Календар медицини

28 червня 1996 р. Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України – першу Конституцію незалежної української держави.

Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту – про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні.

Прийняття конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.

Прийняття конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Дана конституція діє і сьогодні. Відповідно до Конституції день прийняття Основного Закону є державним святом – Днем Конституції України.

Тананайко Петро Герасимович (1894-1958) нейрохірург, кандидат медичних наук (1947), керівник відділу нейроонкології Київського НДІ нейрохірургії (1956-1958).

Закінчив медичний факультет Київського Університету (1916).

Військовий лікар Царської Армії (1916–1918), ординатор клініки Київського медичного інституту (1918–1923), лікар-хірург в поліклініці і бюро чергувань Червоного Хреста (1924–1925), завідуючий хірургічним відділенням Проскурівської окружної лікарні Кам’янець-Подільської області, лікар-хірург 1-ї поліклініки м.Києва (1937–1941), начальник нейрохірургічної групи на фронті Великої Вітчизняної війни (1941–1945). З 1945 р. працює в Київському НДІ нейрохірургії: мол. наук. співроб. відділення нейроонкології (1945–1948), ст. наук. співроб. цього ж відділення (1948–1952), керівник відділу вегетативної нервової системи (1952–1956), керівник відділу нейроонкології (1956–1958).

Учасник Великої Вітчизняної війни (1941–1945). Нагороджений 3 орденами та 2 медалями.

Основні напрями наукової діяльності: кортико-вісцеральна патологія в хірургії, нейроонкологія.

У фонді ННМБУ зберігаються праці Тананайко П. Г., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Динамика общемозговых и очаговых симптомов по наблюдениям повторных операций при опухолях задней черепной ямки // Патогенез, профилактика, диагностика и лечение злокачесвенных новообразований. Объединенный сборник науч. Работ МЗ УССР. К., 1959, с. 210-211. Шифр зберігання: 616.006 П-205
2. Огнестрельные ранения венозных пазух твердой мозговой оболочки и их хирургическое лечение // Проблемы нейрохирургии, Сборник трудов (Науч.-исслед. ин-т нейрохирургии М-ва здравоохранения УССР), т. 1, 1955, с. 199-203. Шифр зберігання: 617.48 П-781
3. Особенности очаговой симптоматики при опухолях головного мозга разлмчной гистоструктуры, протекающих без клинических явлений гипертензии // Проблемы нейрохирургии (Укр. н/и ин-т нейрохирургии М-ва здравоохранения УССР), т. 4, 1959, с. 41-48. Шифр зберігання: 617.48 П-781
4. Роль гипертензии в возникновении вторичной очаговой (дислокационной) симптоматики при опухолях мозжечка // Проблемы нейрохирургии, т. 3. К., 1957, с. 93-101. Шифр зберігання: 617.48 П-781
5. Показания к неотложному хирургическому вмешательству при субтенториальных опухолях мозга // Вопросы нейрохирургии, 1951, № 2, с. 14-18.
6. Замедленная и направленная пневмоэнцефалография при субтенториальных опухолях // Вопросы нейрохирургии, 1958, № 6, с. , 1959, с. 3-7.
7. К вопросу об оперативном лечении подвижной почки // Новый хирургический архив, 1925, т. 9, кн. 1, с. 63-65.

Сусак Ярослав Михайлович (1964) хірург, доктор медичних наук (2004), професор, заслужений лікар України, кавалер ордена Гідності Європарламенту (1997). Закінчив Львівський державний медичний інститут. Професор кафедри хірургії стоматологічного факультету Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (з 2006). Керівник Центру хірургії печінки, жовчних проток та підшлункової залози Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (з 2008).

Удосконалив та впровадив у клінічну практику алгоритм лікування хворих з гострим некротичним панкреатитом, розробив та удосконалив методи хірургічного лікування злоякісних пухлин органів черевної порожнини в поєднанні з застосуванням препаратів Чистотілу великого, описав цироз підшлункової залози, розробив метод визначення літогенності жовчі за її міцелярністю.

Наукові праці: “Значення жовчного мікролітіазу у виборі лікувальної тактики при гострому рецидивуючому панкреатиті” (1997); “Діагностика та лікування незапальних захворювань підшлункової залози, ускладнених жовтяницею” (2004); “Взаимосвязь мицеллярности и литогенности желчи” (1996); “Comparison of chemotherapy and Х-ray therapy with Ukrain monotherapy for colorectal cancer” (1996); “Клініко-морфологічні аспекти парапанкреатиту//Актуальні проблеми панкреатобіліарної та судинної хірургії” (1998); “Експериментальний аналіз дії амітозину на секрецію жовчі” (2001); “Застосування етилізації у комплексі лікування нерезектабельних злоякісних пухлин підшлункової залози, ускладнених жовтяницею” (2002); “Острый панкреатит у больных со злокачественными новообразованиями” (2002) та ін.

У фонді ННМБУ зберігається автореферат:

1. Діагностика та лікування незапальних захворювань підшлункової залози, ускладнених жовтяницею (2004). Шифр зберігання Р-48902

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Сусака Я. М., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Ультразвуковая диагностика послеоперационных внутрибрюшных ослонений (2002). Шифр зберігання Б-81666.
2. Ультразвуковая диагностика заболеваний поджелудочной железы (2002). Шифр зберігання Б-81667.
3. Протоколи діагностики та лікування захворювань жовчних шляхів та підшлункової залози, хронічних захворювань печінки (2002). Шифр зберігання Б-81942.
4. Алгоритм лікування пацієнтів з гострим некротичним панкреатитом в умовах спеціалізованого відділення багатопрофільної лікарні (2017). Шифр зберігання Б-96961.

Кузнецов Валерій Миколайович (1939-2017) пси­хіатр, доктор медичних наук (1998), професор (2000).

Закінчив Кримський медичний інститут (Сімферополь, 1962). Працював лікарем. Від 1964 – у Національній медичній академії після­дипломної освіти (Київ): від 1988 – завідувач кафедри психіатрії. Головний дитячий психіатр МОЗ України (1981-2010). Президент Асоціації психіатрів України (1992-2000).

Здійснював патофізіологічне до­слідження афективних психозів, психічних розладів, пов’язаних із церебральною резидуально-органною недостатністю.

Наукові праці: “Справочник детского врача-психиатра и невропатолога” (1985); “Психіатрія” (1993); “Детская психоневрология” (2001); “Кли­ническое руководство по диагностике и лечению депрессивных расстройств в практике врача первичной медико-санитарной помощи” (2004); “Ургентна психіатрія (клініка, психодіа­гностика, терапія невідкладних станів)” (2010).

Міхньов Анатолій Львович (1909-1970) (1909-1970) терапевт, доктор медичних наук (1948), професор Київського інституту удосконалення лікарів (1944-1950), директор Українського НДІ клінічної медицини ім. М.Д. Стражеска (1952-1970). Закінчив Київський медичний інститут (1933).

Успішно керував науковою діяльністю інституту, приділяючи особливу увагу проблемам патогенезу, діагностики та лікування коронарної хвороби, включаючи інфаркт міокарда.

Професійне свято судового експерта, яке в Україні відзначається щорічно 4-го липня, сьогодні має інший акцент, внаслідок рашиської агресії. Сьогодні одним із головних завдань Національного наукового центру судових експертиз є “Визначення розміру шкоди та збитків, завданих фізичним та юридичним особам внаслідок збройної агресії російської федерації”. До медицини дотичне завдання експертам щодо вивчення психологічного впливу війни на людей.