Календар медицини

Кошель-Плескунова Олена Сидорівна (1904-1990) педіатр, доктор медичних наук (1957), професор (1958). Закінчила Московський університет (1929). Працю­вала в Московському (1929-1935 і 1936-1937) і Київському (1944-1945) інститутах охорони материнства і дитинства; Київському інституті удосконалення лікарів (1935-1936); Київському медичному інституті: декан педіатричного факультету (від 1946), завідувачка (1950-1969), професор-консультант (1969-1974) кафедри пропедевтики дитячих хвороб. Голова Українського наукового товариства дитячих лікарів.

Вивчала фізіологію та патологію травлення в дітей ранньо­го віку, клініку та проблеми лікуван­ня туберкульозного менінгіту, особливості вищої нервової діяльності в дітей.

Наукові праці: “Досвід лікування стрептоміцином туберкульозного менінгіту у дітей” (1951); “Як уберегти дитину від грипу” (1954); “Стан вищої нервової діяль­ності в дітей при туберкульозному менінгіті” (1957); “Стан серцево-судинної системи при захворюваннях органів травлення у дітей” (1965).

Візір Анатолій Дмитрович (1929-2002) терапевт, доктор медичних наук (1967), професор (1968), академік НАН України (1992), НАМН України (1993). Закінчив Харківський медичний інститут (1953), де й працював до 1966; відтоді – в Запорізькому медичному університеті: завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, 1974-2002 – ректор. Засновник школи терапевтів.

Досліджував роль нейрогуморальних механізмів у патогенезі серцево-судинних захворювань, а також хвороб органів шлунково-кишкового тракту та дихання. Започаткував в Україні вивчення ролі симпатоадреналової, ренін-ангіотензин-альдостеронової та калікреїнкінінової систем, нейропептидів, простагландинів у розвитку гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та порушень серцевого ритму. У практичну медицину впровадив нові антиаритмічні препарати та біогенні стимулятори, зокрема оригінальний вітчизняний кардіопротектор “Тіотриазолін”.

Наукові праці: “Загальний догляд за хворими в терапевтичному і хірургічному стаціонарі” (1986); “Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии” (1986); “Роль некоторых прессорных и депрессорных факторов в патогенезе начальных стадий гипертонической болезни” (1992); “Ритмы сердца” (1993); “Антигипертензионная активность ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента и блокаторов кальциевых каналов при артериальной гипертензии с нарушением мозгового кровотока” (1995); “Охорона здоров’я України – погляд у майбутнє” (2001).

Базаров Володимир Григорович (1929-2009) отоларинголог, доктор медичних наук (1970), професор (1980), заслужений діяч науки і техніки України (1989). Закінчив Військово-медичну академію в Ленінграді (1954). Працював лікарем у військово-медичних закладах (1954-1968); викладачем, старшим викладачем у Київському інституті вдосконалення лікарів (1968-1972); завідувачем (1972-2003), провідним науковим співробітником (від 2003) лабораторії клінічної аудіології та вестибулології Інституту отоларингології АМНУ.

Фахівець у галузі фізіології та патології слухової та вестибулярної системи. Засновник наукової школи в Україні з сурдології та вестибулології. Голова наукового медико-технічного товариства України (1982-1991).

Наукові праці: “Основы аудиологии и слухопротезирования” (1984); “Клиническая вестибулометрия” (1988); “Вестибулярные и слуховые нарушения при шейном остеохондрозе” (1990); “Импедансная аудиометрия в диагностике нарушений слуховой функции” (1995); “О трактовке вибрационных ощущений при оценке тяжелых нарушений слуха” (1996); “Клиническая вестибулология” (1996); “Субъективный ушной шум: влияние акустической и электрической стимуляции” (1998).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Базарова В.Г.:

1. Особенности взаимодействия некоторых анализаторов и перспективы использования их в оториноларингологии и авиационной медицине. (1970). Шифр зберігання: 1970 Б-173в
2. Влияние некоторых экстрараздражителей на выраженность вестибуло-вегетативных реакций. (1964). Шифр зберігання: 616.21 Б-173

У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Оториноларингологія: підручник для студентів вищих навчальних медичних закладів III і IV рівнів акредитації. (1999). Шифр зберігання: Б-77662
2. Основы аудиологии и слухопротезирования. (1984). Шифр зберігання: Б-48186
3. Основные принципы и методика определения потребности населения в слуховых аппаратах: методические рекомендации. (1986). Шифр зберігання: Б-55790″

Книшов Геннадій Васильович (1934-2015) кардіохірург, доктор медичних наук (1976), професор (1984), академік НАМН України (1994), НАН України (2006), заслужений діяч науки і техніки України (1994). Герой України (2004).

Закінчив Сталінський медичний інститут (нині Донецьк, 1958). Працював лікарем. Від 1962 – в Інституті серцево-судинної хірургії НАМНУ: від 1989 – директор, від 1993 – завідувач відділення рентґенохірургічних методів лікування гострої вінцевої недостатності; водночас від 1992 – завідувач кафедри хірургії серця і магістральних судин Національної медичної академії післядипломної освіти (обидва – Київ). Президент Асоціації серцево-судинних хірургів України (від 1992).

