Календар медицини

Томашевський Сергій Петрович (1854-1916) дерматовенеролог, доктор медицини (1883), професор, керівник кафедри сифілідології Університету св. Володимира (1897-1916), один з організаторів і керівник медичного відділу Вищих жіночих курсів у Києві (1906-1916).

Відзначається в Україні 14 жовтня у день святої Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем Українського козацтва. З 2015 року є державним святом і неробочим днем.

Леонтович Олександр Васильович (1869-1943) фізіолог, нейро­гістолог, доктор медицини (1900), біологічних наук (1937), професор (1913), академік АН УРСР (1929), заслужений діяч науки УРСР (1939).

Олександр Васильович закінчив Університет св. Володимира в Києві (1893), де й працював від 1895: помічником прозектора гістологічної лабораторії, від 1899 – прозектором кафедри фізіології, від 1900 – приват-доцентом. Водночас у 1899–1913 викладав фізіологію тварин у Київському політехнічному інституті.

У 1906 перебував у науковому відрядженні за кордоном, зокрема у Відні. У 1913-1937 – професор, завідувач кафедри фізіології сільськогосподарських тварин Московської сільськогосподарської академії, у 1930-1935 – Московського зоотехнічного інституту; водночас від 1936 – завідувач відділу нормальної фізіології Інституту клінічної фізіології АН УРСР (Київ). Член Президії АН УРСР (1939-1943).

Вивчав фізіологію та гістологію вегетативної нервової сис­теми, питання фізіологічної дегенерації та регенерації елементів нервової тканини, що відбуваються протягом життя організму (назвав це явище постійною нервовою ре­ституцією), проблеми передчасного старіння організму людини.

Встановив подвій­ну іннервацію шкіри людини цереброспінальними та симпатичними нервовими волокнами; запропонував теорію нейрона як апарата змінного струму, метод фар­бування та фіксації нервових структур метиленовою синню, за допомогою якого виявив автономне периферичне нервове сплетіння (сплетіння Леонтовича). Дослідив гістологічну структуру й іннервацію вим’я в корів, став одним із засновників сучасної теорії нейрогумо­ральної регуляції молокоутворення.

Наукові праці: “Новые данные об иннервации кожи человека” (1900); “Эле­ментарное пособие к применению ме­тодов Gauss’a и Pearson’a при оценке ошибок в статистике и биологии” (1909-1911); “Неврон як апарат змінного струму” (1932); “Вариационная статистика” (1935); “Анатомия и физиология сельскохозяйствен­ных животных” (1937); “Физиология домашних животных” (1938); “Сучасна методика зажиттєвого фарбування нервів метиленовою синькою і іншими фарбниками” (1939).

У фонді ННМБУ зберігаються праці Леонтовича О. В., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Новые данные об иннервации кожи человека (1900 рік ) Шифр зберігання: 615.5. Л – 477
2. Элементарное пособие к применению методов Gauss’a и Pearson’a при оценке ошибок в статистике и биологии.( 1909 рiк). Шифр зберігання: 57. Л – 477.
3. Анатомия и физиология сельскохозяйственных животных. ( 1946 рiк). Шифр зберігання: 619. Г- 49
4. Анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин. Підручник для районних колгоспних шкіл . ( 1941 рік). Шифр зберігання: 619. Л – 477
5. Закон Weber – Fechner’s при раздражении кожи человека индукционными токами (1907 рік). Шифр зберігання: 612. Л – 477
6. Сучасна методика зажиттєвого фарбування нервів метиленовою синькою і іншими фарбниками (1939 рік). Шифр зберігання: 611.018. Л -477
7. Синцеллий, как доминирующая клеточная структура животного организма (1912 рік) Шифр зберігання: 611.018. Л – 477

Дупленко Костянтин Федорович (1899-1990) гігієніст, історик медицини, доктор медичних наук (1964), професор (1965), заслужений діяч науки УРСР (1972).

