ГоловнаПрофесійні форумиВільне чи комерційне програмне забезпечення для бібліотек

Вільне чи комерційне програмне забезпечення для бібліотек

У світі існує два види програмного забезпечення – відкритого доступу (вільне), без оплати за ліцензію, та закритого доступу (комерційне), з оплатою за ліцензію. Ці обидва види є офіційним та ліцензійним програмним забезпеченням.

В українських бібліотеках до останнього часу виникають питання про використання програм відкритого доступу, особливо це стосується автоматизованих бібліотечних систем. Тому варто розглянути сьогоднішній підхід до цього програмного забезпечення з боку державних інституцій.

Вільне програмне забезпечення в Україні – чи можуть державні організації використовувати його в своїй роботі?

Вільне чи комерційне програмне забезпечення для бібліотекЩодо цього питання існують маніпулятивні твердження, які підживлюються незнанням специфіки створення та ліцензування відкритого ПЗ, та бажанням виробників ПЗ під дороговартісними ліцензіями, утримати свою частку на ринку.

З комерційним програмним забезпеченням бібліотеки часто стикаються з ситуацією, відомою як «залежність від постачальника». Це трапляється, коли бібліотека стає залежною від постачальника щодо оновлень програмного забезпечення, технічної підтримки та навіть майбутніх функцій. Ця залежність може обмежувати здатність бібліотеки впроваджувати інновації та адаптуватися до нових технологій. Програмне забезпечення з відкритим кодом, навпаки, дозволяє бібліотекам звільнитися від цієї залежності, надаючи їм гнучкість у зміні постачальників послуг або внесенні власних модифікацій без прив’язки до конкретного постачальника.

Вільне чи комерційне програмне забезпечення для бібліотекМожливість і, навіть, доцільність використання вільного відкритого ПЗ в Україні встановлено рядом законних нормативно-правових актів.

Кабінет Міністрів України, схвалюючи Концепцію легалізації програмного забезпечення та боротьби з нелегальним його використанням, відніс до основних організаційних заходів щодо легалізації програмного забезпечення в Україні використання безкоштовних аналогів комерційного програмного забезпечення.

Згідно з пунктом 10 “Порядку використання комп’ютерних програм” Міністерства економічного розвитку і торгівлі України зазначається, що керівник підрозділу інформаційних технологій подає керівникові організації пропозиції про необхідність придбання нових комп’ютерних програм, забезпечує отримання необхідних комп’ютерних програм, що розповсюджуються на безоплатній основі, та проведення їх інвентаризації.

На виконання пункту 14 вказаного Порядку була затверджена форма подання інформації про результати планової інвентаризації комп’ютерних програм, і у розділі 2 цієї форми передбачена рубрика «Комп’ютерні програми вільного користування».

Визначаючи стратегію здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року, Уряд визначив одним із завдань, спрямованих на досягнення стратегічної цілі здійснення цифрового розвитку, – впровадження та поширення стандартів і специфікацій, що використовують відкритий вихідний код програмного забезпечення.

Як свідчить інформація, яка розміщена на сайтах офіційних установ, державні організації долучаються до популяризації в Україні вільних ліцензій. Зокрема, це можна побачити на сайтах: Міністерства економіки України, Київської міської ради, Міністерства культури та інформаційної політики України, Міністерства оборони України, Адміністрації Президента України, Міністерства розвитку громад та територій України.

Українські бібліотеки сьогодні використовують бібліотечну програму відкритого доступу Koha, зʼявилася перша бібліотека, що впроваджує програму Folio. В нашій бібліотеці ведуться роботи по впровадженню програми Evergreen.

Давайте на прикладі Evergreen подивимось, як організація офіційно набуває прав використання програмного забезпечення відкритого доступу.

Характеристика програми «Evergreen»

Вільне чи комерційне програмне забезпечення для бібліотекПЗ «Evergreen» є вільним, відкритим, про що заявлено на офіційному сайті цього проекту та розповсюджується під вільною відкритою ліцензією Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License.

Програмне забезпечення Evergreen вільно ліцензується за Загальною публічною ліцензією (Creative Commons), що означає, що його можна безкоштовно завантажувати, використовувати, переглядати, змінювати та поширювати.
Таким чином, завантаживши примірник ПЗ «Evergreen» кожний користувач отримує ліцензію (дозвіл) на її копіювання, що означає, що такий примірник ПЗ отриманий правомірно.

