Календар медицини

Бурлай Валентин Григорович (1946–?) — педіатр, доктор медичних наук, професор, науковець і викладач, який зробив вагомий внесок у розвиток педіатрії, дитячої кардіології, нефрології та вегетології.

Освіта та професійна діяльність

Валентин Григорович Бурлай народився 1946 року.

• У 1974 році закінчив Київський медичний інститут, де розпочав свою професійну та науково-педагогічну діяльність. У різні роки працював на посадах асистента та доцента кафедри пропедевтики дитячих хвороб.
• У 1991–2001 роках — доцент кафедри пропедевтики дитячих хвороб.
• Від 2001 року — професор кафедри педіатрії.
• Від 2003 року — професор кафедри педіатрії № 4.

Паралельно з роботою в Національному медичному університеті Валентин Григорович Бурлай продовжував викладацьку діяльність у Київському медичному інституті Української асоціації народної медицини:

• від 1994 року — завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб;
• від 2001 року — професор кафедри педіатрії.

Науковий ступінь та звання

Валентин Григорович Бурлай — доктор медичних наук (2001), професор (2003).

Його професійна та наукова діяльність була пов’язана з дослідженням актуальних питань здоров’я дітей, діагностики та лікування захворювань серцево-судинної, нервової та сечовидільної систем.

Напрями наукових досліджень

Основними напрямами наукової діяльності професора Валентина Бурлая були:

• дитяча вегетологія та вегетативні дисфункції;
• дитяча кардіологія;
• дитяча нефрологія;
• дослідження функціонального стану серцево-судинної системи у дітей;
• вивчення стану здоров’я дітей, які проживають в умовах екологічного забруднення;
• медичні наслідки впливу радіаційного забруднення після аварії на Чорнобильській атомній електростанції;
• особливості церебральної гемодинаміки у дітей із вегетативними дисфункціями.

Особливу увагу вчений приділяв проблемам вегетативних дисфункцій у дітей, їхньому впливу на різні системи організму та можливостям медикаментозної корекції.

Наукові праці

Серед наукових праць Валентина Бурлая:

• «Вміст кальцію, магнію в крові та функціональна здатність міокарда у дітей з кардитами» (1991).
• Дослідження присвячене вивченню ролі мінерального обміну та функціонального стану міокарда у дітей із кардитами.
• «Стан здоров’я дітей, мешканців великого міста, за даними поглибленого профілактичного огляду» (1993).

У роботі розглядаються результати комплексного оцінювання стану здоров’я дітей, які проживають у великому місті.

• «Кров’яний тиск у системі правий шлуночок–легенева артерія у дітей із захворюваннями серця» (1998).
• Праця присвячена особливостям гемодинаміки у дітей із серцево-судинною патологією.
• «Основні принципи лікування вегетативних дисфункцій у дітей» (2000).
• У публікації висвітлено підходи до діагностики та лікування вегетативних дисфункцій у дитячому віці.
• «Особливості гіпофізарно-гонадної системи у дітей з вегетативними дисфункціями» (2000).
• Дослідження розглядає взаємозв’язок вегетативних порушень із функціонуванням гіпофізарно-гонадної системи.
• «Стан церебральної гемодинаміки у дітей з вегетативною дисфункцією і можливість її корекції інстеноном» (2001).

У роботі досліджено стан мозкового кровообігу у дітей із вегетативною дисфункцією та можливості його медикаментозної корекції.

Наукова та педагогічна спадщина

Багаторічна діяльність Валентина Григоровича Бурлая поєднувала лікарську практику, наукові дослідження та підготовку майбутніх лікарів.

Його дослідження охоплювали важливі для педіатрії питання — від функціональних порушень та захворювань серцево-судинної системи до впливу несприятливих факторів довкілля на здоров’я дітей.

75-річчя від дня народження професора Валентина Григоровича Бурлая — нагода згадати його професійний та науковий шлях і внесок у розвиток української педіатричної науки та медичної освіти.

Легоцький Тиводар (Теодор) Яношович (1830 – 1915) — юрист, природодослідник, археолог, краєзнавець, історик.

Народився в с. Фужині поблизу сучасного м. Рієка (Хорватія).

Освіта та рання діяльність

• 1847–1851 — навчався на юридичному факультеті Кошицької академії.
• Під час угорської революції 1848–1849 рр. був офіцером національної гвардії.
• 1852–1856 — службовець у суді.

Професійна кар’єра

• З 1855 р. мешкав у Мукачеві, працював у судових органах та адвокатурі.
• З 1865 р. — головний прокурор Мукачевсько-Чинадіївської домінії графів Шенборнів.

Наукова та громадська діяльність

Член Угорського товариства природодослідників (1860), Угорського етнографічного товариства, Археологічної комісії.

Автор близько 300 публікацій, зокрема 11 монографій.

