ПРО БІБЛІОТЕКУ

Історія бібліотеки | Колекції | Основні фонди

Національна наукова медична бібліотека України (ННМБУ) — провідна науково-інформаційна установа у сфері охорони здоров’я, одна з найбільших у Європі система фондів літератури медико-біологічного спрямування, національне книгосховище колекції видань медичного профілю (понад 1 млн 600 тис. примірників 35 мовами світу).

Бібліотека забезпечує доступ до світових інформаційних ресурсів і на основі впровадження новітніх технологій здійснює забезпечення інформаційних потреб всіх категорій спеціалістів галузі охорони здоров’я, а також спеціалістів суміжних галузей знань на засадах доступності, оперативності та комфортності.

ННМБУ є провідним науково-дослідним осередком, що здійснює біографічні дослідження та історичні розвідки з питань історії медицини; виконує функції організаційного і науково-методичного центру мережі медичних бібліотек України; освітньої і соціокультурної установи; державного депозитарію; центру галузевого документообміну і патентної, нормативно-технічної документації медичної науки і охорони здоров’я.

Бібліотека добре відома у світі, підтримує багаторічні міжнародні зв’язки, понад 10-річчя реалізує проект «Польська медична бібліотека у Києві імені Збігнєва Реліги» за партнерської співпраці з Посольством Республіки Польща в Україні.

Історія бібліотеки

Національна наукова медична бібліотека України (ННМБУ) – головна медична книгозбірня країни та науково-методичний центр мережі 448 медичних бібліотек різного рівня.

Заснована 6 листопада 1930 року як Київська державна медична бібліотека Народного Комісаріату охорони здоров’я України. В 1934 р. розташувалася в приміщенні університетської бібліотеки по вул. Володимирській, 58, тут працювала рідна сестра Лесі Українки – Ольга Петрівна Косач-Кривинюк.
Серед перших читачів – видатні вчені: О. Богомолець, М. Стражеско, О. Кримов, В. Чаговець, М. Яновський, Л. Громашевський, Д. Чеботарьов. Яскраву сторінку в історію бібліотеки вписала когорта всесвітньо відомих вчених-медиків – М. Амосов, А. Ромоданов, В. Фролькіс, Я. Фрумкін та ін.
Під час Другої світової війни книжковий фонд, майно, документація були спалені німецько-фашистськими окупантами. Навесні 1944 р. бібліотека поновила свою діяльність як Республіканська наукова медична бібліотека.

Згодом змінила ряд назв: 1980 р. – Республіканська наукова медична бібліотека ім. Д. І. Ульянова; 1992 р. – Державна наукова медична бібліотека Міністерства охорони здоров`я України. У 2006 р. згідно з Указом Президента України від 03.04.06 року №286/2006 бібліотека отримала статус національної, відтоді – Національна наукова медична бібліотека України.

Наприкінці 1969 р. бібліотека вперше отримала власне приміщення за адресою вул. Л.Толстого, 7, де знаходиться дотепер.
Впродовж 43 років незмінним керманичем бібліотеки була заслужений працівник культури України, повний кавалер Ордена княгині Ольги Раїса Іванівна Павленко. Після її виходу на пенсію, з 15 березня 2019 року генеральним директором ННМБУ призначено Відьму Аурелію Вячеславівну. З 02 грудня 2019 року успішно виконує обов`язки генерального директора Остапенко Тетяна Анатоліївна – заслужений працівник культури України, багаторічний заступник генерального директора з наукової роботи

Сьогодні Національна наукова медична бібліотека України – провідний науково-інформаційний заклад медичної науки і охорони здоров`я, що здійснює бібліотечне, бібліографічне, інформаційне обслуговування практикуючих лікарів, викладачів та студентів медичних ВНЗ, науковців, які проводять дослідження в галузі медицини та суміжних наук та ін.

Бібліотека підтримує партнерські зв`язки з 35 бібліотеками та науковими закладами в 20 країнах Європи та Америки. Забезпечує доступ спеціалістам-медикам до світових інформаційних ресурсів (більше 2,5 тис. електронних журналів з доступом до повних текстів в режимі On-line…).
У 2010 році було започатковано новий україно-польський проект, результатом якого стало відкриття Польської медичної бібліотеки у ННМБУ в 2016 році. Ця бібліотека третя в світі, що функціонує за межами країни. 12 жовтня 2017 року їй присвоєно ім`я всесвітньо відомого польського кардіохірурга Збігнєва Реліги, відтоді її назва Польська медична бібліотека імені Збігнєва Реліги.

