Календар медицини

Міжнародний День розсіяного склерозу був встановлений Міжнародною федерацією товариств розсіяного склерозу з метою інформування про проблему розсіяного склерозу, а також розширення глобального руху організацій РС й об’єднання національних і регіональних організацій, пошуку джерел фінансування глобального руху з проблем розсіяного склерозу.

Відзначається “Міжнародний День розсіяного склерозу” щорічно в останню середу травня.

Розсіяний склероз – це хвороба, що вражає головний мозок, зорові нерви, спинний мозок, що призводить до порушення відповідних функцій організму. Вона характеризується утворенням хаотично розсіяних вогнищ демієлінізації – втрати мієліну, білої жирової речовини, що покриває аксони – нервового волокна.

Ця проблема є настільки поширеною та болючою для всього цивілізованого світу, що вчені, не покладаючи рук, працюють над створенням ліків, які могли б щонайменше ефективно уповільнювати захворювання. Крім того, досі не створено засобів профілактики розсіяного склерозу – в цьому напрямі також тривають наукові дослідження. Досі існують проблеми з раннім виявленням хвороби – в багатьох випадках лікарі можуть повідомити пацієнтові остаточний діагноз лише тоді, коли нервова система уражена достатньо сильно. Клінічні дослідження різних засобів тривають в усьому світі, деякі з них проводяться і в Україні.

Міжнародний день дій за жіноче здоров’я відзначається у всьому світі 28 травня, починаючи з 1987 року. Головною метою цього дня є сприяння сексуальному та репродуктивному здоров’ю та правам жінок у всьому світі.

З метою поширення наукової інформації та популяризації медичних знань Національна наукова медична бібліотека України експонує тематичну книжкову виставку “До Всесвітнього дня здоров’я жінок”. В експозиції представлені наукові, науково-популярні, довідкові видання, монографії та практичні посібники, де розглядаються питання наукового та практичного розв’язку сучасних проблем здоров’я жінки. Висвітлені питання традиційних і комплементарних методик профілактики та лікування, загальної гігієни й екології людини, оздоровчого харчування, естетичної косметології тощо.

Рощин, Александр Анатольевич. Популярная психиатрия / А. А. Рощин. – Киев : Проф. изд. Украина, 2020. – 247 с.
З великим задоволенням представляємо Вам, шановні користувачі, книгу, через яку ви зможете познайомитися з доволі загадковою галуззю медицини – психіатрією, що вивчає соматичні захворювання (захворювання тіла) та психосоматичні захворювання (захворювання душі).

Макдонах, Барри. Вызов. Конец тревожности и паническим атакам : пер. с англ. / Б. Макдонах. – Киев : Мультиметод, 2021. – 259 с.
За допомогою цього керівництва ви дізнаєтесь: як зупинити напади паніки та припинити відчувати тривогу, контролювати свої думки, підвищити свою впевненість і знову почати жити сміливим і вільним життям.

Скерлок-Дюрана, Сюзанна. Верни себе свое тело. Исцеление от травмы и пробуждение мудрости вашего тела : пер. с англ. / С. Скерлок-Дюрана. – Киев : Мультиметод, 2019. – 187 с.
Авторка у своїй роботі розкриває мудрість людського тіла, його безмежну всесильність. Це книга-путівник, як жити тут і тепер.

Ворник Б. М. Женская сексология и сексопатология : рук. для врачей / Б. М. Ворник, О. В. Ромащенко, М. И. Коган. – 2-е изд., доп. – Киев : Семья, 2016. – 365 с.
Представляємо керівництво, де детально описані прояви сексуальності та партнерських відносин, поняття про норму, гармонію та дисгармонію.

Кашуба, Микола Олексійович. Азбука здоров’я : посібник для самостійної роботи студентів з окремих розділів предмета “Загальна гігієна та екологія людини” / М. О. Кашуба. – Тернопіль : Укрмедкн., 2019. – 247 с.
Регулярний догляд за собою і своїм здоров’ям, здоровий спосіб життя, основи здорового глузду в харчуванні, фізичні та розумові навантаження, бути на крок попереду хвороби – це питання, котрі розглядає М.О. Кашуба у своєму посібнику.

Фітотерапія інсомнії : навч. посіб. / В. І. Кривенко [та ін.]. – Вид. 2-е, допов. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2018. – 255 с.
Авторський колектив у посібнику наводить відомості щодо застосування в медичній практиці фітолікування порушень сну та безсоння традиційними методами, а також надає характеристику 75 рослинам, що виявляють лікувальну снодійну дію. Автори дають можливість приєднатися до накопиченої століттями мудрості людства. Навчать читача власноручно виготовляти лікувальні соки, настої, відвари.

Дієтологія в косметології : підруч. для студентів закл. вищ. освіти / за ред. О. Г. Башури. – Харків : НФаУ : Золоті сторінки, 2019. – 262 с.
Автори присвятили книгу темі раціонального (здорового) та лікувального харчування. Адже їжа дає енергію, без якої неможливі життя та краса жінки. З цього видання ви дізнаєтесь про основи здорового харчування жінок після 40 років, вагітних і годуючих матерів, особливості харчування в косметології, комплексний науково-практичний напрям, що отримав назву науки про їжу та харчування – нутриціології.

90 років від дня народження хірурга-нефротрансплантолога, доктора медичних наук, професора Євгена Яковича Барана (1932-2003)

Хірург-нефротрансплантолог, доктор медичних наук (1984), професор (1992), піонер клінічної трансплантації нирки в Україні, засновник вітчизняної школи трансплантологів, завідувач (першого в Україні) відділу трансплантації нирки та гемодіалізу Київського НДІ урології та нефрології МОЗ УРСР, заступник директора з трансплантології Інституту хірургії та трансплантології АМН України. Закінчив лікувальний факультет Львівського медичного інституту (1956). Працював хірургом-урологом у Рівненській міській лікарні. З 1967 – в Київському НДІ захворювань нирок і сечовивідних шляхів (урології), перейменованому згодом в Інститут урології та нефрології АМН України.

