Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медиками

Вагомою частиною фондів Національної наукової медичної бібліотеки України (ННМБУ) є дари відомих вчених-медиків у вигляді окремих видань та особистих бібліотек.
Перші зібрання колекцій почали передавати в дар до фонду бібліотеки з 60-х років ХХ століття. Сьогодні вони нараховують понад 20 тисяч примірників документів, які ретельно зберігаються в депозитарному фонді та виокремлені в довідково-пошуковому апараті ННМБУ в персоналіях.

На полицях книгосховищ ННМБУ зберігається 41 приватна колекція, а саме : В. А. Барабоя, Ю. Й. Бернадського, В. О. Бєліцера, Ю. О. Борисенка, Ю. Г. Віленського, Я. В. Ганіткевича, Л. В. Громашевського, І. І. Даценко, О. І. Дикої-Костюченко, Л. О. Добровольського, М. О. Духіної, В. Г. Западнюка, Б. О. Запоточного, Л. А. Зарицького, К. А. Захарії, І. С. Зозулі, А. М. Зубара, Ю. М. Квітницького-Рижова, І. О. Колпакової, В. С. Коновалова, Є. В. Коханевич, І. В. Кочіна, Б. П. Криштопи, А. Г. Куліковського, І. В. Кухара, Б. О. Ледощука, І. В. Малахальцевої, В. В. Пасько, Г. П. Педаченко, Л. А. Пирога, Г. Ф. Писемського, А. І. Позмогова, М. Є. Поліщука, В. Ф. Саєнко, М. М. Семенюти, А. М. Сердюка, О. К. Толстанова, Ф. П. Трінуса, Я. П. Фрумкіна, І. С. Чекмана, А. А. Чумака.

Більшість колекціонерів були не тільки постійними читачами бібліотеки, а й її вірними друзями і порадниками, які розуміли велику роль медичної бібліотеки у формуванні інтелекту науковців-медиків. З особливою вдячністю відзначаємо давніх друзів-читачів ННМБУ: доктора медичних наук, нейрохірурга Миколу Єфремовича Поліщука, який сприяв отриманню бібліотеки статусу Національної (2006); Любомира Антоновича Пирога – читача бібліотеки з 1958 року, академіка, президента Світової федерації Українських лікарських товариств, який завжди високо цінував книгу, а бібліотеку вважав святим місцем; Юрія Григоровича Віленського – кандидата медичних наук, історика медицини, з яким пов’язує тепла багаторічна дружба; професора Юрія Йосиповича Бернадського, його співдружність з бібліотекою була глибокою, зворушливою і тривалою, він – один з найактивніших читачів бібліотеки ще із студентських років; Андрія Михайловича Сердюка – академіка, професора, українського науковця в галузі медичної екології, гігієни, який завжди передавав всі видання, видані очолюваним ним Київським інститутом загальної і комунальної гігієни ім. А. Н. Марзєєва до бібліотеки. Ніколи не поривали зв’язку із ННМБУ Вілен Абрамович Барабой – доктор медичних наук, радіобіолог, біофізик, Валерій Феодосійович Саєнко – професор, вчений хірург.

Переважна частина видань із приватних колекцій має пам’яткове значення: на документах є особисті печатки, екслібриси, автографи власників, присвяти від колег, друзів, діячів медичної науки, а саме В. Бехтєрєва, І. Сікорського, Я. Фрумкіна, В. Протопопова, В. Комісаренка та ін. Окрім дарчих написів, книги містять помітки на полях, зроблені їх власниками.

Багато видань надруковано малим накладом, що робить їх бібліографічною рідкістю.
Зазначені зібрання цінні й тим, що розкривають світогляд їх власників, розширюють коло знань, якими вони цікавилися, характеризують їхню суспільну діяльність, а дарчі написи допомагають зрозуміти своєрідність таланту та привабливість особистості колекціонера.

Книжкові колекції вчених-медиків належать до історико-культурних пам’яток, є окрасою і гордістю депозитарного фонду ННМБУ. Вони активно використовуються для глибокого наукового дослідження історії медицини, як медичними фахівцями так і спеціалістами бібліотеки. Результати розвідок оприлюднюються в медичній та бібліотечній пресі, у виступах під час проведення наукових і соціокультурних заходів, у бібліографічних покажчиках. Фахівці ННМБУ систематично організовують і проводять семінари і конференції, присвячені проблемам формування та збереження документальних фондів. Забезпечення збереження фонду особистих колекцій видатних лікарів – одне з пріоритетних завдань сьогодення ННМБУ.

Колекції вчених-медиків, подаровані книгозбірні – це інтелектуальна скарбниця українства, його колективна пам’ять.
Кожна приватна колекція має свою неповторну ауру та історію формування.

Колекція Григорія Федоровича Писемського

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медиками

Однією з перлин колекційних зібрань ННМБУ є бібліотека професора Григорія Федоровича Писемського (1862–1937) – відомого акушера-гінеколога, доктора медицини, заслуженого діяча науки, яка започаткувала надходження в наші фонди приватних колекцій. Бібліотеку вченого, що нараховує 2086 примірників документів, передали родичі Григорія Федоровича. Професор збирав книги впродовж усього життя. У тематичному спрямуванні пріоритетними в колекції є документи з фізіології вагітності, правильної організації та знеболювання родів, гормональної терапії, гігієни жінки, з проблем раку в гінекології та його ранній діагностиці.

До практичних проблем розвитку акушерства і гінекології Григорій Федорович підходив з позицій вченого, вміло оцінював значення нових відкриттів. Багатьом документам з його колекції притаманне науково-оглядове висвітлення вітчизняного та зарубіжного досвіду даної галузі. В зібранні Григорія Федоровича багато матеріалів з’їздів, конгресів, сесій, звітів медичних товариств, лікарень, медичних рад, учбових закладів тощо. Професійний інтерес для дослідників представляють звіти, вони містять інформацію історичного значення. Зокрема, – це видання «Бесплатная больница цесаревича Николая для чернорабочих. Отчет бесплатной больницы за 1-е десятилетие 1894–1904» (понад 800 сторінок) вміщує біографічні відомості про засновників лікарні – сім’ю відомого цукрозаводчика Ніколи Терещенка, дружину Пелагею Терещенко, сина Івана Терещенко, відомого терапевта Євгена Афанасьєва, мецената Михайла Дегтярьова, підприємця-мецената Миколу Попова, які зробила значний внесок у розвиток цієї лікарні. У передмові вказано, що дану книгу Комітет лікарні присвячує «своему почившему основателю и попечителю с глубокой признательностью, сознавая ту неоценимую услугу, какую оказали ей почившие учредители». У книзі вміщено некрологи та фотопортрети членів сім’ї. Складається праця з 2-х частин. До 1-ї входить Статут лікарні, грошовий звіт про надходження та витрати сум. В 2-ій подані праці співробітників лікарні за 1894–1904 рр. Є будівельні плани, креслення, схеми всіх приміщень, їх детальний опис, фотографії із зовнішнім та внутрішнім виглядом кімнат, коридорів та їх оздоблення. Видання є цікавим не тільки медикам, а й історикам, архітекторам і реставраторам.

В колекції Г. Ф. Писемського варті особливої уваги книги з хірургії. Унікальним є прижиттєве видання М. І. Пирогова «Начала общей военно-полевой хирургии, взятые из наблюдений военно-госпитальной практики и воспоминаний о Крымской войне и Кавказской экспедиции» (1865). Передмова до книги написана Пироговим з 1862–1866 рр., коли він перебував за кордоном як керівник молодих російських учених. Видання вперше вийшло у 1864 році німецькою мовою. В 1865 році книга вийшла у Дрездені російською мовою, хоча німецький переклад було зроблено саме з російського варіанту. Ця книга мала величезний успіх і розійшлася досить швидко.

Привертає увагу підручник видатного хірурга-новатора, блискучого клініциста, найталановитішого з учнів і послідовника М. І. Пирогова – професора Київського університету В. О. Караваєва «Оперативная хирургия» (1885).

Важливе місце в колекції займають власні наукові праці і доповіді Григорія Федоровича, для яких характерна простота і ясність викладання.
Є в колекції видання про медичних діячів, а саме книга М. Ю. Лахтіна «Краткий биографический словарь знаменитых врачей всех времен» (1902). В словнику вміщені стислі біографічні дані про більш ніж 300 найвідоміших медиків світу.

Для колекції Григорія Писемського характерна наявність особливих ознак, а саме – на книгах є печатки овальної форми «Библиотека Г. Писемского» або екслібрис (невеликий аркуш паперу) з простим написом в обрамленні «Д-ръ Г. Писемскій». Іноземні виданнях, а їх більша частина, містять екслібрис з малюнком. Сюжет його нескладний – у колі зображений читач над розкритою книгою, по колу розташовані слова «Willst Freunddusein, liesdichhinein» (Бажаєш бути другом – прочитай всередині), над колом зображено змія над медичною чашею.

Серед іноземних видань є раритетні документи ХVII–ХVIII ст. (1687, 1707, 1720, 1791), що приплетені до книг. На кожному збірнику, до якого прикріплені різні видання, красивим почерком Григорія Федоровича написано перелік цих документів.
Значну частину видань Григорій Федорович купував у букіністичних магазинах, частину книг подарували друзі, колеги, учні, про що свідчать дарчі написи. Майже всі автографи відрізняються стислістю та стриманістю.