Вивчав анатомію й електрофізіологію серця, зокрема будову та функціонування серцевого м’яза. Започаткував новий підхід у розвитку теорії серцевої недостатності на основі дослідження порушення синхронності та послідовності скорочення різних відділів серця, запропонував нові методи її лікування за допомогою запрограмованих двошлуночкових електрокардіостимуляторів. Уперше в Україні застосував операції з аортокоронарного шунтування в лікуванні ішемічної хвороби серця, загальну гіпертермію при гострому інфекційному ендокардиті, хірургічну корекцію складних порушень ритму серця.

Наукові праці: “Набуті вади серця” (1997); “Принцип “золотого перетину” в регуляції серцево-судинної системи: теоретичні та клініко-фізіологічні дослідження” (2000); “Кровоносні судини, ренін-ангіотензинова система та артеріальні гіпертензії” (2000); “Новий підхід до патогенезу гіпертрофічної обструктивної кардіоміопатії та її лікування методом послідовної двохкамерної електрокардіостимуляції” (2001); “Опухоли сердца” (2005); “Сучасні проблеми вроджених вад серця та їх корекція у новонароджених дітей” (2009); “Хірургія” (2010).

У фонді ННМБУ зберігаються праці Книшова Г.В., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Хірургічна корекція складних порушень ритму серця: методичні рекомендації. (2002). Шифр документа: Б-81481
2. Клініка, діагностика та хірургічне лікування міксом серця: методичні рекомендації. (2005). Шифр документа: Б-85652
3. Невідкладна допомога при основних патологічних синдромах у немовлят з уродженими вадами серця. (2001). Шифр документа: Б-81297
4. Серцева недостатність. (2000). Шифр документа: Б-79454
5. Сучасні принципи діагностики та лікування пацієнтів з фібриляцією передсердь: методичні рекомендації. (2007). Шифр документа: Б-86733

Ситар Леонід Лукич (1939) кардіохірург, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України (1999), член Асоціації серцево-судинних хірургів України.

Закінчив Тернопільський державний медичний інститут (1962). Завідувач хірургічного відділу Свеської лікарні (Сумщина); клінічний ординатор за спеціальністю “Торакальна хірургія”; аспірант Київського НДІ туберкульозу, пульмонології і грудної хірургії ім. Ф.Г. Яновського; асистент кафедри факультетської хірургії Чернівецького медінституту; старший науковий співробітник Інституту серцево-судинної хірургії; завідувач відділу хірургії набутих вад серця; завідувач відділу хірургії патології аорти.

Є засновником одного з найскладіших розділів серцево-­судинної хірургії – хірургії аневризм грудної аорти з досягненнями найвищого європейсь­кого та світового рівнів.

Вперше в СРСР виконав повну заміну дуги аорти з аневризмектомією. Його наукові розробки та практична діяльність сприяли суттєвому вдосконаленню хірургічного лікування аневризм аорти і набутих вад серця, покращенню результатів операцій.

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати:

1. Аномалия Эбштейна: клиника, диагностика, хирургическое лечение, отдаленные результаты. (1979). Шифр документа: Р-24691
2. Место кардиометрии в диагностике приобретенных пороков сердца в хирургической клинике. (1970). Шифр документа: С-41

У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:
Аневризми грудної аорти (клініка, діагностика, лікування). (2011). Шифр документа: В-8291

Бабій Яків Степанович (1939) рентґенолог, доктор медичних наук (1981), професор (1988).

Закінчив Вінницький медичний інститут (1962). Працював рентґенологом у Дунаєвецький райлікарні Хмельницької області (1962-1964); м.н.с. Київського НДІ експериментальної та клінічної онкології (1966-1970); ст.н.с. (1971-1981), завідувачем відділу (1981-1989) Київського науково-дослідного рентґено-радіологічного та онкологічного інституту; від 1989 – завідувач відділу Київського міського консультативно-діагностичного центру, за сумісництвом – професор кафедри променевої діагностики Київської медичної академії післядипломної освіти. Був головним рентґенологом МОЗ України (1988-1995).

Наукова діяльність пов’язана з розробленням питань рентґенодіагностики захворювань щитоподібної залози, легень, середостіння, в останній час – променевої діагностики (рентґенологічна, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія захворювань різних органів і систем у дорослих і дітей). Президент Асоціації радіологів України (від 1989).

Наукові праці: “Основы рентгенологической семиотики” (1978); “Клинико-рентгенологическая и машинная диагностика опухолей легких и средостения” (1981); “Томография грудной клетки” (1992); “Комп’ютерна томографія у діагностиці і визначенні поширеності рецидивів раку шлунка” (1998); “Состояние и перспективы развития магнитно-резонансной томографии в Украине” (1999); “Возможности лучевой диагностики локальных осложнений острого панкреатита” (2000).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати:

1. Клинико-рентгенологическая диагностика и прогнозирование результатов хирургического лечения рака легкого с помощью ЭВМ (1978). Шифр зберігання: Р-23962
2. Пневмография в диагностике зоба (1967). Шифр зберігання: 616.4 Б-125