Календар медицини

Рак – це загальний термін, яким позначають групу захворювань, що можуть вражати будь-яку частину тіла. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, вона є однією з головних причин смерті сьогодні. 4 лютого відзначають Всесвітній день боротьби з раком для привернення уваги громадськості до цієї хвороби.

Одна з ознак раку – швидке зростання аномальних клітин, які згодом метастазують у інші органи. Ця патологія є основною причиною смерті в усьому світі. Так, онкологічні захворювання відповідальні за майже 10 млн смертей у 2020 році. Що стосується нашої країни, то на різні форми раку хворіє понад мільйон українців. У тому ж 2020 році від онкологічних захворювань померло близько 70 тис. наших співвітчизників. На жаль темпи поширення даної патології в нас дуже високі. У 2020 році Україна посідали сумне 2 місці в Європі за темпами його поширення. Одна з причин – пізнє виявлення хвороби.

За даними ВООЗ, найчастіше діагностують злоякісні новоутворення молочної залози, легень, а також колоректальний рак, передміхурової залози, шкіри (не меланома), шлунку.

Факторами ризику розвитку захворювання є:

• Погані звички – вживання тютюну, алкоголю;
• Нездорове харчування;
• Відсутність фізичної активності;
• Несприятлива екологічна ситуація.

Вчені вважають, що деякі хронічні інфекції також можуть сприяти розвитку онкологічного захворювання. Канцерогенними інфекціями називають Helicobacter pylori, віруси папіломи людини, гепатиту B і C та Епштейна–Барра.

У досягненні глобальних цілей щодо зниження кількості випадків онкологічних захворювань та передчасної смертності ключовим є лікування раку на ранніх стадіях. На жаль, багато випадків діагностують занадто пізно. Тож терапія стає складніше, а прогноз – непередбачуваним. Разом із тим 30–50 % випадків раку можна запобігти. ВООЗ радить зміцнювати національні системи охорони здоров’я, впроваджуючи розроблені стратегії профілактики. Окрім того, раннє виявлення раку значно зменшує фінансові наслідки – зменшує вартість лікування і зберігають життя людей, які можуть продовжувати працювати.

Сучасні стратегії профілактики передбачають ранню діагностику та скринінг. До стратегії ранньої діагностики входить:

• поширення знань про фактори ризику і симптоми різних форм раку серед населення;
• наголошення на своєчасному зверненні за медичною допомогою при виявленні аномальних симптомів;
• доступ до клінічної оцінки та діагностики.

У поняття «скринінг» входить виявлення осіб, у яких результати аналізів показують високу ймовірність розвитку онкологічного захворювання. Виявлення таких осіб до появи симптомів допомагає своєчасно направити їх на профілактику та лікування.

Всесвітній день боротьби з раком відзначається 4 лютого і спрямований на підвищення обізнаності населення щодо онкологічних захворювань та зменшення соціальної стигматизації. Цей день було обрано на Всесвітньому саміті, присвяченому боротьбі з раком у новому тисячолітті, який проходив у Парижі в 2000 році.

У фондах ННМБУ ви можете знайти літературу за цією темою:

1. Військова екологія : підручник / М. І. Хижняк [та ін.] ; за ред. І. М. Хижняка. – Київ : Чалчинська Н. В., 2020. – 677 с.
2. Довідник з медико-соціальної експертизи і реабілітації : навчальний посібник : у 3 т. / Л. Ю. Науменко [та ін.] ; за ред. Л. Ю. Науменка; Дніпров. держ. мед. ун-т. – Дніпро : Ліра, 2021.
   Т. 3 : Захворювання нервової системи, онкологічні захворювання, патологія органа зору. – 2021. – 453 с. : табл.
3. Онкологічні захворювання: врятує рання діагностика : бібліографічний список / Вінниц. обл. наук. мед. б-ка, Від. наук.-мед. інформації та бібліогр. ; підгот.: Гаєвик О.Є. – Вінниця : [б. в.], 2014.
4. Жук В.І. Ефективність та безпечність інтратекального введення морфіну гідрохлориду для лікування хронічного больового синдрому у хворих на онкологічні захворювання в термінальній стадії / В. І. Жук, Ю. І. Новосад // Лікар. справа = Врачебное дело. – 2017. – N 5/6. – С. 104-108.
5. Журавльова Л.В. Цукровий діабет та онкологічні захворювання [] / Л. В. Журавльова, Н. В. Сокольнікова // Ліки України. – 2021. – № 2. – С. 32-40.

Доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, Заслужений лікар України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, член-кореспондент Національної академії медичних наук України.

Медичну освіту Михайло Юхимович здобув у Київському медичному інституті імені О. О. Богомольця (1972). У 1986 р. захистив кандидатську дисертацію «Хирургическое лечение высоких рубцовых стриктур желчного протоков», а в 1996 р. – докторську дисертацію «Лікування і профілактика ускладнень в реконструктивній хірургії жовчних протоків».

У 1999 р. він очолив відділ лапароскопічної хірургії і холелітіазу Інституту хірургії та трансплантології НАМН України. У відділі вперше в Україні була виконана лапароскопічна операція.

М. Ю. Ничитайло – один із провідних спеціалістів у галузі хірургії печінки, жовчних шляхів і підшлункової залози, піонер та поборник лапароскопічної хірургії в Україні. Упродовж багатьох років виконував складні оперативні втручання при захворюваннях органів гепатопанкреатобіліарної зони.

За його участю розроблені програми навчання з циклів лапароскопічної, гепатобіліарної хірургії, хірургічної гастроентерології. За розробку та впровадження в клінічну практику хірургічних методів електрозварювання живих, м’яких тканин у 2004 р. був удостоєний звання Лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки.

М. Ю. Ничитайло – автор близько 600 наукових праць, присвячених різним аспектам хірургії, зокрема 16 монографій, 7 підручників, 52 авторських свідоцтв і патентів на винаходи. Науковий консультант і керівник 20 докторських та 23 кандидатських дисертацій.

У фонді ННМБ України зберігається автореферат дисертацій М. Ю. Ничитайла: «Хирургическое лечение высоких рубцовых стриктур желчного протоков» (1986).

Також у фонді зберігаються праці М. Ю. Ничитайла, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. «Диагностика и лечение кистозной трансформации желчных протоков» (2008).
2. «Минимально инвазивная хирургия патологии желчных протоков» (2005); «Острый панкреатит и его осложнения» (1990).
3. «Острый послеоперационный панкреатит» (2011).
4. «Ошибки, опасности и осложнения в неотложной абдоминальной хирургии» (2012).
5. «Повреждения желчных протоков при холецистэктомии и их последствия» (2009).
6. «Жовчний перитоніт: патофізіологія і лікування» (2012).

Юхим Якович Янкелевич – акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1939), професор – народився у місті Києві. У 1912 р. закінчив гімназію, у 1919 р. – медичний факультет Київського університету. З 1922 по 1926 р. працював ординатором акушерсько-гінекологічного відділення Київського інституту удосконалення лікарів, з 1925 по 1932 р. – асистентом цього ж інституту.

З 1932 по 1935 р. працював доцентом і завідував гінекологічною клінікою Київського інституту охорони материнства і дитинства. У 1939 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Гемікольпоектомія при випадінні матки, піхви і вікова гістоархітектоніка стінки піхви». З цього часу і до початку Великої Вітчизняної війни завідував кафедрою акушерства і гінекології Київського інституту удосконалення лікарів.

З 1941 по 1944 р. Ю. Я. Янкелевич був начальником евакогоспіталю і головним гінекологом 3-го Українського фронту діючої Армії.

Після визволення Києва професор Ю. Я. Янкелевич повернувся до Київського інституту удосконалення лікарів на посаду завідуючого кафедрою акушерства та гінекології, де працював до виходу на пенсію у 1951 р.

