Page 10 - Conference 2020

І мабуть символічно, що саме у цьому вишуканому особняку на розі вулиць

Толстого і Антоновича відродились традиції збереження та примноження
духовних цінностей, які становлять сьогодні національний документальний

фонд культури. Адже, Служіння на благо Вітчизни – це не тільки численні
заклади просвітництва та охорони народного здравія, що входили у сферу

благодійної діяльності шляхетної родини Терещенків, але й увага та повага до
свого історичного минулого.

За словами Мішеля Терещенка, нащадка легендарної родини меценатів-
підприємців, Бібліотеці, в стінах якої відчувається мудрість минулого
«...вдалося зберегти гуманізм, справжню свободу, дух доброти, щедрості, яка

царювала тут у кінці ХІХ ст. …сьогодні цей дім став домом для всієї України»,
а «...широка освітня діяльність у цих стінах, її демократичні засади – кращий

символ ставлення до внеску роду Терещенків у культурний та економічний
розвиток України».

Традиції високої культури, духовності і милосердя відродили і
підтримують нові господарі цього Палацу книги. Історію будь-якої установи

творять конкретні люди – найбільша цінність у всі часи. А «людина, вихована
культурою книги, бібліотеки, осягає світ і себе в ньому під знаком високої
духовності і несе цю духовність людям.

І невипадково, що з перших днів існування Бібліотеки тут працювали
справжні Особистості, носії високої культури і духовності, знавці Книги,

зокрема медичної. У Бібліотеці розпочинали свою трудову діяльність, відомі у
майбутньому спеціалісти-медики, перші директори Бібліотеки: фізіолог
Е. Н. Бергер (проф. Тернопільського мед. ін-ту), мікробіолог С. Дяченко

(проф. Київського мед. ін-ту), гінеколог М. Венцковський, (Вінницький мед. ін-
т) військовий лікар-терапевт Є. Закржевський (Ленінградська військово-

медична академія), (В. М. Коган – 1930-32 рр.), Е. Н. Бергер (1932-35 рр.),
Василь Кирилович Магеровський – заступник директора б-ки Київського ун-ту

(1937-1941 рр., 1944-1948 рр., О. П. Бурба (1948-1955 рр.).
Серед тих, хто у повоєнні часи розробляв стратегію розвитку Бібліотеки і

становлення всієї мережі медичних бібліотек республіки – професіонали
найвищого гатунку – директор, «Заслужений працівник культури УРСР» Федір
Лукич Хмара (1955-1975), заступник директора з наукової роботи, кандидат

історичних наук Петро Веремійович Коломієць (1956-1970). Завдячуючи саме їм
в республіці створено ефективну систему методичної допомоги на місцях,

організовано обмін досвідом, контроль за діяльністю всіх бібліотек медичної
галузі.

Всі досягнення Бібліотеки з перших днів її існування – це ентузіазм і
титанічна праця колективу. Серед перших співробітників Бібліотеки – ще одна
10