Пасько Володимир Васильович (1946-2014)

Дата:
10 Жовтень 2021 день
2021-10-10T00:00:00+03:00
2021-10-11T00:00:00+03:00

Пасько Володимир Васильович (1946-2014)Володимир Васильович Пасько (1946 — 2014) — український військовий лікар, генерал-лейтенант медичної служби, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, організатор системи військово-медичної освіти й науки, письменник, член Національної спілки письменників України. Він відіграв визначну роль у становленні Української військово-медичної академії та розвитку військової медицини незалежної України.

Освіта та військова служба

Володимир Васильович Пасько народився 10 жовтня 1946 року в селі Великі Бірки на Тернопільщині. У 1971 році закінчив Військово-медичну академію імені С. М. Кірова в Ленінграді.

Після завершення навчання проходив військову службу в Повітрянодесантних військах на посаді начальника медичної служби полку. У 1972–1975 роках навчався в ад’юнктурі Військово-медичної академії за напрямом організації медичного забезпечення Збройних Сил.

У 1975–1982 роках працював викладачем і науковим співробітником академії. У 1982–1984 роках проходив службу в Афганістані, де очолював медичну службу 108-ї мотострілецької дивізії. Досвід організації медичного забезпечення в бойових умовах став важливою складовою його подальшої наукової та професійної діяльності.

У 1984–1992 роках повернувся до викладацької та наукової роботи у Військово-медичній академії в Ленінграді. У 1987 році захистив кандидатську дисертацію, присвячену організації медичного забезпечення військових частин і з’єднань в Афганістані під час бойових дій.

Становлення військово-медичної освіти в Україні

Після проголошення незалежності України Володимир Пасько долучився до формування національної системи військової медицини. З 1992 року він проходив службу у Збройних Силах України та працював над концепцією розвитку військово-медичної освіти й науки.

Важливим результатом цієї діяльності стало створення у січні 1993 року Військово-медичного відділення при Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця. У 1995 році на його основі було організовано Українську військово-медичну академію.

Володимир Васильович був одним з ініціаторів створення нового навчально-наукового закладу та його першим керівником. Він очолював Академію до серпня 2003 року, за винятком періоду роботи в центральному апараті Міністерства оборони України у 1994–1996 роках.

Під його керівництвом Академія отримала найвищий на той час, IV рівень державної акредитації та сформувалася як провідний освітній і науковий центр військової медицини України.

Наукова діяльність і професійні здобутки

Наукові дослідження Володимира Паська були присвячені організації медичного забезпечення Збройних Сил України, розвитку військово-медичної освіти та підготовці фахівців для військово-медичної служби.

У 2002 році він захистив докторську дисертацію в Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця на тему наукового обґрунтування системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрових ресурсів військової медицини в Україні. Того ж року йому було присвоєно вчене звання професора.

Володимир Васильович є автором понад 60 наукових праць. Він також був ініціатором створення та провідним співавтором перших сучасних російсько-українських словників військово-медичної термінології, а також російсько-українсько-англійського алфавітного довідника з військової та екстремальної медицини.

У 2000 році став головним редактором науково-практичного журналу Міністерства оборони України «Військова медицина України» й обіймав цю посаду до кінця життя.

Державна діяльність і нагороди

З лютого 2005 року до грудня 2006 року Володимир Пасько працював заступником Міністра оборони України. У сферу його діяльності входили питання кадрової політики, військової освіти й науки, охорони здоров’я військовослужбовців та соціально-гуманітарного забезпечення.

За службу в бойових умовах він був нагороджений орденом Червоної Зірки та почесним знаком «Відмінник охорони здоров’я СРСР». За підготовку керівного складу військово-медичної служби іноземних армій отримав орден Дружби Республіки В’єтнам.

Серед інших відзнак — нагороди Міністерства оборони України, зокрема відзнака «Вогнепальна зброя» та відзнака Президента України «Іменна вогнепальна зброя».

Володимиру Васильовичу було присвоєно військове звання генерал-лейтенанта медичної служби та почесне звання «Заслужений лікар України».

Літературна творчість

Важливою частиною життя Володимира Паська була літературна діяльність. Він був членом Національної спілки письменників України та автором творів історико-публіцистичного й військово-патріотичного спрямування.

У своїх книгах письменник осмислював досвід військової служби, події війни в Афганістані, питання історичної пам’яті, моральної відповідальності та державотворення.

Серед його творів:

«Ночь забытых песен. Афганские комментарии» — 1999 рік; перевидання 2001 та 2006 років.

«Час прощення» — 2001 рік; перевидання 2005 року.

«Пора істини» — 2004 рік.

«Звання — слухач. Нотатки лікаря-генерала» — 2011 рік.

«Під зіркою й тризубом. Нотатки українського генерала» — видана посмертно у 2019 році.

«Нація, держава та армія. Забуті уроки генерала де Голля» — видана посмертно у 2021 році.

Літературна спадщина Володимира Паська доповнює його професійний образ, розкриваючи особисті роздуми про військову службу, історію, суспільство та відповідальність перед державою.

Книжкова колекція Володимира Паська

Важливим свідченням широкого кола інтересів ученого є його особиста книжкова колекція, передана до фондів Національної наукової медичної бібліотеки України дружиною — Іриною Володимирівною Пасько, професором Української військово-медичної академії.

Зібрання налічує 121 одиницю зберігання. Хронологічні межі колекції охоплюють видання 1915–2010 років. Вона є частиною документальної спадщини вченого та відображає його зацікавлення медициною, історією, військовою справою й суспільно-політичними питаннями.

Пам’ять про Володимира Васильовича Паська

Володимир Васильович Пасько залишив помітний слід в історії української військової медицини. Його діяльність була спрямована на створення національної системи військово-медичної освіти, підготовку кваліфікованих кадрів, розвиток наукових досліджень і вдосконалення медичного забезпечення Збройних Сил України.

Поєднання військового досвіду, наукової роботи, державної служби та літературної творчості визначило багатогранність його спадщини. Ім’я Володимира Паська пов’язане зі становленням Української військово-медичної академії та розвитком військової медицини незалежної України.