Б-97441
У посібнику висвітлено зародження та розвиток медицини стародавніх цивілізацій, середньовіччя, нової та новітньої історії. Крім того, вміщено матеріали про історичну ідентифікацію української медицини. Структура кожного розділу включає короткий опис розвитку медичних знань у певний історичний період, запитання та завдання для перевірки знань студентів, ілюстрації, а також питання для підсумкового контролю, перелік використаної літератури й електронний ресурс.
Зміст:
Розділ 1. Зародження медицини. Медицина первісного суспільства. - С. 8
Розділ 2. Розвиток медицини у стародавньому світі. - С. 14
Медицина Стародавнього Єгипту. - С. 14
Медицина народів Месопотамії. - С. 19
Медицина Стародавньої Індії. - С. 23
Медицина Стародавнього Китаю. - С. 30
Медицина Стародавньої Греції. - С. 37
Медицина Стародавнього Риму. - С. 49
Розділ 3. Медицина епохи Середньовіччя. - С. 55
Розвиток медицини у Візантії. - С. 55
Медицина Азії, Близького Сходу і Тибету. - С. 59
Медицина у середньовічній Європі. - С. 66
Медицина епохи Відродження. - С. 75
Розділ 4. Історія медицини на території сучасних українських земель періоду первісного суспільства та Київської Русі. - С. 82
Медичні знання перших цивілізацій на території України. - С. 82
Лікування та гігієна у слов’янських племен. - С. 85
Монастирська медицина Київської Русі. - С. 86
Відомі лікарі княжої доби. - С. 88
Світська медицина у Київській Русі. - С. 90
Розділ 5. Розвиток медицини на українських землях у XIV - першій половині XVIII ст. - С. 96
Центри формування медичної культури: Замойська академія, Острозька школа. Георгій Дрогобич - перший дипломований доктор медицини. - С. 96
Внесок Києво-Могилянської академії та Петра Могили у розвиток науки, культури, медицини. - С. 99
Цехова медицина. - С. 102
Братства та їх роль в організації медичної допомоги. - С. 105
Медична допомога у козацькому війську, організація шпиталів у Запорозькій Січі. - С. 107
Боротьба з епідеміями інфекційних захворювань. - С. 113
Розділ 6. Медицина Європи в період Нового часу (XVII-XVIII ст.). - С. 116
Медична наука в Європі. Лейденська школа. Ятрохіміки. Герман Бургав. - С. 116
Розвиток теоретичної та клінічної медицини в Англії. - С. 123
Медицина в Німеччині. Протистояння поглядів Шталя та Гофмана. - С. 134
Медицина у Швейцарії. Внесок А. Галлера. - С. 142
Заснування Паризької хірургічної академії. Лікарі-матеріалісти. - С. 145
Італійська медична школа. - С. 157
Медицина в Московській державі. Шпитальні медичні школи. - С. 162
Розвиток медицини у Західній Україні. Андрей Крупинський. - С. 169
Розвиток медицини у Східній (Великій) Україні. - С. 173
Розділ 7. Медицина Європи та США XIX - початку XX ст. - С. 180
Наукові досягнення. Відкриття клітини. Бактеріологія. - С. 180
Клінічна медицина. Винайдення знеболювальних речовин. Хірургія. - С. 195
Розвиток вітчизняних фізіології, мікробіології, гістології, гігієнічних наук. - С. 222
Медсестринство в Європі та США. Флоренс Найтінгейл. - С. 232
Створення Товариства Червоного Хреста. - С. 239
Розвиток медицини і сестринської справи на українських землях. - С. 245
Земська медицина. Видатні лікарі. - С. 258
Пироговські з’їзди та їх роль у розвитку медицини. - С. 271
Охорона здоров’я в Україні від лютневої революції та жовтневого перевороту 1917 р. в Росії до другої половини 20-х років. - С. 275
Розділ 8. Медицина і медсестринство XX - початку XXI ст. - С. 279
Організація охорони здоров’я та сестринської справи в СРСР. Структура надання медичної допомоги населенню. - С. 279
Основні напрями розвитку вітчизняної морфології, фізіології та патологічної фізіології, медичної генетики. - С. 285
Дослідження вітчизняних мікробіологів, епідеміологів, гігієністів. - С. 295
Діяльність видатних представників теоретичної та клінічної медицини. - С. 304
Розвиток медсестринства в УРСР у складі СРСР. - С. 321
Прогрес сестринської справи та медсестринської освіти у країнах світу. - С. 346
Розвиток медицини і медсестринства у незалежній Україні. - С. 354
Перелік питань для підсумкового контролю знань студентів. - С. 361