Календар медицини

Віничук Степан Мілентійович (1933) невролог, доктор медичних наук (1988), професор (1991), заслужений діяч науки і техніки України (2001).

Степан Мілентійович закінчив Київський медичний інститут (1957). Працював лікарем (1957-1961); начальником неврологічного відділення Республіканської лікарні МВС України (1961-1965); у Київському НДІ клінічної медицини (1965-1969); від 1969 – у Національному медичному університеті (Київ): завідувач кафедри нервових хвороб (від 1992), одночасно – декан (1989-1990) і проректор (1990-1994) по роботі з іноземними студентами та міжнародних зв’язків. Науковий керівник неврологічного центру Центральної міської клінічної лікарні Києва та Українського центру розсіяного склерозу (від 1992).

Досліджує судинні захворювання нервової системи, демієлінізуючі захворювання. Розробив системний підхід до вивчення судинних захворювань нервової системи та концепції патогенезу ішемічного інсульту.

Наукові праці: “Збірник тестових питань та задач з нервових хвороб для вищих медичних закладів” (1994); “Актуальні питання патогенезу та лікування судинних і демієлінізуючих захворювань нервової системи” (1995); “Неинвазивные методы исследования в клинике нервных болезней” (1995); “Судинні захворювання головного та спинного мозку” (1996); “Мозковий інсульт (клініко-діагностичні, терапевтичні та прогностичні алгоритми)” (1998); “Роль герпетичної інфекції у розвитку порушень мозкового кровообігу” (1998); “Судинні захворювання нервової системи” (1999); “Розсіяний склероз (клініко-діагностичні та терапевтичні алгоритми)” (2001).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферати дисертацій С.М. Віничука «Мозговое и системное кровоооращение при ишемическом инсульте» (1987); «Некоторые неврологические вопросы лечения больных гипертонической болезньо» (1969)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Віничука С.М., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Гострий ішемічний інсульті (2006)
2. Диашиз при мозговом инсульте (2017)
3. Ишемический инсульт (2003)
4. Неврологія (2008)

Ленгауер Наталія Андріївна (1908-1997) лікар швидкої допомоги, Герой Соціалістичної Праці (1969), головний лікар Київської станції швидкої і невідкладної медичної допомоги (1948-1975). Вперше в СРСР організувала спеціалізовану тромбоемболічну бригаду, виїжджаючу за інфарктними викликами, що істотно знизило смертність від цього захворювання.

Народилася в селищі Кефалівці Херсонської губернії (нині – м. Долинська Кіровоградськи (ол); медичну освіту здобула на стоматологічному факультеті Київського медичного інституту (1934); у 1927-1934 рр. працювала в Київській центральній станції швидкої медичної допомоги на посаді лаборанта; з 1934 р., після закінчення навчання в інституті, працювала на посадах чергового лікаря приймального відділення лікарні «Медсанпраця», помічника старшого лікаря зміни Швидкої допомоги (м. Київ); під час німецькорадянської війни – лікар, заступник начальника медикосанітарної частини Магнітогорського металургійного комбінату.

Після війни (з 1946 р.) працювала в Київській станції швидкої та невідкладної допомоги на посадах лікаря, старшого лікаря та головного лікаря (1948-1975); впровадила спеціалізовані бригади швидкої допомоги – психіатричні, неврологічні, токсикологічні.

Уперше в СРСР організувала спеціалізовану тромбоемболічну бригаду, та виїжджала до хворих з інфарктом міокарда, що істотно знизило летальність від цього захворовання. З 1960 р. Київська станція швидкої допомоги стала Республіканською, а з 1965 р. Всесоюзною школою). Передового досвіду: Заслужений лікар УРСР (1950); Герой Соціалістичної Праці (1969).

Константиновський Георгій Абрамович (1923-1999) гістолог, доктор медичних наук (1970), професор (1984).

Георгій Абрамович закінчив Київський медичний інститут (1947), де відтоді й працював (нині Національний медичний університет): від 1983 – професор кафедри гістології та ембріології.

Вивчав будову, вікові зміни та реактивні властивості оболо­нок і судинних сплетінь головного мозку.

Наукові праці: “К вопросу об иннервации мягкой мозговой оболочки” (1960); “Состояние нервного аппарата оболочек головного мозга при многократных поперечных гравитационных перегруз­ках” (1968); “Нервный аппарат оболочек головного мозга при дву­сторонней перевязке общих сонных артерий” (1976); “Ультраструктура ворсинок сосудистых (хориоидных) сплетений боковых желудочков голов­ного мозга” (1983).

Дишловий Віктор Дем’янович (1928-1997) лікар, антропотехнолог, доктор медичних наук (1964), професор (1970).

