Голігорський Соломон Давидович (1911-1985) лікар-уролог, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки Молдавської РСР.
Освіта та початок професійної діяльності
Соломон Давидович Голігорський народився 27 вересня 1911 року в Одесі.
У 1934 році закінчив Яський університет у Румунії. До 1940 року працював лікарем у Бухаресті.
У роки Другої світової війни працював у Російській Федерації та Середній Азії.
Після завершення війни продовжив професійну та науково-педагогічну діяльність у Кишиневі, де працював упродовж 1945–1966 років.
Наукова та педагогічна діяльність
- У 1961 році Соломону Давидовичу Голігорському присуджено науковий ступінь доктора медичних наук, а в 1964 році він отримав вчене звання професора.
- У 1966 році Голігорський переїхав до Києва та розпочав роботу в Київському медичному інституті.
- У 1966–1968 та 1970–1979 роках він очолював кафедру урології Київського медичного інституту.
- Одночасно працював у Київському науково-дослідному інституті урології та нефрології, де до 1973 року завідував відділом хірургічної нефрології.
Наукові дослідження
Наукові інтереси Соломона Давидовича охоплювали важливі проблеми урології та нефрології.
Він досліджував:
- діагностику урологічних захворювань;
- проблеми лікування пієлонефриту;
- ниркову недостатність;
- питання хірургічної нефрології;
- пластичні операції в урології.
Окремий напрям його роботи був пов’язаний із розвитком реконструктивних методів лікування в урології.
Основні наукові праці
Соломон Давидович Голігорський є автором і співавтором низки фундаментальних праць з урології та нефрології.
Серед них:
- «Очерки урологической диагностики» — Кишинів, 1966, 1971;
- «Острая почечная недостаточность» — Київ, 1969, у співавторстві;
- «Основы детской урологии и нефрологии» — Київ, 1973, у співавторстві;
- «Гидронефротическая трансформация» — Київ, 1975, у співавторстві;
- «Пиелонефрит» — Москва, 1977, у співавторстві;
- «Почечнокаменная болезнь» — Київ, 1978, у співавторстві.
Його наукові праці охоплювали питання діагностики та лікування захворювань нирок і сечовидільної системи та були частиною розвитку урологічної й нефрологічної науки того часу.
Визнання
У 1966 році Соломону Давидовичу Голігорському присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки Молдавської РСР».
Його професійна діяльність була пов’язана не лише з практичною медициною, а й із підготовкою лікарів та розвитком наукової школи урології.
Останні роки життя
У 1980 році Соломон Давидович Голігорський емігрував до Ізраїлю, а згодом переїхав до США.
Помер 11 липня 1985 року у США.
Наукова спадщина
Професор Соломон Давидович Голігорський залишив помітний слід в історії урології та нефрології. Його професійна діяльність була пов’язана з розвитком діагностики урологічних захворювань, лікуванням патології нирок, проблемами ниркової недостатності та вдосконаленням пластичних операцій в урології.
Значна частина його професійного життя була пов’язана з Києвом, де він очолював кафедру урології Київського медичного інституту та відділ хірургічної нефрології Київського НДІ урології та нефрології.
