Календар медицини

Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.

Вер
29
Нд
Криштаб Сергій Йосипович (1924-1984)
Вер 29 день

Криштаб Сергій Йосипович (1924-1984) стоматолог, доктор медичних наук (1969), професор (1971). Закінчив Київський стоматологічний інститут (1949). Працював лікарем. Від 1953 – у Київському медичному інституті: 1969-1984 – завідувач кафедри ортопедичної стоматології.

Наукові до­слідження були присвячені внутрішньо-кістковій імплантації штучних опор для фіксації зубних протезів, ортопедичному лікуванню пародонтиту, механізмам адаптації до ортопедичних конструкцій.

Наукові праці: “Ортопедическое лечение несращений неба” (1973); “Аномалии нижней челюсти” (1975); “Ортопедическое лечение пародонта” (1979); “Лечение зубочелюстных де­формаций” (1982); “Ортопедия и протезирование в детском возрасте” (1987).

Жов
1
Вт
Міжнародний день людей похилого віку
Жов 1 день

Міжнародний день людей похилого віку50-а сесія Генеральної Асамблеї ООН проголосила 1 жовтня Міжнародним днем ​​людей похилого віку. У 2002 році Друга Всесвітня асамблея з проблем старіння прийняла Мадридський міжнародний план дій щодо старіння, який призначений сприяти розвитку суспільства всіх вікових груп, зокрема відповідає на виклики, що стоять перед населенням у 21-му столітті.

За останні десятиліття склад населення світу різко змінився. З 1950 по 2010 рік тривалість життя в усьому світі зросла з 46 до 68 років. На сьогодні в усьому світі налічувалося понад 700 млн людей у ​​віці 65 років і старше. За прогнозами, протягом наступних трьох десятиліть кількість людей похилого віку збільшиться більш ніж удвічі, досягнувши понад 1,5 млрд осіб у 2050 році. Передбачається, у менш розвинених країнах у 2050 році проживатиме понад дві третини літнього населення світу (1,1 млрд).

ВООЗ запропонувала нову вікову класифікацію, за якою похилий вік – це період від 60 до 75 років. ООН закликає змінити уявлення про вік, та головним завданням профілактичної медицини вважає забезпечення активного довголіття.

Жов
2
Ср
День уролога
Жов 2 день

День урологаПрофесійне свято медичних працівників у сфері урології у світі щорічно відзначають 2 жовтня. Вже в часи Гіпократа (VI-V вік до н.е.) існували “каменесіки” – люди, які вміли видаляти камені з сечового міхура через розріз промежини. Засновником урології як окремої медичної дисципліни історики вважають Франциско Діаса. Його монографія, надрукована в Мадриді в 1588 р., цілком присвячена причинам виникнення, клінічним проявам, діагностиці та лікуванню урологічних захворювань, техніці урологічних операцій, опису урологічного інструментарію.

Жов
3
Чт
День визнання вірусів
Жов 3 день

День визнання вірусівІсторія походження цього дня не відома. Американський генетик та біохімік Джошуа Ледерберг казав, що віруси є найбільшою перешкодою домінування людей на планеті. Але мішенню вірусів можуть бути не тільки представники Homo Sapiens, а й тварини, рослини, бактерії та археї.

Упродовж останнього століття вчені не одноразово змінювали свій погляд на природу вірусів. Спочатку їх вважали отруйними речовинами, згодом однією з форм життя, пізніше – специфічними біохімічними сполуками. Припускали також, що вони існують між живим і неживим світом. Дослідження останніх років змінили думку з цього питання. Тож віруси – це класичні паразити, оскільки для їх подальшого існування та відтворення необхідна чужа клітина. Вірус складається з ядра РНК або ДНК та білкової оболонки. Проникаючи в чужу клітину, він скидає оболонку й підлаштовує під себе весь клітинний апарат, змушуючи його синтезувати власні вірусні ДНК або РНК та вірусні білки відповідно до власного геному. Далі відбувається збирання нових вірусів із цих компонентів і з’являється нова вірусна частка, готова інфікувати інші клітини. Це відбувається майже нескінченно. На сьогодні відомо близько 2 тисяч різноманітних хвороб, які виникають внаслідок інфікування вірусами.

Разом із тим слід зауважити, що віруси є основними учасниками еволюції, у тому числі й людини. Вчені припускають, якщо всі віруси раптом зникнуть, найбільш конкурентоспроможні види розростуться, і ми втратимо значну частину біорозмаїття нашої планети.

Жов
4
Пт
Сергієнко Микола Маркович (1934-2017)
Жов 4 день

Сергієнко Микола Маркович (1934-2017)Сергієнко Микола Маркович (1934-2017) офтальмолог, член-кореспондент НАМН України (1993), член-кореспондент НАН України (1991), доктор медичних наук (1972), професор (1974), заслужений діяч науки і техніки України (1995), головний офтальмолог МОЗ України (1978-2005), завідувач кафедри офтальмології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л Шупика МОЗ України (1978-2008), професор тієї ж кафедри (з 2009).

Провідний фахівець у галузі фізіологічної оптики та мікрохірургії ока. Основні напрями наукової діяльності: офтальмологічна оптика, мікрохірургія переднього відділу ока, рефракційна хірургія. Ним розроблена концепція рефракції ока, виходячи з фізіологічних оптичних аберацій, що дозволило по-новому інтерпретувати багато феноменів клінічної офтальмології щодо акомодації, корекції короткозорості, астигматизму. Розробив нові моделі інтраокулярних лінз, оригінальну технологію в галузі рефракційної хірургії, брав участь у створенні першого у світі аберометра, що впроваджено в Україні та за її межами. З його ініціативи в 1988 була заснована Київська міська клінічна офтальмологічна лікарня “Центр мікрохірургії ока”.

Наукові праці: “Офтальмологическая оптика” (1988); “Интраокулярная коррекция” (1990); “Три патенти на акомодуючі штучні кришталики” (2000); “Accommodative function of eyes in persons exposed to ionizing radiation” (2002); “Model of IOL with changeable optical power” (2004); “Depth of focus: clinical manifestation” (2007); “Dosimetry for a study of low-dose radiation cataracts among Chernobyl clean-up workers” (2007); “Evaluation of the Synchrony dualoptic accomodating intraoculary” (2008); “Depth of focus in pseudophakic eyes” (2008); “Determining corneal hysteresis and pre-existing intraocular pressure” (2009); “The scleral rigidity of the eyes with different refractions” (2012); “Офтальмологическая оптика” (2015); “Evaluation of the risk of corneal ectasia” (2016).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій М. М. Сергієнка:

  1. Влияние качества изображения на глазном дне на остроту зрения (1963). Шифр зберігання: 617.7 С 323
  2. Исследования к теории клинической рефракции человеческого глаза (1971). Шифр зберігання: Р-2507

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені М. М. Сергієнком одноосібно або у співавторстві:

  1. Бактерійні ендофтальміти (2007). Шифр зберігання: Б-86638
  2. Интраокулярная коррекция (1990). Шифр зберігання: Б-66592
  3. Как уберечь зрение при глаукоме (1985). Шифр зберігання: Б-51380
  4. Офтальмологическая оптика (2015). Шифр зберігання: В-9277
  5. Очні хвороби (1999). Шифр зберігання: Б-77391
Жов
7
Пн
Товстуха Євген Степанович (1934)
Жов 7 день

Товстуха Євген Степанович (1934)Товстуха Євген Степанович (1934) український науковець, лікар-фітотерапевт, письменник. Закінчив Київський медичний інститут (1959). Понад 50 років працює лікарем. Академік Української міжнародної академії оригінальних ідей. Член Національної спілки письменників України.

Опублікував 15 фундаментальних праць з української народної медицини та фітотерапії. За його участю та сценаріями створено кілька десятків хроніко-докуметальних фільмів, теле- та радіопередач, що повертають українській народній медицині, фітотерапії та фітоетнології світовий престиж глибинної науки та високої культури тисячоліть. У 1990 під егідою НДІ фармакології і токсикології вперше у світовій практиці (офіційно) був створений “Фітоцентр” — амбулаторна установа для надання лікувальної та профілактичної допомоги засобами фітотерапії.

У фонді ННМБУ зберігаються праці Товстуха Є. С., підготовлені одноосібно:

  1. Золоті рецепти української народної медицини. (2010). Шифр зберігання: В-7619
  2. Лікувальна магія українців. (1996). Шифр зберігання: Б-75401
  3. Новітня фітотерапія (2003). Шифр зберігання: Б-82128
  4. Ужиткова культура етносу і здоров’я. (2004). Шифр зберігання: Б-88341
  5. Українська народна медицина: 1000 унікальних авторських рецептів. (1994). Шифр зберігання: Б-73263
  6. Фітоетнологія українців. (2002). Шифр зберігання: Б-81248
  7. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. (1992). Шифр зберігання: Б-71581
  8. Фітотерапія. (2000). Шифр зберігання: Б-79211