Гордістю бібліотеки є одна з найбільших в Європі система фондів літератури медично-біологічного спрямування, яка нараховує понад 1,6 млн. примірників 35 мовами світу, бібліотека щорічно обслуговує 65 тис. спеціалістів-медиків і тисячу медичних установ.

“Книжкові зібрання бібліотеки є національним культурним надбанням країни, складовою частиною загальнокультурної спадщини, яка охороняється державою. Близько 20 тисяч видань з фондів Бібліотеки підлягають включенню до “Державного реєстру національного культурного надбання”.
Як центр галузевої медичної бібліографії Національна наукова медична бібліотека України видає бібліографічні покажчики як поточного, так і ретроспективного характеру з найбільш актуальних медичних проблем.

Нагороди Бібліотеки

  • Почесна відзнака Сенату Республіки Польща (2017)
  • Відзнака Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров`я «За активне впровадження наукових медичних знань та культури і духовності в широкі кола медичних працівників, популяризацію наукових та творчих робіт видатних діячів галузі» (2015)
  • Пам`ятний знак «Відзнака Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика» (2015)
  • Грамота Міністерства культури України та Української бібліотечної асоціації (2014)
  • Срібна медаль Сенату Республіки Польща (2013)
  • Медаль Академії медичних наук України (2005)
  • Почесна Грамота Академії медичних наук України (2005)
  • Почесна Грамота Кабінету Міністрів України (2005)
  • Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1980)

Інформацію про бібліотеку вміщено у виданнях: «Енциклопедія сучасної України» 2003, «Київський літопис ХХІ століття. Визначні імена та підприємства України» 2001 та ін.

Колекції

Особливе місце в раритетних фондах Національної наукової медичної бібліотеки України посідають колекції. Серед них колекція «Медична україніка», яка нараховує більше 2000 видань та включає видання робіт українських учених-медиків; колекція «Художня творчість українських медиків» та 41 персональна колекція з власних бібліотек українських науковців-медиків, дослідників історії медицини.

Колекція “Медична україніка”

Книжкова колекція “Медична україніка”, яка формується протягом багатьох років із видань творів українських медиків, є окрасою фонду Національної наукової медичної бібліотеки України. До колекції долучаються видання із дарчими написами та автографами, подаровані Бібліотеці авторами.

В колекції знаходяться книги таких українських видатних вчених-медиків як Ю. І. Бернадського – професора, члена Европейської та Міжнародної асоціації черепно-лицевих хірургів; М. М. Амосова – академіка, одного з основоположників легеневої та серцевої хірургії України; О. Ф. Возіанова – академіка, Президента Академії НАН України, директора Інституту урології та нефрології АМН України, О. О. Шалімова – академіка, члена НАН і АМН України, члена Нью-Йоркської академії наук, з ім’ям якого зв’язана ціла епоха в розвитку сучасної світової та вітчизняної хірургії, А. П. Ромадонова – академіка, всесвітньо відомого нейрохірурга та ін.

Особливою популярністюв бібліотецікористуються книги відомих лікарів-гомеопатів династії Попових.

Великий внесок у поповнення колекції «Медична україніка» вносить українська діаспора: Ярослав Ганіткевіч, Павло Пундій, Григорій Малиновський, Ігор Галярник, Ірина Доценко та ін.
Почесне місце в колекції займають твори відомих вчених- медиків: І.М. Трахтенберга – академіка, члена-кореспондента НАН України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки; І.С. Чекмана – члена-кореспондента НАМН України, академік Нью-Йоркської академії наук; Є.С. Товстухи – фітотерапевта, книга якого «Фітотехнологія українців» немає аналогів у вітчизняній медичній літературі, В.В. Безрукова – геронтолога, експерта ООН та Всесвітньої організації охорони здоров’я, члена-кореспондента АМН України.

