Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
Розенфельд Леонід Георгійович (1930–2016) вчений у галузі медичної радіології, доктор медичних наук, професор, академік НАМН України, член-кореспондент НАН України
Наукові та академічні звання:
- Доктор медичних наук — 1973
- Професор — 1988
- Член-кореспондент НАН України — 1991
- Академік НАМН України — 2000
- Заслужений діяч науки і техніки України — 1989
Керівні посади:
- Заступник директора з наукової роботи Інституту отоларингології НАМН України — з 1994
- Начальник науково-координаційного управління НАМН України — 1994–2007
- Віце-президент НАМН України — 2007–2011
Наукова діяльність:
Леонід Розенфельд — один із провідних вчених у галузі медичної радіології та променевої діагностики, відомий своїм вагомим внеском у розвиток методів візуалізації в отоларингології та онкології. Його наукові здобутки охоплюють низку напрямів:
Основні наукові досягнення:
- Систематизував рентгенологічні ознаки хвороб оперованого та штучного стравоходу.
- Розвинув основи рентгенодіагностики захворювань голови та шиї.
- Один із засновників нового напряму — дистанційної термографії як неіонізуючого, безпечного та екологічно чистого методу діагностики.
- Ініціатор створення першого в Україні Центру клінічної термодіагностики, школи термодіагностики, служби термографії.
- Один із авторів нового напряму в клінічній онкології — інтегративної радіомодифікованої терапії злоякісних пухлин голови та шиї.
- Розробив концепцію неіонізуючої діагностики на основі подвійного електронно-ядерного резонансу.
- Вивчав застосування магнітно-резонансної та спіральної комп’ютерної томографії для діагностики пухлин спинного мозку, краніо-орбіто-синусоназальних новоутворень.
- Досліджував механізми демінералізації кісток людини при космічних польотах із використанням методів:
- електронного парамагнітного резонансу (EPR)
- ядерно-магнітного резонансу (NMR)
- подвійного електронно-ядерного резонансу (ENDOR)
Ці розробки мали значення не лише для космічної медицини, але й для імплантології в ортопедії, травматології, стоматології.
У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Розенфельда Л.Г.:
- Рентгенодиагностика дивертикулов пищевода и их осложнений (1966). Шифр зберігання 616.3 Р-646
- Рентгенодиагностика болезней оперированного и искусственного пищевода (1973). Шифр зберігання Р-12403
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Розенфельда Л. Г., підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Радіологічна термінологія (українська, англійська, російська): довідник (1999). Шифр зберігання В-4912
- Основы клинической дистанционной термодиагностики (1988). Шифр зберігання Б-59373
- Неионизирующие методы лучевой диагностики заболеваний околоносовых пазух (1994). Шифр зберігання Б-72651
- Магнітнорезонансні зображення. Фізичні принципи, поняття, термінологія (2003). Шифр зберігання В-6159

Здоров’я кожного з нас залежить від здоров’я планети, зокрема від довкілля, в якому ми зростаємо і живемо. Ми хочемо побудувати світ, в якому сучасні та майбутні покоління можуть отримувати насолоду від чистого навколишнього середовища, від довгого і здорового життя – без шкідливих для здоров’я хімічних речовин, з чистим повітрям та здоровою їжею, стійкою економікою і суспільством.
День охорони навколишнього середовища проголошений Генеральною асамблеєю ООН 5 червня 1972 року й відзначається в понад 100 країнах світу з метою формування екологічної свідомості, культури, освіти, цілісного екологічного світогляду та є іще одним нагадуванням людству про його роль в охороні довкілля.
У фонді ННМБУ представлені наукові, науково-популярні, довідкові видання, монографії, де розглянуто питання демографії і урбанізації, екологічні процеси змін навколишнього середовища, економічні наслідки забруднення та його вплив на стан біосфери і здоров′я людей, питання раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища, умови подальшого співіснування системи «Суспільство-природа» і взаємодій різних систем всесвіту.
Верхоглядова Тетяна Петрівна
(1925 – 2006) — доктор медичних наук (1970), професор (1977), завідувачка лабораторії культивування тканин Інституту нейрохірургії імені А.П. Ромоданова (з 1983).
