Системна біомедицина

Мінцер О. П. Системна біомедицина : у 2 т. / О. П. Мінцер, В. М. Заліський. - Київ : Інтерсервіс, 2019. - Т. 1 : Концептуалізація. - 549 с. - (Україніка).
Б-99482
Мінцер О. П.
Інтерсервіс
2019
549

У монографії зроблено спробу пов'язати основні концептуальні підходи системної біології: побудову мереж, модульне мислення, емерджентність, тригерні та каскадні процеси, робастність, а також біологічні обмеження взаємодії з клінічною медициною. Проаналізовано можливі шляхи від модульної активації до клінічного фенотипу. Постулюється, що системно-медичні та системно-біологічні дослідження мають вирішальне значення для забезпечення успіху зусиль у ранній діагностиці та персоналізованому лікуванні хворих з хронічною неінфекційною патологією. Робиться висновок про необхідність розробки узгоджених ключових показників як важливого кроку системних досліджень. Постулюється, що такий процес забезпечить ефективний моніторинг перебігу захворювань людини й оцінку динаміки факторів ризику. Розглянуті процеси створення онтології знань із системної біомедицини.
Зміст:
Розділ І. Системна біологія. - С. 23
1.1. Еволюція наукових уявлень про організм людини і розвиток загальної теорії систем, які сприяли появі системної біології. - С. 25
1.2. Напрямки розвитку, завдання і бази даних у системній біології. - С. 32
1.3. Біотехнології повногеномного аналізу даних експресії генів. - С. 36
1.4. Генні мережі і білок-білкові взаємодії. - С. 38
1.5. Математичне моделювання біологічних процесів - напрямок системної біології, що розвивається. - С. 39
Розділ ІІ. Системна біоінформатика. - С. 51
2.1. Оцінка інформації у біологічних дослідженнях. - С. 54
2.2. Прагматичні напрямки біоінформатики. - С. 60
Мінцер, О. П. Розділ ІІІ. Онтологія в біоінформатиці та системній біології / О. П. Мінцер, М. А. Попова, Л. Ю. Бабінцева. - С. 75
3.1. Стандарти даних для порівняльної та послідовної класифікації. - С. 81
3.2. Онтологія як засіб структуризації медичних знань. - С. 82
3.3. Онтологічні моделі знань різного рівня. - С. 83
3.4. Канонічна концептуальна онтологія. - С. 85
3.5. Онтології верхнього рівня. - С. 88
3.6. Онтології домену. - С. 99
3.7. Онтології в охороні здоров'я. - С. 101
3.8. Генна онтологія і програмні засоби для GO. - С. 105
3.9. Побудова онтологічних моделей знань різного рівня. - С. 109
3.10. Структуризація медичних знань, описаних у природномовних текстах. - С. 113
3.11. Застосування онтологій у системній біології та біоінформатиці. - С. 128
Розділ ІV. Молекулярні і наномолекулярні аспекти системних механізмів функціонування організму (можливості, перспективи, виклики). - С. 137
4.1. Роль системної біології у глобальній перебудові клітинного метаболізму. - С. 137
4.2. Механізми регуляції активності багатофункціональних сигнальних шляхів у клітині. - С. 147
4.3. p53 - системний біорегулятор мережевої взаємодії у клітині. - С. 166
4.4. Мережева основа функціонування біологічних осциляторів - тригерів активності коливальних ланцюгів у клітинних і безклітинних системах. - С. 178
4.5. Концептуальні узагальнення про роль просторових тригерних хвиль у системній біології та системній медицині. - С. 198
4.6. Позаклітинний матрикс - системний регулятор взаємодій між внутрішньоклітинною сигналізацією і міжклітинними реакціями. - С. 217
Мінцер, О. П. 4.7. Системні механізми фоторегуляції осциляторних мереж клітинного метаболізму і здоров'я людини / О. П. Мінцер, В. М. Заліський, Л. Ю. Бабінцев. - С. 230
4.8. Самоорганізація пептидних наноструктурованих напівпровідників - потенційна основа подолання розриву між неорганічними та органічними елементами живого. - С. 260
Розділ V. Мережевий аналіз медико-біологічних процесів. - С. 271
5.1. Кардіологічні напрямки мережевої медицини. - С. 271
5.2. Концептуальні основи застосування методології системної біомедицини в аналізі розвитку серцево-судинних захворювань. - С. 287
5.3. Роль мережевої взаємодії мікроРНК у патогенезі серцево-судинних захворювань: модуляція ними експресії цільових генів контролю гіпертрофії міокарда, фіброзу та апоптозу. - С. 307
5.4. Системний біологічний підхід до розуміння атерогенезу: застосування наноасоційованих біотехнологій і мережевого аналізу при атеросклерозі. - С. 331
5.5. Механізми і модельні системи процесів кардіофіброзу та аритмій серця: зв'язок фібробластів і моноцитів - основа просторово-часового управління взаємодій на органно-тканинному рівні. - С. 365
5.6. Системна біологія кровотворення: нативний і аномальний гемопоез. - С. 384
5.7. Системна біологія старіння: моделювання молекулярних механізмів розвитку вікових захворювань. - С. 404
Розділ VІ. Самоорганізація у клітині. - С. 433
6.1. Принципи самоорганізації формування патерну перерозподілу білкових потоків у клітині. - С. 433
6.2. Концепція самоорганізації і самоскладання у клітинній архітектурі. - С. 441
6.3. Генерація процесів самоорганізації/самоскладання у біоміметичній (безкаркасній) тканинній інженерії та регенеративній медицині. - С. 447
Мінцер, О. П. 6.4. Системний аналіз активності мікроРНК при пухлинному зростанні / О. П. Мінцер, В. М. Заліський, Е. А. Малярчук. - С. 466
Дзюблик, І. В. Розділ VІІ. Інформаційно-аналітична модель ефективності фармацевтичного забезпечення населення вірусними вакцинами / І. В. Дзюблик, В. В. Трохимчук, С. О. Соловйов. - С. 479
7.1. Аналіз стратегій вакцинопрофілактики вірусних інфекцій. - С. 479
7.2. Наукове обгрунтування та розробка інтегральної інформаційно-аналітичної моделі ефективності фармацевтичного забезпечення населення вірусними вакцинами. - С. 486
7.3. Реалізація інформаційно-аналітичної моделі ефективності фармацевтичного забезпечення населення вірусними вакцинами. - С. 499