Примірник ПЗ «Evergreen» можна завантажити із сайту проекту за адресою https://evergreen-ils.org/egdownloads/.

Щоби офіційно закріпити за бібліотекою право на використання програмного забезпечення відкритого доступу виконуються наступні дії:

Завантаживши примірник програмного забезпечення з офіційного сайту проекту, бібліотека приймає умови ліцензії, що означає, що вона правомірно володіє примірником такої програми, набуваючи право її виконувати (використовувати за призначенням), копіювати, розповсюджувати та модифікувати. Для підтвердження правомірності володіння та використання примірника програмного забезпечення, необхідно зберігати примірник ліцензії, яка є його частиною, в електронній або у паперовій формі.

Вітчизняні суди визнають ліцензії програмного забезпечення відкритого доступу як легітимні дозволи правовласників авторських прав.

Висновки

Українські бібліотеки мають право, а також, державними підзаконними актами багатьох організацій, рекомендовано надати пріоритет у використанні саме програмному забезпеченню відкритого доступу.

Програмне забезпечення відкритого доступу є офіційним, ліцензованим, та не має оплати за ліцензію.

На завершення варто вказати, що не існує жодних директив від жодних керуючих органів України, про використання конкретного програмного забезпечення, вибір завжди за бібліотекою, і вона вільна обирати те програмне забезпечення, яке задовольняє її потреби.

Використані джерела:

1. https://www.kmu.gov.ua/npas/2739505
2. https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=ed96ce7f-d450-41ff-9b65-4bf03e08f71f&title=RekomendatsiiSchodoZabezpechenniaPravomirnostiVikoristanniaKompiuternikhProgramVilnogoKoristuvannia
3. https://chasprava.com.ua/index.php/journal/article/view/823
4. https://ips.ligazakon.net/document/JF7IP00A?an=3
5. https://www.50northspatial.org.ua/ua/legality-of-open-software-in-ukraine/
6. https://www.ifla.org/news/the-future-of-openness-ifla-at-the-creative-commons-global-summit-and-what-it-means-for-libraries/
7. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893-2025-%D0%BF#Text

Юрій Шкода, заступник генерального директора з ІТ Національної наукової медичної бібліотеки України. Доповідь на XXIII конференції медичних бібліотек, 15 жовтня 2025 року.

Майбутні Події

Календар Медицини

Останні публікації

У світі існує два види програмного забезпечення - відкритого доступу (вільне), без оплати за ліцензію, та закритого доступу (комерційне), з оплатою за ліцензію. Ці обидва види є офіційним та ліцензійним програмним забезпеченням. В українських бібліотеках до останнього часу виникають питання про використання програм відкритого доступу, особливо це стосується автоматизованих бібліотечних систем. Тому варто розглянути сьогоднішній підхід до цього програмного забезпечення з боку державних інституцій.

Вільне програмне забезпечення в Україні - чи можуть державні організації використовувати його в своїй роботі?

