Боднар Петро Миколайович

Боднар Петро Миколайович ( 1935 – 2017 )

Доктор медичних наук, профессор, заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат премії НАН України ім. В. П. Комісаренка  та НАМН України, академік АН вищої школи України

Боднар П.М. народився 28 серпня 1935 року в селі Гонтівка  на Вінниччині. Після закінчення школи в 1954 році вступив на лікувальний факультет Вінницького медичного інституту імені М.І. Пирогова. У 1957 році був направлений у Китайську Народну Республіку для продовження навчання в Пекінському медичному інституті. У червні 1961 року П.М. Боднар успішно закінчив інститут і повернувся на батьківщину з дипломом за спеціальністю «лікувальна справа» та глибоким, досконалим знанням китайської мови й основ китайської народної медицини.

Післядипломну освіту П.М. Боднар здобував у клінічній ординатурі та аспірантурі при кафедрі терапії № 1 Київського інституту удосконалення лікарів (1961–1965). Подальша наукова діяльність П.М. Боднара пов’язана з ендокринологією. Перші кроки в цьому напрямку були зроблені в клініці Науково-дослідного інституту ендокринології та обміну речовин МОЗ УРСР (нині – ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України») під керівництвом академіка А.С. Єфімова. Наукові дослідження цього періоду були присвячені патогенезу та лікуванню діабетичних ангіопатій і продовжені в Чернівецькому медичному інституті, де П.М. Боднар працював на посаді доцента кафедри факультетської терапії з курсом ендокринології (1968–1973).

З 1973 року трудова діяльність Петра Миколайовича тісно пов’язана з Київським медичним інститутом ім. О. О. Богомольця (нині Національний медичний університет). В 1974 році на вченій раді Харківського медичного інституту він успішно захистив докторську дисертацію за спеціальністю «ендокринологія» за темою «Роль порушень білкового обміну в патогенезі діабетичних ангіопатій». В університеті П. М. Боднар очолив курс ендокринології кафедри госпітальної терапії № 2 (1973), а з 1978 р. – загальноуніверситетський курс ендокринології. У 1992 році він очолив кафедру факультетської терапії № 2 з курсом ендокринології, яка в 1994 році була реорганізована в кафедру ендокринології. Окрім того, П. М. Боднар організував кафедру народної та нетрадиційної медицини, брав участь в організації та став першим ректором медичного інституту Української асоціації народної медицини (1992),  викладав основи фізіології ендокринної системи в Національному університеті «Києво-Могилянська академія».

Визначною є роль професора П. М. Боднара в організації навчально-методичного забезпечення викладання ендокринології в Україні. Під його керівництвом головна (опорна) кафедра з ендокринології серед вищих медичних навчальних закладів України розробила кращі навчальні програми. За участю професора П. М. Боднара видано 14 підручників, 10 з них — за його ініціативою та редакцією. З них, перший україномовний підручник «Ендокринологія» (За ред. проф. П. М. Боднара.- К.: Здоров’я, 2002.- 512 с.), російськомовний – «Эндокринология» (Под ред. проф. П. Н. Боднара. – Винница: Нова книга, 2007. — 344 с.), англомовний – «Endocrinology» (Ed. by Petro M. Bodnar. – Vinnitsya: Nova Knyha Publ., 2008. – 496 р.).

П.М. Боднару присвоєно вчене звання професора кафедри ендокринології (1982), академіка АН вищої школи України (1994).

За участю професора П.М. Боднара видані підручники й навчальні посібники з ендокринології. Він опублікував понад 500 наукових праць, зокрема 6 ионографій та 7 винаходів. Петро Миколайович неодноразово представляв Україну на наукових конгресах у багатьох країнах світу.

Під керівництвом П. М. Боднара підготовлено 6 докторських та 20 кандидатських дисертацій, 4 кандидати медичних наук для Китаю, Сирії, Йорданії, Палестини та 5 клінічних ординаторів для Росії, Грузії, Туркменістану, Польщі, Кіпру і 2 магістри – для Китаю.

За видатні наукові досягнення П. М. Боднар нагороджений премією НАН України ім. В. П. Комісаренка за серію наукових праць «Історія розвитку ендокринології в Україні» (2008) та підручник «Ендокринологія» (2007), премією АМН України в галузі клінічної медицини, почесними грамотами МОЗ України, знаком «Винахідник СРСР».

У 2000 році йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Він також нагороджений дипломами ВДНГ СРСР та ВДНГ УРСР.

 Нагороди та відзнаки:

медалі Ярослава Мудрого АН вищої школи,

відзнаки «Відмінник охорони здоров’я»,

почесних грамот мера міста Києва та Міністра охорони здоров’я України, медалі Асоціації недержавних вищих навчальних закладів.

У різні роки Петро Миколайович Боднар успішно поєднував наукову, педагогічну та громадську діяльність. П.М. Боднар упродовж багатьох років був членом редколегій провідних науково-медичних журналів: «Ендокринологія», «Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія», «Проблеми ендокринної патології», «Міжнародний ендокринологічний журнал».

Відійшов у вічність Петро Миколайович Боднар 29 листопада 2017 року – видатний учений-ендокринолог, цілеспрямований, працьовитий і вимогливий фахівець, який усі свої сили віддав справі вихованню та підготовки медиків.

