Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
Костюк Платон Григорович (1924-2010) нейрофізіолог, доктор бiологічних наук (1957), професор (1961), академік НАН України (1969), НАМН України (1994), РАН (1974). Член Нiмецької академiї природознавцiв “Леопольдiна” (1966), АН Чехословаччини (1990), Угорської АН (1990). Герой України (2007). Заслужений діяч науки і техніки України (2004).
Закiнчив Київські університет (1946) i медичний iнститут (1949). Від 1946 працював у Київському університеті: від 1956 – завідувач вiддiлу загальної фізіології Iнституту фiзiологiї; від 1958 – завідувач вiддiлу загальної фiзiологiї нервової системи, 1966-2010 – директор Iнституту фiзiологiї НАНУ (Київ); водночас 1982-2010 – засновник і завідувач кафедри мембранної бiофiзики Київського вiддiлення Московського фiзико-технічного інституту; 1992-2010 – засновник і директор Мiжнародного центру молекулярної фiзiологiї НАНУ (Київ), а також від 2000 – засновник і завідувач кафедри молекулярної і клітинної фізіології ЮНЕСКО при Центрі. Академік-секретар Відділення фізіології АН СРСР (1975-1988). Віце-президент НАНУ (1993-1998). Голова Українського фізіологічного товариства (1968-2010). Депутат (1980-1990), Голова (1985-1990) ВР УРСР.
Наукові дослідження в галузях нейрофізіології, молекулярної біології та клітинної біофізики. Вивчав нейронні системи, що здійснюють керування моторною активністю організму, вісцеральними функціями та беруть участь у передаванні соматосенсорної інформації. Обґрунтував нейронні схеми спінальних сегментарних механізмів, ретикулоспінальної низхідних систем, пропріоспінальних міжнейронних зв’язків і низки стовбурових механізмів.
Досліджував мембранні та молекулярні механізми нервових процесів; застосував мiкроелектродну технiку для дослiдження структурно-функцiональної організацiї нервових центрiв та бiофiзичних i молекулярних механiзмiв збудження та гальмування в нервових клiтинах; розробив методику внутрішньо-клiтинного дiалiзу соми нервової клiтини (метод Костюка), що дала змогу варіювати склад зовнішньо- та внутрішньо-клітинного середовища нейрона та вивчати роль компонентів зазначених середовищ у збудженні та гальмуванні нервових клітин.
Зробив вагомий внесок у дослідження гомеостазу іонів кальцію в нервових клітинах і його порушень при мозковій патології, ішемії, гіпоксії, епілепсії, цукровому діабеті, больових синдромах, фенілкетонурії, хворобі Альцгеймера.
Наукові праці: “Двухнейронная рефлекторная дуга” (1959); “Микроэлектронная техника” (1960); “Физиология центральной нервной системы” (1971, 1977); “Структура и функция нисходящих систем спинного мозга” (1973); “Кальций и клеточная возбудимость” (1986); “Calcium signallingin the nervous system” (1995); “Біофізика” (2001, 2008); “Іони кальцію у функції мозку – від фізіології до патології” (2005); “Внутрішньоклітинна кальцієва сигналізація: структури і функції” (2010).
У фонді ННМБУ зберігається автореферат П. Г. Костюка:
Рациональное питание беременных женщин (1972). Шифр зберігання: Р9653
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці П. Г. Костюка, підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Акушерские щипцы и вакуум-экстракция плода (1985). Шифр зберігання: Б-49368
- Акушерский фантом: Пособие для студентов высш. учеб. мед. учреждений ІІІ-ІV уровня аккредитации, а также врачей-интернов акушеров-гинекологов (2004). Шифр зберігання: Б-84186
- Гінекологія: Підруч. для акушерів-гінекологів, лікарів-інтернів, студ. вищ. мед. навч. закл. освіти ІІІ-ІVрівнів акредитації, організаторів охорони здоров’я (2004). Шифр зберігання: В-6308
- Жіноча консультація : Підруч. для акушерів-гінекологів, лікарів-інтернів, студ. вищих мед. навч. закл. освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, організаторів охорони здоров’я (2003). Шифр зберігання: В-6344
- Преждевременные роды (1986). Шифр зберігання: Б-53588
Голота Владислав Якович (1934) акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1974), професор (1976), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1989).
