolij-Ivanovych-118x150.jpg 118w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pozmogov-Anatolij-Ivanovych-381x486.jpg 381w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pozmogov-Anatolij-Ivanovych-150x191.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pozmogov-Anatolij-Ivanovych-300x382.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pozmogov-Anatolij-Ivanovych-392x500.jpg 392w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pozmogov-Anatolij-Ivanovych.jpg 405w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Позмогов Анатолій Іванович (1921-2004) радіолог, рентгенолог, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР. Видатний науковець і організатор медичної науки, який зробив значний внесок у розвиток рентгенології та онкологічної допомоги в Україні. <h2>Професійний шлях</h2> <ul> <li>Закінчив Ташкентський медичний інститут (1943)</li> <li>Учасник бойових дій Другої світової війни як військовий лікар (1943–1945)</li> <li>Працював у Наркоматі держконтролю УРСР (1945–1947)</li> <li>З 1947 року — у Київському НДІ рентгено-радіології і онкології</li> <li>Керівник рентгенорадіологічного відділу (з 1958)</li> <li>Завідувач кафедри та проректор Київського медичного інституту ім. О.О. Богомольця (1963–1966)</li> <li>Керівник рентгенологічного відділу Київського НДІ хірургії (з 1966)</li> <li>Директор Київського НДІ рентгено-радіології і онкології (1971–1987)</li> <li>Науковий консультант інституту (з 1987)</li> </ul> <h2>Основні напрями досліджень:</h2> <ul> <li>рентгенодіагностика захворювань органів дихання</li> <li>розвиток методів променевої діагностики</li> <li>організація онкологічної допомоги</li> </ul> <h2>Запропонував нові діагностичні методи:</h2> <ul> <li>контрастна трахеобронхографія</li> <li>одномоментна медіастинальна флебографія</li> <li>ангіопульмонографія</li> </ul> Зробив вагомий внесок у розвиток рентгенологічної служби та онкології в Україні.2026-04-162026-04-17YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-anatolij-ivanovych-pozmogov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pozmogov-Anatolij-Ivanovych-173x220.jpg;350;446,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pozmogov-Anatolij-Ivanovych-173x220.jpg;350;446,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pozmogov-Anatolij-Ivanovych-173x220.jpg;350;446,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pozmogov-Anatolij-Ivanovych-173x220.jpg;350;446ai1ec-12146@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Нейолов Микола Костянтинович (1861–1912)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Neyolov_Nykolaj_Konstantynovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12147" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Neyolov_Nykolaj_Konstantynovych-201x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="384" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Neyolov_Nykolaj_Konstantynovych-201x220.jpg 201w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Neyolov_Nykolaj_Konstantynovych-137x150.jpg 137w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Neyolov_Nykolaj_Konstantynovych-150x164.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Neyolov_Nykolaj_Konstantynovych-300x329.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Neyolov_Nykolaj_Konstantynovych.jpg 397w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Нейолов Микола Костянтинович (1861–1912) акушер-гінеколог, доктор медицини. Один із представників класичної медичної школи, який зробив вагомий внесок у розвиток акушерства та гінекології, поєднуючи клінічну практику, викладацьку діяльність і організаційну роботу. <h2>Професійний шлях</h2> <ul> <li>Закінчив медичний факультет Університету св. Володимира (1887)</li> <li>Ординатор акушерської клініки під керівництвом професора Рейна (1887–1891)</li> <li>Ординатор Кирилівської лікарні (Київ, 1891–1893)</li> <li>Завідувач гінекологічного відділення лікарні проф. Афанасьєва (1893–1896)</li> <li>Викладав оперативне акушерство (1891–1899)</li> <li>Приват-доцент кафедри акушерства та жіночих хвороб (1899–1900)</li> <li>Професор кафедри акушерства Жіночого медичного інституту в Києві (1899–1910)</li> <li>Професор Варшавського університету (1910–1912)</li> <li>Помічник Київського губернського лікарського інспектора (1906)</li> <li>Науково-практична діяльність</li> </ul> <h2>Основні напрями діяльності:</h2> <ul> <li>розвиток оперативного акушерства</li> <li>лікування гінекологічних захворювань</li> <li>підготовка лікарів</li> </ul> <strong>Поєднував клінічну практику з викладацькою діяльністю</strong> <strong>Брав активну участь у розвитку медичної освіти</strong>2026-04-172026-04-18YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-mykola-kostyantynovych-nejolov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Neyolov_Nykolaj_Konstantynovych-201x220.jpg;350;384,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Neyolov_Nykolaj_Konstantynovych-201x220.jpg;350;384,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Neyolov_Nykolaj_Konstantynovych-201x220.jpg;350;384,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Neyolov_Nykolaj_Konstantynovych-201x220.jpg;350;384ai1ec-12130@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Матвєєв Олександр Павлович (1816–1882)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Matvyeyev-Oleksandr-Pavlovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12131" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Matvyeyev-Oleksandr-Pavlovych-156x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="494" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Matvyeyev-Oleksandr-Pavlovych-156x220.jpg 156w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Matvyeyev-Oleksandr-Pavlovych-106x150.jpg 106w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Matvyeyev-Oleksandr-Pavlovych-344x486.jpg 344w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Matvyeyev-Oleksandr-Pavlovych-150x212.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Matvyeyev-Oleksandr-Pavlovych-300x424.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Matvyeyev-Oleksandr-Pavlovych-354x500.jpg 354w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Matvyeyev-Oleksandr-Pavlovych.jpg 383w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Матвєєв Олександр Павлович (1816–1882) акушер-гінеколог, доктор медицини, професор. Один із засновників акушерсько-гінекологічної школи в Україні, який зробив значний внесок у розвиток медичної освіти та клінічної практики. <h2>Професійний шлях</h2> <ul> <li>Закінчив медичний факультет Московського університету (1841)</li> <li>З 1844 року — професор та організатор кафедри акушерства і гінекології Університету св. Володимира</li> <li>Ординарний професор (з 1848)</li> <li>Декан медичного факультету (1862–1865)</li> <li>Ректор Університету св. Володимира (1865–1871, 1875–1878)</li> <li>Заслужений професор (з 1869)</li> </ul> <h2>Наукова діяльність</h2> <h3>Основні напрями досліджень:</h3> <ul> <li>післяпологові захворювання</li> <li>лікування хронічного вивороту матки</li> </ul> <strong>Один із перших застосував (1862) метод профілактики бленореї у новонароджених</strong> <strong>шляхом введення розчину нітрату срібла</strong> <strong>Це випередило аналогічні підходи, що пізніше набули поширення в європейській медицині.</strong>2026-04-202026-04-21YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksandr-pavlovych-matvyeyev/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Matvyeyev-Oleksandr-Pavlovych-156x220.jpg;350;494,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Matvyeyev-Oleksandr-Pavlovych-156x220.jpg;350;494,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Matvyeyev-Oleksandr-Pavlovych-156x220.jpg;350;494,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Matvyeyev-Oleksandr-Pavlovych-156x220.jpg;350;494ai1ec-12148@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Бабій Віталій Филимонович (1951)

Бабій Віталій Филимонович (1951) гігієніст, доктор медичних наук. Відомий науковець у сфері медичної екології та гігієни, який досліджує вплив сучасних технологій і факторів довкілля на здоров’я людини. <h2>Професійна діяльність</h2> <ul> <li>Доктор медичних наук (2004)</li> <li>Завідувач лабораторії гігієни нанотехнологій та наноматеріалів (з 2009)</li> <li>Заступник директора з науково-організаційної роботи</li> <li>Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України</li> </ul> <h2>Наукова діяльність</h2> <h3>Основні напрями досліджень:</h3> <ul> <li>вплив наноматеріалів на організм людини</li> <li>біологічні ефекти та безпечність нанотехнологій</li> <li>дослідження адаптаційних процесів організму</li> <li>оцінка забруднення повітря, води та ґрунтів</li> <li>вплив транспортних і промислових факторів на довкілля</li> <li>токсиколого-гігієнічна оцінка речовин і матеріалів</li> </ul> <strong>Розробляє гігієнічні нормативи безпеки</strong> <strong>Визначає допустимі рівні впливу шкідливих факторів</strong> <strong>Впроваджує сучасні методи дослідження відповідно до міжнародних стандартів</strong>2026-04-282026-04-29YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-vitalij-fylymonovych-babij/freeai1ec-12149@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Тимошенко Леонід Васильович (1921–2004)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tymoshenko-Leonid-Vasylovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12151" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tymoshenko-Leonid-Vasylovych-173x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="446" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tymoshenko-Leonid-Vasylovych-173x220.jpg 173w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tymoshenko-Leonid-Vasylovych-118x150.jpg 118w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tymoshenko-Leonid-Vasylovych-381x486.jpg 381w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tymoshenko-Leonid-Vasylovych-150x191.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tymoshenko-Leonid-Vasylovych-300x382.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tymoshenko-Leonid-Vasylovych-392x500.jpg 392w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tymoshenko-Leonid-Vasylovych.jpg 405w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Тимошенко Леонід Васильович (1921–2004) – видатний український учений у галузі акушерства та гінекології, доктор медичних наук (1963), професор (1964), член-кореспондент НАН України (1992) та НАМН України (1993). <h2>Освіта та початок діяльності</h2> У 1948 році закінчив Київський медичний інститут. Професійний шлях розпочав у сфері журналістики та видавничої справи: кореспондент редакції столичної інформації РАТАУ при Раді Міністрів УРСР; редактор армійської газети «На защите Родины» (1945–1948); старший редактор і завідувач відділу науково-популярної та масової літератури Державного медичного видавництва УРСР (1950–1952). Науково-педагогічна діяльність З 1952 року працював у Київському НДІ педіатрії, акушерства і гінекології ім. П. М. Буйка: <ul> <li>молодший науковий співробітник (1952–1959);</li> <li>старший науковий співробітник (1959–1961).</li> </ul> <h2>Подальша діяльність:</h2> <ul> <li>доцент Київського медичного інституту (1961–1964);</li> <li>завідувач кафедри акушерства та гінекології Львівського медичного інституту (1964–1971);</li> <li>завідувач кафедри акушерства та гінекології Київського інституту удосконалення лікарів (з 1971 р.);</li> <li>професор кафедри військової хірургії Військово-медичної академії МО України (1995–1999);</li> <li>професор-консультант Київського обласного центру охорони здоров’я матері та дитини (1996–2004).</li> </ul> <h2>Основні напрями наукових досліджень</h2> Наукова діяльність Леоніда Тимошенка охоплювала широкий спектр проблем акушерства та гінекології, зокрема: <ul> <li>функціонування системи адаптації організму жінки в нормі та при патологіях;</li> <li>маткові кровотечі в акушерстві;</li> <li>нейрогуморальна регуляція скоротливої діяльності матки;</li> <li>питання акушерської ендокринології;</li> <li>фактори ризику ускладнень у вагітних та плода;</li> <li>принципи комплексної допологової підготовки та знеболювання пологів;</li> <li>асфіксія плода і новонародженого;</li> <li>функціональні стани у вагітних і гінекологічних хворих.</li> </ul> Особливу увагу вчений приділяв ролі резус-фактора у виникненні гемолітичних ускладнень, що стало важливим внеском у розвиток сучасного акушерства.2026-05-062026-05-07YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-leonid-vasylovych-tymoshenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tymoshenko-Leonid-Vasylovych-173x220.jpg;350;446,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tymoshenko-Leonid-Vasylovych-173x220.jpg;350;446,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tymoshenko-Leonid-Vasylovych-173x220.jpg;350;446,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tymoshenko-Leonid-Vasylovych-173x220.jpg;350;446ai1ec-12152@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Перехрестенко Петро Михайлович (1936-2024)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Perehrestenko-Petro-Myhajlovych-176x220.jpg" width="176" height="220" /></div><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Perehrestenko-Petro-Myhajlovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12153" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Perehrestenko-Petro-Myhajlovych-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="436" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Perehrestenko-Petro-Myhajlovych-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Perehrestenko-Petro-Myhajlovych-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Perehrestenko-Petro-Myhajlovych-390x486.jpg 390w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Perehrestenko-Petro-Myhajlovych-150x187.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Perehrestenko-Petro-Myhajlovych-300x374.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Perehrestenko-Petro-Myhajlovych-401x500.jpg 401w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Perehrestenko-Petro-Myhajlovych.jpg 405w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Перехрестенко Петро Михайлович (1936-2024)- відомий український хірург, доктор медичних наук (1991), професор (1997), фахівець у галузі трансфузіології та гематології. <h2>Освіта та початок професійної діяльності</h2> У 1961 році закінчив Київський медичний інститут. Професійну діяльність розпочав у практичній медицині: <ul> <li>лікар-хірург, головний лікар Білогородської дільничної лікарні (1961–1964).</li> </ul> <h3>Наукова та управлінська діяльність</h3> <ul> <li>лікар-хірург, науковий працівник Київського НДІ туберкульозу та грудної хірургії (1964–1971);</li> <li>заступник начальника, начальник Головного управління науково-дослідних робіт МОЗ України (1971–1988);</li> <li>директор Київського НДІ гематології та переливання крові (1988–2011);</li> <li>з 1998 року — завідувач відділу організації трансфузіологічної та гематологічної допомоги населенню цього ж інституту;</li> <li>з 1994 року — професор кафедри гематології та трансфузіології Київського інституту удосконалення лікарів;</li> <li>головний трансфузіолог МОЗ України (з 1989).</li> </ul> <h2>Основні напрями наукової діяльності</h2> Наукові дослідження Петра Перехрестенка були спрямовані на вирішення актуальних проблем хірургії та трансфузіології, зокрема: <ul> <li>застосування полімерних матеріалів у хірургічній практиці;</li> <li>розвиток клінічної та виробничої трансфузіології;</li> <li>використання стовбурових клітин у лікуванні гематологічних захворювань;</li> <li>розробка новітніх методів безшовного закриття ранових поверхонь паренхіматозних органів;</li> <li>створення комбінованого препарату з кровоспинними та антибактеріальними властивостями.</li> </ul>2026-05-092026-05-10YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-petro-myhajlovych-perehrestenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Perehrestenko-Petro-Myhajlovych-120x150.jpg;120;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Perehrestenko-Petro-Myhajlovych-176x220.jpg;176;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Perehrestenko-Petro-Myhajlovych-390x486.jpg;390;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Perehrestenko-Petro-Myhajlovych.jpg;405;505;ai1ec-12154@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Саєнко Валерій Феодосійович (1941)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Sayenko-Valerij-Feodosijovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12155" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Sayenko-Valerij-Feodosijovych-185x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="416" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Sayenko-Valerij-Feodosijovych-185x220.jpg 185w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Sayenko-Valerij-Feodosijovych-126x150.jpg 126w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Sayenko-Valerij-Feodosijovych-150x178.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Sayenko-Valerij-Feodosijovych-300x356.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Sayenko-Valerij-Feodosijovych.jpg 406w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Саєнко Валерій Феодосійович (1941) – видатний український хірург, доктор медичних наук (1980), професор (1984), член-кореспондент НАН України (1991) та НАМН України (1993), заслужений діяч науки і техніки України (1992). <h2>Освіта та професійний шлях</h2> У 1964 році закінчив Харківський медичний інститут. <ul> <li>науковий співробітник Київського НДІ гематології і переливання крові (1970–1972);</li> <li>з 1972 року — керівник відділу хірургії шлунково-кишкового тракту Київського НДІ клінічної та експериментальної хірургії;</li> <li>директор цього інституту (1988–2007);</li> <li>головний трансплантолог МОЗ України.</li> </ul> <h2>Основні напрями наукової діяльності</h2> Наукові дослідження Валерія Саєнка охоплювали ключові проблеми сучасної хірургії, зокрема: <ul> <li>вивчення патогенезу виразкової хвороби;</li> <li>розробка та впровадження органозберігаючих операцій на основі ваготомії при</li> <li>виразковій хворобі дванадцятипалої кишки;</li> <li>хірургічне лікування післярезекційних синдромів і пухлин органів травлення;</li> <li>дослідження патогенезу та лікування хірургічного сепсису;</li> <li>впровадження принципів антибіотикопрофілактики в хірургії;</li> <li>розвиток трансплантології в Україні;</li> <li>розробка і впровадження малоінвазивних методів (лапароскопічних, ендоскопічних, ендоваскулярних) у лікуванні захворювань органів травлення та судин.</li> </ul>2026-05-112026-05-12YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-valerij-feodosijovych-sayenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Sayenko-Valerij-Feodosijovych-185x220.jpg;350;416,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Sayenko-Valerij-Feodosijovych-185x220.jpg;350;416,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Sayenko-Valerij-Feodosijovych-185x220.jpg;350;416,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Sayenko-Valerij-Feodosijovych-185x220.jpg;350;416ai1ec-12158@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Задорожна Вікторія Іванівна (1956)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zadorozhna-Viktoriya-Ivanivna.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12159" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zadorozhna-Viktoriya-Ivanivna-156x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="494" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zadorozhna-Viktoriya-Ivanivna-156x220.jpg 156w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zadorozhna-Viktoriya-Ivanivna-106x150.jpg 106w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zadorozhna-Viktoriya-Ivanivna-345x486.jpg 345w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zadorozhna-Viktoriya-Ivanivna-150x212.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zadorozhna-Viktoriya-Ivanivna-300x423.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zadorozhna-Viktoriya-Ivanivna-354x500.jpg 354w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zadorozhna-Viktoriya-Ivanivna.jpg 380w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Задорожна Вікторія Іванівна (1956) — визначної української науковиці в галузі епідеміології та вірусології. Вона є доктором медичних наук (з 1996 року), професором (з 2002 року) та членом-кореспондентом НАМН України (з 2017 року). Свою медичну освіту здобула в Київському медичному інституті, який закінчила у 1980 році. Майже вся її професійна діяльність пов’язана з Інститутом епідеміології та інфекційних хвороб АМН України (Київ), де вона: <ul> <li>очолювала лабораторію екології мікроорганізмів (1996–1998),</li> <li>з 1998 року керує лабораторією поліомієліту та інших ентеровірусних інфекцій.</li> </ul> Паралельно працювала доцентом кафедри мікробіології, вірусології та імунології Національного медичного університету (1999–2005). Також є заступником голови Українського наукового товариства мікробіологів, епідеміологів та паразитологів (з 2004 року). <h2>Основні наукові напрямки</h2> <h3>Наукова діяльність Вікторії Задорожної охоплює:</h3> <ul> <li>вакцинопрофілактику інфекційних захворювань</li> <li>молекулярну епідеміологію вірусів</li> <li>проблеми ерадикації поліомієліту</li> <li>механізми розвитку вакциноасоційованого поліомієліту</li> </ul> <h2>Вибрані наукові праці</h2> <h3>Серед ключових публікацій:</h3> <ul> <li>«Обнаружение вируса полиомиелита…» (1996)</li> <li>«Оценка инактивированной вакцины…» (2005)</li> <li>«Молекулярно-епідеміологічні аспекти…» (2008)</li> <li>«Імунопрофілактика в практиці сімейного лікаря» (2008)</li> <li>«Эпидемический процесс гриппа…» (2009)</li> </ul> Її внесок має особливе значення для України в контексті боротьби з поліомієлітом та розвитку сучасної системи імунопрофілактики.2026-05-162026-05-17YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-viktoriya-ivanivna-zadorozhna/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zadorozhna-Viktoriya-Ivanivna-156x220.jpg;350;494,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zadorozhna-Viktoriya-Ivanivna-156x220.jpg;350;494,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zadorozhna-Viktoriya-Ivanivna-156x220.jpg;350;494,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Zadorozhna-Viktoriya-Ivanivna-156x220.jpg;350;494ai1ec-12160@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Катоніна Світлана Петрівна (1926–2005)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Katonina-Svitlana-Petrivna.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12162" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Katonina-Svitlana-Petrivna-155x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="497" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Katonina-Svitlana-Petrivna-155x220.jpg 155w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Katonina-Svitlana-Petrivna-106x150.jpg 106w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Katonina-Svitlana-Petrivna-342x486.jpg 342w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Katonina-Svitlana-Petrivna-150x213.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Katonina-Svitlana-Petrivna-300x426.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Katonina-Svitlana-Petrivna-352x500.jpg 352w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Katonina-Svitlana-Petrivna.jpg 380w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Катоніна Світлана Петрівна (1926–2005) — відома українська лікарка, науковиця та організаторка медичної науки у сфері неонатології. Вона була доктором медичних наук (з 1987 року) та професором (з 1988 року), зробивши вагомий внесок у розвиток медичної допомоги новонародженим в Україні. <h2>Освіта і професійний шлях</h2> Закінчила Дніпропетровський медичний інститут у 1950 році. Розпочала кар’єру як практикуючий лікар. <ul> <li>Із 1956 року працювала в Київському НДІ педіатрії, акушерства та гінекології:</li> <li>з 1960 року — старший науковий співробітник</li> <li>Із 1977 року її діяльність пов’язана з Національною медичною академією післядипломної освіти (Київ), де вона:</li> <li>стала організатором і завідувачем кафедри неонатології</li> <li>з 1997 року — професор кафедри</li> </ul> Упродовж 1977–1992 років виконувала обов’язки головного неонатолога МОЗ України, формуючи державну політику в галузі допомоги новонародженим. <h2>Наукові інтереси</h2> <h3>Основні напрями досліджень Світлани Катоніної:</h3> <ul> <li>адаптація новонароджених до позаутробного життя</li> <li>перинатальні інфекції</li> <li>інтенсивна терапія новонароджених</li> <li>організація неонатологічної служби</li> <li>Її роботи сприяли вдосконаленню системи перинатальної допомоги в Україні та підвищенню виживаності немовлят.</li> </ul> <h2>Вибрані наукові праці</h2> <h3>Серед найважливіших публікацій:</h3> <ul> <li>«Особенности течения септического шока у новорожденных» (1982)</li> <li>«Анализ клинико-микробиологического наблюдения…» (1995)</li> <li>«Совершенствование перинатальной помощи» (2001)</li> <li>«Перинатальні інфекції – сучасні проблеми» (2002)</li> <li>«Ротавірусна інфекція» (2004)</li> </ul> Світлана Катоніна належить до покоління лікарів, які фактично сформували сучасну українську неонатологію. Її наукова та організаційна діяльність мала довготривалий вплив на систему охорони здоров’я матерів і дітей в Україні.2026-05-172026-05-18YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-svitlana-petrivna-katonina/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Katonina-Svitlana-Petrivna-155x220.jpg;350;497,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Katonina-Svitlana-Petrivna-155x220.jpg;350;497,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Katonina-Svitlana-Petrivna-155x220.jpg;350;497,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Katonina-Svitlana-Petrivna-155x220.jpg;350;497ai1ec-12164@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Чайка Андронік Архипович (1881–1968)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajka-Andronik-Arhypovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12165" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajka-Andronik-Arhypovych-167x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="461" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajka-Andronik-Arhypovych-167x220.jpg 167w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajka-Andronik-Arhypovych-114x150.jpg 114w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajka-Andronik-Arhypovych-369x486.jpg 369w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajka-Andronik-Arhypovych-150x198.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajka-Andronik-Arhypovych-300x395.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajka-Andronik-Arhypovych-379x500.jpg 379w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajka-Andronik-Arhypovych.jpg 409w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Чайка Андронік Архипович (1881–1968) — видатний лікар, науковець та організатор медичної служби. Він був доктором медицини (з 1914 року), професором, заслуженим діячем науки УРСР (1946) та генерал-майором медичної служби (1943). <h2>Освіта і початок кар’єри</h2> Закінчив Військово-медичну академію в Санкт-Петербурзі (1911). Розпочинав службу ще з 1902 року як медичний фельдшер у військових частинах, зокрема в Кременчуцькому лазареті. Після завершення навчання працював лікарем для удосконалення при Клінічному військовому госпіталі. <h2>Науково-педагогічна діяльність</h2> <h3>Його кар’єра тісно пов’язана з Києвом:</h3> <ul> <li>доцент з урології Київського медичного інституту (1914–1922)</li> <li>завідувач відділу урології Київського військового госпіталю (з 1918)</li> <li>професор і завідувач кафедри урології Київського інституту удосконалення лікарів (з 1929)</li> <li>завідувач кафедри урології Київського медичного інституту (1945–1961)</li> <li>головний уролог МОЗ України (з 1953)</li> </ul> <h2>Військово-медична служба</h2> <h3>Під час Другої світової війни відіграв важливу роль:</h3> <ul> <li>керував хірургічною службою евакуйованого Київського військового госпіталю (Харків, Томськ, Балашов)</li> <li>був головним хірургом евакуаційного пункту 3-го Українського фронту (1943–1944)</li> <li>після війни — головний хірург і консультант Київського окружного військового госпіталю</li> </ul> <h2>Науковий внесок</h2> <h3>Основні напрями його досліджень:</h3> <ul> <li>хвороби та травми нирок і сечовидільної системи</li> <li>патології передміхурової залози та сім’яних канатиків</li> <li>гнійна хірургія</li> <li>кишкова непрохідність, апендицит</li> <li>лікування вогнепальних поранень грудної клітки</li> </ul> Важливим досягненням стало те, що він першим у СРСР виконав промежинну простатектомію, що стало значним кроком у розвитку урологічної хірургії. Постать Андроніка Чайки є знаковою для становлення української урології та військової медицини. Його наукова і практична діяльність вплинула на розвиток хірургічної школи та підготовку лікарів упродовж кількох десятиліть.2026-05-172026-05-18YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-andronik-arhypovych-chajka/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajka-Andronik-Arhypovych-167x220.jpg;350;461,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajka-Andronik-Arhypovych-167x220.jpg;350;461,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajka-Andronik-Arhypovych-167x220.jpg;350;461,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajka-Andronik-Arhypovych-167x220.jpg;350;461ai1ec-12166@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Мілько Василь Іванович (1921-1998)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Milko-Vasyl-Ivanovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12167" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Milko-Vasyl-Ivanovych-156x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="495" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Milko-Vasyl-Ivanovych-156x220.jpg 156w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Milko-Vasyl-Ivanovych-106x150.jpg 106w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Milko-Vasyl-Ivanovych-344x486.jpg 344w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Milko-Vasyl-Ivanovych-150x212.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Milko-Vasyl-Ivanovych-300x424.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Milko-Vasyl-Ivanovych-354x500.jpg 354w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Milko-Vasyl-Ivanovych.jpg 379w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Мілько Василь Іванович (1921–1998) — відомий український вчений, педагог та організатор медичної освіти в галузі радіології. Він був доктором медичних наук (з 1971 року), професором (з 1972 року), а також учасником Другої світової війни. <h2>Освіта і професійна діяльність</h2> <h3>Закінчив Київський медичний інститут у 1953 році, з яким пов’язав усе подальше життя. У цьому закладі:</h3> <ul> <li>працював на різних науково-педагогічних посадах</li> <li>у 1966–1970 роках обіймав посаду ректора</li> <li>у 1966–1990 роках очолював кафедру медичної радіології</li> <li>у 1990–1995 роках — професор кафедри</li> <li>у 1995–1998 роках — професор-консультант</li> </ul> Його діяльність суттєво вплинула на розвиток медичної освіти та радіологічної служби в Україні. <h2>Наукові дослідження</h2> <h3>Основні напрями наукової роботи Василя Мілька:</h3> <ul> <li>вивчення впливу малих доз радіації на організм людини</li> <li>дослідження дії надлетальних доз опромінення на ссавців</li> <li>розвиток і вдосконалення радіонуклідної діагностики</li> <li>застосування рентгенологічних методів у клінічній практиці</li> </ul> Його дослідження мали особливе значення для медицини в умовах зростання використання джерел іонізуючого випромінювання. <h2>Основні праці</h2> <h3>Серед найважливіших наукових робіт:</h3> <ul> <li>«Медицинская радиология» (1960)</li> <li>«Рентгенодиагностика» (1969)</li> <li>«Рентгенология» (1983)</li> <li>«Радионуклидная диагностика…» (1991)</li> </ul> Василь Мілько належить до провідних постатей української медичної радіології ХХ століття. Його наукова спадщина та педагогічна діяльність сприяли формуванню сучасних підходів до діагностики та вивчення впливу радіації на живі організми.2026-05-182026-05-19YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-vasyl-ivanovych-milko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Milko-Vasyl-Ivanovych-156x220.jpg;350;495,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Milko-Vasyl-Ivanovych-156x220.jpg;350;495,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Milko-Vasyl-Ivanovych-156x220.jpg;350;495,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Milko-Vasyl-Ivanovych-156x220.jpg;350;495ai1ec-12168@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Ганіна Калерія Павлівна (1926–2001)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Ganina-Kaleriya-Pavlivna-160x220.jpg" width="160" height="220" /></div><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Ganina-Kaleriya-Pavlivna.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12169" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Ganina-Kaleriya-Pavlivna-160x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="481" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Ganina-Kaleriya-Pavlivna-160x220.jpg 160w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Ganina-Kaleriya-Pavlivna-109x150.jpg 109w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Ganina-Kaleriya-Pavlivna-354x486.jpg 354w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Ganina-Kaleriya-Pavlivna-150x206.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Ganina-Kaleriya-Pavlivna-300x412.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Ganina-Kaleriya-Pavlivna-364x500.jpg 364w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Ganina-Kaleriya-Pavlivna.jpg 385w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Ганіна Калерія Павлівна онколог, патоморфолог, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР, засновниця наукового напряму цитогенетичної діагностики пухлинних процесів. <strong>Основні віхи життя та діяльності</strong> <ul> <li>1926 — народилася.</li> <li>1949 — закінчила Московський медичний інститут.</li> <li>У 1949–1954 роках працювала в Рязанському медичному інституті.</li> <li>У 1955–1958 роках — співробітник Інституту експериментальної патології та терапії раку АМН СРСР (Москва).</li> <li>У 1958–1960 роках — старший науковий співробітник Київського науково-дослідного рентґено-радіологічного та онкологічного інституту (нині — Інститут онкології НАМН України).</li> <li>З 1960 року працювала в Інституті експериментальної патології, онкології і радіології НАН України (Київ): у 1964–1971 роках — завідувач лабораторії гістоцитохімії; у 1971–1992 роках — завідувач відділу цитогенетики пухлин; у 1992–1999 роках — провідний науковий співробітник; з 1999 року — почесний професор інституту. 1964 — здобула ступінь доктора медичних наук. 1966 — отримала звання професора. 1986 — удостоєна звання заслуженого діяча науки УРСР. 2001 — померла. Наукова діяльність</li> </ul> Калерія Ганіна є засновницею наукового напряму цитогенетичної діагностики передпухлинних і пухлинних процесів людини. <h2>Основні напрями досліджень:</h2> <ul> <li>зміни спадкового апарату соматичних клітин у процесі малігнізації;</li> <li>цитогенетичні особливості пухлин;</li> <li>визначення рівня анаплазії пухлин;</li> <li>цитоморфологія онкологічних процесів;</li> <li>діагностика передпухлинних станів.</li> </ul> <h2>Наукові досягнення</h2> У співавторстві з Ростислав Кавецький сформулювала положення про цитологічну реактивність організму-носія пухлини. На основі цієї концепції були розроблені комплекси діагностичних показників для онкологічних захворювань. Створила наукову школу з цитогенетики пухлин. <h2>Основні наукові праці</h2> Серед найвідоміших праць Калерії Ганіної: «Морфология и патогенез опухолей яичка» (1964); «Цитогенетическая диагностика в онкоморфологии» (1980); «Цитоморфология и цитогенетика железистой гиперплазии и рака эндометрия» (1990); «Цитологическая реактивность онкологического больного» (1995); «Кольпоцервикоскопия» (1997). Значення діяльності <h3>Калерія Павлівна Ганіна зробила вагомий внесок у:</h3> <ul> <li>розвиток онкоморфології;</li> <li>цитогенетику пухлин;</li> <li>удосконалення методів ранньої онкологічної діагностики;</li> <li>розвиток експериментальної онкології в Україні;</li> <li>підготовку наукових кадрів у галузі онкології та патоморфології.</li> </ul> Її наукові дослідження стали основою для впровадження сучасних цитогенетичних методів у діагностику онкологічних захворювань.2026-05-202026-05-21YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-kaleriya-pavlivna-ganina/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Ganina-Kaleriya-Pavlivna-109x150.jpg;109;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Ganina-Kaleriya-Pavlivna-160x220.jpg;160;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Ganina-Kaleriya-Pavlivna-354x486.jpg;354;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Ganina-Kaleriya-Pavlivna.jpg;385;529;ai1ec-12188@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Пилипчук Микола Степанович (1926-1996)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pylypchuk-Mykola-Stepanovych-165x220.jpg" width="165" height="220" /></div><a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pylypchuk-Mykola-Stepanovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12189" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pylypchuk-Mykola-Stepanovych-165x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="466" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pylypchuk-Mykola-Stepanovych-165x220.jpg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pylypchuk-Mykola-Stepanovych-113x150.jpg 113w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pylypchuk-Mykola-Stepanovych-365x486.jpg 365w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pylypchuk-Mykola-Stepanovych-150x200.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pylypchuk-Mykola-Stepanovych-300x400.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pylypchuk-Mykola-Stepanovych-375x500.jpg 375w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pylypchuk-Mykola-Stepanovych.jpg 404w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Пилипчук Микола Степанович (1926-1996) – фтизіатр, доктор медичних наук, професор, відомий учений у галузі фтизіатрії та пульмонології. <h2><strong>Основні віхи життя та діяльності</strong></h2> <ul> <li>1926 — народився.</li> <li>1952 — закінчив Київський медичний інститут. Працював у Київському медичному інституті на посадах: асистента; доцента; завідувача кафедри фтизіатрії.</li> <li>У 1960–1996 роках — завідувач кафедри фтизіатрії.</li> <li>З 1983 року кафедра діяла як кафедра фтизіатрії з курсом пульмонології.</li> <li>У 1963 році здобув ступінь доктора медичних наук.</li> <li>У 1964 році отримав звання професора.</li> <li>У 1965–1970 роках — проректор з лікувальної роботи Київського медичного інституту.</li> <li>1996 — помер.</li> </ul> <strong>Наукова діяльність</strong> Наукові праці Миколи Пилипчука були присвячені актуальним проблемам діагностики та лікування туберкульозу й захворювань органів дихання. <strong>Основні напрями наукових досліджень:</strong> <ul> <li>розробка методів діагностики захворювань легень;</li> <li>підвищення ефективності антибактеріальної терапії;</li> <li>удосконалення хірургічних методів лікування туберкульозу легень;</li> <li>дослідження функціонального стану органів дихання після операцій на легенях;</li> <li>вивчення сурфактантної системи легень;</li> <li>дослідження мукоциліарного апарату та аерогематичного бар’єра.</li> </ul> <strong>Наукові досягнення</strong> Микола Степанович Пилипчук: розробив методику внутрішньовенного введення протитуберкульозних препаратів; <ul> <li>поглибив вчення про відновлення життєво важливих функцій організму після операцій на легенях;</li> <li>створив новий напрям у вивченні та застосуванні аерозольтерапії;</li> <li>запропонував методи неспецифічної терапії туберкульозу;</li> <li>розробив способи усунення побічних реакцій на антимікобактеріальні препарати.</li> </ul> <strong>Значення діяльності</strong> Микола Степанович Пилипчук зробив вагомий внесок у: <ul> <li>розвиток української фтизіатрії та пульмонології;</li> <li>удосконалення лікування туберкульозу;</li> <li>розвиток хірургічної пульмонології;</li> <li>підготовку медичних кадрів;</li> <li>впровадження нових методів терапії захворювань органів дихання.</li> </ul> Його наукові розробки сприяли підвищенню ефективності лікування хворих на туберкульоз та розвитку сучасних підходів у пульмонології.2026-05-222026-05-23YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-mykola-stepanovych-pylypchuk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pylypchuk-Mykola-Stepanovych-113x150.jpg;113;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pylypchuk-Mykola-Stepanovych-165x220.jpg;165;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pylypchuk-Mykola-Stepanovych-365x486.jpg;365;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Pylypchuk-Mykola-Stepanovych.jpg;404;538;ai1ec-12198@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Троїцький Іван Віссаріонович (1856-1923)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Troyitskyj-Ivan-Vassirionovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12199" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Troyitskyj-Ivan-Vassirionovych-177x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="435" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Troyitskyj-Ivan-Vassirionovych-177x220.jpg 177w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Troyitskyj-Ivan-Vassirionovych-121x150.jpg 121w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Troyitskyj-Ivan-Vassirionovych-391x486.jpg 391w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Troyitskyj-Ivan-Vassirionovych-150x186.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Troyitskyj-Ivan-Vassirionovych-300x373.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Troyitskyj-Ivan-Vassirionovych.jpg 403w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Троїцький Іван Віссаріонович (1856-1923) педіатр, доктор медицини, професор, один із засновників вітчизняної педіатричної школи та організатор системи дитячої медичної допомоги. <h2><strong>Основні віхи життя та діяльності</strong></h2> <ul> <li>1856 — народився.</li> <li>1878 — закінчив медичний факультет Університету святого Володимира.</li> <li>1883 — здобув ступінь доктора медицини.</li> <li>У 1885–1890 роках працював ординатором «Києво-кирилівських богоугодних закладів» та лікарем Подільського денного притулку.</li> <li>З 1886 року — приват-доцент Університету святого Володимира, де читав курс лекцій з педіатрії та проводив практичні заняття для студентів без оплати праці.</li> <li>1891 — заснував у Києві благодійне Товариство надання допомоги хворим дітям.</li> <li>У 1896–1903 роках керував облаштуванням і був директором літніх дитячих санаторіїв у Києві.</li> <li>У 1902–1919 роках — професор, завідувач кафедри педіатрії Харківського університету.</li> <li>У 1919–1923 роках — керівник організованої ним кафедри педіатрії Катеринославського університету.</li> </ul> Ініціював будівництво в Харкові першої дитячої університетської клініки, створення лабораторій та діагностичних кабінетів. Запровадив навчання студентів не лише в амбулаторних умовах, а й безпосередньо біля ліжка хворого. <h2><strong>За його ініціативи створено:</strong></h2> <ul> <li>товариства дитячих лікарів у Києві (1900) та Харкові (1912);</li> <li>відділ Союзу боротьби з дитячою смертністю в Харкові (1906).</li> </ul> Організував у Києві та Харкові кабінети безкоштовної видачі знезараженого коров’ячого молока «Крапля молока», які працювали за принципом: «Імущим — за гроші, бідним — безкоштовно». <ul> <li>1923 — помер.</li> </ul> <h2><strong>Наукова діяльність</strong></h2> Наукові дослідження Івана Троїцького були присвячені актуальним проблемам дитячої медицини та профілактики захворювань. Основні напрями наукової роботи: фармакологія; антенатальна профілактика; гігієна дітей; етіологія дитячих інфекційних захворювань; патогенез дитячих інфекцій. Значення діяльності <h3>Іван Віссаріонович Троїцький зробив вагомий внесок у:</h3> <ul> <li>розвиток педіатрії в Україні;</li> <li>організацію дитячої медичної допомоги;</li> <li>створення системи профілактики дитячих захворювань;</li> <li>розвиток клінічного навчання студентів-медиків;</li> <li>боротьбу з дитячою смертністю.</li> </ul> Його діяльність поєднувала наукову, педагогічну та благодійну роботу, спрямовану на покращення здоров’я дітей та розвиток дитячої медицини.2026-05-232026-05-24YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-ivan-vissarionovych-troyitskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Troyitskyj-Ivan-Vassirionovych-177x220.jpg;350;435,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Troyitskyj-Ivan-Vassirionovych-177x220.jpg;350;435,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Troyitskyj-Ivan-Vassirionovych-177x220.jpg;350;435,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Troyitskyj-Ivan-Vassirionovych-177x220.jpg;350;435ai1ec-12190@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Орлов Володимир Дмитрович (1856-1915)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Orlov-Volodymyr-Dmytrovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12191" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Orlov-Volodymyr-Dmytrovych-165x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="468" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Orlov-Volodymyr-Dmytrovych-165x220.jpg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Orlov-Volodymyr-Dmytrovych-112x150.jpg 112w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Orlov-Volodymyr-Dmytrovych-364x486.jpg 364w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Orlov-Volodymyr-Dmytrovych-150x200.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Orlov-Volodymyr-Dmytrovych-300x401.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Orlov-Volodymyr-Dmytrovych-374x500.jpg 374w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Orlov-Volodymyr-Dmytrovych.jpg 402w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Володимир Дмитрович Орлов (1856-1915) – гігієніст, доктор медицини, заслужений ординарний професор, один із провідних фахівців у галузі гігієни та громадської медицини кінця ХІХ — початку ХХ століття. <strong>Основні віхи життя та діяльності</strong> <ul> <li>1856 — народився.</li> <li>1878 — закінчив медичний факультет Казанського університету.</li> <li>З 1878 року — понадштатний асистент гігієнічного кабінету Казанського університету.</li> <li>1886 — здобув ступінь доктора медицини.</li> <li>У 1894–1895 роках удосконалював знання з гігієни в Харківському університеті під керівництвом професора О. І. Якобі.</li> <li>У квітні 1895 року призначений понадштатним лаборантом гігієнічного кабінету Казанського університету.</li> <li>У жовтні 1895 року став приват-доцентом кафедри гігієни Казанського університету.</li> <li>У 1893–1914 роках — завідувач кафедри гігієни, медичної поліції, медичної географії та статистики Університету святого Володимира.</li> <li>1894 — організував лабораторні заняття для студентів.</li> <li>1903 — запровадив доцентський курс з епідеміології, медичної статистики та суспільної медицини.</li> <li>Неодноразово проходив стажування з хімії та бактеріології у закордонних університетах.</li> <li>Мав звання заслуженого ординарного професора.</li> <li>1915 — помер.</li> </ul> <strong>Наукова діяльність</strong> Наукові дослідження Володимира Орлова охоплювали широкий спектр питань громадської гігієни та санітарії. <strong>Ранні наукові праці:</strong> <ul> <li>дослідження нічліжних притулків міста Казані;</li> <li>вивчення проблеми так званого «голодного хліба».</li> </ul> <strong>Київський період діяльності:</strong> <ul> <li>проблеми гігієни води;</li> <li>питання водопостачання;</li> <li>санітарно-епідеміологічні аспекти громадського здоров’я.</li> </ul> <strong>Значення діяльності</strong> <strong>Володимир Дмитрович Орлов зробив вагомий внесок у розвиток:</strong> <ul> <li>університетської медичної освіти;</li> <li>гігієнічної науки;</li> <li>епідеміології;</li> <li>медичної статистики;</li> <li>громадської медицини в Україні та тогочасній Російській імперії.</li> </ul> Його діяльність сприяла впровадженню практичної підготовки студентів-медиків і розвитку наукових підходів до питань санітарії та охорони здоров’я населення.2026-05-262026-05-27YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-volodymyr-dmytrovych-orlov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Orlov-Volodymyr-Dmytrovych-165x220.jpg;350;468,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Orlov-Volodymyr-Dmytrovych-165x220.jpg;350;468,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Orlov-Volodymyr-Dmytrovych-165x220.jpg;350;468,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Orlov-Volodymyr-Dmytrovych-165x220.jpg;350;468ai1ec-12195@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Дольницький Олег Володимирович (1926–2013)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dolynskyj-Oleg-Volodymyrovych-159x220.jpg" width="159" height="220" /></div><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12196" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dolynskyj-Oleg-Volodymyrovych-159x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="484" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dolynskyj-Oleg-Volodymyrovych-159x220.jpg 159w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dolynskyj-Oleg-Volodymyrovych-108x150.jpg 108w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dolynskyj-Oleg-Volodymyrovych-351x486.jpg 351w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dolynskyj-Oleg-Volodymyrovych-150x208.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dolynskyj-Oleg-Volodymyrovych-300x415.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dolynskyj-Oleg-Volodymyrovych-361x500.jpg 361w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dolynskyj-Oleg-Volodymyrovych.jpg 383w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" />Дольницький Олег Володимирович (1926–2013) — український хірург, ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1968), професор (1976), один із провідних фахівців у галузі дитячої хірургії, ортопедії та травматології. Народився у 1926 році. У 1952 році закінчив Чернівецький медичний інститут. Професійну діяльність розпочав в Українському науково-дослідному інституті ортопедії, де працював упродовж 1952–1957 років. Із 1958 року його науково-педагогічна діяльність була пов’язана з Національним медичним університетом, а з 1976 року він обіймав посаду професора кафедри хірургії дитячого віку. У 1964 році Олег Дольницький заснував клініку дитячої ортопедії та травматології в одній з дитячих лікарень Києва і впродовж багатьох років очолював її, зробивши клініку провідним центром лікування дітей із захворюваннями та травмами опорно-рухового апарату. Основні наукові дослідження вченого були присвячені проблемам мікрохірургії дитячого віку, реконструктивної хірургії вроджених вад розвитку грудної клітки та опорно-рухового апарату, лікуванню наслідків травм, а також хірургії кисті у дітей. Значним досягненням стало те, що він одним із перших застосував мікрохірургічну операцію на плечовому сплетенні у новонароджених із пологовими паралічами верхньої кінцівки. Олег Володимирович залишив вагомий науковий доробок, який став важливим внеском у розвиток дитячої хірургії та травматології. Серед його найвідоміших праць: «Послеожоговые деформации у детей и их хирургическое лечение» (1971); «Травматические деформации кисти у детей» (1977); «Врожденные деформации грудной клетки у детей» (1978); «Атлас хирургической патологии у детей» (1981); «Лечение родового паралича верхних конечностей» (1985); «Атлас микрохирургических операций на периферических нервах» (1991); «Дитяча травматологія» (2006). Наукова, педагогічна та лікувальна діяльність Олега Володимировича Дольницького сприяла розвитку вітчизняної дитячої ортопедії, травматології та мікрохірургії, а його наукові праці й досвід стали підґрунтям для підготовки нових поколінь лікарів.2026-06-052026-06-06YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleg-volodymyrovych-dolnytskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dolynskyj-Oleg-Volodymyrovych-108x150.jpg;108;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dolynskyj-Oleg-Volodymyrovych-159x220.jpg;159;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dolynskyj-Oleg-Volodymyrovych-351x486.jpg;351;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dolynskyj-Oleg-Volodymyrovych.jpg;383;530;ai1ec-12200@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Баб’юк Ігор Олексійович (1961–2019)

