Календар медицини

Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.

Чер
14
Ср
Всесвітній день донора крові
Чер 14 день

У травні 2005 р., в ході Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, міністри охорони здоров’я світу одностайно прийняли заяву про прихильність і підтримку добровільного донорства крові. У резолюції WHA58.13 вони постановили щорічно проводити Всесвітній день донора крові 14 червня. Цього дня у 1868 р. народився австрійський лікар К. Ландштейнер, який відкрив групи крові людини.

Цього року Всесвітній день донора крові знову проводиться у всьому світі та буде координуватися Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Міжнародною федерацією товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародним товариством з переливання крові та Міжнародною федерацією організацій донорів крові.

Регулярне донорство омолоджує організм та покращує роботу імунної системи, печінки, підшлункової залози й інших органів травлення. А головне, замислюючись над важливістю донорства, варто пам’ятати – один донор рятує життя трьом людям. Щомиті в усьому світі в людей будь-якого віку та походження виникає потреба в переливанні крові за життєвими показаннями.

Законом передбачено присвоєння донору статусу “Почесного донора України”, якщо він безоплатно здасть кров у кількості 40 разових максимальних доз. Такі особи отримують посвідчення, їм вручається відповідний нагрудний знак.

Посвідчення “Почесний донор України” мають майже 100 тис. донорів, звання “Заслужений донор України” – 60 осіб. А Володимиру Костянтиновичу Ніколаєву, який здав кров та плазму крові більше 500 разів, присвоєно звання “Герой України”.

Чер
16
Пт
Басс Михайло Менделевич (1898-1985)
Чер 16 день

Басс Михайло Менделевич (1898-1985)Басс Михайло Менделевич (1898-1985) дитячий хірург, доктор медичних наук (1959), доцент кафедри хірургії й ортопедії дитячого віку Київського медичного інституту (1946-1963).

Наукові праці Михайла Менделевича були присвячені хірургії шлунково-кишкового тракту, вродженим діафрагмальним грижам, запальним процесам легень, плеври тощо. Першим дав наукове обгрунтування лікувальних властивостей соку каланхое, запровадив його в практику лікування запальних процесів у дітей.

Наукові праці: “Злокачественные опухоли у детей” (1967); “Заболевания и повреждения прямой кишки” (1968)

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертацій М.М. Басс «Диафрагмальные грыжи и замещение ооширных дефектов диафрагмы» (1958)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці М.М. Басса, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

  1. Этих дней не смолкнет слава(судьбы людские) (1978)
  2. Новый лечебный препарат – сок каланхое (1974)
  3. Злокачественные опухоли у детей (1967)
  4. Заболевания и повреждения прямой кишки у детей (1968)
  5. Атлас хирургической патологии у детей (1981)

Фотографія з фонду Національного музею медицини України

Мойсеєнко Валентина Олексіївна (1963)
Чер 16 день

Мойсеєнко Валентина Олексіївна (1963)Мойсеєнко Валентина Олексіївна (1963) терапевт, доктор медичних наук, професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 2003), академік Академії наук вищої освіти України.

Валентина Олексіївна закінчила Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1987), з 2003 – професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. У 2000 захистила докторську дисертацію “Клінічна оцінка фізичних методів діагностики та лікування уражень езофагогастродуоденальної зони у хворих на хронічний гломерулонефрит”.

Автор наукових праць, присвячених проблемам гастроентерології, нефрології, мікрохвильової терапії, питанням педагогіки вищої школи тощо.

Дійсний член Європейських асоціацій нефрології, діалізу та трансплантації.

Наукові праці: “Діагностичні фармакологічні проби в кардіології, нефрології та гастроентерології” (2003); “Пропедевтика внутрішніх хвороб: Клінічний практикум” (2005); “Українсько-російсько-англійсько-латинський терапевтичний тлумачний словник” (2007).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертацій Мойсеєнко В.0. «Клінічна оцінка фізичних методів діагностики лікування уражень езофагогастродуоденальної зони хворих на хронічний гломерулонеофрит» (1999); «Микроволновая резонансная терапия рефлоко-эзофагита» (1990)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці В.О. Мойсеєнко, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

  1. Українсько-російсько-англійсько-латинський терапевтичнии тлумачний словник (2007)
  2. Російсько-укралнсько-латинськии тлумачний терапевтичний словник (1994)
  3. Діагностичні фармакологічні проби в кардіології, нефрології та гастроентерології (2003)
Чер
18
Нд
Знаменська Тетяна Костянтинівна (1958)
Чер 18 день

Знаменська Тетяна Костянтинівна (1958)Знаменська Тетяна Костянтинівна (1958) педіатр, доктор медичних наук (1994), професор (2004).

Тетяна Костянтинівна закінчила Київський медичний інститут (1982). Від 1983 працює в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України: від 1994 – завідувачка відділення неонатології; за сумісництвом від 2005 – професор кафедри дитячих і підліткових захворювань Національної медичної академії післядипломної освіти.

