Народився Володимир Харитонович Василенко

Дата:
06.06.2017 день
2017-06-06T00:00:00+03:00
2017-06-07T00:00:00+03:00

120 років від дня народження кардіолога, академіка АМН СРСР, доктора медичних наук Володимира Харитоновича Василенка (1897-1987)

Терапевт, академік АМН СРСР (1957), доктор медичних наук (1941), професор (1935), Герой Соціалістичної Праці (1967), завідувач кафедр терапії № 1 Київського інституту удосконалення лікарів (1935-1941), факультетської терапії Львівського медичного інституту (1945-1948), пропедевтики внутрішніх хвороб I-го Московського медичного інституту ім. І.М. Сєченова (1948-1957).

Народився в Києві, у 1917 р. закінчив гімназію та вступив до Київського медичного інституту, який закінчив у 1922 р. Протягом 12 років працював і формувався як клініцист, під керівництвом Феофіла Яновського і Миколи Стражеско. Разом з академіком М.Д. Стражеском запропонував класифікацію недостатності кровообігу, прийняту 12 Всесоюзним з’їздом терапевтів (1935). Розвинув вчення про міокардіодистрофії та вади серця.

Головний терапевт IV-го управління Міністерства охорони здоров’я СРСР (1948-1957). У листопаді 1952 р. – головний терапевт Кремлівської лікарні – Василенко був заарештований у зв’язку зі “Справою лікарів”. Він був одним з небагатьох, хто не підписав інкримінованих йому звинувачень. Після смерті Йосипа Сталіна Василенко повернувся на роботу до клініки. З 1952 р. – редактор журналу “Клінічна медицина”.

У 1961 р. він створив лабораторію гастроентерології, на базі якої в 1967 р. виник Всесоюзний науково-дослідний інститут гастроентерології, об’єднаний з кафедрою та клінікою пропедевтики внутрішніх хвороб. У 1967-1974 рр. був директором створеного ним Всесоюзного НДІ гастроентерології Міністерства охорони здоров’я СРСР.

Наукові праці: “Внутренние болезни” (1954); “Приобретенные пороки сердца” (1972); “Пропедевтика внутренних заболеваний” (1974; 1982); “Болезни желудка и 12-перстной кишки” (1981); “Пороки сердца” (1983); “Введение в клинику внутренних болезней” (1985); “Язвенная болезнь: Современные представления о патогенезе, диагностике, лечении” (1987); “Миокардиодистрофия” (1989); “Пропедевтика внутренних болезней” (1987; 1990).

120 років від дня народження кардіолога, академіка АМН СРСР, доктора медичних наук Володимира Харитоновича Василенка (1897-1987)

Терапевт, академік АМН СРСР (1957), доктор медичних наук (1941), професор (1935), Герой Соціалістичної Праці (1967), завідувач кафедр терапії № 1 Київського інституту удосконалення лікарів (1935-1941), факультетської терапії Львівського медичного інституту (1945-1948), пропедевтики внутрішніх хвороб I-го Московського медичного інституту ім. І.М. Сєченова (1948-1957).

Народився в Києві, у 1917 р. закінчив гімназію та вступив до Київського медичного інституту, який закінчив у 1922 р. Протягом 12 років працював і формувався як клініцист, під керівництвом Феофіла Яновського і Миколи Стражеско. Разом з академіком М.Д. Стражеском запропонував класифікацію недостатності кровообігу, прийняту 12 Всесоюзним з’їздом терапевтів (1935). Розвинув вчення про міокардіодистрофії та вади серця.

Головний терапевт IV-го управління Міністерства охорони здоров'я СРСР (1948-1957). У листопаді 1952 р. – головний терапевт Кремлівської лікарні – Василенко був заарештований у зв'язку зі “Справою лікарів”. Він був одним з небагатьох, хто не підписав інкримінованих йому звинувачень. Після смерті Йосипа Сталіна Василенко повернувся на роботу до клініки. З 1952 р. – редактор журналу “Клінічна медицина”.

У 1961 р. він створив лабораторію гастроентерології, на базі якої в 1967 р. виник Всесоюзний науково-дослідний інститут гастроентерології, об'єднаний з кафедрою та клінікою пропедевтики внутрішніх хвороб. У 1967-1974 рр. був директором створеного ним Всесоюзного НДІ гастроентерології Міністерства охорони здоров'я СРСР.

Наукові праці: “Внутренние болезни” (1954); “Приобретенные пороки сердца” (1972); “Пропедевтика внутренних заболеваний” (1974; 1982); “Болезни желудка и 12-перстной кишки” (1981); “Пороки сердца” (1983); “Введение в клинику внутренних болезней” (1985); “Язвенная болезнь: Современные представления о патогенезе, диагностике, лечении” (1987); “Миокардиодистрофия” (1989); “Пропедевтика внутренних болезней” (1987; 1990).