Календар медицини

Щорічна літня акція “Тиждень підтримки грудного вигодовування” в усьому світі проводиться, починаючи з 1-го серпня. Дата проведення була обрана невипадково, цього дня в 1990 р. була прийнята Декларація про захист, заохочення та підтримку грудного вигодовування. Цю Декларацію підписали 32 країни та 10 агентств ЮНІСЕФ.

Проходить ця акція під егідою WABA – Міжнародного Союзу, що об’єднує організації та приватних осіб, які вірять у право матері на годування дитини грудьми та право дитини харчуватися материнським молоком. Ця організація присвячує свою роботу захисту, освіті та підтримці цих прав. WABA працює в тісному співробітництві з ЮНІСЕФ.

Всесвітня акція “Тижня підтримки грудного вигодовування” була задумана як один зі стратегічних методів популяризації та підтримки природного вигодовування дітей, для пожвавлення та відновлення, в умовах втраченої традиції – годувати діток грудьми.

Різні організації, що підтримують традиційне природне грудне вигодовування, проводять різні заходи для привернення уваги широкої громадськості до даної проблеми. Проводяться роз’яснювальні лекції для вагітних жінок, матерів-годувальниць, для персоналу медичних закладів, що надають допомогу матерям і дітям. За участю засобів масової інформації з’являються репортажі, замітки про користь і необхідність природного вигодовування.

Книшов Геннадій Васильович (1934-2015) кардіохірург, доктор медичних наук (1976), професор (1984), академік НАМН України (1994), НАН України (2006), заслужений діяч науки і техніки України (1994). Герой України (2004).

Закінчив Сталінський медичний інститут (нині Донецьк, 1958). Працював лікарем. Від 1962 – в Інституті серцево-судинної хірургії НАМНУ: від 1989 – директор, від 1993 – завідувач відділення рентґенохірургічних методів лікування гострої вінцевої недостатності; водночас від 1992 – завідувач кафедри хірургії серця і магістральних судин Національної медичної академії післядипломної освіти (обидва – Київ). Президент Асоціації серцево-судинних хірургів України (від 1992).

Вивчав анатомію й електрофізіологію серця, зокрема будову та функціонування серцевого м’яза. Започаткував новий підхід у розвитку теорії серцевої недостатності на основі дослідження порушення синхронності та послідовності скорочення різних відділів серця, запропонував нові методи її лікування за допомогою запрограмованих двошлуночкових електрокардіостимуляторів. Уперше в Україні застосував операції з аортокоронарного шунтування в лікуванні ішемічної хвороби серця, загальну гіпертермію при гострому інфекційному ендокардиті, хірургічну корекцію складних порушень ритму серця.

Наукові праці: “Набуті вади серця” (1997); “Принцип “золотого перетину” в регуляції серцево-судинної системи: теоретичні та клініко-фізіологічні дослідження” (2000); “Кровоносні судини, ренін-ангіотензинова система та артеріальні гіпертензії” (2000); “Новий підхід до патогенезу гіпертрофічної обструктивної кардіоміопатії та її лікування методом послідовної двохкамерної електрокардіостимуляції” (2001); “Опухоли сердца” (2005); “Сучасні проблеми вроджених вад серця та їх корекція у новонароджених дітей” (2009); “Хірургія” (2010).

У фонді ННМБУ зберігаються праці Книшова Г.В., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Хірургічна корекція складних порушень ритму серця: методичні рекомендації. (2002). Шифр документа: Б-81481
2. Клініка, діагностика та хірургічне лікування міксом серця: методичні рекомендації. (2005). Шифр документа: Б-85652
3. Невідкладна допомога при основних патологічних синдромах у немовлят з уродженими вадами серця. (2001). Шифр документа: Б-81297
4. Серцева недостатність. (2000). Шифр документа: Б-79454
5. Сучасні принципи діагностики та лікування пацієнтів з фібриляцією передсердь: методичні рекомендації. (2007). Шифр документа: Б-86733

Це міжнародний день, що був запропонований організацією “Лікарі світу за запобігання ядерній загрозі”. Він відзначається в річницю дня бомбардування японського міста Хіросіми 6 серпня 1945 р.

Цей день у певному сенсі є символічним і слугує для нагадування про цю людську трагедію, про роль лікарів у боротьбі за мир і в запобіганні війни загалом. Організація відзначає цей день своєю повсякденною роботою.

Ця організація виникла в 1980 р. у Франції в результаті відокремлення від іншої відомої міжнародної організації “Лікарі без кордонів”. Відтоді великі відділення “Лікарів світу” з’явилися в дванадцяти країнах.

