Календар медицини

Когут Георгій Іванович (1938-1996) гематолог, доктор медичних наук (1990). Державна премія України у галузі науки і техніки (1992).

Георгій Іванович закінчив Київський медичний інститут (1967). Відтоді працював у Київському НДІ гематології та переливання крові: завідувач лабораторії кріоконсервування та трансплантації кровотворної тканини (1989-1996), водночас – заступник директора з наукової роботи (1991-1996).

Наукові дослідження були присвячені кріоконсервуванню, трансплантації, оцінюванню морфологічної та функціональної активності гемопоетичних клітин при довгостроковому зберіганні за умов ультранизької температури; додатковим джерелам гемопоетичної тканини ембріофетоплацентарного походження.

Наукові праці: “Использование полимерных контейнеров для криоконсервирования костного мозга” (1986); “Морфологическая характеристика клеток гемопоэтических колоний после трансплантации криоконсервированного костного мозга” (1987); “Токсико-фармакологические и генетические исследования нового криоконсервирующего раствора для клеток костного мозга” (1991); “Перспективы создания банка криоконсервированной кордовой крови для клинического применения” (1998).

Шлопак Тетяна Володимирівна (1918-1985) офтальмолог, доктор медичних наук (1965), професор (1966), заслужений діяч науки УРСР (1979), завідувач кафедри очних хвороб Івано-Франківського (1955-1966) та Київського (1966-1983) медичних інститутів.

Тетяна Володимирівна закінчила Одеський медичний інститут (1946). Учениця В.П. Філатова. У 1964 р. захистила докторську дисертацію “Микроэлементы в экспериментальной и клинической офтальмологии”.

Праці присвячені проблемам патогенезу, лікування короткозорості, глаукоми й туберкульозу очей; дослідженню питань теорії еластотонометрії, біохімії ока в нормі й патології

Автор наукових праць, присвячених проблемам патогенезу, лікування короткозорості, глаукоми та туберкульозу очей; дослідженню питань теорії еластотонометрії, біохімії ока в нормі та патології.

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертацій Шлопак Т.В. «Эластотонометрические исследования и тканевая терапия хориоретинитов у близоруких» (1952)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Т.В. Шлопак, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Комплексное консервативное лечение больных тромбозом вен сетчатки (1981)
2. Методические рекомендации по диагностике и лечению пигментной дистрофии сетчатки (1977)
3. Микроэлементы в офтальмологии (1969)

Басанець Анжела Володимирівна (1968) гігієніст, доктор медичних наук (2008), член-кореспондент НАМНУ (2017).

Анжела Володимирівна закінчила Київський медичний інститут (1991). Відтоді працює в Інституті медицини праці АМНУ (Київ): завідувачка відділу професійної патології (від 2001).

Вивчає клінічний перебіг, проблеми профілактики, розробляє методи діагностики професійних захворювань.

Наукові праці: “Reconnaissance et indemnisation de l’asthme professionnel dans l’Europe de l’Est: L’exemple de l’Ukraine a la lumiere du systeme francais” (1996); “Реактивный синдром дисфункции дыхательных путей в профессиональной патологии” (2001); “Генетические исследования в области профессиональной патологии (обзор литературы)” (2005); “Применение компьютерной томографии высокого разрешения для диагностики ранних стадий пневмокониоза от воздействия угольной пыли” (2007).

Ініціатива заснування цього дня належить організаціям, які вивчають причини виникнення хвороби задля сповільнення її розвитку. Глобальна проблема полягає в тому, що двоє з трьох людей у всьому світі мало або зовсім не розуміють проблеми пацієнтів із хворобою Альцгеймера та пов’язану з нею деменцію. Відсутність інформації призводить до стигматизації симптомів.Вперше кампанію із поширення інформації про цю патологію було проведено у 1994 році.

Хвороба Альцгеймера – нейродегенеративне захворювання, клінічні ознаки якого вперше були описані у 1906 році Алоїсом Альцгеймером. На разі не відомо, що спричиняє захворювання. Ліків для радикальної боротьби із ним не знайдено, доступні лише методи, які частково можуть скоригувати стан хворого, сповільнити прогресування деменції та пом’якшити симптоми.