Зовнішній вигляд видань колекції скромний, але майже всі вони мають поліпшену оправу, завдяки чому добре збереглись.

Колекція Лева Васильовича Громашевського

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиНайбільшою за своїм наповненням є бібліотека професора Лева Васильовича Громашевського (1887–1980) – видатного вченого, творця наукової фундаментальної епідеміології, основоположника вчення про механізм передачі інфекції та класифікації інфекційних хвороб. Лев Васильович був талановитим організатором і директором Інституту інфекційних хвороб (1948–1951), завідувачем кафедри епідеміології Київського медичного інституту ім. О. О. Богомольця (1951–1963), науковим керівником Київського науково-дослідного інституту епідеміології, мікробіології та паразитології (1951–1980). У 1946 році в США він брав участь у заснуванні Всесвітньої організації охорони здоров’я.

До ННМБУ передала колекцію його дружина – Любов Леонтіївна Громашевська, професор, доктор медичних наук, біохімік. Це книги, автореферати та періодичні видання, всього 3852 одиниці зберігання.
В колекції Л. В. Громашевського багато документів, що стосуються основних чотирьох груп інфекцій: кишкових; дихальних шляхів; кровяні; зовнішніх покривів. Серед авторефератів зберігаються праці учнів Л. В. Громашевського, зокрема Н. Ф. Голуба, М. А. Ващенка, Г. Ф. Стременецького.

Впродовж життя Л. В. Громашевський, маючи власну бібліотеку, користувався фондами ННМБУ. Інтерес до книги був важливою рисою його характеру. У своєму науково-дослідному інституті інфекційних хвороб Лев Васильович започаткував бібліотеку своєю особистою науковою літературою.

Колекція Юрія Миколайовича Квітницького-Рижова

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиЮрій Миколайович Квітницький-Рижов (1921–1993) – відомий невролог-теоретик, нейроморфолог, гістолог, історик медицини, дослідник некрополів Києва, один із фундаторів Національного музею медицини. Разом з О. О. Грандо брав участь у становленні Національного музею медицини України. Юрій Миколайович був справжнім інтелігентом з освіченої дворянської родини.

В останні роки життя був тісно пов’язаний з ННМБУ, адже саме з бібліотеки до музею потрапили рідкісні експонати в копіях, зокрема легендарний «Атлас І. Буяльського».
Колекцію Юрія Миколайовича передали до бібліотеки рідні вченого, вона нараховує близько 200 наукових робіт. Тематика розробок вченого – це проблеми набряку і набухання головного мозку, зв’язок цих процесів із змінами внутрішньочерепного тиску, морфологічної диференціальної діагностики токсичних і гіпоксичних енцефалопатій, а також історія медицини.

Колекція Георгія Панасовича Педаченко

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиГеоргій Панасович Педаченко (1923-2001) – один із засновників сучасної нейрохірургії в Україні. Пройшов блискучий шлях від лікаря-клінічного ординатора до визнаного нейрохірурга, вченого і педагога, доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри нейрохірургії Київського інституту удосконалення лікарів, керівника відділу нейротравми і судинної патології головного мозку Інституту нейрохірургії. За роки професійної діяльності Георгій Панасович виконав тисячі складних операцій при онкологічних, судинних і травматичних ураженнях головного мозку. В науковому доробку вченого понад 500 наукових праць.

Колекцію Георгія Панасовича передав до Бібліотеки його син Євген Георгійович Педаченко – відомий вчений, засновник новітніх методик у галузі лазерної спінальної нейрохірургії, академік НАМН України, нині директор Інституту нейрохірургії ім. А. П. Ромоданова, віце-президент Всесвітньої асоціації нейрохірургів.

Тематика колекції вченого тісно пов’язана із професійною діяльністю Георгія Панасовича, а саме: нейротравматологією; військово-польовою хірургією, що стосується черепно-мозкових травм; біохімічних порушень при мозковому інсульті; внутрішньочерепною гіпертензією при пухлинах головного мозку; діагностичними операціями при ураженнях центральної нервової системи тощо. Хронологічні рамки колекції охоплюють період з 1931–2000 рр. Загальна кількість колекції налічує 1146 примірників.

Колекція професора Юрія Йосиповича Бернадського

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиЮрій Йосипович Бернадський (1915–2006) – доктор медичних наук, віртуоз у галузі щелепно-лицьової хірургії. Юрій Йосипович мав 24 винаходи і посвідчення на 44 раціоналізаторські пропозиції з проблем щелепно-лицьової хірургії. Ю. Й. Бернадський був почесним членом 20 наукових товариств (асоціацій) стоматологів і хірургів. Його освіченість і ерудованість забезпечила вдалі виступи від України на багатьох міжнародних та європейських конгресах стоматологів і фахових хірургів (Німеччина, США, Італія). Саме тому в колекції є велика кількість іноземних словників і посібників з німецької, англійської, словацької мов, якими він користувався. Зібрання Ю. Й. Бернадського цінне присвятами від діячів науки, що містяться у 287 книгах. Юрій Бернадський був людиною неординарних здібностей, як наукових, так і організаторських. Серед численних нагород – медаль «Патріарх стоматології України», а міжнародний Біографічний центр (Англія, Кембридж) вмістив біографічну довідку в довіднику «Хто є хто серед інтелектуалів світу» (Кембридж,1997) і нагородив персональною медаллю «2000 видатних інтелектуалів 20- го століття» (Англія,2000).

Колекція Ю. Й. Бернадського нараховує 1006 одиниць зберігання, а хронологічні межі охоплюють документи 1923–2003 років видання.

Основу зібрання складають видання з щелепно-лицьової хірургії, пародонтопатії, протезування аномалій челюсті, пластичної хірургії, травматології, онкології, нейростоматології, історії стоматології та деонтології. Велика частина видань це книги провідних стоматологів того часу, а саме: П. З. Аржанцева, Н. Н. Бажанова, А. І Бетельмана, Є. В. Боровського, С. І. Вайса, С. Й. Криштаб, М. В. Мухіна, Я. С. Пеккер та інших.

Відомий вчений шанував бібліотечну професію і вважав, що «бібліотека – це храм науки, інститут довічної освіти медиків».

Колекція Миколи Єфремовича Поліщука

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиСеред приватних зібрань ННМБУ дбайливо зберігається колекція Миколи Єфремовича Поліщука (1944 р. н.), учня Георгія Панасовича Педаченка. М. Є. Поліщук – доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки, член-кореспондент АМН України, народний депутат (2002–2005), в 2005 р. Міністр охорони здоров’я, завідувач кафедри нейрохірургії КМАПО імені П. Л. Шупика, директор клініки невідкладної нейрохірургії.
Микола Єфремович пройшов складний шлях становлення від лікаря до провідного вченого в галузі нейротравматології та невідкладної нейрохірургії. В науковому доробку М. Є. Поліщука понад 500 наукових праць. Основні напрямки наукової діяльності та тематики видань його колекції: невідкладна нейрохірургія, черепно-мозкова травма, хребетно-спинномозкова травма, поєднана травма центральної нервової системи, судинна нейрохірургія. Заслуговують особливої уваги такі книги, як А. Кник «Болезни уха, носа, горла» (1931) і В. П. Воробьев, Г. Ф. Иванов «Краткий учебник анатомии человека» (1936).

Загалом колекція нараховує 317 одиниць зберігання. Хронологічні межі документів 1931–2009 роки видань. Микола Єфремович, розуміючи велику інформаційну роль книги, започаткував в своїй клініці для співробітників проведення щотижневих наукових конференцій з оглядом літератури. З великою симпатією до ННМБУ, Микола Єфремович постійно дбає про поповнення фондів своїми працями.

Колекція Бориса Павловича Криштопи

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиБорис Павлович Криштопа (1938–2014) – відомий в Україні фахівець у галузі соціальної медицини, організації і управління охороною здоров’я, заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор.
У 1974 році був призначений заступником Міністра охорони здоров’я України, в 1978 році з посади заступника був відряджений до Демократичної Республіки Афганістан на посаду першого керівника групи радників Міністерства охорони здоров’я колишнього Союзу при Міністерстві громадської охорони здоров’я Демократичної Республіки Афганістан. Керував колективом цивільних радянських лікарів, які працювали на території Афганістану.

Після повернення із закордонного відрядження перейшов на науково-педагогічну роботу: працював у 1982–1986 роках проректором з міжнародних зв’язків Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця, доцентом кафедри соціальної гігієни і організації охорони здоров’я. З 1986 по 2004 рр. – завідувач кафедри управління охороною здоров’я Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика. З 2004 року до кінця життя працював професором цієї кафедри.

Колекцію книг Бориса Павловича передав до бібліотеки його син – Віталій Криштопа.
Основними напрямками наукових досліджень Б. П. Криштопи були: удосконалення управління системою охорони здоров’я шляхом формування єдиної наукової школи управління, втілення наукових основ сучасного менеджменту, становлення охорони здоров’я та вищої медичної освіти в Україні, історії медицини. Саме така тематика літератури присутня в колекції професора, що нараховує 610 одиниць зберігання. Хронологічні рамки видань охоплюють 1960–2010 рр.

Колекція Любомира Антоновича Пирога

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиПровідний український лікар та вчений-нефролог Любомир Антонович Пиріг (1931 р. н.) особисто передав своє зібрання до ННМБУ.