Публікації на цю тему

Боднар Петро Миколайович ( 1935 - 2017 ) Доктор медичних наук, профессор, заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат премії НАН України ім. В. П. Комісаренка  та НАМН України, академік АН вищої школи України Боднар П.М. народився 28 серпня 1935 року в селі Гонтівка  на Вінниччині. Після закінчення школи в 1954 році вступив на лікувальний факультет Вінницького медичного інституту імені М.І. Пирогова. У 1957 році був направлений у Китайську Народну Республіку для продовження навчання в Пекінському медичному інституті. У червні 1961 року П.М. Боднар успішно закінчив інститут і повернувся на батьківщину з дипломом за спеціальністю «лікувальна справа» та глибоким, досконалим знанням китайської мови й основ китайської народної медицини. Післядипломну освіту П.М. Боднар здобував у клінічній ординатурі та аспірантурі при кафедрі терапії № 1 Київського інституту удосконалення лікарів (1961–1965). Подальша наукова діяльність П.М. Боднара пов’язана з ендокринологією. Перші кроки в цьому напрямку були зроблені в клініці Науково-дослідного інституту ендокринології та обміну речовин МОЗ УРСР (нині - ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України») під керівництвом академіка А.С. Єфімова. Наукові дослідження цього періоду були присвячені патогенезу та лікуванню діабетичних ангіопатій і продовжені в Чернівецькому медичному інституті, де П.М. Боднар працював на посаді доцента кафедри факультетської терапії з курсом ендокринології (1968–1973). З 1973 року трудова діяльність Петра Миколайовича тісно пов'язана з Київським медичним інститутом ім. О. О. Богомольця (нині Національний медичний університет). В 1974 році на вченій раді Харківського медичного інституту він успішно захистив докторську дисертацію за спеціальністю «ендокринологія» за темою «Роль порушень білкового обміну в патогенезі діабетичних ангіопатій». В університеті П. М. Боднар очолив курс ендокринології кафедри госпітальної терапії № 2 (1973), а з 1978 р. - загальноуніверситетський курс ендокринології. У 1992 році він очолив кафедру факультетської терапії № 2 з курсом ендокринології, яка в 1994 році була реорганізована в кафедру ендокринології. Окрім того, П. М. Боднар організував кафедру народної та нетрадиційної медицини, брав участь в організації та став першим ректором медичного інституту Української асоціації народної медицини (1992),  викладав основи фізіології ендокринної системи в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Визначною є роль професора П. М. Боднара в організації навчально-методичного забезпечення викладання ендокринології в Україні. Під його керівництвом головна (опорна) кафедра з ендокринології серед вищих медичних навчальних закладів України розробила кращі навчальні програми. За участю професора П. М. Боднара видано 14 підручників, 10 з них — за його ініціативою та редакцією. З них, перший україномовний підручник «Ендокринологія» (За ред. проф. П. М. Боднара.- К.: Здоров'я, 2002.- 512 с.), російськомовний - «Эндокринология» (Под ред. проф. П. Н. Боднара. - Винница: Нова книга, 2007. — 344 с.), англомовний - «Endocrinology» (Ed. by Petro M. Bodnar. - Vinnitsya: Nova Knyha Publ., 2008. - 496 р.). П.М. Боднару присвоєно вчене звання професора кафедри ендокринології (1982), академіка АН вищої школи України (1994). За участю професора П.М. Боднара видані підручники й навчальні посібники з ендокринології. Він опублікував понад 500 наукових праць, зокрема 6 ионографій та 7 винаходів. Петро Миколайович неодноразово представляв Україну на наукових конгресах у багатьох країнах світу. Під керівництвом П. М. Боднара підготовлено 6 докторських та 20 кандидатських дисертацій, 4 кандидати медичних наук для Китаю, Сирії, Йорданії, Палестини та 5 клінічних ординаторів для Росії, Грузії, Туркменістану, Польщі, Кіпру і 2 магістри - для Китаю. За видатні наукові досягнення П. М. Боднар нагороджений премією НАН України ім. В. П. Комісаренка за серію наукових праць «Історія розвитку ендокринології в Україні» (2008) та підручник «Ендокринологія» (2007), премією АМН України в галузі клінічної медицини, почесними грамотами МОЗ України, знаком «Винахідник СРСР». У 2000 році йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Він також нагороджений дипломами ВДНГ СРСР та ВДНГ УРСР.  Нагороди та відзнаки: медалі Ярослава Мудрого АН вищої школи, відзнаки «Відмінник охорони здоров'я», почесних грамот мера міста Києва та Міністра охорони здоров'я України, медалі Асоціації недержавних вищих навчальних закладів. У різні роки Петро Миколайович Боднар успішно поєднував наукову, педагогічну та громадську діяльність. П.М. Боднар упродовж багатьох років був членом редколегій провідних науково-медичних журналів: «Ендокринологія», «Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія», «Проблеми ендокринної патології», «Міжнародний ендокринологічний журнал». Відійшов у вічність Петро Миколайович Боднар 29 листопада 2017 року - видатний учений-ендокринолог, цілеспрямований, працьовитий і вимогливий фахівець, який усі свої сили віддав справі вихованню та підготовки медиків.