Тетяна Петрівна народилася в м. Києві. Медичну освіту здобула в Київському медичному інституті (1953). У 1953–1956 рр. навчалася в аспірантурі та працювала в Київському науково-дослідному інституті нейрохірургії (нині — Інститут нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова НАМН України).
Професійний шлях:
- молодший науковий співробітник (1956–1961),
- старший науковий співробітник (1962–1975),
- керівник відділу нейропатоморфології (1976–1983),
- провідний науковий співробітник (з 1992).
У 1958 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Патоморфология эпендимом», а в 1970 році — докторську дисертацію: «Макрогліальні пухлини головного мозку (патоморфологія, гістохімія, культура тканин)». З 1977 року — професор.
У 1962 році організувала лабораторію культивування тканин, якою керувала до 1992 року.
Авторка 156 наукових публікацій, серед яких — 5 монографій (у співавторстві) та 5 винаходів (у співавторстві).
Основні напрями наукової діяльності:
- нейроонкологія (структурно-біологічні властивості пухлин головного мозку),
- культивування пухлин нервової системи,
- дослідження черепно-мозкової травми.
Під її науковим керівництвом та за консультативної участі захищено 5 докторських і 18 кандидатських дисертацій.
У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Верхоглядової Т. П.:
- Патоморфология эпендимом (1957). Шифр зберігання 616.8 В-363
- Макроглиальные опухоли головного мозга. Патоморфология, гистология, культура ткани (1970). Шифр зберігання 1970 В-363
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Верхоглядової Т. П., підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Нейрохирургическое лечение психических заболеваний (1997). Шифр зберігання Б-76844
- Саркомы головного мозга (1877). Шифр зберігання Б-24490
Котляренко Борис Миколайович (1900–1969) - інфекціоніст, доцент, кандидат медичних наук, полковник медичної служби.
Борис Миколайович народився в місті Ряжськ (нині — Рязанська область, Російська Федерація). У 1925 році закінчив медичний факультет Ленінградського інституту медичних знань.
Професійна діяльність:
- лікар на будівництві Волховської ГЕС та ординатор інфекційної лікарні м. Ленінграда (1925–1931, 1933–1936);
- головний лікар китобійної флотилії «Слава» (1932–1933);
- начальник медичної служби військового шпиталю м. Луга, Ленінградська область (1936–1938);
- асистент кафедри інфекційних хвороб Ленінградського інституту вдосконалення лікарів (1938–1941);
- епідеміолог фронту в роки Другої світової війни (1941–1946);
- головний інфекціоніст Ленінградського обласного відділу охорони здоров’я (1946–1947);
- головний лікар протитуляремійної станції Ленінградської області (1947–1950).
З 1950 року працював у Львівському медичному інституті:
- доцент кафедри інфекційних хвороб (1950);
- завідувач кафедри інфекційних хвороб (1951–1969);
- головний лікар інфекційної клініки Львівського медінституту;
- головний інфекціоніст Львівського обласного відділу охорони здоров’я.
Наукова діяльність:
У 1943 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «К генезу кожных реакций». У 1951 році отримав вчене звання доцента.
Автор 76 наукових праць. Під його керівництвом захищено 3 докторські та 23 кандидатські дисертації.
Основні напрями наукових досліджень:
розробка та впровадження ефективних методів діагностики й лікування: дизентерії, кашлюку, дифтерії, ящура, туляремії, правця, гнійних менінгітів, енцефалітів, черевного та висипного тифу.