Основні напрями досліджень:

• мінеральні води Закарпаття, їхній хімічний склад і лікувальні властивості;
• клімат Закарпаття та його оздоровчий потенціал;
• археологія Тисо-Дунайської низовини (довів, що слов’яни заселили цей край до приходу угорців);
• соціально-економічний розвиток та духовна культура закарпатців.

Внесок

• Створив зведену таблицю хімічного складу мінеральних вод Закарпаття.
• Популяризував ідею комплексного застосування природних лікувальних ресурсів краю.
• Залишив значний науковий доробок із археології, етнографії та історії Закарпаття.

Відзначається в Україні 14 жовтня у день святої Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем Українського козацтва. З 2015 року є державним святом і неробочим днем.

Сьогодні українською розмовляють понад 45 млн людей у всьому світі, і носіїв її дедалі більшає. Молодь активно популяризує українську в соцмережах та спонукає до її вжитку у мовленні.

Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються. Вона вважається однією з найкрасивіших та визнана другою за мелодійністю після італійської.

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Цю назву почали вживати з XVI ст. Видання «Енеїди» Івана Котляревського ознаменувало початок формування української літературної мови.

Упродовж століть мова зазнавала утисків з боку держав, до яких входили українські землі. Але чи не найбільше заборон було у росії. Починаючи від наказу Петра І (1720) про заборону друкувати книги на Україні і вилучати церковні тексти, написані українською, до постанови ЦК ВКП (б) про припинення українізації (1932), закриття українських шкіл на Кубані (1933), масове знищення українських діячів культури, історичних пам’яток тощо.

Слід зазначити, що, крім Європи, українська поширена і у західній півкулі, а в окрузі Кук, штат Іллінойс, США вона має напівофіційний статус.

Наприкінці хотілося б пригадати слова Івана Огієнка: «Мова – то серце народу».

12 грудня 2012 року Генеральна Асамблея ООН схвалила резолюцію, в якій закликала країни прискорити прогрес у напрямку загального охоплення медичними послугами. В документі зазначалося, що кожен і всюди повинен мати доступ до якісної та доступної медичної допомоги. 12 грудня 2017 року ООН прийняло резолюцію 72/138, в якій проголосила 12 грудня Міжнародним днем загального медичного забезпечення.

У декларації прав людини важливим пунктом є про право на медичну допомогу, але щонайменше половина людей на Землі не мають доступу до необхідних медичних послуг – профілактики, лікування, реабілітації та паліативного догляду. Проблеми зі здоров’ям, навіть незначні, можуть суттєво впливати на якість життя, рівень щастя та стресу.

Всесвітній день загального медичного забезпечення створений з метою висвітлення реальної ситуації зі здоров’ям населення у цілому світі, та призваний контролювати дії держав щодо його покращення.

Так, за останні два десятиліття індекс охоплення медичними послугами у Західно-Тихоокеанському регіоні свідчить про прогрес у збільшенні доступу до основних медичних послуг (з 49% у 2000 до 80% у 2019 р.) Однак існує нерівність у охопленні та фінансові труднощі у багатьох країнах. Особливо уразливі найменш захищені груп населення, які живуть у важкодоступних регіонах.

Війна, яку розпочала росія, поставила нові виклики перед вітчизняною системою охорони здоров’я. Вона погіршила доступ до медичної допомоги всіх верств населення в усіх регіонах України. Але передовсім важливим є забезпечення медичного доступу для тих, хто боронить нашу країну. В минулому році ННМБ України підготувало науково-допоміжний бібліографічний покажчик «Медичне забезпечення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил».

ВООЗ підтримує всі заходи щодо забезпечення людейсвоєчасною медичною допомогою. Цього року Всесвітній день загального медичного забезпечення проходить під гаслом: «Побудувати світ, який ми хочемо: здорове майбутнє для всіх».

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

26 квітня 1986 року сталася Чорнобильська катастрофа. Два теплових вибухи і спричинили руйнування четвертого енергоблока ЧАЕС. Реактор було повністю зруйновано, у атмосферу потрапило 300 млн кюрі радіонуклідів. Наслідки цієї катастрофи відчула на собі перш за все Україна (забруднено понад 145 тис. км2 переселено понад 5 тис. населених пунктів), а також Білорусь, Швеція, Норвегія, Польща, Австрія, Швейцарія, Німеччина, Фінляндія, Велика Британія.

Основна частина робіт по усуненню наслідків аварії виконана в 1986-1987 рр. У них взяли участь близько 240 тис. осіб. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки складає приблизно 600 тис людей.

Довкола четвертого блоку був побудований бетонний «саркофаг», в який помістили всі радіоактивні уламки, знайдені на території АЕС. 30 листопада 1986 р. було завершено його будівництво. Саркофаг був споруджений за 206 днів, завдяки самопожертві ліквідаторів, багато з яких заплатили власним життям і здоров’ям. 14 грудня держкомісія прийняла в експлуатацію комплекс захисних споруд. З того часу в цей день вшановують всіх, хто брав участь у ліквідації аварії. Тих, хто власним життям заплатив за те, щоби світ не загинув у катастрофі!