За даними міністерства юстиції, з початку повномасштабної війни Росії в Україні народилося понад 36,5 тисяч дітей. На жаль, не всім з них довелося з’явився на світ у сприятливих умовах. Хтось народився передчасно або у підвалах та бомбосховищах під час обстрілів. Чи впливатиме це на розвиток дитини?
Як відомо, на фізичний, психічний і розумовий розвиток дитини впливає безліч факторів. Тож психічний стрес, депресія, високий рівень тривоги, який переживають матері під час вагітності, може впливати й на їх дітей. Для оцінки розвитку дитини використовують різноманітні індекси, але вони, як правило, розглядають лише один аспект. Шкала розвитку дитини Kinder (KIDS) була розроблена в Японії в 1989 році для оцінки розвитку немовлят за шістьма показниками: фізичні, вербальні та когнітивні здібності, соціальна поведінка дорослих, соціальна поведінка дітей та їх взаємодія.
Дослідження, яке проходило у 2010–2011 роках у префектурі Хіросіма, Японія, продемонструвало різницю у розвитку 4-місячних немовлят доношених із нормальною вагою; діток, які з’явились на світ із зниженою вагою, та тих, хто народився передчасно. Малята другої і третьої групи мали нижчі результати тесту KIDS за розвитком моторних навичок та розуміння мови. Вчені пов’язують це з ускладненнями у нервовому розвитку дитини, які відбулись ще в утробі матері або під час пологів. Вчені вважають, що в подальшому це може вплинути не тільки на загальний розвиток, але й появу хронічних захворювань дихальних шляхів (астма) або серцево-судинної системи.
Відзначається підвищення рівня кортизолу на пізніх термінах вагітності при сильному пренатальному стресі, що може призвести до зниження комунікативних навичок у 3-місячних недоношених дітей, а також затримати як розумовий, так і фізичний розвиток, який виявляється у 3- та 8-місячних немовлят.
Крім того, якщо недоношена дитина народилося здоровою, стан матері та середовища, де її виховують, може також негативно позначитись на подальшому розвитку. Дослідження, проведені в Японії, показали, що матері, які народили передчасно, більш схильні до психологічного стресу впродовж 2 років після пологів. А це своєю чергою може ускладнити відносин між матір’ю та дитиною та мати негативний вплив на розвиток функції розпізнавання навіть у 18-місячних немовлят.
Психологічні дослідження показують, що попри війну, важкі умови життя та психологічні травми діти все ж таки мають величезний потенціал життєвої стійкості. Для його підтримки та повноцінного психічного розвитку важливо, щоб немовля не відчувало нестачу спілкування із матір’ю, а їх стосунки носили позитивний характер. Маленька людина, навіть в такий важкий час, не може бути обділена емоціями радості та задоволення, повинна відчувати захищеність, що дає додаткові стимули для пізнання світу.
Тож як допомогти дитині почуватись у безпеці та адаптуватись до жорстокого сьогодення? Олександр Кобаса, акушер-гінеколог, пренатальний психолог дає кілька порад. По-перше, позитивний ефект на породіллю та немовля справляють партнерські пологи. Присутнім може бути не тільки батько, але й будь-яка близька людина. По-друге, для якнайшвидшого встановлення фізичного контакту і психологічного зв’язку між жінкою та її дитям після пологів варто використовувати метод «шкіра до шкіри» (малюка викладають на груди матері обличчям один до одного). По-третє, бажано дотримуватись грудного вигодовування. Це забезпечує зміцнення імунітету та психологічного стану новонародженого. Окрім того, психолог радить більше часу тримати немовля на руках, обіймати, колисати та розмовляти з ним. Намагайтесь забезпечити дитині тишу, спокій і тепло. Уникайте потрапляння на неї яскравого світла.
Матеріал підготовлено на основі джерел нашої бібліотеки