Костянтин Федорович закінчив Катеринославський університет (1923), Дніпропетровський медичний інститут (1929), де працював у 1931-1932. У 1932-1934 – у Харківському, 1935-1938 – Київському медичних інститутах; у 1938-1969 (з перервою під час 2-ї світової війни) – завідувач кафедри соціальної гігієни й організації охорони здоров’я Київського інституту удосконалення лікарів; у 1941-1943 – у складі спеціальних груп з евакуації в тил обладнання НДІ, з відновлення системи охорони здоров’я на звільненій території Народного комісаріату охорони здоров’я УРСР; у 1943-1944 – завідувач кафедри організації охорони здоров’я Українського інституту удосконалення лікарів (Харків); за сумісництвом у 1949-1977 – очолював відділення історії медицини Українського НДІ клінічної медицини (нині Інститут кардіології АМНУ); у 1974-1977 – консультант НДІ гігієни та управління охороною здоров’я (нині Український інститут громадського здоров’я; обидва – Київ).

Організатор і перший голова Наукового товариства істориків медицини України.

Наукові дослідження були присвячені теорії соціальної гігієни й організації охорони здоров’я, історії медицини й охорони здоров’я в Україні.

Наукові праці: “Н.Д. Стражеско – выдающийся представитель советской медицинской науки” (1952); “Очерки истории медицинской науки и здравоохранения на Украине” (1954); “Матеріали до історії розвитку охорони здоров’я на Україні” (1957); “Очерки истории терапии на Украине” (1960); “История высшего медицинского образования и научных школ на Украине” (1965); “М.Д. Стражеско” (1973); “Здравоохранение и медицинская наука в Украинской ССР” (1987).

У 2013 р. фахівцями ННМБУ підготовлено біобібліографічний покажчик Дупленко Костянтин Федорович. Організатор охорони здоров’я та історик медицини. Шифр зберігання: Я19:61(092) Д 839.

У фонді ННМБУ зберігається доповідь К. Ф. Дупленка, яка узагальнює друковані праці на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук

Развитие здравоохранения и медицинской науки на Украине за годы социалистического строительства”” (1964). Шифр зберігання: 610.2 Д 838.

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці К. Ф. Дупленка, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Здобутки охорони здоров’я України в сім’ї броатніх народів (1972). Шифр зберігання: Б-6294.
2. История высшего медицинского образования и научных медицинских школ Украины (1962). Шифр зберігання: 61(07) И 907.
3. Матеріали до історії розвитку охорони здоров’я на Україні (1957). Шифр зберігання: 61(09) М 341.
   М. Д. Стражеско (1973). Шифр зберігання: А-382.

Шуринок Андрій Романович: хірург, доктор медичних наук (1955), професор (1958), завідувач кафедри хірургії й ортопедії дитячого віку (1953-1968), професор-консультант (до 1969) Київського медичного інституту.

Наукові праці були присвячені хірургії харчового каналу в дітей, гнійно-септичним захворюванням, уродженим вадам розвитку.

У фонді ННМБУ зберігається автореферат:

Методика исследования болевых признаков у детей при хронических аппендицитах и ее анатомо-физиологическое обоснование (1955). Шифр зберігання: 616.3 Ш-967а

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Шуринок А. Р., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Применение новоиманина в медицинской практике. (Инструктивно-методическое письмо) (1969). Шифр зберігання: 1969 П-764
2. Стафилококковые заболевания в детском возрасте и борьба с ними. Сборник статей. (1963). Шифр зберігання: 616.05 С-784

95 років від дня народження організатора охорони здоров’я Анатолія Миколайовича Зелінського (1924)

Організатор охорони здоров’я, кандидат медичних наук (1965), працював на посаді першого заступника Міністра охорони здоров’я України (1970-1987), завідувач кафедри соціальної гігієни і організації охорони здоров’я по підвищенню кваліфікації керівних кадрів охорони здоров’я Київського медичного інституту (1987-1993).