Календар медицини

Всесвітній день боротьби з пневмонією, який відзначається щорічно 12 листопада, з’явився в календарі з ініціативи Глобальної коаліції проти дитячої пневмонії. Так називається об’єднання міжнародних, урядових, неурядових і місцевих організацій, науково-дослідних і навчальних інститутів, фондів і громадян-активістів. Коаліція прагне привернути до проблеми пневмонії увагу державних діячів, фахівців охорони здоров’я.

Одним з інструментів, що допомагають досягненню цієї мети, став Всесвітній день боротьби з пневмонією. У цей день установи охорони здоров’я організовують профілактичні заходи, проводять медичні огляди. Крім того, безліч волонтерів розповідають людям про пневмонію та пов’язані з нею ризики, роздають інформаційні листівки та буклети.

Резніков Олександр Григорович (1939) ендокринолог, патофізіолог, доктор медичних наук (1974), професор (1984), академік НАМН України (2011), член-кореспондент HAH України (1991), заслужений діяч науки і техніки України, завідувач відділу ендокринології репродукції та адаптації Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України (з 1973).

Праці присвячені нейроендокринології, патогенезу ендокринних захворювань, ендокринній фармакології. Є одним із засновників функціональної нейротератології (статева диференціація мозку, синдром пренатального стресу).

Обгрунтував нову галузь медицини – превентивну нейроендокринологію. Автор теорії гормоннейромедіаторного імпринтингу мозку, що розвивається. Запропонував нові методи діагностики та лікування ендокринних і онкологічних захворювань (лікувальні засоби хлодитан, ніфтолід, флутафарм). Опрацював схеми й оптимізовані критерії доклінічного вивчення фармакологічних препаратів, що гальмують біологічну дію андрогенів, а також засобів для лікування ожиріння, гормональних і нейротропних препаратів.

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Резнікова О. Г.:

1. Характеристика и механизм действия О, П’-дихлодифенилдиклоратана и других ингибиторов функции коры надпочечников. (1973). Шифр зберігання: Р13145
2. Экспериментальные данные о роли надпочечников в регуляции внутриглазного
   давления. (1964). Шифр зберігання: 612.8 Р-344

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Резніков О. Г., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Антиандрогены. (1988). Шифр зберігання: Б-62009
2. В мире гормонов. (1985). Шифр зберігання: Б-48787
3. Гормоны и жизнь. (1971). Шифр зберігання: А-62
4. Ингибиторы функции коры надпочечных желез. (1972). Шифр зберігання: Б-6129
5. Методы определения гормонов. (1980). Шифр зберігання: Б-34615

Проводиться щорічно під егідою ВООЗ.

13 листопада 1745 р. у Франції народився Валентин Гаюї – відомий педагог, який заснував у Парижі та Петербурзі декілька шкіл і підприємств для сліпих. За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я саме ця дата відзначається як День сліпих.

14 листопада у день народження Фредеріка Бантінга, відкривача інсуліну, відзначається Всесвітній день діабету. Його було запроваджено ВООЗ у 1991 р. за ініціативи Міжнародної діабетичної федерації.

Цукровий діабет — це порушення обміну речовин внаслідок абсолютної чи відносної недостатності інсуліну. На тепер хвороба набула масштабів глобальної епідемії, адже за даними ВООЗ, її виявлено у 347 млн людей у світі. Прогнозують, що до 2030 р. їхня кількість може зрости ще на 183 млн. Наслідками цукрового діабету можуть бути ампутації кінцівок, втрата зору, ниркова недостатність і серцево-судинних захворювання.

За офіційними даними в Україні на цукровий діабет страждають 1,3 млн людей, проте, на думку лікарів-ендокринологів, таких хворих щонайменше вдвічі більше. Проблема полягає у тому, що більшість людей про свій діагноз дізнаються лише тоді, коли розвиваються серйозні ускладнення.

Розрізняють два типи цукрового діабету. Більш поширений ІІ тип, який зустрічається в 90% випадків. До розвитку цукрового діабету ІІ типу призводять: спадкові (генетичні) чинники, ожиріння, малорухливий спосіб життя, незбалансоване харчування. Поза тим, цукровий діабет може бути зумовлений метаболічними причинами, вагітністю, артеріальною гіпертензією, похилим віком, певною расовою належністю.

Однією з непрямих ознак цукрового діабету вважається хронічна втома, яка є результатом того, що м’язи і мозок не отримують достатньої кількості глюкози.

Симптоми захворювання:

• Постійне відчуття спраги.
• Прискорене сечовиділення.
• Відчуття голоду.
• Швидка зміна маси тіла.
• Свербіж, пов’язаній із сухістю шкірних покривів і порушенням кровообігу.
• Повільне загоєння ран.
• Часті грибкові інфекції.
• Втрата гостроти зору.
• Оніміння, печіння в кистях і стопах, набряклість, які можна пояснити пошкодженням нервових закінчень при цукровому діабеті.

