Календар медицини

Умовіст Михайло Несторович (1919-2005) хірург, доктор медичних наук (1970), доцент кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії Київського медичного інституту (1949-1959).

Начальник управління вищих і середніх навчальних закладів МОЗ України (1953-1959). Ректор (1959-1984) і за сумісництвом – професор, завідувач кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії Київського інституту удосконалення лікарів (1981).

Науковий напрям: хірургічна анатомія стравоходу, морфологія і хірургія серця та судин, лікування ран.

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати М. Н Умовіста:

1. Материалы к хирургической анатомии пищевода (1952). Шифр зберігання: 611.9 У 55.
2. Хирургическая анатомия предсердно-желудочковой проводящей системы при наличии врожденных дефектов перегородок сердца (1970). Шифр зберігання: Р-564.

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Клиническая анатомия глазницы и органа зрения (1983). Шифр зберігання: Б-47487.
2. Оперативное лечение гнойно-воспалительных заболеваний таза (1983). Шифр зберігання: Б-50673.
3. Применение низких температур в клинической практике (1977). Шифр зберігання: Б-25117.
4. Проводящая система при врожденных дефектах перегородок сердца (1973). Шифр зберігання: Б-10363.
5. Современное состояние проблемы трансплантации органов (1983). Шифр зберігання: Б-45847.

Костюк Платон Григорович (1924-2010) нейрофізіолог, доктор бiологічних наук (1957), професор (1961), академік НАН України (1969), НАМН України (1994), РАН (1974). Член Нiмецької академiї природознав­цiв “Леопольдiна” (1966), АН Че­хословаччини (1990), Угорської АН (1990). Герой України (2007). Заслужений діяч науки і техніки України (2004).

Закiнчив Київські університет (1946) i медичний iнститут (1949). Від 1946 працював у Київському університеті: від 1956 – завідувач вiддiлу загальної фізіо­логії Iнституту фiзiологiї; від 1958 – завідувач вiддiлу загальної фiзiологiї нервової системи, 1966-2010 – директор Iнституту фiзiологiї НАНУ (Київ); водночас 1982-2010 – засновник і завідувач кафедри мембранної бiофiзики Київського вiд­дiлення Московського фiзико-технічного інституту; 1992-2010 – засновник і директор Мiжнародного центру молекулярної фiзiологiї НАНУ (Київ), а також від 2000 – засновник і завідувач кафедри молекулярної і клітинної фі­зіології ЮНЕСКО при Центрі. Академік-секретар Відділення фізіології АН СРСР (1975-1988). Віце-президент НАНУ (1993-1998). Голова Українського фі­зіологічного товариства (1968-2010). Депутат (1980-1990), Голова (1985-1990) ВР УРСР.

Наукові дослідження в галузях нейрофізіології, молекулярної біо­логії та клітинної біофізики. Вивчав нейронні системи, що здій­сню­ють керування моторною актив­ні­стю організму, вісцеральними функ­ці­ями та беруть участь у передаванні соматосенсорної інформації. Обґрунтував нейронні схе­ми спінальних сегментарних механізмів, ретикулос­пінальної низхідних систем, пропріоспінальних міжнейронних зв’язків і низ­ки стов­бурових механізмів.

Досліджував мембранні та молекулярні механізми нервових процесів; застосував мiкроелектрод­ну технiку для дослiдження струк­турно-функцiональної організацiї нервових цент­рiв та бiофiзичних i молекулярних механiзмiв збуджен­ня та гальму­вання в нервових клiти­нах; розробив методику внутрішньо-клiтинного дiа­лiзу соми нервової клiти­ни (метод Костюка), що дала змогу варію­вати склад зовнішньо- та внутрішньо-клітинного середовища ней­рона та вивчати роль компонентів зазначених середовищ у збудженні та гальмуванні нервових клітин.

Зробив ва­гомий внесок у дослідження гомеостазу іонів каль­цію в нервових клі­тинах і його пору­шень при мозковій патології, ішемії, гіпоксії, епілепсії, цукровому діабеті, больових син­дромах, фенілкетонурії, хво­робі Альцгеймера.