<img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12201" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Babyuk-Igor-Oleksijovych-165x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="466" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Babyuk-Igor-Oleksijovych-165x220.jpg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Babyuk-Igor-Oleksijovych-113x150.jpg 113w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Babyuk-Igor-Oleksijovych-365x486.jpg 365w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Babyuk-Igor-Oleksijovych-150x200.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Babyuk-Igor-Oleksijovych-300x400.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Babyuk-Igor-Oleksijovych-375x500.jpg 375w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Babyuk-Igor-Oleksijovych.jpg 397w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" />Баб’юк Ігор Олексійович (1961–2019) — український сексопатолог, андролог, доктор медичних наук (1996), професор (2002), відомий фахівець у галузі сексології, репродуктивної медицини, психотерапії та медичної психології. Народився у 1961 році. У 1984 році закінчив Донецький медичний інститут, після чого працював лікарем. У 1993 році заснував Центр планування сім’ї та репродукції людини, який очолював упродовж багатьох років. Його діяльність була спрямована на розвиток сучасних підходів до збереження репродуктивного здоров’я та планування сім’ї. З 1997 року обіймав посаду головного дитячого та підліткового сексопатолога Донецького обласного управління охорони здоров’я. Водночас займався науково-педагогічною роботою в Донецькому медичному університеті. З 2000 року очолював кафедру психіатрії, психотерапії, медичної психології та наркології з курсом сексології факультету післядипломної освіти. У 1999 році брав активну участь в організації відділу відновлення репродуктивної функції людини Інституту невідкладної та відновної хірургії АМН України в Донецьку, що стало важливим кроком у розвитку репродуктивної медицини в Україні. Наукові інтереси Ігоря Баб’юка охоплювали широкий спектр медичних і психологічних дисциплін: сексопатологію, психологію, психотерапію, наркологію, андрологію, венерологію, гінекологію та медичну кібернетику. Його дослідження були присвячені проблемам сексуального здоров’я, психічних і соматичних розладів, репродуктивної функції людини, профілактиці залежностей та питанням медичної реабілітації. <h3>Вагомим є і його науковий доробок. Серед найвідоміших праць ученого:</h3> «Психические и соматические расстройства в нарушении сексуального здоровья» (2002); «Медична психологія» (2003); «Психотерапия и медпсихология в реабилитации женщин» (2003); «Современная контрацепция» (2004); «Алкогольная и наркотическая зависимость у подростков» (2004); «Криминальная сексология» (2004). Наукова, організаційна та педагогічна діяльність Ігоря Олексійовича Баб’юка зробила вагомий внесок у розвиток української сексології, андрології, психотерапії та репродуктивної медицини. Його наукові праці й професійний досвід сприяли підготовці фахівців та вдосконаленню медичної допомоги у сфері сексуального і репродуктивного здоров’я.2026-06-072026-06-08YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-igor-oleksijovych-bab-yuk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Babyuk-Igor-Oleksijovych-165x220.jpg;350;466,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Babyuk-Igor-Oleksijovych-165x220.jpg;350;466,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Babyuk-Igor-Oleksijovych-165x220.jpg;350;466,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Babyuk-Igor-Oleksijovych-165x220.jpg;350;466ai1ec-12202@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

М’ясоєдов Дмитро Володимирович (1931–2020)

<img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-12203 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Myasoyedov-Dmytro-Volodymyrovych-158x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="487" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Myasoyedov-Dmytro-Volodymyrovych-158x220.jpg 158w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Myasoyedov-Dmytro-Volodymyrovych-108x150.jpg 108w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Myasoyedov-Dmytro-Volodymyrovych-349x486.jpg 349w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Myasoyedov-Dmytro-Volodymyrovych-150x209.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Myasoyedov-Dmytro-Volodymyrovych-300x417.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Myasoyedov-Dmytro-Volodymyrovych-359x500.jpg 359w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Myasoyedov-Dmytro-Volodymyrovych.jpg 383w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" />Дмитро Володимирович М’ясоєдов (1931–2020) — український онколог, доктор медичних наук (1985), професор (1988), заслужений діяч науки і техніки України (2006), відомий учений і педагог у галузі клінічної онкології. Народився у 1931 році. У 1955 році закінчив Кишинівський медичний інститут. Після завершення навчання працював лікарем, набуваючи практичного досвіду в медичній сфері. Із 1961 року його професійна діяльність була пов’язана з Київською медичною академією післядипломної освіти. Упродовж 1974–1991 років обіймав посаду проректора з навчально-методичної роботи, зробивши значний внесок у вдосконалення системи післядипломної підготовки медичних кадрів. Водночас у 1984–2008 роках очолював кафедру онкології, а з 2008 року працював професором цієї кафедри. Основним напрямом наукових досліджень Дмитра М’ясоєдова було вдосконалення методів хірургічного та комбінованого лікування злоякісних новоутворень шлунково-кишкового тракту. Значну увагу вчений приділяв впровадженню кріохірургічних технологій у практику онкології, що сприяло підвищенню ефективності лікування онкологічних хворих. Наукова діяльність ученого охоплювала також питання діагностики злоякісних пухлин, лікування раку товстої кишки, раку молочної залози та шлунка, а також удосконалення комплексної терапії онкологічних захворювань. <h3>Серед найважливіших наукових праць Дмитра Володимировича М’ясоєдова:</h3> «Иммуногистохимические методы в диагностике злокачественных опухолей» (1991); «Сучасна діагностика та лікування хворих на рак ободової кишки» (2004); «Справочник по онкологии» (2008); «О показаниях к выполнению подкожной мастэктомии с одномоментным эндопротезированием у больных раком молочной железы» (2011); «Застосування інгібіторів системи гемостазу з метою підвищення безпосередніх та віддалених результатів радикального лікування хворих на рак шлунка та ободової кишки» (2015). Багаторічна наукова, педагогічна та організаційна діяльність Дмитра Володимировича М’ясоєдова сприяла розвитку вітчизняної онкології та медичної освіти. Його наукові дослідження, практичні розробки та навчальні праці стали вагомим внеском у вдосконалення діагностики й лікування онкологічних захворювань та підготовку висококваліфікованих медичних фахівців.2026-06-112026-06-12YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-dmytro-volodymyrovych-m-yasoyedov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Myasoyedov-Dmytro-Volodymyrovych-158x220.jpg;350;487,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Myasoyedov-Dmytro-Volodymyrovych-158x220.jpg;350;487,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Myasoyedov-Dmytro-Volodymyrovych-158x220.jpg;350;487,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Myasoyedov-Dmytro-Volodymyrovych-158x220.jpg;350;487ai1ec-12204@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Гула Надія Максимівна (1936)

<img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12205" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Gula-Nadiya-Maksymivna-157x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="492" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Gula-Nadiya-Maksymivna-157x220.jpg 157w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Gula-Nadiya-Maksymivna-107x150.jpg 107w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Gula-Nadiya-Maksymivna-346x486.jpg 346w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Gula-Nadiya-Maksymivna-150x211.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Gula-Nadiya-Maksymivna-300x421.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Gula-Nadiya-Maksymivna-356x500.jpg 356w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Gula-Nadiya-Maksymivna.jpg 383w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" />Надія Максимівна Гула (1936) — українська біохімік, доктор біологічних наук (1977), професор (2002), член-кореспондент Національної академії наук України (1991) та Академії медичних наук України (1993), відома дослідниця у галузі біохімії ліпідів, біологічно активних сполук і клітинних мембран. Народилася у 1936 році. У 1959 році закінчила Київський медичний інститут. Упродовж 1962–1965 років працювала в цьому закладі. У 1965–1975 роках була старшим науковим співробітником Київського науково-дослідного інституту ендокринології та обміну речовин. Від 1975 року її наукова діяльність пов’язана з Інститутом біохімії НАН України, де з 1992 року вона очолювала відділ біохімії ліпідів. Основні наукові дослідження Надії Гулої присвячені вивченню біологічно активних сполук, вітамінів, гормонів, біоактивних метаболітів та мембранних ліпідів. Значний внесок учена зробила у дослідження механізмів регуляції клітинного метаболізму та функціонування біологічних мембран. У результаті наукових досліджень було отримано нові дані щодо механізмів дії інсуліну та гідрокортизону на обмін вуглеводів у пентозофосфатному шляху як у нормі, так і за патологічних станів. Вагомим науковим досягненням стало відкриття та ідентифікація в клітинах нейробластоми N-ацилетаноламінів — нового класу біологічно активних сполук. Учена дослідила їхню роль у регуляції іон-транспортних систем клітини та вперше описала їхній мембранопротекторний ефект. Надія Максимівна також здійснила фундаментальні дослідження у сфері репродуктивної біології. Вона встановила залежність фертильної здатності сперматозоїдів від особливостей їхнього ліпідного складу та визначила роль фосфоліпідів у розвитку окремих форм чоловічої неплідності. <h3>Серед найважливіших наукових праць дослідниці:</h3> «Фосфоліпіди сперматозоїдів людини та їх роль у забезпеченні фертильної спроможності» (1993); «Довголанцюгові N-ацилетаноламіни як новий клас біологічно активних регуляторів» (1995); «Effect of dopamine and long-chain N-acylethanolamines on steroidogenesis in rat adrenal gland in vitro» (1998); «Біологічна активність та сигнальні ефекти N-ацилетаноламінів» (2002). Багаторічна наукова діяльність Надії Максимівни Гулої збагатила українську та світову біохімічну науку новими знаннями про механізми клітинної регуляції, функціонування мембранних ліпідів і біологічно активних метаболітів. Її дослідження стали вагомим внеском у розвиток біохімії, ендокринології та репродуктивної медицини, а наукові праці й сьогодні залишаються актуальними для фахівців різних галузей біомедичних наук.2026-06-122026-06-13YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-nadiya-maksymivna-gula/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Gula-Nadiya-Maksymivna-157x220.jpg;350;492,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Gula-Nadiya-Maksymivna-157x220.jpg;350;492,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Gula-Nadiya-Maksymivna-157x220.jpg;350;492,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Gula-Nadiya-Maksymivna-157x220.jpg;350;492ai1ec-12206@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Стаднюк Леонід Антонович (1951-2021)

<img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-12207 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Stadnyuk-Leonid-Antonovych-175x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="441" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Stadnyuk-Leonid-Antonovych-175x220.jpg 175w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Stadnyuk-Leonid-Antonovych-119x150.jpg 119w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Stadnyuk-Leonid-Antonovych-386x486.jpg 386w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Stadnyuk-Leonid-Antonovych-150x189.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Stadnyuk-Leonid-Antonovych-300x378.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Stadnyuk-Leonid-Antonovych-397x500.jpg 397w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Stadnyuk-Leonid-Antonovych.jpg 401w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" />Стаднюк Леонід Антонович (1951-2021) — український терапевт, кардіолог, доктор медичних наук (1991), професор, відомий учений у галузі кардіології, функціональної діагностики та геріатрії. Народився у 1951 році. У 1974 році закінчив Київський медичний інститут імені О. О. Богомольця. Після завершення навчання присвятив свою професійну діяльність розвитку кардіології та підготовці медичних кадрів. Упродовж 1977–1992 років працював науковим співробітником Київського науково-дослідного інституту кардіології імені М. Д. Стражеска, де займався науковими дослідженнями у сфері серцево-судинних захворювань і сучасних методів їх діагностики. З 1992 до 2002 року обіймав посаду професора кафедри кардіології та функціональної діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика. Від 2002 року очолював кафедру терапії та геріатрії цього закладу, сприяючи розвитку післядипломної освіти лікарів і впровадженню сучасних підходів до лікування пацієнтів похилого віку. У 2005–2016 роках був директором Державного навчально-методичного геріатричного центру, де координував наукову, методичну та освітню діяльність у сфері геріатричної допомоги. Основні напрями наукових досліджень Леоніда Стаднюка пов’язані з кардіологією та ехокардіографією. Його наукові праці присвячені питанням діагностики, профілактики та лікування серцево-судинних захворювань, а також удосконаленню методів функціонального обстеження пацієнтів. Значну увагу вчений приділяв розвитку ехокардіографії як одного з найважливіших неінвазивних методів дослідження серця. Вагомою є також його діяльність у сфері геріатрії — науки про здоров’я людей похилого віку. Під його керівництвом здійснювалися наукові дослідження та освітні програми, спрямовані на підвищення якості медичної допомоги літнім пацієнтам та вдосконалення підготовки лікарів-геріатрів. Науково-педагогічна та організаційна діяльність Леоніда Антоновича Стаднюка зробила вагомий внесок у розвиток української кардіології, функціональної діагностики та геріатричної медицини. Його професійний досвід, наукові дослідження та педагогічна праця сприяли підготовці висококваліфікованих фахівців і впровадженню сучасних методів діагностики та лікування серцево-судинних захворювань.2026-06-142026-06-15YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-leonid-antonovych-stadnyuk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Stadnyuk-Leonid-Antonovych-175x220.jpg;350;441,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Stadnyuk-Leonid-Antonovych-175x220.jpg;350;441,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Stadnyuk-Leonid-Antonovych-175x220.jpg;350;441,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Stadnyuk-Leonid-Antonovych-175x220.jpg;350;441ai1ec-12208@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Мітін Юрій Володимирович (1941–2020)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Mitin-YUrij-Volodymyrovych-155x220.jpg" width="155" height="220" /></div><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12209" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Mitin-YUrij-Volodymyrovych-155x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="497" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Mitin-YUrij-Volodymyrovych-155x220.jpg 155w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Mitin-YUrij-Volodymyrovych-106x150.jpg 106w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Mitin-YUrij-Volodymyrovych-343x486.jpg 343w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Mitin-YUrij-Volodymyrovych-150x213.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Mitin-YUrij-Volodymyrovych-300x426.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Mitin-YUrij-Volodymyrovych-352x500.jpg 352w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Mitin-YUrij-Volodymyrovych.jpg 382w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" />Юрій Володимирович Мітін (1941–2020) – видатний український оториноларинголог, доктор медичних наук (1982), професор (1984), заслужений діяч науки і техніки України (2002). Народився у 1941 році. У 1964 році закінчив Куйбишевський медичний інститут (нині – Самарський державний медичний університет, РФ). Після завершення навчання працював у цьому закладі, пройшовши шлях від асистента до професора кафедри оториноларингології. З 1985 року професійна діяльність ученого була пов’язана з Києвом: до 2014 року він очолював кафедру оториноларингології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Наукові дослідження Ю. В. Мітіна охоплювали широкий спектр актуальних проблем оториноларингології: професійну патологію верхніх дихальних шляхів, стенози гортані та трахеї у дітей, ото- і риногенні внутрішньочерепні ускладнення, нейросенсорну приглухуватість, а також питання надання ургентної ЛОР-допомоги. Учений зробив вагомий внесок у розвиток вітчизняної оториноларингології. Він одним із перших запровадив метод дихальної трахеобронхоскопії для видалення сторонніх тіл із дихальних шляхів та впровадив використання загального знеболення під час оперативних втручань на лімфоїдному глотковому кільці у дітей. <h3><strong>Юрій Володимирович є автором численних наукових праць, монографій і навчальних посібників, серед яких:</strong></h3> <ul> <li>«Профессиональная патология верхних дыхательных путей в химической промышленности» (1976);</li> <li>«Острый ларинготрахеит у детей» (1986);</li> <li>«Неионизирующие методы лучевой диагностики заболеваний околоносовых пазух» (1994);</li> <li>«Дифференциальный диагноз по клиническим симптомам в оториноларингологии» (2005);</li> <li>«Невідкладна медична допомога» (2006);</li> <li>«Хвороби вуха, горла, носа» (2010);</li> <li>«Оториноларингологія» (2010, 2011).</li> </ul> Наукова, педагогічна та практична діяльність Юрія Володимировича Мітіна сприяла розвитку української школи оториноларингології та підготовці кількох поколінь лікарів-фахівців.2026-06-152026-06-16YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yurij-volodymyrovych-mitin/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Mitin-YUrij-Volodymyrovych-106x150.jpg;106;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Mitin-YUrij-Volodymyrovych-155x220.jpg;155;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Mitin-YUrij-Volodymyrovych-343x486.jpg;343;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Mitin-YUrij-Volodymyrovych.jpg;382;542;ai1ec-12213@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Танасієнко Іван Денисович (1926–1998)

<img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12214" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tanasiyenko-Ivan-Denysovych-174x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="441" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tanasiyenko-Ivan-Denysovych-174x220.jpg 174w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tanasiyenko-Ivan-Denysovych-119x150.jpg 119w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tanasiyenko-Ivan-Denysovych-385x486.jpg 385w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tanasiyenko-Ivan-Denysovych-150x189.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tanasiyenko-Ivan-Denysovych-300x378.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tanasiyenko-Ivan-Denysovych-396x500.jpg 396w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tanasiyenko-Ivan-Denysovych.jpg 398w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" />Іван Денисович Танасієнко (1926–1998) – відомий український хірург, доктор медичних наук (1971), професор (1973), заслужений діяч науки УРСР. Народився у 1926 році. У 1951 році закінчив Вінницький медичний інститут. Професійну діяльність розпочав у галузі клінічної хірургії. Упродовж 1954–1964 років працював молодшим науковим співробітником відділу клінічної хірургії Українського науково-дослідного інституту клінічної медицини імені М. Д. Стражеска. Подальша науково-педагогічна діяльність Івана Денисовича була пов’язана з Київським медичним інститутом, де він працював доцентом (1964–1973), професором кафедри госпітальної хірургії (1973–1974), а з 1974 до 1994 року очолював кафедру хірургічних хвороб санітарно-гігієнічного факультету та військово-польової хірургії. У 1972–1976 роках обіймав посаду декана лікувального факультету. Наукові дослідження І. Д. Танасієнка були присвячені актуальним проблемам хірургії, зокрема захворюванням позапечінкових жовчовивідних шляхів, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, мітральному стенозу, патології щитоподібної залози. Значну увагу вчений приділяв удосконаленню хірургічних методів лікування та впровадженню нових оперативних технологій у клінічну практику. Іван Денисович розробив і впровадив низку оригінальних оперативних методик, які сприяли підвищенню ефективності хірургічного лікування та стали важливим внеском у розвиток української хірургічної школи. Наукова, педагогічна та практична діяльність Івана Денисовича Танасієнка залишила помітний слід в історії вітчизняної медицини. Він підготував численних учнів і послідовників, зробивши вагомий внесок у розвиток медичної науки та хірургічної освіти в Україні.2026-06-162026-06-17YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-ivan-denysovych-tanasiyenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tanasiyenko-Ivan-Denysovych-174x220.jpg;350;441,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tanasiyenko-Ivan-Denysovych-174x220.jpg;350;441,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tanasiyenko-Ivan-Denysovych-174x220.jpg;350;441,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Tanasiyenko-Ivan-Denysovych-174x220.jpg;350;441ai1ec-12215@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Журило Олександр Анатолійович (1956)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/ZHurylo-Oleksandr-Anatolijovych-155x220.jpg" width="155" height="220" /></div><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12216" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/ZHurylo-Oleksandr-Anatolijovych-155x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="498" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/ZHurylo-Oleksandr-Anatolijovych-155x220.jpg 155w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/ZHurylo-Oleksandr-Anatolijovych-105x150.jpg 105w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/ZHurylo-Oleksandr-Anatolijovych-341x486.jpg 341w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/ZHurylo-Oleksandr-Anatolijovych-150x214.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/ZHurylo-Oleksandr-Anatolijovych-300x427.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/ZHurylo-Oleksandr-Anatolijovych-351x500.jpg 351w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/ZHurylo-Oleksandr-Anatolijovych.jpg 380w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" />Олександр Анатолійович Журило (1956) – український мікробіолог, доктор медичних наук (1998), фахівець у галузі медичної мікробіології, фтизіатрії та лабораторної діагностики інфекційних захворювань. Народився у 1956 році. У 1979 році закінчив Дніпропетровський медичний інститут. Після завершення навчання пов’язав свою професійну діяльність із науково-педагогічною роботою. З 1982 року працював у Дніпропетровському медичному інституті, де пройшов шлях від молодого науковця до доцента. У 1995–1996 роках обіймав посаду доцента цього закладу. У 1996–1997 роках працював доцентом Київської медичної академії післядипломної освіти. Від 1997 року очолював лабораторію мікробіології Інституту фтизіатрії і пульмонології АМН України в Києві, де здійснював наукові дослідження, спрямовані на вдосконалення методів діагностики та лікування інфекційних захворювань. Основні напрями наукової діяльності О. А. Журила охоплювали проблеми внутрішньолікарняних інфекцій, дисбактеріозів кишечника, розроблення препаратів-еубіотиків, вивчення біологічних властивостей збудника туберкульозу, оцінку хіміотерапевтичної активності протитуберкульозних препаратів, а також удосконалення методів індикації та ідентифікації пневмококів і гемофільної палички. Вагоме місце у науковому доробку вченого займають дослідження, присвячені проблемі мультирезистентного туберкульозу та підвищенню ефективності мікробіологічної діагностики туберкульозної інфекції. <h3>Серед найважливіших наукових праць Олександра Анатолійовича:</h3> «Новые селективные агенты для выделения синегнойной палочки» (1991); «Мікробіологічна діагностика туберкульозу в сучасних умовах» (2000); «Ситуація з мультирезистентного та полірезистентного туберкульозу в м. Києві» (2002); «Клинико-бактериологическая диагностика туберкулезных плевритов» (2004); «Современные возможности выявления микобактерий туберкулеза у пациентов с туберкулезным плевритом» (2005). Наукова діяльність Олександра Анатолійовича Журила сприяла розвитку вітчизняної медичної мікробіології, удосконаленню лабораторної діагностики туберкульозу та боротьбі з поширенням резистентних форм інфекційних захворювань.2026-06-172026-06-18YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksandr-anatolijovych-zhurylo/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/ZHurylo-Oleksandr-Anatolijovych-105x150.jpg;105;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/ZHurylo-Oleksandr-Anatolijovych-155x220.jpg;155;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/ZHurylo-Oleksandr-Anatolijovych-341x486.jpg;341;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/ZHurylo-Oleksandr-Anatolijovych.jpg;380;541;ai1ec-12217@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Дзюблик Олександр Ярославович (1951)

<img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-12218 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dzyublyk-Oleksandr-YAroslavovych-161x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="478" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dzyublyk-Oleksandr-YAroslavovych-161x220.jpg 161w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dzyublyk-Oleksandr-YAroslavovych-110x150.jpg 110w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dzyublyk-Oleksandr-YAroslavovych-356x486.jpg 356w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dzyublyk-Oleksandr-YAroslavovych-150x205.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dzyublyk-Oleksandr-YAroslavovych-300x410.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dzyublyk-Oleksandr-YAroslavovych-366x500.jpg 366w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dzyublyk-Oleksandr-YAroslavovych.jpg 378w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" />Олександр Ярославович Дзюблик (1951) – український пульмонолог, доктор медичних наук (1990), професор (1996), заслужений лікар України (2009), відомий фахівець у галузі діагностики та лікування неспецифічних захворювань легень. Народився у 1951 році. У 1974 році закінчив Київський медичний інститут. Відтоді його професійна діяльність нерозривно пов’язана з Інститутом фтизіатрії і пульмонології Академії медичних наук України в Києві. Упродовж 1981–1991 років обіймав посаду вченого секретаря інституту, а з 1991 року очолює відділення технологій лікування неспецифічних захворювань легень. Наукова діяльність Олександра Ярославовича присвячена розробленню та вдосконаленню немедикаментозних методів лікування захворювань органів дихання, а також вивченню ефективності застосування антибактеріальної хіміотерапії при неспецифічних захворюваннях легень. Значну увагу вчений приділяє питанням оптимізації лікувальних технологій, підвищенню ефективності антибактеріальної терапії та впровадженню сучасних підходів до лікування пульмонологічних хворих. Вагоме місце у його наукових дослідженнях займають проблеми хронічних обструктивних захворювань легень, бронхоектатичної хвороби, пневмоній, а також фармакоекономічні аспекти застосування антибактеріальних препаратів у клінічній практиці. Серед найважливіших наукових праць Олександра Ярославовича: «Бронхоэктатическая болезнь» (1983); «Оптимизация эффективности комплексного лечения больных хроническим обструктивным бронхитом внутрисосудистым лазерным облучением крови» (1992); «Фармакоэкономические аспекты оптимизации антибиотикотерапии больных с пневмонией» (1994); «Сумамед в клинической практике» (1998); «Pharmacoeconomic aspects of antibacterial therapy with azithromycin of community-acquired pneumonia in servicemen» (2003). Наукова, лікувальна та педагогічна діяльність Олександра Ярославовича Дзюблика зробила вагомий внесок у розвиток української пульмонології, удосконалення методів лікування захворювань органів дихання та підготовку висококваліфікованих медичних кадрів.2026-06-182026-06-19YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksandr-yaroslavovych-dzyublyk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dzyublyk-Oleksandr-YAroslavovych-161x220.jpg;350;478,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dzyublyk-Oleksandr-YAroslavovych-161x220.jpg;350;478,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dzyublyk-Oleksandr-YAroslavovych-161x220.jpg;350;478,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Dzyublyk-Oleksandr-YAroslavovych-161x220.jpg;350;478ai1ec-12219@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Пучківський Олександр Митрофанович (1881–1942)

