Екологія і захворювання щитоподібної залози

Екологія і захворювання щитоподібної залози / В. Н. Корзун, Т.О. Воронцова, І. Ю. Антонюк; за заг. ред. В.Н. Корзуна ; Тернопіл. держ. мед. ун-т ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України. - Київ : Медінформ, 2018. - 741 с. : іл, табл. - Бібліогр.: в кінці розд. - Дод.: с. 657-741
Б-98417
Корзун, В. Н.

Монографія присвячена проблемі профілактики та лікування йоддефіцитних захворювань. Автори детально описують роль мікроелементів - синергістів йоду та антагоністів - солей важких металів, компонентів промислових відходів, дисбалансу мікроелементів, впливу іонізуючого опромінення, характеру харчування. Аналізуються методи та засоби профілактики йоддефіцитних захворювань. Описуються можливості використання морепродуктів як носіїв практично всіх ессенціальних мікроелементів, поліцукрів-блокаторів всмоктування радіонуклідів та солей важких металів.

Зміст:
Розділ І. Фізіологічна роль щитоподібної залози. - С. 20
1.1. Щитоподібна залоза - важливий орган внутрішньої секрецїї. - С. 20
1.2. Механізм синтезу і секреції гормонів щитоподібної залози. - С. 24
1.3. Біологічна роль гормонів щитоподібної залози. - С. 32
Розділ 2. Зоб. Йоддефіцитні захворювання. - С. 60
2.1. Визначення понять «йоддефіцитні захворювання» та «зоб». - С. 60
2.2. Причини виникнення йоддефіцитних захворювань. - С. 62
2.3. Пошук заходів профілактики та лікування ЩЗ. - С. 67
2.4. Вплив дисбалансу мікроелементів на стан щитоподібної залози. - С. 71
2.5. Прояви розвитку ЙДЗ у населення. - С. 80
2.6. Роль природних та техногенних чинників у розповсюдженні ЙДЗ. - С. 85
Розділ 3. Стабільний йод - основа гормонів щитоподібної залози. - С. 116
3.1. Загальна характеристика йоду. - С. 116
3.2. Біологічне значення йоду. - С. 118
3.3. Властивості йоду. - С. 120
3.4. Вміст йоду в навколишньому середовищі. - С. 123
3.4.1. Вміст йоду в грунті. - С. 123
3.4.2. Вміст йоду у воді. - С. 126
3.4.3. Вміст йоду в повітрі. - С. 134
3.4.4. Вміст йоду в продуктах харчування. - С. 135
3.5. Біологічна дія йоду. - С. 142
3.6. Клінічні симптоми дефіциту та надлишку йоду. - С. 154
Розділ 4. Роль селену у функції щитоподібної залози. - С. 166
4.1. Загальна характеристика селену. - С. 166
4.2. Розповсюдженість селену у природі. - С. 167
4.3. Біологічна дія селену. - С. 174
4.3.1. Токсикологічні властивості селену. - С. 174
4.3.2. Біологічні властивості селену. - С. 175
4.4. Механізм біологічної дії селену. - С. 184
4.5. Вплив нестачі селену на організм людини. - С. 185
4.6. Добова потреба в селені. - С. 194
4.7. Селеновмісні білки. - С. 196
4.8. Джерела селену для організму. - С. 199
4.9. Профілактика дефіциту селену. - С. 206
Розділ 5. Роль мінеральних речовин у функції щитоподібної залози. - С. 225
5.1. Проблема порушення обміну мінеральних речовин. - С. 225
5.2. Фізіологічне значення основних макронутрієнтів. - С. 234
5.2.1. Фізіологічне значення кальцію. - С. 234
5.2.2. Фізіологічне значення магнію. - С. 238
5.2.3. Фізіологічне значення калію. - С. 246
5.2.4. Фізіологічне значення натрію. - С. 247
5.2.5. Фізіологічне значення фосфору. - С. 247
5.2.6. Фізіологічне значення сірки. - С. 247
5.3. Фізіологічне значення основних мікронутрієнтів. - С. 248
5.3.1. Фізіологічне значення заліза. - С. 259
5.3.2. Фізіологічне значення цинку. - С. 269
5.3.3. Фізіологічне значення міді. - С. 277
5.3.4. Фізіологічне значення хрому. - С. 278
5.3.5. Фізіологічне значення кобальту. - С. 283
5.4. Роль умовнотоксичних та токсичних елементів у порушенні функції щитоподібної залози. - С. 284
5.4.1. Роль свинцю. - С. 284
5.4.2. Роль кадмію. - С. 285
5.4.3. Роль літію. - С. 287
5.4.4. Роль стронцію. - С. 287
5.4.5. Роль нікелю. - С. 287
5.5. Вплив нестачі мікроелементів на розвиток йоддефіцитних захворювань. - С. 288
