Page 11 - Conference 2020

представниця унікальної родини Косачів – рідна сестра геніальної Лесі Українки

– Ольга Петрівна Косач-Кривинюк – бібліограф-референт, перекладач медичної
літератури (1.05.1935-1943 рр.), Й. З. Бодик., К. О. Фаворська, О. В. Чіканчі та

ін. Майстри своєї справи – Людмила Іванівна Гончар, Ванда Карлівна Зухевич,
З. О. Груль, відомий український бібліотекознавець/бібліограф Г. М. Плеський

тактовно передавали свої знання, розкриваючи «секрети» професії,
прищеплюючи молоді широкий погляд на бібліотечну роботу. Ця славна когорта

спеціалістів стала взірцем для нових генерацій, які, працюючи поряд зі
справжніми подвижниками бібліотечної справи, не тільки підсвідомо фіксували
стиль і методи роботи, але й збагачували їх.

Визначений Вчителями рівень роботи став орієнтиром для наступних
формацій служителів Книги, які навчились знаходити нестандартні підходи та

шляхи вирішення професійних проблем у складних ситуаціях, які готувало
життя. Серед випробувань, що чекали на нас на зламі століть: зміни державних

і політичних акцентів на початку 90-х, довгий період стагнації, економічна
невизначеність, розрив всіх зв’язків з колишніми колегами, жорсткий

фінансовий тиск, книжкова криза, байдужість суспільства… і постійна загроза
втрати приміщення. Навіть у роки так званого «підйому» бібліотечної справи в
країні, владні структури, не цінуючи спадок легендарних київських меценатів,

намагались не тільки стерти з пам’яті результати їхніх благочинних діянь, а й
викреслити їх імена з нашої історії. Тож віднесення будівлі у 1983 р. до пам’яток

архітектури стало своєрідною «охоронною грамотою» Бібліотеки, яка не тільки
зберегла, але й примножувала свої найкращі традиції.
Працею кількох поколінь справжніх подвижників, бібліотекарів за

покликанням, Бібліотека як «символ нашої освіченості та інтелектуальної
незламності» (Ю. Віленський) з року в рік підіймалась сходинками професійної

майстерності, визнання та авторитету до здобуття статусу Національної
наукової медичної бібліотеки України.

Фундамент розвитку основних напрямів бібліотечної діяльності було
закладено ще в довоєнні часи. Зі створенням у травні 1939 р. Методичного Бюро,

Бібліотека отримала функцію методичного Центру для бібліотек всієї
Правобережної України. Здійснюючи з 1948 р. організаційно-методичне
керівництво вже всією мережею бібліотек галузі, РНМБ у стислі строки

створила ефективну систему методичної допомоги на місцях, організувала обмін
досвідом бібліотечної роботи, так звані Республіканські школи передового

досвіду. У 80-х роках минулого століття в Україні була вибудована унікальна
мережа медичних бібліотек, яка не мала рівних не тільки у колишньому СРСР,

але й у світі, і за досвідом роботи якої приїздили фахівці з Росії та різних країн
світу.
11