Щодо цього питання існують маніпулятивні твердження, які підживлюються незнанням специфіки створення та ліцензування відкритого ПЗ, та бажанням виробників ПЗ під дороговартісними ліцензіями, утримати свою частку на ринку. З комерційним програмним забезпеченням бібліотеки часто стикаються з ситуацією, відомою як «залежність від постачальника». Це трапляється, коли бібліотека стає залежною від постачальника щодо оновлень програмного забезпечення, технічної підтримки та навіть майбутніх функцій. Ця залежність може обмежувати здатність бібліотеки впроваджувати інновації та адаптуватися до нових технологій. Програмне забезпечення з відкритим кодом, навпаки, дозволяє бібліотекам звільнитися від цієї залежності, надаючи їм гнучкість у зміні постачальників послуг або внесенні власних модифікацій без прив’язки до конкретного постачальника. Можливість і, навіть, доцільність використання вільного відкритого ПЗ в Україні встановлено рядом законних нормативно-правових актів. Кабінет Міністрів України, схвалюючи Концепцію легалізації програмного забезпечення та боротьби з нелегальним його використанням, відніс до основних організаційних заходів щодо легалізації програмного забезпечення в Україні використання безкоштовних аналогів комерційного програмного забезпечення. Згідно з пунктом 10 “Порядку використання комп’ютерних програм” Міністерства економічного розвитку і торгівлі України зазначається, що керівник підрозділу інформаційних технологій подає керівникові організації пропозиції про необхідність придбання нових комп’ютерних програм, забезпечує отримання необхідних комп’ютерних програм, що розповсюджуються на безоплатній основі, та проведення їх інвентаризації. На виконання пункту 14 вказаного Порядку була затверджена форма подання інформації про результати планової інвентаризації комп’ютерних програм, і у розділі 2 цієї форми передбачена рубрика «Комп’ютерні програми вільного користування». Визначаючи стратегію здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року, Уряд визначив одним із завдань, спрямованих на досягнення стратегічної цілі здійснення цифрового розвитку, – впровадження та поширення стандартів і специфікацій, що використовують відкритий вихідний код програмного забезпечення. Як свідчить інформація, яка розміщена на сайтах офіційних установ, державні організації долучаються до популяризації в Україні вільних ліцензій. Зокрема, це можна побачити на сайтах: Міністерства економіки України, Київської міської ради, Міністерства культури та інформаційної політики України, Міністерства оборони України, Адміністрації Президента України, Міністерства розвитку громад та територій України. Українські бібліотеки сьогодні використовують бібліотечну програму відкритого доступу Koha, зʼявилася перша бібліотека, що впроваджує програму Folio. В нашій бібліотеці ведуться роботи по впровадженню програми Evergreen. Давайте на прикладі Evergreen подивимось, як організація офіційно набуває прав використання програмного забезпечення відкритого доступу.

Характеристика програми «Evergreen»

ПЗ «Evergreen» є вільним, відкритим, про що заявлено на офіційному сайті цього проекту та розповсюджується під вільною відкритою ліцензією Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License. Програмне забезпечення Evergreen вільно ліцензується за Загальною публічною ліцензією (Creative Commons), що означає, що його можна безкоштовно завантажувати, використовувати, переглядати, змінювати та поширювати. Таким чином, завантаживши примірник ПЗ «Evergreen» кожний користувач отримує ліцензію (дозвіл) на її копіювання, що означає, що такий примірник ПЗ отриманий правомірно. Примірник ПЗ «Evergreen» можна завантажити із сайту проекту за адресою https://evergreen-ils.org/egdownloads/. Щоби офіційно закріпити за бібліотекою право на використання програмного забезпечення відкритого доступу виконуються наступні дії: Завантаживши примірник програмного забезпечення з офіційного сайту проекту, бібліотека приймає умови ліцензії, що означає, що вона правомірно володіє примірником такої програми, набуваючи право її виконувати (використовувати за призначенням), копіювати, розповсюджувати та модифікувати. Для підтвердження правомірності володіння та використання примірника програмного забезпечення, необхідно зберігати примірник ліцензії, яка є його частиною, в електронній або у паперовій формі. Вітчизняні суди визнають ліцензії програмного забезпечення відкритого доступу як легітимні дозволи правовласників авторських прав.

Висновки

Українські бібліотеки мають право, а також, державними підзаконними актами багатьох організацій, рекомендовано надати пріоритет у використанні саме програмному забезпеченню відкритого доступу. Програмне забезпечення відкритого доступу є офіційним, ліцензованим, та не має оплати за ліцензію. На завершення варто вказати, що не існує жодних директив від жодних керуючих органів України, про використання конкретного програмного забезпечення, вибір завжди за бібліотекою, і вона вільна обирати те програмне забезпечення, яке задовольняє її потреби.

Використані джерела:

1. https://www.kmu.gov.ua/npas/2739505 2. https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=ed96ce7f-d450-41ff-9b65-4bf03e08f71f&title=RekomendatsiiSchodoZabezpechenniaPravomirnostiVikoristanniaKompiuternikhProgramVilnogoKoristuvannia 3. https://chasprava.com.ua/index.php/journal/article/view/823 4. https://ips.ligazakon.net/document/JF7IP00A?an=3 5. https://www.50northspatial.org.ua/ua/legality-of-open-software-in-ukraine/ 6. https://www.ifla.org/news/the-future-of-openness-ifla-at-the-creative-commons-global-summit-and-what-it-means-for-libraries/ 7. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893-2025-%D0%BF#Text Юрій Шкода, заступник генерального директора з ІТ Національної наукової медичної бібліотеки України. Доповідь на XXIII конференції медичних бібліотек, 15 жовтня 2025 року.