<img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12220" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Puchkivskyj-Oleksandr-Mytrofanovych-177x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="436" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Puchkivskyj-Oleksandr-Mytrofanovych-177x220.jpg 177w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Puchkivskyj-Oleksandr-Mytrofanovych-121x150.jpg 121w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Puchkivskyj-Oleksandr-Mytrofanovych-391x486.jpg 391w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Puchkivskyj-Oleksandr-Mytrofanovych-150x187.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Puchkivskyj-Oleksandr-Mytrofanovych-300x373.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Puchkivskyj-Oleksandr-Mytrofanovych-402x500.jpg 402w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Puchkivskyj-Oleksandr-Mytrofanovych.jpg 409w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" />Олександр Митрофанович Пучківський (1881–1942) – видатний український оториноларинголог, доктор медицини (1913), один із засновників вітчизняної школи оториноларингології, педагог, організатор медичної науки та охорони здоров’я. Народився у 1881 році. У 1905 році закінчив Військово-медичну академію. Після завершення навчання працював у вушному відділенні Московського військового госпіталю. Упродовж 1907–1911 років очолював ЛОР-відділення військових госпіталів у Харкові та Владикавказі. З 1911 року продовжив наукову й педагогічну діяльність у Військово-медичній академії в Санкт-Петербурзі. Під час Першої світової війни, у 1914–1918 роках, служив лікарем тилового та головного евакуаційних пунктів на Румунському фронті. У 1918 році був призначений головним лікарем Одеського військового госпіталю та асистентом Жіночих медичних курсів. Вагомий внесок учений зробив у розвиток медичної освіти в Україні. У 1920 році він організував кафедру оториноларингології в Одеському медичному інституті та очолював її до 1921 року. Згодом став організатором і першим завідувачем кафедри хвороб вуха, горла та носа Київського медичного інституту, яку очолював упродовж 1921–1937 років. Також був головою Всесоюзного та Всеукраїнського комітетів з вивчення та боротьби зі склеромою верхніх дихальних шляхів. Наукові дослідження Олександра Митрофановича були присвячені вивченню склероми та туберкульозу верхніх дихальних шляхів, удосконаленню методів хірургічного лікування ЛОР-захворювань, а також питанням історії оториноларингології. Він став одним із перших українських учених-медиків, які впроваджували національну медичну термінологію та навчання рідною мовою. Особливе місце в його діяльності займає розвиток української медичної освіти. Олександр Пучківський першим розпочав викладання оториноларингології українською мовою та створив перший українськомовний навчальний посібник з оториноларингології. У 1937 році вчений став жертвою політичних репресій: був заарештований за сфабрикованою справою так званої «Спілки визволення України». У 1942 році його було розстріляно. Лише у 1957 році Олександра Митрофановича Пучківського посмертно реабілітували. Наукова, педагогічна та громадська діяльність Олександра Пучківського відіграла важливу роль у становленні української оториноларингології та медичної освіти, а його ім’я посідає чільне місце в історії вітчизняної медицини.2026-06-182026-06-19YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksandr-mytrofanovych-puchkivskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Puchkivskyj-Oleksandr-Mytrofanovych-177x220.jpg;350;436,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Puchkivskyj-Oleksandr-Mytrofanovych-177x220.jpg;350;436,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Puchkivskyj-Oleksandr-Mytrofanovych-177x220.jpg;350;436,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Puchkivskyj-Oleksandr-Mytrofanovych-177x220.jpg;350;436ai1ec-12221@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Білько Надія Михайлівна (1951)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Bilko-Nadiya-Myhajlivna-168x220.jpg" width="168" height="220" /></div>Надія Михайлівна Білько (1951) – українська радіобіологиня, доктор медичних наук (1998), професор, заслужений працівник освіти України (2014), академік Української академії наук (2014), відома фахівчиня у галузі радіобіології, гематології та клітинної біології. Народилася у 1951 році. У 1974 році закінчила Мінський медичний інститут. Наукову діяльність розпочала в Київському науково-дослідному інституті гематології та переливання крові МОЗ України, де працювала молодшим науковим співробітником (1976–1986), а згодом старшим науковим співробітником (1986–1989). Від 1990 року працює провідним науковим співробітником Наукового центру радіаційної медицини Академії медичних наук України в Києві. Водночас здійснює активну науково-педагогічну діяльність у Національному університеті «Києво-Могилянська академія», де обіймала посади завідувача кафедри лабораторної діагностики біологічних систем, професора кафедри біології та керівника Центру молекулярних і клітинних досліджень. Основні напрями наукових досліджень Надії Михайлівни охоплюють фундаментальні проблеми гематології, радіобіології та клітинної біології. Вона є засновницею служби культури тканин, у якій за допомогою сучасних методів культивування кровотворних клітин, їх функціонального та цитологічного аналізу вивчаються механізми кровотворення в нормі та при патологіях гемопоетичної системи, зокрема лейкеміях і анеміях. Особливе місце у науковій діяльності вченої займають дослідження впливу іонізуючого випромінювання на систему кровотворення. Вона вивчає механізми репопуляції стовбурових кровотворних клітин, процеси відновлення гемопоезу після опромінення високими та малими дозами радіації, а також віддалені наслідки радіаційного впливу в умовах, подібних до аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Серед найважливіших наукових праць Надії Михайлівни Білько: «Изучение клеток-предшественников в нативном и деконсервированном костном мозге методом агаровых диффузионных камер» (1989); «Функціональний стан клітин-попередників у дітей, що зазнали впливу іонізуючої радіації» (1993); «Кровотворна система дітей» (1996); «Эритроидные клетки-предшественники в культуре ткани у лиц, подвергшихся воздействию ионизирующей радиации» (1997); «Гранулоцитомоноцитарные клетки-предшественники у больных острым лимфобластным лейкозом детей в культуре ткани in vivo» (1997). Наукова та педагогічна діяльність Надії Михайлівни Білько зробила вагомий внесок у розвиток української радіобіології, гематології та молекулярної біології. Її дослідження сприяли поглибленню знань про механізми кровотворення та наслідки впливу радіації на організм людини, а також підготовці нового покоління науковців і фахівців у галузі біомедичних наук.2026-06-252026-06-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-nadiya-myhajlivna-bilko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Bilko-Nadiya-Myhajlivna-114x150.jpg;114;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Bilko-Nadiya-Myhajlivna-168x220.jpg;168;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Bilko-Nadiya-Myhajlivna-370x486.jpg;370;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Bilko-Nadiya-Myhajlivna.jpg;410;538;ai1ec-12223@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Волоха Алла Петрівна (1961)

<img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12228" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Voloha-Alla-Petrivna-169x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="455" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Voloha-Alla-Petrivna-169x220.jpg 169w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Voloha-Alla-Petrivna-115x150.jpg 115w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Voloha-Alla-Petrivna-374x486.jpg 374w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Voloha-Alla-Petrivna-150x195.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Voloha-Alla-Petrivna-300x390.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Voloha-Alla-Petrivna-385x500.jpg 385w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Voloha-Alla-Petrivna.jpg 408w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" />Алла Петрівна Волоха (1961) – українська педіатриня, імунологиня та інфекціоністка, доктор медичних наук (2009), професор, відома фахівчиня у галузі дитячої імунології та інфекційних хвороб. Народилася у 1961 році. У 1983 році закінчила Київський медичний інститут імені О. О. Богомольця. Свою науково-педагогічну діяльність пов’язала з післядипломною медичною освітою та підготовкою лікарів-педіатрів. Упродовж 1992–1993 років працювала асистентом кафедри педіатрії № 1. У 1993–1996 роках обіймала посаду асистента кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології, а з 1996 року – доцента цієї кафедри. Згодом стала професором кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національної медичної академії післядипломної освіти. Також виконувала обов’язки декана педіатричного факультету академії. Основні напрями наукової діяльності Алли Петрівни пов’язані з вивченням імунної системи дітей, профілактикою та лікуванням первинних імунодефіцитів, дослідженням ВІЛ-інфекції у дитячому віці та особливостей перебігу імунодефіцит-асоційованих інфекцій у дітей. Вагоме місце у її наукових дослідженнях займають питання ранньої діагностики імунодефіцитних станів, удосконалення методів лікування та профілактики інфекційних захворювань у дітей із порушеннями імунної системи. Практична та наукова діяльність ученої сприяла розвитку дитячої імунології та впровадженню сучасних підходів до ведення пацієнтів із первинними імунодефіцитами. Наукова, лікувальна та педагогічна діяльність Алли Петрівни Волохи зробила вагомий внесок у розвиток української педіатрії, клінічної імунології та дитячої інфектології, а також у підготовку висококваліфікованих медичних кадрів.2026-06-282026-06-29YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-alla-petrivna-voloha/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Voloha-Alla-Petrivna-169x220.jpg;350;455,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Voloha-Alla-Petrivna-169x220.jpg;350;455,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Voloha-Alla-Petrivna-169x220.jpg;350;455,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Voloha-Alla-Petrivna-169x220.jpg;350;455ai1ec-12224@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Чайковський Юрій Богданович (1951)

<img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-12225" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajkovskyj-YUrij-Bogdanovych-166x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="463" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajkovskyj-YUrij-Bogdanovych-166x220.jpg 166w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajkovskyj-YUrij-Bogdanovych-113x150.jpg 113w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajkovskyj-YUrij-Bogdanovych-367x486.jpg 367w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajkovskyj-YUrij-Bogdanovych-150x198.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajkovskyj-YUrij-Bogdanovych-300x397.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajkovskyj-YUrij-Bogdanovych-378x500.jpg 378w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajkovskyj-YUrij-Bogdanovych.jpg 406w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" />Юрій Богданович Чайковський (1951) – український морфолог, доктор медичних наук (1989), професор (1993), член-кореспондент Національної академії медичних наук України (2003), заслужений діяч науки і техніки України (2001), відомий учений у галузі гістології, ембріології, нейроморфології та експериментальної медицини. Народився у 1951 році. У 1974 році закінчив Київський медичний інститут імені О. О. Богомольця. Після завершення навчання присвятив себе науково-педагогічній діяльності. У 1977–1981 роках працював асистентом кафедри нормальної анатомії Київського медичного інституту. З 1981 до 1992 року обіймав посади асистента, старшого викладача та доцента кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії Київського інституту удосконалення лікарів. З 1992 року очолює кафедру гістології та ембріології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Водночас здійснював активну організаційну діяльність: у 1994–2000 роках був проректором з міжнародних зв’язків, а з 2014 року – проректором з наукової роботи університету. Основні напрями наукових досліджень Юрія Богдановича пов’язані з вивченням будови та реактивних властивостей травної і нервової систем, експериментальним моделюванням патологічних процесів, дослідженням структурних механізмів патогенезу та саногенезу. Значне місце у його науковій діяльності займають також питання методики викладання гістології, цитології та ембріології, а також історії медицини. Вагомим науковим досягненням ученого стало доведення можливості збереження життєздатності клітин периферійної нейроглії в умовах кріоконсервації при температурі рідкого азоту. Він одним із перших показав, що інгібітори протеолітичних ферментів, інгібітори лейкотрієнів та інші протизапальні препарати здатні стимулювати регенерацію нервових стовбурів. Юрій Чайковський запропонував і експериментально обґрунтував нові методи мікрохірургічної ауто- та алонейропластики, засновані на цілеспрямованому впливі на реактивні зміни тканин у зоні пошкодження. Ці методики забезпечують активізацію відновних процесів і сприяють ефективнішій регенерації нервової тканини. Наукова, педагогічна та організаційна діяльність Юрія Богдановича Чайковського зробила вагомий внесок у розвиток української морфології, нейробіології та медичної освіти. Його наукові праці та педагогічний досвід стали важливою складовою підготовки сучасних медичних кадрів і розвитку фундаментальної медичної науки в Україні.2026-06-292026-06-30YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yurij-bogdanovych-chajkovskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajkovskyj-YUrij-Bogdanovych-166x220.jpg;350;463,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajkovskyj-YUrij-Bogdanovych-166x220.jpg;350;463,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajkovskyj-YUrij-Bogdanovych-166x220.jpg;350;463,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/CHajkovskyj-YUrij-Bogdanovych-166x220.jpg;350;463ai1ec-12226@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Стаховський Едуард Олександрович (1956)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Stahovskyj-Eduard-Oleksandrovych-177x220.jpg" width="177" height="220" /></div>Едуард Олександрович Стаховський (1956) – український уролог і онколог, доктор медичних наук (1993), професор, заслужений діяч науки і техніки України, відомий фахівець у галузі онкоурології, реконструктивної та пластичної хірургії сечовидільної системи. Народився у 1956 році. У 1979 році закінчив Київський медичний інститут імені О. О. Богомольця. Після завершення навчання присвятив свою професійну діяльність урології та хірургії захворювань сечовидільної системи. Упродовж 1982–2008 років працював у Київському науково-дослідному інституті захворювань нирок та сечовивідних шляхів (урології), де пройшов шлях від лікаря-уролога до завідувача відділення пластичної та відновної хірургії, яке очолював у 1996–2008 роках. З 2008 року очолює відділення онкоурології Інституту раку Міністерства охорони здоров’я України, де займається впровадженням сучасних методів діагностики та лікування онкологічних захворювань органів сечостатевої системи. Основні напрями наукової діяльності Едуарда Олександровича пов’язані з удосконаленням методів лікування раку сечового міхура та раку нирки, розвитком реконструктивної й пластичної урології, а також розробленням нових підходів до відновлення функцій сечовивідних шляхів після складних оперативних втручань. Значну увагу вчений приділяє впровадженню органозберігальних технологій, удосконаленню методів реконструктивної хірургії та підвищенню ефективності лікування пацієнтів з онкоурологічною патологією. Його наукові розробки сприяли розвитку сучасної української онкоурології та впровадженню інноваційних хірургічних методик у клінічну практику. Наукова, лікувальна та педагогічна діяльність Едуарда Олександровича Стаховського зробила вагомий внесок у розвиток вітчизняної урології та онкології. Його праці й практичний досвід стали важливим підґрунтям для вдосконалення методів лікування онкологічних захворювань сечостатевої системи та підготовки висококваліфікованих медичних фахівців.2026-06-302026-07-01YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-eduard-oleksandrovych-stahovskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Stahovskyj-Eduard-Oleksandrovych-121x150.jpg;121;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Stahovskyj-Eduard-Oleksandrovych-177x220.jpg;177;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Stahovskyj-Eduard-Oleksandrovych-392x486.jpg;392;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/03/Stahovskyj-Eduard-Oleksandrovych.jpg;406;504;ai1ec-14113@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Бурка Анатолій Олексійович (1941)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Burka-Anatolii-Oleksiiovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-14279" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Burka-Anatolii-Oleksiiovych-175x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="440" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Burka-Anatolii-Oleksiiovych-175x220.jpg 175w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Burka-Anatolii-Oleksiiovych-119x150.jpg 119w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Burka-Anatolii-Oleksiiovych-387x486.jpg 387w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Burka-Anatolii-Oleksiiovych-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Burka-Anatolii-Oleksiiovych-300x377.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Burka-Anatolii-Oleksiiovych-600x754.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Burka-Anatolii-Oleksiiovych-478x600.jpg 478w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Burka-Anatolii-Oleksiiovych-398x500.jpg 398w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Burka-Anatolii-Oleksiiovych.jpg 637w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Бурка Анатолій Олексійович (1941) – хірург, доктор медичних наук (1984), професор (1990). <h2>Освіта</h2> 1964 — закінчив Київський медичний інститут. <h2>Професійна діяльність</h2> <ul> <li>1964–1966 — лікар хірургічного відділення Чорнобильської центральної районної лікарні.</li> <li>Від 1966 — працював у Національному медичному університеті (м. Київ).</li> <li>1968–1986 — асистент кафедри шпитальної хірургії.</li> <li>1981–1985 — заступник декана з наукової роботи 2-го лікувального факультету.</li> <li>1986–1990 — доцент кафедри шпитальної хірургії.</li> <li>1990–1998 — професор кафедри шпитальної хірургії.</li> <li>Від 1998 — професор кафедри шпитальної хірургії № 2 з курсом грудної та судинної хірургії.</li> </ul> <h2>Основні напрями наукової діяльності</h2> <ul> <li>хірургія органів черевної порожнини;</li> <li>захворювання печінки;</li> <li>патологія позапечінкових жовчних проток;</li> <li>захворювання шлунка та дванадцятипалої кишки;</li> <li>хірургія підшлункової залози;</li> <li>захворювання тонкого і товстого кишківника;</li> <li>лікування гострого панкреатиту, перитоніту та гнійно-септичних ускладнень.</li> </ul> <h2>Основні наукові праці</h2> <ul> <li>Патогенетические аспекты забрюшинного введения лекарственных препаратов в профилактике осложнений острого аппендицита (1994);</li> <li>Основные принципы лечения гнойных заболеваний у лиц, страдающих сахарным диабетом (1996);</li> <li>Постоянный антибактериальный гидролеритонеум в лечении распространенного перитонита;</li> <li>Одномоментное сочетание операции при заболеваниях органов брюшной полости (1999);</li> <li>Аналіз проблем діагностики та лікування хворих на гострий панкреатит (2003).</li> <li>Науковий внесок</li> </ul> Анатолій Олексійович Бурка є фахівцем у галузі абдомінальної хірургії. Його наукові дослідження спрямовані на вдосконалення діагностики та хірургічного лікування захворювань органів черевної порожнини, зокрема печінки, жовчних проток, шлунка, підшлункової залози та кишківника. Значну увагу приділив розробці методів профілактики й лікування післяопераційних ускладнень, перитоніту та гострого панкреатиту, що знайшло практичне застосування в сучасній хірургії.2026-07-052026-07-06YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-anatolij-oleksijovych-burka/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Burka-Anatolii-Oleksiiovych-175x220.jpg;350;440,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Burka-Anatolii-Oleksiiovych-175x220.jpg;350;440,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Burka-Anatolii-Oleksiiovych-175x220.jpg;350;440,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Burka-Anatolii-Oleksiiovych-175x220.jpg;350;440ai1ec-14114@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Іщенко Іван Миколайович (1891–1975)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Ishchenko-Ivan-Mykolaiovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-14280 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Ishchenko-Ivan-Mykolaiovych-154x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="500" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Ishchenko-Ivan-Mykolaiovych-154x220.jpg 154w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Ishchenko-Ivan-Mykolaiovych-105x150.jpg 105w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Ishchenko-Ivan-Mykolaiovych-340x486.jpg 340w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Ishchenko-Ivan-Mykolaiovych-150x214.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Ishchenko-Ivan-Mykolaiovych-300x429.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Ishchenko-Ivan-Mykolaiovych-420x600.jpg 420w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Ishchenko-Ivan-Mykolaiovych-350x500.jpg 350w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Ishchenko-Ivan-Mykolaiovych.jpg 560w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Іщенко Іван Миколайович (1891–1975) – військовий хірург, доктор медичних наук (1941), професор (1934), член-кореспондент АН УРСР (1945), заслужений діяч науки УРСР (1942). <h2>Освіта</h2> 1917 — закінчив Університет св. Володимира в Києві. <h2>Професійна діяльність</h2> <ul> <li>Від 1917 — військовий лікар.</li> <li>Від 1920 — працював у Київському медичному інституті.</li> <li>1933–1936 — завідувач відділу експериментальної хірургії Інституту експериментальної біології та патології (нині — у складі Інституту фізіології НАН України).</li> <li>1937–1955 — завідувач кафедри загальної хірургії Київського медичного інституту.</li> <li>1937–1941 — науковий керівник Київського науково-дослідного інституту переливання крові і невідкладної хірургії (нині — Інститут гематології та трансфузіології НАМН України).</li> <li>Від 1954 — голова правління Наукового хірургічного товариства УРСР.</li> <li>Від 1955 — завідувач кафедри факультетської хірургії Київського медичного інституту.</li> </ul> <h2>Участь у воєнних подіях</h2> Учасник Другої світової війни. <h2>Основні напрями наукової діяльності</h2> <ul> <li>трансплантація тканин;</li> <li>лікування ранового сепсису;</li> <li>алергологія;</li> <li>теорія і практика наркозу;</li> <li>травматичний мозковий тиск;</li> <li>хірургічне лікування захворювань жовчних шляхів;</li> <li>хірургія печінки;</li> <li>хірургія шлунка.</li> </ul> <h2>Основні наукові праці</h2> <ul> <li>О хирургическом лечении нефритов (1928);</li> <li>Методика денервації печінки у тварин (1936);</li> <li>Материалы к патогенезу и лечению синдромов мозгового давления травматического происхождения (1941);</li> <li>Операции на желчных путях и печени (1966);</li> <li>Непроходимость печеночно-желчного протока при желчнокаменной болезни (1970). Науковий внесок</li> </ul> Іван Миколайович Іщенко зробив вагомий внесок у розвиток військової та загальної хірургії в Україні. Його наукові дослідження заклали підґрунтя для розвитку трансплантології, удосконалення методів анестезіології, лікування септичних ускладнень і хірургії органів черевної порожнини. Значна частина його діяльності була пов’язана з розвитком вітчизняної хірургічної науки, медичної освіти та організації хірургічної допомоги.2026-07-052026-07-06YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-ivan-mykolajovych-ishhenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Ishchenko-Ivan-Mykolaiovych-154x220.jpg;350;500,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Ishchenko-Ivan-Mykolaiovych-154x220.jpg;350;500,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Ishchenko-Ivan-Mykolaiovych-154x220.jpg;350;500,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Ishchenko-Ivan-Mykolaiovych-154x220.jpg;350;500ai1ec-14115@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Солнцев Олексій Михайлович (1921-2006)

Солнцев Олексій Михайлович (1921-2006) – вчений у галузі щелепно-лицевої хірургії, доктор медичних наук (1966), професор (1967). <h2>Освіта</h2> <ul> <li>1950 — закінчив Київський медичний інститут. Професійна діяльність</li> <li>Асистент, доцент, професор кафедри щелепно-лицевої хірургії Київського інституту удосконалення лікарів імені П. Л. Шупика.</li> <li>1964–1970 — декан хірургічного факультету Київського інституту удосконалення лікарів імені П. Л. Шупика.</li> <li>1974–1990 — завідувач кафедри щелепно-лицевої хірургії Київського інституту удосконалення лікарів імені П. Л. Шупика.</li> <li>1998–2003 — професор кафедри щелепно-лицевої хірургії та стоматології Української військово-медичної академії.</li> </ul> <h2>Основні напрями наукової діяльності</h2> запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки; захворювання слинних залоз; реконструктивна щелепно-лицева хірургія; лікування кіст і пухлин щелепно-лицевої ділянки. Основні наукові праці Восстановительные операции в челюстно-лицевой области с применением хряща трупа (1960); Остеомиелит челюстей (1970); Хирургия слюнных желез (1979); Кисты челюстно-лицевой области и шеи (1982); Доброкачественные опухоли лица, челюстей и органов полости рта (1985); Опухоли слюнных желез (1986); Воспалительные заболевания челюстно-лицевой области (1989); Одонтогенные воспалительные заболевания (1989); Заболевания слюнных желез (1991); Практическая геронто-стоматология и гериатрия (1993). Науковий внесок Праці Олексія Михайловича Солнцева стали вагомим внеском у розвиток щелепно-лицевої хірургії, зокрема у вивчення та лікування запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки, патології слинних залоз, кіст і пухлин. Його наукові розробки та педагогічна діяльність сприяли підготовці висококваліфікованих фахівців і розвитку української стоматологічної та щелепно-лицевої хірургічної школи.2026-07-052026-07-06YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksij-myhajlovych-solntsev/freeai1ec-14116@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Караваєв Володимир Опанасович (1811–1892)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Karavaiev-Volodymyr-Opanasovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-14277" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Karavaiev-Volodymyr-Opanasovych-197x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="391" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Karavaiev-Volodymyr-Opanasovych-197x220.jpg 197w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Karavaiev-Volodymyr-Opanasovych-134x150.jpg 134w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Karavaiev-Volodymyr-Opanasovych-434x486.jpg 434w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Karavaiev-Volodymyr-Opanasovych-150x168.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Karavaiev-Volodymyr-Opanasovych-300x336.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Karavaiev-Volodymyr-Opanasovych.jpg 447w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Караваєв Володимир Опанасович (1811–1892) – хірург, доктор медицини (1838), ординарний професор, один із засновників вітчизняної хірургії та офтальмології. <h2>Освіта</h2> 1831 — закінчив медичний факультет Казанського університету. <h2>Професійна діяльність</h2> <ul> <li>1831–1832 — ординатор військово-сухопутного госпіталю в Санкт-Петербурзі.</li> <li>1832–1834 — позаштатний ординатор Маріїнської лікарні для бідних.</li> <li>1834–1836 — удосконалювався з хірургії в клініках Німеччини.</li> <li>1836–1838 — працював у хірургічній клініці Дерптського університету під керівництвом Миколи Пирогова.</li> <li>1839–1840 — хірург Кронштадтського морського шпиталю.</li> <li>1840–1841 — екстраординарний професор факультетської хірургічної клініки Університету св. Володимира.</li> <li>Від 1841 — ординарний професор факультетської хірургічної клініки Університету св. Володимира.</li> <li>Організатор і перший декан медичного факультету Університету св. Володимира.</li> <li>1844 — організував першу в Російській імперії кафедру та клініку очних хвороб.</li> <li>Президент Товариства київських лікарів.</li> <li>Член Медичної ради, співзасновник Російського хірургічного товариства.</li> <li>Консультант із хірургії Київського військового шпиталю.</li> <li>Надавав безоплатну хірургічну допомогу в Олександрійській та Єврейській лікарнях Києва.</li> </ul> <h2>Основні напрями наукової діяльності</h2> <ul> <li>травматичний флебіт;</li> <li>техніка ампутацій;</li> <li>ринопластика;</li> <li>хірургічне лікування косоокості;</li> <li>лікування катаракти;</li> <li>хірургія перикарда;</li> <li>офтальмологія;</li> <li>застосування ефірного наркозу та антисептики в хірургії.</li> </ul> <h2>Основні наукові й практичні здобутки</h2> <ul> <li>Першим у світі виконав операцію шляхом проколу навколосерцевої сумки та розробив методику її проведення при випітних перикардитах.</li> <li>Один із перших в Україні виконував операції з видалення яєчників.</li> <li>Удосконалив і впровадив методику оперативного лікування катаракти.</li> <li>Розробив методики оперативного лікування «заячої губи» та косоокості.</li> <li>Удосконалив техніку ампутацій і пластичних операцій на носі.</li> <li>Одним із перших запровадив застосування ефірного наркозу та антисептиків у хірургічній практиці.</li> </ul> <h2>Науковий внесок</h2> Володимир Опанасович Караваєв належить до найвидатніших представників української медичної науки XIX століття. Він був організатором медичної освіти в Києві, першим деканом медичного факультету Університету св. Володимира та засновником першої в Російській імперії кафедри очних хвороб. Його дослідження й практичні розробки у галузях загальної хірургії, офтальмології, пластичної хірургії та анестезіології суттєво вплинули на розвиток європейської медицини. Запропоновані ним новаторські оперативні методики та впровадження ефірного наркозу й антисептики стали важливими етапами становлення сучасної хірургії.2026-07-082026-07-09YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-volodymyr-opanasovych-karavayev/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Karavaiev-Volodymyr-Opanasovych-197x220.jpg;350;391,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Karavaiev-Volodymyr-Opanasovych-197x220.jpg;350;391,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Karavaiev-Volodymyr-Opanasovych-197x220.jpg;350;391,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Karavaiev-Volodymyr-Opanasovych-197x220.jpg;350;391ai1ec-14117@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Воробйова Людмила Іванівна (1941–2015)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiova-Liudmyla-Ivanivna.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-14276" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiova-Liudmyla-Ivanivna-176x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="438" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiova-Liudmyla-Ivanivna-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiova-Liudmyla-Ivanivna-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiova-Liudmyla-Ivanivna-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiova-Liudmyla-Ivanivna-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiova-Liudmyla-Ivanivna-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiova-Liudmyla-Ivanivna-600x751.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiova-Liudmyla-Ivanivna-479x600.jpg 479w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiova-Liudmyla-Ivanivna-399x500.jpg 399w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiova-Liudmyla-Ivanivna.jpg 639w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Людмила Іванівна Воробйова (1941–2015) – онкогінеколог, доктор медичних наук (1993), професор (2001). <h2>Освіта</h2> 1970 — закінчила Київський медичний інститут. <h2>Професійна діяльність</h2> <ul> <li>Від 1970 — працювала в Інституті онкології АМН України (м. Київ).</li> <li>Від 1992 — керівник відділення онкогінекології Інституту онкології АМН України.</li> <li>1989–2005 — головний онкогінеколог Міністерства охорони здоров’я України.</li> <li>Від 1998 — президент Асоціації онкогінекологів України.</li> </ul> <h2>Основні напрями наукової діяльності</h2> <ul> <li>онкогінекологія;</li> <li>комбіноване та комплексне лікування злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи;</li> <li>ендолімфатична хіміотерапія;</li> <li>лімфотропна хіміотерапія;</li> <li>кріодеструкція в онкогінекології;</li> <li>лікування раку шийки матки та раку яєчників.</li> </ul> <h2>Основні наукові праці</h2> <ul> <li>Онкогинекологическая гинекология (1983);</li> <li>Патогномоничные признаки цитопатогенного действия вирусов у больных лейкоплакией и краурозом вульвы (1997);</li> <li>Хіміотерапія раку яєчників (1998);</li> <li>Запальні пухлини маткових труб та суміжних органів малого таза, що виникли при застосуванні внутрішньоматкових засобів контрацепції (2002);</li> <li>Рак шейки матки (2003).</li> </ul> <h2>Науковий внесок</h2> Людмила Іванівна Воробйова зробила вагомий внесок у розвиток української онкогінекології. Її наукові дослідження були спрямовані на вдосконалення методів діагностики та комплексного лікування злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи. Вона розробила й упровадила сучасні підходи до комбінованого лікування онкогінекологічних хворих, зокрема із застосуванням ендолімфатичної та лімфотропної хіміотерапії, а також кріодеструкції. Як головний онкогінеколог МОЗ України та президент Асоціації онкогінекологів України сприяла розвитку спеціалізованої медичної допомоги, наукових досліджень і підготовці фахівців у галузі онкогінекології.2026-07-092026-07-10YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-lyudmyla-ivanivna-vorobjova/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiova-Liudmyla-Ivanivna-176x220.jpg;350;438,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiova-Liudmyla-Ivanivna-176x220.jpg;350;438,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiova-Liudmyla-Ivanivna-176x220.jpg;350;438,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiova-Liudmyla-Ivanivna-176x220.jpg;350;438ai1ec-14126@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Бабійчук Любов Олександрівна (1956)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Babiichuk-Liubov-Oleksandrivna.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-14275" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Babiichuk-Liubov-Oleksandrivna-183x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="420" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Babiichuk-Liubov-Oleksandrivna-183x220.jpg 183w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Babiichuk-Liubov-Oleksandrivna-125x150.jpg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Babiichuk-Liubov-Oleksandrivna-405x486.jpg 405w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Babiichuk-Liubov-Oleksandrivna-150x180.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Babiichuk-Liubov-Oleksandrivna-300x360.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Babiichuk-Liubov-Oleksandrivna-600x721.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Babiichuk-Liubov-Oleksandrivna-500x600.jpg 500w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Babiichuk-Liubov-Oleksandrivna-416x500.jpg 416w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Babiichuk-Liubov-Oleksandrivna.jpg 666w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Бабійчук Любов Олександрівна (1956) – кріобіолог, морфолог, доктор біологічних наук (2003). <h2>Освіта</h2> 1980 — закінчила Харківський університет. <h2>Професійна діяльність</h2> <ul> <li>Від 1980 — працює в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАН України (м. Харків).</li> <li>Від 2003 — завідувач відділу кріоцитології та кількісної морфології Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України.</li> </ul> <h2>Основні напрями наукової діяльності</h2> <ul> <li>кріобіологія;</li> <li>кріомедицина;</li> <li>молекулярні механізми кріопошкодження клітин;</li> <li>механізми кріозахисту клітин;</li> <li>кріоконсервування клітин крові;</li> <li>кріобіологія гемопоетичних стовбурових клітин;</li> <li>кількісна морфологія.</li> </ul> <h2>Основні наукові досягнення</h2> Обґрунтувала роль білків цитоскелета в механізмах температурно-осмотичної стабілізації клітин. Розробила підходи до вдосконалення методів кріоконсервування еритроцитів і гемопоетичних стовбурових клітин. Сприяла впровадженню сучасних технологій кріозбереження клітин для потреб експериментальної та клінічної медицини. <h2>Основні наукові праці</h2> Влияние полиэтиленоксида и сахарозы на содержание Са²⁺ и фосфорилирование белков спектрин-актинового комплекса эритроцитов при охлаждении и замораживании-отогреве (1995); Новий метод кріоконсервування еритроцитів для клінічної практики (2000); Оптимизация и преимущества безотмывочного метода криоконсервирования эритроцитов с ПЭО-1500 (2001); Гемопоэтические стволовые клетки кордовой крови: новые методы выделения и криоконсервирования (2007). <h2>Науковий внесок</h2> Любов Олександрівна Бабійчук є відомою українською дослідницею у галузі кріобіології та кріомедицини. Її наукові праці присвячені вивченню молекулярних механізмів кріопошкодження і кріозахисту клітин, удосконаленню методів кріоконсервування клітин крові та гемопоетичних стовбурових клітин. Важливим внеском дослідниці стало обґрунтування ролі білків цитоскелета у процесах температурно-осмотичної стабілізації клітин, що сприяло розвитку сучасних технологій біозбереження та їх практичного застосування в біології й медицині.2026-07-112026-07-12YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-lyubov-oleksandrivna-babijchuk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Babiichuk-Liubov-Oleksandrivna-183x220.jpg;350;420,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Babiichuk-Liubov-Oleksandrivna-183x220.jpg;350;420,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Babiichuk-Liubov-Oleksandrivna-183x220.jpg;350;420,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Babiichuk-Liubov-Oleksandrivna-183x220.jpg;350;420ai1ec-14127@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Соколова Лариса Іванівна (1956)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Sokolova-Larysa-Ivanivna-154x220.jpg" width="154" height="220" /></div>Соколова Лариса Іванівна (1956) – невропатолог, доктор медичних наук (1998), професор. <h2>Освіта</h2> <ul> <li>1973–1976 — навчалася у Харківському медичному інституті.</li> <li>1976–1979 — завершила навчання в Київському медичному інституті.</li> </ul> <h2>Професійна діяльність</h2> <ul> <li>Від 1984 — працювала на кафедрі нервових хвороб Київського медичного інституту (нині — Національний медичний університет імені О. О. Богомольця).</li> <li>1984–1995 — асистент кафедри нервових хвороб.</li> <li>1995–2005 — доцент кафедри.</li> <li>2005–2007 — професор кафедри.</li> <li>Від 2007 — завідувач кафедри нервових хвороб.</li> </ul> <h2>Основні напрями наукової діяльності</h2> <ul> <li>діагностика та лікування розсіяного склерозу;</li> <li>демієлінізуючі захворювання нервової системи;</li> <li>вірусні ураження нервової системи;</li> <li>якість життя хворих із демієлінізуючими та судинними захворюваннями нервової системи;</li> <li>імунологічні механізми розвитку розсіяного склерозу;</li> <li>роль герпесвірусної інфекції у прогресуванні демієлінізуючих процесів;</li> <li>наслідки ішемічного інсульту та реабілітація хворих.</li> </ul> <h2>Основні наукові праці</h2> <ul> <li>Диагностические возможности исследования зрительных и соматосенсорных потенциалов, вызванных при рассеянном склерозе (1983);</li> <li>Ліпопероксидація у хворих на розсіяний склероз (1997);</li> <li>Дифференцированное лечение больных рассеянным склерозом (1998);</li> <li>Состояние нейроспецифического иммунитета у больных рассеянным склерозом (1998);</li> <li>Демієлінізуючі захворювання нервової системи (2001);</li> <li>Применение антигормонотоксических препаратов в лечении рассеянного склероза (2004);</li> <li>Показники цитотоксичності у хворих на розсіяний енцефаломієліт з герпесвірусною персистенцією (2004);</li> <li>Взаємозв’язок ступеня функціональних порушень, рівня залежності у повсякденній активності та якості життя хворих через 3 місяці після перенесеного ішемічного інсульту (2010).</li> </ul> <h2>Науковий внесок</h2> Лариса Іванівна Соколова є відомою українською фахівчинею в галузі неврології. Її наукові дослідження присвячені проблемам діагностики, патогенезу та лікування розсіяного склерозу, демієлінізуючих і судинних захворювань нервової системи. Вона встановила взаємозв’язок між активацією демієлінізуючого процесу, прогресуванням неврологічного дефіциту та реактивацією герпесвірусної інфекції у хворих на розсіяний склероз. Наукові праці дослідниці сприяли вдосконаленню підходів до діагностики, лікування та оцінки якості життя пацієнтів із неврологічними захворюваннями.2026-07-112026-07-12YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-larysa-ivanivna-sokolova/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Sokolova-Larysa-Ivanivna-105x150.jpg;105;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Sokolova-Larysa-Ivanivna-154x220.jpg;154;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Sokolova-Larysa-Ivanivna-340x486.jpg;340;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Sokolova-Larysa-Ivanivna.jpg;559;800;ai1ec-14128@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Бернштейн Олександр Борисович (1876 – 1934)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Bernshtein-Oleksandr-Borysovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-14264" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Bernshtein-Oleksandr-Borysovych-177x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="436" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Bernshtein-Oleksandr-Borysovych-177x220.jpg 177w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Bernshtein-Oleksandr-Borysovych-121x150.jpg 121w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Bernshtein-Oleksandr-Borysovych-390x486.jpg 390w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Bernshtein-Oleksandr-Borysovych-150x187.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Bernshtein-Oleksandr-Borysovych-300x373.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Bernshtein-Oleksandr-Borysovych-402x500.jpg 402w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Bernshtein-Oleksandr-Borysovych.jpg 482w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Бернштейн Олександр Борисович (1876 – 1934) – терапевт, доктор медичних наук, професор. <h2>Професійна діяльність</h2> <ul> <li>1921–1934 — організатор і перший завідувач кафедри терапії 1-го Київського інституту вдосконалення лікарів.</li> <li>1922–1938 — директор 1-го Київського інституту вдосконалення лікарів.</li> <li>1935 — 1-му Київському інституту вдосконалення лікарів присвоєно ім’я Олександра Борисовича Бернштейна.</li> </ul> <h2>Основний напрям наукової діяльності</h2> серцево-судинна патологія. <h2>Основні наукові праці</h2> О производящих причинах специфических болезней (1871*); До клініки вісцерального сифілісу (1930). <h2>Науковий внесок</h2> Олександр Борисович Бернштейн належить до числа організаторів післядипломної медичної освіти в Україні. Він заснував кафедру терапії та очолював 1-й Київський інститут удосконалення лікарів, зробивши вагомий внесок у підготовку лікарських кадрів. Основні наукові дослідження були присвячені проблемам серцево-судинної патології та питанням внутрішньої медицини.2026-07-142026-07-15YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksandr-borysovych-bernshtejn/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Bernshtein-Oleksandr-Borysovych-177x220.jpg;350;436,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Bernshtein-Oleksandr-Borysovych-177x220.jpg;350;436,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Bernshtein-Oleksandr-Borysovych-177x220.jpg;350;436,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Bernshtein-Oleksandr-Borysovych-177x220.jpg;350;436ai1ec-14129@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Шамрай Євген Федорович (1911-1980)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Shamrai-Yevhen-Fedorovych-156x220.jpg" width="156" height="220" /></div>Шамрай Євген Федорович – біохімік, доктор біологічних наук (1952), професор (1954), заслужений діяч науки УРСР. <h2>Освіта</h2> 1933–1938 — навчався на біохімічному відділенні біологічного факультету Київського університету. <h2>Професійна діяльність</h2> <ul> <li>1938–1941 — асистент кафедри біохімії Київського медичного інституту.</li> <li>1941–1946 — лаборант 339-го медико-санітарного батальйону; секретар Бородянського підпільного райкому КП(б)У; комісар партизанського загону.</li> <li>1943–1946 — секретар Броварського райкому КП(б)У та голова Баришівського районного виконавчого комітету.</li> <li>1946–1948 — асистент кафедри біохімії Київського медичного інституту.</li> <li>1948–1954 — завідувач кафедри біохімії Станіславського медичного інституту.</li> <li>1954–1976 — завідувач кафедри біохімії Київського медичного інституту.</li> <li>1954–1957 — декан лікувального факультету Київського медичного інституту.</li> <li>1955–1956 — виконувач обов’язків ректора Київського медичного інституту.</li> <li>Від 1959 (за сумісництвом) — керівник лабораторії з пошуку та вивчення нових протизаплідних засобів Українського науково-дослідного інституту охорони материнства та дитинства.</li> </ul> <h2>Основні напрями наукової діяльності</h2> <ul> <li>біохімія вітамінів;</li> <li>хімічна та функціональна взаємодія вітамінних і коферментних препаратів;</li> <li>клінічна біохімія;</li> <li>біохімічні основи фармакології;</li> <li>розроблення нових протизаплідних засобів.</li> </ul> <h2>Основні наукові праці</h2> <ul> <li>К проблеме взаимодействия витаминов С и Р. Галаскорбин, его химические, бактериологические и терапевтические свойства (1962);</li> <li>Практикум з органічної та біологічної хімії (1967);</li> <li>Клиническая биохимия (1970).</li> </ul> <h2>Науковий внесок</h2> Євген Федорович Шамрай зробив вагомий внесок у розвиток української біохімії та медичної освіти. Його наукові дослідження були присвячені вивченню хімічної та функціональної взаємодії вітамінів і коферментів, що сприяло розвитку клінічної біохімії та фармакології. Значну увагу приділяв підготовці медичних кадрів, розвитку біохімічної науки та впровадженню результатів досліджень у практичну медицину. Під його керівництвом здійснювалися дослідження зі створення нових протизаплідних засобів, а навчальні видання з органічної та біологічної хімії тривалий час використовувалися у підготовці студентів медичних закладів вищої освіти.2026-07-142026-07-15YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yevgen-fedorovych-shamraj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Shamrai-Yevhen-Fedorovych-107x150.jpg;107;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Shamrai-Yevhen-Fedorovych-156x220.jpg;156;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Shamrai-Yevhen-Fedorovych-346x486.jpg;346;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Shamrai-Yevhen-Fedorovych.jpg;569;800;ai1ec-14131@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Воробйов Володимир Петрович (1876-1937)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiov-Volodymyr-Petrovych.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-14263" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiov-Volodymyr-Petrovych-161x220.jpg" alt="Головна" width="350" height="479" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiov-Volodymyr-Petrovych-161x220.jpg 161w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiov-Volodymyr-Petrovych-110x150.jpg 110w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiov-Volodymyr-Petrovych-355x486.jpg 355w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiov-Volodymyr-Petrovych-150x205.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiov-Volodymyr-Petrovych-300x410.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiov-Volodymyr-Petrovych-439x600.jpg 439w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiov-Volodymyr-Petrovych-366x500.jpg 366w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiov-Volodymyr-Petrovych.jpg 585w" sizes="auto, (max-width: 350px) 100vw, 350px" /></a>Воробйов Володимир Петрович (1876–1937) – анатом, доктор медичних наук (1908), професор (1916), академік АН УРСР (1934), заслужений професор СРСР (1924). Основоположник української наукової школи анатомів. <h2>Освіта</h2> 1903 — закінчив медичний факультет Харківського університету. <h2>Професійна діяльність</h2> Від 1903 — працював у Харківському університеті (згодом — Харківський медичний інститут). 1904–1913 — викладав анатомію в навчальних закладах Харкова. 1917–1937 (з перервою) — завідувач кафедри нормальної анатомії Харківського медичного інституту. 1920–1921 — засновник і завідувач кафедри анатомії Медичної академії в Софії (Болгарія). Один із засновників і науковий керівник Українського інституту експериментальної медицини (м. Харків). Організатор Музею становлення людини при кафедрі анатомії Харківського медичного інституту — єдиного на той час у світі музею такого профілю. <h2>Основні напрями наукової діяльності</h2> <ul> <li>функціональна анатомія;</li> <li>анатомія нервової системи;</li> <li>морфологія людини;</li> <li>стереоморфологія;</li> <li>макромікроскопічні методи дослідження;</li> <li>морфогенез;</li> <li>методи анатомічного бальзамування;</li> <li>методика викладання анатомії.</li> </ul> <h2>Основні наукові досягнення</h2> Відкрив закономірності структурної організації нервової системи. Розвинув учення про цілісність організму. Дослідив вплив функціональної діяльності організму та праці на процеси морфогенезу. Розробив макромікроскопічний метод дослідження тканин людини. Склав карту вегетативних нервових вузлів і сплетінь внутрішніх органів. Запропонував метод вшитих електродів для дослідження периферичної нервової системи в умовах хронічного експерименту. Створив оригінальний метод бальзамування. Заснував наукові напрями функціональної анатомії та стереоморфології. Організував Музей становлення людини при Харківському медичному інституті. <h2>Основні наукові праці</h2> <ul> <li>К топографии нервных стволов и узлов сердца человека (1917);</li> <li>О негативной окраске нервной системы (1917);</li> <li>О нервах сердца у человека (1923);</li> <li>Methodik der Untersuchungen von Nervenelementen des makro- und makromikroskopischen Gebiets (1925);</li> <li>Анатомія людини: Підручник і атлас: У 3 т. Т. 1. Апарат опори та руху (1934);</li> <li>Краткий учебник анатомии: У 2 т. (1935–1936);</li> <li>Короткий підручник анатомії людини: У 2 т. (1936–1938);</li> <li>Новое в методике преподавания анатомии (1937);</li> <li>Избранные труды (1958).</li> </ul> <h2>Науковий внесок</h2> Володимир Петрович Воробйов є одним із найвидатніших українських анатомів XX століття та засновником української наукової школи анатомів. Його фундаментальні дослідження нервової системи, функціональної анатомії та морфології людини суттєво вплинули на розвиток медичної науки. Він розробив нові методи анатомічних досліджень, започаткував функціональну анатомію і стереоморфологію, створив оригінальну методику бальзамування та зробив значний внесок у вдосконалення викладання анатомії. Його підручники й атласи стали класичними виданнями для кількох поколінь лікарів і студентів медичних закладів.2026-07-152026-07-16YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-volodymyr-petrovych-vorobjov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiov-Volodymyr-Petrovych-161x220.jpg;350;479,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiov-Volodymyr-Petrovych-161x220.jpg;350;479,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiov-Volodymyr-Petrovych-161x220.jpg;350;479,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/Vorobiov-Volodymyr-Petrovych-161x220.jpg;350;479v9ko585tecgfmpvmocdqt8rvro@google.com2026-07-19T12:51:07Z

