Page 9 - Conference 2020

донині), цей палац архітектури і взірець технічного оснащення мав і особисту

драматичну історію. Навесні 1918 року, крім господарів, у реквізованих
кімнатах проживали декілька родин. Зокрема, наприкінці 1919 р. тут перебував

командуючий військами Південно-західного краю генерал А. М. Драгомиров,
згодом розташувався штаб Київського воєнного округу. Майже 50 років у цьому

надзвичайно цікавому будинку знаходився заклад зі специфічною структурою й
особливим призначенням: у червні 1920 р., після відходу з Києва білополяків,

тут розмістився «Рентген-радіологічний ін-т» (РРІ), створений на базі
громадської організації «Рентгендопомога». Засновником і директором закладу
впродовж 11 років був піонер української рентгенології – Юрій Петрович

Тесленко-Приходько – представник славетної української родини – родини
Косачів, племінник Олени Пчілки, по матері – двоюрідний брат Лесі Українки.

У 1969 році будівлю, що знаходилась в аварійному стані, рішенням уряду
УРСР було передано Республіканській науковій медичній бібліотеці МОЗ УРСР

(завдячуючи наполегливості і авторитету директора Ф. Л. Хмари). Було
відбудовано і реставровано все, що чудом збереглося у війнах і революціях. Як

підсобні працівники у ремонтних роботах щоденно впродовж 700 днів у
бригадах по 15-20 чоловік на чолі з директором Федором Лукичем Хмарою
працювали всі співробітники (співробітниці!) Бібліотеки. Вдалося не тільки

відновити і зберегти (спасти!) будівлю, але й зусиллями бібліотекарів вдихнути
в неї нове життя, новий зміст. Розпочався якісно новий етап розвитку. Вперше

за весь час існування установи створились умови для обслуговування
спеціалістів-медиків на належному рівні. І вже 1 грудня 1971 р. міністр охорони
здоров’я, відомий хірург Василь Дмитрович Братусь перерізав стрічку на

оновленому порозі легендарної оселі і засвідчив знаменну подію: 8 грудня
1971 р. місце зустрічей, вражень, «Дім Знань та Мудрості», як справедливо стали

називати Бібліотеку згодом, гостинно відчинив свої старовинні двері читачам.
Вже у фойє відчувається особлива духовна аура цього Будинку: старовинні

підлогові китайські вази 18 ст. перед входом у «Золоту залу», старовинне
дзеркало венеціанського скла, «зелена» кругла зала з різьбою по дереву,

розписом на стелі – колишній будуар дружини власника зустрічають
відвідувачів. Збереглися таємничі сейфи, гвинтові сходи на хори. Особливу ауру
садиби Терещенків підтримують автентичні інтер’єри зі старовинними меблями,

дбайливо збережені скульптурні деталі – дерев’яне різьблення стін панелями з
мореного дуба, різьблення стелі, металева оздоба інтер’єрів, прикрашені

позолотою і квітковим панно пастельних тонів стелі «Золотої зали», дивним
чином «виживший» у смутні часи лихоліть робочий кабінет і різьблений

дубовий стіл колишнього господаря…

9