Л. А. Пиріг – доктор медичних наук, професор, академік, відмінник охорони здоров’я, головний нефролог МОЗ України (1979–1993), член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України , академік НАМН України, завідувач кафедри нефрології НМАПО ім. П. Л. Шупика, почесний президент СФУЛТ (від 2000), автор понад 570 наукових праць.

Основна тематика колекції – це клінічна нефрологія, історія української медицини, біоетика, організація нефрологічної допомоги. У зібранні є книги М. И. Вихерта «Изменения функции больных почек» (1922); «MatthesM. Lehrbuch Differential diagnoss» – підручник з диференційної діагностики внутрішніх хвороб на німецькій мові, що виданий в Берліні. Багато в колекції видань про відомих медиків, зокрема про О. Ф. Возіанова, В. П. Комісаренка, Л. І. Медведя, В. Д. Братуся та ін.
Колекція Л. А. Пирога містить 604 примірники видань, хронологічні межі яких охоплюють 1922–2008 рр.

Колекція Івана Сергійовича Чекмана

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медиками
Іван Сергійович Чекман (1936–2019) – відомий український науковець, фармаколог, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, академіка Нью-Йоркської академії наук, директор Київського науково-дослідного інституту фармакології і токсикології (1987–1991), завідувач кафедри фармакології Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця.

Іван Сергійович, як учень відомого фармаколога О. І. Черкеса, розширив класичну фармакологію низкою нових напрямів: фізико-хімічна фармакологія, нанофармакологія, квантова фармакологія тощо. Автор понад 830 наукових праць.

Колекція книг передана до ННМБУ за життя вченого його сином. Тематика документів стосується фармакології, фітотерапії, імунології, дієтики, онкології, історії медицини. Є також атласи, довідники, словники та три видання іноземними мовами: грецькою, англійською та французькою. Об’єм колекції становить 191 одиницю зберігання. Хронологічні межі документів 1882–2018 рр.

Колекція Івана Савовича Зозулі

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиІван Савович Зозуля (1939 р. н.) – вчений в галузі неврології, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії наук вищої школи, лауреат Державних премії України в галузі науки і техніки, проректор з наукової роботи НМАПО ім. П. Л. Шупика і завідувач кафедри швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Іван Савович автор понад 500 друкованих праць, 12 підручників і монографій, 25 навчальних посібників, 34 винаходів, науковий редактор «Збірника наукових праць співробітників НМАПО ім. Шупика, головний редактор журналу «Український медичний часопис».

Вчений особисто передав до ННМБУ свою колекцію. Основні теми книг: цереброваскулярна патологія, закрита черепно-мозкова травма, спінальна травма, запальна травма, запальні захворювання нервової системи. Зібрання Івана Зозулі становить 104 одиниць зберігання.

Колекція Володимира Васильовича Пасько

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиКолекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиКолекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиПасько Володимир Васильович (1946-2014) – генерал-лейтенант медичної служби, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, член Національної спілки письменників України. В 1965 році вступив до Військово-медичної академії в Ленінграді, яку закінчив в 1971 році. Проходив службу в Повітрянодесантних військах на посаді начальника медичної служби полку. В 1972-1975 рр. навчався в ад’юнктурі Військової медичної Академії. 1975-1982 рр.- науковий співробітник і викладач Академії, згодом начальник медичної служби 108-ї мотострілецької дивізії в центральній частині Афганістану.

Після проголошення Україною незалежності повернувся на Батьківщину і взяв активну участь в розбудові Збройних Сил України; став засновником єдиного у нашій країні Вищого спеціального навчального закладу – військово-медичного відділення при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, першим керівником якого він став; 2005-2006 роки заступник Міністра оборони України; головний редактор журналу «Військова медицина України».

Впродовж всієї діяльності В. В. Пасько активно займався науковою роботою. В 1987 році захистив кандидатську дисертацію. В лютому 2002 присвоєне вчене звання професора. В травні цього ж року захистив докторську дисертацію.

Пасько В. В. – автор понад 60 наукових друкованих праць. Ініціатор створення і провідний співавтор перших в Україні сучасних російсько-українських словників військово-медичної термінології, а також російсько-українсько-англійського алфавітного довідника з військової та екстремальної медицини.

За службу в Збройних Силах України удостоєний почесного звання «Заслужений лікар України», нагороджений відзнакою Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя». Має також різні відомчі відзнаки і нагороди.

Головним захопленням генерала Пасько В.В. була літературна творчість. В 1999 році вийшла книга «Ночь забытых песен»;  2001 «Час прощення»; 2004 «Пора істини»; 2012 «Звання слухач. Нотатки лікаря-генерала». А остання книга «Під зіркою й тризубом: Нотатки українського генерала» вийшла посмертно в 2019 році, презентація якої відбулася в стінах нашої бібліотеки

Колекцію професора передала в бібліотеку дружина Ірина Володимирівна Пасько  -професор Української військово-медичної академії.

Колекція Володимира Васильовича налічує 121 одиницю зберігання. Хронологічні межі зібрання складають видання 1915-2010 роки.

Колекція Ганіткевича Ярослава Володимировича

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиЯрослав Володимирович Ганіткевич – лікар-фізіолог, доктор медичних наук, історик медицини, дійсний член НТШ, лауреат премії імені Івана Огієнка професор (1929 р. н.) привіз свою колекцію зі Львова.

Я. В. Ганіткевич невтомний дослідник, пошуковець, який повертає забуті імена в українській і в світовій медицині. У науковому доробку вченого понад 360 публікацій. На основі своїх досліджень професор представляв Україну на світовому конгресі з історії медицини у 2007 році.

В зібранні колекціонера знаходяться видання М. А. Амосова, О. О. Грандо, П. Й. Пундія, а також власні твори Ярослава Володимировича. Основу колекції складають видання з біохімічного дослідження жовчі, вивчення ролі жовчі та жовчних кислот в фізіології та патології організму тощо.
Об’єм колекції становить 356 примірників. Хронологічні межі документів охоплюють видання 1932–2010 рр.

Колекція Вілена Абрамовича Барабоя

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиВілен Абрамович Барабой (1931 р.н.) – доктор медичних наук, відомий радіобіолог, біофізик, фахівець у галузі експериментальної онкології,
автор 32 книг та брошур і більш ніж 700 наукових публікацій. Виїхав до Німеччини. Досліджує біохімімічні і біофізичні механізми променевого ураження і захист від нього. Приділяв велику увагу майбутній долі свого бібліотечного зібрання, саме тому й передав його до ННМБУ.

Загальна кількість документів колекції – 1291 примірник. Тематика книг пов’язана з радіобіологією, біофізикою та санітарно-гігієнічного спрямування.

Колекція Юрія Григоровича Віленського

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиПошановане місце на полицях ННМБУ займає колекція Юрія Григоровича Віленського (1931–2020), яку він передав особисто.

Юрій Віленський – кандидат медичних наук, історик медицини, публіцист, автор документальних і художніх книг, в яких блискуче висвітив життя та творчість видатних медиків. Як журналіст Юрій Григорович став невпинним популяризатором української медицини, її здобутків та видатних лікарів.
Юрій Григорович був активним користувачем і великим другом бібліотеки, брав активну участь у заходах, які проводилися у її стінах, плідно займався творчою діяльністю. Бібліотеку називав своєю рідною домівкою, улюбленим «палацом та Храмом думки». Зібрання колекції Юрія Віленського становить 218 примірників, хронологічні межі яких 1902–2017 рр.

Колекція Андрія Михайловича Сердюка

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиАндрій Михайлович Сердюк (1938 р. н.) – український науковець в галузі медичної екології, гігієни, соціальної медицини, організатор охорони здоров’я, професор, академік Національної академії медичних наук України, в 1996–1999 роках Міністр охорони здоров’я України, заслужений діяч науки і техніки України, директор Інституту гігієни та медичної екології імені О. Марзеєва.
Андрій Михайлович є автором понад 530 наукових праць. Основні напрямки його наукових досліджень – екологія і здоров’я людини, гігієна довкілля, організація охорони здоров’я, медична екологія, медичні аспекти аварії на ЧАЕС. Нагороджений орденами «Князя Ярослава Мудрого» 5-го ступ., «Знак Пошани», «За заслуги» 3 ступ., 4 медалями, Орден Миколи Пирогова Європейської академії природничих наук (Німеччина) та Великою Золотою медаллю ім. М. І. Пирогова Російської академії медичних наук.

Колекцію, що нараховує 361 книг передав до фонду ННМБУ особисто Андрій Михайлович.

Колекція Валерія Феодосійовича Саєнко

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиВалерій Феодосійович Саєнко (1941 р.н.) – видатний вчений хірург, доктор медичних наук, заслужений діяч науки і техніки, лауреат Державних премій СРСР та України, директор Інституту хірургії та трансплантології АМН України, один з лідерів світової хірургії та трансплантології, автор 18 монографій, понад 500 наукових робіт та 60 винаходів.

Основна частина колекції Валерія Феодосійовича – це видання з хірургії та трансплантології. Цікавими є дореволюційні книги з хірургії, а саме: П. Тильо «Руководство к топографической анатомии в применении к хирургии» (1897), С. Поцци «Руководство клинической и оперативной гинекологии» (1897) та ін. В колекції є два видання професора О. П. Кримова – «Спеціальна хірургія» (1948) та «Учение о грыжах» (1928).