Віра Григорівна Балабан (1892-1976)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/03/balaban2-176x220.jpg" width="176" height="220" /></div>Віра Григорівна Балабан (1892-1976) педіатр, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри дитячих хвороб, перший завідувач кафедри факультетської педіатрії, професор-консультант кафедри Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця. Віра Григорівна здійснювала наукові дослідження в галузі токсико-септичних захворювань новонароджених і дітей раннього віку, діагностики та лікування кишкових токсикозів різного походження, ревматизму. Наукові праці: “Коли-диспепсия” (1958); “Стан вивчення кишкових захворювань у дітей раннього віку на сучасному етапі” (1965).2027-03-052027-03-06YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-vira-grygorivna-balaban/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/03/balaban2-120x150.jpg;120;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/03/balaban2-176x220.jpg;176;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/03/balaban2-388x486.jpg;388;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2017/03/balaban2.jpg;479;600;9r2rvhvm6knruc5udijm0d4cdo@google.com2026-07-19T12:51:07Z

Леонід Якимович Ковальчук (1947–2014)

70 років від дня народження хірурга, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора Леоніда Якимовича Ковальчука (1947–2014) Провідний учений у галузі хірургії, член-кореспондент Національної академії медичних наук України (2003), доктор медичних наук (1988), професор (1991), Заслужений діяч науки і техніки України (1996), ректор Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського (1997-2014). Основна наукова діяльність булла пов’язана з вивченням фундаментальних проблем виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки. Ним розроблено оригінальні, патофізіологічно обгрунтовані органозберігаючі методи хірургічного лікування виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки. Розробив методи підвищення безпеки й ефективності хірургічного лікування патології магістральних артерій та екстракраніальних судин, зокрема метод попередження тромбозу сегмента реконструкції артеріальної системи, приділяв велику увагу новітнім технологіям у хірургічній практиці. Йому належить низка розробок малоінвазивних методів хірургічного лікування патології жовчних шляхів. На посаді ректора Л.Я. Ковальчук проявив новаторський підхід в організації всіх видів діяльності. Його зусиллями відкрито нові факультети: фармацевтичний, стоматологічний, іноземних студентів, навчально-науковий інститут медсестринства; на базі теоретичних кафедр створено ще 4 навчально-наукових інститути: морфології; медико-біологічних проблем; фармакології, гігієни та медичної біохімії імені М.П. Скакуна; моделювання та аналізу патологічних процесів. Наукові праці: “Вибір методів хірургічного лікування гастродуоденальних виразок” (1997); “Лапароскопічна хірургія жовчних шляхів” (1997); “Органний кровообіг при передракових станах стравоходу та шлунка” (2001); “Атлас оперативних втручань на органах шлунково-кишкового тракту і передній черевній стінці” (2004); “Клінічна флебологія” (2008); “Венозні тромбози” (2010).2027-03-152027-03-16YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-leonid-yakymovych-kovalchuk/freeai1ec-17852@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Фрідріх Август фон Есмарх (1823 – 1908)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/Esmarch2.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-17853 size-large" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/Esmarch2-341x486.jpg" alt="Головна" width="341" height="486" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/Esmarch2-341x486.jpg 341w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/Esmarch2-155x220.jpg 155w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/Esmarch2-105x150.jpg 105w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/Esmarch2-150x214.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/Esmarch2-300x427.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/Esmarch2-351x500.jpg 351w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/Esmarch2.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 341px) 100vw, 341px" /></a>Фрідріх Есмарх видатний німецький хірург, впровадження антисептиків у медицині, розробник операції з ампутації плеча та автора «штучного знекровлення», одного із творців кровоспинного джгута з гумової стрічки, а також транспортної шини для іммобілізації кінцівки, еластичного бинта, наркозної маски, безлічі корисних хірургічних інструментів (зокрема ніж Есмарха), які широко використовують і в наш час, та інших засобів, таких от як кружка Есмарха. Фрідріх Есмарх отримав освіту в університетах Кіля та Геттінгену. Брав участь у кількох війнах, опікуючись наданням медичної допомоги пораненим, працюючи в військових шпиталях і лазаретах Кіля, Фленсбурга, Зундевітта, Гамбурга та Берліна. Фрідріх Есмарх сприяв поширенню в Німеччині самаритянських шкіл для догляду за хворими та пораненими. Лікар видав першу книгу–посібник «Перша допомога при раптових нещасних випадках», яка стала бестселером і перекладена 30-ма мовами світу. Кайзер Вільгельм І на знак визнання заслуг Фрідріха Августа фон Есмарха посвятив його у лицарі в 1887 р.2028-01-092028-01-10YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/fridrikh-avhust-fon-esmarkh-9-01-1823-23-02-1908/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/Esmarch2-341x486.jpg;341;486,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/Esmarch2-341x486.jpg;341;486,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/Esmarch2-341x486.jpg;341;486,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/Esmarch2-341x486.jpg;341;486ai1ec-4666@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Народився Валерій Семенович Бітенський

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/Valeriy-Semenovych-Bitenskyy_1-147x220.jpg" width="147" height="220" /></div><strong>Валерій Семенович Бітенський</strong> – психіатр вищої категорії, нарколог, член-кореспондент Національної академії медичних наук України (2007), доктор медичних наук (1990), професор (1991). В. С. Бітенський – відомий вчений в галузі психіатрії та наркології, засновник нової концепції патогенезу наркологічних і психічних захворювань, що базується на дослідженнях порушень пароксизмальної активності головного мозку та пластичності нервової тканини, творець нових високоефективних методик терапії психічних і наркологічних захворювань. Автор нових напрямів в психіатрії та наркології: підліткова наркологія, психіатрія й медична психологія у немовлят, клінічна наркологічна рецепторологія. Валерій Семенович розробив унікальну методику умовно-рефлекторної терапії алкоголізму і наркоманії. Вивчав вплив соціально-психологічної кризи в сучасному суспільстві на психіку людини, виявив нові клінічні та патогенетичні аспекти психогенних захворювань – патогенні неврози. У 1976 р. В. С. Бітенський захистив кандидатську дисертацію «Эффективность применения некоторых биологически активных веществ для лечения алкогольного делирия и изучение динамики показателей гемокоагуляции и электролитного баланса под влиянием терапии», а в 1989 р. – докторську дисертацію «Опыт лечения алкогольного делирия комплексом некоторых биологически активных веществ». З 1993 р. працював на посаді завідувача кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Одеського національного медичного університету. З грудня 2020 р. кафедра носить ім’я Валерія Семеновича Бітенського. В. С. Бітенський був головним редактором журналів «Вісник психічного здоров’я», «Вісник психіатрії та психофармакотерапії». Провів понад 360 телевізійних лекцій, присвячених актуальним психолого-психіатричним темам для дітей, підлітків, дорослих, осіб похилого віку. Валерій Семенович – автор 235 наукових праць, зокрема 9 монографій, підручників і посібників. Підготував і видав підручник «Psychiatry. Course of lectures», який визнаний кращим у конкурсі навчальних посібників з психіатрії імені академіка В. П. Протопопова (2006). <em><strong>У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій В. С. Бітенського:</strong></em> <ol> <li>Опыт лечения алкогольного делирия комплексом некоторых биологически активных веществ : автореф. дис. … канд. мед. наук. – Москва, 1976. – 24 с. Шифр зберігання: Р-30843.</li> <li>Эффективность применения некоторых биологически активных веществ для лечения алкогольного делирия и изучение динамики показателей гемокоагуляции и электролитного баланса под влиянием терапии : автореф. дис. … д-ра мед. наук. – Ленинград, 1979. – 23 с. Шифр зберігання: Р-24916.</li> </ol> <em><strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці В. С. Бітенського, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong></em> <ol> <li>Наркомании у подростков. – Киев. 1989. Шифр зберігання: Б–64105.</li> <li>Подростковая наркология: руководство для врачей. – Ленинград, 1991. Шифр зберігання: Б–68218.</li> <li>Психіатрія. Курс лекцій : навч. посіб. для студентів вищ. мед. закладів освіти. – Одеса, 2004. – 352 с. Шифр зберігання: Б–84266.</li> <li>Психіатрія. Курс лекцій : навч. посібник. – Одеса, 2005. – 335 с. Шифр зберігання: Б–84771.</li> <li>Психіатрія і наркологія : підруч. для студентів вищ. мед. навч. закл. IV рівня акредитації. – Київ, 2015. – 533 с. Шифр зберігання: Б-95486.</li> <li>Клініко-нейрорецепторні співвідношення за наявності хронічного алкоголізму й опійної наркоманії // Одес. мед. журнал. – 1999. – № 4. – С. 34–35.</li> <li>Коррекция нарушений психической активности у больных хроническим алкоголизмом и опийной наркоманией с помощью актопротектора // Таврийский журн. психиатрии. – 1999. – № 3. – С. 46–48.</li> <li>Прогнозирование риска формирования злоупотребления психоактивными веществами // Укр. вісн. психоневрології. – 1999. – Т. 7, № 4. – С. 37–39.</li> <li>Нейрофіологічний критерій оцінки стану хворих на наркологічні захворювання // Одес. мед. журнал. – 1999. – № 5. – С. 64–65.</li> <li>Нарушения процессов нейрорецепции при алкоголизме и наркоманиях и их коррекция // Архів психіатрії. – 1998. – № 2/3. – С. 169–176.</li> </ol>2028-02-142028-02-15YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-valerij-semenovych-bitenskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/Valeriy-Semenovych-Bitenskyy_1-100x150.jpg;100;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/Valeriy-Semenovych-Bitenskyy_1-147x220.jpg;147;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/Valeriy-Semenovych-Bitenskyy_1-324x486.jpg;324;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/Valeriy-Semenovych-Bitenskyy_1.jpg;400;600;ai1ec-4662@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Народився В’ячеслав Володимирович Бережний

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/20_02_22-3-246x220.jpg" width="246" height="220" /></div><strong>В’ячеслав Володимирович Бережний</strong> – лікар-педіатр, доктор медичних наук (1983), професор кафедри факультетської педіатрії Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця (1987–1989), завідувач кафедри педіатрії № 2 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика (1990–2017), заслужений лікар України (1998), головний педіатр МОЗ України (1989–2012). Народився в селі Сміле Роменського району Сумської області. У 1962 р. закінчив педіатричний факультет Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця. Трудову діяльність В’ячеслав Володимирович розпочав у 1962 р. лікарем-педіатром та завідувачем дитячою консультацією Хорольської центральної районної лікарні Полтавської області. У 1966–1969 рр. навчався в аспірантурі на кафедрі факультетської педіатрії Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця. У 1969 р. захистив кандидатську дисертацію «Клинико-инструментальная характеристика функционального состояния сердечной мышцы при хроническом тонзиллите у детей». З 1969 р. працював асистентом, пізніше – доцентом кафедри факультетської педіатрії Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця, на якій успішно захистив докторську дисертацію «Стафілококова інфекція з затяжним, рецидивуючим та хронічним перебігом у дітей» (1982). У 1990 р. професор В. В. Бережний став завідувачем кафедри педіатрії № 2 Київського інституту удосконалення лікарів (нині – Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика). Понад 20 років є членом спеціалізованої Вченої ради при Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця, протягом 8 років був членом Експертної ради Вищої атестаційної комісії України. У період 1989–2012 рр. професор В. В. Бережний працював головним позаштатним спеціалістом МОЗ України за спеціальністю «Педіатрія» і зробив значний внесок у розвиток системи охорони здоров’я дітей та підлітків. Всебічно сприяв розвитку відділень гемодіалізу, становленню неонатальної кардіохірургії, сімейної медицини, плідно співпрацював із Міжнародним дитячим фондом ООН/ЮНІСЕФ за галузевими програмами МОЗ України. За ініціативою професора В.В. Бережного були вперше розроблені стандарти та протоколи надання медичної допомоги дітям при найбільш поширених соматичних захворюваннях. В’ячеслав Володимирович – вчений світового рівня, він неодноразово презентував результати науково-дослідної роботи кафедри на міжнародних педіатричних форумах та конгресах (Амстердам, Каїр, Афіни, Мельбурн, Прага, Порто, Ріо-де-Жанейро тощо). Професор В. В. Бережний – автор 550 наукових публікацій, серед яких 15 монографій та навчальних посібників, 2 довідники, національний підручник «Педіатрія». <em><strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертацій В. В. Бережного:</strong></em> <ol> <li>«Клинико-инструментальная характеристика функционального состояния сердечной мышцы при хроническом тонзиллите у детей» (1969).</li> <li>Шифр зберігання: 1969 Б484в«Стафилококковая инфекция с затяжным рецидивирующим и хроническим течением у детей» (1982). Шифр зберігання: Р-27851.</li> </ol> <em><strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці В. В. Бережного, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong></em> <ol> <li>Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря : навч. посіб. для лікарів-інтернів і лікарів-слухачів закл. (факультетів) післядиплом. освіти. – Київ, 2015. – 340 с. Шифр зберігання: Б-95561.</li> <li>Антибактеріальна та протигрибкова терапія в педіатрії : довід. для педіатрів та лікарів заг. практики – сімейн. медицини. – Київ, 2008. – 295 с. Шифр зберігання: Б-90486.</li> <li>Антигомотоксична терапія в дитячій ревматології : метод. рекомендації. – Київ, 2008. – 31 с. Шифр зберігання: Б-88347.</li> <li>Ацетонемічний синдром у дітей: діагностика та лікування метод. рекомендації. – Київ, 2007. – 18 с. Шифр зберігання: Б-87518.</li> <li>Диагностика и лечение лимфаденопатий у детей : метод. рекомендации. – Киев, 1992. Шифр зберігання: Б–71051.</li> <li>Діагностика та терапія атопічного дерматиту (стандарти діагностики та терапії) : метод. рекомендації. – Київ, 2002. – 30 с. Шифр зберігання: Б-88011.</li> <li>Екстрена медична допомога (догоспітальні протоколи) : посібник. – Київ, 2016. – 211 с. Шифр зберігання: Б-97310.</li> <li>Залізодефіцитна анемія у дітей : метод. рекомендації. – Київ, 2003. – 26 с. Шифр зберігання: Б-83031.</li> <li>Затяжное рецидивирующее и хроническое течение стафилококковой инфекции у детей. – Киев, 1990. – 188 с. Шифр зберігання: Б–66562.</li> <li>Клінічна ревматологія дитячого віку : навч. посібник. – Київ ; Черкаси, 2009. – 190 с. Шифр зберігання: Б-98457.</li> <li>Пароксизмальна вегетативна недостатність у дітей. Діагностика та лікування : метод. рекомендації. – Київ, 2004. – 30 с. Шифр зберігання: Б-83464.</li> <li>Педіатрія : нац. підручник : у 2 т. – Київ, 2013. Т. 1. – 1037 с. Шифр зберігання: В-8980 Т. 2. – 1021 с. Шифр зберігання: В-8981</li> <li>Порушення випорожнень у дітей: закрепи та енкопрез : навч. посібник. – Київ, 2018. – 547 с. Шифр зберігання: Б-98183.</li> <li>Синдром зригувань і блювання в дітей : навч.-практ. посібник. – Хмельницький, 2017. – 270 с. Шифр зберігання: Б-97030.</li> <li>Сучасні аспекти терапії ревматоїдного артриту у дітей : метод. рекомендації. – Київ, 2003. – 32 с. Шифр зберігання: Б-84735.</li> </ol>2028-02-182028-02-19YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-v-yacheslav-volodymyrovych-berezhnyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/20_02_22-3-168x150.jpg;168;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/20_02_22-3-246x220.jpg;246;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/20_02_22-3.jpg;300;268;ai1ec-4670@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Олексій Андрійович Івакін (20.02.1893 – 15.04.1942)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/2-158x220.jpg" width="158" height="220" /></div>Олексій Андрійович Івакін – анатом, ембріолог, доктор медицини, автор перших українських підручників анатомії та біології. О. А. Івакін народився 20 лютого 1883 р. у Катеринославі. Закінчив природничий відділ фізико-математичного факультету (1914) та медичний факультет (1916) Харківського університету. Учень В. П. Воробйова – видатного вченого-анатома, основоположника української наукової школи анатомів, одного з організаторів Українського інституту експериментальної медицини імені І. І. Мечнікова. Працював у Катеринославі, Харкові. У 1924–1930 рр. – професор, завідувач кафедри анатомії, а в 1941–1942 рр. – професор гістології Київського медичного інституту. При кафедрі було створено музей для навчальних цілей, але його цінні колекції загинули під час війни. Наукова діяльність О. А. Івакіна проходила в світлі ідей О. М. Северцова та І. І. Шмальгаузена і була присвячена питанням експериментальної морфології, анатомії, гістології, трансплантації. Олексій Андрійович брав участь у розробленні української наукової термінології. Автор перших українських підручників з анатомії та біології, природознавства й оригінальних наукових праць з ембріології. У 1936 р. О. А. Івакін видає «Короткий курс анатомії людини з елементами гістології і ембріології». Підручник отримав високу оцінку і був перевиданий наступного року. Професор О. А. Івакін виступив також редактором і співавтором кількох підручників з анатомії українською та російською мовами. Педагогічна робота О. А. Івакіна відзначалася змістовними лекціями високого наукового рівня, насиченими новим фактичним матеріалом. Читав лекції українською мовою, через що зазнав утисків тоталітарного режиму. У роки німецької окупації Олексій Андрійович брав участь у відновленні роботи Київського медичного інституту, організував навчальний процес, готував молодих науковців, писав нові праці. <em><strong>У фонді ННМБУ зберігаються праці О. А. Івакіна, підготовлені одноосібно, у співавторстві або під його редакцією:</strong></em> <ol> <li>Анатомия человека. Т. 1. Введение. Аппарат опоры и движения (сома) (1932).</li> <li>Анатомія людини. Т. 1. Вступ. Апарат опору і руху (1934).</li> <li>Анатомія та фізіологія : підручник із природознавства (1927).</li> <li>Короткий підручник анатомії людини. Т. 1. Вступ. Апарат опору і руху (1936).</li> <li>Короткий підручник анатомії людини. Т. 2. Нутрощі, що проводять рідини. Шляхи, що проводять подразнення. Органи чуття (1938).</li> <li>До морфології поперекової мускулатури // Укр. мед. вісті. – 1927. – № 6/7. – С. 58–71.</li> </ol>2028-02-202028-02-21YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksij-andrijovych-ivakin/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/2-107x150.jpg;107;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/2-158x220.jpg;158;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/2-348x486.jpg;348;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/2.jpg;686;958;ai1ec-4672@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Омелян Трохимович Михайленко (1933 – 1995)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/foto1-129x220.jpg" width="129" height="220" /></div>Омелян Трохимович Михайленко народився 23 лютого 1933р. в с. Солочині Свалявського району Закарпатської області в сім’ї робітників. Після закінчення неповної середньої школи, з 1948 р. по 1951 р. навчався в Береговському медичному училищі. В 1951 р. вступив на медичний факультет Ужгородського державного університету, який закінчив в 1957 р. До 1960 р. Омелян Трохимович працював районним акушером-гінекологом Воловецького району Закарпатської області. У 1960 р. вступає до аспірантури на кафедру акушерства і гінекології № 1 Київського медичного інституту. У 1963 р. успішно захистив кандидатську дисертацію на тему «Динамика накопления актомиозина матки, его АТФ-азная активность в различные сроки беременности и в родах». Після закінчення аспірантури продовжував працювати на кафедрі спочатку асистентом до 1965 р., в подальшому до 1979 р. доцентом. У 1974 р. захистив докторську дисертацію на тему «Слабость родовой деятельности: современные вопросы клиники, патогенеза, лечения и профилактики», в 1981 р. йому присвоєно вчене звання професора. 3 1980 р. перейшов на роботу до Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, де обіймав посаду заступника директора інституту з наукової роботи та наукового керівника акушерсько-гінекологічного відділу інституту. Працював на цій посаді до кінця життя. О. Т. Михайленком була розроблена експериментальна модель слабкості пологової діяльності, були з’ясовані тонкі механізми нейрогуморальних змін в організмі матері, біоенергетичні і морфологічні порушення скоротливого апарату матки у пологах, патофізіологічні і патоморфологічні зміни в міометрії під час кесаревого розтину. Професор О. Т. Михайленко, з метою профілактики та лікування слабкості пологової діяльності, розробив і науково обґрунтував комплексний метод допологової підготовки вагітних високого ризику. Завдяки впровадженню цього методу значно зменшилась патологія в пологах та перинатальна смертність. Напрямок досліджень відображають опубліковані автором чотири монографії: «Слабость родовой деятельности» (1978), «Биохимия родового акта и его регуляция», (1980), «Транспорт кальция и функция гладких мышц» (1981), «Индукция родов и их регуляция» (1988). Активно вивчав проблему гіпотонічних та коагулопатичних кровотеч в акушерстві. Ним розроблений і впроваджений у практику високоефективний метод зупинки післяпологових гіпотонічних маткових кровотеч. Інший напрямок наукових пошуків О. Т. Михайленка пов’язаний з проблемою перинатальної охорони плода та механізмами затримки його розвитку. Вагомим доробком даного наукового періоду є опубліковані праці: «Тромбогеморагічні ускладнення в акушерстві» (1984), «Затримка розвитку плоду» (1988), «Вагітність і роди при захворюванні гепатобіліарної системи» (1990). О. Т. Михайленко – автор 600 наукових праць, серед них – 10 монографій, 4 підручники для студентів медичних інститутів та 3 посібники для практичних лікарів. Професором О. Т. Михайленком підготовлено 7 докторів та 35 кандидатів наук. <em><strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертацій О. Т. Михайленка:</strong></em> <ol> <li>Динамика накопления актомиозина матки, его АТФ-азная активность в различные сроки беременности и в родах (1963).</li> <li>Слабость родовой деятельности: современные вопросы клиники, патогенеза, лечения и профилактики (1974).</li> </ol> <em><strong>У фонді бібліотеки також зберігаються праці О. Т. Михайленка, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong></em> <ol> <li>Биохимия родового акта и его регуляция (1980).</li> <li>Гинекология : пособие по программированному обучению (1979).</li> <li>Диагностика, профилактика и лечение задержки (гипотрофии) плода (1992).</li> <li>Индукция родов и их регуляция (1988).</li> <li>Лекарственные растения в акушерстве и гинекологии (2005).</li> <li>Ситуационные задачи по акушерству (1987).</li> <li>Физиологическое акушерство (1982).</li> </ol>2028-02-232028-02-24YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-omelyan-trohymovych-myhajlenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/foto1-88x150.jpg;88;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/foto1-129x220.jpg;129;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/foto1-286x486.jpg;286;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/foto1.jpg;600;1021;ai1ec-18172@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Валентин Дмитрович Отамановський (1893-1964)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/Valentyn_Otamanovskyy-164x220.jpeg" width="164" height="220" /></div>Отамановський Валентин Дмитрович – український історик, бібліограф, краєзнавець, громадський і політичний діяч – народився в селі Яблунівка Смілянської волості Черкаського повіту Київської губернії (нині – Смілянський район Черкаської області). Закінчив 5-ту Київську гімназію із золотою медаллю і вступив на юридичний факультет Київського університету. В 1913 р. перейшов до Київського політехнічного інституту. У КПІ належав до напівлегальної студентської організації «Українська громада», де працював головою термінологічної комісії при гурткові «Натураліст», складаючи українську наукову термінологію. У серпні 1929 р. Валентина Дмитровича заарештовано у сфальшованій справі Спілки визволення України. Він дістав 5 років таборів суворого режиму та 2 роки заслання до Татарстану. Після звільнення йому було заборонено виїжджати з Казані. Викладав іноземні мови у медичних вишах Казані, Ташкента, Краснодара, Саратова… У цей час ним були опрацьовані багатотомні твори класиків західноєвропейської науки лікування та праці вітчизняних медиків. Він уперше подав переклад опису не відомого в науці методу лікування чуми в своїй праці «Отечественные лекари-новаторы второй половины ХVIII в.». Його роботи з медицини містять багато додатків – цінних документів, більшість яких вперше вводилася до наукового обігу. З 1958 р. професор В. Д. Отамановський жив і працював у Харкові. Йому заборонялося викладати історію права, тому читав латину в медичному інституті. Помер учений 10 березня 1964 р. Посмертно реабілітований 11 серпня 1989 р. 25 січня 2018 р. Вчена рада Харківського національного медичного університету присвоїла Центру медичного краєзнавства ім’я професора В. Д. Отамановського. <em><strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються праці В. Д. Отамановського:</strong></em> <ol> <li>Борьба медицины с религией в древней Руси (1965).</li> <li>Отечественные лекари-новаторы второй половины ХVIII в., создавшие более прогрессивное направление в лечении чумы, и роль их как зачинателей рациональной терапии (1958).</li> <li>До історії медицини та аптечної справи у Вінниці й Вінницькому повіті ІІ половини XVIII ст. // Збірник пам’яті Т. Г. Яновського. – Київ, 1930. – С. 322–338.</li> <li>Перші аптеки на Україні // Фармацевтичний журнал. – 1960. – № 2. – С. 60–68.</li> <li>Реформы в речи Посполитой, направленные на создание государственной системы здравоохранения, и их значение для Правобережной Украины // Советское здравоохранение. – 1959. – № 7. – С. 35–41.</li> <li>Розвиток аптечної справи на Україні з середини XVII до початку ХІХ ст. // Фармацевтичний журнал. – 1963. – № 6. – С. 56–67.</li> <li>И. А. Ролле и Ю. Д. Талько-Грынцевич (к истории русско-польских связей) // Советское здравоохранение. – 1962. – № 8. – С. 75–77.</li> </ol>2028-02-262028-02-27YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/valentyn-dmytrovych-otamanovskyy-1893-1964/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/Valentyn_Otamanovskyy-112x150.jpeg;112;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/Valentyn_Otamanovskyy-164x220.jpeg;164;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/Valentyn_Otamanovskyy-363x486.jpeg;363;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/Valentyn_Otamanovskyy.jpeg;644;862;ai1ec-18174@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Володимир Адольфович Трігер (1898-1990)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/136-169x220.jpg" width="169" height="220" /></div>Володимир Адольфович Трігер, відомий лікар-терапевт, народився 27 лютого 1898 р. в м. Одеса. У 1920 р. закінчив Одеський медичний інститут і призначений асистентом кафедри факультетської терапії. Упродовж 1941–1944 pp. працював начальником евакогоспіталю, а згодом – головним терапевтом евакогоспіталів Кемеровського облздороввідділу. Протягом 1944–1950 pp. – завідувач кафедри факультетської терапії Одеського медичного інституту. У 1944 р. захистив докторську дисертацію «Про зміни печінки і жовчовивідних шляхів при гастродуоденітах» під керівництвом професора Л. Б. Бухштаба. У 1946 р. йому присвоєно вчене звання професора. У 1950 р. наказом Міністра охорони здоров’я УРСР призначений завідувачем кафедри госпітальної терапії Чернівецького медичного інституту (нині – Буковинський державний медичний університет), звідки через рік повернувся в Одесу. З квітня 1952 р. знову очолив кафедру госпітальної терапії Чернівецького медичного інституту. Очолював гастроентерологічний, кардіологічний та ендокринологічний напрямки вітчизняних терапевтичних досліджень у Північній Буковині. Володимир Адольфович очолював бригаду практичних лікарів, проводив велику роботу в місті по вивченню серцево-судинної захворюваності. Кардіологічний напрямок досліджень професора В. А. Трігера пов’язувався з гемодинамічними дослідженнями, вивченням згортальної та протизгортальної систем при широкому спектрі діагнозів – гострому інфаркті міокарда, атеросклерозі, гіпертонічній хворобі. Автор 50 наукових праць. Підготував 3 докторів та 18 кандидатів наук. Його ім’я внесено до галереї фундаторів наукових шкіл Буковинського державного медичного університету. <h3>Володимир Адольфович Трігер представлений у фондах ННМБУ:</h3> <ol> <li>До питання про діагностику жовчнокам’яної хвороби // Патологія і фізіологія органів травлення : тези доп. конференції. – Чернівці, 1966. – С. 112–114.</li> <li>Значение лейкопенической реакции при внутренних заболеваниях // Рефераты докладов 32-й научной конференции Черновицкого медицинского института. – Черновцы, 1957. – С. 63–65.</li> <li>Исходы и лечение инфаркта миокарда по данным диспансерного наблюдения в Сталинском районе г. Черновцы за 5 лет // Сборник научных работ Черновицкого медицинского института. – Черновцы, 1958. – Вып. 7. – С. 344–349.</li> <li>К вопросу об оформлении диагноза у больных холецеститом // Сборник научных работ Черновицкого медицинского института. – Черновцы, 1959. – Вып. 10. – С. 19–23.</li> <li>Кислородная терапия больных с недостаточностью кровообращения // Предупреждение и лечение сердечно-сосудистой недостаточности. – Киев, 1957. – Вып. 1. – С. 193–195.</li> <li>Клинические и эксперементальные исследования состояния печени и желчного пузыря при гастродуоденитах // Клиническая медицина. – 1941. – Т. 19, № 6. – С. 105–107.</li> <li>О лейкопенической реакции при внутренних заболеваниях // Сборник научных работ Черновицкого медицинского института. – Черновцы, 1959. – Вып. 9. – С. 224–227.</li> <li>О применении гипотиазида при коронарной недостаточности // 8-й съезд терапевтов УССР : тезисы докладов. – Киев, 1965. – С. 334–335.</li> <li>Синдром грудной жабы у больных бронхиальной астмой // Врачебное дело. – 1961. – № 12. – С. 37–40.</li> <li>Стенокардия при заболеваниях желчных путей // Клиническая медицина. – 1938. – Т. 16, № 10. – С. 1367–1371.</li> <li>Трансаминазная активность и белковые фракции крови при инфаркте миокарда // Врачебное делло. – 1964. – № 1. – С. 13–17.</li> </ol>2028-02-272028-02-28YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/volodymyr-adolfovych-triher-1898-1990/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/136-115x150.jpg;115;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/136-169x220.jpg;169;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/136.jpg;230;300;ai1ec-4879@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Антон Іванович Собкевич (1883-1945)