Вдовиченко Юрій Петрович (1959) акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1992), професор (1996). Закінчив Кримський медичний інститут (Сімферополь, 1983). Працював лікарем. У 1988-1992 – у Кримському медичному інституті; від 1992 – у Київській медичній академії післядипломної освіти: від 1993 – завідувач кафедри акушерства і гінекології та перинатології, водночас від 2003 – 1-й проректор.

Юрій Петрович є Президентом Української Асоціації перинатальної медицини, членом Європейської і Світової асоціацій акушерства і гінекології, перинатальної медицини, головний редактор науково-практичних журналів «Репродуктивне здоров’я жінки» та «Здоров’я жінки», науковий редактор Збірників наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика (напрямок – акушерство та гінекологія), член експертної ради ВАК з акушерства та гінекології (2006 – 2010).

Має державні нагороди: орден “За заслуги» ІІ і ІІІ ступеня”, Державну премію України в галузі науки і техніки за роботу «Допоміжні репродуктивні технології лікування безпліддя»

Вивчає питання післяродової інфекції, фетоплацентарної недостатності, екстрагенітальної патології.
Основні напрямки діяльності: прогнозування та профілактика перинатальних втрат; акушерські та перинатальні ускладнення у жінок, які народжують вперше після 30 років; профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з метаболічним синдромом; прогнозування і профілактика гіпогалактії;перитоніт після кесаревого розтину: прогнозування, профілактика і реабілітація пацієнток; патологія репродуктивної системи у жінок з оперованою маткою; акушерські та перинатальні аспекти різних форм TORCH-інфекції; прогнозування і профілактика патології перинатального періоду у жінок з різними формами та методами лікування неплідності.

У фонді ННМБУ зберігається автореферат Вдовиченко Ю. П.:

Лечение постгеморрагической анемии и послеоперационной иммуносупрессии у больных миомой матки (1988). Р-33504

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Вдовиченко Ю. П., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Хірургічна реабілітація жінок з пролапсом матки та стінок вагіни : метод. рек. (2006). Б-87181
2. Фармацевтична опіка при використанні засобів контрацепції: навч. посіб. (2010). Б-90063
3. Консультування з питань вагітності: навчальний посібник (2007). Б-95676
4. Актуальні питання акушерства у практиці сімейного лікаря: навчальний посібник для лікарів-інтернів і лікарів-слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти (2016). Б-96632
5. Століття відданості освіті, науці та медицині (2018). В-9827
6. Тиреоїдна патологія та вагітність: етіопатогенез, клініка, діагностування, лікування, реабілітація (2020). Б-99495
7. Акушерство: підручник для здобувачів другого і третього рівня вищої освіти за спеціальністю 222 Медицина, лікарів-інтернів… (2021). В-10376
8. Післяпологове та післяабортне планування сім’їнавчальний посібник для лікарів-інтернів і лікарів слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти та ін. (2007). Б-101450

На сьогодні від хронічного обструктивного захворювання легень страждає понад 210 млн людей в світі. За оцінками ВООЗ, до 2030 року ХОЗЛ посяде третє місце у структурі причин смертності після ішемічної хвороби серця та травм внаслідок дорожньо-транспортних пригод. З метою поширення знань серед населення про його причини і наслідки 17 листопада оголошено Всесвітнім днем боротьби з хронічним обструктивним захворюванням легень.

ХОЗЛ – патологія, при якій у дихальних шляхах виникає стійке порушення руху повітряного потоку. Поширеними симптомами є:

• свистяче дихання;
• задишка або відчуття нестачі повітря не тільки при фізичних навантаженнях, але й у стані спокою;
• хронічний кашель, який супроводжується виділенням мокротиння;
• зовнішньою ознакою може бути ціанотичний (синюшний) колір нігтів, шкіри пальців та носа.

Чинники ризику розвитку ХОЗЛ:

• куріння;
• генетично зумовлені чинники;
• екологічне забруднення навколишнього середовища;
• гіперреактивність бронхів;
• вроджені вади легень;
• часті серйозні інфекційні захворювання легень;
• зловживання алкоголем;
• низький рівень життя.

Особливостями ХОЗЛ є тривалий безсимптомний перебіг і відтермінування клінічних проявів. Недуга негативно впливає на серцево-судинну, нервову і кістково-м’язову системи, тобто уражає не лише легені. Це прогресуюче захворювання суттєво впливає на якість життя людей. Сповільнити ХОЗЛ можна лише за допомогою правильного лікування та фізичної реабілітації.