Календар медицини

Голота Владислав Якович (1934) акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1974), професор (1976), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1989).

Закінчив Київський медичний інститут (1959). Працював старшим науковим співробітником Київського НДІ педіатрії, акушерства та гінекології (1964-1971); доцент Київського інституту удосконалення лікарів (1971-1976); завідувач кафедри акушерства та гінекології Полтавського медичного стоматологічного інституту (1976-1979); завідувач кафедри акушерства та гінекології № 3 (від 1982), одночасно – декан педіатричного факультету (від 1990) Національного медичного університету (Київ). Головний акушер-гінеколог Києва (1979–95). Віце-президент Асоціації акушерів-гінекологів України (від 1997). Член Європейської та Всесвітньої асоціацій акушерів-гінекологів.

Вивчає проблеми антенатальної охорони плода та профілактики втрати дітей; розробляє немедикаментозні методи профілактики та терапії гнійно-септичних захворювань вагітних груп ризику, заходи з обмеження дії радіонуклідного забруднення на організм матері та плода, методи профілактики та лікування перинатальних ускладнень при невиношуванні вагітних і профілактики непланової вагітності.

Наукові праці: “Женская консультация” (1983); “Преждевременные роды” (1986); “Кесарево сечение в современном акушерстве” (1990); “НЕLLР-синдром в акушерстве” (1993); “Дитяча та підліткова гінекологія” (1998); “Невідкладні стани в акушерстві та гінекології” (1998); “Епонімний довідник термінів з акушерської та гінекологічної справи” (1998); “Сучасні методи планування сім’ї” (1998); “Невідкладні стани в акушерстві та гінекології” (1998, 2000).

У фонді ННМБУ зберігається автореферат В. Я. Голота:

Рациональное питание беременных женщин (1972). Шифр зберігання: Р9653

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Акушерские щипцы и вакуум-экстракция плода (1985). Шифр зберігання: Б-49368
2. Акушерский фантом: Пособие для студентов высш. учеб. мед. учреждений ІІІ-ІV уровня аккредитации, а также врачей-интернов акушеров-гинекологов (2004). Шифр зберігання: Б-84186
3. Гінекологія: Підруч. для акушерів-гінекологів, лікарів-інтернів, студ. вищ. мед. навч. закл. освіти ІІІ-ІVрівнів акредитації, організаторів охорони здоров’я (2004). Шифр зберігання: В-6308
4. Жіноча консультація : Підруч. для акушерів-гінекологів, лікарів-інтернів, студ. вищих мед. навч. закл. освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, організаторів охорони здоров’я (2003). Шифр зберігання: В-6344
5. Преждевременные роды (1986). Шифр зберігання: Б-53588

Матюшко Ростислав Павлович (1934-2008) радіолог, доктор медичних наук (1990), професор (1992).

Закінчив Качинське військово-авіаційне училище льотчиків (м. Сталінград, нині Волгоград, РФ, 1957) та Київський медичний інститут (1966). Перебував на військовій службі. У 1978-2008 працював у Національному медичному університеті (Київ): від 1991 – завідувач курсу радіаційної медицини, професор кафедри медичної радіології; водночас від 1993 – засновник і завідувач кафедри променевої діагностики та променевої терапії з курсом радіаційної медицини Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини.

Наукові дослідження були присвячені розробленню методів радіонуклідної діагностики та вивченню впливу іонізуючого випромінювання на організм людини та тварин.

Наукові праці: “Гаммасцинтиграфическая оценка кровоснабжения тазобедренного сустава при болезни Петерса” (1989); “Радионуклидная диагностика (оценка эффективности лечения некоторых заболеваний)” (1991); “Вивчення можливості використання металсилікатних сполук для дезактивації” (1993); “Радіофармацевтичні препарати” (1997); “Основи радіа­ційної медицини” (2002, 2003).

У фонді ННМБУ зберігається автореферат Р. П. Матюшка:

Влияние различных доз облучения инкорпорированным йодом-131 на белки сыворотки крови и сульфгидрильные группы тканей животных разного возраста (1970). Шифр зберігання: Р-388

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Основи радіаційної медицини: Навч. посібник (2006). Шифр зберігання: Б-85813
2. Основи радіонуклідної діагностики: Навч. посібник для студ. вищ. мед. навч. закл. ІV рівня акредитації (2007). Шифр зберігання: Б-86891

Лупальцов Володимир Іванович (1939) хірург, доктор медичних наук (1982), професор (1985), член-кореспондент НАМН України (2003), заслужений діяч науки і техніки України (1995). Закінчив Харківський медичний інститут (1964). Працював лікарем. Від 1970 – у Харківському медичному університеті: від 1983 – завідувач кафедри хірургії № 3.

Вивчає питання хірургічного лікування хвороб підшлункової залози, жовчного міхура та позапечінкових жовчних шляхів, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої киш­ки, кишкової непрохідності, захворювань судин нижніх кінцівок, гнійної хірургічної інфекції, опікового шоку; етіологію та патогенез гострого післяопераційного панкреатиту.