Перу Ю. Я. Янкелевича належить понад 60 наукових праць, 2 наукових винаходи. Він був одним з найталановитіших учнів професора Г. Ф. Писемського, поради якого завжди втілював у життя.

Створив наукову школу, основними напрямами якої стали профілактика професійних жіночих захворювань, функціональна діагностика в гінекології.

Професор Ю. Я. Янкелевич першим впровадив у медичну практику клейдотомію на живому плоді, створив оригінальні ножиці для проведення цієї операції, розробляв принципи ведення післяродового періоду, був одним з ініціаторів створення в Україні колгоспних пологових будинків.

Під його керівництвом на кафедрі вивчалися і розроблялися питання профілактики професійних жіночих хвороб; принципи ведення післяпологового періоду; функціональної діагностики в гінекології; охорона праці жінок у сільському господарстві.

Фотографія з фонду Національного музею медицини України

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються праці Ю. Я. Янкелевича:

1. Вітаміни в акушерсті і гінекології // Педіатрія, акушерство і гінекологія. – 1946. – № 4. – С. 24–32.
2. Возрастная гистоархитектоника стенки влагалища женщины // Труд Киевского института усовершенствования врачей. – 1940. – Т. 1, вып. 1. – С. 121–136.
3. Лечение рака яичников и шейки матки препаратами из группы производных этилениминов (А1, А4, А16 и тиотэф) // Труды ІІІ сьезда акушеров-гинекологов УССР, 29 марта – 1 апреля 1961 г., Харьков. – Киев, 1962. – С. 256–260.
4. Операція гемікольпоектомія з пересадженням кардинальних зв’язок, як спосіб лікувати випадіння статевих органів // Проблеми акушерства і гінекології : пр. Київ. ін-ту ОХМД – ОЗДП. – Київ, 1936. – Т. 1. – С. 186–206.
5. Отдаленные результаты операции гемикольпоєктомиии с пересадкой кардинальных связок при выпадении матки влагалища // Акушерство и гинекология. – 1938. – № 10. – С. 26–34.
6. Парентеральна іхтіологія в гінекології // Проблеми акушерства і гінекології : пр. Київ. ін-ту ОХМД – ОЗДП. – 1936. – Т. 1. – С. 207–211.
7. Перидуральна анестезія в гінекології // Педіатрія, акушерство і гінекологія. – 1957. – № 3. – С. 46–52.
8. Праця вагітних у виробничій сільськогосподарчій обстановці // Проблеми акушерства і гінекології : пр. Київ. ін-ту ОХМД – ОЗДП. – 1936. – Т. 1. – С. 83–117.
9. Роль жіночої консультації в профілактиці патології вагітності і родів // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1948. – № 4. – С. 16–20.
10. Хирургические ножницы : описание к патенту № 17609. – № 54967 ; заявл. 20.09.1929 г. ; опубл. 30.09.1930 г.

Чому Міжнародне професійне свято стоматологів, святкують щороку 9 лютого?

Згідно з легендою, Аполлонія — дочка александрійського імператора, увірувала в Христа, що на той час було неприпустимо. Дівчину схопили і піддали жорстоким тортурам і навіть вирвали всі зуби. Тоді Аполлонію вивели на майдан і поставили умову: або вона зречеться своєї релігії, або її спалять живцем. Дівчині розв’язали руки, щоб вона могла стати на коліна і виконати умову катів. Однак коли її звільнили від канатів, Аполлонія кинулася у вогонь і згоріла живцем. Це сталося 9 лютого 249 року.

Відтоді склалося повір’я: якщо болить зуб, зверніться – до Аполлонії з молитвою, і біль вщухне. У 300 році церква канонізувала Аполлонію святою мученицею, та ікона святої Аполлонії (гарної дівчини з щипцями в руках) була майже в кожному храмі.

Олена Григорівна Калиновська – лікар-геронтолог, доктор медичних наук (1973), професор (1977), завідувачка кафедри геронтології Київського інституту удосконалення лікарів (1972–1991).