Віктор Дем’янович закінчив Саратовський медичний інститут (РФ, 1956). Працював лікарем. 1960-1963 – в Андижанському медичному інституті (Узбекистан); 1963-1965 – ректор Архангельського (РФ), 1968-1989 – завідувач кафедри біології та генетики Київського медичних інститутів; 1989-1994 – генеральний директор Республіканського центру наукової, народної, нетрадиційної медицини та екотехнології; 1994-1997 – головний спеціаліст Інституту психології АПНУ.

Наукова діяльність присвячена пізнанню сутності рівнів організації сучасної людини з метою створення науково обґрунтованих технологій, які б забезпечили розвиток здорової людини та дали можливість реалізувати генетичний і соціальний потенціали. Застосовував інтегральний (медико-біологічний, психолого-педагогічний, соціо-культурний) підхід до вивчення феномену людини. Один із засновників української медичної генетики, організатор служби розвитку здорової дитини.

Наукові праці: “Клітина розкриває таємниці життя” (1973); “Людина. Природа. Місто” (1978); “Генетика – медицині” (1978); “Человек в городе (Об экологических проблемах современного градостроительства)” (1978); “Біосфера і екосистема” (1980).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферати дисертацій В.Д. Дишлового «Материалы к вопросу оо иннерва-ции опухолей» (1962); «К вопросу об иннервации экспериментальных злокачественных опухолей» (1959)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Дишлового В.Д., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Клітина розкриває таємниці життя (1973)
2. Генетика-медицине (1978)
3. Взаимоотношения природы и человека в эпоху научно-технической революции (1976)
4. Биосфера и екосистема (1980)

Матвєєва Ганна Петрівна (1928) педіатр, фахі­вець з організації охорони здоров’я, кандидат медичних наук (1968), доцент (1974), завідувач кафедри соціаль­ної гігієни та організації охорони здо­ров’я з підвищення кваліфікації ке­рівних кадрів охорони здоров’я (1983-1986). Закінчила Одеський державний ме­дичний інститут імені М.І. Пирогова (1953). Працювала дільничим педіат­ром у Кривому Розі (до 1964), на Полтавщині й інших медичних зак­ладах СРСР і за кордоном (Румунія, Болгарія, КНР/Пекін).

Ганна Петрівна у 1968 захистила дисертацію на здобуття вченого звання кандидата медичних наук “Стан здоров’я новонароджених дітей і потреба їх в стаціонарній допомозі”. Від 1971 – старший викладач, 1974 – доцент кафедри соціальної гігієни і організа­ції охорони здоров’я Київського ме­дичного інституту імені О.О. Бого­мольця. Працюючи на кафедрі, одно­часно в 1972-1977 обіймала поса­ду начальника навчальної частини інс­титуту. У 1983-1986 – завідувач новоствореної кафедри соціальної гігієни і організації охорони здоров’я з підви­щення кваліфікації керівних кадрів охорони здоров’я. 1987-1991 – доцент цієї кафедри.

Наукова діяльність присвячена пи­танням удосконалення організації на­дання медичної допомоги хворим, під­готовки студентів, лікарів і керівних кадрів охорони здоров’я, проблемам стаціонарної допомоги потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС.

Наукові праці: “Роль обласних дитя­чих лікарень у підвищенні якості спеціалізо­ваної медичної допомоги дітям” (1979); “Уп­равление учебно-воспитательным процессом и качеством подготовки врачей” (1981); “Об организации дневных стацио­наров в поликлиниках” (1989); “Экспертиза трудоспособности при заболеваниях внут­ренних органов” (1989); “Роль відділення здорової дитини у поліпшенні профілактичної роботи полі­клініки” (1988) та ін.

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертацій Матвєєвой Г.П. «Состояние здоровья новорожденных и потребность их в стационарной помощи» (1968)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Г.П. Матвєєвой, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Планирование потребности детского населения в стационарной помощи (1970)
2. Планирование потребности детского населения в амбулаторно поликлинической помощи (1971)
3. Методика расчета показателей деятельности лечебно-профилактических учреждений (1987)
4. Методика определения потребности детского населения в педиатрических койках (1984)
5. Забота о детях – дело всех (1983)

Трош Рустем Меметович (1938-2010) нейрохірург, доктор медичних наук (1984), професор (2000), завідувач відділення субтенторіальних пухлин Інституту нейрохірургії імені А.П. Ромоданова (1988-2000).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертація Трош Р. М. «Ангиографическая диагностика опухолей подкорковых узлов, зрительного бугра и срединных образований головного мозга в супратенториальном пространстве» (1970); «Диагностика и хирургическое лечение кранио орбитальных менингиом» (1984)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Р. М. Трош, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

• Кранио Орбитальные опухоли (1988)
• Опухоли зрительного бугра и подкорковых узлов головного мозга (1977)