У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві Котляренко Б. М.:
Инфекционные болезни (Сборник статей под ред. Котляренко Б. Н. ) (1959). Шифр зберігання: 616.9 И-74
Руднєв Іван Михайлович (1910–1970) видатний український педіатр, науковець, засновник педіатричної кардіоревматології та алергології в Україні
Кар’єрний шлях
- Починав як лікар-педіатр і викладач у Дніпропетровську
- Працював на Львівщині
- Очолив кафедру госпітальної педіатрії у Київському медичному інституті (КМІ)
- Об’єднав три потужні педіатричні школи: Дніпропетровську, Львівську, Київську
Наукова діяльність
- Кандидатська дисертація (1941) – новаторське лікування гнійних плевритів у дітей стрептоцидом
- Докторська дисертація (1962) – «Функціональний стан судин при ревматизмі у дітей»
- Один із засновників дитячої кардіоревматології в СРСР
- Першим в Україні застосував глюкокортикоїди для лікування алергічних та автоімунних хвороб у дітей
Наукова школа
Засновник школи дитячої кардіології та алергології
Розроблено:
- Новий метод гіпосенсибілізації при бронхіальній астмі
- Алгоритми диференціальної діагностики вроджених та набутих уражень серця
Підготував: 5 докторів наук, 19 кандидатів наук
Освітня діяльність
- Активно реформував підготовку педіатрів у субординатурі та інтернатурі
- Автор методичних матеріалів з клінічної роботи студентів
- Ініціював видання підручника «Дитячі хвороби»
У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Руднєва І. М.:
Функциональное состояние сосудов при ревматизме у детей (1962). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-833
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Руднєва І. М., підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Бронхіальна астма у дітей (Поради батькам) (1972). Шифр зберігання: А-107
- Диагностика и лечение ревматизма у детей (1964). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-833
- Краткое пособие для субординаторов и врачей-интернов по методике работы в детских учреждениях (Под ред. проф. И. И. Руднева) (1969). Шифр зберігання: 1969 К786
- Методические указания по организации борьбы с ревматизмом у детей (Материалы по обмену опытом) (1951). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-833
- Практическая кардиология детского возраста (1969). Шифр зберігання: 1969 Р833и
- Применение глюкортикоидов у детей (1969). Шифр зберігання: 1969 Р 833и
- Ревматизм у дітей і боротьба з ним (1958). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-833
- Як запобігти ревматизму і ревматичним захворюванням серця у дітей (1961). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-83
А також у фонді є видання про Руднєва І. М.
Жизнь, отданная детям: к столетию со дня рождения проф. Руднева Ивана Михайловича (2010). Шифр зберігання: Б-90297
Рудневы медики и биологи (2002). Шифр зберігання: Б-83801
Яновський Феофіл Гаврилович (1860-1928) терапевт, академік Всеукраїнської академії наук, доктора медицини, професор
Походження
- Походив із старовинного дворянського роду Гоголів-Яновських.
- Далекий родич Миколи Гоголя.
Освіта
- Закінчив Київську гімназію на Подолі із золотою медаллю.
- Володів німецькою, французькою, англійською мовами.
- Найкращий випускник медичного факультету Київського університету.
- Формування як лікаря
Ординатор у Карла Трітшеля, що мав великий вплив на нього. - Стажування в клініках і лабораторіях Берліна та Парижа.
- Заснував першу в Києві бактеріологічну лабораторію для діагностики туберкульозу (Олександрівська лікарня).
Наукова та викладацька діяльність
Професор:
- Одеського університету (1904)
- Київського університету (1905–1921)
- Київського медичного інституту (1921–1928)
- Засновник київської терапевтичної школи.
Автор понад 60 наукових праць (інфекції, туберкульоз, легені, нирки, ШКТ).
- Редактор першого видання Великої медичної енциклопедії.
- Ініціатор створення санаторіїв проти туберкульозу.
- Перший лікар — академік Всеукраїнської академії наук.
Лікував видатних діячів: Леся Українка, Іван Карпенко-Карий, Марія Заньковецька, Михайло Старицький, Володимир Короленко.
Не відмовив жодному пацієнту за 45 років практики. Часто не брав грошей, допомагав бідним матеріально.
У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві Яновського Ф.Г.:
- Современное положение диагностики рака желудка (1926). Шифр зберігання: 616.3 Т-669
- Диагностика заболеваний почек в связи с их патологией (1927). Шифр зберігання: 616.6 Я-646
- Язва желудка (1928). Шифр зберігання: 616.3 Я-401
- Эмфизема легких. Частная патология и терапия внутренних болезней. Т.3, вип.1, розділ 18. (1927). Шифр зберігання: 616(02) Ч-253
- Туберкулез легких (патология, клиника и лечение) (1931). Шифр зберігання: 616.2 Я-646