Закінчив Київський медичний інститут (1959). Працював старшим науковим співробітником Київського НДІ педіатрії, акушерства та гінекології (1964-1971); доцент Київського інституту удосконалення лікарів (1971-1976); завідувач кафедри акушерства та гінекології Полтавського медичного стоматологічного інституту (1976-1979); завідувач кафедри акушерства та гінекології № 3 (від 1982), одночасно – декан педіатричного факультету (від 1990) Національного медичного університету (Київ). Головний акушер-гінеколог Києва (1979–95). Віце-президент Асоціації акушерів-гінекологів України (від 1997). Член Європейської та Всесвітньої асоціацій акушерів-гінекологів.
Вивчає проблеми антенатальної охорони плода та профілактики втрати дітей; розробляє немедикаментозні методи профілактики та терапії гнійно-септичних захворювань вагітних груп ризику, заходи з обмеження дії радіонуклідного забруднення на організм матері та плода, методи профілактики та лікування перинатальних ускладнень при невиношуванні вагітних і профілактики непланової вагітності.
Наукові праці: “Женская консультация” (1983); “Преждевременные роды” (1986); “Кесарево сечение в современном акушерстве” (1990); “НЕLLР-синдром в акушерстве” (1993); “Дитяча та підліткова гінекологія” (1998); “Невідкладні стани в акушерстві та гінекології” (1998); “Епонімний довідник термінів з акушерської та гінекологічної справи” (1998); “Сучасні методи планування сім’ї” (1998); “Невідкладні стани в акушерстві та гінекології” (1998, 2000).
У фонді ННМБУ зберігається автореферат В. Я. Голота:
Рациональное питание беременных женщин (1972). Шифр зберігання: Р9653
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Акушерские щипцы и вакуум-экстракция плода (1985). Шифр зберігання: Б-49368
- Акушерский фантом: Пособие для студентов высш. учеб. мед. учреждений ІІІ-ІV уровня аккредитации, а также врачей-интернов акушеров-гинекологов (2004). Шифр зберігання: Б-84186
- Гінекологія: Підруч. для акушерів-гінекологів, лікарів-інтернів, студ. вищ. мед. навч. закл. освіти ІІІ-ІVрівнів акредитації, організаторів охорони здоров’я (2004). Шифр зберігання: В-6308
- Жіноча консультація : Підруч. для акушерів-гінекологів, лікарів-інтернів, студ. вищих мед. навч. закл. освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, організаторів охорони здоров’я (2003). Шифр зберігання: В-6344
- Преждевременные роды (1986). Шифр зберігання: Б-53588
Матюшко Ростислав Павлович (1934-2008) радіолог, доктор медичних наук (1990), професор (1992).
Закінчив Качинське військово-авіаційне училище льотчиків (м. Сталінград, нині Волгоград, РФ, 1957) та Київський медичний інститут (1966). Перебував на військовій службі. У 1978-2008 працював у Національному медичному університеті (Київ): від 1991 – завідувач курсу радіаційної медицини, професор кафедри медичної радіології; водночас від 1993 – засновник і завідувач кафедри променевої діагностики та променевої терапії з курсом радіаційної медицини Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини.
Наукові дослідження були присвячені розробленню методів радіонуклідної діагностики та вивченню впливу іонізуючого випромінювання на організм людини та тварин.
Наукові праці: “Гаммасцинтиграфическая оценка кровоснабжения тазобедренного сустава при болезни Петерса” (1989); “Радионуклидная диагностика (оценка эффективности лечения некоторых заболеваний)” (1991); “Вивчення можливості використання металсилікатних сполук для дезактивації” (1993); “Радіофармацевтичні препарати” (1997); “Основи радіаційної медицини” (2002, 2003).
