Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
Починаючи з 1997 р., 17 травня відзначається професійне свято “День пульмонолога”.
Пульмонологія – це розділ клінічної медицини, що вивчає хвороби органів дихання (трахеї, бронхів, легень і плеври). Дихання належить до основних функцій організму. Без нього людина може прожити не більше 7 хвилин. Тому справедливо вважається, що дихання є ознакою життя. Хто не дихає, той не живе.
Захворювання органів дихання є серйозною проблемою сучасної медицини через широке поширення, прогресуючий перебіг, скорочення якості та тривалості життя. Хвороби органів дихання залишаються найбільш розповсюдженими в Україні.
З 19 травня 2011 р. Всесвітня організація сімейних лікарів WONCA започаткувала святкування Всесвітнього дня сімейного лікаря.
За визначенням WONCA, сімейний лікар (лікар загальної практики) – фахівець, який надає первинну медико-санітарну допомогу всім членам сім’ї, незалежно від віку, статі, характеру захворювання, з урахуванням психологічних, соціальних, культурних та особистих особливостей пацієнта та родини.
Цей день присвячений ролі сімейного лікаря (лікаря загальної практики) в системах охорони здоров’я всього світу, він дає можливість підкреслити важливий внесок сімейних лікарів у охорону здоров’я населення.
За даними світової статистики, близько 80 % усіх проблем, пов’язаних зі здоров’ям, у розвинутих країнах світу сьогодні вирішуються на етапі загальної лікарської практики. І сьогодні в більшості країн світу система сімейної медицини є основою національної охорони здоров’я, а в університетах активно створюються програми (кафедри) для підготовки сімейних лікарів
В Україні впровадження інституту лікаря загальної практики розпочато в 2011 р. в рамках реформування й удосконалення первинної медико-санітарної допомоги в окремих областях. Сімейні лікарі доказали, що вони можуть проводити ефективну профілактику захворювань та лікувати широке коло захворювань.
Анатолій Іванович Тріщинський (1923-2009) заслужений діяч науки України (1983), доктор медичних наук (1963), професор (1964), завідувач кафедри анестезіології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (1967-1996).
Анатолій Іванович у 1950 закінчив Вінницький медичний інститут. У 1963 захистив докторську дисертацію “Знеболювання та забезпечення безпеки операцій на відкритому серці з штучним кровообігом”. Учень професора Г.Д. Дінабург, академіка М.М. Амосова.
Напрям наукових досліджень: лікування гострого та хронічного больового синдрому, клініко-фізіологічні та клініко-фармакологічні аспекти загального та регіонального знеболювання, клініко-фізіологічні, діагностичні аспекти й інтенсивна терапія тяжких гнійно-запальних процесів і сепсису. Засновник і фундатор вітчизняної наукової анестезіології й інтенсивної терапії, організатор системи анестезіологічної служби в Україні. Головний анестезіолог МОЗ України (1966). Голова правління Наукового товариства анестезіологів України (1964).
Наукові праці: “Операции на сердце с искусственным кровообращением” (1962); “Лечебная гипотермия” (1969); “История отечественной анестезиологии” (1976); “Обезболивание в амбулаторной практике” (1978); “Неврологические синдромы при поражениях тройничного нерва” (1983); “Искусственная вентиляция легких” (1983); “Интенсивная терапия и дыхательная реанимация при астматических состояниях” (1985); “Ферментные процессы и их коррекция при экстремальных состояниях” (1985).
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Тріщинського А.І. підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Анестезіологія та інтенсивна терапія (2000)
- Дифференциальная диагностика, интенсивная терапия и реанимация при острой сердечной недостаточности (1984)
- Из истории отечественной анестезиологии (1973)
- Интенсивная терапия и дыхательная реанимация при астматических состояниях (1985)
- Интенсивная терапия тяжелых форм менингоэнцефалита у детей (1979)
- Использование спинальной и комбинированной спинальной опиоидной анестезии в хирургической практике (1991)
- Наркоз в амбулаторных условиях (1978)
- Неврологические синдромы при поражении тройничного нерва (1983)
- Руководство по интенсивной терапии (2004)
- Наркоз в амбулаторных условиях (1978)
У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертації А.І. Тріщинского “Обезболивание и обеспечение безопасности операций на открытом сердце с искусственным кровообращением” (1963); “Неврологические синдромы, обусловленные поражением тройничного нерва” (1955)
Щорічно 20 травня лікарі всього світу, які спеціалізуються в травматології та ортопедії, відзначають своє професійне свято.
Травматологія – мати всіх хірургічних спеціальностей, один з найдавніших розділів клінічної медицини, історія якого нараховує багато століть. З початку зародження цивілізації та до сьогодні людство страждає від поранень і каліцтв.
