37 років тому у Чорнобилі вибухнув ядерний реактор

Ми атомні заложники прогресу
Вже в нас нема ні лісу ні небес
Так і живем від стресу і до стресу
Абетку смерті маємо – АЕС

Ліна Костенко

26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи… Катастрофа в Чорнобилі за своїми масштабами не має аналогів. На Україну припало 25 відсотків усіх випадків радіаційного ураження: забруднено 54,6 тис. квадратних кілометри, що склало 9 відсотків загальної площі країни. Усього постраждали 3 мільйони 363 тисяч людей, з яких 30 відсотків – діти.

Як відкритий воєнний напад росії на Україну став соціально-психологічним ударом по населенню та найбільшою несподіванкою, так свого часу і аварія на Чорнобильській АЕС. Здоровий глузд говорив про те, що цього не може бути… Чорнобиль продемонстрував велетенський руйнівний вплив катастроф АЕС на соціально-психологічну сферу величезних мас населення. Адже психічне здоров’я окремого індивіда складає здоров’я нації в цілому. Медичні, соціальні та соціально-психологічні наслідки катастрофи визнаються сьогодні наймасштабнішими, найбільш чутливими для людини і для держави і надзвичайно довготривалими. Глибина, системність і специфіка соціально-психологічних наслідків Чорнобильської катастрофи поставила перед медиками, соціологами, психологами, соціальними працівниками та іншими представниками гуманітарних професій ряд важливих проблем. Для вирішення цих проблем за участі ЮНЕСКО і ПРООН в найбільш постраждалих регіонах України було створено п’ять центрів соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи: міста Славутич, міста Бородянка, міста Іванків, міста Коростень, міста Боярка. Мета діяльності, основні напрямки та зміст роботи Центрів визначалися із залученням іноземних спеціалістів та за участі координатора Чорнобильської Програми ООН О.М. Гарнець, консультанта Чорнобильської Програми ООН в Україні Ю.М. Швалба, супервізора Програми В.Г. Панка. Робота над проблемами і наслідками Чорнобильської катастрофи актуалізувала нагальну необхідність створення, розвитку і формування прикладних галузей соціогуманітарних наук. Аварія стала першопричиною виникнення нової науки – екологічної психології. Українським вченим є чим поділитися зі світом стосовно Чорнобилю, але є над чим задуматися й самим.

У виставковій залі Національної наукової медичної бібліотеки України розгорнуто книжкову виставку ″До 37 – ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС″.

В експозиції представлені документи з фондів ННМБ України: наукові, науково-популярні та інформаційно-довідкові видання, де розглядаються еколого-біологічні, медичні, соціально-психологічні та соціально-економічні наслідки Чорнобильської катастрофи. Особливий інтерес у читачів викликає видання 2020 року, Людмили Житньої «Чорнобиль – очима жінок» – книга-інтерв’ю з “чорнобильською катастрофою”, відтворене із перших вуст очевидців страшної біди XX століття. На виставці неабиякий інтерес викликають видання з документами і публікаціями матеріалів колишніх спецслужб, де описані свідчення і спогади учасників ліквідації, їх рідних і друзів, а також журналістів, які описували події, що відбувалися після вибуху четвертого енергоблоку і ситуації що склалася тоді в радянській Україні. Сотні тисяч українців втратили власне здоров’я, ставши жертвами дій радянської влади, коли за дзвінком із кремля, наказали максимально приховати масштаби трагедії. Для пошуку видань з цієї тематики, радимо скористатися електронними ресурсами Національної наукової медичної бібліотеки України та традиційними картковими каталогами.

Сьогодні ми не можемо говорити про наслідки трагедії як завершений процес, тому вивчаємо, досліджуємо, пам’ятаємо заради майбутніх поколінь.

Фото: Getty Images

Публікації на цю тему

Ми атомні заложники прогресу Вже в нас нема ні лісу ні небес Так і живем від стресу і до стресу Абетку смерті маємо – АЕС

Ліна Костенко

26 квітня 1986 року - день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи… Катастрофа в Чорнобилі за своїми масштабами не має аналогів. На Україну припало 25 відсотків усіх випадків радіаційного ураження: забруднено 54,6 тис. квадратних кілометри, що склало 9 відсотків загальної площі країни. Усього постраждали 3 мільйони 363 тисяч людей, з яких 30 відсотків - діти. Як відкритий воєнний напад росії на Україну став соціально-психологічним ударом по населенню та найбільшою несподіванкою, так свого часу і аварія на Чорнобильській АЕС. Здоровий глузд говорив про те, що цього не може бути… Чорнобиль продемонстрував велетенський руйнівний вплив катастроф АЕС на соціально-психологічну сферу величезних мас населення. Адже психічне здоров’я окремого індивіда складає здоров’я нації в цілому. Медичні, соціальні та соціально-психологічні наслідки катастрофи визнаються сьогодні наймасштабнішими, найбільш чутливими для людини і для держави і надзвичайно довготривалими. Глибина, системність і специфіка соціально-психологічних наслідків Чорнобильської катастрофи поставила перед медиками, соціологами, психологами, соціальними працівниками та іншими представниками гуманітарних професій ряд важливих проблем. Для вирішення цих проблем за участі ЮНЕСКО і ПРООН в найбільш постраждалих регіонах України було створено п’ять центрів соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи: міста Славутич, міста Бородянка, міста Іванків, міста Коростень, міста Боярка. Мета діяльності, основні напрямки та зміст роботи Центрів визначалися із залученням іноземних спеціалістів та за участі координатора Чорнобильської Програми ООН О.М. Гарнець, консультанта Чорнобильської Програми ООН в Україні Ю.М. Швалба, супервізора Програми В.Г. Панка. Робота над проблемами і наслідками Чорнобильської катастрофи актуалізувала нагальну необхідність створення, розвитку і формування прикладних галузей соціогуманітарних наук. Аварія стала першопричиною виникнення нової науки - екологічної психології. Українським вченим є чим поділитися зі світом стосовно Чорнобилю, але є над чим задуматися й самим. У виставковій залі Національної наукової медичної бібліотеки України розгорнуто книжкову виставку ″До 37 – ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС″. В експозиції представлені документи з фондів ННМБ України: наукові, науково-популярні та інформаційно-довідкові видання, де розглядаються еколого-біологічні, медичні, соціально-психологічні та соціально-економічні наслідки Чорнобильської катастрофи. Особливий інтерес у читачів викликає видання 2020 року, Людмили Житньої «Чорнобиль – очима жінок» - книга-інтерв'ю з "чорнобильською катастрофою", відтворене із перших вуст очевидців страшної біди XX століття. На виставці неабиякий інтерес викликають видання з документами і публікаціями матеріалів колишніх спецслужб, де описані свідчення і спогади учасників ліквідації, їх рідних і друзів, а також журналістів, які описували події, що відбувалися після вибуху четвертого енергоблоку і ситуації що склалася тоді в радянській Україні. Сотні тисяч українців втратили власне здоров'я, ставши жертвами дій радянської влади, коли за дзвінком із кремля, наказали максимально приховати масштаби трагедії. Для пошуку видань з цієї тематики, радимо скористатися електронними ресурсами Національної наукової медичної бібліотеки України та традиційними картковими каталогами. Сьогодні ми не можемо говорити про наслідки трагедії як завершений процес, тому вивчаємо, досліджуємо, пам'ятаємо заради майбутніх поколінь.

Фото: Getty Images