140 років від дня народження фтизіатра, доктора медицини, професора Антона Івановича Собкевича (1883-1945) Фтизіатр, доктор медицини (1918), професор (1926), перший завідувач курсу туберкульозу (1924-1929), директор Київського клінічного туберкульозного інституту (1926-29), декан медичного факультету (1929), професор Київського фармацевтичного інституту (1931-35), науковий співробітник Київського НДІ гігієни харчування (1935-1938). Закінчив медичний факультет Томського університету (1910), де й працював викладачем, здійснював науково-дослідну роботу в клініці та лабораторії. У роки Першої світової війни перебував на Західному фронті, був головним лікарем санітарно-інфекційного лазарету (1914-1918). У 1918 р. повернувся до Томська, працював викладачем в університеті. У 1921 р. був обраний постійним науковим співробітником УАН, переїхав до Києва та від 1922 р. працював у Київському медичному інституті (доцент, заступник декана, декан медичного факультету), викладав перший в Україні курс туберкульозу (1926-1929). Лекції читав українською мовою. Саме в цей час вийшли його фундаментальні праці: “Наука про харчування та їжу (дієтика)” (1927), “Механізми і апарат нервової системи” (1928), “Туберкульоз” (1928). Був активним учасником українських лікарських організацій періоду УНР, пізніше – член президії Медичної секції ВУАН (1929) та член термінологічної комісії. З 1938 р. за станом здоров’я не працював, помер 23 грудня 1945 р.2028-03-012028-03-02YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-anton-ivanovych-sobkevych/freeai1ec-18186@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Михайло Михайлович Борисикевич (1848-1899)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/boruskevuch-175x220.jpg" width="175" height="220" /></div>Михайло Михайлович Борисикевич (1848-1899) офтальмолог, професор окулістики, декан медичного факультету університету в Інсбруці, професор, декан університету в Граці. Народився в с. Білобожниця (тепер — Чортківського району Тернопільської обл. в родині священика; медичну освіту здобув у 1866-1872 рр. на медичному факультеті Biденьського університету. Був аспірантом у відомих офтальмологів Ф. Альта (1872-1874) та Штельвага (1874-1880); служив військовим лікарем. Від 1872 р. – професор окулістики, а з 1874 р. – декан медичного факультету університету в Інсбруці. З 1892 р. – професор університету в Граці; наукові праці, деякі із яких мали пріоритетний характер у світовій науці, присвячені різним аспектам офтальмології, особливо гістології очної сітківки; приїджав на батьківщину, де безкоштовно надавав лікарську допомогу. В с. Білобожниця встановлено пам’ятник вченому.2028-03-012028-03-02YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/mykhaylo-mykhaylovych-borysykevych-1848-1899/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/boruskevuch-119x150.jpg;119;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/boruskevuch-175x220.jpg;175;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/boruskevuch-386x486.jpg;386;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/boruskevuch.jpg;400;504;ai1ec-4881@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Василь Тимофійович Покровський (1838-1877)

Василь Тимофійович Покровський (1838-1877), терапевт, доктор медицини (1864), екстраординарний (1867), ординарний (1868) професор, завідувач кафедри спеціальної патології і терапії з госпітальною клінікою Університету Св. Володимира (1866-1877). Учень С.П. Боткіна та І.М. Сеченова. Закінчив Петербурзьку медико-хірургічну академію з відзнакою та золотою медаллю (1861). Працював ординатором клініки внутрішніх хвороб професора С.П. Боткіна, під керівництвом якого в 1864 р. захистив докторську дисертацію “Об отравлении окисью углерода. Материалы для физиологии угара”. У вересні 1866 р. відомий анатом і фізіолог професор О.П. Вальтер запро­понував його кандидатуру на вакантну посаду керівника кафедри спеціальної патології і терапії з госпітальною клінікою медичного факультету Університету Св. Володимира. У квітні 1867 р. його було затверджено на посаду екстраординарного професора Університету Св. Во­лодимира та завідувача госпітальною терапевтичною клінікою. Одночасно він був призначений ординатором Київського військового госпіталю, на базі якого була розташована клініка. Пропонував перейти від теоретичного до наочного викладання. У 1867 р. його рекомендації було внесено у відповідні рішення факультету, в яких йшлося про відміну виключно теоретичного викладання спеціальної патології, терапії, хірургії, офтальмології та про необхідність супроводу лекцій клінічними демонстраціями. Був провідником передових ідей вітчизняної фізіології та клінічної медицини в Україні. Займався питаннями діагностики захворювань нирок, запропонував метод бімануальної пальпації нирок. Один з перших вів викладання курсу нервових хвороб. Засновник і завідувач неврологічного відділення при Київському військовому шпиталі. Під час проведення активної боротьби з епідеміями тифу перший відмітив, що поворотний тиф є самостійним захворюванням, а не різновидом черевного та висипного тифу. У 1877 р. очолив боротьбу з тифозною епідемією в Києві та захворів висипним тифом, помер на 39 році життя.  2028-03-032028-03-04YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-vasyl-tymofijovych-pokrovskyj/freeai1ec-18190@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Вінницька Віра Костянтинівна (1918-1998)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/vinnucka-176x220.jpg" width="176" height="220" /></div>Віра Костянтинівна Вінницька (1918-1998) онкогінеколог, доктор медичних наук, професор Київського медичного інституту. Віра Костянтинівна нродилася в м. Переяславі (нині — м. Переяслав-Хмельницький Київської обл.); медичну освіту здобула на лікувальному факультеті Київського медичного інституту (1939); працювала на посадах ординатора Українського НДІ травматології та ортопедії; навчалася в клінічній ординатурі при кафедрі акушерства та гінекології Київського медичного інституту (1945-1947). Від 1947 р. працювала (з перервою) в Київському науково-дослідному рентген радіологічному та онкологічному інституті (нині — Національний інститут раку) на посадах молодшого наукового співпрацівника, старшого наукового співпрацівника, завідувача (1966-1991) відділу онкогінекології; у 1952-1954 рр. – завідувач гінекологічного відділення Київського обласного онкологічного диспансеру. Від 1954 до 1966 р. працювала у Київському інституті удосконалення лікарів; у 1953 р. захистила кандидатську дисертацію “Лимфатические сосуды матки при раковом процессе”, а в 1967 р. – докторську дисертацію “Пути лимфагенного метастазирования и реактивность лимфатических узлов при раке шейки матки”; професор (1977); головний позаштатний онкогінеколог МОЗ УРСР; член правління Українських республіканських товариств онкологів та акушерів-гінекологів; автор 140 наукових публікацій. Основні напрями наукової діяльності: опрацювання діагностики, профілактики, лікування та реабілітації онкогінекологічних хворих, дослідження шляхів лімфогенного метастазування раку тіла й шийки проф матки, опрацювання лімфорентгенографічного контролю радикалізму оперативних втручань за допомогою субопераційної ін’єкції лімфатичних вузлів при раку матки, вивчення взаємозв’язку між морфологічною структурою раку матки та його метастатичним потенціалом, обгрунтування застосування радіомодифікаторів при поєднаному лікуванні раку тіла та шийки матки, визначення індивідуальної чутливості раку жіночих геніталій до протипухлинних хіміопрепаратів, розробка способів реабілітаційної терапії онкогінекологічних хворих із застосуванням імуномодуляторів, опрацювання діагностики та лікування трофобластичних захворювань матки, застосування кріохірургічного методу лікування раку зовнішніх статевих органів, організація онкогінекологічної допомоги населенню. Внесла вагомий внесок у розвиток таких пріоритетних напрямів онкологічної гінекології, як вивчення епідеміології захворювань в Україні і формування груп ризику виникнення злоякісних новоутворень. Розробила новий принцип хірургічного лікування раку геніталій на основі глибокого вивчення патогенезу злоякісного процесу. Науковий консультант і керівник 2 докторських та 11 кандидатських дисертацій.2028-03-032028-03-04YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/vira-kostiantynivna-vinnytska-1918-1998/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/vinnucka-120x150.jpg;120;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/vinnucka-176x220.jpg;176;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/vinnucka-388x486.jpg;388;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/vinnucka.jpg;472;591;ai1ec-18193@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Іван Овксентійович Курилін (1918-1984)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/kurulin-176x220.jpg" width="176" height="220" /></div>Іван Овксентійович (Авксентійович) Курилін (1918-1984) доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри отоларингології Київського медичного університету імені О. О. Богомольця. Народився Іван Курилін в с. Огородня Добружського району Гомельської області. У 1937 р. вступив до Вітебського медичного інституту, який у 1941 р. був евакуйований у м. Алма-Ату; завершив здобуття медичної освіти в Алма-Атинському медичному інституті (1941). Під час німецько-радянської війни — командир санітарної роти, старший лікар піхотного полку у складі Сталінградського та Донського фронтів, ординатор хірургічного відділення шпиталю No 5217 7-ї гвардійської армії; з 1947 по 1949 р. навчався в клінічній ординатурі на кафедрі оториноларингології (завідувач — професор А.І. Коломійченко) Київського інституту удосконалення лікарів. У 1948-1950 рр. – начальник відділу кадрів МОЗ УРСР; у 1950 р. захистив кандидатську дисертацію «Рак гортани»; з 1950 по 1955 р. — асистент кафедри оториноларингології Київського інституту удосконалення лікарів; з 1955 р. – доцент, з 1962 р. — професор, a у 1963-1985 рр. – завідувач кафедри оториноларингології Київського медичного інституту та керівник філіалу кафедри на базі 3-ї міської дитячої лікарні (1955-1962); У 1962–1966 рр. виконував обов’язки декана педіатричного факультету; у 1961 р. захистив докторську дисертацію “Современные методы диагностики и хирургического лечения склеромы с применением стрептомицина”; професор; Заслужений діяч науки УРСР (1983); лауреат Державної премії УРСР (1979); головний редактор “Журнала ушных, носовых и горлових болезней”; голова правління Українського та заступник голови правління Всесоюзного наукових товариств оториноларингологів (1974–1984); очолював Учбово-методичну секцію з оториноларингології МОЗ УРСР. Праці присвячені питанням діагностики і лікування папіломатозу гортані у дітей та дорослих, передракових захворювань і ранніх стадій раку вуха, горла, носа. Автор близько 170 наукових публікацій, зокрема 6 монографій, 9 авторських свідоцтв на винаходи. <p class="s4"><span class="s2"><span class="bumpedFont15">У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберіга</span></span><span class="s2"><span class="bumpedFont15">є</span></span><span class="s2"><span class="bumpedFont15">ться автореферат дисертацій</span></span> <span class="s2"><span class="bumpedFont15">І. А. </span></span><span class="s2"><span class="bumpedFont15">Куриліна</span></span><span class="s3"><span class="bumpedFont15"> «</span></span><span class="s2"><span class="bumpedFont15">Современные методы диагностики склеромы и хирургическое ее лечение с применением стрептомицина</span></span><span class="s2"><span class="bumpedFont15">»</span></span><span class="s2"><span class="bumpedFont15"> (1961).</span></span></p> <p class="s4"><strong><span class="s5"><span class="bumpedFont15">Також у фонді бібліотеки </span></span><span class="s2"><span class="bumpedFont15">зберігаються </span></span><span class="s5"><span class="bumpedFont15">праці </span></span><span class="s2"><span class="bumpedFont15">І. А. </span></span><span class="s2"><span class="bumpedFont15">Куриліна</span></span><span class="s2"><span class="bumpedFont15">,</span></span><span class="s5"><span class="bumpedFont15"> підготовлені одноосібно або у спів </span></span><span class="s5"><span class="bumpedFont15">авторстві: </span></span></strong></p> <div class="s7"><span class="s6">1. </span><span class="s5"><span class="bumpedFont15">Иноро</span></span><span class="s5"><span class="bumpedFont15">дные</span></span><span class="s5"><span class="bumpedFont15"> тела пищевода (1977).</span></span></div> <div class="s7"><span class="s6">2. </span><span class="s5"><span class="bumpedFont15">Методы лечения </span></span><span class="s5"><span class="bumpedFont15">папиломатоза</span></span><span class="s5"><span class="bumpedFont15"> гортани (1981).</span></span></div> <div class="s7"><span class="s6">3. </span><span class="s5"><span class="bumpedFont15">Носовые кровотечения (1976).</span></span></div> <div class="s7"><span class="s6">4. </span><span class="s5"><span class="bumpedFont15">Отиты и </span></span><span class="s5"><span class="bumpedFont15">антриты</span></span><span class="s5"><span class="bumpedFont15"> у детей грудного возраста (1969).</span></span></div> <div class="s7"><span class="s6">5. </span><span class="s5"><span class="bumpedFont15">Папилломатоз</span></span> <span class="s5"><span class="bumpedFont15">гортани</span></span><span class="s5"><span class="bumpedFont15"> (1972).</span></span></div> <div class="s7"><span class="s6">6. </span><span class="s5"><span class="bumpedFont15">Хронический</span></span> <span class="s5"><span class="bumpedFont15">тонзилит</span></span><span class="s5"><span class="bumpedFont15"> у </span></span><span class="s5"><span class="bumpedFont15">детей</span></span><span class="s5"><span class="bumpedFont15">, </span></span><span class="s5"><span class="bumpedFont15">больных</span></span><span class="s5"><span class="bumpedFont15">туберкулезом</span></span><span class="s5"><span class="bumpedFont15"> (1971).</span></span></div>2028-03-062028-03-07YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/ivan-ovksentiyovych-kurylin-1918-1984/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/kurulin-120x150.jpg;120;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/kurulin-176x220.jpg;176;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/kurulin-388x486.jpg;388;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/kurulin.jpg;472;591;ai1ec-18194@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Олексій Федорович Білоусов (1868-1929)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/bilousov-176x220.jpg" width="176" height="220" /></div>Олексій Федорович Білоусов (1868-1929) педіатр, доктор медицини, міністр народного здоров’я УНР, завідувач Сумської дитячої лікарні св. Зінаїди. Середню освіту Олексій Федорови здобув у Сумській Олександрівській гімназії (1889). Медичну освіту здобув на медичному факультеті Харківського університету (1894). Працював на посадах лікаря-асистента Московської міської дитячої лікарні св. Володимира (1895-1897), завідувача Сумської дитячої лікарні Св. Зінаїди (1897-1900), понадштатного чиновника медичного департаменту Міністерства внутрішніх справ (з 1902 р.), лікаря у Подільській та Бессарабській губерніях, лікарського інспектора Смоленської губернії, керівника Міністерства Народного Здоров’я УНР (1919); відзначився організацією боротьби з епідеміями інфекційних захворювань; працював на Закарпатті (1924-1927). У 20-х роках завідував відділом допомоги емігрантам з України, один із організаторів Товариства українських лікарів у Чехословаччині (1922). У 1901 р. склав екзамени на звання доктора медицини при Харківському університеті. У 1903 р. захистив докторську дисертацію “К биологии и методике выделения так называемых “ацидофильных» бактерий из кишечника грудных детей”; основні напрями наукової діяльності: питання педіатрії, зокрема лікування правця, вовчака, екземи, скарлатини, спадкової ідіосинкразії до ртутних препаратів. Автор наукових праць з питань педіатрії, епідеміології та профілактики інфекційних хвороб: лікування вовчака, екземи, спадкової ідіосинкразії до ртутних препаратів, скарлатини, правця.2028-03-112028-03-12YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/oleksiy-fedorovych-bilousov-1868-1929/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/bilousov-120x150.jpg;120;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/bilousov-176x220.jpg;176;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/bilousov-388x486.jpg;388;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/bilousov.jpg;472;591;ai1ec-4891@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Олександр Микитович Марзєєв (1883-1956)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/marzeev-176x220.jpg" width="176" height="220" /></div><p style="text-align: left;">Олександр Микитович Марзєєв (1883-1956) лікар-гігієніст, епідеміолог, доктор медичних наук, професор, академік АМН УРСР, заслужений діяч науки СРСР.</p> Закінчив Московський університет (1911). Працював земським і військовим лікарем. 1922-1934 – завідувач санітарного епідеміологічного відділу Народного комісаріату охорони здоров’я УСРР; водночас від 1924 – в Українському інституті удосконалення лікарів (Харків). 1930-1941 – завідувач кафедри комунальної гігієни; 1931-1941, 1944-1956 – директор НДІ загальної та комунальної гігієни; 1934-1941 – засновник і завідувач кафедри гігієни 1-го Харківського медичного інституту; 1941-1944 – заступник директора з наукової роботи і завідувач відділу Казахського інституту епідеміології і мікробіології (Алма-Ата, нині Алмати); 1943-1944 – завідувач кафедри епідеміології Алма-Атинського медичного інституту; 1944-1947 – завідувач кафедри комунальної гігієни Київського інституту удосконалення лікарів; водночас 1944-1956 – завідувач однойменної кафедри Київського медичного інституту. Наукові дослідження були присвячені організації санітарної справи справи, гігієні сільського житлового будівництва, води та водопостачання населених місць; проблемі забруднення атмосферного повітря промисловими викидами, стану очистки стічних вод; гігієнічним проблемам розвитку пром. Донбасу й українського села. Організатор боротьби з епідеміями холери, дифтерії, туберкульозу й інших хвороб у 1920-1925. Ініціював створення СЕС у СРСР та розроблення проекту санітарного законодавства в Україні. <p class="literature">Наукові праці: “О санитарной организации на Украине” (1922); “Эпидемическое состояние Украи­­ны к концу 1922 г.” (1922); “Жилища и санитарный быт сельского населения Украины” (1927); “Эпоха вели­­ких епидемий 1920-1922” (1927); “Санітарна станція як комплексна форма санітарної організації” (1932); “Планировка и реконструкция колхозного села” (1941); “Коммунальная гигиена” (1968).</p> <p class="p1"><strong><span class="s1">Також у фонді бібліотеки зберігаються праці О. М. Марзєєва, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</span></strong></p> <ol class="ol1"> <li class="li1"><span class="s2">Завещание врача-профилактика (2003)</span></li> <li class="li1"><span class="s2">Учебник гигиены для фельдшерских школ (1944)</span></li> <li class="li1"><span class="s2">Підручник гігієни. Для фельдшерсьних шкіл (1948)</span></li> <li class="li1"><span class="s2">Коммунальная гигиена (1979)</span></li> <li class="li1"><span class="s2">Дифтерія і боротьба з нею запобіжними щепленнями (1933)</span></li> <li class="li1"><span class="s2">Жилища и санитарный быт сельского населения Украины (1927)</span></li> </ol> <p class="p1"><strong>Література про <span class="s1">О. М. Марзєєва</span></strong></p> <ol class="ol1"> <li class="li1"><span class="s2">От уезда до республии: Посвящ. памяти А.Н. Марзеева / С.А. Рыженко, 3.Г. Гужва, М.О. Гужва (2004)</span></li> <li class="li1"><span class="s2">Вопросы коммунальной и школьной гигиены : сб. науч. раб. посвящ. юбилею 70-летия проф. А.Н. Марзеева (1956).</span></li> </ol>  2028-03-252028-03-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksandr-mykytovych-marzyeyev/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/marzeev-120x150.jpg;120;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/marzeev-176x220.jpg;176;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/marzeev-388x486.jpg;388;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/marzeev.jpg;472;591;ai1ec-18198@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Микола Кузьмич Фуркало (1923-2020)

Микола Кузьмич Фуркало (1923-2020) кардіолог, доктор медичних наук, професор, директор НДІ кардіології імені М. Д. Стражеска, створив та завідував кафедрою функціональної діагностики при Київському інституті удосконалення лікарів. Медичну освіту Микола Кузьмич здобув у Станіславському (Івано-Франківському) медичному інституті (1947—1953), після закінчення якого працював лікарем на Львівщині (1953–1956). З 1956 р. навчався в аспірантурі (1956–1959) та працював у Київському інституті удосконалення лікарів на посадах асистента, доцента, професора, завідувача кафедри функціональної діагностики (1978–1993), проректора з наукової роботи. У подальшому працював на посадах завідувача (1976–1991) відділу хронічної серцевої недостатності, головного наукового співпрацівника відділу атеросклерозу та хронічної ішемічної хвороби серця, директора (1974-1989) Українського НДІ кардіології імені М. Д. Стражеска (нині – Національний науковий центр “Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска” НАМН України. У 1961 р. захистив кандидатську дисертацію “Сравнительная оценка метода артериальной пьезографии в диагностике атеросклероза”, а в 1969 р. – докторську дисертацію “Роль некоторых нейрогуморальных, метаболических и морфологических изменений в развитии атеросклероза и коронарной недостаточности”; професор; голова Київського товариства кардіологів (1990–1999); член редакційних колегій низки фахових журналів; Заслужений діяч науки УРСР (1989); лауреат Державної премії УРСР (1980). Нагороджений медалями С. П. Боткіна і М. Д. Стражеска; автор 423 наукових публікацій, зокрема 7 монографій, 12 авторських свідоцтв на винаходи; основні напрямки наукової діяльності: дослідження атеросклерозу, ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії; науковий консультант і керівник 6 докторських та 26 кандидатських дисертацій. Основні публікації: “Атеросклероз” (1976), “Клиническая кардиология” (1978), “Коронарная недостаточность” (1986), “Функциональная диагностика заболеваний сердца и сосудов” (1990), “Лечебно-профилактические аспекты диспансеризации при ишемической болезни сердца” (1991). <p class="p1"><strong><span class="s1">Також у фонді бібліотеки зберігаються праці<span class="Apple-converted-space">  М. К. </span>Фуркало, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</span></strong></p> <ol class="ol1"> <li class="li1"><span class="s2">Лечебно-профилактические аспекты диспан серизации при ишемической болезни сердца (1991)</span></li> <li class="li1"><span class="s2">Клинические лекции по важнейшим внутренним болезням (1975)</span></li> <li class="li1"><span class="s2">Коронарная недостаточность (1986)</span></li> <li class="li1"><span class="s2">Клинико-инструментальная диагностика поражений сердца и венечных сосудов (1990)</span></li> <li class="li1"><span class="s2">Кардиологическая служба в Украинской CCP (1984)</span></li> <li class="li1"><span class="s2">Диагностика и медикаментозная коррекция нарушений реологических свойств крови и системы гемостаза при ИБС (1990)</span></li> <li class="li1"><span class="s2">Атеросклероз (1978)</span></li> </ol>2028-03-262028-03-27YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/mykola-kuzmych-furkalo-1923-2020/freeai1ec-4895@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Олексій Сидорович Коломійченко (1898-1974)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/Kolomiychenko-176x220.jpg" width="176" height="220" /></div>Олексій Сидорович Коломійченко (1898-1974) дікар-оториноларинголог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР. Учасник 2-ї світової вій­ни. Закінчив Київський університет (1924). Працював лікарем. Від 1928 – в Київському інституті удосконален­­ня лікарів (з перервою): 1944-1946 – заступник директора з науково-навчальної ро­боти, водночас 1944-1966 – завідувач кафедри отоларингології; 1943-1944 – в Українському інституті клінічної медицини (нині Інститут кардіології НАМНУ, Київ); 1960-1974 – засновник і директор Київського НДІ отоларингології. Головний отоларинголог МОЗ УРСР (1953-1972). Наукові дослідження були присвячені отіатрії, онколо­­гії вуха, горла та носа; захворюванням верхніх дихальних шляхів; аудіології; дитячим хворобам, професійній патології органа слуху; методам кібернетики та біохімії в оториноларингології. Першим в Укра­­їні оцінив перспективність операцій на стремені та вікні пере­­двір’я при отосклерозі; започат­­кував досліди, спрямовані на клінічне застосування ультразвуку та лазерного випромінювання для діа­гностики та лікування оторино­ла­­рингологічних захворювань. <p class="literature">Наукові праці: “Хвороби вуха” (1955); “Ат­­лас тональных аудиометрических исследований” (1962); “Опе­­рация на стремени при отосклерозе” (1962); “Методика преподавания отоларингологии” (1968); “Программированное пособие по аудио­мет­­рии” (1971).</p> <ol> <li class="p1"><strong><span class="s1">Також у фонді бібліотеки зберігаються праці <span class="Apple-converted-space"> Олексія Сидоровича Коломійченка, </span>підготовлені одноосібно або у співавторстві:</span></strong></li> </ol> <ol class="ol1"> <li class="li1"><span class="s2">Атлас тональных аудиометрических (1962)</span></li> <li class="li1"><span class="s2">Методика преподавания отоларингологии (1968)</span></li> <li class="li1"><span class="s2">Атлас тональных аудиометрических исследований (1962)</span></li> <li class="li1"><span class="s2">Невідкладна допомога при пошкоджаннях та захворюваннях вуха, носа й горла (1948)</span></li> <li class="li1"><span class="s2">Профессиональные заболевания лорорганов и некоторые вопросы их профилактики и лечения (1968)</span></li> <li class="li1"><span class="s2">Расстройства слуха, возникающие при применении антибиотиков (1973)</span></li> <li class="li1"><span class="s2">Хвороби вуха (1955)</span></li> <li class="li1"><span class="s2">Современные проблемы оториноларинг логии (1970)</span></li> </ol> <p class="p1"><strong><span class="s2">Література про нього</span></strong></p> <ol class="ol1"> <li class="li1"><span class="s2">Злокачественные новообразования верхних дыхательных путей. 35 лет врачебной, научной, педагогической деятельности А.И. Коломийченко / (1959)</span></li> </ol> <ol class="ol1"> <li class="li1"><span class="s2">О. С. КоломӀйченко. Сучасні проблеми оториноларингології  наук. праці присвяч. 95-річчю з дня народження О. С. КоломӀйченка (1993)</span></li> <li class="li1">Олексій Сидорович Коломійченко / <span class="s2">Шидловська Т.В. та ін (</span>1990)</li> <li class="li1">А. И. Коломийченко. Жизнь на фоне эпохи : к 120-летию со дня рождения Алексея Исидоровича Коломийчнко / под общ. ред. (2018).</li> </ol> <p class="p1"></p>2028-03-302028-03-31YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oleksij-sydorovych-kolomijchenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/Kolomiychenko-120x150.jpg;120;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/Kolomiychenko-176x220.jpg;176;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/Kolomiychenko-388x486.jpg;388;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/Kolomiychenko.jpg;472;591;ai1ec-4896@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Юрій Платонович Шупик (1933-2013)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/shupuka-166x220.jpg" width="166" height="220" /></div>Юрій Платонович Шупик (1933-2013) судово-медичний експерт, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України. Закінчив Київський медичний інститут (1957). Працював судово-медичним експертом у Луганську. З 1959 – в Київському інституті удосконалення лікарів (тепер Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика): аспірант, асистент, доцент, з 1977 – професор, з 1987 – завідувач кафедри судової медицини. Водночас (з 1960) – судово-медичний експерт, а з 1976 – начальник Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України. Голова президії Українського наукового товариства судових медиків і криміналістів (з 1987). Проводив судово-експертну роботу під час розслідування наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Брав участь у роботі державних комісій, утворених у зв’язку з низкою авіакатастроф. Досліджував проблеми організації судово-медичної служби, судово-медичної криміналістики та травматології. Наукові праці: “Проблеми організації та проведення комплексних експертних досліджень” (1985); “Ідентифікація значення стоматологічного статусу при персоніфікації загиблих в авіакатастрофах (на досвіді авіакатастроф у Норвегії, Греції, Еритреї)” (1998); “До питання про “чернівецьку хворобу” (випадок з практики)” (2000). <p class="p1"><strong><span class="s2">У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферат дисертація<span class="Apple-converted-space">  </span>Шупика Ю. П.</span></strong></p> <ol class="ol1"> <li class="li1"><span class="s1">“К судебномедицинской экспертизе об горевших трупов» (1964).</span></li> </ol> <p class="p1"><strong><span class="s1">Також у фонді бібліотеки зберігаються праці<span class="Apple-converted-space">  <span class="s2">Шупика Ю. П.</span></span>, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</span></strong></p> <ol class="ol1"> <li class="li1"><span class="s1">Судебно-медицинская экспертиза (1980)</span></li> <li class="li1"><span class="s1">Материалы для судебно-медицинской экспертизы трупа и одежды, подвергавшихся значительному воздействию пламени (1974).</span></li> </ol>2028-03-302028-03-31YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yurij-platonovych-shupyk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/shupuka-113x150.jpg;113;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/shupuka-166x220.jpg;166;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/shupuka-367x486.jpg;367;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/03/shupuka.jpg;427;566;ai1ec-5215@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Анатолій Пилипович Лазар (1933-2007)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/lazar-141x220.jpg" width="141" height="220" /></div>Анатолій Пилипович Лазар (1933-2007) радіолог, доктор медичних наук, професор. Закінчив Київський медичний інститут (1957), де й працював від 1960 (нині Національний медичний університет): 1979-1983 – заступник декана 1-го медичного факультету, 1990-2006 – завідувач, 2006-2007 – професор кафедри медичної радіології з курсами рентґенології та радіаційної медицини; водночас від 1989 очолював Київський міжміський науково-практичний радіонуклідний центр. Головний радіолог МОЗ України (1986-2005). Наукові дослідження були присвячені променевій патології та ра­­діонуклідній діагностиці в урології та нефрології, сумісному впливу на організм іонізуючого випромінювання та радіального приско­рен­­ня, патогенезу порушення водно-сольового обміну при захворюваннях нирок. <p class="literature">Наукові праці: “Рентгенодиагностика” (1969); “Медицинская радиология” (1979, 1980); “О патогенезе нарушения метаболизма кальция при гломерулонефрите” (1982); “Радіаційна медицина” (1993); “Основи радіаційної медицини” (2002); “Основи променевої діагностики” (2005); “Медична радіологія” (2008).</p> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці А. П. Лазаря, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Радіаційна медицина (1993)</li> <li>Основи радіаційної медицини (2006)</li> <li>Основи радіаційної медицини (2002)</li> <li>Основи променевої діагностики (2006)</li> <li>Вибрані лекції з радіонуклідної діагностики та променевої терапії (2006)</li> </ol>2028-04-012028-04-02YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-anatolij-pylypovych-lazar/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/lazar-96x150.jpg;96;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/lazar-141x220.jpg;141;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/lazar.jpg;257;400;ai1ec-5217@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Борис Павлович Криштопа (1938-2014)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/04/Krishtopa.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-18446 size-large" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/04/Krishtopa-391x486.jpg" alt="Головна" width="391" height="486" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/04/Krishtopa-391x486.jpg 391w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/04/Krishtopa-177x220.jpg 177w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/04/Krishtopa-121x150.jpg 121w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/04/Krishtopa-150x187.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/04/Krishtopa-300x373.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/04/Krishtopa-600x746.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/04/Krishtopa-696x866.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/04/Krishtopa-402x500.jpg 402w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/04/Krishtopa.jpg 722w" sizes="auto, (max-width: 391px) 100vw, 391px" /></a>Борис Павлович Криштопа (1938-2014) організатор охорони здоров’я, історик медицини, доктор медичних наук (1986), професор (1988), завідувач кафедри управління охороною здоров’я Київського інституту удосконалення лікарів (1986-2003), заступник міністра охорони здоров’я України (1974-78). Науковий напрям – організація і управління системою охорони здоров’я, історія медицини України. Закінчив Київський медичний інститут (1961). Працював лікарем. 1965-1968 – завідувач Сумського міського, 1968-1972 – обласного відділів охорони здоров’я; 1978-1981 – радник Міністра громадського здоров’я Республіки Афгані­стан; 1982-1986 – проректор з між­народних зв’язків Київського медичного інституту; 1986-2004 – завідувач, від 2004 – професор кафедри управління охороною здо­ров’я Національної медичної академії післядипломної освіти (Київ). Заступник Міністра охорони здоров’я УРСР (1974-1978). Наукові дослідження були присвячені соціальній гігієні, організації охорони здо­ров’я, історії медицини. <p class="literature">Наукові праці: “Здравоохранение Афганистана” (1984); “Высшее медицинское образование в Украинской ССР” (1985); “Менеджер здравоохранения” (1995); “Медична допомога і ринок: проблеми менеджменту” (1996); “Реформування статусу бюджетних медич­них закладів в умовах ринкових відно­син” (2009).</p> У 2016 р. сім’я Б. П. Криштопи передала до фонду ННМБУ власну колекцію Бориса Павловича, об’єм якої становить 610 одиниць зберігання. Тематика колекції стосується питань становлення охорони здоров’я та вищої медичної освіти в Україні, історії медицини тощо. <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферат дисертація</strong> Б. П. Крыштопа “Медико-социальные и научноорганизационные основы развития здравоохранения демократической Республики Афганистан (1984) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці  Б. П. Криштопи, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Біографічний словник завідуючих кафедрами Київського державного інституту удосконалення лікарів (1918-1993 р.) (1993)</li> <li>85 років (1918-2003) Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (2003)</li> <li>Высшее медицинское образование в Украинской ССР (1985)</li> <li>Для тех кто мечтает стать врачом (1976)</li> <li>Здоровье населения и здравоохранение в развивающихся странах (1990)</li> <li>Здравоохранение Афганистана (1984)</li> <li>Фармакотерапия тропических инфекционных и паразитарных болезней (1988)</li> </ol>  2028-04-052028-04-06YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-borys-pavlovych-kryshtopa/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/04/Krishtopa-391x486.jpg;391;486,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/04/Krishtopa-391x486.jpg;391;486,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/04/Krishtopa-391x486.jpg;391;486,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/04/Krishtopa-391x486.jpg;391;486ai1ec-18375@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Туркельтауб Мирон Самуїлович (1898-1981)