Наукові праці: “Двухнейронная рефлекторная дуга” (1959); “Микроэлектрон­ная техника” (1960); “Физиология цен­тральной нервной системы” (1971, 1977); “Структура и функция нисходящих систем спинного мозга” (1973); “Кальций и клеточная возбудимость” (1986); “Calcium signal­lingin the nervous system” (1995); “Біофізика” (2001, 2008); “Іони кальцію у функції мозку – від фізіології до патології” (2005); “Внутрішньоклітинна кальцієва сигналізація: структури і функції” (2010).

У фонді ННМБУ зберігається автореферат П. Г. Костюка:

Рациональное питание беременных женщин (1972). Шифр зберігання: Р9653

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці П. Г. Костюка, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Акушерские щипцы и вакуум-экстракция плода (1985). Шифр зберігання: Б-49368
2. Акушерский фантом: Пособие для студентов высш. учеб. мед. учреждений ІІІ-ІV уровня аккредитации, а также врачей-интернов акушеров-гинекологов (2004). Шифр зберігання: Б-84186
3. Гінекологія: Підруч. для акушерів-гінекологів, лікарів-інтернів, студ. вищ. мед. навч. закл. освіти ІІІ-ІVрівнів акредитації, організаторів охорони здоров’я (2004). Шифр зберігання: В-6308
4. Жіноча консультація : Підруч. для акушерів-гінекологів, лікарів-інтернів, студ. вищих мед. навч. закл. освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, організаторів охорони здоров’я (2003). Шифр зберігання: В-6344
5. Преждевременные роды (1986). Шифр зберігання: Б-53588

Голота Владислав Якович (1934) акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1974), професор (1976), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1989).

Закінчив Київський медичний інститут (1959). Працював старшим науковим співробітником Київського НДІ педіатрії, акушерства та гінекології (1964-1971); доцент Київського інституту удосконалення лікарів (1971-1976); завідувач кафедри акушерства та гінекології Полтавського медичного стоматологічного інституту (1976-1979); завідувач кафедри акушерства та гінекології № 3 (від 1982), одночасно – декан педіатричного факультету (від 1990) Національного медичного університету (Київ). Головний акушер-гінеколог Києва (1979–95). Віце-президент Асоціації акушерів-гінекологів України (від 1997). Член Європейської та Всесвітньої асоціацій акушерів-гінекологів.

Вивчає проблеми антенатальної охорони плода та профілактики втрати дітей; розробляє немедикаментозні методи профілактики та терапії гнійно-септичних захворювань вагітних груп ризику, заходи з обмеження дії радіонуклідного забруднення на організм матері та плода, методи профілактики та лікування перинатальних ускладнень при невиношуванні вагітних і профілактики непланової вагітності.

Наукові праці: “Женская консультация” (1983); “Преждевременные роды” (1986); “Кесарево сечение в современном акушерстве” (1990); “НЕLLР-синдром в акушерстве” (1993); “Дитяча та підліткова гінекологія” (1998); “Невідкладні стани в акушерстві та гінекології” (1998); “Епонімний довідник термінів з акушерської та гінекологічної справи” (1998); “Сучасні методи планування сім’ї” (1998); “Невідкладні стани в акушерстві та гінекології” (1998, 2000).

У фонді ННМБУ зберігається автореферат В. Я. Голота:

Рациональное питание беременных женщин (1972). Шифр зберігання: Р9653

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Акушерские щипцы и вакуум-экстракция плода (1985). Шифр зберігання: Б-49368
2. Акушерский фантом: Пособие для студентов высш. учеб. мед. учреждений ІІІ-ІV уровня аккредитации, а также врачей-интернов акушеров-гинекологов (2004). Шифр зберігання: Б-84186
3. Гінекологія: Підруч. для акушерів-гінекологів, лікарів-інтернів, студ. вищ. мед. навч. закл. освіти ІІІ-ІVрівнів акредитації, організаторів охорони здоров’я (2004). Шифр зберігання: В-6308
4. Жіноча консультація : Підруч. для акушерів-гінекологів, лікарів-інтернів, студ. вищих мед. навч. закл. освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, організаторів охорони здоров’я (2003). Шифр зберігання: В-6344
5. Преждевременные роды (1986). Шифр зберігання: Б-53588

Матюшко Ростислав Павлович (1934-2008) радіолог, доктор медичних наук (1990), професор (1992).