Колекція «Художня творчість українських медиків»

Колекція «Художня творчість українських медиків» є часткою документальних фондів Національної наукової медичної бібліотеки.
Ця унікальна колекція нараховує майже 250 примірників художніх творів та творів образотворчого мистецтва медичних працівників України.
Поєднати декілька іпостасей лікаря, письменника та художника вдається багатьом медикам сучасності, художні книги яких та альбоми репродукцій власних художніх полотен достойно поповнюють колекцію.

Серед них:
Книги Ю. Г. Віленського «Академик Елена Лукьянова», «Доктор Булгаков».
Збірка віршів А. В. Попова «Яблочный шар».
Роман-оповідання Юрія Щербака «Знаки», «Чорнобиль», «Світлі танці минулого».
Повість В. П. Войтенка «Гоголь. Геній та божевілля», «З хроніки життя і творчості Миколи Гоголя», «Гоголь. На ріках вавілонських».
Романи В. Пасько «Ночь забытых песен», «Час прощення», «Порок истины».
Добірка оповідань, новел, діалогів та роздумів Віталія Коломійцева «На хвилі життя».
Альбом репродукцій власних художніх полотен В. В. Безрукова .
Книга Василя Шендеровського «Нехай не гасне світ науки», яка містить 51 нарис про українських вчених медиків.

Персональні колекції

В зібрання 41 персональної колекції Бібліотеки входить понад 20 тисяч примірників документів, які ретельно зберігаються в фонді та виокремлені в довідково-пошуковому апараті ННМБУ.

Більша частина видань в таких колекціях має пам’яткове значення. На багатьох документах є особисті печатки та екслібриси власників, автографи авторів, присвяти від колег, друзів, діячів медичної науки (В. Бехтєрева, І. Сікорського, Я. Фрумкіна, В. Протопопова, В. Комісаренка та інших. Крім дарчих написів, часто зустрічаються помітки на полях, зроблені власниками книг.

Багато видань надруковано малим накладом, що робить їх бібліографічною рідкістю. Є в колекціях конволютні видання, яких близько 1,5 тис. одиниць зберігання. Кожен конволют об’єднує в собі 20-30-60 документів. Серед конволютних видань є раритети 17-18 ст.

Персональні колекції у фондах ННМБУ:

  • Барабоя Вілена Абрамовича
  • Бернадського Юрія Йосиповича
  • Бєліцера Володимира Олександровича
  • Борисенка Юрія Олексійовича
  • Віленського Юрія Григоровича
  • Ганіткевича Ярослава Володимировича
  • Громашевського Лева Васильовича
  • Даценко Ірини Іванівни
  • Дика-Костюченко Ольги Іванівні
  • Добровольського Леонарда Олександровича
  • Духіної Марії Олександрівни
  • Западнюка Віталія Гнатовича
  • Запоточного Бориса Олексійовича
  • Зарицького Леоніда Андрійовича
  • Захарії Катерини Андріївни
  • Зозулі Івана Савовича
  • Зубара Анатолія Мелентійовича
  • Квітницького-Рижова Юрія Миколайовича
  • Колпакової Ірини Олександрівни
  • Коновалова Вячеслава Сергійовича
  • Коханевич Євгенії Вікторівни
  • Кочіна Ігоря Васильовича
  • Криштопи Бориса Павловича
  • Куліковського Анатолія Георгійовича
  • Кухар Ігора Володимировича
  • Ледощук Бориса Олександровича
  • Малахальцевої Ізабелли Варданівни
  • Пасько Володимира Васильовича
  • Педаченко Георгія Панасовича
  • Пирога Любомира Антоновича
  • Писемського Григорія Федоровича
  • Поліщука Миколи Єфремовича
  • Саєнко Валерія Феодосійовича
  • Семенюти Миколи Максимовича
  • Сердюка Андрія Михайловича
  • Толстанова Олександра Констянтиновича
  • Трінуса Федора Петровича
  • Фрумкіна Якова Павловича
  • Чумака Анатолія Андрійовича

Основні фонди

На 01.01.2019 загальний фонд ННМБУ нараховує 581 545 назв / 1 615 542 примірники видань.

Система фондів складається з основних, спеціалізованих та депозитарних, що представлені через електронний каталог та карткові каталоги.

Книжкові зібрання бібліотеки є національним культурним надбанням країни, складовою частиною загальнокультурної спадщини, яка охороняється державою. Близько 20 тисяч видань з фондів Бібліотеки підлягають включенню до “Державного реєстру національного культурного надбання ”.