Вивчала зміни функцій нирок при старінні, проблеми вікової фармакотерапії.
Медичну освіту О. Г. Калиновська здобула в Одеському та Київському медичних інститутах. У 1961–1999 рр. працювала (з перервою) в Інституті геронтології АМН України, зокрема на посаді старшого наукового співробітника. У 1971–1992 рр. працювала в Київському інституті удосконалення лікарів, з 1972 р. – завідувач першої в СРСР кафедри геронтології та геріатрії, створеної за ініціативою академіка Д. Ф. Чеботарьова у 1970 р.

У 1964 р. захистила кандидатську дисертацію «Об изучении функций сердца у больных ожоговой болезнью по данным электрокардиографии», а в 1972 р. – докторську дисертацію «Функциональное состояние почек при старении».

Автор понад 200 наукових публікацій, зокрема 9 монографій.

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертацій О. Г. Калиновської: «Об изучении функций сердца у больных ожоговой болезнью по данным электрокардиографии», (1964), «Функциональное состояние почек при старении» (1972).

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці О. Г. Калиновскої, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Гериатрия в терапевтической практике. – Киев, 1993. – 838 с. Шифр зберігання: Б–72182.
2. Особенности хронической недостаточности кровообращения у больных пожилого и старческого возраста. – Москва, 1988. – 24 с. Шифр зберігання: Б–61375.
3. Преждевременное старения человека. – Киев, 1979. – 192 c. Шифр зберігання: Б–29197.
4. Возрастные изменения почек как фактор риска ряда присущих позднему периоду жизни человека заболеваний // 3-й Всесоюзный съезд нефрологов : тезисы докладов. – Киев, 1986. – Т. 1. – С. 84–85. Шифр зберігання: Б–55366.
5. Динамика функционального состояния почек у людей старшего возраста под влиянием курсового лечения взвесью плаценты // Лекарственная терапия в пожилом и старческом возрасте. – Киев, 1968. – С. 420–424. Шифр зберігання: 1968 Л 43т.
6. Использование капотена в лечении хронического легочного сердца у больных старшего возраста // Вестник Академии медицинских наук СССР. – 1990. – С.¬ 52–54.
7. Об особенностях функционального состояния почек у долгожителей // Геронтология и гериатрия. – Киев, 1973. – С. 163–166. Шифр зберігання: Б-7946.
8. Особенности гормональной функции почек при старении // 3-й Всесоюзный съезд нефрологов : тезисы докладов. – Киев, 1986. – Т. 1. – С. 91–92. Шифр зберігання: Б–55366.
9. Перестройка почки в процессе старения // Материалы 9-й научной конференции по возрастной морфологии, физиологии и биохимии. – Москва, 1969. – Т. 2, ч. 2. – С. 394–395. Шифр зберігання: 1969 Н 345
10. Принципы лекарственной терапии в пожилом и старческом возрасте // Труды 5-го съезда фтизиатров Украинской ССР (17-19 декабря 1969 г., Харьков). – Киев, 1971. – С. 115–117. Шифр зберігання: В-248
11. Роль возрастных сосудистых изменений в развитии гипофункции старческой почки // Геронтология и гериатрия, 1968 : ежегодник. Сердце, сосуды и возраст. – Киев, 1969. – С. 165–173. Шифр зберігання: 1969 Г 396.
12. Функция почек в процессе старения // 9-й Международный конгресс геронтологов, 2–7 июля 1972 г., Киев, СССР. – Киев, 1972. – Т. 3 : Секционные заседания : тез. докладов. – С. 330. Шифр зберігання: Б-4496.

Валерій Семенович Бітенський – психіатр вищої категорії, нарколог, член-кореспондент Національної академії медичних наук України (2007), доктор медичних наук (1990), професор (1991).

