Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.

1 червня, чудового літнього дня в Україні, як і у всьому світі, відзначається Міжнародний день захисту дітей – “International Day for Protection of Children” ‒ прекрасне свято маленьких громадян України.
Відповідно до Конвенції ООН, прийнятої резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН – діти мають права на життя і здоровий розвиток, на сім’ю, на освіту, дозвілля, свободу думки тощо. І ми – дорослі, повинні забезпечити нашим дітям їх права, піклуватися про їх здоров′я, дарувати любов.
У ″Міжнародний день захисту дітей″ нагадуємо та привертаємо увагу медичних працівників, громадськості до вирішення проблем охорони здоров’я материнства і дитинства. Здоров′я дітей – це сучасне і майбутнє нації, продовження роду людського та запорука успішного розвитку суспільства.
Пропонуємо до вашої уваги книжкову виставку до ″Міжнародний дня захисту дітей″. У книгах та періодичних виданнях з фондів Національної наукової медичної бібліотеки України висвітлені питання особливостей нормального росту й розвитку дитини, діагностики, лікування та профілактики поширених дитячих захворювань і розладів, психологічного стану дітей, освіти, сексуального виховання підлітків та багато іншої цікавої та важливої інформації.
Ферт Ольга Григорівна. Інклюзія дітей з порушеннями психічного розвитку / О. Г. Ферт; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2020. – 431 с.
У книзі (монографії) викладено сучасні обгрунтування, погляди, на дослідження інклюзивної парадигми в Україні. Наведено теорію і практику впровадження інклюзивної форми освіти дітей із порушеннями психічного розвитку, диференційного підходу до таких дітей в освітньому процесі, аспекти комплексної роботи з сім′єю дитини.
Практичний посібник з педіатрії : для студентів старших курсів медичного університету, лікарів-інтернів, педіатрів, лікарів, лікарів загальної практики- сімейної медицини / О. С. Яблонь [та ін.] ; за заг. ред. О. С. Яблонь ; Вінниц. нац. мед. ун-т ім. М. І. Пирогова. – Вінниця : Рогальська І. О., 2018. – 246 с.
У посібнику викладені сучасні погляди на етіологію та патогенез найпоширеніших захворювань дитячого віку, сучасні методи діагностики та лікування згідно з протоколами і настановами з педіатрії країн з високим рівнем економічного розвитку та України. Кожен розділ містить тести з еталонами відповідей та клінічні задачі, які дозволять перевірити та застосовувати на практиці набуті знання.
Ткач, Христина. Обстеження мовленнєвого розвитку у дітей з аутизмом та тяжкими порушеннями мовлення на основі поведінкового підходу : практичний посібник / Х. Ткач. – Дрогобич : Коло, 2020. – 159 с.
Чудовий посібник – це своєрідна карта, на якій ви легко зможете побудувати індивідуальний маршрут для кожної дитини. Ним можуть користуватися як спеціалісти, так і батьки та всі хто дотичний до теми розвитку мовлення у дітей з порушеннями мовлення.
Катілов, Олександр Васильович. Клінічна пульмонологія дитячого віку : навчальний посібник для вищих медичних навчальних закладів / О. В. Катілов, Д. В. Дмитрієв, К. Ю. Дмитрієва ; Вінниц. нац. мед. ун-т ім. М. І. Пирогова МОЗ України. – Вінниця : Нова кн., 2020. – 316 с.
Дану книгу присвячено практичним питанням клінічної пульмонології дитячого віку. Автори висвітлюють з практичної точки зору головні питання діагностики, лікування основних клінічних синдромів та захворювань органів дихання у дітей.

Здоров’я кожного з нас залежить від здоров’я планети, зокрема від довкілля, в якому ми зростаємо і живемо. Ми хочемо побудувати світ, в якому сучасні та майбутні покоління можуть отримувати насолоду від чистого навколишнього середовища, від довгого і здорового життя – без шкідливих для здоров’я хімічних речовин, з чистим повітрям та здоровою їжею, стійкою економікою і суспільством.
День охорони навколишнього середовища проголошений Генеральною асамблеєю ООН 5 червня 1972 року й відзначається в понад 100 країнах світу з метою формування екологічної свідомості, культури, освіти, цілісного екологічного світогляду та є іще одним нагадуванням людству про його роль в охороні довкілля.