Основні фонди Бібліотеки складаються із друкованих видань різних типів та видів (книжок, періодичних видань, видань, що продовжуються, дисертацій та авторефератів дисертацій та ін.), а також аудіо-візуальних матеріалів.

Понад 90 % фондів становить література з медицини та суміжних наук.

У фондах представлено видання 35 мовами світу, більше 25 % з яких – література іноземними мовами.

Рідкісні та цінні видання

У основних фондах виокремлено колекцію рідкісних та раритетних видань з медицини: “Discoridis Pedanii de medica materia”; “Libri sek” (1565 р.), Vesalius A. “Andreae Vesalii Bruxellensis … de humani corporis fabrica, Librorum epitome…” (1582 р.) тощо.
Почесне місце у фонді займають праці медиків античного світу та епохи Відродження: Гіппократа, Галена, Авіценни, У.Гарве; видатних лікарів: М.І.Пирогова, С.П.Боткіна, І.І.Мечникова, І.М.Сєченова, І.П.Павлова, О.О.Богомольця, Д.К.Заболотного, В.П.Філатова, Н.Д.Стражеска, Ф.Г.Яновського, В.К.Високовича, В.П.Образцова, В.П.Караваєв; видатних зарубіжних учених-медиків Л.Пастера, Р.Коха, Т.Більрота та інших.

Спеціалізовані фонди

Спеціалізовані фонди є складовою частиною основного фонду, з якого вони виділені для кращої їх організації і повнішого задоволення запитів користувачів.

Галузевий фонд патентної та нормативно-виробничої документації

Фонд, створений у 1969 році, на сьогодні налічує понад 240 тис. одиниць зберігання. Структура і зміст фонду дають можливість на високому якісному рівні проводити комплексні патентно-інформаційні дослідження в галузі охорони здоров’я.

Підсобні фонди при читальних залах

Крім фондів основного збереження, в бібліотеці є ряд підсобних фондів відкритого доступу при читальних залах:

  • у Загальній читальній залі (корп. А, к №9) – найважливіші суспільно-політичні видання (книги, газети, журнали), вітчизняні й зарубіжні періодичні медичні видання за останні 2 роки, енциклопедії, довідники і т.ін.
  • у Залі нових надходжень (корп. А, к №4) відкрито доступ до всіх вітчизняних та іноземних книг медико-біологічного профілю, одержаних бібліотекою протягом останніх двох тижнів
  • у Залі довідково-інформаційних видань (корп. А, к. №8) зібрано понад 60 тисяч вітчизняних та іноземних довідкових і бібліографічних видань

Депозитарні фонди

Депозитарний фонд ННМБУ є автономною частиною основного фонду, входить в систему діючих фондів та функціонує в тісній взаємодії з ними.

З 1975 року розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 29.10.75 р. за №830 ННМБУ затверджена галузевим депозитарієм медичної літератури.

На сьогодні обсяг фонду депозитарного зберігання налічує понад 300 тисяч примірників медичних вітчизняних та іноземних видань (книги, періо-
дика) 19-20 ст.

Книжкові колекції

Виключно важливу наукову, культурну цінність мають книжкові колекції з власних бібліотек відомих українських вчених, подаровані книгозбірні в різний час. На сьогодні в депозитарному фонді зберігається 30 таких колекцій. Кожна колекція виділена в довідковому апараті Бібліотеки, що складається з електронного («Книжкові колекції») та карткового каталогів (алфавітного, персоналій).

Рідкісні та цінні видання
Вагомою частиною депозитарного фонду є видання, що також становлять значну культурну та наукову цінність:

  • Рідкісні українські та російські видання 19 ст.

Цікавими в депозитарному фонді є рідкісні українські та російські видання 19 ст., друковані гражданським шрифтом – російські до 1830 року видання, а українські до 1860 року. Це книги за авторства П. Бутківського, І. Буяльського, В. Ріхтера, Р. Вірхова, Е. Гордієнко, К. Веллер, А. Матвєєва, М. Ромберг та інших.

Ці видання були надруковані в університетських типографіях Харкова та Києва, міській типографії в Одесі; в типографіях Санкт-Петербурга (Медична типографія, Типографія О. Смирдіна, Типографія І. Глазунова, Типографія Карла Крайя) та Москви (Університетська типографія, Типографія Ф. Гиппіуса, Типографія Н.С. Всеволожського,Типографія С. Селівановського).

