Соколова Лариса Іванівна (1956)

Дата:
11 Липень 2021 день
2021-07-11T00:00:00+03:00
2021-07-12T00:00:00+03:00
Соколова Лариса Іванівна (1956)

Соколова Лариса Іванівна (1956) – невропатолог, доктор медичних наук (1998), професор.

Освіта

  • 1973–1976 — навчалася у Харківському медичному інституті.
  • 1976–1979 — завершила навчання в Київському медичному інституті.

Професійна діяльність

  • Від 1984 — працювала на кафедрі нервових хвороб Київського медичного інституту (нині — Національний медичний університет імені О. О. Богомольця).
  • 1984–1995 — асистент кафедри нервових хвороб.
  • 1995–2005 — доцент кафедри.
  • 2005–2007 — професор кафедри.
  • Від 2007 — завідувач кафедри нервових хвороб.

Основні напрями наукової діяльності

  • діагностика та лікування розсіяного склерозу;
  • демієлінізуючі захворювання нервової системи;
  • вірусні ураження нервової системи;
  • якість життя хворих із демієлінізуючими та судинними захворюваннями нервової системи;
  • імунологічні механізми розвитку розсіяного склерозу;
  • роль герпесвірусної інфекції у прогресуванні демієлінізуючих процесів;
  • наслідки ішемічного інсульту та реабілітація хворих.

Основні наукові праці

  • Диагностические возможности исследования зрительных и соматосенсорных потенциалов, вызванных при рассеянном склерозе (1983);
  • Ліпопероксидація у хворих на розсіяний склероз (1997);
  • Дифференцированное лечение больных рассеянным склерозом (1998);
  • Состояние нейроспецифического иммунитета у больных рассеянным склерозом (1998);
  • Демієлінізуючі захворювання нервової системи (2001);
  • Применение антигормонотоксических препаратов в лечении рассеянного склероза (2004);
  • Показники цитотоксичності у хворих на розсіяний енцефаломієліт з герпесвірусною персистенцією (2004);
  • Взаємозв’язок ступеня функціональних порушень, рівня залежності у повсякденній активності та якості життя хворих через 3 місяці після перенесеного ішемічного інсульту (2010).

Науковий внесок

Лариса Іванівна Соколова є відомою українською фахівчинею в галузі неврології. Її наукові дослідження присвячені проблемам діагностики, патогенезу та лікування розсіяного склерозу, демієлінізуючих і судинних захворювань нервової системи. Вона встановила взаємозв’язок між активацією демієлінізуючого процесу, прогресуванням неврологічного дефіциту та реактивацією герпесвірусної інфекції у хворих на розсіяний склероз. Наукові праці дослідниці сприяли вдосконаленню підходів до діагностики, лікування та оцінки якості життя пацієнтів із неврологічними захворюваннями.