Наукові дослідження були присвячені питанням розробки, вивчення та впровадження фізіологічно обґрунтованих принципів у реконструктивну та відновну хірургію нирок і сечовивідних шляхів, пошуку та впровадження ефективних шляхів вирішення актуальних проблем позаниркового гемодіалізу та трансплантації донорської нирки. Створив новий напрям у вітчизняній трансплантології – вивчення науково обґрунтованих принципів профілактики та лікування реакцій відторгнення й інших післяопераційних ускладнень при трансплантації донорської нирки, базуючись на глибокому та всебічному дослідженні інтимних механізмів її адаптації в організмі реципієнта. Виконав близько 700 трансплантацій нирки.

Був заснований за рішенням ВООЗ і відзначається щорічно спільно з Всесвітнім днем хворого на алергію.

Однією з причин алергії є величезне антигенне навантаження на організм через негативний вплив природних і техногенних подразнюючих чинників. Алергічні захворювання найбільш поширені в мегаполісах – тут рівень захворюваності може сягати 60 % від усього населення.

Алергія – це гостра нетипова реакція імунної системи на різноманітні речовини. Алергічна реакція може проявлятися як алергічний риніт, сльозотеча (кон’юнктивіт), бронхіальна астма, шкірні реакції, кропив’янка (свербіж, висип тощо), набряк Квінке, анафілактичний шок.

Мета проведених у цей день заходів – залучення уваги громадськості до цих важливих проблем. Статистика невблаганна: за даними епідеміологічних досліджень, на даний час більше 40 % населення мають ті чи інші ознаки алергії. Мова вже може йти про неінфекційну пандемю: кожна третя людина хвора на алергічний риніт і майже кожна десята – на бронхіальну астму.

130 років від дня народження терапевта, академіка АН УРСР та АМН СРСР, доктора медичних наук, професора Вадима Миколайовича Іванова (1892-1962)

Терапевт, академік АН УРСР (1957) та АМН СРСР (1953), доктор медичних наук (1935), професор (1934), заслужений діяч науки УРСР (1946), завідувач кафедри факультетської терапевтичної клініки Київського медичного інституту (1933-1941); завідувач кафедри терапії санітарно-гігієнічного факультету Київського медичного інституту (1944-1951); завідувач кафедри стоматологічного факультету Київського медичного інституту (1945-1948), завідувач відділу Інституту фізіології АН України (з 1953 р.); голова Наукового товариства терапевтів УРСР (1953). Закінчив Університет св. Володимира в Києві (1916).

Одним з перших розробив метод гастрографії. У 1926 вперше встановив своєрідний клонікотонічний стан шлунка при болю, описав типи шлункової гіперсекреції, гіперсекреторні та больові кризи, явище гетерохілії при виразковій хворобі. Одним з перших у СРСР широко вивчав гастрографію. У 1928 запропонував застосувати для дослідження шлункової секреції подразники різної сили. Першим застосував томофлюорографію в терапевтичній клініці для дослідження хворих на туберкульоз, рак, абсцес легень, пневмонію, плеврит та інші захворювання. Детально проаналізував її діагностичні можливості. Запропонував класифікацію раку шлунка (1932, 1948).

Наукові праці: “О забрасывании содержимого 12-перстной кишки в тощий желудок вне пищеварения” (1926); “Дивертикулы желудка” (1948); “Диагностика рака легких” (1949); “Диагностическое и клиническое значение томофлюорографии” (1951); “Достижения внутренней медицины в Украинской ССР за 40 лет” (1957).

Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням був встановлений у 1987 р. Всесвітньою організацією охорони здоров’я, відзначається 31 травня кожного року. У цей день по всьому світу проходять антитютюнові акції.

У березні 2006 р. Верховна Рада України ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну. Конвенція зобов’язує учасників вживати конкретних заходів, спрямованих на подолання тютюнової пандемії.

Причиною появи боротьби з тютюнопалінням є передчасна смертність і хвороби в усьому світі, яким людство здатне запобігти. На сьогоднішній день, за даними звіту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), від вживання тютюну щороку помирають понад 5 мільйонів людей; очікується, що до 2030 р. ця цифра зросте до 8 мільйонів смертей щорічно. В Європейському регіоні тютюн винен у смерті близько 1,6 мільйонів людей на рік.

Основними причинами смертей, пов’язаних із тютюнопалінням, є серцево-судинні захворювання (47 %); захворювання органів дихання (19 %); рак легень (16 %); інші види раку (9 %); інші причини (9 %). Близько 70 % пов’язаних із тютюном смертей сталися з людьми віком від 35 до 69 років, а це означає, що кожен померлий у цій віковій групі втратив у середньому 19 років життя.

В Україні палять близько 11,5 млн жителів, з них 9,1 млн чоловіків і 2,5 млн жінок. У відсотковому відношенні – 60 % і 11,2 % відповідно. Приблизно третина населення у віці від 18 до 25 років є постійними курцями. Більш, ніж половина всіх курців свою першу сигарету викурили у віці до 12 років.

Куріння перетворилося на соціальну проблему, якою змушені займатися міжнародні організації. Багато країн світу відмовляються від тютюнопаління, створюють спеціальні закони щодо обмеження паління або вживання тютюну в спеціально відведених місцях.