90 років від дня народження епідеміолога, члена-кореспондента АМНУ, АМН СРСР, НАНУ, доктора медичних наук, професора Аркадія Федоровича Фролова (1931-2014)
Епідеміолог, член-кореспондент АМН України (1993), член-кореспондент АМН СРСР (РАМН) (1991), член-кореспондент НАН України (1992), доктор медичних наук (1971), професор (1981), заслужений діяч науки і техніки України (1990), директор Українського центру грипу та ГРІ МОЗ України, завідувач лабораторії загальної вірусології Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України.
Основні напрями наукової діяльності: проблема персистенції збудників, зокрема вірусів, у інфікованих системах і популяції людини; дослідження механізмів їхньої дії та впливу на генофонд виду Homo sapiens; перебіг епідемічного й інфекційного процесів грипу, ВІЛ-інфекції, вірусного гепатиту А, пріонів та інших інфекцій у сучасних соціально-економічних умовах. Окреме місце в його розробках займають питання профілактики інфекційних хвороб із застосуванням інтерферонів, їхніх індукторів і вакцин. Ним доведена персистенція вірусів грипу в організмі людини, їхня участь у канцерогенезі, мутагенні властивості. Під його керівництвом і за безпосередньої участі виділені та вивчені перші ізоляти вірусу імунодефіциту людини в Україні, показаний їхніх зв’язок з епідеміологією СНІДу. Проводилася робота з епідеміології Т-лимфотропного лейкозу людини в Чорнобильській зоні України, поширення пріонів у популяції населення України, формування засад молекулярної епідеміології інфекційних хвороб, зокрема впливу факторів біосфери на епідеміональний процес.
Наукові праці: “Вирусы и канцерогенез” (1973); “Персистенция вирусов (механизмы и клинико-эпидемиологические аспекты)” (1995); “Практическая вирусология” (1995); “Вирусные гепатиты А и Е” (1997); “Концепция ликвидации инфекционных болезней на современном этапе” (2002); “Молекулярная эпидемиология – составная часть эпидемиологии инфекционных болезней” (2005); “Пространственная возмущенность магнитного поля Земли и некоторые инфекционные заболевания” (2007).