Вивчає особливості адаптації та розробляє критерії діагностики порушень стану новонароджених при TORCH-інфекції, екстрагенітальній патології матері, недоношеності вагітності.

Наукові праці: “В помощь неонатологу” (2006); “Неонатологія з позиції сімейного лікаря” (2007); “Особливості харчування вагітних та матерів-годувальниць” (2007); “TORCH-інфекції в акушерстві і неонатології” (2008).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертації Знаменської Т.К. «Особенности течения раннего периоде и некоторые показатели метаболической адаптации новорожденных от матерей с гипертонической болезнью» (1987), «Клініко-патогенетичне обгрунгування профілактики і лікування, порушень постнатально адаптації новонароджених у хворих на цукровий діабет» (1993)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Т.К. Знаменської, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

  1. В помощь неонатологу (2006)
  2. TORCH-инфекции в акушерстве и неонатологии (2008)
  3. Неонатологія з позиції сімейного лікаря (2007)
Чер
23
Пт
Дудко Олена Максимівна (1923)
Чер 23 день

Дудко Олена Максимівна (1923)Дудко Олена Максимівна (1923) лікар, доктор медичних наук (1971). Закінчила Київський медичний інститут (1947), де й працювала: декан вечірнього відділення лікувального факультету (1970-1972), професор кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров’я (1972-1975).

Наукові праці присвячені вивченню стану здоров’я населення в соціально-гігієнічному аспекті.

Наукові праці: “Досвід вивчення захворюваності на ревматизм населення м. Києва” (1960); “Заболеваемость, смертность и летальность при инфаркте миокарда” (1973).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертацій Дудко О.М. «Эффективность деятельности яслей г. Киева на данном этане / 1948-1951гг.» (1954)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці О.М. Дудко, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

  1. Досвід вивчення захворюваності на ревматизм серед дітей м. Києва (1960)
  2. Информационно-поисковая система с использованием перфокарт с краевой перфорацией и ЭВМ в городском кардиоревматологическом диспансере для
  3. Изучения распространенности сердечно-сосудистых заболеваний (1973)
  4. Перфокарты для динамического наблюдения за угрожаемыми и больными ревматизмом и изучения его распространенности у населения (1968)
  5. Про добробут і охорону здоров’я радянських жінок (1974)
  6. Проривна виразка шлунка і дванадцятипалої кишки (1951)
  7. Система учета и анализа заболеваемос ти с временной утратой трудоспособности врачей и среднего медицинского персонала (1974)
Чер
25
Нд
Крижанівська Інна Іларіонівна (1913-2004)
Чер 25 день

Крижанівська Інна Іларіонівна (1913-2004)Крижанівська Інна Іларіонівна (1913-2004) терапевт, доктор медичних наук, професор, ректор Дніпропетровського медичного інституту (1964-81). Створила кардіологічну школу. Вивчала бронхіальну астму, тромбоутворення, профпатологію, патологію печінки.

Інна Іларіонівна народилася в м. Черкаси. Середню медичну освіту здобула в Дніпропетровському медичному технікумі (1931); працювала на посаді фельдшера; вищу медичну освіту (з відзнакою) здобула на лікувальному факультеті Дніпропетровського медичного інституту (1932- 1938); працювала на посадах лікаря-ординатора та завідувача терапевтичного відділення Ігренської психіатричної лікарні (1938-1940), головного лікаря Чернівецької обласної клінічної лікарні (1940—1941); у 1941 р. вступила до клінічної ординатури кафедри внутрішніх хвороб Кримського медичного інституту; під час німецько-радянської війни працювала на посаді дільничого лікаря в Краснодарському краї та в Грузії (1941—1943).

Після реевакуації працювала на посадах лікаря-ординатора та завідувача терапевтичного відділення Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І. І. Мечникова (1943-1947), асистента та доцента (1947-1956), завідувача (1956-1957) кафедри факультетської терапії Дніпропетровського медичного інституту, завідувача кафедри терапії Монгольського державного університету (1957-1959), завідувача кафедри госпітальної терапії (1959-1989), проректора з навчальної роботи (1959-1964), ректора (1964-1981) Дніпропетровського медичного інституту; у 1953 р. захистила кандидатську дисертацію, а в 1957 р. – докторську дисертацію; професор (1959); голова Дніпропетровського наукового терапевтичного товариства; член правління Українського наукового товариства терапевтів; голова Дніпропетровського Фонду Миру. Депутат Дніпропетровської обласної Рад народних депутатів, депутат Верховної Ради УРСР 7-8 скликань (1967-1975).

Заслужений діяч науки УРСР (1968); Заслужений працівник вищої школи УРСР; автор понад 300 наукових публікацій, зокрема 11 монографій.

Основні напрями наукової діяльності: Дослідження хвороб серцево-судинної системи, вивчення бронхіальної астми, тромбоутворення, професійної патології, патології печінки, виразкової хвороби, дифузних хвороб сполучної тканини, цукрового діабету; науковий консультант і керівник 9 докторських та 49 кандидатських дисертацій.