Наукометрія – галузь наукознавства, що займається статистичними дослідженнями структури та динаміки масивів і потоків наукової інформації. В основному завдання наукометрії вирішуються спеціалізованими інститутами та інформаційними службами, які створюють наукометричні бази даних для дослідження публікаційної активності та цитованості авторів наукових праць. Наукометрична база даних – бібліографічна і реферативна база даних з інструментами для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях. Найбільш авторитетні і повні міжнародні бази даних, спрямовані на вивчення наукової активності країн (вчених, організацій) за бібліометричними показниками: Web of Science (WoS), Філадельфійського інституту наукової інформації корпорації Thomson Reuters та Scopus, видаваничої корпорації Elsevier. Їх данні враховуються в різних міжнародних і національних рейтингових системах. Міністерством освіти і науки України у вимогах до опублікування результатів дисертацій або монографії на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук (наказ № 1112 від 17.10.2012 р.) установлено обов’язкові публікації у наукових фахових періодичних виданнях України та іншихдержав, які включені до наукометричних міжнародних баз даних.

Бібліоме́трія – використання математичних та статистичних методів вивчення потоків наукових документів (книг, періодичних видань, та ін.) з метою виявлення тенденцій розвитку предметних галузей, особливостей авторства і взаємного впливу публікацій. Бібліометричні зв’язки, такі як цитування, взаємне цитування і взаємні посилання, авторське співцитування і колективне авторство, забезпечують документне підтвердження комунікацій у межах наукових галузей і між ними.

Наукометричні бази даних та основні наукометричні показники

Наукометрична база даних – бібліографічна і реферативна база даних, інструмент для відстеження цитованості наукових публікацій. Наукометрична база даних це також пошукова система, яка формує статистику, що характеризує стан і динаміку показників затребуваності, активності та індексів впливу діяльності окремих вчених і дослідницьких організацій.

Наукометричні бази даних

Web of Science (WoS)

Web of Science (WoS) – база глобального електронного науково-дослідного середовища Web of Knowledge з доступом до понад 12 тис. назв найбільш авторитетних академічних журналів, а також збірників наукових праць і комплектів первинних наукових даних. Наукометрический апарат платформи забезпечує відслідковування показників цитування публікацій з ретроспективою до 1900 р. у фізико-технічних і медико-біологічних науках, до 1956 р. – у соціальних науках и до 1975 р. – в мистецтві та гуманітарних науках. Наукометричний апарат платформи включає розрахунок імпакт-фактору (індексу впливовості) наукового видання. http://wokinfo.com
Бібліотека надає доступ до БД Web of Science (WoS)

Scopus

Scopus – це складова частина інтегрованої науково-інформаційного середовища Sci Verse (повна офіційна назва SciVerse Scopus) – це реферативна база даних та наукометричними платформа, яка була створена в 2004 р. видавничої корпорацією Elsevier. Scopus містить понад 53 млн. реферативних записів (близько 2 млн. додається щорічно). У тому числі в базі даних проіндексовано 21900 назв наукових журналів близько 5 тис. видавництв, 350 книжкових серій і 5,5 млн. праць конференцій. Хронологічний обсяг статей – з 1823 р. хронологічний охоплення наукометричного апарату – з 1996 р. Наукометричний апарат бази даних забезпечує облік публікацій науковців і установ, в яких вони працюють, і статистику їх цитованості. містить гіперпосилання на повні тексти матеріалів. Список журналів, які входять в Scopus можна знайти на сайті SJR, переглянути редакційну політику, вимоги до авторів тощо.
Бібліотека надає доступ до БД Scopus

Index Copernicus (IC) Index Copernicus (IC) – міжнародна наукометрична база даних, платформа з індексування, ранжування та реферування журналів, наукової співпраці та виконання спільних наукових проектів. База даних створена в 1999 р. з метою просування досягнень науки та підтримки національного й міжнародного співробітництва між ученими, видавцями наукових журналів та науковими організаціями, знаходяться у розпорядженні Index Copernicus International. Index Copernicus складає власний імпакт-фактор: щорічно здійснює детальну експертизу журналів, включених в цю базу даних. Надає лише метадані статей журналу (назва, анотація, автори, ключові слова, список літератури), при бажанні видавництво може публікувати посилання на повні тексти статей свого журналу.