В. С. Бітенський – відомий вчений в галузі психіатрії та наркології, засновник нової концепції патогенезу наркологічних і психічних захворювань, що базується на дослідженнях порушень пароксизмальної активності головного мозку та пластичності нервової тканини, творець нових високоефективних методик терапії психічних і наркологічних захворювань. Автор нових напрямів в психіатрії та наркології: підліткова наркологія, психіатрія й медична психологія у немовлят, клінічна наркологічна рецепторологія. Валерій Семенович розробив унікальну методику умовно-рефлекторної терапії алкоголізму і наркоманії. Вивчав вплив соціально-психологічної кризи в сучасному суспільстві на психіку людини, виявив нові клінічні та патогенетичні аспекти психогенних захворювань – патогенні неврози.

У 1976 р. В. С. Бітенський захистив кандидатську дисертацію «Эффективность применения некоторых биологически активных веществ для лечения алкогольного делирия и изучение динамики показателей гемокоагуляции и электролитного баланса под влиянием терапии», а в 1989 р. – докторську дисертацію «Опыт лечения алкогольного делирия комплексом некоторых биологически активных веществ».

З 1993 р. працював на посаді завідувача кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Одеського національного медичного університету. З грудня 2020 р. кафедра носить ім’я Валерія Семеновича Бітенського.

В. С. Бітенський був головним редактором журналів «Вісник психічного здоров’я», «Вісник психіатрії та психофармакотерапії». Провів понад 360 телевізійних лекцій, присвячених актуальним психолого-психіатричним темам для дітей, підлітків, дорослих, осіб похилого віку.
Валерій Семенович – автор 235 наукових праць, зокрема 9 монографій, підручників і посібників. Підготував і видав підручник «Psychiatry. Course of lectures», який визнаний кращим у конкурсі навчальних посібників з психіатрії імені академіка В. П. Протопопова (2006).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій В. С. Бітенського:

1. Опыт лечения алкогольного делирия комплексом некоторых биологически активных веществ : автореф. дис. … канд. мед. наук. – Москва, 1976. – 24 с. Шифр зберігання: Р-30843.
2. Эффективность применения некоторых биологически активных веществ для лечения алкогольного делирия и изучение динамики показателей гемокоагуляции и электролитного баланса под влиянием терапии : автореф. дис. … д-ра мед. наук. – Ленинград, 1979. – 23 с. Шифр зберігання: Р-24916.

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці В. С. Бітенського, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Наркомании у подростков. – Киев. 1989. Шифр зберігання: Б–64105.
2. Подростковая наркология: руководство для врачей. – Ленинград, 1991. Шифр зберігання: Б–68218.
3. Психіатрія. Курс лекцій : навч. посіб. для студентів вищ. мед. закладів освіти. – Одеса, 2004. – 352 с. Шифр зберігання: Б–84266.
4. Психіатрія. Курс лекцій : навч. посібник. – Одеса, 2005. – 335 с. Шифр зберігання: Б–84771.
5. Психіатрія і наркологія : підруч. для студентів вищ. мед. навч. закл. IV рівня акредитації. – Київ, 2015. – 533 с. Шифр зберігання: Б-95486.
6. Клініко-нейрорецепторні співвідношення за наявності хронічного алкоголізму й опійної наркоманії // Одес. мед. журнал. – 1999. – № 4. – С. 34–35.
7. Коррекция нарушений психической активности у больных хроническим алкоголизмом и опийной наркоманией с помощью актопротектора // Таврийский журн. психиатрии. – 1999. – № 3. – С. 46–48.
8. Прогнозирование риска формирования злоупотребления психоактивными веществами // Укр. вісн. психоневрології. – 1999. – Т. 7, № 4. – С. 37–39.
9. Нейрофіологічний критерій оцінки стану хворих на наркологічні захворювання // Одес. мед. журнал. – 1999. – № 5. – С. 64–65.
10. Нарушения процессов нейрорецепции при алкоголизме и наркоманиях и их коррекция // Архів психіатрії. – 1998. – № 2/3. – С. 169–176.