У сучасному світі травматизм і смертність внаслідок травми постійно зростають. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, від травм щороку гинуть 2 млн чоловік, а травми різного ступеня тяжкості отримують близько 30 млн людей. Травматизм – це не тільки медична, а й соціальна проблема сучасного суспільства.
Володимир Васильович Селецький (1868-1955) невролог, доктор медицини (1901), професор (1912), завідувач кафедри нервових хвороб медичного факультету Університету Св. Володимира (1919-1922), завідувач кафедри факультетської неврології Київського медичного інституту (1922-1950). Учень І.О. Сікорського.
Володимир Васильович закінчив гімназію та медичний факультет Університету Св. Володимира (1893). У 1901 захистив дисертацію “Опыт систематического и клинического изучения расстройств речи при общем прогрессивном параличе” й одержав звання приват-доцента. У 1912 був обраний професором кафедри нервових хвороб Київського жіночого медичного інституту.
У 1919 очолив кафедру нервових хвороб медичного факультету Університету Св. Володимира. У 1922 кафедра неврології Київського медичного інституту була розподілена на дві – факультетську та госпітальну. Очолив кафедру факультетської неврології. Протягом багатьох років очолював Київське товариство невропатологів і психіатрів.
Наукові праці: “Опыт систематического и клинического изучения расстройств речи при общем прогрессивном параличе” (1901); “Цитотоксины и душевные заболевания” (1903); “Опыты с невролизинами” (1908); “Теория и психология галлюцинаций” (1908); “К диагностике поясничных болей” (1940); “К симптоматологии менингитов” (1947).
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Селицького В.В. підготовлені одноосібно або у співавторстві:
-
- Диссоциация представлений и ее значение (1908)
- Неправильность пальцев ног (1909)
- Опыт систематического и клинического изучения расстройств речи при прогрессивном параличе (1899)
- Психопатология ощущений (1909)
- Случай галлюциноза (1907)
- Судебно-психиатрические наблюдения (1904)
- Цитоксины и душевные заболевания (1903)
Надія Олександрівна Пучківська (1908-2001) офтальмолог, академік АМН СРСР (1971), НАН України (1992), АМН України (1993), Міжнародної офтальмологічної академії (1975), заслужений діяч науки УРСР (1968).
Закінчила Київський медичний інститут (1930). Доктор медичних наук (1954), професор (1956). З 1935 – асистент Київського медичного інституту, асистент Ташкентського медичного інституту. Учасниця 2-ї світової війни, працювала начальником очного відділення спеціалізованого фронтового евакуаційного госпіталю.
Від 1946 – в Українському науково-дослідному експериментальному інституті очних хвороб та тканинної терапії імені академіка Філатова в Одесі: 1946-1952 – завідувач клінічного відділення, 1953-1956 – заступник директора, 1957-1985 – директор, від 1986 – професор-консультант.
Основні праці з проблем пересадки рогівки, хірургічного лікування й імунотерапії наслідків важких опіків очей, застосування лазерного випромінювання в офтальмології, організації офтальмологічної допомоги населенню тощо.
Наукові праці: “Пересадка рогової оболонки при ускладнених більмах” (1960); “Wiederher-stellende Operationen bei schweren Schädigungen und Erkrankungen der Augen” (1965); “Основи пересадки рогової оболонки” (1971); “Патогенез і лікування опіків очей та їх наслідків” (1973).
Про неї
- Надежда Александровна Пучковская: биобибл. указ. / Одес. НИИ глаз. болезней и тканевой терапии им.В.П.Филатова, Одес. науч. б-ка им. А.М. Горького (1986)
- Возвращенное солнце: Об офтальмологе Н.А. Пучковской (1985)
- Н.А. Пучковская в воспоминаниях современников: К 100-летию со дня рождения акад. Н.А. Пучковской/ Под общ. ред. Н.В. Пасечниковой (2008)
У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертації Н.О. Пучковської “Пересадка роговицы при стафиломах, выпяченных бельмах и некоторых других видах осложненных бельм” (1954)
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Пучковської Н.О. підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Атлас глазных болезней (1981)
- Возвращаем человеку зрение (1981)
- Восстановительное лечение и врачебно-трудовая экспертиза при патологии хрусталика (1985)
- Вторичные дистрофические и структурные изменения в переднем отделе глаза (1985)
- Этиология, патогенез, ранняя диагностика, лечение (1967)
- Иммунология глазной патологии (1983)
- Кератоконус (1984)
- Пересадка роговой оболочки при осложненных бельмах (1960)