Туркельтауб Мирон Самуїлович (1898-1981) терапевт, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб медичного факультету Ужгородського університету. Засновник курортології в Закарпатській області, вивчав лікувальні властивості мінеральних вод краю. Мирон Самуїлович медичну освіту здобув у Харківському медичному інституті (1917–1923). Працював на посадах ординатора клінічного санаторію “Куяльник” Одеського курортного управління, асистента та доцента кафедр факультетської терапії Одеського медичного інституту та Одеського інституту удосконалення лікарів. Доцент (1931). Опубліковано понад 40 наукових праць, зокрема 1 монографія з питань курортології та бальнеології. З 1935 р. працював в м. Москві в клініці лікувального харчування та одночасно на посаді доцента кафедри лікувального харчування Центрального інституту удосконалення лікарів; у 1936 надано вчений ступінь. Також у фонді бібліотеки зберігаються праці М. С. Туркельтауба, підготовлені одноосібно або у співавторстві: Лечебное питание при заболеваниях сердечно-сосудистой системы и почек (1963) Лечение сердечных больных на Сочи-Мацестинском курорте (1940)2028-04-052028-04-06YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/turkeltaub-myron-samuilovych-1898-1981/freeai1ec-5218@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Леонід Вікторович Харьков (1943-2020)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/harkov-161x220.jpg" width="161" height="220" /></div>Леонід Вікторович Харьков (1943-2020) хірург-стоматолог, член-кореспондент НАМН України (2003), доктор медичних наук (1988), професор (1991), завідувач кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії дитячого віку Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (з 1994), керівник Українського центру по лікуванню дітей з вродженими та набутими  захворюваннями щелепно-лицевої ділянки (з 1993), консультант дитячої лікарні “Охматдит” (з 1994). Засновник в Україні нового напряму в щелепно-лицевій хірургії дитячого віку – раннього хірургічного та комплексного лікування вроджених і набутих вад обличчя. Основні напрями його наукової діяльності спрямовані на розроблення принципово нових базових методів хейлорино- та ураностафілопластики в дітей раннього віку. Ним запроваджено в клінічну практику біля 45 методів хірургічного лікування незрощень верхньої губи та піднебіння на всіх етапах лікування; нові способи лікування вроджених гемангіом обличчя та щелеп. Наукові праці: “Хирургическое лечение врожденных несращений неба” (1992); “Клеевые соединения в челюстно-лицевой хирургии” (1993); “Evolution of methods of uranosthaphyloplasty exemplified by the analysis of the 1118 primary operations for congenital palatal defects”(1999);”Эволюция методик ураностафилопластик в клинике Украинского Национального медицинского университета (анализ 1417 первичных операций по поводу врожденных дефектов неба)” (2002); “Справочник хирурга- стоматолога” (2002, 2003, 2007); “Хірургічна стоматологія дитячого віку” (2003); “Хирургическая стоматология и челюстно-лицевая хирургия детского возраста” (2005); “Опыт проведения одномоментной хейлориноуранопластики и хейлориновелопластики у детей с врождённым несращением верхней губы и нёба” (2004); “Вторичные деформации верхней губы и носа после двусторонних хейлоринопластик. Сроки операций и новые методики” (2006); “Хірургічна та комплексне лікування вроджених деформацій ЩЛД у дітей. Реальні досягнення та невирішені проблеми” (2006); “Способи хірургічного лікування вроджених незрощень верхньої губи та піднебіння (аналіз існуючих методик та власних інновацій)” (2006); “Діагностика та лікування секвенції Робіна” (2008); “Teljes ajak – szajpadhasadek korai idoszakban torteno egyideju korrekcioja” (2010). <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертації</strong> Л. В. Харькова Л.В. “Хирургическое лечение врожденных несращений неба” (1987), Л. В. Харьков “Клиническое значение некоторых лабораторно-биохимических исследований крови до и после операции у больных с врожденными несращениями неба” (1972). <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Л. В. Харкова, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Врожденные несращения верхней губы и неба (2004)</li> <li>Диагностика и лечение травматических повреждений мыщелкового отростка нижней челюсти у детей (2010)</li> <li>Родителям детей с врожденными несращениями верхней губы и неба (2007)</li> <li>Справочник хирурга-стоматолога. Диагностика, клиника, хирургическое и медикаментозное лечение (2003)</li> <li>Хирургическая стоматология и челюстнолицевая хирургия детского возраста (2005)</li> <li>Хирургическое лечение врожденных несращений неба (1992)</li> <li>Хірургічна стоматологія та щелепно-лицева хірургія дитячого віку (2015)</li> </ol>2028-04-072028-04-08YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-leonid-viktorovych-harkov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/harkov-110x150.jpg;110;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/harkov-161x220.jpg;161;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/harkov.jpg;292;400;ai1ec-5220@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Микола Іванович Омельянець (1938-2021)

Микола Іванович Омельянець (1938-2021) лікар-гігієніст, доктор медичних наук (1975), професор (1979), завідувач кафедри загальної гігієни <span class="st">Національного медичного університету імені О.О. Богомольця</span> (1981-1986). Закінчив Дніпропетровський медич­ний інститут (1961). Автор понад 120 наукових праць, при­свячених спеціальним методам очи­щення питної води, гігієнічним проб­лемам систем життєзабезпечення в гермо-об’ємах. Наукові праці: “Гигиена применения ионообменных смол в водоснабжении” (1979); “Гигиеническая оценка качества газооб­разного кислорода, получаемого электроли­зом воды в системе с твердым полимерным электролитом” (1986).2028-04-092028-04-10YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-mykola-ivanovych-omelyanets/freeai1ec-18378@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Олійник Степан Федорович (1918-1992)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/00003-181x220.jpg" width="181" height="220" /></div>Степан Федорович Олійник <i>(</i>1918-1992<i>) т</i>ерапевт, доктор медичних наук, професор, доцент кафедри шпитальної терапії Вінницького медичного інституту, завідувач кафедри госпітальної терапії Дніпропетровського медичного інституту, кафедри факультетської терапії Львівського медичного інституту. Степан Федорови народився в с. Кудлаї Вороновицького району (нині — Немирівський район Вінницької обл.); середню медичну освіту здобув у Вінницькому медичному технікумі (1936); вищу медичну освіту здобув на санітарно-гігієнічному фа культеті 1-го Київського медичного інституту (1941) та на військовому факультеті Саратовського медичного інституту (1943); під час німецько-радянської війни – молодший лікар (1941-1942), начальник санітарної служби (1942) на Південно-Західному фронті, лікар батальйону 129-ї Чернігівської танкової бригади (1944– 1945); у 1946 р. працював лікарем у санітарній частині Управління внутрішніх справ у Вінницькій обл. У 1946– 1948 рр. – ординатор терапевтичної клініки (м. Вінниця); з 1948 р. працював у Вінницькому медичному інституті на посадах асистента кафедри факультетської терапії (1948–1951) та доцента кафедри шпитальної терапії (1951—1952). У 1950 р. захистив кандидатську дисертацію “История, методика и техника переливання крови в России”; 1952-1954 рр. – докторант кафедри шпитальної терапії Одеського медичного інституту; 1954-1955 pp. доцент кафедри терапії Одеського – інституту удосконалення лікарів; у 1955 р. захистив докторську дисертацію “Материалы к характеристике сердечных шумов”; завідувач кафедр терапії Запорізького інституту удосконалення лікарів (1956-1957) та Дніпропетровського медичного інституту (1957-1959); професор (1958); з 1959 р. працював на кафедрі факультетської терапії Львівського медичного інституту на посадах завідувача кафедри (1959-1985) та професора кафедри (1986). Запропонував системну пальпацію серця, класифікацію серцевих шумів, сформулював концепцію хронічної інфекції як одного із важливих чинників розвитку атеросклерозу. Автор понад 200 наукових публікацій, зокрема 11 монографій. Основні напрями наукової діяльності: санологія, кардіологія, ревматологія, нутриціологія в клініці внутрішніх хвороб. Запропонував системну пальпацію серця, класифікацію серцевих шумів, описав мезокардіальну точку аускультації серця, обґрунтував методику знеболювання і ранню фізичну реабілітацію під час гострого інфаркту міокарда, запропонував методику стимулювання функції надниркових залоз, розробив мікстуру під час головного болю у хворих на артеріальну гіпертензію, фітокомпозицію для підвищення імунного захисту організму, експери- ментально довів ліпідознижувальну дію харчового холестерину, сформулював концепцію хронічної інфекції як одного із важливих чинників розвитку атеросклерозу. Науковий консультант і керівник 7 докторських та 33 кандидатських дисертацій; наукові праці: “Переливание крови в России и СССР” (1955), “Тонзилогенные заболевания внутренних органов” (1960), “Теория сердечних шумов” (1961), “Биомеханика сер- дца” (1966), “Диагностическое значение сердечних шумов” (1966), “Хрониосептические заболевания внутренних органов” (1967), “Дисбактериоз кишеч- ника” (1977), “Биология канцеролиза” (1978). <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці С. Ф. Олійника, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Биология канцеролиза :(Колибактериальная противоопухолевая защита организма) (1978)</li> <li>Биомеханика сердца (1966)</li> <li>Диагностическое значение сердечных шумов (1966)</li> <li>Дисбактериоз кишечника (1983)</li> <li>Профілактика ожиріння (1978)</li> <li>Теория сердечных шумов (1961)</li> <li>Тонзиллогенные заболевания внутренних органов (1960)</li> </ol>2028-04-102028-04-11YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/stepana-fedorovycha-oliynyka-1918-1992/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/00003-123x150.jpg;123;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/00003-181x220.jpg;181;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/00003.jpg;329;400;ai1ec-18380@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Кондратенко Віктор Іванович (1923-2009)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/kondratenko-152x220.jpg" width="152" height="220" /></div>Кондратенко Віктор Іванович (1923-2009) нейрохірург, доктор медичних наук, професор, засновник нейрохірургічної служби в Донбасі та кафедри нейрохірургії Донецького медичного інституту ім. М. Горького. Напрями діяльності: нейротравматологія та лікування закритих пошкоджень хребта і спинного мозку в ранні строки після пошкодження. Віктор Іванович народився в ст. Єградківка (тепер – Олександрійського району Кіровоградської обл.). З 1940–1941 рр. навчався на фізико-математичному Факультеті Кіровоградського педагогічного інституту,  під час німецько-радянської війни учасник бойових дій. Медичну освіту здобув у Сталінському медичному інституті (нині – м. Донецьк, 1952). Працював на посадах ординатора клініки нервових хвороб Сталінської обласної клінічної лікарні (нині – м. Донецьк, 1952-1953), завідувача нейрохірургічного відділення Донецької обласної травматологічної лікарні (1954-1956); у 1956-1962 рр. – старший науковий співпрацівник  Донецького НДІ травматології, ортопедії та протезування. З 1962 р. працював у Донецькому медичному інституті (нині — Донецький національний медичний університет), зокрема на посадах завідувача (засновника) кафедри нейрохірургії (1965-1986), професора кафедри нервових хвороб та завідувача курсу нейрохірургії (1986-2000). У1958 р. захистив кандидатську дисертацію, а в 1964 р.- докторську дисертацію “Закрытые повреждения хребта и спинного мозга и их лечение”; професор (1966); автор 186 наукових публікацій, зокрема 3 винаходів. Основний напрям наукової діяльності – нейротравматизм, зокрема опрацювання діагностики й лікування травм хребта та спинного мозку в шахтарів; науковий керівник 16 кандидатських дисертацій. <b>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертації </b>В. І.  Кондратенко “Закрытые повреждения позвоночника и спинного мозга и их лечение” (1963), В.И. Кондратенко “Лечение закрытых повреждений позвоночника и спинного мозга в ранние сроки после травмы” (1958) <b>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці </b>В. І.  Кондратенко<b>, підготовлені одноосібно або у співавторстві: </b> <ol> <li>Обследование и лечение больных с закрытыми повреждениями позвоночника и спинного мозга в ранние сроки после травмы (1958)</li> </ol>2028-04-112028-04-12YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/kondratenko-viktor-ivanovych-1923-2009/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/kondratenko-104x150.jpg;104;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/kondratenko-152x220.jpg;152;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/kondratenko.jpg;277;400;ai1ec-18381@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Галин Мартирій Андрійович (1858-1943)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/galun-147x220.jpg" width="147" height="220" /></div>Галин Мартирій Андрійович (<i>1858-1943) х</i>ірург, доктор медицини, один із засновників Українського наукового товариства та голова його природничо-лікарської, а згодом – медичної секції, голова термінологічної комісії, автор перших наукових хірургічних праць, опублікованих українською мовою, «Російсько-Українського медичного словника». Мартирій Андрійович у 1882 р. закінчив курс навчання у Новоросійському університеті зі ступенем “кандидата природничих наук”; медичну освіту здобув у С.-Петербурзькій військово-медичній академії (1886); з 1887 р.- головний військово-медичний інспектор Тираспольського 131-го піхотного полку, який був розташований у Києві. У 1888 р. захистив докторську дисертацію “К вопросу о всасывании грануляционными поверхностями, об условиях и путях всасывания”; у 1888- 1890 рр. служив у Київському військовому госпіталі; з 1890 р. — молодший лікар Київського Володимирського кадетського корпусу; з 1896 р. – старший ординатор Київського військового шпиталю. У 1899-1900 рр. удосконалювався в Німеччині та Франції; у 1900-1901 рр. на посадах корпусного лікаря 1-го Сибірського армійського корпусу та головного хірурга Польового військово-медичного управління. Брав участь у медичному забезпеченні експедиційних військ Російської імперії при придушенні “боксерського” повстання в Китаї; з 1903 р. — виконуючий обов’язки начальника, а з 1911 р. – начальник Київського військового госпіталю. У 1914 р. призначений на посаду корпусного лікаря 21-го армійського корпусу. Під час Першої світової війни — санітарний інспектор 3-ї армії (1914–1917). Один із засновників Українського Наукового Товариства в Києві у 1907 р.; з 1908 р. – голова природничо-лікарської секції цього товариства; уперше на Наддніпрянській Україні 17 лютого 1908 р. виголосив наукову доповідь українською мовою, що стала першою українською медичною публікацією в “Записках УНТ”; організував (разом з О. Черняхівським) перше медичне видання українською мовою “Збірник праць медичної секції УНТ в Києві”, що вийшло в 3-х томах (1910, 1912 та 1913 pp). Одним із перших почав опрацьовувати українську медичну термінологію; генерал-хорунжий санітарної служби Української армії. З 1920 р. жив і працював у Бессарабії; відомий його латинсько-український словник (Прага, 1926), який відіграв важливу роль у становленні української медичної термінології. Основні наукові публікації: “К вопросу о всасывании грануляционными поверхностями” (1888), “Случай белой флегмоны” (1900), “Хирургические учреждения Парижа” (1901), “О ранениях и раненых в китайскую войну” (1902). У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферат дисертація М. А. Галина “К вопросу о всасывании и о путях всасывания грануляционными поверхностями”. <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці М. А. Галина, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Медичний латинсько-український словник (1969)</li> <li>О грыжах паховой области травматического искусственного происхождения (1899)</li> <li>О ранениях и раненых в Китайскую войну (1902)</li> <li>О симуляции в хирургии. Скошенный таз, обуславливающий укорочение ноги и щелканое большого вертела при движении его (1908)</li> <li>Случай белой флегмоны (1899)</li> </ol>2028-04-142028-04-15YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/18381/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/galun-100x150.jpg;100;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/galun-147x220.jpg;147;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/galun.jpg;267;400;ai1ec-5221@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Володимир Степанович Нестеров (1898-1975)

Володимира Степановича Нестерова (1898-1975) терапевт, доктор медичних наук (1946), профе­сор (1946), завідувач кафедри терапії санітарно-гігієнічного факультету <span class="st">Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця</span> (1960-1973). Закінчив медичний факультет Рос­товського університету (1925). Учень І.В. Завадського. У І938 р. захистив докторську дисертацію “Пере­крестная реакция оседания эритроци­тов при пернициозной анемии и маля­рии”. Автор понад 120 наукових праць, зокрема 11 монографій, присвячених питанням кардіології, ревматизму, ле­геневої гіпертензії, гематології, вісце­ральної малярії, сепсису тощо. Запро­понував класифікацію атеросклеротич­ного кардіосклерозу. Уперше в СРСР отримав в експерименті модель анев­ризми серця та показав сприятливий вплив багатомісячного інтенсивного фізичного навантаження. Описав медіа-стенокардіальний синдром при пухли­нах серця та лейкозах, зробив великий внесок у діагностику, клініку та лікуван­ня легеневої гіпертензії. Наукові праці: “Диагностика маля­рии” (1953); “Аневризма сердца” (1963); “Клиника болезней сердца и сосудов” (1974). <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертації</strong> В. С. Нестеров “Динамика иммунологических реакций у больных различными формами клещевого энцефалита” (1964) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці В. С. Нестерова, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Аневризма сердца (1963)</li> <li>Диагностика малярии (1953)</li> <li>Клиника болезней сердца и сосудов (1974)</li> <li>Клиника септической ангины (1948)</li> </ol>2028-04-152028-04-16YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-volodymyr-stepanovych-nesterov/freeai1ec-18383@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Норейко Борис Вікторович (1933)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/noreyko-178x220.jpg" width="178" height="220" /></div>Норейко Борис Вікторович (1933) фтизіатр, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри фтизіатрії та пульмонології Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Борис Вікторович медичну освіту здобув на лікувальному факультеті Сталінського (Донецького) медичного інституту (1952-1958). Працював на посадах лікаря-фтизіатра Донецької обласної туберкульозної лікарні (1958–1962), асистента кафедри фтизіатрії Донецького медичного інституту (1962–1976), завідувача кафедри туберкульозу Благовєщенського медичного інституту (1976–1980), завідувача (1980–1986) кафедри фтизіатрії Полтавського медичного стоматологічного інституту, завідувача (1986–2004), професора (з 2004 р.) кафедри фтизіатрії та пульмонології Донецького національного медичного університету. У 1968 р. захистив кандидатську дисертацію “Общий и избирательный пневмоперитонеум в комплексном лечении деструктивных форм туберку- леза легких”, а в 1977 р. – докторську дисертацію “Легочно-сердечная недостаточность при туберкулезе и силикотуберкулезе легких (диагностика, клиника, патогенез”; професор (1978). Розвиває пріоритетний напрям у фтизіатрії з вивчення питань діагностики та лікування атипових форм туберкульозу. Автор понад 500 наукових публікацій, зокрема 15 монографій, 40 авторських свідоцтв та патентів на винаходи; основні напрями наукової діяльності: дослідження атипового перебігу туберкульозу, патоморфозу туберкульозу, опрацювання діагностики та лікування туберкульозу, вивчення легеневого серця та первинних форм туберкульозу. Опрацював низку методів патогенетичної терапії під час туберкульозу легень. Науковий консультант і керівник 2 докторських та 13 кандидатських дисертацій. У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферат дисертація Б. В. Норейко “Легочно-сердечная недостаточность при туберкулезе и силикотуберкулезе легких” (1975), Б. В. Норейко “Общий и избирательный пневмоперитонеум в комплексном лечении больных деструктивными формами туберкулеза легких” (1968) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Б. В. Норейко підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Баллистокардиография при туберкулезе и силико туберкулезе легких (1977)</li> <li>Иммунологические аспекты фтизиатрии (2003)</li> <li>Методика спирографического исследования и оценка функции внешнего дыхания при туберкулезе (1972)</li> <li>Методологическая направленность проведения практических занятий по туберкулезу (1983) Новые аспекты в лечении туберкулеза легких (2006)</li> <li>Ранний период туберкулезной инфекции у детей. Первичные формы туберкулеза (клинические лекции для врачей последипломного образования (2012)</li> <li>Туберкулез (2006)</li> <li>Фтизіатрія та пульмонологія (2003)</li> </ol>2028-04-172028-04-18YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/noreyko-borys-viktorovych-1933/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/noreyko-122x150.jpg;122;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/noreyko-178x220.jpg;178;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/noreyko.jpg;324;400;ai1ec-18384@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Даценко Макар Федорович (1898-1968)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/EA6A8446-CD5E-4763-BEA9-645545B47CBA-172x220.jpeg" width="172" height="220" /></div>Даценко Макар Федорович (1898-1968) стоматолог, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри хірургічної стоматології Харківського медичного стоматологічного інституту. Макар Федорови народився в станиці Батуринській Азово-Чорноморського краю. Середню медичну освіту здобув у Катеринодарській фельдшерській школі (1914). Під час Першої світової війни – фельдшер у діючій армії (1914-1917); y 1917-1918 pp. та 1920-1921 рр. працював на посаді фельдшера в Уманській лікарні; вищу медичну освіту здобув у Кубанському медичному інституті (1926). Працював на посадах ординатора факультетської хірургічної клініки (1926—1927), асистента (1927) та завідувача (1931- 1932) кафедри стоматології Кубанського медичного інституту та за сумісництвом – завідувача Центральної стоматологічної поліклініки м. Краснодара, старшого наукового співпрацівника Московського державного НДІ стоматології і одонтології (1932–1936); завідувача кафедри хірургічної стоматології Новосибірського інституту удосконалення лікарів (1936—1937), завідувача кафедри хірургічної стоматології (1937–1941), заступника директора з навчальної частини (1937-1941), Директора (1940) Смоленського стоматологічного інституту; під час німецько-радянської війни працював на посаді доцента з щелепно-лицевої хірургії та курсу стоматології кафедри госпітальної хірургії (1941—1943), очолював відділення щелепно-лицевої хірургії при кафедрі госпітальної хірургії (1943-1948) Саратовського медичного інституту, працював на посадах консультанта в евакошпиталях № 3287 та № 1304; Після війни працював на посадах консультанта в Міжобласному шпиталі інвалідів війни, поліклініках Саратовського обласного відділу охорони здоров’я та головного стоматолога Саратовської області (1945–1949); У 1949–1950 pp. працював в Українському НДІ стоматології на посаді заступника директора з наукової роботи; завідувач кафедри хірургічної стоматології (1950-1968) та декан стоматологічного факультету (1951—1954) Харківського медичного стоматологічного інституту; У 1936 р. захистив кандидатську дисертацію, а в 1962 р. – докторську дисертацію “Патология и терапия заболеваний и повреждений челюстно-лицевой области”; професор; голова Харківського обласного товариства стоматологів (1952-1968); член правлінь Українського республіканського та Всесоюзного товариств стоматологів. Запропонував використовувати масляні розчини новокаїну при різних захворюваннях і травмах щелепно-лицьової ділянки. Автор близько 50 наукових публікацій, зокрема 3 монографій. Основні напрями наукової діяльності: хірургічна санація, організація профілактики після пошкоджень лиця та щелеп, профілактика та лікування білякореневих кіст, питання анатомії щелепно-лицевої ділянки та морфології тілець Малассе, слинокам’яної хвороби, лікування одонтогенного остеомієліту, переломів щелеп, вивчення одонтогенної інфекції та інтоксикації; опрацював новий метод пластики м’яких тканин; запропонував (1958) застосовувати масляні розчини новокаїну під час різних хвороб і травмах щелепно-лицевої ділянки; науковий керівник 6 кандидатських дисертацій.2028-04-192028-04-20YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/datsenko-makar-fedorovych-1898-1968/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/EA6A8446-CD5E-4763-BEA9-645545B47CBA-117x150.jpeg;117;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/EA6A8446-CD5E-4763-BEA9-645545B47CBA-172x220.jpeg;172;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/EA6A8446-CD5E-4763-BEA9-645545B47CBA-380x486.jpeg;380;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/EA6A8446-CD5E-4763-BEA9-645545B47CBA.jpeg;472;603;ai1ec-18385@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Черняхівський Євген Григорович (1873-1938)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/chernyahivskuy-180x220.jpg" width="180" height="220" /></div>Черняхівський Євген Григорович (1873-1938) <i>х</i>ірург, доктор медицини, професор, перший ректор Київського медичного інституту, завідувач кафедри загальної та факультетської хірургії. Був секретарем першого в Україні Київського хірургічного товариства, заступником голови Медичної секції при ВУАН. Засновник української наукової школи хірургії, здійснив першу в Києві операцію зашивання рани серця (1904). Євген Григорович народився в с. Мазепинці Васильківського повіту Київської губернії в родині священика. Медичну освіту здобув на Медичному факультеті Університету св. Володимир а (м. Київ,1898); працював інтерном у хірургічній Олександрівській лікарні м. Києва; з 1901 р. – позаштатний ординатор і завідуувач хірургічним інфекційним відділенням цієї ж лікарні. У 1910 р. захистив докторську дисертацію “К вопросу о дуоденальном диабете (экспериментальное исследование из лаборатории общей патологии Университета св. Владимира)”. У часи Першої світової війни з 1914 р. служив у Київському військовому госпіталі, а в другій половині 1916 р. – в одному із польових лазаретів, що дислокувалися поблизу лінії фронту; у серпні 1918 р. один із організаторів Медичного факультету Українського народного університету – професор і завідувач кафедри клінічної хірургії. У 1920-1921 рр. – перший директор Київського медичного інституту. З 1923 до 1929 р. – завідувач кафедри факультетської хірургії цього ж інституту; був заступником голови медичної секції Всеукраїнської академії наук. У 1904 р. вперше в Києві успішно зашив рану серця; запропоновано перев’язку стегнової артерії для лікування самовільної ґанґрени кінцівок. Одним із напрямів наукового пошуку вченого була трансплантація нирки в експерименті на собаках із застосуванням розробленого ним судинного шва. Один із перших застосував трепанацію черепа при гнійному церебральному менінгіті. Уперше в історії України почав викладати хірургію українською мовою. Основні публікації: “Случай зашивання раны сердца” (1905), “Случай церебро-спинального менингита, из- леченного трепанацией черепа” (1910), “К казуистике поддиафрагмальных нарывов” (1912), “Современное состояние хирургии кровеносных сосудов” (1914), “Про питання про операцію при ангіосклеротичній гангрені ніг” (1918), “Хірургічна патологія і терапія”, “Ще до питання про патогенезу круглої виразки шлунково-кишкового тракту” (1930), “Практичний словник медичної термінології” (1931). <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Є. Г. Черняхівський підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>До питання про операцию Wieting, a при ангіосклеротични гангрені ніг (1918)</li> <li>К вопросу о дуоденальном диабете (1910)</li> <li>К казуистике поддиафрагмальных нарывов (1912)</li> <li>Модіфікація радікальної операціі пахівної кили та її обгрунтовання (1929)</li> <li>Про питання про операцію при ангіосклеретичні й гангрені ніг (1916)</li> <li>Современное состояние хирургии кровеносных сосудов (1913)</li> <li>Zur Frage von der Anwendung der Gefa snaht bei der Behandlung der Aneurys men (1913)</li> </ol>2028-04-202028-04-21YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/cherniakhivskyy-yevhen-hryhorovych-1873-1938/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/chernyahivskuy-123x150.jpg;123;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/chernyahivskuy-180x220.jpg;180;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/chernyahivskuy.jpg;328;400;ai1ec-18386@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Кащенко Микола Феофанович (1853-1935)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/kashenko-151x220.jpg" width="151" height="220" /></div>Кащенко Микола Феофанович (1853-1935) видатний вчений, доктор медицини, дійсний член Української академії наук, професор кафедри гістології та ембріології Харківського університету. Організатор і директор зоологічного музею АН УРСР (1919-26), акліматизаційного саду АН УРСР. Основоположник досліджень з гістоструктури ембріонів людини в нормі та патології. Микола Феофанович народився в с. Московка (тепер – Вільнянського району Запорізької обл.). Закінчив (зі срібною медаллю) Катеринославську гімназію. Медичну освіту “удостоен степени лекаря и звания уездного врача” здобув на медичних факультетах Московського та Харківського університетів (1880); з 1881 р. працював на посаді асистента в ембріологічному кабінеті, читав курси анатомії, гістології, ембріології, вів акушерську практику в Харківському університеті, а також був помічником директора в земській повивальній школі. У 1884 р. захистив докторську дисертацію “Эпителий человеческого хориона и его роль у гистогенезе последа”; у 1886-1888 рр. удосконалювався в Німеччині та Італії – працював у лабораторіях ембріолога Вільгельма Гіса, анатома Вільгельма Вальдейєра, біологів Ернста Геккеля, Оскара Гертвіга; після поверненя до Харкова читав лекції на медичному та фізико-математичному факультетах університету. З 1888 р. – екстраординарний професор по кафедрі зоології, порівняльної анатомії та фізіології Томського університету; також викладав зоологію в акушерсько-фельдшерській школі (1910-1912). У 1901 р. Рада Московського університету надала його ступінь доктора зоології; кілька місяців (у 1906 та 1912 pp.) виконував обов’язки декана медичного факультету та ректора Томського університету. У 1912 р. за станом здоров’я переїжджає до Києва, де працює в Київському політехнічному інституті, виступає з публічними лекціями в Київському товаристві сприяння початковій освіті з проблеми “Смерть та довголіття. Сучасна розробка питання про смерть”. Разом із В. О. Караваєвим у 1919 р. створюють зоологічний музей, директором якого М. Ф. Кащенко був по 1927 р. Створив Акліматизаційний сад АН України (1919); займаючись акліматизацією рослин, також вирощував і лікарські i рослини; вивчав вплив деяких народних засобів на організм людини під час різних хвороб та методи застосування і дозування різних лікарських трав; у кінці 1918 р. призначений академіком Української Академії наук. У 30-х рр. практично безкоштовно лікував хворих травами пояснював дію трав, встановлював діагноз та дарував лікарські рослини людям, які здебільшого були неспроможні платити. Був звинувачений у знахарстві, з чого надавав пояснення президентові Академії наук В.І. Вернадському; написав доповідну записку про користь лікування лікарськими рослинами як перспективної галузі медицини майбутнього. Наукові праці: “Краткое руководство по зоологии, преимущественно для студентов медицины” (1892), “Сибирские высшие женские курсы, их положение, нужды, надежды” (1912), “Смерть и долголетие с биологической точки зрения” (1914), “На допомогу Київському акліматизаційному садові” (1925), “Перетворення живої природи” (1928).2028-04-252028-04-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/kashchenko-mykola-feofanovych-1853-1935/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/kashenko-103x150.jpg;103;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/kashenko-151x220.jpg;151;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/kashenko.jpg;274;400;ai1ec-5224@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Овсій Володимирович Епштейн (1933-2006)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/04/1D6E53FC-60A6-49FD-BC9C-4C0EC0A4E35A-166x220.jpeg" width="166" height="220" /></div>Овсій Володимирович Епштейн (1933-2006) вчений у галузі радіаційної ендокринології, член-кореспондент АМН Українидоктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, керівник лабораторії функціональної діагностики, завідувач відділу променевої діагностики та радіойодтерапії Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України. Основні напрями наукової діяльності: діагностика захворювань ендокринних залоз, діагностика та лікування раку щитоподібної залози. Важливим внеском у науку та практику охорони здоров’я стали роботи з аналізу впливу радіації на стан залоз внутрішньої секреції, зокрема щитоподібної залози, внаслідок аварії на ЧАЕС. Наукові праці: “Ультразвуковая диагностика заболеваний эндокринных желез” (1992); “Атлас-руководство по ультразвуковому исследованию щитовидной железы” (1997); “Ультразвуковое исследование щитовидной железы” (2004); “Диагностическая точность эхографии в оценке характера новообразований щитовидной железы” (2004); “Рак щитовидной железы: прогностическое значение морфологических характеристик опухоли” (2005). <p class="p1"><strong><span class="s1">У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертації </span></strong><span class="s1">О. В. Епштейн “</span><span class="s2">Возрастные особенности соотношения функционального состояния скелетных мышц и обмена в них макроэргических фосфорных соединений” (1963), О. В. Епштейн “Гормональные механизмы развития ожирения” (1980)</span></p> <p class="p1"><strong><span class="s1">Також у фонді бібліотеки зберігаються праці<span class="Apple-converted-space">  </span>О. В. Епштейна, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</span></strong></p> <ol> <li>Атлас-руководство по ультразвуковому исследованию щитовидной железы (1997</li> <li>Ожирение и сахарный диабет (1987)</li> <li>Ультразвуковая диагностика заболеваний эндокринных желез (1992)</li> <li>Ультразвуковое исследование щитовидной железы (2004)</li> </ol>2028-04-252028-04-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yevgen-grygorovych-chernyahivskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/04/1D6E53FC-60A6-49FD-BC9C-4C0EC0A4E35A-113x150.jpeg;113;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/04/1D6E53FC-60A6-49FD-BC9C-4C0EC0A4E35A-166x220.jpeg;166;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/04/1D6E53FC-60A6-49FD-BC9C-4C0EC0A4E35A.jpeg;205;272;ai1ec-5225@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Петро Степанович Мощич

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/DEEED1D8-72F3-429B-BCBB-60664676BBCD-176x220.jpeg" width="176" height="220" /></div>Мощич Петро Степанович (1928-2006) педіатр, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб, завідувач кафедри факультетської педіатрії № 3., лауреат Державної премії УРСР (1984), академік АН вищої школи України (1992), академік Нью-Иоркської АН (1996), професор кафедри педіатрії № 3 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (1996-2001), Головний дитячий інфекціоніст (1969-1973), Головний педіатр (1972-1988) МОЗ УРСР. Учень В.Г. Балабан та І.М. Руднева. Наукова діяльність була присвячена вивченню захворювань у дітей серцево-судинної, дихальної та нервової систем, інфекційних захворювань, туберкульозного менінгіту, розробці нових методів діагностики, лікування та профілактики цих захворювань, а також удосконаленню організації медичного обслуговування дітей і викладанню педіатрії в медичних вузах. Уперше в нашій країні описав вібраційний систолічний шум у серці та його диференційну діагностику з органічними шумами, використання проби з амілнітратом, застосування бактеріальних препаратів для лікування різних захворювань у дітей, використання нових препаратів у педіатрії. Наукова діяльність присвячена вивченню захворювань у дітей серцево-судинної, дихальної та нервової систем, інфекційних захворювань, туберкульозного менінгіту, розробці нових методів діагностики, лікування та профілактики цих захворювань. Наукові праці: “Кардиология дет­ского возраста” (1986); “Затяж­ное рецидивирующее и хроническое течение стафилококковой инфекции у детей” (1990); “Медицина дитинства” (1991-2001); “Неонатологія” (2004); “Факультетська пе­діатрія” (2004); “Кардіологія дитячого і підліткового віку” (2006). <b>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертації</b> П. С. Мощич “Особенности вяло текущего ревматизма у детей” (1967), П. С. Мощич “Особенности клиники и цереброспинальной жидкости при комплексном лечении туберкулезного менингита у детей” (1958). <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці П. С. Мощича підготовлені одноосібно або у співавторстві</strong>: <ol> <li>Вирусные гепатиты у детей (1991)</li> <li>Диагностика, лечение и профилактика сальмонеллезов у детей раннего воз раста (1977)</li> <li>Диагностика острых респираторных вирусных инфекций и организационные мероприятия по борьбе с ними у детей (1977)</li> <li>Диспансеризація здорових дітей в умовах поліклініки (2003)</li> <li>Диспансерное наблюдение здоровых детей в условиях поликлиники (1989)</li> <li>Инфекционно-аллергические полирадикулоневриты у детей (1982)</li> <li>Кардиология детского возраста (1986)</li> <li>Кардіологія дитячого і підліткового віку (2006)</li> <li>Малосимптомные формы ревматизма у детей (1975)</li> <li>Медицина дитинства (1994)</li> </ol>2028-04-272028-04-28YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-petro-stepanovych-moshhych/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/DEEED1D8-72F3-429B-BCBB-60664676BBCD-120x150.jpeg;120;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/DEEED1D8-72F3-429B-BCBB-60664676BBCD-176x220.jpeg;176;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/DEEED1D8-72F3-429B-BCBB-60664676BBCD-388x486.jpeg;388;486;1,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/DEEED1D8-72F3-429B-BCBB-60664676BBCD.jpeg;472;591;ai1ec-18387@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Ільченко Петро Якович (1873-1941)