Цікавився Валерій Феодосійович історією медицини та літературою про відомих медиків. Так особливий інтерес викликає історико-біографічне дослідження – книга К. Абсолона «Хирург Бильрот – страницы великой жизни» (2000). Об’єм колекції становить 169 одиниць зберігання. Хронологічні межі колекції охоплюють 1882–2008 роки.

Колекція Ірини Іванівни Даценко

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиУ 2006 році привезла зі Львова і передала до фонду ННМБУ свою бібліотеку Ірина Іванівна Даценко (1925-2006) – академік, професор, доктор медицини, відмінник охорони здоров’я, дійсний член Нью-Йоркської академії наук і Наукового товариства імені Т. Г. Шевченко.

Основним напрямом її наукових досліджень були гігієна та охорона здоров’я населення.
Вагоме місце в творчому доробку професора І. І. Даценко посідала підготовка монографій, підручників. Багато сил і енергії приділяла Ірина Іванівна питанням підготовки україномовної навчальної літератури, популяризації медичної та гігієнічної науки, висвітлення маловідомих сторінок історії та імен видатних українських вчених – медиків і лікарів. Завжди, коли приїздила до Києва, працювала в ННМБУ, яку вважала «дивовижним храмом медичної думки».
У 2006 року Ірина Іванівна померла несподівано і передчасно, тому за життя вона передала в бібліотеку лише 56 примірників документів. Тематика її колекції стосується гігієни атмосферного повітря, води і грунту, гігієни дітей і підлітків, особистої, радіаційної, військової і тропічної гігієни. Половина видань – це авторські книги І. І. Даценко.

Хронологічні межі видань охоплюють період 1957–2006 рр.

Колекція Віталія Гнатовича Западнюка

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиВіталій Гнатович Западнюк (1926-1998) – фармаколог-геронтолог, доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії України, відмінник охорони здоров’я.
Народився Віталій Гнатович на Вінничині. У 1950 році закінчив Львівський медичний інститут, захоплювався науковою роботою, закінчив аспірантуру і в 1954 році захистив кандидатську дисертацію. У 1967 році здобув ступінь доктора медичних наук. У 1972 році В. Г. Западнюку було присвоєно наукове звання професора за спеціальністю фармакологія.

За 35 років роботи в лабораторії професор зробив вагомий внесок у нову галузь науки про ліки – геріатричну фармакологію. Результати багатолітніх наукових досліджень викладені у понад 300 наукових працях, серед яких відомі монографії «Геріатрична фармакологія», довідник «Фітотерапія», підручник «Фармакологія з рецептурою та ін.

Професор створив школу фармакологів, його учні керують науковими лабораторіями; завідують кафедрами в науково-дослідних та медичних інститутах.

Колекція, яку передали родичі Віталія Гнатовича нараховує 469 примірників документів. В ній є видання з вивчення вікових особливостей дії лікарських засобів, їх токсичність, кінетика і динаміка; створення нового класу лікарських засобів, – геріатричних препаратів, здатних уповільнювати процеси старіння та запобігати передчасній старості.

Колекція Анатолія Андрійовича Чумака

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиАнатолій Андрійович Чумак (1946 р. н.) – український медик, доктор медичних наук, професор, заступник генерального директора з наукової роботи-директор Інституту клінічної радіології ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», заслужений діяч науки і техніки України (2006), лауреат державної премії України в галузі науки і техніки (2010).

В колекції зібрані книги, які висвітлюють вплив радіаційного фактору на організм людини і тварини; дію низько енергетичного лазерного випромінювання на кров; віддалені наслідки впливів іонізуючого випромінювання; радіаційний захист; імунозалежність та напрями імунотерапії хронічних захворювань. Хронологічні межі колекції, що налічує 107 примірників документів охоплюють період 1935–2010 рр.

Колекція Федора Петровича Трінуса

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиФедір Петрович Трінус (1924–2013) належить до славетного і давнього роду Трінусів, учень академіка О. І. Черкеса.
Професор Ф. П. Трінус, відомий фармаколог, доктор медичних наук, заслужений діяч науки та техніки України, член-кореспондент Національної академії наук України, Національної академії медичних наук України, лауреат Державної премії України, директор НДІ фармакології і токсикології (1968-1987), а з 1987 року завідувач відділу цього Інституту.
Автор понад 400 наукових праць, у тому числі 4 монографій, 165 авторських свідоцтв, 5 патентів. Федір Петрович працював у ННМБУ над кандидатською, потім докторською дисертаціями. Його син Костянтин Трінус, доктор медицини, професор Вюрцбургського університету, продовжує батьківську традицію й передає до фонду ННМБУ книги.
Тематика колекції стосується фармакології й становить 379 примірників.

Колекція Олександра Костянтиновича Толстанова

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиОлександр Костянтинович Толстанов (1960 р. н.) – доктор медичних наук, заслужений лікар України, працював на посадах лікаря-хірурга, головного лікаря, начальника Управління охорони здоров’я Житомирської обласної державної адміністрації (2005–2011), заступника Міністра охорони здоров’я України (2011–2014), професора кафедри управління охороною здоров’я та проректора з науково-педагогічної роботи Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика. Основний напрям наукової діяльності – удосконалення управління медичної допомоги.

Олександр Костянтинович з великою повагою відноситься до книги. Об’єм переданої в ННМБУ колекції становить 143 одиниці зберігання.

Колекція Євгенії Вікторівни Коханевич

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиЄвгенія Вікторівна Коханевич (1929–2012) – акушер-гінеколог, кандидат медичних наук, доктор медичних наук, професор, заслужений винахідник СРСР, заслужений лікар України, Жінка року – 2003 за версією Американського біографічного інституту (США).

У 1954 році закінчила Вінницький медичний інститут ім. Пирогова, працювала акушером-гінекологом у Хмельницькій області. В 1963 році разом із сім’єю переїхала до Києва, де працювала ординатором і науковим співробітником Київського онкологічного інституту (нині Національний інститут раку) і стала постійним читачем нашої бібліотеки.
Євгенія Вікторівна автор понад 300 наукових і науково-методичних праць із акушерства, гінекології та онкогінекології, автор 11 винаходів і 32 раціоналізаторських пропозицій.

З 1980 по 2000 рік займала посаду завідувача кафедри акушерства та гінекології Київського інституту удосконалення лікарів (тепер Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика).

Життєве кредо Євгенії Вікторівни «У житті все треба робити не поступово, а паралельно». Колекція налічує 374 книг, виданих у 60-х–90-х роках ХХ століття.

Колекція Катерини Андріївни Захарії

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиЗахарія Катерина Андріївна (1926–2012) – патфізіолог, спеціаліст у галузі клінічної лабораторної діагностики, кандидат медичних наук, доктор медичних наук, професор.

Катерина Андріївна працювала асистентом, доцентом, а згодом і професором кафедри клінічної лабораторної діагностики в Київському Інституті удосконалення лікарів і провізорів.

У 1974 році захистила докторську дисертацію на тему «Материалы о механизмах судорожной готовности» і одержала диплом доктора медичних наук. Працювала завідуючою кафедри клінічної лабораторної діагностики у Львівському медичному інституті та професором до 1999 року. У 1999 році повернуся до Києва, в клініко-діагностичну лабораторію Київської міської клінічної лікарні №8, де і працювала до останніх днів життя.

К. А. Захарія опублікувала більше 300 наукових робіт, є автором і співавтором 8 монографій, в тому числі 2-х томної книги «Руководство по клинической лабораторной диагностике» (1991). Отримала 7 авторських свідоцтв на винаходи і 1 патент, надрукувала 25 методичних рекомендацій. Розробила 40 раціоналізаторських пропозицій у галузі клінічної лабораторної діагностики і одержала медаль «Раціоналізатор України».

У колекції Катерини Андріївни 184 одиниці зберігання документів. Тематика колекції стосується основних напрямків наукових досліджень: вивчення імунологічної реактивності збудливості нервової системи, схильність організму до судомних нападів, вияснення механізмів порушення мозкового кровообігу і кисневого голодування, діагностика анемій, захворювання органів травлення.

Хронологічні межі колекції охоплюють видання 1937–1990 рр.

Колекція Анатолія Івановича Позмогова

Колекції подаровані бібліотеці відомими вченими-медикамиАнатолій Іванович Позмогов (1921–2004) – відомий вчений-рентгенолог, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР, завідувач кафедри рентгенології і радіології Київського медичного інституту (1963–1966), директор Київського рентгенологічного та онкологічного інституту (1971–1997), згодом науковий консультант інституту.
У колекції Анатолія Івановича Позмогова 122 одиниці зберігання, в т. ч. 7 книг іноземними мовами. Хронологічні межі колекції охоплюють документи 1938–2003 років видання. Тематика видань – це рентгенологія, рентгенотехніка, онкологія. Об’єм колекції становить 122 одиниці зберігання. Колекцію передала до бібліотеки донька – Зоя Анатоліївна Чегусова, українська мистецтвознавиця, арткритик, президент Української секції Міжнародної асоціації арткритиків AICA під егідою ЮНЕСКО.

Звичайно, колекцій багато, не про всі вдалося розповісти сьогодні, але всі вони займають достойне місце на полицях книгозбірні. На разі триває їх вивчення та наукове розкриття, аналізується їх склад тощо.

Бібліотека вдячна вченим-медикам України, які зробили свій внесок у формування цінних фондів національної скарбниці медичних знань.

