Історія жувальної гумки

28 грудня 1869 року була запатентована жувальна гумка

Взагалі-то жувати застиглу смолу дерев, так звану смоляну мастику, полюбляли ще у стародавні часи за довго до нової ери. У Давній Греції, наприклад, освіжали подих за допомогою бджолиного воску, а індійці майя та ацтеки використовували для цього сік гевеї та інших каучукових рослин або смолу ялини.

Жувальна гумка, до якої ми звикли, запатентована лікарем-дантистом Вільямом Фінлі Семплом з містечка Маунт-Вернон (штат Огайо). Патент № 98.304 зазначає, що це комбінація каучуку з іншими компонентами в будь-яких пропорціях. За задумом лікаря, вона мала не тільки очищувати зуби, але й тренувати жувальні м’язи. Тож виріб був зроблений із дуже твердої гуми, і спочатку не користувався великим попитом.

А що думають сучасні лікарі про користь і безпеку жувальної гумки?

По-перше, жувальна гумка, як і зубні пасти, порошки, еліксири, щітки, нитки і зубочистки, — засоби для гігієни ротової порожнини. Стимулюючи слиновиділення, вона призводить до механічного очищення зубів, а додаткові інгредієнти (наприклад, м’ята кучерява) освіжають подих. По-друге, гумка, що містить кальцій або фтор, сприяє збагаченню мікроелементами зубної емалі. По-третє, навантаження на жувальні м’язи поліпшує кровопостачання пародонту. Але лікарі попереджують, жувальна гумка не лікує стоматологічні захворювання!

Існує гіпотеза, згідно якої використання гумки у перші годину-півтори після прийому їжі, сприяє виробленню шлункового соку, що покращує травлення. Однак надлишкове використання жувальних гумок (4-16 шт на день) може викликати печію, гастрит, метеоризм, кольки, а якщо до її складу входить сорбіт, то ще й діарею.

А от щодо болезаспокійливого ефекту жувальної гумки при запаленнях ротової порожнини можна прочитати у статті:

Sekine N, Okada-Ogawa A, Asano S, Takanezawa D, Nishihara C, Tanabe N, et al. Analgesic effect of gum chewing in patients with burning mouth syndrome. J Oral Sci. 2020 Sep 26;62(4):387-92.

doi: 10.2334/josnusd.19-0501  https://www.jstage.jst.go.jp/article/josnusd/62/4/62_19-0501/_pdf/-char/en

Публікації на цю тему

28 грудня 1869 року була запатентована жувальна гумка

Взагалі-то жувати застиглу смолу дерев, так звану смоляну мастику, полюбляли ще у стародавні часи за довго до нової ери. У Давній Греції, наприклад, освіжали подих за допомогою бджолиного воску, а індійці майя та ацтеки використовували для цього сік гевеї та інших каучукових рослин або смолу ялини. Жувальна гумка, до якої ми звикли, запатентована лікарем-дантистом Вільямом Фінлі Семплом з містечка Маунт-Вернон (штат Огайо). Патент № 98.304 зазначає, що це комбінація каучуку з іншими компонентами в будь-яких пропорціях. За задумом лікаря, вона мала не тільки очищувати зуби, але й тренувати жувальні м'язи. Тож виріб був зроблений із дуже твердої гуми, і спочатку не користувався великим попитом.

А що думають сучасні лікарі про користь і безпеку жувальної гумки?

По-перше, жувальна гумка, як і зубні пасти, порошки, еліксири, щітки, нитки і зубочистки, — засоби для гігієни ротової порожнини. Стимулюючи слиновиділення, вона призводить до механічного очищення зубів, а додаткові інгредієнти (наприклад, м’ята кучерява) освіжають подих. По-друге, гумка, що містить кальцій або фтор, сприяє збагаченню мікроелементами зубної емалі. По-третє, навантаження на жувальні м’язи поліпшує кровопостачання пародонту. Але лікарі попереджують, жувальна гумка не лікує стоматологічні захворювання! Існує гіпотеза, згідно якої використання гумки у перші годину-півтори після прийому їжі, сприяє виробленню шлункового соку, що покращує травлення. Однак надлишкове використання жувальних гумок (4-16 шт на день) може викликати печію, гастрит, метеоризм, кольки, а якщо до її складу входить сорбіт, то ще й діарею. А от щодо болезаспокійливого ефекту жувальної гумки при запаленнях ротової порожнини можна прочитати у статті: Sekine N, Okada-Ogawa A, Asano S, Takanezawa D, Nishihara C, Tanabe N, et al. Analgesic effect of gum chewing in patients with burning mouth syndrome. J Oral Sci. 2020 Sep 26;62(4):387-92. doi: 10.2334/josnusd.19-0501  https://www.jstage.jst.go.jp/article/josnusd/62/4/62_19-0501/_pdf/-char/en