У фонді ННМБУ представлені наукові, науково-популярні, довідкові видання, монографії, де розглянуто питання демографії і урбанізації, екологічні процеси змін навколишнього середовища, економічні наслідки забруднення та його вплив на стан біосфери і здоров′я людей, питання раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища, умови подальшого співіснування системи «Суспільство-природа» і взаємодій різних систем всесвіту.
За оцінками ВООЗ, паліативного догляду протягом останнього року свого життя потребують близько 60 млн людей у світі. Як правило його потребують пацієнти зі СНІД, онкологічними захворюваннями та туберкульозом, особливо у термінальній стадії. В останні роки через військові конфлікти та епідемію коронавірусу кількість таких пацієнтів значно збільшилася. Паліативна допомога – це комплексний підхід, спрямований на оптимізацію якості життя як хворого, так і його близьких. Вона включає не тільки медичну (раннє виявлення, ретельна оцінка та лікування болю та інших фізичних симптомів), а й духовну, емоційну та психологічну підтримку.
Догляд за хворими, які вмирають, не змінювалась багато століть. Але у 1667 р. Сесілі Сондерс запропонувала новий підхід. Доктор Сондерс керувала хоспісом Св. Крістофера в Англії. Саме їй належить ідея щодо зміни відношення до хоспісів – це не дім для смерті, а будинок для життя. Її ідей поширились по всьому світу.
Сьогодні паліативна допомога розглядатися як комплекс заходів, що може бути наданий лише у спеціалізованій лікарні – хоспісі. Така послуга повинна надаватись й у будь-яких медичних закладах, а також у пацієнта вдома.
Світовий Альянс паліативної допомоги запропонував відзначати Всесвітній день хоспісної та паліативної допомоги задля підвищенні поінформованості світової громадськості щодо проблем паліативної допомоги та хоспісів, а також розуміння медичних, соціальних, практичних і духовних потреб не тільки людей, які мають невиліковні захворювання, а й членів їх родин.
У травні 2005 р., в ході Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, міністри охорони здоров’я світу одностайно прийняли заяву про прихильність і підтримку добровільного донорства крові. У резолюції WHA58.13 вони постановили щорічно проводити Всесвітній день донора крові 14 червня. Цього дня у 1868 р. народився австрійський лікар К. Ландштейнер, який відкрив групи крові людини.
Цього року Всесвітній день донора крові знову проводиться у всьому світі та буде координуватися Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Міжнародною федерацією товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародним товариством з переливання крові та Міжнародною федерацією організацій донорів крові.
Регулярне донорство омолоджує організм та покращує роботу імунної системи, печінки, підшлункової залози й інших органів травлення. А головне, замислюючись над важливістю донорства, варто пам’ятати – один донор рятує життя трьом людям. Щомиті в усьому світі в людей будь-якого віку та походження виникає потреба в переливанні крові за життєвими показаннями.
Законом передбачено присвоєння донору статусу “Почесного донора України”, якщо він безоплатно здасть кров у кількості 40 разових максимальних доз. Такі особи отримують посвідчення, їм вручається відповідний нагрудний знак.
Посвідчення “Почесний донор України” мають майже 100 тис. донорів, звання “Заслужений донор України” – 60 осіб. А Володимиру Костянтиновичу Ніколаєву, який здав кров та плазму крові більше 500 разів, присвоєно звання “Герой України”.
28 червня 1996 р. Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України – першу Конституцію незалежної української держави.
Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту – про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні.
Прийняття конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.
Прийняття конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
Дана конституція діє і сьогодні. Відповідно до Конституції день прийняття Основного Закону є державним святом – Днем Конституції України.
Професійне свято судового експерта, яке в Україні відзначається щорічно 4-го липня, сьогодні має інший акцент, внаслідок рашиської агресії. Сьогодні одним із головних завдань Національного наукового центру судових експертиз є “Визначення розміру шкоди та збитків, завданих фізичним та юридичним особам внаслідок збройної агресії російської федерації”. До медицини дотичне завдання експертам щодо вивчення психологічного впливу війни на людей.