Google Scholar (Гугл Академія) Google Scholar (Гугл Академія) – пошукова система вільного доступу, яка індексує повні тексти наукових публікацій усіх форматів і дисциплін. Google Scholar включає статті, які опубліковані в журналах, зберігаються в репозитаріях або знаходяться на сайтах наукових колективів чи окремих учених. У результаті пошуку формується список, в якому джерела розташовані незалежно від місця публікації, ким створений документ, за частотою цитування та як недавно було процитовано документ. Пошукова система Google Scholar показує користувачеві назву, фрагмент тексту і гіперпосилання на документ. Посилання на безкоштовні повні тексти публікацій мають значок PDF. Google Scholar містить відомості як про онлайнові, так і друковані наукові праці. У списку результатів пошуку онлайнові статті мають значок. За гіперпосиланням «Cited by ..» можна отримати відомості про те, скільки і які саме документи посилаються на конкретну публікацію в базі даних. У списку результатів може бути кілька посилань на матеріали, які відносяться до однієї і тієї ж статті.

Російський індекс наукового цитування (РІНЦ) Російський індекс наукового цитування (РІНЦ) – бібліографічна база даних наукових публікацій вчених різних країн світу, призначена для оперативного забезпечення наукових досліджень актуальною довідково-бібліографічною інформацією, а також оцінювання результативності діяльності вчених, наукових колективів, науково-дослідних організацій, рівень наукових журналів тощо. Проект розробляється «Науковою електронною бібліотекою» (elibrary.ru) з 2005 р. Для отримання необхідних користувачеві даних про публікації та цитованість статей на основі бази даних РІНЦ розроблено аналітичний інструментарій Scince index. Наукова електронна бібліотека eLibrary і компанія Thomson Reuters запровадили спільний проекту з розміщення 1000 найкращих журналів бази даних РІНЦ на платформі WOS (детальніше: http://elibrary.ru/project_risc.asp)

Основні наукометричні показники

Наукометричні показники – застосовуються для оцінювання ефективності наукової діяльності з використанням як якісних, так і кількісних показників.
Якісні оцінки – в основі яких лежать висновки експертів.
Кількісні оцінки – основані на опублікованих даних і патентній інформації: це число публікацій, аналіз частоти їхньої цитованості (індекс цитування), індекс Гірша, імпакт-фактор наукового журналу, в якому роботи опубліковані, кількість отриманих вітчизняних та міжнародних грантів, стипендій, вітчизняних та іноземних премій, участь у міжнародному науковому співробітництві, складі редколегій наукових журналів. Міжнародна практика наукометричних досліджень сьогодні базується на використанні наукометричних баз даних.

Індекс цитування – визнана науковою спільнотою міра «значимості» наукової праці вченого, наукового колективу чи науково-дослідної установи. Являє собою результат оцінювання впливовості вченого, наукового колективу чи установи на світову науку, характеризуючи якість проведених наукових досліджень.

Індекс Гірша (h-індекс) – є кількісною характеристикою продуктивності вченого, заснованої не тільки на кількості цитувань його публікацій, але і на кількості цих публікацій. Наприклад, індекс Хірша дорівнює 10, якщо у автора є 10 публікацій, кожна з яких цитується іншими авторами не менше 10 разів. Статті, цитовані менш ніж 10 разів , в індексі не враховуються.

Імпакт-фактор (ІФ або IF) – це чисельний показник авторитетності наукового журналу, що відображає кількість посилань на статті, опубліковані в журналі за два попередні роки, віднесене до загальної кількості статей, опублікованих у цьому ж журналі за ці роки. Розраховується у найбільш авторитетних міжнародних системах цитування, наприклад, у Web of Science і Scopus.