У всьому світі регулярно здійснюються терористичні акти та насильство, внаслідок чого багато невинних людей стають інвалідами на все життя. При цьому від лікарів вимагається не тільки уміння надати правильну медичну допомогу, але й довготерпіння, гуманність, любов до пацієнта. Адже часом добре слово та розуміння можуть бути ціннішими за будь-які ліки.

Щорічно 8 серпня у багатьох країнах світу відзначають День офтальмології. Це професійне свято лікарів, які лікують різні захворювання очей. Завдяки офтальмологам ми маємо можливість бачити і сприймати навколишній світ у всіх його неповторних відтінках і кольорах, адже відомо, що до 90% інформації людина отримує через зір.

Лікарі-офтальмологи щодня стикаються з патологіями органу зору різного ступеня тяжкості. Деякі захворювання очей можуть протікати абсолютно безсимптомно, тому завдання офтальмолога дуже відповідальне – виявити ці захворювання якомога раніше і зберегти зір. Глаукома залишається однією з найпоширеніших причин втрати зору у світі. Це небезпечне захворювання очей, яке проявляється періодичним або постійним підвищенням внутрішньоочного тиску з наступним ураженням зорового нерва, що призводить до необоротної втрати зору.

У День офтальмології ми хочемо привітати всіх офтальмологів з професійним святом. Бажаємо їм успіхів у праці, міцного здоров’я, достатку та Перемоги!

Ситар Леонід Лукич (1939) кардіохірург, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України (1999), член Асоціації серцево-судинних хірургів України.

Закінчив Тернопільський державний медичний інститут (1962). Завідувач хірургічного відділу Свеської лікарні (Сумщина); клінічний ординатор за спеціальністю “Торакальна хірургія”; аспірант Київського НДІ туберкульозу, пульмонології і грудної хірургії ім. Ф.Г. Яновського; асистент кафедри факультетської хірургії Чернівецького медінституту; старший науковий співробітник Інституту серцево-судинної хірургії; завідувач відділу хірургії набутих вад серця; завідувач відділу хірургії патології аорти.

Є засновником одного з найскладіших розділів серцево-­судинної хірургії – хірургії аневризм грудної аорти з досягненнями найвищого європейсь­кого та світового рівнів.

Вперше в СРСР виконав повну заміну дуги аорти з аневризмектомією. Його наукові розробки та практична діяльність сприяли суттєвому вдосконаленню хірургічного лікування аневризм аорти і набутих вад серця, покращенню результатів операцій.

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати:

1. Аномалия Эбштейна: клиника, диагностика, хирургическое лечение, отдаленные результаты. (1979). Шифр документа: Р-24691
2. Место кардиометрии в диагностике приобретенных пороков сердца в хирургической клинике. (1970). Шифр документа: С-41

У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:
Аневризми грудної аорти (клініка, діагностика, лікування). (2011). Шифр документа: В-8291

Бабій Яків Степанович (1939) рентґенолог, доктор медичних наук (1981), професор (1988).

Закінчив Вінницький медичний інститут (1962). Працював рентґенологом у Дунаєвецький райлікарні Хмельницької області (1962-1964); м.н.с. Київського НДІ експериментальної та клінічної онкології (1966-1970); ст.н.с. (1971-1981), завідувачем відділу (1981-1989) Київського науково-дослідного рентґено-радіологічного та онкологічного інституту; від 1989 – завідувач відділу Київського міського консультативно-діагностичного центру, за сумісництвом – професор кафедри променевої діагностики Київської медичної академії післядипломної освіти. Був головним рентґенологом МОЗ України (1988-1995).

Наукова діяльність пов’язана з розробленням питань рентґенодіагностики захворювань щитоподібної залози, легень, середостіння, в останній час – променевої діагностики (рентґенологічна, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія захворювань різних органів і систем у дорослих і дітей). Президент Асоціації радіологів України (від 1989).

Наукові праці: “Основы рентгенологической семиотики” (1978); “Клинико-рентгенологическая и машинная диагностика опухолей легких и средостения” (1981); “Томография грудной клетки” (1992); “Комп’ютерна томографія у діагностиці і визначенні поширеності рецидивів раку шлунка” (1998); “Состояние и перспективы развития магнитно-резонансной томографии в Украине” (1999); “Возможности лучевой диагностики локальных осложнений острого панкреатита” (2000).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати:

1. Клинико-рентгенологическая диагностика и прогнозирование результатов хирургического лечения рака легкого с помощью ЭВМ (1978). Шифр зберігання: Р-23962
2. Пневмография в диагностике зоба (1967). Шифр зберігання: 616.4 Б-125