<div class="ai1ec-event-avatar alignleft timely"><img src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/00003-181x220.jpg" width="181" height="220" /></div>Ільченко Петро Якович (1873-1941) фізіолог, доктор медичних наук, професор Київського університету імені О. О. Богомольця, завідувач кафедри фізіології в Першому і Другому медичних інститутах у Києві. Петро Якович народився в м. Костянтиноград Полтавської губернії (тепер — м. Красноград Харківської обл.). Медичну освіту здобув на медичному факультеті Казанського університету (1926); працював на посадах лікаря та у вищих навчальних закладах; у 1939– 1940 рр.- професор кафедри шпитальної хірургії Воронезького медичного інституту, а в 1941 р. – завідувач кафедри факультетської хірургії Дагестанського медичного інституту. Під час німецько-радянської війни — військовий лікар; у подальшому працював на посадах завідувача кафедри загальної хірургії Станіславського медичного інституту (тепер – м. Івано-Франківськ, 1946—1954), завідувача кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Дніпропетровського медичного інституту (1954–1958). У 1939 р. захистив докторську дисертацію “Анатомические распространения острых гнойных процессов в мягких тканях стопы, голени и их лечение”; професор (1939). Розробив і впровадив у практику електрогастрографію – метод реєстрації електричних потенціалів шлунку, запропонував метод тоноелектроцеребрографії. Автор близько 40 наукових публікацій. Основні напрями наукової діяльності: лікування вроджених та набутих захворювань опорно-рухового апарату, лікування інфікованих ран, вивчення впливу антибіотиків під час гнійних процесів різної етіології, дослідження клітковинних просторів кінцівок та шляхів розповсюдження запальних процесів; опрацьовано способи ампутації гомілки та стегна; запропоновано іммобілізаційний пристрій для транспортування потерпілих на шахті.2028-04-302028-05-01YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/ilchenko-petro-yakovych-1873-1941/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/00003-123x150.jpg;123;150;1,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/00003-181x220.jpg;181;220;1,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/00003.jpg;329;400;ai1ec-5356@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Борис Якович Падалка (1883-1964)

<img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-18845" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Padalka.jpg" alt="Головна" width="300" height="436" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Padalka.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Padalka-103x150.jpg 103w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" />Борис Якович Падалка (1883-1964) інфекціоніст, доктор медичних наук, професор. Завідувач кафедри інфекційних хвороб Київського медичного інституту. Борис Якович автор близько 200 наукових праць, підручника та монографій, присвячених удосконаленню методів клінічної діагностики та лікування найбільш розповсюджених вірусних і бактеріальних інфекцій. Першим описав випадки пароксизмального рикетсіозу в Україні. Володів виключною здатністю виділяти з великої кількості симптомів хвороби найбільш патогномонічні. Ранній клінічний прояв черевного тифу – симптом притуплення перкуторного звуку в ілеоцекальній області – увійшов до спеціальної літератури під назвою симптом Падалки. Вперше здійснив широкомасштабні дослідження патогенезу так званої хронічної дизентерії, узагальнивши їх в монографії “Дизентерія” (1955). <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Падалка Б.Я., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Лікування бешихи, так званим антивірусом за besredko (1928)</li> <li>Дизентерия (1955)</li> <li>Брюшной тиф (1947)</li> </ol>2028-05-012028-05-02YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-borys-yakovych-padalka/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Padalka.jpg;300;436,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Padalka.jpg;300;436,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Padalka.jpg;300;436,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Padalka.jpg;300;436ai1ec-5341@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Анатолій Станіславович Свінціцький (1948-2020)

<img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-18849 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Svincuckuy.jpg" alt="Головна" width="340" height="257" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Svincuckuy.jpg 291w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Svincuckuy-198x150.jpg 198w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Svincuckuy-150x113.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Svincuckuy-80x60.jpg 80w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Svincuckuy-160x120.jpg 160w" sizes="auto, (max-width: 340px) 100vw, 340px" />Анатолій Станіславович Свінціцький (1948-2020) професор, авторитетний і відомий в Україні та за її межами вчений-клініцист в галузі внутрішньої медицини та педагогіки вищої медичної школи, мудрий наставник, керівник кафедри внутрішніх хвороб НМУ імені 0.0. Богомольця. <p style="text-align: left;">Анатолій Станіславович народився в селі Станіславівка, що на Житомирщині, в сім’ї колгоспників. 1966 року Анатолій Свінціцький закінчив з похвальною грамотою вісім класів середньої школи. 1967 року закінчив з відзнакою Житомирське фармацевтичне училище. Бажання стати лікарем сформувалося у нього іще у дитинстві, під час навчання у Житомирському фармацевтичному училищі, тут же він зробив перші свої кроки як науковець, коли проходив виробничу практику і вивчав поширення Carex brevicollis на теренах Вінницької та Хмельницької областей.</p> Впродовж студентських років він успішно поєднував відмінне навчання з активною громадською діяльністю і науковою роботою в гуртках, проходив виробничу практику на базі університетської клініки в Лейпцигу (Німеччина). Анатолій Станіславович дуже пильно слідкував за інноваціями, прогресивними тенденціями розвитку медицини, наполегливо впроваджував новітні технології в роботу лікувального закладу та в навчальний процес, завжди охоче ділився своїми знаннями і досвідом з колегами. Його школа налічує понад три десятки докторів і кандидатів наук, низку клінічних ординаторів, магістрантів, тисячі лікарів-практиків. Для багатьох з них він був не лише вчителем, а й провідником у житті, прекрасним лікарем, який завжди з повагою ставився до пацієнтів. У науковому доробку Анатолія Станіславовича понад 750 наукових праць, серед них 62 підручники, монографії, навчальні посібники, довідники; 31 авторське свідоцтво та патенти на винаходи. Вчений створив відому в Україні та за її межами терапевтичну школу. 1997 року за створення посібника «Гастроентерологія», який з особистим дарчим написом вченого зберігається в наукових фондах Національної наукової медичної бібліотеки України, професору Анатолію Станіславовичу Свінціцькому було присуджено премію НАН України імені Ф.Г. Яновського. За вагомі наукові досягнення його обрано дійсним членом Всесвітньої академії медицини імені Альберта Швейцера, Польської академії медицини, Академії наук вищої школи України. Анатолія Свінціцького нагороджено медаллю «СІогіа МесІісіпае» Польського лікарського товариства, Міжнародною премією суспільної довіри «Соїсіеп 0ТІ5» 2013 року, медалями імені Альберта Швейцера [1998], імені М.Д. Стражеска НАН України 2001 року, імені В.Л. Бєганьського Ченстоховського Лікарського товариства 2011 року та багатьма іншими. Він був головою Товариства лікарів польського походження в Україні, членом правлінь Українського товариства терапевтів, Товариства Житомирян, Спілки поляків України, тощо. Анатолій Свінціцький досконало володів багатьма іноземними мовами, підтримував тісні зв’язки з науковими медичними закладами багатьох країн світу. З натхненням брав участь і патронував численні контакти між нашою Бібліотекою, товариством лікарів, Окружною Лікарською Палатою в Варшаві і Сенатом Польщі. До фондів бібліотеки А.С. Свінціцький передав безліч книжок та журналів, в тому числі раритетних видань із своєї власної бібліотеки. Анатолій Станіславович був щирим другом і прихильником бібліотеки. Його завжди можна було бачити в читальних залах Бібліотеки, де вчений любив знайомиться з новинками літератури. Він ніколи не зупинявся на досягнутому, до останнього був сповнений нових планів на майбутнє. Однією із здійснених мрій А.С. Свінціцького впродовж останніх років життя став міжнародний проект – підготовка та видання в Україні сучасного підручника «Внутрішні хвороби» 2018/2019. Українське видання – коротка версія міжнародного посібника з внутрішніх хвороб «Інтерни Щекліка», Анджея Щекліка – одного з найвидатніших польських лікарів і вчених, та був першим редактором підручника в Польщі. Над посібником постійно працює більше 600 авторів і редакторів з різних країн. Це міжнародний проект, в якому беруть участь експерти з різних куточків світу, які діляться своїми знаннями та досвідом. Основними перевагами посібника є: достовірність, постійне оновлення (електронна версія оновлюється, як тільки з’являються нові наукові дані), постійне доповнення змісту, простота використання і, отже, корисність в повсякденній практиці. Посібник також доступний в електронній формі на інтернет-порталі (www.empendium.com), а незабаром його можна буде використовувати в якості мобільного застосунку (для смартфонів і планшетів). Посібник принесе користь лікарям і пацієнтам в Україні. <b>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертації А.С. Свінціцький</b><span style="font-weight: 400;"> “Состояние гастродуоденальной системы при основных ревматических заболеваниях” (1991); Свінціцький</span><span style="font-weight: 400;"> А. С. “Функциональное состояние миокарда и его изменения в процессе лечения у больных инфекционно-аллергической формой бронхиальной астмы” (1981)</span> <b>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Свінціцького А.С., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</b> <ol> <li>Внутрішня медицина (2008)</li> <li>Гастроентерологія (1995)</li> <li>Госпітальна терапія (1993)</li> <li>Діагностика та лікування захворювань системи крові (2010)</li> <li>Діагностика та лікування поширених захворювань органів травлення (2004)</li> <li>Діагностика та лікування ревматичних захворювань (2017)</li> <li>Діагностика та лікування хвороб нирок (2014)</li> <li>Пороки серця в практиці сімейного лікаря (2010)</li> <li>Ревматичні хвороби та синдроми (2006)</li> <li>Феномен академічної школи Вадима Миколайовича Іванова (2009)</li> <li>Баня – тропинка к оздоровлению и долголетию (2003)</li> <li>Внутренняя медицина (2010)</li> <li>Фармакологический справочник гастроэнтеролога (2000)</li> </ol>2028-05-022028-05-03YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-anatolij-stanislavovych-svintsitskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Svincuckuy.jpg;340;257,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Svincuckuy.jpg;340;257,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Svincuckuy.jpg;340;257,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Svincuckuy.jpg;340;257ai1ec-5340@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Георгій Йосипович Бурчинський (1908-1993)

<img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-18838" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Burchunskuy-176x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="376" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Burchunskuy-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Burchunskuy-388x486.jpg 388w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Burchunskuy-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Burchunskuy-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Burchunskuy-300x376.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Burchunskuy-399x500.jpg 399w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Burchunskuy.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" />Георгій Йосипович Бурчинський (1908-1993) лікар-терапевт, доктор медичних наук (1959), професор (1961), заслужений діяч науки України (1968). Учасник 2-ї світової війни. Георгій Йосипович Бурчинський закінчив Київський медичний інститут (1931). Працював військовим лікарем. Від 1954 – у Київському медичному інституті (нині Національний медичний університет): завідувач кафедри терапії стоматологічного факультету (1954-1962), завідувач кафедри факультетської терапії № 1 (1962-1986), професор-консультант кафедри факультетської терапії № 1 (1986-1993). Досліджував гнійні захворювання легень, патогенез і лікування виразкової хвороби. Створив концепцію нервовотрофічної суті виразкової хвороби та принципів її консервативної терапії. <p class="literature">Наукові праці: “Реакция оседания эритроцитов” (1946, 1948, 1962); “Нагноительные заболевания легких” (1950); “Язвенная болезнь” (1954, 1968, 1973); “Внутренние болезни” (1977, 1981, 1987); “Клиническая гастроэнтерология” (1978); “Киевская школа терапевтов” (1991).</p> <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертація Г. І. Бурчинський</strong><span style="font-weight: 400;"> “Материалы к изучению нагноительных заболеваний легких” (1959)</span> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Бурчинського Г.І. , підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Внутренние болезни (1987)</li> <li>Вопросы гастроэнтерологии (1963)</li> <li>Задачи и содержание военно полевой терапии (1945)</li> <li>Киевская школа терапевтов (1991)</li> <li>Клиника внутренних болезней в Украине ской ССР (1977)</li> <li>Клиническая гастроэнтерология (1978)</li> <li>Нагнійні процеси в легенях (1950)</li> <li>Реакция оседания эритроцитов (1962)</li> <li>Сборник рефератов научных работа госпиталя за годы Великой Отечественной войны (1945)</li> <li>Язвенная болезнь (1943)</li> </ol>2028-05-022028-05-03YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-georgij-josypovych-burchynskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Burchunskuy-176x220.jpg;300;376,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Burchunskuy-176x220.jpg;300;376,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Burchunskuy-176x220.jpg;300;376,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Burchunskuy-176x220.jpg;300;376ai1ec-5354@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Георгій Леонідович Воронков (1923-1992)

<img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-18851" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Voronkov-176x220.png" alt="Головна" width="300" height="375" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Voronkov-176x220.png 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Voronkov-120x150.png 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Voronkov-150x187.png 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Voronkov.png 201w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" />Георгій Леонідович Воронков (1923-1992) лікар-психіатр, доктор медичних наук (1973), професор (1977). Учасник 2-ї світової війни. Георгій Леонідович закінчив Київський медичний інститут (1953), де відтоді й працював: 1975-1991 – завідувач кафедри психіатрії; одночасно від 1955 – заступник начальника відділу спеціальної медичної допомоги МОЗ УРСР. Головний психіатр МОЗ УРСР (1972-1989). Наукові дослідження були присвячені питанням ранньої діагностики та лікування епілепсії, клініки та патогенезу основних форм психозів, атеросклеротичної психопатології. Описав цефалголепсію. <p class="literature">Наукові праці: “Учебный атлас психиатрии” (1962); “Психиатрия. Таблицы и схемы” (1977); “Практический справочник врача-психиатра” (1981); “Психические болезни” (1982); “Неотложная помощь в психиатрии” (1989); “Справочник врача-психиатра” (1990).</p> У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертація Г.Л. Воронкова “К проблеме дебютов и ранней диагностики эпилепсии” (1972) <b>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Воронкова Г.Л., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</b> <ol> <li>Организация работы врача-психиатра в больнице общесоматического профиля (1983)</li> <li>Справочник врача-психиатра (1990)</li> <li>Диагностика и лечение шизофрении, протекающей в сочетании с экзогенноорганической патологией (1984)</li> <li>Использование патопсихологических методов исследования в практике врачебно-трудовой экспертизы психических заболеваний (1983)</li> <li>Методика контроля и самоконтроля знаний по психиатрии (1987)</li> <li>Методические разработки к практическим занятиям на лечебном факультете (1977)</li> <li>Организация внебольничной психиатрической помощи в условиях сельского района (1981)</li> <li>Организация работы клинических психологов в  психоневрологических больницах (1980)</li> <li>Практический справочник врача-психиатра (1981)</li> <li>Профилактика и лечение белой горячки в соматическом стационаре (1976)</li> <li>Психиатрия (1977)</li> <li>Ранняя диагностика, лечение и профилактика эпилепсии (1979)</li> <li>Учебный атлас психиатрии (1962)</li> </ol>2028-05-112028-05-12YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-georgij-leonidovych-voronkov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Voronkov-176x220.png;300;375,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Voronkov-176x220.png;300;375,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Voronkov-176x220.png;300;375,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Voronkov-176x220.png;300;375ai1ec-5355@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Юрій Вікторович Биць (1938-2008)

<img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-18837" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Buc-173x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="382" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Buc-173x220.jpg 173w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Buc-382x486.jpg 382w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Buc-118x150.jpg 118w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Buc-150x191.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Buc-300x382.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Buc-393x500.jpg 393w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Buc.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" />Юрій Вікторович Биць (1938-2008) доктор медичних наук (1974), професор (1978). Юрій Вікторович Биць закінчив Київський медичний інститут (1961), де відтоді й працював (нині Національний медичний університет): від 1977 – професор, одночасно 1975-1979 – начальник науково-дослідного сектора, 1979-1985 – декан 2-го лікувального факультету, від 1986 – завідувач кафедри патологічної фізіології, від 1994 – декан факультету підвищення кваліфікації викладачів. Наукові дослідження були присвячені вивченню ролі порушень метаболізму судинної стінки, насамперед з боку енергетичного обміну, в розвитку артеріосклерозу. Порівняльно-патофізіологічні дослідження видових, вікових і регіональних особливостей обміну речовин судинної стінки дали змогу пов’язати їх з резистентністю артерій і вен до різних пошкоджувальних агентів. Наукові праці: “До патогенезу артеріосклерозу менкебергівського типу” (1992); “Освітньо-професійна програма вищої освіти за професійним спрямуванням” (1994); “Ультраструктурные изменения эндотелия магистральных сосудов при острой и подострой гиперадреналинемии” (1996). Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Биць Ю.В., підготовлені одноосібно або у співавторстві: Посібник до практичних занять з патологічної фізіології (2001) У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертації Ю.В. Быць “Влияние гликолитических ядов на структуру и функцию гемато-офтальмического барьера” (1965); Быць, Ю. В. “Роль нарушений метаболизма сосудистой стенки в процессе ее склерозирования” (1973)2028-05-152028-05-16YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-borys-yevmenovych-pankratyev/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Buc-173x220.jpg;300;382,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Buc-173x220.jpg;300;382,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Buc-173x220.jpg;300;382,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Buc-173x220.jpg;300;382ai1ec-5364@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Анатолій Іванович Тріщинський (1923-2009)

<img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-18850" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Trischunskuy-164x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="403" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Trischunskuy-164x220.jpg 164w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Trischunskuy-112x150.jpg 112w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Trischunskuy-150x201.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Trischunskuy.jpg 210w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" />Анатолій Іванович Тріщинський (1923-2009) заслужений діяч науки України (1983), доктор медичних наук (1963), професор (1964), завідувач кафедри анестезіології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (1967-1996). Анатолій Іванович у 1950 закінчив Вінницький медичний інститут. У 1963 захистив док­торську дисертацію “Знеболювання та за­безпечення безпеки операцій на відкритому серці з штучним кровообігом”. Учень профе­сора Г.Д. Дінабург, академіка М.М. Амосова. Напрям наукових досліджень: лікування гострого та хронічного больового синдрому, клініко-фізіологічні та клініко-фармакологічні аспекти загального та регіонального знебо­лювання, клініко-фізіологічні, діагностичні аспекти й інтенсивна терапія тяжких гнійно-запальних процесів і сепсису. Засновник і фундатор вітчизняної наукової анестезіології й інтенсивної терапії, організатор системи анестезіологічної служби в Україні. Головний анестезіолог МОЗ України (1966). Голова правління Наукового товариства анестезіо­логів України (1964). Наукові праці: “Операции на сердце с искусственным кро­вообращением” (1962); “Лечебная гипотермия” (1969); “История отечественной анестезиологии” (1976); “Обезболивание в амбулаторной практи­ке” (1978); “Неврологические синдромы при поражениях тройничного нерва” (1983); “Искусственная вентиляция легких” (1983); “Интенсивная терапия и дыхательная реани­мация при астматических состояниях” (1985); “Ферментные процессы и их коррекция при экстремальных состояниях” (1985). <b>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці  Тріщинського А.І. підготовлені одноосібно або у співавторстві:</b> <ol> <li>Анестезіологія та інтенсивна терапія (2000)</li> <li>Дифференциальная диагностика, интенсивная терапия и реанимация при острой сердечной недостаточности (1984)</li> <li>Из истории отечественной анестезиологии (1973)</li> <li>Интенсивная терапия и дыхательная реанимация при астматических состояниях (1985)</li> <li>Интенсивная терапия тяжелых форм менингоэнцефалита у детей (1979)</li> <li>Использование спинальной и комбинированной спинальной опиоидной анестезии в хирургической практике (1991)</li> <li>Наркоз в амбулаторных условиях (1978)</li> <li>Неврологические синдромы при поражении тройничного нерва (1983)</li> <li>Руководство по интенсивной терапии (2004)</li> <li>Наркоз в амбулаторных условиях (1978)</li> </ol> <b>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертації А.І. Тріщинского </b>“Обезболивание и обеспечение безопасности операций на открытом сердце с искусственным кровообращением” (1963); “Неврологические синдромы, обусловленные поражением тройничного нерва” (1955)2028-05-202028-05-21YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-anatolij-ivanovych-trishhynskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Trischunskuy-164x220.jpg;300;403,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Trischunskuy-164x220.jpg;300;403,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Trischunskuy-164x220.jpg;300;403,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Trischunskuy-164x220.jpg;300;403ai1ec-5365@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Володимир Васильович Селецький (1868-1955)

<img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-18869 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/C6E1B48F-C8FA-4EA2-BD35-CF6CF98D2A2F-127x150.jpeg" alt="Головна" width="300" height="353" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/C6E1B48F-C8FA-4EA2-BD35-CF6CF98D2A2F-127x150.jpeg 127w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/C6E1B48F-C8FA-4EA2-BD35-CF6CF98D2A2F-150x177.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/C6E1B48F-C8FA-4EA2-BD35-CF6CF98D2A2F.jpeg 181w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" />Володимир Васильович Селецький (1868-1955) невролог, доктор медицини (1901), професор (1912), завідувач ка­федри нервових хвороб медичного фа­культету Університету Св. Володими­ра (1919-1922), завідувач кафедри фа­культетської неврології Київського ме­дичного інституту (1922-1950). Учень І.О. Сікорського. Володимир Васильович закінчив гімназію та медичний фа­культет Університету Св. Володимира (1893). У 1901 захистив дисертацію “Опыт системати­ческого и клинического изучения рас­стройств речи при общем прогрессив­ном параличе” й одержав звання при­ват-доцента. У 1912 був обраний професором кафедри нер­вових хвороб Київського жіночого ме­дичного інституту. У 1919 очолив кафедру нервових хвороб медичного факультету Універ­ситету Св. Володимира. У 1922 ка­федра неврології Київського медичного інституту була розподілена на дві – факультетську та госпітальну. Очолив кафедру факультет­ської неврології. Про­тягом багатьох років очолював Київське товариство невропатологів і психіатрів. Наукові праці: “Опыт систематического и клинического изучения расстройств речи при общем прогрессивном параличе” (1901); “Цитотоксины и душевные заболевания” (1903); “Опыты с невролизинами” (1908); “Теория и психология галлюци­наций” (1908); “К диагностике поясничных болей” (1940); “К симптоматологии менингитов” (1947). <b>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці  Селицького В.В. підготовлені одноосібно або у співавторстві:</b> <ol> <li style="list-style-type: none;"> <ol> <li>Диссоциация представлений и ее значение (1908)</li> <li>Неправильность пальцев ног (1909)</li> <li>Опыт систематического и клинического изучения расстройств речи при прогрессивном параличе (1899)</li> <li>Психопатология ощущений (1909)</li> </ol> </li> </ol> <ol> <li>Случай галлюциноза (1907)</li> <li>Судебно-психиатрические наблюдения (1904)</li> <li>Цитоксины и душевные заболевания (1903)</li> </ol>2028-05-222028-05-23YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-volodymyr-vasylovych-seletskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/C6E1B48F-C8FA-4EA2-BD35-CF6CF98D2A2F-127x150.jpeg;300;353,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/C6E1B48F-C8FA-4EA2-BD35-CF6CF98D2A2F-127x150.jpeg;300;353,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/C6E1B48F-C8FA-4EA2-BD35-CF6CF98D2A2F-127x150.jpeg;300;353,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/C6E1B48F-C8FA-4EA2-BD35-CF6CF98D2A2F-127x150.jpeg;300;353ai1ec-5406@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Надія Олександрівна Пучківська (1908-2001)

<img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-18846 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Puchkivska-164x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="402" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Puchkivska-164x220.jpg 164w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Puchkivska-112x150.jpg 112w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Puchkivska-150x201.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Puchkivska-300x402.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Puchkivska.jpg 357w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" />Надія Олександрівна Пучківська (1908-2001) офтальмолог, академік АМН СРСР (1971), НАН України (1992), АМН України (1993), Міжнародної офтальмологічної академії (1975), заслужений діяч науки УРСР (1968). Закінчила Київський медичний інститут (1930). Доктор медичних наук (1954), професор (1956). З 1935 – асистент Київського медичного інституту, асистент Ташкентського медичного інституту. Учасниця 2-ї світової війни, працювала начальником очного відділення спеціалізованого фронтового евакуаційного госпіталю. Від 1946 – в Українському науково-дослідному експериментальному інституті очних хвороб та тканинної терапії імені академіка Філатова в Одесі: 1946-1952 – завідувач клінічного відділення, 1953-1956 – заступник директора, 1957-1985 – директор, від 1986 – професор-консультант. Основні праці з проблем пересадки рогівки, хірургічного лікування й імунотерапії наслідків важких опіків очей, застосування лазерного випромінювання в офтальмології, організації офтальмологічної допомоги населенню тощо. Наукові праці: “Пересадка рогової оболонки при ускладнених більмах” (1960); “Wiederher-stellende Operationen bei schweren Schädigungen und Erkrankungen der Augen” (1965); “Основи пересадки рогової оболонки” (1971); “Патогенез і лікування опіків очей та їх наслідків” (1973). <b>Про неї</b> <ol> <li>Надежда Александровна Пучковская: биобибл. указ. / Одес. НИИ глаз. болезней и тканевой терапии им.В.П.Филатова, Одес. науч. б-ка им. А.М. Горького (1986)</li> <li>Возвращенное солнце: Об офтальмологе Н.А. Пучковской (1985)</li> <li>Н.А. Пучковская в воспоминаниях современников: К 100-летию со дня рождения акад. Н.А. Пучковской/ Под общ. ред. Н.В. Пасечниковой (2008)</li> </ol> У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертації Н.О. Пучковської “Пересадка роговицы при стафиломах, выпяченных бельмах и некоторых других видах осложненных бельм” (1954) Також у фонді бібліотеки зберігаються праці  Пучковської Н.О.  підготовлені одноосібно або у співавторстві: <ol> <li>Атлас глазных болезней (1981)</li> <li>Возвращаем человеку зрение (1981)</li> <li>Восстановительное лечение и врачебно-трудовая экспертиза при патологии хрусталика (1985)</li> <li>Вторичные дистрофические и структурные изменения в переднем отделе глаза (1985)</li> <li>Этиология, патогенез, ранняя диагностика, лечение (1967)</li> <li>Иммунология глазной патологии (1983)</li> <li>Кератоконус (1984)</li> <li>Пересадка роговой оболочки при осложненных бельмах (1960)</li> </ol>2028-05-252028-05-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-nadiya-oleksandrivna-puchkivska/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Puchkivska-164x220.jpg;300;402,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Puchkivska-164x220.jpg;300;402,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Puchkivska-164x220.jpg;300;402,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Puchkivska-164x220.jpg;300;402ai1ec-5407@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Юрій Дмитрович Усенко (1938-2005)