Шановні друзі! Даруйте книги своїй медичній бібліотеці! Двері Національної наукової медичної бібліотеки України  завжди гостинно відкриті для Вас.

 

Публікації на цю тему

Вагомою частиною фондів Національної наукової медичної бібліотеки України (ННМБУ) є дари відомих вчених-медиків у вигляді окремих видань та особистих бібліотек. Перші зібрання колекцій почали передавати в дар до фонду бібліотеки з 60-х років ХХ століття. Сьогодні вони нараховують понад 20 тисяч примірників документів, які ретельно зберігаються в депозитарному фонді та виокремлені в довідково-пошуковому апараті ННМБУ в персоналіях. На полицях книгосховищ ННМБУ зберігається 41 приватна колекція, а саме : В. А. Барабоя, Ю. Й. Бернадського, В. О. Бєліцера, Ю. О. Борисенка, Ю. Г. Віленського, Я. В. Ганіткевича, Л. В. Громашевського, І. І. Даценко, О. І. Дикої-Костюченко, Л. О. Добровольського, М. О. Духіної, В. Г. Западнюка, Б. О. Запоточного, Л. А. Зарицького, К. А. Захарії, І. С. Зозулі, А. М. Зубара, Ю. М. Квітницького-Рижова, І. О. Колпакової, В. С. Коновалова, Є. В. Коханевич, І. В. Кочіна, Б. П. Криштопи, А. Г. Куліковського, І. В. Кухара, Б. О. Ледощука, І. В. Малахальцевої, В. В. Пасько, Г. П. Педаченко, Л. А. Пирога, Г. Ф. Писемського, А. І. Позмогова, М. Є. Поліщука, В. Ф. Саєнко, М. М. Семенюти, А. М. Сердюка, О. К. Толстанова, Ф. П. Трінуса, Я. П. Фрумкіна, І. С. Чекмана, А. А. Чумака. Більшість колекціонерів були не тільки постійними читачами бібліотеки, а й її вірними друзями і порадниками, які розуміли велику роль медичної бібліотеки у формуванні інтелекту науковців-медиків. З особливою вдячністю відзначаємо давніх друзів-читачів ННМБУ: доктора медичних наук, нейрохірурга Миколу Єфремовича Поліщука, який сприяв отриманню бібліотеки статусу Національної (2006); Любомира Антоновича Пирога – читача бібліотеки з 1958 року, академіка, президента Світової федерації Українських лікарських товариств, який завжди високо цінував книгу, а бібліотеку вважав святим місцем; Юрія Григоровича Віленського – кандидата медичних наук, історика медицини, з яким пов’язує тепла багаторічна дружба; професора Юрія Йосиповича Бернадського, його співдружність з бібліотекою була глибокою, зворушливою і тривалою, він – один з найактивніших читачів бібліотеки ще із студентських років; Андрія Михайловича Сердюка – академіка, професора, українського науковця в галузі медичної екології, гігієни, який завжди передавав всі видання, видані очолюваним ним Київським інститутом загальної і комунальної гігієни ім. А. Н. Марзєєва до бібліотеки. Ніколи не поривали зв’язку із ННМБУ Вілен Абрамович Барабой – доктор медичних наук, радіобіолог, біофізик, Валерій Феодосійович Саєнко – професор, вчений хірург. Переважна частина видань із приватних колекцій має пам’яткове значення: на документах є особисті печатки, екслібриси, автографи власників, присвяти від колег, друзів, діячів медичної науки, а саме В. Бехтєрєва, І. Сікорського, Я. Фрумкіна, В. Протопопова, В. Комісаренка та ін. Окрім дарчих написів, книги містять помітки на полях, зроблені їх власниками. Багато видань надруковано малим накладом, що робить їх бібліографічною рідкістю. Зазначені зібрання цінні й тим, що розкривають світогляд їх власників, розширюють коло знань, якими вони цікавилися, характеризують їхню суспільну діяльність, а дарчі написи допомагають зрозуміти своєрідність таланту та привабливість особистості колекціонера. Книжкові колекції вчених-медиків належать до історико-культурних пам’яток, є окрасою і гордістю депозитарного фонду ННМБУ. Вони активно використовуються для глибокого наукового дослідження історії медицини, як медичними фахівцями так і спеціалістами бібліотеки. Результати розвідок оприлюднюються в медичній та бібліотечній пресі, у виступах під час проведення наукових і соціокультурних заходів, у бібліографічних покажчиках. Фахівці ННМБУ систематично організовують і проводять семінари і конференції, присвячені проблемам формування та збереження документальних фондів. Забезпечення збереження фонду особистих колекцій видатних лікарів – одне з пріоритетних завдань сьогодення ННМБУ. Колекції вчених-медиків, подаровані книгозбірні – це інтелектуальна скарбниця українства, його колективна пам’ять. Кожна приватна колекція має свою неповторну ауру та історію формування.

Колекція Григорія Федоровича Писемського

Однією з перлин колекційних зібрань ННМБУ є бібліотека професора Григорія Федоровича Писемського (1862–1937) – відомого акушера-гінеколога, доктора медицини, заслуженого діяча науки, яка започаткувала надходження в наші фонди приватних колекцій. Бібліотеку вченого, що нараховує 2086 примірників документів, передали родичі Григорія Федоровича. Професор збирав книги впродовж усього життя. У тематичному спрямуванні пріоритетними в колекції є документи з фізіології вагітності, правильної організації та знеболювання родів, гормональної терапії, гігієни жінки, з проблем раку в гінекології та його ранній діагностиці.

До практичних проблем розвитку акушерства і гінекології Григорій Федорович підходив з позицій вченого, вміло оцінював значення нових відкриттів. Багатьом документам з його колекції притаманне науково-оглядове висвітлення вітчизняного та зарубіжного досвіду даної галузі. В зібранні Григорія Федоровича багато матеріалів з’їздів, конгресів, сесій, звітів медичних товариств, лікарень, медичних рад, учбових закладів тощо. Професійний інтерес для дослідників представляють звіти, вони містять інформацію історичного значення. Зокрема, – це видання «Бесплатная больница цесаревича Николая для чернорабочих. Отчет бесплатной больницы за 1-е десятилетие 1894–1904» (понад 800 сторінок) вміщує біографічні відомості про засновників лікарні – сім’ю відомого цукрозаводчика Ніколи Терещенка, дружину Пелагею Терещенко, сина Івана Терещенко, відомого терапевта Євгена Афанасьєва, мецената Михайла Дегтярьова, підприємця-мецената Миколу Попова, які зробила значний внесок у розвиток цієї лікарні. У передмові вказано, що дану книгу Комітет лікарні присвячує «своему почившему основателю и попечителю с глубокой признательностью, сознавая ту неоценимую услугу, какую оказали ей почившие учредители». У книзі вміщено некрологи та фотопортрети членів сім’ї. Складається праця з 2-х частин. До 1-ї входить Статут лікарні, грошовий звіт про надходження та витрати сум. В 2-ій подані праці співробітників лікарні за 1894–1904 рр. Є будівельні плани, креслення, схеми всіх приміщень, їх детальний опис, фотографії із зовнішнім та внутрішнім виглядом кімнат, коридорів та їх оздоблення. Видання є цікавим не тільки медикам, а й історикам, архітекторам і реставраторам.

В колекції Г. Ф. Писемського варті особливої уваги книги з хірургії. Унікальним є прижиттєве видання М. І. Пирогова «Начала общей военно-полевой хирургии, взятые из наблюдений военно-госпитальной практики и воспоминаний о Крымской войне и Кавказской экспедиции» (1865). Передмова до книги написана Пироговим з 1862–1866 рр., коли він перебував за кордоном як керівник молодих російських учених. Видання вперше вийшло у 1864 році німецькою мовою. В 1865 році книга вийшла у Дрездені російською мовою, хоча німецький переклад було зроблено саме з російського варіанту. Ця книга мала величезний успіх і розійшлася досить швидко.

Привертає увагу підручник видатного хірурга-новатора, блискучого клініциста, найталановитішого з учнів і послідовника М. І. Пирогова – професора Київського університету В. О. Караваєва «Оперативная хирургия» (1885). Важливе місце в колекції займають власні наукові праці і доповіді Григорія Федоровича, для яких характерна простота і ясність викладання. Є в колекції видання про медичних діячів, а саме книга М. Ю. Лахтіна «Краткий биографический словарь знаменитых врачей всех времен» (1902). В словнику вміщені стислі біографічні дані про більш ніж 300 найвідоміших медиків світу. Для колекції Григорія Писемського характерна наявність особливих ознак, а саме – на книгах є печатки овальної форми «Библиотека Г. Писемского» або екслібрис (невеликий аркуш паперу) з простим написом в обрамленні «Д-ръ Г. Писемскій». Іноземні виданнях, а їх більша частина, містять екслібрис з малюнком. Сюжет його нескладний – у колі зображений читач над розкритою книгою, по колу розташовані слова «Willst Freunddusein, liesdichhinein» (Бажаєш бути другом – прочитай всередині), над колом зображено змія над медичною чашею. Серед іноземних видань є раритетні документи ХVII–ХVIII ст. (1687, 1707, 1720, 1791), що приплетені до книг. На кожному збірнику, до якого прикріплені різні видання, красивим почерком Григорія Федоровича написано перелік цих документів. Значну частину видань Григорій Федорович купував у букіністичних магазинах, частину книг подарували друзі, колеги, учні, про що свідчать дарчі написи. Майже всі автографи відрізняються стислістю та стриманістю. Зовнішній вигляд видань колекції скромний, але майже всі вони мають поліпшену оправу, завдяки чому добре збереглись.

