4 січня відзначають Всесвітній день азбуки Брайля
Кількість людей з вадами зору щороку збільшується. За оцінками ВООЗ, на сьогодні в світі таких людей понад 2 млрд. Близько 36 млн є сліпими, а 217 млн мають помірні та важкі форми порушення зору. Люди, в яких здатність бачити знижена не критично, можуть вирішувати проблему, використовуючи окуляри. А як бути тим, для кого це не вихід?
Вперше вирішення проблеми отримання інформації людьми з вадами зору було запропоновано ще у ХІХ ст. До речі, відома сьогодні азбука Брайля не є його власним винаходом. Під час Наполеонівських воєн такий собі капітан Шарль Барб’є отримав доручення щодо розробки коду для шифрування повідомлень. Тож у 1808 р. він запропонував «нічну азбуку». Завдяки цьому винаходу донесення можна було читати безшумно і навіть у темряві. Згодом Шарль Барб’є зрозумів, що є можливість використання азбуки у мирні часи. Тож запропонував її директору паризької Національної школи для сліпих дітей. Така система запису літер виявилася простішою за попередні методи і набула прихильності серед незрячих.
Серед учнів школи був Луї Брайль, який, опанувавши «нічну азбуку», став справжнім її прихильником. Він запропонував скоротити та модернізувати матрицю, але автор не дослухався до ідеї підлітка та з образою відкинув пропозицію. Через 3 роки Брайль створив власний рельєфно-крапковий шрифт, який і здобув визнання та поширення в всьому світі. Від 1837 р. латинська система Брайля фактично не змінювалася. Саме в цей рік було надруковано першу книгу – «Коротка історія Франції».
В Україні рельєфно-крапкові видання випускає Республіканський дім звукозапису та Українське товариства сліпих, які забезпечують літературою 64 спеціалізовані бібліотеки у 56 містах. Крім того, є недержавний проєкт Braille Studio, за допомогою якого були зібрані гроші на рельєфно-точковий принтер Everest шведського виробництва і сучасний промисловий принтер BrailleBoxV5, що надало змогу друкувати книжки для незрячих.
Вирішити практичні труднощі людей із вадами зору допомагають багато різноманітних гаджетів: «розумні» тростини із датчиками, зокрема навігаційними системами; електротактильні пристрої, датчики вібрації та з ультразвуком, голосовий зворотний зв’язок тощо. Для передавання трьох вимірних об’єктів використовують брайлівські дісплеї. Вони здатні описувати медіаконтент (наприклад, текстовоий вміст, фотографії, картини). Також додається звуковий зворотній зв’язок для доставки мультимедійної інформації.
У грудні 2019 року неподалік станції метро «Дарниця» у Києві встановлено перший і єдиний в Україні пам’ятник незрячій людині. Атр-об’єкт представляє людину із закритими очима та тростиною в руці. На грудях людини шрифтом Брайля написано «Дивлюся серцем».
А в 2020 році у продаж поступив перший в історії смартфон для незрячих з алфавітом Брайля.
ННМБУ забезпечує доступ до світових інформаційних ресурсів задля забезпечення інформаційних потреб всіх категорій спеціалістів галузі охорони здоров’я та спеціалістів суміжних галузей знань. На нашому сайті ви завжди зможете замовити інформаційну довідку: