Page 10 - Conference 2020
P. 10

І мабуть символічно, що саме у цьому вишуканому особняку на розі вулиць

          Толстого  і  Антоновича  відродились  традиції  збереження  та  примноження
          духовних  цінностей,  які  становлять  сьогодні  національний  документальний

          фонд  культури.  Адже,  Служіння  на  благо  Вітчизни  –  це  не  тільки  численні
          заклади  просвітництва  та  охорони  народного  здравія,  що  входили  у  сферу

          благодійної діяльності шляхетної родини Терещенків, але й увага та повага до
          свого історичного минулого.

                 За словами Мішеля Терещенка, нащадка легендарної родини меценатів-
          підприємців,  Бібліотеці,  в  стінах  якої  відчувається  мудрість  минулого
          «...вдалося зберегти гуманізм, справжню свободу, дух доброти, щедрості, яка

          царювала тут у кінці ХІХ ст. …сьогодні цей дім став домом для всієї України»,
          а «...широка освітня діяльність у цих стінах, її демократичні засади – кращий

          символ  ставлення  до  внеску  роду  Терещенків  у  культурний  та  економічний
          розвиток України».

                 Традиції  високої  культури,  духовності  і  милосердя  відродили  і
          підтримують  нові  господарі  цього  Палацу  книги.  Історію  будь-якої  установи

          творять конкретні люди – найбільша цінність у всі часи. А «людина, вихована
          культурою  книги,  бібліотеки,  осягає  світ  і  себе  в  ньому  під  знаком  високої
          духовності і несе цю духовність людям.

                 І  невипадково,  що  з  перших  днів  існування  Бібліотеки  тут  працювали
          справжні  Особистості,  носії  високої  культури  і  духовності,  знавці  Книги,

          зокрема медичної. У Бібліотеці розпочинали свою трудову діяльність, відомі у
          майбутньому  спеціалісти-медики,  перші  директори  Бібліотеки:  фізіолог
          Е. Н. Бергер  (проф. Тернопільського  мед.  ін-ту),  мікробіолог  С. Дяченко

          (проф. Київського мед. ін-ту), гінеколог М. Венцковський, (Вінницький мед. ін-
          т)  військовий  лікар-терапевт  Є. Закржевський  (Ленінградська  військово-

          медична  академія),  (В. М. Коган  –  1930-32 рр.),  Е. Н. Бергер  (1932-35 рр.),
          Василь Кирилович Магеровський – заступник директора б-ки Київського ун-ту

          (1937-1941 рр., 1944-1948 рр., О. П. Бурба (1948-1955 рр.).
                 Серед тих, хто у повоєнні часи розробляв стратегію розвитку Бібліотеки і

          становлення  всієї  мережі  медичних  бібліотек  республіки  –  професіонали
          найвищого гатунку – директор, «Заслужений працівник культури УРСР» Федір
          Лукич  Хмара  (1955-1975),  заступник  директора  з  наукової  роботи,  кандидат

          історичних наук Петро Веремійович Коломієць (1956-1970). Завдячуючи саме їм
          в  республіці  створено  ефективну  систему  методичної  допомоги  на  місцях,

          організовано обмін  досвідом, контроль за діяльністю всіх бібліотек  медичної
          галузі.

                 Всі  досягнення  Бібліотеки  з  перших  днів  її  існування  –  це  ентузіазм  і
          титанічна праця колективу. Серед перших співробітників Бібліотеки – ще одна
                                                               10
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15