Календар медицини

Басс Михайло Менделевич (1898-1985) дитячий хірург, доктор медичних наук (1959), доцент кафедри хірургії й ортопедії дитячого віку Київського медичного інституту (1946-1963).

Наукові праці Михайла Менделевича були присвячені хірургії шлунково-кишкового тракту, вродженим діафрагмальним грижам, запальним процесам легень, плеври тощо. Першим дав наукове обгрунтування лікувальних властивостей соку каланхое, запровадив його в практику лікування запальних процесів у дітей.

Наукові праці: “Злокачественные опухоли у детей” (1967); “Заболевания и повреждения прямой кишки” (1968)

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертацій М.М. Басс «Диафрагмальные грыжи и замещение ооширных дефектов диафрагмы» (1958)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці М.М. Басса, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Этих дней не смолкнет слава(судьбы людские) (1978)
2. Новый лечебный препарат – сок каланхое (1974)
3. Злокачественные опухоли у детей (1967)
4. Заболевания и повреждения прямой кишки у детей (1968)
5. Атлас хирургической патологии у детей (1981)

Фотографія з фонду Національного музею медицини України

Мойсеєнко Валентина Олексіївна (1963) терапевт, доктор медичних наук, професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 2003), академік Академії наук вищої освіти України.

Валентина Олексіївна закінчила Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1987), з 2003 – професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. У 2000 захистила докторську дисертацію “Клінічна оцінка фізичних методів діагностики та лікування уражень езофагогастродуоденальної зони у хворих на хронічний гломерулонефрит”.

Автор наукових праць, присвячених проблемам гастроентерології, нефрології, мікрохвильової терапії, питанням педагогіки вищої школи тощо.

Дійсний член Європейських асоціацій нефрології, діалізу та трансплантації.

Наукові праці: “Діагностичні фармакологічні проби в кардіології, нефрології та гастроентерології” (2003); “Пропедевтика внутрішніх хвороб: Клінічний практикум” (2005); “Українсько-російсько-англійсько-латинський терапевтичний тлумачний словник” (2007).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертацій Мойсеєнко В.0. «Клінічна оцінка фізичних методів діагностики лікування уражень езофагогастродуоденальної зони хворих на хронічний гломерулонеофрит» (1999); «Микроволновая резонансная терапия рефлоко-эзофагита» (1990)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці В.О. Мойсеєнко, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Українсько-російсько-англійсько-латинський терапевтичнии тлумачний словник (2007)
2. Російсько-укралнсько-латинськии тлумачний терапевтичний словник (1994)
3. Діагностичні фармакологічні проби в кардіології, нефрології та гастроентерології (2003)

Знаменська Тетяна Костянтинівна (1958) педіатр, доктор медичних наук (1994), професор (2004).

Тетяна Костянтинівна закінчила Київський медичний інститут (1982). Від 1983 працює в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України: від 1994 – завідувачка відділення неонатології; за сумісництвом від 2005 – професор кафедри дитячих і підліткових захворювань Національної медичної академії післядипломної освіти.

Вивчає особливості адаптації та розробляє критерії діагностики порушень стану новонароджених при TORCH-інфекції, екстрагенітальній патології матері, недоношеності вагітності.

Наукові праці: “В помощь неонатологу” (2006); “Неонатологія з позиції сімейного лікаря” (2007); “Особливості харчування вагітних та матерів-годувальниць” (2007); “TORCH-інфекції в акушерстві і неонатології” (2008).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертації Знаменської Т.К. «Особенности течения раннего периоде и некоторые показатели метаболической адаптации новорожденных от матерей с гипертонической болезнью» (1987), «Клініко-патогенетичне обгрунгування профілактики і лікування, порушень постнатально адаптації новонароджених у хворих на цукровий діабет» (1993)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Т.К. Знаменської, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. В помощь неонатологу (2006)
2. TORCH-инфекции в акушерстве и неонатологии (2008)
3. Неонатологія з позиції сімейного лікаря (2007)

Дудко Олена Максимівна (1923) лікар, доктор медичних наук (1971). Закінчила Київський медичний інститут (1947), де й працювала: декан вечірнього відділення лікувального факультету (1970-1972), професор кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров’я (1972-1975).

Наукові праці присвячені вивченню стану здоров’я населення в соціально-гігієнічному аспекті.

