Народився Олександр Іванович Арутюнов

Дата:
21.12.2018 день
2018-12-21T00:00:00+02:00
2018-12-22T00:00:00+02:00

115 років від дня народження нейрохірурга, доктора медичних наук, професора Олександра Івановича Арутюнова (1903-1975)

Нейрохірург, доктор медичних наук (1944), професор (1945), заслужений діяч науки УРСР (1954), академік АМН СРСР (1967). Закінчив медичний факультет Ростовського університету (1929). Учасник боїв у Монголії та війни з Фінляндією, головний хірург армії та фронту під час 2-ї світової війни. Працював у Московському інституті нейрохірургії (1932-1941), Київському інституті удосконалення лікарів і Київському психоневрологічному інституті (1945-1950), директор Київського НДІ нейрохірургії (1950-1964), Інституту нейрохірургії (Москва, 1964-1975). Засновник української школи нейрохірургів. Головний нейрохірург МОЗ УРСР.

Основні напрями наукової діяльності: пухлини головного та спинного мозку, судинна патологія мозку, мозковий кровообіг, метаболізм мозку, хірургія болю, функціональна нейрохірургія, нейротравма воєнного часу, нейроонкологія. Перший віце-президент, а потім почесний президент Всесвітньої федерації нейрохірургічних товариств.

Наукові праці: “Огнестрельные повреждения крупных сосудов и их хирургическое лечение” (1949); “Туберкуломы головного мозга” (1959); “Опухоли головного и спинного мозга: Библиография отеч. лит-ры, 1917-1961” (1963); “Тотальная церебральная ангиография” (1971); “Транссинуидальная хирургия гипофиза” (1976); “Руководство по нейротравматологии” (1978); “Гипоксия головного мозга” (1978).

115 років від дня народження нейрохірурга, доктора медичних наук, професора Олександра Івановича Арутюнова (1903-1975) Нейрохірург, доктор медичних наук (1944), професор (1945), заслужений діяч науки УРСР (1954), академік АМН СРСР (1967). Закінчив медичний факультет Ростовського університету (1929). Учасник боїв у Монголії та війни з Фінляндією, головний хірург армії та фронту під час 2-ї світової війни. Працював у Московському інституті нейрохірургії (1932-1941), Київському інституті удосконалення лікарів і Київському психоневрологічному інституті (1945-1950), директор Київського НДІ нейрохірургії (1950-1964), Інституту нейрохірургії (Москва, 1964-1975). Засновник української школи нейрохірургів. Головний нейрохірург МОЗ УРСР. Основні напрями наукової діяльності: пухлини головного та спинного мозку, судинна патологія мозку, мозковий кровообіг, метаболізм мозку, хірургія болю, функціональна нейрохірургія, нейротравма воєнного часу, нейроонкологія. Перший віце-президент, а потім почесний президент Всесвітньої федерації нейрохірургічних товариств.

Наукові праці: "Огнестрельные повреждения крупных сосудов и их хирургическое лечение" (1949); "Туберкуломы головного мозга" (1959); "Опухоли головного и спинного мозга: Библиография отеч. лит-ры, 1917-1961" (1963); "Тотальная церебральная ангиография" (1971); "Транссинуидальная хирургия гипофиза" (1976); "Руководство по нейротравматологии" (1978); "Гипоксия головного мозга" (1978).