Колекція Ярослава Ганіткевича

59

Ярослав Володимирович Ганіткевич – український фізіолог, історик медицини, кандидат медичних наук (1955), доктор медичних наук (1968), професор (1970) – стипендіат ЛНМУ ім. Данила Галицького, стипендіат Президента України, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ), засновник і перший голова Лікарської комісії НТШ, лауреат премії ім. І. Огієнка. Автор понад 450 наукових праць з фізіології, історії медицини.

Ярослав Володимирович Ганіткевич народився 9 липня 1929 року у місті Радехові на Львівщині в ремісничій родині Володимира і Катерини (з дому Никон) Ганіткевичів.

1946 – Закінчив Радехівську середню школу. Вступив на лікувальний факультет Львівського державного медичного інституту;
1951 – Отримав диплом лікаря, працював на сільській лікарській дільниці в Радехівському районі; вступив до аспірантури при кафедрі нормальної фізіології Львівського державного медінституту;
1952 – Почав працювати (за сумісництвом) асистентом кафедри нормальної фізіології Львівського медінституту, лекційним асистентом – готував лекційні демонстрації;
1955 –Захистив кандидатську дисертацію «Вплив втрати та затримки жовчі на процеси збудження та гальмування кори головного мозку» – отримав диплом кандидата медичних наук;
1961 – Отримав атестат доцента.
1968 – Захистив докторську дисертацію «Жовч та діяльність нервової системи» в Донецькому медінституті, отримав диплом доктора медичних наук. Після отримання диплому доктора медичних наук Ярослав Ганіткевич мав право очолити кафедру, проте йому, як і багатьом іншим фахівцям з корінного населення, не знайшлося місця у рідному краї, натомість пропонували їхати на перспективні посади у Казахстані, націлину, в Росію або в Середню Азію. В цей час у Західній Україні кафедри очолювали переважно прислані інонаціональні науковці, які не володіли мовою корінного населення, мало цікавилися його історією і культурою. Щоб не виїжджати з України, перейшов у Чернівецький університет на біологічний факультет;
1970 – Обраний професором та завідувачем кафедри фізіології людини і тварин Чернівецького державного університету; отримав атестат професора;
1971-1980 – Брав участь у IX Всесоюзній науковій конференції фізіологів Баку); у XII з’їзді Польського фізіологічного товариства (м.Ольштин); II Конгрес товариства фізіологічних наук Болгарії (Софія); VII Міжнародний конгрес з поверхнево-активних речовин (Москва); XII Всесоюзній конференції гастроентерологів (Львів);
XXVIII міжнародному конгресі фізіологічних наук (м.Будапешт).
1980 – Опублікував першу монографію «Роль жовчі й жовчевих кислот у фізіології й патології організму».
1981 – Повернувся до Львова, науковий співробітник, керівник групи у Львівському відділенні Інституту економіки АН УРСР.
У період з 1981-1989 р.р проф. Я. Ганіткевич виконує цікаві праці з проблем рекреації та оздоровлення населення, одним з перших впроваджує поняття рекреації в фізіологію і медицину. Другий напрямок досліджень-екологія і біотехнологія поверхнево-активних речовин.
1989 – Переведений до Львівського медінституту, де організував спільно з ректором проф. М. П. Павловським лабораторію жовчнокам’яної хвороби, взяв участь у відновленні Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові, організував і очолив Лікарську комісію
НТШ.
1991 – Відновив видання Лікарського збірника НТШ, почав друкувати матеріали календаря дат ювілейних дат української медицини.
1992-2000 – Брав участь з доповідями в міжнародних фальк-симпозіумах з питань патології печінки (Базель, Фрайбург, Клуж-Напока, Львів).
1999 – Видав вперше книгу праць Євгена Озаркевича; як науковий керівник аспіранта В. О. Дяківа допоміг виконати і захистити кандидатську дисертацію з біомінералогії жовчевих камінців.
2002 – Підготував і видав вперше книгу про репресованих і замовчуваних вчених «Українські лікарі – вчені першої половини XX століття та їхні наукові школи». Бібліографічні нариси та бібліографія.
2004 – Видав монографію «Історія української медицини в датах та іменах», видано підручник О. Голяченка та Я. Ганіткевича «Історія медицини».
2005 – Видав навчальний підручник «Фізіологія травлення в запитаннях і відповідях».
2006 – Організував і очолив Львівський осередок Всеукраїнського товариства Івана Огієнка.
2007 – Був першим з України учасником Міжнародного конгресу істориків медицини в Італії, представив матеріали про підпільний Український Червоний Хрест в роки національно-визвольної боротьби;
заснував своїми коштами у м. Радехові Благодійний учнівський стипендійний фонд для підтримки школярів старших класів інвалідів та сиріт.
2008 – Видав спільно з П. Пундієм книгу «Українські лікарі. Біобібліографічний довідник». Кн.3.
2012 – Видав у Києві «Календар української медицини на 2012 рік», пізніше на 2013,2014).
2015 – Видав український медичний календар на 2015 рік.
2016 – Видав у Києві український медичний календар на багато років;
Вийшло друге видання підручника історії медицини (у співавторстві з О. М. Голяченком).

Колекція Я. В. Ганіткевича в електронному каталозі ННМБУ