Закінчив Качинське військово-авіаційне училище льотчиків (м. Сталінград, нині Волгоград, РФ, 1957) та Київський медичний інститут (1966). Перебував на військовій службі. У 1978-2008 працював у Національному медичному університеті (Київ): від 1991 – завідувач курсу радіаційної медицини, професор кафедри медичної радіології; водночас від 1993 – засновник і завідувач кафедри променевої діагностики та променевої терапії з курсом радіаційної медицини Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини.

Наукові дослідження були присвячені розробленню методів радіонуклідної діагностики та вивченню впливу іонізуючого випромінювання на організм людини та тварин.

Наукові праці: “Гаммасцинтиграфическая оценка кровоснабжения тазобедренного сустава при болезни Петерса” (1989); “Радионуклидная диагностика (оценка эффективности лечения некоторых заболеваний)” (1991); “Вивчення можливості використання металсилікатних сполук для дезактивації” (1993); “Радіофармацевтичні препарати” (1997); “Основи радіа­ційної медицини” (2002, 2003).

У фонді ННМБУ зберігається автореферат Р. П. Матюшка:

Влияние различных доз облучения инкорпорированным йодом-131 на белки сыворотки крови и сульфгидрильные группы тканей животных разного возраста (1970). Шифр зберігання: Р-388

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Основи радіаційної медицини: Навч. посібник (2006). Шифр зберігання: Б-85813
2. Основи радіонуклідної діагностики: Навч. посібник для студ. вищ. мед. навч. закл. ІV рівня акредитації (2007). Шифр зберігання: Б-86891

8 вересня – Всесвітній день фізичного терапевта (фахівця з фізичної реабілітації). Цей день дає можливість фахівцям даної сфери підвищити обізнаність широких мас населення про ключову роль реабілітації в підтримці здоров’я та відновлення незалежності людей, які втратили рухові функції внаслідок травм або хвороб.

Цей день стали відзначати за ініціативою Всесвітньої конфедерації фізичних терапевтів (WCPT) у 1996 році. WCPT – всесвітня організація, що об’єднує майже сімсот тисяч професіоналів з фізичної реабілітації з 125 країн.

Емма Стокс, президентка Всесвітньої конфедерації фізичних терапевтів, зробила 28 лютого 2022 наступну заяву на підтримку України:

“Всесвітня конфедерація засмучена й обурена нападом Росії на Україну. Наші думки разом з нашими колегами з України та з усією світовою Спільнотою Фізіотерапевтів, зачеплених цими подіями. Ми будемо й надалі підтримувати наших колег і друзів з Української асоціації фізичної терапії і реабілітаційних працівників в Україні всіма можливими способами.”

Лупальцов Володимир Іванович (1939) хірург, доктор медичних наук (1982), професор (1985), член-кореспондент НАМН України (2003), заслужений діяч науки і техніки України (1995). Закінчив Харківський медичний інститут (1964). Працював лікарем. Від 1970 – у Харківському медичному університеті: від 1983 – завідувач кафедри хірургії № 3.

Вивчає питання хірургічного лікування хвороб підшлункової залози, жовчного міхура та позапечінкових жовчних шляхів, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої киш­ки, кишкової непрохідності, захворювань судин нижніх кінцівок, гнійної хірургічної інфекції, опікового шоку; етіологію та патогенез гострого післяопераційного панкреатиту.

Наукові праці: “Послеоперационный панкреатит” (1988); “Неотложная хирургия брюшной полости” (1989); “Пер­форативная гастродуоденальная язва” (2003); “Раны, раневая инфекция и особенности течения раневого процесса в условиях радиации” (2004); “Осложнения язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки: хирургическое лечение” (2009); “Ме­тоды и способы оказания неотложной хирургической помощи при острой хи­рургической патологии органов брю­шной полости и забрюшинного пространства” (2012).