Календар медицини

100 років від дня народження радіолога, рентгенолога, доктора медичних наук, професора Анатолія Івановича Позмогова (1921-2004)

Радіолог, рентгенолог, доктор медичних наук (1962), професор (1963), заслужений діяч науки УРСР (1979). Закінчив Ташкентський медичний інститут (1943). У 1943-1945 на посаді військового лікаря винищувального протитанкового артилерійського полку в складі Степового, Воронезького, 2-го Українського, 2-го та 3-го Білоруських і Прибалтійських фронтів брав участь у бойових діях; 1945-1947 працював у Наркоматі держконтролю УРСР; з 1947 – молодший, а потім старший науковий співробітник Київського НДІ рентгено-радіології і онкології; з 1958 – керівник рентгенорадіологічного відділу цього ж інституту; з 1963 – завідувач кафедри та проректор з наукової роботи (1963-1966) Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця; від 1966 – керівник рентгенологічного відділу Київського НДІ експериментальної і клінічної хірургії; з 1967 – також заступник директора з наукової роботи; 1971-1987 – директор Київського НДІ рентгено-радіології і онкології; водночас виконував обов’язки керівника відділу променевої діагностики; з 1987 – науковий консультант цього ж інституту.

Наукові праці здебільшого присвячені рентгенодіагностиці захворювань органів дихання; запропоновано контрастну трахеобронхографію, одномоментну медіастинальну флебографію й ангіопульмонографію. Зробив значний внесок в організацію рентгенологічної й онкологічної допомоги населенню України.

Ініціатива проведення Всесвітнього дня боротьби з гемофілією належить Всесвітній федерації гемофілії та затверджена ВООЗ. Його мета – привернення уваги світової громадськості, політиків, чиновників галузі охорони здоров’я та медичного персоналу до проблем хворих на гемофілію, підвищення обізнаності щодо спадкового захворювання, пов’язаного з порушенням процесу згортання крові.

Для проведення цього Дня 17 квітня було обрано на знак поваги засновнику Всесвітньої федерації гемофілії Френку Шнайбелю, який народився саме в цей день.
Гемофілія зазвичай є спадковим захворюванням, спричиненим мутацією в одному з генів, що забезпечує утворення білків, які беруть участь у зупинці кровотеч. Білки, які називають факторами згортання крові, впливають на формування стабільного згустку (тромбу). Пацієнти з гемофілією мають низький рівень факторів згортання крові VIII або IX, що в свою чергу може призводити до спонтанних кровотеч, а також масованих виливів крові після травм або хірургічних втручань.

Гени, що зумовлюють розвиток гемофілії, пов’язані з Х-хромосомою, тому хвороба передається по жіночій лінії. А от хворіють на неї винятково чоловіки. Жінки зазвичай є носіями мутованого гена і передають недугу своїм синам.

Захворювання діагностують в 1 на 5000 народжених хлопчиків. До того ж вроджену гемофілію виявляють майже у 70% пацієнтів, а близько 30% припадає на спонтанні форми гемофілії, які з часом трансформуються у спадкові.

Геморагічне захворювання, яке виникає внаслідок набутого зниження активності фактору VIII, називають набутою гемофілією. Її діагностують набагато рідше, ніж спадкову, а частота становить 2 випадки на 1 млн населення. Занедужати на цю форму хвороби можуть і чоловіки, і жінки. Частіше хвороба розвивається у людей середнього або літнього віку на фоні злоякісних новоутворень, автоімунних захворювань, прийому лікарських засобів. Але під загрозою появи набутої гемофілії є також молоді жінки, які завагітніли вперше і перебувають на пізніх термінах вагітності або нещодавно народили. Найбільш важкими проявами набутої гемофілії вважають масивні післяпологові кровотечі та віддалені (на 3–150-й день) маткові кровотечі.

На сьогодні хвороба вважається невиліковною, але її перебіг можна контролювати за допомогою ін’єкцій дефіцитного фактору згортання крові.