Колекція Лева Васильовича Громашевського

Найбільшою за своїм наповненням є бібліотека професора Лева Васильовича Громашевського (1887–1980) – видатного вченого, творця наукової фундаментальної епідеміології, основоположника вчення про механізм передачі інфекції та класифікації інфекційних хвороб. Лев Васильович був талановитим організатором і директором Інституту інфекційних хвороб (1948–1951), завідувачем кафедри епідеміології Київського медичного інституту ім. О. О. Богомольця (1951–1963), науковим керівником Київського науково-дослідного інституту епідеміології, мікробіології та паразитології (1951–1980). У 1946 році в США він брав участь у заснуванні Всесвітньої організації охорони здоров’я. До ННМБУ передала колекцію його дружина – Любов Леонтіївна Громашевська, професор, доктор медичних наук, біохімік. Це книги, автореферати та періодичні видання, всього 3852 одиниці зберігання. В колекції Л. В. Громашевського багато документів, що стосуються основних чотирьох груп інфекцій: кишкових; дихальних шляхів; кровяні; зовнішніх покривів. Серед авторефератів зберігаються праці учнів Л. В. Громашевського, зокрема Н. Ф. Голуба, М. А. Ващенка, Г. Ф. Стременецького. Впродовж життя Л. В. Громашевський, маючи власну бібліотеку, користувався фондами ННМБУ. Інтерес до книги був важливою рисою його характеру. У своєму науково-дослідному інституті інфекційних хвороб Лев Васильович започаткував бібліотеку своєю особистою науковою літературою.

Колекція Юрія Миколайовича Квітницького-Рижова

Юрій Миколайович Квітницький-Рижов (1921–1993) – відомий невролог-теоретик, нейроморфолог, гістолог, історик медицини, дослідник некрополів Києва, один із фундаторів Національного музею медицини. Разом з О. О. Грандо брав участь у становленні Національного музею медицини України. Юрій Миколайович був справжнім інтелігентом з освіченої дворянської родини. В останні роки життя був тісно пов’язаний з ННМБУ, адже саме з бібліотеки до музею потрапили рідкісні експонати в копіях, зокрема легендарний «Атлас І. Буяльського». Колекцію Юрія Миколайовича передали до бібліотеки рідні вченого, вона нараховує близько 200 наукових робіт. Тематика розробок вченого – це проблеми набряку і набухання головного мозку, зв’язок цих процесів із змінами внутрішньочерепного тиску, морфологічної диференціальної діагностики токсичних і гіпоксичних енцефалопатій, а також історія медицини.

Колекція Георгія Панасовича Педаченко

Георгій Панасович Педаченко (1923-2001) – один із засновників сучасної нейрохірургії в Україні. Пройшов блискучий шлях від лікаря-клінічного ординатора до визнаного нейрохірурга, вченого і педагога, доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри нейрохірургії Київського інституту удосконалення лікарів, керівника відділу нейротравми і судинної патології головного мозку Інституту нейрохірургії. За роки професійної діяльності Георгій Панасович виконав тисячі складних операцій при онкологічних, судинних і травматичних ураженнях головного мозку. В науковому доробку вченого понад 500 наукових праць. Колекцію Георгія Панасовича передав до Бібліотеки його син Євген Георгійович Педаченко – відомий вчений, засновник новітніх методик у галузі лазерної спінальної нейрохірургії, академік НАМН України, нині директор Інституту нейрохірургії ім. А. П. Ромоданова, віце-президент Всесвітньої асоціації нейрохірургів. Тематика колекції вченого тісно пов’язана із професійною діяльністю Георгія Панасовича, а саме: нейротравматологією; військово-польовою хірургією, що стосується черепно-мозкових травм; біохімічних порушень при мозковому інсульті; внутрішньочерепною гіпертензією при пухлинах головного мозку; діагностичними операціями при ураженнях центральної нервової системи тощо. Хронологічні рамки колекції охоплюють період з 1931–2000 рр. Загальна кількість колекції налічує 1146 примірників.

Колекція професора Юрія Йосиповича Бернадського

Юрій Йосипович Бернадський (1915–2006) – доктор медичних наук, віртуоз у галузі щелепно-лицьової хірургії. Юрій Йосипович мав 24 винаходи і посвідчення на 44 раціоналізаторські пропозиції з проблем щелепно-лицьової хірургії. Ю. Й. Бернадський був почесним членом 20 наукових товариств (асоціацій) стоматологів і хірургів. Його освіченість і ерудованість забезпечила вдалі виступи від України на багатьох міжнародних та європейських конгресах стоматологів і фахових хірургів (Німеччина, США, Італія). Саме тому в колекції є велика кількість іноземних словників і посібників з німецької, англійської, словацької мов, якими він користувався. Зібрання Ю. Й. Бернадського цінне присвятами від діячів науки, що містяться у 287 книгах. Юрій Бернадський був людиною неординарних здібностей, як наукових, так і організаторських. Серед численних нагород – медаль «Патріарх стоматології України», а міжнародний Біографічний центр (Англія, Кембридж) вмістив біографічну довідку в довіднику «Хто є хто серед інтелектуалів світу» (Кембридж,1997) і нагородив персональною медаллю «2000 видатних інтелектуалів 20- го століття» (Англія,2000). Колекція Ю. Й. Бернадського нараховує 1006 одиниць зберігання, а хронологічні межі охоплюють документи 1923–2003 років видання. Основу зібрання складають видання з щелепно-лицьової хірургії, пародонтопатії, протезування аномалій челюсті, пластичної хірургії, травматології, онкології, нейростоматології, історії стоматології та деонтології. Велика частина видань це книги провідних стоматологів того часу, а саме: П. З. Аржанцева, Н. Н. Бажанова, А. І Бетельмана, Є. В. Боровського, С. І. Вайса, С. Й. Криштаб, М. В. Мухіна, Я. С. Пеккер та інших. Відомий вчений шанував бібліотечну професію і вважав, що «бібліотека – це храм науки, інститут довічної освіти медиків».

Колекція Миколи Єфремовича Поліщука

Серед приватних зібрань ННМБУ дбайливо зберігається колекція Миколи Єфремовича Поліщука (1944 р. н.), учня Георгія Панасовича Педаченка. М. Є. Поліщук – доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки, член-кореспондент АМН України, народний депутат (2002–2005), в 2005 р. Міністр охорони здоров’я, завідувач кафедри нейрохірургії КМАПО імені П. Л. Шупика, директор клініки невідкладної нейрохірургії. Микола Єфремович пройшов складний шлях становлення від лікаря до провідного вченого в галузі нейротравматології та невідкладної нейрохірургії. В науковому доробку М. Є. Поліщука понад 500 наукових праць. Основні напрямки наукової діяльності та тематики видань його колекції: невідкладна нейрохірургія, черепно-мозкова травма, хребетно-спинномозкова травма, поєднана травма центральної нервової системи, судинна нейрохірургія. Заслуговують особливої уваги такі книги, як А. Кник «Болезни уха, носа, горла» (1931) і В. П. Воробьев, Г. Ф. Иванов «Краткий учебник анатомии человека» (1936). Загалом колекція нараховує 317 одиниць зберігання. Хронологічні межі документів 1931–2009 роки видань. Микола Єфремович, розуміючи велику інформаційну роль книги, започаткував в своїй клініці для співробітників проведення щотижневих наукових конференцій з оглядом літератури. З великою симпатією до ННМБУ, Микола Єфремович постійно дбає про поповнення фондів своїми працями.

Колекція Бориса Павловича Криштопи

Борис Павлович Криштопа (1938–2014) – відомий в Україні фахівець у галузі соціальної медицини, організації і управління охороною здоров’я, заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор. У 1974 році був призначений заступником Міністра охорони здоров’я України, в 1978 році з посади заступника був відряджений до Демократичної Республіки Афганістан на посаду першого керівника групи радників Міністерства охорони здоров’я колишнього Союзу при Міністерстві громадської охорони здоров’я Демократичної Республіки Афганістан. Керував колективом цивільних радянських лікарів, які працювали на території Афганістану. Після повернення із закордонного відрядження перейшов на науково-педагогічну роботу: працював у 1982–1986 роках проректором з міжнародних зв’язків Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця, доцентом кафедри соціальної гігієни і організації охорони здоров’я. З 1986 по 2004 рр. – завідувач кафедри управління охороною здоров’я Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика. З 2004 року до кінця життя працював професором цієї кафедри. Колекцію книг Бориса Павловича передав до бібліотеки його син – Віталій Криштопа. Основними напрямками наукових досліджень Б. П. Криштопи були: удосконалення управління системою охорони здоров’я шляхом формування єдиної наукової школи управління, втілення наукових основ сучасного менеджменту, становлення охорони здоров’я та вищої медичної освіти в Україні, історії медицини. Саме така тематика літератури присутня в колекції професора, що нараховує 610 одиниць зберігання. Хронологічні рамки видань охоплюють 1960–2010 рр.