У фонді ННМБУ зберігається автореферат Р. П. Матюшка:
Влияние различных доз облучения инкорпорированным йодом-131 на белки сыворотки крови и сульфгидрильные группы тканей животных разного возраста (1970). Шифр зберігання: Р-388
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Основи радіаційної медицини: Навч. посібник (2006). Шифр зберігання: Б-85813
- Основи радіонуклідної діагностики: Навч. посібник для студ. вищ. мед. навч. закл. ІV рівня акредитації (2007). Шифр зберігання: Б-86891
8 вересня – Всесвітній день фізичного терапевта (фахівця з фізичної реабілітації). Цей день дає можливість фахівцям даної сфери підвищити обізнаність широких мас населення про ключову роль реабілітації в підтримці здоров’я та відновлення незалежності людей, які втратили рухові функції внаслідок травм або хвороб.
Цей день стали відзначати за ініціативою Всесвітньої конфедерації фізичних терапевтів (WCPT) у 1996 році. WCPT – всесвітня організація, що об’єднує майже сімсот тисяч професіоналів з фізичної реабілітації з 125 країн.
Емма Стокс, президентка Всесвітньої конфедерації фізичних терапевтів, зробила 28 лютого 2022 наступну заяву на підтримку України:
“Всесвітня конфедерація засмучена й обурена нападом Росії на Україну. Наші думки разом з нашими колегами з України та з усією світовою Спільнотою Фізіотерапевтів, зачеплених цими подіями. Ми будемо й надалі підтримувати наших колег і друзів з Української асоціації фізичної терапії і реабілітаційних працівників в Україні всіма можливими способами.”
Лупальцов Володимир Іванович (1939) хірург, доктор медичних наук (1982), професор (1985), член-кореспондент НАМН України (2003), заслужений діяч науки і техніки України (1995). Закінчив Харківський медичний інститут (1964). Працював лікарем. Від 1970 – у Харківському медичному університеті: від 1983 – завідувач кафедри хірургії № 3.
Вивчає питання хірургічного лікування хвороб підшлункової залози, жовчного міхура та позапечінкових жовчних шляхів, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, кишкової непрохідності, захворювань судин нижніх кінцівок, гнійної хірургічної інфекції, опікового шоку; етіологію та патогенез гострого післяопераційного панкреатиту.
Наукові праці: “Послеоперационный панкреатит” (1988); “Неотложная хирургия брюшной полости” (1989); “Перфоративная гастродуоденальная язва” (2003); “Раны, раневая инфекция и особенности течения раневого процесса в условиях радиации” (2004); “Осложнения язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки: хирургическое лечение” (2009); “Методы и способы оказания неотложной хирургической помощи при острой хирургической патологии органов брюшной полости и забрюшинного пространства” (2012).
Земсков Володимир Сергійович (1939-2002) хірург, доктор медичних наук (1981), професор (1983), заслужений діяч науки УРСР (1988).
Володимир Сергійович закінчив Луганський медичний інститут (1962). Працював лікарем. Від 1972 – у Київському НДІ клінічної та експериментальної хірургії (нині Інститут хірургії та трансплантології АМНУ): від 1981 – керівник відділення; водночас від 1980 – завідувач кафедри хірургії, від 1982 – загальної хірургії Національного медичного університету (Київ), директор Київського центру хірургії печінки, жовчних шляхів та підшлункової залози. Президент міжнародної холдингової компанії “Клініка Земскова” (від 1997).
Вивчав проблеми профілактики, діагностики та лікування захворювань печінки, жовчовивідних шляхів, підшлункової залози, шлунка, зокрема з застосуванням кріохірургії, гемосорбції, низькоінтенсивних електромагнітних випромінювань і лазерної терапії.
Наукові праці: “Хирургия печени” (1985); “Сорбционная детоксикация в хирургической клинике” (1985); “Постпанкреаторезекционный синдром” (1986); “Гипотермия в неотложной брюшной хирургии” (1988); “Современные подходы к лечению острого деструктивного панкреатита” (1999); “Аллогомеопатическая курация больных хирургического профиля” (2000).