У фондах ННМБУ ви можете ознайомитись із літературою на цю тему:

1. І. П. Цимбалюк-Волошин. Дитяча гемофілія: проблеми діагностики та лікування // Современная педиатрия. – 2016. – № 8. – С. 33-37.
2. Ведення вагітності та пологів при спадкових порушеннях згортання крові. Хвороба Віллебранда. Гемофілія. // Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2017. – № 7/8. – С.25-29.
3. С. В. Видиборець, Ю. Ю. Дерпак, Ю. Ю. Попович. Гемофілія // Сімейна медицина. – 2018. – № 6. – С. 61-66.
4. І. П. Цимбалюк-Волошин, О. Ю. Кучкова. Спадкова та набута гемофілія А: сучасні підходи до лікування з клінічними прикладами // Укр. мед. часопис. – 2021. – № 5. – С. 58-63.
5. О. В. Стасишин. Набута імунокоагулопатія (набута гемофілія) у практиці акушера-гінеколога: клінічний випадок // Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2021. – № 1. – С. 16-21.

160 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медицини Миколи Костянтиновича Нейолова (1861-1912)

Акушер-гінеколог, доктор медицини (1898). Закінчив медичний факультет Університету св. Володимира (1887). Працював на посадах ординатора акушерської клініки під керівництвом професора Рейна (1887-1991), ординатора Кирилівської лікарні (Київ, 1891-1893), завідувача гінекологічного відділення лікарні професора Афанасьєва (1893-1896); у 1891-1899 викладав оперативне акушерство, приват-доцент (1899-1900) кафедри акушерства та жіночих хвороб Університету св. Володимира; професор кафедри акушерства Жіночого медичного інституту в Києві (1899-1910) і Варшавського університету (1910-1912), помічник Київського губернського лікарського інспектора (1906).

205 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медицини, професора Олександра Павловича Матвєєва (1816-1882)

Акушер-гінеколог, доктор медицини (1847), ординарний професор (1848). Закінчив медичний факультет Московського університету (1841). З 1844 – професор і фактичний організатор кафедри акушерства і гінекології Університету св. Володимира; у 1848 був затверджений ординарним професором; у 1862-1865 – декан медичного факультету; 1865-1871 та 1875-1878 – ректор Університету св. Володимира; у 1869 присвоєне звання заслуженого професора.

Наукові праці були присвячені вивченню післяпологових захворювань, питанням лікування хронічного вивороту матки; йому належить пріоритет більш раннього застосування (1862), ніж німецькому акушеру Креде, методу профілактики бленореї у новонароджених шляхом введення 2% розчину азотнокислого срібла.

Всеукраїнський день психолога представники цієї професії можуть відзначати 23 квітня. У наше століття психологія стала надзвичайно популярною. Нею цікавляться не тільки на науковому, а й на побутовому рівні. Це унікальне значення психології передбачив ще Жан Піаже, який став найвідомішим психологом свого часу.

За останнє сторіччя психологія пройшла дуже стрімкий шлях розвитку. Вона була офіційно визнана як наука тільки в 1879 році. Але за минулий час психологи всього світу змогли накопичити величезний багаж знань про суть людини, її стани та почуття, самопізнання та соціальні ролі.

Поява Всеукраїнського дня психолога теж цілком виправдана, оскільки в Україні психологія є однією з ключових наук. Сьогодні психологи працюють не тільки в медустановах, а й у навчальних закладах, оскільки рішення психологічних проблем людини вважається базовим у процесі її особистісного становлення.

На фото: Андрій Козинчук, психолог

Проведення Тижня імунізації покликане привернути увагу громадськості до імунізації як одного з головних профілактичних заходів, що дозволяють вберегти людство від інфекційних захворювань. ВООЗ наполегливо рекомендує родинам обов’язково вакцинувати дітей проти смертоносних хвороб.

За даними ВООЗ, імунізація дозволяє щорічно запобігати від 2 до 3 мільйонів випадків смерті від дифтерії, правця, кашлюку, кору, свинки та краснухи. Кількість дітей, які вчасно отримують вакцину, зростає, зокрема завдяки старанням ВООЗ і оголошеного нею Тижня імунізації.

Метою Глобального плану дій ВООЗ відносно вакцин є гарантування до 2020 року кожній людині захисту від інфекцій, які можливо попередити методом імунізації. На національному рівні країни мають забезпечити охоплення щепленням проти кашлюку, дифтерії, правця 80 % відповідного населення, впровадити одну чи більше нових вакцин, ліквідувати поліомієліт, кір, краснуху, правець у матерів і новонароджених.