День української писемності та мови – свято національної єдності

Слова росли із ґрунту, мов жита.
Добірним зерном колосилась мова.
Вона як хліб. Вона мені свята.
І кров’ю предків тяжко пурпурова.
Ліна Костенко

В Україні свято встановлено Указом Президента України1997 року № 1241/97 ″Про День української писемності та мови″ і відзначається щороку 9 листопада, на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-Літописця і починається писемна українська мова.

Нестор Літописець був монахом Києво-Печерського монастиря (бл. 1114 р.), першим давньоруським письменником і літописцем, послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Нестор є автором житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського; традиційно вважається одним із авторів ″Повісті временних літ″. Саме НесторЛітописець увів історію Русі в річище всесвітньої історії.

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської, можливо, польської) та входить до третього десятку найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, древлянського та сіверянського. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю, зрідка – латину в різних варіантах. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова – 84% спільної лексики, потім польська – 70% спільної лексики і словацька – 68% спільної лексики.

У День української писемності та мови є традицією покладання квітів до пам’ятника Несторові-Літописцю, а на Українському радіо традиційно проводиться радіодиктант, в знак національної єдності. Цю акцію започатковано з 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з’ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.

Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівської влади та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються.
Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де. В іншому разі вона стане виключно ″солов’їною″.

У виставковій залі ННМБ України розгорнуто книжкову виставку до Дня української писемності та мови. Запрошуємо читача у мандрівку відвитоків української писемності – до сучасного українського літературного мовлення. Рідкісні та раритетні видання допоможуть вам повніше зрозуміти історіюта еволюцію вітчизняного письма, що є невід′ємною складовою світової культури.

Публікації на цю тему

Слова росли із ґрунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. Вона як хліб. Вона мені свята. І кров’ю предків тяжко пурпурова. Ліна Костенко

В Україні свято встановлено Указом Президента України1997 року № 1241/97 ″Про День української писемності та мови″ і відзначається щороку 9 листопада, на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-Літописця і починається писемна українська мова.

Нестор Літописець був монахом Києво-Печерського монастиря (бл. 1114 р.), першим давньоруським письменником і літописцем, послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Нестор є автором житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського; традиційно вважається одним із авторів ″Повісті временних літ″. Саме НесторЛітописець увів історію Русі в річище всесвітньої історії.

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської, можливо, польської) та входить до третього десятку найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови - полянського, древлянського та сіверянського. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю, зрідка – латину в різних варіантах. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова - 84% спільної лексики, потім польська - 70% спільної лексики і словацька - 68% спільної лексики.

У День української писемності та мови є традицією покладання квітів до пам'ятника Несторові-Літописцю, а на Українському радіо традиційно проводиться радіодиктант, в знак національної єдності. Цю акцію започатковано з 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з'ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.

Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівської влади та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються. Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де. В іншому разі вона стане виключно ″солов’їною″.

У виставковій залі ННМБ України розгорнуто книжкову виставку до Дня української писемності та мови. Запрошуємо читача у мандрівку відвитоків української писемності - до сучасного українського літературного мовлення. Рідкісні та раритетні видання допоможуть вам повніше зрозуміти історіюта еволюцію вітчизняного письма, що є невід′ємною складовою світової культури.