Наукові праці: “Послеоперационный панкреатит” (1988); “Неотложная хирургия брюшной полости” (1989); “Пер­форативная гастродуоденальная язва” (2003); “Раны, раневая инфекция и особенности течения раневого процесса в условиях радиации” (2004); “Осложнения язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки: хирургическое лечение” (2009); “Ме­тоды и способы оказания неотложной хирургической помощи при острой хи­рургической патологии органов брю­шной полости и забрюшинного пространства” (2012).

Земсков Володимир Сергійович (1939-2002) хірург, доктор медичних наук (1981), професор (1983), заслужений діяч науки УРСР (1988).

Володимир Сергійович закінчив Луганський медичний інститут (1962). Працював лікарем. Від 1972 – у Київському НДІ клінічної та експериментальної хірургії (нині Інститут хірургії та трансплантології АМНУ): від 1981 – керівник відділення; водночас від 1980 – завідувач кафедри хірургії, від 1982 – загальної хірургії Національного медичного університету (Київ), директор Київського центру хірургії печінки, жовчних шляхів та підшлункової залози. Президент міжнародної холдингової компанії “Клініка Земскова” (від 1997).

Вивчав проблеми профілактики, діагностики та лікування захворювань печінки, жовчовивідних шляхів, підшлункової залози, шлунка, зокрема з застосуванням кріохірургії, гемосорбції, низькоінтенсивних електромагнітних випромінювань і лазерної терапії.

Наукові праці: “Хирургия печени” (1985); “Сорбционная детоксикация в хирургической клинике” (1985); “Постпанкреаторезекционный синдром” (1986); “Гипотермия в неотложной брюшной хирургии” (1988); “Современные подходы к лечению острого деструктивного панкреатита” (1999); “Аллогомеопатическая курация больных хирургического профиля” (2000).

Книш Іван Тарасович (1924-1985) онколог, доктор медичних наук (1965), професор (1969), заслужений діяч науки УРСР (1979).

Іван Тарасович закінчив Київський медичний інститут (1953). Відтоді працював у Київському НДІ ортопедії; від 1966 – завідувач клініки пухлин кісткової системи Київського НДІ експериментальної та клінічної онкології (нині Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології НАНУ); від 1971 – завідувач відділення пухлин опорно-рухового апарату та м’яких тканин Київського рентґенорадіологічного та онкологічного інституту (нині Національний інститут раку). Голова Республіканського товариства онкологів (1980-1985).

Удосконалив методики міжлопатково-груднинної ампутації при пухлинах плечової кістки, лопатки та кільця ключиці, доступу для видалення пухлин крижів, комбінований метод лікування кістково-мозкових пухлин, меланом шкіри.

Наукові праці: “Диагностика и лечение первичных костных опухолей крестцово-копчиковой области” (1973); “Регионарная перфузия при лечении злокачественных опухолей конечностей” (1973); “Комбинированное и комплексное лечение злокачественных опухолей” (1979); “О профилактике злокачественных новообразований опорно-двигательного аппарата” (1980); “Злокачественные опухоли мягких тканей конечностей и туловища” (1981).

Фомін Петро Дмитрович (1939-2020) хірург, академік НАМН України (2011), академік НАН України (2015), академік АН НП України (1998), дійсний член Нью-Йоркської академії наук (1994), член РАПН за відділенням “Фундаментальна медицина” (2010), член європейських спільнот European Society of Surgery (2002) та наукового комітету міжнародної асоціації “Рак шлунку” (International gastric cancer association, IGCA, 2009), доктор медичних наук (1984), професор (1987), заслужений діяч науки і техніки України (1999), завідувач кафедри хірургії №3 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (з 1992).

Член Правління та Президії Українського товариства хірургів, комісії МОЗ і МОН України з розробки освітньо-кваліфікаційних характеристик та Державних стандартів вищої медичної освіти в Україні, Європейського товариства хірургів.

Відомий учений-хірург в Україні і поза її межами. Ним розроблені і впроваджені в практику нові методи операцій пластики стравоходу після механічних пошкоджень, запальних процесів і пухлинних уражень сегментів товстої та тонкої кишок залежно від особливостей розгалуження мезентеріальних судин. Основні напрями наукової діяльності спрямовані на розробку на рівні світових стандартів, теоретичне обґрунтування та впровадження в клінічну практику малоінвазивних ендохірургічних і рентгенендоваскулярних технологій та приладів для лікування шлунково-кишкових кровотеч; технологій електрозварювання в абдомінальній хірургії; хірургічної інфекції, абдомінального сепсису; розробку Державних стандартів вищої медичної освіти в Україні в галузі вивчення хірургічних дисциплін відповідно до міжнародних стандартів.

Наукові праці: “Эндоскопический мониторинг при желудочно-кишечных кровотечениях” (2002); “Сторінки виникнення й розвитку хірургії в Україні. Хірургічні школи. Кафедри хірургії (до 165-річчя НМУ)” (2005); “Руководство по клинической хирургии. Дифференциальная диагностика и лечение хирургических болезней” (2005); “Tigecycline is efficacious in the treatment of complicated intra-abdominal infections” (2005); “Язва Дьелафуа” (2008); “Неопухолевые заболевания пищевода”(2009); “Хирургические болезни” (2017); “Очерки хирургии язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки” (2017).