<img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-18868" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/EF870E05-05E6-4E7C-9802-2B356F400384-163x220.jpeg" alt="Головна" width="300" height="406" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/EF870E05-05E6-4E7C-9802-2B356F400384-163x220.jpeg 163w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/EF870E05-05E6-4E7C-9802-2B356F400384-359x486.jpeg 359w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/EF870E05-05E6-4E7C-9802-2B356F400384-111x150.jpeg 111w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/EF870E05-05E6-4E7C-9802-2B356F400384-768x1039.jpeg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/EF870E05-05E6-4E7C-9802-2B356F400384-1136x1536.jpeg 1136w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/EF870E05-05E6-4E7C-9802-2B356F400384-150x203.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/EF870E05-05E6-4E7C-9802-2B356F400384-300x406.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/EF870E05-05E6-4E7C-9802-2B356F400384-600x812.jpeg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/EF870E05-05E6-4E7C-9802-2B356F400384-696x941.jpeg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/EF870E05-05E6-4E7C-9802-2B356F400384-1068x1445.jpeg 1068w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/EF870E05-05E6-4E7C-9802-2B356F400384-370x500.jpeg 370w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/EF870E05-05E6-4E7C-9802-2B356F400384.jpeg 1137w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" />Юрій Дмитрович Усенко (1938-2005) пульмонолог, доктор медичних наук, заві­дувач курсу пульмонології (з 1984), засновник і перший керівник Центру невідкладної пульмонології (1978). Закінчив Київський медичний ін­ститут імені О.О. Богомольця (1960). Захистив докторську дисертацію “Технологія одержання і вико­ристання високодисперсних лікуваль­них засобів у профілактиці захворю­вань органів дихання на основі попу­ляційно-екологічного підходу”. Головні напрями наукової діяльності: невід­кладна пульмонологія, бронхологія, біокорегуючі технології в медицині. Наукові праці: “Справочник пульмо­нолога” (1979); “Состояние и перспективы развития неотложной пульмо­нологии. Профилактика, диагностика и лече­ние заболеваний органов дыхания” (1986); “Диагностическое и прогности­ческое значение морфометрического анализа лимфоцитов периферической крови” (1986). <b>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Усенка  Ю.Д. підготовлені одноосібно або у співавторстві:</b> <ol> <li>Диагностика острой пневмонии (1983)</li> <li>Диспансеризация подростков с цель профилактики заболеваний органов дыхания (1985)</li> <li>Комплексное лечение больных туберкулезом и неспецифическими заболеваниями легких с применением мефенамина натриевой соли (1977)</li> <li>Методы оценки состояния и коррекции дренажной функции и бронхов (1986)</li> <li>Организация лечения больных эндогенной бронхиальной астмой на этапах медицинской помощи (1985)</li> </ol>2028-05-252028-05-26YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yurij-dmytrovych-usenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/EF870E05-05E6-4E7C-9802-2B356F400384-163x220.jpeg;300;406,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/EF870E05-05E6-4E7C-9802-2B356F400384-163x220.jpeg;300;406,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/EF870E05-05E6-4E7C-9802-2B356F400384-163x220.jpeg;300;406,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/05/EF870E05-05E6-4E7C-9802-2B356F400384-163x220.jpeg;300;406ai1ec-5532@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Пацко Ярослав Володимирович (1938-2007)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Packo.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19177" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Packo-175x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="378" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Packo-175x220.jpg 175w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Packo-119x150.jpg 119w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Packo-150x189.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Packo-300x378.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Packo.jpg 387w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Пацко Ярослав Володимирович (1938-2007) нейроонколог, мікронейрохірург. Народився у Вінниці. Після школи поступив у Київський медичний інститут, який закінчив у 1961 р. У тому ж році почав працювати в Київському інституті нейрохірургії: лікар, науковий співробітник, завідувач науково-організаційного відділу. Ярослав Володимирович у 1987 р. захистив докторську дисертацію “Аденоми гіпофіза з обширним екстраселлярним розповсюдженням”. Розробляв основи лазерної нейрохірургії нейроендоскопом, першим в Україні запропонував використовувати методики транссфеноїдальних оперативних втручань при новоутвореннях в області турецького сідла.2028-06-072028-06-08YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yaroslav-volodymyrovych-patsko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Packo-175x220.jpg;300;378,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Packo-175x220.jpg;300;378,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Packo-175x220.jpg;300;378,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Packo-175x220.jpg;300;378ai1ec-5533@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Савицький Ігор Вікторович (1923-1989)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/EF5B381D-F393-4E92-A88D-3E8360315EE4.jpeg"> <img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-19212 alignright" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/EF5B381D-F393-4E92-A88D-3E8360315EE4-158x220.jpeg" alt="Головна" width="300" height="417" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/EF5B381D-F393-4E92-A88D-3E8360315EE4-158x220.jpeg 158w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/EF5B381D-F393-4E92-A88D-3E8360315EE4-108x150.jpeg 108w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/EF5B381D-F393-4E92-A88D-3E8360315EE4-150x208.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/EF5B381D-F393-4E92-A88D-3E8360315EE4.jpeg 216w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Савицький Ігор Вікторович (1923-1989) лікар-гігієніст, доктор медичних наук (1972), професор (1974), завідувач кафедри гігієни харчування (1972-1987), професор кафедри (з 1988), декан санітарно-гігієнічного факультету (1979-1981) Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця. Ігор Вікторович закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1954). Учень Г.X. Шахбазяна. У 1971 захистив докторську дисертацію “Комбинированное действие на организм химических веществ группы тя­желых металлов и высокой температурной среды”. Автор понад 40 наукових праць, присвячених токсиколого-гігієнічній оцінці якості харчових продуктів, що контактують з новими видами полі­мерних матеріалів. Наукові праці: “Токсикологическая оценка летучих веществ, выделяющихся из полимерных синтетических материалов” (1968); “Гігієна праці у громадському харчуванні” (1980). <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертацій Савицького І.В. “</strong>Гигиеническая и токсикологическая характеристика новых фунгицидов – гексахлорбензола и пентахлорнитро-бензола” (1959); “Изменения азотнобелкового состава крови при различных функциональных состояниях центральной нервной системы” (1954); “Комбинированное действие на организм химических веществ группы тяжелых металлов и высокой температуры воздушной среды” (1971) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці І. В. Савицького, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Биологическая химия (1982)</li> <li>Біологічна хімія (1973)</li> <li>Гигиена праці в громадському харчуванні (1980)</li> <li>Медицинские укладки ОІМ (1962)</li> </ol> <strong>Фотографія з фонду Національного музею медицини України</strong>2028-06-092028-06-10YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-igor-viktorovych-savytskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/EF5B381D-F393-4E92-A88D-3E8360315EE4-158x220.jpeg;300;417,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/EF5B381D-F393-4E92-A88D-3E8360315EE4-158x220.jpeg;300;417,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/EF5B381D-F393-4E92-A88D-3E8360315EE4-158x220.jpeg;300;417,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/EF5B381D-F393-4E92-A88D-3E8360315EE4-158x220.jpeg;300;417ai1ec-5534@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Лейник Михайло Володимирович (1908-1960)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/leynuk.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-19207 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/leynuk-176x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="375" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/leynuk-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/leynuk-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/leynuk-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/leynuk.jpg 256w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Лейник Михайло Володимирович (1908-1960) фізіолог, доктор медичних наук (1951), професор (1952). Учасник 2-ої світової війни. Михайло Володимирович закінчив Київський медичний інститут (1936). Відтоді працював у Київському НДІ гігієни праці та професійних захворювань (нині Інститут медицини праці НАМНУ): 1944-1954 – завідувач лабораторії фізіології м’язової працездатності, від 1954 – заступник директора з наукової роботи. У 1937-1940 очолював Управління науково-дослідних інститутів Народного комісаріату охорони здоров’я УРСР. Наукові дослідження в галузі фізіології праці. Засновник вчення про типи м’язової працездатності людини. Наукові праці: “Режим труда и отдыха в свете новых данных о состояниях рабочего органа во время и после работы” (1949); “К учению о физиологических основах рационального режима труда и отды­ха” (1951); “Питання фізіології праці в соціалістичному сільському господарстві” (1967). <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертації Ленника M. B. </strong>«Режим труда и отдыха в свете новых данних о состояниях рабочего органа во время и после работы» (1949) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці М.В. Ленника, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Питання фізіології праці в соціалістичному сільському господарстві (1957)</li> <li>К учению о физиологических основах рационального режима труда и отдыха (1951)</li> </ol>2028-06-112028-06-12YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-myhajlo-volodymyrovych-lejnyk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/leynuk-176x220.jpg;300;375,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/leynuk-176x220.jpg;300;375,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/leynuk-176x220.jpg;300;375,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/leynuk-176x220.jpg;300;375ai1ec-5535@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Басс Михайло Менделевич (1898-1985)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/E3835C35-9818-4C68-80EF-630F66F26AF7.jpeg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19211" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/E3835C35-9818-4C68-80EF-630F66F26AF7-150x220.jpeg" alt="Головна" width="300" height="439" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/E3835C35-9818-4C68-80EF-630F66F26AF7-150x219.jpeg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/E3835C35-9818-4C68-80EF-630F66F26AF7-332x486.jpeg 332w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/E3835C35-9818-4C68-80EF-630F66F26AF7-103x150.jpeg 103w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/E3835C35-9818-4C68-80EF-630F66F26AF7-768x1123.jpeg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/E3835C35-9818-4C68-80EF-630F66F26AF7-1051x1536.jpeg 1051w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/E3835C35-9818-4C68-80EF-630F66F26AF7-1401x2048.jpeg 1401w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/E3835C35-9818-4C68-80EF-630F66F26AF7-300x439.jpeg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/E3835C35-9818-4C68-80EF-630F66F26AF7-600x877.jpeg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/E3835C35-9818-4C68-80EF-630F66F26AF7-696x1018.jpeg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/E3835C35-9818-4C68-80EF-630F66F26AF7-1392x2035.jpeg 1392w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/E3835C35-9818-4C68-80EF-630F66F26AF7-1068x1561.jpeg 1068w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/E3835C35-9818-4C68-80EF-630F66F26AF7-342x500.jpeg 342w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/E3835C35-9818-4C68-80EF-630F66F26AF7.jpeg 1409w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Басс Михайло Менделевич (1898-1985) дитячий хірург, доктор медичних наук (1959), доцент кафедри хірургії й ортопедії дитячого віку Київського медичного інституту (1946-1963). Наукові праці Михайла Менделевича були присвячені хірургії шлунково-кишкового тракту, вродженим діафрагмальним грижам, запальним процесам легень, плеври тощо. Першим дав наукове обгрунтування лікувальних властивостей соку каланхое, запровадив його в практику лікування запальних процесів у дітей. Наукові праці: “Злокачественные опухоли у детей” (1967); “Заболевания и повреждения прямой кишки” (1968) <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертацій М.М. Басс</strong> «Диафрагмальные грыжи и замещение ооширных дефектов диафрагмы» (1958) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці М.М. Басса, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Этих дней не смолкнет слава(судьбы людские) (1978)</li> <li>Новый лечебный препарат – сок каланхое (1974)</li> <li>Злокачественные опухоли у детей (1967)</li> <li>Заболевания и повреждения прямой кишки у детей (1968)</li> <li>Атлас хирургической патологии у детей (1981)</li> </ol> <strong>Фотографія з фонду Національного музею медицини України</strong>2028-06-162028-06-17YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-myhajlo-mendelevych-bass/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/E3835C35-9818-4C68-80EF-630F66F26AF7-150x220.jpeg;300;439,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/E3835C35-9818-4C68-80EF-630F66F26AF7-150x220.jpeg;300;439,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/E3835C35-9818-4C68-80EF-630F66F26AF7-150x220.jpeg;300;439,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/E3835C35-9818-4C68-80EF-630F66F26AF7-150x220.jpeg;300;439ai1ec-5536@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Мойсеєнко Валентина Олексіївна (1963)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/moyseyenko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19208" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/moyseyenko-209x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="316" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/moyseyenko-209x220.jpg 209w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/moyseyenko-143x150.jpg 143w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/moyseyenko-150x158.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/moyseyenko-300x316.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/moyseyenko.jpg 304w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Мойсеєнко Валентина Олексіївна (1963) терапевт, доктор медичних наук, професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 2003), академік Академії наук вищої освіти України. Валентина Олексіївна закінчила Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1987), з 2003 – професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. У 2000 захистила докторську дисертацію “Клінічна оцінка фізичних методів діагностики та лікування уражень езофагогастродуоденальної зони у хворих на хронічний гломерулонефрит”. Автор наукових праць, присвячених проблемам гастроентерології, нефрології, мікрохвильової терапії, питанням педагогіки вищої школи тощо. Дійсний член Європейських асоціацій нефрології, діалізу та трансплантації. Наукові праці: “Діагностичні фармакологічні проби в кардіології, нефрології та гастроентерології” (2003); “Пропедевтика внутрішніх хвороб: Клінічний практикум” (2005); “Українсько-російсько-англійсько-латинський терапевтичний тлумачний словник” (2007). <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертацій Мойсеєнко В.0.</strong> «Клінічна оцінка фізичних методів діагностики лікування уражень езофагогастродуоденальної зони хворих на хронічний гломерулонеофрит» (1999); «Микроволновая резонансная терапия рефлоко-эзофагита» (1990) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці В.О. Мойсеєнко, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Українсько-російсько-англійсько-латинський терапевтичнии тлумачний словник (2007)</li> <li>Російсько-укралнсько-латинськии тлумачний терапевтичний словник (1994)</li> <li>Діагностичні фармакологічні проби в кардіології, нефрології та гастроентерології (2003)</li> </ol>2028-06-162028-06-17YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-valentyna-oleksiyivna-mojseyenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/moyseyenko-209x220.jpg;300;316,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/moyseyenko-209x220.jpg;300;316,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/moyseyenko-209x220.jpg;300;316,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/moyseyenko-209x220.jpg;300;316ai1ec-5537@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Знаменська Тетяна Костянтинівна (1958)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/znamenska.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19209" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/znamenska-183x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="360" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/znamenska-183x220.jpg 183w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/znamenska-405x486.jpg 405w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/znamenska-125x150.jpg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/znamenska-150x180.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/znamenska-300x360.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/znamenska-416x500.jpg 416w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/znamenska.jpg 472w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Знаменська Тетяна Костянтинівна (1958) педіатр, доктор медичних наук (1994), професор (2004). Тетяна Костянтинівна закінчила Київський медичний інститут (1982). Від 1983 працює в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України: від 1994 – завідувачка відділення неонатології; за сумісництвом від 2005 – професор кафедри дитячих і підліткових захворювань Національної медичної академії післядипломної освіти. Вивчає особливості адаптації та розробляє критерії діагностики порушень стану новонароджених при TORCH-інфекції, екстрагенітальній патології матері, недоношеності вагітності. <p class="literature"><strong>Наукові праці:</strong> “В помощь неонатологу” (2006); “Неонатологія з позиції сімейного лікаря” (2007); “Особливості харчування вагітних та матерів-годувальниць” (2007); “TORCH-інфекції в акушерстві і неонатології” (2008).</p> <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертації Знаменської Т.К. </strong> «Особенности течения раннего периоде и некоторые показатели метаболической адаптации новорожденных от матерей с гипертонической болезнью» (1987), «Клініко-патогенетичне обгрунгування профілактики і лікування, порушень постнатально адаптації новонароджених у хворих на цукровий діабет» (1993) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Т.К. Знаменської, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>В помощь неонатологу (2006)</li> <li>TORCH-инфекции в акушерстве и неонатологии (2008)</li> <li>Неонатологія з позиції сімейного лікаря (2007)</li> </ol>2028-06-182028-06-19YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-tetyana-kostyantynivna-znamenska/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/znamenska-183x220.jpg;300;360,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/znamenska-183x220.jpg;300;360,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/znamenska-183x220.jpg;300;360,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/znamenska-183x220.jpg;300;360ai1ec-5538@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Дудко Олена Максимівна (1923)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Dudko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19179" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Dudko-176x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="375" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Dudko-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Dudko-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Dudko-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Dudko.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Дудко Олена Максимівна (1923) лікар, доктор медичних наук (1971). Закінчила Київський медичний інститут (1947), де й працювала: декан вечірнього відділення лікувального факультету (1970-1972), професор кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров’я (1972-1975). Наукові праці присвячені вивченню стану здоров’я населення в соціально-гігієнічному аспекті. Наукові праці: “Досвід вивчення захворюваності на ревматизм населення м. Києва” (1960); “Заболеваемость, смертность и летальность при инфаркте миокарда” (1973). <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертацій Дудко О.М.</strong> «Эффективность деятельности яслей г. Киева на данном этане / 1948-1951гг.» (1954) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці О.М. Дудко, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Досвід вивчення захворюваності на ревматизм серед дітей м. Києва (1960)</li> <li>Информационно-поисковая система с использованием перфокарт с краевой перфорацией и ЭВМ в городском кардиоревматологическом диспансере для</li> <li>Изучения распространенности сердечно-сосудистых заболеваний (1973)</li> <li>Перфокарты для динамического наблюдения за угрожаемыми и больными ревматизмом и изучения его распространенности у населения (1968)</li> <li>Про добробут і охорону здоров’я радянських жінок (1974)</li> <li>Проривна виразка шлунка і дванадцятипалої кишки (1951)</li> <li>Система учета и анализа заболеваемос ти с временной утратой трудоспособности врачей и среднего медицинского персонала (1974)</li> </ol>2028-06-232028-06-24YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodylasya-olena-maksymivna-dudko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Dudko-176x220.jpg;300;375,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Dudko-176x220.jpg;300;375,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Dudko-176x220.jpg;300;375,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Dudko-176x220.jpg;300;375ai1ec-5539@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Медвецький Євген Болеславович (1938)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Medveckuy.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19180" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Medveckuy-176x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="375" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Medveckuy-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Medveckuy-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Medveckuy-150x188.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Medveckuy.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a> Медвецький Євген Болеславович (1938) хірург, доктор медичних наук (1980), професор (1997). Працював лікарем-хірургом у м. Козельці Чернігівської області. З 1973 – в Київському НДІ клінічної та експериментальної хірургії (тепер Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова) на посадах старшого, провідного наукового співробітника, керівника відділу. У 2002 р. за наукові досягнення в галузі спрямованого транспорту ліків обраний дійсним членом (академіком) УАН. Закінчив Вінницький медичний інститут (1964). Працював лікарем 1967–73 – у Київському НДІ ортопедії; 1973–2011 – у Національному інституті хірургії та трансплантології НАМНУ (Київ): 1993–2003 – провідний науковий співробітник. <strong>Основні праці:</strong> Морфофункциональные методы исследования в норме и при патологии. К., 1983; Морфофункциональная характеристика нейтрофильных гранулоцитов у больных гнойным холангитом // КХ. 1995. № 3 (спів­авт.); Спрямований транспорт антибіотиків при гнійно-запальних захворюваннях печінки та жовчних шляхів // Шпитал. хірургія. 1999. № 2 (спів­авт.); Роль взаємовідносин нейтрофільних гранулоцитів, ендотеліоцитів та мононуклеарних макрофагів у виникненні і перебігу гнійно-септичних станів // КХ. 2002. № 8 (спів­авт.); Основные прин­ципы антибиотикопрофилактики и антибактериальной терапии в абдоминальной хирургии // Там само. 2005. № 8 (спів­авт.); Применение ловастатина в модели хронического алкогольного панкреатита для профилактики фиброза поджелудочной железы после выполнения ее дистальной резекции // Хірургія України. 2013. № 1 (спів­авт.). <strong>Напрями наукових досліджень:</strong> спрямований транспорт лікарських засобів у вогнище запалення, антибіотикотерапія й антибіотикопрофілактика, немедикаментозні методи імуностимуляції.2028-06-262028-06-27YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-yevgen-boleslavovych-medvetskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Medveckuy-176x220.jpg;300;375,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Medveckuy-176x220.jpg;300;375,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Medveckuy-176x220.jpg;300;375,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/05/Medveckuy-176x220.jpg;300;375ai1ec-5540@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Пятак Олесь Овдійович (1928)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/Pyatak.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19199" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/Pyatak-181x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="366" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/Pyatak-181x220.jpg 181w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/Pyatak-399x486.jpg 399w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/Pyatak-123x150.jpg 123w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/Pyatak-768x936.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/Pyatak-1260x1536.jpg 1260w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/Pyatak-150x183.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/Pyatak-300x366.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/Pyatak-600x731.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/Pyatak-696x848.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/Pyatak-1068x1302.jpg 1068w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/Pyatak-410x500.jpg 410w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/Pyatak.jpg 1362w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Пятак Олесь Овдійович (1928) терапевт, доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки УРСР, лауреат Державної премії УРСР, завідувач кафедри терапії педіатричного факультету Київського медичного інституту. Закінчив Дніпропетровський медичний інститут. Наукові праці присвячені актуальним питанням захворювань серцево-судинної системи, організації охорони здоров’я й історії медицини. Наукові праці: “Международная система единиц в клинической медицине” (1982); “Классификация и терминологическая трактовка болезней системы кровообраще­ния” (1984); “Справочник по клинической фармакологии и фармакотера­пии” (1986). <b>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертацій О.О. </b><strong>Пятака</strong> “Клинико-инструментальная диагностика ревматических пороков сердца на различных этапах их развития” (1969); “К диагностике ранних стадий гипертонической болезни” (1957) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Пятака О.О., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Международная система, единиц в клинической медицине (1982)</li> <li>Методические рекомендации по диагностике и патогенетическому лечению больных с перцептивной тугоухостью сосудистой этиологии (1984)</li> <li>Методические рекомендации по исследованию фазовой структуры сердечного Цикла у больных хроническими формами ишемической болезни сердца (1982)</li> <li>Фундаментальные и прикладные аспекты радиационной медицины состояние и перспективы (1992)</li> <li>Критерии дифференциальной диагностики стенокардии рекоменаатий и кардиалгии (1986)</li> <li>Клінічні методи дослідження при ранніх стадіях гіпертонічної хвороби (1961)</li> <li>Классификация и терминологическая трактовка болезней системы кровообращения (1984)</li> <li>Диагностические критерии доклинических проявлений сердечной недостаточности (1978)</li> <li>Критерии дифференциальной диагностики стенокардии и кардиалгии (1986)</li> </ol>2028-06-282028-06-29YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-oles-ovdijovych-pyatak/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/Pyatak-181x220.jpg;300;366,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/Pyatak-181x220.jpg;300;366,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/Pyatak-181x220.jpg;300;366,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2018/06/Pyatak-181x220.jpg;300;366ai1ec-5738@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Богданов Іван Лук’янович (1903-1984)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Bogdanov.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-19379 alignleft" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Bogdanov-176x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="375" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Bogdanov-176x220.jpg 176w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Bogdanov-120x150.jpg 120w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Bogdanov-150x187.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Bogdanov.jpg 201w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Богданов Іван Лук’янович (1903-1984) лікар-інфекціоніст, доктор медичних наук (1947), професор (1948), член-кореспондент АМН СРСР (1953). Іван Лук’янович закінчив Смоленський університет (1927). Працював лікарем; клінічним ординатором (від 1928), асистентом (від 1930) і доцентом (від 1940) клініки інфекційних хвороб медичного факультету Смоленського університету; 1941-1951 – завідувачем кафедри інфекційних хвороб Свердловського медичного інституту й одночасно 1941-1947 – головним епідеміологом Уральського військового округу; директором (1951-1972), завідувачем клінічного відділу дизентерії та сальмонельозу (від 1973) Інституту інфекційних хвороб АМН СРСР (Київ); від 1981 – завідувачем відділу кишкових і паразитарних хвороб, від 1983 – старшим науковим співробітником консультативного відділу кишкових інфекцій Інституту епідеміології та інфекційних хвороб (Київ). Основні напрями наукових досліджень: діагностика та лікування дизентерії, висипного тифу, бруцельозу, дифтерії, поліомієліту, скарлатини тощо; профілактика та терапія внутрішньо-лікарняних інфекцій; лікування, профілактика інфекційних хвороб гамма-глобуліном; кортикостероїдна терапія. Вивчав гострі кишкові інфекції, зокрема ешерихіози, можливість лікування хворих на дизентерію без застосування антибіотиків. <p class="literature">Наукові праці: “Противоэпидемический и лечебный режим в стационарах для больных полиомиелитом” (1959); “Скарлатина как стрептококковая инфекция” (1962); “Внутрибольничные инфекции и их профилактика” (1963); “Иммунные гамма-глобулины в терапии и профилактике инфекционных болезней” (1965); “Кортикостероиды в комплексной терапии инфекционных болезней” (1967); “Аллергия в патогенезе, клинике и лечении инфекционных болезней” (1974); “Вирусные менингиты” (1976); “Справочник по дифференциальной диагностике инфекционных болезней” (1980).</p> <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці І.Л. Богданова, підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Аллергия в патогенезе, клинике и терапии инфекционных болезней (1974)</li> <li>Вирусные менингиты (1976)</li> <li>Вирусологическая и клиническая ликвородиагностика инфекционных заболеваний нервной системы (1967)</li> <li>Внебольничная помощь больным инфекционными заболеваниями. Менингококковая инфекция (1974)</li> <li>Внутрибольничные инфекции и их профилактика (1963)</li> <li>Диагностика и лечение эшерихиозов у взрослых и детей (1980)</li> <li>Иммунные гаммаглобулины в терапии и профилактике инфекционных болезней (1965)</li> <li>Инфекционный гепатит (1964)</li> <li>Клиника, диагностика и лечение дизентерии Зонне у взрослых (1969)</li> <li>Кортикостероиды в комплексной терапии инфекционных болезней (1967)</li> <li>Методические рекомендации по диагностике и лечению острых кишечных заболеваний, вызванных условно-патогенной бактериальной микрофлорой (1985)</li> <li>Методы диагностики и лечения острой дизентерии (1978)</li> <li>Организация медицинского обслуживания и лечение больных (взрослых и детей) легкими формами дизентерии на дому (1979)</li> <li>Перечень обязательных лабораторных инструментальных и функциональных исследований для диагностики основных инфекционных заболеваний (1968)</li> <li>Противоэпидемический и лечебный нарах для больных полиомиелитом (1959)</li> <li>Скарлатина как стрептококковая инфекция (1962)</li> <li>Современные методы диагностики и лечения дизентерии (1974)</li> </ol>2028-07-042028-07-05YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-ivan-luk-yanovych-bogdanov/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Bogdanov-176x220.jpg;300;375,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Bogdanov-176x220.jpg;300;375,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Bogdanov-176x220.jpg;300;375,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Bogdanov-176x220.jpg;300;375ai1ec-5750@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Сергієнко Тарас Михайлович (1918-2001)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Sergienko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19389" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Sergienko-169x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="390" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Sergienko-169x220.jpg 169w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Sergienko-115x150.jpg 115w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Sergienko-150x195.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Sergienko.jpg 197w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Сергієнко Тарас Михайлович (1918-2001) <span lang="UK" style="font-size: 12.0pt;">нейрохірург, доктор медичних наук (1968), професор (1974), один із засновників експериментальної нейрохірургії.</span> <span lang="UK" style="font-size: 12.0pt;">Тарас Михайлович закінчив Перший Московський медичний інститут (1941) і був залишений на кафедрі хірургії (до жовтня 1941). Начальник хірургічного відділення евакогоспіталю № 5015 (до 1944). Брав участь у військових діях у Польщі та Німеччині. </span> <p class="21" style="margin: 6.0pt 0cm 6.0pt 0cm;"><span lang="UK" style="font-size: 12.0pt;">Хірург Гостомельської лікарні Києво-Святошинського району (1946-1948). У 1948 обрав своєю спеціальністю нейрохірургію та закінчив курси спеціалізації під керівництвом професора О.І. Арутюнова. У тому ж році прийшов до Інституту нейрохірургії, де працював на посадах аспіранта, старшого наукового співробітника, завідувача відділу експериментальної нейрохірургії та біохімії, провідного наукового співробітника-консультанта. У 1968 захистив докторську дисертацію, в 1974 йому було присвоєно звання професора зі спеціальності “нейрохірургія”. У 1956-1986 очолював відділ експериментальної нейрохірургії.</span></p> <p class="21" style="margin: 6.0pt 0cm 6.0pt 0cm;"><span lang="UK" style="font-size: 12.0pt;">Створив низку таких моделей патологічних процесів, що спостерігаються в нейрохірургічній клініці, як повільнозростаюча внутрішньочерепна гіпертензія, модель експериментального геморагічного інсульту та патології екстракраніальних судин, модель локального удару мозку та дозованої черепно-мозкової травми.</span></p>2028-07-062028-07-07YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-taras-myhajlovych-sergiyenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Sergienko-169x220.jpg;300;390,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Sergienko-169x220.jpg;300;390,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Sergienko-169x220.jpg;300;390,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Sergienko-169x220.jpg;300;390ai1ec-5751@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Комісаренко Сергій Васильович (1943)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Komisarenko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19382" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Komisarenko-165x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="401" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Komisarenko-165x220.jpg 165w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Komisarenko-112x150.jpg 112w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Komisarenko-150x200.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Komisarenko.jpg 194w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Комісаренко Сергій Васильович (1943) біохімік, лікар-імунолог, дипломат, доктор біологічних наук (1989), професор (1990), академік НАНУ (1991) та НАМНУ (1993). Надзвичний і Пов­новажний Посол України (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Сергій Васильович закінчив Київський медичний інститут (1966). Від 1969 працює в Інституті біохімії НАНУ (Київ): від 1975 – завідувач лабораторії імунохімії, від 1982 – відділу молекулярної імунології, 1988-1992 та від 1998 – директор. Заступник голови РМ України, Прем’єр-міністра України з гуманітарних питань (1990-1992). Над­звичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії (1992-1998) та Ірландії (1995-1998). Академік-секретар Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАНУ (від 2004). Президент Українського біохімічного товариства (від 1999). Перший заступник голови Української ради миру (від 1999). У 1995 відіграв вирішальну роль у передачі Україні британської антарктичної станції “Фарадей” (нині “Академік Вернадський”). Наукові дослідження в галузі біохімії імунітету. Вивчає молекулярні механізми активації лімфоцитів, здій­снює імунохімічний аналіз білків, пеп­тидів і клітинних антигенів. Під його керівництвом проведено дослідження імунітету ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС та обґрунтовано вплив малих доз радіації на систему природного імунітету; опи­­сано біологічну дію фосфорорганічних комплексонів-бісфосфонатів і протипухлинну й імуномодулюючу активність метиленбіс­фос­фонової кислоти; розроб­лено методи дослідження білків і пептидів крові та антигенів лімфоцитів за допомогою моноклональних антитіл; створено низку імунодіагностикумів для виявлення туберкульозу, дифтерії та моніторингу стану системи зсідання крові. <p class="literature">Наукові праці: “Радиация и иммунитет человека: Влияние малых доз излучения, возникших в результате аварии на ЧАЭС, на клетки кроветворной и иммунной систем человека” (1994); “Functional role of Bb-chain N-terminal fragment in the fibrin polymerization process” (2007); “A neo­antigenic determinant in coiled coil re­­gion of human fibrin β-chain” (2009); “Рекомбінантний химерний протеїн MPB63-MPB83 – перспективний антиген для діагностики туберкульозу” (2010); “Calix[4]arene methylenebisphosphonic acids as inhi­bitors of fibrin polymerization” (2011).</p>2028-07-092028-07-10YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-sergij-vasylovych-komisarenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Komisarenko-165x220.jpg;300;401,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Komisarenko-165x220.jpg;300;401,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Komisarenko-165x220.jpg;300;401,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Komisarenko-165x220.jpg;300;401ai1ec-5752@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Перемежко Петро Іванович (1833-1893)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Peremeshko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19387" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Peremeshko.jpg" alt="Головна" width="300" height="400" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Peremeshko.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Peremeshko-113x150.jpg 113w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Перемежко Петра Івановича  (1833-1893) закінчив медичний факультет Університету св. Володимира (1859). Захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медицини “О развитии поперечнополосатых мышечных волокон из мышечных ядер (у лягушки)” (1863). Засновник і перший керівник кафедри гістології, ембріології і порівняльної анатомії (1868-1890), декан медичного факультету Університету св. Володимира (1872-1875). Наукові праці були присвячені гістологічній будові щитоподібної залози та гіпофізу, розвитку та будові селезінки, утворенню зародкових листків у курячому яйці. Описав поділ тваринних клітин, а також нервові утворення, згодом названі І.М. Сеченовим пропріоцепторами. Наукові праці: “Основания к изучению микроскопической анатомии человека и животных” (1887; 1888).2028-07-122028-07-13YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-petro-ivanovych-peremezhko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Peremeshko.jpg;300;400,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Peremeshko.jpg;300;400,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Peremeshko.jpg;300;400,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Peremeshko.jpg;300;400ai1ec-20052@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Богданович Сергій Миколайович (1893-1976)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/bogdanovuch.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-20049" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/bogdanovuch-163x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="404" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/bogdanovuch-163x220.jpg 163w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/bogdanovuch-361x486.jpg 361w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/bogdanovuch-111x150.jpg 111w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/bogdanovuch-768x1035.jpg 768w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/bogdanovuch-150x202.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/bogdanovuch-300x404.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/bogdanovuch-600x808.jpg 600w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/bogdanovuch-696x938.jpg 696w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/bogdanovuch-371x500.jpg 371w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/bogdanovuch.jpg 890w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Богданович Сергій Миколайович (1893-1976) – дерматовенеролог, кандидат медичних наук, доцент, в. о. завідувача кафедри шкірних і венеричних хвороб Київського медичного інституту (1943-45, 1953-54, 1959-60). Сергій Миколайович народився в м. Прилуки Полтавської губернії; у 1912 р. закінчив навчання в Прилуцькій гімназії; медичну освіту здобув на медичному факультеті Університету св. Володимира (м. Київ, 1917); під час Першої світової війни – полковий лікар в діючій армії (1917-1918); у 1918-1919 рр. – лікар-дерматовенеролог Київського клінічного інституту. У 1919-1922 рр. – служба в Червоній армії, зокрема на посаді лікаря дерматовенеролога військового госпіталю (1920-1922); у подальшому працював на посадах екстерна (1922-1923), позаштатного ординатора (1923-1924), молодшого асистента (1923-1925), старшого асистента (1925-1933), приват-доцента (1933-1934), доцента (1934-1941) кафедри дерматовенерології Київського медичного інституту; у 1936 р. надано вчений ступінь кандидата медичних наук без захисту дисертації та вчене звання доцента; під час німецько-радянської війни працював в окупованому Києві в медичному інституті «Полімедікум»; від 1943 р. працював на посаді доцента кафедри шкірних та венеричних хвороб Київського медичного інституту, зокрема у 1943-1945, 1953-1954 та 1959-1960 рр. виконував обовʼязки завідувача кафедри; член правління Київського наукового дерматовенерологічного товариства (1929-1972). Основні напрями наукових досліджень: опрацювання діагностики та лікування хвороб шкіри, злоякісних пухлин шкіри та сифілісу; Розробив експургаторний метод лікування алергійних захворювань. Разом з І. І. Потоцьким розробив метод одночасного застосування препаратів пеніциліну та вісмуту для лікування хворих на сифіліс.2028-07-142028-07-15YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/bohdanovych-serhiy-mykolayovych-1893-1976/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/bogdanovuch-163x220.jpg;300;404,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/bogdanovuch-163x220.jpg;300;404,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/bogdanovuch-163x220.jpg;300;404,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/bogdanovuch-163x220.jpg;300;404ai1ec-5753@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Пелещук Анатолій Петрович (1913-2010)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Pelehchuk.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19386" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Pelehchuk-142x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="465" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Pelehchuk-142x220.jpg 142w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Pelehchuk-314x486.jpg 314w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Pelehchuk-97x150.jpg 97w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Pelehchuk-150x232.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Pelehchuk-300x465.jpg 300w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Pelehchuk-323x500.jpg 323w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Pelehchuk.jpg 371w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Пелещук Анатолій Петрович (1913-2010) терапевт, доктор медичних наук, професор (1964), заслужений діяч науки і техніки УРСР. Анатолій Петрович у 1944 під керівництвом професора В.М. Іванова захистив кандидатську дисертацію. Того ж року зарахований асистентом кафедри терапії санітарно-гігієнічного факультету Київського медичного інституту. У 1952 йому присвоєно вчене звання доцента. У 1962 захистив докторську дисертацію “Вплив сну на секреторну і моторну функцію шлунка”. У тому ж році очолив кафедру терапії стоматологічного факультету Київського медичного інституту та міське товариство терапевтів. У 1964 йому присвоєне вчене звання професора. Протягом 1965-1973 паралельно з кафедрою терапії завідував відділом терапевтичної нефрології Київського науково-дослідного інституту урології та нефрології АМН УРСР. У 1971 очолив кафедру госпітальної терапії № 2 Київського медичного університету. Створив на базі Київської центральної басейнової клінічної лікарні МОЗ України терапевтичну клініку ім. академіка В.М. Іванова. У 1983 почав завідувати кафедрою внутрішньої медицини № 3, а з 1987 був професором цієї кафедри, у 1989 був на рік призначений виконувати обов’язки завідувача кафедри госпітальної терапії №2. Розвинув традиційні для київської терапевтичної школи напрями медичної науки (клінічна фізіологія та фармакологія травної системи, клінічна симптоматика та лікування найпоширеніших хвороб органів травлення, алергологічних, онкологічних, ревматологічних патологій). Сформував концепцію функціональних захворювань травної системи, був одним з тих, хто вперше почав вивчати вік-залежну патологію захворювань органів травлення та нирок у пацієнтів похилого та старечого віку. Вивчав етіопатогенез, клінічні прояви та лікування, різні варіанти дієти при найбільш поширених захворюваннях нирок. У клініці його кафедри були створені перші в Україні відділення нефрології та гострої ниркової недостатності, започатковане лікування гемодіалізом, перитонеальним діалізом, трансплантацією нирки тощо. Зробив великий внесок у розробку курортного лікування хвороб травної системи. Наукові праці:”Основы геронтологии” (1969);”Основы нефрологии” (1972); “Практическая нефрология” (1973, 1983); “Семиотика и диагностика болезней почек” (1976); “Внутренние болезни” (1977, 1981, 1987); “Клиническая гастроэнтерология” (1978); “Хроническая почечная недостаточность” (1978); “Санаторное лечение хронического гастрита и язвенной болезни” (1979); “Редкие и атипичные синдромы и заболевания в клинике внутренних болезней” (1983); “Функциональные заболевания пищеварительной системы” (1985); “Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии” (1987); “Состояние систем организма при заболеваниях почек” (1988); “Етика спілкування лікаря і хворого” (1993); “Фізичні методи дослідження в клініці внутрішніх хвороб” (1993); “Гастроентерологія” (1995); “Нефрологія” (1995); “Энциклопедия семейного врача” (1995); “Внутрішня медицина” (2008); “Внутренняя медицина” (2008). <b>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферат дисертацій</b><b> А.П. Пелещука </b>“Влияние сна на секреторную и моторную функции желудка” (1962) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Пелещук А.П., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Гастроентерологія (1995)</li> <li>Гомерупонефрит (1973)</li> <li>Дифференциальная диагностика острых и неотложных симптомов, синдромов и заболеваний в клинике внутренних болезней (1984)</li> <li>Дифференцированное лечение острой левожелудочковой недостаточности (1992)</li> <li>Етика взаємовідносин лікаря та хворого (1993)</li> <li>Использование фармакологических проб в гастроэнтерологической клинике (1993)</li> <li>Классификация, клиника, диагностика и лечение гломерулонефрита (1975)</li> <li>Клиническое значение определения продуктов расщепления фибриногена и фибрина в моче и крови при заболеваниях почек и печени (1979)</li> <li>Легенди і бувальщина київської медицини (люди, факти, документи) (1981)</li> <li>Лечение хронического гастрита и язвенной болезни на курортах Украины (1974)</li> <li>Спогади київського професора медицини (2003)</li> <li>Функциональные, заболевания пищеварительной системы (1985)</li> </ol>2028-07-162028-07-17YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-anatolij-petrovych-peleshhuk/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Pelehchuk-142x220.jpg;300;465,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Pelehchuk-142x220.jpg;300;465,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Pelehchuk-142x220.jpg;300;465,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Pelehchuk-142x220.jpg;300;465ai1ec-5754@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Педаченко Георгій Опанасович (1923-2001)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Peddachenko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19385" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Peddachenko-171x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="386" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Peddachenko-171x220.jpg 171w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Peddachenko-117x150.jpg 117w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Peddachenko-150x193.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Peddachenko.jpg 249w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Георгій Опанасович Педаченко (1923-2001) нейрохірург, доктор медичних наук, професор. Георгій Опанасович Педаченко закінчив Вінницький медичний інститут. Нейрохірург, доктор медичних наук (1965), професор кафедри нейрохірургії Київського інституту удосконалення лікарів (1993-1999). Керівник відділу нейротравми і судинної патології головного мозку Київського інституту нейрохірургії імені А.П. Ромоданова АМН України (1969-1987). <div> Напрям наукоих досліджень: церебральна ангіографія, судинна патологія, пухлини та травматичні ураження головного мозку. <b>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертацій Г.О. Педаченко</b> “Ангиография в диагностике опухолей больших полушарий головного мозга” (1954); “Хирургическое лечение мозговых геморрагических инсультов” (1965) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Педаченко  Г.О., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Ангиография головного мозга (1995)</li> <li>Диагностическая операция в нейрохирургии (1995)</li> <li>Диффузное аксональное повреждение головного мозга (1995)</li> <li>Закыртые травматические повреждения позвоночника и спинного мозга (1996)</li> <li>Клиническая классификация черепно-мозговой травмы у лиц пожилого и старческого возраста (1988)</li> <li>Острые нарушения мозгового кровообращения (1980)</li> <li>Отделение нейротравмы Института нейрохирургии АМН Украины (2000)</li> <li>Открытая черепно-мозговая травма (1995)</li> <li>Травматическая эпилепсия. Закрытые травматические повреждения позвоночника и спинного мозга (1996)</li> <li>Методические рекомендации по диагностике и лечению ушибов головного мозга (1978)</li> <li>Осложнения и последствия черепно-мозговой травмы. Врачебно-трудовая экспертиза при закрытой черепно-мозговой травме. Некоторые вопросы судебно-медицинской экспертизы при черепно-мозговой травме (1997)</li> <li>Курс избранных лекций по нейрохирургии. Краткая история развития нейрохирургии (1993)</li> <li>Травматические внутричерепные кровоизлияния (1994)</li> <li>Ушиб головного мозга (1994)</li> </ol> </div>2028-07-172028-07-18YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-georgij-opanasovych-pedachenko/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Peddachenko-171x220.jpg;300;386,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Peddachenko-171x220.jpg;300;386,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Peddachenko-171x220.jpg;300;386,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Peddachenko-171x220.jpg;300;386ai1ec-5755@library.gov.ua2026-07-19T12:51:07Z

Єльський Віктор Миколайович (1933)

<a href="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Elskuy.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft wp-image-19381" src="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Elskuy-183x220.jpg" alt="Головна" width="300" height="360" srcset="https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Elskuy-183x220.jpg 183w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Elskuy-125x150.jpg 125w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Elskuy-150x180.jpg 150w, https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Elskuy.jpg 205w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a>Єльський Віктор Миколайович (1933) вчений в галузі патологічної фізіології, член-кореспондент НАМН України (1994), доктор медичних наук (1978), професор (1981), завідувач кафедри патологічної фізіології Донецького державного медичного університету (1983-2013). Основні напрями наукової діяльності: вивчення патофізіології травми (шоку, синдрому тривалого розчавлювання, вибухової шахтної травми, опікової травми й інших екстремальних станів). Узагальнення великого обсягу матеріалів з нейрогуморальних і метаболічних порушень в організмі на системному, органному, клітинному та субклітинному рівнях, фармакологічна їх корекція дали змогу створити схему аналізу, діагностики та вибору критеріїв прогнозування виходів шоку. Принципово та суттєво нові дані стали основою аргументації та створення концепції та теорії травматичної хвороби. Розроблена діагностика, прогнозування та медичне сортування потерпілих за стихійного лиха та крупних катастроф і патогенетичне обґрунтування заходів профілактики ускладнень та надання медичної допомоги на дошпитальному етапі. Наукові праці: “Синдром длительного раздавливания” (1984); “Медицинская сортировка пострадавших при стихийных бедствиях и крупных катастрофах” (1990); “Антиоксидантная и антигипоксантная терапия травматического шока” (1992); “Травма таза (Клиника, диагностика, лечение)” (2000); “Взрывная шахтная травма” (2002); “Клиническая эпидемиология черепно-мозговой травмы” (2002); “Избранные аспекты патогенеза и лечения травматической болезни” (2002); “Шок: теория, клиника, организация противошоковой помощи” (2004); “Патофизиология, диагностика и интенсивная терапия тяжелой черепно-мозговой травмы” (2004); “Острая церебральная недостаточность” (2007); “Моделирование черепно-мозговой травмы” (2008); “Нейрогормональные регуляторные механизмы при черепно-мозговой травме” (2008); “Хронічний больовий синдром в онкологічних хворих” (2010); “Патогенетическая коррекция нанопрепаратом липосом липидной пероксидации при синдроме длительного раздавливания” (2012). <strong>У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертацій В.М. Єльський</strong> “Проницаемость гемато-энцефалического барьера при экспериментальном шоке” (1965) <strong>Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Єльський В.М., підготовлені одноосібно або у співавторстві:</strong> <ol> <li>Антиоксидантная и антигипоксантная терапия травматического шока (1992)</li> <li>Взрывная шахтная травма (экспериментальный анализ проблемы) (2002)</li> <li>Моделирование черепно-мозговой травмы (2008)</li> <li>Нейрогормональные регуляторные механизмы при черепно-мозговой травме(2008)</li> <li>Патофизиология, диагностика и интенсивная терапия тяжелой черепно-мозговой травмы (2004)</li> </ol>2028-07-192028-07-20YEARLY5ukЮвілеї0https://library.gov.ua/event/narodyvsya-viktor-mykolajovych-yelskyj/freethumbnail;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Elskuy-183x220.jpg;300;360,medium;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Elskuy-183x220.jpg;300;360,large;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Elskuy-183x220.jpg;300;360,full;https://library.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/Elskuy-183x220.jpg;300;360