5.6. Дисбаланс мікроелементів і функція щитоподібної залози. - С. 291
5.7. Молекулярні синергісти йоду. - С. 295
5.8. Струмогенні чинники. - С. 296
5.9. Екологічні властивості Полісся. - С. 299
Розділ 6. Вплив екологічних і техногенних чинників на функцію щитоподібної залози. - С. 320
6.1. Визначення поняття «екологія». - С. 320
6.2. Вплив нестачі йоду та інших мікроелементів на функцію щитоподібної залози. - С. 321
6.3. Вплив інших екологічних чинників на функцію щитоподібної залози. - С. 325
6.3.1. Роль природних чинників. - С. 327
6.3.1.1. Роль фізичних чинників природного походження. - С. 328
6.3.1.2. Вплив хімічних речовин природного походження. - С. 330
6.3.1.3. Роль біологічних чинників природного походження. - С. 332
6.4. Вплив техногенного забруднення. - С. 333
6.4.1. Вплив важких металів. - С. 334
6.4.2. Хлорорганічні чинники. - С. 342
6.4.3. Медичні препарати-струмогени. - С. 349
6.4.4. Пестициди. - С. 351
6.4.5. Дисбаланс мікроелементів і зоб. - С. 352
6.5. Спадковість, зоб і аутоімунні тиреоїдити. - С. 356
6.6. Екологія і рак щитоподібної залози. - С. 358
Розділ 7. Вплив іонізуючого випромінення на функцію щитоподібної залози. - С. 377
7.1. Джерела іонізуючого випромінення. - С. 377
7.2. Токсикологічна характеристика радіоактивних ізотопів йоду. - С. 379
7.3. Особливості аварії на ЧАЕС. - С. 388
7.4. Опромінення населення радіонуклідами Чорнобиля. - С. 393
7.5. Вплив ендемії на радіаційні ураження щитоподібної залози. - С. 400
7.6. Комбінований вплив І131 та Сs137 і Sr90 на щитоподібну залозу. - С. 408
7.7. Захист щитоподібної залози від радіоактивного йоду. - С. 412
Розділ 8. Порушення функції щитоподібної залози і вагітність. - С. 438
8.1. Проблема йоддефіцитних захворювань у вагітних. - С. 438
8.2. Наслідки нестачі йоду у вагітних . - С. 441
8.3. Роль аварії на ЧАЕС у розвитку йоддефіцитних захворювань у вагітних. - С. 451
8.4. Роль мікроелементів у розвитку захворювань вагітних. - С. 453
8.5. Роль гормонів щитоподібної залози. - С. 454
8.6. Вплив йодного дефіциту на вагітних. - С. 459
8.7 Гінекологічні захворювання і йодний дефіцит. - С. 462
8.8. Вплив дефіциту йоду на розвиток плода. - С. 465
8.9. Грудне молоко і йоддефіцитні захворювання. - С. 468
8.10. Роль харчування у профілактиці йоддефіцитних захворювань у вагітних. - С. 470
8.11. Гіпотиреоз і вагітність. - С. 472
8.12. Профілактика йоддефіцитних захворювань у вагітних. - С. 474
Розділ 9. Роль харчування у профілактиці йоддефіцитних захворювань. - С. 501
9.1. Роль здорового харчування. - С. 501
9.2. Стан харчування населення України. - С. 505
9.3. Вплив екології на стан харчових продуктів. - С. 511
9.4. Заходи мінімізації дози опромінення населення радіонуклідами Чорнобиля. - С. 513
9.5. Проблема дефіциту йоду. - С. 519
9.6. Наслідки дефіциту йоду та інших нутрієнтів. - С. 522
9.7. Профілактика мікроелементозів. - С. 524
Розділ 10. Профілактика йоддефіцитних захворювань. - С. 563
10.1. Проблема йоддефіцитних захворювань. - С. 563
10.2. Методи профілактики йодної нестачі. - С. 570
10.3. Недоліки методу йодування. - С. 582
10.4. Інші методи профілактики йоддефіциту та йоддефіцитних захворювань. - С. 587
10.4.1. Використання органічних сполук йоду. - С. 594
10.4.1.1. Синій йод. - С. 594
10.4.1.2. Використання йодказеїну у профілактиці йоддефіцитних захворювань. - С. 596
10.5. Морепродукти як джерело мікроелементів. - С. 600
10.6. Вивчення впливу чорноморських водоростей на функцію щитоподібної залози та профілактику йоддефіцитних захворювань. - С. 607
Додаток 1 - Рецептури харчових продуктів з водоростями. - С. 657
Додаток 2 - Авторські свідоцтва і патенти за темою роботи. - С. 735
Додаток 3 - Характеристика бурих морських водоростей. - С. 738