Колекція Любомира Антоновича Пирога

Провідний український лікар та вчений-нефролог Любомир Антонович Пиріг (1931 р. н.) особисто передав своє зібрання до ННМБУ. Л. А. Пиріг – доктор медичних наук, професор, академік, відмінник охорони здоров’я, головний нефролог МОЗ України (1979–1993), член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України , академік НАМН України, завідувач кафедри нефрології НМАПО ім. П. Л. Шупика, почесний президент СФУЛТ (від 2000), автор понад 570 наукових праць. Основна тематика колекції – це клінічна нефрологія, історія української медицини, біоетика, організація нефрологічної допомоги. У зібранні є книги М. И. Вихерта «Изменения функции больных почек» (1922); «MatthesM. Lehrbuch Differential diagnoss» – підручник з диференційної діагностики внутрішніх хвороб на німецькій мові, що виданий в Берліні. Багато в колекції видань про відомих медиків, зокрема про О. Ф. Возіанова, В. П. Комісаренка, Л. І. Медведя, В. Д. Братуся та ін. Колекція Л. А. Пирога містить 604 примірники видань, хронологічні межі яких охоплюють 1922–2008 рр.

Колекція Івана Сергійовича Чекмана

Іван Сергійович Чекман (1936–2019) – відомий український науковець, фармаколог, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, академіка Нью-Йоркської академії наук, директор Київського науково-дослідного інституту фармакології і токсикології (1987–1991), завідувач кафедри фармакології Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. Іван Сергійович, як учень відомого фармаколога О. І. Черкеса, розширив класичну фармакологію низкою нових напрямів: фізико-хімічна фармакологія, нанофармакологія, квантова фармакологія тощо. Автор понад 830 наукових праць. Колекція книг передана до ННМБУ за життя вченого його сином. Тематика документів стосується фармакології, фітотерапії, імунології, дієтики, онкології, історії медицини. Є також атласи, довідники, словники та три видання іноземними мовами: грецькою, англійською та французькою. Об’єм колекції становить 191 одиницю зберігання. Хронологічні межі документів 1882–2018 рр.

Колекція Івана Савовича Зозулі

Іван Савович Зозуля (1939 р. н.) – вчений в галузі неврології, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії наук вищої школи, лауреат Державних премії України в галузі науки і техніки, проректор з наукової роботи НМАПО ім. П. Л. Шупика і завідувач кафедри швидкої та невідкладної медичної допомоги. Іван Савович автор понад 500 друкованих праць, 12 підручників і монографій, 25 навчальних посібників, 34 винаходів, науковий редактор «Збірника наукових праць співробітників НМАПО ім. Шупика, головний редактор журналу «Український медичний часопис». Вчений особисто передав до ННМБУ свою колекцію. Основні теми книг: цереброваскулярна патологія, закрита черепно-мозкова травма, спінальна травма, запальна травма, запальні захворювання нервової системи. Зібрання Івана Зозулі становить 104 одиниць зберігання.

Колекція Володимира Васильовича Пасько

Пасько Володимир Васильович (1946-2014) – генерал-лейтенант медичної служби, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, член Національної спілки письменників України. В 1965 році вступив до Військово-медичної академії в Ленінграді, яку закінчив в 1971 році. Проходив службу в Повітрянодесантних військах на посаді начальника медичної служби полку. В 1972-1975 рр. навчався в ад’юнктурі Військової медичної Академії. 1975-1982 рр.- науковий співробітник і викладач Академії, згодом начальник медичної служби 108-ї мотострілецької дивізії в центральній частині Афганістану. Після проголошення Україною незалежності повернувся на Батьківщину і взяв активну участь в розбудові Збройних Сил України; став засновником єдиного у нашій країні Вищого спеціального навчального закладу - військово-медичного відділення при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, першим керівником якого він став; 2005-2006 роки заступник Міністра оборони України; головний редактор журналу «Військова медицина України». Впродовж всієї діяльності В. В. Пасько активно займався науковою роботою. В 1987 році захистив кандидатську дисертацію. В лютому 2002 присвоєне вчене звання професора. В травні цього ж року захистив докторську дисертацію. Пасько В. В. – автор понад 60 наукових друкованих праць. Ініціатор створення і провідний співавтор перших в Україні сучасних російсько-українських словників військово-медичної термінології, а також російсько-українсько-англійського алфавітного довідника з військової та екстремальної медицини. За службу в Збройних Силах України удостоєний почесного звання «Заслужений лікар України», нагороджений відзнакою Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя». Має також різні відомчі відзнаки і нагороди. Головним захопленням генерала Пасько В.В. була літературна творчість. В 1999 році вийшла книга «Ночь забытых песен»;  2001 «Час прощення»; 2004 «Пора істини»; 2012 «Звання слухач. Нотатки лікаря-генерала». А остання книга «Під зіркою й тризубом: Нотатки українського генерала» вийшла посмертно в 2019 році, презентація якої відбулася в стінах нашої бібліотеки Колекцію професора передала в бібліотеку дружина Ірина Володимирівна Пасько  -професор Української військово-медичної академії. Колекція Володимира Васильовича налічує 121 одиницю зберігання. Хронологічні межі зібрання складають видання 1915-2010 роки.

Колекція Ганіткевича Ярослава Володимировича

Ярослав Володимирович Ганіткевич – лікар-фізіолог, доктор медичних наук, історик медицини, дійсний член НТШ, лауреат премії імені Івана Огієнка професор (1929 р. н.) привіз свою колекцію зі Львова.

Я. В. Ганіткевич невтомний дослідник, пошуковець, який повертає забуті імена в українській і в світовій медицині. У науковому доробку вченого понад 360 публікацій. На основі своїх досліджень професор представляв Україну на світовому конгресі з історії медицини у 2007 році. В зібранні колекціонера знаходяться видання М. А. Амосова, О. О. Грандо, П. Й. Пундія, а також власні твори Ярослава Володимировича. Основу колекції складають видання з біохімічного дослідження жовчі, вивчення ролі жовчі та жовчних кислот в фізіології та патології організму тощо. Об’єм колекції становить 356 примірників. Хронологічні межі документів охоплюють видання 1932–2010 рр.

Колекція Вілена Абрамовича Барабоя

Вілен Абрамович Барабой (1931 р.н.) – доктор медичних наук, відомий радіобіолог, біофізик, фахівець у галузі експериментальної онкології, автор 32 книг та брошур і більш ніж 700 наукових публікацій. Виїхав до Німеччини. Досліджує біохімімічні і біофізичні механізми променевого ураження і захист від нього. Приділяв велику увагу майбутній долі свого бібліотечного зібрання, саме тому й передав його до ННМБУ. Загальна кількість документів колекції – 1291 примірник. Тематика книг пов’язана з радіобіологією, біофізикою та санітарно-гігієнічного спрямування.

Колекція Юрія Григоровича Віленського

Пошановане місце на полицях ННМБУ займає колекція Юрія Григоровича Віленського (1931–2020), яку він передав особисто. Юрій Віленський – кандидат медичних наук, історик медицини, публіцист, автор документальних і художніх книг, в яких блискуче висвітив життя та творчість видатних медиків. Як журналіст Юрій Григорович став невпинним популяризатором української медицини, її здобутків та видатних лікарів. Юрій Григорович був активним користувачем і великим другом бібліотеки, брав активну участь у заходах, які проводилися у її стінах, плідно займався творчою діяльністю. Бібліотеку називав своєю рідною домівкою, улюбленим «палацом та Храмом думки». Зібрання колекції Юрія Віленського становить 218 примірників, хронологічні межі яких 1902–2017 рр.

Колекція Андрія Михайловича Сердюка

Андрій Михайлович Сердюк (1938 р. н.) – український науковець в галузі медичної екології, гігієни, соціальної медицини, організатор охорони здоров’я, професор, академік Національної академії медичних наук України, в 1996–1999 роках Міністр охорони здоров’я України, заслужений діяч науки і техніки України, директор Інституту гігієни та медичної екології імені О. Марзеєва. Андрій Михайлович є автором понад 530 наукових праць. Основні напрямки його наукових досліджень – екологія і здоров’я людини, гігієна довкілля, організація охорони здоров’я, медична екологія, медичні аспекти аварії на ЧАЕС. Нагороджений орденами «Князя Ярослава Мудрого» 5-го ступ., «Знак Пошани», «За заслуги» 3 ступ., 4 медалями, Орден Миколи Пирогова Європейської академії природничих наук (Німеччина) та Великою Золотою медаллю ім. М. І. Пирогова Російської академії медичних наук. Колекцію, що нараховує 361 книг передав до фонду ННМБУ особисто Андрій Михайлович.

Колекція Валерія Феодосійовича Саєнко

Валерій Феодосійович Саєнко (1941 р.н.) – видатний вчений хірург, доктор медичних наук, заслужений діяч науки і техніки, лауреат Державних премій СРСР та України, директор Інституту хірургії та трансплантології АМН України, один з лідерів світової хірургії та трансплантології, автор 18 монографій, понад 500 наукових робіт та 60 винаходів. Основна частина колекції Валерія Феодосійовича – це видання з хірургії та трансплантології. Цікавими є дореволюційні книги з хірургії, а саме: П. Тильо «Руководство к топографической анатомии в применении к хирургии» (1897), С. Поцци «Руководство клинической и оперативной гинекологии» (1897) та ін. В колекції є два видання професора О. П. Кримова – «Спеціальна хірургія» (1948) та «Учение о грыжах» (1928). Цікавився Валерій Феодосійович історією медицини та літературою про відомих медиків. Так особливий інтерес викликає історико-біографічне дослідження – книга К. Абсолона «Хирург Бильрот – страницы великой жизни» (2000). Об’єм колекції становить 169 одиниць зберігання. Хронологічні межі колекції охоплюють 1882–2008 роки.