На сьогоднішній день деменцію діагностують у майже 50 млн людей у світі. Кожні три секунди фіксують новий випадок захворювання на вказану патологію. За прогнозами фахівців, якщо ефективні стратегії зменшення ризиків не будуть реалізовані на світовому рівні, то до 2050 року кількість пацієнтів із деменцією сягатиме близько 152 млн. Крім того, витрати, асоційовані з деменцією, визначають на рівні трильйона доларів США, що перевищує ринкову вартість таких компаній як Apple і Microsoft.

11 ознак хвороби Альцгеймера :

• Дезорієнтація в часі та просторі;
• Труднощі із виконанням повсякденних справ;
• Повторення одних і тих самих питань, постійне уточнення відомої інформації;
• Проблеми із веденням діалогу, порушення мовлення;
• Проблеми із запам’ятовуванням, зокрема розташуванням речей;
• Проблеми із рахуванням, веденням розрахунків;
• Зміна настрою та поведінки;
• Проблеми із здатністю мислити раціонально та ухвалювати рішення;
• Порушення зорових відчуттів (проблема із розрізненням кольорів та контрастністю, сприйманням простору);
• Проблеми з читанням та керуванням автомобілем;
• Припинення трудової та соціальної активності.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 466 млн людей у світі мають порушення слуху, з них близько 70 млн – глухі. Разом вони використовують понад 300 різних жестових мов. В Україні на сьогодні приблизно 2 млн громадян мають порушення слуху, щонайменше 233 тис. осіб з них володіють жестовою мовою.

Міжнародний день жестових мов встановлено Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. У Конвенції про права людей із інвалідністю зазначається, що ранній доступ до мови жестів забезпечує реалізацію прав людей із вадами слуху, зокрема на якісну освіту, та є життєво важливим для її розвитку. Також ООН визнає важливість збереження жестових мов як частини мовного та культурного розмаїття.

Національна жестова мова закріплена на конституційному рівні в Австрії, Іспанії, Португалії, Словенії, Фінляндії та Чехії. Кожна країна має власну національну жестову мову, а деякі навіть більше, ніж одну. Американська жестова мова, британська, французька, німецька, російська, українська — всі вони існують окремо. Українська жестова мова має власну лексико-граматичну структуру та історію.

Дяченко Сергій Степанович (1898-1992) мікробіолог, доктор медичних наук (1941), професор (1945), заслужений діяч науки УРСР (1967).

Сергій Степанович закінчив Київський медичний інститут (1927). Працював лікарем і викладав у Ніжинському інституті народної освіти. 1929-1963 – в Українському інституті епідеміології та мікробіології (нині Інститут епідеміології та інфекційних хвороб АМНУ, Київ): заступник директора (1943-1951); водночас від 1935 – у Київському медичному інституті: 1943-1973 – завідувач, від 1973 – науковий консультант кафедри мікробіології. У 1938 відбув ув’язнення за звинуваченням у шкідництві.

Вивчав антигенну будову бактерій кишкової групи, етіологію інфекційних захворювань, механізми імунітету. Сформулював основні закономірності впливу кортикостероїдних гормонів на функціонування окремих ланок імунітету. Досліджував антиген вірулентності черевнотифозної палички та розробляв принципи лікувального застосування специфічної для нього сироватки. Низку наукових праць присвятив історії української мікробіології.

Наукові праці: “Цереброспинальный менингит” (1935); “Мікроорганізми і їх роль в житті людини” (1950); “Діагностичні мікробіологічні дослідження при інфекційних захворюваннях” (1957); “Патогенные вирусы человека” (1974, 1980); “Классификация вирусных инфекций человека” (1977); “Микробиологические методы диагностики инфекционных заболеваний” (1982).

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці С.С. Дяченко, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Діагностичні мікробіологічні дослідження (1957)
2. Живі вакцини (1949)
3. Микробиологические методы диагностики инфекционных заболеваний (1962)
4. Патогенные вирусы человека (1980)
5. Профілактика інфекційних захворювань (1952)