Результати опитування щодо використання та перспектив оновлення бібліотечно-інформаційних систем, яке проводилося Робочою групою ННМБУ у серпні 2026 р. серед наукових медичних бібліотек України.
1. Мета дослідження
Стрімкий розвиток цифрових технологій та необхідність інтеграції бібліотечних інформаційних ресурсів України у світовий науковий простір висувають нові вимоги до автоматизації бібліотечних процесів. Для мережі медичних бібліотек та бібліотек закладів вищої і фахової передвищої медичної освіти це питання набуло особливої гостроти. Багаторічна залежність від застарілого або російського програмного забезпечення (зокрема “Ірбіс”) створює серйозні ризики для безпеки даних, стабільності роботи та подальшої цифрової трансформації.
З метою оцінки поточного стану автоматизації, визначення ключових потреб та обґрунтування критеріїв вибору бібліотечної системи було проведено спеціалізоване опитування. У дослідженні взяли участь 26 медичних бібліотек України, серед яких — Національна наукова медична бібліотека України, наукові бібліотеки провідних медичних університетів, а також бібліотеки медичних фахових коледжів з різних регіонів країни.
2. Характеристика респондентів та обсяги фондів
Охоплені опитуванням заклади представляють усі рівні бібліотечно-інформаційного обслуговування галузі охорони здоров’я. За обсягом книжкових та електронних фондів респонденти розподілилися наступним чином:
Така вибірка дозволяє оцінити ситуацію як у потужних університетських та науково-дослідних книгозбірнях, так і в невеликих бібліотеках коледжів.
3. Поточна інфраструктура каталогів
Результати дослідження виявили суттєвий цифровий розрив між різними категоріями медичних бібліотек. На запитання про те, який каталог є основним у закладі, відповіді розподілилися майже навпіл:
Половина респондентів усе ще покладається на паперовий картковий каталог як на основний інструмент пошуку. Це переважно бібліотеки медичних фахових коледжів та окремих науково-дослідних інститутів, де процес систематичної автоматизації з різних причин стримувався протягом років.
4. Типи програмного забезпечення, що використовується
Серед бібліотек, які впровадили електронні каталоги чи бази даних, домінує застаріле програмне забезпечення:
Таким чином, понад 40% респондентів працюють на базі АБІС «ІРБІС», що зумовлює критичну необхідність міграції на сучасні, безпечні та відкриті платформи.
5. Критерії вибору нової бібліотечно-інформаційної системи
Ключовий висновок: найвищий інтерес бібліотек викликають технічна підтримка, навчання персоналу та ціна. Найменш цікаві респондентам бібліотечні стандарти.
6. Ключові виклики та бар’єри при переході на нові АБІС
Аналіз відповідей щодо труднощів під час міграції чітко окреслює головні «вузькі місця» бібліотечної галузі – фінансові обмеження та брак ІТ спеціалістів.
7. Висновки та рекомендації
Проведене серпневе 2026 року опитування серед 26 наукових медичних бібліотек та бібліотек закладів вищої і фахової передвищої медичної освіти України дозволяє оцінити поточний стан автоматизації, виявити ключові проблеми та визначити пріоритетні напрями цифрової трансформації мережі.
Основні висновки:
Глибокий цифровий розрив та залежність від застарілих АБІС:
- Половина респондентів (50%) досі покладається на паперовий картковий каталог як на основний інструмент пошуку, що свідчить про суттєве відставання частини бібліотек (зокрема коледжів та окремих НДІ) у процесах автоматизації.
- Серед бібліотек, що застосовують електронні каталоги, зберігається критична залежність від російської АБІС «ІРБІС» (42,3%), що створює безпосередні ризики для кібербезпеки та унеможливлює повноцінний розвиток у національному просторі.
Пріоритети під час вибору нових систем:
- Для більшості установ вирішальним чинником є надійна технічна підтримка (84,6%), навчання персоналу (76,9%). та цінова доступність системи (50%).
- Водночас спостерігається низька зацікавленість у міжнародних бібліотечних стандартах та протоколах (наприклад, Z39.50 — лише 30,8%), що свідчить про фокус бібліотек на розв’язанні нагальних практичних задач.
Ключові бар’єри та виклики:
- Головними перешкодами на шляху до міграції є фінансові обмеження (80,8%) та брак кваліфікованих ІТ-фахівців у штаті (65,4%).
- Понад третина респондентів (30,8%) також остерігається технічної складності конвертації баз даних з «ІРБІС».
Рекомендації та план дій для Робочої групи ННМБУ:
Спираючись на аналіз отриманих даних, Робоча група ННМБУ визначає наступні першочергові кроки для внутрішньої трансформації та подальшої підтримки бібліотечної мережі:
Вибір та пілотне впровадження АБІС у ННМБУ:
- На основі виявлених критеріїв та потреб провести порівняльне дослідження і детальне тестування декількох альтернативних бібліотечно-інформаційних систем.
- Зробити остаточні висновки щодо оптимальної платформи для ННМБУ, сформулювати внутрішньосистемний регламент та здійснити впровадження нової АБІС у діяльність бібліотеки.
Презентація власного досвіду для мережі:
- Після успішної реалізації проєкту міграції ознайомити медичні бібліотеки України з обраною системою, практичними результатами переходу, нюансами конвертації даних та реальними алгоритмами її експлуатації.
Просвітницька та консультаційна робота:
- Організувати та провести серію інформаційно-практичних вебінарів для фахівців мережі з огляду та аналізу сучасних АБІС, які сьогодні доступні в Україні, висвітлюючи їхні переваги, вимоги та особливості впровадження.
Рішення для малих бібліотек:
- Враховуючи високу частку закладів з обмеженим фінансуванням і відсутністю ІТ-фахівців, запропонувати легке доступне рішення для малих бібліотек. Зразком цього рішення є впроваджений в ННМБУ Цифровий Архів.
- Забезпечити супровід цього рішення шляхом створення та проведення серії безкоштовних навчальних уроків для бібліотекарів, орієнтованих на швидке опанування базового електронного каталогу без залучення сторонніх розробників.
Робоча група ННМБУ