Тематика видань різноманітна – анатомія, загальна патологія, терапія, акушерство, епідемії холери в Києві тощо.

  • Праці класиків медицини 19-20 ст.

Дуже цінна частина зібрань депозитарного фонду – праці класиків медицини 19-20 ст., до яких належать твори велетнів світової медичної думки Бернара Клода (1813-1878) – французького фізіолога, одного з основоположників сучасної фізіології, експериментальної патології та фармакології; Більрота Теодора (1829-1894) – знаменитого німецького хірурга, одного із засновників абдомінальної хірургії, який вперше розробив цілий ряд класичних операцій, виховавший багатьох відомих вчених і практиків; Мантегацца Паоло (1831-…) – італійського лікаря, гігієніста, всі праці, якого відзначались блискучим викладом; Траубе Людвіга (1818-1878) – німецького ученого,професора терапії, який почав широко застосовувати у клініці лабораторні досліди; відомих російських медиків Пирогова Миколи Івановича (1810-1881) – видатного хірурга і анатома, основоположника військово-польової хірургії; Боткіна Сергія Петровича (1832-1889) – класика російської медицини, видатного терапевта, засновника функціонального напряму в клінічній медицині; Павлова Івана Петровича (1849-1936) – великого російського ученого-фізіолога, академіка, лауреата Нобелівської премії, засновника вчення про вищу нервову діяльність; Федорова Сергія Петровича (1869-1936) – російського хірурга, який одним із перших в Росії запровадив ендоскопічні методи дослідження; Юдіна Тихона Івановича (1879-1849) – російського психіатра, Захар’їна Григорія Антоновича (1829-1897) – видатного російського терапевта, засновника великої клінічної школи.

Серед творів багато прижиттєвих видань, що давно вже стали раритетами.

  • Твори видатних українських вчених-медиків

Особливе місце в депозитарному фонді займають твори видатних українських вчених-медиків:

    • Буяльського Іллі Васильовича (1789-1866) – видатного українського анатома,блискучого хірурга, академіка, одного із засновників вітчизняної ангіохірургії, родоначальника топографічної анатомії. Його оригінальний атлас «Анатомо-хірургічні таблиці»(1828 р.) дістав світове визнання та широко використовувався як навчальний посібник у Європі та Америці. Чикагський університет удостоїв автора атласу золотої медалі;
    • Караваєва Володимира Опанасовича (1811-1892) – геніального хірурга, офтальмолога із світовим іменем, професора Київського університету, який своїми новаторськими досягненнями в оперативній практиці завоював всенародне визнання;
    • Богомольця Олександра Олександровича (1881-1941) – видатного вітчизняного патофізіолога, академіка, організатора науки, президента АН України (1930-1946);
    • Яновського Феофіла Гавриловича (1860-1928) – видатного терапевта, одного з основоположників української терапевтичної школи, засновника першої бактеріологічної лабораторії і прозектури в київській міській лікарні, першого протитуберкульозного санаторію під Києвом;
    • Підвисоцького Володимира Валеріановича (1857-1913) – відомого патолога. Його керівництво для лікарів «Основи загальної патології» було одним із кращих і неодноразово видавалося на сімнадцяти мовах світу, в тому числі на грецькій і японській;
    • Пучківського Олександра Митрофановича (1881-1942) – видатного українського клініциста і науковця, засновника першої національної школи отоларингологів, першого професора отоларингології Одеського та Київського медичних інститутів, талановитого хірурга, автора першого українського підручника отоларингології та понад 100 наукових праць.
  • Дореволюційні наукові журнали

Значна частина рідкісного депозитарного фонду Бібліотеки – це багаторічні комплекти дореволюційних наукових журналів. Серед них : «Военно-медицинский журнал» (з 1823 р.), «Врачебно-санитарная хроника Киевской губернии» (з 1907 р.), земський медичний журнал «Врач» (з 1881  р.), «Врачебная хроника Харьковской губернии» (з 1897  р.); всесвітньо відомі журнали «Deutsche medizinische wochenschrift» (з 1877 р.), «Lancet» (з 1892 р.), «Jama» (з 1909 р.) та багато інших.