Наукові праці: “Досвід вивчення захворюваності на ревматизм населення м. Києва” (1960); “Заболеваемость, смертность и летальность при инфаркте миокарда” (1973).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертацій Дудко О.М. «Эффективность деятельности яслей г. Киева на данном этане / 1948-1951гг.» (1954)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці О.М. Дудко, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Досвід вивчення захворюваності на ревматизм серед дітей м. Києва (1960)
2. Информационно-поисковая система с использованием перфокарт с краевой перфорацией и ЭВМ в городском кардиоревматологическом диспансере для
3. Изучения распространенности сердечно-сосудистых заболеваний (1973)
4. Перфокарты для динамического наблюдения за угрожаемыми и больными ревматизмом и изучения его распространенности у населения (1968)
5. Про добробут і охорону здоров’я радянських жінок (1974)
6. Проривна виразка шлунка і дванадцятипалої кишки (1951)
7. Система учета и анализа заболеваемос ти с временной утратой трудоспособности врачей и среднего медицинского персонала (1974)

Крижанівська Інна Іларіонівна (1913-2004) терапевт, доктор медичних наук, професор, ректор Дніпропетровського медичного інституту (1964-81). Створила кардіологічну школу. Вивчала бронхіальну астму, тромбоутворення, профпатологію, патологію печінки.

Інна Іларіонівна народилася в м. Черкаси. Середню медичну освіту здобула в Дніпропетровському медичному технікумі (1931); працювала на посаді фельдшера; вищу медичну освіту (з відзнакою) здобула на лікувальному факультеті Дніпропетровського медичного інституту (1932- 1938); працювала на посадах лікаря-ординатора та завідувача терапевтичного відділення Ігренської психіатричної лікарні (1938-1940), головного лікаря Чернівецької обласної клінічної лікарні (1940—1941); у 1941 р. вступила до клінічної ординатури кафедри внутрішніх хвороб Кримського медичного інституту; під час німецько-радянської війни працювала на посаді дільничого лікаря в Краснодарському краї та в Грузії (1941—1943).

Після реевакуації працювала на посадах лікаря-ординатора та завідувача терапевтичного відділення Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І. І. Мечникова (1943-1947), асистента та доцента (1947-1956), завідувача (1956-1957) кафедри факультетської терапії Дніпропетровського медичного інституту, завідувача кафедри терапії Монгольського державного університету (1957-1959), завідувача кафедри госпітальної терапії (1959-1989), проректора з навчальної роботи (1959-1964), ректора (1964-1981) Дніпропетровського медичного інституту; у 1953 р. захистила кандидатську дисертацію, а в 1957 р. – докторську дисертацію; професор (1959); голова Дніпропетровського наукового терапевтичного товариства; член правління Українського наукового товариства терапевтів; голова Дніпропетровського Фонду Миру. Депутат Дніпропетровської обласної Рад народних депутатів, депутат Верховної Ради УРСР 7-8 скликань (1967-1975).

Заслужений діяч науки УРСР (1968); Заслужений працівник вищої школи УРСР; автор понад 300 наукових публікацій, зокрема 11 монографій.

Основні напрями наукової діяльності: Дослідження хвороб серцево-судинної системи, вивчення бронхіальної астми, тромбоутворення, професійної патології, патології печінки, виразкової хвороби, дифузних хвороб сполучної тканини, цукрового діабету; науковий консультант і керівник 9 докторських та 49 кандидатських дисертацій.

Медвецький Євген Болеславович (1938) хірург, доктор медичних наук (1980), професор (1997). Працював лікарем-хірургом у м. Козельці Чернігівської області. З 1973 – в Київському НДІ клінічної та експериментальної хірургії (тепер Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова) на посадах старшого, провідного наукового співробітника, керівника відділу. У 2002 р. за наукові досягнення в галузі спрямованого транспорту ліків обраний дійсним членом (академіком) УАН.
Закінчив Вінницький медичний інститут (1964). Працював лікарем 1967–73 – у Київському НДІ ортопедії; 1973–2011 – у Національному інституті хірургії та трансплантології НАМНУ (Київ): 1993–2003 – провідний науковий співробітник.

Основні праці: Морфофункциональные методы исследования в норме и при патологии. К., 1983; Морфофункциональная характеристика нейтрофильных гранулоцитов у больных гнойным холангитом // КХ. 1995. № 3 (спів­авт.); Спрямований транспорт антибіотиків при гнійно-запальних захворюваннях печінки та жовчних шляхів // Шпитал. хірургія. 1999. № 2 (спів­авт.); Роль взаємовідносин нейтрофільних гранулоцитів, ендотеліоцитів та мононуклеарних макрофагів у виникненні і перебігу гнійно-септичних станів // КХ. 2002. № 8 (спів­авт.); Основные прин­ципы антибиотикопрофилактики и антибактериальной терапии в абдоминальной хирургии // Там само. 2005. № 8 (спів­авт.); Применение ловастатина в модели хронического алкогольного панкреатита для профилактики фиброза поджелудочной железы после выполнения ее дистальной резекции // Хірургія України. 2013. № 1 (спів­авт.).

Напрями наукових досліджень: спрямований транспорт лікарських засобів у вогнище запалення, антибіотикотерапія й антибіотикопрофілактика, немедикаментозні методи імуностимуляції.