Колекція Ірини Іванівни Даценко

У 2006 році привезла зі Львова і передала до фонду ННМБУ свою бібліотеку Ірина Іванівна Даценко (1925-2006) – академік, професор, доктор медицини, відмінник охорони здоров’я, дійсний член Нью-Йоркської академії наук і Наукового товариства імені Т. Г. Шевченко. Основним напрямом її наукових досліджень були гігієна та охорона здоров’я населення. Вагоме місце в творчому доробку професора І. І. Даценко посідала підготовка монографій, підручників. Багато сил і енергії приділяла Ірина Іванівна питанням підготовки україномовної навчальної літератури, популяризації медичної та гігієнічної науки, висвітлення маловідомих сторінок історії та імен видатних українських вчених – медиків і лікарів. Завжди, коли приїздила до Києва, працювала в ННМБУ, яку вважала «дивовижним храмом медичної думки». У 2006 року Ірина Іванівна померла несподівано і передчасно, тому за життя вона передала в бібліотеку лише 56 примірників документів. Тематика її колекції стосується гігієни атмосферного повітря, води і грунту, гігієни дітей і підлітків, особистої, радіаційної, військової і тропічної гігієни. Половина видань – це авторські книги І. І. Даценко. Хронологічні межі видань охоплюють період 1957–2006 рр.

Колекція Віталія Гнатовича Западнюка

Віталій Гнатович Западнюк (1926-1998) – фармаколог-геронтолог, доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії України, відмінник охорони здоров’я. Народився Віталій Гнатович на Вінничині. У 1950 році закінчив Львівський медичний інститут, захоплювався науковою роботою, закінчив аспірантуру і в 1954 році захистив кандидатську дисертацію. У 1967 році здобув ступінь доктора медичних наук. У 1972 році В. Г. Западнюку було присвоєно наукове звання професора за спеціальністю фармакологія. За 35 років роботи в лабораторії професор зробив вагомий внесок у нову галузь науки про ліки – геріатричну фармакологію. Результати багатолітніх наукових досліджень викладені у понад 300 наукових працях, серед яких відомі монографії «Геріатрична фармакологія», довідник «Фітотерапія», підручник «Фармакологія з рецептурою та ін. Професор створив школу фармакологів, його учні керують науковими лабораторіями; завідують кафедрами в науково-дослідних та медичних інститутах. Колекція, яку передали родичі Віталія Гнатовича нараховує 469 примірників документів. В ній є видання з вивчення вікових особливостей дії лікарських засобів, їх токсичність, кінетика і динаміка; створення нового класу лікарських засобів, – геріатричних препаратів, здатних уповільнювати процеси старіння та запобігати передчасній старості.

Колекція Анатолія Андрійовича Чумака

Анатолій Андрійович Чумак (1946 р. н.) – український медик, доктор медичних наук, професор, заступник генерального директора з наукової роботи-директор Інституту клінічної радіології ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», заслужений діяч науки і техніки України (2006), лауреат державної премії України в галузі науки і техніки (2010). В колекції зібрані книги, які висвітлюють вплив радіаційного фактору на організм людини і тварини; дію низько енергетичного лазерного випромінювання на кров; віддалені наслідки впливів іонізуючого випромінювання; радіаційний захист; імунозалежність та напрями імунотерапії хронічних захворювань. Хронологічні межі колекції, що налічує 107 примірників документів охоплюють період 1935–2010 рр.

Колекція Федора Петровича Трінуса

Федір Петрович Трінус (1924–2013) належить до славетного і давнього роду Трінусів, учень академіка О. І. Черкеса. Професор Ф. П. Трінус, відомий фармаколог, доктор медичних наук, заслужений діяч науки та техніки України, член-кореспондент Національної академії наук України, Національної академії медичних наук України, лауреат Державної премії України, директор НДІ фармакології і токсикології (1968-1987), а з 1987 року завідувач відділу цього Інституту. Автор понад 400 наукових праць, у тому числі 4 монографій, 165 авторських свідоцтв, 5 патентів. Федір Петрович працював у ННМБУ над кандидатською, потім докторською дисертаціями. Його син Костянтин Трінус, доктор медицини, професор Вюрцбургського університету, продовжує батьківську традицію й передає до фонду ННМБУ книги. Тематика колекції стосується фармакології й становить 379 примірників.

Колекція Олександра Костянтиновича Толстанова

Олександр Костянтинович Толстанов (1960 р. н.) – доктор медичних наук, заслужений лікар України, працював на посадах лікаря-хірурга, головного лікаря, начальника Управління охорони здоров’я Житомирської обласної державної адміністрації (2005–2011), заступника Міністра охорони здоров’я України (2011–2014), професора кафедри управління охороною здоров’я та проректора з науково-педагогічної роботи Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика. Основний напрям наукової діяльності – удосконалення управління медичної допомоги. Олександр Костянтинович з великою повагою відноситься до книги. Об’єм переданої в ННМБУ колекції становить 143 одиниці зберігання.

Колекція Євгенії Вікторівни Коханевич

Євгенія Вікторівна Коханевич (1929–2012) – акушер-гінеколог, кандидат медичних наук, доктор медичних наук, професор, заслужений винахідник СРСР, заслужений лікар України, Жінка року – 2003 за версією Американського біографічного інституту (США). У 1954 році закінчила Вінницький медичний інститут ім. Пирогова, працювала акушером-гінекологом у Хмельницькій області. В 1963 році разом із сім’єю переїхала до Києва, де працювала ординатором і науковим співробітником Київського онкологічного інституту (нині Національний інститут раку) і стала постійним читачем нашої бібліотеки. Євгенія Вікторівна автор понад 300 наукових і науково-методичних праць із акушерства, гінекології та онкогінекології, автор 11 винаходів і 32 раціоналізаторських пропозицій. З 1980 по 2000 рік займала посаду завідувача кафедри акушерства та гінекології Київського інституту удосконалення лікарів (тепер Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика). Життєве кредо Євгенії Вікторівни «У житті все треба робити не поступово, а паралельно». Колекція налічує 374 книг, виданих у 60-х–90-х роках ХХ століття.

Колекція Катерини Андріївни Захарії

Захарія Катерина Андріївна (1926–2012) – патфізіолог, спеціаліст у галузі клінічної лабораторної діагностики, кандидат медичних наук, доктор медичних наук, професор. Катерина Андріївна працювала асистентом, доцентом, а згодом і професором кафедри клінічної лабораторної діагностики в Київському Інституті удосконалення лікарів і провізорів. У 1974 році захистила докторську дисертацію на тему «Материалы о механизмах судорожной готовности» і одержала диплом доктора медичних наук. Працювала завідуючою кафедри клінічної лабораторної діагностики у Львівському медичному інституті та професором до 1999 року. У 1999 році повернуся до Києва, в клініко-діагностичну лабораторію Київської міської клінічної лікарні №8, де і працювала до останніх днів життя. К. А. Захарія опублікувала більше 300 наукових робіт, є автором і співавтором 8 монографій, в тому числі 2-х томної книги «Руководство по клинической лабораторной диагностике» (1991). Отримала 7 авторських свідоцтв на винаходи і 1 патент, надрукувала 25 методичних рекомендацій. Розробила 40 раціоналізаторських пропозицій у галузі клінічної лабораторної діагностики і одержала медаль «Раціоналізатор України». У колекції Катерини Андріївни 184 одиниці зберігання документів. Тематика колекції стосується основних напрямків наукових досліджень: вивчення імунологічної реактивності збудливості нервової системи, схильність організму до судомних нападів, вияснення механізмів порушення мозкового кровообігу і кисневого голодування, діагностика анемій, захворювання органів травлення. Хронологічні межі колекції охоплюють видання 1937–1990 рр.

Колекція Анатолія Івановича Позмогова

Анатолій Іванович Позмогов (1921–2004) – відомий вчений-рентгенолог, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР, завідувач кафедри рентгенології і радіології Київського медичного інституту (1963–1966), директор Київського рентгенологічного та онкологічного інституту (1971–1997), згодом науковий консультант інституту. У колекції Анатолія Івановича Позмогова 122 одиниці зберігання, в т. ч. 7 книг іноземними мовами. Хронологічні межі колекції охоплюють документи 1938–2003 років видання. Тематика видань – це рентгенологія, рентгенотехніка, онкологія. Об’єм колекції становить 122 одиниці зберігання. Колекцію передала до бібліотеки донька – Зоя Анатоліївна Чегусова, українська мистецтвознавиця, арткритик, президент Української секції Міжнародної асоціації арткритиків AICA під егідою ЮНЕСКО. Звичайно, колекцій багато, не про всі вдалося розповісти сьогодні, але всі вони займають достойне місце на полицях книгозбірні. На разі триває їх вивчення та наукове розкриття, аналізується їх склад тощо. Бібліотека вдячна вченим-медикам України, які зробили свій внесок у формування цінних фондів національної скарбниці медичних знань. Шановні друзі! Даруйте книги своїй медичній бібліотеці! Двері Національної наукової медичної бібліотеки України  завжди гостинно відкриті для Вас.